Увага! На сайті використовуються cookie файли.
The site uses cookie files
Даний сайт має вікове обмеження.
This site has age restrictions!
Я підтверджую, що мені, на жаль, давно виповнилося 18 років
Червона доріжка винного дизайну, або як Wine Paris 2026 перетворив естетику вина на подіум індустрії.
Одна з найбільших світових виставок у сегменті вина та алкогольних напоїв – Wine Paris 2026, – як вже повідомляв D+, відбулася у Парижі з 9 по 11 лютого. Цього року Париж встановив нові власні рекорди: понад 6 500 експонентів із більш ніж 60 країн та близько 63 500 професійних відвідувачів із 169 країн. Це приблизно на 20% більше, ніж роком раніше, що вивело паризьку виставку на п’єдестал за номером 1 серед міжнародних майданчиків винної індустрії.
Втім, статус Парижу як столиці моди, спокушає розглянути Wine Paris 2026 не просто крізь призму цифр чи виробничих трендів, не лише як місце дегустацій та професійних зустрічей. Неймовірно привабливим є «червона доріжка» Парижу – дизайн етикеток, графічні рішення та брендинг виноробень, які відображають актуальні тенденції у винній індустрії. Загалом традиція демонструвати нові підходи до дизайну вина – характерна для експозицій Франції. І виставка Vinexpo Bordeaux, гідним нащадком якої стала Wine Paris, протягом десятиліть була головною міжнародною платформою для презентації преміальних луків для винних брендів. Саме там виноробні, як правило вперше, представляли оновлені етикетки, нові графічні концепції та переосмислену айдентику.
Сьогодні цю роль блискуче грає Wine Paris. Адже саме через дизайн формується перше враження про вино. Те саме перше враження, яке вдруге справити не можливо. Тому огляд представлених на Wine Paris візуальних рішень дає змогу побачити, як змінюється сучасна мова (і мода) вина та які естетичні підходи сьогодні домінують на подіумі.
Цього року Wine Paris нагадував складну екосистему, де вино взаємодіє з архітектурою, графічним дизайном і новими культурними трендами споживання: стенди працювали як повноцінні візуальні історії, а етикетки – як меседжі дизайнерської мови. Мабуть, як один з найбільш комплексних прикладів, особливих підходів до винного фешн, варто згадати глобальну компанію Berlin Packaging, що об’єднує провідні світові виробництва з упаковки та преміального скла. В Парижі вона представила концепцію «Sculpting» – дизайнерський підхід до створення пляшок, що поєднує естетику, текстуру та функціональність, підсилюючи преміальний характер бренду. І що прикметно, поруч із класичними винними категоріями впевнено заявив про власну мову та моду сектор безалкогольних напоїв.
Однією з найбільш помітних тенденцій Wine Paris 2026 стали концептуальні дизайнерські стенди, що демонстрували і архітектуру бренду. Багато виробників, як показав Wine Paris, відмовляються від класичної виставкової логіки «бар + полиці з пляшками» на користь простору, що передає філософію винороба.
Гарний приклад – стенд Gérard Bertrand, одного з найвідоміших виробників Лангедоку. Простір був оформлений у природній естетиці з використанням світлого дерева, рослин і м’якого світла – своєрідна алюзія на біодинамічне виноробство, яке є центральним елементом філософії виноробні.
Подібний підхід дедалі частіше можна було побачити і на стендах регіональних консорціумів: простір організовували так, щоб поєднати дегустацію, навчання, неформальну розмову – і одночасно зробити заявку на стиль. Як приклад наведу German Pavilion – стислий, структурований простір, де 68 німецьких виробників об’єднались під єдиною символікою. Це були не окремі стенди, а один великий наратив, де кожен учасник мав свій куточок, але все було вписано в чітку графічну систему.
Багато компаній для Wine Paris 2026 обирали такі дизайнерські рішення як підвісні логотипи/вивіски над стендом для більшої видимості з проходу; барні столи з відкритим доступом; розділення простору на окремі функціональні зони (тестові, презентаційні, переговорні). Деякі стенди пропонували динамічні кути з короткими презентаціями, відео про виноробство або мобільні дегустаційні секції, що допомагало гостям краще пізнати продукт навіть без тривалої розмови з виробником.
Ще одна помітна тенденція – великі зони вільних дегустацій. Все чітко підписано за регіонами, є QR-коди для додаткової інформації. На відміну від традиційного формату, де кожна дегустація прив’язана до конкретного виробника, у таких просторах відвідувачі могли самостійно і у власному ритмі знайомитися з різними стилями вина, чи це Шампань, чи вина з Лангедоку. Це давало змогу швидко орієнтуватися у великому масиві продукції, відкривати нові регіони. І, що під час виставок стає все важливішим, – робити це планомірно, економлячи час виробника, але приділяючи більше уваги тим винам, що зацікавили.
Однією з найбільш обговорюваних зон виставки стала Be No – простір, присвячений безалкогольним та dealcoholised напоям. Сектор безалкогольних вин сьогодні виходить на перший план подіуму, так званий final pose spot, не лише через сам продукт, а й через його візуальне оформлення. Насправді – нічого дивного: у сегмент No&Low сьогодні подаються виключно продвинуті, та найвідважніші винороби, готові ризикувати та експериментувати, і їхня актуальність позначається у дизайні пляшок і етикеток. Тут уже не йдеться про питання «бути чи не бути»: продукт існує – і саме дизайн стає ключовим способом комунікації з покупцем. Яскраві шрифти, нестандартні форми пляшок, сміливі графічні рішення – усі ці елементи підкреслюють інноваційність і позиціонування бренду.
Тут було представлено сотні позицій – від безалкогольних вин до складних ботанічних блендів, створених для гастрономічних поєднань.
Так, французький бренд безалкогольного ігристого French Bloom виводить у світ свої вина в «маленькій чорній сукні» – матових чорних пляшках з мінімалістичною золотою типографікою, створюючи естетику, ближчу до парфумерії або люксових косметичних брендів.
Ще один показовий приклад – австралійський NON, який створює гастрономічні безалкогольні напої для ресторанних пейрингів. Його дизайн навмисно стриманий: мінімалістичні номери замість назв і майже без декоративних елементів. Виробник позиціонує себе не як «замінник вина», а як самостійна гастрономічна категорія.
А французький бренд Bonne Nouvelle 2026 року вивів на ринок серію безалкогольних ароматизованих вин із яскравими фруктовими етикетками, що апелюють до молодої аудиторії та нових форматів споживання (як‑от Dry January чи casual зустрічі).
Поруч із архітектурою стендів помітно еволюціонують і самі винні етикетки. На Wine Paris 2026 дедалі частіше можна було побачити дизайн, що працює за принципами сучасної графіки: мінімалізм, сміливу типографіку, символічні або художні ілюстрації. Етикетка вже не просто повідомляє про апеласьйон або сорт. Вона стає першою точкою контакту між вином і споживачем, своєрідною обкладинкою історії, яку бренд хоче розповісти. Як ось прованське розе Whispering Angel стало впізнаваним у всьому світі завдяки ультрамінімалістичній етикетці та прозорій пляшці, які сформували естетику цілої категорії рожевих вин.
Ще одна зміна пов’язана з тим, що етикетка тепер має працювати не лише на полиці магазину, а й у цифровому просторі. У соціальних мережах складні герби або дрібні декоративні елементи часто губляться на екрані смартфона. Натомість сильна графіка, чітка типографіка і виразні кольори легко впізнавані навіть у невеликому форматі. Саме тому багато сучасних брендів переходять до більш мінімалістичних і графічних рішень. Такий підхід робить етикетку помітною і в магазині, і в Instagram. Помітним прикладом є виноробня з Провансу Maison Cantarelle. Її етикетки сміливі, яскраві, графічні, сучасні – справжні маленькі арт‑об’єкти. Такий підхід також передає характер вина – легкий та відкритий.
Ще одна прованська виноробня Clos des B, навпаки, робить ставку на мінімалізм і стриманість: прості форми, палітра з двох кольорів, на титулі – перелік сепажів, з яких виготовлено вино.
Щоб привернути увагу споживача, багато сучасних етикеток працюють із культурними та географічними символами. Іноді це архітектура або ландшафт, іноді – образи, які стали візуальними маркерами країни. Наприклад, австралійські бренди часто використовують на етикетках місцеву фауну, створюючи просту й упізнавану асоціацію з країною походження. Такі образи працюють як своєрідні «візуальні мнемоніки», що допомагають споживачеві швидко ідентифікувати стиль вина. До прикладу, австралійська виноробня Strelley Farm Estate привертає увагу до свого рожевого петнату екзотичними мотивами.
Інший підхід демонструють бренди, які звертаються до естетики певної культури. Показовий приклад – бренд Bento, створений дизайнерською командою Denomination. Його етикетка побудована на елементах японської візуальної культури: вертикальна типографіка нагадує структуру традиційних японських написів, ілюстрації персонажів злегка гумористичні, а червоні графічні акценти відсилають до вермільйонних печаток, характерних для японського мистецтва.
Wine Paris дедалі яскравіше демонструє, як швидко трансформується винний світ. Сьогодні вино розповідає свою історію не лише у келиху – воно починається значно раніше, у просторі, де ця історія представлена. Wine Paris 2026 підтвердив: дизайн став ключовим інструментом мови. Він формує перше враження, визначає преміальність продукту та відкриває нові способи взаємодії аудиторії з вином. І навіть таргетує продукт на конкретні покоління споживачів.
Врешті-решт, вино тепер говорить не лише через смак, а й через форму, колір, графіку і простір, створюючи нову мову винного світу, де візуальна культура стає невід’ємною частиною досвіду.
Приєднуйтесь до наших соцмереж
⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.
⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!
06.04.2026
