Внимание!

На сайте используются cookie файлы

The site uses cookie files

Данный сайт имеет возрастное ограничение!

This site has age restrictions!

Я подтверждаю, что мне, увы, уже давно исполнилось 18 лет
I confirm that I have 18 years!

Gastronomy and Wine Portal

Grillo DOC Sicily – амбасадор сицилійського вина у світі

DOC Sicily Wine Consortium на останньому Vinitaly презентував «феномені Grillo». Доповідь «Grillo DOC Sicily, історія успіху» була в центрі уваги конференції.


Антоніо Ралло, президент DOC Sicily Wine Consortium, розповів про значне зростання продажів Grillo, як за обсягом, так і за вартістю: «Серед понад 70 місцевих сортів регіону Grillo виділяється як символ зростаючого престижу вин Sicilia DOC як в Італії, так і за кордоном. Це знак сицилійської енологічної якості на глобальному рівні».

Згідно з даними Nielsen, споживання Grillo повернулося до рівня до 2019 року, що спочатку було ознакою сильної стійкості ринку, а потім пішли реальні піки зростання: Grillo зріс на +20% за обсягом, +19% за вартістю та +15 % продажів у упаковці у 2023 році порівняно з попереднім роком, значення ніколи не досягали в минулому. Важливі та надзвичайно значні цифри також отримані в результаті аналізу даних, зібраних на німецькому ринку: враховуючи лише продажі GDO (велика роздрібна торгівля), Sicilia DOC вдалося продати майже 3 мільйони пляшок Grillo у цьому сегменті ринку у 2023 році.

Те, що випливає з цих даних, є справді важливими цифрами, які говорять про зростання сорту винограду, який заслужив звання беззаперечного головного героя серед корінних жителів Сицилії.

Успіх Grillo на внутрішньому та міжнародному ринках є результатом низки цілеспрямованих та багаторівневих стратегій, реалізованих Консорціумом DOC Sicily протягом останніх років. Ці стратегії були спрямовані не лише на популяризацію сорту винограду, а й на сицилійську територію, посилюючи її унікальну ідентичність за допомогою інноваційних та ефективних рекламних заходів. Варто також зазначити, що з точки зору території Сицилія сьогодні є одним із ключових регіонів у ландшафті італійських білих вин DOC, демонструючи невикористаний потенціал для Grillo.

Grillo і надалі має потенціал для подальшого розширення своєї присутності як на національному, так і на міжнародному рівнях. Перспективи зростання значні, зокрема за рахунок розширення дистрибуції та збагачення асортименту в торгових точках. Ця розробка не тільки зміцнить роль Grillo як лідера серед білих вин DOC, але й зміцнить її позицію на зовнішніх ринках, де вона вже демонструє багатообіцяючі ознаки.

Висока якість, сильна ідентичність, цілеспрямовані маркетингові стратегії та ефективна рекламна компанія: ось елементи, які формують шлях та історію Grillo DOC Sicilia. Історії, якій судилося зберегти свій статус енологічного явища, що відображає здатність передавати традиції водночас втілюючи сучасність, притаманну сицилійському вину.

Досьє D+

Консорціум DOC Sicily був створений у 2012 році з метою представлення вина Сицилії та просування найменування Sicilia DOC, підвищення впізнаваності символічного бренду. Майже 8000 виноробів і близько 500 розливників є промоутерами контрольованого найменування походження, що є цінним визнанням для їх представлення, а також для покращення та захисту виробництва вина на острові. Система Sicilia DOC забезпечує стійку досконалість: багато з понад 24 тисяч гектарів виноградників у Деномінації вирощуються відповідно до правил сталого виноградарства Фонду SOStain Sicilia.

Фото: @ConsorzioDocSicilia

DOC Sicily Wine Consortium на останньому Vinitaly презентував «феномені Grillo». Доповідь «Grillo DOC Sicily, історія успіху» була в центрі уваги конференції. Антоніо Ралло, президент DOC Sicily Wine Consortium, розповів про значне зростання продажів Grillo, як за обсягом, так і за вартістю: «Серед понад 70 місцевих сортів регіону Grillo виділяється як символ зростаючого престижу вин Sicilia […]

Wines of Ukraine на ProWein 2024: досягнення, розвиток, нові перспективи.

10-12 березня у Дюссельдорфі (Німеччина) вчергове відбудеться найважливіша й наймасштабніша міжнародна виставка вин та алкогольних напоїв, що збирає виробників, байерів, імпортерів, експертів, представників ЗМІ та інфлюенсерів з усього світу. Українські винороби братимуть участь у цьому заході під брендом Wines of Ukraine за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України». Нагадаємо, що бренд Wines of Ukraine створено за ініціативи й активної участі Асоціації крафтових виноробів України. Drinks+ Media Group, головний інфопартнер проєкту, максимально детально висвітлює цю подію.


Минулорічний повноцінний дебют українського бренду Wines of Ukraine на ProWein був надзвичайно успішним: український стенд привернув увагу багатьох експертів, журналістів та імпортерів. «Протягом трьох днів виставки ми мали безліч корисних і цікавих контактів, провели сотні бліц-дегустацій та ділових перемовин. Певний відсоток цих контактів вже конвертовано в наявні та перспективні експортні контракти», — коментує Світлана Цибак, співзасновниця Wines of Ukraine, голова Асоціації крафтових виноробів України та СЕО Beykush Winery.

Розширення географії експорту, нагороди від міжнародних та національних дегустаційних конкурсів, розвиток нових винних регіонів, нові виноробні, котрі зʼявилися, незважаючи на виклики повномасштабного вторгнення російсії, яка тероризує Україну вже два роки — це неймовірні досягнення й ознака таланту й наполегливої праці, а також — незламного українського характеру.

Далі — кілька цифр і фактів, що ілюструють поточний стан і динаміку розвитку українського виноробства*.

✔️Нині в Україні офіційно зареєстровано 160 виноробень, із них 40 — крафтові з обсягом виробництва до 100 000 л на рік.

✔️Загальна площа виноградників: 30.2 тис га (без урахування окупованих територій, оскільки, достовірних даних щодо стану виноградників на цих землях немає).

✔️Найбільш типовими для виноградарства та виноробства є зони Причорномор‘я та Закарпаття. Крім того, останніми роками виноробство активно розвивається в інших регіонах — зокрема, у західних, центральних та північних. Сьогодні виноградники й виноробні можна зустріти на Київщині, Львівщині, Тернопільщині, Чернігівщині тощо.

✔️В Україні вирощують понад 200 сортів винограду. Найбільш значущі локальні та автохтонні сорти: Тельті-Курук (автохтон), Сухолиманський Білий, Цитронний Магарача, Кокур, Одеський Чорний, Екім Кара, Магарач Бастардо. Українські виноградарі й винороби працюють з великою кількістю міжнародних та європейських сортів, у тому числі виробляють якісні, елегантні й цікаві вина з PIWI-сортів — Совіньер Грі, Солярис, Мускарис, Йоханнітер тощо.

✔️ Лише у 2023 році українські вина здобули 150 нагород від престижних міжнародних дегустаційних конкурсів, включаючи першу українську «платину» від Decanter Worldwide Awards за Muscat Ottonel Limited Edition 2016 від виноробні SHABO. 

✔️Загальний обсяг експорту українських вин у 2023 р — $9 млн. Минулого року бенефіціарами Wines of Ukraine експортовано та законтрактовано вин на $229,190. Завдяки тому, що до Wines of Ukraine нещодавно долучились кілька великих виробників, у 2024 році ця цифра значно зросте.

✔️Ключові країни-імпортери українських вин у 2022-2023 роках: Естонія, Велика Британія, США, Швеція, Норвегія, Японія.

*дані Державного комітету статистику України, 2022-2023 роки.

«Українські винороби не експортують свою продукцію до країни-агресора росії, починаючи з 2014 року. Втрата найбільшого за обсягом експортного ринку дала поштовх до більш активного розвитку співпраці з європейським, британським, американським та азійським ринками, для нас це — позитивні зміни. Лише за минулий рік команда Wines of Ukraine організувала успішні торговельні місії до 12 країн і провела понад  30 дегустацій для експертів, імпортерів та представників ЗМІ. Цього року ми плануємо розширити географію й кількість таких заходів. Ми дуже вдячні нашим партнерам USAID, а саме Програмі «Конкурентоспроможна економіка України» за підтримку у просуванні українського виноробства на міжнародних ринках та сприяння розвитку експорту наших вин», — коментує ситуацію Сергій Клімов, співзасновник Wines of Ukraine.

На стенді Wines of Ukraine на ProWein 2024 будуть представлені такі виноробні та виробники алкогольних напоїв:

Beykush Winery (Миколаївщина)

Big Wines (Київщина)

Biologist (Київщина)

Bolgrad (Одещина)

Chateau Chizay (Закарпаття)

Cikera (Київщина)

Grande Vallee (Одещина)

Honey Badger (Київщина)

Kolonist Winery (Одещина)

Koblevo (Миколаївщина)

My Wine by Eduard Gorodetsky (Одещина)

SHABO Family Winery (Одещина)

46 Parallel Wine Group (Одещина)

Stoic Winery (Одещина / Херсонщина)

Shosh Winery (Закарпаття)

Villa Tinta (Одещина).

Також свої вина на виставці презентує перспективна й успішна молода виноробня Odesos з Одеси.

Переглянути профілі учасників можна на сайті Wines of Ukraine.

Запрошуємо відвідати стенд Wines of Ukraine на ProWein 2024 і продегустувати вина й алкогольні напої від найкращих виробників України.

Коли: 10-12 березня 2024.

Де: Messe Düsseldorf, Stockumer Kirchstraße 61, 40474 Düsseldorf, Germany.

Стенд Wines of Ukraine: 13Н52. 

Команда Wines of Ukraine та учасники українського національного стенду готові до спілкування й співпраці і пропонують заздалегідь домовитись про дегустацію й ділову зустріч на ProWein

Контакт для запитів: info@ukr.wine

************

Асоціація крафтових виноробів України була створена у 2021 році. Її задачі — координація та розвиток української виноробної галузі, підвищення конкурентоспроможності українських вин на міжнародному рівні та просування бренду Wines of Ukraine.

В умовах війни Асоціація також приділяє значну увагу відновленню зруйнованих виноробень та розмінуванню виноградників на територіях, звільнених від російської окупації. На поточний момент до складу Асоціації входять 72 виробні.

Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України» підтримує український бізнес з метою підвищення конкурентоспроможності на внутрішньому ринку України та на міжнародних ринках, допомагає в розбудові спрощеного та прозорого бізнес-клімату, а також забезпечує українські компанії можливостями скористатись перевагами міжнародної торгівлі. Wines of Ukraine співпрацюють з Програмою USAID «Конкурентоспроможна економіка України», починаючи з 2023 року. Співпраця відбувається на грантових умовах, її мета — підтримка українського виноробства, малих і середніх підприємств галузі, в Україні й на міжнародних ринках. Участь Wines of Ukraine у міжнародній виставці ProWein за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» дасть новий поштовх експорту українських вин, збільшенню упізнаваності українського виноробства та закріпленню статусу України як виноробної держави.

 

10-12 березня у Дюссельдорфі (Німеччина) вчергове відбудеться найважливіша й наймасштабніша міжнародна виставка вин та алкогольних напоїв, що збирає виробників, байерів, імпортерів, експертів, представників ЗМІ та інфлюенсерів з усього світу. Українські винороби братимуть участь у цьому заході під брендом Wines of Ukraine за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України». Нагадаємо, що бренд Wines of Ukraine створено […]

Медалі й досвід: що отримують українські винороби на міжнародних конкурсах

Участь у міжнародних винних конкурсах, що донедавна було швидше винятком для молодого українського виноробства, наразі є вже сталим правилом, а численні нагороди — не приємною несподіванкою, а закономірністю. «Лише у 2023 році українські вина здобули більше ніж 150 медалей від престижних міжнародних конкурсів, здебільшого це золото. Разом з українськими конкурсами маємо більше ніж 300 медалей» — поділився спостереженнями з оглядачем Drinks+ Сергій Клімов, автор книги «Нерозказана історія українського виноробства», керівник з розвитку Wines of Ukraine та засновник Uwines, BraveWine, Kyiv Food and Wine Festival. Ми звернулися до самих учасників процесу – конкурсантів та суддів, аби визначитись, що саме стає найбільшою нагородою – медалі, маркетинг чи досвід.


Історичний досвід

Зважаючи на традиції українського виноробства, термін «молоде» може викликати запитання: у нашому контексті він означає, швидше,– «те, що відновлюється й розвивається». Виробництво й споживання вин на території сучасної України має багатошарову й давню історію, у тому числі – історію участі у великих міжнародних конкурсах. Нещодавно винна спільнота України обговорювала цікавий кейс за участі двох дослідників історії українського виноробства — експертів та авторів книг Анни-Євгенії Янченко та  Сергія Клімова. Йшлося у ньому, зокрема, про Всесвітню виставку у Парижі 1900 року й про участь у ній виноробів, що працювали на території сучасної України. Чому саме ця подія мала таке величезне значення для винної індустрії? «Масштаб виставки, що відбулась на межі століть, нам з вами важко уявити, оскільки ми живемо у світі надшвидких технологій, інтернету та штучного інтелекту. Але 124 роки тому світ був іншим. Готувалися до виставки цілих 8 років. Всі країни світу представляли свої найвизначніші здобутки у всіх сферах господарства. Виставка тривала 212 днів, на ній було представлено 83 тисячі учасників з 42 країн, а відвідали її 50 мільйонів людей. Це була дійсно грандіозна подія», – розповідає Сергій Клімов.

Хто ж із тодішніх виноробів, чиї виноградники знаходились на території сучасної України, отримав нагороди на Всесвітній виставці? Ось список, який Анна-Євгенія наводить з документальних джерел:

Князь Трубецький П.М. (Херсонщина) – Гран-прі; «Товариство виноробів» (Одеса) – «золото» та почесний відгук; Жевержеєв Сергій Миколайович (Харків) – «золото» за кримське вино; Бланден Іван Петрович (Крим, Ялта) – «срібло»; Ушкови, спадкоємці Кузнєцова О.Г. (Крим, Форос) – «срібло»; Федосєєв Іван Олексійович (Крим, Гурзуф) – «срібло»; Віннер Борис Іванович (Крим, Артек/Партеніт) – «срібло»; «Товариство  Г.М. Христофорова»  (Крим, Сімферополь) – «бронза».

За нашими даними, серед них також були «Архадерессе» князя Костянтина Горчакова, Магарачське училище виноробства тощо. Більшість з відомих нам українських учасників отримала почесні нагороди — Паризька виставка виявилася щедрою на відзнаки, і надавались вони не лише винам.

Є ще один цікавий момент. Сергію Клімову вдалося розшукати документ, що стверджує: у категорії Hors Concours Всесвітньої виставки фігурує кримське ігристе князя Голіцина. До цієї категорії зазвичай потрапляють ті напої, що не мають рівних. «Цей список  – своєрідний зал слави. Між іншим, у ньому неподалік від вина Голіцина значиться також шампанське Moët & Chandon» – коментує Сергій.

Можливо, ця історія потребує більш детального дослідження, але в нашій статті найважливішим є не детальний перелік всіх нагород та учасників, а той факт, що вина українських терруарів навіть більше ніж століття тому підкорювали міжнародні експертні журі. Це дає підстави нашим виноробам сміливіше представляти свій доробок світові.

Сучасний досвід

Чи варто українським виноробам витрачати час, сили, кошти на участь у міжнародних конкурсах сьогодні, під час жахливої російської агресії, що вже два роки триває в Україні? «Варто, тому що це вкотре дає нам можливість розповідати про Україну на міжнародному рівні, презентувати наше виноробство і знаходити нові канали продажів на експортних ринках. Це – важлива складова культурної й економічної дипломатії», – вважає Сергій Клімов.

Сьогодні справжнім рекордсменом і флагманом українського виноробства, у тому числі й у кількості та якості медалей, є компанія SHABO, котра нещодавно відзначила свій 20-річний ювілей і зібрала на цей момент більше ніж 500 медалей та відзнак від найвідоміших міжнародних конкурсів.

Гіоргі Іукурідзе, співзасновник SHABO, розповів про досвід участі у міжнародних конкурсах: «Засновуючи SHABO, ми ставили перед собою мету: створити перше вітчизняне Велике вино, сформувати бренд українського вина, закріпити місце України на винній мапі світу. Участь у міжнародних виставках і конкурсах ми беремо, починаючи з 2012 року, – з того моменту, коли закладені нами виноградники набрали силу й дали нам можливість робити вина, достойні презентації на міжнародній арені.

Як впливають наші нагороди на українського споживача? Наявність «медальок» на пляшці ніяк не впливає ні на продажі, ні на впізнаваність. Decanter, Mundus Vini – ці назви мають сенс в першу чергу для експертної аудиторії. Але наявність нагород від топових міжнародних конкурсів, тим більше, коли ваші вина отримують їх щороку, є ознакою системної якості вашого продукту й команди, позитивним сигналом для професіоналів. Це допомагає вибудовувати експорт.

Конкурси, з яких ми починали – IWC London, Decanter, Mundus Vini. Зараз цей список суттєво розширено. Щодо нагород, котрими я пишаюсь найбільше, – визначитись доволі складно. Швидше за все, це все ж таки перше українське «золото» й «платина» на Decanter. Ці нагороди отримали позитивний резонанс і вдома, і серед міжнародних експертів. Вони є важливими не лише для нас, а й для наших колег, для виноробної України в цілому. А ще для мене особисто дуже важливою є спеціальна відзнака в конкурсі найкращих Каберне світу на озері Комо, у 2017 році. Наше Каберне увійшло до TOP 5, випередивши два Premier Grand Cru Classé з Бордо. Кожна з тих пляшок коштувала приблизно у 80 разів дорожче, ніж SHABO».

Світлана Цибак, директорка виноробні Beykush, голова Асоціації крафтових виноробів України та співзасновниця Wines of Ukraine, розмірковує про досвід своєї компанії: «Участь у міжнародних конкурсах ми беремо, починаючи з 2019 року. Нам було цікаво отримати коментарі від закордонних спеціалістів. Одним із найвпливовіших конкурсів ми вважаємо Decanter World Wine Awards, тому взяли у ньому участь. Хотіли би відправити наші вина Паркеру, але він досі не погоджується працювати з українськими винами.

У 2020 році завдяки підтримці Drinks+ вина Beykush потрапили на дегустацію до Дженсіс Робінсон і отримали високу оцінку – для нас це був справжній успіх. У 2022 р. Ми вперше взяли участь в IWSC. Власне, нагороди, котрими ми особливо пишаємося, – «золото» від Decanter за «Шардоне Резерв» і «золото» від IWSC за «Кара-Кермен». Також у нашій скарбничці багато «срібла», наближеного до золота по балах, і для нас це також важливо. На ці відзнаки звертають увагу експерти. По результатах конкурсів відслідковують тренди, відкривають нові регіони, знаходять нових партнерів. Тобто ця історія, в першу чергу, є знаком якості для експертної спільноти. Щодо практичного результату – наприклад, цього року Beykush взяли участь у VIP-заході від Decanter, до участі в якому запрошують лише медалістів (не нижче «золота»). Це додаткова увага від професіоналів та ЗМІ».

Анна Горкун, власниця відносно молодої, але дуже успішної компанії 46 Parallel Wine Group, має значний конкурсний досвід і вражаючу колекцію нагород. «Для нас участь у конкурсах має дві складові: отримати маркетинговий інструмент для популяризації вина та детальні висновки експертів щодо органолептики продукту. Обидва інструменти дуже важливі для виробника.
Чи не найбільший здобуток від кожного конкурсу – висновки (протоколи) членів журі. В них міститься багато цінної інформації: детальний опис дескрипторів, зауваження, або навпаки – висока оцінка конкретних параметрів вина. Тому, коли приходить документація за підсумками конкурсу, маркетинг чекає на «медальки» й інфо-привід, а виробництво – на протоколи та відгуки від гуру. Далі виробництво працює з експертними відгуками, враховуючи релевантні зауваження та відшліфовуючи профіль кожного наступного релізу. До речі, такий підхід до роботи із конкурсами стимулює нас подавати вина на ті конкурси, в яких вони ще не брали участі. По-перше, це дає нам можливість отримати оцінку від суддів із різних регіонів світу (смакові уподобання, які лежать в основі оцінки, відрізняються залежно від регіону, а це важливо для орієнтації в експортному просторі). По-друге, ми маємо змогу продемонструвати друзям нашого бренду, що абсолютно кожне вино, яке ми виробляємо, завжди отримує нагороди! В цьому принцип нашої роботи – виробляти тільки таке вино, що буде беззаперечно заслуговувати на медалі від експертів.
Коли створюєш свій перший власний бізнес на основі мрії, є велика вірогідність отримати медаль, а може, навіть не одну. За неповні 4 роки ми отримали 95 медалей у конкурсах по всьому світу».

А судді що?

Задля об’єктивності картини пропонуємо інший ракурс від суддів міжнародних конкурсів. Без перебільшення, найбагатший досвід в Україні в цій галузі мають оглядачі медіа-групи Drinks+. Редакція видання вже понад 20 років поспіль співпрацює з цілою низкою авторитетних конкурсів: Mundus Vini; Concours Mondial de Bruxelles; Barolo Barbaresco World’s Best Palates, New York; винний конкурс Vinitaly; Imeretian Wine Competition, Georgia.

Одним з наймасштабніших і найвідоміших дегустаційних змагань є Concours Mondial de Bruxelles. «Цей конкурс користується такою популярністю серед виноробів, що кілька років тому організатори поділили його на основний – Red&White, а також кілька спеціалізованих заходів, присвячених окремим типам вин – наприклад, ігристим та рожевим», – ділиться своїм досвідом Ірина Д’яченкова, співвласниця Drinks+ Media Group. – Кожен раз конкурс СМВ організовують у різних країнах та винних регіонах. Крім того, проводять окремі сесії, присвячені певним сортам – приміром, нещодавно відбувся конкурс з вин сорту Vranec. Таким чином регіональне виноробство має можливість просування не лише окремих виробників, але й флагманських сортів та теруарів. Зрозуміло, ця опція в перспективі актуальна і для України.

В якості суддів організатори залучають професіоналів з усього світу. Програма для суддів складається не лише з конкурсних тейстингів, а й турів на виноробні, майстер-класів, культурних та дегустаційних заходів. Це – знайомство із регіоном і його винами, якісний винний туризм для професіоналів та потужна освітня місія».

на міжнародних конкурсах

Головну редакторку Drinks+ та провідну менеджерку з комунікацій Wine Travel Awards Ольгу Тодорюк регулярно запрошують до журі міжнародних винних конкурсів Mundus Vini, Concours Mondial de Bruxelles, Winelovers Wine Awards (Угорщина). Ольга брала участь в оціночних тейстингах Anteprime di Toscana (Італія), Deutsche Wine Institute, Must Fermenting Ideas (Португалія), ексклюзивних дегустаціях Gambero Rosso International Tre Bicchieri Vini d’Italia 2022 в команді міжнародної преси та редакторів винного гіда Vini d’Italia, Franc & Franc Forum and Tasting Day (Угорщина).

Протягом шести років Ольга є суддею міжнародного конкурсу Mundus Vini, а на Spring Tasting у лютому 2020 року вона також була головою дегустаційної комісії. Рівень конкурсу й переваги для учасників, на її думку, є беззаперечними: «Команда Mundus Vini постійно працює над просуванням учасників, а програма для суддів із понад 50 країн світу, окрім тейстингів, складається з презентацій – як нових, так і відомих представників винного бізнесу. Організатори постійно вдосконалюють маркетингові стратегії, що створює значні переваги для учасників. Зокрема, щороку переможці отримують свої нагороди в рамках виставки ProWein у спеціально оформленій дегустаційній зоні учасників Mundus Vini, а це дуже сильна можливість для реалізації експортних планів. Конкурс традиційно проходить двічі на рік – весняна та літня сесії, що також комфортно для виноробів. Враховуючи свій досвід, можу впевнено стверджувати, що з кожним роком це винне змагання постійно підвищує рівень організації та поповнюється новими винними регіонами. 23 роки тому конкурс стартував з близько 3000 зразків. Наразі їхня кількість сягає 11 тисяч. Кожен учасник по завершенні отримує детальну інформацію від організаторів – винний профайл, – який формується за результатами оцінок дегустаторів. І важко уявити більш експертну оцінку для вашого зразка та більш репрезентативну вибірку в дослідженні стилів, ніж висновки суддів Mundus Vini».

Катерина Ющенко, засновниця Ukrainian Wine & Spirits School, суддя міжнародної категорії та здобувачка Dip WSET, лише у 2022-2023 році взяла участь в журі 15 міжнародних конкурсів і неодноразово публікувала відгуки щодо успіхів українських вин в цих дегустаціях. «Наші винороби демонструють гідний рівень якості та отримують високі оцінки від відомих експертів», – ділиться своїм досвідом Катерина. – «SHABO, Beykush, Kolonist, Chizay, 46 Parallel, Odesos отримують медалі від найпрестижніших конкурсів. Це дуже важливо саме зараз, коли до України прикута увага всього світу. Виноробство є складовою культури, історії, традицій, воно чудово демонструє наші можливості й потенціал».
Всі конкурси мають більш-менш схожу мету: зорієнтувати споживача, оцінити якість вина та надати зворотній зв’язок виробникам. «Загальні принципи оцінювання зазвичай ґрунтуються на системі OIV, котра визначає чіткі правила, принципи та стандарти, –  ділиться досвідом Катерина Ющенко. –  Це надзвичайно важливо: оскільки вино – суб’єктивний продукт, є ризик оцінювання згідно з особистими пріоритетами та вподобаннями».
Завдяки чіткій системі оцінювання та присутності в журі представників різних країн і галузей винної індустрії у конкурсах міжнародного рівня цей ризик зведений до мінімуму.
На думку пані Ющенко, існують, тим не менш, принципові відмінності, які необхідно враховувати: рівень конкурсу, репутація, категорія експертів та регіональні особливості.
«Для тих, хто прагне швидко вийти на конкретний ринок і забезпечити прибуток, локальні конкурси можуть бути оптимальним вибором. Тут конкуренція є меншою, але важливо враховувати вподобання споживачів. Для виноробів із більш довгостроковою стратегією та амбіціями підійдуть міжнародні конкурси. Тут конкуренція значно вища, і необхідно продемонструвати не лише чистоту, баланс та типовість, але й унікальність вина. Тим, хто робить ставку на експерименти та новаторство, важливо брати участь у конкурсах, що мають в журі Masters of Wine і відомих винних критиків. Вони цінують не лише високу якість, але й оригінальність продукції», – радить експертка. Ось які враження вона має від конкурсів, «Berliner Wein Trophy завдяки високому рівню технічної підтримки дозволяє максимально зменшити ймовірність помилок та суб’єктивності. Дуже потужна суддівська команда, що для мене має велике значення з огляду на обмін досвідом та розуміння точок зору експертів з різних країн.
IWSC London вражає розмаїттям зразків з усіх куточків світу. Тут про те, що називають «Heroic wines», героїчні вина – рідкісні сорти, старі лози, складні вінтажі, скрутні умови виноградарства та виноробства. Ну, і звичайно, ознака цього конкурсу – зіркове журі.
АWC Vienna – це справжній марафон на витривалість: кількість зразків та інтенсивність дегустацій вражає. Найбільше подобається їхня ідея в кожному флайті робити дубль для перевірки концентрації та якості оцінки».
Чи є участь у міжнародних конкурсах виключною прерогативою великих виноробень? Експерти й організатори вважають, що обсяг виробництва не є критично важливим показником, за винятком тих заходів, що створені для оцінки вин, представлених у великих торговельних мережах. Найважливіше для більшості міжнародних конкурсів – стабільна якість вина, здатність переносити тривале транспортування та зберігання на складі без втрати органолептичних показників, відсутність дефектів.
На завершення хочемо зазначити, що тема міжнародних конкурсів, їхніх переваг та відмінностей, а також перспектив для українських виноробів, є дуже актуальною і цікавою. Тож редакція Drinks планує надалі публікувати матеріали й інтерв’ю з представниками цих заходів, що допоможуть нашим виробникам скласти пріоритети щодо участі. Бажаємо виноробам успіхів і чекаємо нагоди привітати їх з новими нагородами!

Фото: AD LUMINA

Участь у міжнародних винних конкурсах, що донедавна було швидше винятком для молодого українського виноробства, наразі є вже сталим правилом, а численні нагороди — не приємною несподіванкою, а закономірністю. «Лише у 2023 році українські вина здобули більше ніж 150 медалей від престижних міжнародних конкурсів, здебільшого це золото. Разом з українськими конкурсами маємо більше ніж 300 медалей» […]

Попит на бургундські вина 2022 року перевершив очікування

У новому звіті Liv-ex йдеться про те, що запит покупців на бургундські вина en primeur 2022 року значно перевищив початкові прогнози експертів. Трейдери вважають, що ключовими факторами зростання попиту є «похвала критиків та мінімальне зростання цін».


«Ще надто рано судити про всю кампанію Burgundy 2022 en primeur, але станом на зараз вона пройшла краще, ніж трейдери наважилися б представити наприкінці минулого року», — йдеться в новому звіті Liv-ex.

Урожай 2022 року в Бургундії перевищив попередній і отримав високі відгуки від провідних критиків, у тому числі Чарльза Кертіса MW (Charles Curtis) з Decanter у його докладному звіті «Бургундія 2022».

Бургундський байєр і директор британської компанії Flint Wines, що спеціалізується на винах Бургундії, Італії та США, Джейсон Хейнс (Jason Haynes) заявив, що «на початку січня фахівці, які працюють з приватними клієнтами, помітили велику кількість передплатників на попередні релізи ще перед початком офіційної кампанії».

«Схоже, що якість урожаю здобула перемогу над побоюванням щодо стану економіки. Деякі винороби виготовили найкращі вина, які вони колись виробляли, у свою чергу нові колекціонери не хотіли втратити таку можливість», – додав Хейнс.

бургундські вина

В останні роки зростання цін стало предметом серйозних дискусій. Деякі бургундські виробники змушені були підвищити ціни на невеликий урожай 2021 року, щоб покрити витрати; у грудні 2023 року кілька торговців припустили, що, найімовірніше, ціни залишаться стабільними протягом кампанії врожаю 2022 року.

У звіті Liv-ex йдеться: «Схоже, що загалом виробники прислухалися до ринку та звели зростання цін до мінімуму». Далі у звіті зазначено, що «невелика частина виробників (приблизно 10%) знизила свої ціни у річному обчисленні, близько 40% виробників незначно підняли їх, що у деяких кварталах ускладнило продажі».

Проте трейдери зберігають оптимізм щодо продажів вінтажу 2022 року, незважаючи на те, що вони можуть йти повільніше, ніж це відбувалося останніми роками.

Аналізуючи перспективи, Liv-ex ставить під сумнів стабільність поточних цін, оскільки вінтаж Бургундії 2023 року, випуск якого запланований на початок 2025 року, має відносно великий обсяг, а покупці вишуканих вин налаштовані обережно.

Експерти констатую зниження цін на елітну Бургундію на вторинному ринку.

Субіндекс Burgundy 150 від Liv-ex Fine Wine 1000, який відслідковує динаміку цін деяких вин Grand Cru, упав на 17,4% з моменту досягнення піку в жовтні 2022 року. До цього – протягом п’яти років, спостерігалося його зростання на 22%.

Ці різкі коливання були не такі помітні для доларів США та Гонконгу.

Джерело: decanter.com
Фото: decanter.com, britannica.com/place/Burgundy

У новому звіті Liv-ex йдеться про те, що запит покупців на бургундські вина en primeur 2022 року значно перевищив початкові прогнози експертів. Трейдери вважають, що ключовими факторами зростання попиту є «похвала критиків та мінімальне зростання цін». «Ще надто рано судити про всю кампанію Burgundy 2022 en primeur, але станом на зараз вона пройшла краще, ніж […]

Зміни у винному законодавстві України: чого очікувати у найближчі часи

Наприкінці минулого року на International Wine&Spirits Congress Всеукраїнському конгресі виноробів, який традиційно організовується «Укрсадвинпромом», – професійній аудиторії нарешті були представлені довгоочікувані зміни до законодавства, яке регулює виноробну діяльність в Україні. Зміни, які мають бути прийняті в рамках євроінтеграційних процесів та нарешті привнесуть ясність у виноробну діяльність та процеси виробництва. Сьогодні спостерігачі ринку вже констатують перші паростки цієї діяльності. Але глобальні зрушення ще на стадії дискусій, а юристи проробляють формулювання та деталізують базові положення.


Усі ці вагомі питання та дискусійні моменти озвучила під час конгресу в презентації законодавчих ініціатив пані Юлія Прохода, національний експерт проєкту ЄС IPRSA та патентний повірений, адвокат, голова Національної асоціації патентних повірених України. Спираючись на цей змістовний виступ, D+ зробив спробу вибрати для українських виноробів найважливіші пункти, а особливо ті, що стосуються так званих малих виноробів. Пропонуємо вашій увазі тезисне викладення фактів сьогодення та майбутніх змін:

  • Якщо до цього часу вважалося, що статус винороба може одержати лише той, хто виробляє вино з власноруч вирощеного винограду, або плодів, ягід чи меду, то тепер до виноробів можуть бути зараховані також виробники, які створюють власне вино з придбаної сировини. Відтак, відтепер існує два різновиди малих виноробів: перший – ті, хто робить вино виключно з власноруч вирощеного винограду (плодів, ягід тощо), другий – хто виробляє вино з власноруч виготовленого виноматеріалу, але виробляє його із купленого винограду чи іншої сировини (обсяг виробництва – не більше десяти тисяч декалітрів на рік). Для цієї категорії передбачений дещо інший режим діяльності.

Примітка D+: до уваги тих господарств, які періодично будуть змушені частково докупати сировину в певні роки з низьким урожаєм, – їх буде віднесено до категорії тих, хто виробляє вино з придбаної сировини.

  • Що однозначно змінилося для обох цих видів виноробів, – то це перелік документів, необхідний для отримання ліцензії. Скоротився перелік обладнання. Було виключено обладнання для обробки виноматеріалів та інше, а також для контролю температури. В цілому формальних вимог для малих виноробів значно поменшало.
  • Головний принцип легалізації винороба залишився незмінним: виробництво алкогольної продукції підлягає ліцензуванню – ліцензія на виробництво обов’язкова, коштує 780 гривень. Її треба одержувати за декларативним принципом.
  • Але тепер документи на отримання ліцензії мають подаватися малими виноробами виключно в електронному вигляді. І це одна з явних переваг, адже скорочує час та витрати.
  • Ще одна приємна новина. Ті, хто виробляють вино з власноруч вирощеного винограду, з якого надалі створюють виноматеріал, більше ніяких ліцензій на продаж не потребують. В тому числі і на оптову торгівлю. З єдиною приміткою: мова йде про вина без додавання спирту. Насправді, ця норма вже діє з третього вересня 2023 року.
  • Для тих, хто купує виноград, та виробляє з нього виноматеріал з наміром продавати, треба буде одержати ліцензію на оптову торгівлю вартістю 30 тисяч гривень, яка діятиме протягом п’яти років. Тобто в порівнянні з великими виробниками, які платять 500 тисяч гривень за ліцензію, винороби, які створюють вино з купленої сировини в обсязі виробництва – не більше десяти тисяч декалітрів на рік, тепер за ліцензію сплачуватимуть 30 тисяч гривень. Важлива ремарка: ліцензія на роздрібну торгівлю для вин без додавання спирту не вимагається.
  • Згідно Закону України «Про виноград та виноградне вино», маємо окреслені так звані виноробні області. В них мають вирощуватися сорти винограду, занесені до державного реєстру сортів України. Згідно діючого закону, перш за все мав оформлюватися проєкт насадження виноградника і погоджуватися в Мінагрополітики. Лише після цього можна було висаджувати лози. Відтепер законом №3303 передбачено позитивні зміни для малих виноробів. Але звертаємо увагу на важливу умову: малі винороби можуть виробляти вино лише із сортів, які занесені до держреєстру сортів, придатних для поширення в Україні. Проте тепер виноградники можуть розміщуватися не лише в визначених законодавством виноробних областях, а в будь-яких регіонах країни, де вважають доцільним самі винороби. До того ж скасовано затвердження проєкту виноградників у Мінагрополітики. Нагадуємо, вимога одна – пересвідчитися, що виноград вирощується із сортів, занесених в реєстр сортів винограду, придатних для поширення в Україні.

Примітка D+: нагляд за дотриманням даної вимоги покладено на Держпродспоживслужбу.

  • Нові положення законодавства у виноробній сфері торкнулися і прикрої ситуації, що склалася наприкінці минулого літа – заборона поштових відправлень алкоголю. Відверто кажучи, це була неочікувана суспільством  ініціатива від Мінінфраструктури: хотіли врегулювати правила поштового зв’язку, а вийшло те, що вийшло. З’явилася норма, що у внутрішніх поштових відправленнях забороняється надсилати алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад вісім з половиною відсотків, на яких відсутні марки акцизного податку встановленого зразка. Однак, згідно правил поштового зв’язку, пересилати не можна тільки «Укрпоштою». Всі інші компанії, що займаються експрес-перевезеннями, не мають цього обмеження.

Примітка D+: за даними редакції, найближчим часом шляхом затвердження нових правил поштових відправлень планується врегулювати цю, певною мірою дискримінаційну стосовно «Укрпошти» та її клієнтів, ситуацію, яка зараз виглядає абсурдною і негідною іміджу нашої держави. Адже виникає питання, якщо для вин з міцністю до 15% акцизні марки скасовані в принципі, то який сенс їх вимагати при пересилці? Щодо останнього питання – поки що відповіді немає. Тож будемо чекати та відстежувати розвиток ситуації.

Так чи інакше, а закон №3303 від 23 листопада 2023 року вже вступив в силу.  Зазначимо, він стосується не лише виноробів, а й малих виробників дистилятів. І, за нашими даними, ці зміни вже пожвавили ринок, навіть в умовах війни, яку наша Україна веде з країною-агресором. Але це – перші кроки і нашій галузі ще багато потрібно зробити в царині законодавства.

Так, 23 листопада з’явилися зміни до статті 5 закону «Про виноград і виноградне вино», де вказано що вина і коньяки України виготовляються згідно з правилами виготовлення та зберігання, які затверджуються виконавчим органом центральної влади – Мінагрополітики. Тим часом наразі існують правила виробництва коньяків України. Існують також основні правила виробництва та зберігання тихих вин, на яких є штамп затвердження. Як пояснює пані Юлія Прохода, проблема полягає в тому, що, згідно з назвою, це не нормативно-правовий акт, а фактично конструкторська документація, як от, наприклад, інструкція. Така сама ситуація, як, наприклад, з правилом виробництва шампанського та ігристих. А от нормативно-правового акту, за яким мають виготовлятися тихі та ігристі вина, фактично не існує. Крім того, в тій документації, що існує зараз, обмежений перелік сортів, з яких можна виготовляти вина ігристі. І це нагальна проблема, яку треба вирішувати.

Серед позитивних змін поважна спікерка назвала й те, що наразі із закону виключено норму, згідно якої нові марки виноробної продукції затверджує керівник суб’єкту господарювання на підставі висновків дегустаційної комісії. Однак при цьому термін зберігання має бути внесено виробником у власні технологічні інструкції. Відповідно, на кожне найменування вина, яке виробляється, має бути окрема технологічна інструкція…

Юлія Прохода, національний експерт проєкту ЄС IPRSA та патентний повірений, адвокат, голова Національної асоціації патентних повірених України

За словами пані Юлії, якщо вдасться узгодити деякі невизначені моменти та внести в законопроєкт «Про виноград та продукти виноградарства», що прийнятий в першому читанні, то в цілому нові правила наберуть чинності 01.01.26 року. Національний експерт проєкту ЄС IPRSA пояснила: «У виробників ще є два роки, аби привести свою діяльність до норм цього закону. Цей законопроєкт було прийнято в першому читанні 09.08.23 року, він потрібен Україні, щоб виконати умови для вступу до ЄС. Він приводить у відповідність українське законодавство до регламентів ЄС. Хочу звернути увагу на пару ключових моментів серед окреслених змін. Вимоги до міцності вина – не менше 4,5 % для вин із географічним зазначенням, не менше 8,5 % – для інших вин. Для сучасного винного ринку доцільно реєструвати географічне зазначення. І ще одне – виноградні вина кріплені можна кріпити виключно спиртом винограду. Словом, актуальна задача ринку – виокремити місце для вина виноградного та іншої продукції. Сьогодні, якщо є бажання виготовляти певний продукт, його потрібно виготовляти відповідно до європейського законодавства. Треба знайти свою правильну нішу – як це виробляти і як це називати».

І наприкінці ремарка щодо подальшої дорожньої карти законодавчого процесу. Після прийняття цього закону Мінагрополітики повинне забезпечити переклад Міжнародного енологічного кодексу, Міжнародного кодексу енологічних практик Міжнародної організації з виноградарства та виноробства (OIV ввести їх в дію своїм наказом, і тоді все, що дозволено там, буде застосовуватися в Україні. І це стане тим цивілізованим руслом, в якому, сподіваємося, буде надалі розвиватися виноробство нашої країни.

Коментує голова Громадської спілки «УКРСАДВИНПРОМ», Володимир Печко

«Законопроєкт «Про виноград та продукти виноградарства» (№9139) був доопрацьований. Проте, на нашу думку, він містив певні протиріччя. Це євроінтеграційний законопроєкт, який має на меті відрегулювати питання прослідковуваності “від виноградного грона до пляшки”. Документ допоможе контролювати та покращити якість, сприятиме боротьбі з фальсифікованою продукцією та виявленню її на ринку. На нашу думку, Україна – це виноробна країна, яка в даний момент вже має з кількісного показника переходити на якісний. Деякі питання в даному законопроєкті нас не влаштовували, проте підзаконними нормативно-правовими актами ми це врегулюємо. Законопроєкт відповідає вимогам Меморандуму, який був підписаний між ГС “УКРСАДВИНПРОМ”, провідними асоціаціями галузі виноградарства та виноробства та Міністерством агрополітики у 2021 році. Приємно відзначити, що Мінагрополітики в питаннях, які були позначені в Меморандумі, не відступають від системності та сталості розвитку галузі, що дає гарантії втілення окреслених планів».

Наприкінці минулого року на International Wine&Spirits Congress – Всеукраїнському конгресі виноробів, який традиційно організовується «Укрсадвинпромом», – професійній аудиторії нарешті були представлені довгоочікувані зміни до законодавства, яке регулює виноробну діяльність в Україні. Зміни, які мають бути прийняті в рамках євроінтеграційних процесів та нарешті привнесуть ясність у виноробну діяльність та процеси виробництва. Сьогодні спостерігачі ринку вже констатують перші паростки цієї діяльності. […]

ProWine Media Summit 2024: ключова інформація

Команда Drinks+ та Wine Travel Awards отримала запрошення взяти участь у віртуальному ProWine Media Summit 2024.


Цього року наші медіаресурси знову взяли на себе роль інформаційного партнера ProWine, в свою чергу ProWine приймає активну участь у WTA у якості виставкового партнера; також наразі ми маємо двох ProWine номінантів: ProWine Shanghai, яка є провідною виставкою винної та алкогольної промисловості на материковому Китаї та ProWine São Paulo – найбільшу професійну виставку галузі в Америках. Обидві виставки стали номінантами Wine Travel Awards у Enogastronomic Events/Magnet of the Region.

Саміт 2024 розпочався з виступу пана Пітера Шмітца (Peter Schmitz), директора ProWein, про 30-річну історію успіху ProWine: «Секрет успіху простий і, як завжди, дивовижний. Ми завжди бачили себе партнером винної та алкогольної промисловості. Розпізнавали тенденції на ранній стадії, об’єднуючи попит і пропозицію в глобальному масштабі. Це наш рецепт успіху. Сьогодні ProWine виповнюється 30 років, і захід виконує своє особливе бажання – власна подкаст-студія, яка буде використовуватися для запису усіх трьох днів виставки».

За словами пана Пітера Шмітца, організатори очікують понад 5 700 учасників із приблизно 60 країн, а також 50 000 відвідувачів з понад 140 країн і присутність 937 представників ЗМІ з усього світу.

Друга частина саміту була присвячена бізнес-звіту ProWine 2023. Наприкінці 2023 року Університет Гайзенхайма провів своє сьоме щорічне опитування від імені ProWein, яке охоплювало весь ланцюжок створення вартості виноробної галузі. Участь взяли понад 2000 інсайдерів галузі з усього світу, включаючи виробників вина з ключових виноробних країн, як Європи, так і за її межами, експортерів, імпортерів, трейдерів, а також представників громадського харчування/гостинності та готельної індустрії.

Професор Симона Луз (Simone Loose), керівник Інституту Вина та Напоїв Університету Гайзенхайма, представила результати світового промислового барометра. «Консенсус серед експертів галузі свідчить про те, що винний сектор повинен адаптувати свої комунікаційні стратегії відповідно до вподобань молодих споживачів, щоб ефективно спілкуватися з майбутнім поколінням ентузіастів вина. Крім того, забезпечення необхідної рентабельності потребуватиме структурної перебудови глобального надлишкового виробництва вина», — каже професор Сімона Луз.

Отже, першою основною темою стали переважаючі настрої у галузі, що характеризуються економічними проблемами. Зростання виробничих витрат і значне зниження купівельної спроможності населення негативно впливають на прибутковість галузі. У відповідь компанії вживають активних заходів щодо зниження витрат та збільшення продажів. У 2024 році виноробна галузь очікує лише помірного зростання витрат і зберігає обережний оптимізм на майбутнє.

ProWein

Сучасні виклики для виноробної галузі

Порівняно з попереднім роком кількість економічних викликів зросла. Глобальний економічний клімат все ще сприймається як крихкий. Побоювання щодо зменшення споживання вина та обмеженої прибутковості виноробної промисловості помітно посилилися. Саме ці важливі аспекти було висвітлено на цьогорічному бізнес-звіті ProWein.

Компанії реагують на економічні виклики

У відповідь на економічні виклики підприємства виноробної галузі впровадили різноманітні підприємницькі заходи. Значна більшість, що включає 72% компаній, намагалися компенсувати деяке збільшення витрат шляхом підвищення цін. Однак ця стратегія призвела до зниження продажів, що пояснюється інтенсивним конкурентним тиском і підвищеною ціновою чутливістю серед споживачів.

ProWein

Друга тема саміту – «Динаміка ринкового сегмента». Торговельна галузь спостерігає потужний зсув до популярних сегментів ринку, причому преміальні вина та середні сегменти зазнають спаду. Експерти торгівлі очікують ще більш помітного продовження цієї тенденції в 2024-2025 р.р. Виробники передбачають майбутню поляризацію, очікуючи зростання як у базовому/популярному, так і в преміальному сегментах.

За відсутності ознак економічного відновлення торгівля передбачає продовження зростання в популярному сегменті у 2024-2025, особливо помітне в Скандинавії та Нідерландах. Що стосується середнього та преміального сегментів, частка трейдерів, які прогнозують зниження, трохи перевищує тих, хто очікує зростання. Відповідно, очікуються помірні загальні втрати в цих сегментах.

Тема третя – «Фактори зниження споживання вина». Основною причиною зниження споживання вина є нижчий наявний дохід. Тенденції до здорового способу життя (ЗСЖ) сприяють загальному зниженню споживання алкогольних напоїв. У деяких країнах спостерігається зміщення переваг від вина до інших алкогольних напоїв.

ProWein

Промисловість має докласти значних зусиль, щоб використати ЗСЖ та просувати альтернативи, такі як безалкогольні вина та вина з низьким вмістом алкоголю. Після No-and-Low Special у бізнес-звіті ProWine 2023, всебічне оновлення на цю тему заплановано на літо 2024 року. Оскільки виноробна промисловість конкурує з іншими алкогольними напоями за переваги споживачів, також існує потреба у тіснішому узгодженні комунікаційних стратегій з їхніми мінливими потребами.

Тема 4 – «Стратегії досягнення ринкової рівноваги». Винний ринок зараз бореться з дисбалансом, що виникає через надлишок пропозиції. Виробники наголошують на необхідності скоротити цей надлишок. Багато виробників виступають за державну підтримку, щоб сприяти цьому скороченню. Серед деяких виробників існує оптимізм щодо перспективи досягнення кращого балансу шляхом покращення охоплення молодих споживачів.

ProWein

Тема 5 – «Майбутні стратегії маркетингу вина». Щоб ефективно конкурувати з іншими алкогольними напоями, виноробна промисловість повинна посилити орієнтацію на молодих споживачів. Експерти галузі погоджуються, що вино має бути більш доступним і зрозумілим для нової цільової демографії. Частина галузі передбачає збільшення продажів шляхом позиціонування вина як ексклюзивного преміального продукту. Щоб вирівнятися з іншими напоями за маркетинговими витратами, вино має підвищити свою прибутковість.

ProWein Media Summit

Ви можете знайти більше інформації тут.

Команда Drinks+ та Wine Travel Awards отримала запрошення взяти участь у віртуальному ProWine Media Summit 2024. Цього року наші медіаресурси знову взяли на себе роль інформаційного партнера ProWine, в свою чергу ProWine приймає активну участь у WTA у якості виставкового партнера; також наразі ми маємо двох ProWine номінантів: ProWine Shanghai, яка є провідною виставкою винної […]

Кращі вина на Liv-ex на фоні падіння цін у 2023 році

Ключові індекси Liv-ex 100 і Liv-ex 1000 впали приблизно на 13%. Проте вони все ще залишаються вищими, ніж п’ять років тому.


Джастін Гіббс (Justin Gibbs), заступник голови правління та директор біржі Liv-ex, сказав: «Рік ознаменувався стійким падінням головних індексів, спочатку спричиненим фіксацією прибутку, а пізніше повзучим уникненням ризику».

Про те, як впали ціни на більшість вишуканих вин, йдеться в новому звіті Liv-ex 2023

Показники регіональних субіндексів Liv-ex 1000 у 2023 році

Шампанське лідирує серед найпопулярніших вин, хоча індекс Champagne 50 Liv-ex впав на 17,2% у 2023 році, попри це за п’ять років він загалом зріс на 53%.

Цього року шампанське домінувало в рейтингу найбільш продаваних вин на Liv-ex. Louis Roederer’s Cristal 2015 було найпопулярнішим, трохи випередивши Dom Pérignon 2013. Але і їхня ринкова ціна Liv-ex впала протягом року. Dom Pérignon 2013 коштував £1646 (12x75cl) у грудні, а у січні його ціна була £1830, повідомляє Liv-ex.

Іншими винами, які продавалися за найвищою вартістю, були:

  • Opus One 2019
  • Cristal 2014
  • Screaming Eagle 2020
  • Sassicaia 2019
  • Château Lafite Rothschild 2019
  • Château Lafite Rothschild 2010
  • Petrus 2020
  • Taittinger, Comtes de Champagne 2012

За обсягами продажів на Liv-ex у 2023 році найпопулярнішими визнано п’ять вин:

  • Dom Pérignon 2013
  • Cristal 2015
  • Taittinger, Comtes de Champagne 2012
  • Cristal 2014
  • Château Talbot 2020 (Bordeaux fifth growth) 

Також Liv-ex заявили, що вперше за 10 років зростає частка торгівлі Бордо. Гіббс сказав: «Фокус ринку звузився, оскільки покупці шукали безпечну гавань – найкращі вина Бордо, головним напрямком яких є витримка в пляшках».

На Бордо припадало близько 40% угод за вартістю на Liv-ex у 2023 році з початку року, що трохи більше, ніж у 2022 році, але все ще набагато нижче його частки в 80% десять років тому.

Постійний тиск цін на вишукані вина триває. Залишається побачити, де знаходиться дно вторинного ринку. «Схоже, що ціни залишатимуться під тиском у короткостроковій перспективі», – заявляють на Liv-ex, додавши, що покупці та продавці опинилися в глухому куті.

Онлайн-аукціонний дім iDealwine нещодавно проаналізував свої дані щодо шампанського, зазначивши цього тижня: «На підставі попередніх даних iDealwine прогнозує загальне зростання обсяг продажів шампанського у 2023 році, але зниження середньої ціни пляшки з €259 (£223) до €230 (£198).’

Метью О’Коннелл, генеральний директор онлайн-платформи LiveTrade торгової компанії Bordeaux Index, сказав журналу Decanter, що нещодавно переважаючі ціни знизилися приблизно на 10%. Спираючись на історичний контекст, він припустив, що ринок може бути на найнижчій точці або близько до неї під час поточного спаду.

Ключові індекси Liv-ex 100 і Liv-ex 1000 впали приблизно на 13%. Проте вони все ще залишаються вищими, ніж п’ять років тому. Джастін Гіббс (Justin Gibbs), заступник голови правління та директор біржі Liv-ex, сказав: «Рік ознаменувався стійким падінням головних індексів, спочатку спричиненим фіксацією прибутку, а пізніше повзучим уникненням ризику». Про те, як впали ціни на більшість […]

Імпорт вина в Україні за часів війни. Чекаємо привід пити шампанське!

Війна стала випробуванням для всіх видів вітчизняного бізнесу та не оминула і винних імпортерів.


У період військового стану у 2022 році різко скоротився товарооборот всіх видів алкогольних напоїв, у тому числі продукції ринку вина в Україні. Так, у січні-червні 2022 року українці придбали вина менше на 58%, ніж за аналогічний період 2021 року. За результатами 2022 року вартість імпортованих алкогольних і безалкогольних напоїв в Україну становила 490 млн дол. США, що на 32 % менше показника 2021 року.* Найбільшою мірою у січні-квітні 2022 року, у порівнянні з 2021, на ринку вина в Україні скоротився імпорт ігристих вин – на 31%.

Втім, вже у той самий період 2023 року цей показник зріс на 61% у обсягах, а у вартісному вимірі майже вдвічі. Чим ближче ми до Перемоги, тим вище попит на ігристі. Загалом обсяг імпорту ігристого з основних країн постачальників у 2022 році, в порівнянні з 2021, знизився в таких частках: Італія на 43,5%, Іспанія на 33,6%, Франція на 18,1%, Грузія на 68%, Молдова на 46%. У основних імпортерів зниження поставок ігристого склало: «Бюро Вин» 34,5%, «Вайн-Холл» 5,5%, «АТБ-Маркет» 20,4%, Fozzy Group 65,9%, Bacardi-Martini Ukraine 46,3%, METRO Cash & Carry Ukraine 31,9%.**

Через негативні наслідки повномасштабного вторгнення рф в Україну великі компанії – імпортери, дистриб’ютори, підприємства роздрібної торгівлі, бізнес яких пов’язаний з вином та міцним алкоголем, мали значні складнощі із логістикою, що спонукало негайно трансформувати та оптимізувати бізнес-процеси. Один із ключових викликів, з якими змушені були зіткнутися українські компанії, – переформатування логістики вина, як на зовнішніх так і на внутрішньому ринках. До того ж, від початку війни приблизно на 5 місяців уряд запровадив перелік критичного імпорту, за яким дозволялися лімітовані транскордонні валютні платежі. Вина в цьому переліку, зрозуміло, не було… Наразі логістика вина налагоджується, але виникає проблема з ризиками оплати товару. Багато компаній перейшли на відстрочення платежів не на 120, а на 30 днів, що призводить до пошуку додаткових ресурсів оплати, а також змінює принципи постачання. Імпортери переважно ввозять вина, які швидше продаються. Ще один біль імпортерів – окупанти нещадно руйнують українську інфраструктуру завдаючи шкоди на мільйони євро. Так, у травні 2022 року постраждав склад імпортера та дистриб’ютора вина «Бюро Вин», якому належить найбільший у Європі винний магазин «GoodWine». Втрати становили близько 15 млн євро. У серпні 2023 р. через ворожу ракету було повністю знищено гіпермаркет «FOZZY Cash&Carry» в Одесі – в магазині згоріло все, сума завданих збитків, попередньо, сягає сотень мільйонів гривень. Щодо прогнозів, то фахівці ринку сподіваються, що споживчі показники зможуть повернутися до рівня 2021 приблизно через два роки після закінчення війни.

D+ провів опитування ключових компаній-імпортерів. Про те, яких змін зазнав бізнес за часів війни, яких втрат зазнали компанії і що допомагає їм попри все виживати, – в коментарях від перших осіб.

*Дані Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»

**Аналітика AR-Group


Дмитро Сайфудинов, директор ТОВ «Вінфорт»: «Плани на найближчий рік – жити і працювати далі. На зло ворогам та на радість друзям»

Дмитро Сайфудинов

Яких змін зазнав ваш бізнес під час війни?

Усі наші трансформації чи проблеми сьогодні такі самі, як і у всіх бізнесів України. Спробую перелічити основні:

– Значне скорочення персоналу, в основному через еміграцію. Не обійшлося без людських втрат на фронті.

– Скорочення асортименту. Далеко не всі товари залишились популярними серед покупців.

– Значне підвищення відпускних цін: за рахунок збільшення цін у постачальників; підвищення вартості логістики, як внутрішньої, так і міжнародної.

– Погіршення умов співпраці з багатьма партнерами, як внутрішніми, так і зовнішніми.

– Зниження націнок для утримання більш-менш прийнятних цін.

Як змінилися обсяги поставок, реалізації? Які фактори особливо вплинули на зниження\збільшення цих показників?

Обсяги реалізації за підсумками 2022 року, порівняно до 2021 року, впали на 30% в гривнях і на 40% в пляшках. У першій половині 2023 року залишається значне падіння в штуках, порівняно до 2021 року (40%) і невелике в гривнях. Основними факторами падіння є закриття великої кількості торгових точок, тривалий «сухий закон», комендантська година, ну і, звичайно ж, значне підвищення цін. З поставками все просто – їх не було майже до 4-го кварталу 2022 року. Пов’язано це із забороною ввозу, але ще більше – з неготовністю іноземних постачальників робити поставки в країну, де іде війна.

ТОВ «Вінфорт»

«Вінфорт» та партнери. Chateau Magnol, Bordeaux, вересень, 2023 рік

Чи змінилася стратегія вибору щодо цінового сегменту компанії в системі закупівель? Чи можете вказати відсотки змін за категоріями?

Система закупівель особливих змін не зазнала. Звичайно ж, шукаємо товари більш низького цінового сегменту, але й від високого не відмовляємось. Якщо проаналізувати по цінових категоріях, то трансформації за 2021-2023 роки незначні і виглядають так:

– низько-ціновий сегмент або сегмент економ пропозицій (low-priced): -12%. Цей сегмент сильно скоротився, в основному через перехід товарів в дорожчу категорію.

– середньо-ціновий сегмент (middle-priced): +11%. Власне, за рахунок удорожчання товарів low-priced.

– високо-ціновий сегмент (high-priced) і преміум сегмент (luxury). Дані сегменти практично не змінились.

Яких змін зазнала система імпорту у портфелі вашої компанії, а саме канали закупівель, країни-постачальники, логістичні маршрути, схеми зберігання на складах (власних чи партнерів)? Чи можете оцінити збільшення вартості цих процесів та їх вплив на цінову політику компанії для кінцевого споживача?

Система імпорту практично не змінилась. Склади розділили: частину товару зберігаємо на власному складі, частину у партнерів в іншому місті. Вартість зберігання і логістика вплинула на ціну товару не суттєво, але вплинула.

Які нові торговельні марки вина, міцного алкоголю тощо з’явилися за цей час у портфелі вашої компанії, яка пропорція по країнах (принаймні перша трійка)?

Одними з найбільших наших здобутків останнього періоду вважаю отримання контракту з виробником ірландського віскі Irishman (змінили дистриб’ютора в Україні) та з прекрасним італійським виноробом Castello di Bolgheri. Крім того, розширювали асортимент з існуючими постачальниками. Скрізь, де це можливо і доцільно. Від багатьох марок довелось відмовитись. Мінімум тих, хто не захотів/не зміг з нами співпрацювати далі. А основна частина марок, з якими прийшлось попрощатись, просто не пережила конкуренцію при переході в більш дорогу цінову категорію.

Як змінилася система розподілу (по регіонах, містах) та доставки напоїв до замовників/ точок збуту під час війни?

Скоротилася кількість партнерів, точок продажу, можливо збільшився відсоток хорека або рітейлу – просимо прокоментувати ситуацію. Ринок перевернувся з ніг на голову. В інших, якщо можна так сказати, більш спокійних регіонах, сильний удар по нам завдав «сухий закон», який просто зупинив роботу. Досі на продажі впливає комендантська година. Щодо системи розподілу, то в 2022 році лідером по росту продажів було Закарпаття. Потім поступово відновили обороти міста-мільйонники. Наразі все +/- стабілізувалось. Хоча кількість партнерів скоротилася. З деякими не знайшли спільну мову до сьогодні, деякі повели себе зовсім не по-партнерські. Тимчасово припинена співпраця з багаторічними партнерами з Маріуполя, Краматорська. З нетерпінням чекаємо на їхнє повернення. Велика кількість точок збуту була просто знищена руснею. І далеко не всі відновили чи відновлять свою роботу. Хорека зазнала великих втрат, особливо одеська, також впали продажі в великих ТЦ. Адже через ризик обстрілів таких місць люди стали менше їх відвідувати. З іншої сторони, значно виріс e-commerce, зокрема Rozetka, яка не тільки не зупинила свою роботу, а й увесь час вела себе не просто пристойно, як і належить кожному гідному партнеру, а справді по-дружньому. Як дуже надійний друг.

Незважаючи на те, що деякі українські виноробні дуже постраждали від агресії росії, наші винороби не здаються і українські вина, за нашим відчуттям, демонструють зріст попиту. Просимо надати інформацію, як змінюється розподіл асортименту вина (імпорт\місцеві продукти) та що превалює у розподілі – вітчизняні чи імпортні торговельні марки?

На жаль, точних даних у нас немає, зараз не до того. Єдине, що можемо сказати, – спостерігаємо зростання попиту на українські вина, в тому числі на фоні падіння продаж молдавського вина, що знаходиться в більш-менш тій же ціновій категорії.

ТОВ «Вінфорт»

ProWein, березень, 2023 рік

Як ви оцінюєте податкову політику держави в вашому секторі під час війни? Чи отримуєте допомогу, підтримку в якійсь формі від іноземних партнерів?

Податкова політика особливих змін не зазнала. Допомогу отримуємо від багатьох наших партнерів, в різних формах, зрозуміло, і в різних обсягах. Нехай навіть невеликих, але підтримка є, ми її відчуваємо, – а від того на душі легше.

Чи скоротився персонал компанії? Чи відчуваєте нестачу кадрів, чи готові зараз ризикувати та вкладатися в освіту персоналу?

Персонал скоротився, тож кадрова нестача дещо відчувається. В освіту персоналу вкладаємо кошти, як робили це завжди. А сьогодні це важливо як ніколи: як для загального розвитку, так і для відволікання людей від проблем буденних.

Коротко прокоментуйте нинішню ситуацію і власні плани на найближчий рік.

Нинішня ситуація міняється чи не щодня. На момент публікації, гадаю, коментарі вже будуть неактуальні. А плани на найближчий рік – жити і працювати далі. На зло ворогам та на радість друзям.


Наталія Бурлаченко, СЕО компанії Big Wines (Україна), амбасадор Vinos de La Luz: «Наші серця належать Україні!»

Наталія Бурлаченко

Усі бізнеси України від початку повномасштабного вторгнення зазнали перетворень. Не став винятком алкогольний, який підпав під заборону в перші ж три місяці війни. Заборона діяла на продаж, а якщо продажі в твоєму бізнесі під вето, то які можуть бути наслідки? Вони, насправді, були катастрофічні. Це і скорочення мережі, точок продажу, персоналу. Повна заморозка всього. Було тяжко. Але після того, як мораторій зняли, імпортери почали рухатися, алкогольний бізнес ожив. Для нас особливість моменту полягала в тому, що ми саме планували відкривати власну компанію. Готувалися до цього ще до вторгнення: аналізували, які можуть бути напрямки, яка наразі динаміка ринку, що відбувається, яку нішу можемо зайняти.

І ось компанія Vinos de La Luz розпочала свій власний імпорт в Україні. До речі, сталося це після того, як ми запустили власний бренд українського вина. На той момент ми зрозуміли, що готові самостійно виходити на ринок з брендами Vinos de La Luz. Проанонсую: це будуть в основному нові назви, які ще не були представлені українському споживачу. Але я впевнена, що і вайнловери, і професіонали знають та пам’ятають якість вин Vinos de La Luz. Тож з гордістю можемо стверджувати, що стиль та рівень якості витримані в кожному нашому новому бренді, незважаючи на країну походження чи на те, скільки існує бренд на ринку.

Насправді, власник Vinos de La Luz – доктор Рікардо Нуньєс – давно вже мав плани відкрити тут як своє виробництво, так і власний імпорт. Перший проєкт було розпочато в партнерстві. Надалі, незважаючи на початок російського вторгнення, прийняли рішення продовжувати працювати на українському ринку. Зрозуміло, перш за все тому, що в основі філософії Vinos de La Luz лежить місія підтримки всього прогресивного. По-друге, серце доктора Нуньєса, наші серця належать Україні. Ну, і по-третє, міркували, що ця війна закінчиться – дай Бог, щоб швидше – і ринок України стане одним з найпривабливіших: за прогнозами пана Рікардо в країну прийдуть кошти донорів (згадаймо так званий план Маршала) і, звісно, економіка почне стрімко зростати. На цій хвилі ми наважилися попри війну започаткувати компанію, яка займатиметься імпортом та експортом. Як відомо, у нас є власні виноробні в Аргентині, Італії, Іспанії, Сполучених Штатах і, звісно, тепер виробництво в Україні. Плюс в 2023-му році в Іспанії, в регіоні Cigales, групою компанії Vinos de La Luz була придбана ще одна виноробня для білих та рожевих вин та стартував новий цікавий проєкт. Тож маємо що запропонувати самим вибагливим вайнловерам, є що показати на українському ринку – і з нових продуктів, і з добірки вже добре відомих.

До речі, на виставці, яка проходитиме 1-4 листопада у Києві, можна буде познайомитися із новим портфелем нашої компанії в Україні, яка має назву Big Wines. Як я і казала, тут будуть вина з п’яти країн. Також розширюємо лінійку українських вин. У нас вже є «Одеський Чорний» 20-го року, який встиг зібрати кілька золотих медалей на міжнародних конкурсах. В наступному році виведемо на ринок «Одеський Чорний» вінтажу 2021-го і це буде продовження мистецького триптиха в колаборації з відомим у світі українським художником Іваном Марчуком. Паралельно розширюємо українську лінійку Big Wines: будуть вина не лише з флагманського Одеського Чорного, а й з інших українських сортів, на яких акцентуємо увагу, та з міжнародних. Портфель нашої компанії формуємо так, щоб мав вина різної цінової політики – від entry level до преміум сегменту. Намагаємося передбачити будь-які бажання і смаки українського споживача: деякі спеціальні лімітовані серії Vinos de La Luz поставлятиме лише для українського ринку ну і, звісно, українські наші вина також матимуть різний ціновий рівень.

Щодо умов, які сьогодні створює держава для бізнесу, скажу, що започаткувати компанію не складно і досить швидко. Наприклад, оформлення ліцензії після подання необхідного пакету документів займало лише 10 днів. Звісно, плануємо дотримуватися всіх необхідних правил та законів, щоб вести бізнес відкрито і співпрацювати з усіма контролюючими органами – перш за все тому, що дбаємо про безпеку наших споживачів і про свою репутацію. Ми довели у часі та просторі, що є доброчесними платниками податків. Це для усього бізнесу зараз особливо важливо. Сплата кожної гривні у бюджет – то внесок в Перемогу. Отже, це і є наші плани. Будемо розвиватися, збільшувати портфель, створювати нові робочі місця, працювати над підвищенням культури споживання вина. І доводити нашим споживачам, що українські вина абсолютно конкурентні з винами інших країн. Оскільки ми самі є виробниками в Україні, то зацікавлені у просуванні як на внутрішньому ринку, так і на експортному напрямках. Ми відчули великий інтерес до українського вина у світі і хочемо цей інтерес надалі підігрівати. Тому плануємо певну частку портфелю віддати під українські вина і розповсюджувати його в інших країнах нашими каналами дистрибуції.


ТОВ «Хенкелль Фрешенет Україна»: «Ми мріємо і плануємо!»

ТОВ «Хенкелль Фрешенет Україна»

Олег Касьяненко, Директор. Валентин Поляков, Комерційний директор

Весь 2022 рік, особливо перша його половина, виявився дуже важким, оскільки діяла тотальна заборона на переміщення та реалізацію алкогольної продукції. Втім, ми не складали руки, і, вже починаючи з другої половини року, обсяги почали рости. Зрозуміло, крім регіонів східного та південного напрямку, де тривали бойові дії та окупація. Щодо обсягів реалізації за період з моменту вторгнення ворога в нашу країну, то фактично за рік вони впали вдвічі в порівнянні з 2021-м. Поставки продукції значно зменшились (відповідно до попиту).

Зазначу, що при цьому наша стратегія вибору щодо цінового сегменту компанії в системі закупівель не змінилась. А ось в логістиці відбулися драматичні зміни: тарифи на перевезення по деяким маршрутам зросли вдвічі. Звичайно, це вплинуло на ціну продукції. Крім того, подорожчала тара та упаковка. В середньому, ціни зросли на 40-50%.

В такій ситуації, логічно, що ми не міняли, а принаймні зберегли існуючий портфель брендів. Якщо розглянути мапу нашого сьогоднішнього бізнесу, маємо констатувати, що повністю втратили збут на окупованих територіях сходу та півдня країни. Регіональні представництва там майже не працюють. Хоча загальна кількість торговельних партнерів не скоротилася. Точок рітейлу стало більше, HoReCa менше. Це пов’язано з ситуацією в країні, графіком роботи HoReCa.

Виходячи з концепції нашої компанії, апріорі в портфелі домінують імпортні торгові марки. Маю також констатувати, що, незалежно від нинішньої ситуації, а також від країни походження, традиційно із року в рік наші якісні ігристі вина демонструють позитивну динаміку саме під час новорічних свят. Докладаємо зусиль до того, щоб ця динаміка стабільно зберігалася на весь поточний період.

Україною сьогодні ходить приказка: «Плани можна складати не далі, ніжна сьогоднішній день. Далі можна лише мріяти». І все ж ми відчуваємо свої сили, силу власних брендів, тож не просто мріємо, а, як і завжди, – плануємо. Наша компанія і далі планує розвивати продажі в Україні. Найближча мета – досягнення лідерських позицій на ринку країни по всіх сегментах ігристих вин – просекко і кава. І ми певні, що невдовзі в українців буде привід для свята, привід підняти келихи з ігристим».


Прес-служба Rozetka: «Сьогодні працює більше співробітників, ніж до початку ворожого вторгнення»

Rozetka

Війна прискорила зміни у логістичних процесах, з’явились нові склади на більш захищених територіях, були значно посилені заходи безпеки, відповідно до ситуації продавці маркетплейс відчутно розширили пропозиції та можливості щодо доставки замовлень тощо. Наразі наші обсяги поставок і реалізації збільшуються, частково це відбувається за рахунок збільшення кількості магазинів, а також за рахунок цікавих ексклюзивних пропозицій, лояльних цінових програм тощо.

В імпорті ми постійно шукаємо нові цікаві пропозиції, співпрацюємо з українськими імпортерами. Що стосується власного імпорту, то за часи війни ми не відмовилися від жодної країни-виробника, за виключенням Австрії та Угорщини, над просуванням ви яких ще в нашій країні слід працювати, але то вже після війни – сьогодні ми змушені прислухатися до попиту. Маємо констатувати, скоротилася частка грузинського вина, Іспанії.

Є й позитивні тенденції: так, в категорії «тихе вино/українські вина» маємо приріст на 6% в порівнянні з 2022 роком, на 8% в порівнянні з 2021. Навіть започаткували новий проєкт з партнерами з Шабо: вивели на ринок власний бренд VDOMA, який має дуже великий потенціал і вже маємо хороші результати від продажів.

В ігристих винах також маємо приріст + 5%, хоча й спостерігаємо втрати по Грузії та Німеччині. Щодо нашої бізнес-мапи, то регіони роблять вагомий внесок і їх доля зростає, змінилася кількість магазинів, а для клієнтів це можливість безкоштовно отримати свій товар у власному регіоні. Враховуючи нинішні ціни на доставку в країні, це значне заощадження. Ще й економія часу. Ми також активно розвиваємо і B2B канали.

Підтримку відчуваємо від багатьох (та майже всіх!) партнерів, постачальників (відтермінування платежів, слова підтримки тощо). Наразі у «Розетці» працює більше співробітників, ніж до початку ворожого вторгнення. В навчання співробітників ми постійно інвестуємо, і плануємо робити це в ще більших обсягах, ніж зараз. Продовжуємо розвивати бізнес попри всі складнощі, плануємо запускати власні торгові марки (в тому числі алкогольні), покращувати сервіс та активно і надалі відкривати точки видачі. Кожний успішний український бізнес сьогодні – то внесок у Перемогу. Ми це розуміємо. І для цього усім колективом працюємо.


Олена Валевська, комерційна директорка ArtWine Company: «Самі найбажаніші плани – відкрити Dom Perignon в день нашої Перемоги!»

Олена Валевська

Наша компанія почала працювати буквально за півроку до початку війни, тож об’єктивно репрезентативної аналітики, на жаль, ще немає. Ми маленька нішова компанія, яка займається виключно тим, що любить. Ми профі з великим досвідом роботи з винами преміум сегменту (і це не про ціну, преміум в даному випадку – це про стиль життя та цінності). Ми ці вина любимо, ми вміємо з ними працювати, тож розуміємо їхнє місце на нашому ринку.

Навіть зараз, під час війни, ми бачимо перспективи і робимо все, щоб українці мали можливість пити найкращі взірці світових вин.

Що можу відмітити зі змін, що сталися на ринку за ці майже два роки війни, – логістика дуже подорожчала і всіх партнерів поза Європою ми змушені возити через порти Польщі.

Ситуація для нас загострюється тим, що майже все, що у нас є, з’явилось після початку війни, тобто наразі знаходимось на стадії формування портфелю. І без перебільшення: цей період формування прийшовся на найскладніший час в історії нашої держави.

Щодо персоналу, то ми навпаки розширилися, порівняно з початком діяльності. Наші люди – найбільша наша цінність. Бургундію і Шампань можна замінити, наших працівників – ні. Ми робимо все, що можемо, тут і зараз. Самі найбажаніші плани – відкрити Dom Perignon в день нашої Перемоги.


Богдан Панчук, бренд-амбасадор ТОВ «Вайн Діскавері Селекшн»: «Сподіваємося відновити обсяги продажів імпортних вин і віримо в потенціал українського вина»

Богдан Панчук

Наразі в нашій компанії значно зменшилась кількість персоналу, і спостерігаємо значне падіння обсягів продажу імпортних вин. По суті, ми залишили лише одну країну постачальника, від інших відмовились. Принаймні, довелося відмовитись від імпорту з Німеччини, Словенії та Іспанії через перефрагментацію каналів збуту та зменшення купівельної спроможності споживачів.

Крім того, значно виріс час доставки та вартість логістики, але споживачі нашої продукції не відчують здорожчання цих процесів, через те, що підняття цін відбулося лише на індекс курсу валют. Треба відмітити, що на тлі падіння імпорту в минулому році наша компанія збільшила обсяги продажу українських вин, що нас дуже тішить.

Втім, щодо нинішньої ситуації по імпорту, то вона дещо стабілізувалась. Принаймні падіння припинилось. Динаміка показує поступовий приріст. Сподіваємося відновити обсяги продажів імпортних вин і віримо в потенціал українського вина.


Сергій Мазур, директор компанії Vitis Group: «Розпочинаємо новий проєкт – виробництво та дистрибуція українського крафтового алкоголю»

Сергій Мазур

За часів війни наш бізнес зменшився мінімум на 50%, найбільше постраждала сфера HoReCa через закриття ресторанів. Натомість, найменше негативного впливу відчули продажі в роздрібній торгівлі. А от на зниження обсягів поставок та реалізації вплинули такі фактори, як збільшення майже вдвічі вартості логістики до України, що призвело до зростання цін на 15-20%, загальний ріст цін на вина Бургундії, Луари, Іспанії та Аргентини, а також підвищення вартості ігристих з Італії (часткове зростання цін на 15-20%), зростання валютного курсу.

Треба зазначити, що у портфелі на 10-15% збільшився обсяг вин середньо-цінового сегменту, а також скоротилися обсяги вин високо-цінового сегменту. А процес підбору асортименту ускладнився через обмеження відряджень (сьогодні в країні діє заборона виїзду за кордон чоловікам призовного віку). Крім того, повністю припинилася логістика з Нового Світу через порт Одеса. Тепер поставки з Нового Світу наразі організовуємо через Польщу, що призвело до підвищення вартості логістики на 50%.

Sergii Mazur

Наша компанія також відмовилися від проєкту «Вірменський коньяк» через підтримку росії країною-виробником. Втім, у портфелі зросла частка українських вин (субдистрибуція), але через зростання оптових цін, брендові українські вина все ще залишаються не на такому рівні дистрибуції, який б ми хотіли бачити.

Тим не менше, спостерігається тенденція до зростання попиту на якісний вітчизняний алкоголь. Хочу відмітити, що ми розпочинаємо новий проєкт – виробництво та дистрибуція українського крафтового алкоголю (наливки, бренді, джини) по всій Україні та на експорт.

Втім, змушений констатувати щодо податкової політики держави, що ситуація характеризується вкрай негативним ставленням до українського бізнесу загалом. Особливо щодо компаній-імпортерів алкоголю: підакцизний товар не включено до категорії, де діє «мораторій на перевірки». Перевірки, які регулярно проводяться в компаніях, часто не мають обґрунтування, а санкції супроводжуються фразою: «Ідіть до суду, чекайте 3-4 роки та намагайтеся довести невиправданість штрафу». На жаль, в Україні не діє презумпція невинності щодо підприємців.

Хочу також додати, що ще на початку війни наші партнери надали притулок вимушеним емігрантам з України. Ми також зверталися до наших партнерів з проханнями про донати і вдячні кожному, хто відгукнувся. Деякі з них сплатили внески безпосередньо до фонду United24, дехто надав благодійний внесок у вигляді товару, продаж від якого надходить на підтримку інших благодійних фондів та установ.

Але розуміємо, що сподіватися варто лише на самих себе і головне завдання сьогодні полягає у відновленні обсягів та позицій на ринку.

Війна стала випробуванням для всіх видів вітчизняного бізнесу та не оминула і винних імпортерів. У період військового стану у 2022 році різко скоротився товарооборот всіх видів алкогольних напоїв, у тому числі продукції ринку вина в Україні. Так, у січні-червні 2022 року українці придбали вина менше на 58%, ніж за аналогічний період 2021 року. За результатами […]

Шотландський віскі. Продовження експортного буму

Шотландському віскі вдалося зберегти свої позиції на експортному ринку після рекордного 2022: за перші шість місяців 2023 року він приніс додому більше 2,5 млрд фунтів стерлінгів.


Дані Асоціації шотландського віскі (SWA) демонструють, що вартість шотландського експорту залишилася стабільною порівняно з першою половиною 2022 року, який продемонстрував рекордні показники експорту після пандемії.

Шотландський віскі

Вартість експорту в першій половині 2023 року склала 2,57 млрд фунтів стерлінгів, що лише на 3,6% менше, ніж у 2022 році. Найбільшими напрямками експорту шотландського віскі у вартісному вираженні за перші шість місяців 2023 року були: США, £437 млн (-5% до першого півріччя 2022 року); Франція – £235 млн (+4%); Сінгапур – £165 млн (+59%); Тайвань – £149 млн (+21%); Китай – 135 млн фунтів стерлінгів (+39,5%).

До десятки країн-прихильників шотландського віскі також входять Індія, Німеччина, Японія, Іспанія та Південна Корея.

За даними SWA, високі показники експорту відображають глобальну тенденцію до преміалізації категорії спиртних напоїв.

«2022 був винятковим для експорту шотландського віскі, побивши рекорди як за вартістю, так і за обсягом, – сказав виконавчий директор SWA Марк Кент (Mark Kent). – У всьому світі ми спостерігаємо тенденцію, коли загалом споживачі п’ють менше але переходять на якісніші спиртні напої, такі як шотландський віскі. США залишаються найбільшим експортним ринком шотландського віскі за вартістю, тоді як Франція повернула собі давню позицію найбільшого експортера за обсягом. Індія залишається великим експортним ринком для віскі: у першій половині 2023 року було експортовано 72 мільйони пляшок».

Джерело: harpers.co.uk
Фото: thespiritsbusiness.com, luxuryactivist.com

Шотландському віскі вдалося зберегти свої позиції на експортному ринку після рекордного 2022: за перші шість місяців 2023 року він приніс додому більше 2,5 млрд фунтів стерлінгів. Дані Асоціації шотландського віскі (SWA) демонструють, що вартість шотландського експорту залишилася стабільною порівняно з першою половиною 2022 року, який продемонстрував рекордні показники експорту після пандемії. Вартість експорту в першій […]

В Індії зростають обсяги продажу алкоголю

Згідно з аналізом IWSR, Індія стане ключовим ринком зростання обсягу продажу алкогольних напоїв 2022-2027.


У період з 2021 по 2022 рік на Індію припадала третина світового зростання загального обсягу продажу алкогольних напоїв. IWSR зазначив, що перевагу споживачі віддавали категорії віскі, а також вітчизняному бренді, рому, горілки та джину. Спостерігалося й відновлення інтересу до пива.

Джейсон Холуей (Jason Holway), ринковий аналітик IWSR, каже, що в Індії спостерігається зростання споживання продуктів преміум-класу, «чому сприяють вищі доходи середнього класу, скасування обмежень, пов’язаних з пандемією, покращення якості асортименту та доступність у роздрібній торгівлі».

Індія

Аналітик підкреслює, що в першу чергу йдеться про міцні спиртні напої, ігристі вина та напої на основі агави. У міру того, як на зростаючий індійський ринок напоїв виходить дедалі більше брендів, споживачі із задоволенням пробують нові категорії..

«Високий інтерес до продуктів преміум-класу – свідчення позитивного майбутнього для шотландського віскі, – наголошується у IWSR. – З 2000 року обсяг продажів віскі збільшився у 20 разів, а в період із 2020 по 2022 рік – майже вдвічі».

Джин, ром і текіла зайняли значну частку ринку з початку пандемії Covid-19: троє з 10 споживачів в Мумбаї п’ють джин/ром щотижня, а 24% вживають текілу.

Мексика та Бразилія також були відзначені поряд з Індією як ринки, які до 2027 року стануть ключовими драйверами обсягу алкогольних напоїв. Очікується, що ці три країни змінять США та Китай, проте останній ринок, як очікується, залишиться відносно стабільним.

Джерело: thespiritsbusiness.com
Фото: istockphoto.com, thespiritsbusiness.com

Згідно з аналізом IWSR, Індія стане ключовим ринком зростання обсягу продажу алкогольних напоїв 2022-2027. У період з 2021 по 2022 рік на Індію припадала третина світового зростання загального обсягу продажу алкогольних напоїв. IWSR зазначив, що перевагу споживачі віддавали категорії віскі, а також вітчизняному бренді, рому, горілки та джину. Спостерігалося й відновлення інтересу до пива. Джейсон […]

X
Украина