Увага! На сайті використовуються cookie файли.
The site uses cookie files
Даний сайт має вікове обмеження.
This site has age restrictions!
Я підтверджую, що мені, на жаль, давно виповнилося 18 років
Сезон збору й переробки винограду 2024 завершено. Винороби різних країн підводять підсумки, доволі часто – сумні: у багатьох регіонах весна була занадто пізньою, літо й початок осені – занадто холодними і дощовими, або ж занадто спекотними і посушливими, що вплинуло й на обсяги, і на якість вінтажа. Яким видався сезон 2024 для українського виноробства, і як вплинули на нього кліматичні та інші виклики? Вікторія Макарова поспілкувалася з виноробами й власниками виноробень з різних куточків України, щоб скласти цей пазл.
Розповідає Геннадій Вачиля, директор з виноградарства Chateau Chizay:
«Цей сезон у Закарпатті став і викликом, і успіхом. Ми мали теплу, втім вологу весну, й були загрози хвороб винограду. Потім прийшло надзвичайно спекотне літо – температури сягали і 40 градусів, і початок календарної осені також був незвично теплим, аж до 35 градусів. Завдяки цьому більшість сортів винограду набрала дуже високу цукристість. Притому інші кондиції, як-от кислотність, також хороші».
Через спеку обробку виноградників виноградарям Chizay доводилось проводити вночі — починали після заходу сонця та завершували на світанку. Збір був раннім: «Цьогоріч ми розпочали збір винограду на 2-3 тижні раніше – далася взнаки сума температур, — розповідає Геннадій. — Загалом протягом сезону це створювало певні виклики, адже вегетація відбувалася дуже стрімко, і ми мали всі завдання щодо догляду за лозами виконувати максимально інтенсивно, мобілізуючи всі наявні ресурси».
Отже, за оцінками Геннадія Вачилі, сезон був непростий, але напрочуд цікавий: «Якість врожаю чудова, багато сортів показали кондиції, що дозволять створити вина з високим потенціалом до витримки. Прогнозую, що 2024-й можна буде вважати вінтажним – роком, в який народилися дуже якісні вина».
Геннадій Гутман, засновник і власник Chateau Chizay, повідомляє, що кількісні показники цього року стали значно нижчими, ніж у 2023: «Цього сезону ми зібрали майже на 25% менше врожаю за обсягом, ніж торік (1050 тон проти 1421 тони у 2023-му). Але якість винограду надзвичайно висока. Погода дозволила винограду дуже добре дозріти, показники цукру чи не найвищі за останні роки. Думаю, що цей сезон можна порівняти з дуже успішними 2017 і 2018 роками, в які ми заклали вина, що зараз є колекційними».
Спекотне літо й гаряча осінь вплинули на терміни збору, але потішили якістю винограду. «Дуже гарно показали себе, зокрема, Черсегі та Блауфранкіш, ми робили ранній збір для ігристих вин, кондиції прекрасні, — ділиться враженнями пан Гутман. — А ще вперше провели ранній збір Піно Нуар. Поки що не відкриваємо карти, що саме готуємо, очікуємо результату». На думку власника Chateau Chizay, цьогоріч дуже вдалим вродив Трамінер рожевий – цукристість сягнула 26%, і компанія планує закласти з нього новий вінтаж марочного десертного вина «Троянда Карпат». Чудово також проявили себе червоні сорти. «Піно Нуар сезону 2024 просто приголомшливий, — розповідає Геннадій Гутман. — Під час збору частина ягід уже була підв’ялена сонцем, і врожай обіцяє дуже якісне вино з потенціалом до витримки». На зборі Піно Нуару мала нагоду попрацювати вся офісна команда виноробні, що вийшла на допомогу агрономам. Останнім у цьому сезоні Chateau Chizay збирали Каберне Совіньйон. Збору трохи завадили дощі (цей сорт росте на пагорбах урочища Мала Гора, і після дощів туди не можна було виїхати навіть на тракторі). Тим не менш, виноград «дочекався» свого часу, й зібрали його, на думку власника, максимально стиглим і дуже перспективним.
Крім кліматичних викликів певного регіону, існують виклики, з якими стикаються, фактично, всі бізнеси в Україні, й виноробство не є виключенням. Тотальне здорожчання всіх витратних матеріалів (пальне, засоби догляду тощо) та брак робочих рук є одними з най розповсюдженіших. Тим не менш, у Закарпатті є привід для оптимізму: «Сезон дав трохи понервувати, але результат цього вартий. Бути якісному українському вину із Закарпаття! Бути добру!» — обіцяє пан Гутман.
Фото: Сергій Гудак для Chateau Chizay
Гіоргі Іукурідзе, співзасновник виноробні SHABO розповідає, що сезон 2024 був непростим, але дуже цікавим.
Протягом усієї зими й весни, аж до кінця травня, йшли дощі, але літо було надзвичайно сонячним і спекотним, тому збирати виноград довелось раніше — до 10 вересня зібрали майже все. «Зміни клімату ми відчуваємо на собі останні 5 років точно, — коментує Гіоргі. — У нашому теруарі багато сортів почали визрівати майже одночасно, то ж тривалість сезону збору скоротилась майже вдвічі, і працювати під час збору доводиться вдвічі інтенсивніше».
Зважаючи на специфічні погодні умови, цього року SHABO зібрали 3000 тон винограду — менше, ніж у 2023 (показник минулого року — 4800 тон). Тим не менш, власники виноробні задоволені: «Вінтаж 2024 має дуже високу якість, ми сподіваємось, що це буде «великий» рік, — ділиться своїми враженнями Іукурідзе. — До речі, і 2022, і 2023 роки дали нам чудові, якісні вінтажі. Схоже на те, що Бог на нашому боці».
Але найбільшим викликом для своєї компанії Гіоргі Іукурідзе вважає навіть не зміну клімату, а дефіцит робочої сили та висококваліфікованих спеціалістів — за його словами, з цією проблемою SHABO доводиться справлятись вже не перший рік, і це пов’язано не лише з війною. Тож це — питання, котре власникам виноробні потрібно буде вирішувати й надалі.
Фото: SHABO Winery
У цій частині Одещини сезон 2024 також став не простим. «Цього року було дуже спекотно, збір ми почали на майже 20 днів раніше, ніж планували — 12 серпня. Все дозріло майже одночасно, й довелося якось розбиратися з пріоритетами. Піно Грі знімали з показниками цукру, що вже були на межі, але встигли,» — розповідає співвласник виноробні Villa Tinta Костянтин Тінтулов.
За його підрахунками, обсяги збору цього року є майже в 1,5 рази меншими, ніж минулого, що разом із рештою викликів, таких як додаткове податкове навантаження й брак робочих рук, підвищить собівартість вина.
Але якість цього вінтажа значно вища, ніж у 2023, що підтверджує загальний тренд. До того ж, на Villa Tinta відбуваються певні технологічні зміни. «Ми запросили консультантів для кращого збереження винограду й підвищення якості наших вин. Як результат, приміром, наші білі вина вінтажу 2024 зберігаються краще, ніж минулого року, завдяки використанню технології sur lie (витримки вина на осаді дріжджів, які залишаються після завершення ферментації). Працюємо над тим, щоб цього року зробити більш складні, комплексні й стабільні білі вина з гарною структурою, до того ж свіжі й терруарні,» — ділиться своїми очікуваннями Костянтин.
Виноробня Villa Tinta славиться своїм Одеським Чорним — нашим флагманським червоним сортом, що є добре відомим також і за межами України.
Цього року врожай Одеського Чорного на Villa Tinta становить 120 тон — це майже втричі менше, ніж у 2023 році. Щодо якості врожаю цього сорту, 2024 можна вважати успішним: «Виноград зняли вчасно, у чудових кондиціях — цукор, таніни й кислотність в ідеальному балансі. Рівень алкоголю має бути трохи нижчим, ніж зазвичай — побачимо, коли завершиться ферментація,» — підсумовує Костянтин Тінтулов.
Фото: Villa Tinta – Винхол Оксамитне
У Миколаївській області, яка також розташована на півдні України, на узбережжі Чорного моря, сезон 2024 року був складним через неочікувані заморозки навесні під час активного періоду вегетації, тому значна частина ягід, що на той момент вже встигли зав’язатись на гронах, не вижила. Світлана Цибак, директорка виноробні Beykush, зазначає, що цьогорічний урожай на 15% менший, ніж минулого року (у 2023 році вдалося зібрати близько 98 тонн). Весняні заморозки сильніше вплинули на червоні сорти винограду, ніж на білі, завдяки розташуванню виноградників.
Проте врожай 2024 року демонструє відмінну якість: виноград дозрів до ідеального стану завдяки дуже спекотному та сонячному літу. «Наші вина зазвичай мають доволі високий рівень кислотності, у винах 2024 вона буде трохи меншою, згладженою, що, на мою думку, також може сподобатись споживачу,» — коментує Світлана.
Сезон збору врожаю, який зазвичай триває близько двох місяців – починаючи з кінця серпня до середини жовтня, цього року на Миколаївщині був дуже коротким: у Beykush зібрали всі 17 сортів винограду, які дозріли майже одночасно, лише за один місяць.
«В цілому можу сказати, що якістю вінтажа 2024, незважаючи на всі складнощі, ми задоволені. Далі — справа наших майстрів-виноробів. Очікуємо від вінтажа 2024 дуже цікавих блендів,» — підсумовує директорка Beykush.
Фото: Арсен Федосенко для Beykush
«Врожай 2024 на Тернопільщині був ідеальним!!!» — саме так, з трьома знаками оклику, прокоментувала моє питання Оксана Буячок, співвласниця крафтової виноробні Father’s Wine.
Цей сезон став для виноградарів і виноробів регіону не менш складним і цікавим, ніж для решти країни: спека, вимушено ранній збір (приміром, на Father’s Wine почали збір 26 серпня, значно раніше, ніж минулими роками). «В нас теж було дуже гаряче цього літа, але ситуація з опадами краще, ніж у колег на півдні, — коментує Оксана. — Були незначні хвороби на виноградниках, але це ми також подолали. Отримали врешті решт ідеальні кондиції по всіх сортах, очікуємо дуже гарні вина цього вінтажу!»
Щодо обсягів виробництва сезону 2024, на Father’s Wine він дорівнює показникам минулого року. Орієнтовно планується реліз 55000 пляшок.
Фото: Father’s Wine
Крафтова виноробня Biologist має виноградники під Києвом, у селищах Лісники та Безрадичі, та на Одещині. Співвласник і винороб Biologist Ігор Петренко вважає цей рік взагалі доволі важким. «Головна проблема — в тому, що завдяки аномальному сонцю в липні збір в цілому почався на два тижні раніше, й ми до цього були не готові. Також викликом стало майже одночасне визрівання білих і червоних сортів, в першу чергу це стосується Одещини,» — ділиться враженнями Ігор. На думку винороба, Одещина є вже занадто спекотною для вирощування білих сортів, що не набирають потрібної кислотності — цілком можливо, що у майбутньому Biologist припинять вирощувати ці сорти у цьому регіоні.Також даються взнаки проблеми з відсутністю робочої сили, особливо на півдні: винороб розповів, що цього року білі й червоні сорти визріли одночасно, тому не встигли вчасно зібрати Піно Нуар, і він дещо перезрів.
На відміну від того, на виноградниках під Києвом все чудово, тож власники Biologist планують і надалі збільшувати свій «земельний банк» — щороку досаджують близько пів гектара нових виноградників. Висаджують щільно — близько 10 тисяч лоз на гектар: земля на Київщині дуже дорога. Обробку лоз і збір винограду проводять вручну.
Загалом команда Biologist перереробила цього року більше ніж 65 тон винограду, що на 80 відсотків більше, ніж минулого. Ігор Петренко розповідає, що збільшення виробництва вина для Biologist — стратегічна задача, оскільки компанія активно розвиває експортний напрямок.
Підсумовуючи, хочемо відзначити головне: сила, талант, працьовитість і неймовірна резистентність українських виноробів вражають. Там, де інші вбачають біди й проблеми, наші винороби знаходять нові можливості, бо складати руки й капітулювати перед складнощами — не на часі. Ми неймовірно пишаємося ними — натхненними митцями вина, що продовжують відроджувати й створювати виноробні традиції, формувати й розвивати винну культуру України та писати її новітню винну історію.
Фото: Biologist Winery
⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж ⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.
⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!
12.09.2024
09.09.2024
