Увага! На сайті використовуються cookie файли.
The site uses cookie files
Даний сайт має вікове обмеження.
This site has age restrictions!
Я підтверджую, що мені, на жаль, давно виповнилося 18 років
Коли Джаред Кушнер та Стів Віткофф приїхали до Києва, українська публіка завмерла в очікуванні: чи привезли вони щось конкретне, чи бодай натяк на конкретне, чи хоча б щось, що можна назвати «конкретним» із певною часткою фантазії.
Результати перемовин вклалися в дві прості, але святі на сьогодні дії: кияни нарешті виспалися та зробили покупки в торгово-розважальних центрах. З тим представники Трампа і поїхали. Але пообіцяли повернутися. Бо до душі виявився прийом. А під час пресконференції американські переговірники навіть спростували чутки, що їх вибісило діставатися до столиці потягом. Навпаки, пан Віткофф привселюдно заявив, що поїзд йому дуже таки сподобався. І тут уся країна замислилася: що ж саме могло сподобатися американцям на нашій залізниці? Можливо, той особливий український вайб, коли ти їдеш у темряві, а поруч хтось тихенько їсть котлету в фользі?
Здивування тривало недовго, бо до нас надійшли деталі меню, яким Укрзалізниця частувала високопоставлених гостей. І тут дипломатія зробила елегантний, майже художній жест: страви були з ресторану кримськотатарської кухні «Селям».
Назва, до речі, перекладається як два в одному: «мир» та «вітання». І це було доречним нагадуванням чий Крим, щоб бува не переплутали після попередніх московських історій, які тягнуться від печенігів до наших днів. А щоб затьмарити спогади про кремлівський чебурек, гідний пенсійних мемуарів, подали кримський шашлик.
До кримськотатарських страв запропонували вина від двох авторитетних українських виробників, номінантів міжнародної премії Wine Travel Awards – ігристі від 46 Parallel Wine та тихі від Beykush Winery. Керівник останньої Світлани Цибак поділилася фото з обіду американців.
Наталія Бурлаченко, CEO & Founder компанії BIG WINES, що виробляє представлені американцям ігристі, в соцмережах висловила подяку своєму енологу – Євгенії Пустовіт та всім, хто докладає зусиль, щоб українське вино найвищої якості було на столах українців та гостей України.
Уся ця гастрономічна історія насправді вселяє віру якщо не в успіх і таланти американських перемовників, то принаймні в те, що маємо шанс і задоволення бачити їх знову. І нарешті ще раз спокійно поспати вночі. Віват українському вину і гастрономічній дипломатії!
Приєднуйтесь до наших соцмереж
⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.
⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!
19.08.2026
