Gastronomy and Wine Portal

Як відбулося оцінювання на Concours Mondial de Bruxelles 2025 

Коли літак заходить на посадку в Іньчуані, ви одразу відчуєте, як місто схиляється вперед, вітаючи гостей з усього світу і наче демонструючи готовність до дегустації.

На ці довгі вихідні Concours Mondial de Bruxelles, який часто називають «світовим туром винних конкурсів», розмістив свій пересувний дегустаційний зал біля підніжжя гір Хелан. 32-й реліз, реалізований на теренах Китаю, запропонував оцінювання 7 165 білих та червоних вин з 49 країн світу. В грандіозній сліпій дегустації взяли участь 375  експертів 56 різних національностей.

Заснований у Бельгії ще в 1994 році, конкурс щорічно збирається та вирушає до нового регіону, запрошуючи міжнародне журі оцінювати тисячі пляшок без етикеток – виключно наосліп. Зауважу, що медаль цього шоу – традиційний кружочок з трояндою вітрів, що не надто кидається у вічі, але імпортери, сомельє та допитливі любителі вина з усього світу ставляться до неї, як до вищого знаку довіри. Адже то знак, що вино задовольнило жорсткі вимоги кількох сотень суддів, які мають найвибагливіші смаки на землі.

І в цьому плані сам факт проведення конкурсу в Нінся – це більше, ніж логістичний переворот. Це голосна заява. Виноградники високогірного Китаю ще достатньо молоді, щоб пам’ятати свої перші посадкові лунки, але достатньо впевнені, щоб попросити світ оцінити їх нарівні з такими регіонами, як Бордо, Баросса та рештою намолених місць світового виноробства.

Тож далі ми покрутимо, понюхаємо та розшифруємо те, що відкрила ця «винна Олімпіада». Пляшки, люди, які стоять за ними. А ще те, як давні китайські уявлення про баланс і гармонію непомітно змінюються світовим сприйняттям келиха червоного чи білого вина.

Як проходить Concours Mondial de Bruxelles

Перш ніж судді піднімуть келих, організація опрацьовує контрольний список принципів, який став її візитною карткою:

• Перевірка учасників. Пляшки отримують за кілька місяців, фотографують та зберігають під клімат-контролем. Кожному зразку присвоюється ідентифікатор, який залишається з ним до публікації результатів.
• Формування журі. Судді групуються для балансування навичок – один виробник, закупівельник, журналіст, викладач і сомельє – щоб жодна точка зору не домінувала. Вільне володіння щонайменше двома мовами є базовою вимогою, оскільки всі оцінки реєструються в режимі реального часу на багатомовному планшеті.
• Калібрувальний флайт. Щоранку тейстинг починається з короткого набору «контрольних» вин, попередньо проаналізованих лабораторією конкурсу. Це узгоджує смакові рецептори та позначає тих, хто отримав результати, що виходять за межі допустимого діапазону.
• Принцип оцінювання. Шкала становить від 0 до 100, але поділена на зважені блоки: зовнішній вигляд (5 %), чистота аромату (15 %), точність смаку (30 %), структура та баланс (30 %), посмак та загальне враження (20 %). Поріг медалі розраховується лише після того, як усі оцінки будуть враховані, що гарантує відповідність кордонного значення загальній якості урожаю.
• Експрес-перегляд даних. Коли оцінки надходять, команда статистиків перевіряє наявність упередженості, моделей втоми або дублікатів нотаток, що допомагає виявити похибки члена журі або суддю, який завжди ставить високі оцінки.

Така система є причиною, чому імпортери ставляться до логотипу конкурсу як до сигналу для скороченої перевірки: він повідомляє про те, що пляшка вже пройшла суворий багатошаровий фільтр, який охоплює автентичність, стабільність та стилістичну цінність.

Що відрізняє  Concours Mondial de Bruxelles

Більшість винних конкурсів проводиться в одному і тому ж місці.  Тим часом CMB щорічно мігрує. Роумінговий формат змушує суддів узнати і місце, а не лише пляшки, і це призводить до ефекту висадки з парашутом. Конкурс дає можливість приділити глобальну увагу до регіонів, які традиційні торговельні шляхи часто обходять.

Ще одна ознака конкурсу – висока довіра світових операторів ринку до медалей та оцінок, що ґрунтується на трьох стовпах:

• Сліпа дегустація та різноманітність. Комісії складаються з п’яти представників різних національностей, тому жодне смакове сприйняття не домінує. Пляшки прибувають лише зі штрих-кодом; все інше (ціна, престиж, виробник) для суддів залишається за кадром.
• Медаль з «кордоном». Менше третини учасників перемагає. Це ключове! Цей принцип жорсткого контролю перетворює наклейку з емблемою компаса на гарантію для споживача, а не на сувенір чи деталь дизайну.
• Цифровий зворотний зв’язок. Кожен бал обробляє штучний інтелект, який перетворює наші багатомовні нотатки на чіткі звіти з бенчмаркінгу. Тобто за невеликий вступний внесок виноробня-учасник купує важкодоступну ринкову інформацію.

Результатом є змагання, яке поводиться не як конкурс краси, а радше як мобільне агентство стандартів, яке цього року приземлилося на північно-західному краю пустелі Гобі.

Очима очільника

Сам президент Concours Mondial de Bruxelles, пан Бодуен Аво (Baudouin Havaux),  так пояснює сенс одного з провідних винних змагань світу:

«Мета полягає в тому, щоб надати споживачеві гарантію якості та відкрити його виднокрай до нових вин, до інших країн… Якість на першому місці, цікавість на другому.

Ми зараз багато інвестуємо в штучний інтелект. І все тому, що це може допомогти споживачеві, виробнику, імпортеру та покупцеві. В цьому ще один сенс участі. Адже невелика виноробня не може найняти потужну агенцію для визначення вірності свого стилю чи курсу. Тож наш звіт — це власний маркетинговий відділ для кожного учасника. Такий конкурс, як CMB, — ідеальний маркетинговий інструмент для невеликого виробника. Ви платите вступний внесок — двісті двадцять євро — і якщо отримуєте медаль, ви отримуєте і аналітику та свою так би мовити, геолокацію, і одночасно – світову популярність».

(Повне інтерв’ю Катерини Ющенко з президентом Concours Mondial de Bruxelles, паном Бодуеном Аво, а також результати конкурсу — в наступних публікаціях).

Китай крізь келих вина

В уявленні китайців напій рідко є просто освіжаючим засобом; це ритуал. Конфуціанські бенкети хореографують тости, що затверджують ієрархію та повагу, тоді як даоські твори вихваляють гармонію між небом, землею та людським смаком. Сьогоднішня культура гуаньсі все ще трактує подаровану пляшку як соціальну валюту. Ці сенси забарвлюють те, як сприймається вино: баланс читається як інь-янь, золота етикетка шепоче процвітання, а текстура, яку так цінують у чаї, часто має більше значення, ніж просто сила. Нінся розкриває ці почуття. Каберне Совіньйон демонструє пустельні трави та дисципліновані таніни; Марселан пропонує фіалковий аромат та оксамитову міцність; а солоний смак Шардоне перегукується зі старими соляними караванами рівнини Хуанхе. Смаки здаються знайомими та сміливими, асоціюються з китайською канатохідною ходою між спадщиною та переосмисленням. Коли CMB ділить сцену з China-Arab Expo, символізм поглиблюється: вино стає дипломатичним скороченням, «мовою світу», за словами місцевого секретаря партії Чжао Сюйхуея.

До речі, пану Аво подобається такий контекст: це дозволяє йому називати келих мостом, а не торговою зброєю. І такий підхід додає оптимізму.

 Ринкові течії під церемонією

Тренди за Великою Стіною переважають наступні. Загальне споживання вина в Китаї скоротилося з моменту піку 2017 року, проте продажі преміум-вин продовжують зростати, оскільки молодші генерації городян переходять від кількості до якості та від банкетних червоних вин до білих, рожевих та ігристих вин у будні. Електронна комерція та прямі трансляції Douyin зараз створюють або руйнують бренд швидше, ніж будь-яка торгова виставка. Виноградарство Нінся має високу собівартість: а як інакше, якщо кожну лозу потрібно закопувати під ґрунт щозими, щоб вижила за -20 °C. Це додає приблизно тридцять відсотків до виробничих витрат — природно, підштовхує регіон до преміального рівня. Це відповідає споживчій мантрі «пийте менше, пийте краще». Проте проблеми залишаються. Експерти все ще відзначають дефекти окислення та надто поспішне коригування кислоти на деяких виноробнях.

Геополітика також помітно змінює ландшафт: тарифні сутички (згадайте розслідування щодо коньяку 2024 року) нагадують експортерам і китайським покупцям, що митна вимога може затьмарити успішний розвиток марки вина за одну ніч. Нейтральна територія CMB, де теруар переважає торговельну риторику, пропонує перепочинок і перспективу.

Роздуми судді

У дегустаційній залі світ стиснувся до виру тридцяти анонімних келихів і двох хвилин мовчання на кожне вино. Однак між засіданнями кімната гула від шепоту: данський покупець прогнозував місце на полицях Marselan у Копенгагені, а японський сомельє переконав, що рислінг Нінся зачарує любителів саке. Отже, Baudouin Havaux має рацію: змагання перетворюють суддів на послів. Вино – це дзеркало і міст. Воно відображає ґрунт, на якому воно виросло, і долає відстань до того, хто нарешті підніме келих.

Три дні в Іньчуані довели, що виноградна лоза, закопана під пустельним піском, може вільно говорити глобальною мовою, і що крихітна медалька у формі троянди вітрів все ще може направляти допитливих любителів напоїв через континенти. Вино з Нінся прагнуло віри – конкурс привернув увагу. Що станеться далі, залежить від того, чи зможе регіон перетворити трофеї на довіру, прямі трансляції на відвідування винних льохів, а поетичні розмови про мости на партнерські відносини. Що стосується мене, то кожна майбутня лекція, стаття чи вечеря має можливість переповісти історію смаколика, який набув навичок наливатися в келих, і нагадати слухачам, що десь між Конфуцієм і ШІ найпростіше завдання вина залишається найрадикальнішим: дозволити незнайомцям поділити смак того моменту разом.

Висновок – у власному олімпійському моменті

Коли дегустації лишилися позаду і з’явився час на роздуми, мене не відпускала думка, наскільки точно CMB відображає Олімпійські ігри. Обидва заходи переміщуються з міста в місто, запалюючи символічний факел, який висвітлює кожну приймаючу країну. Обидва збирають учасників, які роками тренувалися з тихою рішучістю;і обидва покладаються на суворо нейтральних суддів, щоб переконатися, що медаль – це більше, ніж просто декорація, а доказ досконалості під найяскравішим світлом світу. Там, де спортсмени женуться за сотими частками секунди, винороби женуться за частками бала, що врахує кожен нюанс від виноградника до діжки. Де олімпійці крокують під національними прапорами, пляшки прибувають без етикеток, їхнє походження анонімне, але їхня культурна ідентичність прозирає крізь аромат і текстуру. А коли спалахують остаточні результати – чи то на табло стадіону, чи на планшеті в дегустаційній залі – панує спільна тиша. Це та сама суміш очікування, гордості та шани перед людськими можливостями. Як і Олімпіада, конкурс робить більше, ніж просто коронує переможців;він об’єднує тимчасове олімпійське містечко мов та менталітетів, які перетворюються на нетворкінг після завершення церемонії закриття. Роль Нінся як провідника запалила смолоскип цікавості, який тепер подорожує додому з кожним суддею, імпортером та журналістом.Це незмінне полум’я освітлюватиме китайське вино на полицях та в розмовах далеко за межами гір Хелан. Якщо олімпійський ідеал – Citius, Altius, Fortius  («Швидше, вище, сильніше»), то девіз «Винної Олімпіади» міг би звучати так: «Глибше, правдивіше, ближче». Глибше в розумінні теруару, правдивіше в гарантуванні якості, ближче в поєднанні культур.

У цьому сенсі Concours Mondial de Bruxelles – це не просто змагання. Це нагадування про те, що, як і спорт, вино має силу дозволити людству відчути свою спільну людяність.

 P.S.  Наступний конкурс відбудеться у Вірменії.

⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж ⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook: https://www.facebook.com/uadrinks
• Instagram: https://www.instagram.com/drinks.ua/ 
• LinkedIn: https://www.linkedin.com/company/drinks-media-group

Як відбулося оцінювання на Concours Mondial de Bruxelles 2025  Коли літак заходить на посадку в Іньчуані, ви одразу відчуєте, як місто схиляється вперед, вітаючи гостей з усього світу і наче демонструючи готовність до дегустації. На ці довгі вихідні Concours Mondial de Bruxelles, який часто називають «світовим туром винних конкурсів», розмістив свій пересувний дегустаційний зал біля […]

Це вино від Едуарда Городецького – винороба у четвертому поколінні, який 20 років створював коньяк на легендарному Одеському коньячному, а потім узяв – і заснував власне шато. Бо захотілося більше свободи, стилю – і трохи більше драйву.

У кожному келиху my Wine – легкість, щирість і невимушеність. Спробуйте запитати самого Едуарда про його вино, він відповість по-одеськи конкретно, але лагідно: «Вино краще пити, ніж багато про нього говорити!» Тож замість діалогу винороба з експертом D+ вийшла дегустація. Але ми ні разу не жалкуємо! )))

– Що тобі потрібно для щастя?

– Трохи сонця, трохи моря і… ще ковток My Wine!

Отже, пропонуємо топ-6 весняної колекції, яку ми склали з таких винних шедеврів:

Шардоне – біле, яскраве, з тропіками в келиху і зеленим яблуком. Ідеальне для першого побачення або вечора на балконі. До речі, саме це вино представляє Україну в музеї La Cité du Vin у Бордо!

Мерло – червоне, м’яке, з вишнево-сливовим настроєм. Добре дружить із качкою, м’ясом і… гарною компанією.

Розе – свіже, ягідне і чисте, як перше кохання. Для дівич-вечора, пікніка або коли просто хочеться легкості.

Одеський Чорний – глибоке, пряне, для вечорів із розмовами до ранку.

my Sparkling Wine Brut – ігристе, бадьоре, з Піно Блан. Освіжає, надихає, закохує.

my Sparkling Wine Rosé – ніжне рожеве, з легким фруктовим флером. Ідеальний аперитив або привід обговорити плани на літо.

Уся добірка вин створена з бессарабського винограду півдня Одещини і поєднана з Натхненням в самому серці Одеси. Розлито – з любов’ю. Перевірено. D+

• Вина можна придбати у барі: Одеса, вул. Гоголя 8, my Winebar.
• Також замовити на сайті: www.mywineukraine.com або за телефонами:+380673337170

⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж ⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook: https://www.facebook.com/uadrinks
• Instagram: https://www.instagram.com/drinks.ua/ 
• LinkedIn: https://www.linkedin.com/company/drinks-media-group

Це вино від Едуарда Городецького – винороба у четвертому поколінні, який 20 років створював коньяк на легендарному Одеському коньячному, а потім узяв – і заснував власне шато. Бо захотілося більше свободи, стилю – і трохи більше драйву. У кожному келиху my Wine – легкість, щирість і невимушеність. Спробуйте запитати самого Едуарда про його вино, він […]

У перший день London Wine Fair 2025, в Olympia London відбулася подія, яку можна вважати сучасним Judgement of Paris для ігристих вин. Battle of the Bubbles – це не просто конкурс. Це маніфест нової реальності: світ більше не обертається навколо Champagne. Він обертається навколо якості, характеру та автентичності, незалежно від регіону. Drinks+ & Wine Travel Awards є інформаційним партнером London Wine Fair, номінанта у Enogastronomic Events/Event of the Year та переможця WTA.  Після успішного минулорічного заходу – Judgement of London, ця нова креативна подія демонструє відданість LWF інноваціям у світі вина.

Що це за формат?

Battle of the Bubbles – це професійна сліпа дегустація 26 вин, об’єднаних у 13 пар: кожна пара – Champagne проти Global Sparkling. Оцінювання – за 100-бальною шкалою та через систему Borda Count – використовується у виборах для уникнення перекосів. Враховується і ціна: скільки вартує кожен бал якості у фунтах стерлінгів.

Куратори проєкту – Сара Ебботт (Sarah Abbott MW) та Ронан Сейберн (Ronan Sayburn MS), які сформували пари не лише за стилістикою, але й за «особистістю»: у кожної пляшки була гідна опонентка.

Суддівська команда – еліта британського винного світу: від MW та MS до журналістів Financial Times, Decanter, The World of Fine Wine.

Географія якості: хто кинув виклик Champagne

Участь взяли вина з:

• Великобританії: Nyetimber, Gusbourne
• Champagne: Dom Pérignon, Ruinart, Krug, Bollinger, Taittinger та інші
• Нової Зеландії: Cloudy Bay, Quartz Reef
• США: Roederer Estate, Cruse Wine Co
• ПАР: Graham Beck
• Іспанії: Gramona, Recaredo
• Німеччини: Karthäuserhof
• Австралії: House of Arras
• Італії: Ca’ del Bosco, Nino Franco

Це не просто географічний діапазон. Це палітра підходів: органіка, довга витримка на осаді, природне бродіння, autochthonous сорти.

Хто переміг – і чому це важливо

Найвищий бал: 2010 Nyetimber 1086 (UK) – витончене і глибоке англійське ігристе

2 місце: 2016 Gusbourne ‘51 Degrees North’ (UK)

Найвищий Champagne: 2013 Dom Pérignon

Найкраще співвідношення ціна/якість: Cloudy Bay Pelorus Rosé (New Zealand)

Загальний бал Champagne: 2,782

Загальний бал Global Sparkling: 2,418

Ці результати не заперечують авторитет Champagne, але й не залишають сумнівів: світ змінився. Найкращі виробники за межами Франції можуть пропонувати не менше – іноді більше – за доступнішу ціну.

Переможці й сенсації

Найвищий бал: 2010 Nyetimber 1086 (Англія)

Найкраще співвідношення ціна/якість: Cloudy Bay Pelorus Rosé (Нова Зеландія)

Найвище оцінений Champagne: Dom Pérignon 2013

Загальний переможець за сумою балів групи: Champagne, з відривом 15%

До топ-10 увійшли не лише Champagne (Dom Ruinart, Taittinger, Krug, Bollinger), а й ігристі з ПАР, Нової Зеландії, США та Великобританії.

Що це означає для світу вина – і для України?

Новий порядок у світі ігристих

Раніше Champagne задавала планку якості, а решта – лише орієнтувалися. Сьогодні деякі з них не просто наблизились – а й перегнали. Це вимагає переосмислення не лише споживачем, а й ринком.

Підйом Англії

Англійські вина вже не екзотика, а світовий стандарт. Nyetimber, Gusbourne, Chapel Down та інші підтверджують це стабільно. Їх слід вивчати, імпортувати, популяризувати.

Старі концепції – не гарантія перемоги

Присутність у топі таких вин, як Cloudy Bay з Нової Зеландії, Graham Beck з ПАР, Roederer Estate з Каліфорнії – це дзвінок до оновлення винних карт у HoReCa. Українські споживачі вже відкриті до нового, і це шанс для сміливих імпортерів.

Ціна ≠ Якість

У світі, де Dom Pérignon коштує в 4–5 разів дорожче за топову англійську пляшку, об’єктивне оцінювання стає вирішальним. Подібні дегустації – найкраща можливість перевірити міфи.

Винороби з Англії за 25 років побудували репутацію вин світового класу на складному кліматі, локальних сортах і сучасній технології. Це надихає і є прикладом, як працювати на міжнародне визнання з нуля.

Сталий розвиток – ще один вимір якості

Чимало вин, що отримали найвищі оцінки, є прикладами відповідального виноробства:

Nyetimber – працює без гербіцидів, на основі природного балансу ґрунтів

Gusbourne – впроваджує біорізноманіття й обмежене використання ресурсів

Recaredo – піонери біодинаміки у Cava, ручний збір, гравітаційна система

Cloudy Bay – лідер у збереженні водних ресурсів і переробці упаковки

Cruse Wine Co (США) – використовує дикі дріжджі та місцеві сорти, без фільтрації

Ці приклади демонструють, що сталий розвиток і якість не суперечать одне одному. Навпаки – посилюють.

Смакові образи: чим вразили переможці

Nyetimber 1086 2010: витончений автолітичний профіль із нотами тосту, меду акації, печених яблук, підсилений кремовою текстурою та виразною кислотністю.

Gusbourne ‘51 Degrees North’: свіжа мінеральність, стиглий цитрус, ледь помітні квіти та димні нюанси.

Dom Pérignon 2013: концентрований, багатошаровий, з тонами сухофруктів, крем-брюле та білих спецій.

Pelorus Rosé: ягідний профіль із балансом свіжості й автолітичної складності – і все це за значно нижчу ціну.

Judgement of Paris, Judgement of London, Battle of the Bubbles: еволюція смаку

У 1976 році Judgement of Paris назавжди змінив уявлення про винний порядок – каліфорнійські вина перемогли французькі. У 2024 році London Wine Fair провів Judgement of London, де змагались великі червоні.

Battle of the Bubbles 2025 – третій крок у цій логіці. Це не провокація, а системне дослідження: чи зберігається монополія ікон, чи нові гравці вже на рівних? І відповідь стає все очевиднішою: ігристе сьогодні – це поле глобальної творчості, а не однієї традиції.

Що це означає для світу вина: глобальні висновки

1. Champagne більше не єдиний вимір «досконалості»

Події на кшталт Battle of the Bubbles не просто створюють інфопривід. Вони формують нові уявлення про престиж і якість. Якщо раніше лише Champagne диктував, яким має бути «ідеальне» ігристе – сьогодні таких центрів кілька. Англія, Тасманія, Сонома, ПАР – це вже не новачки, а авторитети.

2. Репутація – важлива, але не вирішальна

Dom Pérignon чи Krug можуть змагатися на рівних із молодшими брендами не через легенду, а через реальну якість у бокалі. Сліпа дегустація – найкращий арбітр. Світ рухається в бік «пост-брендового» мислення, де покупець шукає не ім’я, а враження.

3. Сталий розвиток стає частиною преміальності

Топові вина дедалі частіше поєднують сенсорну складність із прозорістю походження. Це новий підхід до luxury: бути не лише смачним, а ще й відповідальним. Вина з Nyetimber, Gusbourne, Recaredo чи Cruse – це вже етичний вибір, а не просто якісний.

4. Гнучкість формує нову еліту

Global Sparkling адаптуються швидше: нові сорти, експерименти з дозажем, витримкою, бочкою, навіть дизайном. У той час як Champagne змушена балансувати між традицією та інновацією, «нові зірки» не мають обмежень – і цим перемагають.

Що це означає для України: уроки, можливості, виклики

1. Українські винороби можуть – і повинні – грати у вищій лізі

Дегустація показала: не важливо, з якого ти регіону – важливо, як ти працюєш. Якщо англійські виробники, які 20 років тому ще не мали серйозної репутації, сьогодні перемагають Champagne – значить, те саме можливо і для України. З правильними методами, амбіцією та увагою до якості.

2. Український ринок готовий до нового сприйняття бульбашок

Смаки українських споживачів стають складнішими, освіта зростає, сегмент натуральних і локальних вин розвивається. Це час змінити парадигму Prosecco = ігристе й запропонувати нову палітру: від кремового стилю з Франції до мінімалістичного Brut Nature з ПАР чи Сономи.

3. Це шанс для імпортерів сформувати нову нішу

Вина з топ-10 Battle of the Bubbles мають чітку перевагу: визнання + історія + конкурентна ціна. Їх легко презентувати, цікаво подавати в карті, і з ними легко працювати сомельє. Це новий клас продуктів для винних бутиків, винних барів і гастро-проєктів.

4. Час змагатися за якість – не за кількість

Для українського виробника це дзвінок: бути дешевшим не досить. Потрібно створювати продукт, який вразить експертів, а не лише кінцевого покупця. Історія Nyetimber — це історія якості, побудованої через 30 років копіткої роботи. Українські проєкти типу Beykush, Father’s Wine, 46 Parallel, Biologist уже починають цей шлях.

Головний висновок: новий винний світ – відкритий, чесний, вимогливий

Battle of the Bubbles – це більше, ніж конкурс. Це дзеркало еволюції ринку, де переможе не той, хто голосніше, а той, хто глибше. Ідеальна ігриста пляшка більше не живе лише в Реймсі – вона може бути в Кенті, Південному Тіролі чи навіть на узбережжі Чорного моря.

Питання не в тому, хто ти. Питання – що ти несеш у келиху.

⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж ⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook: https://www.facebook.com/uadrinks
• Instagram: https://www.instagram.com/drinks.ua/ 
• LinkedIn: https://www.linkedin.com/company/drinks-media-group

У перший день London Wine Fair 2025, в Olympia London відбулася подія, яку можна вважати сучасним Judgement of Paris для ігристих вин. Battle of the Bubbles – це не просто конкурс. Це маніфест нової реальності: світ більше не обертається навколо Champagne. Він обертається навколо якості, характеру та автентичності, незалежно від регіону. Drinks+ & Wine Travel Awards є інформаційним партнером London […]

Розташована біля узбережжя Західної Австралії, виноробня Subsea Estate, використовує запатентований процес підводного виноробства для виробництва своїх вин.

Ще у 1998 році, коли з уламків військового підводного човна, що пролежав на дні Балтійського моря з 1916 року, підняли тисячі пляшок шампанського Heidsieck 1907 року, винороби по всьому світу зацікавилися ідеєю витримки вина під водою. І хоча для більшості це й досі залишається нішевим експериментом, номінантами та переможцями Wine Travel Awards вже були ті, хто ризикнув застосувати незвичайну «морську» технологію.

Виноробню Arrighi Winery називають однією з найкращих на Ельбі а її власника – Антоніо Аррігі (Antonio Arrighi) – Multitalented Wine Entrepreneur, за його багатогранність та рішучість до експериментів. У 2020 році, у ході тривалих експериментів (з 2018 року), виноробня Arrighi Winery презентувала Nesos – вино, виноград для якого, витримували певний час у морській воді. Перша партія Nesos становила всього 40 пляшок. Декілька пляшок було передано до Пізанського Університету для подальшого вивчення. Ажіотаж навколо Nesos був такий великий, що на першу дегустацію до зали не змогли потрапити всі охочі журналісти.

Ще один номінант WTA – Vino Formosa, стала першою компанією на Тайвані, яка впровадила технологію глибоководної витримки вина. Вони вдосконалили свій підхід на прикладі Vino Formosa Bianco, що витримувалося п’ять років у дубових бочках і ще сім місяців на морському дні Тайванської протоки. Згодом Vino Formosa Cuvée Marina отримало золоту медаль (92 бали) на конкурсі Union des Oenologues Vinalies Internationales.

І ось наразі винороби регіону Маргарет-Рівер (Західна Австралія) заговорили про морський вплив і те, як океан, що оточує їх із трьох боків, впливає на процес виробництва вина. Це частина виноробної легенди регіону, який добре вміє розповідати захопливі історії. Нині виноробня Subsea Estate пише власну главу цієї історії. Представлені як перші підводні винороби у південній півкулі, власники маєтку використовують метод, що базується на вторинному бродінні та витримці у запатентованих підводних чанах.

Спочатку, у співпраці з виноробнею Glenarty Road, було випущено вино Fathoms Cuvee 2019, воно витримувалося на глибині 60 футів у Південному океані. Це був початковий експеримент: кілька сотень пляшок опустили під воду у клітках, в результаті чого отримали не лише цікаве вино, а й пляшки, покриті морським життям, які стали темою для розмов відвідувачів відомого дегустаційного залу та ресторану Glenarty Road. Після відкриття таке вино виявилося несподівано свіжим – справжнє підтвердження здатності океану зберігати напої.

Subsea Estate створили лінійку Pure Ocean, а також Land and Sea – вина, яки були витримані і на суші, і під водою. Land and Sea має більш доступну ціну, Pure Ocean коштує у три рази дорожче.

«Під водою існує безліч змінних: тиск, рух і температура залежать від пори року. Океан справді визначає все», – каже про підводне вино Саймон Хенлі (Simon Hanley), винороб і генеральний менеджер Subsea Estate.

Найближчим часом співвласники Subsea Estate – Брэд Адамс (Brad Adams) і Саймон Хенлі планують облаштувати виноробний комплекс на березі гавані з рестораном, орієнтованим на морепродукти, щоб залучати якомога більше тих, хто шанує винний туризм та шукає чогось незвичайного.

⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж ⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook: https://www.facebook.com/uadrinks
• Instagram: https://www.instagram.com/drinks.ua/ 
• LinkedIn: https://www.linkedin.com/company/drinks-media-group

Джерело: decanter.com, winecompanion.com.au
Фото: winecompanion.com.au

Розташована біля узбережжя Західної Австралії, виноробня Subsea Estate, використовує запатентований процес підводного виноробства для виробництва своїх вин. Ще у 1998 році, коли з уламків військового підводного човна, що пролежав на дні Балтійського моря з 1916 року, підняли тисячі пляшок шампанського Heidsieck 1907 року, винороби по всьому світу зацікавилися ідеєю витримки вина під водою. І хоча […]

У часи, коли відвідувачі ресторанів високої кухні дедалі уважніше ставляться до вибору напоїв, співзасновник британсько-гонконзького бренду Saicho розповів, чому ігристий чай все частіше з’являється у меню багатьох ресторанів, що мають зірки Michelin.

Якщо дехто вважав, що вино – це єдина гідна пара до страв рівня Michelin, настав час переглянути цю думку. Бренд ігристого чаю Saicho змінює уявлення про те, які напої пасують до витонченої кухні. Його безалкогольна лінійка вже з’явилася в меню деяких із найвідоміших ресторанів світу. Ігристі чаї Saicho представлені у 15 країнах і подаються в понад 70 ресторанах, відзначених зірками Michelin.

Потрапити на полиці ресторанів високої кухні – було ключовим елементом стратегії бренду Saicho. «Коли сомельє з ресторану з зіркою Michelin обирає включити Saicho до свого ретельно відібраного винного меню, це потужний сигнал про якість нашого продукту та його місце у світі вишуканої гастрономії», – розповідає співзасновник бренду Чарлі Вінкворт-Сміт (Charlie Winkworth-Smith).

За словами Вінкворт-Сміта, Saicho вдало підхоплює хвилю «фундаментальних змін у тому, як наразі споживачі визначають розкіш у категорії напоїв, акцентуючи увагу на якості безалкогольних альтернатив». Поняття «розкіш» і «безалкогольність» аж ніяк не виключають одне одного, і споживачі дедалі активніше це усвідомлюють.

На думку співзасновника бренду, готовність споживачів платити більше за безалкогольні альтернативи зумовлена кількома чинниками: «По-перше, зростає усвідомлення, що преміальні безалкогольні напої вимагають такого ж рівня майстерності й високоякісних інгредієнтів, як і алкогольні. По-друге, споживачі дедалі більше дбають про здоров’я, але не бажають жертвувати враженнями. І по-третє, відбувається культурний зсув: статус дедалі частіше визначається не надмірністю, а вибірковістю та розбірливістю».

Чарлі Вінкворт-Сміт каже, що ігристий чай має багато спільного з вином у контексті гастрономічних поєднань. Вишукані чаї, як і благородні вина, передають теруар, відображають особливості врожаю та реагують на майстерність у процесі виробництва. Вони мають таку ж глибину смаку, такий самий потенціал для фудпейрингу й, що найголовніше, здатні підкреслити смак страви, а не просто супроводжувати її.

Серед гастрономічних колаборацій Saicho – партнерство з лондонським рестораном Da Terra, відзначеним двома зірками Michelin. У закладі, що поєднує латиноамериканську та європейську кухні, ігристий чай Saicho Darjeeling подають у парі зі стравою зі смаженої грудки голуба, яку доповнює пюре з буряка. Сучасний японський ресторан Kioku by Endo у готелі Raffles London пропонує ігристий чай Saicho Hojicha у поєднанні з чорною тріскою маринованою, в місо та квашеним дайконом. У ресторані Counter 71 (Лондон) Saicho Jasmine подають із смаженим лангустином на грилі, у соусі блан з юдзу та з лимонним перцем.

Серед тризіркових ресторанів Michelin, у яких представлено продукцію Saicho, – лондонські Core by Clare Smyth та Alain Ducasse at The Dorchester, гонконзький 8 1/2 Otto e Mezzo – Bombana, а також Librije у Нідерландах.

Гаррі Купер (Harry Cooper), генеральний менеджер і головний сомельє Counter 71, відзначає, що таніни та сортові аромати, які вдалося передати виробникам бренду, з першого ковтка промовляють: преміум. «У напоях є баланс, необхідна текстура і багатошаровість, усе те, чого гість очікує від якісного вина».

⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж ⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook: https://www.facebook.com/uadrinks
• Instagram: https://www.instagram.com/drinks.ua/ 
• LinkedIn: https://www.linkedin.com/company/drinks-media-group

Джерело: thedrinksbusiness.com
Фото: luxuriousmagazine.com

У часи, коли відвідувачі ресторанів високої кухні дедалі уважніше ставляться до вибору напоїв, співзасновник британсько-гонконзького бренду Saicho розповів, чому ігристий чай все частіше з’являється у меню багатьох ресторанів, що мають зірки Michelin. Якщо дехто вважав, що вино – це єдина гідна пара до страв рівня Michelin, настав час переглянути цю думку. Бренд ігристого чаю Saicho […]

Дегустація Тіма Аткіна в Лондоні зібрала понад 300 вин з оцінкою 95+ та продемонструвала: Південна Африка більше не просить уваги – вона її формує.

Є дегустації, які демонструють вино. А є, що фіксують історичний момент. The Best of South Africa, організована та курована Тімом Аткіном MW (Tim Atkin), безумовно, належить до другого типу. Не лише тому, що у залі зібралося понад 300 вин, які отримали 95+ балів. І не лише тому, що більшість зразків наливали самі винороби. А тому, що ця подія ознаменувала тиху, але невідворотну зміну: Південна Африка перестає бути «країною, що проривається», і стає виробником вина, яке формує правила гри.

Зауважу: захід відбувся в Лондоні – столиці світової винної критики, торгівлі та репутацій. І це важливо та логічно. Бо вино з Кейпу вже не потребує «шансів» чи «відкриттів». Ця дегустація була не про надії, а про впевненість. Не про заяву, а про присутність. Кожне вино потрапило сюди за запрошенням – винятково на основі високих оцінок у звіті Аткіна. І то не був стенд експортних сподівань. То була точна добірка стилів, терруарів, особистостей, що формують нову ідентичність ПАР на світовій винній мапі.

Тім Аткін, відкриваючи дегустацію, згадав, що від його першого візиту до Південної Африки минуло 35 років. І якщо тоді Cape Winelands лише шукали свою мову, то сьогодні вони говорять чітко, багатоголосо і без потреби в перекладачах. Chenin Blanc, Semillon, Syrah, Pinotage, Cap Classique – сьогодні це не «копії європейського стилю», а власні інтерпретації з корінням у ландшафті та культурі. ПАР більше не просить порівняння з Францією чи Каліфорнією. Вона створює власну парадигму: доступну, але складну; експресивну, але стриману; постколоніальну, але не вторинну. Її місце – не на полиці «іншого світу», а в серцевині сучасного винного дискурсу. The Best of South Africa – це не маркетинговий ярмарок, швидше – інтелектуальна маніфестація країни, яка нарешті розмовляє з позиції сили. І ця сила – в різноманітті, точності та впевненості без пафосу. Вина, які не доводять. Вина, які існують.

Отже, враження від The Best of South Africa – не лише про винну майстерність. Це про зміщення у філософії. Не що саме п’ють, а чому і як створюють. Із сотень вин, поданих у залі, випливало кілька чітких тенденцій, що визначають об- личчя ПАР у 2025 році.

Новий стандарт для «нової хвилі»

Термін «незалежні винороби» більше не означає нестабільність чи «андерґраунд». Сьогодні це виробники з власними виноградниками, довгостроковими контрактами, структурованим експортом і чітким баченням стилю. Alheit, Sadie, Storm, Saurwein – це вже не нова хвиля, а нова норма.

Прозорість замість сили

Ключове естетичне зрушення: вина стають тихішими, але глибшими. Менше дуба, менше алкоголю, більше кислотності, вертикальності, текстури. Це стиль, що не нав’язується, а запрошує.

Pinotage – без комплексів

Pinotage більше не «винна травма» ПАР. Він став витонченим, свіжим, ягідним. Найкращі приклади демонструють, що цей сорт може мати не лише автентичність, а й глобальну гідність.

Замість Bordeaux – Cinsault і Grenache

Якщо раніше високий рейтинг асоціювався з Cabernet, сьогодні багато найяскравіших вин – легші, стриманіші, гастрономічні. Cinsault і Grenache стали інтелектуальною відповіддю на зміну клімату й смакових очікувань.

Теруаризація

ПАР виходить із фази стилістичного копіювання і переходить до фази географічної ідентичності. У залі чітко прозвучали Elgin, Piekenierskloof, Skurberg, Bottelary, Polkadraai. Це більше, ніж мапа – це нова винна топологія Кейпу.

⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж ⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook: https://www.facebook.com/uadrinks
• Instagram: https://www.instagram.com/drinks.ua/ 
• LinkedIn: https://www.linkedin.com/company/drinks-media-group

Дегустація Тіма Аткіна в Лондоні зібрала понад 300 вин з оцінкою 95+ та продемонструвала: Південна Африка більше не просить уваги – вона її формує. Є дегустації, які демонструють вино. А є, що фіксують історичний момент. The Best of South Africa, організована та курована Тімом Аткіном MW (Tim Atkin), безумовно, належить до другого типу. Не лише […]

Сьогодні категорія Pét Nat бродить Україною, залучаючи до свого кола все більше фоловерів – як з виробників, так і споживачів. На часі переглянути розклад фігур у грі в «петнашки».

Нагадаємо, що Pétillant Naturel (у перекладі – ігристе натуральне), як і безліч інших чудових напоїв, дісталися людству від французів. На батьківщині цей волелюбний різновид ігристих навіть набуває регламенту і прописки. Досить згадати один з апеласьонов Лангедока Limoux Methode Ancestrale AOC. Втім, по суті своїй петнати схожі на хіпі: природа, свобода та індивідуальність – їхні три кити. Тому для їх створення використовують дуже різні сорти – Гевюрцтрамінер і Шенен Блан, Харшлевелю і Неро д’Аволо. Одні ферментують у бочках, інші – у сталевих танках, хтось у цементі чи амфорах. Більшість українських виноробів, в асортименті яких є петнати, демонструють сеанси одночасної гри на кількох дошках, випускаючи, крім них, інші види вина в більш «важких» та регламентованих категоріях. В якому ж статусі виступають петнати?

Прокоментувати регламент цього ігрока винного ринку ми попросили Світлану Древову, завідувачку відділом винороб ства ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова»:

«Науковці інституту імені В.Є. Таїрова сьогодні розробляють технології напівігристих вин, або петнатів. Словосполучення Pét Nat виробник наносить на етикетку, щоб показати особливість технології. На відміну від методу Champenoise та Сharmat, метод Ancestral зводиться до мінімального втручання в процес виробництва. Бродіння виноградного сусла завершується в герметично закритій пляшці або в ємності під тиском. Готова продукція не прозора та має дріжджовий осад, характеризується свіжим ароматом та смаком з природною насиченістю та виділенням дрібних бульбашок діоксиду вуглецю, що формують стійку та щільну піну на поверхні. Оскільки в Україні ще немає чіткого визначення терміну «петнат», то його популярність значною мірою пояснюється зростанням малих виробництв вина. З 22 серпня 2024 року, згідно Закону України «Про виноград, вино та продукти виноградарства», цей алкогольний напій можна віднести до категорії напівігристих вин, які отримують з вина, вина молодого у процесі бродіння, сусла виноградного або сусла виноградного у процесі бродіння, що має загальну міцність не менше 9% об. та фактичну – не менше 7 % об. з надлишковим тиском не менше 1 бара і не більше 2,5. У цьому році для розробки технології напівігристих вин в ННЦ «ІВіВ ім. В.Є.Таїрова» використовували білі та червоні технічні сорти винограду селекції інституту (Ароматний, Ярило, Селена, Сухолиманський Білий, Загрей, Чарівний, Сармат, Одеська Перлина тощо). Процес бродіння проводили на чистій культурі дріжджів різних виробників, а також ви- користовували селекційні дріжджі, виведені із сортів винограду інституту. Після завершення алкогольного бродіння сусла в пляшці проводимо сенсорне оцінювання отриманих зразків та інструментально визначаємо їх типові властивості – ігристі. По завершенню наукової роботи буде розроблено технологічну документацію по виробництву напівігристих вин».

Що ж, хоча інтерес до натуральних вин (а українські петнати при низці застережень і компромісів все ж таки є яскравим представником цього напряму) стартував у світі ще чверть століття тому, паспортизація волелюбних пенатів ще триває. Тим часом сьогоднішня ситуація залучила у гру в «петнашки» мало не більшість виноробів України. Та українські петнати – це не просто відлуння світового тренду. Це очевидний знак: чітка націленість на натуральність. А головне, в даному разі пропозиція визначає свідомість попиту, змінює споживача. І мине небагато часу, коли вайнловери оцінять красу гри на дошці петнатів: перспективність та привабливість натуральних вин. Вони почнуть розумітися на нюансах їхніх ароматів, відрізняти дикі дріжджі від штучних добавок, вибачати непередбачуваність цих вин і цінувати їх за природну жвавість. І, зрештою, зрозуміють, що крафт та вина індустріальних гігантів так само далекі один від одного, як зірвана з дерева свіжа вишня та фруктові льодяники. Звичайно, серйозне виноробство та великі вина ніхто не скасовував (тільки не це!). Але, якщо говорити про любов народну, то у виграші в першу чергу виявляться ті, хто зуміє поєднати стабільність якості промислового виробництва з вектором натуральних продуктів – легкістю петнатів, винністю в стилі Glou-Glou, свіжістю брют-натюр.

Drinks+ попереджає: легкість корисна для здоров’я! І пропонує топ-6 петнатів України.

• Father’s Wine

Виноробня – піонер виробництва Pét Nat в Україні, де створюють петнати з сортів: Юпітер, Мускат Оттонель, Йоханнітер, Каберне Совіньйон. Pet-Nat 2024 від Fathers Wine – це не просто ігристе вино, це емоція, зафіксована в пляшці. Легкий і живий купаж Йоханітера (60%) та Мускату Оттонель (40%) розкривається ароматами весняних квітів, трав і соковитих фруктів. Природне бродіння дарує йому м’яке і щире перляжне звучання. Цей петнат вже встиг здобути визнання – відзначений медаллю на Wine & Spirits Ukraine Awards 2025. А його обличчя – етикетка від Сергія Майдукова, одного з найяскравіших українських ілюстраторів. Це ковток натхнення для тих, хто вірить у життя, любов і новий день.

• my Wine від Едуарда Городецького

Колекція петнатів my Wine пропонує легкі та яскраві, свіжі та жваві ігристі, як сама весна. Три сорти – три яскраві особистості. До кожного місяця – можна обирати інший. Піно Нуар – аромати малини та полуничного морсу. Сухолиманський – аромати лугу, польових трав і квітів. Шардоне – фейєрверк тропічних і фруктових ароматів.

• Villa Tinta winery

Лімітована лінійка Pet Nat від виноробні включає два вида вина з обмеженою кількістю пляшок: «Білий Pet Nat», виготовлений з Шардоне 2024 року врожаю (має яскраву ароматику білих фруктів, яблук, екзотичних фруктів та білих квітів), «Рожевий Pet Nat» з яскравою полуницею та суницею в ароматиці – з Піно Нуару 2024 року. Останній отримав у Львові бронзу на конкурсі «Краще українське вино» в номінації «Петнат», а на Wine & Spirits 2025 завоював срібло. Прикрасили етикетки роботи талановитого художника з Бесарабії Олександра Кари, тобто історія краю втілена в живо- писі, а у вині – всі особливості місцевого теруару.

Виноградники Villa Tinta (понад 500 га) мають міжнародний сертифікат гарантованого походження PGI Danube Bessarabia, що свідчить: вино виготовлене із винограду саме цього регіону. Петнати доступні у мережі спеціалізованих крамниць @winetime.ua, а також у винних бутіках @dreamwine_ua та @winestory.ua

• Gigi winery (Винний Дім Гігінеішвілі)

Провідна виноробня країни, заснована на Вінниччині Володимиром Гігінеішвілі, крім високоякісних вин пропонує видатний Pet Nat, виготовлений із сорту Мускат Оттонель. Має дуже яскравий аромат, з молочними відтінками, легкі ноти дріжджів. На смак добре відчувається гра та свіжість. Ігристе пасує до страв з морепродуктами, фруктів та десертів.

• Frumushika-Nova

Сімейна виноробня, що бере витоки від Володимира Паларієва. Виноград для петнатів збирають на найстаріших виноградниках, які заклав ще дідусь нинішніх виноробів. Саме це надає неповторний смак та емоції. Виробляють два види: білий з сорту Рислінг та рожевий з угорського сорту Кадарка Нягра. Використовують виключно мето- дику ансестраль.

• Gut Wine

GUT WINE – яблучний петнат із Закарпаття, створений з вірою в чесний сидр. Без фільтрів – і в прямому, і в переносному сенсі. Зроблений з сидрових сортів яблук, вирощених на Берегівщині у власних садах, за класичною нормандською технологією: повільне природне бродіння на дикій мікрофлорі місцевих яблук, що зростають серед гір, вітру і сонця. Ніяких фокусів з індустріальною фільтрацією, з пастеризацією, штучною газацією, ні цукру, ні спирту, ні покращувачів смаку для розширення асортименту. Лише яблучний сік, час і майстерність. Винороби навчались у столиці сидрів – Нормандії та Бретоні, брали участь у семінарах ФАО, вивчали баланс між наукою і традицією з професорами ОНТУ. Так народилася відповідь на маркетингові легенди – живий теруарний продукт, символом якого стала «Некивана качка» – доброчесна, харизматична, вільна. Можна замовити на gutwine.com.ua, FB @gutwine або в дегустаційному залі в селі Гут.

⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж ⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook: https://www.facebook.com/uadrinks
• Instagram: https://www.instagram.com/drinks.ua/ 
• LinkedIn: https://www.linkedin.com/company/drinks-media-group

Сьогодні категорія Pét Nat бродить Україною, залучаючи до свого кола все більше фоловерів – як з виробників, так і споживачів. На часі переглянути розклад фігур у грі в «петнашки». Нагадаємо, що Pétillant Naturel (у перекладі – ігристе натуральне), як і безліч інших чудових напоїв, дісталися людству від французів. На батьківщині цей волелюбний різновид ігристих навіть […]

Виноробня Klein Constantia є найстарішим виноробним господарством ПАР та виробником одних із найвідоміших вин регіону. До свого 340-річчя виноробня випустила лімітований тираж витриманого солодкого вина Vin de Constance врожаю 2010 року.

Виноробне господарство Klein Constantia, розташоване на півострові Кейп, у гірському районі в передмісті Кейптауна, веде своє походження від найстарішого сільськогосподарського маєтку країни – Groot Constantia, заснованого у 1685 році Саймоном ван дер Стелом (Simon van der Stel). Найбільш відомими винами компанії є червоні Marlbrook (створені з п’яти сортів винограду) та гордість виноробні – Vin de Constance, мускатне вино, яке виробляється за відродженим рецептом з сорту Мускат Фронтіньяна, стійкого до ботритису.

За всю історію існування Klein Constantia вихваляли Джейн Остін, Шарль Бодлер і Чарльз Діккенс, вина цієї виноробні любили Людовік XVI, Марія Антуанетта та Наполеон Бонапарт. Однак у 1870-х роках виноробня збанкрутувала і почала працювати лише у 1990 році, після того, як власником виноградників став Даггі Йусте (Daggi Yuste).

У 2011 році Klein Constantia придбали чесько-американський інвестор Зденек Бакала (Zdenĕk Bakala) та британський бізнесмен Чарльз Харман (Charles Harman), головним виноробом став Меттью Дей (Matthew Day). Меттью увійшов до числа 30 найкращих виноробів у віці до 40 років за версією The Drinks Business, а також отримав звання «Молодий винороб року» у 2016 році за версією Тіма Аткіна (Tim Atkin).

Вино 2010 року відрізняється від попередніх вінтажів. Врожай 2010 року був на 90% меншим, ніж у попередні роки, тому спочатку його вважали надто маленьким для випуску і він провів 15 років у діжках. І тільки зараз, до свого дня народження, Klein Constantia випустила 4500 пляшок Vin de Constance 2010 року об’ємом 500 мл. Вино має елегантно збалансований смак, насичений нотами жимолості, сандалового дерева, мускатного горіха та родзинок. В компанії кажуть, що «це абсолютно унікальний смаковий профіль, не схожий на жодне інше випущене Vin de Constance. Вино 2010 року являє собою сміливий відхід від традиційного стилю, пропонуючи зовсім інше вираження цього культового вина».

Меттью Дей розповів, що Vin de Constance 2010 ферментували на шкірці (протягом двох тижнів), витягуючи багато аромату та танінів. «Це дуже сміливе вино, вишуканий вінтаж», – каже винороб.

⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж ⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook: https://www.facebook.com/uadrinks
• Instagram: https://www.instagram.com/drinks.ua/ 
• LinkedIn: https://www.linkedin.com/company/drinks-media-group

Джерело: decanter.com, kleinconstantia.com, winecellar.co.za
Фото: kleinconstantia.com, carolineswine.com

Виноробня Klein Constantia є найстарішим виноробним господарством ПАР та виробником одних із найвідоміших вин регіону. До свого 340-річчя виноробня випустила лімітований тираж витриманого солодкого вина Vin de Constance врожаю 2010 року. Виноробне господарство Klein Constantia, розташоване на півострові Кейп, у гірському районі в передмісті Кейптауна, веде своє походження від найстарішого сільськогосподарського маєтку країни – Groot […]

Унікальні вина з Фракійської низовини мають тисячолітню історію. Цей європейський регіон виробляє вино щонайменше 7000 років. Вважається, що саме стародавні фракійці, які населяли ці землі, були першими виноробами у світі. Щоб захистити назви та якість продуктів, пов’язаних із їх географічним походженням та традиціями, Європейський Союз створив схеми якості nf систему географічного маркування — PDO (захищене найменування походження) та PGI (захищене географічне зазначення). Також ці регламенти встановлюють чіткі вимоги до виробництва органічної продукції в межах ЄС. Мета цієї системи — забезпечити довіру споживачів до якості продуктів і створити справедливі умови для виробників, імпортерів і роздрібних мереж.

Позначення якості Європейського Союзу:

Protected Designation of Origin – PDO
Захищене найменування походження — PDO

Маркується наступна продукція: харчові та сільськогосподарські продукти, вина.

Вимоги: всі частини процесу виробництва, перероблення та приготування повинні відбуватися у відповідному регіоні. Для вина це означає, що виноград повинен походити тільки з тієї географічної зони, де виробляється напій.

Protected Geographical Indication – PGI
Захищене географічне зазначення – ЗГЗ

Маркується наступна продукція: харчові та сільськогосподарські продукти, вина.

Вимоги: принаймні один з багатьох етапів виробництва, переробки або підготовки продуктів відбувається в регіоні. Для вина це означає, що принаймні 85% використаного винограду має походити виключно з географічної зони, де виробляється вино.

Харчові продукти, які відповідають суворим умовам виробництва, перероблювання, транспортування та зберігання, маркуються органічним логотипом ЄС. Цей логотип використовується лише на продуктах, сертифікованих уповноваженими органами, що гарантує відповідність суворим правилам ЄС щодо виробництва, транспортування та зберігання.

Фракійські вина, що походять з одного з найстаріших виноробних регіонів світу — Фракійської низовини в Болгарії, — дедалі більше цінуються у світі за свою автентичність, глибину смаку та характер. Ідеальний терруар регіону — поєднання теплого клімату, родючих ґрунтів та багатовікових традицій — дозволяє створювати вишукані вина з автохтонних сортів, як-от Мавруд і Рубін, а також з міжнародних: Каберне Совіньйон, Мерло тощо.

Сьогодні фракійські вина відзначаються на міжнародних аренах, завойовуючи престижні нагороди на таких заходах, як Decanter World Wine Awards і Mundus Vini. Їх зростаюча присутність на ключових ринках Європи, Азії та Північної Америки відображає глобальне визнання балансу, який вони пропонують між історією, терруаром і сучасною майстерністю. Завдяки своїм глибоким смакам, структурованому тілу та виразним ароматам фракійські вина продовжують завойовувати серця любителів вина в усьому світі.

Статус захищеного географічного зазначення (PGI) для фракійських вин відіграє вирішальну роль у допомозі їм отримати міжнародне визнання. Ця офіційна європейська етикетка виступає як знак автентичності та досконалості, запевняючи імпортерів, роздрібних продавців і споживачів у всьому світі в тому, що фракійські вина мають унікальний характер, глибоко пов’язаний з їхнім терруаром, традиціями та місцевими сортами винограду.

Крім того, участь у європейській системі географічних зазначень ставить фракійські вина в один ряд із такими визнаними виноробними регіонами, як Тоскана, Ріоха та Ельзас, забезпечуючи їм кращу видимість на міжнародному ринку та зміцнюючи довіру до їх вартості. Як для професіоналів, так і для ентузіастів виноробства етикетка PGI — це більше, ніж географічне посилання — це обіцянка якості, спадщини та майстерності.

Завдяки зусиллям Європейського Союзу щодо просування продуктів з маркуванням PGI, PDO та органічних вин, фракійські вина отримали новий поштовх до визнання у світі. Участь у міжнародних кампаніях відчутно підсилила інтерес до давньої винної спадщини Болгарії.

Сьогодні фракійські вина з гордістю представлені на великих виставках і заходах у таких країнах, як Великобританія, Польща, Естонія, Латвія, Литва, Болгарія, Сполучені Штати, Об’єднані Арабські Емірати (Дубай), Південна Корея, Японія, Україна та Казахстан.

Все більше споживачів шукають автентичності, зв’язку з традиціями та справжньої майстерності у своєму виборі вина, фракійські вина готові сяяти ще яскравіше, пропонуючи багату історію в кожній пляшці.

Із залитих сонцем пагорбів Фракії до столів України наші винороби привозять найкращі вина, створені з любов’ю, традиціями та мрією про взаєморозуміння.

Для отримання подальшої інформації про майбутні презентації в ресторанах слідкуйте за нами на facebook Europe Shares Ukraine та на нашому сайті.

Реклама

⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж ⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook: https://www.facebook.com/uadrinks
• Instagram: https://www.instagram.com/drinks.ua/ 
• LinkedIn: https://www.linkedin.com/company/drinks-media-group

Унікальні вина з Фракійської низовини мають тисячолітню історію. Цей європейський регіон виробляє вино щонайменше 7000 років. Вважається, що саме стародавні фракійці, які населяли ці землі, були першими виноробами у світі. Щоб захистити назви та якість продуктів, пов’язаних із їх географічним походженням та традиціями, Європейський Союз створив схеми якості nf систему географічного маркування — PDO (захищене […]

Весна — час, коли прокидаються лози, а також розпочинається сезон нових релізів, дегустаційних конкурсів та найбільш значущих міжнародних виставок. Протягом кількох років українські винороби активно беруть участь у цих подіях, і мають чималий успіх. Дуже тішить той факт, що вітчизняні виробники об’єднались під брендом Wines of Ukraine, і, завдяки спільним зусиллям та підтримці команди Wines of Ukraine, підкорюють міжнародні ринки. 

Однією з найбільш масштабних подій у світовій винній та алкогольній індустрії і надалі залишається виставка ProWein у Дюссельдорфі. Cаме тут збирається crème de la crème міжнародної винної спільноти — баєри, представники великих торговельних мереж, сомельє, експерти, журналісти, інфлюенсери. Незважаючи  на зростаючу конкуренцію та різноманіття у цьому сегменті, для всіх, хто є дотичним до винної галузі, бути на ProWein означає бути на винній мапі світу.

Третій рік поспіль Wines of Ukraine беруть участь у ProWein з національним стендом. Цього разу на ньому було представлено 12 виробників вин та міцних напоїв з різних винних регіонів. Учасниками виставки стали виноробні Villa Tinta та Kolonist з Придунайської Бессарабії, Chateau Pinot, 46 Parallel Wine Group та Bolgrad з Одещини, Beykush Winery з Миколаївщини, Chateau Chizay із Закарпаття, а також — виноробні Big Wines та Biologist і виробник крафтових міцних напоїв Honey Badger з Київщини. Окремо хочу відзначити участь Artwinery, найвідомішого в Україні виробника класичних ігристих вин. Історія цієї компанії вже стала легендою: завод у Бахмуті було знищено обстрілами російських терористів, але Artwinery не лише встигли евакуювати значну частину своїх унікальних вин із багатокілометрових підвалів перед тим, як місто було окуповано російськими загарбниками, а й, наче Фенікса із попелу, відродили виробництво своїх найбільш популярних позицій на Одещині.

Для виноробні Chateau Chizay із Закарпаття ProWein 2025 був далеко не першим досвідом. Олександра Поліщук, віце-президент з розвитку компанії, коментує: “Ми брали участь у ProWein у 2017 та у 2018 роках із власним стендом. Але вже 3 роки поспіль є учасниками об’єднаного українського стенду. Я вважаю, що це було чудовим рішенням: консолідоване просування наших вин ефективно працює як для кожного учасника, так і для розвитку бренда Wines of Ukraine. Насправді, це дозволяє нам із колегами об’єднати зусилля в експорті, сформувати цікаву й різноманітну пропозицію, домовитися з імпортерами про консолідовані відправки тощо.”

На думку Олександри, цьогорічний ProWein відрізнявся від попереднього: “Ця виставка була більш спокійною, якщо порівнювати з минулорічним, ювілейним тридцятим ProWein. Відвідувачів було менше, але бізнесова складова було набагато більш ефективною. Сподіваємося на нові контракти, вже спілкуємося з потенційними покупцями.”

Артем Скубенко, співвласник компанії Honey Badger, вважає участь у заходах подібного масштабу обов’язковою: “Для просування на експорт треба бути присутніми як мінімум на одній міжнародній виставці. Це — підтримка зв’язків з існуючими та потенційними партнерами, можливість нагадати про себе, привід зустрітись особисто. Ну і в першу чергу — це можливість зустріти нових цікавих клієнтів. ProWein — найбільш впізнавана й саме міжнародна, а не регіональна подія, тому тут треба бути. До того ж, крім вина, тут представлено багато іншої алкогольної продукції, і загалом — багато нових цікавих ідей. Наша продукція — традиційні настоянки й наливки, а також — нова лінійка українських джинів, є унікальними й дуже цікавими для іноземних баєрів. Ми познайомились із десятком нових потенційних клієнтів, сподіваємось, що ці знайомства конвертуються у співпрацю.”

Світлана Цибак, СЕО Beykush Winery, Голова Асоціації крафтових виноробів України та амбасадорка Wines of Ukraine, також відзначає ефективність цьогорічної виставки: “Завдяки тому, що відвідувачів було не так багато, ми мали можливість якісних контактів із баєрами. Географія зацікавленості українськими винами розширилась: наприклад, ми поспілкувались із імпортерами з Малайзії та Японії, котрі приходили не просто продегустувати “екзотику”, а шукали нові вина у свій портфель. В цілому, враження від якості аудиторії та рівня контактів дуже позитивне. Для нас ця вставка — дійсно майданчик для розширення бізнесу”.

Чи потрібно виноробам готуватись до заходу подібного масштабу? “Домашня робота — обов’язкова, вона впливає на ефективність виставки, — ділиться досвідом Світлана. — Готуючись до заходу, я піднімаю уже наявну базу контактів та запрошую їх відвідати наш стенд, та розширюю її за рахунок особистих зв’язків та нетворкінгу. Match-making інструменти, котрі пропонує ProWein, на жаль, поки що не працюють на залучення баєрів — можливо, надалі їх удосконалять.” Зважаючи на свій досвід імпортера, Світлана також зазначає, що важливим фактором для баєра є інтуїція та здатність виробника зацікавити своїми винами і іноді навіть просто приязною посмішкою: “Ви маєте бути відкритим до спілкування, зробити так, щоб біля вас захотілось зупинитись і щось продегустувати. Далі справа за якістю ваших вин.”

Як реагували відвідувачі ProWein на українські вина, у тому числі — на ті, що вироблені з автохтонних, локальних та маловідомих сортів?  “Була й зацікавленість, і навіть здивування, — розповідає Олександра Поліщук (Chateau Chizay). — Багато хто, наприклад, не чув про сорт Черсегі. А ми пропонуємо ігристе з цього сорту і за методом Charmat, і за традиційним методом, і тихе. Особливою цікавинкою цього року був наш Фурмінт, який ми презентували у чотирьох стилях — наш відомий витриманий Фурмінт, новий Фурмінт за методом стабуляції, який ми ще плануємо презентувати ринку, Фурмінт Orange та наш багато разів нагороджений Фурмінт Late Harvest. Відвідувачам було цікаво, як відомий угорський сорт проявляє себе на українській землі, а ми дуже раділи позитивним оцінкам наших вин.”

Надія Красиленко, директорка з маркетингу виноробні Bolgrad, зазначає, що відвідувачам дуже сподобалось Chardonnay Grand Reserve, а також — червоне Odesa Black та бленд Odesa White з сортів Сухолиманський та Шардоне. “З цікавого — велику увагу до нас проявляли імпортери з Німеччини, Канади та Туреччини, — ділиться враженнями Надія. — Дуже позитивні відгуки також були щодо дизайну етикеток, котрий ми спеціально адаптували для експорту.”

Костянтин Тінтулов, співвласник виноробні Villa Tinta, що є одним із найбільш титулованих виробників вин з сорту Одеський Чорний, підтверджує: локальні сорти — Одеський Чорний, Сухолиманський — дуже схвально сприймають іноземні експерти, впізнаваність цих сортів порівняно навіть з минулим роком зросла. Але й вина з європейських сортів — Гевюрцтрамінер, Рислінг, Шардоне — також викликали неабиякий інтерес. “Дегустатори порівнювали наші вина з європейськими зразками, відзначали якість і характер, іноді трохи дивувались, що вина такі гарні,” — жартує Костянтин. Серед цьогорічних трендів пан Тінтулов відзначає також зацікавленість балковими винами України з боку імпортерів з Чехії, Словенії та Греції: “Цікавились, оскільки 2024 дав низьку врожайність, тим часом іспанський балк зріс у ціні.”

Під час виставки враженнями щодо українських вин зі мною поділилися також іноземні відвідувачі стенду Wines of Ukraine.

Чан Джун Пак (Chan Jun Park), директор з питань Азії конкурсу вин OIV Asia Wine Trophy, віце-президент Міжнародної асоціації сомельє Південної Кореї, засновник і директор Інституту вин зі Східної Європи, а також переможець WTA у голосуванні користувачів, мав нагоду продегустувати кілька українських вин і планує поглибити це знайомство в майбутньому:

“Мій перший досвід українських вин — це ігристе вино від SHABO. Його представила на початку березня 2024 року в Берліні Катерина Ющенко, винна експертка та засновниця Wine & Spirits School у Києві. Це ігристе вино було виготовлено з міжнародних сортів винограду за класичним методом. Я був щиро здивований його високою якістю.

Моє друге знайомство з українськими винами відбулося під час дегустації ігристих вин Artwinery на українському стенді на ProWein 2025. Я скуштував чотири ігристі вина — одне, вироблене за методом Charmat, і три інші — за класичним методом, усі з міжнародних сортів винограду. Ігристі вина, виготовлені класичним методом, продемонстрували витончену, добре збалансовану ароматику з мінеральними нотами. Вони мені дуже сподобалися. На мою думку, ці вина демонструють чудове співвідношення ціни та якості й мають сильний потенціал на азійських ринках. Однак, оскільки дедалі більше виноробів у країнах Східної Європи виробляють високоякісні ігристі вина, конкуренція буде досить жорсткою.”

Шахзад Талукдер (Shahzad Talukder), віце-президент Асоціації сомельє Німеччини, розповідає, що це було не перше його знайомство з українськими винами, але вперше він мав можливість продегустувати так багато зразків: “Я був глибоко вражений різноманіттям українських вин та їхньою високою якістю. Звісно, ми знаємо, що Україна — велика країна, але в Німеччині ваші вина представлені не дуже широко, тому ми знаємо про них небагато. Я був дуже здивований, дізнавшись, що виноробня Beykush Winery виготовляє вино з Тіморассо. Цей сорт винограду є досить рідкісним навіть в Італії, звідки він походить. Мені надзвичайно цікаво спостерігати і за експериментами з унікальними європейськими сортами винограду, і за популяризацією локальних. На мою думку, це свідчить про глибоке розуміння виноробства та про чітку візію майбутнього українських вин”.

Шахзад продегустував кілька зразків вин з автохтонних та локальних сортів і вважає, що вони мають шанс завоювати німецький ринок — попри сильну конкуренцію з боку місцевих та іноземних виробників: “Тельті Курук — це український сорт винограду, який, ймовірно, має найкращі шанси закріпитися на ринку. Назва сорту відносно легка для європейців, а профіль смаку нагадує Піно Грі та Треббіано, хоч і є дещо більш комплексним. Я впевнений, що Тельті Курук має шанс знайти свого споживача у Європі”.

Шахзад вважає, що зараз — найкращий час для просування українських вин на заході: “Через війну багато європейців відчувають солідарність з Україною, тому вони більш відкриті до української продукції. Крім локальних українських сортів винограду, можна також презентувати вина з тих сортів, котрі знають і люблять у Європі — Сіра, Каберне або Фурмінт. На мою думку, вина з відомих міжнародних сортів, особливо у виробництві ігристих вин (а німецький ринок обожнює ігристі), допоможе представити Україну як виноробну країну та прокласти пусть вашим автохтонам та локальним сортам”.

Тема війни в Україні дійсно впливає на сприйняття українців та українського продукту за кордоном. Це — потужний емоційний фактор, котрий привертає увагу, провокує співчуття, бажання підтримати, зацікавленість. Сам факт того, що в Україні продовжують вирощувати виноград і виробляти вино, сьогодні, як і три роки тому, викликає захоплення — але більше не викликає подиву у експертів з Великої Британії, Швеції, Польщі, Німеччини, США та багатьох інших країн. Отже, маємо визнати, що це відбулося: Україна зайняла своє місце на винній мапі світу.

Чи вдалося українським виноробам конвертувати той аванс зацікавленості й підтримки з боку міжнародної винної спільноти, котрий вони отримали, на жаль, завдяки військовій агресії та відважній боротьбі українців за свободу й незалежність? Безумовно, так, і географія українського винного експорту значно розширилася за останні три роки. Наші вина продаються у Великій Британії та США, у Швеції, Естонії, Польщі, Нідерландах та інших країнах ЄС, а також — на азіатських ринках.

Нещодавно українські вина отримали партнера й у Німеччині, і дуже приємною вишенькою на торті стало те, що імпортер — це компанія, котру заснували саме українці. Руслан Кан, співвласник компанії BlackSeaWine з Мюнхена, наразі співпрацює з виноробнями Beykush, Villa Tinta, Kolonist, Frumushika Nova та Stakhovsky Wines та планує розширити портфель українського імпорту. “Для багатьох у Німеччині українське вино було й залишається “темною конячкою”, але саме це й викликає зацікавленість. Тож ми вирішили не гаяти час і стати першим імпортером наших вин у Німеччині, бо бачимо: українське виноробство швидко прогресує і має однозначно зайняти свою нішу на цьому ринку, — коментує пан Руслан. — Незважаючи на значну кількість українців, котрі тут живуть, найкраще купують українські вина саме німці — незважаючи на те, що наші вина не дешеві, а німці — доволі патріотичні споживачі. Тим не менш, значну долю попиту на українські вина у нашому магазині та у ресторанах, котрі включили їх до винної карти, формують саме німці.”

Що саме з українського асортименту подобається німецьким вайнлаверам найбільше? “Це однозначно білі вина, —  ділиться досвідом Руслан. — Шардоне від Стаховського та Kolonist, Альбаріньо від Beykush, Іршаї Олівер від Villa Tinta. Попитом також користуються вина з локальних білих сортів — Цитронний Магарача та Сухолиманський від Frumushika Nova та Villa Tinta. Щодо червоних вин, тут фаворитом виступає Одеський Чорний, вина з цього потужного сорту ми маємо від Kolonist та Villa Tinta.”

Отже, що в підсумку? Збираємо цінний досвід, розширюємо географію, вчимося працювати з нашими, локальними й автохтонними сортами й любити ці вина, а також — закохувати в них як українського, так і закордонного споживача.

⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж ⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook: https://www.facebook.com/uadrinks
• Instagram: https://www.instagram.com/drinks.ua/ 
• LinkedIn: https://www.linkedin.com/company/drinks-media-group

Весна — час, коли прокидаються лози, а також розпочинається сезон нових релізів, дегустаційних конкурсів та найбільш значущих міжнародних виставок. Протягом кількох років українські винороби активно беруть участь у цих подіях, і мають чималий успіх. Дуже тішить той факт, що вітчизняні виробники об’єднались під брендом Wines of Ukraine, і, завдяки спільним зусиллям та підтримці команди Wines […]