Gastronomy and Wine Portal

Маленькими кроками, але впевнено виноробство України розвивається навіть у роки війни. І, звичайно, у цьому заслуга людей, які працюють у цій галузі.

Саме завдяки енергійним і патріотичним персоналіям вина нашої країни виходять на міжнародні обрії. Саме завдяки небайдужим ентузіастам закриваються навіть питання, які ганебно висіли десятиліттями. Так, буквально в перший рік війни завдяки дипломатичним зусиллям маленької команди небайдужих людей на Генеральній асамблеї International Organisation of Vine and Wine (OIV) в Мексиці було офіційно проголошено відновлення членства України в цій авторитетній міжнародній організації. Сьогодні помітні суттєві зміни у винному законодавстві України. А наші винороби отримують престижні нагороди на відомих винних конкурсах. Проаналізувати нинішню ситуацію в галузі і окреслити кроки для подолання проблем мав на меті онлайн семінар, недавно проведений головою «Укрсадвинпрому» Володимиром Печко. Під час цього заходу спікер озвучив цікаві дані міжнародного та внутрішнього ринків, якими з його дозволу ділимося.

Ключовими темами семінару стали: «Тенденції розвитку виноградарсько-виноробної галузі в Україні та світі»; «Внутрішні фінансові механізми сталого розвитку виноградарських підприємств»; «Управління сталим розвитком виноградарсько-виноробної галузі: зовнішні управлінські рішення та фінансові трансформації».

Аналітика свідчить, що за період 2020-2023 рр. світові площі виноградників скоротились. І дослідники вважають, що ця тенденція буде зростати, адже над планетою нависла кліматична криза, про яку роками попереджали вчені. Зливи, сильна спека, невчасні заморозки, град – все це впливає на виноробні регіони, а деякі з них скоро можуть стати непридатними для вирощування винограду.

Дещо знижується й світове виробництво вина. Але серед лідерів, за даними 2023 р., залишається Франція (20%), за нею слідують Італія (16%), Іспанія (12%), Чилі (5%), Німеччина, Аргентина, ПАР і Австралія дають по 4%, Португалія 3%, решта країн – 18%.

Порівняно з попередніми роками дещо знизилося споживання вина. Але й тут є свої лідери. Так, у США споживається 33,3 млн гл, у Франції – 24,4, в Італії 21,8 млн гл.

Щодо торгівлі вином – спостерігаємо за зниженням обсягу, але зростання за вартістю. Зросла середня ціна світового експорту вина, на сьогодні вона складає приблизно 3,5 євро/л.

Лідер серед світових експортерів вина за вартістю у 2023 є Франція. Друге місце посіла Італія, третє – Іспанія.

Лідером серед імпортерів за вартістю є США, за нею йдуть Великобританія та Німеччина.

Щодо динаміки показників виробництва винограду в Україні у 2000-2022 рр., то тут ми маємо наступні цифри ⇓

Як бачимо, за останні роки площа дорослих виноградників зменшилася практично втричі, виробництво – вдвічі, а на третину зросла урожайність.

Динаміка обсягів виробництва та споживання вина в Україні, 1995-2022 рр. виглядає наступним чином ⇓

За останні роки в України відбулося скорочення площ виноградників, більшою мірою це пов’язано з активними бойовими діями, руйнуванням інфраструктури та природних ресурсів, окупацією частини українських територій агресором. Брак державної підтримки, недостатня забезпеченість фінансовими ресурсами, низькі закупівельні ціни на виноград технічних сортів також впливають на виноградарсько-виноробну галузь. Але, все ж таки, не дивлячись на усі зовнішні та внутрішні чинники, в Україні з’являються нові виробники та нові бренди. В тому числі бренд Вина України, який бере участь у найавторитетніших виставках і завойовує місця на полицях магазинів як на Батьківщині, так і далеко за її межами.

Структура виробництва виноробної продукції в Україні (2021-2023) виглядає так: вина натуральні 42%, вина ігристі 25%, вина кріплені 6%, коньяк 21%, вермути 6%.

Поки що складно казати про подальші тенденції, але наразі у світі набуває популярності концепція сталого розвитку, суть якої у балансі між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь. Концепція базується на трьох основних компонентах: економічному зростанні, соціальній справедливості та екологічній стійкості. Наразі Україна теж рухається у цьому напрямку.

Основними складовими сталого розвитку є: збереження біорізноманіття, органічне виноградарство, раціональне водокористування, управління відходами, створення робочих місць, освіта та навчання, підтримка місцевих громад, збереження культурної спадщини, етичне управління, дотримання регуляторних вимог, корпоративна соціальна відповідальність, стратегічне планування. Але для втілення всіх пунктів повинні працювати певні інструменти:

• Державні субсидії та гранти
• Податкові пільги
• Пільгові кредити
• Інвестиційні фонди
• Міжнародні гранти та допомога
• Зелені облігації
• Партнерства з приватним сектором
• Екологічне страхування
• Кооперативні фінансові механізми

У 2005 році Кабінетом міністрів України було підписано постанову «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства». Постанова позитивно впливала на розвиток галузі, проте, з 2022 року практично не фінансується державою.

Майже така ж невтішна доля й у інших постанов. Наприклад, постанова від 21 червня 2022 року «Деякі питання надання грантів бізнесу», яка передбачає порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, на жаль, програма має «вузький» фокус, дотації передбачені лише для насаджень.

Втім, деякі лояльні зміни у законодавстві відбуваються: якщо раніше статус винороба міг одержати лише той, хто виробляє вино з власноруч вирощеного винограду, або плодів, ягід чи меду, то тепер до виноробів можуть бути зараховані також виробники, які створюють власне вино з придбаної сировини; спростився процес отримання ліцензії; а ті, хто виробляють вино з власноруч вирощеного винограду, з якого надалі створюють виноматеріал, більше ніяких ліцензій на продаж не потребують.

Але, якщо ми кажемо про сталий розвиток, галузь потребуватиме більш глобальної підтримки. Звісно, в країні йде війна, але виноробство може і повинне стати стратегічною галуззю національної економіки. На сьогодні обсяги наявної державної підтримки виноградарів та виноробів, на жаль, не дозволяють українським виробникам масово конкурувати з європейськими колегами. І все ж ми бачимо, що навіть в ці складні часи бренд українського вина має суттєвий потенціал і навіть очевидну динаміку зростання.

Маленькими кроками, але впевнено виноробство України розвивається навіть у роки війни. І, звичайно, у цьому заслуга людей, які працюють у цій галузі. Саме завдяки енергійним і патріотичним персоналіям вина нашої країни виходять на міжнародні обрії. Саме завдяки небайдужим ентузіастам закриваються навіть питання, які ганебно висіли десятиліттями. Так, буквально в перший рік війни завдяки дипломатичним зусиллям […]

Аналітики Diageo використали штучний інтелект, щоб визначити смакові уподобання споживачів у всьому світі.

За допомогою платформи Ai Palette, яка відстежує запити та розмови в Інтернеті, щоб визначити нові тенденції в галузі продуктів харчування та напоїв, компанія Diageo змогла виявити п’ять смакових уподобань, перевагу яким віддає споживач сьогодні: умами, гострий (пікантний), тропічний, «лікувальні аромати» та цвітіння врожаю.

Diageo повідомляє, що перевага смаку умами зростає. Кількість запитів на такі інгредієнти, як куркума, у Великій Британії зросла на 79%. У США на 55% зросла кількість запитів на корейську пасту гочуджанг та на 12% запит на пармезан та коктейль «Еспресо Мартіні».

Інтерес до пряних (гострих) смаків також збільшився: розмови про халапеньо підскочили на 32% у Великій Британії, а пеперончині на 53% в Австралії, запит на перець чилі зріс на 36% у США.

Аналітики відзначають відродження інтересу до тропічної їжі та напоїв. На підтвердження цьому кількість пошукових запитів та розмов про тамаринд (+50% у США), а у Великій Британії і Таїланді запити на такі фрукти, як гуава (на 18%) та маракуйя на 25% відповідно.

«Лікувальні аромати», або ще їх можна назвати «аромати, що зцілюють душу» – також є фаворитами серед чималої кількості споживачів. На підтвердження цьому, розмови про такі смаки як кава (+12% у Великій Британії), фундук (+91% у всьому світі), мускатний горіх (+78% у всьому світі).

П’ятий тренд аналітики назвали «цвітіння врожаю», йдеться про натуральні інгредієнти, наприклад, настоянки різних трав, напої-ботанікали. До речі, українські крафтові виробники активно засвоюють цей потенційний сегмент.  Серед найбільш вдалих прикладів назвемо бальзам “Рута” або напої “Файна гуральня”.

Штучний інтелект виявив «одержимість споживача турботою про екологію». У мережі дедалі більше обговорюють інгредієнти місцевого виробництва, і це тенденція зросла на 44%. Розмови про бузину зросли на 67% у Франції, а про ревінь на 36% у Канаді.

Говорячи про п’ять смакових тенденцій, виявлених штучним інтелектом, директор з інновацій Diageo Марк Сендіс (Mark Sandys) сказав: «На те, як ми спілкуємося сьогодні, впливає безліч факторів, таких як різні культури, любов до природи і навіть наше прагнення до пригод. Ці смакові тенденції вказують на те, чим саме споживачі захочуть насолодитися цього літа. Наприклад, гуава та квіткові настої знайдуть себе у світі коктейлів».

Сендіс додав, що вивчаючи смакові уподобання споживача, Diageo зможе залишатися завжди актуальним: «Використовуючи наші знання та штучний інтелект, ми можемо відстежувати зростання тенденцій та пропонувати нові продукти, щоб залишатися актуальними для мінливих смаків споживачів, із чудовими недавніми прикладами, включаючи Smirnoff Spicy Tamarind та Johnnie Walker Umami».

Джерело: thedrinksbusiness.com
Фото: healthifyme.com, delish.com, harbuz.info

Аналітики Diageo використали штучний інтелект, щоб визначити смакові уподобання споживачів у всьому світі. За допомогою платформи Ai Palette, яка відстежує запити та розмови в Інтернеті, щоб визначити нові тенденції в галузі продуктів харчування та напоїв, компанія Diageo змогла виявити п’ять смакових уподобань, перевагу яким віддає споживач сьогодні: умами, гострий (пікантний), тропічний, «лікувальні аромати» та цвітіння […]

DOC Sicily Wine Consortium на останньому Vinitaly презентував «феномен Grillo». Доповідь «Grillo DOC Sicily, історія успіху» була в центрі уваги конференції.

Антоніо Ралло (Antonio Rallo), президент DOC Sicily Wine Consortium (Consorzio di Tutela Vini Doc Sicilia), розповів про значне зростання продажів Grillo, як за обсягом, так і за вартістю: «Серед понад 70 місцевих сортів регіону  власне Grillo виділяється як символ зростаючого престижу вин Sicilia DOC, це спостерігаємо як в Італії, так і за кордоном. Це, можна сказати, знак сицилійської енологічної якості на глобальному рівні».

Згідно з даними Nielsen, споживання Grillo повернулося до рівня 2019 року, що спочатку було ознакою сильної стійкості ринку, а потім пішли реальні піки зростання: Grillo зріс на +20% за обсягом, +19% за вартістю та +15 % продажів в упаковці у 2023 році порівняно з попереднім роком, зауважимо – таких значень вино з сицилійського автохтону ніколи не досягало в минулому. Важливі та надзвичайно значні цифри також отримані в результаті аналізу даних, зібраних на німецькому ринку: враховуючи лише продажі GDO (велика роздрібна торгівля), Sicilia DOC вдалося продати майже 3 мільйони пляшок Grillo у цьому сегменті ринку у 2023 році.

Те, що видно з цих даних, є справді показовими цифрами, які говорять про зростання популярності сорту винограду, що заслужив звання беззаперечного головного героя серед автохтонів Сицилії.

Успіх Grillo на внутрішньому та міжнародному ринках є результатом низки цілеспрямованих та багаторівневих стратегій, реалізованих Консорціумом DOC Sicily протягом останніх років. Ці стратегії були спрямовані не лише на популяризацію сорту винограду, а й на сицилійську територію, посилюючи її унікальну ідентичність за допомогою інноваційних та ефективних рекламних заходів. Варто також зазначити, що, з точки зору території, Сицилія сьогодні є одним із ключових регіонів у ландшафті італійських білих вин DOC, демонструючи невикористаний потенціал для Grillo.

Grillo і надалі має потенціал для подальшого розширення своєї присутності як на національному, так і на міжнародному рівнях. Перспективи зростання значні, зокрема за рахунок розширення дистрибуції та збагачення асортименту в торгових точках. Ця розробка не тільки зміцнить роль Grillo як лідера серед білих вин DOC, але й позицію на зовнішніх ринках, де вже демонструються багатообіцяючі ознаки.

Висока якість, сильна ідентичність, цілеспрямовані маркетингові стратегії та ефективна рекламна кампанія: ось елементи, які формують шлях та історію Grillo DOC Sicilia. Історію, якій судилося зберегти свій статус енологічного явища, що відображає здатність передавати традиції водночас втілюючи сучасність, притаманну сицилійському вину.

Досьє D+

Консорціум DOC Sicily був створений у 2012 році з метою представлення вина Сицилії та просування найменування Sicilia DOC, підвищення впізнаваності символічного бренду. Майже 8000 виноробів і близько 500 ботлерів є промоутерами контрольованого найменування походження, що є вагомим внеском для представлення кращих сицілійських вин, а також для поліпшення та захисту виробництва вина на острові. Система Sicilia DOC забезпечує стійку досконалість: багато з понад 24 тисяч гектарів виноградників тут вирощуються відповідно до правил сталого виноградарства Фонду SOStain Sicilia.

Фото: @ConsorzioDocSicilia

DOC Sicily Wine Consortium на останньому Vinitaly презентував «феномен Grillo». Доповідь «Grillo DOC Sicily, історія успіху» була в центрі уваги конференції. Антоніо Ралло (Antonio Rallo), президент DOC Sicily Wine Consortium (Consorzio di Tutela Vini Doc Sicilia), розповів про значне зростання продажів Grillo, як за обсягом, так і за вартістю: «Серед понад 70 місцевих сортів регіону  […]

Середня плата за дегустацію в дегустаційній залі в Напі становить 128 доларів за «зарезервовану дегустацію» та 81 долар за «стандартну». Середня рекомендована роздрібна ціна пляшки вина Napa становить 108 доларів. Ці дивовижні цифри отримані в опитуванні Direct to Consumer Wine Survey 2023, проведеному Silicon Valley Bank. Вони позиціонують Напу, як набагато дорожчий для відвідування, ніж будь-який інший виноробний регіон у США та, ймовірно, в решті світу. Чи Напа-Веллі встановлює ціни на вино та винний туризм, чи це зростання ціни є довгостроковим?

Член комьюніті Wine Travel Awards Пер Карлссон (цього року його дружина Britt Karlsson – взяла участь у WTA як номінант  у категорії Top Guide, а турагенція BKWine Tours, – Travel Operator of the Year) поділився з D+ своєю статтею, що була опублікована на порталі www.bkwinetours.com. Ці спостереження видалися нам неймовірно цікавими і гідними подальших досліджень. Адже сучасна вартість американського вина та зсув в бік прямих продажів – це тренди, здатні утворити революцію у світі вина.

“Дослідження Direct to Consumer Wine Survey за 2023 рік, проведене банком Silicon Valley Bank, базується на опитуванні, тому це не ідеально точні з наукової точки зору цифри, але вони вражають. Долина Напа дуже дорога як для відвідування, так і для покупки вин. Прямі продажі споживачам (DTC) стають все більш важливими в США. Ці продажі, звичайно, значною мірою здійснюються «онлайн» або «офлайн» через замовлення поштою. Але деякі з них також відбуваються безпосередньо біля дверей підвалу, звідси важливість цифр для винного туризму. Роб Макміллан, автор звіту, зазначає, що сьогодні продажі DTC становлять майже 75% від продажів середньостатистичного виноробного заводу, у порівнянні з половиною реалізованого обсягу ще 10 років тому.

Після довгої дегустації у великому шато в Бордо, авторське право BKWine Photography

Вартість дегустаційної зали

Опитування зосереджено на всіх аспектах прямих продажів споживачам, і одним з важливих каналів DTC є відвідування виноробні або, як це зазвичай називають у США (і в цьому звіті це звучить як визначення), відвідування «дегустаційної зали». Можливо, це ознака того, що більшість відвідувачів не надто цікавляться екскурсією до винного льоху чи оглядинами виноградника, а замість цього просто хочуть келих (або два-три) вина та зробити покупки?

У 2012 році, трохи більше десяти років тому, картина була іншою. Майже 25% виноробень по всій країні взагалі не стягували плату за дегустацію. Середня плата за дегустацію в Долині Напа становила 22 долари, а в середньому по країні – 8,50 доларів. Як змінилися часи.

Відвідування дегустаційних зал суттєво скоротилося в роки Covid, але найдраматичнішим зрушенням з початку пандемії є перехід від заходу «без попереднього запису» до «за попереднім записом». Тут знову виділяється Напа, а за нею певною мірою йде Сонома. Понад 60% виноробень у Напі не приймають без попереднього бронюваня. У Сономі – майже 50%. Інші регіони набагато відкритіші для відвідувачів без попереднього бронювання.

Був час, коли ви могли піти на виноробню чи в дегустаційну залу і заплатити лише символічну плату або навіть нічого. Це вже не так, принаймні в США. (Але все ще досить поширено в деяких регіонах Європи.) Тут знову виділяється Напа, яка, безумовно, є найдорожчою. Згідно з опитуванням SVB, середня плата за дегустацію «reserve» (преміум) у Напі становить 128 доларів (або за стандартну дегустацію «лише» 81 долар).

Двоє відвідувачів виноробні дегустують біля прилавка в дегустаційній кімнаті на виноробні в Південній Африці, авторське право BKWine Photography

З міжнародної точки зору, це надзвичайний рівень цін, майже нечуваний. Ми (BKWine Tours) відвідуємо виноробні в багатьох різних виноробних регіонах по всьому світу на трьох континентах. Деякі рідкісні виноробні наближаються або навіть перевищують середню плату за дегустаційний зал Напи. Але це крайні випадки. Жоден регіон навіть близько не має такої середньої плати як у Напі. Чи є Напа просто найдорожчим винним регіоном у світі для винного туриста? Здається так.

Далі йде Сонома з середньою ціною преміум-дегустації в 72 долари, а за стандартну дегустацію – порівняно доступні 38 доларів. Для інших регіонів ціна на reserve коливається від $20 до $61, стандартна — від $14 до $34.

Опитування не торкається теми того, що входить у вартість. У багатьох інших частинах світу відвідування виноробні часто включає як дегустацію, так і відвідування виноробні та, можливо, навіть виноградників. У багатьох європейських регіонах ви також матимете хороший шанс зустрітися з виноробом або власником (особливо якщо ви подорожуєте з BKWine), який може навіть провести дегустацію та все вам показати. Я сумніваюся, що це так у Напі.

У звіті Роб Макміллан зазначає, що «декілька виноробень взагалі припинили стягувати комісію, що може означати кінець гонки дегустаційних озброєнь». Однак я підозрюю, що ці виноробні просто приймають дуже мало відвідувачів, а ті, для яких вони відкривають свої двері, є дуже особливими гостями, можливо, лише їхніми найважливішими клієнтами. Сумніви беруть, що безкоштовне відвідування дегустаційної кімнати або безкоштовне відвідування виноробні для всіх повернеться до Напи.

Плата за дегустаційну кімнату на виноробнях у Напі та інших виноробних регіонах США

Продажі з дегустаційних зал

Як зазначалося на початку цього тексту, значна частина продажів виноробні сьогодні здійснюється біля дверей підвалу (тобто безпосередньо на виноробні). Цифри продажів в опитуванні підтверджують це.

Якщо Напа збирає найбільше грошей за дегустації, те ж саме стосується і ціни пляшок, які відвідувачі несуть додому. Тут розрив між Напою та всіма іншими ще більший, а Сонома йде на другому місці. Середній кошик для покупок у дегустаційній залі винарні Напи становить майже 500 доларів (487,87 доларів) у 2022 році (!), що приблизно на 50% більше, ніж у попередньому 2021. Це майже на 200% збільшення вартості кошика за десятиліття.

Винний кошик в Сономі коштує 235 доларів, а в більшості інших регіонів у середньому близько 160 доларів за покупку у дегустаційній залі. Очевидно, що продавати своє вино біля дверей підвалу може бути вигідно. Ніяких витрат на розповсюдження, жодної маржі, якою можна ділитися з іншими.

Винний туризм, мандрівники, які відвідують виноградник або дегустаційну залу, стали великим бізнесом у Напі та, певною мірою, також в інших регіонах. Маючи понад тисячу відвідувачів у Напі щомісяця, середня виноробня отримує значний прибуток від  винних туристів.

Середній кошик для покупок у дегустаційній залі в Напі та інших виноробних регіонах США,
авторське право Опитування банку Silicon Valley Bank DTC

Ціни на вино – середня ціна пляшки Napa становить 108 доларів

Згідно з опитуванням, середня ціна пляшки вина округу Напа досягла 108 доларів (точніше 107,79 доларів). Це майже вдвічі більше, ніж середня ціна пляшки вина з Сономи – 57,26 доларів. Після цих двох округів є група виноробних регіонів, ціни в яких коливаються трохи вище позначки в 50 доларів США, хоча й не зовсім у тому порядку, який можна очікувати (у порядку зменшення ціни нижче):

• Санта Барбара
• Пасо Роблес
• Орегон
• Вашингтон

У нижній частині шкали ми маємо «іншу Каліфорнію» за 35 доларів і Вірджинію за 32 долари. І, нарешті, решта США- за 26 доларів, що становить менше чверті від цін на Напа.

Середня рекомендована роздрібна ціна пляшки на виноробнях у США, авторське право Silicon Valley Bank DTC Survey

Але, мабуть, варто бути обережним і не трактувати ці цифри надто буквально, як статистичну істину. Вони засновані на опитуванні загалом 332 респондентів (виноробні), чверть з яких знаходяться у Напі. Але навіть якщо опитування не є статистично жорстким для всіх вин і всіх виноробень, воно чітко показує, що Напа набагато попереду всіх інших, коли справа доходить до ціни.

Мене, як міжнародного спостерігача, в цих цифрах вражає кілька речей. По-перше, звичайно, виключно висока середня ціна вин Напа. Я не можу пригадати жодного іншого виноробного регіону в світі, який міг би отримати середню ціну такого рівня, так само як жоден інший виноробний регіон у світі не стягує подібну плату з відвідувачів.

Ще одна примітна річ – загальний рівень цін у всіх регіонах США. Американські вина, мабуть, одні з найдорожчих. Навіть найнижча категорія, «інші США», коштує в середньому 26,08 доларів США. Кілька винних регіонів в інших країнах могли б навіть наблизитися до цієї середньої ціни за пляшку на внутрішньому ринку. Можна зрозуміти, якщо американське вино буде боротися на експортних ринках.

Дегустація вин у дегустаційній залі виноробні Melipal у Мендозі, авторське право BKWine Photography

Дивно також, що Орегон і Вашингтон, два виноробні регіони з давніми традиціями преміальних вин і дуже престижною міжнародною репутацією, випередили Пасо-Роблес і Санта-Барбару.

Напа досягла неймовірного успіху на американській винній арені, як у сфері продажу вина, так і у сфері винного туризму. Але чи починає Napa Valley вибиватися з ринку? Після ознайомлення з опитуванням споживачів Silicon Valley Bank Direct-to-Consumer Survey 2023, хтось може мати право поставити це запитання. Можна лише сподіватися, що споживачі відчують, яке вони отримують співвідношення ціни та якості.

Сучасний дизайн і простора дегустаційна зала на виноробні в Молдові, авторське право BKWine Photography

Чому так сталося?

Можна лише здогадуватися, чому і як це сталося. Чи вина Napa Valley вдвічі кращі за всі інші вина світу? Звичайно, ні. Якість відіграє певну роль, але в основному вона пов’язана з іншими чинниками ринку вина.

Але це не те питання, яке багато обговорюється в доповіді. Можливо, це було б цікавим бізнес-кейсом для якогось професора бізнес-школи? Хтось зацікавиться цим?”.

Середня плата за дегустацію в дегустаційній залі в Напі становить 128 доларів за «зарезервовану дегустацію» та 81 долар за «стандартну». Середня рекомендована роздрібна ціна пляшки вина Napa становить 108 доларів. Ці дивовижні цифри отримані в опитуванні Direct to Consumer Wine Survey 2023, проведеному Silicon Valley Bank. Вони позиціонують Напу, як набагато дорожчий для відвідування, ніж […]

10-12 березня у Дюссельдорфі (Німеччина) вчергове відбудеться найважливіша й наймасштабніша міжнародна виставка вин та алкогольних напоїв, що збирає виробників, байерів, імпортерів, експертів, представників ЗМІ та інфлюенсерів з усього світу. Українські винороби братимуть участь у цьому заході під брендом Wines of Ukraine за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України». Нагадаємо, що бренд Wines of Ukraine створено за ініціативи й активної участі Асоціації крафтових виноробів України. Drinks+ Media Group, головний інфопартнер проєкту, максимально детально висвітлює цю подію.

Минулорічний повноцінний дебют українського бренду Wines of Ukraine на ProWein був надзвичайно успішним: український стенд привернув увагу багатьох експертів, журналістів та імпортерів. «Протягом трьох днів виставки ми мали безліч корисних і цікавих контактів, провели сотні бліц-дегустацій та ділових перемовин. Певний відсоток цих контактів вже конвертовано в наявні та перспективні експортні контракти», — коментує Світлана Цибак, співзасновниця Wines of Ukraine, голова Асоціації крафтових виноробів України та СЕО Beykush Winery.

Розширення географії експорту, нагороди від міжнародних та національних дегустаційних конкурсів, розвиток нових винних регіонів, нові виноробні, котрі зʼявилися, незважаючи на виклики повномасштабного вторгнення російсії, яка тероризує Україну вже два роки — це неймовірні досягнення й ознака таланту й наполегливої праці, а також — незламного українського характеру.

Далі — кілька цифр і фактів, що ілюструють поточний стан і динаміку розвитку українського виноробства*.

✔️Нині в Україні офіційно зареєстровано 160 виноробень, із них 40 — крафтові з обсягом виробництва до 100 000 л на рік.

✔️Загальна площа виноградників: 30.2 тис га (без урахування окупованих територій, оскільки, достовірних даних щодо стану виноградників на цих землях немає).

✔️Найбільш типовими для виноградарства та виноробства є зони Причорномор‘я та Закарпаття. Крім того, останніми роками виноробство активно розвивається в інших регіонах — зокрема, у західних, центральних та північних. Сьогодні виноградники й виноробні можна зустріти на Київщині, Львівщині, Тернопільщині, Чернігівщині тощо.

✔️В Україні вирощують понад 200 сортів винограду. Найбільш значущі локальні та автохтонні сорти: Тельті-Курук (автохтон), Сухолиманський Білий, Цитронний Магарача, Кокур, Одеський Чорний, Екім Кара, Магарач Бастардо. Українські виноградарі й винороби працюють з великою кількістю міжнародних та європейських сортів, у тому числі виробляють якісні, елегантні й цікаві вина з PIWI-сортів — Совіньер Грі, Солярис, Мускарис, Йоханнітер тощо.

✔️ Лише у 2023 році українські вина здобули 150 нагород від престижних міжнародних дегустаційних конкурсів, включаючи першу українську «платину» від Decanter Worldwide Awards за Muscat Ottonel Limited Edition 2016 від виноробні SHABO. 

✔️Загальний обсяг експорту українських вин у 2023 р — $9 млн. Минулого року бенефіціарами Wines of Ukraine експортовано та законтрактовано вин на $229,190. Завдяки тому, що до Wines of Ukraine нещодавно долучились кілька великих виробників, у 2024 році ця цифра значно зросте.

✔️Ключові країни-імпортери українських вин у 2022-2023 роках: Естонія, Велика Британія, США, Швеція, Норвегія, Японія.

*дані Державного комітету статистику України, 2022-2023 роки.

«Українські винороби не експортують свою продукцію до країни-агресора росії, починаючи з 2014 року. Втрата найбільшого за обсягом експортного ринку дала поштовх до більш активного розвитку співпраці з європейським, британським, американським та азійським ринками, для нас це — позитивні зміни. Лише за минулий рік команда Wines of Ukraine організувала успішні торговельні місії до 12 країн і провела понад  30 дегустацій для експертів, імпортерів та представників ЗМІ. Цього року ми плануємо розширити географію й кількість таких заходів. Ми дуже вдячні нашим партнерам USAID, а саме Програмі «Конкурентоспроможна економіка України» за підтримку у просуванні українського виноробства на міжнародних ринках та сприяння розвитку експорту наших вин», — коментує ситуацію Сергій Клімов, співзасновник Wines of Ukraine.

На стенді Wines of Ukraine на ProWein 2024 будуть представлені такі виноробні та виробники алкогольних напоїв:

Beykush Winery (Миколаївщина)

Big Wines (Київщина)

Biologist (Київщина)

Bolgrad (Одещина)

Chateau Chizay (Закарпаття)

Cikera (Київщина)

Grande Vallee (Одещина)

Honey Badger (Київщина)

Kolonist Winery (Одещина)

Koblevo (Миколаївщина)

My Wine by Eduard Gorodetsky (Одещина)

SHABO Family Winery (Одещина)

46 Parallel Wine Group (Одещина)

Stoic Winery (Одещина / Херсонщина)

Shosh Winery (Закарпаття)

Villa Tinta (Одещина).

Також свої вина на виставці презентує перспективна й успішна молода виноробня Odesos з Одеси.

Переглянути профілі учасників можна на сайті Wines of Ukraine.

Запрошуємо відвідати стенд Wines of Ukraine на ProWein 2024 і продегустувати вина й алкогольні напої від найкращих виробників України.

Коли: 10-12 березня 2024.

Де: Messe Düsseldorf, Stockumer Kirchstraße 61, 40474 Düsseldorf, Germany.

Стенд Wines of Ukraine: 13Н52. 

Команда Wines of Ukraine та учасники українського національного стенду готові до спілкування й співпраці і пропонують заздалегідь домовитись про дегустацію й ділову зустріч на ProWein. 

Контакт для запитів: info@ukr.wine

************

Асоціація крафтових виноробів України була створена у 2021 році. Її задачі — координація та розвиток української виноробної галузі, підвищення конкурентоспроможності українських вин на міжнародному рівні та просування бренду Wines of Ukraine.

В умовах війни Асоціація також приділяє значну увагу відновленню зруйнованих виноробень та розмінуванню виноградників на територіях, звільнених від російської окупації. На поточний момент до складу Асоціації входять 72 виробні.

Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України» підтримує український бізнес з метою підвищення конкурентоспроможності на внутрішньому ринку України та на міжнародних ринках, допомагає в розбудові спрощеного та прозорого бізнес-клімату, а також забезпечує українські компанії можливостями скористатись перевагами міжнародної торгівлі. Wines of Ukraine співпрацюють з Програмою USAID «Конкурентоспроможна економіка України», починаючи з 2023 року. Співпраця відбувається на грантових умовах, її мета — підтримка українського виноробства, малих і середніх підприємств галузі, в Україні й на міжнародних ринках. Участь Wines of Ukraine у міжнародній виставці ProWein за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» дасть новий поштовх експорту українських вин, збільшенню упізнаваності українського виноробства та закріпленню статусу України як виноробної держави.

10-12 березня у Дюссельдорфі (Німеччина) вчергове відбудеться найважливіша й наймасштабніша міжнародна виставка вин та алкогольних напоїв, що збирає виробників, байерів, імпортерів, експертів, представників ЗМІ та інфлюенсерів з усього світу. Українські винороби братимуть участь у цьому заході під брендом Wines of Ukraine за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України». Нагадаємо, що бренд Wines of Ukraine створено […]

Участь у міжнародних винних конкурсах, що донедавна було швидше винятком для молодого українського виноробства, наразі є вже сталим правилом, а численні нагороди — не приємною несподіванкою, а закономірністю. «Лише у 2023 році українські вина здобули більше ніж 150 медалей від престижних міжнародних конкурсів, здебільшого це золото. Разом з українськими конкурсами маємо більше ніж 300 медалей» — поділився спостереженнями з оглядачем Drinks+ Сергій Клімов, автор книги «Нерозказана історія українського виноробства», керівник з розвитку Wines of Ukraine та засновник Uwines, BraveWine, Kyiv Food and Wine Festival. Ми звернулися до самих учасників процесу – конкурсантів та суддів, аби визначитись, що саме стає найбільшою нагородою – медалі, маркетинг чи досвід.

Історичний досвід

Зважаючи на традиції українського виноробства, термін «молоде» може викликати запитання: у нашому контексті він означає, швидше,– «те, що відновлюється й розвивається». Виробництво й споживання вин на території сучасної України має багатошарову й давню історію, у тому числі – історію участі у великих міжнародних конкурсах. Нещодавно винна спільнота України обговорювала цікавий кейс за участі двох дослідників історії українського виноробства — експертів та авторів книг Анни-Євгенії Янченко та  Сергія Клімова. Йшлося у ньому, зокрема, про Всесвітню виставку у Парижі 1900 року й про участь у ній виноробів, що працювали на території сучасної України. Чому саме ця подія мала таке величезне значення для винної індустрії? «Масштаб виставки, що відбулась на межі століть, нам з вами важко уявити, оскільки ми живемо у світі надшвидких технологій, інтернету та штучного інтелекту. Але 124 роки тому світ був іншим. Готувалися до виставки цілих 8 років. Всі країни світу представляли свої найвизначніші здобутки у всіх сферах господарства. Виставка тривала 212 днів, на ній було представлено 83 тисячі учасників з 42 країн, а відвідали її 50 мільйонів людей. Це була дійсно грандіозна подія», – розповідає Сергій Клімов.

Хто ж із тодішніх виноробів, чиї виноградники знаходились на території сучасної України, отримав нагороди на Всесвітній виставці? Ось список, який Анна-Євгенія наводить з документальних джерел:

Князь Трубецький П.М. (Херсонщина) – Гран-прі; «Товариство виноробів» (Одеса) – «золото» та почесний відгук; Жевержеєв Сергій Миколайович (Харків) – «золото» за кримське вино; Бланден Іван Петрович (Крим, Ялта) – «срібло»; Ушкови, спадкоємці Кузнєцова О.Г. (Крим, Форос) – «срібло»; Федосєєв Іван Олексійович (Крим, Гурзуф) – «срібло»; Віннер Борис Іванович (Крим, Артек/Партеніт) – «срібло»; «Товариство  Г.М. Христофорова»  (Крим, Сімферополь) – «бронза».

За нашими даними, серед них також були «Архадерессе» князя Костянтина Горчакова, Магарачське училище виноробства тощо. Більшість з відомих нам українських учасників отримала почесні нагороди — Паризька виставка виявилася щедрою на відзнаки, і надавались вони не лише винам.

Є ще один цікавий момент. Сергію Клімову вдалося розшукати документ, що стверджує: у категорії Hors Concours Всесвітньої виставки фігурує кримське ігристе князя Голіцина. До цієї категорії зазвичай потрапляють ті напої, що не мають рівних. «Цей список  – своєрідний зал слави. Між іншим, у ньому неподалік від вина Голіцина значиться також шампанське Moët & Chandon» – коментує Сергій.

Можливо, ця історія потребує більш детального дослідження, але в нашій статті найважливішим є не детальний перелік всіх нагород та учасників, а той факт, що вина українських терруарів навіть більше ніж століття тому підкорювали міжнародні експертні журі. Це дає підстави нашим виноробам сміливіше представляти свій доробок світові.

Сучасний досвід

Чи варто українським виноробам витрачати час, сили, кошти на участь у міжнародних конкурсах сьогодні, під час жахливої російської агресії, що вже два роки триває в Україні? «Варто, тому що це вкотре дає нам можливість розповідати про Україну на міжнародному рівні, презентувати наше виноробство і знаходити нові канали продажів на експортних ринках. Це – важлива складова культурної й економічної дипломатії», – вважає Сергій Клімов.

Сьогодні справжнім рекордсменом і флагманом українського виноробства, у тому числі й у кількості та якості медалей, є компанія SHABO, котра нещодавно відзначила свій 20-річний ювілей і зібрала на цей момент більше ніж 500 медалей та відзнак від найвідоміших міжнародних конкурсів.

Гіоргі Іукурідзе, співзасновник SHABO, розповів про досвід участі у міжнародних конкурсах: «Засновуючи SHABO, ми ставили перед собою мету: створити перше вітчизняне Велике вино, сформувати бренд українського вина, закріпити місце України на винній мапі світу. Участь у міжнародних виставках і конкурсах ми беремо, починаючи з 2012 року, – з того моменту, коли закладені нами виноградники набрали силу й дали нам можливість робити вина, достойні презентації на міжнародній арені.

Як впливають наші нагороди на українського споживача? Наявність «медальок» на пляшці ніяк не впливає ні на продажі, ні на впізнаваність. Decanter, Mundus Vini – ці назви мають сенс в першу чергу для експертної аудиторії. Але наявність нагород від топових міжнародних конкурсів, тим більше, коли ваші вина отримують їх щороку, є ознакою системної якості вашого продукту й команди, позитивним сигналом для професіоналів. Це допомагає вибудовувати експорт.

Конкурси, з яких ми починали – IWC London, Decanter, Mundus Vini. Зараз цей список суттєво розширено. Щодо нагород, котрими я пишаюсь найбільше, – визначитись доволі складно. Швидше за все, це все ж таки перше українське «золото» й «платина» на Decanter. Ці нагороди отримали позитивний резонанс і вдома, і серед міжнародних експертів. Вони є важливими не лише для нас, а й для наших колег, для виноробної України в цілому. А ще для мене особисто дуже важливою є спеціальна відзнака в конкурсі найкращих Каберне світу на озері Комо, у 2017 році. Наше Каберне увійшло до TOP 5, випередивши два Premier Grand Cru Classé з Бордо. Кожна з тих пляшок коштувала приблизно у 80 разів дорожче, ніж SHABO».

Світлана Цибак, директорка виноробні Beykush, голова Асоціації крафтових виноробів України та співзасновниця Wines of Ukraine, розмірковує про досвід своєї компанії: «Участь у міжнародних конкурсах ми беремо, починаючи з 2019 року. Нам було цікаво отримати коментарі від закордонних спеціалістів. Одним із найвпливовіших конкурсів ми вважаємо Decanter World Wine Awards, тому взяли у ньому участь. Хотіли би відправити наші вина Паркеру, але він досі не погоджується працювати з українськими винами.

У 2020 році завдяки підтримці Drinks+ вина Beykush потрапили на дегустацію до Дженсіс Робінсон і отримали високу оцінку – для нас це був справжній успіх. У 2022 р. Ми вперше взяли участь в IWSC. Власне, нагороди, котрими ми особливо пишаємося, – «золото» від Decanter за «Шардоне Резерв» і «золото» від IWSC за «Кара-Кермен». Також у нашій скарбничці багато «срібла», наближеного до золота по балах, і для нас це також важливо. На ці відзнаки звертають увагу експерти. По результатах конкурсів відслідковують тренди, відкривають нові регіони, знаходять нових партнерів. Тобто ця історія, в першу чергу, є знаком якості для експертної спільноти. Щодо практичного результату – наприклад, цього року Beykush взяли участь у VIP-заході від Decanter, до участі в якому запрошують лише медалістів (не нижче «золота»). Це додаткова увага від професіоналів та ЗМІ».

А судді що?

Задля об’єктивності картини пропонуємо інший ракурс від суддів міжнародних конкурсів. Без перебільшення, найбагатший досвід в Україні в цій галузі мають оглядачі медіа-групи Drinks+. Редакція видання вже понад 20 років поспіль співпрацює з цілою низкою авторитетних конкурсів: Mundus Vini; Concours Mondial de Bruxelles; Barolo Barbaresco World’s Best Palates, New York; винний конкурс Vinitaly; Imeretian Wine Competition, Georgia.

Одним з наймасштабніших і найвідоміших дегустаційних змагань є Concours Mondial de Bruxelles. «Цей конкурс користується такою популярністю серед виноробів, що кілька років тому організатори поділили його на основний – Red&White, а також кілька спеціалізованих заходів, присвячених окремим типам вин – наприклад, ігристим та рожевим», – ділиться своїм досвідом Ірина Д’яченкова, співвласниця Drinks+ Media Group. – Кожен раз конкурс СМВ організовують у різних країнах та винних регіонах. Крім того, проводять окремі сесії, присвячені певним сортам – приміром, нещодавно відбувся конкурс з вин сорту Vranec. Таким чином регіональне виноробство має можливість просування не лише окремих виробників, але й флагманських сортів та теруарів. Зрозуміло, ця опція в перспективі актуальна і для України.

В якості суддів організатори залучають професіоналів з усього світу. Програма для суддів складається не лише з конкурсних тейстингів, а й турів на виноробні, майстер-класів, культурних та дегустаційних заходів. Це – знайомство із регіоном і його винами, якісний винний туризм для професіоналів та потужна освітня місія».

Головну редакторку Drinks+ та провідну менеджерку з комунікацій Wine Travel Awards Ольгу Тодорюк регулярно запрошують до журі міжнародних винних конкурсів Mundus Vini, Concours Mondial de Bruxelles, Winelovers Wine Awards (Угорщина). Ольга брала участь в оціночних тейстингах Anteprime di Toscana (Італія), Deutsche Wine Institute, Must Fermenting Ideas (Португалія), ексклюзивних дегустаціях Gambero Rosso International Tre Bicchieri Vini d’Italia 2022 в команді міжнародної преси та редакторів винного гіда Vini d’Italia, Franc & Franc Forum and Tasting Day (Угорщина).

Протягом шести років Ольга є суддею міжнародного конкурсу Mundus Vini, а на Spring Tasting у лютому 2020 року вона також була головою дегустаційної комісії. Рівень конкурсу й переваги для учасників, на її думку, є беззаперечними: «Команда Mundus Vini постійно працює над просуванням учасників, а програма для суддів із понад 50 країн світу, окрім тейстингів, складається з презентацій – як нових, так і відомих представників винного бізнесу. Організатори постійно вдосконалюють маркетингові стратегії, що створює значні переваги для учасників. Зокрема, щороку переможці отримують свої нагороди в рамках виставки ProWein у спеціально оформленій дегустаційній зоні учасників Mundus Vini, а це дуже сильна можливість для реалізації експортних планів. Конкурс традиційно проходить двічі на рік – весняна та літня сесії, що також комфортно для виноробів. Враховуючи свій досвід, можу впевнено стверджувати, що з кожним роком це винне змагання постійно підвищує рівень організації та поповнюється новими винними регіонами. 23 роки тому конкурс стартував з близько 3000 зразків. Наразі їхня кількість сягає 11 тисяч. Кожен учасник по завершенні отримує детальну інформацію від організаторів – винний профайл, – який формується за результатами оцінок дегустаторів. І важко уявити більш експертну оцінку для вашого зразка та більш репрезентативну вибірку в дослідженні стилів, ніж висновки суддів Mundus Vini».

Фото: AD LUMINA

Участь у міжнародних винних конкурсах, що донедавна було швидше винятком для молодого українського виноробства, наразі є вже сталим правилом, а численні нагороди — не приємною несподіванкою, а закономірністю. «Лише у 2023 році українські вина здобули більше ніж 150 медалей від престижних міжнародних конкурсів, здебільшого це золото. Разом з українськими конкурсами маємо більше ніж 300 медалей» […]

У новому звіті Liv-ex йдеться про те, що запит покупців на бургундські вина en primeur 2022 року значно перевищив початкові прогнози експертів. Трейдери вважають, що ключовими факторами зростання попиту є «похвала критиків та мінімальне зростання цін».

«Ще надто рано судити про всю кампанію Burgundy 2022 en primeur, але станом на зараз вона пройшла краще, ніж трейдери наважилися б представити наприкінці минулого року», — йдеться в новому звіті Liv-ex.

Урожай 2022 року в Бургундії перевищив попередній і отримав високі відгуки від провідних критиків, у тому числі Чарльза Кертіса MW (Charles Curtis) з Decanter у його докладному звіті «Бургундія 2022».

Бургундський байєр і директор британської компанії Flint Wines, що спеціалізується на винах Бургундії, Італії та США, Джейсон Хейнс (Jason Haynes) заявив, що «на початку січня фахівці, які працюють з приватними клієнтами, помітили велику кількість передплатників на попередні релізи ще перед початком офіційної кампанії».

«Схоже, що якість урожаю здобула перемогу над побоюванням щодо стану економіки. Деякі винороби виготовили найкращі вина, які вони колись виробляли, у свою чергу нові колекціонери не хотіли втратити таку можливість», – додав Хейнс.

В останні роки зростання цін стало предметом серйозних дискусій. Деякі бургундські виробники змушені були підвищити ціни на невеликий урожай 2021 року, щоб покрити витрати; у грудні 2023 року кілька торговців припустили, що, найімовірніше, ціни залишаться стабільними протягом кампанії врожаю 2022 року.

У звіті Liv-ex йдеться: «Схоже, що загалом виробники прислухалися до ринку та звели зростання цін до мінімуму». Далі у звіті зазначено, що «невелика частина виробників (приблизно 10%) знизила свої ціни у річному обчисленні, близько 40% виробників незначно підняли їх, що у деяких кварталах ускладнило продажі».

Проте трейдери зберігають оптимізм щодо продажів вінтажу 2022 року, незважаючи на те, що вони можуть йти повільніше, ніж це відбувалося останніми роками.

Аналізуючи перспективи, Liv-ex ставить під сумнів стабільність поточних цін, оскільки вінтаж Бургундії 2023 року, випуск якого запланований на початок 2025 року, має відносно великий обсяг, а покупці вишуканих вин налаштовані обережно.

Експерти констатую зниження цін на елітну Бургундію на вторинному ринку.

Субіндекс Burgundy 150 від Liv-ex Fine Wine 1000, який відслідковує динаміку цін деяких вин Grand Cru, упав на 17,4% з моменту досягнення піку в жовтні 2022 року. До цього – протягом п’яти років, спостерігалося його зростання на 22%.

Ці різкі коливання були не такі помітні для доларів США та Гонконгу.

Джерело: decanter.com
Фото: decanter.com, britannica.com/place/Burgundy

У новому звіті Liv-ex йдеться про те, що запит покупців на бургундські вина en primeur 2022 року значно перевищив початкові прогнози експертів. Трейдери вважають, що ключовими факторами зростання попиту є «похвала критиків та мінімальне зростання цін». «Ще надто рано судити про всю кампанію Burgundy 2022 en primeur, але станом на зараз вона пройшла краще, ніж […]

Наприкінці минулого року на International Wine&Spirits Congress – Всеукраїнському конгресі виноробів, який традиційно організовується «Укрсадвинпромом», – професійній аудиторії нарешті були представлені довгоочікувані зміни до законодавства, яке регулює виноробну діяльність в Україні. Зміни, які мають бути прийняті в рамках євроінтеграційних процесів та нарешті привнесуть ясність у виноробну діяльність та процеси виробництва. Сьогодні спостерігачі ринку вже констатують перші паростки цієї діяльності. Але глобальні зрушення – ще на стадії дискусій, а юристи проробляють формулювання та деталізують базові положення.

Усі ці вагомі питання та дискусійні моменти озвучила під час конгресу в презентації законодавчих ініціатив пані Юлія Прохода, національний експерт проєкту ЄС IPRSA та патентний повірений, адвокат, голова Національної асоціації патентних повірених України. Спираючись на цей змістовний виступ, D+ зробив спробу вибрати для українських виноробів найважливіші пункти, а особливо ті, що стосуються так званих малих виноробів. Пропонуємо вашій увазі тезисне викладення фактів сьогодення та майбутніх змін:

• Якщо до цього часу вважалося, що статус винороба може одержати лише той, хто виробляє вино з власноруч вирощеного винограду, або плодів, ягід чи меду, то тепер до виноробів можуть бути зараховані також виробники, які створюють власне вино з придбаної сировини. Відтак, відтепер існує два різновиди малих виноробів: перший – ті, хто робить вино виключно з власноруч вирощеного винограду (плодів, ягід тощо), другий – хто виробляє вино з власноруч виготовленого виноматеріалу, але виробляє його із купленого винограду чи іншої сировини (обсяг виробництва – не більше десяти тисяч декалітрів на рік). Для цієї категорії передбачений дещо інший режим діяльності.

Примітка D+: до уваги тих господарств, які періодично будуть змушені частково докупати сировину в певні роки з низьким урожаєм, – їх буде віднесено до категорії тих, хто виробляє вино з придбаної сировини.

• Що однозначно змінилося для обох цих видів виноробів, – то це перелік документів, необхідний для отримання ліцензії. Скоротився перелік обладнання. Було виключено обладнання для обробки виноматеріалів та інше, а також для контролю температури. В цілому формальних вимог для малих виноробів значно поменшало.
• Головний принцип легалізації винороба залишився незмінним: виробництво алкогольної продукції підлягає ліцензуванню – ліцензія на виробництво обов’язкова, коштує 780 гривень. Її треба одержувати за декларативним принципом.
• Але тепер документи на отримання ліцензії мають подаватися малими виноробами виключно в електронному вигляді. І це одна з явних переваг, адже скорочує час та витрати.
• Ще одна приємна новина. Ті, хто виробляють вино з власноруч вирощеного винограду, з якого надалі створюють виноматеріал, більше ніяких ліцензій на продаж не потребують. В тому числі і на оптову торгівлю. З єдиною приміткою: мова йде про вина без додавання спирту. Насправді, ця норма вже діє з третього вересня 2023 року.
• Для тих, хто купує виноград, та виробляє з нього виноматеріал з наміром продавати, треба буде одержати ліцензію на оптову торгівлю вартістю 30 тисяч гривень, яка діятиме протягом п’яти років. Тобто в порівнянні з великими виробниками, які платять 500 тисяч гривень за ліцензію, винороби, які створюють вино з купленої сировини в обсязі виробництва – не більше десяти тисяч декалітрів на рік, тепер за ліцензію сплачуватимуть 30 тисяч гривень. Важлива ремарка: ліцензія на роздрібну торгівлю для вин без додавання спирту не вимагається.
• Згідно Закону України «Про виноград та виноградне вино», маємо окреслені так звані виноробні області. В них мають вирощуватися сорти винограду, занесені до державного реєстру сортів України. Згідно діючого закону, перш за все мав оформлюватися проєкт насадження виноградника і погоджуватися в Мінагрополітики. Лише після цього можна було висаджувати лози. Відтепер законом №3303 передбачено позитивні зміни для малих виноробів. Але звертаємо увагу на важливу умову: малі винороби можуть виробляти вино лише із сортів, які занесені до держреєстру сортів, придатних для поширення в Україні. Проте тепер виноградники можуть розміщуватися не лише в визначених законодавством виноробних областях, а в будь-яких регіонах країни, де вважають доцільним самі винороби. До того ж скасовано затвердження проєкту виноградників у Мінагрополітики. Нагадуємо, вимога одна – пересвідчитися, що виноград вирощується із сортів, занесених в реєстр сортів винограду, придатних для поширення в Україні.

Примітка D+: нагляд за дотриманням даної вимоги покладено на Держпродспоживслужбу.

• Нові положення законодавства у виноробній сфері торкнулися і прикрої ситуації, що склалася наприкінці минулого літа – заборона поштових відправлень алкоголю. Відверто кажучи, це була неочікувана суспільством  ініціатива від Мінінфраструктури: хотіли врегулювати правила поштового зв’язку, а вийшло те, що вийшло. З’явилася норма, що у внутрішніх поштових відправленнях забороняється надсилати алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад вісім з половиною відсотків, на яких відсутні марки акцизного податку встановленого зразка. Однак, згідно правил поштового зв’язку, пересилати не можна тільки «Укрпоштою». Всі інші компанії, що займаються експрес-перевезеннями, не мають цього обмеження.

Примітка D+: за даними редакції, найближчим часом шляхом затвердження нових правил поштових відправлень планується врегулювати цю, певною мірою дискримінаційну стосовно «Укрпошти» та її клієнтів, ситуацію, яка зараз виглядає абсурдною і негідною іміджу нашої держави. Адже виникає питання, якщо для вин з міцністю до 15% акцизні марки скасовані в принципі, то який сенс їх вимагати при пересилці? Щодо останнього питання – поки що відповіді немає. Тож будемо чекати та відстежувати розвиток ситуації.

Так чи інакше, а закон №3303 від 23 листопада 2023 року вже вступив в силу.  Зазначимо, він стосується не лише виноробів, а й малих виробників дистилятів. І, за нашими даними, ці зміни вже пожвавили ринок, навіть в умовах війни, яку наша Україна веде з країною-агресором. Але це – перші кроки і нашій галузі ще багато потрібно зробити в царині законодавства.

Так, 23 листопада з’явилися зміни до статті 5 закону «Про виноград і виноградне вино», де вказано що вина і коньяки України виготовляються згідно з правилами виготовлення та зберігання, які затверджуються виконавчим органом центральної влади – Мінагрополітики. Тим часом наразі існують правила виробництва коньяків України. Існують також основні правила виробництва та зберігання тихих вин, на яких є штамп затвердження. Як пояснює пані Юлія Прохода, проблема полягає в тому, що, згідно з назвою, це не нормативно-правовий акт, а фактично конструкторська документація, як от, наприклад, інструкція. Така сама ситуація, як, наприклад, з правилом виробництва шампанського та ігристих. А от нормативно-правового акту, за яким мають виготовлятися тихі та ігристі вина, фактично не існує. Крім того, в тій документації, що існує зараз, обмежений перелік сортів, з яких можна виготовляти вина ігристі. І це нагальна проблема, яку треба вирішувати.

Серед позитивних змін поважна спікерка назвала й те, що наразі із закону виключено норму, згідно якої нові марки виноробної продукції затверджує керівник суб’єкту господарювання на підставі висновків дегустаційної комісії. Однак при цьому термін зберігання має бути внесено виробником у власні технологічні інструкції. Відповідно, на кожне найменування вина, яке виробляється, має бути окрема технологічна інструкція…

Юлія Прохода, національний експерт проєкту ЄС IPRSA та патентний повірений, адвокат, голова Національної асоціації патентних повірених України

За словами пані Юлії, якщо вдасться узгодити деякі невизначені моменти та внести в законопроєкт «Про виноград та продукти виноградарства», що прийнятий в першому читанні, то в цілому нові правила наберуть чинності 01.01.26 року. Національний експерт проєкту ЄС IPRSA пояснила: «У виробників ще є два роки, аби привести свою діяльність до норм цього закону. Цей законопроєкт було прийнято в першому читанні 09.08.23 року, він потрібен Україні, щоб виконати умови для вступу до ЄС. Він приводить у відповідність українське законодавство до регламентів ЄС. Хочу звернути увагу на пару ключових моментів серед окреслених змін. Вимоги до міцності вина – не менше 4,5 % для вин із географічним зазначенням, не менше 8,5 % – для інших вин. Для сучасного винного ринку доцільно реєструвати географічне зазначення. І ще одне – виноградні вина кріплені можна кріпити виключно спиртом винограду. Словом, актуальна задача ринку – виокремити місце для вина виноградного та іншої продукції. Сьогодні, якщо є бажання виготовляти певний продукт, його потрібно виготовляти відповідно до європейського законодавства. Треба знайти свою правильну нішу – як це виробляти і як це називати».

І наприкінці ремарка щодо подальшої дорожньої карти законодавчого процесу. Після прийняття цього закону Мінагрополітики повинне забезпечити переклад Міжнародного енологічного кодексу, Міжнародного кодексу енологічних практик Міжнародної організації з виноградарства та виноробства (OIV ввести їх в дію своїм наказом, і тоді все, що дозволено там, буде застосовуватися в Україні. І це стане тим цивілізованим руслом, в якому, сподіваємося, буде надалі розвиватися виноробство нашої країни.

Коментує голова Громадської спілки «УКРСАДВИНПРОМ», Володимир Печко

«Законопроєкт «Про виноград та продукти виноградарства» (№9139) був доопрацьований. Проте, на нашу думку, він містив певні протиріччя. Це євроінтеграційний законопроєкт, який має на меті відрегулювати питання прослідковуваності “від виноградного грона до пляшки”. Документ допоможе контролювати та покращити якість, сприятиме боротьбі з фальсифікованою продукцією та виявленню її на ринку. На нашу думку, Україна – це виноробна країна, яка в даний момент вже має з кількісного показника переходити на якісний. Деякі питання в даному законопроєкті нас не влаштовували, проте підзаконними нормативно-правовими актами ми це врегулюємо. Законопроєкт відповідає вимогам Меморандуму, який був підписаний між ГС “УКРСАДВИНПРОМ”, провідними асоціаціями галузі виноградарства та виноробства та Міністерством агрополітики у 2021 році. Приємно відзначити, що Мінагрополітики в питаннях, які були позначені в Меморандумі, не відступають від системності та сталості розвитку галузі, що дає гарантії втілення окреслених планів».

Наприкінці минулого року на International Wine&Spirits Congress – Всеукраїнському конгресі виноробів, який традиційно організовується «Укрсадвинпромом», – професійній аудиторії нарешті були представлені довгоочікувані зміни до законодавства, яке регулює виноробну діяльність в Україні. Зміни, які мають бути прийняті в рамках євроінтеграційних процесів та нарешті привнесуть ясність у виноробну діяльність та процеси виробництва. Сьогодні спостерігачі ринку вже констатують перші паростки цієї діяльності. […]

Команда Drinks+ та Wine Travel Awards отримала запрошення взяти участь у віртуальному ProWine Media Summit 2024.

Цього року наші медіаресурси знову взяли на себе роль інформаційного партнера ProWine, в свою чергу ProWine приймає активну участь у WTA у якості виставкового партнера; також наразі ми маємо двох ProWine номінантів: ProWine Shanghai, яка є провідною виставкою винної та алкогольної промисловості на материковому Китаї та ProWine São Paulo – найбільшу професійну виставку галузі в Америках. Обидві виставки стали номінантами Wine Travel Awards у Enogastronomic Events/Magnet of the Region.

Саміт 2024 розпочався з виступу пана Пітера Шмітца (Peter Schmitz), директора ProWein, про 30-річну історію успіху ProWine: «Секрет успіху простий і, як завжди, дивовижний. Ми завжди бачили себе партнером винної та алкогольної промисловості. Розпізнавали тенденції на ранній стадії, об’єднуючи попит і пропозицію в глобальному масштабі. Це наш рецепт успіху. Сьогодні ProWine виповнюється 30 років, і захід виконує своє особливе бажання – власна подкаст-студія, яка буде використовуватися для запису усіх трьох днів виставки».

За словами пана Пітера Шмітца, організатори очікують понад 5 700 учасників із приблизно 60 країн, а також 50 000 відвідувачів з понад 140 країн і присутність 937 представників ЗМІ з усього світу.

Друга частина саміту була присвячена бізнес-звіту ProWine 2023. Наприкінці 2023 року Університет Гайзенхайма провів своє сьоме щорічне опитування від імені ProWein, яке охоплювало весь ланцюжок створення вартості виноробної галузі. Участь взяли понад 2000 інсайдерів галузі з усього світу, включаючи виробників вина з ключових виноробних країн, як Європи, так і за її межами, експортерів, імпортерів, трейдерів, а також представників громадського харчування/гостинності та готельної індустрії.

Професор Симона Луз (Simone Loose), керівник Інституту Вина та Напоїв Університету Гайзенхайма, представила результати світового промислового барометра. «Консенсус серед експертів галузі свідчить про те, що винний сектор повинен адаптувати свої комунікаційні стратегії відповідно до вподобань молодих споживачів, щоб ефективно спілкуватися з майбутнім поколінням ентузіастів вина. Крім того, забезпечення необхідної рентабельності потребуватиме структурної перебудови глобального надлишкового виробництва вина», — каже професор Сімона Луз.

Отже, першою основною темою стали переважаючі настрої у галузі, що характеризуються економічними проблемами. Зростання виробничих витрат і значне зниження купівельної спроможності населення негативно впливають на прибутковість галузі. У відповідь компанії вживають активних заходів щодо зниження витрат та збільшення продажів. У 2024 році виноробна галузь очікує лише помірного зростання витрат і зберігає обережний оптимізм на майбутнє.

Сучасні виклики для виноробної галузі

Порівняно з попереднім роком кількість економічних викликів зросла. Глобальний економічний клімат все ще сприймається як крихкий. Побоювання щодо зменшення споживання вина та обмеженої прибутковості виноробної промисловості помітно посилилися. Саме ці важливі аспекти було висвітлено на цьогорічному бізнес-звіті ProWein.

Компанії реагують на економічні виклики

У відповідь на економічні виклики підприємства виноробної галузі впровадили різноманітні підприємницькі заходи. Значна більшість, що включає 72% компаній, намагалися компенсувати деяке збільшення витрат шляхом підвищення цін. Однак ця стратегія призвела до зниження продажів, що пояснюється інтенсивним конкурентним тиском і підвищеною ціновою чутливістю серед споживачів.

Друга тема саміту – «Динаміка ринкового сегмента». Торговельна галузь спостерігає потужний зсув до популярних сегментів ринку, причому преміальні вина та середні сегменти зазнають спаду. Експерти торгівлі очікують ще більш помітного продовження цієї тенденції в 2024-2025 р.р. Виробники передбачають майбутню поляризацію, очікуючи зростання як у базовому/популярному, так і в преміальному сегментах.

За відсутності ознак економічного відновлення торгівля передбачає продовження зростання в популярному сегменті у 2024-2025, особливо помітне в Скандинавії та Нідерландах. Що стосується середнього та преміального сегментів, частка трейдерів, які прогнозують зниження, трохи перевищує тих, хто очікує зростання. Відповідно, очікуються помірні загальні втрати в цих сегментах.

Тема третя – «Фактори зниження споживання вина». Основною причиною зниження споживання вина є нижчий наявний дохід. Тенденції до здорового способу життя (ЗСЖ) сприяють загальному зниженню споживання алкогольних напоїв. У деяких країнах спостерігається зміщення переваг від вина до інших алкогольних напоїв.

Промисловість має докласти значних зусиль, щоб використати ЗСЖ та просувати альтернативи, такі як безалкогольні вина та вина з низьким вмістом алкоголю. Після No-and-Low Special у бізнес-звіті ProWine 2023, всебічне оновлення на цю тему заплановано на літо 2024 року. Оскільки виноробна промисловість конкурує з іншими алкогольними напоями за переваги споживачів, також існує потреба у тіснішому узгодженні комунікаційних стратегій з їхніми мінливими потребами.

Тема 4 – «Стратегії досягнення ринкової рівноваги». Винний ринок зараз бореться з дисбалансом, що виникає через надлишок пропозиції. Виробники наголошують на необхідності скоротити цей надлишок. Багато виробників виступають за державну підтримку, щоб сприяти цьому скороченню. Серед деяких виробників існує оптимізм щодо перспективи досягнення кращого балансу шляхом покращення охоплення молодих споживачів.

Тема 5 – «Майбутні стратегії маркетингу вина». Щоб ефективно конкурувати з іншими алкогольними напоями, виноробна промисловість повинна посилити орієнтацію на молодих споживачів. Експерти галузі погоджуються, що вино має бути більш доступним і зрозумілим для нової цільової демографії. Частина галузі передбачає збільшення продажів шляхом позиціонування вина як ексклюзивного преміального продукту. Щоб вирівнятися з іншими напоями за маркетинговими витратами, вино має підвищити свою прибутковість.

Ви можете знайти більше інформації тут.

Команда Drinks+ та Wine Travel Awards отримала запрошення взяти участь у віртуальному ProWine Media Summit 2024. Цього року наші медіаресурси знову взяли на себе роль інформаційного партнера ProWine, в свою чергу ProWine приймає активну участь у WTA у якості виставкового партнера; також наразі ми маємо двох ProWine номінантів: ProWine Shanghai, яка є провідною виставкою винної […]

Ключові індекси Liv-ex 100 і Liv-ex 1000 впали приблизно на 13%. Проте вони все ще залишаються вищими, ніж п’ять років тому.

Джастін Гіббс (Justin Gibbs), заступник голови правління та директор біржі Liv-ex, сказав: «Рік ознаменувався стійким падінням головних індексів, спочатку спричиненим фіксацією прибутку, а пізніше повзучим уникненням ризику».

Про те, як впали ціни на більшість вишуканих вин, йдеться в новому звіті Liv-ex 2023. 

Показники регіональних субіндексів Liv-ex 1000 у 2023 році

Шампанське лідирує серед найпопулярніших вин, хоча індекс Champagne 50 Liv-ex впав на 17,2% у 2023 році, попри це за п’ять років він загалом зріс на 53%.

Цього року шампанське домінувало в рейтингу найбільш продаваних вин на Liv-ex. Louis Roederer’s Cristal 2015 було найпопулярнішим, трохи випередивши Dom Pérignon 2013. Але і їхня ринкова ціна Liv-ex впала протягом року. Dom Pérignon 2013 коштував £1646 (12x75cl) у грудні, а у січні його ціна була £1830, повідомляє Liv-ex.

Іншими винами, які продавалися за найвищою вартістю, були:

• Opus One 2019
• Cristal 2014
• Screaming Eagle 2020
• Sassicaia 2019
• Château Lafite Rothschild 2019
• Château Lafite Rothschild 2010
• Petrus 2020
• Taittinger, Comtes de Champagne 2012

За обсягами продажів на Liv-ex у 2023 році найпопулярнішими визнано п’ять вин:

• Dom Pérignon 2013
• Cristal 2015
• Taittinger, Comtes de Champagne 2012
• Cristal 2014
• Château Talbot 2020 (Bordeaux fifth growth) 

Також Liv-ex заявили, що вперше за 10 років зростає частка торгівлі Бордо. Гіббс сказав: «Фокус ринку звузився, оскільки покупці шукали безпечну гавань – найкращі вина Бордо, головним напрямком яких є витримка в пляшках».

На Бордо припадало близько 40% угод за вартістю на Liv-ex у 2023 році з початку року, що трохи більше, ніж у 2022 році, але все ще набагато нижче його частки в 80% десять років тому.

Постійний тиск цін на вишукані вина триває. Залишається побачити, де знаходиться дно вторинного ринку. «Схоже, що ціни залишатимуться під тиском у короткостроковій перспективі», – заявляють на Liv-ex, додавши, що покупці та продавці опинилися в глухому куті.

Онлайн-аукціонний дім iDealwine нещодавно проаналізував свої дані щодо шампанського, зазначивши цього тижня: «На підставі попередніх даних iDealwine прогнозує загальне зростання обсяг продажів шампанського у 2023 році, але зниження середньої ціни пляшки з €259 (£223) до €230 (£198).’

Метью О’Коннелл, генеральний директор онлайн-платформи LiveTrade торгової компанії Bordeaux Index, сказав журналу Decanter, що нещодавно переважаючі ціни знизилися приблизно на 10%. Спираючись на історичний контекст, він припустив, що ринок може бути на найнижчій точці або близько до неї під час поточного спаду.

Ключові індекси Liv-ex 100 і Liv-ex 1000 впали приблизно на 13%. Проте вони все ще залишаються вищими, ніж п’ять років тому. Джастін Гіббс (Justin Gibbs), заступник голови правління та директор біржі Liv-ex, сказав: «Рік ознаменувався стійким падінням головних індексів, спочатку спричиненим фіксацією прибутку, а пізніше повзучим уникненням ризику». Про те, як впали ціни на більшість […]