Увага!

Увага! На сайті використовуються cookie файли.

The site uses cookie files

Даний сайт має вікове обмеження.

This site has age restrictions!

Я підтверджую, що мені, на жаль, давно виповнилося 18 років
I confirm that I have 18 years!
prowein
prowein

Gastronomy and Wine Portal

Нова Зеландія в новому стилі. Villa Maria відкриває еру оновленого дизайну

Один із найвідоміших виноробів Нової Зеландії – Villa Maria – представив оновлений дизайн упаковки для своїх популярних серій Private Bin і Cellar Selection.


Ключовим елементом редизайну Villa Maria стали полегшені скляні пляшки вагою лише 390 г, що дозволяє суттєво скоротити вуглецевий слід і відповідає довгостроковим екологічним зобов’язанням компанії.

Villa Maria також оновила дизайн етикеток, роблячи їх більш сучасними та виразними, водночас підкреслюючи преміальність і походження вин.

Villa Maria

У компанії зазначають, що ці зміни – частина ширшої стратегії сталого розвитку, спрямованої на зниження впливу виноробної галузі на довкілля при збереженні високої якості продукції. Villa Maria наголошує, що екологічна відповідальність є одним із ключових принципів їхньої філософії, тож перехід на легші пляшки та сучасні матеріали – це не просто модний крок, а продумана інвестиція у майбутнє. Виноробня вже багато років впроваджує практики, що підтримують біорізноманіття, раціональне використання ресурсів та зменшення викидів CO₂, і новий дизайн упаковки органічно продовжує цей шлях сталого розвитку.

Нова Зеландія вже давно асоціюється з витонченою елегантністю вин та виноробною майстерністю світового рівня. Ми неодноразово писали про легендарну Cloudy Bay, яка була і номінантом, і переможцем Wine Travel Awards, підкреслюючи її винятковий внесок у розвиток винного туризму. Саме тому з особливою радістю нагадуємо, що п’ята ювілейна кампанія премії Wine Travel Awards (WTA) 2025–2026 стартує 15 грудня 2025 року.

Приєднуйтеся до глобальної спільноти лідерів виноробства та винного туризму й отримуйте переваги від цільової маркетингової кампанії на численних міжнародних ринках.

!!! Крайній термін подання заявок: 28 лютого 2026 року.

Надсилайте свої заявки на WTA 2025–2026 на адресу: winetravelawards@gmail.com

Подати заявку на участь у Wine Travel Awards (WTA) 2025–2026.



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!


Джерело: harpers.co.uk, villamariawines.com
Фото: facebook.com/villamariawines, harpers.co.uk

Один із найвідоміших виноробів Нової Зеландії – Villa Maria – представив оновлений дизайн упаковки для своїх популярних серій Private Bin і Cellar Selection. Ключовим елементом редизайну Villa Maria стали полегшені скляні пляшки вагою лише 390 г, що дозволяє суттєво скоротити вуглецевий слід і відповідає довгостроковим екологічним зобов’язанням компанії. Villa Maria також оновила дизайн етикеток, роблячи […]

Виробництво вина в Румунії зросло на 29% у 2025 році

Румунія демонструє одне з найдинамічніших відновлень винної галузі в Європі. За даними Wines of Romania у 2025 році країна виробила близько 4,1 млн гектолітрів вина. Це на 29% більше, ніж у 2024 році, і на кілька відсотків перевищує середній показник за останні п’ять років. Отже, виробництво вина в Румунії впевнено зростає, а сам ринок набирає нового імпульсу для подальшого розвитку.


Попри складний початок сезону – весняні заморозки, локальні бурі з градом і періоди посухи – виробникам вдалося отримати значно кращий результат завдяки сприятливій осені. Фахівці відзначають виражені добові перепади температур та опади перед збором врожаю, що забезпечили оптимальне дозрівання ягід. У більшості виноробних регіонів виноград досяг гармонійного балансу цукру та кислотності, що сприяло виробництву вин доброї якості, про що свідчать дані Wines of Romania.

На тлі того, що загальне виробництво вина в ЄС у 2025 році залишилося нижчим за середній рівень, румунський приріст вигідно виділяє країну серед інших виробників. Світовий ринок також демонструє поступове відновлення: за оцінками OIV, глобальний обсяг виноробства зріс орієнтовно на 3% порівняно з попереднім роком. 

Експерти вважають, що успішний врожай 2025 року зміцнить позиції Румунії на європейському винному ринку та сприятиме підвищенню конкурентоспроможності румунських вин у міжнародній торгівлі.



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!


Джерело: winesofromania.com, oiv.int, zfenglish.com
Фото: romanianwine.co.uk

Румунія демонструє одне з найдинамічніших відновлень винної галузі в Європі. За даними Wines of Romania у 2025 році країна виробила близько 4,1 млн гектолітрів вина. Це на 29% більше, ніж у 2024 році, і на кілька відсотків перевищує середній показник за останні п’ять років. Отже, виробництво вина в Румунії впевнено зростає, а сам ринок набирає […]

London Wine Fair змінила власника: на сцену експохабів вийшла нова компанія – Vindustrious

Сенсаційне повідомлення з Лондону: London Wine Fair переходить до Vindustrious. У наступному 2026 році світ побачить найбільшу британську виставку London Wine Fair у оновленому вигляді і під управлінням нового власника. 31 жовтня відбувся перехід права власності від Hemming Group до Vindustrious – нової структури, створеної директором виставки Ханною Тові (Hannah Tovey), – шляхом викупу активів чинним менеджментом за підтримки приватного інвестора Perrin & Partners.


Повідомляється, що LWF і надалі очолюватиме пані Тові, але тепер і як власниця, і вона повністю збереже колишню команду. Отже, стабільність менеджменту гарантує безперервність у підготовці до заходу 2026 року. Для учасників та відвідувачів ці зміни вочевидь позитивні: досвідчена команда гарантує надійність, а нові інвестиції відкривають розширені можливості.

До речі, ця угода виглядає знаковою напередодні святкування у наступному році 45‑ї річниці London Wine Fair. Спостерігачі ринку передбачають, що ця зміна власників, яка апріорі несе нові амбіції та натхнення, дозволить виставці увійти в нову еру для індустрії напоїв.

Зауважимо, що London Wine Fair досягла значних успіхів за останні два роки, коли зростання повернулося до рівня, що був напередодні пандемії. Ханна Тові, яка керує London Wine Fair з 2017 року, успішно провела виставку через найскладніший період її історії, створивши перший повністю цифровий захід під час ковідних локдаунів, а згодом розвинула актуальний гібридний формат. Як досвідчений професіонал індустрії напоїв, вона заснувала Imbibe Magazine, imbibe.com та виставку Imbibe Live, а також успішно працювала над кількома іншими провідними виданнями та бізнесами у сфері івентів.

 

 

Сьогодні команда LWF повідомляє, що хоча London Wine Fair переходить до Vindustrious, але бронювання та перспективи виставки 2026 року вже на 14% випереджають показники минулого року. Та й у 2025 році провідний британський  експомайданчик напоїв демонстрував красномовну позитивну динаміку.

London Wine Fair 2025 потрапила до шорт‑листа чотирьох престижних нагород Exhibition News Indy Awards: «Торгова виставка року», «Програма контенту року», «Зростання виставки року» та «Найкращий директор заходу» для Ханни Тові, а також отримала високу відзнаку у двох категоріях – «Найкращий директор заходу» та «Торгова виставка року».

Ханна Тові прокоментувала нещодавню угоду: «Викуп London Wine Fair є важливою та захопливою сторінкою в історії заходу. Ми гарантуємо, що виставка залишиться в центрі британської індустрії напоїв, забезпечуючи дієву платформу для бізнесу, дискусій, освіти та налагодження контактів. Після фантастичного заходу 2025 року, який приніс 40% зростання доходів, всупереч загальним негативним ринковим тенденціям, ми активно готуємося до нашого 45‑го шоу і передбачаємо, що виставка у 2026 році стане ще більш яскравою подією».

Drinks+, що є багаторічним медіапартнером London Wine Fair, зв’язався з пані Тові і розпитав детально про плани організаторів London Wine Fair 2026, що відбудеться з 18 по 20 травня в Olympia.

Читайте інтервью з Ханною Тові у наших найближчих випусках.

Бажаємо Ханні Тові та її команді ще багато “врожайних” років!

І нагадуємо: традиційно Drinks+ та наш проєкт Wine Travel Awards (який також світкуватиме в 2026 році ювілей – 5 років) представлятимуть на розширеному спільному стенді під час London Wine Fair каталог номінантів премії та напої самих учасників нашого дружнього міжнародного комьюніті. Запрошуємо приєднатися до видатної події в Лондоні!

Для додаткової інформації, будь ласка, звертайтеся: dimdi@ukr.net

 



 

Приєднуйтесь до наших соцмереж

 Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

 Кожен лайк  сприймаємо як тост!


 

Сенсаційне повідомлення з Лондону: London Wine Fair переходить до Vindustrious. У наступному 2026 році світ побачить найбільшу британську виставку London Wine Fair у оновленому вигляді і під управлінням нового власника. 31 жовтня відбувся перехід права власності від Hemming Group до Vindustrious – нової структури, створеної директором виставки Ханною Тові (Hannah Tovey), – шляхом викупу активів […]

Rot Weiss Rosé знає: Чого насправді хоче молоде покоління споживачів вина Австрії

Донедавна маркетологи не мали достовірних даних про те, що міленіали та покоління Z в Австрії насправді думають про вино. Це спонукало Austrian Wine восени 2024 року провести опитування понад 700 молодих людей віком від 20 до 35 років, яке дало сенсаційні результати – з огляду на усталену у світі думку, ніби генерації, що побачили світ за питущими бебі-бумерами, здебільшого відмовляються від вина та й алкоголю в цілому. На основі цих даних було створено Rot Weiss Rosé (RWR) – новий бренд австрійського вина, орієнтований на молодих споживачів та сучасний спосіб сприйняття вина.


Отже, цифри переконливі: 84% вживають алкоголь, а дві третини (67%) віддають шану келиху вина хоча б зрідка, причому вино є більш популярним, ніж пиво (56%) та коктейлі (53%). Навіть якщо вони тягнуться до келиха рідше, ніж попередні покоління, вино є явним лідером у спільноті міленіалів та покоління Z.

Що робить вино привабливим для них? Смак, дружня атмосфера та релаксуюча атмосфера є головними факторами.

Чого, на їхню думку, бракує? Легких можливостей насолодитися вином та більших знань про нього.

Саме тут і з’являється новий бренд Austrian Wine rot weiss rosé (RWR). Назва це гра слів, що поєднує кольори австрійського прапора червоний, білий, червоний та три основні кольори вина. Орієнтуючись на споживачів австрійського вина віком від 20 до 35 років, RWR використовує формати, які передають інформацію у легкодоступній формі, сприяють зустрічам та дозволяють сприймати вино як натхненний момент, а не як елітарний делікатес.

RWR змінює правила, маючи сміливість змінюватися

І це більше, ніж просто вино. Це ставлення, культура та спільнота. Тут вино розглядається не як символ статусу, а як елемент, що поєднує спосіб життя, задоволення та відчуття місця в одному келиху. Зі слоганом «Alles außer fad» («що завгодно, тільки не нудно») rot weiss rosé виводить вино із зони комфорту: прощавайте, експертні терміни, – привіт, повсякденне життя! Все залежить від доступу, а не від перешкод, від захоплення, а не від ніші. Адже можна насолоджуватись напоєм на даху, на пікніку в парку чи під час атмосферної дружньої вечірки.

«Ми не хочемо винаходити вино заново, а хочемо дати людям можливість сприймати його по-іншому», – каже Кріс Йорк, генеральний директор Austrian Wine. Отже, як продати традиційний продукт молодшій цільовій аудиторії? – «Без фахового жаргону, без остраху переступити поріг, але зі справжньою радістю відкриття».

Традиції зустрічаються з цікавістю – і все ще залишаються крутими. Rot Weiss Rosé – це доказ того, що винна Австрія може бути у двох іпостасях одночасно: вкоріненою в минулому та далекоглядною.

Проєкт динамічний, сміливий та інноваційний, що робить його яскравим прикладом того, як традиції та дух часу можуть йти рука об руку. Результатом є нова культура відкриттів, що розглядає вино як платформу для обміну ідеями, креативності та радості життя. Щось інклюзивне, а не ексклюзивне, актуальне, а не старомодне. І ця стратегія, на думку оглядачів Drinks+, може стати досконалим прикладом для наслідування маркетологами інших країн.

Austrian Wine

Rot Weiss Rosé: свіжий підхід до вина для молодої аудиторії

RWR запрошує нас заново відкрити австрійське вино. Чи то через події, співпрацю, креативні дегустації вин чи цифровий контент, Rot Weiss Rosé створює простори, в яких вино можна відчути по-новому.

Вебсайт RWR також повідомляє про всі події, де австрійське вино буде представлене у новому, свіжому форматі. Тут увага буде на смаку та почуттях, на людях і ідеальних моментах. Йдеться про вино, яке об’єднує нас і надихає.

«Австрія відома вином із корінням, а також відкритістю та цікавістю»,  додає Кріс Йорк (Chris Yorke). «З брендом RWR ми прагнемо зробити цей баланс відчутним. Ми показуємо, що вивчення вина не обов’язково має бути складним, і що першого досвіду спроби вина часто достатньо, щоб викликати подальше захоплення».

Днями RWR відсвяткувала початок нового способу насолоджуватися вином стартовим заходом RWR: THE LAUNCH EXPERIENCE у Відні. Кожен гість мав номер місця, що відповідав одній із восьми різних тематичних зон – від #Festival до # Winter magic. Гостям подавали  reverse dinner з п’яти страв у супроводі вин. Рухалася подача від десерту і до закуски – кейтерингова компанія Tschak порадувала гостей своїми традиційними австрійськими стравами у супроводі червоних, білих та рожевих вин. Меню, що йшло навпаки, починалося з десерту (смачний Topfen Schmarrn), сиру (овечий лабнез гарбузовим насінням та гранолою) і «їжі у вуличному стилы» (сир із лівером на бріоші), до супу фо з гуски і нарешті закуска (каринтійська сирна локшина зі свининою у сичуаньскому стилі).

Austrian Wine

Страви супроводжувалися двома австрійськими винами, які були представлені та подані винними королевамиЛаурою Гуммель із Вайнфіртеля, Софі Вінінгер з Відня, Магдаленою Нідерль з Вайнгофа, Бушеншанк Урбі з Вулканланду та Марією Лігенфельд з Доннерскірхена.

Торт від Stolzes – також у червоному, білому та рожевому кольорах – з виноградом, декорований шприцем і блискітками, став грандіозним фіналом для такого ж яскравого старту.

Захопливі інтерлюдії між стравами забезпечили ідеальне позиціонування вина як яскравого та живого культурного надбання, що об’єднує. Не було спеціалізованого жаргону, не було «правильно» чи «неправильно», лише відчуття, що вино – це досвід, який ми всі можемо розділити.

Більше інформації про RWR доступно онлайн на сайті www.rotweissrose.wine та в Instagram за адресою @rotweissrose.wine.

__________________________________

Досьє D+

rot weiss rosé (RWR) – новий бренд від Австрійської ради з маркетингу вин (Austrian Wine). Його метою є представлення вина споживачам віком від 20 до 35 років через прості можливості для знайомства з вином, заходи та невимушене спілкування у сучасний спосіб. RWR – це вино, що об’єднує нас: регіональне, приємне – і аж ніяк не нудне.

Фото: © Austrian Wine / Jacob Grill, © Austrian Wine / Iris Amalia Photography



Приєднуйтесь до наших соцмереж

Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

Кожен лайк  сприймаємо як тост!

Донедавна маркетологи не мали достовірних даних про те, що міленіали та покоління Z в Австрії насправді думають про вино. Це спонукало Austrian Wine восени 2024 року провести опитування понад 700 молодих людей віком від 20 до 35 років, яке дало сенсаційні результати – з огляду на усталену у світі думку, ніби генерації, що побачили світ за питущими […]

«Німецький аграрний вечір 2025» в Києві

20 листопада представник Drinks+ відвідала за запрошенням традиційну бізнес-зустріч у Посольстві  Німеччини – «Німецький аграрний вечір». Тему вечора уособлювала промовиста інсталяція, встановлена перед входом до Посольства. Отже, ще до того, як гості заходу потрапляли до приміщення, вони підпадали під враження від інстальованого у самому центрі Києва майже космічного апарату. Насправді то був один із звичайних зразків сучасної сільгосптехніки, що представляє в Україні з 2009 року німецька компанія Horsch, яка виступила партнером заходу. 


Як відомо, Німеччина є одним із ключових партнерів України у протистоянні російській агресії. Вона надає масштабну військову, гуманітарну та фінансову підтримку, сприяючи зміцненню обороноздатності нашої держави та подоланню наслідків війни.

Берлін послідовно виступає за європейську інтеграцію України та активно підтримує наближення нашої держави до членства в Європейському Союзі, зокрема, через дипломатичну, експертну та технічну допомогу.

Окремо варто відзначити, що Німеччина підтримує не лише гуманітарні чи оборонні аспекти, але й економічне та аграрне відновлення України, що є важливим для стійкості держави.

«Німецький аграрний вечір» почався з вітального слова Надзвичайного і Повноважного Посла Німеччини в Україні, пана Гайко Томса (Heiko Thoms), який запевнив у продовженні курсу на підтримку України.  

Від уряду України захід відвідав пан Тарас Висоцький, заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України, який виразив подяку уряду і народу Німеччини за постійну підтримку і співпрацю, яку складно переоцінити у наші часи, такі важкі для кожного українця.

В «Німецькому аграрному вечорі», який став майданчиком для нетворкінгу, взяли участь гості з аграрного бізнесу, асоціацій, освіти. Івентом 2025 року Посольство Німеччини відновило традицію проведення цих тематичних зустрічей, яку було перервано на початку війни.

Німецький аграрний вечір

Зауважимо, що гостей пригощали пулом класних українських вин, кожне з яких має право називатися амбасадором країни і гідно представляти Україну на самих високих гастрономічних презентаціях. До частування гостей долучилася ще одна німецька компанія, що підтримала захід, відома і шанована в широких колах «МЕТРО Кеш енд Кері Україна», що понад 20 років веде бізнес в Україні.

Дякуємо Посольству за запрошення журналу Drinks+ як медіа-партнера заходу такого високого рівня.



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!


20 листопада представник Drinks+ відвідала за запрошенням традиційну бізнес-зустріч у Посольстві  Німеччини – «Німецький аграрний вечір». Тему вечора уособлювала промовиста інсталяція, встановлена перед входом до Посольства. Отже, ще до того, як гості заходу потрапляли до приміщення, вони підпадали під враження від інстальованого у самому центрі Києва майже космічного апарату. Насправді то був один із звичайних зразків […]

 Michelin Grapes: до ресторанних «зірок» доєдналися виноробні «грона»

Сенсаційне вторгнення гіда Michelin на світові виноградники, оголошене днями, викликало безліч запитань, серед яких найголосніше звучать три наступні.  Чи будуть виноробні  «грона» такими ж популярними, як ресторанні «зірки» (MICHELIN Stars, засновані у 1926 році), чи готельні «ключі» (MICHELIN Keys, застосовані у 2024-му)? Чи стане виноробство рятівним колом для Michelin? Чи потіснять «грона»  100-бальну систему Паркера?  Час покаже, а поки трохи детальніше.


Сенсаційні чутки, що ширилися тижнями, тепер офіційно підтверджені: Мішленівський гід, який є найвпливовішим світовим довідником для ресторанів (з його культовими “зірками”) та готелів (з “ключами”), знову розширюється. Цього разу, увага, – у світі вина.

Насправді, за спостереженням Drinks+,  ресторанний Michelin Guide давно нерівно дихав до винної теми. Про це свідчить впровадження системи передплати  Wine Access x MICHELIN та активні огляди винних карт таких відомих ресторанів, як, приміром, Eleven Madison Park, розташований в Нью-Йорку і що має 3 зірки Мішлен та належить шеф-кухарю Даніелю Хамму.

І ось останній крок до цілі. Починаючи з 2026 року, Michelin запроваджує нову систему оцінювання, присвячену виноробням: Michelin Grapes, які присуджуються за шкалою від 1 до 3. Це перший випадок за 125-річну історію, коли Michelin оцінюватиме виноробів як самостійні структури, ставлячи виноробів, маєтки та виноградарську й виноробну спадщину на один рівень з високою кухнею та розкішною гостинністю. Час покаже, чи будуть виноробні  «грона» такими ж популярними, як ресторанні «зірки» чи готельні «ключі», але впровадження Michelin Grapes натякає на довгострокову амбіцію: об’єднати оцінку вина, гастрономії та гостинності під єдиним глобальним стандартом.

З іншого боку, серед оглядачів ринку бенчмаркінгу є скептики, які говорять, що таке розширення «Червоного гіду» більше схоже на бажання вискочити з власної кризи, про яку останнім часом все більше подейкували ресторанні критики.

Чи стане виноробство рятівним колом для Michelin?

Є підстави сумніватися, адже рішення припало на час, коли сама світова виноробна індустрія стикається зі зниженням споживання, тиском антиалкогольних настроїв, надлишком виробництва та зростаючою економічною турбулентністю по всій планеті.

Тим часом група Michelin сповіщає, що майбутній вибір залежатиме від експертизи відданих винних інспекторів —  як досвідчених, так і новопризначених фахівців: колишніх сомельє, спеціалізованих критиків або експертів з виробництва. Їхні оцінки проходитимуть за суворою методологією, що включає процес панельного перегляду та редакційний нагляд. Сподіваємося, група Michelin усвідомлює, що подібне оцінювання вимагатиме значно глибших знань від інспекторів, ніж під час оглядів ресторанів чи готелів. І цей проєкт вимагатиме від гіда Michelin максимальної концентрації зусиль.

Крім того, на думку оглядачів Drinks+, психологічний портрет виноробної спільноти значно відрізняється від ресторанної. Здебільшого вона більш впевнена в собі і не настільки психологічно вразлива, як ресторатори, які ладні були вішатися через позбавлення «зірки» невблаганними інспекторами Michelin.

Отже, у цьому контексті рішення Michelin виглядає вочевидь сміливим. Але, з огляду на припустимі давні проблеми в галузі ресторанного оцінювання, перенос активності з ресторанних залів на виноградники, можливо, має сенс.

Незалежно від мотивів, впровадження Michelin Grapes  може стати революцією у світі винних премій та й взагалі – у тому, як виробників вина сприймають і цінують на міжнародному рівні. На думку видавців, досі наявних світових винних премій для цього було недостатньо.

Офіційний пресреліз Michelin описує нову систему як «орієнтир для відкриття та демонстрації талантів виноробів у всьому світі». Гід має на меті виділити як виноградники, так і людей, які стоять за ними – виробників, сім’ї та команди, чиї навички втілюють традиції, інновації та майстерність.За словами Гвендала Пулленнека (Gwendal Poullennec), міжнародного директора Michelin Guide: «Цей бенчмарк створений як для допитливих ентузіастів, так і для вибагливих експертів. Він визнає чоловіків і жінок, які будують найретельніші та найякісніші виноградники у світі».

Дослідимо, як же відбуватиметься оцінювання в системі координат Michelin Grapes. Досвідчений гід пропонує  п’ять основних векторів:

 

  1. Агрономічна довершеність

Оцінка життєздатності ґрунту, балансу виноградників, біорізноманіття та загального догляду за лозами – фактори, безпосередньо пов’язані з якістю вина та усталеністю.

  1. Технічність

Точна оцінка процесу виноробства. Michelin прагне точності, суворості та чистоти у виконанні, вина, які чітко уособлюють сорти винограду та терруар.

  1. Ідентичність

Здатність виноробні відображати автентичність, відчуття місця, культурну спадщину та особистість. Продюсер повинен продемонструвати унікальний голос і стиль.

  1. Баланс

Гармонія між ключовими структурними компонентами – кислотністю, танінами, алкоголем, солодкістю та дубом. Технічно бездоганна рівновага є необхідною для вищих відмінностей вина.

  1. Послідовність

Вина повинні демонструвати якість протягом кількох врожаїв, навіть у складні роки. Посібник винагородить продюсерів, які досягли глибини, складності та відповідності віку з часом.

Система винагород Michelin Grapes:

⭐  3 Bunches (Michelin Grapes)

Їх одержуватимуть виняткові продюсери. Любителі вина можуть покладатися на свої пляшки з абсолютною впевненістю, незалежно від врожаю. Ці виноробні є вершиною світової досконалості.

⭐ 2 Bunches

Виробники, які вирізняються якістю та стабільністю, позиціоновані серед найкращих у своєму регіоні.

⭐ 1 Bunch

Дуже хороші виробники, які створюють вина з характером і стилем, особливо сильними у топових врожаях.

⭐ Selected

Надійні виробники, які пропонують якісні вина, що забезпечують визнаний рівень якості, який регулярно перевіряють інспектори.

 

Першим полігоном для Michelin Grapes, зрозуміло, були обрані лідери світу Fine Wine  – Бургундія та Бордо. Далі, за словами видавців гіда, експансія має поширитися на Італію, Іспанію, США, Німеччину, Австралію тощо.

Втім, авторитетне медіа wine-intelligence.com з цього приводу задається ще одним питанням:  а як щодо The Wine Advocate – чи не створює нова оцінювальна система конфлікту інтересів? Принаймні дивно, що Michelin досі не згадував про наслідки цієї новинки для The Wine Advocate  –престижного журналу, заснованого Робертом Паркером, і який свого часу був викуплений та на сьогодні належить групі Michelin. Адже це породжує внутрішню конкуренцію та й в цілому запитання у операторів індустрії: нова система оцінювання виноробень Michelin зрештою доповнить чи взагалі замінить модель оцінювання у 100 балів, створену Паркером?


Тим часом, коли на світовому небосхилі оцінювання запалюються нові зірки та розгораються пристрасті, медіагрупа Drinks+ сповіщає про настання ювілейного, п’ятого року міжнародної премії з еногастрономічного туризму Wine Travel Awards 2025-2026, яка вже об’єднує операторів та впливових осіб з 45 країн.

Приєднуйтеся до нашого дружнього комьюніті, де переважають не змагальність, а спільні конструктивні цілі!  До речі, трохи спойлернемо: у 2026 році наші активності також розгортатимуться в Бургундії))). Але про це ми повідомимо згодом детальніше.

 


Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

Сенсаційне вторгнення гіда Michelin на світові виноградники, оголошене днями, викликало безліч запитань, серед яких найголосніше звучать три наступні.  Чи будуть виноробні  «грона» такими ж популярними, як ресторанні «зірки» (MICHELIN Stars, засновані у 1926 році), чи готельні «ключі» (MICHELIN Keys, застосовані у 2024-му)? Чи стане виноробство рятівним колом для Michelin? Чи потіснять «грона»  100-бальну систему Паркера? […]

25 років досконалості: приєднуйтесь до MUNDUS VINI Spring Tasting 2026

Вже 25 років MUNDUS VINI є одним із найважливіших винних конкурсів у світі. У 2026 році вони відзначатимуть ювілей разом із Drinks+, як частиною професійної дегустаційної спільноти, а також разом із усіма суддями та виноробнями, що візьмуть участь у MUNDUS VINI Spring Tasting 2026 – 38-му виданні Grand International Wine Award.


Щороку на конкурс надходить понад 12 000 вин з усього світу, що робить MUNDUS VINI міжнародним еталоном якості. Серед яскравих учасників традиційно присутні й українські виноробні, чиї вина неодноразово здобували найвищі нагороди MUNDUS VINI, підтверджуючи стрімке зростання та визнання української винної індустрії. Вина, відзначені медалями конкурсу, сьогодні представлені в магазинах і ресторанах по всьому світу. Тож, не пропустить ювілейний рік, відсвяткуємо чверть віку цього авторитетного конкурсу разом. 

Місія MUNDUS VINI – визнавати, просувати та підкреслювати виняткову якість. Для споживачів конкурс є надійним орієнтиром, а для виробників – підтвердженням майстерності та потужним маркетинговим інструментом.

Відсвяткуйте 25 років пристрасті до вина разом із MUNDUS VINI та реєструйте свої зразки на Spring Tasting 2026 уже зараз. Скористайтеся ювілейною знижкою до 30 січня та заощадьте €25 за кожну реєстрацію!

Маєте у портфоліо безалкогольні, тихі чи ігристі вина? Ви також можете подати їх на конкурс MUNDUS VINI Non-Alcoholic.

Результати буде оприлюднено у вівторок, 3 березня 2026 року, що забезпечить максимальну видимість і промоційні можливості напередодні ProWein 2026.

MUNDUS VINI Spring Tasting 2026 стане 38-м виданням Grand International Wine Award.

Реєструйте свої вина вже сьогодні! www.mundusvini.com



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!


 

Вже 25 років MUNDUS VINI є одним із найважливіших винних конкурсів у світі. У 2026 році вони відзначатимуть ювілей разом із Drinks+, як частиною професійної дегустаційної спільноти, а також разом із усіма суддями та виноробнями, що візьмуть участь у MUNDUS VINI Spring Tasting 2026 – 38-му виданні Grand International Wine Award. Щороку на конкурс надходить […]

RIBERA DEL DUERO: РЕГІОН, ЩО РУХАЄТЬСЯ ШВИДШЕ, НІЖ ЙОГО РЕПУТАЦІЯ

Важко описати, а інколи й уловити момент, коли усталений виноробний регіон починає переосмислювати себе. Але в Рібера-дель-Дуеро ознаки цього неможливо не помітити. Ви відчуваєте це у тому, як виноградарі говорять про свої виноградники – менше про врожайність, більше про стратегію. Ви відчуваєте це у тихій впевненості молодих виноробів, багато з яких працювали на зборах урожаю в Бургундії, Бароссі, Стелленбоші чи Орегоні й повернулися додому з іншим розумінням балансу. І ви бачите це у келиху: вина, які не поспішають демонструвати свою силу, вина, що дихають, вина, які перестали виконувати ідею Рібери, а почали її уособлювати.


 

Згадаймо: регіон був відомий своєю інтенсивністю десятиліттями. Щедрі плоди. Концентрація, зумовлена висотою. Монументальна структура, що визначала його еталонні червоні вина. Але найцікавіше в Рібері сьогодні не те, чим вона була,  – а те, як швидко вона відходить від передбачуваності. Словник розширився. Текстура змінилася. Сила не зникла, але навчилася дисципліни.

Ця еволюція задала тон моїй розмові з Тімом Аткіним MW у Лондоні. Аткін не говорить про Ріберу як сторонній спостерігач. Він говорить як той, хто часто подорожував селами й розуміє пульс регіону. У його голосі не було драматизму  – лише ясність. «Регіон рухається швидше, ніж люди усвідомлюють», – сказав він, майже як повідомляючи про зміну погоди. – «Тут реальний імпульс».

Я попросила розшифрувати, що саме він має на увазі. Відповідь прийшла без вагань.

Що найбільше вирізняється, коли дивишся на Ріберу сьогодні?

Тім Аткін MW: «Прискорення. І нове покоління. Вони роблять речі інакше – але розумно. Раніше збирають урожай. Використовують більші бочки. Амфори. Не щоб копіювати інших, а щоб артикулювати плато».

Ця артикуляція – висоти, напруги, стриманості – є найзахопливішим зрушенням у Рібері. Вина стають більш вертикальними. Більш продуманими. Більш стурбованими пропорцією, ніж розміром. Це стилістична еволюція, зумовлена не модою, а необхідністю: зміна клімату скоротила вікно збору врожаю, посилила спекотні піки й зробила баланс стратегічним вибором.

Нове покоління. Молоді винороби, що формують сучасну Ріберу, не вважають себе бунтарями. Вони вважають себе оберегами нюансів. Їхні вина доводять, що щедрість не обов’язково має бути важкою, а глибина Темпранільйо стає цікавішою, коли йому дозволяють залишатися свіжим. Вони працюють із бетоном і використовують лагари, або старі відкриті кам’яні ємності для ферментації не тому, що це модно, а тому, що це дозволяє висоті говорити самій за себе. Вони говорять більше про феноли, ніж про колір. Більше про енергію, ніж про насиченість.

Наскільки важливим є голос цього нового покоління для майбутнього Рібери?

Т.А.: «Вирішальним. Вони перші ставлять правильне питання: не “що було Рібера?”, а “чим може бути Рібера?”».

Відповідь уже видно у пляшці.

Ребрендинг Ribera del Duero  не обмежується червоними винами. Кларет* – співферментована, гастрономічна, зухвала локальна категорія – знову проявилася з несподіваною силою. Це не відродження заради ностальгії. Це перший стилістичний рух, який регіон створив, що повністю належить його власній історії.

І є ще білі вина. Albillo Mayor, колись периферійний сорт, тепер дає одні з найвиразніших вин Рібери. Вони текстурні, елегантні, структуровані – це серйозні вина, а не курйози.

Чи відіграють білі вина тепер фундаментальну роль у ідентичності Рібери?

Т.А.: «Так. Найкращі вже не експериментальні. Вони є частиною майбутнього регіону».

Прошу дати «аналіз від Аткіна» останніх урожаїв – не через звичні дебати про «хороші» й «погані» роки, а тому, що ваш підсумок відображає ритм регіону, що живе на кліматичному лезі. Рібера завжди коливалася між атлантичною свіжістю та середземноморською спекою, але ці коливання стали різкішими, а закономірності більш стислими. То якщо б ви мали описати останнє десятиліття одним рядком, яким би він був?

Т.А.: «Спекотні роки стають ще спекотнішими. Холодні роки стають рідкісними. А заморозки приходять тоді, коли їх не очікуєш».

Від автора:

Мапа урожаїв від Тіма Аткіна зробила тенденцію очевидною. Спекотні/посушливі роки  – 2009, 2011, 2012, 2015, 2017, 2020, 2022 – тепер читаються як нова норма регіону. Більш прохолодні чи нестабільні роки – 2007, 2008, 2013, 2014, 2016, 2018, 2021 – стають винятками. А роки із заморозками – 2001, 2007, 2008, 2010, 2017, 2023, 2024 – підкреслюють, наскільки крихким стало плато.

З 2003 року лише один збір урожаю почався у жовтні. Решта стартували раніше, деякі – значно раніше. «2015 був переломним моментом», – зазначив Тім. «Відтоді все рухається вперед».

2023, 2024 та поточний 2025 – як він описав, «трохи всього» – тобто такі врожаї, що змушують виноробів реагувати швидко, а не покладатися на закономірності, які більше не існують.

Що це означає для Рібери? Не паніку, а точність. Вікна збору врожаю скорочуються. Рішення стають жорсткішими. Висота перестає бути теорією й стає стратегією виживання.


Інсайдерський погляд: Пабло Бакера (Pablo Baquera)

Зсередини еволюція виглядає водночас неминучою та необхідною. Пабло Бакера, комерційний директор Consejo Regulador, бачить стилістичні зміни не як порушення, а як узгодження. Саме про це ми з ним і поговорили.

Чи бачить DO Ribera del Duero цей стилістичний зсув?

П.Б: «Ми бачимо більше свіжості, більше балансу, більше вираження теруару. Відбувається інновація – але автентичність залишається. Вони не є протилежностями».

 В контексті викликів – чи готова Рібера до наступного десятиліття?

П.Б.: «Ми вже адаптуємося. Щороку щось трапляється – заморозки, спека, град. Але цей регіон має досвід роботи з екстремальними умовами. Виноградарі знають, як із ними справлятися».


 

Від автора:

Його реалізм приземлює розмову. Аналітична ясність Аткіна та практичний погляд Бакери сходяться в одному: Рібера еволюціонує, бо мусить і – тому що може.

«Що далі?» для Рібера-дель-Дуеро – це не бюрократичне питання. Це перевірка реальністю.

Регіон не може розширюватися безкінечно – не після врожаю 2025 року, який став другим за величиною в історії Рібери. Ціни на виноград одразу знизилися. Попит не відповідав пропозиції. Більше виноградників не означає більше цінності. Наступний стратегічний крок – не зростання. Це дисципліна.

Карта ґрунтів давно назріла. Висота сама по собі не може пояснити різноманіття Рібери. Поки регіон класифікує виноградники за тим, чим вони є, а не за тим, скільки часу вино проводить у дубі, його найсильніші виробники залишаються обмеженими системою, що вимірює витримку замість походження. Великі регіони не ховають свої ґрунти за бюрократією – вони їх визначають.

Зрошення стає лінією поділу. У 2024 році ставки стали очевидними: вода визначатиме врожайність, але також ідентичність. Використане обережно, зрошення може зберегти баланс у крайні роки. Використане бездумно – воно стирає відмінності й прискорює одноманітність, тобто робить протилежне тому, чого потребує регіон.

Органічне виноградарство, колись примітка на полях, набрало критичної маси – 65 сертифікованих бодег і більше. Це не ідеологія. Це самозбереження. У такому мінливому кліматі здоров’я ґрунту – не тренд, а стратегія виживання.

Машинний збір проти ручного… це не питання романтики. Це питання сегментації. Регіон зрештою мусить вирішити, які вина можна збирати машиною, а які необхідно вручну, якщо він хоче зберегти свою цілісність на вершині.

Навіть технічні дискусії – massal селекції, клони на кшталт CL-179, CL-98, CL-261, змішані виноградники – говорять про глибшу істину: зміна клімату не винагороджує одноманітність. Генетичне й виноградарське різноманіття Рібери  – не просто естетична деталь. Це конкурентна перевага. Її треба захищати, а не вирівнювати.

І є нове покоління – що набуло освіту за кордоном, стилістично гнучке, безстрашне. Їхні вина вже вказують на майбутнє, де чистота важливіша за екстракцію, форма важливіша за об’єм, а ясність важливіша за інтенсивність.

Наступний розділ історії не буде написаний гектарами чи врожайністю.

То де ж залишається Рібера-дель-Дуеро? Не в кризі. Не в перехідному стані. У визначенні.

Регіон рухається швидко – швидше, ніж його власна репутація, швидше, ніж багато хто ззовні усвідомлює. Він вчиться ставитися до сили як до матеріалу, а не як до повідомлення. Він заново відкриває своє різноманіття. Він переглядає зростання. Він переосмислює ідентичність через білі вина, кларети, старі виноградники та нові філософії. І він приймає покоління, яке не бачить конфлікту між повагою до традиції та її переосмисленням.

Я поставила Аткіну останнє запитання – єдине, що має значення, коли регіон стоїть на порозі наступного десятиліття.

 Де ви бачите Ріберу через десять років?

Т.А.: «Якщо регіон зробить правильний вибір,  на вершині. Справді – на вершині. Потенціал надзвичайний».

Від автора: Звичайно, потенціал – не гарантія. Але Рібера-дель-Дуеро виглядає як регіон, нарешті готовий його реалізувати. Рібера більше не визначається тим, чим була колись. Вона визначається тим, чим відмовляється залишатися.

І, можливо, це найзахопливіше: Рібера не стоїть на місці.

Ні на мить.

Досьє D+

*Вина Clarete – це традиційний стиль вина з Рібера-дель-Дуеро, який виглядає рожевим, але не є класичним «розе». Це співферментоване вино з червоних і білих сортів винограду, що має власну історичну категорію і відрізняється гастрономічним характером.

Походження: Clarete має давнє коріння в Іспанії. Його можна віднести до популярних колись іспанських вин. Ще до того, як Рібера-дель-Дуеро стала відомою завдяки червоним винам з Темпранільйо, місцеві жителі пили саме Clarete.

Виноград: Зазвичай це суміш червоних сортів (Темпранільйо, Гарнача, Бобаль) та білих (Альбільйо Майор тощо).

Технологія:

Цілі грона червоного й білого винограду тиснуть разом.

Коротка мацерація (1–2 дні), щоб отримати легкий колір.

Повільна ферментація у дубових чанах або нейтральних бочках.

Стиль:

Має рожевий відтінок, але більш структурований і серйозний, ніж класичне розе.

Свіжість і соковитість поєднуються з легкою танінністю.

Добре підходить до їжі, особливо до традиційних іспанських страв.

Нагадаємо, класичні Rosé роблять із червоного винограду з короткою мацерацією або методом «saignée» (зливання сусла).

У Рібера-дель-Дуеро кажуть: «Не називайте Clarete розе. Воно рожеве, але це Clarete».



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

Важко описати, а інколи й уловити момент, коли усталений виноробний регіон починає переосмислювати себе. Але в Рібера-дель-Дуеро ознаки цього неможливо не помітити. Ви відчуваєте це у тому, як виноградарі говорять про свої виноградники – менше про врожайність, більше про стратегію. Ви відчуваєте це у тихій впевненості молодих виноробів, багато з яких працювали на зборах урожаю […]

«На фестини до Києва»: у “Глеку” стартував новий гастрономічно‑культурний проєкт

30 листопада у Києві відбулася камерна, але, на погляд Drinks+, дуже знакова для усієї країни подія – презентація нового гастрономічно‑культурного проєкту.  Музей історії міста Києва, Slow Food Київ та ресторан «Глек» зібрали усіх зацікавлених на бранч «На фестини до Києва» (To the festivities in Kyiv). Логічно, що перший захід проєкту пройшов в атмосферному просторі улюбленого багатьма київського ресторану «Глек», де історія, культура та сучасна українська кухня зустрічаються в одному смаковому діалозі.


 

Проєкт має на меті повернути Києву, та й Україні в цілому, «смакову пам’ять» та показати місто як центр гастрономічної культури. Учасники першого бранчу змогли здійснити подорож у минуле –  від княжої доби до ХХ століття – і відчути, як давні рецепти оживають у сучасних інтерпретаціях.

Програма включала історії про їжу Києва, дегустації зернових різних епох, частування та презентації історичних страв у авторському виконанні шеф-кухаря «Глека».

Команда Музею окупації Києва розповіла про смаки княжої доби, частування козацьких старшин, етикет XIX століття, гастрономічні трансформації ХХ століття, сучасну українську кухню та її історичні корені.

Гості мали змогу скуштувати чотири види хліба, кашу з амаранту та амарантові чаї, варення з соснових шишок, медові напої ТМ «Сікера» та сирні подарунки від партнерів проєкту.

Окремим акцентом події стала презентація каталогу «На фестини до Києва – смачна подорож крізь віки», що обіцяв – і здійснив яскраву смакову мандрівку. Проєкт складається з двох частин: безпосередньо знайомство з виданням – репрезентація культури споживання їжі у Києві крізь століття та серії гастроперформансів, де історичні рецепти оживають у сучасних інтерпретаціях.

Організатори наголошують: гастрономічна культура –  це пласт живої історії, що об’єднує покоління, несе пам’ять, символи та цінності, які передаються через рецепти й традиції.

Проєкт створює нову платформу для:

  • вивчення гастрономічної спадщини Києва,
  • популяризації сучасної української кухні,
  • співпраці між рестораторами, виробниками та культурними інституціями.

У рамках «На фестини до Києва» заплановано серію гастроперформансів, презентацій, досліджень та колаборацій із ресторанами, що відкриті до роботи з українською тематикою.

Медігрупа Drinks+ приєдналася до проєкту в якості інформаційного партнера – і запрошує долучатися виробників якісних вин та традиційних українських напоїв. Тож очікуйте – далі буде.



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

30 листопада у Києві відбулася камерна, але, на погляд Drinks+, дуже знакова для усієї країни подія – презентація нового гастрономічно‑культурного проєкту.  Музей історії міста Києва, Slow Food Київ та ресторан «Глек» зібрали усіх зацікавлених на бранч «На фестини до Києва» (To the festivities in Kyiv). Логічно, що перший захід проєкту пройшов в атмосферному просторі улюбленого […]

Вина Срібної  Землі. Сила магнетизму

Відомо, що срібло – так само, як і золото – не має власного магнітного моменту. Але не так давно група вчених зробили відкриття – і хімічним шляхом додали атомам коштовних металів магнітні властивості. Це був історичний момент у вивченні магнетизму.

Не менш вагомий переворот світосприйняття стався днями в регіоні, який історично носить назву Срібна Земля. Це ім’я насправді не має жодного відношення до покладів срібла. Але нещодавно Срібна Земля продемонструвала яскраві магнетичні властивості. І теж, як в історії із сріблом, – завдяки втручанню людської волі та мети – попри усі закони природи чи соціуму. В даному разі – попри військові дії на наших територіях, що відлякують більшість розсудливих європейців від подорожей в наші краї. Попри те, що цей виноробний регіон лише оговтується і робить перші кроки відновлення колишньої слави. Всупереч бізнес логіці, за якою могли б ставати центром притяжіння більш заможні осередки розвинутих виноробних країн Центральної Європи.

І все ж,  14 листопада цього року організатори Всеукраїнського форуму «Інтеграційні процеси в галузі виноробства: сучасні інструменти» (All-Ukrainian Forum “Integration Processes in the Winemaking Industry: Modern Tools”) зібрали у Мукачеві понад 150 учасників, значна частина з яких зарубіжні гості з таких країн, як Австрія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Польща, Іспанія тощо.

Що ж надало Срібній Землі сакраментального магнетизму?


Портрет на тлі природних див

Мабуть, перш за все, – магнітом прислужилося неймовірне місце. І його genius loci – про що трошки далі.

З математичної точки зору, Закарпаття – географічний центр Європи, хоча за розміром є одним із найменших регіонів України. Втім, цей край – оаза туристичних принад, визначних пам’яток та природних див: озеро Синевир («Морське око Карпат»), захоплюючий каскадний водоспад Шипіт (одне із семи природних див країни), Долина Нарцисів, термальні джерела, приголомшливі замки та унікальні архітектурні твори. І, звичайно, принада краю – закарпатське вино, що глибоко вкорінене в місцевих традиціях. Тут говорять: «Виноград – частина нашої душі». Протягом багатьох століть  шляхетні родини – від господарів і купців до юристів та лікарів – традиційно володіли виноградниками, що вважалися символом достатку й честі. І ніщо так не піднімало статус господаря – яким би фахом той не володів, – як вміння майстерно виготовляти якісне вино.

Сьогодні місцеві винороби та виноградарі об’єднані в асоціації, одна з яких носить романтичну назву «Вина Срібної Землі» та цілком приземлено та реалістично працює над реєстрацією відповідного географічного об’єднання.  Саме Wines of the Silver Land стали номінантом  міжнародної премії Wine Travel Awards (WTA) 2024–2025 та вибороли серед провідних регіонів світу почесний статус  Drinks+ Editor’s Choice в номінації Region of the Year.

Цей унікальний терруар здатен похвалитися дуже давньою історією, але сьогодні він формує абсолютно нову ідентичність. Головною метою цієї нової організації є створення портрета виноробного регіону – визначення стилів вина, описів і, зрештою, іміджу території. Олександр Гарновдій, голова «Асоціації виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття», який опікується цими процесами, став рушійною силою форуму в Мукачеві. Співорганізаторами виступали науковці Одеського національного технологічного університету (ОНТУ)  за підтримки експертів ФАО, які представили результати проєкту зі створення ланцюжків доданої вартості у виноградарстві та виноробстві.

Зрозуміло, тематика винного форуму прислужилася другою складовою сили магнетизму Срібної Землі. 

Центробіжні сили і розбіжності реалій

У Мукачеве з’їхалися представники виноробних організацій Центральної Європи, адже імідж, або портрет цієї території має багато спільних рис з багатьма сусідніми країнами. Винороби Закарпаття та усього ближнього та й не надто ближнього закордоння мають схожу історію, технології, спільну сортову базу. Це не дивно, адже тут пролягала колись єдина римська провінція Паннонія, що охоплювала землі сучасної Західної України, Угорщини, Східної Австрії, частини Хорватії, Сербії, Словенії, Словаччини, частину Боснії і Герцеговини. Протягом двох тисяч років, як би не мінялися назви держав та устрої, тут складалася спільнота із близькими традиціями, святами, ритуалами, виноробними процесами, сортами винограду, схожими за смаками та ароматами винами  тощо.

Приміром, відомий виноробний Середняньский регіон,  що простягнувся від Бобовища до Собранців, включає господарства угорців, словаків, українців, що робили вино ще 500 років тому, живучи буквально в 2 км одне від одного.

Тож ідея зустрітися в Мукачеві як на майданчику для спілкування на спільні теми, зацікавила усіх.  А задля інтеграційних процесів з сусідніми виноробними країнами «Вина Срібної Землі» розробили низку спільних проєктів з розбудови та просування  Середнянсько-Собранського винного регіону, частиною якого колись була і Україна, і Чехія, і Словаччина. Зокрема, пропонується співпраця між виноробами населених пунктів Середнє (Україна) – Собранці (Словаччина), із залученням партнерів з Угорщини, для відновлення старовинних сортів винограду та традиційних технологій виробництва вина, що є важливою частиною культурної спадщини Карпат і всієї Європи.

Демографічна статистика теж голосує за інтеграцію: приміром, 30% виноробів Срібної Землі – це етнічні угорці, з якими пов’язана поява багатьох сортів винограда в Закарпатті, серед них і Кекфранкош (Блауфранкіш)  – живий символ закарпатського виноробства, і  Чорна Ворона (Csoka Szollo) – втрачений сорт, який залишився у пам’яті як частина винної спадщини краю і який можна було б спільними зусиллями відновити. Саме такі локальні, але стабільні проєкти здатні сприяти більш глобальній інтеграції. 

Вони, ці невеличкі спільні проєкти, – як нитки для прив’язки одних виноробних спільнот до інших, об’єднання терруарів, а зрештою, –  і країн, з якими нам поруч жити.

Закарпаття завжди було «винним мостом» між Центральною та Східною Європою. І, як показав форум в Мукачеві, цей регіон готовий і надалі послужитися такій актуальній меті, як об’єднання інтересів виноробів і виноградарів України та сусідніх держав.

Втім, щоб цей рух мав динаміку, на часі й самій Україні запустити центробіжні процеси. Drinks+ давно пропагує цю ідею, тож нам було особливо приємно побачити однодумців серед очільників «Вин Срібної Землі». Олександр Гарновдій в коментарі нашому оглядачу висловлює спільну думку своєї громади: «Україна наразі потребує об’єднання не для формалізації, а для спільного бачення розвитку, де панують такі важелі, як: професіоналізм, наукова база у роботі, преференція історичного бачення і національної ідентифікації. Це дало  б можливість єдиною силою працювати над законопроєктами, формуванням і корегуванням правової бази, конкурувати з великими виробниками, що лобіюють інтереси великого винного бізнесу в робочих групах в профільному міністерстві, разом формувати наукову базу. Зрештою, це дало би змогу українським малим виноробам єдиним організмом рухатися у векторі розвитку Центральної Європи. На жаль, здатність об’єднати малих виноробів країни під загальним зонтиком сьогодні не демонструє жодне з існуючих об’єднань.  Головам цих спілок необхідно перерости власні амбіції, щоб мислити масштабніше, але з позицій національних інтересів».

Заради справедливості скажемо, що сьогодні значна частина існуючих в країні професіональних об’єднань докладає вагомих зусиль для розвитку галузі та просування на ринках – як внутрішньому України, так і міжнародному.  Саме про досягнення останніх років у колаборації з ГС «Укрсадвинпром» йшлося у виступі на форумі пана Рікардо Ф.Нуньєса, інвестора і власника групи компаній Vinos de La Luz. Завдяки спільній роботі цих авторитетних операторів українського ринку вдалося провести цілу низку важливих акцій з просування у світі українського вина в цілому, і флагманського сорту Одеський Чорний зокрема та заради повернення України в лави OIV.

Спробою вивести на ринок сучасне альтернативне об’єднання стала презентація під час форуму в Мукачеві Наталією Бурлаченко, амбасадора Vinos de La Luz та заступниці з міжнародних питань голови ГС «Укрсадвинпром» нової асоціації під назвою UVWA (Ukrainian Vine and Wine Association). Також було підписано спільну заяву «Про консолідацію галузі та захист інтересів малих виробників» та угоду про наміри створити Всеукраїнську громадську спілку приватних виноградарів та виноробів України.

Тема євроінтеграції спрацювала відчутним магнітом форуму в Мукачеві – і лейтмотивом виступу  пана Luis Amaya Ortiz, заступника голови офісу ФАО в Україні, який зазначив: “Запровадження виноградарського реєстру є однією з перших передумов приєднання України до ЄС, але не тільки – це є і одним з важелів саморегулювання галузі у відповідності до європейських вимог. Ми будемо мати честь передати наші здобутки щодо виноградарського реєстру уряду України – Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства в 2026-27 роках, а також буде запроваджено виплатну агенцію. Це стане важливим інструментом для післявоєнного відновлення України”.  

Говорячи про подію в Мукачеві, не можна оминути значний внесок науковців ОНТУ у розвиток виноробства цього краю та його адоптації до європейського ринку. Деякі аспекти докладно висвітлили доповіді Оксани Ткаченко, доктора технічних наук, професора, завідувачки кафедри технології вина та сенсорного аналізу  «Сучасні напрями наукових досліджень у винному секторі та потенціал ОНТУ щодо інтеграції в світову наукову спільноту» та Ганни Саркісян, доктора економічних наук, професора кафедри технології вина та сенсорного аналізу кафедри туристичного бізнесу та рекреації «Вино як мова культури. Синергія науки, традицій і туризму: результати діяльності науковців ОНТУ у розвитку виноробства та еногастрономічного туризму України».

З метою систематизації знань, розвитку інновацій та збереження унікальної спадщини українських терруарів форум ініціював створення Науково-дослідного центру виноградарства та виноробства України  на базі ОНТУ та Ужгородського національного університету – як спільного інституту, що поєднає науку, практику та виробництво.

 

WineLore. Для фахівців та вайнловерів

Ще однією привабливою для гостей темою форуму виявилася довгоочікувана і вже анансована на drinks.ua програмна розробка факультету інформаційних технологій Ужгородського університету під егідою професора Олександра Міца вебплатформа для дегустаційних конкурсів WineLore. Це досить складна, але потенційна програма, яка на першому етапі  має стати українським аналогом системи оцінки вин на кшталт  Gustos.life (Молдова). І не лише. Надалі українська інноваційна платформа для винної індустрії  матиме додаткові сервіси. Приміром,  стане тестером для дегустаторів-стажерів. Або надаватиме інтерактивну мапу для енотуристів. Або підкаже користувачу базу специфічних даних, зокрема про нагороди тієї чи іншої виноробні.  Вперше WineLore буде протестована під час конкурсу в рамках фестивалю «Червене вино». Чекаємо!

Меморандуми – мости єднання

14 листопада цього року в Мукачеві справді стало знаковим днем. І не лише через насиченість форуму подіями. А, перш за все, дякуючи результатам. І, мабуть, найголовнішим з них варто назвати підписання «Меморандуму про наміри щодо розвитку співпраці у сфері виноробства країн Центральної та Східної Європи».

Сторонами цього меморандуму є представники цих країн – асоціації виноградарів і виноробів, профільні інститути, навчальні заклади, а також органи державного управління у сфері аграрної політики, культури, туризму, економічного розвитку. А серед основних напрямків запланованих дій – такі важливі кроки, як:

  1. створення Карпатсько-Дунайської платформи виноробства;
  2. розробка «Маніфесту якості вина Центральної та Східної Європи», що міститиме принципи, стандарти, критерії оцінювання та географічні орієнтири;
  3. формування спільного бренду Wines of Central & Eastern Europe, із візуальною айдентикою, цифровими інструментами, сайтом та медіаплатформою;
  4. організація щорічного міжнародного форуму з виноробства, який проходитиме почергово у країнах-учасницях;
  5. розробка міжнародних освітніх і маркетингових програм – Wine Academy of CEE, Taste the Heritage, Vineyard Diplomacy;
  6. включення винних територій регіону до європейських маршрутів культурної спадщини (Cultural Routes of the Council of Europe). 

По суті, під час форуму в Мукачеві відтворили свого роду джерело кисню для місцевої галузі: доопрацьований проєкт розвитку регіону на 10 років буде поданий на розгляд депутатів облради, на базі чого місцеві органи влади надалі прийматимуть рішення з підтримки виноробів краю.

Магія genius loci

 Крім такого щільного ділового графіку, виноробний форум в Мукачеві мав програму, що давала відчути чи не найсуттєвіше – genius loci, дух місця.  Ще за часів  Паннонії «геніус лоці» вважався  покровителем місця.  Римляни вірили, що кожна місцина має власного «генія» – духа-охоронця. «Генієм», або патроном Мукачева ще з середньовіччя вважається Святий Мартин. Це пішло від чудового травневого дня 1376 р.,  коли грамотою королеви Ержебет, правительки Угорщини та Польщі,  Мукачеве було визнано містом і його правителю надано гербову печатку із зображенням Святого Мартина – захисника нужденних, лицарського війська та виноробів. Відтоді у сучасному Мукачеві щороку 11 листопада офіційно святкується День Святого Мартина, під час якого дітлахи ліплять печиво у вигляді пташки, саму святкову страву – гуску шпигують ароматними прянощами та запікають дбайливі господарки, містом рушає урочиста хода з ліхтариками до ратуші, відбуваються реконструкції лицарських турнірів, святкові ярмарки. І, звичайно ж, – дегустації нового врожаю так званого «Мартинівського вина». До речі, цю схильність святого до вина шанують по всій Європі. Потомки римлянів, італійці досі зберігають прислів’я: «На Святого Мартина відкривай бочку і пробуй вино!». Хорвати просять: «Святий Мартин, продіряв діжечку!».

 

 

Але лише одному місту у світі дає свій захист Святий Мартін – місту Мукачеве. Тож і святкують тут цей день особливо. Один з найавторитетніших виноробів Срібної Землі – Іван Паук, голова «Спілки виноробів Мукачівського регіону» розповів про місцеві традиції: “Закарпаття, а зокрема Мукачеве і Мукачівщина, мають сталі культурні цінності, і традиція окропляти вином головну площу міста, яка  сягає багатьох століть, – одна з них. Сьогодні ми відновлюємо наші традиції, а такий масштабний форум дає можливість рухатися спільно з європейськими колегами, вибудовувати нові правила, дієві закони, позбавлені радянської складової».

 

Тож ввечері, після напруженного ділового дня, відбувся дивовижний давній ритуал: біля кінної скульптури Святому Мартину, що пильно вдивляється у міську ратушу, наче слідкує за тим, як під тим дахом шанують виноробів, – виробники урочисто склали клятву та пригощали всіх вином з ємності, захованої в постаменті скульптури, – чудовим мерло від Івана Федоровича Паука. Спробувати лінійки вин – нового врожаю та більш витримані – гостям також вдалося і під час екскурсій на виноробні – родини Крицьких та Олександра Гарновдія. Ці затишні обійстя, заквітчані осінніми хризантемами, що уособлюють золоту осінь; багрянець виноградників, якими вкриті місцеві пагорби; запашні домашні страви, якими пригощали господарі – від голів сімей і до малечі, найменших членів родини; блискучі вина, створені за допомогою сучасних технологій – все це вражало найбільше. Це промовляло, що вино Срібної Землі – то більше, ніж продукт: це уособлення історії краю, втілення мрій цих людей.

І знаєте що? Хай не образиться Святий Мартин, але, як на мене, справжній тут genius loci – це люди. Винороби Срібної Землі. Носії культурного коду, який не вдалося знищити радянським чоботом. Історичної пам’яті, яку пронесли крізь сторіччя. Ці неймовірні люди з енциклопедичними знаннями, здатні годинами розповідати про принади свого краю, – істинний магніт цієї земля.

Вони були, вони є і будуть. В них – сила цієї землі. Її харизма. І той самий момент нездоланного магнетизму, який здатен перемогти будь-які сили.



 

Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

Відомо, що срібло – так само, як і золото – не має власного магнітного моменту. Але не так давно група вчених зробили відкриття – і хімічним шляхом додали атомам коштовних металів магнітні властивості. Це був історичний момент у вивченні магнетизму. Не менш вагомий переворот світосприйняття стався днями в регіоні, який історично носить назву Срібна Земля. […]

Украина