Увага!

Увага! На сайті використовуються cookie файли.

The site uses cookie files

Даний сайт має вікове обмеження.

This site has age restrictions!

Я підтверджую, що мені, на жаль, давно виповнилося 18 років
I confirm that I have 18 years!

Gastronomy and Wine Portal

Морепродукти в історичній будівлі

Lilibet’s – новий ресторан високої кухні, відчинив двері на Брютон-стріт, 17 у Мейфері – у тій самій будівлі, де 99 років тому народилася королева Єлизавета ІІ.


Ресторан морепродуктів є проєктом ресторатора Россі Шонхана (Rossi Shonhan) і отримав назву від дитячого ласкавого ім’я покійної королеви.

Lilibet’s

Інтер’єри ресторану створила студія Russell Sage Studio, відома роботами для Quaglino’s, Petrus та Savoy Grill. Заклад пропонує серію затишних просторів – від ботанічних салонів і обідніх залів із камінами до мармурового коктейль-бару. Загалом ресторан розрахований на 160 гостей.

«Створюючи Lilibet’s, ми прагнули відкрити ресторан, який залишатиметься актуальним і через двадцять років так само, як і сьогодні, – сказав Россі Шонхан, який раніше працював шеф-кухарем у Nobu та Zuma. – Це про справжню гостинність, британські інгредієнти, середземноморський вплив і про те, щоб робити все правильно, з характером».

Сезонне меню з морепродуктів включає устриці, еклери з анчоусами та «рибне тріо», де гість обирає рибу і її подають у трьох варіантах: гриль, крудо* та у вигляді супу. У розділі «Несправедливо забуті герої» представлені маловідомі британські види риби та морепродуктів – від горбуна та карликового лобстера до гарфіша.

Коктейль-бар зосередиться на мартіні та пропонуватиме вибір легких закусок.

Ресторан став ще одним із низки цікавих нових відкриттів у Мейфері – заможному районі центрального Лондона. Минулого місяця відомий сомельє Іса Бал (Isa Bal) та шеф-кухар Джонні Лейк (Jonny Lake) відкрили свій другий заклад, Labombe, у готелі COMO Metropolitan, а в травні ресторан Sketch презентував нову лабораторію напоїв.

_____________

* Крудо (італ. crudo) – страва зі свіжої сирої риби або морепродуктів, тонко нарізаних і заправлених олією, лимонним соком та спеціями.



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!


Джерело: thedrinksbusiness.com
Фото: lilibetsrestaurant.com, instagram.com/lilibetsmayfair

Lilibet’s – новий ресторан високої кухні, відчинив двері на Брютон-стріт, 17 у Мейфері – у тій самій будівлі, де 99 років тому народилася королева Єлизавета ІІ. Ресторан морепродуктів є проєктом ресторатора Россі Шонхана (Rossi Shonhan) і отримав назву від дитячого ласкавого ім’я покійної королеви. Інтер’єри ресторану створила студія Russell Sage Studio, відома роботами для Quaglino’s, […]

Унікальна дегустація Made by Ukrainians: вино, створене за межами України

7 вересня сезон осінніх винних подій у Києві було відкрито унікальною, без перебільшення, дегустацією, організованою Євгенією Ніколайчук. Хоча Євгенію не треба детально представляти, все ж нагадаємо, що вона вже багато років працює у винній сфері, є першою українкою, що отримала DipWSET і однією з тих, кого заслужено можна назвати амбасадоркою вин України: була співвласницею винних барів Like a local’s і є учасницею ініціативи Wines of Ukraine.


Зараз Євгенія очолює та розвиває винний напрямок у «Сільпо», де демонструє особливий підхід до просування українських вин. Так, за результатами торішнього проєкту за участю шести Master of Wine кращі локальні вина було представлено на спеціальних полицях «TOP 24 Best Wines of Ukraine» у «Сільпо».

Made by Ukrainians

Цього разу Євгенія дослідила виробників, батьківщиною яких є Україна, але які  створюють вина за її межами. У кожного з них своя історія, і кожен заслуговує на те, щоб розповісти її, – що модератор дегустації й зробила зі знанням справи та властивим їй темпераментом.

Гостями дегустації, яка проходила в «Артанія Бар», були звичайні люди – споживачі з різним рівнем знань про вино та різним дегустаційним досвідом. Але всі – з великим бажанням збиратися на такі заходи, дізнаватися про вина і людей, які їх створюють, ставити питання та отримувати не лише знання, а й чудові емоції.

Добірці вин могли б позаздрити навіть профі: відтворити цей сет повністю майже неможливо – хоча більшість  можна знайти саме у «Сільпо», а окремі зразки – тільки в країні їхнього походження.

Made by Ukrainians

Отже, зустрічайте.

Token, Італія

Це проєкт Дмитра Гончарука, який має статус “Кращого сомельє України” 2013 року, останні роки проживає і працює в Лондоні, де входить до ТОП-100 найкращих сомельє цього мегаполіса. Разом із дружиною Альоною Михайловою вони роблять своє біле й червоне вино в Італії, у регіоні Фріулі-Венеція-Джулія у колаборації з місцевим виноробом. Це дуже лімітовані релізи – не більше 2 тисяч пляшок. Свою марку вони назвали Token, що означає «сувенір». На етикетці зображений камінчик – саме камінці часто стають сувенірами, які привозять з виноградників на згадку про відвідини цікавого теруару.

Дмитро виробляє вина з локальних сортів Ribolla Giala і Franconia. Перший реліз був у 2022 році.

Ribolla Gialla – сорт, популярний в Італії переважно серед невеликих крафтових виноробів і рідко використовується у великих господарствах. Ribolla Gialla 2023 виявилося не надто прозорим, адже вироблене частково зі скін-контактом, щоб отримати концентрований смак, але не класичний «оранж». Вино комплексне, з добрим балансом і структурою, дуже гастрономічне – і може стати ще цікавішим за рік-два.

Franconia 2022 (назва сорту в інших країнах Blaufränkisch) – уже зараз можна пити із задоволенням, проте воно також має потенціал. Євгенія радить відкласти пляшку на кілька років, щоб живі таніни та інтенсивний смак розвинулися в більш стриманий і елегантний бік, а виразні тваринні ноти трансформувалися в аромати підліска, грибів і смаженого м’яса.

Made by Ukrainians

Tiko Estate, Грузія

Tiko Estate – виноробня, якою керують брати Чичинадзе – Леван і Гіоргі. Вони більшу частину життя прожили в Криму, де народилися і звідки виїхали після анексії. Брати походять із виноробної сімʼї: батько був професором в інституті «Магарач», а самі вони після навчання там працювали на відомих українських виноробнях. Потім здобули цінний міжнародний досвід, працюючи в Австралії, Франції та США, після чого вирішили будувати власний проєкт на батьківщині своїх батьків – у Грузії. Це рішення було вдало втілене в життя – тепер Левана у винних кулуарах називають «батьком грузинського петнату». А сама Євгенія так говорить про плоди праці цієї династії: «Якщо мене спитають, які найкращі вина цієї країни, то я точно не буду довго думати. А Wild Shavkapito від Tiko Estate може тягатися з найкращими піно нуарами світу».

Тож на тейстингу ми змогли переконатися, що брати справді заслуговують на такі відгуки: Tiko Estate Pet-Nat White Dry із сорту Хіхві виявився надзвичайно чистим – не в останню чергу завдяки ручному дегоржажу, – мінеральним, з приємною кислотністю, стриманою грою та нотами квітів і кісточкових фруктів.

Wild Shavkapito 2022 вироблено в квеврі та виброжено на диких дріжджах. Вино в європейській стилістиці: яскраве, соковите – з домінуванням червоних ягід, шовковими танінами, елегантне, з легкими тваринними нотами.

Brave Roots, Нова Зеландія

Ми першими спробували прем’єрні власні новозеландські вина від Маші Скорченко та Аліни Тенетки, добре відомих у професійному винному середовищі України. Це саме ті люди, які навчали малих виноробів нашої батьківщини робити сучасне якісне вино, консультували багатьох успішних виробників на початку їхнього шляху та консультують і досі. Зараз дівчата працюють на великих виноробнях у Новій Зеландії. А у вільний час – практично вночі – створюють власні вина з нетипових для цієї країни сортів. Представлений реліз – вина врожаю 2024 року дуже лімітованої кількості, яких поки немає ніде, крім декількох винних закладів в країні походження. Проте вони вже здобули визнання – нагороди авторитетних конкурсів.

Grüner Veltliner 2024 – це вино, створене в засушливий рік, коли виноград набрав надзвичайно високої концентрації. Дівчата навмисне організували механізований збір, щоб отримати мінімальний скін-контакт. Ферментацію проводили в діжках, після чого 7 місяців витримували вино на осаді. У результаті воно вийшло мінеральним і складним, і саме цей зразок отримав 90 балів та срібну медаль від Decanter.

Другий зразок – Viognier 2024. Чому саме Viognier? По-перше, це улюблений сорт Аліни. По-друге, Маша має багатий досвід роботи з ним – вона працювала в Долині Рони. Тож і в Новій Зеландії Viognier створювали в ронському стилі. Вино було ферментоване в дубі й 10 місяців витримувалося на осаді. Виноробам вдалося отримати відмінний результат, зокрема досягти ідеального рівня кислотності.

Made by Ukrainians

La Collina degli Amici, Італія

Виноробнею La Collina degli Amici керує Олексій Апецко, де він також є співвласником і головним виноробом. До анексії Криму Олексій жив і працював у Криму, був головним виноробом у Павла Швеця. А зараз створює вина з мінімальним втручанням у Пʼємонті, з виноградників, вік яких понад 50 років.

Класичні для Пʼємонту Barbera і Moscato у виконанні Олексія Апецко набули незвичайно цікавих рис. Вино Contact 2022 – це оранж із мускату на диких дріжджах, без фільтрації, воно демонструє чистоту й свіжість, яскраву ароматику з тонами цукатів і меду та приємну кислотність.

Barbera D’Asti 2021 вироблено з використанням спонтанної ферментації, при цьому сік 15 днів настоюється на шкірці. Потім 7 місяців витримується в нержавійці і ще 2 місяці – у бетоні. Перед розливом не фільтрується. Вино дуже гастрономічне, – і Євгенія Ніколайчук радить спробувати його з тунцем, качкою або італійською пастою з трюфелем.

Made by Ukrainians

Євгенія зібрала на дегустацію дійсно перлини з усього світу – виключно цікаві вина, які виходять лімітованими релізами за кордоном, але завдяки її зусиллям практично всі вони, за винятком новозеландських, вже доступні в Україні в мережі «Сільпо».

Дякуємо за запрошення і цей унікальний досвід. Будете в “Сільпо” – шукайте ці вина на полицях. D+ рекомендує!



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!


Фото: фейсбук сторінка «Сомельє в зелених штанях»

7 вересня сезон осінніх винних подій у Києві було відкрито унікальною, без перебільшення, дегустацією, організованою Євгенією Ніколайчук. Хоча Євгенію не треба детально представляти, все ж нагадаємо, що вона вже багато років працює у винній сфері, є першою українкою, що отримала DipWSET і однією з тих, кого заслужено можна назвати амбасадоркою вин України: була співвласницею винних […]

Best Sommelier of Asia & Pacific: Точність. Гостинність. Запал

7–10 вересня 2025 року Куала-Лумпур, Малайзія,  став центром уваги винного світу, адже тут відбувся конкурс ASI Best Sommelier of Asia & Pacific. Подія, організована Асоціацією сомельє Малайзії (SOMLAY), зібрала представників 14 національних асоціацій – це підтвердило статус країни як професійного хаба. За конкурсом ASI «Найкращий сомельє Азії та Тихоокеанського регіону 2025» у Куала-Лумпурі спостерігала редакторка Drinks+ Соломія Бегун.


Попри європейське походження, сьогодні Міжнародна асоціація сомельє (ASI), заснована 1969 року в Реймсі (Франція), представлена на шести континентах. І, як глобальний представник інтересів сучасних сомельє, – вона прагне підвищувати професійні стандарти ресторанного сервісу на міжнародному рівні.

Перший континентальний конкурс ASI «Найкращий сомельє Азії та Океанії» відбувся 2009 року в Осаці (Японія) за участі дев’яти національних асоціацій. Асоціація сомельє Малайзії бере участь у всіх подальших конкурсах цього регіону.

Уточню: членами ASI є не окремі сомельє, а саме національні асоціації. Наразі організація налічує 63 повноправні асоціації та п’ять країн-спостерігачів – це дозволяє їй вести професійний діалог на міжнародному, національному та локальному рівнях. Адже місія ASIсприяти створенню єдиної національної асоціації сомельє в кожній країні, координувати інструменти та заходи для розвитку професії, підвищувати обізнаність споживачів щодо ролі сомельє і, звичайно, захищати етичні стандарти професії.

Можу впевнено констатувати: кадровий рівень сомельє в Малайзії стрімко зростає. Проведення континентального конкурсу ASI Best Sommelier of Asia & Pacific 7–10 вересня 2025 року в Куала-Лумпурі закріпило статус країни як регіонального центру професійних змагань.

 

Оглянемо світові обрії, на тлі яких відбувалася подія. Винний ринок демонструє змішані тенденції: після помірного пожвавлення у 2024 році – зокрема завдяки туризму – в першому півріччі 2025 року імпорт вина знизився приблизно на 30 %. Учасники ринку роблять ставку на преміалізацію та сегмент on-trade. Попит на no/low-alcohol та безалкогольні гастро-альтернативи формує нові формати пейрингів і дегустацій. Сфера гостинності також трансформується. Одна з ознак: MICHELIN Guide Kuala Lumpur & Penang розширюється – включаючи першу для країни Green Star.

За останнє десятиліття сомельє Азії, Океанії та всього Тихоокеанського регіону демонструють стійке професійне зростання. Це підтверджується високою кількістю азійських кандидатів, які здобувають ASI Diploma Gold, а також успішними виступами представників регіону на світових змаганнях – зокрема, місцем на подіумі на ASI Best Sommelier of the World 2023 у Парижі.

Президент SOMLAY Ronald W Binati зазначив: «Ця подія не лише вшановує наших сомельє, але й дає нам – як асоціації, місту й країні – можливість продемонструвати наше розуміння гостинності, професії сомельє та кулінарних традицій світу».

Конкурс проходив у DoubleTree by Hilton Kuala Lumpur. Протягом чотирьох днів учасники змагалися в теоретичних, дегустаційних та сервісних дисциплінах. У змаганнях взяли участь 14 національних асоціацій – найбільша кількість за всю історію регіону: Японія, Південна Корея, Тайвань, Китай, Малайзія, Сінгапур, Індонезія, В’єтнам, Філіппіни, Таїланд, Австралія, Нова Зеландія, Казахстан і Індія.

Вони висунули відповідно 14 кандидатів, зокрема: • Dorianne Neimard (Австралія) • Kam Fung (Reeze) Choi (Китай) • Jai Singh (Індія) • Raymond Andi Bajo Tambunan (Індонезія) • Miyuki Morimoto (Японія) • Ratmir Akhmetov (Казахстан) • Yi Ying Yong (Малайзія) • SurajGC (Нова Зеландія) • Ian Odilio Santos (Філіппіни) • Celine Jung Mi Hyun (Сінгапур) • Jungmin An (Республіка Корея) • Suppawat Teeta (Таїланд) • Thi Dung Tram Tran (В’єтнам) • Patrick Chiu (Тайвань).

Конкурс проходив під керівництвом авторитетного комітету, до якого увійшли: Olivier Poussier (Best Sommelier of the World 2000, Франція) – Shinya Tasaki (Best Sommelier of the World 1995, Японія) – Andreas Larsson (Best Sommelier of the World 2007, Швеція) – Raimonds Tomsons (Best Sommelier of the World 2023, Латвія) – Heidi Mäkinen (Master of Wine, Фінляндія) – Dejan Zivkoski (Президент Асоціації сомельє Сербії) – Saiko Tamura-Soga (Віце-президент ASI, Азія та Тихоокеанський регіон).

Серед учасників заходу – імпортери, виноробні, посольства, торгові ради, власники брендів. Протягом усіх днів вони мали змогу відвідати майстер-класи, винне експо, професійні дегустації та познайомитися з представниками місцевої винної індустрії. Завершальним акордом стала гала-вечеря. Але почну з початку.

Конкурс ASI «Найкращий сомельє Азії та Тихоокеанського регіону 2025» відкрився 7 вересня винним салоном Wine & Saké Showcase – найбільшою подією винної та барної сцени Малайзії цього року. Захід об’єднав 25 експонентів і 150 міжнародних делегатів – фахівців індустрії та представників медіа.

В експозиції були представлені вина, саке та міцні напої від партнерів з усіх куточків планети. Серед брендів Нового Світу – Penfolds, Jacob’s Creek, Montes, Grant Burge, Chryseia, Trivento, Hardys. Виробники Старого Світу – Champagne ARLAUX, Talamonti, Bovin Winery, Schloss Johannisberg та інші.

Глибину події забезпечили спеціалізовані імпортери та дистриб’ютори: Hank’s Retail, With Love From Italy, Dionysus Asia, Spanish Cellar KL, Mirage Synergy, JS International, Albert Wines & Spirits, Vinexposium. Світ саке представили Japan Sake and Shochu Makers Association та Mikuni Food Distribution. Китайський бренд Moutai від CMPM презентував гостям національний дистилят. Особисто мене вразив 52 % китайський дистилят Yanghe (Jiangsu Yanghe) – спадщина, яка сягає понад тисячу років, зразок якості та традиції. Пляшки бренду – срібно-сині з золотими акцентами – вирізняються розкішним, майже королівським стилем. Цікаво, що гості також відзначили польський бренд мінеральної води Perlage – за якістю вона одна з найкращих у світі.

Stölzle Lausitz представили преміальний німецький скляний посуд, а Vintec – сучасні рішення для зберігання вина. Освітню складову підсилила The Beverage Clique Academy Malaysia – це підкреслило роль події як платформи культурного та професійного обміну.

Президент SOMLAY Ronald W Binati відкрив конкурс словами: «Це не просто подія – це віховий момент для Малайзії. Ми приймаємо найкращих сомельє регіону, демонструючи наше розуміння гостинності, культуру сервісу та професійні стандарти. Для малайзійських сомельє це шанс – двері, що відкривають нові горизонти, надихають і формують майбутнє. Конкурс ASI – це не лише технічне змагання. Це платформа для міжкультурного обміну, професійного зростання та встановлення нових стандартів у сфері винного сервісу.

 Для регіону Азії та Тихого океану значення цього конкурсу неможливо переоцінити. Це велике зближення – гобелен, витканий із різноманітних культур і походжень, філософій і новацій багатьох націй. Тут кордони розчиняються – а співпраці народжуються. Ми формуємо дружби, що долають межі, обмінюємося знаннями – які збагачують усіх – і встановлюємо нові стандарти досконалості – ті, що формуватимуть професію для прийдешніх поколінь.

Конкурс ASI відзначає не лише технічну майстерність – а й дух сервісу, радість відкриттів і глибоку здатність сомельє поєднувати культури та створювати незабутні спогади. Це данина кожній ночі навчання, кожній подоланій перешкоді та кожній миті натхнення – за келихом вина».

Чотири дні – що відчулися як один

ASI CONTEST BEST SOMMELIER OF ASIA & PACIFIC – це багатоденне змагання, що включає письмові екзамени, сліпу дегустацію та практичні сервісні завдання. Після чвертьфіналу та півфіналу троє найкращих виходять у фінал – де вони мають виконати різні завдання під наглядом Комітету з конкурсів ASI.

Подібні події сягають далеко за межі сцени змагань – це моменти, коли збирається глобальна родина сомельє, аби поділитися знаннями, відсвяткувати різноманіття та вшанувати ремесло. Такі зустрічі створюють унікальний простір для кандидатів, делегатів асоціацій, преси та лідерів ASI – щоб з’єднатися, обмінятися ідеями та вибудувати тривалі стосунки.

День 1–2 – письмова частина та сліпа дегустація

Перші дні задали стрімкий темп – насичені теоретичні тести зранку, блискавичні сліпі тейстинги пообіді (класичні сорти, мікс регіонів, кріплені вина та дистиляти). Професійні ділові зустрічі й знайомства – під час вечірніх прийомів.

День 3 – оголошено півфіналістів

Під час цього етапу конкурсу кандидати – що прибули до Малайзії з усього Тихоокеанського кільця – пройшли суворий чвертьфінальний тур – комбінацію сервісних, дегустаційних та письмових випробувань.

Склад цього року – мікс учасників: від дебютантів конкурсу «Найкращий сомельє Азії та Тихого океану» до досвідчених – як-от Reeze Choi, який представляє Китай і посів третє місце на конкурсі ASI «Найкращий сомельє світу 2023» у Парижі. Приємно, що був чудовий баланс жінок і чоловіків – це відображає справжнє різноманіття професії та зростаючу зацікавленість серед жінок.

Після завершення чвертьфінального раунду конкурсанти, національні президенти, судді та партнери зібралися в Banquet Hall DoubleTree by Hilton Kuala Lumpur – на урочисту вечерю та довгоочікуване оголошення півфіналістів.

Півфіналісти: – Reeze Choi, Китай – Miyuki Morimoto, Японія – Ratmir Akhmetov, Казахстан – Yi Ying Yong, Малайзія – Celine Jung, Сінгапур – Jungmin An, Південна Корея – Patrick Chiu, Тайвань.

День 4 – високий сервіс – це спокійне розв’язання проблем, замасковане під елегантність

Спостерігати за цим конкурсом – справжня винагорода. Він демонструє, як дає плоди комплекс зусиль: невтомна праця регіональних асоціацій сомельє – у партнерстві з ASI – та постійне прагнення забезпечувати навчальні ініціативи (як-от ASI Sommelier Guidelines), можливості на кшталт ASI Bootcamp і сертифікації ASI, включно з дипломом ASI.

Аудиторія зібралася на гран-фінал – напруга заполонила залу. Імена півфіналістів оголошували у зворотному порядку – і з кожним оголошенням конкурсанти наближалися до найвищої нагороди. Коли Patrick Chiu з Тайваню був оголошений четвертим – хвиля очікування огорнула трійку, що залишилася:

  • Yi Ying Yong (Малайзія – ASI Diploma Gold 2025 – учасниця ASI Bootcamp 2025)
  • Ratmir Akhmetov (Казахстан – ASI Diploma Gold 2020 – учасник ASI Bootcamp 2025)
  • Reeze Choi (Китай – ASI Diploma Gold 2020 – учасник ASI Bootcamp 2025).

Фіналісти вийшли під софіти на випробування – мультискляна ідентифікація, швидкісний сервіс для вимогливого столу та пітч з підбором до меню, який міг би стати промовою на відкритті ресторану. Аудиторія бачила ремесло – кандидати відчували математику. Все відбувалося вживу – онлайн-трансляція, яку одночасно бачив увесь світ.

Трійка тягнула жереб – визначаючи порядок проходження фінальних випробувань. Першою почала Yi Ying Yong – відразу поринувши у вимогливу послідовність сервісних, дегустаційних і теоретичних завдань. Кожне з них створене – аби випробувати навіть найдосвідченішого сомельє на межі його можливостей.

По одному фіналісти демонстрували майстерність – гострі піднебіння, незрушну витримку та елегантність сервісу – що визначає вершину професії. Коли завершилося останнє завдання останнього конкурсанта – в залі запала тиша. Результати суддівства мали пролунати з хвилини на хвилину.

Після паузи, яка тривала,  мабуть, вічність для учасників, Ратміра Ахметова нагородили третім місцем (другим віцечемпіоном) – залишивши двох претендентів у напруженому очікуванні. І ось – під вибух аплодисментів – президент ASI William Wouters оголосив переможця: новим ASI Найкращим сомельє Азії та Тихоокеанського регіону став Reeze Choi з Китаю!

Отже, переможці: 1 місце – Reeze Choi, Китай; 2 місце – Yi Ying Yong, Малайзія; 3 місце – Ratmir Akhmetov, Казахстан.

Чому цей конкурс має значення? Для регіону – це момент «підйому рівня»: більше стипендій, сильніші менторські мережі та вищі очікування від готелів і ресторанів. Для молодих сомельє – доказ, що глобальну кар’єру можна побудувати в Куала-Лумпур.

Змагання завершилося у середу, 10 вересня – фіналом та коронацією ASI «Найкращий сомельє Азії та Тихоокеанського регіону 2025».

Під час прес-конференції золотий переможець Reeze Choi розповів, що він бере участь у конкурсах сомельє вже 13 років – у свої 37 років, тобто це майже третина його життя. Приймаючи цю останню нагороду, він подякував ASI, яка, за його словами, є «не просто асоціацією, а великою родиною – родиною, з якою він росте і вдосконалюється разом». Він також подякував своїй родині, зокрема дружині, яка, за його словами, «дуже переживає», поки він готується до змагань. Він також відзначив Асоціацію сомельє Гонконгу та свого давнього наставника Генрі Чанга.

На запитання, що він планує робити далі, згадав майбутній чемпіонат світу у 2026 році (у нього є хороші шанси на цьому заході, що відбувається раз на три роки, оскільки він був півфіналістом у 2019 році та посів третє місце у 2023-му). Тож слідкуємо за розвитком подій!

Від автора:

Разом з DRINKS+ MEDIA GROUP я хочу висловити щиру вдячність Роналду Бінаті (Ronald Willie Binati), Президентові Асоціації сомельє Малайзії, і його відданій команді за теплу гостинність та невтомні зусилля з організації цієї престижної події. Моя щира подяка також усім партнерам і спонсорам – глобальним і місцевим, – чиї підтримка та віра зробили цей конкурс можливим і незабутнім.

Також ми вітаємо всіх учасників! Бути обраним представляти свою країну – вже видатне досягнення і велика честь. Досвід, який ви здобули, – разом із новими знаннями, навичками та контактами, – супроводжуватиме вас упродовж професійної мандрівки й допоможе зміцнювати зв’язки та дух нашої глобальної винної спільноти.

 Photography @andykho, Соломія Бегун


Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

7–10 вересня 2025 року Куала-Лумпур, Малайзія,  став центром уваги винного світу, адже тут відбувся конкурс ASI Best Sommelier of Asia & Pacific. Подія, організована Асоціацією сомельє Малайзії (SOMLAY), зібрала представників 14 національних асоціацій – це підтвердило статус країни як професійного хаба. За конкурсом ASI «Найкращий сомельє Азії та Тихоокеанського регіону 2025» у Куала-Лумпурі спостерігала редакторка […]

Бертані про створення наступного покоління Амароне та підсилення ідентичності Вальполічелли

Протягом поколінь родина Бертані зберігала та вдосконалювала свою майстерність, створюючи вина, які відображають як характер землі, так і дух новаторства. Сьогодні Tenuta Santa Maria представляє портфоліо, яке включає класичні вина Вальполічелли, а також рідкісні розливи аппасіменто, кожен з яких відображає відданість та бачення, що несуть її власники Джованні та Гульєльмо Бертані. Щоб глибше зануритися в цю спадщину та шлях родини до майбутнього, Вероніка Бусел, керівник проєктівWineTravelAwards, зустрілася з ДжованніБертані для змістовної розмови.


Вероніка Бусел: Джованні, історія вашої родини тісно переплетена з еволюцією Вальполічелли та Амароне. Як ви бачите цю давню спадщину, що охоплює століття, у роботі, яку ви та ваш брат продовжуєте сьогодні?

Джованні Бертані: Наш зв’язок з вином набагато глибше, ніж багато хто усвідомлює. Найдавніший документ, який ми знайшли, датується кінцем 1500-х років – це контракт, знайдений лише за кілька кілометрів від Вілли ді Неграр, у якому згадуються виноград, виноградники та вино. Це як перший тихий шепіт про участь нашої родини у виноробстві. Але справді особливий для нас 1735 рік – саме тоді була побудована виноробня (прим.ред.: Маєток в Арбіццано-ді-Неграр), яка існує і сьогодні.

Роль нашої родини в історії Вальполічелли виходить за рамки виноробства. У 1800-х роках частину родини навіть було заслано до Бургундії на кілька років, що, мабуть, стало повчальним досвідом. Коли вони повернулися, Джованні Бертані (мій тезка) був не лише виноробом, а й політичною фігурою. Він відіграв важливу роль у формуванні італійської виноробної промисловості, допомагаючи організувати другий Енологічний конгрес у Вероні після першого, що відбувся в Турині. Наша родина допомогла заснувати одну з найперших асоціацій виробників вина – попередницю сучасного консорціуму Вальполічелла. Той самий ДжованніБертанітакож тісно співпрацював з Міністерством сільського господарства, щоб розробити перші італійські правила виробництва вина.

Ми експортували продукцію до понад 30 країн, що було чудово для тієї епохи. Що стосується маєтку, Tenuta Santa Maria, яким ми володіємо з кінця Другої світової війни, то його головна будівля має довгу історію, яка сягає 1300-х років, коли тут був монастир. Ця багатошарова історія говорить про глибоке коріння, яким ми вростаємо в цю землю.

Протягом поколінь наша родина залишалася відданою захисту своєї незалежності та вираженню автентичності Вальполічелли через вина, виготовлені лише з винограду, вирощеного у нашому маєтку. Цей підхід відображає свідомий вибір: зосередитися на якості, а не на масштабі, на традиціях, зміцнених інноваціями, та на шануванні землі, яка підтримувала нас століттями. Сьогодні Tenuta Santa Maria втілює майже п’ятсот років спадщини, пристрасті та стійкості – історію відданості, яка продовжує розгортатися з кожним врожаєм.

В.Б.: Наразі ви пропонуєте десять етикеток. Чи є та, яка особливо виділяється, відображаючи спадщину вашої родини або унікальний підхід до виноробства?

Д.Б.: Так, це спеціальний реліз, який ми називаємо 1928 Acinaticum – наш найстаріший врожай, представлений публіці лише цього року. Це вино передує сучасному Амароне – воно виготовлене в стилі аппасіменто та зберігає солодкий профіль, на відміну від сухого Амароне, який ми знаємо сьогодні. Саме його ми вважаємо «батьком» Амароне. Це вино виробляється дуже обмеженими партіями та зарезервовано для VIP-клієнтів та колекціонерів (прим.ред.: воно також доступне онлайн). Ви знайдете його в деяких найексклюзивніших ресторанах Верони за ціною близько 10 000 євро за пляшку. Це не просто вино – це частина історії.

Tenuta Santa Maria

В.Б.: Який масштаб вашого поточного виробництва? А що стосується ринкової стратегії, чи не могли б ви детальніше розповісти про вашу експортну спрямованість і що визначає ваш підхід як нішевої, преміальної виноробні?

Д.Б.: Наразі ми виробляємо приблизно 300 000 пляшок на рік, і наша мета – збільшити це число до понад 400 000 у найближчі роки. Усі наші вина виготовляються з винограду, вирощеного у маєтку, що дає нам повний контроль над якістю та стабільністю. Ми глибоко прагнемо залишатися нішевою виноробнею – зосередженою на преміальній якості.

Це відображається не лише в тому, як ми виробляємо вино, але й у тому, як ми його виводимо на ринок. Ми взагалі не продаємо супермаркетам. Весь наш розподіл спрямований на канал HoReCa – готелі, ресторани, кейтеринг, а також висококласні винні магазини, які розуміють і цінують те, що ми робимо.

Що стосується ринків, то близько 75-80 відсотків нашої продукції експортується, залежно від року та врожаю. Наші основні експортні напрямки поділяються приблизно на три частини: Європа, Північна Америка та Азія. Сполучені Штати та Китай є нашими двома найбільшими окремими експортними ринками. Проте, наразі існує певна невизначеність – тарифи та зміна глобальної динаміки впливають на перспективи, тому ми стежимо за тим, як розвиватиметься ринок протягом наступних 6-12 місяців. Італія становить близько 15-20 відсотків наших продажів. Це насправді досить типово для таких виноробень, як наша, нових або сімейних, які зосереджені на якості та міжнародній видимості.

Tenuta Santa Maria

Після Другої світової війни мій батько відіграв життєво важливу роль у виведенні Амароне на світову арену, особливо у Сполучених Штатах. Він багато подорожував, особисто представляючи вино за кордоном, тоді як решта родини працювала над зміцненням спадщини виноробні вдома.

Наша філософія завжди полягала в тому, щоб підштовхувати Вальполічеллу до більшої елегантності та автентичності – вин, які справді виражають своє походження та майстерність. Кожна пляшка вирощується на власній фермі – що сьогодні трапляється все рідше. Багато великих виробників розливають вина, виготовлені з винограду, який їм не належить, втрачаючи тісний зв’язок між виноградником і пляшкою. Ми працюємо не так. Що стосується масштабу, ми досить малі. Ми – бутикові, вибіркові та, перш за все, віддані якості.

Tenuta Santa Maria

В.Б.: Я помітила, що Bertani насправді не виділяє конкретного енолога. Чи це навмисний вибір – зробити акцент на сім’ї, а не на окремому виноробі?

Д.Б.: Так, абсолютно – це наш підхід. Bertani завжди була сімейною компанією, і саме сім’я формує стиль вин, а не якийсь один винороб. Звичайно, ми тісно співпрацюємо з талановитими виноробами – вони є невід’ємною частиною команди, – але це колективна робота. Наразі ми співпрацюємо з Лукою Реттондіні (Luca Rettondini) з Тоскани. Але ми уникаємо побудови ідентичності бренду навколо однієї людини. Це більш типово для сучасних виноробень, що належать інвесторам, де винороба залучають для визначення стилю. Для нас це інакше.

Родина бере активну участь у кожному кроці, від виноградника до пляшки. Мій батько відіграв важливу роль у формуванні нашої ідентичності, а тепер ми з братом продовжуємо його справу. Ми всі маємо винні знання, багато в чому виступаючи енологами.

Tenuta Santa Maria

Але поза межами родини існує безперервний процес: агрономи роблять свій внесок, ми регулярно проводимо сліпі дегустації, а дослідження скеровують нас, коли ми ретельно розробляємо вина. Гарним прикладом є наш унікальний клон Corvina, виведений моїм батьком десятиліття тому. Цей клон росте лише на наших виноградниках і тепер становить 60% нашого Амароне. Це надає вину виразного характеру – більше ноток малини та полуниці, ніж звичайної вишні, характерної для інших сортів Corvina. Це не була примха винороба – це був довгостроковий сімейний проєкт.

В останні роки ми також знову представили майже забуті місцеві сорти, співпрацюючи з некомерційною організацією. Сьогодні ми використовуємо близько 19 дозволених сортів у наших винах – ви можете детальніше дізнатися про це на нашому вебсайті.

Тож так, роль винороба важлива, але він не єдиний визначає вино. Ми вважаємо, що винна культура має бути поширена по всій організації, а не зосереджена на одній людині. У виноробнях, що належать інвесторам, винороби та генеральні директори часто приходять і йдуть, і стиль змінюється разом з ними. Це не те, чого ми хочемо. Наша мета – зберегти та вдосконалити, а не винаходити заново. Наш Амароне все ще дотримується того ж провідного бачення з 1950-х років: сухіше, елегантніше, з меншою кількістю залишкового цукру. Деталі розвиваються, але філософія залишається.

Tenuta Santa Maria

В.Б.: У нашій розмові ви згадали, що ваша родина обрала незвичайний шлях у питанні пересадки виноградників, уникаючи стандартної практики використання комерційних клонів. Чи не могли б ви пояснити, що це означає на практиці та як це вплинуло на ідентичність ваших вин?

Д.Б.: У той час, коли більшість виноробень пересаджували виноградники та в процесі втрачали біорізноманіття, а разом з ним і свою ідентичність, мій батько усвідомив, що такий підхід несе ризики. Ще в 1980-х роках ринок пропонував лише кілька комерційно доступних клонів, розроблених переважно для підвищення врожайності або ефективності сушіння. Вибір з них означав зведення складного ландшафту регіону до кількох типових профілів. В результаті вина різних виробників почали мати дедалі більш схожий смак, а багатство місцевого різноманіття втрачалося.

Мій батько пішов іншим шляхом. Коли він зіткнувся з необхідністю пересадки, він вирішив не покладатися на ці комерційні клони. Натомість він вважав, що якщо ми хочемо, щоб наші вина мали власний голос, а не просто загальний «акцент Амароне», нам потрібно почати з матеріалу, який вже процвітає на наших виноградниках. Саме тоді він почав співпрацювати зі спеціалістами у Франції, які поділяли його бачення точності та генетичної спадщини.

Метод, який ми використовували, називається масовою селекцією. Замість того, щоб купувати нові рослини, ми обходили наші найстаріші виноградники ряд за рядом, лоза за лозою, шукаючи окремі лози, які виділялися своїм балансом, способом дозрівання, структурою грона або виразністю аромату. Ми мітили ці лози та збирали зразки деревини. Їх щеплювали на підщепу та вирощували в контрольованих умовах, відстежуючи їх розвиток протягом кількох років: продуктивність на різних ґрунтах, стійкість до хвороб, смак та фенольний профіль. Це був повільний та ретельний процес.

Tenuta Santa Maria

Зрештою, ми визначили два чи три біотипи, які справді відображали ДНК нашої землі. Це не комерційні клони – вони унікальні для нас, несуть відбиток нашої родини та виноградників. Вплив був вражаючим. Наші вина стали більш послідовними, так, але, що важливіше, більш живими. Вони отримали чіткіше вираження місцевості, висоти та пори року. Це дало нам основу для побудови справжньої, самобутньої ідентичності.

В.Б.: Ви підкреслили важливість точності та спадщини. Як ви поєднуєте традиції з інноваціями? Чи є місце для еволюції в таких усталених рамках?

Д.Б.: Для нас справа не у виборі між традицією та інноваціями, а у використанні інновацій для захисту та розвитку традицій у значущий спосіб.

Візьмемо, наприклад, сушіння. Одне з рішень, яке ми прийняли, – це продовжувати використовувати традиційні бамбукові стелажі – ареле – для процесу апассіменто. Майже ніхто більше не використовує бамбук, можливо, 2% виробників Амароне все ще це роблять. Більшість перейшли на пластикові ящики та системи контрольованої вологості. Але ми не використовуємо жодної машинної сушіння чи контролю вологості. Для нас цей ручний, природний метод є важливим – він визначає певний профіль сушіння, певну ідентичність, яка пов’язує наші вина зі спадщиною, яка зникає.

Ще одне ключове рішення – це те, як ми підходимо до витримки. Юридично ви можете виробляти Амароне без будь-якої витримки в дубових бочках – витримка в нержавіючій сталі або бетоні дозволена. Але ми вирішили витримувати все наше Амароне як Riserva. Це означає мінімум чотири роки за регламентом, але ми зазвичай переходимо до п’яти, іноді шести. І ми витримуємо лише у бочках великого формату. Це традиційно, але водночас ми застосовуємо інновації: ми контролюємо надходження кисню, проводимо мікровиніфікації, щоб експериментувати з різними джерелами дуба, і співпрацюємо з бондарями для точного налаштування рівня обсмажування. Тож ми не намагаємося змінити стиль – ми вдосконалюємо його завдяки знанням та деталям.

Tenuta Santa Maria

Ми також збираємо врожай набагато раніше, ніж багато інших – зазвичай наприкінці серпня або на початку вересня. Більшість виноробень все ще збирають врожай у жовтні. Але зміна клімату все змінила. Цукор більше не є проблемою – це фенольна стиглість і кислотність. Ранній збір врожаю дозволяє нам зберегти свіжість і яскравість винограду, що зрештою дає нам більш елегантний, більш витончений Амароне.

На винограднику ми почали впроваджувати регенеративні методи – більше покривних культур, менше обробітку, створення коридорів біорізноманіття. І ми випробовуємо сухе землеробство на деяких ділянках, щоб стимулювати глибший ріст коренів, що, на нашу думку, посилить прояв мінеральності у вині.

Так, ми впроваджуємо інновації. Але кожен вибір – від вибору виноградника до природного сушіння та тривалої витримки – робиться для збереження та посилення певної ідентичності. Амароне, як ми його бачимо, має відображати спадкоємність з походженням вина в 1950-х роках. Вина повинні бути послідовними, так, але також живими – здатними розвиватися, залишаючись при цьому вкоріненими в чомусь реальному.

Tenuta Santa Maria

В.Б. Давайте поговоримо про сімейну динаміку. З різними особистостями та філософіями в родині, як ви приймаєте важливі рішення, особливо ті, що формують стиль та напрямок ваших вин? Чи існує структурований процес, чи він більш інтуїтивний та спільний?

Г.Б.: Особисто я вважаю сліпі дегустації безцінними для досягнення узгодженості. Але перш ніж заглиблюватися в це, важливо зрозуміти, що відбувається в регіоні. Верона виробляє вино у великих масштабах з 1890-х років – це дуже продуктивний, успішний регіон. Амароне перетворився з нішевого, ексклюзивного вина на масово вироблений стиль. З цим зростанням регіон почали розглядати не стільки як терруарний, скільки як стилістичну категорію. Прозорість постраждала. Сьогодні, ставлячи запитання про Амароне молодим сомельє, часто можна помітити, що вони не мають чітких знань про походження виноградників чи деталі виробництва. Амароне зводиться до «стилю», який часто сприймається як важкий, солодкий, навіть незграбний.

Тож, втративши батька три роки тому, наша сім’я відчула сильне бажання відновити зв’язок зі своїм корінням та терруаром. Це постійна подорож експериментів та відкриттів – навіть для нас. Такі рішення, як пересадка виноградників чи інвестування в обладнання, приймаються спільно. Ми об’єднуємо погляди винороба, агронома та родини, а сліпі дегустації є ключовими в цьому процесі. Ці дегустації не є приватними – вони є частиною наших регулярних командних обговорень. Іноді ми голосуємо, іноді дискутуємо, але ми завжди прагнемо до консенсусу та зосереджуємося на нашій спільній меті: створювати вина, які відображають наш терруар та продовжують спадщину Бертані.

Tenuta Santa Maria

Ми можемо це робити, тому що ми – бутикова виноробня. Якби виробляли вина для масштабного розповсюдження, наприклад, для супермаркетів чи монополій, де все залежить від ціни – у нас не було б розкоші працювати на такому рівні деталізації.

В.Б.: Ви згадали про еволюцію та експерименти. Що ви бачите наступним кроком в еволюції Амароне? Куди це прямує?

Д.Б.: Я вважаю, що майбутнє — за прозорістю, терруаром та зв’язком людей з конкретним виноградником і методом. Йдеться не про продаж загального бренду. Ми розглядаємо Амароне не як фіксовану стилістичну категорію, а як щось, що може розвиватися, залишаючись автентичним. Наприклад, зараз ми досліджуємо використання амфор для витримки або ферментації Амароне, але не типових теракотових амфор, пов’язаних з помаранчевими винами. Це дуже тонкі, пористі посудини, виготовлені компанією Tava в Альто-Адідже. Вони дозволяють дуже контрольоване окислення, що повністю відрізняється від традиційної теракоти, що використовувалася в стародавньому виноробстві. Це може бути можливістю, оскільки вина можна витримувати або ферментувати в контейнері з кисневим обміном, подібно до дерев’яних бочок, але без надання жодних деревних ароматів. Ця ідея насправді належала нашому виноробу, який бачив, як це використовується в Тоскані.

Tenuta Santa Maria

До речі, Tava продає близько 80% своєї продукції Бордо – багато замків зараз використовують ці амфори замість дубових бочок. Отже, це чудовий приклад того, як ми можемо впроваджувати нові технології не для того, щоб імітувати тренди, а для того, щоб краще виражати наш власний терруар, сорти та органічні характеристики у чистіший спосіб. Це не зміни заради змін – це вдосконалення ідентичності.

В.Б.: Окрім Амароне, як ви позиціонуєте решту свого винного портфоліо та інші аспекти бізнесу? Яку роль вони відіграють у вашій ідентичності як виноробні, і як ви хочете, щоб їх сприймав світ?

Д.Б.: Ми не є виключно виробником Амароне, хоча Амароне, звичайно, є центральним у нашій історії. Ми також виробляємо вина, які дозволяють нам продемонструвати різноманітність нашого регіону поза традиційним іміджем Вальполічелли. Наприклад, у нас є купаж з лоз Каберне-Мерло, які мій батько посадив на початку 90-х, а виробництво розпочалося у 2000 році. Ці вина є більш нішевими та не завжди легкими для впровадження, особливо на ринках, де Верона розглядається виключно крізь призму Амароне, Ріпассо та Вальполічелли. Але як тільки люди починають взаємодіяти з нашим брендом і довіряють тому, що ми робимо, вони починають досліджувати решту портфоліо, і саме тоді ці унікальні вина справді отримують визнання.

Окрім самих вин, ми також розглядаємо гостинність як ключовий стовп нашої ідентичності. Нашим наступним кроком, ймовірно, буде відкриття ресторану на території маєтку. Йдеться про створення глибших зв’язків з людьми, наближення їх до землі, їжі та вин – пропонуючи повний досвід, який відображає, хто ми є та звідки ми родом.

Tenuta Santa Maria

В.Б.: Заглядаючи вперед у наступне десятиліття, як ви та ваш брат визначаєте стратегічний напрямок та пріоритети виноробні? Чи маєте ви чітку місію чи позиціонування, яке визначає ваші рішення?

Д.Б.: Наша місія полягає в тому, щоб стати справжнім орієнтиром для Вальполічелли – еталоном, що визначається автентичністю та повагою до терруару, а не обсягом чи загальними ринковими тенденціями. У той час як багато великих виробників покладаються на вина IGT, що постачаються за межами зони Вальполічелла, розмиваючи ідентичність регіону, ми рішуче рухаємося в протилежному напрямку. Ми інвестуємо значні кошти в місцеві сорти, мікровиніфікацію та виноробство на окремих виноградниках, щоб підкреслити унікальний характер нашої землі та клону Corvina.

Місцевий виноград Верони має величезний невикористаний потенціал, і ми хочемо, щоб наші вина були визнані за елегантність та вишуканість, а не за важкість чи індустріальний стиль. Наприклад, наш Амароне містить близько двох грамів залишкового цукру – значно нижче нормативної межі – що сприяє фруктовому, дружньому до їжі стилю, який кидає виклик типовому сприйняттю Амароне як надмірного. Наша стратегія обертається навколо збереження традиційних практик, таких як природне сушіння, тривала витримка та відбір місцевих дріжджів, та відмови від промислових скорочень. Прозорість та чітка комунікація також є ключовими; ми хочемо, щоб споживачі розуміли та цінували глибину та автентичність кожної пляшки. По суті, наступні десять років – це поглиблення коріння, шанування традицій та підвищення справжньої ідентичності Вальполічелли на світовій арені.

Valpolicella 

В.Б.: Як ви вважаєте, чи є шанс для Вальполічелли створити більше субрегіонів у майбутньому?

Д.Б.: Насправді триває дискусія щодо створення восьми субрегіонів у Вальполічеллі. Вони обговорюють оновлення чинних правил DOC у регіоні, яке запровадить субрегіони, що охоплюють близько 80 різних сіл. Ідея полягає у визначенні восьми офіційних підзон – п’яти в районі Класіко та трьох у розширеному районі. Якщо це станеться, це дозволить нам вперше офіційно зареєструвати та визнати окремі виноградники в цих субрегіонах. Це буде великим кроком вперед з точки зору прозорості, відстеження та підвищення ідентичності кожного унікального терруару.

Ви зможете називати свій Амароне назвою села. І якщо ви це зробите, вам потрібно буде зареєструвати окремий виноградник. І буде більше вимог – таких як нижча врожайність, точніший процес. Поточний процес виробництва Амароне насправді не вимагає довшої витримки. Але в майбутньому, якщо ви хочете мати такий рівень точності, будуть обов’язкові правила. Врожайність виноградника буде набагато нижчою.

Valpolicella 

Так, як ми працюємо сьогодні, вся наша продукція в основному відповідатиме цьому новому правилу. Але, як не дивно, а радше навіть сумно: якщо я хочу зазначити на етикетці назву «Неграр-ді-Вальполічелла – Арбіцано», селища, де ми знаходимося, правила цього не дозволяють. Тому я маю дотримуватися загальної назви «Амароне Класіко» для всього регіону. Немає жодної специфіки. Немає правил, які допомогли б мені пов’язати вино з певною областю чи субрегіоном. Тож, нарешті, в Консорціумі, серед виробників, триває дискусія, і ми працюємо над розробкою цього нового правила.

В.Б.: Наскільки значним є вплив зміни клімату на виробництво вина у Вероні? Наскільки зміни температури чи інші фактори навколишнього середовища впливають на ваші виноградарські практики та довгострокове планування? Чи це вже помітно в регіоні?

Д.Б.: Це відчутно вже сьогодні. Раніше, як я вже згадував, ми збирали виноград наприкінці вересня або на початку жовтня. Сьогодні ж переважно починаємо в кінці серпня. Урожай вже змістився приблизно на місяць порівняно з 1970‑ми.

Нам у цьому допомагає ще дві речі. По-перше, ми використовуємо суміш із 18-19 автохтонних сортів. Деякі з них, які колись вважали надто різкими – наприклад, Оселета (прим. ред.: Оселета – рідкісний автохтонний червоний сорт винограду з району Вальполічелла в регіоні Венето, Італія – докладніше на сайті Tenuta Santa Maria) – у 70-х роках сприймалися занадто кислими, не дуже привабливими, недостатньо визрілими. Сьогодні ж вони дуже допомагають нам збалансувати купаж: додають свіжість, кислотність і дійсно цікаві таніни. Це особливо корисно, коли через зміну клімату деякі сорти перезрівають або стають надто концентрованими.

Tenuta Santa Maria

Отже, перша стратегія – це зміна купажу та використання місцевих сортів для відновлення балансу стилю вин. Другий варіант – це гра з різною висотою в регіоні. Ми починаємо приблизно з 50 метрів – найнижчої частини Вальполічелли – і до 600 метрів. Тож існує величезна різниця у висотах, з якою можна працювати.

Наш наступний проєкт знаходиться в третій долині, де ми вирощуватимемо виноград на висоті приблизно від 300 до 400 метрів. Наразі ми знаходимося приблизно на 180 метрах. Тож перенесення виноградників на вищі висоти – місця, де ще в 1970-х чи 60-х роках не можна було досягти належної стиглості – наразі стало можливим.

Сьогодні ці висоти допомагають нам виробляти вина, які є більш витонченими, з більшою кислотністю та елегантністю. Тож так, зміна клімату повністю впливає на нас. Але нам пощастило як регіону, тому що це поєднання сортів дуже допомагає. І варіанти висот також допомагають. Якщо ви їдете в такий регіон, як Бордо, де рівнина і немає великих перепадів висот, ви не можете з цим гратися.

Tenuta Santa Maria

В.Б.: Маєток Tenuta Santa Maria явно має особливу атмосферу – з його поетичною, аристократичною спадщиною. Як ця ідентичність формує той досвід, який ви пропонуєте сьогодні? Хто ті люди, які приїжджають до маєтку, і як ви позиціонуєте те, що вони тут знаходять? Ви зосереджені на преміальному сегменті, чи це щось інше?

Д.Б.: Для нас винний туризм – це не просто розкіш чи дохід, це культура. Ми шукаємо допитливих, незалежних мандрівників, які сприймають вино як глибший досвід, а не просто напій. Вони хочуть зрозуміти історію, процес і душу місця.

Звичайно, ми пропонуємо преміальні дегустації – як-от наша вертикаль Амароне, що бере свій початок у 1928 році – але наша основна аудиторія складається з захоплених людей, а не туристичних груп. Близько 95% наших відвідувачів приїжджають самостійно. Вони тут заради чогось автентичного.

Маєток Tenuta Santa Maria пропонує саме це: маєток, багатий на поезію, спадщину та історію. Це один із перших будинків Амароне. І ми намагаємося поділитися цим з людьми – не через грандіозні жести, а через розповіді історій, освіту та емоційний зв’язок.

Tenuta Santa Maria

Під час дегустацій ми використовуємо візуальні матеріали та наративи, щоб пояснити все: виноград, землю, процес сушіння, ферментацію. Йдеться не про те, щоб сказати «це найкраще вино», а про те, щоб допомогти людям зрозуміти, чому це важливо. Наша команда має високий рівень знань та добре підготовлена, але ми підтримуємо легкий та гостинний тон. Цей баланс допомагає гостям почуватися комфортно, водночас даючи їм глибше розуміння того, що вони куштують та відчувають. Саме це створює змістовний досвід. Ми прагнемо запропонувати інший вид розкоші – такий, що корениться в часі, турботі та культурній глибині. Гості йдуть, знаючи, як виготовляється Амароне, що робить цей регіон особливим, і часто з новим розумінням усього цього.

Tenuta Santa Maria

В.Б.: Чи не могли б ви поділитися пам’ятною історією чи досвідом з Tenuta Santa Maria, яка б передала дух вашої гостинності та унікальну атмосферу, яку ви прагнете створити для своїх відвідувачів?

Д.Б.: Стільки речей… Мені потрібно подумати про це. Зазвичай я намагаюся – коли можу, якщо маю час – зустрічатися з групами та спілкуватися з ними особисто. І те, що я часто чую як відгук, це те, що коли люди приходять сюди, вони дійсно відчувають пристрасть усіх, хто працює з нами. Вони відчувають гостинність. Є сильне відчуття особистої причетності. Коли наші відвідувачі роблять останній поворот на дорозі та бачать виноградники, маєток з його будівлями, що збереглися з 1700-х років, зазвичай вони кажуть мені, що це ніби перенесення на 300 років у минуле. Вони приїжджають і на мить відчувають себе майже дезорієнтованими – ніби вони перейшли в іншу епоху. Ми самі цього не помічаємо, бо живемо в ньому щодня. Але коли ми зустрічаємо гостей, то усвідомлюємо наскільки унікальне це середовище. Тут є щось… «genius loci», як його називають – «дух місця». На цій території живе душа, і ми несемо відповідальність за її збереження.

Tenuta Santa Maria



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!


 

Протягом поколінь родина Бертані зберігала та вдосконалювала свою майстерність, створюючи вина, які відображають як характер землі, так і дух новаторства. Сьогодні Tenuta Santa Maria представляє портфоліо, яке включає класичні вина Вальполічелли, а також рідкісні розливи аппасіменто, кожен з яких відображає відданість та бачення, що несуть її власники Джованні та Гульєльмо Бертані. Щоб глибше зануритися в […]

Нотатки з Mundus Vini Summer Tasting 2025. Спіймати Ельветрітш

У кожного конкурсу є свій ритм. Цього літа на Mundus Vini він почався не з келиха, а з подарунка: маленької Ельветрітш. Міфічної істоти з Пфальцу – напівптаха, напівфантазії, грайливої й невловимої. Ідеальний символ для того, що ми робимо як дегустатори: шукаємо невловиме, несподіване, ще не відкрите.


Дні швидко знаходять свій темп: довгі столи, ряд келихів, вишикуваних, мов солдати, і водночас – у кожному з них інший світ. У моїх сетах палітра була напрочуд широка: стриманий аромат Hárslevelű, квітковий вибух Мускату, свіжа різкість Šarba, делікатна солодкість Scheurebe. А далі – голоси Балкан: Melnik із Болгарії, Trnak із Хорватії, Vranac і Kratošija з Північної Македонії. Вина, які рідко виходять на світові сцени, але тут раптом опиняються в одному ряду з Chianti Classico.

Mundus Vini

У цьому, мабуть, і полягає тиха магія подібних зустрічей: дати шанс менш відомим сортам і регіонам бути почутими за межами власної країни. Ніколи не знаєш, який келих змусить залу завмерти, який ковток змусить журі схилитися вперед – уважне, зацікавлене. Часом вражають не відомі імена, а «аутсайдери» – сорти, про які ще мало пишуть, етикетки, які ніколи раніше не бачив.

А журі саме по собі – мозаїка. У нашій панелі були: словенський енолог, польський редактор, італійський баєр – кожен із власними інстинктами, власним словником, власними очікуваннями того, що таке «якісне вино». Згоди ніколи не буває автоматичною; вона народжується в дискусіях, суперечках, спільних пошуках. І в цьому краса: дегустація стає не лише оцінкою, а діалогом, у якому різні погляди зшиваються в щось більше за індивідуальну думку.

Mundus Vini

За межами медалей і балів конкурси – це ще й репетиція довіри. Винороби довіряють нам свій рік роботи, свої ризики й надії, втілені у вині. Ми ж у відповідь даємо свій смак, свою увагу, спробу почути чесно. Ельветрітше, звісно, так і лишається невпійманою – та, можливо, у цьому сенс. На таких конкурсах ми женемося не лише за медалями. Ми шукаємо історії, витоки й той момент, коли невідомий сорт із маленького схилу раптом звучить по-справжньому універсально.

Бургенланд. Подорож до східних скарбів Австрії

На Mundus Vini панує особлива магія. Окрім сліпих дегустацій, балів та медалей, тут є ті рідкісні моменти, коли ви виходите з кімнати суддів і раптом опиняєтеся зануреним у виноробний регіон – не на папері, а через людей, пляшки та історії. Цього разу це був Бургенланд, східна перлина Австрії, яка розкрила нам свої численні стилі.

Mundus

Обрамлений озером Нойзідлер-Зеє та Паннонською рівниною, Бургенланд – це край, де сонце щедро гріє, бриз пом’якшує спеку, а Блауфранкіш, Цвайгельт, Грюнер Вельтлінер, Ріслінг, Вайсбургундер та Шардоне розповідають свої особливі історії.

Різноманітність вин на вечорі, присвяченному Бургенланду в ресторані Winzergarten в Großkarlbach була схожа на розмову поколінь.

Bayer-Erbhof показав, що відбувається, коли цікавість зустрічається зі спадщиною: експерименти з корінням, міцно вкоріненим у ґрунті Бургенланду.

  • Granitsteinfass Sauvignon Blanc untouched – це маніфест, вино, залишене чистим, без зайвих втручань.
  • Шардоне Leithaberg DAC говорило про мінеральність та вапнякову точність.
  • Leithaberg DAC Грюнер Вельтлінер Ried Himmelreich несло яскравість сонця із золотистими краями.
  • Leithaberg DAC Блауфранкіш Martinsberg Ried має збалансовану структуру та пряність з невимушеною грацією.

Де Bayer-Erbhof шепоче, Giefing говорить голосно. Їхні етикетки, розписані сміливими, художніми зображеннями, такі ж виразні, як і вина.

  • Блауфранкіш Резерв зайняв п’єдестал – впевнений флагман.
  • Марко Поло обіцяв пригоди, пробуджуючи в пам’яті подорожі та відкриття.
  • Кардинал носив свою червону мантію з авторитетом, глибоко та владно.

Ці вина мали щось від «супертосканського духу» – але з безпомилково австрійською душею.

У Русті час тече по-іншому. Це колиска легендарного Ruster Ausbruch, і родина Schand втілює цю спадщину з тихою впевненістю.

Петер Шандль (Peter Schandl) налив келих рожевого вина: яскравого, ніжного, невибагливого. Це було не вино, яке кричало; це було вино, яке довіряло тобі слухати. У цьому сила Шандль – елегантність, що коріниться в історії.

За столом Weingut MAD атмосфера змінилася на зосередженість та серйозність. Їхнє Leithaberg DAC Blaufränkisch було схоже на професора у вишукано пошитому костюмі: точне, структуроване, вимагало уваги. Вино, яке не прагне розважати, а навчати, демонструвати теруар у його найчистішій, найдисциплінованішій формі.

Ікони

Серед присутніх імен Бургенланду були деякі з найяскравіших зірок Австрії:

  • Umathum, піонер біодинаміки, чиє рожеве вино досягло культового статусу.
  • Gebrüder Nittnaus, всесвітньо відомий за біодинамічний Blaufränkisch з одного виноградника.
  • Ernst Triebaumer з легендарним Mariental Blaufränkisch, вином, яке визначає світову репутацію Бургенланду.

Суть Бургенланду на Mundus Vini

Відвідати кругову дегустацію означало відчути мікрокосм самого Бургенланду:

  • сміливі експерименти Байєра,
  • виразну розповідь Гіфінга,
  • історичну впевненість Шандля,
  • дисципліну та теруарну спрямованість Мада,
  • та міжнародний престиж Уматума, Ніттнауса та Трібаумера.

Бургенланд – це не один голос, а хор – іноді гармонійний, іноді контрастний, завжди автентичний. У Mundus Vini це розмаїття ожило не як теоретична карта, а як келихи в руках, розмови за столами та історії, якими діляться між ковтками.

Долина Луари. Приховані скарби Каберне Фран

Якщо Бургенланд – це сонячний схід Австрії, то Луара – це плинна душа Франції – вільна, дика та безмежно різноманітна. Річка – це не лише географічна вісь, а й рятівна артерія: вона формує ґрунти, людей та вина. Відвідування майстер-класу з Луари під час Mundus Vini було не стільки лекцією, скільки подорожжю річкою, де кожен вигин відкривав інше обличчя Каберне Фран.

Loire

Бірте Янтцен (Birte Jantzen), DipWSET, винна журналістка та критикиня, провела сесію з точністю та теплотою, показавши, як цей виноград може легко переходити від легкого та квіткового до глибокого та структурованого – завжди з легким відтінком свіжості, який може дати лише Луара.

Вино 1 – Maison Ackerman, Les Sables – Château La Varière (Anjou, 2023)

  • 90% Каберне Фран, 10% Каберне Совіньйон
  • Глинисто-вапнякові та глинисто-гравійні ґрунти
  • Початковий смак був жвавим, але водночас приземленим: яскрава червона смородина та малина, хрускіт вишневої шкірки, підсилений квітковими нотками фіалки. Каберне Совіньйон додав нотку терпкості та темніших фруктів, але душа залишилася чистим Каберне Фран — лінійним, енергійним, із солоним відтінком, який відчувався як фірмовий знак Луари.

Вино 2 – Dumnacus Vigneron, Origines (Chinon, 2023)

  • 100% Каберне Фран
  • Глинисто-вапнякові ґрунти
  • Шинон мав більш серйозний тон: графіт та стружка олівця, обгорнуті навколо серцевини чорної вишні. Фрукти були темнішими, а таніни більш вираженими, але шовковистими. Вино з хребетом — таке, що змушує уявити собі смажену качку або навіть м’ясну закуску біля вогню.

Вино 3 – Frédéric Mabileau (Saun-Nicolas-de-Bourgueil, 2021)

  • 100% Каберне Фран – Органічне
  • Аромат захопив: лісова суниця, півонії, листова свіжість, що нагадувала прогулянку весняним лісом. На смак він танцював між легкістю та структурою — парадокс одночасної серйозності та грайливості. Органічний дотик ніби посилював чистоту, з чистим, тривалим посмаком.

Вино 4 – Château Fouquet (Saumur, 2021)

  • 100% Каберне Фран – Органічне та біодинамічне
  • Це був Сомюр у його найкращому вигляді: глинисто-вапнякова глибина надала вину надзвичайної елегантності. Аромати червоної сливи, подрібнених трав та мінерального відтінку мокрого каменю. Біодинамічна енергія надала вину майже тактильної яскравості, серцебиття в келиху.

Вино 5 – Famille Cognard (Сен-Ніколя-де-Бургей, 2020)

  • 100% Каберне Фран – Органічне
  • Глинисто-кремнієві схили з вапняковою кіркою
  • Тут Каберне Фран став багатшим, з шарами ожини, лакриці та ніжного какао. Кремнієві ґрунти додали нотку тепла та щедрості, а вапняковий хребет не дозволив йому відчуватися важким – вино з харизмою – водночас чарівне та приземлене.

Вино 6 – Domaine Olga Raffault, Les Picasses (Шинон, 2020)

  • 100% Каберне Фран – Органічне та біодинамічне
  • Глинисто-вапнякові ґрунти
  • Фінал став еталоном. Les Picasses від Ольги Раффо – це ім’я, яке з благоговінням шепочуть любителі Луари, і цей 2020 рік показав чому – структуроване, але елегантне, з ароматами чорної смородини, сушеної троянди, тютюнового листя та графіту. Таніни були відшліфованими, кислотність яскравою, а посмак довгим, що відлунює мінеральною чистотою. Вино, яке буде витончено старіти, розповідаючи історії протягом десятиліть.

Loire

Голос Луари на Mundus Vini

Завдяки цьому флайту Луара розкрила не лише вина, а й філософії:

  • Maison Ackerman продемонстрував доступність та яскравість,
  • Dumnacus Vigneron приніс серйозність та графітову напругу,
  • Frédéric Mabileau зачарував ароматом та легкістю,
  • Château Fouquet виразив біодинамічну життєву силу,
  • Famille Cognard додав глибини та харизми,
  • Domaine Olga Raffault завершив виступ серйозністю та позачасовістю.

Разом вони довели, чому Луара є одночасно джерелом і мостом, що поєднує теруари, історії та стилі в мозаїку, яка ніколи не припиняє розвиватися.

 

Коментар

Ірина Д’яченкова, співзасновниця Drinks+ Media Group та Wine Travel Awards:

Три дні наприкінці серпня у серці Пфальця стали калейдоскопом яскравих вражень від вин, спілкування з колегами, нових знань. І нехай це буде трохи емоційно та сентиментально, але яке ж це задоволення дегустувати найкращі вина світу разом із найкращими експертами з різних винних сфер – торгівля, що знає смаки споживача, як ніхто інший, виробники – енологи та сейлз менеджери, журналісти, сомельє, представники винних інституцій. За останні два роки, це не секрет, організатори суттєво оновили склад дегустаторів, залишивши кістяк та додавши «нову кров». Зараз дегустаційні комісії є по-справжньому єдиними організмами. І хоча вино – дуже суб’єктивний продукт, у нашій команді з представників Німеччини, Австрії, Польщі, Марокко та України, ми майже завжди збігалися у своїх оцінках – йшли дуже близько один до одного, іноді – буквально до повного збігу виставлених балів. Працювати в такій атмосфері, з головою комісії найвищої кваліфікації (від якого, до речі, дуже залежить темп роботи та комфорт за столом) – Крістіаном Цехмейстером (Christian Zechmeister), головою Wein Burgenland, було справжнім задоволенням. А основа для такого позитивного враження – це, безперечно, дуже високий загальний рівень вин конкурсу.

Вінцем дегустацій у нашій комісії стали два останні флайти, де всі вина отримали нагороди. З восьми Темпранільйо з Ріохі вінтажів 2016-2022 сім вин отримали золото та одне – Double Gold. Флайт з восьми австралійських Каберне-Совіньйон 2021-2023 років трохи поступився іспанському: з восьми вин шість золотих та дві срібні нагороди. Ці вина були просто чудові!

Справжня конкуренція на конкурсі точиться за срібні медалі: серед вин, які отримують 85-89 балів, як правило, відсіюються ті, у кого середній бал ближче до нижньої позначки – так працює правило 40%. Тому кілька українських зразків з показниками 86+ балів, на жаль, залишилися без медалі, проте їхні творці отримали гідну оцінку своєї праці. Адже участь у конкурсі такого рівня – це можливість перевірити свій продукт, зрозуміти, чи правильний напрямок, якому слідує виробник, і, звичайно, дати сигнал споживачеві, завоювавши нагороди. Тому і файнвайн типу бароло та амароне, і вина Долини Напа, Шампані, Бургундії – постійні учасники конкурсу. Тому й флагман українського виноробства компанія SHABO, яка зібрала сотні нагород з усього світу, серед переможців Mundus Vini Summer Tasting 2025 із чотирма золотими та однією срібною медалями за свої вина вінтажу 2023 року.

І хочу розповісти ще про одну давню традицію Mundus Vini. Це проведення факультативних, можна сказати, стихійних дегустацій. Вони відбуваються поза оціночними сесіями і поза офіційною програмою. Тут ніхто не виставляє бали, тут головне – емоції. На такі неформальні дегустації члени журі привозять вина своїх країн, інколи навіть вина власного виробництва. На цей раз і Drinks+ приїхав не з порожніми руками, захопивши з собою Suholimansky 2024 my Wine by Eduard Gorodetsky та Alibernet Reserve 2022 GIGI Winery. Обидва вина були сприйняті з великим інтересом та дуже позитивно.

“Сухолиманський” з новою стильною етикеткою, підкорив свіжим живим характером, чудовою ароматикою з квітковими та цитрусовими нотами, збалансованим фруктовим смаком. Невеликі складнощі викликала лише складність у вимові назви сорту, але справжні професіонали і з цим впоралися. Як виявилося, один із постійних суддів MV Давиде Бартоне (Davide Bortone), головний редактор winemag.it, минулого року побував у гостях у Едуарда Городецького в Україні. Він був сповнений емоцій та вражень, якими ділився з учасниками нашої імпровізованої дегустації.

Слід відзначити, що Alibernet або Odesa Black значно легше вимовляється і запам’ятовується іноземцями. Зразок від GIGI Winery також залишиться в пам’яті колег – настільки приємними були їх враження. Особисто мені дуже сподобалася стилістика – виноробу вдалося підкреслити всі найкращі характеристики Одеського Чорного. Вино вийшло фруктовим, з оксамитовими тонкими танінами, чудовою структурою, насиченим смаком, але без важкості – це вино, яке хочеться пити вже зараз, проте згодом воно обіцяє стати ще елегантнішим. Якби це вино було представлене на конкурсі, я впевнена, воно б отримало золото.

Mundus Vini

Mundus Vini – це конкурс, який має неповторну чарівність, створюючи ідеальну атмосферу для роботи дегустаторів та професійного оцінювання вин. Це конкурс, якому довіряють у всьому світі, і нагороди якого мають незаперечний авторитет.

З результатами літньої сесії можна ознайомитись тут.



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!


Фото: Drinks+, AD LUMINA

У кожного конкурсу є свій ритм. Цього літа на Mundus Vini він почався не з келиха, а з подарунка: маленької Ельветрітш. Міфічної істоти з Пфальцу – напівптаха, напівфантазії, грайливої й невловимої. Ідеальний символ для того, що ми робимо як дегустатори: шукаємо невловиме, несподіване, ще не відкрите. Дні швидко знаходять свій темп: довгі столи, ряд келихів, […]

За барними трендами – на Ібіцу

Бар-хоппінг – сьогодні найкраща школа бармена. Одне з місць сили оглядачі Drinks+ знайшли на сонячній Ібіці, де в Ibiza Gran Hotel відкрився популярний бар Musa – майданчик, де кожен коктейль стає сенсорним досвідом. Тут поєднуються інновації, мінімалізм, свідоме споживання та мистецтво міксології. Кожен мікс в цьому барі, кожен рух бармена – повністю відповідають провідним світовим тенденціям 2025 року. Спробуємо їх дослідити.


 Бар Musa на Ібіці – особливе явище на світовій арені, адже його засновник – не бармен, а шеф-кухар: за цим проєктом стоїть мішленівський шеф Оскар Моліна (Óscar Molina). Його бачення – не просто бар, а простір, який трансформує напій у естетичне переживання, де гості не лише дегустують, а й відчувають, релаксують, розмірковують, фотографують. Musa – це історія про те, як гастрономія і міксологія можуть створювати незабутні моменти.

Óscar Molina

Оскар Моліна

Мінімалізм із максимальним ефектом

Modernist. Це доказ того, що «менше» може бути «більше». Коктейль складається лише з трьох інгредієнтів – джина, лимонного соку та базиліку, але подача у витонченому келиху, з вітражними візерунками перетворює його на маленький витвір мистецтва. Цей підхід показує, як можна готувати актуальні напої просто і водночас стильно. Менше інгредієнтів означає мінімум товарних запасів, нижчі витрати, до того ж легше навчати персонал. При цьому напої виглядають гарно і пасують тим, хто робить картинку для Instagram. Що, зрозуміло, допомагає просувати заклад у соцмережах.

Театральна подача як конкурентна перевага

Ernest. Демонструє, як експериментальна подача може перетворити простий напій на незабутній момент. Поєднуючи мескаль, спеції та тропічні фрукти, цей коктейль подається під куполом диму, який розсіюється при подачі, створюючи повноцінний сенсорний досвід. Такий театральний підхід вирішує важливу проблему індустрії гостинності: як обґрунтувати преміальну ціну в умовах зростаючої конкуренції.

Стійкість у кожному ковтку

Upcycler. Можливо, саме цей коктейль є уособленням ініціатив зі сталого розвитку у сфері харчування та напоїв. Напій поєднує свіжу грушу, цитрусові та квіти фенхелю, подається у пляшці «другого життя» – тобто пляшці, яка вже була використана, але отримала нову функцію та естетичну цінність. Гарнир міксу мінімалістичний – чіпс з фіолетової картоплі, висушеної впродовж 24 годин. Цей підхід слідує принципам Zero Waste (нуль відходів) – нічого не викидається, а всі продукти та матеріали отримують друге життя. Він показує, як стійкі харчові бренди можуть поєднувати економію ресурсів із креативністю та прибутковістю. Для менеджерів із закупівель та керівників харчового сервісу Musa є наочним прикладом того, як зменшувати відходи й водночас створювати унікальні конкурентні переваги.

Сучасний тренд здорового способу життя

Slowtime. Уособлює зростаючий попит на витончені безалкогольні напої. Ця суміш із ароматичних рослин, характерних для джину, ананаса та імбиру не містить алкоголю, але має насичений і багатий смак. Коктейль задовольняє потреби гостей, які дбають про здоров’я, і водночас дозволяє зберігати прибутковість. Світовий ринок безалкогольних напоїв стрімко зростає, і заклади, які ігнорують цю тенденцію, ризикують втратити значні можливості для збільшення прибутку.

Співпраця Musa з артколекцією Ibiza Gran Hotel показує, як заклади можуть створювати цілісний бренд-досвід. Кожен коктейль у Musa – це не просто напій, а діалог з мистецтвом і навколишньою атмосферою, що робить кожен візит унікальним досвідом.



⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!


Джерело: fb101.com
Фото: fb101.com, ibizagranhotel, nativibiza.com

Бар-хоппінг – сьогодні найкраща школа бармена. Одне з місць сили оглядачі Drinks+ знайшли на сонячній Ібіці, де в Ibiza Gran Hotel відкрився популярний бар Musa – майданчик, де кожен коктейль стає сенсорним досвідом. Тут поєднуються інновації, мінімалізм, свідоме споживання та мистецтво міксології. Кожен мікс в цьому барі, кожен рух бармена – повністю відповідають провідним світовим […]

Bottle Shock: ціна за візит на виноробню сягнула 250 доларів

Так повелося на нашій планеті, що Каліфорнія задає тон у винному туризмі. Ось і зараз, на тлі падіння попиту на вино як на американському, так і багатьох ринках інших країн, каліфорнійські винороби роблять несподіваний хід конем. І світ із зацікавленістю спостерігає, що з того вийде.


Скільки-скільки?!

Приміром, сьогодні соцмережі спалахнули дебатами з приводу компанії Vice Versa Wines, заснованої Патрісом Бретоном (Patrice Breton) у 2003 році, – що прославилася щойно відкритою (в серпні 2025 р.) розкішною виноробнею в Калістозі, штат Каліфорнія з найсучаснішим льохом для витримки, спеціалізацією на преміальних моносортових  каберне совіньйонах та прайсом за візит з дегустацією  чотирьох вин у 250 доларів на персону.

 Зрозуміло, винороби зробили ставку не на дивакувате покоління Ζ, а на дорослих і заможних колекціонерів, зацікавлених в винах, що створюються на базі сталого розвитку і найліпших виноградників Долини Напа. Бретон, підприємець, який зробив себе сам, позиціонує Vice Versa як вершину вишуканості, де кожна пляшка коштує в середньому 175 доларів США згідно з рейтингами Wine-Searcher і втілює «красу та правду».

Приміром, в пропозиції є вина з неймовірного То Калон, про який viceversawine.com пише так: «То Калон означає «місце найвищої краси». Посаджений 1868 року, виноградник Бекстоффер То Калон є не тільки одним із найбільших виноградників Каберне Совіньйон у Долині Напа, він є одним із найкращих у світі. Виноградник завжди дарує вино з яскраво вираженим смородиновим та графітовим ароматами і текстурою, яка просто ідеальна. Для Oakville це те саме, що Шато Латур для Пойяка: вина розкішні і майже безсмертні».

 

За що?

Сакраментальне запитання має цілком логічні відповіді. Ціна на дегустацію «безсмертних», зрозуміло, не може бути демократичною. Навіть у менш схильних до преміалізації сусідів вартість візитів масово зростає на тлі операційних витрат через глобальне потепління, інфляцію та навіть політичну турбулентність. Втім, як свідчать публікації на X (колишній Twitter)  планка у 250 доларів привертає пильну увагу фолловерів та завсідників соцмереж. Деякі сигналізують, що традиційні літні натовпи в Напі рідшають через ціновий тиск.

З іншого боку, інвестиції в обладнання маєтку з найсучаснішим приміщенням витримки та зберігання теж диктують адекватну цінову політику в сфері енотуризму. І на їх тлі дегустація за 250 доларів на людину виглядає вже й не такою шокуючою. Виноробня площею 10 000 квадратних футів була спроєктована архітекторами з Сан-Франциско Олле Лундбергом і Левом Березницьким з Lundberg Design і відображає мінімалістичну естетику. Виноробня ховається в ландшафті: конструкція зі сталі та бетону вбудована в схил пагорба. Вхід в тунель веде у велику печеру площею 5,000 квадратних футів з дегустаційним салоном, де розміщені твори мистецтва бразильського художника Бруно Леонардо Франкліна де Мело, чиї роботи також прикрашають лейбл Beckstoffer Dr. Crane від Vice Versa. Печера обладнана гідроохолодженням і підігрівом підлоги, що дозволяє точно контролювати температуру для лімітованих релізів. Будівництво завершилося у 2025 році, а перший урожай на власному винограднику поряд став важливою віхою після років виробництва вин на потужностях Wheeler Farms (де, до речі, на туристів чекають теж недешеві пропозиції, що стартують від $145 за 4 вина з закусками і до $375 за обід Chef’s Table).

Реагуючи на закиди хейтерів, Бретон захищає виставлений прайс на дегустації для туристів, наголошуючи на захоплюючому досвіді, артистизмі обстановки тейстингів та певною мірою дефіциті – адже кількість екскурсій обмежена, причому ці опції часто розкуповують члени клубу.

Дегустації проводяться за вражаючим 2-тонним сталевим столом, а до пулу входять рідкісні вантажі: приміром,100-бальний Magnificent 7 2022 року, який отримав нагороди від International Wine Report.

 

Споживчі настрої: що далі?

Критики стверджують, що таке ціноутворення у винному туризмі загострює проблеми з доступністю вин регіону Napa, особливо з огляду на глобальне падіння продажів вина в цілому.  Згідно аналітики, опублікованої Wine Spectator в липні 2025 року, зниження попиту на червоне вино суттєво зачепило ресторани Сан-Франциско – вони повідомляють про зниження відповідного чеку практично на 25% порівняно з минулим роком. Загалом по  Штатах спостерігається падіння продажів Direct-to-Consumer (DTC), дегустаційні зали порожніють, а члени винних клубів вочевидь втомилися від підписки, завдяки якій одержують нові, але подекуди малозрозумілі релізи.

Тим часом прихильники, в тому числі інсайдери галузі, хвалять стратегію Бретона як далекоглядну інновацію, здатну захистити винний туризм від кризи.

Інші припускають, що високі ціни за візити туристів ризикують відштовхнути молодшу демографічну групу – сакраментальне покоління Z, яке віддає перевагу слабоалкогольним напоям і розумному споживанню.

Схоже, скільки б зараз не дебатувалися ціни візитів на виноробні, лише час покаже, з чим маємо справу – з  легковажною бульбашкою чи виваженим кроком. Тому пропонуємо поки сприймати прайси Vice Versa як виключення, адже виноробня Бретона, на відміну від обережної більшості, нічим не ризикує: вона має достатнє клубне коло, яке підтримає бренд навіть на тлі загального спаду.

 А ще спостерігаємо за сміливим маркетинговим експериментом каліфорнійців, адже ця модель продемонструє, де ті червоні лінії, за якими завершується придатна для сучасного енотуриста ціна на візит до преміальної локації.

 

фото: beckstoffervineyards.com, vinimap.com, Vice Versa



⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

Так повелося на нашій планеті, що Каліфорнія задає тон у винному туризмі. Ось і зараз, на тлі падіння попиту на вино як на американському, так і багатьох ринках інших країн, каліфорнійські винороби роблять несподіваний хід конем. І світ із зацікавленістю спостерігає, що з того вийде. Скільки-скільки?! Приміром, сьогодні соцмережі спалахнули дебатами з приводу компанії Vice […]

Concours Mondial de Bruxelles 2026: Вірменія – не минуле. Вірменія – вИтоки

У 2026 році міжнародний винний конкурс повернеться туди, де вино перестає бути напоєм і стає мовою.


Світовий Concours Mondial de Bruxelles вже давно вийшов за межі європейського центру – як географічно, так і за своїми змістами. Щороку він знаходить нові контексти: у 2023-му  –  в Мексиці, у 2025-му  –  в Китаї, у Їнчуані. І ось тепер напрямок на Вірменію.

 

Цей вектор  – не просто логістика або зміна пейзажу. Це  –  знак. Замість гучного урбаністичного майбутнього  – тиха, але промовиста глибина. Замість футуристичних готелів  –  виноградники, де лоза росте прямо з вулканічного каменю. Не пафос, а природність. Не демонстрація сили  –  запрошення до порозуміння.

«Ми хочемо, щоб гості не просто скуштували вірменське вино, а відчули, чому воно саме таке. Щоб усвідомили: цей смак має ґрунт, тишу, висоту. Має час, зрештою», –  розповідає Зара Мурадян (Ph.D. Zaruhi Muradyan), виконавча директорка Vine and Wine Foundation of Armenia.

Вино як культурний шар глибше за географію

Якщо у Китаї конкурс задавав ритм технологіям, масштабам і глобальному прориву нових країн у винний простір, то Вірменія – наче інший вимір. Не тому, що менше чи скромніше. А тому, що глибше. Вірменія не просто “ще один винний регіон”. Ця країна – одне з небагатьох місць на планеті, де, говорячи про вино, розповідають історію людства.

У печері Арені-1, що у Вайоц-Дзорі, – музейний комплекс, що став лауреатом премії Wine Travel Awards – археологи знайшли найдавнішу у світі виноробню: 4100 рік до нашої ери. І саме туди організатори Concours Mondial 2026 поведуть своїх гостей.

«Це буде не туристична екскурсія, а місце, звідки ми починаємо нашу розмову про вино. Ми запрошуємо не просто оцінювати місцеві зразки, – а побачити контекст, у якому вони живуть», – анонсує наступний конкурс Зара.

Автохтонність не мода. Це кровоносна система винної ідентичності

У сучасному винному світі автохтонні сорти стали модним словом. Але у Вірменії – це не мода, а кровоносна система винної ідентичності. І серце її – унікальні сорти.

  • Арені – гірський червоний сорт із Вайоц-Дзору, витончений, виразний, з легкою перцевою нотою.
  • Воскеат – “золота ягода”, або, як щей ого тут називають, «Біла королева вірменського винограду» – білий сорт з ароматом цитрусу, диких квітів і терпкої мінеральності.
  • Хндохні – глибокий, темний, насичений, з гірських схилів Арцаху.

«Ці сорти – наша гордість. Вони заслуговують на головну роль», – каже Зара. – «Ми підготуємо спеціальну сесію дегустацій та майстер-класів, щоб показати, на що здатне вино, яке росте в екстремальних умовах і має глибоке коріння».

І це лише частина – у Вірменії збереглося понад три десятки автохтонних сортів, і винороби починають повертати до життя ті, які ще донедавна вважалися втраченими. Вони складні, незручні, незвичні,  але саме в цьому і полягає нова привабливість вірменського вина. У світі, де каберне і шардоне можна зустріти в кожному регіоні, Вірменія пропонує іншу мову. Свою.

Тому на Concours Mondial de Bruxelles 2026 вони не будуть фоном. Вони стануть голосом.

Терруар не просто ґрунт. Це спільнота

Окрема увага буде присвячена виноробним регіонам Вірменії. Так, усі знають Вайоц-Дзор. Але організатори планують показати ще цілу добірку видатних місць. Серед них:

  • Армавір, розташований на рівнині, де теплі дні і багаті ґрунти формують округлі, щедрі вина;
  • Арарат – регіон у тіні легендарної гори, з м’яким континентальним кліматом;
  • Арагацотн – прохолодніший, вітряний, ідеальний для ароматних білих і експериментів;
  • Тавуш – зелений і вологий, на північному сході, де вино має майже грузинську динаміку;
  • і, звісно, Вайоц-Дзор – серце стародавнього виноробства, з високогір’ям і шаленими перепадами температур.

Караси: коли глина не символ, а інструмент

Технологія караса – витримка вина в глиняних посудинах – є частиною вірменського спадку. Але важливо: це не фетиш і не реконструкція. У Вірменії карас – жива технологія. Її застосовують поряд із сучасною інфраструктурою: сталі баки, французький дуб, бетон, амфори.

«Ми не хочемо зводити себе до уособлення старовини. Ми різні», – пояснює Зара. – «І так, вино в карасах буде у програмі, але не як шоу. Як ще один вираз поваги до часу, до циклу, до простоти».

«Ми хочемо показати весь спектр – від глини до сталі, від біодинаміки до лабораторної точності. Але в центрі завжди – повага до землі», – пояснює Зара.

Діаспора: не тренд деталь мозаїки

Так, серед вірменських виноробів є чимало тих, хто повернувся із США, Франції, Аргентини. Вони інвестують, відроджують, привозять технології. Але важливо не перебільшити.

«Вірменське виноробство – це синтез. Місцевих родин, які зберегли лозу в найважчі для них часи. Молоді, яка вчиться в різних країнах світу і будує тут. І тих, хто повернувся з мрією і досвідом», – підкреслює Зара. –

«Це не зовнішня ініціатива. Це внутрішній процес, що росте природньо – знизу вгору».

Більше, ніж конкурс

Concours Mondial de Bruxelles – не просто платформа для оцінювання вин. Це привід зібратись. Привід показати одне одному, як ми працюємо, як відчуваємо землю, як адаптуємось до змін. У Вірменії ця розмова буде щирою. Не тому, що тут усе ідеально. А тому, що тут усе справжнє.

Серед учасників – виноробні, що працюють за органічними й біодинамічними принципами. Будуть організовані B2B-зустрічі з виробниками, освітні тури. Але головне – простір для глибокого діалогу.

«Ми хочемо, щоб після цього конкурсу гості поїхали з чимось більшим, ніж оцінками. З новим досвідом. Зі зміною погляду на винну карту світу»,  – підсумовує Зара.

Вірменія не намагається бути винною сенсацією. Вона просто запрошує до розмови. І має, що сказати.

Досьє D+

Вперше у своїй історії Вірменія прийме 33-й реліз відомого Concours Mondial de Bruxelles, запланований в Єревані з 21 по 23 травня 2026 року. Захід планує зібрати понад 370 професійних дегустаторів зі щонайменше 49 країн світу та надасть можливість продегустувати та оцінити близько 7 500 вин з усього світу. Вибір Вірменії в якості приймаючої країни відображає зростаючу міжнародну репутацію її виноробства.

До речі, Міністерство економіки Республіки Вірменія нещодавно оголосило виноробний сектор стратегічним пріоритетом для економічного та туристичного розвитку країни.

 

фото: Vine and Wine Foundation of Armenia



⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж ⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

У 2026 році міжнародний винний конкурс повернеться туди, де вино перестає бути напоєм і стає мовою. Світовий Concours Mondial de Bruxelles вже давно вийшов за межі європейського центру – як географічно, так і за своїми змістами. Щороку він знаходить нові контексти: у 2023-му  –  в Мексиці, у 2025-му  –  в Китаї, у Їнчуані. І ось […]

Одразу два Blanc de Blancs Champagne Palmer

Виробник шампанського Palmer & Co. одночасно випустив два вина: Blanc de Blancs 2018 та Blanc de Blancs 2013.


Обидва вина створені на основі Шардоне з ділянок Villers-Marmery та Trépail, що розташовані на пагорбах Montagne de Reims. Хоча регіон більш відомий червоними сортами, саме ці села дають щільні, структуровані білі вина. Для балансу та складності до купажу також додано Шардоне з Côte de Sézanne.

За словами головного винороба Ксав’є Бердена (Xavier Berdin), ці теруари, які раніше вважались «прохолодними» і складними для вирощування, сьогодні стали перевагою на тлі змін клімату, «вони допомагають зберігати свіжість, кислотність і елегантність у вині».

2018 рік став дуже вдалим для Шампані: після дощової зими були гарна весна і тепле літо, що забезпечило повноцінне визрівання ягід. Blanc de Blancs 2018 вийшло яскравим, енергійним та збалансованим.

Винтаж 2013 року, представлений лише у форматі магнум, мав довгий вегетаційний період, із затримкою цвітіння до липня й пізнім збором врожаю в жовтні. Попри дощі та град, результат перевершив очікування, вино має елегантну структуру і яскравий смак.

Palmer описує їх так:

– 2018 – це про свіжість і енергію,

– 2013 – про спокійну глибину і витримку.

Обидва вина чітко передають стиль Palmer – з акцентом на теруар, баланс і час.



⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж ⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!


Джерело: thedrinksbusiness.com
Фото: businessinsider.com, facebook.com/champagnepalmer/

Виробник шампанського Palmer & Co. одночасно випустив два вина: Blanc de Blancs 2018 та Blanc de Blancs 2013. Обидва вина створені на основі Шардоне з ділянок Villers-Marmery та Trépail, що розташовані на пагорбах Montagne de Reims. Хоча регіон більш відомий червоними сортами, саме ці села дають щільні, структуровані білі вина. Для балансу та складності до […]

Кохання в кожній краплі: як народжуються вина Loveblock

Історія Loveblock Winery почалася задовго до її заснування, адже компанія стала «другою дитиною» подружжя Кіма та Еріки Кроуфордів.

Ще у 1996 році вони запустили інноваційну виноробню Kim Crawford Wines, яка прославила  новозеландські  совіньйон блани по всьому світові. Зараз родина  вкладає всі зусилля, знання і любов у органічні вина Loveblock, які представляє на українському ринку компанія Винфорт.


Унікальний стартап

Отже все почалося з кохання. Про що, власне, ви могли здогадатися з назви бренду.  А ще – з краплини вина, адже яскраві почуття представниці фармацевтичної компанії з Південної Африки і новозеландського винороба спалахнули на  винному фестивалі на вершині гори Паарл. Саме там Еріка  відкрила для себе чудові новозеландські вина і зустріла свою долю.

Винороб Кім Кроуфорд зачарував дівчину настільки, що вона залишила рідну країну і переїхала до Нової Зеландії. Там у них народилося двоє дітей. І там вони розробили бізнес-план для Kim Crawford Wines, який суттєво вплинув на репутацію всієї винної індустрії Нової Зеландії та підніс на новий рівень імідж сорту Совіньон Блан.

Кроуфорди складали в усіх сенсах динамічний і гармонійний дует: він – винороб, вона – маркетолог. Коли подружжя заснувало Kim Crawford Wines, вони не мали нічого, крім великої ідеї та амбітного бачення. Їхній підхід був досить інноваційним: на початкових етапах їхня «віртуальна виноробня» функціонувала просто в кімнаті їхнього будинку в Окленді. Кім, досвідчений винороб, купував виноград у місцевих виноградарів, а сам процес виробництва вина відбувався на орендованих об’єктах. Цей нестандартний підхід дозволив знизити витрати на землю та обладнання, що було справжньою інновацією для того часу.

«Це була важка праця, складний шлях, — згадує Еріка про ті дні. — Ми будували бренд і категорію буквально з нуля: дзвінок за дзвінком у ресторани, лише вдвох, з обмеженим бюджетом. Ми були молоді та безстрашні. Робили це просто тому, що хотіли».

Завдяки розумному управлінню бренд Kim Crawford Wines швидко набрав популярності. Уже за сім років компанія стала однією з десяти найбільших виноробень Нової Зеландії, а бренд приніс значний прибуток. Стиль Кіма – «виразний, фруктовий, з яскраво вираженим сортовим характером» – став еталоном новозеландських совіньйон бланів, перевершивши всі їхні очікування.

У 2006 році Кроуфорди продали свою компанію канадському гіганту Vincor International, який через три роки був поглинений ще більшою корпорацією Constellation Brands. Після цього Kim Crawford Wines посів лідерське місце на американському ринку. У 2016 році бренд досяг роздрібних продажів у США на суму 229 мільйонів доларів і став найпопулярнішим новозеландським брендом та абсолютним лідером серед світових совіньйон бланів.

 

Народження Loveblock

Після продажу компанії Кім і Еріка більше не мали стосунку до винного бренду, який носить їхнє ім’я. До того ж, діяла тимчасова угода про неконкуренцію, що змусило їх зробити паузу і обдумати подальші кроки. Кім повернувся до виноробства як консультант, а Еріка — до маркетингу та виноградарства, вперше у своєму житті. Кім завжди добре контролював виноробство, але виноградарство було їхнім «слабким місцем», і опанування цього етапу дало змогу повністю контролювати весь процес у майбутньому.

Важлива деталь в цій історії про кохання: після продажу Kim Crawford Wines Кроуфорди заробили близько 50 млн доларів, і це дало їм можливість придбали занедбану ферму високо в горах над Мальборо та протокою Кука. Так вони отримали можливість реалізувати нову мрію – створити виноробню, що відображала б їхні принципи і прагнення до органічного виноробства. Так народився Loveblock, який став проєктом, що сповістив про повернення Еріки та Кіма Кроуфордів в індустрію.

 

Назву нового бренду Кроуфорди пояснюють наступним чином: «Ми поділили територію на виноградні блоки і збираємо врожай з кожного з них окремо, щоб зберегти унікальні характеристики кожної ділянки. Це була праця з любов’ю до кожного блока! Саме тоді виникла назва «Loveblock», яка відображала нашу пристрасть до цього процесу. Loveblock – це еволюція і для нас, і для сорту Совіньйон Блан».

Органічна філософія Еріки Кроуфорд

Ідея направити зусилля на органічне виноградарство належала Еріці, адже це є  віддзеркаленням її власного способу життя. Ще у студентські роки вона стала вегетаріанкою. А під час стресових часів створення першого бренду та виховання дітей жінка  була просто змушена  переглянути ставлення до свого здоров’я. Еріка виключила штучні добавки з харчування і косметичних засобів – і це допомагало їй фізично почуватися краще. Зрештою цей досвід підштовхнув і до ідеї органічного виноробства як наступного кроку в пошуку більш здорового та етичного способу життя.

«Ми не просто вирішили зайнятись органікою, бо це було потрібно ринку – насправді не було, – розповідає Еріка. – Це менш прибутково, і дуже важко! Сьогодні ринок набагато більше готовий до органіки, ніж п’ять років тому. Шлях був довгий, але нарешті я бачу попит на ці вина. Йдеться і про те, що в пляшці, і як компанія себе веде та як ставиться до людей».

Створення органічного виноградника на занедбаній землі вимагало восьми років важкої праці, але результат виправдав себе. Кроуфорди перетворили покинутий курган на доглянутий виноградник, де дотримуються принципів біодинаміки.

Органічні винороби не використовують хімічні пестициди чи гербіциди, а створюють здорове середовище для виноградної лози, щоб вона процвітала без необхідності втручання.

Природний підхід до виноробства є основою філософії Loveblock. Виноробня з самого початку зосередилася на застосуванні сталих практик. Ідея полягає в тому, щоб залишити землю кращою, ніж вона була, усуваючи хімікати і добавки, зменшуючи втрати на всіх етапах виробництва та транспортування і створюючи вино, яке не тільки смачне, але й екологічно чисте.

Зокрема, виноробня Loveblock активно працює над покращенням здоров’я ґрунту, використовуючи покривні культури, компост і тварин, щоб підтримати екосистему і забезпечити стійкість виноградників. Кури, вівці та велика рогата худоба допомагають контролювати бур’яни та шкідників, зменшуючи потребу в хімії. Щодо пакування, компанія використовує легкі пляшки, що зменшує вплив на навколишнє середовище, знижує витрати на транспортування та додає преміум-ефекту без шкоди для природи.

Стриманість і елегантність  –  новий еталон новозеландських вин

Кім і Еріка Кроуфорди переконані, що органічне виноробство на сьогодні стає основним орієнтиром не тільки для Loveblock, але й для всієї новозеландської виноробної індустрії.

Міняється і підхід до смакових характеристик вин. Кім розповів, що винороби з Нової Зеландії, подібні до нього, прагнуть відмовитись у своїх винах від удару сильними ароматами та смаками. Стриманість і елегантність – нові девізи. Це відмінно вдається при створенні органічного вина.

Щоб вино було сертифіковане як органічне, воно не повинно містити доданих сульфітів. Це стало викликом, адже без сульфітів 60–80% вина окислюється. Природним антиоксидантом може бути танін, але Совіньйон Блан не дає достатньої кількості танінів, а одержати їх шляхом витримки в дубі не вийде, адже Кроуфорди не витримують вино в бочках… Та Еріка знайшла рішення – придумала спосіб екстрагувати чайні таніни і додавати їх у вино. І була задоволена результатом.

«Вина без сульфітів м’якші, зі стриманішим смаком, — зауважує Еріка Кроуфорд, описуючи вина Loveblock як більш цікаві, тендітніші у смаку та структурі та дружні до їжі. — Ґрунт відіграє велику роль — в одному винограднику є стільки мікробіомів, і саме це дає ту текстуру, яку ми шукаємо. Вино не велике, не кричить про себе з першого ковтка — воно змушує повернутись і дослідити його ще раз. У нашому  органічному вині більше флоральності — персик, ананас, навіть трохи базиліку».

Окрім совіньйон бланів, Loveblock також має успіх із органічними піно грі та піно нуарами — перші роблять у більш сухому стилі, ніж зазвичай, а другі — насиченіші, ніж більшість новозеландських. Піно Нуар вирощується на винограднику в Центральному Отаго, південніше — регіон тепліший, і дає вина з «більшою інтенсивністю, зрілими смаками та приємною грибною/умамі текстурою на піднебінні».

Також варті уваги «Ґевюрцтрамінер» та «Рислінг», створені Loveblock.

Сьогодні Loveblock Winery  – це виноробня, яка не тільки виготовляє чудові органічні вина, але й є зразком для інших виноробів, які прагнуть робити бізнес із максимально дбайливим ставленням до землі і всіх, хто на ній живе.

Історія Loveblock стала втіленням усіх ідеалів, яких прагли Кім і Еріка. Це не просто історія виноробства, а історія любові до землі, людини та природи.

 

Дегустаційні нотатки

 

 

Gewürztraminer Marlborough Loveblock

Кондиція: біле сухе

Регіон: Долина Аватере, Мальборо, Нова Зеландія

Сорт винограду: 100% Гевюрцтрамінер

Вміст алкоголю: 13,5 %

Особливості технології: мацерація 4 години в контакті зі шкіркою

Потенціал витримки: 10 років після збору врожаю

Аромат: інтенсивний, з нотами тропічних фруктів, таких як гуава, червоний апельсин та солодкий мандарин

Смак: округлий, із стійким тривалим пряним посмаком, що добре збалансований освіжаючою кислотністю

Гастрономічне поєднання: страви азійської та індійської кухні, м’які сири

Температура сервірування: 8–10°С

 

Pinot Gris Marlborough Loveblock

Кондиція: біле сухе

Регіон: Долина Аватере, Мальборо, Нова Зеландія

Сорт винограду: 100 % Піно Грі

Вміст алкоголю: 13,0 %

Особливості технології: 5 % вина ферментовано в бочках з французького дуба і через 3 місяці купажовано з рештою виноматеріалу

Потенціал витримки: 10 років після збору врожаю

Аромат: інтенсивні ноти груші та дині

Смак: складний, має гарну структуру з характерною кислинкою,

завершується мінеральним тоном

Гастрономічне поєднання: аперитив, страви азійської кухні, морепродукти

Температура сервірування: 8–10°С

 

Pinot Noir Central Otago Loveblock

Кондиція: червоне сухе

Регіон: Central Otago, Нова Зеландія

Сорт винограду: 100 % Піно Нуар

Вміст алкоголю: 13,0 %

Особливості технології:

5-денний процес настоювання сусла

Потенціал витримки: 10 років після збору врожаю

Аромат: інтенсивні тони вишні, сливи, спецій з грибними нотами

Смак: сухий, з м’якими танінами

Гастрономічне поєднання: грибні страви, страви з індички, ягнятини, телятини, а також лосося

Температура сервірування: 12–14°С

 

Riesling Marlborough Loveblock

Кондиція: біле сухе

Регіон: Долина Аватере, Мальборо, Нова Зеландія

Сорт винограду: 100 % Рислінг

Вміст алкоголю: 12,0 %

Особливості технології: холодна ферментація

Потенціал витримки: 10 років після збору врожаю

Аромат: яскраві ноти лимону та лайму з відтінками меду

Смак: освіжаючий, має гарну кислотність, що балансує мінеральним тоном

Гастрономічне поєднання: аперитив, суші, сашимі

Температура сервірування: 8–10°С

 

Sauvignon Blanc Marlborough Loveblock

Кондиція: біле сухе

Регіон: Долина Аватере, Мальборо, Нова Зеландія

Сорт винограду: 100 % Совіньон Блан

Вміст алкоголю: 13,5 %

Особливості технології: ферментація проходить частково в бетонних чанах та частково у французьких барріках

Потенціал витримки: пити молодим

Аромат: яскраві ноти ананасу, тропічних фруктів та свіжих трав

Смак: округлий, з характерною кислинкою, що балансує фруктово-мінеральним тоном

Гастрономічне поєднання: аперитив, морепродукти, устриці, паста, страви з курки

Температура сервірування: 8–10°С

 

Sauvignon Blanc Tee Marlborough Loveblock

Кондиція: біле сухе

Регіон: Долина Аватере, Мальборо, Нова Зеландія

Сорт винограду: 100 % Совіньон Блан

Вміст алкоголю: 13,0 %

Особливості технології: використовують чайні таніни в якості консервантів

Потенціал витримки: пити молодим

Аромат: інтенсивний аромат апельсинової цедри, айви, персику, агрусу та свіжих трав

Смак: свіжий та елегантний, пряний з характерною кислинкою

Гастрономічне поєднання: аперитив, м’які сири, морепродукти, паста, біле м’ясо, біла риба

Температура сервірування: 8–10°С

 

Erica Sauvignon Blanc Marlborough Loveblock

Кондиція: біле сухе

Регіон: Долина Аватере, Мальборо, Нова Зеландія

Сорт винограду: 100 % Совіньон Блан

Вміст алкоголю: 13,0 %

Особливості технології: ферментація проходить частково в бетонних чанах та частково у французьких барріках

Потенціал витримки: пити молодим

Аромат: яскравий – ананасу, тропічних фруктів з мінеральними нотами

Смак: має складну структуру, збалансовану кислотність та фруктовий посмак

Гастрономічне поєднання: морепродукти, паста, страви з курки, біла риба

Температура сервірування: 8–10°С



⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж ⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!


 

Історія Loveblock Winery почалася задовго до її заснування, адже компанія стала «другою дитиною» подружжя Кіма та Еріки Кроуфордів. Ще у 1996 році вони запустили інноваційну виноробню Kim Crawford Wines, яка прославила  новозеландські  совіньйон блани по всьому світові. Зараз родина  вкладає всі зусилля, знання і любов у органічні вина Loveblock, які представляє на українському ринку компанія […]

Украина