Увага! На сайті використовуються cookie файли.
The site uses cookie files
Даний сайт має вікове обмеження.
This site has age restrictions!
Я підтверджую, що мені, на жаль, давно виповнилося 18 років
Політичні кордони не завжди збігаються з кордонами винної культури. Саме таку думку висловив голова Асоціації виноробів Закарпаття Олександр Гарновдій, підбиваючи підсумки участі українських виробників у міжнародному конкурсі Víno Zemplín 2026, який відбувся 2 жовтня у словацькому регіоні Земплін.
Як повідомив Олександр Гарновдій, у конкурсі взяли участь п’ять закарпатських виноробень, які представили загалом 20 вин. Символічно, що всі двадцять українських зразків були відзначені нагородами.
Втім, значення цієї події виходить далеко за межі статистики медалей.
За словами очільника закарпатських виноробів, одним із головних висновків конкурсу стало усвідомлення існування спільного історичного винного регіону, що простягнувся від українського Середнього до словацької Земплінської Ширави. Це територія зі спільною багатовіковою традицією виноградарства, близькими сортами винограду та подібною культурою споживання вина.
«Найголовніше було розуміння єдиного, спільного винного регіону від Середнього до Шірави з глибокою багатовіковою історією, культурою, традиціями, сортами, ароматами і смаками», – зазначив Олександр Гарновдій.
Особливого звучання цим словам додають спостереження членкині міжнародного журі, української сомельє Ганни Ковалевської, яка вперше долучилася до суддівської панелі міжнародного конкурсу.
У своїх нотатках судді вона зауважує, що під час сліпих дегустацій межа між винами Закарпаття та Східної Словаччини буквально розчинялася.
«Під час сліпої дегустації межа між винами Закарпаття та Східної Словаччини буквально розчинялася. Спільні сорти та ідентичні ґрунтово-кліматичні умови вкотре довели: теруар диктує власні правила, ігноруючи кордони».
Конкурс також дав можливість оцінити розвиток виноробства сусідніх країн. За словами Ганни Ковалевської, особливу увагу привернули вина польського Підкарпаття, де виробники активно працюють із PIWI-сортами винограду.
«Регіон демонструє вражаючу динаміку, а їхні свіжі, хрусткі та структурні зразки на базі PIWI-сортів (гібридів, стійких до хвороб) – тренд, за яким варто уважно стежити, особливо в рамках сталого розвитку».
Водночас найбільше враження на міжнародне журі справили саме українські вина.
«Найціннішим моментом конкурсу стала реакція польських та словацьких колег на українські зразки. Чистота виконання, баланс та загальний рівень вин Закарпаття викликали у журі щире захоплення. Багато хто відверто визнав: якщо ще 3-4 роки тому вони відчували технологічну перевагу, то сьогодні, навіть в умовах повномасштабної війни, українське виноробство зробило феноменальний стрибок у якості та технологіях», – написала Ганна Ковалевська.
Цікаво, що міжнародний конкурс проходив за стандартами OIV, Міжнародної організації виноградарства та виноробства. Втім, несподіваним відкриттям для української судді стала організація самого процесу оцінювання. Попри високий міжнародний статус конкурсу, підрахунок результатів відбувався за допомогою паперових протоколів. За словами Ганни Ковалевської, на оцінювання 52 зразків комісія витратила шість з половиною годин, працюючи виключно вручну. На цьому тлі особливо помітною виявилася перевага українських рішень у сфері цифровізації винних конкурсів.
«У цей момент відчуваєш гордість за українську діджиталізацію: наші конкурси вже давно інтегровані в онлайн-платформи на кшталт “ТМ WineLore” – чудову розробку ужгородських студентів, де алгоритми миттєво обробляють суддівські бали і не дають змогу їх коректувати чи змінювати в процесі оцінки зразків», – зазначає Ганна Ковалевська.
Ця деталь стала ще одним нагадуванням про те, що інтеграція України до європейського професійного простору не завжди означає лише запозичення досвіду. У низці напрямів, зокрема в цифровізації галузевих процесів, українські рішення вже сьогодні виглядають не менш сучасними, а подекуди й більш ефективними за практики, які досі використовують на частині європейських конкурсів.
За словами пані Ганни, вимоги до нагород виявилися доволі суворими: золоту медаль могли отримати лише вина, які набрали понад 88 балів.
На цьому тлі результат закарпатських виробників виглядає ще більш переконливо.
Серед лауреатів Víno Zemplín 2026 – «Винна мануфактура Штифко», Chateau Pauk, Kritski Winery, Muska Wine та Kiss Winery.
Зокрема, «Винна мануфактура Штифко» здобула золоту медаль за Merlot 2025 (88 балів), а також три срібні нагороди за вина Rosé Cabernet Sauvignon 2025, Cabernet Sauvignon 2025 та Family Code 2025.
Усе це свідчить про тенденцію, яку дедалі частіше відзначають і міжнародні експерти: українське вино вже не потребує поблажливості чи знижок на складні обставини. Його оцінюють у відкритій конкуренції з європейськими виробниками, і дедалі частіше ці оцінки виявляються на користь України.
Власне, головний підсумок конкурсу найкраще сформулювала сама Ганна Ковалевська: «Українське вино повертається додому з нагородами».
Приєднуйтесь до наших соцмереж
⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.
⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!
05.10.2026
01.10.2026
