Увага!

Увага! На сайті використовуються cookie файли.

The site uses cookie files

Даний сайт має вікове обмеження.

This site has age restrictions!

Я підтверджую, що мені, на жаль, давно виповнилося 18 років
I confirm that I have 18 years!
Persha Gildiya
Persha Gildiya

Gastronomy and Wine Portal

Херес-де-ла-Фронтера – гастрономічна столиця Іспанії

У 2026 році місто Херес-де-ла-Фронтера стане гастрономічним серцем Іспанії, поєднавши виноробні традиції хересу, історію бодег, андалуську кухню та багату культурну спадщину регіону в насиченій програмі подій і дегустацій.


Місто Херес-де-ла-Фронтера офіційно отримало статус Гастрономічної столиці Іспанії 2026 року, підтвердивши свою ключову роль у збереженні та розвитку винної й кулінарної спадщини Андалусії. Це визнання перетворює регіон на один із головних центрів гастрономічного туризму країни та Європи загалом.

Протягом усього року Херес-де-ла-Фронтера стане майданчиком для масштабної програми заходів, що охоплює фестивалі, професійні дегустації, гастрономічні форуми та культурні події. Особливу увагу буде приділено виноробній традиції регіону, насамперед виробництву хересу, а також історичним маршрутам бодег, місцевій кухні та винно-гастрономічному поєднанню.

Статус гастрономічної столиці підкреслює унікальність Хереса як території, де виноробство, культура та гастрономія формують цілісну ідентичність. Для професійної спільноти це відкриває нові можливості для міжнародної співпраці, обміну досвідом та просування іспанських вин і гастрономічних традицій на глобальному рівні.



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!


Джерело і фото: travelandtourworld.com

У 2026 році місто Херес-де-ла-Фронтера стане гастрономічним серцем Іспанії, поєднавши виноробні традиції хересу, історію бодег, андалуську кухню та багату культурну спадщину регіону в насиченій програмі подій і дегустацій. Місто Херес-де-ла-Фронтера офіційно отримало статус Гастрономічної столиці Іспанії 2026 року, підтвердивши свою ключову роль у збереженні та розвитку винної й кулінарної спадщини Андалусії. Це визнання перетворює регіон […]

 «Червене вино» 2026: новому рівню вин – нову дегустаційну програму

У Мукачеві відбулася професійна дегустаційна оцінка вин у межах конкурсу «Червене вино 2026» – одного з найстаріших та найбільших винних конкурсів України, що вже багато років є важливою складовою виноробної ідентичності Срібної Землі.


Конкурс традиційно організували ГО «Виноградарів і виноробів Мукачівського регіону» спільно з «Асоціацією виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття» під керівництвом Олександра Гарновдія.

З огляду на повномасштабну війну фестивальна частина вже кілька років поспіль не проводиться, натомість формат професійного конкурсу дозволяє зберігати традиції виноробства, підтримувати галузь та стимулювати її розвиток.

Яскравою демонстрацією розвитку стало запровадження давно анонсованої на drinks.ua програми тестування вина WineLore, адресовної і фахівцям, і вайнловерам.

Ця програмна розробка факультету інформаційних технологій Ужгородського університету під егідою професора Олександра Міца  вебплатформа для дегустаційних конкурсів WineLore український аналог системи оцінки вин Gustos.life (Молдова). Цьогорічний конкурс «Червене вино» став першим полігоном: вперше WineLore протестована під час конкурсу в рамках фестивалю «Червене вино 2026».

Як працює нова програма, – ми поцікавилися у судді конкурсу, знаної сомельє Ганни Ковалевської:  «В моїй практиці подібне відбувалося  вперше. Складно, довго але ми оцінили напрочуд великий обсяг зразків і  зробили це дуже професійно. Оцінювання було за стандартами OIV, але не в програмі “Густос” – як то відбувалося раніше, а в новій системі, розробленій в Ужгородському університеті. Добре, що інтерфейс та частина опцій  схожі на програми, з якими доводилося мати справу раніше, тому працювати було дуже зручно. Плюс програма має більш широкі можливості, а її українське походження теж немало тішить душу».

Це був перший пробний крок, а надалі українська інноваційна платформа для винної індустрії  матиме додаткові сервіси. Приміром,  стане тестером для дегустаторів-стажерів. Або надаватиме інтерактивну мапу для енотуристів. Або підкаже користувачу базу специфічних даних, зокрема про нагороди тієї чи іншої виноробні.

Цьогоріч у конкурсі взяли участь 36 виробників з різних куточків області. На експертну оцінку було подано 198 зразків вин та дистилятів. За підсумками роботи журі 174 зразки отримали нагороди:

58 – золото

86 – срібло

30 – бронзу.

Вже довелося бачити в соцмережах сакраментальні запитання на кшталт, чому цього разу така висока кількість нагород. Коментар пані Ковалевської дає чітку та прозору відповідь:

«У цьому році зібралося дуже багато учасників та рекордна загальна кількість зразків. Я була в панелі «Рожеві, червоні та міцні напої». Загалом з 10.00 до 17.00 наша панель продегустувала 115 зразків.

Поділюся приємним враженням: буквально за рік вина Срібної Землі зробили трамплінний стрибок. Вина чисті, хоч, можливо, подавалися деякі замолодими, але якість – в прозорості, яскравості аромату та в більш збалансованому смаку  – дійсно здивувала.

Іце були не одне-два вдалих вина чи виробника в пулі, як в минулому році. А наочно продемонстрований загальний – значно вищий, гідний рівень! Мені імпонували вже практично всі виробники, – хай навіть у когось краще виходило, а у когось трохи гірше. Тотальна робота над помилками була проведена, і колосальна. Хочу також подякувати організаторам за складне шифрування зразків і їх подачу суддям. Зауважу: при цьому не вдавались в подробиці по роках: перед тобою був просто номер та вино у келиху. Дійсно, багато виробників отримали високі нагороди. І вони того варті – бо це результат їхньої чудової роботи, і, звичайно, внесок наукових консультантів з ОНТУ та усієї асоціації виноградарів та виноробів”.

Емоціями від результатів конкурсу поділився на своїй сторінці в ФБ Олександр Гарновдій: “У “Винної мануфактури Штифко” 7 зразків  – 7 нагород. Це третій конкурс поспіль, де всі подані для оцінки наші вина отримують нагороди. Про зразки: “Іршаї Олівер” 2024 року – золота нагорода. Ми його подаємо 3 рази поспіль для оцінки – і зростання вочевидь: спочатку була бронза, потім срібло, зараз золото. Мене особисто тішить те, що ми вино правильно ” супроводжуємо” – у сенсі зберігання та розкриття. Рожеві взяли срібло та 2 бронзи. Задача максимально розкрити їх у квітні, травні і, я переконаний, що обраний вектор правильний. Рожеві стають нашою фішкою (на конкурсі “Червене вино” 2025 було 2 золота). По білих винах: “Мускат”  – очікуване срібло, “Шардоне” в технологічному процесі, тому бронза. Червоні: “Мерло” – срібло, як на мене, це найкраще наше червоне. Переконаний, у нього потенціал великий, так що попереду робота”.

 

Офіційне оголошення результатів відбулося у Центрі громадськості та національних культур. Учасників конкурсу та членів журі привітав керуючий справами виконавчого комітету Мукачівської міської ради Олександр Лендєл, наголосивши, що конкурс «Червене вино» є візитівкою Мукачева та важливим свідченням стійкості галузі й збереження традицій.

Зі словами підтримки виступили голова «Асоціації виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття» Олександр Гарновдій, відзначивши високий професійний рівень поданих зразків і динаміку розвитку конкурсу, та винороб Мукачівської громади, співорганізатор конкурсу Іван Паук.

11 січня у закладі «Порядний Газда» можна було продегустувати кращі зразки вин-переможців.

Організатори запевняють: фестиваль «Червене вино» – яскраве, гомінке свято, яким його знають та люблять українці, – обов’язково повернеться у повному форматі після Перемоги. Але повірте – на той момент його ентузіасти вже не впізнають вина-учасників. Адже вже сьогодні це вино практично сягає конкурентоздатного  європейського рівня. І до того часу винороби Закарпаття продовжать працювати, розвивати якість свого вина. Винороби Срібної Землі залишаться відданими своїй справі, своєму краю та країні.

Перелік переможців тут.

 

Фото: Mukachevo.net



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

У Мукачеві відбулася професійна дегустаційна оцінка вин у межах конкурсу «Червене вино 2026» – одного з найстаріших та найбільших винних конкурсів України, що вже багато років є важливою складовою виноробної ідентичності Срібної Землі. Конкурс традиційно організували ГО «Виноградарів і виноробів Мукачівського регіону» спільно з «Асоціацією виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття» під керівництвом Олександра Гарновдія. З огляду […]

Як на Різдво до «Дикого меду» (TM Wild MEAD) пари обирали

Вечеря-пейрінг у ресторані «Глек»: автентична українська кухня та медові напої ТМ «Дикий мед» (TM Wild MEAD) новий гастрономічний хіт.


 

Медові напої України переживають справжню епоху Відродження. Монофлорні ферментовані медові напої – питні меди, або як їх називають – медівки, дедалі частіше порівнюють із моносортовими виноградними винами. І є підстави: ці стародавні трунки мають складну структуру, виразний сортовий і теруарний характер та величезний гастрономічний потенціал. Сьогодні преміальні медівки та апіфітобальзами-медаки – впевнено входять у світ високої кухні, пропонуючи нові можливості для пейрінгу – як з українською кухнею, так і з азійською, італійською або французькою.

Припускаємо, для українських сомельє, вихованих на класичних винних школах, це, звичайно, може стати викликом. Але водночас – захопливим квестом, який відкриває нову сторінку національної гастрономії. Експерти Drinks+ переконані: вже за кілька років преміальні медівки та медаки  стануть must‑have у винних картах українських ресторанів. Приміром, президент Асоціації сомельє України Іван Бачурін наголошує: «Мене дуже тішить розвиток таких національних напоїв, як питні меди. Я із зацікавленістю спостерігаю за еволюцією відчизняних виробників, зокрема підприємства “Українські медовари”, надаю консультації і завжди готовий сприяти відродженню українських напоїв. Вони  мають шанс зайняти почесне місце в ресторанах. У питних медів України великий потенціал».

Саме тому сьогодні на часі розробка гастрономічних поєднань професіоналами – у колаборації сомельє, рестораторів та українських медоварів. І перший крок у цьому напрямку вже зроблено.

На Різдво, що знаково (!), в ресторані київської кухні «Глек» відбулася подія, яка може стати історичною для української гастрономії – перша вечеря-дослідження пейрінгу преміальних медових напоїв ТМ «Дикий мед» зі стравами української кухні.

 

 

Засновники ресторану, дослідники українських гастрономічних традицій Майя та Олександр Степові створили атмосферу подорожі у часі – від давніх традицій Київської Русі до сучасної авторської гастрономії. У меню фігурували традиційні українські страви у витонченій інтерпретації шеф-кухаря Андрія Северенчука.

 

До страв пропонувалися медові напої преміальної якості від компанії «Українські медовари» (ТМ «Дикий мед»)  – єдиного в Україні виробника повного спектра медових хмільних напоїв.

Провідним дегустатором була запрошена Ірина Дьяченкова, директор медіагрупи Drinks+, суддя міжнародних винних конкурсів.

 

 

Старт: кутя – універсальна пара

Під час святкової вечері склався гастрономічний квест, що розкрив дружність медових напоїв до найскладніших смаків українських страв.

Почну з того, що застілля стартувало з куті:  за традицією, вона була на столах ще до виносу страв цього особливого дегустаційного меню – і її горіхово-зерновий смак казково поєднався з медівкою «Медова лоза».  Але згодом я передегустувала з усіма презентованими на вечері медовими напоями і переконалася, що складна різдвяна кутя від “Глека” просто універсальна – вона смакувала з узваром, а також у парі з усіма медівками і медаками ТМ “Дикий мед”.

Пара 1. Салат із солодкої редьки та мигдалю + медівка «Медова лоза»

Салат зі слайсами солодкої редьки, зеленим бебі-салатом асорті і підсмаженим мигдалем, заправлений рослинною олією і оцтом подавався в парі з медівкою “Медова лоза”.

Ця єдина суха медівка в асортименті ТМ “Дикий мед” – напій, дуже тонко створений з використанням ароматичних сортів винограду, за традиціями староданього медоваріння і у відповідності до сучасних смакових трендів. Напій має дуже гарний баланс і приємну кислотність, при цьому довольно високий вміст спирту 14% зовсім не відчувається – медівка напрочуд легка і питка. У ароматі та в смаку делікатні ноти квіткового меду, білих квітів і екзотичних фруктів, де переважали неймовірні пахощі лічі.

Пара вийшла елегантною та гармонійною: салат підкреслив свіжість медівки, а медівка – хрусткість та легкість страви.

 

Пара 2. Парові вареники з м’ясом + медак «П’янка вишня»

До вареників з мясом на пару, з соусом і карамелізованою цибулею в якості пари було запропоновано медак «П’янка вишня». Відверто кажучи, спочатку я здивувалася: до вишневого медака очікувала і вареники з вишнею. Але, схоже, для шефа таке лобове прочитання видалося надто банальним, він прийняв виклик і запропонував власне поєднання. З’ясувалося, що виразний аромат свіжої соковитої вишні і домашніх вареників проявляється особливою свіжістю об’єднаного смаку. Помірна солодкість медака перегукується із солодкістю карамелізованої цибулі, а гарний баланс, виразність і свіжість напоя при 17,5 % спирта грають на рівних зі смаком блюда. У посмаку відчутня вишнева кісточка, що надає страві благородної гірчинки, навіть особливої вишуканості. Браво, Андрію!

 

 

Пара 3. Запечений свинячий ошийок із ягідним соусом + медівка «Роси Карпат»

М’ясо (свиний ошийок, замаринваний і запечений) з ягідним соусом, гарніром з привареного коріння пастернака і хрусткими картопляними чипсамі було подано з медівкою “Роси Карпат”. Напівсолодка медівка створена з меду і виноградного соку шляхом ферментації, з додаванням ароматних карпатських трав.

 

В ароматі відчуваються легкі ноти м’яти, меліси, лаванди, а також ізюма і сухофруктів з відтінками гречаного меду і квітів. Медівка має виразний, але делікатний смак напівсолодкого вина, який ідеально підтримав соковитість м’яса та ягідний соус.

 

 

 

Пара 4. Різдвяний кекс із маком та цукатами + медак «Дикий мед»

Різдв’яний фірмовий кекс з маком, горіхами і цукатами мав не лише казковий вигляд, але й настільки яскравий смак, що до нього було обрано напій з сильним характером – флагманський  медак «Українських медоварів» – «Дикий мед». І страва, і напій мали насичені вкусові палітри. Шоколадно-кавові тони, густий карамельний смак медака, який має міцність 35%, гармонійно зіграли зі складними смаками вишуканого десерта. Пара – потужна, яскрава, святкова. Справжня різдвяна казка!

 

 

 

Чому HoReCa варто звернути увагу на медові напої України?

Вечеря у «Глеку» показала: медові напої ТМ «Дикий мед»  не просто традиція, а сучасний гастрономічний інструмент, який здатен підсилити українську кухню та вивести її на новий рівень.

Українські медові напої ТМ «Дикий мед» мають неперевершені переваги. Перш за все, унікальний смак і локальну ідентичність. Вони здатні стати гастрономічною візитівкою країни, адже цікаві енотуристам з усього світу. На світовій мапі питні меди можуть зайняти нішу, де Україна не має конкурентів.

Це  для українських ресторанів –  шлях до формування власного національного стилю, який буде цікавий світові.

А для закладів країни, що спеціалізуються на провідних кухнях світу – італійської, азійської тощо – додаткова можливість додати локальних акцентів до національних смаків.

Українська гастрономія сьогодні творить нову історію. І медові напої – її вагома складова.

 

Коментар

 Майя Степова, співвласниця ресторану київської кухні «Глек»:

Я давно спостерігаю за відродженням питних медів України – і бачу потужний потенціал цього типу напоїв для національної кухні. Ми з Олександром Степовим – дійсно, палкі ентузіасти вивчення нашої гастрономічної спадщини і втілення її в сучасну кухню. Тому нам було дуже було цікаво взяти участь у розробці пейрінгу до напоїв «Дикий мед». А наш чудовий креативний шеф-кухар Андрій Северенчук був захоплений цією ідеєю, та й весь творчий колектив ресторану «Глек» із зацікавленням продегустував ассортимент «Українських медоварів» – усі ми були приємно вражені смаками та якістю цих дивовижних традиційних трунків з Дрогобичу. Цей пейрінг надав додаткової ноти до яскравої різдвяної вечері. І ми відібрали кілька позицій з асортименту ТМ «Дикий мед», щоб поставити до барної карти «Глека» – бо вірю, це буде ще одною принадою меню для наших гостей. Крім того, наш бармен розробив на базі флагманського медака «Дикий мед» (до речі, напій – платиновий медаліст!) суперовий коктейль з промовистою назвою «Ти – космос» – днями опублікуємо в соцмережах відповідне відео. І запрошую до «Глека» – знайомитися з цим міксом: краще раз спробувати, ніж сім разів побачити. Сподіваюся також, гостям буде цікаво складати власні гастрономічні пари з меню   – до представлених у нас питних медів».

 

 

Досьє Drinks+

«Українські медовари» – власник ТМ «Дикий мед» – єдиний ліцензований виробник в Україні (а, можливо, і у світі) повного спектра медових хмільних напоїв. Компанія запрошує до співпраці всіх зацікавлених у дистрибуції та реалізації такого типу національних напоїв, як медові.

Керівник “Українських медоварів”, пан Роман Войтків закликає усіх небайдужих патріотів долучитися до розвитку українських національних брендів – медівок, медаків тощо. Звертатися з пропозиціями: +38 (098)1308118

Досьє Drinks+

Ірина Дьяченкова – журналіст та директор медіагрупи Drinks+, яка має понад 20-річний досвід участі у міжнародних винних конкурсах та є суддею таких авторитетних конкурсів, як:

 

Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

Вечеря-пейрінг у ресторані «Глек»: автентична українська кухня та медові напої ТМ «Дикий мед» (TM Wild MEAD) – новий гастрономічний хіт.   Медові напої України переживають справжню епоху Відродження. Монофлорні ферментовані медові напої – питні меди, або як їх називають – медівки, дедалі частіше порівнюють із моносортовими виноградними винами. І є підстави: ці стародавні трунки мають […]

Rot Weiss Rosé знає: Чого насправді хоче молоде покоління споживачів вина Австрії

Донедавна маркетологи не мали достовірних даних про те, що міленіали та покоління Z в Австрії насправді думають про вино. Це спонукало Austrian Wine восени 2024 року провести опитування понад 700 молодих людей віком від 20 до 35 років, яке дало сенсаційні результати – з огляду на усталену у світі думку, ніби генерації, що побачили світ за питущими бебі-бумерами, здебільшого відмовляються від вина та й алкоголю в цілому. На основі цих даних було створено Rot Weiss Rosé (RWR) – новий бренд австрійського вина, орієнтований на молодих споживачів та сучасний спосіб сприйняття вина.


Отже, цифри переконливі: 84% вживають алкоголь, а дві третини (67%) віддають шану келиху вина хоча б зрідка, причому вино є більш популярним, ніж пиво (56%) та коктейлі (53%). Навіть якщо вони тягнуться до келиха рідше, ніж попередні покоління, вино є явним лідером у спільноті міленіалів та покоління Z.

Що робить вино привабливим для них? Смак, дружня атмосфера та релаксуюча атмосфера є головними факторами.

Чого, на їхню думку, бракує? Легких можливостей насолодитися вином та більших знань про нього.

Саме тут і з’являється новий бренд Austrian Wine rot weiss rosé (RWR). Назва це гра слів, що поєднує кольори австрійського прапора червоний, білий, червоний та три основні кольори вина. Орієнтуючись на споживачів австрійського вина віком від 20 до 35 років, RWR використовує формати, які передають інформацію у легкодоступній формі, сприяють зустрічам та дозволяють сприймати вино як натхненний момент, а не як елітарний делікатес.

RWR змінює правила, маючи сміливість змінюватися

І це більше, ніж просто вино. Це ставлення, культура та спільнота. Тут вино розглядається не як символ статусу, а як елемент, що поєднує спосіб життя, задоволення та відчуття місця в одному келиху. Зі слоганом «Alles außer fad» («що завгодно, тільки не нудно») rot weiss rosé виводить вино із зони комфорту: прощавайте, експертні терміни, – привіт, повсякденне життя! Все залежить від доступу, а не від перешкод, від захоплення, а не від ніші. Адже можна насолоджуватись напоєм на даху, на пікніку в парку чи під час атмосферної дружньої вечірки.

«Ми не хочемо винаходити вино заново, а хочемо дати людям можливість сприймати його по-іншому», – каже Кріс Йорк, генеральний директор Austrian Wine. Отже, як продати традиційний продукт молодшій цільовій аудиторії? – «Без фахового жаргону, без остраху переступити поріг, але зі справжньою радістю відкриття».

Традиції зустрічаються з цікавістю – і все ще залишаються крутими. Rot Weiss Rosé – це доказ того, що винна Австрія може бути у двох іпостасях одночасно: вкоріненою в минулому та далекоглядною.

Проєкт динамічний, сміливий та інноваційний, що робить його яскравим прикладом того, як традиції та дух часу можуть йти рука об руку. Результатом є нова культура відкриттів, що розглядає вино як платформу для обміну ідеями, креативності та радості життя. Щось інклюзивне, а не ексклюзивне, актуальне, а не старомодне. І ця стратегія, на думку оглядачів Drinks+, може стати досконалим прикладом для наслідування маркетологами інших країн.

Austrian Wine

Rot Weiss Rosé: свіжий підхід до вина для молодої аудиторії

RWR запрошує нас заново відкрити австрійське вино. Чи то через події, співпрацю, креативні дегустації вин чи цифровий контент, Rot Weiss Rosé створює простори, в яких вино можна відчути по-новому.

Вебсайт RWR також повідомляє про всі події, де австрійське вино буде представлене у новому, свіжому форматі. Тут увага буде на смаку та почуттях, на людях і ідеальних моментах. Йдеться про вино, яке об’єднує нас і надихає.

«Австрія відома вином із корінням, а також відкритістю та цікавістю»,  додає Кріс Йорк (Chris Yorke). «З брендом RWR ми прагнемо зробити цей баланс відчутним. Ми показуємо, що вивчення вина не обов’язково має бути складним, і що першого досвіду спроби вина часто достатньо, щоб викликати подальше захоплення».

Днями RWR відсвяткувала початок нового способу насолоджуватися вином стартовим заходом RWR: THE LAUNCH EXPERIENCE у Відні. Кожен гість мав номер місця, що відповідав одній із восьми різних тематичних зон – від #Festival до # Winter magic. Гостям подавали  reverse dinner з п’яти страв у супроводі вин. Рухалася подача від десерту і до закуски – кейтерингова компанія Tschak порадувала гостей своїми традиційними австрійськими стравами у супроводі червоних, білих та рожевих вин. Меню, що йшло навпаки, починалося з десерту (смачний Topfen Schmarrn), сиру (овечий лабнез гарбузовим насінням та гранолою) і «їжі у вуличному стилы» (сир із лівером на бріоші), до супу фо з гуски і нарешті закуска (каринтійська сирна локшина зі свининою у сичуаньскому стилі).

Austrian Wine

Страви супроводжувалися двома австрійськими винами, які були представлені та подані винними королевамиЛаурою Гуммель із Вайнфіртеля, Софі Вінінгер з Відня, Магдаленою Нідерль з Вайнгофа, Бушеншанк Урбі з Вулканланду та Марією Лігенфельд з Доннерскірхена.

Торт від Stolzes – також у червоному, білому та рожевому кольорах – з виноградом, декорований шприцем і блискітками, став грандіозним фіналом для такого ж яскравого старту.

Захопливі інтерлюдії між стравами забезпечили ідеальне позиціонування вина як яскравого та живого культурного надбання, що об’єднує. Не було спеціалізованого жаргону, не було «правильно» чи «неправильно», лише відчуття, що вино – це досвід, який ми всі можемо розділити.

Більше інформації про RWR доступно онлайн на сайті www.rotweissrose.wine та в Instagram за адресою @rotweissrose.wine.

__________________________________

Досьє D+

rot weiss rosé (RWR) – новий бренд від Австрійської ради з маркетингу вин (Austrian Wine). Його метою є представлення вина споживачам віком від 20 до 35 років через прості можливості для знайомства з вином, заходи та невимушене спілкування у сучасний спосіб. RWR – це вино, що об’єднує нас: регіональне, приємне – і аж ніяк не нудне.

Фото: © Austrian Wine / Jacob Grill, © Austrian Wine / Iris Amalia Photography



Приєднуйтесь до наших соцмереж

Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

Кожен лайк  сприймаємо як тост!

Донедавна маркетологи не мали достовірних даних про те, що міленіали та покоління Z в Австрії насправді думають про вино. Це спонукало Austrian Wine восени 2024 року провести опитування понад 700 молодих людей віком від 20 до 35 років, яке дало сенсаційні результати – з огляду на усталену у світі думку, ніби генерації, що побачили світ за питущими […]

RIBERA DEL DUERO: РЕГІОН, ЩО РУХАЄТЬСЯ ШВИДШЕ, НІЖ ЙОГО РЕПУТАЦІЯ

Важко описати, а інколи й уловити момент, коли усталений виноробний регіон починає переосмислювати себе. Але в Рібера-дель-Дуеро ознаки цього неможливо не помітити. Ви відчуваєте це у тому, як виноградарі говорять про свої виноградники – менше про врожайність, більше про стратегію. Ви відчуваєте це у тихій впевненості молодих виноробів, багато з яких працювали на зборах урожаю в Бургундії, Бароссі, Стелленбоші чи Орегоні й повернулися додому з іншим розумінням балансу. І ви бачите це у келиху: вина, які не поспішають демонструвати свою силу, вина, що дихають, вина, які перестали виконувати ідею Рібери, а почали її уособлювати.


 

Згадаймо: регіон був відомий своєю інтенсивністю десятиліттями. Щедрі плоди. Концентрація, зумовлена висотою. Монументальна структура, що визначала його еталонні червоні вина. Але найцікавіше в Рібері сьогодні не те, чим вона була,  – а те, як швидко вона відходить від передбачуваності. Словник розширився. Текстура змінилася. Сила не зникла, але навчилася дисципліни.

Ця еволюція задала тон моїй розмові з Тімом Аткіним MW у Лондоні. Аткін не говорить про Ріберу як сторонній спостерігач. Він говорить як той, хто часто подорожував селами й розуміє пульс регіону. У його голосі не було драматизму  – лише ясність. «Регіон рухається швидше, ніж люди усвідомлюють», – сказав він, майже як повідомляючи про зміну погоди. – «Тут реальний імпульс».

Я попросила розшифрувати, що саме він має на увазі. Відповідь прийшла без вагань.

Що найбільше вирізняється, коли дивишся на Ріберу сьогодні?

Тім Аткін MW: «Прискорення. І нове покоління. Вони роблять речі інакше – але розумно. Раніше збирають урожай. Використовують більші бочки. Амфори. Не щоб копіювати інших, а щоб артикулювати плато».

Ця артикуляція – висоти, напруги, стриманості – є найзахопливішим зрушенням у Рібері. Вина стають більш вертикальними. Більш продуманими. Більш стурбованими пропорцією, ніж розміром. Це стилістична еволюція, зумовлена не модою, а необхідністю: зміна клімату скоротила вікно збору врожаю, посилила спекотні піки й зробила баланс стратегічним вибором.

Нове покоління. Молоді винороби, що формують сучасну Ріберу, не вважають себе бунтарями. Вони вважають себе оберегами нюансів. Їхні вина доводять, що щедрість не обов’язково має бути важкою, а глибина Темпранільйо стає цікавішою, коли йому дозволяють залишатися свіжим. Вони працюють із бетоном і використовують лагари, або старі відкриті кам’яні ємності для ферментації не тому, що це модно, а тому, що це дозволяє висоті говорити самій за себе. Вони говорять більше про феноли, ніж про колір. Більше про енергію, ніж про насиченість.

Наскільки важливим є голос цього нового покоління для майбутнього Рібери?

Т.А.: «Вирішальним. Вони перші ставлять правильне питання: не “що було Рібера?”, а “чим може бути Рібера?”».

Відповідь уже видно у пляшці.

Ребрендинг Ribera del Duero  не обмежується червоними винами. Кларет* – співферментована, гастрономічна, зухвала локальна категорія – знову проявилася з несподіваною силою. Це не відродження заради ностальгії. Це перший стилістичний рух, який регіон створив, що повністю належить його власній історії.

І є ще білі вина. Albillo Mayor, колись периферійний сорт, тепер дає одні з найвиразніших вин Рібери. Вони текстурні, елегантні, структуровані – це серйозні вина, а не курйози.

Чи відіграють білі вина тепер фундаментальну роль у ідентичності Рібери?

Т.А.: «Так. Найкращі вже не експериментальні. Вони є частиною майбутнього регіону».

Прошу дати «аналіз від Аткіна» останніх урожаїв – не через звичні дебати про «хороші» й «погані» роки, а тому, що ваш підсумок відображає ритм регіону, що живе на кліматичному лезі. Рібера завжди коливалася між атлантичною свіжістю та середземноморською спекою, але ці коливання стали різкішими, а закономірності більш стислими. То якщо б ви мали описати останнє десятиліття одним рядком, яким би він був?

Т.А.: «Спекотні роки стають ще спекотнішими. Холодні роки стають рідкісними. А заморозки приходять тоді, коли їх не очікуєш».

Від автора:

Мапа урожаїв від Тіма Аткіна зробила тенденцію очевидною. Спекотні/посушливі роки  – 2009, 2011, 2012, 2015, 2017, 2020, 2022 – тепер читаються як нова норма регіону. Більш прохолодні чи нестабільні роки – 2007, 2008, 2013, 2014, 2016, 2018, 2021 – стають винятками. А роки із заморозками – 2001, 2007, 2008, 2010, 2017, 2023, 2024 – підкреслюють, наскільки крихким стало плато.

З 2003 року лише один збір урожаю почався у жовтні. Решта стартували раніше, деякі – значно раніше. «2015 був переломним моментом», – зазначив Тім. «Відтоді все рухається вперед».

2023, 2024 та поточний 2025 – як він описав, «трохи всього» – тобто такі врожаї, що змушують виноробів реагувати швидко, а не покладатися на закономірності, які більше не існують.

Що це означає для Рібери? Не паніку, а точність. Вікна збору врожаю скорочуються. Рішення стають жорсткішими. Висота перестає бути теорією й стає стратегією виживання.


Інсайдерський погляд: Пабло Бакера (Pablo Baquera)

Зсередини еволюція виглядає водночас неминучою та необхідною. Пабло Бакера, комерційний директор Consejo Regulador, бачить стилістичні зміни не як порушення, а як узгодження. Саме про це ми з ним і поговорили.

Чи бачить DO Ribera del Duero цей стилістичний зсув?

П.Б: «Ми бачимо більше свіжості, більше балансу, більше вираження теруару. Відбувається інновація – але автентичність залишається. Вони не є протилежностями».

 В контексті викликів – чи готова Рібера до наступного десятиліття?

П.Б.: «Ми вже адаптуємося. Щороку щось трапляється – заморозки, спека, град. Але цей регіон має досвід роботи з екстремальними умовами. Виноградарі знають, як із ними справлятися».


 

Від автора:

Його реалізм приземлює розмову. Аналітична ясність Аткіна та практичний погляд Бакери сходяться в одному: Рібера еволюціонує, бо мусить і – тому що може.

«Що далі?» для Рібера-дель-Дуеро – це не бюрократичне питання. Це перевірка реальністю.

Регіон не може розширюватися безкінечно – не після врожаю 2025 року, який став другим за величиною в історії Рібери. Ціни на виноград одразу знизилися. Попит не відповідав пропозиції. Більше виноградників не означає більше цінності. Наступний стратегічний крок – не зростання. Це дисципліна.

Карта ґрунтів давно назріла. Висота сама по собі не може пояснити різноманіття Рібери. Поки регіон класифікує виноградники за тим, чим вони є, а не за тим, скільки часу вино проводить у дубі, його найсильніші виробники залишаються обмеженими системою, що вимірює витримку замість походження. Великі регіони не ховають свої ґрунти за бюрократією – вони їх визначають.

Зрошення стає лінією поділу. У 2024 році ставки стали очевидними: вода визначатиме врожайність, але також ідентичність. Використане обережно, зрошення може зберегти баланс у крайні роки. Використане бездумно – воно стирає відмінності й прискорює одноманітність, тобто робить протилежне тому, чого потребує регіон.

Органічне виноградарство, колись примітка на полях, набрало критичної маси – 65 сертифікованих бодег і більше. Це не ідеологія. Це самозбереження. У такому мінливому кліматі здоров’я ґрунту – не тренд, а стратегія виживання.

Машинний збір проти ручного… це не питання романтики. Це питання сегментації. Регіон зрештою мусить вирішити, які вина можна збирати машиною, а які необхідно вручну, якщо він хоче зберегти свою цілісність на вершині.

Навіть технічні дискусії – massal селекції, клони на кшталт CL-179, CL-98, CL-261, змішані виноградники – говорять про глибшу істину: зміна клімату не винагороджує одноманітність. Генетичне й виноградарське різноманіття Рібери  – не просто естетична деталь. Це конкурентна перевага. Її треба захищати, а не вирівнювати.

І є нове покоління – що набуло освіту за кордоном, стилістично гнучке, безстрашне. Їхні вина вже вказують на майбутнє, де чистота важливіша за екстракцію, форма важливіша за об’єм, а ясність важливіша за інтенсивність.

Наступний розділ історії не буде написаний гектарами чи врожайністю.

То де ж залишається Рібера-дель-Дуеро? Не в кризі. Не в перехідному стані. У визначенні.

Регіон рухається швидко – швидше, ніж його власна репутація, швидше, ніж багато хто ззовні усвідомлює. Він вчиться ставитися до сили як до матеріалу, а не як до повідомлення. Він заново відкриває своє різноманіття. Він переглядає зростання. Він переосмислює ідентичність через білі вина, кларети, старі виноградники та нові філософії. І він приймає покоління, яке не бачить конфлікту між повагою до традиції та її переосмисленням.

Я поставила Аткіну останнє запитання – єдине, що має значення, коли регіон стоїть на порозі наступного десятиліття.

 Де ви бачите Ріберу через десять років?

Т.А.: «Якщо регіон зробить правильний вибір,  на вершині. Справді – на вершині. Потенціал надзвичайний».

Від автора: Звичайно, потенціал – не гарантія. Але Рібера-дель-Дуеро виглядає як регіон, нарешті готовий його реалізувати. Рібера більше не визначається тим, чим була колись. Вона визначається тим, чим відмовляється залишатися.

І, можливо, це найзахопливіше: Рібера не стоїть на місці.

Ні на мить.

Досьє D+

*Вина Clarete – це традиційний стиль вина з Рібера-дель-Дуеро, який виглядає рожевим, але не є класичним «розе». Це співферментоване вино з червоних і білих сортів винограду, що має власну історичну категорію і відрізняється гастрономічним характером.

Походження: Clarete має давнє коріння в Іспанії. Його можна віднести до популярних колись іспанських вин. Ще до того, як Рібера-дель-Дуеро стала відомою завдяки червоним винам з Темпранільйо, місцеві жителі пили саме Clarete.

Виноград: Зазвичай це суміш червоних сортів (Темпранільйо, Гарнача, Бобаль) та білих (Альбільйо Майор тощо).

Технологія:

Цілі грона червоного й білого винограду тиснуть разом.

Коротка мацерація (1–2 дні), щоб отримати легкий колір.

Повільна ферментація у дубових чанах або нейтральних бочках.

Стиль:

Має рожевий відтінок, але більш структурований і серйозний, ніж класичне розе.

Свіжість і соковитість поєднуються з легкою танінністю.

Добре підходить до їжі, особливо до традиційних іспанських страв.

Нагадаємо, класичні Rosé роблять із червоного винограду з короткою мацерацією або методом «saignée» (зливання сусла).

У Рібера-дель-Дуеро кажуть: «Не називайте Clarete розе. Воно рожеве, але це Clarete».



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

Важко описати, а інколи й уловити момент, коли усталений виноробний регіон починає переосмислювати себе. Але в Рібера-дель-Дуеро ознаки цього неможливо не помітити. Ви відчуваєте це у тому, як виноградарі говорять про свої виноградники – менше про врожайність, більше про стратегію. Ви відчуваєте це у тихій впевненості молодих виноробів, багато з яких працювали на зборах урожаю […]

Bucca Wine Bar у Подгориці відкриває двері у світ великих винних регіонів

У самому серці міста Подґоріца (Чорногорія) бар Bucca Wine Bar запускає унікальний проєкт, який дозволить поціновувачам вина зануритися в атмосферу найкращих винних регіонів світу. Кожен місяць заклад присвячуватиме окремому регіону, пропонуючи гостям не лише дегустацію, а й освітній та культурний досвід.


На старті проєкту увазі відвідувачів представлено П’ємонт – перлину італійського виноробства, відому своїми бароло, барбареско та іншими легендарними винами. Гості зможуть спробувати ретельно відібрані зразки, дізнатися про особливості місцевого терруару, виноробні традиції та секрети поєднання вин зі стравами італійської кухні.

«Ми прагнемо, щоб кожен візит у Bucca був не просто дегустацією, а справжньою подорожжю у світ вина, – зазначають організатори. – Наш проєкт дозволить познайомитися з культурою та історією винних регіонів, не покидаючи Подгориці».

У наступні місяці увага буде зосереджена на інших знаменитих винних регіонах світу, а відвідувачів чекатимуть майстер-класи, дегустації, зустрічі з експертами та тематичні гастрономічні вечори.

Bucca Wine Bar підтверджує свій статус одного з провідних закладів Подгориці для поціновувачів вина та планує зробити проєкт регулярним, відкриваючи щомісяця нові горизонти у світі вина.



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!


Джерело: en.vijesti.me
Фото: en.vijesti.me

У самому серці міста Подґоріца (Чорногорія) бар Bucca Wine Bar запускає унікальний проєкт, який дозволить поціновувачам вина зануритися в атмосферу найкращих винних регіонів світу. Кожен місяць заклад присвячуватиме окремому регіону, пропонуючи гостям не лише дегустацію, а й освітній та культурний досвід. На старті проєкту увазі відвідувачів представлено П’ємонт – перлину італійського виноробства, відому своїми бароло, […]

Кіно. Вино. І еволюція, що призвела до революції

Колись я готувалася в кінокритики – може саме тому запала в душу фраза з соцмереж, що перша національна вертикальна дегустація  Одеського Чорного в рамках виставки Wine & Spirits Ukraine 2025 зібрала аншлаг, наче показ легендарного фільму – вільних місць не було, а люди стояли під стінами і в проходах. Можливо, вперше за історію Drinks+, нам як організаторам, через брак місць не вдалося продегустувати жодного зразка, – і вперше від такого результату я одержала задоволення. Насправді саме такими – захоплюючими та велелюдними – і мають бути демонстрації українських вин. І, як на прем’єрі кінострічки, тут має бути представлена і група виробників, і головний герой, ведучі, і, звичайно ж, глядачі.


 

А глядачі – хто?

З них, гостей заходу, і розпочнемо. Отже, на дегустацію зібралося напрочуд різноманітне комьюніті. Тут були колеги-виробники, найвідоміші сомельє країни з різних регіонів (на чолі з президентом і віце-президентом АСУ), кавісти, трейдери, дистриб’ютори, представники національного рітейлу (GoodWine, Wine Time, Marketwin, Wine Mart, Vinoteka,  «Винфорт», Wine Hunters, «Дісна», Wine Story, мережа супермаркетів «Santim»), науковці та освітяни – ОНТУ, ННЦ «ІВіВ ім.В.Е. Таїрова», НУХТ, Ukrainian Wine & Spirit School), топ менеджмент та власники ресторанів (причому не лише київських, а й таких героїчних міст як Харків, що потерпає від щоденних обстрілів), журналісти провідних видань та каналів-мільйонників – NV, «Економічна правда», PostEat, «Труха Україна».

Таким чином спільнота дегустаторів мала найвищий рівень репрезентативності. А завдяки моніторингу вподобань такої різнопланової аудиторії  була реалізована мета – проаналізувати потенціал та різноманіття проявів флагманського червоного сорту України в процесі розвитку, різних технологій виробництва та витримки. Задля точності результату тейстингу бокали на дегустації були найкращої якості – від компанї MIRS Distribution, офіційного представника RIEDEL в Україні.

 

Продовжуючи кінематографічну тему, застосую до принципу нашої дегустації термін bullet time – коли об’єкт знято  з різних ракурсів завдяки руху десятків камер. Впевнена, кожен стикався з bullet time – адже такі інсталяції використовуються на виставках та вечірках, щоб створювати 3D‑анімації. Тож одержані нами дегустаційні листи – свого роду «плівки» (на щастя, не Міндіча), з різних ракурсів – від професійних груп, що виявили характеристики   флагманського сорту України з різних точок зору, смаків, уподобань. А «монтаж» одержаних відгуків, проведений командою Drinks+, сподіваємося, допоможе побачити флагмана в 3D – та визначити, які саме технології, терміни чи тара ідуть йому в плюс. 

Враховуючи, що Україна робить ставку на цей сорт і вже сотні виноробень з більшою чи меншою долею успіху виробляють вино з Одеського Чорного, ці дані мали стати не просто компліментарною рецензією на адресу учасників, а послужитися базою для коректив, вдосконалення чи підтвердженням вірності курсу.

 

Головний герой: тінь минулого і світло прийдешнього

Почнемо з ретроспективи. Як відомо, Одеський Чорний – крос Алікант Буше та Каберне Совіньйон, також відомий як Аліберне, виведений в національному науковому центрі – Інституті виноградарства і виноробства ім. В.Є.Таїрова. Над ним працювала група вчених-селекціонерів у період із 1948 до 1950 року. А вже у 1950-му успішно відбулося схрещення.  І ось українські вчені одержали витривалий та зимостійкий червоний сорт, що характеризується високою та стабільною врожайністю. Чорні ягоди середньої величини з густим восковим нальотом мають соковиту м’якоть та інтенсивно забарвлений сік. Саме ця колористична еспресія перш за все привернула увагу виноробів: насичений виноматеріал Одеського Чорного залюбки купажувався з іншими, на думку виробників, – більш видатними та потенційними сортами.

Відомий енолог, італієць Роберто Чіпресо, який багато років працював з  Одеським Чорним в Словаччині, ще буквально чотири роки тому давав йому такі характеристики: «Це чудовий сорт нового покоління, виноград, який у Європі відомий як Аліберне. Це гібрид, виведений в результаті схрещування двох «перегонових коней» – Каберне Совіньйон та Алікант Буше. Результат цієї селекції виявився ближчим до Алікант Буше, ніж до Каберни Совіньйона, причому настільки, що сприймається як дуже естетичний та інтригуючий. У винах із нього відчуваються ноти свіжих ожини та чорниці і лише після певної витримки з’являються тони сливи. Естетика Одеського Чорного полягає у його простоті. У своєму родоводі, за своєю природою він не має складної структури, як і насиченості. Тому я хотів би зробити свій внесок у розвиток цього сорту, даючи уявлення про те, яке вино можна виробляти з нього, як з ним потрібно працювати. Адже з нього можна отримати щось більше, ніж ми маємо сьогодні. Щось цікавіше і ефектніше, причому зберігаючи самі характеристики винограду… Якщо ми говоримо про виноград, з якого можна робити вино, здатне конкурувати на міжнародному ринку, нам варто задуматися про сам стиль виробництва, про спосіб створення, який буде придатним саме для цього сорту – норовливого, але з потенціалом».

Перші з виноробів, що захопилися естетикою ОЧ, швидко переконалися, що той має багато антоціанів та брак танінів. У порівнянні з більш зрозумілими сортами Каберне Совіньйон та Мерло він виявився надто ніжним, з притаманною йому досить вередливою ароматикою, але великою кількістю фарбуючих речовин. Виробники намагалися надати характеру, витримуючи ОЧ протягом довгого часу, але проста витримка очікуваних результатів не приносила: в результаті на перший план виходила терпкість.

 

Богдан Панчук, сомельє, амбасадор ТМ «Лелека» свого часу ділився з оглядачами Drinks+ враженнями від майбутнього флагмана: «На ранніх етапах роботи з ним в ароматиці та смаку з’являлися плодові ноти буряка чи «борщового набору». Казали: знаєте, чим пахне Одеський Чорний? Та ж борщем! Через це відомі шефи пропонували його саме як пару до борщу. Насправді, мені трохи боляче це чути, адже, скоріш за все, причина таких смакових і ароматичних нюансів криється саме в тому, що виробники на той момент не навчилися працювати з цим виноградом. Але зараз винороби вивчають сорт, приділяють йому увагу. Вина виходять чисті, в них домінує пасльон, шоколад, какао, чорні ягоди (смородина, ожина), нотки диму, копченості та прянощів. Усі ці смакові й ароматичні нюанси, їх переплетення, створюють характер вина і дарують унікальність. Його вже не сплутаєш ні з Мерло, де також присутній пасльон, ні з Каберне Совіньйон, в якого ожина й чорна смородина домінують».

 

Модератор вертикальної дегустації вин з Одеського Чорного – амбасадор українських вин на міжнародній арені, СЕО Big Wines – Наталія Бурлаченко почала захід, згадавши юні роки нашого «героя» і експерименти з ним. І те, як відомий український винороб Іван Плачков, який одним з перших тарував цей непростий шлях, назвав Одеський Чорний неприборканим мустангом. Аж ось за цей час мустанг перетворився на елегантного скакуна. І вже є, чим пишатися  – українські вина з ОЧ зібрали колекцію вищих нагород найавторитетніших конкурсів світу. Ось як описує сучасний образ флагмана міжнародний експерт, амбасадор премії Wine Travel Awards та організатор впливових тейстингів в Азії та Франції Соломія Бігун: «Уявити собі українське вино без Одеського Чорного – вже неможливо. Цей сорт, як характер справжнього одесита, народженого на сонячних пагорбах біля Чорного моря. Вина з Одеського Чорного  – це завжди насичений, густий смак. У ньому впізнаються ноти стиглих темних ягід: чорної смородини, терену та вишні. З віком або після витримки в дубі з’являються теплі, «солодкі» тони шоколаду, чорносливу і кави. Це вино з гармонійним характером  –  воно може бути потужним і танінним, але завжди залишається м’яким і обвійним. Провідні винороби, створюють з нього вина, що отримують нагороди на міжнародних конкурсах і змушують сомельє усього світу говорити про Україну. Одеський Чорний  –  це історія успіху, народжена під українським сонцем».

Простежимо, які ж нюанси технології насправді сприяли приборканню норовистого.

 

 

Одеський Чорний в 5D: коли вино стає візією                           

Підхід до структури тейстингу був обраний комплексний і дещо незвичний: зрозуміло, основним принципом став вік вина, другим – приналежність до виноробні. Після ретельних консультацій з провідними експертами, організатори вирішили розставити зразки за роками, але без відриву від контексту – стилістики самої виноробні. Завдання цього разу було особливе: не порівнювати одну виноробню з іншою, як на конкурсі, а проаналізувати, як вино розвивається в часі, ще й межах однієї виноробні. Оглядачі Drinks+ запропонували відійти від змагальності і боротьби за першість. Адже на часі – консолідація і спільне просування українців у дуже конкурентному світі. Тож, рецензуючи результати еволюції вин з Одеського Чорного, ми зосередилися не на порівняннях, а на узагальненні трансформацій – у часі та з урахуванням стилю, нюансів технологій. Ми  піднялися до бачення на кшталт 5D, що додає ефектів, ароматів та інших відчуттів, створюючи більш занурюючий досвід.  Дегустація не передбачала виставлення балів (саме, щоб не поринати в змагальність), але у зв’язку з тим, що переважна більшість дегустаторів за звичкою все ж виставили оцінки, аналітична група використала ці дані – як голоси за ті чи інші відмінності вина.

 

  1. Вік

Перший – і найбільш очевидний ефект: практично кожен рік в історії вина з ОЧ додає бали, в середньому від 1 до 4. Втім, вищий поріг витримки має досліджуватися, адже далеко не кожне вино має віковий потенціал.

  1. Вінтаж

Найбільш вдалими виглядали 2019 та 2023 із середніми балами 90 та 86 відповідно.

  1. Витримка в дубі

Переважна більшість зразків мала контакт з діжкою. Тому важко визначити математично перевагу, але апріорі вочевидь: діжка додає ОЧ нюансів смаку. Підтвердження тому знаходимо і в записах згаданого вище енолога Чіпресо: «З власного досвіду я зробив висновок, що підтримку, якої бракує танінам, може забезпечити використання дубової деревини під час дроблення та ферментації. Це момент, що додає експресії смаку – саме того, чого не вистачає сорту».

Судячи з мізерної можливості для порівняння під час нашої вертикальної дегустації (через нечисленність зразків без контакту з дубом) можна зробити припущення на базі оцінок гостей, що бочка додає у карму вину плюс як мінімум 2 бали.

До того ж, єдиний зразок з витримкою у сталі, що мав спільний вінтаж з аналогом в дубі, продемонстрував меншу готовність і, згідно дегустаційних нотаток, більшу потребу у довитримці. Відповідно зразок того ж року, витриманий в дубі, проявив значно вищу дорослість.

Що ж до нюансів різновидів дуба, то Наталія Бурлаченко, коментуючи власне вино 2023 року, порадила колегам мати на увазі, що нові діжки з французького дуба дозволяють робити вино більш елегантним, в той час, як американська бочка надає дещо попсових тонів.

  1. Неординарна тара для витримки

Два представлених зразка мали відмінний від решти шлях: перше в Україні вино з Одеського Чорного в квеврі 2024 р. від вінницької GIGI Winery та Одеський Чорний в 6-літровому Імперіалі 2018 р. від WINEIDEA з Київщини.

Привернуло увагу, що, не дивлячись на практичну відсутність витримки зразка з квеврі (рік для ОЧ – дитячий вік), більшість дегустаторів відмітили готовність до споживання та м’які (чи навіть ніжні!) таніни.

Ну, а Імперіал одержав вищі бали (середній 92), навіть порівняно зі старшим на рік зразком цієї ж виноробні. Отже великим винам – великі форми. Розмір для ОЧ вочевидь має значення.

  1. Нюанси технології

Серед додаткових технологічних особливостей наданих зразків назвемо витримку на м’яззі, купаж з бочок першого та другого заливів, зміну тари витримки з бочки на сталеві танки через 9 місяців тощо. Про добрі результати витримки на дріжджах згадував і пан Чіпресо: «Продукти лізису можуть позитивно інтегруватися у смак вина, передусім завдяки калію, який містять дріжджі».

Втім, змушені констатувати, що усі ці нюанси потребують більш спеціального, менш маркетингового аналізу, і, перш за все подальшого вивчення на виробництвах.

Також з прикристю відзначу, що на національній дегустації не було жодного зразка, створеного із застосуванням апасіменто, – хоча знаємо, що такі  експерименти українськими виноробами проводилися. І ми солідарні з паном Чіпресо, який переконував: «Набагато цікавіші результати дає Одеський Чорний внаслідок асамбляжу, в бленді, а також у разі підв’ялювання, при якому вино набуває щільності, складності та насиченості. Це відбувається в першу чергу через концентрацію цукру, який у цьому випадку стає знаковим елементом».

І все ж, мабуть найголовніший висновок, який напрошувався під завісу: запорука успіху Одеського Чорного, як і вина з будь-якого іншого сорту, – ім’я винороба. Тож дегустація ОЧ на  Wine & Spirits Ukraine 2025 продемонструвала, що в Україні працюють справжні зірки, майстри вищого рівня, гідні світового визнання.

 

Фідбек, або Глядацька критика

Гадаю, цей підзаг потребує уточнення: критика в площині рецензування – аж ніяк не означає негативу. Це робоча фаза будь-якого творчого процесу, що передбачає аналіз сприйняття твору компетентними експертами. Тобто все склалося: 16 зразків від 7 виноробень України, які представили зразки Одеського Чорного на вертикальну дегустацію в рамках Wine & Spirits Ukraine, були уважно продегустовані і прокоментовані дуже компетентною аудиторією, складом якої організатори можуть пишатися. На жаль, не всі з присутніх мали змогу заповнювати дегустаційні листи, бо через брак місць дегустувати декому, як я вже згадувала, довелося стоячи. І, так само прикро, що формат статті не дозволяє викласти усі відгуки (зауважу, на 99% схвальні), наведені в майже 50 опрацьованих нашою редакцією листах. Наведемо лише найяскравіші.

 

Leleka Wines

 

Leleka Wines Odesa Black, 2023

Виноградник: с. Кулевча, Білгород-Дністровський район, Південна Бессарабія, Одеська обл.

Вік лоз: 20 років (для врожаю 2023р.; висаджені 2003 ріку)

Збір винограду: пізній, кінець вересня – початок жовтня;

Процес збору винограду: вручну, тільки відбірні ягоди;

Врожайність (2023): 4 т/га

Процент виходу сусла: лише самоплив, 55%;

Ємність для бродіння: сталеві вініфікатори.

Реліз: понад 10 тисяч пляшок.

Нагороди: AWC Vienna 2023 – Gold; AWC Vienna 2025 – Gold; Decanter 2024 – 89 балів, Ambassador of Ukraine 2025.

І щойно, поки викладалася стаття, надійшло повідомлення: Gilbert&Gaillard – 91|100, Double Gold!!!

 

Нотатки дегустаторів:

«Приємна ягідна ароматика, глибока та соковита – ожина, слива. У смаку відчутна терпкість, вочевидь вино потребує довитримки» (Олексій Обухов, компанія «Винфорт»).

«Чудовий ніс, зелені таніни, тривалий посмак» (Наталія Вілінська, АСУ).

«Гармонійний зразок, таніни причесані, смак приємний. В ароматі пасльон, прянощі» (Марина Білько, НУХТ).

«Інтенсивний гранатовий колір. З конфітюрними та легкими вершковими нотами. Гармонійний смак, ще трохи жорсткуватий посмак» (Наталя Каменева, ОНТУ).

Leleka Wines Odesa Black Reserve, 2023

Виноградник: с. Кулевча, Білгород-Дністровський район, Південна Бессарабія, Одеська обл.

Вік лоз: 20 років (для врожаю 2023р.; висаджені 2003 ріку)

Збір винограду: пізній, кінець вересня – початок жовтня;

Процес збору винограду: вручну, тільки відбірні ягоди;

Врожайність (2023): 4 т/га

Процент виходу сусла: лише самоплив, 55%;

Бродіння: 21 день при низьких температурах 16-18% °С;

Ємність для бродіння: сталеві вініфікатори;

Витримка: 6 місяців в бочках Скельного Карпатського дубу.

Реліз: більше 2 тисяч пляшок.

Нагороди: Decanter 2025 – 88 балів; James Suckling 2024  – 87; Ambassador of  Ukraine 2025. 

Щойно, поки викладалася стаття, надійшло повідомлення: Gilbert&Gaillard – 90|100, Double Gold!!!

 

Нотатки дегустаторів:

«Аромат ніжний, збалансований, в якому відчуваються ягоди та спеції. Таніни спілі. Вино питке та сочне» (Олексій Обухов, компанія «Винфорт»).

«В ароматі трохи ментолу, ліс, у смаку простежується гарний баланс, таніни завдяки діжці більш м’які, ніж в попередньому зразку» (Аліса Хоруженко, Wine Mart).

«Шовкові таніни, збалансований, тривалий посмак» (Наталія Вілінська, АСУ).

«LELEKA Odesa Black Reserve 2023 – комплексність цього зразка вище за попередній, вторинні аромати, середнє тіло, тривалий посмак, спеції – перець, ноти тютюну» (Віктор Головій, Nord University). 

 

Shevchenko Winery

(Біляївка, Одеська обл.)

Зал зустрів оплесками вина цієї виноробні – на знак подяки пану Мар’яну Шевченку, який захищає усіх нас від російської агресії у лавах ЗСУ.

Виноробня Мар‘яна та Наталії Шевченків представила на вертикальну дегустацію три вина різних років, що створювалися за єдиним протоколом – витримка на м’яззі, потім 10 місяців у дубових бочках.

Odesa Black,  2021

Вміст алкоголю: 13,5%.

 

Нотатки дегустаторів:

 «Переважно ягідний аромат, відчутні терен, джем зі сливи, легка димність. Смак дуже яскравий, наче злегка відчутний натяк на перляж, легка терпкість та кислинка» (Олена Снєгірьова, Wine Story).

«Яскравий аромат, де відчутно підкопчений чорнослив. Гарне, збалансоване вино з соковитим смаком» (Аліса Хоруженко, Wine Mart).

«Чиста робота. Аромати та смак відповідні, дуже гармонійні. Відчувається дим, копченість, чорнослив. Розкривається багатьма відтінками». (Олексій Бондар, компанія «Дісна»).

«Інтенсивний гранатовий колір.Чорні ягоди, вершкові ноти, табак. Гарні таніни, гармонійне та гастрономічне вино» (Наталя Каменева, ОНТУ).

«Колір темно-рубіновий, інтенсивні перцеві та тютюнові тони, червоні ягоди, повнотіле, різкі таніни пом’якшуватимуться при витримці ще кілька років» (Віктор Головій, Nord University).

 

Odesa Black,  2020

Нагороди: Вино пройшло в 2024 році національний відбір для участі в дегустації в рамках 45 конгресу Міжнародної організації виноробства і виноградарства (OIV) в Діжоні, присвяченій сторіччю організації.

 

Нотатки дегустаторів:

«Більш фруктовий аромат, ніж у попереднього зразка, високі таніни, гармонійний баланс» (Олексій Бондар, компанія «Дісна»).

«Аромат дещо схожий з попереднім зразком – знову підкопчений чорнослив, з додаванням печеного буряка та перцю» (Аліса Хоруженко, Wine Mart).

«Приємні сухі таніни. Вино збалансоване. Відчувається витримка. У смаку – м’яка молочність, приємна вершковість» (Марина Білько, НУХТ).

 

Odesa Black,  2019

Нагороди: 3 золоті медалі міжнародних конкурсів, плюс платинова медаль в рамках «Дня Одеського Чорного», що проходив в Інституті виноградарства і виноробства ім. В.Є.Таїрова).

 

Нотатки дегустаторів:

«Складна гама ароматів, що перегукуються зі смаковою палітрою: лакриця, корінь солодки, яскраві ноти дикої сливи» (Валерія Самодурова, «Маркетвин»).

«Аромат спокійний, ягідний. Збалансована кислотність, округлі таніни, легко п’ється. Гастрономічне вино» (Наталія Лисенко, АрАТ «Артвайнері»).

«Збалансоване вино із вже прирученими танінами. Моє улюблене. Підходить для закладання в колекцію, на витримку» (Олена Дементьєва, Vinoteka).

«Аромат більш стриманий, смак збалансований, танін трохи ще відчутний, але зразок розкривється гамою спецій, де царює гвоздика у парі з перцевими нотами» (Аліса Хоруженко, Wine Mart).

«Вино заслуговує на найвищий бал від мене!» (Ірина Ковальова, директор ННЦ «ІВіВ ім.В.Е. Таїрова»).

 

ТОВ «Винхол Оксамитне»

(ТМ Villa Tinta і ТМ Tintarella), селище Оксамитне, Болградський район, Одеська обл.

 

Odesa Black Villa Tinta 2022 Premium wine collection

Вино тихе сухе, виготовлялось без контакту з дубом, мацерація, витримка на м’яззі продовжувалась орієнтовно 7 днів. Лози, з яких збирався виноград, датуються насадженнями 1998 року та 2006 року.

Реліз: 50 тис. пляшок.

Нагороди: У 2024р. вино увійшло у TOP 24 Best Wines of Ukraine (обрано журі з Masters of Wine під час дегустації в Польщі, в рамках ініціативи Wines of Ukraine); золото на Mundus Vini 2025, нагорода на конкурсі Vinarium у Румунії.

Буквально днями нова нагорода – золото на CONCOURS DES GRANDS VINS DU MONDE

(14 листопада, 2025 р.)!!!

Нотатки дегустаторів:

«Дуже класний ягідний аромат, трохи в’яленого чорнослива, смак збалансований, з танінним посмаком. Тіло середньої плотності, питке. Вино з високим балом» (Наталія Лисенко, АрАТ Артвайнері).

«Типові овочево-фруктові аромати, перець, чудовий баланс. Потенціал витримки 5+ років» (Олексій Бондар, компанія «Дісна»).

«Аромат вина яскравий, багатий та ягідний, відчутні: слива, вишня, цукерки, шоколад. Вино питке та соковите» (Олексій Обухов, компанія «Винфорт»).

«Незвичайні ноти в ароматі – лаврового листа, легкої димності. Смак виразний, яскравий, приємна терпкість та справляючий враження баланс. Зразок помічаю як фаворита тейстингу» (Олена Снєгірьова, Wine Story).

«В ароматі трохи овочів. Колір темно-пурпурний. Таніни згладжені. Доволі тривалий посмак. Багато чорних фруктів та ягід – в ароматі та смаку» (Олена Дементьєва, Vinoteka).

 

Odesa Black Villa Tinta 2019 VIP wine collection

Створене з виноградників 1998 і 2006 років закладки. Вино мало контакт із дубом до 9 місяців, після чого витримувалося у сталевих танках великого обсягу.

Реліз: 30 тисяч пляшок.

Нагороди: срібло – Wine & Spirits International Competition, золото – Wine Lovers 2025.

 

Нотатки дегустаторів:

«Оксамит. Автентичність. Впізнаваність. Iconic. Вищий бал від мене» (Майя Степова, ресторан «Глек», Київ).

«Зразок ароматніший, ніж 2022 року, відчутний шоколад, халва, солодощі Сходу, чорнослив. Смак, хоча має відчутну терпкість, демонструє міць, гарний баланс і цілковиту готовність» (Олексій Обухов, компанія «Винфорт»).

«Бочка відчувається і вона дійсно покращила вино: овочі зникли, з’явилися фрукти, смак набув округлості. В ароматиці з’явилася ваніль. Посмак довгий та приємний» (Олена Дементьєва, Vinoteka).

«Багатий букет, чистий смак, ідеальний баланс. Потенціал витримки 8-10 років» (Олексій Бондар, компанія «Дісна»).

«В ароматі превалюють ягоди, відчутний чорнослив, далі спеції та шоколад. Смак видатний, гарна терпкість, кислотність, ноти ув’ялених фруктів.  Зразок помічаю як фаворита тейстингу» (Олена Снєгірьова, Wine Story).

«Це вино – мій фаворит дегустації! Відмінний зразок Одеського Чорного. Сбалансоване вино, де дуже помірно відчувається дуб і переважає соковита фруктовість та стиглі червоні ягоди» (Олександр Бойко, KropWine).

«Гарний зразок. Збалансований, чистий. Типовий Одеський Чорний. Вищий бал» (Ірина Ковальова, директор ННЦ «ІВіВ ім.В.Е. Таїрова»).

 

NAROVYLO Winery

«Одеський Чорний», 2021

Виноград: Одещина, Рені.

Алкоголь: 14% 

Особливість виробництва і витримки:  купаж з бочок першого і другого заливів, витримка12 місяців.

Лімітований реліз: менше 1.500 пляшок

Нагороди: фестиваль «День Одеського Чорного» 2024, Vinnytsia Wine Days, UKRAINE WINE&SPIRITS AWARDS 2023 – золото.

 

Нотатки дегустаторів:

«Дуже гарний зразок, типовий, один з моїх улюблених «Одеських Чорних». В ароматі спеції, пасльон. Іеальний баланс. Вищий бал» (Ірина Ковальова, директор ННЦ «ІВіВ ім.В.Е.Таїрова»).

«Потужний колір. Яскраві перцеві ноти з терпкими чорними ягодами терену, що повторюються у смаку із складним солодкуватим відтінком гіркого шоколаду» (Ганна Ковалевська, АСУ).

«Серйозне вино, яке закохує в себе з першого ковтка. Вищий бал від мене» (Олександр Лісовик, Hava Yollary).

«Дещо пильний аромат, з ув’яленими ягідними відтінками. Смак гармонійний, таніни приємні, збалансовані. Димний та мінеральний посмак. Питке» (Наталія Лисенко, АрАТ Артвайнері).

«Аромат насичений, складний, відчувається копчений буряк. Таніни середні, баланс гарний» (Олексій Бондар, компанія «Дісна»).

«В ароматі відчуваю димність, потужна ягідність, спеції. У смаку також димність з легкою солодкістю. Зразок помічаю як фаворита тейстингу» (Олена Снєгірьова, Wine Story).

«Стиглі літні фрукти превалюють в ароматі – ніяких овочів. Гармонійне в усіх сенсах. Дуже темний ошатний колір» (Олена Дементьєва, Vinoteka).

«Інтенсивний темно-гранатовий колір. Аромат з конфітюрними нотами, приємні чорні ягоди, тонка легка шкіра. У самку вишня та малина, відчутні таніни, потенційне. Вищий бал» (Наталя Каменева, ОНТУ).

 

«Одеський Чорний», 2020

Алкоголь:13.5% 

Особливість виробництва і витримки:  витримка у французьких баріках  9 місяців.

Лімітований реліз: менше 300 пляшок.

Нагороди: конкурс Wine & Spirits Ukraine 2021, фестиваль «День Одеського Чорного» 2024, конкурс «Одеський залив», «Сорт і теруар. Мікровиноробство. Незламні» 2023 – золото; а також звання «Краще червоне вино» конкурсу Wine & Spirits Ukraine 2021.

 

Нотатки дегустаторів:

«Сливово-ожиновий аромат з молочними та ванильними відтінками. У смаку – малиново-смородинова суміш, досконала стиглість, нагадує Ripasso, середнє+ тіло, pop style. Вищий бал від мене!» (GoodWine, Ольга Гірман).

«В ароматі відчувається приємна димна нота, що переходить  у відтінки виробу з коштовної шкіри» (Валерія Самодурова, «Маркетвин»).

«Дуже гармонійне вино, всі характеристики зійшлися. Підкорює вже з першої ноти в ароматі» (Олена Дементьєва, Vinoteka).

«Досить дивний, але приємний аромат – ягідний, димний, альдегідний. Збалансований смак, де превалює в’лена вишня, що зберігається в посмаку. Дуже гастрономічний зразок, що заслуговує на вищий бал» (Наталія Лисенко, АрАТ Артвайнері).

«У носі уварені ягоди, солодкі ноти, відчувається бочка, в смаку шовкові таніни, є вже третинні аромати як в носі, так і в смаку. Тривалий посмак» (Наталія Вілінська, АСУ).

«Інтелігентне, приємне вино. Округлі таніни. Неперевершена вершковість!» (Марина Білько, НУХТ).

 

Big Wines

 BIG WINES BIG ART IVAN MARCHUK LIMITED EDITION ODESA BLACK, 2023

Виноградник: с. Таїрове, Одеська область, Україна

Алкоголь: 14 %

Особливість виробництва і витримки:  витримка у французькому дубі 12 місяців.

Реліз: 2550 пляшок

 Нагороди: «Краще вино України», за версією Mundus Vini 2025, Mundus Vini 2025 – GOLD, IWSC 2025 – SILVER

Нотатки дегустаторів:

«Тонкий ніс, зразок легкий та чистий в ароматі (без зайвих тонів), в смаку ще відчутна кислотність, деяка танінність» (Наталія Вілінська, АСУ).

«Гармонійне вино, в ароматі якого відчуваються копчені ноти та вишня. М’які таніни, приємна округлість» (Павло Макогон, WINEIDEA).

«В ароматі багато спецій: гвоздика, асорті перців, ув’ялені ягоди, джемові ноти. В смаку соковита чорна смородина, трохи ув’ялена, наче в спекотне літо. Терпкість помірна» (Ганна Ковалевська, АСУ).

«Вино з високим потенціалом витримки. Але вже збалансоване та елегантне. Заслуговує вищого балу!» (Майя Степова, ресторан «Глек», Київ).

«Наближається до категорії великих!» (Олександр Лісовик, Hava Yollary).

«Колір середньої інтенсивності, гранатовий. В усьому дуже гармонійний зразок. В ароматі – спеції, де превалює кориця, кардамон, є ноти ментолу. Зразок з вищою оцінкою від мене» (Наталя Каменева, ОНТУ).

 

BIG WINES BIG ART IVAN MARCHUK LIMITED EDITION ODESA BLACK, 2021

Створювалося під егідою винороба Валерія Норовило.

Виноградник: с. Рені, Одеська область, Україна

Витримка: 12 місяців у дубовій бочці

Алкоголь: 13,8%

Реліз лімітований: випущено 1000 пляшок, залишок 400

 Нагороди: Mundus Vini 2025 – GOLD, Wine&Spirits Ukraine 2024 – GOLD, Mundus Vini 2024 – SILVER, 1-st Odesa Black Festival Ukraine 2024 – PLATINUM.

Нотатки дегустаторів:

«Чудовий ніс, ягідний, у смаку відчувається зелений танін, але посмак тривалий. Має високий потенціал витримки» (Наталія Вілінська, АСУ).

«У вині домінують яскраві спеції, ноти чорних, трохи ув’ялених ягід. У смаку відчутна терпкість, рекомендована довитримка» (Ганна Ковалевська, АСУ).

«Вино, гідне вищих балів. В ароматі болгарський перець. Смак соковитий, складний – солонувато-терновий. Кислотність середня. Посмак приємний та довгий» (GoodWine, Ольга Гірман).

«Яскравий зразок, збалансований, маслянистий. Гідний вищого балу!» (Марина Білько, НУХТ).

«Дуже гарне вино! Унікальне, з розкішним ароматом. Заслуговує на найвищу оцінку» (Ірина Ковальова, директор ННЦ «ІВіВ ім.В.Е. Таїрова»).

 

GIGI Winery

(Вінниччина)

GIGI Winery Odesa Black QVEVRI, 2024

Виноград: Бессарабія.

Алкоголь: 13,5%

Особливість виробництва і витримки: сухе вино, виготовлене із мацерацією на м’яззі протягом 6 місяців в глиняних квеврі, привезених з Грузії.

Нотатки дегустаторів:

«Чудовий стриманий ніс, шовковий танін, тривалий посмак. Зразок повністю готовий до споживання!» (Наталія Вілінська, АСУ).

«В ароматі складна гама – сирний соус, ягоди, шкіра. У смаку легка терпкість, ягоди, ваниль, чудовй баланс кислотності. Зразок помічаю як фаворита тейстингу» (Олена Снєгірьова, Wine Story).

«Аромат: чорний шоколад, ув’ялені чорні ягоди, хороший баланс. У смаку дуже соковите, ягідність ув’ялена, терпкість м’яка, досить тактовна» (Ганна Ковалевська, АСУ).

«Яскраве вино, з м’яким та маслянистим смаком. Баланс ідеальний» (Марина Білько, НУХТ).

 

GIGI Winery ALIBERNET RESERVE, 2022

Алкоголь: 14,5%

Витримка: в дубових барріках 12 міс.

 

Нотатки дегустаторів:

«Відчувається легка, елегантна вершковість, і гама літніх червоних ягід, де вирізняється темна черешня, вишня, малина» (Олександр Степовий, ресторан «Глек», Київ).

«Аромат ошатний: фіалка, смородина, лісова малина, фарба, чорний перець. Вино питке, смак збалансований, pop style» (GoodWine, Ольга Гірман).

«Смак і аромат оцінюю ще вище, ніж у попереднього зразка. Питке вино і м’яке – як вершкове масло!» (Марина Білько, НУХТ).

 

WINEIDEA

(с. Ясногородка, Київщина)

Одеський Чорний, Імперіал, 2018

 Обсяг: 6 л (Вміщує об’єм, еквівалентний 8 стандартним винним пляшкам по 750 мл.

Цей формат є рідкістю у винному світі та зазвичай виготовляється провідними винними маєтками для індивідуальних клієнтів). 

Витримка: 12 місяців в барріку.

 

Нотатки дегустаторів:

«В ароматі дерен та терен – ув’ялено-джемові ягоди, яскраві третинні аромати – спеції, гіркий шоколад. Смак соковитий, але терпкий, ягідно-терновий, потужний. Може ще витримуватися» (Ганна Ковалевська, АСУ).

«Одразу відчувається аромат свіжозібраних червоних фруктів. У смаку теж багато чорних та червоних фруктів та ягід. Чудовий баланс. Заслуговує на вищий бал!» (Олена Дементьєва, Vinoteka).

«Аромат вина ягідно-цукерковий, яскравий, згодом з’являються приємні тони смородинового варення. Потужний смак відповідає аромату і демонструє крутий баланс» (Олексій Обухов, компанія «Винфорт»).

«Витончена суміш троянди та смородини в ароматі» (Вікторія Ярош, «Економічна правда»).

«Складний букет, де вирізняється аромат сливи, кизилового варення, далі відтінок печеного зеленого перцю. Смак м’який та округлий» (Олександр Степовий, ресторан «Глек», Київ).

 

 «Одеський Чорний», 2017, “За Перемогу!!!”

Витримка: 12 місяців в барріку.

 

Нотатки дегустаторів:

«Аромат більш типовий для сорту, ніж у попереднього зразка. Відмінно сбалансований з ягідними та овочевими нотами. У смаку несподівано з’явився аніс». (Олексій Обухов, компанія «Винфорт»).

«Чудовий зразок ОЧ. Один з моїх улюблених!» (Олена Дементьєва, Vinoteka).

«Більш складний аромат, ніж у попереднього зразка, димно-солодкувато-терпкий. Відзначаю цікаву солонкуватість у смаку та в посмаку. Зразок помічаю як фаворита тейстингу» (Олена Снєгірьова, Wine Story).

«Виразно відчутний сливовий конфітюр, багате спеціями. Смак м’який та свіжий. Таніни середні. Ще має потенціал. Гідний вищого балу. Плюс ще 5 – окремо За Перемогу!!!)))» (Наталя Каменева, ОНТУ).

 

Епілог

Вином з назвою «За Перемогу!!!», що прозвучала як тост, завершилася вертикальна дегустація українських вин з сорту Одеський Чорний. Гості тейстингу підняли келихи за пам’ять про наших загиблих колег і зокрема Арсена Федосенка – винороба в мирному житті і військового фотографа, капітана ЗСУ, який загинув на фронті, захищаючи Україну. Ми вдячні присутній на заході дружині загиблого – Анні Кирий за приділений час і повагу до теми, якою надихався її чоловік – вирощувати виноградник і робити в Україні гарне вино.

На жаль, у нашої історії про Одеський Чорний наразі хеппіенда не буде. Надто важко сьогодні Україні, складно усім – виноробам, дистрибьюторам, рестораторам, виним критикам, тож не час гучних аплодисментів.

 Але надихає, що в історії нашого флагманського сорту буде продовження. Як один з аргументів, під завісу зустрічі редакція Drinks+ відкоркувала для зібрання вино, яким ми давно хотіли поділитися з нашою спільнотою. Воно створене одним з найстаріших виноробів Греції. Він мав найбільший і на 100% органічний виноградник в виноробному регіоні Немея та одну високу мрію життя – створити ідеальне вино з ідеального сорту. Для цього попросив колись свого друга-ампелографа вивести новий сорт, і згодом назвав його власним ім’ям – Танасіс Папайяні. А на 90-му році нарешті зробив те омріяне вино. І щойно після першого розливу винороб полишив цей небездоганний світ, залишивши в ньому свій ідеальний внесок… Ви спитаєте – до чого тут ця сентиментальна історія, в чому інтрига?

А річ у тім, що серед усіх автохтонних сортів Греції (а їх налічується понад три сотні, і з них біля  200 активно використовуються у виноробстві), з 500 сортів Грузії, з 400 автохтонів Італії, –  словом, з усіх сортів світу добре обізнані греки – видатний винороб та його друг-ампелограф – відібрали для виведення нового кросу лише два: Трамінер Рожевий і наш Одеський Чорний…

 І ця харизматичність Одеського Чорного, здатна підкорювати найвибагливіших, гарантує фанам українського виноробства новий сезон за участю улюбленого героя. Сподіваємося, за більш щасливих обставин.  Втім, яким би не було на смак майбутнє, ми знаємо: у нас є все, щоб той твір став бестселлером.

Залишу за лаштунками слованасправді правдиві про чесноти ОЧ, про героїзм українців, майстерність наших виноробів, відзначену все більшим числом високих нагород. Бо все це ми знаємо – а істини не потребують повторення.

Просто поставимо три крапки і на завершення, як ведеться в кінематографі, пустимо титри.

Автори ідеї: Наталія Шевченко і Валерій Наровило.

У головних ролях: NAROVYLO Winery, Shevchenko Winery, Big Wines, WINEIDEA, GIGI Winery, «Винхол Оксамитне», Leleka Wines.

Ведуча: Наталія Бурлаченко

Продюсери: Drinks+ та Wines of  Ukraine

Місце події: виставка Wine & Spirits Ukraine 2025, «Парковий» (Київ)

Інформаційний партнер: PostEat

 

Фото: Катерина Ющенко, Наталія Бурлаченко, Wine & Spirits Ukraine, Drinks+



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

Колись я готувалася в кінокритики – може саме тому запала в душу фраза з соцмереж, що перша національна вертикальна дегустація  Одеського Чорного в рамках виставки Wine & Spirits Ukraine 2025 зібрала аншлаг, наче показ легендарного фільму – вільних місць не було, а люди стояли під стінами і в проходах. Можливо, вперше за історію Drinks+, нам […]

Дивна легкість буття. Two Oceans

Від 2023 року Two Oceans входить до портфеля глобальної компанії Heineken після придбання нею Distell Group, найбільшого виробника алкогольної продукції в ПАР. Це стратегічне об’єднання надало бренду Two Oceans сил для експансивної хвилі на міжнародних ринках. В результаті – знову два в одному: чудова якість вина з Південної Африки поєднана з дуже привабливими цінами. Нагадаю, країна славиться серед вайноверів як королева бюджетних вин, адже все ще нарощує м’язову масу у вищих цінових сегментах. Але тим часом ПАР впевнено збільшує і вагу якості в середньому та нижньоціновому сегментах. Рухаючись курсом зростаючого тренду, протягом останніх років вінтажі Two Oceans регулярно здобували золото на таких авторитетних і складних конкурсах, як Berlin Wine Trophy та Mundus Vini.


Що в імені його?

Вина Південної Африки – на хвилі. І це символічно, адже виноградники країни дихають бризами двох океанів – Атлантичного і Індійського. Той симбіоз пом’якшує глобальні виклики природи і дозволяє створювати вина в актуальному стилі – легкі, свіжі та фруктові. Видатний експерт Тім Аткін MW (Tim Atkin) нещодавно в інтерв’ю Drinks+ так висловився щодо нового реноме вин Південної Африки: «ПАР зробила все, що мала. Довела, що може. Що має. Що вміє. І тепер більше не змагається – вона існує. Стилістично, географічно, філософськи». Тож сьогодні хочемо розповісти про бренд – уособлення цього винного континенту – Two Oceans, що представлений в Україні компанією «Винфорт».

Wine list

А тепер дослідимо, які саме вина знайде український споживач в асортименті Two Oceans. Пропозиція включає як класичні сорти, такі сучасні купажі. Серед найпопулярніших моносортових – Moscato, Shiraz, Pinotage, Sauvignon Blanc, Pinot Grigio. Флагманські бленди носять дещо легковажні назви, що вже налаштовує на відповідний настрій, – Fresh & Fruity та Soft & Fruity. Кожне вино має впізнаваний стиль, властивий південноафриканським винам: приємна фруктовість, збалансована кислотність і легкість, яка, погодьтеся, сьогодні показана кожному українцю.

Насправді, завдяки яскравому фруктовому смаку, доступній ціні і тій легкості буття, що дарують вина Two Oceans, бренд має прихильників на усіх континентах: статистика свідчить – щороку у світі продаються десятки мільйонів пляшок цього бренду.

Two Oceans

Two Oceans Moscato

Ось це непросто вино – без перебільшення, це чарівний еліксир приємного настрою. Воно – як приязна усмішка, яку ви зловили від випадкового перехожого зранку, і усміхнулися у відповідь. Просто так, без причини, але світло і радісно. Біле напівсолодке вино з сорт винограду Мускат. Увага – вміст алкоголю 8,0 %, що в тренді. Особливо ж для українців, які потребують релаксу, але, з огляду на постійні тривоги, легкого, без наслідків. Саме в таких випадках рекомендую вино з ніжним ароматом білого персика, груші, екзотичних квітів та виразними нотами мускату і апельсинової цедри. Смак: свіжий, легкий, солодкуватий. Баланс природної кислотності й м’якої солодкості робить смак жвавим і світлим. Не дивуйтеся, якщо почне здаватися, що п’єте сонячне сяйво. З вами все добре, то вплив двох океанів. Легка гра бульбашок на язиці додає свіжих відчуттів. Гастрономічне поєднання: ідеальний акомпанемент до фруктових десертів, ягід, сиру брі та гострих азійських страв. Вино сприймається і соло: просто охолоджене до 8–10°С, щоб провести теплий осінній день в компанії друзів.

Two Oceans Pinot Grigio

Це – квінтесенція спокою у келиху. Вино для моментів, коли хочеться зробити паузу та просто насолодитись тим, що є тут і зараз. Біле сухе з сорту Піно Гріджіо. Аромат делікатний, елегантний, з соковитими нотами білого персика, груші, цедри лимона та польових квітів. Легкий і чистий, ніби ранкове повітря в прибережному саду. Смак свіжий, м’який, округлий, із ніжними фруктовими відтінками. Добре збалансоване, з гладким, легким посмаком. Гастрономічне поєднання: свіжі салати, сири, риба на пару або паста. Рекомендую як аперитив або супровід для неспішної розмови на терасі з видом на сад. Або вже як складеться)).

Two Oceans Sauvignon Blanc

Біле сухе вино з винограду Совіньйон Блан. Наче ковток прохолодного океанського бризу – для тих, хто цінує ясність, легкість і природну енергію у вині. Аромат класичний: яскравий, свіжий, із нотами зеленого яблука, цитрусових, стиглого грейпфруту та з легкою мінеральністю. У букеті звучать натяки на кропиву й білу смородину – класичні ознаки сорту, вирощеного під прохолодними бризами океану. На смак вино жваве й освіжаюче, з виразною кислотністю та чистим, фруктовим характером. Грайливі ноти лайма, зеленого перцю та ківі формують чіткий, хрусткий посмак. Пейрінг: ідеальне до морепродуктів, устриць, козячого сиру, салатів із цитрусовою заправкою та ролів. А ще – просто так, у сонячний день, коли хочеться чогось прохолодного, свіжого.

Two Oceans

Two Oceans Pinotage

Це душевне червоне сухе вино з сакраментального сорту ПАР Пінотаж. До речі, у 2025 році Південна Африка відзначає 100 років сорту, створеного шляхом схрещування Піно Нуар і Сінсо (Ермітаж). Two Oceans Pinotage – вино з виразною південноафриканською душею, щире, наче дружня розмова біля вогнища. Вміст алкоголю: 13,0 %. Аромат соковитий, букет з нотами стиглої чорної вишні, сливи, чорносливу та чорного шоколаду. Легкий димок і спеції, притаманні сорту, додають особливого шарму. Смак оксамитовий, гармонійний, з віддаленим натяком на фундук та еспресо. Таніни м’які, але відчутні. Гастрономічне поєднання: до грильованого м’яса, дичини, ковбасок або зрілих сирів. Дружить з піцою, пастою в томатному соусі або навіть бургером.

Two Oceans Shiraz

Для тих, хто любить вино з характером, – але без зайвого пафосу. Shiraz Two Oceans – це про силу, що звучить виразно, але стримано. Вміст алкоголю: 13,5 %. Аромат виразний, з нотами чорної смородини, стиглої вишні та сливового варення. Пряні акценти чорного перцю, кориці та легкий натяк на дим додають характеру. Смак насичений, округлий, структурований, із м’якими танінами та приємною пряністю. У посмаку відчутні шоколадні відтінки та натяк на чорну оливку. Чудове вино, щоб зустріти осінь: відчувається тепло сонячного Півдня, яке огортає, мов затишний плед. Гастрономічне поєднання: пасує до стейків, м’ясного рагу, грильованої баранини або твердої витриманої бринзи.

Two Oceans Soft & Fruity Red

Червоне напівсухе вино, що демонструє дбайло продуманий купаж червоних сортів. Вміст алкоголю: 12,5 %. Аромат: соковитий мікс червоних фруктів: вишня, слива, лісова суниця. М’які прянощі і легка ваніль додають тепла й глибини. Смак: округлий і гладкий, з м’якими танінами та яскраво вираженою фруктовістю. Надзвичайно питке вино, здатне прикрасити прохолодний вечір, або зігріти дружню вечірку. Гастрономічне поєднання: підійде до пасти, піци, м’ясної тарілки, м’яких сирів або просто як келих вина після довгого дня. Добре п’ється навіть трохи охолодженим. Температура сервірування: 14–16°С.

Two Oceans

Two Oceans Fresh & Fruity White

Ідеальне вино для відпустки, або до мрій про неї)). Чисто просто для легкості сприйняття. Біле напівсухе вино, що є гармонійним купажем білих сортів. Аромат і гама свіжих ягід – полуниці та малини, плюс нотки червоного яблука і квітів, відтінені легкою цитрусовою свіжістю. Ці аромати навіюють згадки про пікнік у розпал літа і створюють легковажний, веселий настрій. Смак: легке, свіже, з помірною кислотністю та яскравим ягідним характером. Збалансоване і дуже питке – п’ється легко, залишаючи приємний фруктово-ягідний посмак. Пейрінг: чудове в тандемі з холодними закусками, салатами, сиром фета, овочами на грилі або легкими фруктовими десертами. Під завісу згадаю: Південну Африку, вина якої дивують нас тим відчуттям легкості буття, ще називають The Rainbow Nation, «веселковою нацією». Перепрошую за каламбур, але назва пішла – з легкої руки місцевого архієпископа Десмонда Туту, який мав на увазі розмаїте і толерантне суспільство, де легко уживаються народи, культури, мови та релігії. І, як на мене, вина південноафриканського бренду Two Oceans – з їхнім різноманіттям смаків, легким життєлюбним характером – немов амбасадори «веселкової нації» несуть у світ барви гармонійного, яскравого життя. Ті барви, яких нам сьогодні так бракує.



⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж ⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!


Від 2023 року Two Oceans входить до портфеля глобальної компанії Heineken після придбання нею Distell Group, найбільшого виробника алкогольної продукції в ПАР. Це стратегічне об’єднання надало бренду Two Oceans сил для експансивної хвилі на міжнародних ринках. В результаті – знову два в одному: чудова якість вина з Південної Африки поєднана з дуже привабливими цінами. Нагадаю, […]

МЕДовий бум

Українські медові напої сьогодні фільтрують начисто історичний бекґраунд – і не лише набувають ознак масштабного сегмента ринку, а й повертають собі статус національного бренда.


Питні меди – медівки, медові вина, медаки, медовухи, збітні, сурії, сікери, медові горілки – це національна спадщина, яку Україна мало не втратила, але нині активно відроджує. Попри тінь радянського минулого, попри війну, розв’язану нащадками радянських катів. І це символічно. Адже, за легендами, звитяга й сила українського козацтва – одного з найпотужніших військ свого часу – полягала не лише в силі духу, а й у медових напоях, якими споконвіку підкріплювалися вояки в походах.

Яку перспективу нині має цей автентичний тип напоїв, тай самі українські медовари? Дослідимо, озирнувшись назад, і придивившись за обрій.

Українські медовари

Медовому роду – нема переводу

Логічно, що ферментований мед – або медові вина – старший за напій із винограду Vítis vinífera, адже не потребував спеціального посуду для виробництва. Більше того – він старший за самого споживача гомо сапієнса, який засвоював процес прямоходіння практично одночасно зі звичкою лазити у дупла – так звані борти – великих прадавніх дерев, де гніздилися дикі бджоли. Там, змішуючись із дощовою водою, подеколи утворювалися перші алконапої людства. Саме від тих джерел насолоди для прадавніх ласунів походить стара назва пасічників – бортники. Так чи інакше, факт вражає – бджоли збирали мед ще за 50 млн років до появи людини розумної.

Надалі, помірно з прогресом, людина демонструвала очевидну кмітливість: шумери, скіфи, кельти, римляни, готи та київські князі регулярно виставляли на святкові столи дорогі питні меди. До вина ставилися як до напою для задоволення, а мед вважали сакральним нектаром, даром богів із цілющими та магічними властивостями. Принагідно закцентую – і це важливо: мед на початку своєї «кар’єри» був саме питним, тож вислів «як мед, то й ложкою» з’явився в побуті пізніше.

Обрядова гастрономія в усіх народів включала питні меди. Рецепти їх охоронялися краще, ніж сьогодні технічні розробки Пентагону. У часи Київської Русі мед вважався утаємниченим напоєм – його дозволялося готувати лише обраним. Торгівля медом розвивалася з таким самим розмахом, як і торгівля хутром. Його вживала і знать, і челядь. Літописи часів князя Святослава (942–972 рр.) описують трапези на честь послів, мирних угод, торгових контрактів – і всюди фігурували медові трунки.

Архівні документи свідчать – під час коронації князя Любарта в Луцькому замку було випито 200 діжок питного меду. І жоден закордонний мандрівник тих часів не залишав Київ без пляшок з медами. Експорт їх був обмежений – не мав перевищувати обсяг ввезених товарів: шовку, прянощів, зброї (що сьогодні актуально – чи не спокусити нам медами Трампа на додачу до корисних копалин?).

Українські медовари

До XV століття Київська Русь була всесвітньо визнаною столицею медоваріння. При княжих дворах діяли медоварні цехи. Ці напої шанували і князь Володимир, і княгиня Ольга. До речі, Лаврентіївський та Іпатіївський літописи згадують – княгиня, знервована втратою чоловіка, задля заспокоєння вживала меди поміцніше – витримкою 40-50 років.

Втім, переважно медові вина були легкоградусними – тож пилися легко й без важких ранкових наслідків. Вони були ознакою еліт – коштували дорого й подавалися на урочистостях.

Відомий український народознавець та письменник Василь Скуратівський зазначає: «Чимало звісток про мед, віск, медоваріння і пов’язані з ним обряди подають іноземні історики (починаючи від Геродота), мандрівники та дослідники, котрі побували на наших землях. З давніх-давен меди були улюбленим напоєм наших предків. Готували їх з бджолиного меду, який варили з водою і потім зброджували. Мед завжди був в Україні звичайним частуванням на весіллях, під час учт і свят. Готовий мед наливався в бочки, які зберігалися у спеціальних льохах, так званих медушах. У багатьох державах, де бджільницький промисел був досить розвинений, медовари посідали особливе становище; вони вважалися чиновниками високого рангу і користувалися певними пільгами».

 

Несолодке життя меду

З часом кмітливість узяла гору над людським розумом – і в середовищі медоварів з’явилися ті, хто почав замінювати складні процеси виготовлення медових вин на примітивні. Починаючи з XVII століття, занепад медоваріння на теренах України – як виробництва самобутнього напою, пов’язаного з національною самосвідомістю – набув масового масштабу. Російська імперія, яка нищила все національне, – зокрема те, що було пов’язане з козацтвом, – активно цьому сприяла. Радянська влада поклала край будь-яким пережиткам минулого, включаючи вишукані медові вина. А вже радянський союз не знав медоваріння. Одним із ленінських декретів питний мед виключили з обігу та ГОСТів. Та й сам мед – як і будь-який якісний продукт – став дефіцитом і коштував дорого. Натомість прийшла горілка: просто, дешево, сердито. Здавалося б, чим завинили питні меди перед пролетаріатом – чому опинилися на узбіччі? Насправді ж, історія з медами особлива – має глибокий підтекст. Це питання ідентифікації – майже такої ваги, як і дискусії щодо етимології Русі та Київської Русі. І щоб розібратися хоча б базово, – що є що в мозаїці медових напоїв, – вдамося до термінології. Адже «спершу було слово»…

Медостат – так споконвіку називався процес приготування, коли змішували в певних пропорціях мед із соком ягід, ферментували, кілька разів переливали, а зрештою закопували в землю в дубових бочках для витримки на 15–20 років. Називався такий мед – ставленим. Саме цей продукт і був тим славетним питним медом, який спокушав людство крізь віки й континенти.



Олександр Литовченко, завідувач відділу зберігання, переробки та аналітичних досліджень Інституту садівництва НААН, доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки: Українські медовари

«Медові напої відомі на нашій землі здавна, але рецепти та знання щодо їхнього виготовлення були втрачені. Лише близько 25 років тому нам вдалося відновити цей напрямок на державному рівні. У 1999 році були розроблені Технічні умови 202.13.022-99, а згодом затверджено державний стандарт ДСТУ 60-36-2008, зокрема — на виготовлення медових напоїв. В Інституті садівництва НААН України велась багаторічна робота, в результаті якої близько двадцяти перших малих (крафтових) підприємств – на основі розроблених нами технологічних регламентів – почали виробництво високоякісних медових вин з використанням плодово-ягідної та лікарської сировини. Особливо хочу відзначити велике, офіційно оформлене й успішно діюче підприємство з випуску медових напоїв різних категорій – ТОВ «Українські медовари», засноване та очолюване Романом Войтковим. З нашою допомогою були розроблені три популярні медові напої: «П’янка вишня», «Калиновий», «Червона горобина». Сьогодні ведуться спільні роботи зі створення безалкогольних медових бальзамів на базі цього виробництва».



Як не дивно, всупереч законам еволюції – коли від простого продукт змінюється на складніший і якісніший, – історія з питними медами в якийсь момент пішла зворотним шляхом. Приблизно з XI століття почало ширитися виробництво вареного меду – за пивною технологією, що, зрозуміло, здешевлювало процес. На історичну арену вийшла сита – суміш меду з більшими частками води, фруктів, трав, ягід. Такий мед мав назву «ситний», а його процес бродіння тривав буквально 2–3 тижні. Як наслідок – виробниче раціо стерло смакові відтінки та нюанси, властиві ставленим медам. Подальший розвиток історії людства завершив примітивізацію цього сакрального українського напою.



Українські медовари

Роман Войтків, директор провідної української медоварні коментує сьогоднішню ситуацію: «Завітав у Хуст на День міста та нарахував біля 20 палаток з медовими напоями, де половина продавців називали медовухою самогон з медом, інша частина правильно – зброджені питні меди, третя – низькоякісну брагу, що робиться за пару тижнів».



Щоб зрозуміти історичний підтекст – ту абструкцію, якій в імперські та радянські часи піддавали українські меди, – згадаймо, що навіть вільні запорозькі козаки не вживали міцного алкоголю, а лише так званий квас-мед (зброджений мед) – і то з лікувальною метою (до речі, вони навіть тютюн не палили, попри поширені уявлення.) Тим часом Російська імперія, а згодом і влада пролетаріату, на офіційному рівні сприяли експансії горілчаного виробництва на теренах України, витісняючи медоварів із легітимного поля, перетворюючи їх на напівлегальних ринкових торгівців.

Медовуха. Поява горілки практично витіснила питний мед. Та й саму назву «медовуха» за роки радянських часів спотворили недобросовісні ділки, які, фігурально висловлюючись, додавали до бочки самогону ложку меду. Хоча історично медовуха була продуктом бродіння, а не дистиляту, сьогодні вона асоціюється з горілкою низької якості, замаскованою медом або брагою.

Саме через той жорсткий бекґраунд минулого нинішні українські медовари з усіх областей, після непростих дискусій, були змушені уникати цієї поширеної назви, яку, до того ж, зганьбив наш варварський східний сусід.

Певне сум’яття в українську термінологію внесла й західна сусідка – Польща, яка, насправді, виробляє самого меду майже в рази менше, ніж Україна. Втім, на трьох комбінатах – у Любліні, Кракові й Познані – розливають «мед питний» (споживання в країні на 3-му місці після горілки та пива), який уже став візитівкою Польщі на міжнародній арені. Хоча, насправді, саме питний мед – аристократ сегмента медових напоїв, отриманий шляхом бродіння – і, як уже згадувалося, відомий в Україні з давнини, мав би бути зафіксований за нашою країною. Але не сталося.

Сучасні українські медовари лише починають свій шлях відродження давніх медових напоїв. І змушені шукати не лише власні стратегії та технології, але й, як не парадоксально, розробляти термінологію.

 

Увага: «ВОГОНЬ»!

На сьогодні лідером ренесансу сакральних та оздоровчих українських медових напоїв є флагманський виробник – ТзОВ «Українські медовари», розташований у Дрогобичі Львівської області – стародавньому осередку медоваріння. Його керівник – пан Роман Войтків – розглядає відродження українського медоваріння не як звичайний бізнес, а як місію національного рівня. Тому в усіх кроках – важливі для всіх медоварів країни цілі. І, крім прагнення створити здорові напої для нації, чи не найперша – відокремитися від набутого за радянські часи низького іміджу напоїв із додаванням меду.

Українські медовари

Цим пояснюється рішення «Українських медоварів» відмовитися від терміна «медовуха» як такого. В асортименті виробника – медівки (питні меди), медаки, медові настоянки, оздоровчі бальзами, а також медові горілки.

Медівка (питний мед, міцність 14%) – це медовий напій, отриманий шляхом бродіння без додавання спирту. Термін його виготовлення становить не менше року, а витримка може сягати 20 років і більше. Медівка, по суті, – це той самий давній питний мед, аристократ серед напоїв – природний, живий, натуральний продукт. Це напій, який природа подарувала людині.

Виготовляється без жодних барвників і консервантів. До деяких медівок від «Українських медоварів» можуть додаватися карпатські ягоди чи трави, але основа завжди однакова – кришталево чиста вода, мед вищого ґатунку та виноградні дріжджі. До речі, виробник використовує калібровані французькі винні дріжджі, щоб кожен напій певної марки мав стабільний смак, незалежно від партії й року виготовлення.

Медівки також розрізняють за:

  • сортами меду (в Україні нараховують близько 20 типів),
  • типами медоносів,
  • способом виробництва (ставлений чи варений)

Особливий аромат питним медам надає мед із фруктових дерев і гірських дикоросів.

Медак – натуральний апіфітобальзам на основі меду та карпатських лікарських трав – унікальний український напій, аналогів якому немає у світі. Це напій, що поєднує користь із задоволенням, інноваційні сучасні розробки кращих науковців України – із прадавніми знаннями та старовинними рецептурами, розшуканими й відродженими з глибини віків.

Ще запорозькі козаки, а згодом і бійці УПА, брали з собою в походи різні медові напої та трав’яні настоянки. І сьогодні фахівці «Українських медоварів», узагальнивши досвід предків і залучивши провідних науковців, створюють спиртові витяжки з трав і поєднують їх із складними за технологією медовими основами – виготовляючи оздоровчі апіфітобальзами, або медаки. До речі, процес виготовлення такого бальзаму займає щонайменше пів року.

Ukrainian honey drinks

Щодо назви – в Карпатах здавна створювали так звані «медяки», але для сучасних оздоровчих бальзамів «Українські медовари» запатентували назву «Медак». І не лише для власного бізнесового вжитку, а й від імені ГО «Гільдія медоварів» – щоб залучити найкращих виробників меду й створити разом бренд українського загальнонаціонального продукту.

Медові настоянки мають, як правило, 17,5 градусів – бо саме за цим порогом припиняється бродіння, а трави охоче віддають свої корисні властивості. До складу настоянок «Українських медоварів» можуть входити цінні з точки зору медицини рослини, зібрані вручну в екологічно чистих зонах: корінь калгану та валер’яни, чебрець, звіробій, горобина, корінь радіоли, меліса, бузина, липа, лаванда, шавлія, кадило сарматське тощо.



Олег Дацко, старший науковий співробітник Інституту ім. О.О. Богомольця НАН України, кандидат хімічних наук розповідає: «Мені випало сприяти справі відродження національних медових напоїв, коли я допомагав “Українським медоварам” із комплектацією лабораторії. На сьогодні вона має відповідне обладнання для проведення стандартних аналізів на спиртуозність, визначення кислотності та pH, а також цукристості. Щодо останнього показника, то маю додати, що українські підприємства відчувають певні труднощі з валідацією стандартних методик, оскільки медівки чи медаки мають різні кольори, що ускладнює визначення межі переходу титрувального розчину. Виходом із цієї ситуації є визначення цукрів методом рідинної хроматографії».



Завершує асортимент – медова горілка, до складу якої входить лише найбільш якісний експортний спирт і мед, яким обробляється алкогольна база. Завдяки тому, що густина меду значно перевищує густину горілчаного напою, властиві алкоголю шкідливі залишки осаджуються, а потім повністю прибираються. Саме тому напій у помірних дозах не шкодить організму та не спричиняє похмілля. І наголошу: це не та звична «горілка з медом», яку ми бачили на полицях раніше – процес виготовлення медової горілки від «Українських медоварів» високо  технологічний і триває кілька місяців.



Роман Войтків, директор «Українських медоварів», розповів оглядачу Drinks+ про те, чим нині живе це прогресивне підприємство.

«Українські медовари» – єдиний ліцензований виробник в Україні (а, можливо, і у світі) повного спектра медових хмільних напоїв.

Українські медовари

Сьогодні це 35 видів еконапоїв:

  • 19 медаків (медоварня – єдиний у світі виробник апіфітобальзамів 35% міцністю),
  • 6 медівок (питний мед, 14%),
  • 5 настоянок (17,5%),
  • 5 оздоровчих бальзамів.

Також ми виробляємо медову горілку міцністю 40%.

Я – пасічник із 40-річним стажем, і для мене медові напої – справді сакральний, культовий продукт. Адже мед збирає енергію сонця, трави – аромат землі, ягоди – свіжість лісу. Ми, долучаючи кращих науковців-технологів, поєднуємо ці компоненти, щоб створити напій, який не має аналогів і зберігає всі найкращі природні властивості. Це непросто, але ми принципово не використовуємо навіть пастеризатори – щоб максимально зберегти оздоровчі властивості продукту.

Маємо сучасний завод на чотири поверхи, площею понад 1000 м². Поки що випуск обмежений – половина потужностей не задіяна через війну. Але ми сподіваємося на підтримку від інвесторів, зацікавлених у виробництві медових трунків, адже мед – у генах українців. І щойно ситуація покращиться – будемо готові до виробництва в серйозних обсягах, – навіть враховуючи, що ми акцентуємося на преміальних, високоякісних напоях, які потребують часу й витрат.

Українські медовари

Перш за все, інвестуємо в якість – сировини, обладнання. Якість потребує високотехнічної регулярної перевірки. За допомогою одного з найкращих науковців країни – старшого наукового співробітника Інституту ім. О.О. Богомольця НАН України, канд. хім. наук Олега Дацка – нам вдалося створити на базі підприємства сучасно обладнану та офіційно акредитовану лабораторію. І тепер ми запрошуємо інших медоварів та партнерів перевіряти якість медових напоїв на нашому обладнанні.

Попри війну, ми стрімко розвиваємося. Останнім часом запустили 5 унікальних напоїв преміальної якості. Сьогодні в Drinks+ ми вперше представили наші нові розробки, серед яких хотів би виділити:

Медак «Вогонь» – містить три сорти перцю, калган, прополіс і трави. Якщо в когось із нас застуда – ми радимо: «Вогонь»! І нежить – як рукою знімає.

Медак «Горіховий» – напій, яким ще моя бабця лікувала шлунок.

«Гіркота медова» – видатна розробка наших науковців і технологів, що регулює виділення жовчі, лікує ранкову гіркоту (перевірено на собі: 20 г ввечері – і все минулося). Це екстра ординарний, складний і високотехнологічний напій – за типом славетного «Унікуму». Пропоную українським барменам звернути на нього увагу.

Медак «Чорний горіх» – на базі рідкісного різновиду горіха, який, за спостереженнями (що потребують подальших досліджень), запобігає онкології й навіть вбиває ракові клітини.

Медак «Еліксир медовий» – шедевр медоварів на основі рідкісного забрусового меду. Це єдиний наш рецепт без термічної обробки, завдяки чому зберігаються його унікальні властивості. Додавши трави, чистий лимонний сік і медову ситу, ми створили напій з унікальним оздоровчим ефектом. Адже під дією забруса, трав та лимонного соку в організмі утворюється лужне середовище з pH понад 7.

Зрозуміло, ці напої – з сировини найкращої якості, тому й коштують відповідно. Створюючи напої преміального рівня, ми зосереджуємося на відповідних закладах для реалізації – виключно висококласні готелі, бари, ресторани з високим іміджем.

Насправді, ми пропонуємо великий асортимент, тому що кожен член «Гільдії медоварів України» хотів би, щоб його продукт випускався під егідою «Українських медоварів». 

Наша медоварня не женеться за обсягами виробництва – ми апріорі тяжіємо до відбірного крафту. А крафт – не конвеєр. Кожна новинка – це експеримент, якого уникають потужні підприємства. Та й кожна травинка, додана в настій, має бути зібрана чиїмись дбайливими руками.

Українські медовари

Палітра напоїв марки «Українські медовари» представлена у львівських магазинах мережі «Ашан», на маркетплейсі «Розетка». Ми маємо фірмові магазини у Львові та Дрогобичі, а до війни також реалізовувалися в Запоріжжі, Полтаві, Одесі та Харкові.

І попри війну – одержуємо запити від роздрібних клієнтів у країнах ЄС, тож зацікавлені в налагодженій дистрибуції нашої продукції в Європі. 

Але найперше завдання бачу – у створенні національного бренду, який би представляв преміальні українські медові напої на світових ринках. Це елітні напої з власною національною історією. Вони мають складний процес виготовлення, потребують виключно преміальної якості і особливих маркетингових стратегій, які побудують імідж національного бренду найвищої якості.

Цей медовий бренд буде гідно представляти нашу Україну за кордоном – і перед споживачем у самій країні. Ми запрошуємо до цієї місії усіх небайдужих, патріотично налаштованих українців!



Любов Квасній, кандидат економічних наук, професор Дрогобицького державного педагогічного університету імені І. Франка, членкиня ГО «Кузня здоров’я»:

Українські медовари

«Моя перша освіта – хімія, тож мала можливість брати участь у такій захоплюючій роботі, як розробка унікального напою на базі забрусового меду – «Еліксир медовий». Це напій на основі меду, цілющих трав Прикарпатського краю та з додаванням лимонного соку. Таке поєднання слугує для покращення лужного балансу шлунка. Сам напій має неймовірно сильний позитивний заряд для здоров’я, оскільки чинить імуномоделюючу, тонізуючу та антисептичну дію. Медак, поправу названий еліксиром, містить усі корисні елементи меду, прополісу та забрусу – зокрема ферменти, необхідні людині для травлення. І одна з найкращих розробок, у якій я брала участь, – це рецептура «Гіркоти медової». Вважаю її вершиною роботи технолога. Це, мабуть, мій улюблений витвір».



Дикий успіх «Дикого меду»

«Українські медовари» виробляють надскладний, можна сказати – флагманський національний продукт, який належить до крафтових елітних напоїв України. І оцінка експертів тому – найкраще підтвердження.

«Українські медовари» постійно звіряють свій шлях із фахівцями різних профілів – науковцями, зокрема технологами, медиками, а також із сомельє, винними журналістами. Щоб одержати більш репрезентативну оцінку, виставляють свої зразки на міжнародні конкурси – адже це найефективніший спосіб отримати фідбек від дуже різнобічної професійної аудиторії.

В останні роки «Українські медовари» – постійні учасники Wine & Spirits Ukraine – престижного міжнародного конкурсу вин та алкоголю. Серед журі – найкращі сомельє України та Європи, які надають незалежну експертну оцінку винам і спиртним напоям.

На останньому конкурсі «Українські медовари» здобули три золоті та одну бронзову медалі. А медак «Дикий мед» отримав звання «Кращий міцний напій України» та оцінку 95,14 бала – що дорівнює платині. Це, зауважимо, найвищий показник за всю історію конкурсу!

Тоді ж уперше на суд сомельє було представлено медові горілки. Улюблена медова настоянка багатьох – «Кропик» отримала 89,43 бала і здобула золото.

Високо оцінена кваліфікованим журі й «П’янка вишня», рецептуру та технологію якої скоригував і вдосконалив професор Олександр Литовченко – один із провідних науковців-технологів плодово-ягідних вин у країні. Як результат – 85,86 бала і чергове золото.

У колекції нагород «Українських медоварів» – почесні відзнаки міжнародних виставок: Канада, Монреаль – три медалі; Туреччина – ще три, зокрема золоті.

Про ці здобутки та історію унікального підприємства можна дізнатися, здійснивши захоплюючу екскурсію до Дрогобича й відвідавши Музей «Українських медоварів», який цього року номіновано на міжнародну премію Wine Travel Awards 2025–2026.



Сергій Салак, начальник лабораторії ПрАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод»:

З компанією «Українські медовари», очолюваною паном Романом, ми почали активно співпрацювати з розробки та вдосконалення медових напоїв, починаючи з 2023 року. Основна увага була зосереджена на медаках – і вже зараз більшість із них відзначені нагородами на авторитетних дегустаційних конкурсах. Завдяки ентузіазму пана Романа, медоваріння перебуває у стадії активного відродження та розвитку. У США та країнах ЄС медові напої нині користуються значною популярністю. Очевидно, що інтерес споживачів до таких напоїв зростатиме й у нас – адже вони поєднують традиції, натуральність і цілющу силу меду. Вдосконалені під моїм керівництвом напої: медаки «Дикий мед», «Шоколадний», «Кавовий», «М’ятний». Нагадаю, що «Дикий мед» на конкурсі Wine & Spirits 2024 року здобув нечувано високі бали – найвищі за всю історію конкурсу. Основні переваги цих напоїв – їхня ексклюзивність, адже медаки на нашому ринку – відносна новинка. Друга перевага – чітка відповідність ключовим глобальним трендам в алкогольній індустрії: natural / craft / wellness.

У другій частині статті про медові напої України читайте  про маркетинг та перспективи національних брендів.



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!


 

Українські медові напої сьогодні фільтрують начисто історичний бекґраунд – і не лише набувають ознак масштабного сегмента ринку, а й повертають собі статус національного бренда. Питні меди – медівки, медові вина, медаки, медовухи, збітні, сурії, сікери, медові горілки – це національна спадщина, яку Україна мало не втратила, але нині активно відроджує. Попри тінь радянського минулого, попри […]

Наші страви та вина на Foire Internationale de Dijon 2025

Цієї осені у французькому місті Діжон, відомому своїми кулінарними традиціями, проходить один із найяскравіших гастрономічних заходів Європи – Foire Internationale de Dijon 2025. Серед численних учасників із різних країн світу – Україна, яка представить свої автентичні смаки, майстерність кухарів і виноробів, а також народні ремесла.


Український стенд працюватиме у Parc des Expositions, Hall Gastronomie – саме там кожен охочий зможе відчути неповторний дух української гостинності. На гостей чекають кулінарні ательє, дегустації вин та тематичні майстер-класи, що дозволять ближче познайомитися з культурою нашої країни.

Українська присутність – продукти та вино – на цьому заході забезпечена з ініціативи номінанта та амбасадора WTA Олександри Міненко-Декампс (Oleksandra Minenko-Decampsта за підтримки Укрсадвинпрома

Oleksandra Minenko-Decamps

 

  • 4 листопада відвідувачі матимуть змогу скуштувати український борщ – символ домашнього тепла та традицій, у поєднанні з червоними винами України.
  • 5 листопада на гостей чекатиме легендарна котлета по-київськи, яку цього разу супроводжуватимуть вишукані білі вина українських виноробів.

З 18:00 до 20:00 обидва дні триватимуть дегустації, де кожен відвідувач зможе відчути справжній смак України.

Окрім цього, 5 листопада з 11:00 до 20:00 працюватиме ательє українських майстринь – простір натхнення та творчості, де можна буде взяти участь у майстер-класах для дітей і дорослих, придбати вироби ручної роботи, сувеніри й традиційні українські солодощі.

Українська участь у Foire Internationale de Dijon – це нагода познайомити французьку публіку з нашою гастрономією, майстерністю та душевністю, які втілюють справжній дух України.

Тож запрошуємо всіх охочих завітати до українського стенду! Буде смачно, цікаво й по-справжньому натхненно!



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!


 

Цієї осені у французькому місті Діжон, відомому своїми кулінарними традиціями, проходить один із найяскравіших гастрономічних заходів Європи – Foire Internationale de Dijon 2025. Серед численних учасників із різних країн світу – Україна, яка представить свої автентичні смаки, майстерність кухарів і виноробів, а також народні ремесла. Український стенд працюватиме у Parc des Expositions, Hall Gastronomie – […]

Украина