Увага! На сайті використовуються cookie файли.
The site uses cookie files
Даний сайт має вікове обмеження.
This site has age restrictions!
Я підтверджую, що мені, на жаль, давно виповнилося 18 років
Наприкінці червня Drinks+ став учасником дійсно історичної події – в Мукачево провели перший в Україні регіональний конкурс вин «Вина Срібної Землі»-2024 за міжнародними стандартами OIV.
Форум, що об’єднав конкурс і конференцію, організувала ГО «Асоціація виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття» спільно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO) та проєктом Європейського Союзу «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства в Україні» (IPRSA). Команда складалася з найдосвідченіших фахівців країни: директорка конкурсу – професорка Одеського національного технологічного університету Наталія Каменєва; міжнародна спостерігачка (представниця FAO) – доктор технічних наук, завідувачка кафедри технології вина та сенсорного аналізу Одеського національного технологічного університету Оксана Ткаченко; голова «Асоціації виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття» – Олександр Гарновдій; за роботу дегустаційних комісій відповідав президент Асоціації сомельє України Іван Бачурін.
Міжнародним інформаційним партнером заходу виступила комунікаційна медіагрупа Drinks+.
«Вина Срібної Землі» – то особливий терруар на теренах України. І сьогодні головною метою учасників цього об’єднання є створення портрету виноробного регіону: фіксація стилів вина, дескрипторів і зрештою – іміджу території. Задля цього організатори конкурсу провели колосальну роботу зі збору взірців, їх кодування та запрошення експертів, в тому числі міжнародних, для участі в дегустаційних комісіях. На думку оглядачів та учасників, конкурс проводився за належними високими стандартами. Дегустатори працювали з використанням програмного забезпечення Gustos.Life, що функціонує на основі блокчейн. Десять винних профі з України та Угорщини оцінили 113 зразків від 32 виробників.
Комісію з червоних вин очолювала головна редакторка журналу Drinks+ Ольга Піневич-Тодорюк, яка так прокоментувала подію:
«Чесно кажучи, я вражена тим, що в Україні з кожним роком, попри виклики, які ми разом переживаємо, розкриваються нові винні перлини. Наразі відкриттям для мене стали вина від крафтових виробників Закарпаття, що насправді мають величезний потенціал як на внутрішньому ринку, так і на міжнародній арені. З висоти свого багаторічного досвіду суддівства міжнародних винних конкурсів Mundus Vini, Concours Mondial de Bruxelles та інших можу відповідально стверджували, що вина дійсно виглядали гідно, а головне – перспективно. І це при тому, що, як я зрозуміла, мені дісталася не надто проста функція: якщо стиль білих «Вин Срібної Землі» вже достатньо визначений, то червоні ще на стадії становлення, так би мовити, ескізу. Винороби шукають себе, підбирають потенційні для теруару сорти і технології. І все ж – з 57 зразків в моїй комісії зняли з оцінювання лише 4 за недоліки, ще десь 10-12 відсотків отримали низькі бали. Але питомна більшість «на відмінно» пройшла наше тестування і отримала високі оцінки та нагороди – і це за умови, що стандарти OIV диктують жорсткі кількісні обмеження переможців. На відміну від значної частини світових конкурсів, де і 80% поданих зразків можуть здобути медалі, оцінювання за стандартами OIV передбачає дуже критичний відбір і нагородження лише до 30% заявлених найменувань. При тому зауважу: з 19 золотих медалістів лише 8 червоних – і це говорить лише про те, що є куди рухатися.
Так, можливо, економічна ситуація наразі не сприятлива для експериментів. Українцям і їхньому бізнесу зараз потрібно вижити. Але я бачу для «Вин Срібної Землі» чітку і світлу перспективу. І не лише для білих, що вже сьогодні демонструють класний рівень. Але і для червоних. У них є все, щоб отримати свій гідний стиль. Звичайно, то царина технологів. Втім, покладаючись на власний досвід та відчуття, я б порадила експериментувати з витримкою. В тому числі з тарою. Можливо, варто звернути увагу на цемент та амфори. Відмовитись від спроб наслідувати бордосців, а пошукати себе десь серед регіонів Австрії, медьє Угорщини (до речі, здається, хтось з моїх угорських колег побачив серед мукачівських зразків репліку на вина з околиць Шопрона). Навіть наважуся згадати клима Бургундії, можливо свій взірець шукати там, – чому ні? Я впевнена, «Винам Срібної Землі» буквально за 3-5 років пощастить знайти своє обличчя і стати цілком елегантними винами легкого стилю.
І вже сьогодні обов’язково треба робити ставку на продаж петнатів та сидрів – трендових напоїв, які мають невисокий градус і значний попит, особливо ж влітку. Тож палітра, за допомогою якої будуть написані портрети «Вин Срібної Землі», дуже широка і яскрава.
Назву власних фаворитів конкурсу:
Chateau Pauk, «Кагор» десертне (Каберне) – в ароматі ягідні ноти, смак – шоколад, ноти кави та вершків, чудово збалансоване, елегантне вино із, насправді, сухим посмаком.
«Шаланки Агро Інвест», «Мерло» 2017 – структуроване, досить сильні таніни, добре збалансоване, з ароматами елегантних прянощів, спецій, уварених ягід.
«Винний підвал сім’ї Урста», «Дорн Федер» 2018 та «Каберне/Шираз» 2018.
KOVACH WINERY, як завжди, на висоті. Незабутній, елегантний та легкий Zweigelt 2019 все ще танінний та сильний! До речі, вина з сорту Цвайгельт – серйозна заявка виноробів. До вже відомого Ковача ще хочеться додати виробника Vasyl Lendiel з його «Цвайгельт» 2021.
Своїми враженнями та іменами фаворитів також поділилися з Drinks+ члени журі конкурсу.
Юлія Прохода, національний експерт проєкту ЄС IPRSA та патентний повірений, адвокат, голова Національної асоціації патентних повірених України, офіційний юрист конкурсу:
«Отже, серед особистих фаворитів назву «Шираз-Каберне» 2018 року від «Винний підвал сім’ї Урста». Особиста оцінка – 96, загальна оцінка 90. Класичний купаж у прекрасному виконанні. Шираз надає солодкість прив’яленої сливи, Каберне Совіньйон балансує його кислотністю чорної смородини та м’якими танінами. Колір темно-рубіновий із ледь помітними шляхетними відтінками брунатного. Аромат чорних ягід із нюансами спецій та тютюну. Смак глибокий, шовковий, із довгим приємним посмаком – незважаючи на насиченість, його хочеться куштувати ще і ще. Вино Василя Лендьєла «Совіньйон Блан» 2022 року могло б виграти битву за серця поціновувачів європейських та новосвітських совіньйонів завдяки балансу яскравості та вишуканої стриманості у смаку та ароматі.
Колір – класичний «совіньйоністий», зеленувато-золотавий. Аромат впізнаваний – листя чорної смородини, аґрус, трави – зокрема, ледь відчутна і від того особливо приємна нотка анісу. Особиста оцінка 98, загальна оцінка – 92,4 балів. Згадаю і «Одеський Чорний» 2023 від Федора Павлишинця. Особиста оцінка – 80, загальна оцінка – 84. Одеський Чорний впевнено стає винною визитівкою України, і цей зразок – гідна відповідь кращим сортовим винам півдня. Колір насичений, з легкими проблисками темного фіолету. Аромат дуже стиглих червоних ягід, печеного болгарського перцю з кислинкою бальзамічного оцту. Смак досить агресивний: яскрава кислотність, різкі таніни, але при цьому відчувається тільність».
Іван Бачурин, президент Асоціації сомельє України:
«Загалом враження дуже позитивне. Я головував на білій панелі, і, до речі, вже не вперше на конкурсах Закарпаття. Зауважу, що вже склалася гарна репутація у місцевих петнатів. До петнатів Ковача я хотів би додати ще петнати Kohanovska Winery, які порадували. Як на мене особисто, на петнати Закарпаття можна орієнтуватись як на взірцеві.
З цікавих речей, помічених зараз, це вино з сорту Совіньйон Блан від Василя Лендьєля, фурмінт від Erika Winery, трамінер «Троянда» від УжНУ та «Королівська Леанка» від сім’ї Шош. З ароматичних «Іршаі Олівер» виноробня Nota Bene, вино «Мускат перловий» від «Шато Кус». Порадував оранж від Ковача – 93 бали. Можу констатувати, що з’явилося багато нових імен, чистота та сортові особливості яскраво виявляються у цих видах вина та є вже претензія на складність. За враженням – жива кислотність, ароматичність та легкість. Закарпаття вже легко можна ідентифікувати, особисто для мене, як стиль одного терруару».
Золтан Беньяк (Угорщина), винороб, міжнародний експерт та автор:
«Маю відзначити, що якість червоних і білих вин значно покращилася порівняно з минулими роками. Червоні мали рівномірно чистий аромат та смак, були фруктовими. Окрім фруктовості, з’явилася гарна стиглість і, що найголовніше, розвинулась мінеральність терруару. Це свідчить про те, що місцеві червоні також можуть сягати високого рівня. Було небагато солодких або напівсолодких вин, які домінували раніше. Це також свідчить про те, що винороби стають дедалі впевненішими у сфері технологій. Я вважаю важливим зазначити, що виробники все ще орієнтуються на бордоський стиль, тіло та високий алкоголь для червоних вин, і це явно заважає ідентифікації, виявленню особливостей та цінностей винного регіону. Через схожість клімату та місця виробництва, а також через розташування цих регіонів на одній широті, варто поглянути на приклад виноробів Шопрону в Угорщині та Бургенланду в Австрії. Там також починають відмовлятися від копіювання вин Нового світу та Бордо і розуміють, що краще робити легші вина, але більш структуровані з усіх точок зору. На цей досвід також варто звернути увагу виробникам Закарпаття».
Борбелі Аттіла Жолт (Borbély Zsolt Attila), винний журналіст та автор (Угорщина):
Я мав нагоду познайомитися із винами Закарпаття на дегустації в Будапешті ще в 2019 році на заході під назвою Pinceszer, а через рік, у 2020 році, під час збору матеріалу для моєї книги «Ресторанний путівник по Карпатському басейну». Крім цього, я попередньо дегустував вироби Іштвана Берецького (Bereczky Winery), який також добре виступив на конкурсі вин. Вважаю, що регіон серйозно змінився та розвинувся з точки зору якості як червоних вин, так і білих. Приємно, що ми змогли скуштувати кілька регіональних вин, які не наслідували модний сьогодні бордоський стиль. Загалом вважаю, що цей виноробний регіон має гарне перспективне майбутнє».
Філософія крізь призму історії
Другий день заходу був присвячений конференції «Вина Срібної Землі: філософія, стратегія та тактика розвитку географічного зазначення». Обговорення точилося довкола розвитку та популяризації виноробної традиції Закарпаття шляхом зміцнення та просування географічного зазначення «Вина Срібної Землі».
Відповідними були і теми виступів: «Вина Срібної Землі: історія та традиції», «Розвиток виноградно-виноробної галузі в період формування географічних зазначень», «Виноград, винороб, вино: законодавче регулювання і потреби ринку», «Технічні сорти Закарпатської області: минуле та майбутнє», «Комплексні екологічні вишукування території – складова розробки специфікації продукції з ГЗ», «Дегустаційний конкурс – інструмент розвитку ГЗ. Загальні враження сучасного стану якості регіональних вин», «ГЗ як інструмент розвитку агротуризму. Презентація концепції маршруту ГЗ (вино, мед, бриндзя) у Закарпатській області». Відео виступів можна подивитися тут.
_______________________________________
Досьє D+
Нагороди конкурсу «Вина Срібної Землі» розподіляли за такою шкалою:
GRAND PRIX: категорія вино понад 96 балів.
ЗОЛОТА МЕДАЛЬ: 88-95,9 балів.
СРІБНА МЕДАЛЬ: 82-87,99 балів.
БРОНЗОВА МЕДАЛЬ: 78-81,99 балів.
За результатами конкурсу найвищу нагороду отримав винороб Роман Мушка з вином «Троянда» 2002 року: Grand Prix (97,8 балів).
19 зразків вин нагороджені золотою медаллю, 32 — срібною, 37 — бронзовою.
Отже, перелік переможців:
18.12.2024
17.12.2024
14.10.2024
07.10.2024
