Увага! На сайті використовуються cookie файли.
The site uses cookie files
Даний сайт має вікове обмеження.
This site has age restrictions!
Я підтверджую, що мені, на жаль, давно виповнилося 18 років
Весна — час, коли прокидаються лози, а також розпочинається сезон нових релізів, дегустаційних конкурсів та найбільш значущих міжнародних виставок. Протягом кількох років українські винороби активно беруть участь у цих подіях, і мають чималий успіх. Дуже тішить той факт, що вітчизняні виробники об’єднались під брендом Wines of Ukraine, і, завдяки спільним зусиллям та підтримці команди Wines of Ukraine, підкорюють міжнародні ринки.
Однією з найбільш масштабних подій у світовій винній та алкогольній індустрії і надалі залишається виставка ProWein у Дюссельдорфі. Cаме тут збирається crème de la crème міжнародної винної спільноти — баєри, представники великих торговельних мереж, сомельє, експерти, журналісти, інфлюенсери. Незважаючи на зростаючу конкуренцію та різноманіття у цьому сегменті, для всіх, хто є дотичним до винної галузі, бути на ProWein означає бути на винній мапі світу.
Третій рік поспіль Wines of Ukraine беруть участь у ProWein з національним стендом. Цього разу на ньому було представлено 12 виробників вин та міцних напоїв з різних винних регіонів. Учасниками виставки стали виноробні Villa Tinta та Kolonist з Придунайської Бессарабії, Chateau Pinot, 46 Parallel Wine Group та Bolgrad з Одещини, Beykush Winery з Миколаївщини, Chateau Chizay із Закарпаття, а також — виноробні Big Wines та Biologist і виробник крафтових міцних напоїв Honey Badger з Київщини. Окремо хочу відзначити участь Artwinery, найвідомішого в Україні виробника класичних ігристих вин. Історія цієї компанії вже стала легендою: завод у Бахмуті було знищено обстрілами російських терористів, але Artwinery не лише встигли евакуювати значну частину своїх унікальних вин із багатокілометрових підвалів перед тим, як місто було окуповано російськими загарбниками, а й, наче Фенікса із попелу, відродили виробництво своїх найбільш популярних позицій на Одещині.
Для виноробні Chateau Chizay із Закарпаття ProWein 2025 був далеко не першим досвідом. Олександра Поліщук, віце-президент з розвитку компанії, коментує: “Ми брали участь у ProWein у 2017 та у 2018 роках із власним стендом. Але вже 3 роки поспіль є учасниками об’єднаного українського стенду. Я вважаю, що це було чудовим рішенням: консолідоване просування наших вин ефективно працює як для кожного учасника, так і для розвитку бренда Wines of Ukraine. Насправді, це дозволяє нам із колегами об’єднати зусилля в експорті, сформувати цікаву й різноманітну пропозицію, домовитися з імпортерами про консолідовані відправки тощо.”
На думку Олександри, цьогорічний ProWein відрізнявся від попереднього: “Ця виставка була більш спокійною, якщо порівнювати з минулорічним, ювілейним тридцятим ProWein. Відвідувачів було менше, але бізнесова складова було набагато більш ефективною. Сподіваємося на нові контракти, вже спілкуємося з потенційними покупцями.”
Артем Скубенко, співвласник компанії Honey Badger, вважає участь у заходах подібного масштабу обов’язковою: “Для просування на експорт треба бути присутніми як мінімум на одній міжнародній виставці. Це — підтримка зв’язків з існуючими та потенційними партнерами, можливість нагадати про себе, привід зустрітись особисто. Ну і в першу чергу — це можливість зустріти нових цікавих клієнтів. ProWein — найбільш впізнавана й саме міжнародна, а не регіональна подія, тому тут треба бути. До того ж, крім вина, тут представлено багато іншої алкогольної продукції, і загалом — багато нових цікавих ідей. Наша продукція — традиційні настоянки й наливки, а також — нова лінійка українських джинів, є унікальними й дуже цікавими для іноземних баєрів. Ми познайомились із десятком нових потенційних клієнтів, сподіваємось, що ці знайомства конвертуються у співпрацю.”
Світлана Цибак, СЕО Beykush Winery, Голова Асоціації крафтових виноробів України та амбасадорка Wines of Ukraine, також відзначає ефективність цьогорічної виставки: “Завдяки тому, що відвідувачів було не так багато, ми мали можливість якісних контактів із баєрами. Географія зацікавленості українськими винами розширилась: наприклад, ми поспілкувались із імпортерами з Малайзії та Японії, котрі приходили не просто продегустувати “екзотику”, а шукали нові вина у свій портфель. В цілому, враження від якості аудиторії та рівня контактів дуже позитивне. Для нас ця вставка — дійсно майданчик для розширення бізнесу”.
Чи потрібно виноробам готуватись до заходу подібного масштабу? “Домашня робота — обов’язкова, вона впливає на ефективність виставки, — ділиться досвідом Світлана. — Готуючись до заходу, я піднімаю уже наявну базу контактів та запрошую їх відвідати наш стенд, та розширюю її за рахунок особистих зв’язків та нетворкінгу. Match-making інструменти, котрі пропонує ProWein, на жаль, поки що не працюють на залучення баєрів — можливо, надалі їх удосконалять.” Зважаючи на свій досвід імпортера, Світлана також зазначає, що важливим фактором для баєра є інтуїція та здатність виробника зацікавити своїми винами і іноді навіть просто приязною посмішкою: “Ви маєте бути відкритим до спілкування, зробити так, щоб біля вас захотілось зупинитись і щось продегустувати. Далі справа за якістю ваших вин.”
Як реагували відвідувачі ProWein на українські вина, у тому числі — на ті, що вироблені з автохтонних, локальних та маловідомих сортів? “Була й зацікавленість, і навіть здивування, — розповідає Олександра Поліщук (Chateau Chizay). — Багато хто, наприклад, не чув про сорт Черсегі. А ми пропонуємо ігристе з цього сорту і за методом Charmat, і за традиційним методом, і тихе. Особливою цікавинкою цього року був наш Фурмінт, який ми презентували у чотирьох стилях — наш відомий витриманий Фурмінт, новий Фурмінт за методом стабуляції, який ми ще плануємо презентувати ринку, Фурмінт Orange та наш багато разів нагороджений Фурмінт Late Harvest. Відвідувачам було цікаво, як відомий угорський сорт проявляє себе на українській землі, а ми дуже раділи позитивним оцінкам наших вин.”
Надія Красиленко, директорка з маркетингу виноробні Bolgrad, зазначає, що відвідувачам дуже сподобалось Chardonnay Grand Reserve, а також — червоне Odesa Black та бленд Odesa White з сортів Сухолиманський та Шардоне. “З цікавого — велику увагу до нас проявляли імпортери з Німеччини, Канади та Туреччини, — ділиться враженнями Надія. — Дуже позитивні відгуки також були щодо дизайну етикеток, котрий ми спеціально адаптували для експорту.”
Костянтин Тінтулов, співвласник виноробні Villa Tinta, що є одним із найбільш титулованих виробників вин з сорту Одеський Чорний, підтверджує: локальні сорти — Одеський Чорний, Сухолиманський — дуже схвально сприймають іноземні експерти, впізнаваність цих сортів порівняно навіть з минулим роком зросла. Але й вина з європейських сортів — Гевюрцтрамінер, Рислінг, Шардоне — також викликали неабиякий інтерес. “Дегустатори порівнювали наші вина з європейськими зразками, відзначали якість і характер, іноді трохи дивувались, що вина такі гарні,” — жартує Костянтин. Серед цьогорічних трендів пан Тінтулов відзначає також зацікавленість балковими винами України з боку імпортерів з Чехії, Словенії та Греції: “Цікавились, оскільки 2024 дав низьку врожайність, тим часом іспанський балк зріс у ціні.”
Під час виставки враженнями щодо українських вин зі мною поділилися також іноземні відвідувачі стенду Wines of Ukraine.
Чан Джун Пак (Chan Jun Park), директор з питань Азії конкурсу вин OIV Asia Wine Trophy, віце-президент Міжнародної асоціації сомельє Південної Кореї, засновник і директор Інституту вин зі Східної Європи, а також переможець WTA у голосуванні користувачів, мав нагоду продегустувати кілька українських вин і планує поглибити це знайомство в майбутньому:
“Мій перший досвід українських вин — це ігристе вино від SHABO. Його представила на початку березня 2024 року в Берліні Катерина Ющенко, винна експертка та засновниця Wine & Spirits School у Києві. Це ігристе вино було виготовлено з міжнародних сортів винограду за класичним методом. Я був щиро здивований його високою якістю.
Моє друге знайомство з українськими винами відбулося під час дегустації ігристих вин Artwinery на українському стенді на ProWein 2025. Я скуштував чотири ігристі вина — одне, вироблене за методом Charmat, і три інші — за класичним методом, усі з міжнародних сортів винограду. Ігристі вина, виготовлені класичним методом, продемонстрували витончену, добре збалансовану ароматику з мінеральними нотами. Вони мені дуже сподобалися. На мою думку, ці вина демонструють чудове співвідношення ціни та якості й мають сильний потенціал на азійських ринках. Однак, оскільки дедалі більше виноробів у країнах Східної Європи виробляють високоякісні ігристі вина, конкуренція буде досить жорсткою.”
Шахзад Талукдер (Shahzad Talukder), віце-президент Асоціації сомельє Німеччини, розповідає, що це було не перше його знайомство з українськими винами, але вперше він мав можливість продегустувати так багато зразків: “Я був глибоко вражений різноманіттям українських вин та їхньою високою якістю. Звісно, ми знаємо, що Україна — велика країна, але в Німеччині ваші вина представлені не дуже широко, тому ми знаємо про них небагато. Я був дуже здивований, дізнавшись, що виноробня Beykush Winery виготовляє вино з Тіморассо. Цей сорт винограду є досить рідкісним навіть в Італії, звідки він походить. Мені надзвичайно цікаво спостерігати і за експериментами з унікальними європейськими сортами винограду, і за популяризацією локальних. На мою думку, це свідчить про глибоке розуміння виноробства та про чітку візію майбутнього українських вин”.
Шахзад продегустував кілька зразків вин з автохтонних та локальних сортів і вважає, що вони мають шанс завоювати німецький ринок — попри сильну конкуренцію з боку місцевих та іноземних виробників: “Тельті Курук — це український сорт винограду, який, ймовірно, має найкращі шанси закріпитися на ринку. Назва сорту відносно легка для європейців, а профіль смаку нагадує Піно Грі та Треббіано, хоч і є дещо більш комплексним. Я впевнений, що Тельті Курук має шанс знайти свого споживача у Європі”.
Шахзад вважає, що зараз — найкращий час для просування українських вин на заході: “Через війну багато європейців відчувають солідарність з Україною, тому вони більш відкриті до української продукції. Крім локальних українських сортів винограду, можна також презентувати вина з тих сортів, котрі знають і люблять у Європі — Сіра, Каберне або Фурмінт. На мою думку, вина з відомих міжнародних сортів, особливо у виробництві ігристих вин (а німецький ринок обожнює ігристі), допоможе представити Україну як виноробну країну та прокласти пусть вашим автохтонам та локальним сортам”.
Тема війни в Україні дійсно впливає на сприйняття українців та українського продукту за кордоном. Це — потужний емоційний фактор, котрий привертає увагу, провокує співчуття, бажання підтримати, зацікавленість. Сам факт того, що в Україні продовжують вирощувати виноград і виробляти вино, сьогодні, як і три роки тому, викликає захоплення — але більше не викликає подиву у експертів з Великої Британії, Швеції, Польщі, Німеччини, США та багатьох інших країн. Отже, маємо визнати, що це відбулося: Україна зайняла своє місце на винній мапі світу.
Чи вдалося українським виноробам конвертувати той аванс зацікавленості й підтримки з боку міжнародної винної спільноти, котрий вони отримали, на жаль, завдяки військовій агресії та відважній боротьбі українців за свободу й незалежність? Безумовно, так, і географія українського винного експорту значно розширилася за останні три роки. Наші вина продаються у Великій Британії та США, у Швеції, Естонії, Польщі, Нідерландах та інших країнах ЄС, а також — на азіатських ринках.
Нещодавно українські вина отримали партнера й у Німеччині, і дуже приємною вишенькою на торті стало те, що імпортер — це компанія, котру заснували саме українці. Руслан Кан, співвласник компанії BlackSeaWine з Мюнхена, наразі співпрацює з виноробнями Beykush, Villa Tinta, Kolonist, Frumushika Nova та Stakhovsky Wines та планує розширити портфель українського імпорту. “Для багатьох у Німеччині українське вино було й залишається “темною конячкою”, але саме це й викликає зацікавленість. Тож ми вирішили не гаяти час і стати першим імпортером наших вин у Німеччині, бо бачимо: українське виноробство швидко прогресує і має однозначно зайняти свою нішу на цьому ринку, — коментує пан Руслан. — Незважаючи на значну кількість українців, котрі тут живуть, найкраще купують українські вина саме німці — незважаючи на те, що наші вина не дешеві, а німці — доволі патріотичні споживачі. Тим не менш, значну долю попиту на українські вина у нашому магазині та у ресторанах, котрі включили їх до винної карти, формують саме німці.”
Що саме з українського асортименту подобається німецьким вайнлаверам найбільше? “Це однозначно білі вина, — ділиться досвідом Руслан. — Шардоне від Стаховського та Kolonist, Альбаріньо від Beykush, Іршаї Олівер від Villa Tinta. Попитом також користуються вина з локальних білих сортів — Цитронний Магарача та Сухолиманський від Frumushika Nova та Villa Tinta. Щодо червоних вин, тут фаворитом виступає Одеський Чорний, вина з цього потужного сорту ми маємо від Kolonist та Villa Tinta.”
Отже, що в підсумку? Збираємо цінний досвід, розширюємо географію, вчимося працювати з нашими, локальними й автохтонними сортами й любити ці вина, а також — закохувати в них як українського, так і закордонного споживача.
⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж ⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.
⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!
16.02.2025
03.02.2025
