На сайте используются cookie файлы
The site uses cookie files
Данный сайт имеет возрастное ограничение!
This site has age restrictions!
Я подтверждаю, что мне, увы, уже давно исполнилось 18 лет
Доктор Рікардо Ф. Нуньєс, засновник та власник групи компаній Vinos de La Luz, напередодні нового, 2022 року, третього року пандемії, аналізує її вплив на наш побут та свідомість. І особливий шлях України у цьому історичному контексті.
Дослідження, нещодавно опубліковані в наукових журналах, показують, що пандемія, оголошена в 2020 році, вплинула на всіх як вакцинованих так і не вакцинованих, спотворивши сприйняття часу і подій, що відбулися в цей період. Іншими словами, ми пам’ятаємо багато ситуацій, які у нас були, але не наважуємося стверджувати, «в який саме момент у 2020/2021 роках вони сталися». І чим більше відбувається заходів, тим складніше їх асоціювати з певним часом їх проведення.
Ми помічаємо тенденцію, що у нашій пам’яті два минулі роки зливаються в один. В один монолітний період і, за винятком подій, що мають велике значення в особистому житті кожного, таких як зміна роботи або сімейна драма – велике щастя чи глибоке горе, а також деяких ситуацій, свідками чи головними героями яких ми були – наша пам’ять створює враження, що все інше, менш важливе для нас особисто, могло статися у будь-який період протягом 2020-2021 років. Світ вина також схильний до цього феномену, тому що вино пов’язане з повсякденним життям людей.
Щоб подолати цю розмитість подій у часі, деякі вчені пропонують використовувати «дублювання» як систему аналізу. Системи, яка полягає у фіксації в пам’яті, які щорічні (у допандемійних умовах) заходи справді відбулися двічі за останні два роки, а які з них було проведено один раз або було зовсім скасовано. Це нелегка вправа, тому що за її допомогою ми спробуємо подолати відсутність сприйняття «коли», яке є майже патологічним наслідком пандемії. Наприклад, давайте запитаємо себе, скільки разів ProWein – тобто найбільша щорічна винна виставка світу – проводилася у ці роки? Всі виробники, дистриб’ютори, імпортери та багато захоплених споживачів відразу дадуть блискавичну відповідь: за ці два роки виставка не проводилася жодного разу, а найближча планується на березень 2022 року, тобто вона пройде через три роки після останньої, що відбулася ще у 2019 році! (В якості коментаря зауважимо, що заходи безпеки від зараження, прийняті ProWein 2022, складні, тому що за рахунок збільшення відстаней між експонентами кількість доступного простору зменшується та збільшується ціна за квадратний метр, яка сьогодні на 80% більша порівняно з 2019 р.) .
А тепер давайте поставимо питання, що відбувалося в Україні. Скільки конкурсів «Український сомельє» та «Кращий кавіст України», організатором яких є Школа сомельє «Майстер-клас», було проведено в Україні за ці два роки (2020 та 2021), або скільки виставок Wine & Spirits Ukraine було проведено у Києві, або коли відбулися перші івенти Odessa Wine Week та Be Wine International Wine Show, або скільки винних конкурсів було проведено для виробників та організовано найменшими виноробами, або скільки номерів за ці два роки випустила реакція журналу Drinks+, або скільки нових інфлюєнсеров з’явилися та встигли набути авторитету і вага у винному співтоваристві (як приклад дозволю собі назвати nataliiawines.com.ua). Я повторюю, якщо ми адресуємо собі всі ці питання, то відповідь нас дуже здивує і нам зовсім не потрібно буде звертатися до вибіркової пам’яті: всі ці заходи та багато інших проводилися регулярно щороку. Drinks+ доставлявся нам у руки щомісяця за традиційним графіком, без перерв. І водночас були відкриті сайти інфлюєнсерів, які мають велике значення для майбутнього України. А якщо говорити про місцевих та закордонних виробників вина та дистриб’юторських мереж, то нас також здивує реальність: з одного боку, українські винороби за ці два роки зробили гігантський крок у розвитку, з іншого – були створені нові дистриб’юторські компанії, які відкривають власні магазини для обслуговування та прямого спілкування зі своїми клієнтами (як у випадку з мережею Wine Gallery).
Таке враження, що Україна була під захистом від усіх цих суворих обмежень. Від тих локдаунів та заборон, які переслідують весь світ протягом двох останніх років. Насправді це, звичайно ж, не так. Деяким ресторанам та дистриб’юторським компаніям довелося закритися, але загалом система виробництва, імпорту та дистрибуції не постраждала. І глобально представники винної індустрії – від виноградників до дистрибуції – готові дивитися в майбутнє та боротися за те, щоб досягнути мети, якої вони прагнуть. Ви цим дихаєте в Україні.
Особисто я впевнений, що Україна знайде свій шлях. Його пошуком вона зараз і зайнята, 2020-2021 роки стануть періодом самоідентифікації та зростання, і це станеться за будь-яких умов – з пандемією чи без. Україна переживає «родові битви» великого народження. У кожному народженні з’являється на світ нова сутність як протагоніста, і в нашій країні цим новонародженим головним героєм є вино так званого «Нового Старого Світу», тобто вино з України. Будувати майбутнє – це означає, що з’являється все більше захоплених великих та дрібних виробників (середніх виробників все ще немає), які наливають українське вино в український келих, що є першим кроком до стрибка, виходу за національні кордони, у великий світ. Але поява цієї «сутності», про яку ми говоримо, супроводжується природними болями народження та зростання.
Безперечно, українське вино народилося як «автономне». Я куштував хороші і не дуже – каберне, сіру, мерло та багато інших вин українських виробників. Але я пробував і безліч екстраординарних моносортових червоних вин із Одеського Чорного, моносортових білих вин із Тельті Курука, які були неймовірно гарні. Я повторюю, вони дуже добрі! І вони зараз перебувають на стадії ривка до найвищої якості. В Україні є визначні особи, які з пристрастю та діловим складом розуму віддані справі розвитку виноробної галузі. І з кожним днем вони все більш єдині у пошуках майбутнього. Земля та клімат цієї країни – велика підтримка галузі. Даний момент, через який проходить світ, – чудова можливість, яку виробники повинні ясно побачити, і слово «єдність» – великий ключ до дверей у світ. Вина автохтонних сортів відчинять ці двері, щоб їхні брати, міжнародні сорти також могли експортуватися і таким чином крок за кроком затвердити країну як виробника високоякісних вин.
Я сподіваюся, що у 2022 році Україна зробить деякі кроки. Це дії, які українці можуть зробити на міжнародній лінії фронту і які для мене, як шанувальника всього українського, полягають у наступному: адаптувати правові норми до реалій виноробної галузі; створити як офіційну організацію українського виноробства WOFU – Wines of Ukraine, яка стане рушійною силою, щоб представляти всі вина країни на міжнародній арені; вибрати сорти, які представлятимуть Україну, та вибрати, в який день року у всьому світі відзначатиметься день кожного сорту України; об’єднати всіх головних героїв у велику асоціацію українських виробників вина і, нарешті, стати членом OIV – Міжнародної організації винограду та вина, щоб Україна посіла своє місце поряд із Францією, Іспанією, Італією, Австралією та іншими великими виноробними країнами, звідки поступатимуть інвестиції, щоб співпрацювати з місцевими виробниками та разом підкорювати світ
Держава має супроводжувати цю нову історію. Ті, хто керує офіційними фінансами країни, повинні розуміти, що в інших країнах вино становить понад 3% національного валового внутрішнього продукту, при цьому відчиняє двері у світ для інших продуктів того ж місця походження.
Україна – це майбутнє, а українське вино – частина цього майбутнього. Мої найкращі побажання та найкращих вин усім вам! Побачимося у 2022 році.
