Увага! На сайті використовуються cookie файли.
The site uses cookie files
Даний сайт має вікове обмеження.
This site has age restrictions!
Я підтверджую, що мені, на жаль, давно виповнилося 18 років
Чому імпорт, представлений в маркетах та барах, переважає над вітчизняними напоями?
Останнім часом серед поціновувачів натурального стають популярнішими вина та міцний алкоголь, що виробляють малі підприємства – невеликі виноробні або дистилерії. Але, нажаль, для малих виробників процедура отримання ліцензії на виробництво алкогольних напоїв є дуже складною, а обов’язкове отримання оптової ліцензії на продаж – ще більш важка справа для крафтовиків.
За даними дослідження, яке наприкінці квітня 2021 року проводила група «Рейтинг», серед найпопулярніших алкогольних напоїв респонденти (1 500 осіб старше 18 років) назвали:
• вино – 36%;
• пиво – 29%;
• горілка – 20%;
• коньяк – 17%;
• домашнє вино та настоянки – 14%;
• шампанське та ігристі вина – 12%;
• віскі – 7%;
• самогон – 6%;
• сидр, ром, вермут, коктейлі, джин, лікери – 1-2%.
Але, за даними експертів, українці частіше надають перевагу іноземним алкогольним брендам.
Микола Пугачов, заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН, зауважив, що по кожному виду напоїв головні країни-постачальники відрізнялись: пиво завозили з Мексики, Німеччини та Бельгії, вина – з Італії, Франції, Грузії, Іспанії, міцний алкоголь закупали у Великій Британії, Грузії, Ірландії, Німеччині, Вірменії.
AgroPolit повідомляє, що в 2020 році імпорт алкогольних напоїв з концентрацією спирту менш ніж 80 % (переважно коньяк, горілка, віскі, лікери і солодкі наливки) до нашої країни складав близько 74 тис. тон на суму $227 млн, виноградних та інших вин – майже 91 тис. тон на суму $224 млн, солодового пива – 70 тис. тон вартістю $67 млн.
«Зараз в наших закладах співвідношення імпорту і вітчизняного алкоголю складає приблизно 70% до 30%», – каже власниця мережі рок-пабів Docker Pub Світлана Яструбенко. Вона додає, що раніше першість була за Грузією, наразі частіше замовляють Італію та Францію, українські вина займають невелику частину в замовленнях. На думку Світлани, ця частка може стати більшою, оскільки саме українським виноробам нещодавно дали «зелене світло» завдяки законодавчим змінам. Щодо міцного алкоголю, Світлана Яструбенко наголошує, що замість звичної класики гості Docker Pub бажають куштувати альтернативні напої. Локальним міцним крафтом цікавляться й іноземні туристи, на згадку про Україну вони везуть щось із напоїв до себе на батьківщину, і саме це є найкращим шляхом популяризувати вітчизняну продукцію. «Але для того, щоб ми могли додати у меню український крафт, потрібні профільний закон і акциз. Тоді ми змінимо показники з 70% імпорту, як це є зараз, на 70% української продукції».
На думку Івана Бачуріна, президента Асоціації сомельє України, в сегменті міцного алкоголю лідером у Східній Європі є віскі. Але на полицях вітчизняних магазинів стоїть саме імпортний віскі. За словами Бачуріна, розвиток малих крафтових виробників алкогольних напоїв – світова тенденція. Проте в Україні без відповідних законодавчих змін працювати на ринку та конкурувати з великими комерційними брендами складно.
«Українська продукція достатньо конкурентоздатна, є попит як на крафт, так і на більш комерційного виробника, – зазначає Олексій Бондар, бренд-амбасадор WineTeam. – Тому в нашій мережі виділені стенди для українських вин. Ми відкриті для крафтовиків, але щоб продавати ці напої у WineTeam, потрібні всі дозвільні документи та дегустаційні зразки».
«Кількість імпорту, представленого в маркетах, переважає над вітчизняними напоями. Наприклад, віскі – тільки з інших країн, але це не означає, що українці не здатні його виготовити», – розповідає Катерина Лавренова, голова ГС «Асоціація крафтових дистиляторів України».
Експерт стверджує, що вітчизняні виробники, особливо крафтового сегменту, можуть бути представлені практично в усіх сегментах алкогольних напоїв. І підтвердженням цьому є національні та міжнародні відзнаки, які українські вина та міцні напої отримують у рамках престижних професійних конкурсів.
Катерина Лавренова запевняє, що український крафтовий міцний алкоголь здатен здивувати більше за імпортний. «Вітчизняні крафтові дистилери роблять багато напоїв з цікавими смаками, з натуральних інгредієнтів і високої якості. Деякі напої, особливо фруктові та виноградні дистиляти, здатні конкурувати з імпортними торговими марками». Але голова ГС «Асоціація крафтових дистиляторів України» підкреслює, що для того, щоб стати на полиці в магазинах і почати співпрацювати з барами, кафе, ресторанами, малим виробникам дистиляту не вистачає змін у законодавстві, вони не в змозі легально працювати за існуючих умов.
Як пояснюють фахівці, наразі виробництво алкогольних напоїв регулює Закон України №481, де плодові, зернові дистиляти та алкогольні напої на їх основі чітко не відображені. Плодовий та зерновий дистилят, згідно із законодавчими актами та стандартами, згадується у більшості випадків як допоміжна чи другорядна сировина, а не як високоякісний продукт (яким його вважають у багатьох інших країнах). Це ускладнює процедуру оформлення й отримання необхідних дозвільних документів.
Однією з головних цілей «Асоціації крафтових дистиляторів України» є зміна законодавства, що дозволить крафтовикам працювати легально. У 2020-2021 роках Асоціація брала участь у підготовці потрібних галузі законопроєктів. Зараз у Верховній Раді зареєстровано два документи:
На ІІІ Всеукраїнському форумі-виставці «Міцний Крафт 2021» Craft Ukrainian Distillers & Vendor, який проводила Асоціація, народний депутат Мар’ян Заблоцький зазначив, що в держави є наміри найближчим часом створити для малих виробництв дистилятів справедливі та конкурентоздатні умови роботи.
«Нам це дуже потрібно, аби зайняти своє місце на ринку алкогольних напоїв України в різних сегментах, – каже Катерина Лавренова. – «Асоціація крафтових дистиляторів України» докладе всіх зусиль, щоб в 2022 році парламент ухвалив один із названих законопроєктів».
Фото: ukrainiancraftdistillers.com, facebook.com/UkrainianCraftDistillersAss
20.11.2024
