Ніна Бассе, готельєр FIH, наставник, довірена особа-співзасновник і голова Фонду Жерара Бассе, співзасновник і віце-президент Академії сомельє Великої Британії люб’язно погодилася поділитися своїм досвідом у сфері гостинності та виноробства. В інтерв’ю Олександрі Григор’євій, керівнику проєкту Wine Travel Awards, суддею якого стала Ніна, вона також розповіла про діяльність та проєкти фонду. Цей лонгрід, який розкриває деякі інсайти та спонукає до дій.

Шановна пані Ніно! Насамперед хочемо висловити вдячність за те, що погодилися приєднатися до пулу суддів премії Wine Travel Awards. Ми сприймаємо це як свого роду подвиг заради нашого проєкту, адже знаємо, яке неймовірне навантаження маєте. І перше питання буде пов’язане саме з переліком ваших зобов’язань: чому на перше місце в своєму резюме ви поставили не «Co-Founding Trustee» або «Chair» гучних та солідних організацій, де головуєте, а саме «seasoned hotelier». 

Досвідчений готельєр, це те, чим я займаюся останні, мабуть, 30 років. Я почала займатися готельним бізнесом, коли була дуже молода, тому для мене це завжди було важливою частиною мого життя, а також життя Жерара. Професія готельєра – це те, з чим я наразі ідентифікую себе, оскільки вона сформувала мене як особистість. І в рамках цього, очевидно, я також є наставником для інших. З часом життя змінилося, створення Фонду стало чимось дуже важливим з багатьох причин, одна з яких полягає в тому, що ми з моїм сином Романе, який також є довіреною особою-співзасновником, хотіли переконатися, що спадщина і пам’ять Жерара будуть збережені.

Ми хотіли зосередитися на чомусь дуже важливому для нього, а це освіта та наставництво. Таким чином, Фонд був створений для того, щоб допомогти і підтримати молодих людей, які хочуть прийти в індустрію вина та міцних напоїв або індустрію гостинності, але не бачать способу, як це зробити. Це може бути через проблеми інклюзивності чи різноманітності, або через економічні чи етичні причини. І тому ми намагалися полегшити їхній шлях у галузь, фінансуючи освітні програми, допомагаючи їм із стажуванням, допомагаючи організаціям і окремим особам фінансувати освітні програми. Це стало чимось, що дуже дорого нашим серцям, тому що ми знаємо, що Жерар дуже пишався б, щоб його ім’я пов’язували з таким фондом.

Розкажіть, будь ласка, про проект Spot in the Woods – він, мабуть, займає особливе місце в вашому житті? Якщо не помиляюся, ви розпочали його з месьє Жераром – в одному з інтерв’ю нашому виданню (а за життя Жерара Бассе нам пощастило поспілкуватися з ним тричі) він повідав про невеличкий, але вишуканий готель в Хемпширі – TerraVina (сучасна назва Spot in the Woods), де мали втілитися деякі його та ваші мрії. Я читала згодом, що гостинність там настільки продумана до дрібниць, що видаються гумові чоботи для прогулянок лісом та окуляри для читання, якщо ви свої забули вдома. А ресторан та винна карта – найбездоганіші в світі. Це про той самий готель йдеться? Якщо можна, детальніше про його сьогодення.

TerraVina – це готель, який ми з Жераром заснували після того, як продали наш готельний бізнес, який називався Hotel du Vin. TerraVina був у нашій власності приблизно 15 років, і це був готель, орієнтований на вино. Коли Жерар захворів і не міг часто бувати в готелі, ми вирішили змінити стиль готелю. Він став не так зосереджений на вині, тому що люди, очевидно, приходили до TerraVina, сподіваючись побачити Жерара, і коли його не було, це ставало для них розчаруванням. Тож ми змінили його концепцію на більш бутіковий, гастрономічний з меншою увагою до вина. Змінили назву і вели цей бізнес протягом двох років, коли Жерару вже було дуже погано. Тому, коли чоловік помер, я прийняла рішення повністю продати бізнес. У нас більше немає готелю Spot in the Woods. Отже, зараз я готельєр на пенсії.

Насправді, наскільки нам відомо, за вашими плечима ціла низка проєктів в сфері гостинності –  Hotel du Vin, Hotel TerraVina (Spot in the Woods). Ви одержували освіту саме як готельєр? Можете розказати про витоки?

Так, я навчалася у школі готельєрів. Я закінчила школу, коли мені було 16. Як це працює в Англії: ви здаєте іспити O levels (у мій час це були O levels, але тепер я думаю, що це GCSE), люди, які продовжують навчання в школі, складають A levels, а потім навчаються в університеті. Однак, коли мені було 16, і я склала свої O levels, то вирішила, що не хочу здавати A або вступати до університету. Я хотіла піти в готельну школу, щоб повністю зосередитися на кар’єрі в готельній індустрії. І я пам’ятаю, як моя директорка сказала мені: «Навіщо ти це робиш? Ти розумна і вмієш багато чого, чому ти хочеш залишити школу і стати офіціанткою?» Мене так налякало її ставлення, що я твердо вирішила довести їй, що вона неправа, і створити кар’єру в сфері гостинності, якою я буду пишатися. Я навчалася чотири роки у школі готельєрів і отримала диплом, який тепер є еквівалентом університетського диплому з готельного менеджменту.

Я пішла працювати в готель Chewton Glen, попередньо провівши деякий час у Парижі, набравшись досвіду. Саме в Chewton Glen я зустріла Жерара... Після року роботи, я побачила оголошення про роботу інспектора готелів і ресторанів. Майте на увазі, мені був лише 21 рік, я була дуже молода, і тоді мені здавалося, що це справді цікава робота. Я знала, що не отримаю роботу, тому що була абсолютно недосвідченою, але думала, що було б цікаво піти і подивитися, про що взагалі йдеться, і пройти співбесіду. Практика співбесіди ніколи не завадить. Отже, я пішла на співбесіду, де було кілька раундів, обідів у ресторанах з інспекторами таке інше… І, на мій подив, я отримала цю роботу, і стала наймолодшим інспектором готелів і ресторанів.

Стати інспектором готелів і ресторанів АА у 21 рік – це неймовірне, справді велике досягнення!

Так, і мені це дуже сподобалося. Це був дивовижний досвід. Я зустріла неймовірних людей, пропрацювала майже шість років. А причина, чому покинула цю роботу, полягала в тому, що ми з Жераром і мій колишній бос із Chewton Glen, Робін Хатсон, вирішили, що хочемо заснувати готель – Hotel du Vin. Це було важко. Насправді я не могла займатися роботою готельєра та бути інспектором готелю. Це був конфлікт інтересів. Тому, оскільки Hotel du Vin потребував моєї допомоги та підтримки під час створення, я відійшла від роботи інспектора готелів і ресторанів і стала справжнім готельєром. Так все якось почалося. А потім у нас було кілька готелів, перш ніж ми продали Hotel du Vin. І тоді ми з Жераром ніколи не сподівалися буде ще один. Так з’явився готель TerraVina.

Як з часом ця діяльність поєдналася на вашому життєвому шляху з винною галуззю? Чи було це так само несподівано та карколомно, як у Жерара, який відправився на футбольний матч, а потрапив у світ вина – і на все життя?

Я цікавилася темою вина до зустрічі з Жераром. І фактично, коли навчалася в готельній школі, хотіла трохи змінити спеціалізацію та стати винним байером. Однак цього не зробила. Зустрівши Жерара, всі свої відпустки я проводила на виноградниках. Ми багато подорожували та дегустували. Моє життя занурилося у вино, а виноробна індустрія — це чудова галузь, в яку занурюєшся із задоволенням. 

В одному зі своїх інтерв’ю Жерар згадав, що Бургундія була одним із його улюблених місць для відвідування, і там він отримав один із найкращих винних досвідів.

Це точно! І насправді, ми назвали нашого сина на честь бургундського виноградника. Його звуть Романе (Romané) через те що багато виноградників мають частину назви Romanée: Romanée-Conti, Vosne-Romanée тощо. Бургундія була дуже близькою серцю Жерара, як і Мадейра. Він любив вина Мадейри. Одну з наших собак назвали Malmsey, на честь вина з Мадейри.

Це, безперечно, творчий підхід до вибору імен. Свого часу ви стали наймолодшим лауреатом Lifetime Achievement Award for Women in Business. За які заслуги і за яких обставин це сталося?

Чесно кажучи, це було досить давно, тому я не можу точно пригадати, які були критерії. Моя знайома, яку я знала ще з часів, коли була інспектором готелю, була молодим готельєром. Вона успадкувала бізнес своєї матері, а згодом заснувала премію Women in Business. Тож вона зв’язалася зі мною, щоб розповісти про нагороди та заохотила мене взяти участь. З першого разу я не виграла, а наступного року мене знову запросили взяти участь, тому що я вже була номінована і мала відносно хороші минулорічні результати. Мене висунули, але без жодних очікувань. Насправді настільки не очікувала перемоги, що в ніч святкування я не змогла піти, тому що у Жерара був великий винний івент у Manoir aux Quat’Saisons з Раймондом Бланом (Raymond Blanc). Тож я змушена була вибачитися, що не буду на церемонії нагородження. У всякому разі, я думала, що не виграю і відправила свого генерального менеджера, яка ще й трохи схожа на мене. Вона запитала мене: «А якщо мені доведеться виступити з промовою?» – Я сказала: «Ну, тобі не доведеться виступати, тому що я не збираюся перемагати». А під час винного івенту отримала текстове повідомлення, що я виграла і що мій генеральний менеджер щойно виступила з промовою. Вона подякувала всім, хто організував захід від мого імені, а у місцевій пресі повідомили, що вона була мною, і те, що вона сказала, було так, ніби це я. Отже, насправді я виграла і не виграла, тому що всі вважали мене кимось іншим. Знаєте, до сьогоднішнього дня я здивована цією перемогою, тому що завжди думала, що для того, щоб отримувати нагороду за життєві досягнення, потрібно бути в більш солідному віці. Однак хтось зауважив, що я була інспектором готелю в 20 років, чому б не отримати нагороду за життєві досягнення в 40 років.

Це цілком заслужено, Ніно. Тепер давайте обговоримо вашу поточну позицію. Якщо я не помиляюся, ви віце-президент Академії ресторанного та винного сервісу (Academy of Food & Wine Service). Розкажіть, будь ласка, про діяльність цієї організації, її географічні масштаби, цілі, а також про ваші обов’язки в ній зокрема.

Ні, це не зовсім правильно. Жерар багато років приділяв увагу Academy of Food & Wine Service. Це була важлива організація, яка підтримувала та відстоювала права сомельє та готельєрів у Великій Британії. Однак останніми роками активність організації трохи знизилася, багато людей відійшли. Жерар помер. Прийшли люди, які мали дуже позитивні наміри. Але, на жаль, основна мета організації як би зійшла на другий план.

Президент Ніколя Клерк (Nicolas Clerc) тоді був молодим хлопцем, якого я знала дуже давно і якого Жерар дуже любив. Він подзвонив мені і сказав: «Слухай, знаєш, Академія трохи занедбана, і там насправді нічого не робиться. Я хотів би відтворити щось краще, більш інноваційне, більш захоплююче для молодих сомельє у Великобританії». І я подумала, що це чудова ідея, тож погодилась йому допомогти.

Academy of Food & Wine Service більше не існує. Замість ми створили United Kingdom Sommelier Academy яка тепер пов’язана з ASI. Це дуже важливо, оскільки це означає, що в межах Сполученого Королівства будь-хто, хто отримає титул UK Sommelier of the Year, автоматично стає частиною організації ASI та може брати участь у європейських змаганнях, змаганнях ASI World Champion, якщо вони відповідають вимогам та рівню.

Я віце-президент UK Sommelier Academy, яка замінила Academy of Food & Wine Service. І хоча організація ще молода, у нас є досить цікаві плани. Ми щойно провели конкурс сомельє Сполученого Королівства пару місяців тому. Крім того, ми проводимо іспити на основі сертифікації та дипломів ASI. 

Академія відкрита лише для британських сомельє?

Членами є переважно сомельє, але, безперечно, менеджери ресторанів, менеджери продуктів харчування та напоїв, будь-хто, хто справді має кар’єру у сфері гастрономії чи напоїв, можуть взяти участь. Ми також співпрацюємо з іншими афілійованими організаціями ASI. Наприклад, тісно пов’язані з Ірландською гільдією сомельє, але щоб стати членом Академії сомельє Великобританії, ви повинні працювати у Великобританії в сфері гостинності, вина чи спиртних напоїв, роздрібної торгівлі, готелів чи ресторанів.

Наскільки мені відомо, ви зайняли цю посаду в Академії сомельє Великобританії у 2020 році, якраз перед пандемією, яка найбільше вдарила по цій галузі. Як ви впоралися, може, поділитеся лайфхаками?

Ми працювали над проєктом під час COVID. У нас були нескінченні зустрічі Zoom, і все це було створено електронною поштою та Zoom, тому що ми не могли зустрітися. Нам довелося відкласти наші іспити та конкурс UK Sommelier of the Year. У липні, ми провели перший конкурс UK Sommelier Academy, він був першим за два роки через пандемію.

Будь ласка, поділіться своїми думками щодо ефективних способів стати справжнім фахівцем у галузі вина та гастрономії. Які глобальні мережі навчальних закладів, на вашу думку, краще вибрати, оскільки сьогодні існує така різноманітність шкіл, курсів, академій? Де саме навчався ваш син Романе? Він пішов по стопах своїх батьків, чи не так?

Очевидно, що мати певну освіту в будь-якій кар’єрі, будь-якій галузі корисно, але я думаю, що для деяких людей це не обов’язково. Комусь просто не подобається вчитися, їм не подобається складати іспити. Для таких людей практичний досвід навчання буде тим, що їм більше підходить. Ось чому, на мій погляд, для того, щоб займатися гостинністю, найголовніше – це любити людей, і не лише тому, що ви збираєтеся обслуговувати людей і пропонувати їм досвід, а й тому, що ви збираєтеся працювати в команді людей. І робота в цій команді дуже важлива, оскільки гостинність вимагає від вас дуже багато часу, який ви витрачаєте. Працюючи в команді, ви повинні мати товариські стосунки, ставати великою родиною. Якщо ти не любиш людей, то в цьому немає сенсу. І це справді перша важлива річ.

Якщо ви можете вчитися і вам подобається освіта, книги і, звісно, ​​подорожі, я думаю, що це розширює досвід, який ви можете принести у свою кар’єру гостинності. Але я думаю, ще важливо розуміти, що необхідно клієнту на будь-якому рівні. Ви можете навчатися, відвідуючи курси, читаючи книги тощо. Особливо про вино, ви повинні розширити свої знання, читаючи про вино, а також подорожуючи виноградниками та відвідуючи виноробні. А ще є багато дрібниць, які, коли ви зшиваєте все воєдино, утворюють клаптик і пропонують дуже важливі аспекти, які створюють найкращий шлях для вашого прогресу та розвитку в межах обраної професії.

Вибачте, що змушуємо пригадувати часи, коли ви з Жераром були разом, але це унікальна постать в історії людства – його досягнення та досвід неперевершені (наскільки відомо, ще нікому не вдалося поєднати в одній особі стільки високих професійних статусів). Мабуть, тут буде принагідно запропонувати нашим читачам подивитися новий фільм, зйомки якого ви ініціювали, якщо не помиляюся (за посиланням: A Life in Wine: Gerard Basset | The World’s Favourite Sommelier | 67 PALL MALL TV) Чи не могли б ви прокоментувати цю стрічку та поділитися правилами Жерара Бассе – по яких методиках, книжках він займався, у кого вчився професії, скільки часу відводив роботі? Чи правильніше було б спитати, чи мали ви взагалі якісь дні відпочинку?

Дякую, що поділилися посиланням на своїх медіа ресурсах. Фільм з’явився тому, що в Лондоні є приватний винний клуб 67 Pall Mall, і у них є телевізійна компанія, яка стала дуже важливою під час пандемії, пропонуючи чудові програми, екскурсії по виноградниках і дегустації, і це справді гарне телешоу. Вони підійшли до нас і сказали нам з Романе, що дуже хотіли б зняти документальний фільм про Жерара та його життя. Нам було приємно з ними працювати. Вони зробили дивовижну роботу. Фільм, я вважаю, дуже захоплюючий і дуже особистий.

Сам фільм дає миттєве уявлення про рішучість Жерара в тому, як він навчався, і те, як освіта та подорожі були важливою частиною його діяльності. Для нього навчання ніколи не було клопотом чи викликом. Це було те, що йому подобалося. Він залишив школу без кваліфікації. Йому подобалася ідея бути з людьми та товариськість в галузі гостинності. Вино його справді зачарувало. Потрібно багато чому навчитися, і коли він відкрив свою першу книгу про вино, це викликало любов до цього предмету. Це було так, ніби шлюзи відкрилися, і він хотів дізнатися якомога більше. Вино стало його пристрастю. Однак він завжди казав: «Я люблю вино, але я вважаю, що для того, щоб бути чудовим сомельє, ви повинні любити людей більше, ніж вино».

Отже, коли він прогресував у плані навчання та розвитку власної кар’єри, він зрозумів, що дуже важливо брати інших людей у цю подорож. Він прагнув підтримувати, наставляти та виховувати молодих людей у галузі. Він став досить відомим завдяки своїм учням, яким приділяв багато свого часу та досвіду. 

Були люди, які хотіли з ним працювати, тому що знали, працюючи з ним, отримають всеосяжний досвід вивчення вина. І, знаєте, навіть після того, як ми продали готелі, всі його протеже все одно приходили до нього в гості. Вони були і залишаються моїми та Романе великими друзями. Вони досі говорять про Жерара з величезною повагою. Я думаю, це тому, що вони усвідомлюють, що завдяки його допомозі та підтримці це дало їм величезний шанс у галузі, в яку вони вступали в дуже молодому віці. Тож це була дуже важлива частина кар’єри Жерара: не лише його здатність перемагати на змаганнях, вчитися та здобувати кваліфікацію до іспитів, але й допомагати іншим людям робити те саме, тому що це покращувало можливості у їхній власній кар’єрі, а також приводило до вдосконалення сомельєрії в цілому у Великій Британії.

Можливо, у вас багато відряджень? Які країни можна виділити як зразкові з точки зору еногастрономічного туризму?

Я вважаю, що одним із наших улюблених місць с Жераром була Каліфорнія. Ми любили Каліфорнію. І справді, свого часу думали, що, ймовірно, покинемо Велику Британію та підемо працювати у каліфорнійській винний бізнес. Цього не сталося, тому що у нас був Романе, і він не хотів залишати школу. Також Франція завжди була дорога серцю Жерара, тому що він був французом, а регіон Шампань був місцем, де ми завжди любили бувати. Його сестра жила недалеко від Рони, тому ми теж часто їздили до неї. 

Мадейра також була дуже дорогою для Жерара. Ми любили їздити на Мадейру та дегустувати вина. Мадера та Шеррі, всі кріплені вина, були тим, що Жерар дуже любив. Звичайно, нам завжди подобалося поєднання всіх цих різних стилів хересу та смачних тапасів. Але сказати, що є улюблений регіон чи улюблене місце, було б важко, бо це залежало б від того, з ким ми були, що робили, з ким дегустували, яка була погода. Я маю на увазі, що кожен досвід був особливим з тих чи інших причин.

А ще Тоскана – це було так просто, але так красиво. Одного разу ми сиділи високо на пагорбі, звідки відкривався краєвид на виноградники, на скільки сягало око в дуже, дуже простій маленькій таверні, де готувала італійка. Вибору страв там не було, була лише паста. Ми могли спостерігати, як вона готувала на своїй кухні. Подавала пасту просто з домашньою оливковою олією та місцевим сиром. І це була найкраща їжа, що ми їли за довгий-довгий час. Ми все ще говорили про це, «ти пам’ятаєш, коли ми ходили до… і це була дивовижна паста…» Отже, інколи найпростіші речі справляли найбільше враження.

Чи можете ви прокоментувати, як розвивається Gérard Basset Global Fine Wine Report?

Це те, що Жерар та один із його найдорожчих друзів Льюїс Честер (Lewis Chester) створили перед смертю Жерара. Перший звіт вийшов у 2018 році, і вони разом створили компанію під назвою Liquid Icons, тому що хотіли працювати разом, роблячи щось, пов’язане з вином, але вони насправді не знали, що. Глобальний звіт був тим, що, на їхню думку, було б цікаво зробити. Отже, 2018 рік став першим. У 2019 році Льюїс запропонував перейменувати його на The Gérard Basset Global Fine Wine Report на честь Жерара, оскільки на той час він уже помер. Льюїс сказав: «Ви знаєте, ми збираємо всю цю інформацію від усіх цих дивовижних людей із виноробної промисловості, офісів вина, сомельє, колекціонерів вина, любителів вина, ентузіастів вина. Тоді ми готуємо цей звіт, але насправді він може сприйматися досить сухо. Тож, я думаю, було б дуже добре, якби ми запитали людей, як ви думаєте, хто в цей момент і пору року робить найкраще вино? Найкраще вино в Європі чи найкраще в Америці. Ми створюємо премію і вручаємо нагороду щороку».

Отже, ось ідея Льюїса – The Golden Vines® Awards. І це спрацювало дуже добре. Чудово, коли люди отримують нагороду за їхню наполегливу працю та зусилля. І Льюїс сказав: «Ну, якщо ми збираємося вручати нагороду, ми повинні провести церемонію нагородження і проводити її щороку. А чому б нам не провести винний аукціон? І якщо ми проводимо винний аукціон, усі кошти мають піти до благодійної організації, яка потім буде створена на ім’я Жерара». Ми створили Gérard Basset Foundation, щоб об’єднатися ці процеси. Ось як все почалося. Працювати з кимось на кшталт Льюїса неймовірно, тому що у нього є ідея, а потім він біжить з нею, і вона стає все більшою і більшою і дивовижною. Отже, вплив величезний, тоді як у нас з Романе було так мало ідей. Я знаю, що Жерар дуже пишався б Льюїсом за те, що він створив і досяг.

Ми в захваті від того, що тепер у нас є всі ці науковці з усього світу та 16 грантоотримувачів (на сьогоднішній день у 2021/2022 роках) по всьому світу, яким ми допомагаємо, і всі вони пов’язані з вином, міцними напоями та гостинністю. 

До уваги наших читачів, церемонія нагородження Golden Vines® Awards в цьому році відбулася 14-17 жовтня у Флоренції, де на аукціоні було зібрано понад 1,1 мільйона фунтів стерлінгів для Gerard Basset Foundation. Говорячи про неймовірний аукціон Fine Wine, Rare Spirit & Experience 2022, які видатні напої там були представлені?

Льюїс дуже наполегливо працює цілий рік, збираючи лоти для аукціону, в нього є чудові люди, яких він просить підтримати, всі вони щедрі і надзвичайно підтримують. Для нас дуже важливо те, що мова йде не лише про можливість купувати вишукані та рідкісні вина. Часто це те, що кожен окремий аукціон більше, ніж просто покупка чудового вина. Це може бути обід у винороба, ночівля на виноробні. І іноді ці виноробні не відкривають свої двері для публіки, але якимось чином Льюїсу вдається змусити їх це зробити. А в цьогорічному аукціоні 107 лотів, що саме по собі дивовижно. Деякі з них починаються від початкової ставки від 500 фунтів стерлінгів до понад 100 000 фунтів стерлінгів. І всі вони дуже різноманітні та дуже різні, але кожен з них унікальний і надзвичайно особливий. Як і багато чого з того, що ми робимо в межах фонду, усе це стало можливим завдяки Льюїсу та його неймовірній і крихітній команді, у межах Liquid Icons Льюїс так наполегливо працює, щоб пропонувати такі дивовижні та унікальні лоти на аукціоні, а команда так наполегливо працює, щоб забезпечити Golden Vines® Awards величезний успіх.

Зібрані кошти йдуть виключно на стипендії? Або ви інвестуєте в інші проекти?

Усі зібрані кошти передаються до Фонду. Наприклад, минулого року ми зібрали трохи менше 1,3 мільйона фунтів стерлінгів. І за ці гроші ми мали змогу фінансувати стипендії. Крім того, у нас є головні стипендіати для «Golden Vines Diversity Scholarships»: минулого року у нас було два студенти Master of Wine, цього року ми матимемо трьох (два Master of Wine та один Master Sommelier). Кожен з них отримує по 55 000 фунтів стерлінгів, які покривають їхню плату за навчання на курсах «Master of Wine» або «Master Sommelier», а також допомагають у навчанні та поїздках. Крім того, у них є програма стажування, яка включає понад 35 різних виноробень по всьому світу, в яких вони мають можливість працювати. І знову ж таки, іноді це стажування, яке зазвичай не можливе, однак для Golden Vines вони відкривають свої двері. Минулого року у нас було ще двоє науковців, які не пройшли стажування, але їм заплатили за навчання. Один був для MS, а інший для MW. Цього року у нас є чотири стипендіати Dom Pérignon, які матимуть такий самий порядок. Їх гонорари будуть оплачені, але стажування в широкому діапазоні не передбачено. У нас є стипендіат Hennessy, спеціально для Spirits, який має стипендію та 12-місячне стажування в Hennessy. Ми маємо п’ять стипендій Artémis Domaines. Вони мають стажування до шести місяців і 20 000 євро. У нас також є додаткові стипендії, які будуть оголошені в найближчі місяці, як для вина, міцних напоїв, так і для галузі гостинності.

Крім того, у нас також є наші глобальні грантоотримувачі, яких наразі 16 у всьому світі на п’яти різних континентах. Деякі приклади: Pinotage Youth Development Academy, створена в Південній Африці. У нас є програма, яка працює з Австралією в Аделаїдському університеті (Adelaide University). У нас є подібний проект, який працює з Канадою в Оканагані. У нас є проект, який працює з людьми з обмеженими можливостями в середовищі гостинності та вина в Америці. Тому наша діяльність дуже різноманітна.

Нещодавно ми писали, зокрема, про заснування благодійної стипендії The Artémis Domaines Golden Vines® Victims of Conflict Charity. Хто цього року переміг, чи були серед них українці?

Ці стипендії надаються жертвам конфлікту з будь-якої точки світу. На додаток до цього, у нас є щось, що ми тихо робимо у фоновому режимі, коли ми фінансуємо людей, на яких особливо впливає те, що відбувається в Україні. Деякі з них переміщені, ми допомагаємо їм, оплачуючи освітні програми, такі як курси WSET та/або курси англійської мови. Деякі з людей, яким ми допомагаємо, — це росіяни, які виїхали з росії, бо не згодні з політичною ситуацією і втратили кар’єру. А інші – це українці, яким довелося тікати з України. І це те, що є доповненням до стипендій – ми таким чином допомагаємо багатьом людям.

Чи могли б ці люди зв’язатися з вами напряму? Або який канал комунікації ви обрали?

Так, ми звернулися до Української асоціації сомельє та інших українських контактів, які у нас були. Деякі звернулися до нас, зв’язавшись із Дженсіс Робінсон та Яном Харрісом, колишнім генеральним директором WSET, обидва з яких є довіреними особами Фонду, і пояснили свою ситуацію. Ми хочемо допомогти якомога більшій кількості людей, сподіваємося, що аукціон збере ще більше коштів і ми зможемо допомогти ще більшій кількості людей.

Нехай буде так. Ви знайомі з винами країн Східної Європи та Кавказу – Молдови, України, Грузії, Вірменії? Ви були в якійсь із країн?

Я не багато з них відвідувала. Жерар так, він любив Грузію та Україну. Я дегустувала грузинські вина, зокрема так звані оранжеві вина, і вони мені дуже подобаються. І я думаю, що це місця, по яких я хотіла би більше подорожувати. Останні кілька років подорожувати виноробними регіонами було важко через COVID. Однак зараз світ відкривається, і я точно хотіла би поїхати й відвідати ці країни. Деякі з вин, які надходять із таких країн, дійсно цікаві та мають великий потенціал, щоб стояти з високо піднятою головою на світовій арені.

Я сподіваюся, що ви колись зможеш відвідати Україну. Дуже дякую за ваш час.

Дуже дякую за запрошення. І, знаєте, я дуже рада брати участь у суддівстві WTA.

• 67 Pall Mall
• Advertising
• Fine Wine
• Gérard Basset Foundation
• Golden Vines Awards
• The Gérard Basset Global Fine Wine Report
• Wine Travel Awards
• Жерар Бассе
• Льюїс Честер
• Ніна Бассе
• Романе Бассе