Містер Адріан Брідж (Adrian Bridge), генеральний директор The Fladgate Partnership, Taylor’s Port, World of Wine (цей музейний комплекс був номінований цього року на Wine Travel Awards і за нього можна проголосувати тут) та The Yeatman Hotel знайшов час поспілкуватися з представником Drinks+ Communication Media Group.

Шановний пане Адріане, дозвольте почати наше інтерв’ю з особистого запитання. Адже, як ми бачимо, в основі усіх очолюваних вами бізнесів стоїть видатна особистість. Навіть компанія  Fladgate Partnership названа на честь Джона Фладгейта, знаменитого, висловлюючись сучасною мовою, дистрибьютора 19-го століття та партнера бренда Taylor’s, який був нагороджений титулом барона за свої заслуги у винній сфері. Та й сам портвейн – напій особливий, що вимагає особистісного підходу в споживанні. Тож хочемо просити вас витратити трохи часу, але розказати про власний шлях в цій області – адже ви починали з успішної кар’єри офіцера королівської гвардії, якого нагородили  Sword of Honour. А до сфери вина вас привело кохання?

Я виріс в Англії та відвідував ораторську школу, де моїм хорошим другом був Девід Сандеман – мій перший знайомий у галузі поортвейну. Після закінчення школи я вступив до Королівської військової академії Sandhurst, де мене нагородили Sword of Honour – нагородою, яку вручають найкращому курсанту-офіцеру року. Мене призвали до 1-ї королівської драгунської гвардії, де я служив 5 років, включаючи рік у миротворчих силах ООН на Кіпрі. Коли залишив армію, я став інвестиційним банкіром — спочатку працював у Merill Lynch, а потім у NatWest, де піднявся до національної команди США з продажу акцій.

Я познайомився зі своєю дружиною у 1982 році, ще до того, як пішов в армію, а у 1989 році ми одружилися. У 1994 році тесть попросив мене залишити інвестиційну банківську діяльність і переїхати до Португалії, щоб взяти на себе управління компанією. А вже у 1998 році я став керуючим директором Fladgate Partnership.

Коли я лише починав, то опікувався  двома ринками – Великої Британії та США, на які припадало понад 50% нашого бізнесу. Компанія була компактною, з двома брендами Taylor’s і Fonseca та близько 140 працівниками. З 1998 року ми змогли консолідувати бізнес, придбавши 7 різних компаній та їхні активи. Ми розширили діяльність у галузі дистрибуції, готелів, туризму і також вина. Зараз група налічує 1346 співробітників.

Можете перерахувати основні історичні віхи формування The Fladgate Partnership та які марки сьогодні об’єднані в цей холдинг? Яке місце компанія займає на ринку виробництва портвейнів?

Зараз наші основні бренди — Taylor’s, Fonseca і Croft. Ми продали Delaforce і Krohn. Три основні бренди є лідерами серед портвейнів спеціальної категорії, де ми представляємо близько 1/3 світового ринку. Ми розширилися, щоб обслуговувати приблизно 103 ринки за допомогою Taylor’s Port, який, мабуть, є найбільш стабільно позиціонованим брендом серед портвейнів і має завидну репутацію щодо якості.

Ми завжди пропагували інновації. Наша робота на виноградниках принесла нам нагороду Banco Espirito Santo Biodiversity Award – ми стали першою приватною компанією, яка виграла цю нагороду. У 2008 році я створив Croft Pink, який став першим рожевим портвейном. У 2010 році ми запустили Scion, витриманий темно-коричневий сорт 1855 року – це був перший портвейн, випущений за ціною понад 1000 євро за пляшку (насправді ціна сягала 2500 євро). Останнім нововведенням є запуск RTD, який представляє собою мікс портвейну і тоніка у бляшанці.

Ми залишаємося провідною компанією з виробництва портвейну, незважаючи на те, що тепер також займаємося готелями, туризмом і дистрибуцією. У 2018 році ми заснували Porto Protocol, де з основною промовою я запросив виступити Барака Обаму. Porto Protocol – це глобальна ініціатива, спрямована на просування та обмін передовим досвідом реагування на зміни у навколишньому середовищі. До організації приєдналися 20 країн на 5 континентах.

Яке місце, на ваш погляд, сьогодні займає портвейн серед вайнловерів? Були б вдячні, якби ви змогли надати трохи порівняльної статистики за кілька останніх років, як змінюється споживання. Чи аудиторія цього вина стабільна?

Портвейн – це водночас напій, який викликає бажання і пропонує різноманітні стилі вина. З 2000 року загальний обсяг продажів портвейнів знизився, але вартість продажів залишилася на тому ж рівні за рахунок портів спеціальної категорії. Франція, найбільший ринок портвейнів, втратила 1/3 свого обсягу з 2000 року, але весь втрачений обсяг припадав на стандартні, дешеві порти.

Портвейн як напій пропонує багатий стиль вина, який має шари глибоких смаків і може поєднуватися з багатьма стравами та приводами споживання. Він дуже добре підходить наприкінці трапези як сам по собі, так і з десертом. Ми також бачимо все більше використання портвейну в коктейлях.

Сьогодні The Fladgate Partnership, залишаючись флагманом виробництва витриманих портвейнів, розширює сферу інтересів сухими винами зони Douro. Чим викликане це розширення? Що то за вина, сорти, які характеристики мають?

У серпні минулого року (2023) ми придбали компанію, яка виробляла столове вино в Мінью, Дао та Байрраді. Ми купили їх, тому що це були чудові виноградники, де виробляли фантастичні вина світового класу. Інтерес до столового португальського вина зростає, і коли нам випала нагода придбати такий якісний портфель, ми нею скористалися. Ми також будемо виробляти вина з Дору, але нам було потрібно придбати виноградник спеціально для цього, щоб не ставити під загрозу виробництво портвейну.

Можливо, це наслідок побіжного погляду, але нам здалося, що виробники портвейнів стали більше уваги приділяти міксології. Якщо так, прокоментуйте, будь ласка.

Портвейн може надати коктейлю міцність і природну солодкість і містить лише 20% алкоголю, що робить його ідеальним доповненням для міксологів, які шукають найкращі інгредієнти для своїх творінь.

Чи можна сказати, що створення вами у 2008 році портвейну нового стилю  – Croft Pink – портвейну для більш ніж одного покоління, – наслідок тих самих тенденцій, що й коктейлі на базі порту та виробництво сухих вин – тобто це пошук додаткової аудиторії? За 15 років історії цей напій пройшов шлях від солідного реноме порту до дещо легковажного іміджу молодіжного напою в стильній металевій баночці, що асоціюється зі стилем Барбі та є улюбленцем подіумів. Чим відрізняється технологія? І чи справді портвейну нового типу вдалося приборкати молодь?

Croft Pink став відповіддю на підвищений інтерес до рожевих вин у всьому світі. Це створило більше моментів споживання та залучило нових споживачів до категорії портів. Це серйозний порт, який використовує найкращий зміцнюючий спирт, який у нас є – алкоголь, який зазвичай використовується лише для Vintage Port. Він використовувався в коктейлях, але, ймовірно, найчастіше його вживають окремо, часто з тоніком.

Запропонувати мікс Croft Pink і тоніка було природним з двох причин. По-перше, ми виготовляємо власний тонізуючий напій. По-друге, це забезпечує споживачам зручність, оскільки це одна порція. Наприклад, завдяки простоті подачі він був популярний в авіакомпаніях.

Той факт, що він був запущений у 2021 році, і те, що згодом був випущений фільм під назвою «Барбі», не пов’язані між собою. Ми подавали його на модних показах, тому що це круто, весело та чудово на смак.

В минулому, 2023 році на Всесвітній виставці та конференції TFWA в Каннах вперше ваша компанія представляла унікальний напій – Taylor’s Port City Edition – уособлення духу винного туризму, де навіть упаковка сама по собі є витвором мистецтва – містить ілюстровану карту Порту, прикрашену особистими рекомендаціями порту Taylor’s щодо місць, які варто відвідати. Кому належить ця ідея, що собою представляє цей портвейн? 

Це логічний продукт, враховуючи, що споживачі часто шукають унікальні подарунки, які вони можуть придбати в аеропортах. Ми використали форму пляшки, яка виявилася дуже популярною у 2017 році, коли ми святкували 325-річчя заснування компанії в 1692 році. Ми плануємо випускати інші продукти в інших містах.

Мабуть не буде помилкою стверджувати, що найсміливіший проєкт в галузі винного туризму від вашої компанії – створення WOW (поправте, будь ласка, якщо помиляємося в цифрах): 6 музеїв, 9 ресторанів та дегустаційних зон, WOW’s The Wine School.  Сьогодні вже, мабуть, можна оцінити його і як бізнес-проєкт? Якщо так, прокоментуйте, будь ласка, наскільки співпали очікування та реалії. 

У WOW діє 5 постійних музеїв і дві зали для тимчасових виставок, працює 6 ресторанів, 5 кафе і винний бар. Також є школа вина, яка пропонує короткі кількагодинні курси або може проводити такі популярні майстер-класи, як «Вино та шоколад» або «Портвейн і шоколад». Тут також проводять курси WSET до рівня 2 включно.

WOW розташований в центрі міста Порту, на території, де ми раніше зберігали портвейн, і є цілим культурним районом. Це надбання міста, відкрите для всіх відвідувачів. Музеї, магазини, дегустації та широкий спектр заходів, які ми пропонуємо, користуються великою популярністю. WOW  розпочав свою роботу 31 липня 2020 року в розпал Covid. Він був побудований для обслуговування 80% туристів і 20% місцевого ринку. Цей проєкт – унікальний, що ускладнює його просування, оскільки люди не завжди розуміють, що це таке. Однак він знаходиться в самому центрі міста, з нього відкриваються фантастичні краєвиди на територію міста, і кожен знайде тут щось собі до вподоби.   У 2023 році музеї відвідали майже 150 000 людей, а в ресторанах подали 300 000 страв.

Ваша компанія Taylor’s Port та Gérard Basset Foundation в цьому році оголосили про присудження стипендій Taylor’s Port Golden Vines® Diversity Scholarships. Зрозуміло, ця програма підвищення професійної освіти – почесна місія. Чи пов’язане навчання стипендіатів з розвитком знань саме про португальське виноробство? Можете розказати детальніше – чи всі учасники навчатимуться цього курсу? Це відбуватиметься в Порту? Чи є плани з розвитку цього освітницького проєкту?

Я знав Жерара Бассе та спостерігав за його роботою у Великій Британії. Він був людиною з великими знаннями, і завжди був готовий розділити з іншими свою пристрасть до вина. Коли нашу компанію попросили стати спонсором стипендії Diversity Scholarship, ми скористалися чудовою можливістю допомогти людям, які прагнуть отримати знання про вино, розвинути професійну кар’єру у виноробній промисловості. Ми твердо віримо в освіту, і я також вважаю, що 330-річна компанія може взяти на себе провідну роль у цій галузі. Ми були раді спонсорувати цю програму та вітати стипендіатів у Порту, щоб допомогти отримати кваліфікацію MW або MS. Наша стипендія допоможе їм отримати ці знання.

Як мова зайшла про високі місії, то логічно попросити вас пояснити таке поняття як The Porto Protocol – які саме пункти передбачає, яку мету ставить, кого з виробників об’єднує. Якщо є таке в планах, просимо проанонсувати найближчі форуми на цю тему. Хто може до них приєднатися і яким чином?

Porto Protocol – це некомерційна організація, яка допомагає виноробній промисловості в усьому світі ділитися найкращим досвідом і прикладами успішних рішень у боротьбі зі змінами клімату. Проєкт фінансує Taylor’s Port (частина його лідерської ролі в галузі). Зараз ми маємо членів у 20 країнах по всьому світу, і Porto Protocol став найкращим варіантом для пошуку рішень у виноробній промисловості щодо протидії зміні клімату. Сподіваємося, що в майбутньому у фінансуванні цієї благодійної організації нам допоможуть інші світові компанії.

• Adrian Bridge
• Advertising
• Banco Espirito Santo Biodiversity Award
• Croft Pink
• Fonseca
• Gérard Basset Foundation
• Porto Protocol
• Taylor's Port
• Wine Travel Awards
• WOW