Увага! На сайті використовуються cookie файли.
The site uses cookie files
Даний сайт має вікове обмеження.
This site has age restrictions!
Я підтверджую, що мені, на жаль, давно виповнилося 18 років
Хто такі фракійці та чому вино було невід’ємною частиною їхньої культури й традицій 6000 років тому? Довготривалі традиції способу життя, їжі та виробництва вина зберегли унікальність регіону Фракійської низовини – визнаного регіоном із захищеним географічним зазначенням (PGI). Винороби по всій Європі, особливо в регіонах, які мають позначення PDO (Захищене найменування походження) та PGI (Захищене географічне зазначення), дотримуються суворих правил для збереження автентичності та спадщини своїх вин. Правила Європейського Союзу про харчові продукти PGI/PDO створені для забезпечення чіткої структури виробництва органічних продуктів у всьому ЄС. Їх мета полягає в тому, щоб задовольнити споживчий попит на надійну продукцію, одночасно забезпечуючи справедливий ринок для виробників, дистриб’юторів і продавців.
Фракійці – етнокультурна спільнота, оповита таємницею. Вони оселилися 6000 років тому на Балканському півострові – землях сучасної Болгарії та частини Греції, Сербії, Північної Македонії та європейської Туреччини. Фракійці не мали власного письма, ймовірно, через віру в те, що немає потреби залишати стійкі сліди, адже вірили, що земний шлях – це лише короткий перехід у вічне загробне життя.
Ми збираємо знання про їхні багаті культурні традиції з письмових записів їхніх сучасників із сусідніх земель і з нашої безцінної спадщини – вражаючих фракійських святилищ і гробниць, унікальних скарбів, орфічної доктрини та, нарешті, що не менш важливо, – винних традицій, які вони принесли зі Сходу і зародили тут, у родючому ґрунті Балкан, 6000 років тому.
У ті давні часи священний напій став мірилом «культури», оскільки його приготування технологічно пов’язане з процесом «вирощування», одомашнення дикої природи. Цікавим фактом є те, що фракійське слово, що позначає вино, звучить як «зейла», що дуже схоже на «зелень» – болгарське і слов’янське слово, що позначає зелений колір. Для фракійців вино зелене – молоде, соковите, дике, але приручене і життєздатне.
А ще з тих давніх часів вино стало асоціюватися з людською кров’ю – символом, який століття по тому увійшов в християнську релігію. Крім того, вино містить і передає сакральні знання: воно символізує життєвий цикл і незмінно присутнє як при радісних, так і сумних ритуалах народів, що населяють сучасну Болгарію – так само як це відбувалося за фракійців тисячоліття тому.
Фракійці створили Діоніса і поклонялися цьому богу природи і родючості, винограду і вина, веселощів і театру, ритуального божевілля і релігійного екстазу. В орфічній філософії Діоніс був визнаний сином Великої Богині, яка принесла його в жертву, щоб знову народити життя. Вино стало символом відродження і безсмертя людської душі – факт, в який беззастережно вірили стародавні фракійці.
Таким чином, життя, вино і мистецтво стають нероздільним цілим, що накладає відбиток на все, що фракійці створили і чим ми захоплюємося сьогодні.
Реклама
19.12.2024
11.12.2024
