Увага! На сайті використовуються cookie файли.
The site uses cookie files
Даний сайт має вікове обмеження.
This site has age restrictions!
Я підтверджую, що мені, на жаль, давно виповнилося 18 років
Так сталося, що Drinks+ поспілкувався з Едуардом Городецьким, власником бренду MyWine, у вихідний, на який припали одразу два свята – День Святого Валентина та Трифона Зарізана, покровителя виноградарів і виноробів. Чи є в цьому символізм? Едуард Городецький поділився своїми думками, новинами та планами.
Ці свята називаються по-різному, але в основі обох – любов. Сьогодні, зізнаюся, я трохи шкодував, що був на виноробні, а не на власному винограднику – як, мабуть, і личило б у такий день. Від самого початку я знав: хочу мати свій виноградник. Бо власний виноградник – це свобода для творчості, експериментів, покращення, це максимальний контроль над процесами, які формують майбутнє вино. Водночас я розумів, що є сорти, які в кліматі моєї виноробні не покажуть себе так, як у південній Бессарабії. Тому свідомо створював проєкт, що поєднує власні виноградники та виноград із інших регіонів.
Через війну мій виноградник поки що існує лише в планах, хоча місце вже обране – поруч із виноробнею, в селі Роксолани на Одещині. Коли я починав у 2020–2021 роках, то планував у 2022-му вже закласти виноградник. Але життя не завжди йде за підручником. Класична модель – спершу саджаєш лозу, чекаєш п’ять років, отримуєш урожай, робиш вино, поступово розвиваєш бренд… Так непомітно минає десятиліття. Та головне не час, а те, що потребуєш фінансування протягом усіх цих років. І все в тебе йде легко і просто в єдиному випадку: якщо поруч із виноробнею у тебе, скажімо, не виноградник, а нафтова вежа. У кожної бізнес-моделі є право на існування. Її життєздатність визначають дві речі: чи щасливий ти сам і чи любить твої вина споживач. Якщо обидві відповіді «так» – ти в гармонії зі світом. Думаю, що живу саме так.
В асортименті MyWine є тихі вина, ігристі, витримані, коньяк, навіть безалкогольні позиції. Коли я починав, вирішив рухатися від простого до складного: спершу тихі, потім ігристі, далі – витримані.
І тут мені пощастило: перше ж Chardonnay Reserve одразу потрапило в топ – 90 балів на Decanter, золото в Україні. А от із червоним я працював наполегливо два релізи, доводячи його до ідеалу. І лише нещодавно ми розлили першу партію червоного витриманого вина. Тепер лінійка Reserve повна: Chardonnay, Cabernet Sauvignon, а далі буде червоний витриманий бленд класичних і локальних сортів – його склад поки що тримаю в секреті. Я й надалі рухаюся від простого до складного, бо вчуся щодня.
Коли планував виноробню, мріяв про три лінійки: базову, резерв та преміальну – high-end у виноробстві. Це індивідуальні бленди, витримка в нових бочках, інше пакування, високий рівень бренду. Зараз активно рухаюся саме в цьому напрямку. Від самого початку я казав: я адепт винного способу життя. Моя мета – не лише робити гарні вина, а й показувати власним прикладом, що в Україні можна створювати вина, якими пишатимуться співвітчизники, які успішно конкуруватимуть за кордоном.
На жаль, сьогодні вино часто стає жертвою показової боротьби за «здоровий спосіб життя». Молодь п’є коктейлі на спирту, а вино – носій культурного коду людства – перетворюють на заборонений плід. Це сумні процеси, які матимуть наслідки для галузі й культури. Тому я вирішив хоча б своїм прикладом показувати, що вино – це добре, це про щастя.
Ми розширили експорт: тихі вина MyWine з’явилися у Британії через онлайн-мережу The Wine Society. Це стало можливим завдяки друзям і нетворкінгу. Були спроби вийти з ігристими, але через законодавчі нюанси поки не вдалося. Та наші вина побачили, оцінили й замовили першу партію. Також ми присутні в Японії, Естонії, Данії, Німеччині. Це лише початок експортної історії. Найважливіше, щоб потенційний партнер спробував вино. Далі воно, як правило, подобається: якість висока, ціна справедлива.
Частина мого асортименту унікальна для України. Наприклад, безалкогольні вина чи коньяки такого рівня. Мене тішить, що безалкогольна лінійка активно розвивається і уже становить понад 20% в структурі продажів. Я не є великим прихильником безалкогольних вин, але приємно бачити, що покупець оцінює якість, якої ми змогли досягти.
Цього року ми створили ще один ексклюзивний продукт. Давно хотів зробити виноградний сік – і вийшла дуже особиста історія, що об’єднала обидва мої коріння, втілила моє походження. Для мене було справою честі створити кошерний сік зі 100% Saperavi, адже мій батько з Кахетії. Тож кошерний сік з винограду грузинського сорту My Juice – частина моєї ідентичності. Усе, що я роблю у виноробстві, дуже особисте.
Я роблю вино, бо не можу його не робити. Все життя працював у великому бізнесі, на високих посадах, але мріяв про своє маленьке. Коли створив виноробню – пішов із поважної посади, щоб реалізувати мрію. Коли частково реалізував – відчув поклик до великого й повернувся у масштаб. Зараз я керую винно-коньячним виробництвом компанії Bayadera Group: відповідаю за виноградники, виноробство, бренді, ігристі. І це мене драйвить. Я поєдную потужне підприємство і крафтове – і саме в цьому моя гармонія. Я навіть консультую бізнесменів, як залишатися собою, роблячи складні кроки. Не кожен наважиться реалізувати мрію, але кожен, хто наважився, зрештою щасливий. Мій кейс це підтверджує – і допомагає іншим.
Хочу додати: вірте в Україну і в українське вино. Українське вино – це квінтесенція нашої землі, філософії, душі. Ми повертаємо забуте, повертаємо людям віру в українське виноробство. Нас стає більше, ми робимо вина все краще. Внутрішня конкуренція сьогодні вторинна. Найголовніше – разом повернути українцям віру в українське вино. Саме цього ми прагнемо.
Приєднуйтесь до наших соцмереж
⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.
⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!
