Увага! На сайті використовуються cookie файли.
The site uses cookie files
Даний сайт має вікове обмеження.
This site has age restrictions!
Я підтверджую, що мені, на жаль, давно виповнилося 18 роківУсіх любителів подорожувати винними шляхами очікує сюрприз: кілька провідних профільних установ світу, серед яких Одеський національний технологічний університет, взяли участь у 26-місячному проєкті, реалізованому в рамках Спільної Операційної Програми ЄІС «Чорноморський басейн 2014-2020», Просування Чорноморського регіону як дестинації винного туризму – «Море вина» (the Sea of Wine). Мета проєкту – створити спільний бренд винного туризму в Чорноморському регіоні, що визнаний колискою світового виноробства. Отже, фахівці з Вірменії, Грузії, України та Греції розробили 33 інноваційних тематичних винних маршрути, куди увійшли 156 виноробень разом із історичними та природними пам’ятками, ресторанами, музеями й іншими атракціями. Ми розпитали декана факультету технології вина та туристичного бізнесу ОНТУ, д-рa економічних наук, професора Анну Саркісян щодо участі України, а також про її особисту роль в цьому масштабному проєкті.
Анно, для вас, як сомельє та декана факультету технології вина та туристичного бізнесу ОНТУ, напевне, поняття вина і туризму вже стали неподільними. Розкажіть, як поєднуються ці два напрямки у вашому житті – і, мабуть, перш за все, про проєкт, яким ви сьогодні опікуєтеся, – the Sea of Wine.
Не дивуйтеся, але я з дитинства, яке минало в квітучій та розмаїтій Бессарабії, зналася на виноробстві. Адже мої батьки працювали на великому винзаводі в Татарбунарах. Тож коли настав час обирати професію, я вступила до Одеського національного технологічного університету, де існує єдина в країні кафедра Технології вина та сенсорного аналізу. Після захисту магістерської роботи я вирішила, що маю пізнати вино ще й з іншого ракурсу – і закінчила Першу школу сомельє «Майстер-клас» у Києві. Зрештою моя кандидатська дисертація була присвячена технології виробництва виноградного соку з високим вмістом поліфенольних сполук, а докторська – регіональним туристичним ринкам, бо за сумісництвом я працюю на кафедрі туристичного бізнесу та рекреації, що входить в структуру факультету технології вина та туристичного бізнесу, який я очолюю. Я викладаю різні дисципліни і, окрім студентів-виноробів, працюю з готельєрами-рестораторами та туристами. Власне, еногастрономічний туризм – не просто робота, це моє захоплення. Це дуже цікава сучасна дисципліна, яка включає організацію роботи сомельє і гідів, основи виробництва вина, сенсорний аналіз тощо. Цей напрямок має великі перспективи для виноробної галузі.
Отже, коли до нас звернувся директор Навчального центру Міжнародного центру досліджень та освіти в агробізнесі Вірменії Артур Григорян і запропонував взяти участь у проєкті the Sea of Wine, спрямованому на просування Чорноморського регіону як дестинації винного туризму, ця ідея викликала у нас справжній ентузіазм. У проєкті беруть участь авторитетні організації з чотирьох країн: Міжнародний центр досліджень та освіти в агробізнесі (Вірменія), Одеський національний технологічний університет (Україна), Грузинський центр розвитку агробізнесу (Грузія) та Університет Аристотеля в Салоніках (Греція).
Як так склалося, що саме ці країни об’єдналися в єдиний маршрут?
Головним бенефіціаром проєкту виступила Вірменія, яка і запросила до нього інших учасників. Коли заявку було подано і схвалено, кожна країна отримала напрям діяльності, в якому вона виступатиме відповідальним партнером.
Україні дісталося ключове завдання – розробити ІСТ (Information and Communication Technology) платформу та мобільний додаток, а також створити тренінгові матеріали, опрацювавши їх з тренерами від кожної країни, щоб виявити точки перетину. Впродовж двох років наша команда займалася дослідженнями і разом з закордонними фахівцями створювала базу даних. Зі своїм завданням ми впорались на відмінно – невдовзі кожен зацікавлений зможе переконатися в тому.
Що це дає кожному учаснику? Зокрема, що дає Україні колаборація з іншими країнами у проєкті the Sea of Wine?
Перш за все – можливість обмінюватися досвідом з провідними фахівцями інших країн. Україна – дуже молода країна з точки зору організації винного туризму, тож позитивний досвід нам потрібен як повітря. Не менш важлива можливість презентації власних маршрутів. В рамках проєкту наша команда побувала в Греції на туристичній виставці в Салоніках, мала змогу попрацювати зі студентами Університету Аристотеля – ми розповідали про винні регіони України та дізнавалися про інших. Весь той досвід в подальшому ми акумулювали на розробленій українською командою ІCT платформі, де будуть представлені винні маршрути Причорноморського басейну всіх країн-учасниць. Таким чином, кожен учасник проєкту the Sea of Wine розширює обрії винного туризму. Логічним результатом стало створення єдиного маршрута the Black Sea Wine Route, який охоплює всі країни-учасниці. В Україні він стартує з Одеси, з маршруту «Вино і міське життя».
Хто саме і як розробляв винні маршрути по Україні, які локації увійшли до них?
Взагалі, анонсуючи цей проєкт, ми запрошували до участі всі виноробні Причорномор’я, адже наша мета – популяризація на міжнародному рівні винного туристичного потенціалу України. Щоб розробити маршрути для проєкту the Sea of Wine, я з командою колег з нашої кафедри відправилася в експедицію по виноробнях Одеської, Миколаївської і Херсонської областей. Аудит був направлений на можливості виноробні приймати туристів, інфраструктуру, якість доріг, локальні гастрономічні пропозиції. Таким чином ми обрали майже півсотні виноробень, серед яких великі і відомі, зовсім молоді та крафтові. Назву такі імена, як SHABO, «Лелека», «Одесос», «Колоніст», «Фрумушика Нова», «Кирнички», Baykysh, SliVino та багато інших.
Наразі для проєкту The Sea of Wine створено сім тематичних маршрутів: «Вино і міське життя», «Вино і легенди», «Вино і квіти», «Вино і мистецтво», «Вино і релігія», «Вино і етнос». Ми, перш за все, підкреслювали специфіку регіонів, включали у маршрути місцеві свята і фестивалі. Скажімо, винороби Бесарабії запрошують гостей на Трифона Зарізана – свято обрізки лоз, що відбувається 14 лютого в Болграді. Ми добирали яскраві івенти до кожного маршруту на сайті. Кінцевий продукт, розроблений зусиллями фахівців нашої кафедри, – це тури для внутрішнього та досвідченого міжнародного мандрівника. У нас дуже висока планка.
Наскільки важливий туризм для розвитку виноробень?
Це дуже важливий інструмент для просування українських виноробень, навіть маленьких та зовсім нових. Так, під час експедицій ми відкрили для світу (і самих себе!) виноробню «Кирнички», де знайшли цікаву історію, традиції, гарний потенціал сировини, якісні вина. Отже надали шанс зовсім молодій виноробні взяти участь у міжнародному проєкті. Впевнені, завдяки цьому в перспективі вона стане відомою. Винороби мріють зустрічати туристів, пригощати своїми винами і дарувати емоції. Хочу зазначити, що ми складали наші маршрути безкоштовно, щоб підтримати виноробну і туристичну галузь нашої країни.
Нам відомо, що заплановано навіть ввести єдиний лейбл для учасників. Як до того ставляться винороби?
Лейбл вже створено. Ми розповсюдимо його в електронному вигляді серед усіх учасників маршрутів. Вони можуть використовувати його на своїх сайтах, у буклетах, на міжнародних заходах. Адже це престижно – бути частиною програм Європейського сусідства.
Чи передбачає проєкт розвиток маршрутів, долучення нових локацій?
Так, власники виноробень можуть подати заявку, а інформацію про них буде розміщено на нашій ІСТ платформі. Адже її можна оновлювати, додавати виноробні, локації, фестивалі.
Які заплановані спеціальні освітні програми для гідів, сомельє, виноробів?
У кожній країні-учасниці проводилися освітні тренінги за матеріалами, які розробили наші українські фахівці. У січні ми провели триденний тренінг за темою «Винний туризм. Використання нових можливостей». Освітні лекції були присвячені розвитку, менеджменту дестинації, актуальним проблемам винного туризму. Увесь матеріал розділений на три основні теми: супровід винних турів; управління продуктами винних дестинацій; управління сталістю дестинацій. Захід відбувся на високому, міжнародному рівні. Це була жвава дискусія, а після лекцій – надавалися практичні кейси, до яких долучалися винороби. Відбулася дуже корисна комунікація між виробниками, розробниками туристичного продукту, тими, хто буде супроводжувати туристів. Ми пишаємося, що саме українські вчені розробили навчальні матеріали, якими будуть користуватися в інших країнах. Слід зазначити, що тепер ці документи зберігаються у бібліотеці Євросоюзу. Всі наші звіти, дослідження – це великий внесок в розвиток наукового аспекту винного туризму. Ми щасливі, що були першими, хто це зробив.
Які заходи для популяризації винного туризму в Україні відбуваються у межах проєкту the Sea of Wine?
В усіх країнах-партнерах відбулися форуми «Давайте поговоримо про вино», спрямовані на те, щоб об’єднати винних експертів, виноробів та любителів вина та ознайомити їх із результатами проєкту. Українська сторона, з огляду на війну в країні, планувала поширювати інформацію онлайн, хоча ми бачили, як це відбувалося в інших країнах, – зустрічі з виноробами, дегустації… Було сумно від гадки, що доведеться говорити про вино онлайн, тому прийняли рішення все ж таки зібрати в безпечному місці однодумців, винолюбів, представників туристичного бізнесу та виноробів, які представляли свої вина. Зустріч була теплою, сповненою надій та мрій про найкраще винне майбутнє для нашої країни.
Які спільні заходи просування проводяться, плануються у проєкті?
Це відвідування фестивалів, профільних виставок. Як я згадувала, ми в цьому році побували на туристичній виставці в Салоніках, відвідали Національний День вина в Молдові, де робили презентацію винних маршрутів та ІСТ платформи. Сподіваємося на дуже близьку співпрацю з Молдовою після війни і відкриття транснаціонального шляху. Наші партнери з Греції та Вірменії відвідали London Wine Fair, де також був представлений наш проєкт. Найближчий захід – церемонія закриття проєкту в Єревані. Він передбачає два івенти: в перший день конференція, а наступного дня відбудеться великомасштабний винний захід «Вина Чорного моря», який буде проводитися за стандартами Міжнародної організації виноградарства і виноробства.
В яких проявах далі існуватиме the Sea of Wine?
Перш за все це робота ІСТ платформи та мобільного додатку, які є зручним інструментом як для фахівців туристичної і винної галузей, так і для туристів, споживачів цих продуктів. Тут можна отримати докладну інформацію про маршрути, виноробні регіони, винарні країн-учасниць, про заходи, які там відбуватимуться. І вже на основі цих даних планувати подорожі.
Як війна змінила ваші плани, а що залишилося незмінним?
Я не можу сказати, що ми змінюємо свої плани, але, звичайно, коригуємо їх відповідно до ситуації. Так, наприклад на кафедрі туристичного бізнесу та рекреації в цьому місяці ми організували вебінар «Туризм як засіб реабілітації в повоєнний час». Запросили психологів, реабілітологів, фахівців з туристичної галузі. Ми розповідали, як відновити свій моральний стан, в тому числі підняли таку актуальну тему як «винна рекреація», що має на меті споживання вина в потрібних дозах, як винна подорож дарує яскраві емоції та незабутні враження. Я сама спостерігала, коли нещодавно проводила екскурсію на виноробню, як люди розслабилися, відволіклися від новин, залишившись без інтернету, але з бокалом чудового вина серед безкрайого степу. Додому поверталися вже зовсім іншими – з жагою до життя, новими ідеями. Тому я вважаю, що наша справа дуже важлива.
Заради безпеки в Одесі проводять дегустації та винні фестивалі в одеських катакомбах. Війна змусила до таких незвичних заходів. А всі виноробні, які увійшли у наші маршрути, продовжують працювати – попри все.
…Цього року було багато сонця і у сировини гарний потенціал. А от щодо енергетики війни, побачимо, чи передалася вона вину. У ці важкі часи ми підтримуємо один одного. А нас підтримує весь світ. Я дуже вдячна нашим партнерам. Ми могли вийти з проєкту, але партнери одностайно заявили: «Ви маєте залишатися з нами». І ми довели, що українці стійкі в усьому – як на війні, так і в роботі.