Увага! На сайті використовуються cookie файли.
The site uses cookie files
Даний сайт має вікове обмеження.
This site has age restrictions!
Я підтверджую, що мені, на жаль, давно виповнилося 18 років
Коли Джаред Кушнер та Стів Віткофф приїхали до Києва, українці завмерли в очікуванні: чи привезли вони щось конкретне, чи бодай натяк на конкретне, чи хоча б щось, що можна назвати «конкретним» з мізерною часткою фантазії.
Результати перемовин вклалися в дві прості, але сакральні на сьогодні дії: кияни нарешті виспалися та закупилися в торгово-розважальних центрах. З тим представники Трампа і поїхали назад. Але пообіцяли повернутися.
Бо до душі виявився прийом. А під час пресконференції американські переговірники навіть гаряче спростували чутки, ніби їх вибісило діставатися до столиці потягом. Навпаки, пан Віткофф привселюдно заявив, що поїзд йому дуже таки сподобався. І тут уся країна замислилася: що ж саме причарувало американців на нашій залізниці? Можливо, той особливий український вайб, коли ти їдеш у темряві, а поруч хтось тихенько їсть котлету в фользі?
Здивування тривало недовго, бо до нас надійшли деталі меню, яким “Укрзалізниця” частувала високопоставлених гостей. І тут дипломатія вдалася до символіки: страви були з ресторану кримськотатарської кухні «Селям». Назва, до речі, перекладається як два в одному: «мир» та «вітання». І це було доречним нагадуванням чий Крим, щоб бува не переплутали після попередніх московських історій, що тягнуться від печенігів до наших днів. А щоб затьмарити спогади про гідний пенсійних мемуарів кремлівський чебурек, подали бахчисарайський шашлик.
До кримськотатарських страв запропонували вина від двох авторитетних українських виробників, номінантів міжнародної премії Wine Travel Awards – від 46 Parallel Wine та Beykush Winery. Керівник останньої Світлана Цибак поділилася фото з обіду американців.
Наталія Бурлаченко, CEO & Founder компанії BIG WINES, що виробляє представлені американцям вина бренду 46 Parallel, в соцмережах висловила подяку своєму енологу – Євгенії Пустовіт та всім, хто докладає зусиль, щоб українське вино найвищої якості було на столах українців та гостей України.
Уся ця гастрономічна історія насправді вселяє віру якщо не в таланти американських перемовників, то принаймні в те, що маємо шанс і задоволення бачити їх знову. І нарешті ще раз спокійно поспати вночі.
Віват українському вину і гастрономічній дипломатії!
Приєднуйтесь до наших соцмереж
⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.
⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!
19.08.2026
