Маленькими кроками, але впевнено виноробство України розвивається навіть у роки війни. І, звичайно, у цьому заслуга людей, які працюють у цій галузі.

Саме завдяки енергійним і патріотичним персоналіям вина нашої країни виходять на міжнародні обрії. Саме завдяки небайдужим ентузіастам закриваються навіть питання, які ганебно висіли десятиліттями. Так, буквально в перший рік війни завдяки дипломатичним зусиллям маленької команди небайдужих людей на Генеральній асамблеї International Organisation of Vine and Wine (OIV) в Мексиці було офіційно проголошено відновлення членства України в цій авторитетній міжнародній організації. Сьогодні помітні суттєві зміни у винному законодавстві України. А наші винороби отримують престижні нагороди на відомих винних конкурсах. Проаналізувати нинішню ситуацію в галузі і окреслити кроки для подолання проблем мав на меті онлайн семінар, недавно проведений головою «Укрсадвинпрому» Володимиром Печко. Під час цього заходу спікер озвучив цікаві дані міжнародного та внутрішнього ринків, якими з його дозволу ділимося.

Ключовими темами семінару стали: «Тенденції розвитку виноградарсько-виноробної галузі в Україні та світі»; «Внутрішні фінансові механізми сталого розвитку виноградарських підприємств»; «Управління сталим розвитком виноградарсько-виноробної галузі: зовнішні управлінські рішення та фінансові трансформації».

Аналітика свідчить, що за період 2020-2023 рр. світові площі виноградників скоротились. І дослідники вважають, що ця тенденція буде зростати, адже над планетою нависла кліматична криза, про яку роками попереджали вчені. Зливи, сильна спека, невчасні заморозки, град – все це впливає на виноробні регіони, а деякі з них скоро можуть стати непридатними для вирощування винограду.

Дещо знижується й світове виробництво вина. Але серед лідерів, за даними 2023 р., залишається Франція (20%), за нею слідують Італія (16%), Іспанія (12%), Чилі (5%), Німеччина, Аргентина, ПАР і Австралія дають по 4%, Португалія 3%, решта країн – 18%.

Порівняно з попередніми роками дещо знизилося споживання вина. Але й тут є свої лідери. Так, у США споживається 33,3 млн гл, у Франції – 24,4, в Італії 21,8 млн гл.

Щодо торгівлі вином – спостерігаємо за зниженням обсягу, але зростання за вартістю. Зросла середня ціна світового експорту вина, на сьогодні вона складає приблизно 3,5 євро/л.

Лідер серед світових експортерів вина за вартістю у 2023 є Франція. Друге місце посіла Італія, третє – Іспанія.

Лідером серед імпортерів за вартістю є США, за нею йдуть Великобританія та Німеччина.

Щодо динаміки показників виробництва винограду в Україні у 2000-2022 рр., то тут ми маємо наступні цифри ⇓

Як бачимо, за останні роки площа дорослих виноградників зменшилася практично втричі, виробництво – вдвічі, а на третину зросла урожайність.

Динаміка обсягів виробництва та споживання вина в Україні, 1995-2022 рр. виглядає наступним чином ⇓

За останні роки в України відбулося скорочення площ виноградників, більшою мірою це пов’язано з активними бойовими діями, руйнуванням інфраструктури та природних ресурсів, окупацією частини українських територій агресором. Брак державної підтримки, недостатня забезпеченість фінансовими ресурсами, низькі закупівельні ціни на виноград технічних сортів також впливають на виноградарсько-виноробну галузь. Але, все ж таки, не дивлячись на усі зовнішні та внутрішні чинники, в Україні з’являються нові виробники та нові бренди. В тому числі бренд Вина України, який бере участь у найавторитетніших виставках і завойовує місця на полицях магазинів як на Батьківщині, так і далеко за її межами.

Структура виробництва виноробної продукції в Україні (2021-2023) виглядає так: вина натуральні 42%, вина ігристі 25%, вина кріплені 6%, коньяк 21%, вермути 6%.

Поки що складно казати про подальші тенденції, але наразі у світі набуває популярності концепція сталого розвитку, суть якої у балансі між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь. Концепція базується на трьох основних компонентах: економічному зростанні, соціальній справедливості та екологічній стійкості. Наразі Україна теж рухається у цьому напрямку.

Основними складовими сталого розвитку є: збереження біорізноманіття, органічне виноградарство, раціональне водокористування, управління відходами, створення робочих місць, освіта та навчання, підтримка місцевих громад, збереження культурної спадщини, етичне управління, дотримання регуляторних вимог, корпоративна соціальна відповідальність, стратегічне планування. Але для втілення всіх пунктів повинні працювати певні інструменти:

• Державні субсидії та гранти
• Податкові пільги
• Пільгові кредити
• Інвестиційні фонди
• Міжнародні гранти та допомога
• Зелені облігації
• Партнерства з приватним сектором
• Екологічне страхування
• Кооперативні фінансові механізми

У 2005 році Кабінетом міністрів України було підписано постанову «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства». Постанова позитивно впливала на розвиток галузі, проте, з 2022 року практично не фінансується державою.

Майже така ж невтішна доля й у інших постанов. Наприклад, постанова від 21 червня 2022 року «Деякі питання надання грантів бізнесу», яка передбачає порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, на жаль, програма має «вузький» фокус, дотації передбачені лише для насаджень.

Втім, деякі лояльні зміни у законодавстві відбуваються: якщо раніше статус винороба міг одержати лише той, хто виробляє вино з власноруч вирощеного винограду, або плодів, ягід чи меду, то тепер до виноробів можуть бути зараховані також виробники, які створюють власне вино з придбаної сировини; спростився процес отримання ліцензії; а ті, хто виробляють вино з власноруч вирощеного винограду, з якого надалі створюють виноматеріал, більше ніяких ліцензій на продаж не потребують.

Але, якщо ми кажемо про сталий розвиток, галузь потребуватиме більш глобальної підтримки. Звісно, в країні йде війна, але виноробство може і повинне стати стратегічною галуззю національної економіки. На сьогодні обсяги наявної державної підтримки виноградарів та виноробів, на жаль, не дозволяють українським виробникам масово конкурувати з європейськими колегами. І все ж ми бачимо, що навіть в ці складні часи бренд українського вина має суттєвий потенціал і навіть очевидну динаміку зростання.

• "Укрсадвинпром"
• International Organisation of Vine and Wine
• OIV
• Вино і виноград в Україні
• Володимир Печко
• Зміни у винному законодавстві України
• Органічне виноградарство
• Украина