Внимание!

На сайте используются cookie файлы

The site uses cookie files

Данный сайт имеет возрастное ограничение!

This site has age restrictions!

Я подтверждаю, что мне, увы, уже давно исполнилось 18 лет
I confirm that I have 18 years!

Gastronomy and Wine Portal

законодавстві

Зміни у винному законодавстві України: чого очікувати у найближчі часи

05.02.2024, Аналітика Автор: Ольга Піневич-Тодорюк

Наприкінці минулого року на International Wine&Spirits Congress Всеукраїнському конгресі виноробів, який традиційно організовується «Укрсадвинпромом», – професійній аудиторії нарешті були представлені довгоочікувані зміни до законодавства, яке регулює виноробну діяльність в Україні. Зміни, які мають бути прийняті в рамках євроінтеграційних процесів та нарешті привнесуть ясність у виноробну діяльність та процеси виробництва. Сьогодні спостерігачі ринку вже констатують перші паростки цієї діяльності. Але глобальні зрушення ще на стадії дискусій, а юристи проробляють формулювання та деталізують базові положення.


Усі ці вагомі питання та дискусійні моменти озвучила під час конгресу в презентації законодавчих ініціатив пані Юлія Прохода, національний експерт проєкту ЄС IPRSA та патентний повірений, адвокат, голова Національної асоціації патентних повірених України. Спираючись на цей змістовний виступ, D+ зробив спробу вибрати для українських виноробів найважливіші пункти, а особливо ті, що стосуються так званих малих виноробів. Пропонуємо вашій увазі тезисне викладення фактів сьогодення та майбутніх змін:

  • Якщо до цього часу вважалося, що статус винороба може одержати лише той, хто виробляє вино з власноруч вирощеного винограду, або плодів, ягід чи меду, то тепер до виноробів можуть бути зараховані також виробники, які створюють власне вино з придбаної сировини. Відтак, відтепер існує два різновиди малих виноробів: перший – ті, хто робить вино виключно з власноруч вирощеного винограду (плодів, ягід тощо), другий – хто виробляє вино з власноруч виготовленого виноматеріалу, але виробляє його із купленого винограду чи іншої сировини (обсяг виробництва – не більше десяти тисяч декалітрів на рік). Для цієї категорії передбачений дещо інший режим діяльності.

Примітка D+: до уваги тих господарств, які періодично будуть змушені частково докупати сировину в певні роки з низьким урожаєм, – їх буде віднесено до категорії тих, хто виробляє вино з придбаної сировини.

  • Що однозначно змінилося для обох цих видів виноробів, – то це перелік документів, необхідний для отримання ліцензії. Скоротився перелік обладнання. Було виключено обладнання для обробки виноматеріалів та інше, а також для контролю температури. В цілому формальних вимог для малих виноробів значно поменшало.
  • Головний принцип легалізації винороба залишився незмінним: виробництво алкогольної продукції підлягає ліцензуванню – ліцензія на виробництво обов’язкова, коштує 780 гривень. Її треба одержувати за декларативним принципом.
  • Але тепер документи на отримання ліцензії мають подаватися малими виноробами виключно в електронному вигляді. І це одна з явних переваг, адже скорочує час та витрати.
  • Ще одна приємна новина. Ті, хто виробляють вино з власноруч вирощеного винограду, з якого надалі створюють виноматеріал, більше ніяких ліцензій на продаж не потребують. В тому числі і на оптову торгівлю. З єдиною приміткою: мова йде про вина без додавання спирту. Насправді, ця норма вже діє з третього вересня 2023 року.
  • Для тих, хто купує виноград, та виробляє з нього виноматеріал з наміром продавати, треба буде одержати ліцензію на оптову торгівлю вартістю 30 тисяч гривень, яка діятиме протягом п’яти років. Тобто в порівнянні з великими виробниками, які платять 500 тисяч гривень за ліцензію, винороби, які створюють вино з купленої сировини в обсязі виробництва – не більше десяти тисяч декалітрів на рік, тепер за ліцензію сплачуватимуть 30 тисяч гривень. Важлива ремарка: ліцензія на роздрібну торгівлю для вин без додавання спирту не вимагається.
  • Згідно Закону України «Про виноград та виноградне вино», маємо окреслені так звані виноробні області. В них мають вирощуватися сорти винограду, занесені до державного реєстру сортів України. Згідно діючого закону, перш за все мав оформлюватися проєкт насадження виноградника і погоджуватися в Мінагрополітики. Лише після цього можна було висаджувати лози. Відтепер законом №3303 передбачено позитивні зміни для малих виноробів. Але звертаємо увагу на важливу умову: малі винороби можуть виробляти вино лише із сортів, які занесені до держреєстру сортів, придатних для поширення в Україні. Проте тепер виноградники можуть розміщуватися не лише в визначених законодавством виноробних областях, а в будь-яких регіонах країни, де вважають доцільним самі винороби. До того ж скасовано затвердження проєкту виноградників у Мінагрополітики. Нагадуємо, вимога одна – пересвідчитися, що виноград вирощується із сортів, занесених в реєстр сортів винограду, придатних для поширення в Україні.

Примітка D+: нагляд за дотриманням даної вимоги покладено на Держпродспоживслужбу.

  • Нові положення законодавства у виноробній сфері торкнулися і прикрої ситуації, що склалася наприкінці минулого літа – заборона поштових відправлень алкоголю. Відверто кажучи, це була неочікувана суспільством  ініціатива від Мінінфраструктури: хотіли врегулювати правила поштового зв’язку, а вийшло те, що вийшло. З’явилася норма, що у внутрішніх поштових відправленнях забороняється надсилати алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад вісім з половиною відсотків, на яких відсутні марки акцизного податку встановленого зразка. Однак, згідно правил поштового зв’язку, пересилати не можна тільки «Укрпоштою». Всі інші компанії, що займаються експрес-перевезеннями, не мають цього обмеження.

Примітка D+: за даними редакції, найближчим часом шляхом затвердження нових правил поштових відправлень планується врегулювати цю, певною мірою дискримінаційну стосовно «Укрпошти» та її клієнтів, ситуацію, яка зараз виглядає абсурдною і негідною іміджу нашої держави. Адже виникає питання, якщо для вин з міцністю до 15% акцизні марки скасовані в принципі, то який сенс їх вимагати при пересилці? Щодо останнього питання – поки що відповіді немає. Тож будемо чекати та відстежувати розвиток ситуації.

Так чи інакше, а закон №3303 від 23 листопада 2023 року вже вступив в силу.  Зазначимо, він стосується не лише виноробів, а й малих виробників дистилятів. І, за нашими даними, ці зміни вже пожвавили ринок, навіть в умовах війни, яку наша Україна веде з країною-агресором. Але це – перші кроки і нашій галузі ще багато потрібно зробити в царині законодавства.

Так, 23 листопада з’явилися зміни до статті 5 закону «Про виноград і виноградне вино», де вказано що вина і коньяки України виготовляються згідно з правилами виготовлення та зберігання, які затверджуються виконавчим органом центральної влади – Мінагрополітики. Тим часом наразі існують правила виробництва коньяків України. Існують також основні правила виробництва та зберігання тихих вин, на яких є штамп затвердження. Як пояснює пані Юлія Прохода, проблема полягає в тому, що, згідно з назвою, це не нормативно-правовий акт, а фактично конструкторська документація, як от, наприклад, інструкція. Така сама ситуація, як, наприклад, з правилом виробництва шампанського та ігристих. А от нормативно-правового акту, за яким мають виготовлятися тихі та ігристі вина, фактично не існує. Крім того, в тій документації, що існує зараз, обмежений перелік сортів, з яких можна виготовляти вина ігристі. І це нагальна проблема, яку треба вирішувати.

Серед позитивних змін поважна спікерка назвала й те, що наразі із закону виключено норму, згідно якої нові марки виноробної продукції затверджує керівник суб’єкту господарювання на підставі висновків дегустаційної комісії. Однак при цьому термін зберігання має бути внесено виробником у власні технологічні інструкції. Відповідно, на кожне найменування вина, яке виробляється, має бути окрема технологічна інструкція…

Юлія Прохода, національний експерт проєкту ЄС IPRSA та патентний повірений, адвокат, голова Національної асоціації патентних повірених України

За словами пані Юлії, якщо вдасться узгодити деякі невизначені моменти та внести в законопроєкт «Про виноград та продукти виноградарства», що прийнятий в першому читанні, то в цілому нові правила наберуть чинності 01.01.26 року. Національний експерт проєкту ЄС IPRSA пояснила: «У виробників ще є два роки, аби привести свою діяльність до норм цього закону. Цей законопроєкт було прийнято в першому читанні 09.08.23 року, він потрібен Україні, щоб виконати умови для вступу до ЄС. Він приводить у відповідність українське законодавство до регламентів ЄС. Хочу звернути увагу на пару ключових моментів серед окреслених змін. Вимоги до міцності вина – не менше 4,5 % для вин із географічним зазначенням, не менше 8,5 % – для інших вин. Для сучасного винного ринку доцільно реєструвати географічне зазначення. І ще одне – виноградні вина кріплені можна кріпити виключно спиртом винограду. Словом, актуальна задача ринку – виокремити місце для вина виноградного та іншої продукції. Сьогодні, якщо є бажання виготовляти певний продукт, його потрібно виготовляти відповідно до європейського законодавства. Треба знайти свою правильну нішу – як це виробляти і як це називати».

І наприкінці ремарка щодо подальшої дорожньої карти законодавчого процесу. Після прийняття цього закону Мінагрополітики повинне забезпечити переклад Міжнародного енологічного кодексу, Міжнародного кодексу енологічних практик Міжнародної організації з виноградарства та виноробства (OIV ввести їх в дію своїм наказом, і тоді все, що дозволено там, буде застосовуватися в Україні. І це стане тим цивілізованим руслом, в якому, сподіваємося, буде надалі розвиватися виноробство нашої країни.

Коментує голова Громадської спілки «УКРСАДВИНПРОМ», Володимир Печко

«Законопроєкт «Про виноград та продукти виноградарства» (№9139) був доопрацьований. Проте, на нашу думку, він містив певні протиріччя. Це євроінтеграційний законопроєкт, який має на меті відрегулювати питання прослідковуваності “від виноградного грона до пляшки”. Документ допоможе контролювати та покращити якість, сприятиме боротьбі з фальсифікованою продукцією та виявленню її на ринку. На нашу думку, Україна – це виноробна країна, яка в даний момент вже має з кількісного показника переходити на якісний. Деякі питання в даному законопроєкті нас не влаштовували, проте підзаконними нормативно-правовими актами ми це врегулюємо. Законопроєкт відповідає вимогам Меморандуму, який був підписаний між ГС “УКРСАДВИНПРОМ”, провідними асоціаціями галузі виноградарства та виноробства та Міністерством агрополітики у 2021 році. Приємно відзначити, що Мінагрополітики в питаннях, які були позначені в Меморандумі, не відступають від системності та сталості розвитку галузі, що дає гарантії втілення окреслених планів».