Увага! На сайті використовуються cookie файли.
The site uses cookie files
Даний сайт має вікове обмеження.
This site has age restrictions!
Я підтверджую, що мені, на жаль, давно виповнилося 18 років
На Закарпатті, у Виноградові днями відбувся третій конкурс «Вина Срібної Землі», який відкрив багатьом очі на те, що відбувається в регіоні. А оглядачці Drinks+, яка була запрошена до суддівського журі, ще й дозволив подивитися на подію крізь рожеві окуляри.
Білі & червоні вина Закарпаття – паритет якості
Почнемо з того, що все було за вищим гатунком: як підкреслили організатори, цей регіональний конкурс проводився за чіткими міжнародними правилами OIV. Єдина відмінність – не було обмежень загальної кількості нагород жорсткою нормою 30%. Забігаючи наперед, зауважу, що жорсткість відбору забезпечилася суворістю самих суддів, яка виявилася несподіваною противагою навіть моєму перфекціонізму – зазвичай властивому мені, коли працюю в ролі судді.
Отже, 146 зразків від 40 виноробів – цифри справляли враження, враховуючи, що участь брали лише члени «Асоціації виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття», до якої на сьогодні входить вже кілька менших місцевих об’єднань – Спілка угорських виноробів Закарпаття, Мукачівська організація, Виноградівська асоціація виробників напоїв тощо. До речі, ця професійна консолідація – необхідний процес, який складно переоцінити. У своєму зверненні до учасників конкурсу Олександр Гарновдій, голова ГС «Асоціація виноробів, виноградарів та дистиляторів Закарпаття» виклав етапи роботи над проєктом «Вина Срібної Землі» (Silver lands wines) та основні цілі об’єднання. Серед них: створення правової бази, юридична підтримка та захист учасників; вдосконалення якості вин, в тому числі завдяки роботі сучасної лабораторії; розробка та втілення маркетингових стратегій та визначення власної ідентифікації. Все це на часі і робота триває, а результати втілилися в вина, представлені на конкурсі.
Значна частина з них – вінтаж 2024 року, плюс зразки з витримкою. Найстарше вино – 2020-го року. Склад журі цілком можна оцінити як міжнародний, адже до українських експертів з багатим інтернаціональним досвідом долучилися фахівці з Угорщини та Австрії. Конкурс судили:
Що ж ми побачили? Мабуть, перше, що привернуло увагу дегустаторів, – динамічні темпи зростання якості вин Закарпаття в цілому, по усіх типах. Зрозуміло, це відбувається силами активістів Асоціації та за допомогою українських науковців і європейських організацій. Саме про впровадження сучасних наукових досягнень у процес виготовлення вин Срібної Землі та роль ФАО у розвитку виноробства та виноградарства на Закарпатті розповіла учасникам Оксана Ткаченко, доктор технічних наук, зав.кафедри, професор Одеського Національного Технологічного Університету.
Особисто мене цього разу здивувало, як стрімко зросло реноме червоних вин Закарпаття. Адже буквально рік тому, в кулуарах попереднього конкурсу фахівці обговорювали гідний рівень закарпатських білих, та необхідність пошуку стилів для червоних. І ось вже сьогодні констатуємо, що якість переважної більшості місцевих червоних не підлягає жодним сумнівам. Так, пошуки власних профілів триватимуть ще не один рік – кожен винороб ставитиме свої експерименти, але то вже буде гарна надбудова над міцним фундаментом, який вдалося закласти закарпатцям. Знімаємо капелюшки, браво!
Цей висновок редакції підтвердив оглядачу D+ і Голова комісії по червоним винам конкурсу Давид Грибов, сомельє мережі супермаркетів Santim і «Копійка», Одеса: «Дійсно, донедавна, на минулих конкурсах можно було говорити, що білі вина отримують в середньому кращі бали. Зараз тренд змінився: червоні показали себе реально дуже гідно. Причому цікаво, що проявилися сорти, які не вважаються характерними для регіону: Одеський Чорний (Аліберне), Каберне, Мерло, Сапераві. Також незмінним фактом є участь солодких та десертних вин, що також отримують сьогодні досить високі оцінки. Відкриттям для мене став солодкий «Піно Нуар» від Шато Кус. Гарний баланс, достатньо складний букет аромату/смаку, середня кислотність і довгий посмак».
Особисто мені випало працювати в комісії білих вин, отже більш предметне уявлення я одержала саме про цю категорію. І це уявлення також беззаперечно гармонійне. Думаю, доречно додати, що з таким рівнем винам Срібної Землі не буде ризиком виходити і на міжнародні обрії. Тим більше, що саме білі сьогодні в епіцентрі уваги споживачів на міжнародних ринках. Приміром, уявіть собі: згідно останнього опитування SoWine Barometer, 91% вайнловерів Франції найчастіше вживають білі – всупереч планетарній славі бордоських грандів. А дослідження компанії Circana свідчить, що у роздрібній торгівлі біле вино, попри загальний спад, торік продемонструвало зростання: +0,6% у фізичному обсязі та +2% у грошовому. Увага: особливо це стосувалося білих з географічним позначенням AOP – продажі зросли на 3,6%, а з позначенням IGP – на 6,8%.
Отже, не надто сміливо прогнозувати, що і для білих вин нового ГЗ «Вина Срібної Землі» складається сприятлива ситуація на європейських ринках. Слід лише вірити у власні сили, вина, країну! Тож сміливіше дивимося на світ крізь рожеві окуляри – і ходимо білими!
В цьому контексті доречно згадати виступ судді з Угорщини Золтана Беняка щодо динаміки якості вин Срібної Землі, в якому він поділився враженнями, в тому числі щодо темпів долучення до європейських тенденцій.
На завершення конкурсу “Вина Срібної Землі 2025” Наталя Каменева, доктор сільськогосподарських наук, професор ОНТУ підбила підсумки і були оголошені переможці (список нагород дивіться в кінці матеріалу).
До слова, хочу відмітити, як тактовно вдалося організаторам під час урочистостей на честь переможців поєднати важливий і напружений робочий форум з програмою, якою зустрічали гостей Закарпатського краю.
Поки тривав конкурс, в рамках спільного проєкту Спілки художників Закарпаття та «Асоціації виноробів, виноградарів та дистиляторів Закарпаття» місцеві художники під орудою Бориса Кузьми (Народний художник України, член-кореспондент НАМУ) працювали на пленері серед виноградників.
Згодом їхні роботи були представлені присутнім під час церемонії нагородження і подаровані авторами іноземним експертам, а також Оксані Ткаченко. Урочиста частина вмістила також кілька експресивних композицій у виконанні славетного Академічного камерного хору Cantus під керівництвом народного артиста України Еміла Сокача.
Лунали вітання на адресу виноробів, переможців, усіх, хто доклав сил до проведення конкурсу. Особливо зворушливим для всіх присутніх був виступ Сашка Шершуна – винороба та дослідника винної історії Закарпаття, – який сьогодні воює в лавах ЗСУ, тож підключався з привітанням через відеозв’язок з окопу. Нагадаємо, що триває збір коштів на підтримку підрозділу, де служить пан Шершун – закликаємо читачів допомогти нашим хлопцям вистояти в тих боях, і Сашку повернутися додому, щоб робити вина і видати омріяну книжку про правдиву історію виноробів Закарпаття.
Українська програма оцінювання конкурсів – не за горами
Що ж до одержаних результатів конкурсу, то дозволю собі кілька міркувань щодо принципів оцінювання, покладаючись на власний 20-річний досвід судді таких великих винних подій, як Grand International Wine Award MUNDUS VINI (Germany), Concours Mondial de Bruxelles, The World Best Palates – Barolo Barbaresco World Opening 2020 (New York, USA), Imeretian Wine Competition (Georgia) а також –дегустатора багатьох винних прем’єр регіонів (Вальполічелли, П’ємонту, Австрії, Хорватії тощо).
Як бачимо, Україна, не зважаючи на війну, активно інтегрується в винну спільноту і прагне адаптуватися до конкурентного середовища. Гадаю, для того варто врахувати, як проходить оцінювання на конкурсах, що сьогодні лідирують у світі. Перш за все, відмічу, що кожен суддя такого конкурсу щодо зразка, який буде дегустуватися, зрозуміло, всліпу, все ж одержує певні дані: вінтаж, тип вина, бутильований зразок чи ні, рівень цукру тощо. Адже дегустуємо не лише на власні уподобання, але й на відповідність заявленій категорії.
Зазвичай на міжнародному конкурсі оцінювання стартує з голови комісії – йому (їй) наливають першому, щоб той визначив об’єктивну якість зразка і дав «добро» команді дегустаторів, або замінив пляшку, якщо відчув, що вино має технічні недоліки.
Далі, як правило, – усі судді (які, до речі, працюють за загальним столом і складають команду з представників різних країн, професій, вікових генерацій, – а отже дають в результаті оцінювання певний соціальний зріз) незалежно виставляють оцінки. Потім може відбутися обговорення в комісії, яке ініціює голова. Якщо оцінка одного з суддів відрізняється на критичну кількість балів, його попросять обгрунтувати позицію. Може навіть статися коротка дискусія – щоб впевнитися в кваліфікації судді, або дати колезі можливість підкорегувати власні сенсорні відчуття, щоб далі працювати в команді. Хоча, згідно правил, надалі його бал не буде зараховано.
Чому я зупиняюся на цьому моменті? Бо саме такий випадок стався зі мною. Я оцінила «Рислінг» сім’ї Шош в 94 бали. Середня оцінка по комісії – 87. Ні в якому разі не сумніваюся в компетенції голови комісії. І аж ніяк не вважаю себе профі в рислінгах, натомість Олена Веречук – кращий знавець цього сорту з усіх бачених за все моє життя. Але мені забракло обговорення в комісії – хотілося б почути аргументи інших коллег по комісії щодо цього зразка.
Відзначу, що значна частина представлених вин була на дуже гідному рівні – і могла без зайвої лояльності, абсолютно об’єктивно одержати щонайменше срібло. Втім, по факту помітила певні розбіжності з «коллективною думкою»: ще деякі мої оцінки виявилися дещо вищими від загальних. Скажімо, зразки сидру «Ципа» (ТМ «Кохановська») одержали бронзу, але, як на мене, «Фермерський» заслуговував на золото. Крім того, я вище оцінила «Іршаї Олівер» від «Штифка» – 83 бали, що дорівнює сріблу; «Мускат Голодриги» – 82 бали, а також «Леанку» цього господарства також на 82, тобто вони перетнули в моїй шкалі поріг до срібної медалі. До речі, я мала змогу переконатися у правильності свого оцінювання, коли через день після конкурсу ми дегустували ці вина вже на виноробні «Штифко».
В цілому ж, за результатами роботи обох комісій, було визначено переможців, які одержали: 36 – золото, 68 – срібро, 28 – бронзу. За моїми власними підрахунками, кількість золотих медалей трохи перебільшує 20%, що практично співпадає з колективним результатом.
Мені складно пояснити, чому по деяким зразкам стався певний дисонанс з моїми оцінками. Але, можливо, на часі переглянути систему оцінювання, принаймні розширити, вдосконалити анкету, яку сьогодні пропонує програма Gustos.Life. Про те, що такий запит існує, свідчила і оприлюднена в рамках конкурсу презентація української програми експертної оцінки вин, яку зробив Олександр Міца (доктор технічних наук, зав. кафедри, професор УжНУ). Розкриємо донедавна інсайдерську інформацію: на сьогодні власна українська програма – в певному сенсі слова не за горами: на Закарпатті завершують її розробку, потребен лише час на тестування та корективи. Отже ми на порозі кардинальних зрушень і в цьому питанні. Можемо припустити, що вітчизняна програма буде не просто досконаліша, але й матиме ширший спектр застосування. Адже робота над нею відбувається в щільному звязку з «Асоціацією виноробів Закарпаття». Олександр Гарновдій прокоментував оглядачу Drinks+ прийдешні зміни в програмі оцінювання: «Я можу озвучити два головних момента, які будуть відрізняти нашу оціночну програму від вже наявних. По-перше, ще на етапі постановки задачі програмістам, ми вирішили, що цей програмний продукт має виконувати і освітню місію. Тобто поряд з експертами, які працюватимуть як професійні судді конкурсів, цю програму зможуть використовувати стажери з окремим статусом, що не дозволить враховувати їх оцінки в підсумкові результати зразка. Але вони матимуть можливість по завершенню порівняти свої оцінки з експертними. По-друге, ми закладаємо опцію створення статистики оцінювання кожним експертом, тобто вирахування відхилення від середньої оцінки експертної комісії. Ми маємо достатньо часу, щоб налагодити програму і користуватися національним продуктом вже під час наступного конкурсу «Вина Срібної Землі».
Винний туризм – той самий золотий ключик
Не хочеться вдаватися в суто дамську ейфорію або до перебільшень, властивих жовтій пресі, але маємо констатувати, що силами ентузіастів, місцевої громади, яка дружньо співпрацює з органами влади, закарпатські винороби роблять справжнє диво. Буквально за останні п’ять років їхня мрія про ГЗ «Вина Срібної Землі», яка ще вчора видавалася поетичним міфом, перетворилася на реальний потужний проєкт, якому вдається в безпрецедентно складних умовах одночасно розвивати усі ланки та напрямки – від якості вина, його впізнаваності – як в Україні, так і за її межами, – і до фантастично перспективних дестинацій винного туризму.
Наведу дотичний темі коментар Ганни Саркісян, декана факультета технології вина та туристичного бізнесу ОНТУ: «З великим натхненням спостерігаю за процесами, які відбуваються на Закарпатті, стежу за формуванням ГЗ «Вина Срібної Землі». Мені все це близько, бо сама з родини виноробів, до того ж маю фах сомельє і значний досвід викладання теми винного туризму. Отже, за результатами нинішнього конкурсу я із задоволенням можу відзначити, що помітно зріс клас місцевих вин. Але є ще один унікальний плюс в цьому регіоні – це винний туризм. Я переконана, що саме завдяки винному туризму ми можемо піднімати, відновлювати українські регіони. Цей бізнес може приносити кошти в місцеві бюджети, створювати нові робочі місця. Я вірю в неймовірний потенціал Закарпатського краю. Адже саме тут центр Європи. І це – крайній захід нашої країни, куди під час війни переселяється велика кількість українців. Саме винний туризм може стати і ключем для вирішення пов’язаних з цим проблем, і принести всесвітню славу місцевим виноробам».
Нагадаю, «Вина Срібної Землі» вже роблять помітні кроки на шляху винного туризму. В 2024 році проєкт взяв участь в міжнародній премії Wine Travel Awards, де представляв «Вина Срібної Землі» в двох номінаціях – як «Регіон року», а освітній проєкт спільно з Ужгородським університетом – як «Унікальну програму» в номінації «Освіта з енотуризму». І, хоча поруч боролися за першість такі славетні виноробні регіони як Пьємонт, Вальполічелла тощо, під час публічного голосування «Вина Срібної Землі» стали фіналістами в категорії «Регіон року», а також лауреатами The Drinks+ Editor’s Choice. І за цей регіон світові трендсеттери так активно голосували не даремно – адже це дійсно перлина Центральної Європи.
Щоб показати красу цього краю, в останній день програми для гостей конкурсу організували екскурсію на виноградники Chateau Pauk, до виноробні Nota Bene в селі Бене біля Берегово, «Штифко» та ФГ «Червона гора» (ТМ KRITSKI).
І ми вочевидь змогли спостерігати, як «Вина Срібної Землі» перетворюються на українське золото. Тут розвивається не лише об’єднання малих виноробів, а справді унікальний регіон, який має усі дані для того, щоб бути занесеним на світову мапу винного туризму, стати об’єктом міжнародної уваги і принадою для відвідування України.
За словами Олександра Гарновдія, «Асоціація має за глобальну мету створити з «Вин Срібної Землі» своєрідний центр тяжіння, який магнітом не лише для самих виноробів, але і для всього прогресивного, що пов’язане з вином. Кожен наш крок – це камінчик для створення мозаїчного панно, як візуалізації цієї глобальної мети. Задля своєї мрії ми часто робимо те, що має масштаби, не притаманні іншим регіональним винним об‘єднанням. Приміром, нами вже створено дегустаційну комісію, яка робить професійні описи вин, що потім затверджуються на державному рівні, і таким чином вино отримує статус легітимного продукту, який можна реалізовувати споживачу. В наших планах є також створення окремої винної лабораторії, що надаватиме послуги нашим виноробам. Додамо згадану мною розробку спеціального українського програмного продукту для професійного оцінювання зразків вин. І зрештою – утворення Центру вина, який стане одним з магнітів для виноробів та винолюбів усієї Центральної Європи».
І знаєте, що скажу наостанок: щось мені підказує – все так незабаром і буде.
Переможці конкурсу «Вина Срібної Землі 2025»
ТМ KRITSKI (ФГ «Червона гора»)
«Спокусниця», біле десертне, 2023 – 92,4 золота медаль
«Заповітне», червоне сухе, 2024 – 89,0 золота медаль
«Сапераві», червоне сухе, 2024 – 86,4 золота медаль
«Середнянська Спокусниця», 2024 – 86,0 золота медаль
«Мерло», червоне сухе, 2024 – 84,0 срібна медаль
«Каберне Совіньйон», 2024 – 83,8 срібна медаль
«Рислінг», біле сухе, 2024 – 82,2 срібна медаль
«Трамінер», оранж , сухе, 2024 – 79,8 бронзова медаль
Zhupan Stepan
«Аліберне», червоне сухе, 2024 – 90,4 золота медаль
Saperavi, червоне сухе, 2022 – 86,0 золота медаль
«Мерло», червоне сухе, 2023 – 85,8 срібна медаль
«Цвайгельт», червоне сухе, 2021– 85,8 срібна медаль
«Каберне Совіньйон», червоне сухе, 2023 – 85,2 срібна медаль
«Голубок», червоне сухе, 2024 – 84,6 срібна медаль
Saperavi, червоне сухе, 2024 – 84,6 срібна медаль
«Каберне Совіньйон», червоне сухе, 2024 – 83,2 срібна медаль
«Мускат Гамбург», червоне сухе, 2024 – 81,6 бронзова медаль
«Молдова», червоне сухе, 2024 – 78,8 бронзова медаль
Karlo Shosh (SASS K. WINERY)
«Ботрідіс», 2024 – 90,0 золота медаль
«Золодьондь», 2021 – 87,8 золота медаль
Carlot, 2024 – 86,6 золота медаль
«Ботридісне», 2024 – 88,4 золота медаль
«Пізьнє чорне» – 88,3 золота медаль
Saperavi, 2024 – 85,4 срібна медаль
Riesling, 2021 – 85,3 срібна медаль
«Оранж», 2024 – 83,8 срібна медаль
Шато Кус
«Піно Нуар», солодке, 2020 – 90,0 золота медаль
«Трамінер», розе – 89,4 золота медаль
«Мускат Одеський», 2021 – 88,2 золота медаль
«Кадарка», 2023 – 88,2 золота медаль
«Мускат Оттонель», 2022 – 87,8 золота медаль
«Мускат Оттонель», 2021 – 87,6 золота медаль
«Молдова», 2024 – 84,2 срібна медаль
«Трамінер», 2021 – 83,5 срібна медаль
«Каберне», солодке, 2024 – 83,4 срібна медаль
«Мускат Голодриги», 2024 – 82,6 срібна медаль
«Каберне Совіньон», 2024 – 79,2 бронзова медаль
Vitalii Lubka
«Мерло», червоне сухе, 2024 – 89,6 золота медаль
«Аліберне», червоне сухе, 2024 – 89,2 золота медаль
Chateau Pauk
«Багряне Мукачівське», 2022 – 89,2 золота медаль
«Мерло», червоне сухе, 2023 – 89,2 золота медаль
«Каберне Совіньйон», червоне сухе 2023 – 87,4 золота медаль
«Каберне Совіньйон», розе, 2024 – 87,0 золота медаль
«Троянда Закарпаття» – 86,4 золота медаль
«Біанка», біле сухе 2023, – 85,0 срібна медаль
«Долина Нарцисів», 2022 – 84,6 срібна медаль
«Каберне Совіньйон», червоне сухе 2024 – 84,4 срібна медаль
«Гевюрцтрамінер», біле сухе 2023 – 83,6 срібна медаль
«Шардоне», біле сухе 2024 – 83,2 срібна медаль
«Совіньйон Блан», біле сухе 2024 – 82,7 срібна медаль
Мерло Розе, 2023 – 81,6 бронзова медаль
ERIKA WINERY
«Патріа», біле сухе, 2024 – 88,8 золота медаль
Sauvignon Blanc, біле сухе, 2024 – 85,5 срібна медаль
«Фурмінт», біле сухе, 2024 – 84,4 срібна медаль
«Каберне», розе, 2024 – 82,4 срібна медаль
ПОГОРІЛЯК Михайло
«Аліберне», червоне сухе, 2024 – 88,4 золота медаль
«Лівадійський», червоне сухе, 2024 – 84,6 срібна медаль
BERECZKY Boraszat
Cserszegi Fuszeres, 2023 – 88,0 золота медаль
Kokhannya Berehivshchyny, 2024 – 86,6 золота медаль
Pino Noir, 2021 – 86,0 золота медаль
Ottonel Muskotaly, 2023 – 80,0 бронзова медаль
KIS WINERI
«Цитронний Магарача», сухе, 2024 – 88,0 золота медаль
«Красень», червоне сухе, 2024 – 81,8 срібна медаль
«Чорний монарх», 2024 – 81,6 бронзова медаль
«Цитронний Магарача», полусолодке, 2022 – 79,6 бронзова медаль
Keyswine
«Каберне Фран», червоне сухе, 2023 – 82,5 срібна медаль
«Цитронний Магарача», 2024 – 78,4 бронзова медаль
Севлюшська лоза (Fedir Pavlyshynets)
«Каберне Совіньон», червоне сухе, 2022 – 87,8 золота медаль
«Одеське Чорне», червоне сухе, 2024 – 86,0 золота медаль
«Сапераві», червоне сухе, 2024 – 86,0 золота медаль
«Сапераві», червоне сухе, 2022 – 85,4 срібна медаль
«Мускат Гамбурзький», червоне сухе, 2024 – 84,4 срібна медаль
«Мюллер-Тургау», біле сухе, 2023 – 84,0 срібна медаль
«Шардоне», біле сухе, 2023 – 81,0 бронзова медаль
«Ркацителі», біле сухе, 2022 – 78,5 бронзова медаль
Боркосі Ференс
«Мерло», червоне сухе, 2022 – 87,6 золота медаль
«Каберне Фран», рожеве, 2023 – 83,0 срібна медаль
«Серемський Зелений», біле сухе, 2023 – 82,3 срібна медаль
«Кюве», 2023 – 81,0 бронзова медаль
Muska Wine
«Каберне Совіньон», червоне сухе, 2023 – 86,8 золота медаль
ФГ “Садвинкрафт”
«Трамінер», біле сухе, 2024 – 86,8 золота медаль
«Троянда», солодке, 2023 – 84,6 срібна медаль
«Мускат», солодке, 2023 – 82,7 срібна медаль
Сімейний Підвал Параски
«Каберне Совіньйон», червоне сухе, 2023 – 86,6 золота медаль
«Каберне Совіньйон», червоне сухе, 2024 – 85,2 срібна медаль
«Леанка», біле сухе, 2024 – 78,0 бронзова медаль
RESHKO Craft
«Мерло», червоне сухе, 2024 – 86,0 золота медаль
«Совіньйон Блан», біле сухе, 2024 – 83,8 срібна медаль
«Біянка», біле сухе, 2024 – 80,5 бронзова медаль
«Шардоне», біле сухе, 2024 – 78,8 бронзова медаль
«Каберне Совіньйон», червоне сухе, 2024 – 78,4 бронзова медаль
GUT WINE
ISSECCO “Паранний Легінь”, ігристе, 2024 – 85,8 срібна медаль
ВАСЬКО
«Мерло», червоне сухе, 2024 – 85,8 срібна медаль
«Мускат Гамбурзький», червоне сухе, 2024 – 82,6 срібна медаль
TM KOHANOVSKA
Pet Nat Zenit & Zengo, 2024 – 81,8 бронзова медаль
Pet Nat Rose Zweigelt, 2024 – 81,8 бронзова медаль
«Розе», тихе, 2024 – 81,0 бронзова медаль
Pet Nat White Blend, 2024 – 80,2 бронзова медаль
Дідове вино
«Червоне сухе», бленд, 2024 – 85,6 срібна медаль
«Розе», 2024 – 82,6 срібна медаль
ШИМОН
«Каберне», червоне сухе, 2023 – 85,6 срібна медаль
«Голубок», червоне сухе, 2023 – 84,8 срібна медаль
КОСЮК О.Ю.
«Каберне», червоне сухе, 2024 – 85,4 срібна медаль
«Португізер», червоне сухе, 2024 – 85,0 срібна медаль
«Мерло», червоне сухе, 2024 – 82,0 срібна медаль
ФГ Nota Bene
«Італійський Рислінг», біле сухе 2023 – 85,4 срібна медаль
«Мерло», червоне сухе, 2024 – 84,6 срібна медаль
«Вино з лохини», 2024 – 81,2 бронзова медаль
Antalovsky‘s wines
«Цвайгельт», червоне сухе, 2021 – 85,0 срібна медаль
«Мерло», червоне сухе, 2022 – 84,8 срібна медаль
«Оттело», червоне сухе, 2024 – 83,4 срібна медаль
«Мускат Оттонель», біле сухе, 2024 – 81,2 бронзова медаль
ГАНІЧКО Михайло
«Купаж», 2024 – 84,8 срібна медаль
OIVOS
«Трамінер», біле сухе, 2024 – 84,6 срібна медаль
«Мускат», ігристе, сухе, 2024 – 83,0 срібна медаль
«Соляріс», ігристе, сухе, 2024 – 82,0 срібна медаль
Derenus Wine УжНУ
«Черсегі Фюсереш», біле сухе, 2023 – 84,0 срібна медаль
МАТІАС Сергій
«Каберне Совіньйон», червоне сухе, 2024 – 83,8 срібна медаль
«Аліберне», червоне сухе, 2024 – 83,5 срібна медаль
ГУДИВОК Іван
«Каберне Совіньйон», червоне сухе, 2024 – 83,6 срібна медаль
KRASNAI Yurii
«Мерло», червоне сухе, 2024 – 83,6 срібна медаль
«Каберне Совіньйон», червоне сухе, 2024 – 82,0 срібна медаль
«Одеський Чорний», червоне сухе, 2024 – 79,8 бронзова медаль
Fechora Family Winery
«Цвайгельт», розе, 2024 – 83,2 срібна медаль
ШТИФКО
«Бургундер», червоне сухе, 2024 – 83,0 срібна медаль
«Іршаї Олівер», біле сухе 2024 – 81,4 бронзова медаль
«Леанка», біле сухе 2024 – 80,8 бронзова медаль
БУДИНОК ВИНА
«Чорний Доктор», червоне, 2024 – 83,0 срібна медаль
«Мускат Оттонель», біле сухе, 2024 – 81,5 бронзова медаль
МЕДЛЕР
«Сапераві», червоне, 2024 – 85,2 срібна медаль
МЕДЄРІ
«Одеський Чорний», червоне сухе, 2024 – 82,8 срібна медаль
Винний підвал сім’ї Урста
«Каберне», червоне сухе, 2021 – 82,6 срібна медаль
СТАРИЙ ПІДВАЛ
«Мюллер-Тургау», біле сухе, 2021 – 82,0 срібна медаль
«Трамінер», біле сухе, 2021 – 80,8 бронзова медаль
ЦИПА
Сидр, брют, 2024 – 79,0 бронзова медаль
Сидр «Фермерський», 2024 – 78,3 бронзова медаль
⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж ⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.
⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!
