Крафтовий алкоголь – це не просто напої. Це історія у пляшці, протест проти шаблонів і прагнення створювати щось справжнє. В Україні цей рух ще молодий, але вже має свій характер і навіть філософію. Тут крафт – не мода, а потреба. Потреба у власному голосі, смаку, ідентичності. Що ж стосується міцних алкогольних напоїв, то тут кожна крапля – концентрат змістів, традицій та викликів. Крафт – це не лише про розмір виробництва, а передусім про авторське бачення і свободу творчості. А свобода – то генетичний код України.
Починався український крафт з настоянок і наливок – домашніх, душевних, міцних. З часом відкривалися перші мікродистилерії, які ризикнули створювати власні джини, бренді та гіркі біттери. Після змін у законодавстві з’явилася перспектива. Втім, шлях крафтового виробника не встелився лаврами. Отримання ліцензії на дистиляцію – процес складний. Багатьом простіше залишитися в «сірій зоні», робити домашні напої для ярмарків. Проте кількість сміливців, хто ризикує вийти в легальне поле і на вищі рівні якості, зростає. Бо зростає попит. Але є ще один – «слабкий» ланцюжок: канали продажів. Великі мережі не зацікавлені у нішевому продукті з обмеженим тиражем. Ресторани часто не знають, як правильно подати такі напої, не мають для них окремого місця в барній карті. Тому крафт шукає прямі шляхи – через дегустації, фестивалі, соцмережі. Отже, справжній крафт – то завжди діалог. З місцем походження. З людиною, яка його створила. З барменом, що наливає. З моментом. Українські виробники все частіше звертаються до концепції slow drink – обміркованого споживання. Бо крафт не про «випити», а про «зрозуміти». Пропонуємо пул діалогів на цю тему з представниками українського ринку напоїв.
__________________
Сергій Мазур: «Наша ідея – зібрати найкращу смакову палітру України»
Саме щоб зрозуміти більше про крафт, ми зустрілися з Сергієм Мазуром, директором компанії «Вітіс Груп», яка протягом останніх років до іміджу відомого імпортера вин світу додала статус амбасадора українського міцного крафту, створивши кілька лінійок під власними торговими марками: настоянки та плодові дистиляти Witch Water, бренді Faine Brandy, джини Hvoya та дистиляти Gorilka Official.
Пане Сергію, з чого почалася історія ваших брендів? Звідки ідея долучитися до руху українського крафту?
Щороку ми з нашою командою відвідуємо різні міжнародні виставки. Це дозволяє тримати руку на пульсі нових тенденцій. Так от, десь з 2015 року помітили дедалі більше невеликих виробників, які презентували якісний алкоголь в лімітованих випусках і з преміальними цінами. Найцікавіше, що вони користувалися шаленою популярністю! Поступово склався тренд, що згодом дістався і до України.
Насправді, для українців то не було відкриттям: з давніх давен знаходилися ентузіасти, які виробляли самогон, порушуючи закон, до речі, адже довгий час він був нелегальним продуктом. Після ухвалення закону, який повернув крафтове виробництво дистилятів у правове поле, частина виробників легалізувалися. Але залишились питання щодо шляхів просування напоїв та продажу. Саме в цьому ми побачили свою роль.
І все ж треба мати неабиякі ентузіазм та сміливість, щоб почати таку справу з нуля. Адже то твердіший берег – імпорт вин з країн Європи та Нового Світу. Звідки стільки запалу і віри в потенціал українського крафту?
Буду максимально відвертим, спочатку ми самі скептично ставилися до цієї ідеї. Бо мислили стереотипами. А потім почали вивчати тему, а головне – продегустували безліч зразків. І зрештою повірили, що можливо виготовляти український дуже якісний продукт. Більше того, стало зрозуміло, що ринок чекає якісні дистиляти, що виготовляються з відбірних інгредієнтів. Саме тому в 2022 році ми розширили сферу нашої діяльності в новому для себе напрямку – українських крафтових міцних напоїв. Мені подобається називати нас «ботлерами», адже обираємо кращі зразки міцного крафтового алкоголю у найкращих виробників та об’єднуємо ці зразки в єдині колекції під своїми торговими марками відповідно до категорії напою – настоянки та плодові дистиляти Witch Water, бренді Faine Brandy, джини Hvoya та горілки Gorilka Official. Якісь позиції та лінійки можуть бути представлені в нашій колекції на постійній основі, деякі – лише в одному релізі в обмеженій кількості. Саме для них ми створили спеціальну торгову марку Vitis Craft Collection Limited Edition. Наші оцінки підтверджуються на різних всеукраїнських професійних дегустаціях та конкурсах. На цей момент ми вже брали участь в кількох конкурсах, де отримали найвищі оцінки та нагороди – «Crown перегону. Ukrainian Independent Spirits 2023, 2024 та 2025», Всеукраїнський професійний дегустаційний конкурс Independent Craft 2024 та 2025 від Ukrainian Craft Distillers Association, Міжнародний дегустаційний конкурс Ukraine Wine&Spirits Awards 2024 та 2025.
Ви кажете, що обираєте на власний розсуд до своєї колекції лише кращі зразки від кращих виробників. То хто ж ці найкращі?
Є кілька виробників, що виготовляють дійсно якісні зразки українського крафту, які варті уваги. Думаю, доречно їх перерахувати. Отже, завдяки майстрам «Першої закарпатської палинчарні» з’явилася на світ частина нашої лінійки настоянок Witch Water. В результаті співпраці з «Галіція Дистилері» народилися деякі позиції настоянок та плодових дистилятів Witch Water, а також бренді та кальвадосу Faine Brandy. Домовленості з «Білою Гуральнею» призвели до преміальних дистилятів Gorilka Official та джину Hvoya. Робота з «Хані Баджер» запам’яталась випуском лінійки VCC (Vitis Craft Collection). Чудові кольорові джини Hvoya довгий час залишались лише в наших планах, але завдяки співпраці з «Файною Гуральнею» в березні цього року вони нарешті побачили світ. Загалом ми вже маємо більше 40 позицій у всіх торгових марках. І є ще кілька виробників, з якими в процесі роботи, тож очікуємо на гарні новини найближчим часом.
Будемо чекати! Звучить масштабно. Але випустити продукт – це лише половина справи. Далі треба його реалізувати. Наскільки зараз легко виводити новий крафтовий бренд на український ринок?
Дуже складно, адже ринок насичений. Напевно, всі великі та середні світові гравці з алкогольної сфери присутні зараз в Україні, ще й зі значною маркетинговою підтримкою та налагодженими каналами збуту. Враховуючи популярний серед молоді тренд до поміркованого вживання алкоголю, великі гравці змушені поводити себе дедалі агресивніше. А в нижній ціновій категорії зараз відбуваються справжні маркетингові війни. Зрозуміло, зазвичай український крафт не може конкурувати на рівних за таких умов, там просто немає таких бюджетів, немає навичок роботи з великими бюджетами та національними мережами. Але натомість факт: український крафтовий міцний алкоголь часто є значно більш якісним в порівнянні з імпортним масмаркетом, він виготовляється з відбірної якісної сировини, а тому це не історія про дешеву продукцію. Ціна на справжній крафт просто не може бути низькою з огляду на особливі технології, невеликі партії, сезонність та якість сировини, індивідуальний підхід тощо.
Дійсно, пане Сергію, маєте дуже широкий асортимент крафту. Але ж напевне є улюбленці?
Ну, так не можна, інші образяться ))). Якщо серйозно, то всі напої дуже різні, як і наші смаки. Власне, в цьому і полягає одна з основних ідей проєкту – зібрати колекцію, найкращу смакову палітру України і дати можливість кожному обрати те, що йому до душі. Але коли мене просять щось порекомендувати з нашого крафту, то зазвичай я пропоную почати з Witch Water Спотикачка, Faine Brandy Кальвадос Reserve, Hvoya Pink Gin та Gorilka Official Гарбузова.
На цій оптимістичній ноті ми завершили наше інтерв’ю. Але зізнаюся: за кадром мене ще довго частували настоянками Witch Water. Допоки я дійсно почала розуміти ))). Тож коли ви наступного разу триматимете в руках пляшку бурячихи чи крафтової настоянки з порічки, пам’ятайте: це не просто напій. Це голос країни, якій вистачає сміливості бути собою.
Думки експертів
Сергій Шевирьов, (експерт з консалтингу, професійний дегустатор)
Як оцінюєте сьогоденну позицію українського міцного крафту?
Час можливостей – так найточніше описати ситуацію у сфері українського алкокрафту. Враховуючи останні законодавчі зміни, зараз справді відкрилися перспективи. Втім, досі не існує єдиного трактування самого поняття «алкогольний крафт». І якщо з пивом, вином все більшменш зрозуміло, то в частині спирту – туман. Фактично побутує дві майже протилежні думки. Апологети першої вважають, що міцний алкогольний крафт абсолютно ортодоксальний продукт з «дідусевого бідона», з обов’язковим сакральним «гаражем» і який фактично зупинився у розвитку (хоча б через закон про малу ліцензією, який обмежує річний обсяг виробництва). Друга думка полягає в тому, що гідне існування крафту цілком можливе в формі окремих колаборацій, в межах усталених виробництв і з використанням частини виробничих площ, логістики тощо. Головна вимога – збереження крафтової філософії. Прикладів того у світі більш ніж достатньо. Особливо успішні США, Скандинавські країни, в Західній Європі – Франція та Італія. В Україні вже теж є подібні проєкти: Staritsky&Levitsky та їхня друга ТМ Distil Nº9, джин Haister, колекція крафтових напоїв від Vitis Group. Можна констатувати, що за останні 5 років український крафт вийшов на новий рівень – якості та маркетингу. І якщо на першому етапі його купляли зі словами «О, екзотика!», то потім – під емоційним гаслом «Свій, до свого, по своє». Зараз вибір ґрунтується на пошуках якості. На тлі досить динамічного розвитку цього сегменту саме якість стане основним критерієм вибору споживача.
Як звабити українських барменів працювати з українським міцним крафтовим алкоголем?
Винятково за рахунок ідеології, а саме – культивації національної традиції. В сегменті HoReCa боротися з транснаціональними корпораціями та їх шаленими маркетинговими бюджетами дуже складно. Тому потрібна інша, швидше «гуманітарна зацікавленість» та обов’язково стабільна якість. Ну, і цілком зрозумілі шляхи, приклади яких бачимо у міжнародній практиці: національно-орієнтовані барні карти, адаптація класичних рецептур коктейлів під крафт, розробка оригінальних міксів на базі локального крафту.
Які тенденції крафту на найближчі 3–5 років?
Зростатиме кількість виробників. А головне – рівень репутації, що, в першу чергу, полягає у стабільній та високій якості. Той, хто витримає ці умови, зайде на ринок надовго.
Іван Бачурін, (Президент Асоціації сомельє України)
Чи можлива поява в найближчому майбутньому барів, які працюють виключно на вітчизняному алкоголі?
Дійсно гарне питання. Думаю, цей напрямок з’явиться найближчим часом.
Як змінюється ставлення українського споживача до локального крафту?
Споживач поступово відкриває для себе цю тему, дізнається багато нового, тестує та довіряє крафтовим виробникам. Але виключно знайомим.
Чи зацікавлений сьогодні міжнародний ринок у крафтовому алкоголі з України?
Як на мене, український продукт не цікавий іноземним кампаніям та ринкам. Він розглядається виключно як конкурент.
Які особливості можуть допомогти українському крафтовому алкоголю у просуванні на міжнародних ринках?
Підтримка з боку держави. Не на словах, а по факту – спрощення, прозорість, інформаційна підтримка та консультативна допомога. Цього всього зараз немає.
Вікторія Агромакова, (засновниця Wine&Spirits Ukraine)
Як оцінюєте динаміку якості крафту на конкурсах, які проводите?
Кожен наступний конкурс Ukraine Wine&Spirits Awards демонструє потужну позитивну динаміку. Щороку журі відзначає все більше зразків виняткової якості, присуджуючи їм платинові медалі – найвищу нагороду. Зростає й частка золота, що є беззаперечним індикатором. Оптимізму додає те, що багато виробників дослухаються до фідбеку журі, удосконалюють рецептури і повторно подають зразки, вже з відчутно покращеним результатом. Це свідчить, що участь у конкурсі має сенс – не лише заради нагород і визнання, а насамперед як інструмент розвитку.
Як змінюється ставлення споживача?
Спостерігаємо стійке зростання інтересу до крафту – як у плані зацікавленості, так і в обсягах продажів. Варто пам’ятати, що крафтове виробництво – це завжди дорожчий процес, тому й кінцева ціна вища за індустріальний сегмент. Але приємно бачити, що все більше українців готові платити за унікальність та справжній смак. Водночас помітно, що культура змінюється: міцний алкоголь починають обирати не для сп’яніння, а заради задоволення від дегустації, смакової глибини. Ми лише на початку шляху, але вже видно, що попит стає більш усвідомленим. А завдяки талановитим виробникам Україна має всі шанси стати помітним гравцем на глобальній мапі крафтових напоїв.
Якими бачите головні тенденції?
Кілька років тому серед конкурсних зразків переважали горілка, бренді та настоянки. Нині спектр значно ширший. Все більше виробників експериментують із віскі, які за якістю здатні змагатися з міжнародними брендами. Українські джини завойовують популярність, а медові напої – із давніми історичними коренями ще з часів Київської Русі – повертаються в сучасну культуру. Особливо активно розвивається категорія наливок: завдяки м’якому смаку, меншому вмісту алкоголю та цукру, натуральному складу, вони стають дедалі популярнішими серед споживачів нової хвилі. Головна тенденція – пошук автентичності.
Чи зацікавлений сьогодні міжнародний ринок у крафтовому алкоголі з України?
Це складне питання, оскільки український крафтовий алкоголь часто має високу собівартість, фінальна ціна для міжнародного споживача іноді сягає 40-60 євро за пляшку. Для невідомого бренду це виклик. Проте є ринки, готові відкритись до українських напоїв. Насамперед Скандинавія, де традиційно цінують якість, автентичність і мають достатню купівельну спроможність. Ці країни вже підтримують українські вина, навіть якщо ті коштують дорожче, ніж середній сегмент з інших виноробних країн. Тому вважаю, саме Нордичні країни – потенційно найперспективніший напрямок.
Катерина Камишева-Лев, (Голова спілки Асоціації крафтових дистилерів України)
Що вирізняє український крафтовий алкоголь серед світових аналогів?
Насамперед, це поєднання сміливості та глибокого зв’язку з автентикою, традиціями. Українські крафтові дистилери мають доступ до унікальної сировини – від зерна, фруктів, овочів, карпатських трав до степових ягід, – і вміло поєднують її з сучасними підходами до виробництва. Це дозволяє створювати не просто якісний, а по-справжньому щирий продукт – з душею, характером. Там, де світ рухається до стандартизації, ми шукаємо ідентичність і розмаїття.
Як змінюється ставлення українського споживача до міцного крафту?
За останні роки бачимо чітку еволюцію: від цікавості – до усвідомленого вибору. Українці частіше звертають увагу на походження, склад, історію бренду. Вони шукають не просто алкоголь, а досвід – смаковий, культурний, емоційний. Це означає, що зростає попит на чесність і крафтову майстерність. Люди починають розуміти, що крафт – це не лише про смак, а й про цінності.
Якими бачите головні тенденції ринку?
По-перше, очікуємо подальшої легалізації та вдосконалення законодавчої бази, що дозволить більшій кількості виробників відкрито працювати і розвиватися. По-друге, важливим трендом стане кооперація: між виробниками, рестораторами, туристичними ініціативами. Зростатиме також орієнтація на експорт, адже український крафт має усі шанси заявити про себе за кордоном. І, безперечно, буде продовжуватись пошук «власного обличчя» – нових форматів, стилів, локальних інтерпретацій відомих напоїв. Щось, що можна буде впізнати з першого ковтка.
Чи можлива поява власного «українського стилю» крафтових джину, бренді чи настоянок?
Стиль вже формується. Українські дистилери активно працюють із місцевою сировиною – калиною, м’ятою, полином, барбарисом, дубовою корою, – створюючи смакові профілі, яких немає деінде. У нас є величезний потенціал для народження автентичного стилю – чи то в джинах із степовими нотами, чи то в настоянках на основі давніх рецептур, дистилятах, віскі та лікерах. І коли цей стиль буде визнаний не лише в Україні, а й за її межами, це стане ще одним кроком до культурного самоствердження через крафт. Впевнена, що вже найближчими роками світ знатиме, який він – український міцний крафт. З яскравим, чесним і самобутнім характером.
⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж ⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.
⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!
Крафтовий алкоголь – це не просто напої. Це історія у пляшці, протест проти шаблонів і прагнення створювати щось справжнє. В Україні цей рух ще молодий, але вже має свій характер і навіть філософію. Тут крафт – не мода, а потреба. Потреба у власному голосі, смаку, ідентичності. Що ж стосується міцних алкогольних напоїв, то тут кожна […]
