Gastronomy and Wine Portal

На порозі 2026 року повідомлення з Лондона сколихнуло світову винну спільноту: найвпливовіший винний захід Великої Британії – London Wine Fair – було придбано новою компанією Vindustrious. Та для учасників зміни виявилися значно менш драматичними, ніж могло здатися на перший погляд: нову структуру очолила давня директор ярмарку – Ханна Тові (Hannah Tovey). Drinks+ мав честь поспілкуватися з пані Тові про еволюцію та майбутній курс цього знакового заходу. З огляду на масштаб змін, наша розмова вийшла довгою – але вартою кожної хвилини.

London Wine Fair 2026 відбудеться 18–20 травня в Olympia та стане 45‑м ювілейним випуском виставки. Цього року маємо важливі новини: Vindustrious придбала London Wine Fair, а ви стали власницею та керівницею нового оператора світового рівня. Розкажіть, будь ласка, про причини цього переходу та очікуваний вплив. Як би ви це назвали – “федералізація”, “нова глава” чи, можливо, “розлучення”? Які плани постають у зв’язку зі змінами?

«Наприкінці жовтня London Wine Fair перейшла від Hemming Group до Vindustrious, нової компанії, яку я заснувала. Хоча власник змінився, усі п’ятеро членів команди London Wine Fair залишилися на своїх посадах, тож у цьому сенсі придбання означає “нову главу”. Перехід забезпечить стабільність і новий імпульс розвитку, відкриваючи нову еру для London Wine Fair. Викуп відбувся тому, що Hemming Group вирішила зосередитися на своїх ключових галузях: інфраструктурі, транспорті, державному секторі та охороні здоров’я. Напої стали для них периферійним напрямом, тож продаж ярмарку був логічним кроком. Угода пройшла дружньо та за повної підтримки Hemming Group.

Оскільки продаж відбувся вже в процесі підготовки до 2026 року, частина планів була сформована й оголошена раніше  – наприклад, ініціатива Host Nation. До травня ми оголосимо нові партнерства, а також третю ітерацію нашої серії Icon Tasting. Найприємніше те, що після оголошення про продаж ми спостерігаємо різке зростання кількості бронювань від експонентів».

Маємо інсайдерську інформацію, що бронювання та перспективи виставки 2026 року вже на 14% випереджають показники аналогічного періоду минулого року. Це зростання продовжує успіх LWF 2025, який продемонстрував 40% збільшення доходів. Які ще позитивні зміни ви спостерігаєте? Чи можете також оцінити ефективність ініціативи Host Nation?

«Так, це правда! І це значною мірою результат успіху та зростання 2025 року. Дві зони виставки демонструють особливо значний прогрес: ініціатива Host Nation, яка зосередиться на виробниках з Великої Британії у всіх категоріях напоїв. Лише ця програма приведе на виставку понад 100 виробників англійського вина – нам уже довелося подвоїти площу, настільки великим був попит. Тож так, ініціатива виявилася надзвичайно успішною.

Ми також плануємо подвоїти розмір Signature Serve – секції міцних напоїв і міксів, яку запустили у 2025 році. Лише за останні кілька тижнів ми залучили великі бренди, зокрема Pernod Ricard, що яскраво підкреслює оновлений статус події».

Можливо, не буде перебільшенням порівняти вас із капітаном швидкісної океанської яхти, який успішно провів судно крізь буремні роки, включно з пандемією. Як ви самі себе відчуваєте в цій ролі? Хто є ключовими членами вашої команди? Чи очікуєте змін у ролях або складі?

«Я б сказала, що це досить точне порівняння! Я працюю в івентах 25 років, зокрема керувала 7 випусками London Wine Fair. Останні п’ять років стали найскладнішими в історії ярмарку  –на тлі Brexit, пандемії та обтяжливого оподаткування. Але наша команда процвітає в умовах викликів! Ми створили перший у галузі повністю цифровий захід під час пандемії, а згодом  – гібридний формат. Ярмарок став ключовою платформою, де індустрія може обговорювати геополітичні виклики та можливості нашого часу. Тож попри турбулентність, ми бачимо, як експоненти активно використовують можливості завдяки інноваціям і стратегічним рішенням.

Разом зі мною команду London Wine Fair складають: Кейт Стреттон (директорка міжнародних продажів); Мара Вайт (директорка з продажів у Великій Британії, Франції та Азії); Голлі Боутрайт-Вілсон (маркетинг-менеджерка); Кесі-Елла Діксон (фахівчиня з маркетингу та продажів). А на початку року до нас приєднався Ден Ворнер – менеджер із продажів Signature Serve, секції спиртів. Разом ми маємо вражаючу кількість років досвіду в індустрії напоїв та івентах загалом. У нас чудова командна енергія, і кожен приносить у роботу унікальну, яскраву особистість та глибокі знання – працювати разом справжнє задоволення».

LWF 2025 увійшов до шортлиста одразу чотирьох нагород Exhibition News Indy Awards: “Торговельна виставка року”, “Контент‑програма року”, “Зростання виставки року” та “Найкращий директор заходу” – остання номінація відзначає особисто ваше керівництво. У підсумку London Wine Fair отримала високі відзнаки у категоріях “Найкращий директор заходу” та “Торговельна виставка року”. Як ви оцінюєте ці досягнення? Яке визнання є для вас найціннішим?

«Це була безпрецедентна кількість номінацій для нашого заходу за один рік. Отримати високі відзнаки в категоріях “Найкращий директор заходу” та “Торговельна виставка року” було надзвичайно важливо для всієї команди, адже London Wine Fair є результатом спільної роботи. Тож я б сказала, що саме “Торговельна виставка року” була для мене найбільш значущою».

За останні три роки ми спостерігаємо помітне загострення конкуренції між провідними виставками сектору напоїв: Париж і Дюссельдорф активно змагаються за першість. Та попри це, Лондон зберігає унікальну позицію. На вашу думку, які особливості британського ринку дозволяють утримувати цей статус? Чи можна сказати, що однією з найсильніших переваг британського ринку є його глибоко вкорінена торговельна культура – мережа імпортерів, баєрів і компаній, чия експертиза та міжнародні зв’язки формувалися століттями?

«Оскільки Wine Paris і ProWein проходять із різницею лише в місяць, ми бачимо, що виробники дедалі частіше обирають один із цих великих заходів, – а потім ще беруть участь у London Wine Fair. Тож ми не відчуваємо негативного впливу конкуренції. Велика Британія є найбільшим імпортером вина у світі, а також найбільшим експортером спиртів, тож для будь‑якого виробника це ключовий ринок –  як для роботи тут, так і для виходу на інші країни. Це, безумовно, дуже конкурентний ринок, тому такі події, як London Wine Fair, є незамінними платформами для представлення продукції британським баєрам і ключовим особам, що ухвалюють рішення. У плані доступу до цієї аудиторії London Wine Fair не має рівних».

Якщо ми не помиляємося, London Wine Fair – чи не єдина велика міжнародна виставка, де імпортні компанії настільки активно представлені як експоненти. Як стимулюєте їхню участь? Які механізми чи ініціативи допомагають зміцнювати мотивацію експонентів? І з іншого боку, як ви підвищуєте мотивацію баєрів відвідувати ярмарок і брати участь у його подіях? У цьому контексті розкажіть, будь ласка, про Drinks Buyers Awards та їхню роль у залученні баєрської спільноти.

«Імпортери завжди були наріжним каменем London Wine Fair. Як найбільший глобальний імпортер вина, Велика Британія потребує їхньої присутності – це ключовий елемент успіху ярмарку. Провідні агенти, такі як Hatch Mansfield і Les Producteurs et Vignerons de France, з нами від самого початку. Разом із давніми партнерами – Buckingham Schenk, Beyond Wines, ABS Wine Agencies та Felix Solis – вони вважають ярмарок центральною подією свого року. Ми були раді поверненню Mentzendorff у 2024 році, а ще більше тому, що у 2025‑му вони подвоїли площу свого стенду.

Цього року ми очікуємо повернення ще більшої кількості імпортерів різного масштабу на головний торговельний майданчик, зокрема Seckford Wine. Вони беруть участь, тому що London Wine Fair є невід’ємною частиною їхньої стратегії продажів. Вони знають, що тут матимуть змістовні зустрічі з баєрами та ключовими особами, що ухвалюють рішення, а також з фахівцями, які працюють безпосередньо з клієнтами – менеджерами роздрібних мереж, сомельє, а також медіа. Наше співвідношення експонентів до відвідувачів – 22:1 – є безпрецедентним для галузевих подій і приблизно вчетверо перевищує показники міжнародних конкурентів.

Наші Drinks Buyers Awards – оновлена версія Wine Buyers Awards, що враховує зростання кількості баєрів у категоріях міцних та безалкогольних напоїв – також є потужним магнітом для найвпливовіших відвідувачів. Цього року ми отримали рекордну кількість заявок, що свідчить про високу довіру до цих нагород».

Чи могли б ви назвати деякі з найавторитетніших галузевих структур і пояснити, як вони зазвичай взаємодіють з вашими експонентами? Як змінилися пріоритети в цій сфері? Які характеристики виробників стали найважливішими при виборі партнерів, і які тенденції впливають на формування асортименту баєрів?

«Ми тісно співпрацюємо з Wine & Spirit Trade Association під час формування контенту виставки. Вони традиційно проводять Industry Briefing – галузевий брифінг, який через нашу платформу привносить у британський контекст ключові дискусії дня. За останні роки тем для обговорення не бракувало: від Covid‑19 до тарифного хаосу.

Британський ринок надзвичайно різноманітний, тому виробники, які шукають тут представництво, не обмежені якимись конкретними характеристиками. Ми спостерігаємо зростання попиту на вина з нижчим вмістом алкоголю, а також на категорію No & Low – це відображає стрімкий розвиток цього сегмента. Водночас зростає інтерес до вин із найрізноманітніших регіонів світу, особливо з тих, що знаходяться “поза протоптаними стежками”.

Ми бачимо підвищений попит на сталі продукти у всіх категоріях, і за останні роки виробники дедалі активніше демонструють свої екологічні ініціативи – те, що ми активно підтримуємо».

Наскільки розуміємо, LWF 2026 матиме кілька дебютів – як серед баєрів, так і серед експонентів із суміжних або зовсім нових секторів. Чи могли б ви представити найпомітніших новачків або тих, кого вважаєте особливо значущими?

«Наш найцікавіший дебют – ініціатива Host Nation, створена для того, щоб щороку висвітлювати певну країну або регіон як центральний елемент London Wine Fair. У перший рік фокус буде на британських виробниках, включно з англійськими та валлійськими винами. Ми надзвичайно раді тому, як позитивно це було сприйнято.

Початковий стенд English Wine був розпроданий, і ми вже подвоїли його площу – половина нової зони вже заброньована. Очікуємо, що до травня зареєструється понад 100 британських виробників – це перевищить початкову ціль і майже вп’ятеро більше, ніж у 2025 році. Це свідчить про величезний оптимізм і зростання в цьому секторі.

Ми побачимо дуже цікавий спектр англійських виноробів, серед яких: 1276 Wines, Balfour, Bolney, Chapel Down, Everflyht, Flint Vineyards, Gusbourne, Roebuck, Sandridge Barton, Simpsons, Williams Family Wine, а також 30 виробників, представлених Defined Wines, які проведуть Pop‑Up дегустацію на другий день виставки.

WineGB також підтримує Host Nation і матиме стенд у цій зоні з акцентом на освіту. Ми оновлюємо наш щорічний Wine Writers Edit, список із 30 “must taste” вин, відібраних десятьма провідними британськими винними журналістами та інфлюенсерами. Одним із трьох продуктів, які кожен із них має обрати, обов’язково буде британське вино. Серед інших нових і повернених учасників ми раді вітати Luis Felipe Edwards із Чилі, які святкують 50‑річчя; Wines of Washington; Virginia Wines; Bordeaux; Sherry; а також вперше – Friuli. На нас чекає справді різноманітний і захопливий склад експонентів».

Мабуть, не буде перебільшенням сказати, що динамічний – і надзвичайно привабливий для виставкової діяльності – ландшафт британського ринку напоїв значною мірою формують ключові постаті: Оз Кларк (Oz Clarke), Дженсіс Робінсон (Jancis Robinson), Роберт Джозеф (Robert Joseph), численні Masters of Wine, а також впливові медіа – The Drinks Business, Decanter, The Wine Merchant та інші. Кожен амбітний виробник прагне потрапити в поле їхнього зору. Хто з цих лідерів думок і представників медіа візьме участь у LWF 2026 і в якому форматі?

«Усі впливові медіа напоїв братимуть участь у виставці 2026 року в тій чи іншій формі – як експоненти, організатори подій або партнери в насиченій програмі галузевих брифінгів і майстер‑класів. Поки що зарано називати конкретних лідерів думок, але за останні два роки ми залучили дуже висококваліфіковану аудиторію завдяки Icon Tasting, який у 2026 році відбудеться втретє.

Серед минулорічних суддів були:

• Сьюзі Баррі MW, письменниця та ведуча, подкаст Wine Blast;
• Сем Капорн MW, директорка The Mistress of Wine;
• Оз Кларк, телеведучий та автор;
• Том Г’юсон, кореспондент із шампанського, Decanter;
• Аліс Ласеллс, журналістка Financial Times;
• Матьє Лонгер MS, менеджер з винного розвитку, Cordon Bleu;
• Пітер Річардс MW, письменник і ведучий Wine Blast;
• Шивон Тернер MW, винний консультант».

Ваш маркетинговий досвід практично бездоганний: ви очолили цифрову трансформацію London Wine Fair і є засновницею Imbibe Magazine – одного з провідних видань галузі. На вашу думку, яку роль сьогодні відіграють медіа – цифрові та друковані – у формуванні сучасної винної індустрії? Які формати чи канали ви вважаєте найефективнішими і чому? На які комунікаційні та промоційні канали ви плануєте робити ставку надалі – у Великій Британії та за її межами?

«Роль медіа сьогодні важливіша, ніж будь-коли. Нам надзвичайно пощастило мати на цьому ринку таку кількість компетентних і авторитетних журналістів, винних письменників і видань, представлених у найрізноманітніших форматах – друк, цифрові платформи, соціальні мережі, телерадіомовлення. Не буде перебільшенням сказати, що британські видання про напої не мають аналогів і сприймаються як голос індустрії в усьому світі».

Як зазначено на вашому сайті, після успішного дебюту у 2025 році секція Signature Serve, присвячена преміальним спиртам, матиме ще більший вплив у 2026‑му. Які нові елементи або враження запропонує цей простір? І на які сегменти аудиторії він орієнтований?

«Ми створили Signature Serve спеціально для аудиторії топових британських баєрів і дистриб’юторів – від провідних коктейльних барів до незалежних ритейлерів і мережевих операторів – тому що бачили реальний попит. Наше дослідження показало, що понад 2 000 осіб, які ухвалюють рішення у сфері спиртів, уже відвідували ярмарок – через зростаюче перетинання ролей у закупівлі вина та міцних напоїв. London Wine Fair уже був важливою частиною їхньої винної програми, але кількість експонентів зі світу міцного не відповідала їхнім потребам.

Перший випуск був надзвичайно успішним: кілька експонентів зареєструвалися на 2026 рік прямо на місці, серед них Brixton Spirits, Beckford’s Rum та O’Donnell Moonshine, який збільшує площу свого стенду на 500%. Ми також маємо багато нових компаній, які приєднаються вперше: Vincenzi, Regal Rogue, Sacred Spirits, Brands Jalisco, Casoni, Claxton’s Spirits, Foreva Farmers, Frontline Spirits, No & Flow Brands, Pernod Ricard, Pillars Brewery та Veda Mushroom. Ми очікуємо, що площа секції подвоїться у 2026 році.

Як і у 2025‑му, ми проведемо Signature Serve Sundowners Session у понеділок увечері: п’ятдесят VIP‑гостей – провідні британські баєри спиртів і медіа – будуть запрошені на цей “after hours” захід, де експоненти готуватимуть свої “signature serve” коктейлі. Це буде ексклюзивна дегустаційна подія для VIP‑аудиторії, з коктейлями, що відображають найсучасніші тренди міксології.

Signature Serve Theatre також отримає на 25% більше контенту, і його програму вестимуть наші амбасадори – Міллі Міллікен, нагороджена письменниця та експертка з напоїв і гостинності, та Ліам Деві, керівник барів у Hawksmoor Restaurants.

Ми також можемо повідомити, що додамо нову категорію, присвячену спиртам, а також No&Lo до Drinks Buyers Awards, які спочатку були створені як Wine Buyers Awards у 2020 році. Буде дві нагороди для баєрів міцного алкоголю: Spirits Buyer off‑trade: (супермаркети/мережі) та Spirits Buyer on‑trade».

Наскільки нам відомо, ви плануєте приділити особливу увагу категорії low & no‑alcohol. У якому просторі та форматі буде представлено цей сегмент? Які інші ключові тенденції індустрії будуть висвітлені на ярмарку та як саме?

«Наш Mindful Drinking Experience, створений у партнерстві з Club Soda, входить у третій рік зростання, що підкреслює зростаюче значення категорії No & Low. Тепер, розташований у більш центральній зоні, цей простір знову прийматиме таких експонентів, як Zeno, Jörg Geiger, Smiling Wolf і Wednesday’s Domaine, а також нових міжнародних учасників, зокрема Oh My Baie з Франції.

Ми також раді відзначити важливу подію разом з Eisberg – одним із провідних британських брендів безалкогольних вин, який стане спонсором новостворених No & Low Drinks Buyer Awards. Eisberg представить спеціальну зону для інфлюенсерів і селфі в межах Mindful Drinking Experience, поруч зі своїм стендом.

Однією з ключових тенденцій у категорії No & Low є сегмент Mid‑Strength – продукти середньої міцності, що стають дедалі популярнішими серед споживачів, які прагнуть поміркованості, але не хочуть відмовлятися від смаку. Ми представимо інноваційні бренди цього напряму, такі як 6 Percent і Future Château.

Крім того, програма включатиме щонайменше три майстер‑класи, присвячені трендам, розробці нових продуктів та практичним стратегіям монетизації No, Low і Mid‑Strength напоїв у сегментах on‑trade та off‑trade.

Ми також приділимо особливу увагу сталому розвитку завдяки новому партнерству, деталі якого оголосимо зовсім скоро».

У 2024 році наша медіагрупа Drinks+ мала честь бути інформаційним партнером видатної події Judgement of London. Головною зіркою 2025 року стала креативна та динамічна Battle of the Bubbles. Чи плануєте ви подібний масштабний конкурс у наступному випуску?

«Icon Tastings були надзвичайно добре сприйняті та вже стали невід’ємною частиною ярмарку. Їх створили для того, щоб посилити сегмент fine wine на London Wine Fair і водночас сформувати потужний інформаційний привід – і в цьому сенсі вони були дуже успішними: результати отримали широке висвітлення на ключових ринках світу.

Так, Icon Tasting відбудеться і в 2026 році. Ним знову керуватимуть Сара Ебботт MW та Ронан Сейберн MS. Ми плануємо оголосити тему 24 лютого, а висококласний склад суддів – на початку квітня».

Поділіться, будь ласка, порадами для виробників, які планують брати участь у London Wine Fair: як їм привернути увагу впливових лідерів думок і баєрів? Перша порада, мабуть, очевидна – зареєструватися як експонент ))). Але що далі?

«Рекомендуємо реєструватися якомога раніше, щоб максимально використати всі доступні можливості. Далі виробникам варто визначити, як саме їхні продукти можуть привернути увагу цільової аудиторії – баєрів, менеджерів роздрібних мереж, барменів чи медіа.

Використовуйте виставку для запуску нових продуктів із захопливою історією, яка знайде відгук у відвідувачів. Підкреслюйте інновації або тренди, що відповідають духу часу: low & no, сталість, креативне пакування тощо. 

Беріть участь у сесіях у театральних зонах ярмарку –  як спікери або як слухачі. Розгляньте можливості спонсорства, щоб підвищити видимість за межами вашого стенду. Завантажте свої продукти в базу даних ярмарку, яку адмініструє Bottlebooks, щоб збільшити впізнаваність.

Завчасно взаємодійте з аудиторією відвідувачів через нашу мережеву платформу: бронюйте зустрічі на стенді та дегустації “один на один” із ключовими цільовими контактами».

Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook
• Instagram
• LinkedIn

На порозі 2026 року повідомлення з Лондона сколихнуло світову винну спільноту: найвпливовіший винний захід Великої Британії – London Wine Fair – було придбано новою компанією Vindustrious. Та для учасників зміни виявилися значно менш драматичними, ніж могло здатися на перший погляд: нову структуру очолила давня директор ярмарку – Ханна Тові (Hannah Tovey). Drinks+ мав честь поспілкуватися […]

У травні 2025 року мадам Мей-Еліан де Ленкесен,  відомій в усьому світі як Lady May,  виповнилося 100 років. То знак від Всесвіту – бо тоді ж виповнилося 100 років і Пінотажу – флагманському сорту Південної Африки, де знаходиться виноробня, якою й досі опікується мадам Мей-Еліан. І так щасливо для Drinks+ стали зірки, що легендарна Леді Мей знайшла можливість дати ексклюзивне інтерв’ю для нашого медіа. Ми неймовірно пишаємося тим, що така дивовижна людина зі світу вина поділилася з нашими читачами і  дорогоцінним часом, і своїми яскравими та світлими думками.

Мей-Еліан де Ленкесен (May‑Éliane de Lencquesaing) – постать виняткового масштабу у світовому виноробстві. Її ім’я нерозривно пов’язане з епохами, зірковими шато та рішеннями, які впливали на винну карту світу. Відома невичерпною життєвою енергією, вона у 1994 році була названа журналом Decanter «Woman of the Year», ставши першою француженкою, удостоєною цього звання. Протягом десятиліть Мей-Еліан де Ленкесен формувала обличчя великих виноробних маєтків – від Château Pichon Longueville Comtesse de Lalande у Бордо, яким керувала понад тридцять років, до Glenelly Estate у Південній Африці, створеного вже у зрілому віці як сміливий і далекоглядний проєкт. Сьогодні назване на її честь вино «Lady May» вважається одним із найкращих у Стелленбоші. І його виразний характер символізує силу духу мадам Мей-Еліан.

Château Pichon Longueville Comtesse de Lalande

Коли вона стала до руля Château Pichon Longueville, – а сімейна легенда розповідає, що так випав жереб, – вона виявилася єдиною жінкою-виноробом Медока в тотальному середовищі авторитарних чоловіків. Ще не було Коринн Менцелопулос (Corinne Mentzelopoulos) в Château Margaux. Лише 10 років потому тут з’явилася баронеса Філіппіна де Ротшильд (Philippine de Rothschild). Але Lady May вистояла.

Авторитет її виходить далеко за межі виноградників: у 1993 році мадам де Ленкесен стала президенткою, а згодом довічною віцепрезиденткою International Wine & Spirit Competition (IWSC); була удостоєна звання Officier de la Légion d’Honneur – найвищої державної нагороди Франції, заснованої ще Наполеоном Бонапартом у 1802 році. Леді Мей є членкинею Бордоської академії наук, літератури та мистецтв (Académie nationale des sciences) та почесною членкинею Pinotage Association за видатний внесок у світову винну індустрію. І це лише частина почесних звань цієї унікальної особистості.

Її життєвий і професійний досвід ліг в основу книги мемуарів My Journey with Wine, щирої розповіді про шлях жінки, чия пристрасть і наполегливість не лише трансформували легендарні маєтки, а й надихнули покоління виноробів у всьому світі. І цей літопис з вином ще пишеться – бо ця жінка з ім’ям, яке дихає весною, щороку зі Швейцарії перебирається на кілька тижнів до ПАР, щоб наглянути за своїми виноградниками.

Glenelly Estate

Drinks+: Насамперед, мадам де Ленкесен, дозвольте подякувати вам за те, що знайшли час і надали нам можливість поспілкуватися. Колись я прочитала статтю Джейн Ансон (Jane Anson) про вас, – і це було як прочитати історичний роман, після якого у душі залишається відчуття зустрічі з людьми, що творили історію. Ви виростили чотирьох дітей і при цьому не втратили пристрасть до наук, понад 30 років керували перлиною Франції – Château Pichon Longueville Comtesse de Lalande, а потім ще понад 20 років Glenelly Estate у Південній Африці, маєте безліч почесних звань. Що з того, що ви робили і чого досягли, було вашим справжнім «я»? Чи не жалкуєте, що не присвятили себе іншому захопленню – і що це могло б бути?

Мей-Еліан де Ленкесен: Створювати й ділитися – ось що по-справжньому мене визначає. І це в найрізноманітніших сферах. Приміром, я завжди мріяла глибше вивчати геологію – ґрунти, підґрунтя. А також археологію. І певною мірою мені вдалося реалізувати цей інтерес.

D+: В одному з інтерв’ю ви з глибокою повагою та теплом розповідали про вашого дідуся, який був дуже доброю та неймовірно ерудованою людиною. Саме він вчив вас наукам, іноземним мовам, грі на фортепіано і прищепив любов до землі та терруарів. Розкажіть, будь ласка, як почалася ваша любов до виноробства?

МЛ: Мені дуже пощастило, що я навчалася у обох моїх дідів. Вони брали мене з собою на виноградники, вчили виноградарству, і я допомагала збирати врожай. Вони водили мене в підвали та поступово знайомили з різними якостями вина, навчаючи дегустувати.

D+: Довгі роки ви були власницею Château Pichon Longueville Comtesse de Lalande, одного з найрозкішніших шато Франції. Прошу згадати момент, коли переступили поріг цього замку у ролі керівника – що ви тоді планували?

МЛ: Я вийшла заміж за військового, і моє життя якийсь час було відірване від виноградників. Але у липні 1978 року родина попросила мене повернутися до керування Château Pichon Longueville Comtesse de Lalande у Пойяку. На той час енологія значно розвинулася відтоді, як я була дитиною, і мені знадобилися нові наукові знання. Тому я першим ділом вирішила повернутися до університету та навчатися в класі професора Еміля Пейно (Émile Peynaud).

D+: Що зрештою підштовхнуло ухвалити таке непросте рішення – розлучитися з шато, цим діамантом Франції?

МЛ: Я керувала Château Pichon Longueville Comtesse de Lalande протягом 30 років із величезним задоволенням, працюючи день і ніч. До того часу мої діти вже виросли. Вони були дітьми військовослужбовця і не цікавилися виноградарством та сільським життям. Саме тому мені довелося кінець кінцем продати сімейний маєток.

Château Pichon Longueville Comtesse de Lalande

D+: Коли відбулася продаж шато, якому ви присвятили стільки років, ви були в тому віці, коли люди вже мріють про гамак, рибалку та в’язання. Але ви обрали нову неймовірну – і мабуть непросту пригоду: очолити виноробню в ПАР. Чому саме Південна Африка? І чому не гамак? 🙂

МЛ: Я зберегла виноробню Glenelly у Південній Африці, яку придбала трохи раніше, з двох причин: по-перше, щоб допомогти розвитку економіки Південної Африки на пам’ять про Нельсона Манделу, а по-друге – хотіла розвивати ці виноградники, знаючи якість цього терруару та доброту місцевих людей.

D+: Говорячи про Південну Африку, звичайно ж, не можна не запитати про Пінотаж – сорт який пізнав як злети так і падіння. Як на вашу думку, чому шлях Пінотажу до визнання був таким тернистим?

МЛ:  Сорт Пінотаж дуже специфічний й технологія виробництва вина тут зовсім інша. Мій найкращий друг робить чудові вина з Пінотажу, проте детальніше я не зможу тут розповісти.

D+: Чому ви, маючи можливість працювати з автохтонами Африки, залишилися вірні сортам Бордо?

МЛ:  У 1688 році, коли гугеноти з релігійних причин залишили Францію та переселилися до Капської колонії, вони привезли з собою французькі сорти винограду. З часом ці сорти адаптувалися до місцевого теруару й клімату. І з того часу жодних змін не відбулося: жоден інший сорт не було додано.

D+: Заснована вами у 2003 році у Південній Африці Glenelly Estate – не просто виноробня, це виноробний комплекс світового класу з шикарним рестораном та музеєм скла. Можна сказати, що скло – це ще одна ваша пристрасть? Ваша унікальна колекція налічує понад 1000 рідкісних предметів від античності до сучасності та зберігається у двох приватних музеях (у Бордо та Glenelly). Розкажіть, будь ласка, про це унікальне хобі.

МЛ:  Скло подібне до вина. Обидва пов’язані з бідними ґрунтами: скло народжується з піску, а виноград для вина найкраще зростає саме на малородючих землях. Їхнє існування – результат людської майстерності та праці. І скло, і вино є коштовними й споконвіку належать до нашої цивілізації. Я збирала кожен витвір по одному: частину – в антикварних крамницях, частину – безпосередньо у студіях. Протягом років я підтримувала дружні стосунки з багатьма митцями у США, Італії та Франції, завжди цікавлячись різними техніками, формами вираження та розмаїттям творчих підходів.

D+: Повернемось до вина 🙂  Мадам де Ленкесен, чи вживаєте ви зараз вино, скільки на день і якому саме віддаєте перевагу? Франція чи Південна Африка? А може взагалі щось інше – можливо, якийсь екзотичний виноробний регіон вразив вас під час подорожей світом? Які винні шедеври зберігаєте у власному підвалі?

МЛ:  Я виросла в регіоні Медок, на північ від Бордо, вздовж річки Гаронни – у місцевості, відомій своїми класифікованими апеллясьйонами, такими як Margaux, Saint-Julien, Pauillac і Saint-Estèphe, де виробляють виключно червоні вина. Вино завжди було частиною наших щоденних трапез. У сім років нам вже дозволяли келих вина, розведеного водою. Водночас нас вчили звертати увагу на колір, аромат – у зв’язку з віком вина та історією врожаю. Лише згодом нам дозволили куштувати його повноцінно.

Я п’ю вино щодня разом із їжею, у невеликих кількостях – червоне або біле, залежно від страви. Мені подобаються різні стилі вин. Вони можуть бути більш фруктовими, більш танінними, складнішими, з коротким або тривалим посмаком. Втім, я віддаю перевагу елегантним винам, а не потужним.

D+: Ви колись відвідували виноградники Східної Європи? Якщо так – які регіони та вина запам’яталися і чим саме? Можливо доводилось дегустувати якісь з українських вин?

МЛ:  Мене особливо цікавлять італійські та німецькі вина, зокрема їхні Ice Wines. Мій дідусь колекціонував вина з Токаю. Найсхідніші вина, які мені доводилося куштувати, походили з Лівану та Грузії – і вони справді вражаючі. На жаль, мені ще не випала нагода скуштувати українські вина, але я із великим задоволенням хотіла б дізнатися більше про українські ґрунти та сорти винограду.

D+: У вас колосальний досвід і знання про вино, ви дегустуєте та визначаєте стилі, знаєте про вино, мабуть, все. Можливо, могли б дати кілька порад людям, які дегустують вина: як розвивати свої рецептори, як зберігати їх чутливими, не зважаючи на вік?

МЛ:  Ні, ніколи не можна пізнати вино повністю – воно завжди залишається загадкою. Колір, блиск, насиченість у бокалі – це перше відкриття. Потім розкривається аромат: відтінки квітів, ягід або прянощів. Ця складність спонукає здогадуватися, що ти відчуєш на смак. Чим більше смакуєш, тим краще вчишся розпізнавати всі ці нюанси. Це досвід відкриттів, яким приємно ділитися з друзями. Оцінюючи смак, завжди варто звертати увагу передусім на фруктовість, а не на алкоголь, на баланс і на якість танінів. Вино дуже корисне для здоров’я. Коли мені було 10 років, у мене були проблеми з ростом. Щодня бабуся перед обідом давала мені печиво разом із склянкою води з розтопленим цукром, у яку додавала дві ложки червоного вина. Цей напій робив мене міцнішою.

D+: Що ви думаєте щодо молоді, якій зараз притаманно взагалі відмовлятися від вживання алкоголю або саме від вина, вважаючи його незрозумілим, надто складним? Взагалі, яким вам бачиться майбутнє вина?

МЛ: Молодь має більше дізнаватися про вино та його історію, пронесену крізь століття. Про дорогоцінну працю вирощування винограду, про повагу до плодів – цього дару Божого. Молоді слід насолоджуватися вином – просто потрібна освіта та помірність. У Франції кажуть: «Їжа без вина – це день без сонця».

Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook
• Instagram
• LinkedIn

У травні 2025 року мадам Мей-Еліан де Ленкесен,  відомій в усьому світі як Lady May,  виповнилося 100 років. То знак від Всесвіту – бо тоді ж виповнилося 100 років і Пінотажу – флагманському сорту Південної Африки, де знаходиться виноробня, якою й досі опікується мадам Мей-Еліан. І так щасливо для Drinks+ стали зірки, що легендарна Леді […]

Інтерв’ю з Франком Шиндлером, директором ProWein Düsseldorf.

ProWein Düsseldorf відкриває нову главу. Завдяки своєму перезапуску цього вересня виставка реагує на актуальні виклики галузі та задає важливі імпульси для її подальшої трансформації. Новий поштовх спостерігається й у кадровому аспекті: у жовтні 2025 року галузевий експерт Франк Шиндлер (Frank Schindler) обійняв посаду директора провідної у світі виставки вин та міцних напоїв. У цьому інтерв’ю пан Шиндлер ділиться своїм баченням, новими концепціями та майбутнім ProWein Düsseldorf.

Виставка ProWein Düsseldorf 2026 змінюється як візуально, так і концептуально. На що можуть очікувати відвідувачі та експоненти?

Наша мета – зробити ProWein Düsseldorf ще зручнішою та доступнішою для професійних відвідувачів. Це включає розширену платформу для бронювання готелів з ексклюзивними знижками, а також шатл-сервіс, що сполучає центральні локації у Німеччині, Бельгії та Нідерландах безпосередньо з Дюссельдорфом – і повертається назад увечері.

Ми також запустили Buyers & Concierge Team, який забезпечує присутність провідних міжнародних байєрів із ключових ринків. Для ще ефективнішого поєднання експонентів і байєрів ми суттєво вдосконалили наш інструмент пошуку відповідностей Fair Match.

Ще одним важливим нововведенням є ProWein Agora – нова платформа для трендів, інновацій та тем, орієнтованих на майбутнє. Тут проводитимуть надихаючі ключові виступи, візіонерські доповіді та дискусійні сесії, що виходять далеко за межі самої галузі.

І це лише початок. У найближчі роки заплановано ще багато нововведень та важливих подій, які зроблять ProWein Düsseldorf ще більш привабливою, перспективною та значущою. Завданням є надати галузі імпульс та належні умови для дій, спільного формування майбутнього, стимулювання інновацій і розвитку бізнесу – повністю відповідно до нашого нового девізу: «Формуй. Твори. Удосконалюй».

Ви також анонсували нову концепцію павільйонів. Що це означає на практиці для експонентів та відвідувачів?

Павільйони з 1 по 7 реструктуризуються, щоб запропонувати той самий виставковий простір зі значно чіткішими та коротшими пішохідними маршрутами, що значно підвищить видимість для експонентів. Наш швидкозростаючий сегмент ProSpirits також набуде нового значення: вперше він займе два повні павільйони – чіткий сигнал про динамізм та важливість світового ринку алкогольних напоїв.

Ми також переосмислюємо загальну концепцію виставки, прагнучи надихнути відвідувачів атмосферою фестивалю та незабутніми враженнями, які оживляють актуальні тренди. Наприклад, у залі 5 ProWein Zero буде представлено безалкогольні вина та міцні напої, які супроводжуватимуться інтерактивними дегустаціями.

Ще один важливий момент очікує відвідувачів у залі 4: у межах теми ProWein Sparkling вони зможуть вирушити у іскристу подорож відкриттів із власним баром, імпульсними дегустаціями та надихаючими сесіями.

У вас вражаюча кар’єра у виноробній галузі, що охоплює кілька десятиліть. Як ви плануєте застосувати свій досвід під час оновлення ProWein Düsseldorf?

Я працюю у винному світі вже 25 років і відвідував виставки по всьому світу як відвідувач, байєр, дистриб’ютор та виробник. Це дає можливість розглядати виставку з різних сторін і розуміти потреби кожного учасника.

У своїй новій ролі я стикаюся з ще однією перспективою, яка робить багато речей ще більш відчутними. Виробники прагнуть видимості та правильної аудиторії; байєри шукають релевантність і ефективність – дві сторони однієї медалі. Завдання ProWein Düsseldorf полягає в тому, щоб поєднати ці дві сторони. Нині це здебільшого досягається за допомогою цифрових рішень: мова йде про структурування та спрощення даних для забезпечення ефективного підбору партнерів.

Чого ви особисто очікуєте найбільше, коли у березні відкриється виставка ProWein Düsseldorf 2026?

В останні роки я все більше тяжію до вирішення структурних та організаційних проблем. Можливість займатися цією пристрастю на ProWein Düsseldorf – це велика честь, адже для мене це справді «найчудовіша галузь у світі». І я – разом з усією командою ProWein та Messe Düsseldorf – не просто думаю про наступну подію. Наша мета – побудувати сталий шлях, який принесе реальну цінність галузі. Ось чому я з особливим нетерпінням чекаю моменту в березні 2026 року, коли двері відчиняться, і ми зможемо побачити та відчути реакцію наших відвідувачів – результат нашого планування, нашої пристрасті та незліченних годин відданої роботи. Коли зали заповняться, а наше бачення втілиться в життя. Для мене особистий обмін інформацією з експонентами, партнерами та відвідувачами в цій особливій атмосфері є надзвичайно важливим. Чесні, відкриті розмови створюють ясність, а спільний келих вина створює близькість, необхідну для виникнення чудових ідей. Саме це робить ProWein Düsseldorf таким особливим для мене.

ProWein Düsseldorf відбудеться з 15 по 17 березня 2026 року.

Більше інформації та квитки можна придбати на сайті www.prowein.com

Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook
• Instagram
• LinkedIn

Інтерв’ю з Франком Шиндлером, директором ProWein Düsseldorf. ProWein Düsseldorf відкриває нову главу. Завдяки своєму перезапуску цього вересня виставка реагує на актуальні виклики галузі та задає важливі імпульси для її подальшої трансформації. Новий поштовх спостерігається й у кадровому аспекті: у жовтні 2025 року галузевий експерт Франк Шиндлер (Frank Schindler) обійняв посаду директора провідної у світі виставки […]

Це інтерв’ю спочатку планувалося провести електронною поштою майже два місяці тому. Втім, доктор Рікардо Ф. Нуньєс наполіг на особистій розмові з Drinks+. Адже в нинішні часи думки підприємців мають значно більший резонанс, ніж до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. «Люди не повинні мати жодних сумнівів щодо того, як бізнес-лідери бачать майбутнє світової економіки, зокрема українського виноробства. Ось чому, – пояснив свою позицію пан Нуньєс, – краще проговорити такі речі особисто. Це єдиний спосіб передати щирі думки без домислів». Викликом стало знайти час на повноцінну розмову у його українському графіку – хоча, як він сам зізнається, відвідує нашу країну частіше, ніж можна було б припустити. Доктор Нуньєс під час цієї розмови був, як завжди, – прямолінійний, вдумливий, дидактичний і часом безкомпромісно відвертий – особливо коли йшлося про тих, «хто сьогодні завдає великої шкоди виноробній галузі країни».

Ви маєте один з найгрунтовніших досвідів серед усіх знайомих нам візіонерів щодо розвитку виноробства, адже не лише володієте виноробнями в таких країнах, як Аргентина, Іспанія, Італія, США та Україна, але й інвестували в роздрібну мережу, дистрибуцію та виноградники. Крім того, берете участь у провідних фахових конференціях світу – як от організованих OIV – та міжнародних конкурсах вищого рівня. У 2025 році ви отримали Почесну нагороду OIV, і, як ми від вас чули, багато хто з науковців вважає, що саме вам належить очолити нову глобальну організацію, яка об’єднає приватні асоціації виноградарів і виробників алкогольних напоїв. Ви також, без сумніву, є однією з ключових фігур винної індустрії України. Це дає широку й особисту перспективу щодо глобального ринку. Перше запитання, що виникає: як встигаєте за всіма процесами?

Рікардо Ф. Нуньєс: Ви надзвичайно щедрі, приписуючи мені стільки здібностей. Проте, коли я спілкуюся з професорами різних університетів або науковцями з OIV, відчуваю певне розчарування: мені хотілося б описувати економічні та фінансові явища світу чисельно – через причину й наслідок – або пояснювати з фізико-хімічною точністю причини опустелювання земель. Натомість лише бачу явище, і досвід підказує: коли відбувається «це», далі слідує «те». Але я хотів би вміти викладати це мовою цифр.

На жаль, у моїй юності навчання означало стати юристом, лікарем або інженером. Я обрав перше, хоча це тривало недовго, бо моїм справжнім покликанням був бізнес. Саме тому здається, що я займаюся багатьма речами, але повірте – у вині я знайшов сенс життя, і відчуваю, що роблю те, для чого створений.

Можете з висоти свого досвіду спрогнозувати, наскільки критичним є нинішній спад виробництва та споживання, як довго регрес триватиме?

Ми переживаємо глибоку кризу, яка, на мою думку, досягне дна між 2026 і 2027 роками. Деякі причини зародилися понад 35 років тому, інші – під час фінансових криз XXI століття, частина закріпилася в період пандемії, а деякі пов’язані з еволюцією людства.

У 2024 році площа виноградників і рівень споживання у світі були, як у 1960-му, – і це відкат на понад 60 років. Це сталося не лише через зміну клімату чи «війну проти вина», яку розгорнула Всесвітня організація охорони здоров’я. Пів століття тому народилося останнє покоління, яке сприймало входження у світ вина як соціальний і культурний символ прогресу. Сьогодні нові покоління починають із пива або міцніших напоїв – вони дешевші. Ті, хто прагне коктейлів, обирають RTD (Ready-To-Drink) або бюджетні мікси на кшталт Aperol Spritz. А ті, хто надає перевагу напоям, що пахнуть алкоголем (хоча не обов’язково мають його в складі), вже мають безліч варіантів.

Водночас п’ятдесят років тому з’явилося покоління – як виробників, так і споживачів, – яке заклало основи сучасного виноградарства. Його нині змінює інше покоління, що вимагає революції. Багато молодих споживачів виросли, спостерігаючи дві-три економічні кризи, що зачепили їхніх батьків, пережили пандемію, що змінила споживчі звички, і стали мішенню масованих кампаній глобальних пивних корпорацій, які вклали мільйони у «тиху війну» проти вина.

Це поєднання факторів створило «ідеальний шторм», що спричинив спад споживання вина. Спад, який припиниться, щойно стабілізується ситуація у США (а ознаки цього вже є – до 2026 року), активізуються азійські ринки, і серед виробників та споживачів утвердиться усвідомлення: люди хочуть пити кращі вина, особливо червоні – якісніші, свіжіші, менш дубові, з фруктовим ароматом і тривалим післясмаком. Я не вірю, що частка червоного вина впаде нижче нинішніх 40% (у 2024 р. – 43,7%). Білі, органічні вина та безалкогольні продовжать зростати. Хоча останні залежатимуть від того, чи зможуть виробники зберегти смак після деалкоголізації. Тож білі вина (як тихі, так і ігристі) зростуть, рожеві утримають близько 10% світового споживання, і їхня частка відповідатиме тривалості літнього сезону. Усе це підтримується новими моделями дистрибуції, особливо невпинним зростанням онлайн-продажів.

Отже, вважаєте, що зміна клімату та спад попиту – неголовні причини кризи?

Я сказав би, що саме поєднання криз спричинило падіння попиту, але ці кризи зрештою минуть, і попит відновиться. Зміна клімату сама по собі не визначає попит – це економічний виклик, і він циклічний, процес, що розвивається вже багато років. Кліматичні зміни ускладнюють виноградарство, але не знищують його. Вони змушують нас змінювати географію та сорти. Візьмімо Швецію – країну з родючими ґрунтами, де сорт Solaris набув великої популярності завдяки стійкості до холодного клімату. Або китайську провінцію Нінся, де завдяки мікроклімату, створеному гірським хребтом Хелань, міжнародні сорти, такі як Мерло та Каберне Совіньйон, більше не потребують закопування в землю, щоб пережити зиму. Vitis vinifera страждає і адаптується – і чим більше вона страждає, тим кращий виноград дає. Це, частково, і є шляхом виходу з кризи споживання: нові вина поряд із традиційними, але вищої якості та з кращою дистрибуцією.

Ми повинні запропонувати справжні інновації й відійти від важких, міцних вин, створених для зберігання десятиліттями. Людство рухається до більш стриманого майбутнього – багатство, знищене за два роки локдаунів і в наступні роки, ніколи повністю не відновиться, і, що гірше, воно зосередилося в руках меншості. Наука комунікації та штучного інтелекту також належить цим самим небагатьом, які щодня вказують нам, що робити – і цілком можливо, що саме ці «концентратори» вплинуть на те, яким буде вино майбутнього. Людство виснажене, і багато хто сприймає технологічні інструменти, що думають і діють за нас, як «диво-помічників» у житті. Я ж бачу у них форму «асистованого самогубства творчості».

На виноградниках планети переважають червоні сорти винограду. Чому вважаєте, що попит на білі вина зростатиме?

Тому що вже формується глобальна тенденція. Виноградники Австралії на 80% складаються з білих сортів, і ПАР також демонструє пріоритет до білих. Американський континент загалом сильно відстає, як і Азія – обидва регіони мають менше 30% білих сортів. Але в багатьох країнах частка білих вже перевищує 60%. Тому потрібно якнайшвидше досягти балансу кольорів, щоб створити стабільну основу і знову запустити зростання. Слід пам’ятати: червоне вино більш звикле до людського втручання, і якщо винороби зможуть зробити його свіжішим, менш структурованим, більш фруктовим і життєрадісним, споживання, можливо, ще трохи знизиться (ймовірно, до 2026 року), але потім відновиться – коли споживачі усвідомлять, що старе добре вино повернулося, тепер краще пристосоване до їхніх бажань.

Чи бачите шляхи подолання криз на власних виноробнях? Як мотивуєте споживачів обирати саме ваші вина?

Компанія Vinos de La Luz вчасно розпізнає тенденцію. Ми маємо виноробню в Ріас Байшас, Галісія, Іспанія, де майже виключно виробляємо Альбаріньйо, а також Годельйо – обидва білі. В Сігаліс, Вальядолід, відомому як «столиця кларету», ми створюємо кілька ліній рожевих вин і біле вино з Garnacha Gris. В Італії виробляємо лише червоне Санджовезе і в невеликих обсягах. В Україні та Америці домінують червоні вина, хоча вже переорієнтовуємо частину Долини Уко на Шардоне та Семільйон. В Україні наразі стикаємося з обмеженнями щодо білих сортів Тельті Курук і Сухолиманський, оскільки виробництво поки не встигає за попитом. Проте через чотири-п’ять років потроїмо обсяги, і віримо, що Тельті Курук стане зіркою серед українських білих вин. У пропорційному вимірі Vinos de La Luz продовжує слідувати актуальним ринковим тенденціям: високоякісні червоні вина – Мальбек, Сіра, Темпранільйо, Санджовезе та Одеський Чорний, але в легшому, свіжішому стилі. Вони принесли нам нагороди та стабільні продажі. Але робимо ставку на білі та рожеві, що розширюють свою частку на ринку.

Ви згодні, що зниження попиту на вина відбувається через різницю в культурі споживання на віковій дистанції між бебі-бумерами та зумерами? І чи дійсно покоління Z має таку рушійну силу в негативних процесах на ринку вина?

Між тимі, хто народився після Другої світової війни, і поколінням 1970-х років відбулися значні соціально-економічні зміни, які суттєво сприяли розвитку винної індустрії. Формування потужного середнього класу, – а згодом і його верхнього сегменту – стало рушієм розвитку світових ринків, і не лише винного. Вино перетворилося на символ прогресу та стилю життя. Найзаможніші споживачі також відіграли ключову роль, задаючи тренди, які зробили «дороге» синонімом «бажаного», і це сприйняття поширилося на всю споживчу індустрію.

Але тепер бебі-бумери сягають шестидесяти, а зумери виходять на перший план із реактивним ставленням до минулого – і вино є його частиною. Водночас білі вина підтримуються жінками, що сьогодні визначає споживчі тренди; і це гарантує їхню сталість. Одне можна сказати напевно: покоління Z вважає, що прийшов час змінити все. У західному світі загальне споживання скоротиться, навіть рівень народжуваності знизиться, що створить дисбаланс порівняно з іншими генераціями.

Європа рухається до статусу регіону, що старіє, з негативним приростом населення. І тут велика загадка: якщо потреби Європи будуть задоволені шляхом стимулювання місцевої народжуваності, то споживання вина матиме коливання, але загалом позитивну динаміку. Якщо ж основним демографічним рушієм залишиться імміграція, особливо культурі з іншими релігійними традиціями, як-от мусульманськими, – то споживання вина знижуватиметься пропорційно до зростання цієї частини населення. Це цивілізаційна трансформація: європейські країни зіткнуться з викликом – як зберегти економіку, інтегруючи населення з переконаннями, які часто забороняють алкоголь. У цьому контексті майбутнє споживання вина стає лише одним із багатьох змін на тлі значно ширших культурних зрушень.

Чи маєте статистику, які відмінності між споживанням різних вікових категорій в Україні? Можливо, просто за власними спостереженнями змогли б оцінити, чим відрізняється нинішня молодь України в споживанні вина? Адже зараз ці молоді люди опинилися в особливих умовах.

Я не маю такої статистики по Україні, хоч вона мені справді потрібна. Але причина очевидна: сьогодні Україна зосереджена на захисті держави, свободи та людей. Математика, статистика й моделі ймовірності зараз використовуються для перехоплення дронів. Це – пріоритет. Вино може зачекати. Втім, Міжнародний дослідницький центр Vinos de La Luz проведе польове опитування в першій половині 2026 року у чотирьох українських містах із стабільним рівнем споживання вина. Ми поставимо лише п’ять запитань, – але цього буде достатньо, щоб отримати перше уявлення про те, як молодь сприймає та споживає вино. Результати будуть передані Одеському університету як база для подальших статистичних досліджень.

Наразі Україна зосереджена на тому, як перемогти у війні. Ті дані, що маємо про повсякденне життя, походять із прямих спостережень – і вони правдиві. В Україні активно розвивається рух малих і середніх виробників, які досягли вражаючої якості за короткий час. Раніше я був імпортером власних вин на ринку, що лише відкривався для іноземної продукції – і загалом за надзвичайно високими цінами. Згодом, коли я почав частіше виступати як суддя на національних винних конкурсах, побачив, як малі виробники здобувають визнання. За цим прийшли міжнародні виставки, де вже були присутні українські виробники – зі стабільно якісними винами, відкритими до оцінки… А потім – жорстоке вторгнення Росії. Виробники відповіли на три явища: різке зростання вартості імпорту, захист національного виробництва та потужну глобальну хвилю солідарності з Україною. Винороби зрозуміли, що це їхній шанс позиціонувати якісне українське вино на внутрішньому ринку – і вони це зробили. Водночас вивели його за кордон, представляючи силу, що поєднує любов до вина і до Батьківщини. Я був свідком усього цього процесу – і це було надзвичайно. Сьогодні внутрішній ринок пропонує широкий вибір вин, і молодь приймає їх з ентузіазмом. Справжнє випробування для українського вина настане після перемоги, коли ті, хто був у вимушеній еміграції, повернуться і очікуватимуть того ж рівня якості, який вони бачили за кордоном. Це буде випробування вогнем, але я впевнений, що ми його пройдемо.

Ви – мабуть, єдиний зарубіжний інвестор виноробної галузі, який наважився вкладатися під час війни, ще й в виноградники та будівництво виноробні дочірньої компанії Big Wines. Що саме вас привабило як бізнесмена, якщо відкинути емоції, емпатію та романтику?

Є речі, які неможливо відкинути. Любов і інстинкт захисту тих, кого любиш, – це частина життя. Ми могли б залишитися в комфорті домівок в Іспанії чи Італії, але то вже були б не ми. І ми вирішили виробляти українське вино та водночас боротися з вторгненням – це рішення прийшло одразу після масованої атаки. Ми вже імпортували свої вина в Україну; я мав дім у Конча-Заспі, майбутній виноробний проєкт і придбану землю на Одещині, в Бессарабії та Шабо. Тож ми стали однією спільнотою з тими, хто хотів довести, що українське вино – це частина національного суверенітету. І ми почали.

Так, пам’ятаю, що старт українського проєкту був яскравим – то була колекція BigWinesBigArt, випущена у колаборації зі славетним на весь світ українським художником Іваном Марчуком. Це також була додаткова інвестиція, і чимала?

Розумієте, бренд BigWines мав одразу запам’ятатися, увійти в історію. І творчий союз видатного живопису з мистецтвом вина – найкращий шлях. Звичайно, то були значні інвестиції – але вони були необхідні, щоб об’єднати талант Івана Марчука з вином, гідним його імені. Отже, ми таке вино створили, розлили перший урожай Одеського Чорного 2022 року і оформили права на етикетку, натхненну генієм Івана Марчука. Це був початок історії успіху, пов’язаної з теперішнім і майбутнім України. Споживачі це зрозуміли й щиро прийняли ці вина, як ще один прапор спротиву.

Потім ми додали Тельті Курук, Сухолиманський, Піно Нуар та інші сорти тієї ж якості й естетики. Але дозвольте уточнити: я зробив це не сам. Мій досвід, звісно, відіграв роль, але справжньою рушійною силою стала Наталія Бурлаченко, серце й душа BigWines LLC. Вона надзвичайна, справжня українка, яка бореться і тут, і за кордоном, щоб довести існування й винятковість українського вина. Мабуть, не помилюся, стверджуючи, що на даний момент Наталія є найвідомішою в світі жінкою, яка випускає вино в Україні.

Чому ви не обрали відносно спокійне Закарпаття для реалізації винного проєкту під час війни? В одному з ваших попередніх інтерв’ю для Drinks+ розповідали про свою поїздку туди і з переконанням заявили: «Я маю повернутися!».

Це було до війни. Як я міг обрати спокій Закарпаття, коли молоді колеги борються під обстрілами на півдні? Виробляти вино в Україні сьогодні – це подвійна пристрасть: до вина і до свободи. Та я обов’язково повернуся до Закарпаття, бо це чудове місце для створення вин високої якості. Але спершу маємо виграти цю війну.

Як просувається будівництво виноробні поблизу Києва – там також буде один із виноградників? Чи могли б поділитися деталями щодо планів з енотуризму? Звісно, постійні обстріли – серйозна перешкода, але, можливо, вже є щось, що можна розкрити?

Ми будуємо головну виноробню всього за 14 км від центру Києва, уздовж мальовничого маршрута. Вона матиме найсучасніше обладнання, а довкруги – виноградники, адже це також буде Центр вина і дозвілля. Вже є земля, завершений дизайн і готові плани, обране обладнання. До кінця року фіналізуємо кошториси на будівництво. Дизайн – мінімалістичний і український. Це буде виноробня вищого рівня – оаза задоволення для всіх, хто любить вино.

Майже рік тому ви придбали популярний український бренд 46 Parallel. Як ви оцінили його розвиток за цей (хоч і короткий) період? Чи правильно припустити, що акцент буде зроблено на категорії ігристих вин?

Цей проєкт яскраво демонструє рішучість Наталії. Я зрозумів, що бренд зникає з кількох причин, і звернувся до його власників, які живуть за кордоном. Це мало стати сюрпризом – і додатковим навантаженням – для Наталії, бо я вірив (і досі вірю), що Україні потрібен преміальний, естетично оформлений бренд, який би представляв її у світі як винну країну з унікальним обличчям. Коли все було підготовлено, я сказав їй, що купуємо компанію, – а вона відповіла «ні». Тож я все скасував. Але через рік, одного дня вона сказала: «Давай купимо 46 Parallel – я готова розвивати цей бренд». І ми це зробили. Сьогодні 46 Parallel має структуру, яку підтримує Vinos de La Luz, а очолює її Наталія – яка стала знаковою фігурою українського виноробства як в Україні, так і за її межами. Бренд розширив асортимент, зберіг якість і естетику, досягнув чудових продажів на ринках, де раніше не був представлений. Завдяки своїй якості 46 Parallel готова відповідати на майбутні виклики винного ринку – це преміум сегмент із винятковим співвідношенням ціни та якості.

Українська компанія BigWines, що входить до міжнародної групи Vinos de La Luz і керується Наталією Бурлаченко, швидко здобула визнання в Україні, незважаючи на війну. Одним із її успіхів стало вино з українського флагманського сорту винограду – Одеський Чорний, кілька врожаїв якого отримали золоті медалі на міжнародних конкурсах. У винній спільноті Наталію часто називають амбасадоркою Одеського Чорного – як за презентацію високоякісних вин на конкурсах, так і за власні виступи на міжнародних платформах. На вашу думку, як змінюється імідж Одеського Чорного в Україні та за кордоном? Які унікальні характеристики приваблюють вас? І який український білий сорт, на вашу думку, міг би стати ідеальним доповненням до нього?

Одеський Чорний вже був присутній на ринку, його виробляли деякі з найшанованіших піонерів сучасного українського виноробства. Але ідея зробити його «флагманським» сортом країни, пов’язати з естетикою свободи, втіленою генієм Іваном Марчуком, і вперше представити на міжнародних конкурсах – це був блискучий хід Наталії. Вона змогла це реалізувати, бо саме працювала над поверненням України до Міжнародної організації виноградарства та виноробства (OIV), де сьогодні є уособленням українського виноробства. Коли вино з’явилося на внутрішньому ринку, воно вже мало 10 міжнародних золотих медалей, здобутих за рік. Його також виставляли на аукціонах під час великих заходів на підтримку Збройних Сил України. Це сорт має кілька важливих переваг: він створений знаменитим Інститутом Таїрова – українським науковим центром, відомим у світі – і має виняткову назву, адже коли кажете «Одеський Чорний», не потрібно пояснювати, звідки він. Одеський Чорний і Україна – це синоніми. На моє переконання, Одеський Чорний йтиме поруч із Тельті Курук – побратими різних кольорів, обидва – виняткові сорти, що дають надзвичайні вина.

Кілька років тому в одному з інтерв’ю нашому журналу ви розповідали, як колись стояли серед гір Китаю і оглядали рівнину внизу. І розмірковували – чи не інвестувати в цю, досить складну з багатьох аспектів, землю. У 2025 році ви двічі відвідали Китай. Чи є це ознакою, що продовжуєте про те думати? Що вас приваблює? Спостерігаючи за вашою відвагою як інвестора, наважуся припустити – труднощі?)))

Китай має багато вражаючих характеристик, окрім своїх 1,4 мільярда мешканців. За останні 15 років мене найбільше вразив його стратегічний розвиток інформаційної, автомобільної та винної індустрій. Коли я вперше відвідав Китай 30 років тому, я сумнівався, чи може одна партійна політична система справді сприяти прогресу. Через 30 років бачу, що країна успішно відокремила ідеологію від економіки. Зараз у Китаї більше університетів у топ-100 світу, ніж у США, технологічний прогрес настільки передовий, що якби його раптово застосували на Заході, він був би неконтрольованим. Промисловість виробляє неперевершені автомобілі за половину звичної ціни, а три провінції, призначені для виноробства, продовжують зростати в якості та обсягах, чітко наслідуючи, а іноді й перевершуючи національні плани. Усе це супроводжується формуванням середнього класу, який споживає без обмежень, бо в Китаї виробляється все, що існує у світі, часто дочірніми компаніями західних брендів. Цілком можливо, що Китай вже найбагатша країна світу. І коли його вина досягнуть бажаної якості, вони заполонять глобальний ринок. Ми повинні розуміти, що там відбувається, якщо хочемо конкурувати в майбутньому.

Vinos de La Luz мислить наперед – про те, яке винo світ питиме через 10–20 років. Якщо ми зможемо навчатися і спостерігати за тим, що роблять китайці, це стане великою перевагою. Так, я двічі був там цього року і незабаром повернуся – зокрема до Нінся, регіону з найбільшим потенціалом для майбутньої винної індустрії.

Згадаю ще одне з ваших інтерв’ю нам – у 2021 році ви передрікали виноробну революцію в Україні. Так і сталося – навіть попри війну. І в тій розмові казали, що бачите: крім необхідності масово підвищити якість, українським виноробам варто подолати дві проблеми – індивідуалізм і брак коштів (наша медіа група, яка однією з перших виводила українське вино на міжнародні обрії, все це пізнала не з чуток). З якістю сьогодні наче все за планом. А як сьогодні з двома останніми проблемами? Що порадите – адже без консолідації Україні складніше виходити на міжнародні ринки, а виноробній галузі – стати генератором валюти для держави (а це дало б зворотній рух – державну допомогу)?

Революція в українському виноробстві триває – вона лише почалася. Україна стане постачальником якісних вин із автохтонних і локально виведених сортів. Сьогодні економічна жертва, яку приносить Україна за для перемоги у війні, величезна. Втрата інтелектуального потенціалу – непоправна. Повернення мільйонів українців, які зараз виїхали, вимагатиме часу і колосальних ресурсів. Але якщо люди справді хочуть жити в Україні, бути українцями, і щоб це слово дорівнювало «нація і свобода», іншого шляху немає. Чим швидше буде відновлено мир, тим швидше розпочнеться «План Маршалла для України» – масштабна програма відбудови, подібна до післявоєнного відновлення Європи. Цей план принесе фінансування, необхідне і для винної галузі. Виробники та виноградарі мають підготуватися, об’єднавшись навколо спільного інтересу – розвитку. Потрібно створити потужну національну асоціацію виноградарів і фермерів, яка також просуватиме освіту та наукові дослідження. В Україні ми, виробники, маємо об’єднатися в асоціації, які будемо спільно підтримувати, але які очолять ті, хто справді живе вином. І маємо позбутися тих, хто бере гроші з виробників, обіцяючи неможливе. Такі люди сьогодні – перешкода для майбутнього галузі.

Наскільки нам відомо, Vinos de La Luz має власні канали дистрибуції на привабливих світових ринках. Можете розповісти про ці механізми?

Vinos de La Luz свого часу ухвалила стратегічне рішення створити або придбати власні дистриб’юторські компанії. Ідея проста: комерційна сила, тобто продажі, повинна йти поруч із портфелем вин із різних країн. Наявність дистрибуційного хабу в кожній ключовій країні дозволяє нам пропонувати всі вина з усіх регіонів для кожного каналу збуту – супермаркетів, HoReCa, винних бутиків і онлайн-магазинів – через один контакт. І це спрацювало саме так, як ми очікували. Аргентина, Іспанія та Україна – яскраві приклади. Кожен ринок має повний асортимент наших вин, що дозволяє досягати значної економії на міжнародних комерційних ресурсах. Big Wines вже експортує до Іспанії, Великої Британії та Італії через іспанський хаб. Поки що обсяги недостатні, щоб задовольнити зростаючий попит, оскільки пріоритет – внутрішній ринок. Але наша концентрована, самостійно керована модель дистрибуції виявилася дуже успішною для Vinos de La Luz.

Не хотіло б видатися банальною, але неможу не спитати: які найближчі плани?

Ті самі, що завжди – багато працювати і шукати рішення, які принесуть користь усій компанії Vinos de La Luz, включно, звісно, з діяльністю в Китаї.

Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook
• Instagram
• LinkedIn

Це інтерв’ю спочатку планувалося провести електронною поштою майже два місяці тому. Втім, доктор Рікардо Ф. Нуньєс наполіг на особистій розмові з Drinks+. Адже в нинішні часи думки підприємців мають значно більший резонанс, ніж до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. «Люди не повинні мати жодних сумнівів щодо того, як бізнес-лідери бачать майбутнє світової економіки, зокрема українського […]

На Barometer International Bar Show 2025 відбулася прем’єра  ORGANIC VODKA PERSHA GILDIYA – G1&OYESTER. Це перша у світі «морська» горілка з інфузією справжніх устриць, створена у партнерстві з ідеологом та засновником нідерландського бренду OYESTER Крісом Лібау (Chris Liebau).

Гостям шоу пощастило отримати новий для сучасних гурманів смаковий досвід, а DRINKS+ нагоду поспілкуватися з паном Лібау, який особисто презентував цей унікальний продукт, що докорінно змінює уявлення про горілку.

Як до вас прийшла ідея виробляти горілку з устриць?

Я справжній гурман: їжа та напої – це те, що робить мене щасливим. Я люблю море і полюбляю випити гідних міцних напоїв. Тож в якийсь момент зрозумів – на ринку не вистачає міцного алкоголю, що ідеально поєднувався б з морепродуктами. Коли задумався про власний бренд, вирішив зупинитися на міцному напої. І створити таку горілку, яка передавала б морський смак і відчуття, солонуватість і свіжість морського бризу. Ідея устричної горілки народилася з бажання поєднати силу моря, глибину смаку та чистоту натуральних компонентів.

За натхненням та інгредієнтами я вирушив в приморське містечко Єрсеке (Yerseke), де розташовані найкращі устричні ферми, і де я проводив шкільні канікули. Саме любов до цього місця, їжі, яка смакувала з дитинства, спонукала мене до ідеї створити напій, який би гармоніював із найкращими стравами з морепродуктів і риби.

Саме тому назва вашої горілки співзвучна з оyster – що означає «устриця» англійською?

OYESTER, звичайно ж, є натяком на англійське слово, що означає «устриця». Але не все так просто – літери YE, які мають інший колір у логотипі – це відсилка на літерний код, яким позначають рибальські човни з Yerseke. Устриці звідси постачають до найкращих ресторанів усього світу. Я дуже пишаюся тим, що працюю з ними і вшановую таким чином у назві бренду.

Можете поділитися секретом, що саме робить цю горілку «морською»?

Перш за все – історія і місце її створення. Я хотів виробляти справді «теруарну» горілку з якомога більшою кількістю місцевих інгредієнтів з мого рідного регіону. 

До її складу входить ніжний пшеничний дистилят, виготовлений з додаванням органічної суміші, де домінують три визначні інгредієнти: справжня м’якоть устриць, їхні мушлі та дикоросла рослина Samphire. До речі, назва «самфір» походить від рослини Herbe de Saint Pierre, названої на честь покровителя рибалок Святого Петра, оскільки росте вздовж узбережжя всієї Європи.

Також смакового ефекту додають кілька крапель фільтрованої та очищеної морської води.

Процес мацерації дозволяє спирту витягти всі захопливі смаки з інгредієнтів, які ми додаємо до дистиляту: суміші чорного перцю, коріандру, хмелю, лимона та лемонграсу – все органічне та натуральне.

Ви приймаєте участь у процесі виготовлення ?

Приготування горілки OYESTER – це те, що справді робить мене щасливим. Я багато чого готую сам. Відкриваю сотні устриць та готую суміш рослинних компонентів та мацератів. Але дистиляція – це дещо інше: тому працюю з чудовою винокурнею, насправді однією з найкращих і найстаріших у Нідерландах, у Східамі – це голландська столиця винокуріння. Там є фантастичний майстер, який допомагає мені дистилювати унікальний профіль смаку моєї горілки.

Які смакові особливості горілки OYESTER?

Моя горілка має солонуватий і легкий присмак морських устриць. Вона дуже м’яка – тож можна пити, не розбавляючи. Цю горілку ви можете вживати в чистому вигляді з їжею: вона насправді підкреслює смак страви. Незалежно від того, риба або моллюски, сирі чи приготовані на грилі, запечені чи смажені: OYESTER–найкращий напій, що до них пасуватиме.

А щодо коктейлів? Чи не заважатиме солонуватість горілки?

Дуже весело експериментувати з міксами. Це, мабуть, найкраща горілка, яку тільки можна уявити для «Кривавої Мері» чи «Брудного мартіні». В коктейлях з мартіні солоність тільки допомагає зробити мікс особливим і пікантнішим, виділяючи ноти всіх інгредієнтів.

Розкажіть про свою колаборацію з українським брендом PERSHA GILDIYA, результатом якого стало створення ORGANIC VODKA PERSHA GILDIYA-G1&OYESTER.

Ідею співпраці з потужними марками я завжди вважав цікавою і корисною для поширення інформації та розвитку бренду. Я хотів би, щоб мій бренд був знаний в усьому світі. Звичайно, поки я можу зберігати свою автономію та стратегію бренду.

G1&OYESTER – результат тривалих досліджень і пошуків ідеального балансу між мінеральністю морських інгредієнтів та м’якістю зернового спирту. Партнерство з PERSHA GILDIYA стало для нас логічним кроком, адже їхні стандарти чистоти та автентичності повністю відповідають нашій філософії.

G1&OYESTER поєднує українську майстерність та нідерландське ноу-хау, відкриваючи новий вимір у категорії преміального алкоголю.

____________

Досьє D+

ORGANIC VODKA PERSHA GILDIYA-G1&OYESTER cтворена для тих, хто цінує естетику, любить відкривати унікальні поєднання та шукає продукти з історією. Лімітований ручний розлив поєднує українські традиції виробництва з інноваційною ботанічною дистиляцією морських інгредієнтів, розробленою у Нідерландах. Ідеально смакує з морепродуктами, копченою рибою, ікрою, суші або як основа авторських коктейлів.

____________

На прохання  оглядача D+ випуск горілки G1&OYESTER прокоментував Анатолій Корчинський, CEO Bayadera Group (Україна):

«Співпраця з OYESTER – це не лише новий досвід, а й нагода показати потенціал української горілки у світовому гастрономічному контексті. Ми зробили прорив – і вийшли за рамки класичного продукту, щоб задати новий тренд у категорії. Поєднання української майстерності та нідерландської інноваційності дозволило створити унікальний смаковий профіль з морськими нотами на основі виключно органічних інгредієнтів».

Від себе прогнозуємо: поява на ринку України революційної G1&OYESTER має справити справжній фурор. Поєднання високотехнологічного українського виробництва з крафтовою по суті нідерландською інновацією, плюс неймовірно гастрономічний мікс смаків, безумовно, привернуть увагу як прогресивних сомельє, що шукають нового досвіду для своїх гостей, так і бартендерів, які прагнуть експериментів.

Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook
• Instagram
• LinkedIn

На Barometer International Bar Show 2025 відбулася прем’єра  ORGANIC VODKA PERSHA GILDIYA – G1&OYESTER. Це перша у світі «морська» горілка з інфузією справжніх устриць, створена у партнерстві з ідеологом та засновником нідерландського бренду OYESTER Крісом Лібау (Chris Liebau). Гостям шоу пощастило отримати новий для сучасних гурманів смаковий досвід, а DRINKS+ нагоду поспілкуватися з паном Лібау, […]

Про вина без алкоголю, але з вищою якістю.

Здорова реакція на прогрес та попит

Перші позиції безалкогольного вина з’явились на полицях WINETIME ще у 2018 році – як відповідь на перші дзвоники попиту. А основний крок вперед був зроблений у 2021-му, коли ми ввели в асортимент одночасно десятки позицій безалкогольних вин. Важко виділити одну лише причину зрушень у цій категорії. Швидше за все, спрацював комплекс факторів: існували світові тенденції на здоровий спосіб життя, які так чи інакше транслювались на українського споживача, – і це автоматично викликало попит. В той же момент активність і відкритість нашого департаменту алкоголю до змін і нововведень сформували таке середовище, що дозволило представити гостю наших магазинів широкий асортимент найпрогресивніших пропозицій.

Технологія та географія

На сьогодні асортимент цієї категорії покриває чи не весь попит (за виключенням умовних апелясьйонних вин, звісно ж). Тихі й ігристі, білі, рожеві, червоні, від сухих до напівсолодких з різноманітних країну світу (хоча, як на мене, питання географії «безалкоголки» далеко не першочергове). Звісно ж, є і різниці в технологіях виробництва. Спочатку відштовхувались від наявних пропозицій від діючих постачальників: Felix Solis, ZGM, Vintae, Peter Mertes тощо. Таким чином сформувався базовий асортимент. Проте, на сьогодні, враховуючи потенціал категорії, ми виділяємо окремий час для пошуку саме нових постачальників, пошуку нових рішень. І знову ж, в основу ідей і рішень лягає не географія, а, в першу чергу, якість пропонованого продукту, органолептика. Насправді ж, це наша принципова позиція стосовно всього ассортименту, тож б/а категорія – не виключення.

Ідеальні пропорції: ціна& якість

Цінова категорія дуже різниться в залежності від базової сировини і технології виконання. Умовно кажучи, стартує вона на сьогодні від 350 грн+ і, що логічно, плавно рухається вгору. Втім, яке вино гість в результаті ні вибрав би, може точно бути впевненим – вино варте тієї ціни. Я впевнений, б/а категорія вимагає особливого позиціонування, отже в кожному магазині мережі WINETIME ці вина презентуються увазі гостей на окремих полицях зі спеціальними плашками «Безалкогольне». Також на сайті виділена окрема категорія, що постійно оновлюється. Насправді, то один з принципів нашої практики: завжди і всюди прагнемо представити нашому гостю найширший вибір, незалежно від площі магазину. Зокрема, і вина цієї категорії представлені в асортименті, в кожному нашому магазині.

А покупці – хто?

Дійсно, то цікаве запитання. Бо споживач б/а вин має дуже різноманітний профіль. Звісно ж, більшість із них – молоді люди, проте, на мою думку, тут все більше залежить від способу життя споживача і його потреб в кожний окремий момент часу.

Як підкупити покупця)))

Ми комунікуємо з кожним сегментом споживачів. Дуже часто у нас проходять різноманітні промо акції, в яких беруть участь в тому числі й безалкогольні вина. Всі дані можна відслідковувати в наших соцмережах, на сайті і в Telegram. Більше того, якщо ви є фаном даної категорії, то алгоритми ІМ знайдуть вас в таргетованій рекламі. Ох, вже цей Інтернет!))

HoReCa – особлива історія

Чи можна порівняти продажі в HoReCa з обсягами в мережі або на сайті? Звичайно, ні. Адже там логіка інша;-) Проте, хочу звернути увагу: і там попит не просто існує, він зростає! Як не крути – і в закладах все частіше виникають запити наповнити келих освіжаючим, але не п’янким вином.

WINETIME – завжди на часі

Категорія вочевидь на підйомі. І сьогодні в нас ідуть постійні перемовини про нові позиції в асортименті. Таке наше бачення – відчувати тенденції часу (на те ми і WINETIME!) та швидко реагувати на попит. Благо – ми все для того маємо!

⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж ⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook: https://www.facebook.com/uadrinks
• Instagram: https://www.instagram.com/drinks.ua/ 
• LinkedIn: https://www.linkedin.com/company/drinks-media-group

Про вина без алкоголю, але з вищою якістю. Здорова реакція на прогрес та попит Перші позиції безалкогольного вина з’явились на полицях WINETIME ще у 2018 році – як відповідь на перші дзвоники попиту. А основний крок вперед був зроблений у 2021-му, коли ми ввели в асортимент одночасно десятки позицій безалкогольних вин. Важко виділити одну лише […]

Під завісу Concours Mondial de Bruxelles, що відбувся цього року в Китаї, після останнього калібрувального флайту, зареєстрованого на день, очільник конкурсу, пан Бодуен Аво (Baudouin Havaux) дав ексклюзивне інтерв’ю запрошеному до журі представнику D+. І пояснив, куди прямує конкурс, і чому він досі порівнює його з Олімпійськими іграми, попри те, що той ніколи не зупиняється на одному місці.

Катерина Ющенко: Багато винних шоу вручають медалі, проте CMB називає себе платформою «суспільних послуг». Яка основна місія?

Бодуен Аво: Мета полягає в тому, щоб надати споживачеві гарантію якості та відкрити його виднокрай до нових вин, до інших країн… Якість на першому місці, цікавість на другому.

К.Ю.: Ваші судді тепер передають дані в ШІ. Чому так сильно покладаємося на технології в такому сенсорному всесвіті, як вино?

Б.А.: Ми багато інвестуємо в штучний інтелект, і, перш за все тому, що це може допомогти споживачеві, виробнику, імпортеру та покупцеві. В цьому ще один сенс участі. Адже невелика виноробня не спроможна найняти потужну агенцію для визначення вірності свого стилю чи курсу. Тож наш звіт – це свого роду власний маркетинговий відділ для кожного учасника. Такий конкурс, як Concours Mondial de Bruxelles, – ідеальний маркетинговий інструмент для невеликого виробника. Ви платите вступний внесок – двісті двадцять євро – і якщо отримуєте медаль, то одержуєте фаховий фідбек та світову популярність.

К.Ю.: Ви продовжуєте відкривати бари CMB Wine & Spirits Experience – в аеропортах, центрах міст і незабаром онлайн. За цим форматом майбутнє?

Б.А.:  Нам потрібні вікна, через які можна звертатися до кінцевих споживачів. Бари розливають вина, що завоювали медалі, по келихах. Отже, виробники отримують присутність на ринках, до яких вони ніколи не змогли б так швидко дістатися самостійно.

К.Ю.: Конкурс зараз охоплює чотири сесії та тисячі зразків. З точки зору організатора, що залишається найскладнішим кроком в цьому механізмі?

Б.А.: Мабуть, побудова панелей. Якщо ви розбалансуєте суддівський стіл – забагато виробників, замало викладачів – ви зміните характер оціночного листа. Правильно поєднати все складніше, ніж відправити 7000 пляшок до пустельного аеропорту.

К.Ю.: Судді починають день з калібрувального флайту. Наскільки сувора зона допуску, перш ніж ви втрутитеся?

Б.А.: Стандартне відхилення вище 3,0 викликає червоний прапорець. Ми призупинимо роботу панелі, разом обговоримо еталонне вино та, за потреби, замінимо суддю, який не може переорієнтуватися.

К.Ю.: Ваш додаток для оцінювання передає інформацію штучному інтелекту, який надсилає оцінки органолептичних профілів назад виробникам. Чи отримували ви якісь заперечення від людей, які віддають перевагу старій паперовій системі?

Б.А.: Спочатку траплялися. Зараз більшості суддів подобається бачити, як їхні описи перетворюються на дані. Зворотній зв’язок безцінний для виноробень: ви отримуєте двадцять світових смаків, переведених у чіткі графіки протягом тижня.

К.Ю.: Обмеження – 30% медалей – є суворішим, ніж на багатьох конкурсах. Ви коли-небудь спокушалися його послабити?

Б.А.: Ніколи. Дефіцит лояльності захищає довіру. Якщо половина вин на полиці матиме нашу відзнаку, вартість кожної медалі знизиться до нуля.

К.Ю.: Як ви вирішуєте, яке саме місто прийматиме майбутню сесію?

Б.А.: Три фільтри: логістична потужність, продемонстрований потенціал якості та урядова чи торгова організація, готова розглядати подію як передачу знань, а не просто полювання за медалями.

К.Ю.: Чи з’являються нові категорії – низькоалкогольні, безалкогольні, альтернативні категорії учасників?

Б.А.: Низькоалкогольні з’являються частіше і швидше, ніж люди думають. Ми проводимо пілотні дегустації, щоб уточнити відповідну рубрику; адже показники якості змінюються разом із зменшенням вмісту етанолу.

К.Ю.: Заяви про сталий розвиток є всюди. Чи берете ви такі ознаки до уваги?

Б.А.: З 2026 року ми будемо вимагати вказувати основні дані щодо вуглецю тощо під час подання зразків. Це не вплине на сенсорний бал, але ми опублікуємо додатковий значок сталого розвитку поруч із медаллю.

К.Ю.:  Зрештою, який особистий момент досі викликає у вас мурашки по шкірі після тридцяти з гаком видань?

Б.А.: Таке відчуваю, коли бачу, як учасник-початківець – часто з крихітного регіону – бачить, як на його коді блимає «Велике золото». Ви спостерігаєте, як недовіра перетворюється на переможну усмішку, і ви знаєте, що завтра про це дізнається все їхнє маленьке містечко.

К.Ю.:  Через п’ять років – як виглядатиме ваш конкурс?

Б.А.:  Філософія – гарантія якості – не зміниться. Але ви побачите нас ближче до споживача: більше принад, можливо, навіть додаток, який сканує медаль і показує дегустаційну панель покупцю у режимі реального часу.

________________

Досьє D+

Результати Concours Mondial de Bruxelles 2025 дивіться тут:  Resultats • Concours Mondial de Bruxelles

⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж ⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook: https://www.facebook.com/uadrinks
• Instagram: https://www.instagram.com/drinks.ua/ 
• LinkedIn: https://www.linkedin.com/company/drinks-media-group

Під завісу Concours Mondial de Bruxelles, що відбувся цього року в Китаї, після останнього калібрувального флайту, зареєстрованого на день, очільник конкурсу, пан Бодуен Аво (Baudouin Havaux) дав ексклюзивне інтерв’ю запрошеному до журі представнику D+. І пояснив, куди прямує конкурс, і чому він досі порівнює його з Олімпійськими іграми, попри те, що той ніколи не зупиняється […]

Gigi winery, або Винний Дім Гігінеішвілі – одна з кращих виноробень України, яка понад 10 років створює вина преміальної якості на Вінниччині. Починалося все з простого хобі успішного бізнесмена Володимира Гігінеішвілі та побудованого ним винного підвалу. А у 2013 винниця (який знаковий лінгвістичний збіг!) трансформувалася на виноробню, лабораторію та сховище для витримки вин, обладнані за останнім словом науки та техніки. D+ дізнавався про нові обрії у Димитрія Камінського, СЕО і головного технолога Gigi winery.

Нові обрії – виноградники

Власники Gigi winery працювали над цим з моменту заснування, тож придбали у 2017 році біля Могилів-Подільська ділянку на 16 га. Ще коли купляли виноград у «Шабо», побачили, яким якісним він може бути, тим більше, якщо вирощувати самим. Торік підготували 6 га і на цю осінь висадимо 4,24 га лоз. Коли лише планували виноградник, запросили Університет Гайзенхайма проаналізувати наші умови. І з’ясувалося, що на 2017 рік нам не вистачало 5 сонячних днів для вирощування пізніх червоних сортів (Одеський Чорний, Сапераві). Але через зміни клімату сьогодні ризиків стало менше. Наразі плануємо 4 сорти: Іршаї Олівер (один з наших улюблених), Рислінг Рейнський, Піно Нуар та Одеський Чорний. В майбутньому досадимо цікаві автохтони, можливо щось з Європи.

Квеврі

Минулого літа ми привезли з Грузії 40 штук амфор. Але вирішили, що поки нам достатньо восьми по 1 200 л (загальний тираж приблизно 9 600 л). Перший рік робили оранж з Ркацителі і Шардоне. Шардоне зброджували у квеврі на меззі. Ркацителі, Сапераві і Одеський Чорний заклали майже по класичній кахетинськiй технології, єдина відмінність – без гребенів. Гребені в Україні погано дозрівають, вони не деревеніють, як у Грузії, і щоб зменшити ризики, робили без них. Решту зробили за традицією: процес бродіння у квеврі, потім амфори долили доверху, закоркували і лишили до кінця березня. Зараз їх дістали і готуємо до розливу. Сподіваюсь, на початку літа на якомусь з фестивалів презентуємо.

Нагороди та відзнаки

Останній рік ми рідко брали участь в конкурсах. Назву тейстинг у Варшаві, коли сім MW дегустували 100 вин України і обирали з них 24 найкращих, а потім – шортлист на 12. Наш «Алі- берне резерв» 2022 увійшов у ТОП-12 найкращих вин України. Далі це вино було відібрано до вин-амбасадорів 2024 року, що представлені в Cité du Vin (Бордо). Часто його обирають на офіційні державні прийоми. Плануємо подати на конкурси наші нові вина з квеврі.

Флагманські вина

Робимо мерло в двох стилях. Одне більш лайтове, ніжне, з ароматами фіалок, червоних фруктів, слив. Червоне на літо. Другий стиль – витримані мерло, насичені і в смаку, і в ароматі. Серед них є вино 2019 року, приміром, що досі зберігає потенціал для витримки в пляшці. Ще один флагман – вино з сорту Одеський Чорний, або Аліберне. Використовуємо дві назви, тому що їх розділяємо: «Одеський Чорний» – без витримки в бочці, «Аліберне» – витримане. У 2020 році, коли вперше в Україні відбувся конкурс вин з Одеського Чорного, наше «Аліберне» 2017 року завоювало титул «Найкраще вино України». Підтримують цю високу планку й інші вінтажі: «Аліберне» 2019 (витримане в бочці, володар платини Wine&Spirits Ukraine 2023), «Одеський Чорний» 2023. Якщо вам вдасться знайти ці вина, рекомендую спробувати. Також людям подобаються наші петнати. До речи, багато хто дізнався про нас саме через них. Далі захоплюються іншими винами і стають прихильниками Gigi winery.

Союз мистецтв

На деяких етикетках наших вин – репродукції творів колишнього посла Грузії в Україні Гели Думбадзе. Він є другом власника Gigi winery – Володимира Гігінеішвілі. Одного разу Володимир Карлович показав мені ці роботи, і я запропонував поєднати їх з нашими винами, адже обидва – витвори мистецтва. Наразі є лінійка з трьох вин: біле, рожеве, червоне, на етикетці кожного – роботи Гели Думбадзе. І наш петнат також прикрашає репродукція картини «Дон Кіхот». На майбутнє плануємо ще й рожевий петнат – художня етикетка вже готова.

Де замовити вино

У Києві працюємо з Goodwine, рестораном Клопотенка «100 років тому вперед», Artania Wine Bar. У Львові це «Винолови», Bad Boy, Goodwine, «Винарня». Наші вина представлені у 80% місцевих ресторанів та супермаркетів («Україночка», «Варшава»). Зараз плануємо відкривати у Вінниці винний бар з можливістю купити вино за цінами магазина за адресою вул.600-річчя, 9Б. Чекаємо гостей і на виноробні. Енотуристам пропонуємо екскурсію винарнею з дегустаціями та гастрономічні враження: обіди, пікники.

⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж ⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook: https://www.facebook.com/uadrinks
• Instagram: https://www.instagram.com/drinks.ua/ 
• LinkedIn: https://www.linkedin.com/company/drinks-media-group

Gigi winery, або Винний Дім Гігінеішвілі – одна з кращих виноробень України, яка понад 10 років створює вина преміальної якості на Вінниччині. Починалося все з простого хобі успішного бізнесмена Володимира Гігінеішвілі та побудованого ним винного підвалу. А у 2013 винниця (який знаковий лінгвістичний збіг!) трансформувалася на виноробню, лабораторію та сховище для витримки вин, обладнані за […]

Єдність – це сила. Сьогодні кожен українець розуміє цю мудрість як жодна інша нація. Але галузева, «цехова» єдність досягається непросто – надто різні інтереси, часом конкурентні. І все ж в Україні виникло і потужно розвивається унікальне об’єднання, що цементує в єдину міцну будівлю одночасно кілька професійних спільнот, в тому числі різноманітні сектори виноробної галузі. D+ звернувся до Володимира Печка – голови Громадської спілки «УКРСАДВИНПРОМ» з проханням прокоментувати, як вдалося об’єднати такі різні бізнеси, і як це працює – навіть в умовах війни. 

Очолюваному мною «УКРСАДВИНПРОМу» наступного року виповнюється 10 років. По суті, спілка все життя діяла в умовах війни з рф. Але, незважаючи на це, нам вдалося об’єднати дуже різні господарства – виноробів та ягідників, виноградарів та науковців, садівників та дистилерів. Думаю, головні магніти, що збирають людей до нас, – ентузіазм, оптимізм та відданість справі.

На сьогодні ГС об’єднує близько 280 учасників – це виробники фруктів, ягід і винограду, підприємства з переробки, виробники винопродукції, які представляють 85% загального виробництва в Україні, а саме коньячної, винопродукції, крафтових напоїв; також асоціації виноробів та профільні наукові і освітні установи.

Дієвість нашої спілки та привабливість членства підсилює активна міжнародна діяльність. ГС «УКРСАДВИНПРОМ» є учасником впливових об’єднань, зокрема Fédération Internationale des Vins et Spiritueux (FIVS), яка об’єднує представників алкогольної галузі з понад 25 країн і працює над сталим розвитком та зменшенням торговельних бар’єрів, а також Wine in Moderation (WiM) – міжнародної ініціативи з формування відповідального споживання вина, що охоплює понад 15 країн. У 2022 році спілка спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України ініціювала процес повернення України до ключової міжнародної інституції у сфері виноробства – Міжнародної організації винограду та вина (OIV).

Окрім участі в спільних проєктах, «УКРСАДВИНПРОМ» активно популяризує українське виноробство: організовує дегустації вин з вітчизняних сортів в Україні та за кордоном (зокрема в Бургундії під час святкування 100-річчя OIV), проводить фестивалі, надає консультації з ліцензування, а також займається просвітницькою діяльністю.

Водночас сприяє впровадженню міжнародних стандартів (GlobalG.A.P., ISO, HACCP) у виробництві фруктів і ягід, аналізує документи для держкомпенсацій та бере участь у розподілі коштів держпідтримки.

Ми сприяємо залученню інвестицій та експорту української продукції на всі континенти світу. ГС здійснює маркетинговий супровід підприємства на виставках, заходах та в міжнародних медіа. Маркетингова підтримка – то комплекс робіт з просування українських виробників на міжнародних ринках збуту. ГС «УКРСАДВИНПРОМ» разом з партнерами постійно організовує спільні стенди та бере участь у міжнародних виставках (Riga Food, Anuga, Gulfood, Fruit logistica, SIAL тощо).

Неабияку вагу має наша діяльність щодо захисту інтересів членів ГС. Юридичний відділ ГС здійснює відповідний супровід підприємств в умовах високої конкуренції та мінливості чинного законодавства. ГС мінімізує ризики і здійснює пошук найбільш ефективних шляхів захисту підприємств.

Завдяки активній та послідовній роботі спілки, численним офіційним зверненням до Кабінету Міністрів України, профільних міністерств і народних депутатів, з 2017 року вдалося досягти надзвичайно важливого результату – відновлення державної підтримки галузей садівництва, виноградарства та хмелярства. Відновлення компенсації для галузей – це результат багаторічної роботи з відстоювання інтересів українських садівників і виноградарів, і яскравий приклад того, як фаховий діалог між виробниками та владою здатен впливати на стратегічні рішення на державному рівні.

Наша співпраця з профільними науковими установами України дозволяє надавати як консультативну, так і технологічну допомогу виробникам, впроваджуючи передові розробки вітчизняних науковців.

Ще один важіль – спільні закупівлі. ГС допомагає підприємствам об’єднуватись для спільного придбання товарів, засобів захисту рослин, добрив чи послуг на більш вигідних умовах.

Завдяки співпраці з International Trade Center (ІТС) вдалося не лише організувати ключові заходи, зокрема розробку Стратегічної дорожньої карти розвитку виноградно-виноробної галузі України, але й зміцнити міжнародну співпрацю. Важливим кроком у цьому напрямку стали робочі поїздки українських виноробів до Молдови, Грузії, Вірменії, Іспанії та Франції – країн із багатою виноробною традицією. Такі ініціативи сприяють системному розвитку галузі.

Важлива сфера – представництво інтересів членів ГС в органах державної виконавчої влади, що призводить до розробки законопроєктів та постанов, які дозволяють галузі розвиватися, виходити на нові ринки збуту та обсяги.

І вишенька на торті нашої діяльності – залучення інвестицій до вітчизняних виробництв у межах авторитетних міжнародних грантових програм.

Вважаю, що за ці роки «УКРСАДВИНПРОМ» сформувався в найвпливовіше загальнонаціональне об’єднання і, аналізуючи плідний врожай діяльності, переходить вже на вищий – репрезентативний щабель розвитку, заявляючи про Україну на світовій арені.

⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж ⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook: https://www.facebook.com/uadrinks
• Instagram: https://www.instagram.com/drinks.ua/ 
• LinkedIn: https://www.linkedin.com/company/drinks-media-group

Єдність – це сила. Сьогодні кожен українець розуміє цю мудрість як жодна інша нація. Але галузева, «цехова» єдність досягається непросто – надто різні інтереси, часом конкурентні. І все ж в Україні виникло і потужно розвивається унікальне об’єднання, що цементує в єдину міцну будівлю одночасно кілька професійних спільнот, в тому числі різноманітні сектори виноробної галузі. D+ […]

Він знає про м’ясо все. Його називають Майстром стейків, адже за плечима Олега Старуна 20-річний досвід роботи шеф-кухарем в провідних стейк-хаусах України. Ми поспілкувались з паном Олегом і дізнались, чому американська яловичина така смачна і в чому секрет ідеального стейку. А ще отримали рецепт від шефа. Ділимось!

Drinks+: Ви маєте статус експерта з м’яса від Американської асоціації виробників мраморної яловичини, свого часу проходили навчання в Техасі. До того ж, за фахом ви – технолог харчової промисловості, тож американське стажування вже сприймали з позицій профі. Можете розповісти, що найбільше тоді в Америці вразило і чому навчило, перетворивши на Майстра, які скіли використовуєте і досі?

Олег Старун: Від Америки в мене залишилися найпозитивніші враження. Взагалі, вчитися за межами своєї країни, це завжди цікаво. Думаю, багато шеф-кухарів підтримають мене у цьому. Адже коли ти їдеш в іншу країну отримувати інформацію про те ж саме м’ясо (як в даному випадку), це не просто інформація. Ти отримуєш нові емоції, дізнаєшся нові технології, нові подачі тощо.

Мені пощастило на запрошення USMEF побувати в Техасі – самому м’ясному штаті. Дуже сподобалося, що місцевий Університет сільського господарства – це освітня установа найвищого рівня, яка дає глибокі та всебічні знання. У нашому випадку ми розбирали бичка, як «Лего»: де який м’яз знаходиться, як вони діляться, світові розруби… Мені, як кухареві, це було неймовірно корисно. Я дізнався багато нового. І так, всі ті знання та навички, що отримав у Техасі, використовую й досі.

D+: Напевне ж ви працювали не лише з американським продуктом, але й з австралійським, новозеландським? Що відрізняє саме американську яловичину, чому шефи обирають саме цю пропозицію?

О.С.: Насамперед йдеться про те, що в Америці існує власна культура вирощування та споживання яловичини. Наприклад, одна з найпопулярніших порід – Абердін-Ангуська, як і багато інших м’ясних порід, не походить з Америки, її до Америки завезли. Але завдяки грамотному підходу до вирощування більшість її асоціює вже саме з Америкою. Щоб пояснити цей феномен, трохи зануримося в технологію: відмінність американського продукту від інших в тому, що тварин, які йдуть на мармурове м’ясо, стейки, перед забоєм догодовують переважно кукурудзою. Саме це і дає м’ясу солодкуватий присмак та особливий аромат. Через те, що в м’ясі більше цукрів, воно краще карамелізується і під час приготування разом з жиром дає неймовірний аромат. Така відгодівля обумовлена тим, що в Америці великі поля кукурудзи. І якщо порівнювати з Австралією, де у відсотковому співвідношенні від загальної маси зерна (пшениця, ячмінь), кукурудзу в корм додають приблизно 15-20%, в Америці все навпаки – кукурудза займає левову частку раціону. Якщо взяти два стейки – американський та австралійський, американський буде дуже легко визначити за смаком.

Якщо говорити про Нову Зеландію, то там взагалі немає зернової відгодівлі, переважно вони годують тварин травою, з невеликим додаванням зернових. І порівнюючи новозеландський стейк з американським, навіть не будучи експертом з м’яса, можна відчути різницю. Відрізняється Нова Зеландія й від Австралії. А ось якщо взяти Австралію та Уругвай чи Аргентину, тут вже спірно, хтось відчує різницю, хтось ні. Багато залежить від виробників, як вони годують тварин, від цього залежить кількість вкраплень жиру, а отже й смак. Але як би там не було, – американська яловичина відповідає найвищим світовим стандартам.

D+: Ваша кар’єра шефа була блискавичною: ви ставили кухню самих преміальних м’ясних ресторанів української столиці і міняли місця роботи за власним бажанням. А зрештою обрали той, де облаштована відкрита кухня, – принаймні так ви пояснювали це рішення в одному з інтерв’ю. Досить несподіваний аргумент для того, щоб шефу залишити успішний та солідний заклад, чи не так? Що вам це дало?

О.С.: Я завжди відкритий до людей. Така кухня – як театр. І це зовсім різні відчуття – коли ти готуєш у закритому приміщенні, і коли готуєш там, де люди можуть підійти, подивитися технологію і навіть взяти у цьому участь. Чому б ні? Мені це цікаво. Люди хочуть театру, люди не йдуть до ресторану лише за їжею, люди йдуть за сервісом, за емоціями. В першу чергу за емоціями. Стейк можна приготувати й вдома. У ресторані з відкритою кухнею все відбувається на очах, все прозоро і викликає багато емоцій.

D+: Чи не саме цим принципом – фідбек понад усе – продиктоване ваше рішення останнього періоду: розвиток власної справи на «Столичному» ринку в Києві. Виглядає, що Ви практично з високого подіуму «пішли в народ». І понесли туди усі ті преміальні продукти. Ще одне парадоксальне рішення! Адже воєнний час – не найкращий період для подібних експериментів. Простіше було б пересидіти за спиною іншого власника якогось закладу…

О.С.: Бажання зворотного зв’язку – моя перша мотивація. Головне, щоб він був інформативним. Наприклад, якщо хтось скаже мені, що в моєму борщі щось не так – це теж фідбек, але я хочу конкретно знати, що саме не смакує, я візьму це до уваги і подумаю, як виправити. А якщо конкретика відсутня, то я вважаю, що з моїм борщем все гаразд, то може день у гостя видався поганий. Щодо «Столичного» ринку, я не прив’язувався до місця – я прив’язувався до ідеї, що це має бути стрітфуд, але з якістю ресторану. Ми маємо позитивні відгуки, люди до нас йдуть. І я не обмежуюсь «Столичним», планую мережу стрітфудів по місту.

D+: Чи можна сказати, що це втілився в життя той самий «шеф-тейбл» в абсолютному розумінні, про який ви колись розповідали? Можете детальніше розказати про принципи роботи, цілі, як іде справа зараз? Чи проводите майстер-класи? І як же бути з пейрингом: м’ясо є, а де вино?!…

О.С.: Як я вже казав, справи йдуть добре, люди до нас тягнуться. Щодо принципів – перш за все, це задоволений гість і правильний продукт (тобто, не розповідати про вищий сорт, а насправді його застосовувати). Мабуть чесність – і є найголовнішим принципом. Треба бути чесним із собою, зі співробіт- никами, взагалі у бізнесі. Майстер-класи наразі проводжу не часто, це може бути щось на запит, для конкретного ресторану. Ну, а стосовно вина, то в мене на локації його немає. Пропонуємо лимонад власного виробництва, дещо зі слабоалкогольних напоїв. Погодьтеся, дивно стати посеред ринку із декантером і розповідати щось на кшталт «ось до цієї шаурми підійде такий-то конкретний гран крю…» – кумедно, не той формат. Але думки бродять: в планах робити барбекю і можливо тоді ми співпрацюватимемо із сомельє.

D+: Ваша дружина, наскільки нам відомо, також шеф-кухар. Розкажіть про свою другу половину, будь ласка. Які спільні уподобання в гастрономії? Взагалі, як два шефа уживаються на одній домашній кухні?))

О.С.: Так, моя дружина також шеф. Ми і раніше працювали разом, на майстер-класи виїздили, і зараз разом – працюємо у чотири руки. Нам не потрібно одне одному прописувати якийсь план, хто й що робить, за що відповідає. Все зрозуміло без зайвих слів. Мені з цим пощастило, маю свого особистого шефа)). Ну, а вдома – хто захотів, той і готує. Можливо в це складно повірити, але так воно і є.

D+: Як би ви оцінили актуальну ситуацію з поставками продуктів, зокрема м’ясних, під час війни? Які ризики? Адже раніше доставка м’яса з США в Україну займала десь 10 днів, то як зараз?

О.С.: Я бачу, що процес логістики подовжився десь удвічі через відсутність прямого авіасполучення. Якщо раніше охолоджений продукт доставлявся за 10 днів, а заморожений міг йти морем 90, то зараз доставка охолодженого відбувається протягом 20-25 днів. Для м’яса це некритично, під час доставки воно проходить процес дозрівання, відбувається автоліз. Але все одно є ризики. Продукт доставляється літаком, потім його везуть у холодильнику, а коли кордон перекривають, – постачальникам доводиться чекати. Проблеми відчувають усі. Наприклад, перед Новим роком якась частина продуктів взагалі не приїхала через перекриття кордонів.

D+: Який взагалі шлях проходить продукт, який потім перетворюється на справжній, ідеальний стейк?

О.С.: Насамперед – це повинен бути якісний продукт. Друге – людина, яка розуміє, як із цим продуктом працювати. І третє – не заливати м’ясо якимось умовно гостро-солоно-солодко-кислим соусом: ми не зрозуміємо ні соусу, ні стейку. Потрібна ясність в голові, що ти робиш, і чи прийде до тебе гість ще раз (або не раз), на цю страву. Тому я і люблю відкриту кухню – бачу емоції гостя.

D+: З ким із дистриб’юторів співпрацюєте по м’ясу? Хто і з яких причин імпонує?

О.С.: Дуже давно і щасливо працюю з компанією «7 Континент». Десь з 2010 року. За цей час приготував не одну тонну м’яса, яке вони завозили.

D+: Чи змінився м’ясний асортимент у зв’язку із війною, з якими саме продуктами зараз зручніше (вигідніше) працювати, чому? Взагалі, яке саме м’ясо будете пропонувати з нової локації?

О.С.: Я думаю, що асортимент змінився у кожній галузі. Щось зникло, щось додалося. Втім, усі ключові преміальні продукти, в тому числі, американські стейки, може не в тих обсягах, як до війни, але завозять. В тому числі і яловичі томагавки – дуже ефектні по формі і класні за смаком Рібай стейки, назва яких сьогодні звучить для українців так привабливо))). На новій локації американське м’ясо будемо пропонувати киянам під час BBQ weekends.

D+: На очі потрапила сторіз, де робите сендвич з ростбіфом, піцу з італійською моцарелою. Як справляєтеся з економікою, готуючи з преміальних продуктів на ринку (на ринку, Карл!))).

О.С.: Якщо говорити про економіку бізнесу, то, звичайно, польський сир дешевший за італійський, але лише на 20%. У мене не так багато йде сиру на блюда. І якщо я беру для своєї піци італійське борошно і даю тісту ферментуватися 72 години (тобто «заморочуюсь»), то чому при цьому я не можу покласти в ту піцу італійський сир? Бізнес йде. Економіка працює. Хоча ми й відчинили вікна наших контейнерів лише у листопаді місяці, а це означає, що топового сезону ще не було. Подивимося, що буде за рік.

D+: Коли ми говоримо про американську яловичину, дуже цікавою темою є альтернативні американські продукти. І, як нам здається, вона мало розкрита. Розкажіть, будь ласка, про це.

О.С.: Так і є, споживачеві ця тема маловідома. Але насправді це дуже цікаво. Маючи справу з альтернативними частинами американської яловичини, необхідно розуміти, з чим ти працюєш. Якщо взяти, наприклад, преміальний Рібай без кістки, з одного розрубу ми нарізаємо 12-14 стейків і вони будуть плюс-мінус однакові. Але якщо взяти інші розруби, скажемо, Чак Ай Ролл, з нього вийде більше стейків, але треба вміти з ним працювати (вирізати та зачистити), а для цього потрібні певні навички, інакше стейк буде жорстким. Або Хенґінг Тендер (стейк М’ясни- ка) – з ним та сама історія, якщо не вміти його готувати, блюдо теж може вийти невдалим.

Розрубів, які потрібно вміти правильно готувати, насправді багато, і цьому потрібно вчитися: зрозуміти як рі- зати, під яким кутом, з якого боку, чи прибирати жир, чи є всередині сполучна тканина тощо. Хтось, звісно, вчиться на власних помилках, але краще все ж вчитися у професіоналів. І, до речі, USMEF регулярно проводить такі навчання. Особисто мені з альтернативних частин американської яловичини подобається грудинка, з якої роблять пастрамі. Це м’ясо має чудовий смак та неймовірну соковитість. На моєму BBQ weekends воно обов’язково буде!

D+: Знаємо, що ви – не прихильник рецептів і віддаєте перевагу авторській імпровізації. Але хочемо скористатися вашою кваліфікацією і набути собі та читачам трохи вміння готувати ідеальне м’ясо. Поділіться, будь ласка, актуальним святковим блюдом.

Рецепт від шефа Олега Старуна

«Шатобріан з фуа-гра, ягідним соусом та гарніром зі шпинату і томатів»

Інгредієнти: головна частина яловичої вирізки 400г, фуа-гра ескалопи 150г, чебрець, часник 2г, сіль, перець горошок мікс, олія рослинна.

Приготування: стейк солимо, перчимо і обсмажуємо на розпеченій пательні з усіх боків з додаванням часнику та чебрецю. Коли стейк стане рум’яним, кладемо його на деко і доводимо до готовності в духовці при температурі 180 °C 10 хвилин. Температура в товщі волокон повинна бути 45 °C. Залишаємо стейк відпочити протягом 3-х хвилин. Ескалопи з фуа-гра солимо, перчимо та обсмажуємо на розпеченій пательні без додавання олії з усіх боків.

Інгредієнти для ягідного соусу: мікс ягід 60г, цукор 10г, червоне вино 50г, чебрець 1г.

Приготування: ягоди з цукром і вином треба довести до кипіння, додати пару гілочок чебрецю і про- варити 3-5 хвилин. Після дістати чебрець, суміш пробити блендером і пропустити через дрібне сито.

Інгредієнти для гарніру: шпинат свіжий 50г, томати чері 50г, вершкове масло 20г, часник 2г, сіль, перець.

Приготування: на вершковому маслі обсмажуємо шпинат із додаванням часнику та томатів. Солимо, перчимо.

Подача: на тарілку викладаємо гарнір. Стейк нарізаємо на медальйони і, чергуючи з фуа-гра, викладаємо на гарнір, по краю гарніру додаємо на тарілку ягідний соус.

⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж ⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook: https://www.facebook.com/uadrinks
• Instagram: https://www.instagram.com/drinks.ua/ 
• LinkedIn: https://www.linkedin.com/company/drinks-media-group

Фото надані компанією ТД «7 Континент»

Він знає про м’ясо все. Його називають Майстром стейків, адже за плечима Олега Старуна 20-річний досвід роботи шеф-кухарем в провідних стейк-хаусах України. Ми поспілкувались з паном Олегом і дізнались, чому американська яловичина така смачна і в чому секрет ідеального стейку. А ще отримали рецепт від шефа. Ділимось! Drinks+: Ви маєте статус експерта з м’яса від […]