Участь у міжнародних винних конкурсах, що донедавна було швидше винятком для молодого українського виноробства, наразі є вже сталим правилом, а численні нагороди — не приємною несподіванкою, а закономірністю. «Лише у 2023 році українські вина здобули більше ніж 150 медалей від престижних міжнародних конкурсів, здебільшого це золото. Разом з українськими конкурсами маємо більше ніж 300 медалей» — поділився спостереженнями з оглядачем Drinks+ Сергій Клімов, автор книги «Нерозказана історія українського виноробства», керівник з розвитку Wines of Ukraine та засновник Uwines, BraveWine, Kyiv Food and Wine Festival. Ми звернулися до самих учасників процесу – конкурсантів та суддів, аби визначитись, що саме стає найбільшою нагородою – медалі, маркетинг чи досвід.

Історичний досвід

Зважаючи на традиції українського виноробства, термін «молоде» може викликати запитання: у нашому контексті він означає, швидше,– «те, що відновлюється й розвивається». Виробництво й споживання вин на території сучасної України має багатошарову й давню історію, у тому числі – історію участі у великих міжнародних конкурсах. Нещодавно винна спільнота України обговорювала цікавий кейс за участі двох дослідників історії українського виноробства — експертів та авторів книг Анни-Євгенії Янченко та  Сергія Клімова. Йшлося у ньому, зокрема, про Всесвітню виставку у Парижі 1900 року й про участь у ній виноробів, що працювали на території сучасної України. Чому саме ця подія мала таке величезне значення для винної індустрії? «Масштаб виставки, що відбулась на межі століть, нам з вами важко уявити, оскільки ми живемо у світі надшвидких технологій, інтернету та штучного інтелекту. Але 124 роки тому світ був іншим. Готувалися до виставки цілих 8 років. Всі країни світу представляли свої найвизначніші здобутки у всіх сферах господарства. Виставка тривала 212 днів, на ній було представлено 83 тисячі учасників з 42 країн, а відвідали її 50 мільйонів людей. Це була дійсно грандіозна подія», – розповідає Сергій Клімов.

Хто ж із тодішніх виноробів, чиї виноградники знаходились на території сучасної України, отримав нагороди на Всесвітній виставці? Ось список, який Анна-Євгенія наводить з документальних джерел:

Князь Трубецький П.М. (Херсонщина) – Гран-прі; «Товариство виноробів» (Одеса) – «золото» та почесний відгук; Жевержеєв Сергій Миколайович (Харків) – «золото» за кримське вино; Бланден Іван Петрович (Крим, Ялта) – «срібло»; Ушкови, спадкоємці Кузнєцова О.Г. (Крим, Форос) – «срібло»; Федосєєв Іван Олексійович (Крим, Гурзуф) – «срібло»; Віннер Борис Іванович (Крим, Артек/Партеніт) – «срібло»; «Товариство  Г.М. Христофорова»  (Крим, Сімферополь) – «бронза».

За нашими даними, серед них також були «Архадерессе» князя Костянтина Горчакова, Магарачське училище виноробства тощо. Більшість з відомих нам українських учасників отримала почесні нагороди — Паризька виставка виявилася щедрою на відзнаки, і надавались вони не лише винам.

Є ще один цікавий момент. Сергію Клімову вдалося розшукати документ, що стверджує: у категорії Hors Concours Всесвітньої виставки фігурує кримське ігристе князя Голіцина. До цієї категорії зазвичай потрапляють ті напої, що не мають рівних. «Цей список  – своєрідний зал слави. Між іншим, у ньому неподалік від вина Голіцина значиться також шампанське Moët & Chandon» – коментує Сергій.

Можливо, ця історія потребує більш детального дослідження, але в нашій статті найважливішим є не детальний перелік всіх нагород та учасників, а той факт, що вина українських терруарів навіть більше ніж століття тому підкорювали міжнародні експертні журі. Це дає підстави нашим виноробам сміливіше представляти свій доробок світові.

Сучасний досвід

Чи варто українським виноробам витрачати час, сили, кошти на участь у міжнародних конкурсах сьогодні, під час жахливої російської агресії, що вже два роки триває в Україні? «Варто, тому що це вкотре дає нам можливість розповідати про Україну на міжнародному рівні, презентувати наше виноробство і знаходити нові канали продажів на експортних ринках. Це – важлива складова культурної й економічної дипломатії», – вважає Сергій Клімов.

Сьогодні справжнім рекордсменом і флагманом українського виноробства, у тому числі й у кількості та якості медалей, є компанія SHABO, котра нещодавно відзначила свій 20-річний ювілей і зібрала на цей момент більше ніж 500 медалей та відзнак від найвідоміших міжнародних конкурсів.

Гіоргі Іукурідзе, співзасновник SHABO, розповів про досвід участі у міжнародних конкурсах: «Засновуючи SHABO, ми ставили перед собою мету: створити перше вітчизняне Велике вино, сформувати бренд українського вина, закріпити місце України на винній мапі світу. Участь у міжнародних виставках і конкурсах ми беремо, починаючи з 2012 року, – з того моменту, коли закладені нами виноградники набрали силу й дали нам можливість робити вина, достойні презентації на міжнародній арені.

Як впливають наші нагороди на українського споживача? Наявність «медальок» на пляшці ніяк не впливає ні на продажі, ні на впізнаваність. Decanter, Mundus Vini – ці назви мають сенс в першу чергу для експертної аудиторії. Але наявність нагород від топових міжнародних конкурсів, тим більше, коли ваші вина отримують їх щороку, є ознакою системної якості вашого продукту й команди, позитивним сигналом для професіоналів. Це допомагає вибудовувати експорт.

Конкурси, з яких ми починали – IWC London, Decanter, Mundus Vini. Зараз цей список суттєво розширено. Щодо нагород, котрими я пишаюсь найбільше, – визначитись доволі складно. Швидше за все, це все ж таки перше українське «золото» й «платина» на Decanter. Ці нагороди отримали позитивний резонанс і вдома, і серед міжнародних експертів. Вони є важливими не лише для нас, а й для наших колег, для виноробної України в цілому. А ще для мене особисто дуже важливою є спеціальна відзнака в конкурсі найкращих Каберне світу на озері Комо, у 2017 році. Наше Каберне увійшло до TOP 5, випередивши два Premier Grand Cru Classé з Бордо. Кожна з тих пляшок коштувала приблизно у 80 разів дорожче, ніж SHABO».

Світлана Цибак, директорка виноробні Beykush, голова Асоціації крафтових виноробів України та співзасновниця Wines of Ukraine, розмірковує про досвід своєї компанії: «Участь у міжнародних конкурсах ми беремо, починаючи з 2019 року. Нам було цікаво отримати коментарі від закордонних спеціалістів. Одним із найвпливовіших конкурсів ми вважаємо Decanter World Wine Awards, тому взяли у ньому участь. Хотіли би відправити наші вина Паркеру, але він досі не погоджується працювати з українськими винами.

У 2020 році завдяки підтримці Drinks+ вина Beykush потрапили на дегустацію до Дженсіс Робінсон і отримали високу оцінку – для нас це був справжній успіх. У 2022 р. Ми вперше взяли участь в IWSC. Власне, нагороди, котрими ми особливо пишаємося, – «золото» від Decanter за «Шардоне Резерв» і «золото» від IWSC за «Кара-Кермен». Також у нашій скарбничці багато «срібла», наближеного до золота по балах, і для нас це також важливо. На ці відзнаки звертають увагу експерти. По результатах конкурсів відслідковують тренди, відкривають нові регіони, знаходять нових партнерів. Тобто ця історія, в першу чергу, є знаком якості для експертної спільноти. Щодо практичного результату – наприклад, цього року Beykush взяли участь у VIP-заході від Decanter, до участі в якому запрошують лише медалістів (не нижче «золота»). Це додаткова увага від професіоналів та ЗМІ».

А судді що?

Задля об’єктивності картини пропонуємо інший ракурс від суддів міжнародних конкурсів. Без перебільшення, найбагатший досвід в Україні в цій галузі мають оглядачі медіа-групи Drinks+. Редакція видання вже понад 20 років поспіль співпрацює з цілою низкою авторитетних конкурсів: Mundus Vini; Concours Mondial de Bruxelles; Barolo Barbaresco World’s Best Palates, New York; винний конкурс Vinitaly; Imeretian Wine Competition, Georgia.

Одним з наймасштабніших і найвідоміших дегустаційних змагань є Concours Mondial de Bruxelles. «Цей конкурс користується такою популярністю серед виноробів, що кілька років тому організатори поділили його на основний – Red&White, а також кілька спеціалізованих заходів, присвячених окремим типам вин – наприклад, ігристим та рожевим», – ділиться своїм досвідом Ірина Д’яченкова, співвласниця Drinks+ Media Group. – Кожен раз конкурс СМВ організовують у різних країнах та винних регіонах. Крім того, проводять окремі сесії, присвячені певним сортам – приміром, нещодавно відбувся конкурс з вин сорту Vranec. Таким чином регіональне виноробство має можливість просування не лише окремих виробників, але й флагманських сортів та теруарів. Зрозуміло, ця опція в перспективі актуальна і для України.

В якості суддів організатори залучають професіоналів з усього світу. Програма для суддів складається не лише з конкурсних тейстингів, а й турів на виноробні, майстер-класів, культурних та дегустаційних заходів. Це – знайомство із регіоном і його винами, якісний винний туризм для професіоналів та потужна освітня місія».

Головну редакторку Drinks+ та провідну менеджерку з комунікацій Wine Travel Awards Ольгу Тодорюк регулярно запрошують до журі міжнародних винних конкурсів Mundus Vini, Concours Mondial de Bruxelles, Winelovers Wine Awards (Угорщина). Ольга брала участь в оціночних тейстингах Anteprime di Toscana (Італія), Deutsche Wine Institute, Must Fermenting Ideas (Португалія), ексклюзивних дегустаціях Gambero Rosso International Tre Bicchieri Vini d’Italia 2022 в команді міжнародної преси та редакторів винного гіда Vini d’Italia, Franc & Franc Forum and Tasting Day (Угорщина).

Протягом шести років Ольга є суддею міжнародного конкурсу Mundus Vini, а на Spring Tasting у лютому 2020 року вона також була головою дегустаційної комісії. Рівень конкурсу й переваги для учасників, на її думку, є беззаперечними: «Команда Mundus Vini постійно працює над просуванням учасників, а програма для суддів із понад 50 країн світу, окрім тейстингів, складається з презентацій – як нових, так і відомих представників винного бізнесу. Організатори постійно вдосконалюють маркетингові стратегії, що створює значні переваги для учасників. Зокрема, щороку переможці отримують свої нагороди в рамках виставки ProWein у спеціально оформленій дегустаційній зоні учасників Mundus Vini, а це дуже сильна можливість для реалізації експортних планів. Конкурс традиційно проходить двічі на рік – весняна та літня сесії, що також комфортно для виноробів. Враховуючи свій досвід, можу впевнено стверджувати, що з кожним роком це винне змагання постійно підвищує рівень організації та поповнюється новими винними регіонами. 23 роки тому конкурс стартував з близько 3000 зразків. Наразі їхня кількість сягає 11 тисяч. Кожен учасник по завершенні отримує детальну інформацію від організаторів – винний профайл, – який формується за результатами оцінок дегустаторів. І важко уявити більш експертну оцінку для вашого зразка та більш репрезентативну вибірку в дослідженні стилів, ніж висновки суддів Mundus Vini».

Фото: AD LUMINA

• Concours Mondial de Bruxelles
• Decanter World Wine Awards
• Franc & Franc Forum and Tasting Day
• Imeretian Wine Competition
• IWC London
• Mundus Vini
• SHABO
• Vinitaly
• Анна Горкун
• Анна-Євгенія Янченко
• Гиорги Иукуридзе
• Катерина Ющенко
• Світлана Цибак
• Сергій Клімов