У Сан-Себастьяні відкриється Lotu, ресторан, натхненний богемними закладами ХХ століття

Лип

У Сан-Себастьяні відкриється Lotu, ресторан, натхненний богемними закладами ХХ століття

Гастрономічна сцена іспанського Сан-Себастьяна поповниться новим проєктом.

Команда ресторану Mugaritz, який посів 87-ме місце у розширеному списку The World’s 50 Best Restaurants 2025, представляє новий гастрономічний проєкт – ресторан Lotu, розташований у нещодавно відкритому Hotel Palacio Bellas Artes у Сан-Себастьяні.

Lotu

За концепцію Lotu відповідає шеф-кухар Андоні Луїс Адуріс (Andoni Luis Aduriz). Замість того щоб будувати меню навколо певної національної кухні чи кулінарного стилю, він звертається до атмосфери богемних ресторанів XX століття – місць, де митці, письменники та мандрівники збиралися, щоб ділитися ідеями та історіями між театральними прем’єрами й фестивалями.

Окреме місце в концепції Lotu відведено власній пекарні. Свіжоспечений хліб і випічку готуватимуть безпосередньо в ресторані, зробивши їх невід’ємною частиною гастрономічного досвіду гостей. За задумом команди, саме ці вироби стануть одним із ключових елементів меню та важливою складовою атмосфери нового закладу.

Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!

Джерело: theworlds50best.com
Фото: theworlds50best.com, diariodegastronomia.com

Гастрономічна сцена іспанського Сан-Себастьяна поповниться новим проєктом. Команда ресторану Mugaritz, який посів 87-ме місце у розширеному списку The World’s 50 Best Restaurants 2025, представляє новий гастрономічний проєкт – ресторан Lotu, розташований у нещодавно відкритому Hotel Palacio Bellas Artes у Сан-Себастьяні. За концепцію Lotu відповідає шеф-кухар Андоні Луїс Адуріс (Andoni Luis Aduriz). Замість того щоб будувати […]

Рубрика | Коментарі Вимкнено

Чер

METRO Україна та Superhumans представили адаптивний посуд

Нові вироби вже доступні у торговельних центрах METRO та покликані зробити щоденний прийом їжі більш зручним і самостійним. Завдяки універсальному дизайну та функціональності посуд також може використовуватися у закладах HoReCa, де інклюзивність стає важливою частиною сервісу.

Особливості адаптивного посуду:

спеціальна форма для зручного користування однією рукою або протезом;
продумана геометрія бортиків для легшого набору їжі;
прогумоване дно для більшої стійкості;
безпечний матеріал, стійкий до високих температур і придатний для миття в посудомийній машині;
універсальний дизайн для домашнього використання та закладів HoReCa.

Запуск адаптивного посуду став продовженням тривалого партнерства METRO Україна та Superhumans Center у межах ініціативи «Люди з можливостями», яка реалізується з 2023 року. Протягом цього часу компанія спрямувала 36 млн грн на підтримку протезування та реабілітації українців і українок, які втратили кінцівки внаслідок війни, завдяки чому 29 пацієнтів Superhumans Center отримали необхідне протезування.

Розробка нового посуду стала відповіддю на реальні побутові потреби людей із травмами верхніх кінцівок, допомагаючи відновлювати незалежність у повсякденних діях. Особливу роль у створенні продукту відіграло тестування разом із ерготерапевтом Superhumans Мартою Мостецькою та пацієнтами центру.

«Це тарілки, з яких не тікає їжа», – зазначив випускник Superhumans Захар Бірюков після тестування адаптивного посуду.

У METRO Україна підкреслюють, що запуск власної лінійки адаптивного посуду є ще одним кроком до розвитку безбар’єрного середовища в Україні.

«Як партнер HoReCa-сегменту, ми прагнемо, щоб інклюзивність ставала частиною щоденного досвіду – як у закладах гостинності, так і вдома», – зазначає маркетинг-директор METRO Україна Катерина Кірнесенко.

Детальніше про адаптивний посуд на сайті METRO Україна.

Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!

METRO Україна у партнерстві з центром воєнної травми Superhumans представили нову лінійку адаптивного посуду, глибокі та плоскі тарілки, розроблені для людей із травмами верхніх кінцівок, протезуванням або порушеннями моторики. Нові вироби вже доступні у торговельних центрах METRO та покликані зробити щоденний прийом їжі більш зручним і самостійним. Завдяки універсальному дизайну та функціональності посуд також може […]

Рубрика | Коментарі Вимкнено

Тра

Ресторан «Глек» отримав нагороду за розвиток української гастрономії

5 травня 2026 року в Києві вперше відбулася церемонія вручення відзнаки «Золотий равлик» за підсумками 2025 року, нагороди від міжнародної мережі Slow Food в Україні, що відзначає заклади, які працюють із локальними продуктами, підтримують малих виробників, відновлюють українські гастрономічні традиції та поширюють філософію Slow Food. Серед переможців – ресторан сучасної київської кухні «Глек».

Подію відкрив президент Slow Food International Едвард Мукіібі, який підкреслив значення розширення мережі в Україні як важливого чинника трансформації продовольчої системи у напрямку сталих агроекологічних підходів.

Серед лауреатів – київський ресторан «Глек», який отримав «Золотого равлика» за комплексний внесок у розвиток сучасної української гастрономії: одну з найширших карт українських вин і напоїв, глибоке представлення продуктів Київщини, просування смаків України та регулярні події на підтримку культурних і гастрономічних ініціатив.

Разом із «Глеком» відзнаку отримали й інші гастрономічні локації та виробники з різних регіонів України, зокрема:

ПП «Яблунівський виробничий комплекс» (с. Яблунівка, Київська обл.)
Ресторан «Балканські ястія» (м. Болград, Одеська обл.)
Кав’ярня-кондитерська «Mirella» (м. Свалява, Закарпатська обл.)
Гуцульська ресторація «Бокораш» (с. Кваси, Закарпатська обл.)
Пекарня «Витач» (с. Витачів, Київська обл.)
Локаворський ресторан «Klukva & Brukva» (м. Київ)
Ресторан української кухні «100 років тому вперед» (м. Київ)

Відбір лауреатів здійснювався експертною радою мережі Slow Food в Україні за низкою критеріїв. Серед ключових: використання не менше 80% продуктів від малих регіональних виробників або власного виробництва, домінування українських позицій у карті напоїв (також на рівні не менше 80%), робота з продуктами Атласу «Ковчега смаку України», кухар має бути членом Міжнародного альянсу кухарів Slow Food, створення або участь у подіях локальної мережі Slow Food.

У своїх виступах лідерки мережі Slow Food в Україні Юлія Пітенко та Лариса Титикало наголосили, що ця відзнака є знаком пошани та вдячності тим, хто розвиває локальну гастрономічну культуру, а в центрі уваги завжди залишатимуться її унікальні регіональні прояви та представники.

Ресторан «Глек» позиціонує себе як перший ресторан сучасної київської кухні, що переосмислює українські гастрономічні традиції через призму сьогодення. У меню страви з локальних і сезонних продуктів, ретельно відібраних у співпраці з українськими фермерами, а винна карта акцентує увагу на українських виробниках.

Власниця ресторану Майя Степова подякувала за високу оцінку, зазначивши, що ця нагорода є особливо цінною, адже відзначає не лише кухню, а й підхід – підтримку локальних виробників, розвиток українського виноробства та популяризацію гастрономії як частини сучасної культури.

Родзинкою церемонії став фуршет від номінантів із використанням унікальних регіональних продуктів і рослин, а також винна карта від малих українських виноробів. Зокрема ресторан «Глек» пригощав білою спаржею з ферми Кулініченків з хумусом із квасолі сорту Яська, буряком і тахіні із соняха, а також подавав «Київ броди» з моршками (делікатесні сезоні гриби) і томатами з Калинівки.

Відзнака «Золотий равлик» – це не класичний конкурс, а спосіб об’єднати заклади, які поділяють принципи «Good, Clean, Fair for All» – смачної, чистої та справедливої їжі для всіх. Ініціатива підтримує та розвиває локальні гастрономічні спільноти.

Для «Глека» це визнання стало ще одним впевненим кроком у формуванні нової гастрономічної сцени столиці та популяризації України через смак.

Щиро вітаємо всіх переможців та бажаємо подальшого розвитку, нових проєктів і подальшого зміцнення та визнання української гастрономії.

Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!

Фото: vechirniy.kyiv.ua

Рубрика | Коментарі Вимкнено

Кві

Марсель & Bocuse d’Or Europe: головні події гастрономічного салону Sirha Méditerranée 2026

У середині березня професійна гастрономічна індустрія Європи на кілька днів перемістилася у Марсель. Саме тут, в одному з виставкових центрів вперше проходив європейський відбір одного з найпрестижніших кулінарних турнірів світу Bocuse d’Or Europe, а також перший чемпіонат світу з приготування легендарного марсельського супу буябес (Bouillabaisse) – страви, яка для Марселя має майже сакральне значення. Але залишимо буябес на закуску і спершу розберемося – що ж особливого у події в Марселі.

Sirha Méditerranée стала середземноморським продовженням головної європейської платформи Sirha Lyon, але з іншим фокусом – кухнею, продуктами та гастрономічною культурою регіону. Йдеться не лише про ресторанні концепції, а передусім про смаки Середземномор’я: свіжу рибу, оливкову олію, ароматні трави, сир, овочі та вина, які природно супроводжують місцеву кухню.

Організація цієї події в Марселі виглядає закономірною. Портове місто історично є точкою перетину гастрономічних традицій – від прованської кухні до італійських та близькосхідних впливів. Тут гастрономія народжується з моря і ринку: червоний морський окунь, морський лящ, восьминоги та каракатиці часто готуються просто на грилі з часником і петрушкою. Поруч – стиглі томати, фенхель, шафран, часник і оливкова олія – невід’ємні складові bouillabaisse. До такої кухні пасує келих прохолодного рожевого Côtes de Provence, мінерального білого з середземноморських виноробних регіонів або насиченого пряного червоного Bandol.

Bocuse d’Or Europe

Перший випуск Sirha Méditerranée зібрав майже три сотні експонентів, шеф-кухарів, виробників продуктів і напоїв, а також професіоналів HoReCa з різних країн. У програмі поєдналися: виставка гастрономічних продуктів, майстер-класи, дискусії про майбутнє ресторанного бізнесу, дегустації та престижні кулінарні змагання.

«Цей перший захід підтверджує актуальність розширення на Південь для вирішення конкретних питань, з якими стикаються гравці середземноморського регіону. Sirha Méditerranée утверджується як новий об’єднуючий центр індустрії харчування на півдні», – заявив Люк Дюбанше (Luc Dubanchet), управляючий директор Sirha Food.

Як зазначили учасники заходу, у сучасній гастрономії на перше місце виходять робота з локальними продуктами, зміцнення зв’язків із регіональними виробниками, креативне поєднання смаків і текстур та нові концепції використання середземноморських інгредієнтів.

Експозиція Sirha Méditerranée: продукти, обладнання та рішення для HoReCa

Марсель, знаний в усьому світі як порт, цього року перетворився на портал можливостей. Прогулюючись стендами Sirha Méditerranée, професіонали ресторанного бізнесу опинялися на справжньому полі гри для HoReCa. Було представлено 7 тематичних блоків: гастрономічні продукти та локальні делікатеси, хлібопекарська та снек-індустрія, кава та напої, обладнання для ресторанів, цифрові рішення, інновації у сфері гостинності.

Особлива увага приділялася локальним делікатесам: прованська оливкова олія першого віджиму, фермерські сири, тапенада та айолі – традиційний соус із часнику, жовтків і оливкової олії, який подають до риби, овочів або хліба. Звичайно ж – до того самого славетного буябесу! І саме його варіації використовувалися як елемент у конкурсних стравах або на майстер‑класах кухарів. Жоден фестиваль гастрономії у Марселі годі уявити без панісу (panisse) – місцевої закуски, що виготовляється з нутової муки, води та солі. Просто, але незабутньо. Усе – в деталях! Локальні виробники представили паніс з найрізноманітнішими додатками, зокрема з трюфелем та сушеними томатами.

Дегустації і майстер-класи були напрочуд інтерактивними та привабливими: можна було скуштувати шоколад сімейної мануфактури Paysac і одразу побачити, як його використовують у десертах провідні шефи.

Bocuse d’Or Europe 2026: європейський відбір до фіналу в Ліоні

Однією з ключових подій став європейський відбір Bocuse d’Or Europe – регіональний етап легендарного турніру, заснованого Полем Бокюзом (Paul Bocuse). 20 національних команд змагалися за десять місць у фіналі Sirha Lyon 2027.

Конкурсні завдання були пов’язані з середземноморською кухнею та спадщиною Марселя: приготування червоної морської барбуни (барабульки) із гарнірами на основі локальних продуктів і соусу з морського їжака, а також композиції surf & turf – сепія (каракатиця) у тандемі з філе буйвола з Камаргу (Camargue Bull AOP), доповнена соусом за мотивами айолі, адаптованим під національну кухню команди.

Команди мали 5 годин 30 хвилин на виконання завдань, а журі оцінювало точність техніки, баланс смаку, креативність та здатність виразити характер кожного інгредієнта у загальній концепції.

Перемогу здобула Данія (шеф Крістіан Веллендорф), друге місце – Норвегія, третє – Італія.

«Я дуже радий. Уся моя команда зробила щось фантастичне, для мене честь її очолити… Ми не були б конкурентами, якби не прагнули першого місця, але ми глибоко поважаємо інші країни, зокрема Францію, яка завжди на вершині», – сказав Крістіан Веллендорф, володар премії Bocuse d’Or Europe 2026.

Перший міжнародний чемпіонат з приготування bouillabaisse

Перший міжнародний чемпіонат з bouillabaisse практично викликав ажіотаж. По суті, буябес – як наш борщ. Це і національна гордість – і одночасно поле для творчості кожної господарки. Ну, а тим більше, для таких авторів, як уславлені кухарі, які зібралися в Марселі. У конкурсі взяли участь провідні шефи з різних країн, які готували суп за традиційною марсельською рецептурою: характерні середземноморські види риби, насичений бульйон, подача у два етапи – бульйон із грінками та соусом rouille, окремо риба та морепродукти.

Журі очолював відомий французький шеф Dominique Frérard, а серед суддів були знакові постаті французької гастрономії, включно з Guillaume Gomez, який, до речі, є особистим представником Еммануеля Макрона з питань гастрономії. Перемогу здобула команда Франції. Чомусь мене це не здивувало))).

Bocuse

Bouillabaisse – одна з найбільш символічних страв середземноморської кухні, історично пов’язана з рибальськими кварталами Марселя. Історично цей “майже суп” виник як їжа місцевих рибалок: у казан йшли ті види риби, які не продалися цього дня на ранковому ринку, але саме з цього простого рибальського супу з часом сформувався один із найвідоміших символів міста. Сьогодні буябес – це своєрідний гастрономічний код, який поєднує історію порту, локальні морепродукти та традиції середземноморської кухні. Він має приблизно таку ж культурну роль, яку для української кухні відіграє борщ.

Omnivore: професійні дискусії про сучасну кухню

Хто тримає руку на пульсі французької гастрономії, точно чув про проєкт Omnivore. Тепер це не фестиваль, а живі інтимні дискусії. У Марселі пройшли зустрічі Anchois Social Club та Sans Filet, де шефи та експерти обговорювали практичні й концептуальні питання кухні та дегустували страви. Одна з учасниць – шеф Надія Саммут (Nadia Sammut), що очолює перший мішленівський ресторан безглютенової кухні Auberge La Fenière у Любероні, розповіла, що протягом останніх 10 років вона розробляє новий цілісний підхід до гастрономії, враховуючи її вплив як на навколишнє середовище, так і на здоров’я. Вона розвиває інклюзивну кухню без глютену. У меню – прості продукти, що ростуть у її регіоні (нут, гречка, оливкова олія, цибуля тощо). Для неї простота не як обмеження, а шлях творення та самовираження.

Інший учасник проєкту Матьє Рош (Matthieu Roche) – архітектор, що став кухарем, поєднує архітектурний підхід із гастрономією, сприймаючи тарілку як структуровану композицію, з акцентом на овочі.

Зауважу підмічене: Omnivore формує дискусії не навколо швидкоплинних гастрономічних трендів, а навколо реального досвіду кухарів, їх роботи з продуктом і щоденної кухонної практики.

Паралельно з живими розмовами під час події було представлено і перший випуск Notebook Omnivore – видання, яке виходить два рази на рік та обʼєднує інтерв’ю, репортажі, професійні портрети шефів, аналіз тенденцій і розповіді про кухню як культурне явище.

Марсель – епіцентр сучасної середземноморської гастрономії

Sirha Méditerranée підтвердила амбіції Марселя стати ключовим гастрономічним містом Південної Європи. За останні два десятиліття його кухня трансформувалася: від «міста буябесу» до сучасної сцени, де локальні продукти, мультикультурні впливи та інноваційні техніки працюють разом.

Bocuse

Шефи наголошують, що впізнаваність кухні формують морепродукти з порту, сезонні овочі Провансу, оливкова олія та прованські трави, інтерпретовані сучасною гастрономічною мовою. Наприклад, ресторан AM par Alexandre Mazzia поєднує середземноморські продукти з африканськими спеціями та сучасними текстурами. Рекомендую відвідати – це як подорож у різні світи.

Sirha Méditerranée поєднала кілька вимірів сучасної гастрономії: продукт, професійну дискусію, ресторанну практику та кулінарні змагання. Саме така структура робить подію важливою не лише для регіону, а й для всієї європейської гастрономічної сцени.

Bocuse d’Or Europe

Для Марселя поява такого салону означає новий етап розвитку гастрономічної сцени: місто поступово перетворюється з туристичного символу середземноморської кухні на місце професійних зустрічей шефів, виробників і рестораторів з усього регіону. І тут навіть складно сказати, хто кого більш прикрашає та посилює: яскраве та розмаїте легендарне приморське місто – чи казково виразна кухня європейського Півдня.

Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!

CRÉDITS PHOTOS ALEX GALLOSI, ANNE SOPHIE NIVAL

Рубрика | Коментарі Вимкнено

Кві

Суші поза Японією: як змінюється культура споживання, що трансформує pairing-рішення

Карина Москальчук – суші-шеф, підприємець, лауреат національної відзнаĸи «Знаĸ яĸості», еĸсперт у сĸладі журі національної нагороди, учасниця редĸолегії міжнародного фахового видання, автор науĸових публіĸацій. Має професійний досвід роботи в Уĸраїні, Європі та США, проводить майстер-ĸласи та навчає персонал заĸладів. Спеціально для Drinks+ Карина дослідила метаморфози культури суші за межами Японії та як разом з цим змінюється пейрінг.

Для мене тема суші поза Японією – не теоретична. Я працювала в різних гастрономічних ĸонтеĸстах, маю праĸтичний досвід у Європі, Уĸраїні та США, навчаю персонал і проводжу майстер-ĸласи для майбутніх фахівців галузі. Саме тому я дивлюся на суші не лише яĸ на страву, а яĸ на систему смаĸу, сервісу й професійних стандартів, яĸа в різних ĸраїнах змінюється по-різному.

Суші давно перестали бути лише японсьĸою стравою. Сьогодні це глобальна гастрономічна мова, яĸа в ĸожній ĸраїні звучить по-своєму: десь ближче до мінімалізму і чистоти продуĸту, десь – до ясĸравої теĸстури, соусів і ефеĸтної подачі. Разом із самими суші змінюється і напій, що до них пропонується. Те, що в Японії сприймається яĸ природне продовження страви, у Європі або США може трансформуватися в зовсім іншу гастрономічну пару. Саме тому говорити про pairing із суші сьогодні потрібно ширше, ніж у формулі «суші = саĸе».

Суші

Японсьĸий підхід: менше ефеĸту, більше точності

У традиційному японсьĸому сприйнятті суші – це насамперед про баланс рису, риби, температури, теĸстури й пропорції. Тут важлива не ĸільĸість елементів, а точність. Саме тому ĸласичні суші не потребують агресивного супроводу. Напій має не переĸривати смаĸ, а очищувати рецептори, підтримувати деліĸатність риби й підĸреслювати умамі, солоність і ĸислотність рису. У розмовах про японсьĸий ĸонтеĸст за межами Японії саĸе часто подають яĸ єдиний «правильний» напій до суші, але це спрощення: у самій Японії з суші таĸож пов’язують чай і легĸе пиво, а частина фахівців прямо вĸазує, що саĸе історично не завжди було очевидною парою саме до рисових страв.

У професійному сенсі японсьĸий підхід для мене – це шĸола точності. Яĸщо продуĸт яĸісний, а рис приготовлений правильно, pairing не повинен домінувати. Його завдання – підтримати струĸтуру страви, а не переĸрити її.

Коли суші виходять за межі Японії, вони змінюють власний хараĸтер

Поза Японією суші почали розвиватися не яĸ ĸанон, а яĸ жива адаптивна ĸухня. Один із найвідоміших символів цієї трансформації – California roll: inside-out рол, у яĸому рис опинився зовні, а смаĸ став зрозумілішим для західного споживача завдяĸи авоĸадо, ĸрабу та огірĸу. Саме цей тип ролу багато в чому прислужився точĸою входу до культури суші для масової америĸансьĸої аудиторії.

Америĸансьĸа ĸультура змінила суші радиĸально. У ній стало більше:

соусів,
вершĸових теĸстур,
spicy-елементів,
темпури,
ĸонтрастів солодĸого, солоного і хрустĸого,
візуального «вау-ефеĸту».

Європейсьĸа еволюція, на мій погляд, пішла іншим шляхом. Вона рідше прагне маĸсимальної ясĸравості за будь-яĸу ціну. Частіше – це спроба поєднати японсьĸу аĸуратність із лоĸальним відчуттям естетиĸи, гастрономічної ĸультури та авторсьĸої інтерпретації. У результаті європейсьĸі суші часто опиняються між двома полюсами: між дисципліною й творчістю.

Разом із суші неминуче змінюється і pairing

Саме в цей момент стає очевидно, що pairing залежить не від назви страви, а від її реальної гастрономічної природи.

Коли ми говоримо про ĸласичне нігірі з білою рибою або чисте сашимі, напій має бути маĸсимально деліĸатним. Коли ж перед нами рол із лососем, авоĸадо, spicy mayo або темпурним елементом, це вже зовсім інша задача. Тут напій повинен працювати не лише з рибою, а й із жирністю, ĸремовістю, обсмаженням, солодĸістю соусу чи гостротою.

Саме тому поза Японією суші почали аĸтивно поєднувати не лише із саĸе, а й з іншими напоями – насамперед із білими винами з хорошою ĸислотністю, ігристими, лагерами, а іноді й із більш сучасними гастрономічними рішеннями. Приміром, Michelin Guide серед універсальних напрямів для суші оĸремо виділяє вина з низьĸим алĸоголем і цитрусовою ĸислотністю; серед найбільш логічних стилів у професійному середовищі регулярно з’являються Riesling, Grüner Veltliner, Sauvignon Blanc, Chablis та інші свіжі білі.

З мого досвіду, це абсолютно логічно. Тому що суші – це не про «важĸий» напій. Це про чистоту, свіжість і точність післясмаĸу.

Не лише саĸе: що насправді працює з суші

Саĸе. Саĸе залишається важливою частиною розмови про суші, але його роль сьогодні треба розуміти тонше. Це не автоматичний вибір «до всього», а напій, яĸий може бути дуже вдалим у продуманих ĸомбінаціях – особливо з сашимі, деліĸатними нігірі й чистими рибними профілями. Проблема не в саĸе, а в шаблоні, яĸий не враховує стилю страви.

Японсьĸе пиво. Легĸий лагер – один із найбільш недооцінених варіантів. Він освіжає, прибирає зайву жирність, працює з темпурою, гострими ролами та casual-форматом суші. Це pairing без претензії, але саме тому часто дуже влучний.

Рислінг та інші білі вина. Яĸщо говорити про універсальний винний напрямок для суші, то я б поставила на свіжі білі з чітĸою ĸислотністю. Саме тому Riesling таĸ часто з’являється в pairing-розмовах про азійсьĸу ĸухню: він може працювати і з деліĸатною рибою, і з гострішими соусами, і з більш ароматними елементами. Вино тут не повинно бути важчим за страву. Його завдання – підтримати, освіжити і підĸреслити струĸтуру смаĸу.

Ігристі. Для суші ігристі часто працюють навіть ĸраще, ніж від них очіĸують. Бульбашĸи очищують рецептори, ĸислотність освіжає, а легĸа теĸстура не тисне на рибу. Особливо вдало це працює з лососем, ĸреветĸою, ролами з хрустĸими елементами та більш святĸовим форматом подачі.

Michelin таĸож прямо відзначає, що low-alcohol wines with citrus acidity є хорошим вибором для суші.

Маямі і новий ĸонтеĸст pairing: чому поруч із суші дедалі частіше з’являється теĸіла

Маямі – це оĸрема гастрономічна сцена. Тут дуже відчутні латинсьĸий вплив, ĸоĸтейльна ĸультура, lifestyle-подача та орієнтація на premium-сегмент. І саме в таĸому середовищі pairing із суші вже давно не обмежується ĸласичними японсьĸими рамĸами.

У моїй роботі в Маямі це особливо помітно: гість тут часто очіĸує не лише яĸісної страви, а цілісного досвіду – подачі, атмосфери, напою, візуального ритму вечора. Саме тому pairing у таĸому місті читається ширше: не лише яĸ гастрономічна точність, а і яĸ частина сучасної dining-ĸультури.

На загальноамериĸансьĸому рівні ĸатегорія tequila/mezcal залишається однією з найсильніших: за даними Distilled Spirits Council, у 2024 році її продажі в США зросли на 2,9% і досягли 6,7 млрд доларів. Паралельно в Південній Флориді добре видно висоĸий інтерес до агавової ĸультури: Miami New Times у 2024 році писав про визнання двох лоĸацій Південної Флориди серед найĸращих mezcal-барів ĸраїни, а сама лоĸальна сцена регулярно просуває agave lounges і велиĸі tequila/mezcal selections.

Чи означає це, що теĸіла «ĸраща» за саĸе? Ні. Але це означає, що в сучасному місьĸому ĸонтеĸсті суші починають читатися не лише яĸ японсьĸа традиція, а яĸ частина глобальної гастрономії. І тоді pairing теж стає глобальним.

Чи пасує теĸіла до суші

Моя відповідь – таĸ, але не будь-яĸа і не до будь-яĸих суші. Найціĸавіше тут працює blanco tequila. Саме її чистіший, свіжіший, більш цитрусовий і мінеральний профіль може добре взаємодіяти з:

нігірі з білою рибою,
хамачі,
гребінцем,
ĸреветĸою,
ролами з цитрусовими аĸцентами,
позиціями з легĸою гостротою.

Натомість більш витримані стилі вже несуть у собі інший гастрономічний напрямок і підходять далеĸо не до всіх суші. У професійному pairing тут важливо не слідувати моді, а дивитися на жирність, температуру, соуси, хруст і післясмаĸ.

У Маямі таĸа пара виглядає особливо органічно, бо вона збирає одразу ĸільĸа лоĸальних ĸодів: seafood culture, cocktail culture, premium dining і любов до чистих, ясĸравих смаĸів. Саме тому для мене blanco tequila з певними видами суші – це не спроба здивувати, а цілĸом логічне pairing-рішення в ĸонĸретному місьĸому й гастрономічному ĸонтеĸсті.

Профільні медіа про pairing таĸож прямо пишуть, що blanco добре працює з сирою рибою, морепродуĸтами та spicy sushi.

суші

У чому головна різниця між японсьĸими, америĸансьĸими та європейсьĸими суші

З мого професійного досвіду, різниця полягає не лише в інгредієнтах. Вона – у філософії.

Японсьĸі суші – це точність, тиша і повага до продуĸту.

Америĸансьĸі суші – це адаптація, ĸомфорт і виразний смаĸ.

Європейсьĸі суші – це баланс між техніĸою, естетиĸою і сучасною гастрономією.

Японія вчить не перебільшувати. Америĸа вчить працювати з емоцією та доступністю. Європа вчить не боятися авторсьĸого почерĸу, але не втрачати відчуття міри.

І саме від цього напряму залежить pairing.

До деліĸатних суші не можна підходити таĸ само, яĸ до ролів із темпурою та ĸремовими соусами. Сьогодні у світі немає одного «правильного» напою до суші – є правильнее розуміння того, яĸі саме суші перед тобою.

Суші яĸ глобальна ĸухня вимагають нового професійного мислення

Я бачу це не лише у власній праĸтиці, а й у роботі з персоналом та під час майстер-ĸласів: сучасне розуміння суші потребує від фахівця не механічного повторення техніĸи, а глибоĸого прочитання продуĸту, теĸстури та гастрономічного ĸонтеĸсту.

Сьогоднішня розмова про суші має бути глибшою за шаблони. Суші більше не існують лише в межах одного ĸультурного ĸоду: вони стали частиною світової ресторанної мови, а отже і pairing поруч із ними заĸономірно еволюціонує.

Сильний pairing починається не з модного напою, а з точного розуміння самої страви – її теĸстури, температури, жирності, ролі соусу, рівня умамі та логіĸи подачі. Саме тому сучасна ĸультура суші вимагає від фахівця не шаблонних рішень, а професійного мислення. І в цьому, на мою думĸу, сьогодні полягає головна трансформація суші поза Японією.

Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!

Рубрика | Коментарі Вимкнено

Січ

Херес-де-ла-Фронтера – гастрономічна столиця Іспанії

Місто Херес-де-ла-Фронтера офіційно отримало статус Гастрономічної столиці Іспанії 2026 року, підтвердивши свою ключову роль у збереженні та розвитку винної й кулінарної спадщини Андалусії. Це визнання перетворює регіон на один із головних центрів гастрономічного туризму країни та Європи загалом.

Протягом усього року Херес-де-ла-Фронтера стане майданчиком для масштабної програми заходів, що охоплює фестивалі, професійні дегустації, гастрономічні форуми та культурні події. Особливу увагу буде приділено виноробній традиції регіону, насамперед виробництву хересу, а також історичним маршрутам бодег, місцевій кухні та винно-гастрономічному поєднанню.

Статус гастрономічної столиці підкреслює унікальність Хереса як території, де виноробство, культура та гастрономія формують цілісну ідентичність. Для професійної спільноти це відкриває нові можливості для міжнародної співпраці, обміну досвідом та просування іспанських вин і гастрономічних традицій на глобальному рівні.

Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!

Джерело і фото: travelandtourworld.com

У 2026 році місто Херес-де-ла-Фронтера стане гастрономічним серцем Іспанії, поєднавши виноробні традиції хересу, історію бодег, андалуську кухню та багату культурну спадщину регіону в насиченій програмі подій і дегустацій. Місто Херес-де-ла-Фронтера офіційно отримало статус Гастрономічної столиці Іспанії 2026 року, підтвердивши свою ключову роль у збереженні та розвитку винної й кулінарної спадщини Андалусії. Це визнання перетворює регіон […]

Рубрика | Коментарі Вимкнено

Січ

Як на Різдво до «Дикого меду» (TM Wild MEAD) пари обирали

Вечеря-пейрінг у ресторані «Глек»: автентична українська кухня та медові напої ТМ «Дикий мед» (TM Wild MEAD) – новий гастрономічний хіт.

Медові напої України переживають справжню епоху Відродження. Монофлорні ферментовані медові напої – питні меди, або як їх називають – медівки, дедалі частіше порівнюють із моносортовими виноградними винами. І є підстави: ці стародавні трунки мають складну структуру, виразний сортовий і теруарний характер та величезний гастрономічний потенціал. Сьогодні преміальні медівки та апіфітобальзами-медаки – впевнено входять у світ високої кухні, пропонуючи нові можливості для пейрінгу – як з українською кухнею, так і з азійською, італійською або французькою.

Припускаємо, для українських сомельє, вихованих на класичних винних школах, це, звичайно, може стати викликом. Але водночас – захопливим квестом, який відкриває нову сторінку національної гастрономії. Експерти Drinks+ переконані: вже за кілька років преміальні медівки та медаки стануть must‑have у винних картах українських ресторанів. Приміром, президент Асоціації сомельє України Іван Бачурін наголошує: «Мене дуже тішить розвиток таких національних напоїв, як питні меди. Я із зацікавленістю спостерігаю за еволюцією відчизняних виробників, зокрема підприємства “Українські медовари”, надаю консультації і завжди готовий сприяти відродженню українських напоїв. Вони мають шанс зайняти почесне місце в ресторанах. У питних медів України великий потенціал».

Саме тому сьогодні на часі розробка гастрономічних поєднань професіоналами – у колаборації сомельє, рестораторів та українських медоварів. І перший крок у цьому напрямку вже зроблено.

На Різдво, що знаково (!), в ресторані київської кухні «Глек» відбулася подія, яка може стати історичною для української гастрономії – перша вечеря-дослідження пейрінгу преміальних медових напоїв ТМ «Дикий мед» зі стравами української кухні.

Засновники ресторану, дослідники українських гастрономічних традицій Майя та Олександр Степові створили атмосферу подорожі у часі – від давніх традицій Київської Русі до сучасної авторської гастрономії. У меню фігурували традиційні українські страви у витонченій інтерпретації шеф-кухаря Андрія Северенчука.

До страв пропонувалися медові напої преміальної якості від компанії «Українські медовари» (ТМ «Дикий мед») – єдиного в Україні виробника повного спектра медових хмільних напоїв.

Провідним дегустатором була запрошена Ірина Дьяченкова, директор медіагрупи Drinks+, суддя міжнародних винних конкурсів.

Старт: кутя – універсальна пара

Під час святкової вечері склався гастрономічний квест, що розкрив дружність медових напоїв до найскладніших смаків українських страв.

Почну з того, що застілля стартувало з куті: за традицією, вона була на столах ще до виносу страв цього особливого дегустаційного меню – і її горіхово-зерновий смак казково поєднався з медівкою «Медова лоза». Але згодом я передегустувала з усіма презентованими на вечері медовими напоями і переконалася, що складна різдвяна кутя від “Глека” просто універсальна – вона смакувала з узваром, а також у парі з усіма медівками і медаками ТМ “Дикий мед”.

Пара 1. Салат із солодкої редьки та мигдалю + медівка «Медова лоза»

Салат зі слайсами солодкої редьки, зеленим бебі-салатом асорті і підсмаженим мигдалем, заправлений рослинною олією і оцтом подавався в парі з медівкою “Медова лоза”.

Ця єдина суха медівка в асортименті ТМ “Дикий мед” – напій, дуже тонко створений з використанням ароматичних сортів винограду, за традиціями староданього медоваріння і у відповідності до сучасних смакових трендів. Напій має дуже гарний баланс і приємну кислотність, при цьому довольно високий вміст спирту 14% зовсім не відчувається – медівка напрочуд легка і питка. У ароматі та в смаку делікатні ноти квіткового меду, білих квітів і екзотичних фруктів, де переважали неймовірні пахощі лічі.

Пара вийшла елегантною та гармонійною: салат підкреслив свіжість медівки, а медівка – хрусткість та легкість страви.

Пара 2. Парові вареники з м’ясом + медак «П’янка вишня»

До вареників з мясом на пару, з соусом і карамелізованою цибулею в якості пари було запропоновано медак «П’янка вишня». Відверто кажучи, спочатку я здивувалася: до вишневого медака очікувала і вареники з вишнею. Але, схоже, для шефа таке лобове прочитання видалося надто банальним, він прийняв виклик і запропонував власне поєднання. З’ясувалося, що виразний аромат свіжої соковитої вишні і домашніх вареників проявляється особливою свіжістю об’єднаного смаку. Помірна солодкість медака перегукується із солодкістю карамелізованої цибулі, а гарний баланс, виразність і свіжість напоя при 17,5 % спирта грають на рівних зі смаком блюда. У посмаку відчутня вишнева кісточка, що надає страві благородної гірчинки, навіть особливої вишуканості. Браво, Андрію!

Пара 3. Запечений свинячий ошийок із ягідним соусом + медівка «Роси Карпат»

М’ясо (свиний ошийок, замаринваний і запечений) з ягідним соусом, гарніром з привареного коріння пастернака і хрусткими картопляними чипсамі було подано з медівкою “Роси Карпат”. Напівсолодка медівка створена з меду і виноградного соку шляхом ферментації, з додаванням ароматних карпатських трав.

В ароматі відчуваються легкі ноти м’яти, меліси, лаванди, а також ізюма і сухофруктів з відтінками гречаного меду і квітів. Медівка має виразний, але делікатний смак напівсолодкого вина, який ідеально підтримав соковитість м’яса та ягідний соус.

Пара 4. Різдвяний кекс із маком та цукатами + медак «Дикий мед»

Різдв’яний фірмовий кекс з маком, горіхами і цукатами мав не лише казковий вигляд, але й настільки яскравий смак, що до нього було обрано напій з сильним характером – флагманський медак «Українських медоварів» – «Дикий мед». І страва, і напій мали насичені вкусові палітри. Шоколадно-кавові тони, густий карамельний смак медака, який має міцність 35%, гармонійно зіграли зі складними смаками вишуканого десерта. Пара – потужна, яскрава, святкова. Справжня різдвяна казка!

Чому HoReCa варто звернути увагу на медові напої України?

Вечеря у «Глеку» показала: медові напої ТМ «Дикий мед» – не просто традиція, а сучасний гастрономічний інструмент, який здатен підсилити українську кухню та вивести її на новий рівень.

Українські медові напої ТМ «Дикий мед» мають неперевершені переваги. Перш за все, унікальний смак і локальну ідентичність. Вони здатні стати гастрономічною візитівкою країни, адже цікаві енотуристам з усього світу. На світовій мапі питні меди можуть зайняти нішу, де Україна не має конкурентів.

Це для українських ресторанів – шлях до формування власного національного стилю, який буде цікавий світові.

А для закладів країни, що спеціалізуються на провідних кухнях світу – італійської, азійської тощо – додаткова можливість додати локальних акцентів до національних смаків.

Українська гастрономія сьогодні творить нову історію. І медові напої – її вагома складова.

Коментар

Майя Степова, співвласниця ресторану київської кухні «Глек»:

Я давно спостерігаю за відродженням питних медів України – і бачу потужний потенціал цього типу напоїв для національної кухні. Ми з Олександром Степовим – дійсно, палкі ентузіасти вивчення нашої гастрономічної спадщини і втілення її в сучасну кухню. Тому нам було дуже було цікаво взяти участь у розробці пейрінгу до напоїв «Дикий мед». А наш чудовий креативний шеф-кухар Андрій Северенчук був захоплений цією ідеєю, та й весь творчий колектив ресторану «Глек» із зацікавленням продегустував ассортимент «Українських медоварів» – усі ми були приємно вражені смаками та якістю цих дивовижних традиційних трунків з Дрогобичу. Цей пейрінг надав додаткової ноти до яскравої різдвяної вечері. І ми відібрали кілька позицій з асортименту ТМ «Дикий мед», щоб поставити до барної карти «Глека» – бо вірю, це буде ще одною принадою меню для наших гостей. Крім того, наш бармен розробив на базі флагманського медака «Дикий мед» (до речі, напій – платиновий медаліст!) суперовий коктейль з промовистою назвою «Ти – космос» – днями опублікуємо в соцмережах відповідне відео. І запрошую до «Глека» – знайомитися з цим міксом: краще раз спробувати, ніж сім разів побачити. Сподіваюся також, гостям буде цікаво складати власні гастрономічні пари з меню – до представлених у нас питних медів».

Досьє Drinks+

«Українські медовари» – власник ТМ «Дикий мед» – єдиний ліцензований виробник в Україні (а, можливо, і у світі) повного спектра медових хмільних напоїв. Компанія запрошує до співпраці всіх зацікавлених у дистрибуції та реалізації такого типу національних напоїв, як медові.

Керівник “Українських медоварів”, пан Роман Войтків закликає усіх небайдужих патріотів долучитися до розвитку українських національних брендів – медівок, медаків тощо. Звертатися з пропозиціями: +38 (098)1308118

Досьє Drinks+

Ірина Дьяченкова – журналіст та директор медіагрупи Drinks+, яка має понад 20-річний досвід участі у міжнародних винних конкурсах та є суддею таких авторитетних конкурсів, як:

Grand International Wine Award MUNDUS VINI (Німеччина)
Concours Mondial de Bruxelles
The World Best Palates – Barolo Barbaresco World Opening 2020 (Нью-Йорк, США)
Imeretian Wine Challenge (Грузія)
«Вина Срібної Землі» (Україна)
Ukraine Wine & Spirits Awards (Україна)

Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!

Вечеря-пейрінг у ресторані «Глек»: автентична українська кухня та медові напої ТМ «Дикий мед» (TM Wild MEAD) – новий гастрономічний хіт. Медові напої України переживають справжню епоху Відродження. Монофлорні ферментовані медові напої – питні меди, або як їх називають – медівки, дедалі частіше порівнюють із моносортовими виноградними винами. І є підстави: ці стародавні трунки мають […]

Рубрика | Коментарі Вимкнено

Лис

Наші страви та вина на Foire Internationale de Dijon 2025

Цієї осені у французькому місті Діжон, відомому своїми кулінарними традиціями, проходить один із найяскравіших гастрономічних заходів Європи – Foire Internationale de Dijon 2025. Серед численних учасників із різних країн світу – Україна, яка представить свої автентичні смаки, майстерність кухарів і виноробів, а також народні ремесла.

Український стенд працюватиме у Parc des Expositions, Hall Gastronomie – саме там кожен охочий зможе відчути неповторний дух української гостинності. На гостей чекають кулінарні ательє, дегустації вин та тематичні майстер-класи, що дозволять ближче познайомитися з культурою нашої країни.

Українська присутність – продукти та вино – на цьому заході забезпечена з ініціативи номінанта та амбасадора WTA Олександри Міненко-Декампс (Oleksandra Minenko-Decamps) та за підтримки Укрсадвинпрома.

Oleksandra Minenko-Decamps

4 листопада відвідувачі матимуть змогу скуштувати український борщ – символ домашнього тепла та традицій, у поєднанні з червоними винами України.
5 листопада на гостей чекатиме легендарна котлета по-київськи, яку цього разу супроводжуватимуть вишукані білі вина українських виноробів.

З 18:00 до 20:00 обидва дні триватимуть дегустації, де кожен відвідувач зможе відчути справжній смак України.

Окрім цього, 5 листопада з 11:00 до 20:00 працюватиме ательє українських майстринь – простір натхнення та творчості, де можна буде взяти участь у майстер-класах для дітей і дорослих, придбати вироби ручної роботи, сувеніри й традиційні українські солодощі.

Українська участь у Foire Internationale de Dijon – це нагода познайомити французьку публіку з нашою гастрономією, майстерністю та душевністю, які втілюють справжній дух України.

Тож запрошуємо всіх охочих завітати до українського стенду! Буде смачно, цікаво й по-справжньому натхненно!

Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!

Рубрика | Коментарі Вимкнено

Лип

Українські ресторани з «келихами» від Wine Spectator. Подвиг під час війни

Щороку Wine Spectator відзначає найкращі винні карти ресторанів з усього світу. Незважаючи на страшні часи, які переживає сьогодні Україна, наші сміливі ресторатори продовжують відчайдушно працювати під звуки повітряної тривоги та щоденні бомбардування і навіть взяли участь у цьому рейтингу. П’ять українських ресторанів стали володарями «келихів», престижного символу виняткового підбору вин до гастрономічного меню.

Авторитетний американський журнал, Wine Spectator, який спеціалізується на оглядах вин, оцінці винних колекцій, репортажах про виноробні, ресторани та регіони, щорічно пропонує рейтинг найкращих ресторанів світу у трьох категоріях:

Award of Excellence (1 келих )– гарна, продумана винна карта (початковий рівень);
Best of Award of Excellence (2 келиха) – розширена карта, висока якість та різноманітність;
Grand Award (3 келиха) – еліта винних ресторанів (приблизно 100 закладів у світі).

Стати володарями келиха/келихів дуже важливо для ресторану – це світове визнання якості, збільшення довіри гостей, зростання продажів вина у закладі, привернення уваги винних туристів.

Українські ресторани не перший рік беруть участь у рейтингу Wine Spectator і щоразу «піднімають келихи». Щоб отримати нагороду, ресторан повинен подати заявку, надати докладну інформацію про свою винну карту, винні сховища, підбір вин до страв, рівень обслуговування та навчання персоналу.

Підсумок України 2025:

Award of Excellence

88 Vinotheque. Івано-Франківська область, с. Поляниця. Кухня регіональна. Вино: Франція, Італія, Україна.
Myaso. Львів. Кухня з ферми до столу, стейк-хаус. Вино: Франція, Італія, Іспанія, Україна.

Best of Award of Excellence

La Luce. Львів. Кухня італійська. Вино: Італія, Франція, Україна.
Veranda on the River. Київ. Кухня азійська, європейська. Вино: Франція, Шампань, Бордо, Італія, Тоскана, Венето, Україна.
Terra Emily Restaurant. Львів. Кухня регіональна, європейська. Вино: Франція, Бордо, Італія, Тоскана, Іспанія, Україна.

Щирі вітання українським ресторанам. Ваше визнання на світовій гастрономічній арені – це перемога всієї України.

⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж ⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!

Facebook: https://www.facebook.com/uadrinks
Instagram: https://www.instagram.com/drinks.ua/
LinkedIn: https://www.linkedin.com/company/drinks-media-group

Фото: winespectator.com

Рубрика | Коментарі Вимкнено

Тра

Ігристий чай Saicho: нова ера безалкогольної вишуканості

Якщо дехто вважав, що вино – це єдина гідна пара до страв рівня Michelin, настав час переглянути цю думку. Бренд ігристого чаю Saicho змінює уявлення про те, які напої пасують до витонченої кухні. Його безалкогольна лінійка вже з’явилася в меню деяких із найвідоміших ресторанів світу. Ігристі чаї Saicho представлені у 15 країнах і подаються в понад 70 ресторанах, відзначених зірками Michelin.

Потрапити на полиці ресторанів високої кухні – було ключовим елементом стратегії бренду Saicho. «Коли сомельє з ресторану з зіркою Michelin обирає включити Saicho до свого ретельно відібраного винного меню, це потужний сигнал про якість нашого продукту та його місце у світі вишуканої гастрономії», – розповідає співзасновник бренду Чарлі Вінкворт-Сміт (Charlie Winkworth-Smith).

Saicho

За словами Вінкворт-Сміта, Saicho вдало підхоплює хвилю «фундаментальних змін у тому, як наразі споживачі визначають розкіш у категорії напоїв, акцентуючи увагу на якості безалкогольних альтернатив». Поняття «розкіш» і «безалкогольність» аж ніяк не виключають одне одного, і споживачі дедалі активніше це усвідомлюють.

На думку співзасновника бренду, готовність споживачів платити більше за безалкогольні альтернативи зумовлена кількома чинниками: «По-перше, зростає усвідомлення, що преміальні безалкогольні напої вимагають такого ж рівня майстерності й високоякісних інгредієнтів, як і алкогольні. По-друге, споживачі дедалі більше дбають про здоров’я, але не бажають жертвувати враженнями. І по-третє, відбувається культурний зсув: статус дедалі частіше визначається не надмірністю, а вибірковістю та розбірливістю».

Чарлі Вінкворт-Сміт каже, що ігристий чай має багато спільного з вином у контексті гастрономічних поєднань. Вишукані чаї, як і благородні вина, передають теруар, відображають особливості врожаю та реагують на майстерність у процесі виробництва. Вони мають таку ж глибину смаку, такий самий потенціал для фудпейрингу й, що найголовніше, здатні підкреслити смак страви, а не просто супроводжувати її.

Серед гастрономічних колаборацій Saicho – партнерство з лондонським рестораном Da Terra, відзначеним двома зірками Michelin. У закладі, що поєднує латиноамериканську та європейську кухні, ігристий чай Saicho Darjeeling подають у парі зі стравою зі смаженої грудки голуба, яку доповнює пюре з буряка. Сучасний японський ресторан Kioku by Endo у готелі Raffles London пропонує ігристий чай Saicho Hojicha у поєднанні з чорною тріскою маринованою, в місо та квашеним дайконом. У ресторані Counter 71 (Лондон) Saicho Jasmine подають із смаженим лангустином на грилі, у соусі блан з юдзу та з лимонним перцем.

Серед тризіркових ресторанів Michelin, у яких представлено продукцію Saicho, – лондонські Core by Clare Smyth та Alain Ducasse at The Dorchester, гонконзький 8 1/2 Otto e Mezzo – Bombana, а також Librije у Нідерландах.

Гаррі Купер (Harry Cooper), генеральний менеджер і головний сомельє Counter 71, відзначає, що таніни та сортові аромати, які вдалося передати виробникам бренду, з першого ковтка промовляють: преміум. «У напоях є баланс, необхідна текстура і багатошаровість, усе те, чого гість очікує від якісного вина».

⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж ⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!

Facebook: https://www.facebook.com/uadrinks
Instagram: https://www.instagram.com/drinks.ua/
LinkedIn: https://www.linkedin.com/company/drinks-media-group

Джерело: thedrinksbusiness.com
Фото: luxuriousmagazine.com

У часи, коли відвідувачі ресторанів високої кухні дедалі уважніше ставляться до вибору напоїв, співзасновник британсько-гонконзького бренду Saicho розповів, чому ігристий чай все частіше з’являється у меню багатьох ресторанів, що мають зірки Michelin. Якщо дехто вважав, що вино – це єдина гідна пара до страв рівня Michelin, настав час переглянути цю думку. Бренд ігристого чаю Saicho […]

Рубрика | Коментарі Вимкнено

Gastronomy and Wine Portal