Увага! На сайті використовуються cookie файли.
The site uses cookie files
Даний сайт має вікове обмеження.
This site has age restrictions!
Я підтверджую, що мені, на жаль, давно виповнилося 18 років
Не варто приховувати – оглядачів Drinks+ захоплює історія виноробів Північної Європи. Тож наразі пропонуємо ще одну бесіду з дуже цікавою людиною – Данилом Костаманья, засновником виноробні Norsk Vin, італійцем з П’ємонту, який став виноробом в Норвегії. Звучить, погодьтеся, інтригуюче. Саме тому ми й вирішили з’ясувати, як хлопець з півдня опинився на півночі і чому вирішив зайнятися саме виноробною справою? А ще про перспективи норвезького винного експорту, який, звичайно, ще на початковій стадії, але, як то кажуть – хто не ризикує, той не п’є… musserende vin.
Drinks+: Насамперед хочемо подякувати, що погодилися приділити нам час і відповісти на запитання. Drinks+ є найбільшим винним медіапроєктом у Східній Європі. І, звичайно, для нас цінно відкривати нові імена, інформувати про нові винні маршрути. Отже, дозвольте почати з П’ємонту. Не можу не спитати: як хлопець з італійського регіону – лідера італійського виноробства (хіба що з ним можуть змагатися Венето або Тоскана) вирішив зайнятися виноробством не в самій виноробній країні світу? Чому пішли на північ?
Данило Костаманья: Це довга історія… Але якщо коротко… Я приїхав до Норвегії, щоб вивчати в Тронхеймі ІТ-інженерію. Пізніше я відкрив тут для себе активне середовище виноградарів Норвегії і поринув у ці веселощі та безумство 🙂 Це сталося 9 років тому.
D+: Коли і за яких обставин було засновано Norsk Vin? Звідки така, як на мене, ризикована бізнес ідея?
Д.К.: На першому винному конкурсі, проведеному в Норвегії у 2017 році, моє вино отримало головну нагороду. Після чого з’явилося натхнення – виявляється, можна зробити щось насправді якісне! Саме тоді я й вирішив відкрити свій мікробізнес.
D+: Я прочитала, що ваша виноробня володіє виноградниками у кількох місцях країни. Де саме розташовані ваші виноградники? І як організовано процес виробництва?
Д.К.: Виноградники розташовані в окрузі Бускеруд, деякі вздовж Осло-фіорду, деякі далі від узбережжя – всередині країни. Зараз я працюю над більшим проєктом у Раннсфйорден, недалеко від Евнакера.
D+: Де вчилися виноробству? Чи є у вас винні гуру, на чий досвід і знання спираєтесь, хтось вас консультує?
Д.К.: Я навчався на сомельє у Норвегії в «Академії напоїв», але не встиг закінчити навчання через численні проєкти. Пізніше отримав WSET® Level 3 Award in Wines. Вступив онлайн до European Wine Academy. Також брав участь у різних курсах та семінарах від винних експертів та виноробів, але в основному це самоосвіта.
D+: Які вина виготовляє ваша компанія? Скільки літрів на рік? Червоне Adagio від Norsk Vin отримало у 2018 році бронзову медаль на виставці норвезьких вин (Norsk Vinskue). Що це за вино, з якого сорту? У яких ще конкурсах/виставках брали участь?
Д.К.: Поки мій максимум 1000 пляшок (це загалом червоні та білі). Зараз мета цього більшого проєкту, про який я вже казав, полягає в тому, щоб отримати 6000-7000 пляшок з 2 га, а потім, якщо все буде гаразд, розширитися.
Головна ціль – виробляти здебільшого ігристе вино. Хоча також плануємо виготовляти біле, трохи orange та червоне вино, але останнє вже у рамках спеціального проєкту, оскільки отримати тут стиглий червоний сорт винограду не просто.
Я здобув золоту медаль за деякі зі своїх вин на міжнародному конкурсі PIWI Wine Award International, а також приємний статус «вино тижня» від Дженсіс Робінсон (Jancis Robinson) за моє біле Andante.
D+: Розкажіть про норвезькі ігристі вина. Як багато виноробів Норвегії їх виробляють? І чи мають вони свою особливу назву? Як то іспанська Cava, італійське Prosecco та ін. Я не про musserende vin 🙂 (норв. ігристе вино) а саме про якусь спеціальну назву.
Д.К.: Ні, сьогодні ще не існує спеціальної захищеної назви, як, наприклад, італійське Asti або Champagne. Але ми виробляємо біле ігристе вино, переважно традиційним методом, хоча є багато інших експериментів. На сьогоднішній день існує максимум 10 комерційних виробників ігристого, але поступово кількість їх зростає.
D+: Чи приймаєте ви туристів, які дегустації чи атракції пропонуєте? Бачите у цьому інтерес норвежців чи цим можуть зацікавитися лише зовнішні туристи?
Д.К.: У рамках найбільшого проєкту тепер наш самий великий виноградник приймає туристів в Thobjørnsrud Hotell (розташований за годину їзди від Осло – прим.ред.). Ми пропонуємо екскурсію виноградником, дегустацію вин, відвідування винного льоху та виробничого приміщення. До нас приїжджають різні туристи.
D+: Ви і досі є членом правління Norske Druedyrkere (Асоціації норвезьких виноградарів)? Розкажіть про цю організацію.
Д.К.: Насправді я більше не є членом правління Асоціації, але я був ним протягом багатьох років. Norske Druedyrkere розпочали свою діяльність наприкінці 90-х минулого століття як виробники-любителі, зараз нараховується понад 150 її членів. Основна мета – об’єднати під своїм дахом та навчати виноградарів у Норвегії за допомогою освітніх заходів, дегустації вин тощо.
D+: У 2017 році ви стали переможцем у номінаціях «Винороб року» та «Вино року»? Що це за премії? Як все відбувається, це міжнародні заходи чи локальні? Хто вирішує долю учасників?
Д.К.: Це був місцевий захід Асоціації виноградарів, у якому брали участь понад 40 вин. До складу журі входили професійні журналісти, дегустатори і виробники вина.
D+: Скільки в Норвегії виноробень, які виробляють вино з винограду? Скільки виробників фруктових вин? Чи помітна їхня конкуренція між собою? Оскільки спочатку все ж таки фруктове вино, а не виноградне, більш звичний норвезький продукт.
Д.К.: Не можу сказати точні цифри стосовно фруктових вин, кількість виробників зростає, особливо це стосується яблучного сидру. Можливо, такі дані може надати Hanen (норвезька торгівельна організація з сільського туризму, сільського господарства та прісноводного рибальства – прим.ред.). Найвідомішим продуктом для норвежців у всі часи були фруктові вина та яблучний сидр, їх виробляли місцеві фермери. Виноград – це екзотика, дивина.
D+: Норвезький клімат з тривалою зимою означає, що тут можна вирощувати лише спеціальні сорти винограду, адаптовані до холоду. Назвіть основні сорти, які вирощують винороби Норвегії? Які сорти вирощуєте безпосередньо ви? Чи укриваєте лози на зиму?
Д.К.: Основним сортом для білого вина є Solaris, для червоного – Rondo, але також ми вирощуємо Pinot Noir Precoce, Marquette, Regent та багато інших сортів PIWI (абревіатура німецькою PIWI розшифровується, як лози, стійкі до грибків – прим.ред.). Зазвичай, нам не потрібно вкривати рослини, але минулої зими подекуди було -26 ℃ і ми отримали пошкодження лози.
D+: Тема зміни клімату останнім часом все гостріша. У зв’язку з цим винороби в різних куточках планети експериментують з сортами винограду (стійкішими до перепадів температури та різних хвороб). Чи можемо ми говорити, що зміна клімату веде до того, що Норвегія має хороші можливості стати у майбутньому виноробною країною і все це може бути ближче, ніж здається? Чи навпаки – зміна клімату несе лозі хвороби та інші проблеми? Якщо так, то наведіть статистику, скільки разів на рік і чим обробляєте виноградник, як захищаєтесь від шкідників, скільки цукру в середньому набирає виноград перед збором, яка середня врожайність на гектар?
Д.К.: Зазвичай ми не обприскуємо лози, тому що вирощуємо сорти, стійки до борошнистої роси, але останнім часом клімат став теплішим і вологішим, тому нам доводиться бути обережнішими. Кліматичні зміни, безумовно, вплинули на продовження вегетаційного періоду, тому нам і потрібні сорти PIWI, здатні протистояти холодній зимі та адаптуватися до короткого вегетаційного періоду. Рівень цукру може змінюватись від 75° Oe до 90° Oe для білого вина, залежно від розташування лоз та системи вирощування, яка застосовується.
D+: Які вина п’ють норвежці? Як ставляться до вин свого королівства?
Д.К.: Норвежці починають любити англійське вино, а також відкривають для себе скандинавські вина, тож, за цим майбутнє. Спостерігається здебільшого споживання недорогого вина, хоча також існує велика кількість колекціонерів премільних вин, все це купується через Vinmonopolet.
D+: Розкажіть, яка ситуація з експортом? До яких країн Норвегія відправляє своє вино? Взагалі, як відбувається реалізація в умовах державної монополії? Наскільки все жорстко і регламентовано? Принаймні, порівняно з іншими країнами ЄС (в деяких з яких вино прирівняно не до алкоголю, а є продуктом харчування). Адже, приміром, в Україні я не зустрічала норвезьких вин. Бачила аквавіт, джин, саке, пиво, у тому числі безалкогольне, але не вино. Скажу відверто, особисто мені цікава Норвегія, тож я купляла би норвезькі вина. Які у вас плани на майбутнє, чи плануєте розширювати експорт?
Д.К.: Експорт, безумовно, можливий, але перш за все завдання полягатиме у виробництві вина гарної якості за справедливою ціною. Вартість життя та оплата праці в Норвегії досить високі. А винна монополія поки що не дозволяє нам продавати вино безпосередньо приватному споживачеві. Втім, це стосується не тільки Норвегії. У Швеції, де діє Systembolaget (державна мережа магазинів з монополією в Швеції на продаж алкогольних напоїв з вмістом алкоголю вище 3,5% – прим.ред.), також обговорюють, як добитися зміни правил. Отже, поки працюємо над якістю та стилем.
⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж ⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.
⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!
Фото: norskvin.com, facebook.com/NorskVin/photos, vinhona.com
