Увага!

Увага! На сайті використовуються cookie файли.

The site uses cookie files

Даний сайт має вікове обмеження.

This site has age restrictions!

Я підтверджую, що мені, на жаль, давно виповнилося 18 років
I confirm that I have 18 years!
prowein
prowein

Gastronomy and Wine Portal

Favorite Food&Drinks 2026 як індикатор трендів українського food-ринку

24-26 лютого 2026 року в Києві відбувся VIII міжнародний професійний дегустаційний конкурс Favorite Food&Drinks – одна з ключових галузевих подій, що об’єднує виробників харчової продукції, ритейл, HoReCa та експертне середовище навколо оцінки якості, смаку й актуальних ринкових тенденцій.


Цьогоріч конкурс зібрав 50 постачальників, які представили 269 харчових продуктів з України, Іспанії, Італії та Бельгії. Упродовж трьох днів 37 експертів – представників провідних торговельних мереж, HoReCa та харчової індустрії – здійснювали «сліпе» оцінювання сенсорних характеристик продукції.

Для професійної спільноти Favorite Food&Drinks є значно більшим, ніж дегустаційний конкурс. Це галузевий інструмент, що дає виробникам незалежну експертну оцінку, фаховий зворотний зв’язок і можливість налагодити контакти з ритейлом. Водночас сам конкурс формує актуальний зріз ринку, демонструючи, як змінюються споживчі очікування, які категорії зростають та в якому напрямі рухається українська food-індустрія.

Склад експертів посилив об’єктивність оцінювання

У 2026 році склад дегустаційної комісії оновився більш ніж на 50%: 19 експертів долучилися до оцінювання вперше. Така ротація посилює об’єктивність і професійність результатів, а також дозволяє ширше охопити експертизу різних сегментів ринку.

До складу комісії увійшли представники Укрметртестстандарту, АТБ-Маркет, Сільпо, Le Silpo, METRO Cash & Carry, Ашан Україна, Rozetka, NOVUS, ФОРА, VELMART, ЕКО Маркет, КОЛО, VARUS, Близенько, Файно Маркет, Апельмон, АЗК БРСМ-Нафта, КЛО, а також компаній Doehler, Esarom, Balex Company, Агенції оборонних закупівель ДОТ та інших структур.

Favorite Food&Drinks

Ринок у фокусі: що показав Favorite Food&Drinks 2026

За словами засновниці конкурсу Олени Сініціної, кожен сезон Favorite Food&Drinks стає відображенням глибших ринкових змін.

Серед найбільш помітних тенденцій 2026 року – посилення інтересу до функціонального харчування, активніше використання пробіотиків, суперфудів та ботанічних інгредієнтів, а також перехід від простих смаків до складніших, багатошарових сенсорних поєднань.

На конкурс були подані як традиційні категорії – хлібобулочні вироби, молочна продукція, сири, м’ясні вироби, консерви, – так і інноваційні продукти, що добре ілюструють нові споживчі запити.

Favorite Food&Drinks

Тренди 2026: функціональність, ready-to-eat і нова сенсорика

Серед продуктів, які відображають актуальний вектор розвитку ринку, вирізнялися:

  • комбучі з різними смаками;
  • йогурти з клітковиною, спіруліною, льоном і насінням чіа;
  • молочні продукти з новими пробіотичними культурами;
  • гранола з колагеном або протеїном;
  • продукти на стику напою та молочної категорії  – зокрема напої на основі сироватки та комбучі з додаванням суперфудів.

Окремий тренд – розширення смакової палітри та сміливіша робота з ботанічними компонентами. Виробники дедалі частіше звертаються до фруктово-квіткових комбінацій із бузиною, трояндою, жасмином та іншими натуральними ароматичними акцентами.

У м’ясній категорії увагу привернули джеркі та м’ясні чипси з нестандартними смаками, зокрема поєднанням вишня–чилі, а також топлене масло з різними смаковими додатками.

Слабоалкогольні та безалкогольні продукти: більше свободи в смаках

У сегменті напоїв значну частину конкурсних зразків становили пиво та сидри – як у класичних стилях, так і в сміливих смакових інтерпретаціях. Серед поданих варіантів – поєднання кавуна з м’ятою, апельсина з кавою у пиві, грушеві та смородинові сидри, а також продукти зі смаковими відсиланнями до популярних коктейлів.

Водночас увагу експертів привернула і категорія безалкогольного пива, що підтверджує подальше зміцнення сегмента no/low alcohol на українському ринку.

Favorite Food&Drinks

Ферментація і сучасне прочитання традицій

Ще одним стабільним напрямом розвитку стала категорія ферментованих продуктів. У межах конкурсу були представлені квашена капуста, кімчи, квас і комбуча – продукти, які дедалі міцніше закріплюються в сучасному гастрономічному ландшафті. 

Паралельно посилюється попит на рішення, пов’язані зі зручністю споживання. На конкурсі були представлені готові начинки, кондитерські суміші, страви, які достатньо лише розігріти або залити окропом. 

Особливу увагу привернули сублімовані повноцінні страви – борщ, бограч, банош із бринзою, паста з грибами. Такий формат демонструє не лише інноваційний підхід до традиційної кухні, а й новий потенціал українських продуктів у сегменті ready-to-eat.

Власні торговельні марки – у зоні особливої уваги ритейлу

Як і в попередні роки, торговельні мережі активно представляли на оцінювання продукцію власного виробництва та власні торговельні марки. Для ритейлу участь у Favorite Food&Drinks є практичним інструментом для перевірки асортиментних рішень, оцінки якості, тестування технологічних підходів і вдосконалення співпраці з постачальниками.

Favorite Food&Drinks

Food Industry Solutions: не лише продукт, а й рішення для ринку

Паралельно з дегустаційним конкурсом увагу галузі було зосереджено й на Food Industry Solutions –  премії, що відзначає рішення для просування та виробництва якісної харчової продукції у сферах food-індустрії, HoReCa та ритейлу. Йдеться про паковання, маркетингові, консалтингові та технологічні рішення, які посилюють конкурентоспроможність виробників і якість взаємодії з ринком.

Нагородження 24 березня

Логічним продовженням Favorite Food&Drinks 2026 стане церемонія нагородження, яка відбудеться 24 березня 2026 року в Києві. Подія матиме формат закритої професійної зустрічі лідерів food-ритейлу, виробників і галузевих експертів.

У програмі – підбиття підсумків конкурсу, нагородження переможців, огляд міні-виставки, а також серія виступів, присвячених глобальним трендам у їжі та напоях, новим запускам у харчовій індустрії, особливостям державних закупівель продовольства та актуальному портрету українського споживача.

Серед спікерів заявлені представники Esarom Ukraine, Doehler Ukraine, Balex Company, Агенції оборонних закупівель ДОТ, а також Kantar.

Платформа, що формує професійні орієнтири

Favorite Food&Drinks залишається одним із небагатьох професійних майданчиків в Україні, де для всіх постачальників створено рівні умови оцінювання: без впливу бренду, ціни чи репутації виробника. Саме цей підхід робить результати конкурсу цінними і для бізнесу, і для ринку загалом.

Таким чином, Favorite Food&Drinks 2026 підтвердив свою роль не лише як професійного дегустаційного конкурсу, а і як індикатора якісних змін українського food-ринку – від розвитку функціонального харчування й ферментованих продуктів до зростання ready-to-eat сегмента, нової сенсорики та посилення ролі ритейлу в формуванні стандартів якості.

Favorite Food&Drinks



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!


 

24-26 лютого 2026 року в Києві відбувся VIII міжнародний професійний дегустаційний конкурс Favorite Food&Drinks – одна з ключових галузевих подій, що об’єднує виробників харчової продукції, ритейл, HoReCa та експертне середовище навколо оцінки якості, смаку й актуальних ринкових тенденцій. Цьогоріч конкурс зібрав 50 постачальників, які представили 269 харчових продуктів з України, Іспанії, Італії та Бельгії. Упродовж […]

Surf and Turf по-українськи – як шеф Богдан Білоніжко поєднує море й м’ясо

Чи стане хтось дебатувати, що американська яловичина – то еталон, який цінується усіма гурманами та шефами світу? І українськими зокрема. В Україні час від часу проходять фестивалі американської мармурової яловичини – за підтримки Американської Федерації з експорту м’яса (USMEF). В ресторанах регулярно влаштовують стейк-дні та тематичні вечори, а стейки залишаються постійною позицією меню. Одним із давніх амбасадорів американської яловичини в Україні є шеф-кухар ресторану Szkocka (готель Atlas Deluxe, Львів) Богдан Білоніжко.


Міжнародний досвід приготування стейку

Богдан Білоніжко добре знається на темі – працюючи з різними кухнями світу, він спеціалізується саме на м’ясних стравах. Вперше з американською яловичиною познайомився на майстер-класі від відомого шефа Джея Маккарті. А професійний досвід здобував у ресторанах Австрії та Німеччини, нещодавно проходив стажування в мішленівському ресторані Мадрида A’Barra та одному з найкращих стейк-хаусів міста – Leña Madrid (навчання організував SB Culinary Center – міжнародний гастрономічний проєкт, що відкриває кухарям можливості стажування за кордоном). І ось вже десять років Богдан очолює кухню ресторану готелю Atlas Deluxe, віддаючи перевагу американській мармуровій яловичині.

На думку шефа, її смак розкривається навіть із мінімальною кількістю приправ. Висока й стабільна якість м’яса забезпечується суворими стандартами виробництва та особливостями вирощування, завдяки чому стейки мають ніжну текстуру, соковитість і характерну мармуровість.

Aмериканські стейки

Як формується мармуровість м’яса

Технологія виробництва преміальної американської яловичини передбачає кілька етапів. Перші місяці телята перебувають із коровами та живляться молоком. Після відлучення – пасовища протягом року. Коли тварини досягають потрібної ваги, їх переводять на відгодівельні майданчики. Саме там, завдяки зерновому раціону (кукурудза, люцерна, ячмінь, пшенична солома), формується тонкий внутрішньом’язовий жир – основа мармурової структури.

Стейки та фірмові м’ясні страви

Так, американська яловичина зазвичай дорожча за локальні аналоги, проте гарантує стабільну якість. Тому в закладах преміум-сегменту такі стейки мають особливо високий попит.

У ресторані Богдана Білоніжка, окрім класичних стейків, популярна копчена американська яловичина. Її готують у смокері 9–11 годин при низькій температурі – подають як гарячу закуску або використовують у сендвічах. Окремою родзинкою кулінарного досвіду шефа є приготування м’яса на вулканічній лаві. Заклад разом із партнерськими ресторанами регулярно проводить м’ясні фестивалі, популяризуючи американську яловичину. За підтримки USMEF готель Atlas Deluxe уже багато років пропонує гостям стейки високої якості.

Surf and Turf – розкішна страва, що поєднує якісний м’ясний стейк (рібай або філе-міньйон) і морепродукти (лобстер, креветки, гребінці).

У США пік її популярності припав на 60-ті роки – тоді Surf and Turf стала символом заможності. Стейк поєднували з омаром, креветками, ікрою, демонструючи статус. Сьогодні страва цінується передусім за смак – її часто готують із доступніших інгредієнтів.

Для Східної Європи Surf and Turf – відносно нова комбінація, адже м’ясо й морепродукти традиційно споживають окремо. Та переваги очевидні: це ситно – висока частка білка забезпечує тривале відчуття насичення; це смачно – морські та м’ясні делікатеси взаємно підсилюють смак і аромат. У цьому й полягає задум Surf and Turf – поєднати смаки двох яскравих світів.

SurfandTurf від Богдана Білоніжка

Рецепт

Інгредієнти
◆ Філе-міньйон – 200–250 г
◆ Креветки – 100 г
◆ Броколі – 40 г / спаржа – 40 г / томати чері – 25 г
◆ Соус із зеленим перцем – 60 г
◆ Розмарин, тим’ян, часник, оливкова олія

Приготування

  1. Стейк. Стейк кімнатної температури змастити оливковою олією. Обсмажити з обох боків із розмарином, тим’яном і часником по 2 хв. – до золотавої скоринки. Посолити й поперчити. Перекласти під фольгу. Для просмаження MEDIUM – поставити в духовку при 190°С на 8 хв. Після приготування дати м’ясу «відпочити» 2 хв., щоб сік рівномірно розподілився.

  2. Овочі та креветки. Овочі злегка відварити, приправити оливковою олією, сіллю, перцем, можна додати мускатний горіх. Креветки обсмажити з часником, розмарином і тим’яном – бажано на тій самій пательні, де готувався стейк.

Соус із зеленого перцю
Інгредієнти: портвейн, вершки, цибуля, шампіньйони, яловичий бульйон, соус Ворчестер, сіль, перець, зелений перець.

Приготування: Обсмажити цибулю та гриби. Додати портвейн, випарувати на половину. Влити вершки, кип’ятити ~10 хв. Додати сіль, перець, Ворчестер, бульйон і зелений перець – варити ще 15 хв. на помірному вогні.

Подача
Стейк викласти на тарілку, навколо – овочі та креветки. Одну креветку розмістити по центру стейка. Полити соусом із зеленого перцю та прикрасити мікрогріном.

На перший погляд страва здається складною, але якісні інгредієнти – зокрема мармурова яловичина зі США – практично не залишають шансу на помилку. Вона є еталоном соковитості, аромату та насиченого смаку. І – запорукою насолоди!

Американська яловичина



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!


 

 

Чи стане хтось дебатувати, що американська яловичина – то еталон, який цінується усіма гурманами та шефами світу? І українськими зокрема. В Україні час від часу проходять фестивалі американської мармурової яловичини – за підтримки Американської Федерації з експорту м’яса (USMEF). В ресторанах регулярно влаштовують стейк-дні та тематичні вечори, а стейки залишаються постійною позицією меню. Одним із […]

MyWine, MyLove: філософія винного життя від Едуарда Городецького

Так сталося, що Drinks+ поспілкувався з Едуардом Городецьким, власником бренду MyWine, у вихідний, на який припали одразу два свята – День Святого Валентина та Трифона Зарізана, покровителя виноградарів і виноробів. Чи є в цьому символізм? Едуард Городецький поділився своїми думками, новинами та планами.


Ці свята називаються по-різному, але в основі обох – любов. Сьогодні, зізнаюся, я трохи шкодував, що був на виноробні, а не на власному винограднику – як, мабуть, і личило б у такий день. Від самого початку я знав: хочу мати свій виноградник. Бо власний виноградник – це свобода для творчості, експериментів, покращення, це максимальний контроль над процесами, які формують майбутнє вино. Водночас я розумів, що є сорти, які в кліматі моєї виноробні не покажуть себе так, як у південній Бессарабії. Тому свідомо створював проєкт, що поєднує власні виноградники та виноград із інших регіонів. 

MyWine

Через війну мій виноградник поки що існує лише в планах, хоча місце вже обране – поруч із виноробнею, в селі Роксолани на Одещині. Коли я починав у 2020–2021 роках, то планував у 2022-му вже закласти виноградник. Але життя не завжди йде за підручником. Класична модель – спершу саджаєш лозу, чекаєш п’ять років, отримуєш урожай, робиш вино, поступово розвиваєш бренд… Так непомітно минає десятиліття. Та головне не час, а те, що потребуєш фінансування протягом усіх цих років. І все в тебе йде легко і просто в єдиному випадку: якщо поруч із виноробнею у тебе, скажімо, не виноградник, а нафтова вежа. У кожної бізнес-моделі є право на існування. Її життєздатність визначають дві речі: чи щасливий ти сам і чи любить твої вина споживач. Якщо обидві відповіді «так» – ти в гармонії зі світом. Думаю, що живу саме так.

MyWine

В асортименті MyWine є тихі вина, ігристі, витримані, коньяк, навіть безалкогольні позиції. Коли я починав, вирішив рухатися від простого до складного: спершу тихі, потім ігристі, далі – витримані.

MyWine

І тут мені пощастило: перше ж Chardonnay Reserve одразу потрапило в топ – 90 балів на Decanter, золото в Україні. А от із червоним я працював наполегливо два релізи, доводячи його до ідеалу. І лише нещодавно ми розлили першу партію червоного витриманого вина. Тепер лінійка Reserve повна: Chardonnay, Cabernet Sauvignon, а далі буде червоний витриманий бленд класичних і локальних сортів – його склад поки що тримаю в секреті. Я й надалі рухаюся від простого до складного, бо вчуся щодня.

Коли планував виноробню, мріяв про три лінійки: базову, резерв та преміальну – high-end у виноробстві. Це індивідуальні бленди, витримка в нових бочках, інше пакування, високий рівень бренду. Зараз активно рухаюся саме в цьому напрямку. Від самого початку я казав: я адепт винного способу життя. Моя мета – не лише робити гарні вина, а й показувати власним прикладом, що в Україні можна створювати вина, якими пишатимуться співвітчизники, які успішно конкуруватимуть за кордоном.

MyWine

На жаль, сьогодні вино часто стає жертвою показової боротьби за «здоровий спосіб життя». Молодь п’є коктейлі на спирту, а вино – носій культурного коду людства – перетворюють на заборонений плід. Це сумні процеси, які матимуть наслідки для галузі й культури. Тому я вирішив хоча б своїм прикладом показувати, що вино – це добре, це про щастя.

Ми розширили експорт: тихі вина MyWine з’явилися у Британії через онлайн-мережу The Wine Society. Це стало можливим завдяки друзям і нетворкінгу. Були спроби вийти з ігристими, але через законодавчі нюанси поки не вдалося. Та наші вина побачили, оцінили й замовили першу партію. Також ми присутні в Японії, Естонії, Данії, Німеччині. Це лише початок експортної історії. Найважливіше, щоб потенційний партнер спробував вино. Далі воно, як правило, подобається: якість висока, ціна справедлива.

MyWine

Частина мого асортименту унікальна для України. Наприклад, безалкогольні вина чи коньяки такого рівня. Мене тішить, що безалкогольна лінійка активно розвивається і уже становить понад 20% в структурі продажів. Я не є великим прихильником безалкогольних вин, але приємно бачити, що покупець оцінює якість, якої ми змогли досягти.

Цього року ми створили ще один ексклюзивний продукт. Давно хотів зробити виноградний сік – і вийшла дуже особиста історія, що об’єднала обидва мої коріння, втілила моє походження. Для мене було справою честі створити кошерний сік зі 100% Saperavi, адже мій батько з Кахетії. Тож кошерний сік з винограду грузинського сорту My Juice – частина моєї ідентичності. Усе, що я роблю у виноробстві, дуже особисте.

MyWine

Я роблю вино, бо не можу його не робити. Все життя працював у великому бізнесі, на високих посадах, але мріяв про своє маленьке. Коли створив виноробню – пішов із поважної посади, щоб реалізувати мрію. Коли частково реалізував – відчув поклик до великого й повернувся у масштаб. Зараз я керую винно-коньячним виробництвом компанії Bayadera Group: відповідаю за виноградники, виноробство, бренді, ігристі. І це мене драйвить. Я поєдную потужне підприємство і крафтове – і саме в цьому моя гармонія. Я навіть консультую бізнесменів, як залишатися собою, роблячи складні кроки. Не кожен наважиться реалізувати мрію, але кожен, хто наважився, зрештою щасливий. Мій кейс це підтверджує – і допомагає іншим.

Хочу додати: вірте в Україну і в українське вино. Українське вино – це квінтесенція нашої землі, філософії, душі. Ми повертаємо забуте, повертаємо людям віру в українське виноробство. Нас стає більше, ми робимо вина все краще. Внутрішня конкуренція сьогодні вторинна. Найголовніше – разом повернути українцям віру в українське вино. Саме цього ми прагнемо.



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!


 

Так сталося, що Drinks+ поспілкувався з Едуардом Городецьким, власником бренду MyWine, у вихідний, на який припали одразу два свята – День Святого Валентина та Трифона Зарізана, покровителя виноградарів і виноробів. Чи є в цьому символізм? Едуард Городецький поділився своїми думками, новинами та планами. Ці свята називаються по-різному, але в основі обох – любов. Сьогодні, зізнаюся, […]

Зміни, які створюють завтрашній день: «Одесавинпром»запускає лінійку бессарабських сортів

Один із найбільших виробників півдня України – «Одесавинпром» – розпочинає новий етап розвитку, що поєднує системне оновлення портфеля брендів, дизайну, інвестиції в якість та послідовне формування регіональної ідентичності.


Обличчя нової стратегії 

У 2026 році компанія завершила масштабний ребренинг усієї лініки. Оновлений візуальний стиль змінив обличчя як тихих, так і ігристих вин брендів «Одеса» та «Французький бульвар». Нова айдентика відображає більш структурований підхід до позиціонування: посилено акцент на походженні вина, чистоті стилю та сучасній естетиці. Оновлений дизайн підкреслює рух компанії до преміального рівня, зберігаючи впізнавані риси історичних марок. Принциповою позицією виробника залишається створення чесного вина – виготовленого виключно з високоякісного винограду. Компанія послідовно працює в межах класичного виноробства, зберігаючи повагу до технології та споживача.

Вектор-Бессарабія

Черговим кроком оновлення стане презентація лінійки, присвяченої бессарабському регіону – одному з ключових теруарів півдня України. Проєкт побудований виключно на локальних, історично значущих для регіону сортах винограду. До основи серії увійдуть сорти: Фетяска Альба, Сухолиманський Білий та Одеський Чорний. Особливе місце займе новинка – Одеський Чорний Rosé, сучасна інтерпретація флагманського сорту, орієнтована на гастрономічний сегмент і експортний потенціал. Нова лінійка лінійка є результатом системної роботи з теруаром та заявкою на формування українських сортів як окремої повноцінної категорії на ринку.

Курс на цінності

Компанія продовжує розвиток брендів «Одеса» та «Французький бульвар», водночас посилюючи лінійку витриманих вин і класичних ігристих, вироблених традиційним методом. Стратегія передбачає перехід до формування збалансованого та якісного портфеля.

Винний туризм – 2027

Окремим стратегічним напрямом є масштабна реконструкція підприємства в селі Розівка Білгород-Дністровського району. До кінця 2027 року заплановано введення в експлуатацію нового виробничо-туристичного комплексу, який об’єднає сучасний виноробний завод, дегустаційні простори, ресторан, готель та інфраструктуру винного туризму. Проєкт спрямований на формування повноцінного винного кластера півдня України, посилення позицій регіону на мапі винного туризму країни та підтримку економіки місцевих громад.

Стратегічне бачення

Співвласник компанії Василь Братінов зазначає: «Українське виноробство сьогодні виходить на етап зрілості. Конкуренція відбувається не лише через обсяг, а й через глибину – теруар, місцеві сорти та системні інвестиції в якість. Наше завдання – створити сталу модель розвитку, де виробництво, туризм і регіональна ідентичність працюють як єдине ціле. Ми будуємо не просто підприємство, а довгострокову платформу розвитку півдня України – у виноробстві, туризмі та ресторанній сфері».



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!


Один із найбільших виробників півдня України – «Одесавинпром» – розпочинає новий етап розвитку, що поєднує системне оновлення портфеля брендів, дизайну, інвестиції в якість та послідовне формування регіональної ідентичності. Обличчя нової стратегії  У 2026 році компанія завершила масштабний ребренинг усієї лініки. Оновлений візуальний стиль змінив обличчя як тихих, так і ігристих вин брендів «Одеса» та «Французький […]

Попит на вина Бордо стрімко зростає серед покупців у США

Вина Бордо викликають дедалі більший інтерес у покупців зі США, попри економічну невизначеність. Про це свідчать нові дослідження винного пошукового сервісу Wine-Searcher. Особливо значний стрибок продемонструвало Château Lafite Rothschild.


За даними Wine-Searcher, чотири з п’яти найпопулярніших винних запитів стосуються Бордо: Château Lafite Rothschild, Petrus, Château Mouton Rothschild та Château Margaux. До цієї п’ятірки також входить шампанське Dom Pérignon. Загалом 15 із 20 найпопулярніших пошуків припадають саме на вина Бордо.

Зокрема, кількість пошуків Château Lafite Rothschild більш ніж подвоїлася за рік, з майже 400 тисяч до близько 900 тисяч. Попит на вино Petrus також більш ніж подвоївся, що дозволило йому піднятися з 15-го місця минулого року на друге цього року. Кількість пошуків Château Mouton Rothschild зросла майже на 50%. Хоча Dom Pérignon опустився з другого на п’яте місце, кількість пошуків цього шампанського все одно збільшилася ще на 40 тисяч.

Вина з категорії «класифіковані бордоські вина» займають 50-е місце в топ-100 пошукових запитів, порівняно з 46 торік, решту списку формують вина з США, Шампані, Італії та долини Рони і два сорти бурбону.

Як зазначає звіт Liv-ex 2025 in Review, вторинний ринок вина у США демонструє стійке відновлення: індекси платформи послідовно зростають із вересня 2025 року, а активність американських покупців почала збільшуватися ще з літа. Після скорочення участі покупців з США приблизно на 80% на тлі запровадження нових торговельних тарифів президентом Дональдом Трампом (Donald John Trump) у березні ринок поступово стабілізувався. За словами співзасновника, голови правління та CEO Liv-ex Джеймса Майлза (James Miles), наразі активність американських покупців вже відновилася приблизно до 80% від рівня першого кварталу минулого року.



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!


Джерело: thedrinksbusiness.com

Вина Бордо викликають дедалі більший інтерес у покупців зі США, попри економічну невизначеність. Про це свідчать нові дослідження винного пошукового сервісу Wine-Searcher. Особливо значний стрибок продемонструвало Château Lafite Rothschild. За даними Wine-Searcher, чотири з п’яти найпопулярніших винних запитів стосуються Бордо: Château Lafite Rothschild, Petrus, Château Mouton Rothschild та Château Margaux. До цієї п’ятірки також входить […]

Українське вино посяде власне місце під сонцем: голова «УКРСАДВИНПРОМу» Володимир Печко про десятиліття змін у галузі

У спеціальному випуску Drinks+, присвяченому 10-річчю ГС «УКРСАДВИНПРОМ», ми публікуємо ексклюзивне інтерв’ю з Володимиром Печком, головою лідерської громадської спілки виноробів та виноградарів України. У розмові – про ключові досягнення об’єднання, міжнародні проєкти, розвиток бренду Wines of Ukraine, підтримку виноробів у воєнний час, а також про бачення майбутнього галузі, виклики та можливості. Це важлива розмова про шлях, який пройшла галузь за десятиліття, і про те, яким буде наступний етап розвитку українського вина.


Печко

Пане Володимире, ГС «УКРСАДВИНПРОМ» відзначає 10-річчя. Які ключові зміни та досягнення цього періоду ви вважаєте найбільш визначальними для галузі?

Це перша вагома дата для нашої спілки, яку ми хочемо відзначити разом із друзями та партнерами. Серед найважливіших досягнень я виділив би кілька ключових напрямів. По-перше, це зміни до законодавства та суттєве спрощення умов для малих виноробів. Було скасовано ліцензійний збір та надано можливість заключати угоду на співпрацю з діючими на теренах країни лабораторіями. Це фактично відкрило шлях до легальної роботи десяткам нових виробників. У результаті кількість малих виноробних підприємств за останні 5 років зросла більш ніж на 70%. По-друге, важливою перемогою стало поновлення членства України в Міжнародній організації винограду і вина (OIV). Ми працювали над цим кілька років спільно з Міністерством аграрної політики та партнерами. По-третє, створення та розвиток бренду Wines of Ukraine, який було визначено стратегічним пріоритетом на виноробному конгресі 2019 року. Варто згадати і розширення у 2021 році бюджетної програми підтримки (постанова №587), коли вперше було передбачено компенсації на придбання виноробного обладнання. Це був історичний крок для галузі. Не менш важливими є ініціативи з популяризації: святкування Дня виноградаря і винороба, Дня сорту Одеський Чорний, плани щодо впровадження Дня сорту Сухолиманський.

Печко

Сьогодні українське садівництво, виноградарство та виноробство переживають складний, але водночас історичний період трансформації. Попри війну, втрати інфраструктури та кадрові виклики, галузь демонструє високу стійкість і прагнення до розвитку. Наша місія – об’єднувати виробників, представляти їхні інтереси на національному та міжнародному рівнях і створювати умови для конкурентоспроможного, сталого розвитку галузі. Ми виступаємо платформою для діалогу між бізнесом, наукою та державою, формуємо пропозиції до законодавства та сприяємо впровадженню міжнародних стандартів.

Печко

Ми переконані, що виноробство і садівництво – не лише економіка, а й стратегічний ресурс розвитку сільських територій. Галузь створює робочі місця, формує додану вартість, підтримує громади та зміцнює продовольчу безпеку країни. У фокусі нашої роботи – підтримка малих і середніх виробників, розвиток кооперації та формування сильних регіональних брендів.

Більшість існуючих в Україні галузевих об’єднань неохоче діляться даними про кількість учасників. Думаю, переважно через те, що похвалитися нема чим. У вашому випадку цифри красномовно свідчать про авторитет спільноти. Якою є сьогодні кількість членів «УКРСАДВИНПРОМу», який відсоток серед них становлять винороби та виробники напоїв? Як змінювалася структура членства останніми роками?

Перелік наших учасників є відкритим. Сьогодні це близько 300 підприємств, з яких приблизно 70 – представники виноградарсько-виноробного сектору. Крім того, до складу спілки входять понад десять галузевих асоціацій. Фактично близько третини членів – це винороби. Членами ГС також є і спеціалізовані наукові установи з питань садівництва, виноградарства та виноробства. Спочатку, у 2016 році, організація функціонувала як «Укрсадпром». Згодом, після активного входження виноробних підприємств до нашої спілки, ми змінили назву на «УКРСАДВИНПРОМ». Першими до нас приєдналися потужні виробники, а згодом – десятки крафтових виноробень, які повірили у спільну лобістську та професійну платформу.

Печко

Які основні проєкти ГС ви вважаєте найбільш успішними за останні роки для просування українського вина на мапі світу?

Одним із ключових проєктів стала розробка спільно з ITC Дорожньої карти розвитку виноградарсько-виноробного комплексу України. У межах цієї роботи було організовано робочі поїздки до Молдови, Грузії, Вірменії, Іспанії та Франції за участю представників Мінагрополітики, Мінекономіки та Верховної Ради. Це дозволило нам сформувати чітке бачення реформ і змін у законодавстві. Створення такої Дорожньої карти є надзвичайно важливим, адже вперше галузь отримала узгоджене стратегічне бачення розвитку: від закладки виноградників і підтримки малих виробників до гармонізації законодавства з ЄС, розвитку географічних зазначень та посилення експортного потенціалу. Це дозволяє перейти від точкових рішень до системної, довгострокової політики, заснованої на реальних потребах сектору.

Печко

У 2021 році ми підписали меморандум із Міністерством аграрної політики, який визначив 10 стратегічних напрямів розвитку галузі. Одним із них, як я казав, стало поновлення членства України в OIV. OIV – це не фінансова інституція, а платформа для формування міжнародних стандартів, інновацій і наукового обміну. Членство України дозволяє інтегруватися у світову систему виноробства на рівні стандартів, резолюцій, інновацій, нових змін. Це платформа, де науковці та виробники з усього світу можуть обмінюватися досвідом та своїми надбаннями, новими технологіями в усьому світі. Вступ України до OIV є стратегічним рішенням, яке інтегрує нас у глобальну систему стандартів, наукових підходів та регулювання ринку вина. Це важливий сигнал для міжнародних партнерів: Україна працює за прозорими правилами, впроваджує міжнародно визнані методики контролю якості та готова бути повноцінним учасником світового винного ринку.

Щодо бренду Wines of Ukraine, рішення про його створення було ухвалене у 2019 році. Групою промоутерів українського вина, а також донорів, представників Міністерства закордонних справ було розроблено зовнішній вигляд знаку, напрацьована інформація щодо історичних даних, проведена експортна робота з формування цього бренду. І вже невдовзі вперше було заявлене об’єднання виноробів на чолі зі Світланою Цибак на спільному стенді «Wines of Ukraine» в рамках виставки ProWein, що було потужним проривом українського виноробства. Надалі «УКРСАДВИНПРОМ» організовував дегустації українських вин на Генеральних асамблеях OIV у Херес-де-ла-Фронтера, Діжоні та Кишиневі, популяризуючи українські сорти та виробників.

Печко

Частина ваших фотографій, що фігурують в цьому номері, зроблена фотографом і виноробом Арсеном Федосенком. З перших днів російського нападу на Україну він став долав ЗСУ та трагічно загинув. Війна у одних забрала життя, іншим спотворила. Не помилюся, стверджуючи, що війна з Росією стала найстрашнішим викликом для українців, для вашої спілки і докорінно змінила ситуацію у виноробній галузі. Як у допомогу ГС може надавати в цій ситуації?

Звичайно, Арсен Федосенко був не лише фотографом і виноробом, він був другом для багатьох з нас. І справжнім патріотом. Буквально за два тижні до війни Арсен Федосенко подарував мені чудову фотосесію, яку ми зробили на виноробні під Києвом WINEIDEA. Ця виноробня постраждала однією з перших. А згодом загинув Арсен… Взагалі, війна стала найстрашнішим викликом для країни. Постраждали або опинилися під окупацією десятки підприємств, серед яких: Артемівський завод шампанських вин (Бахмут), Дім марочних коньяків «Таврія», ВАТ «Кам’янський», Виноробне господарство князя Трубецького, ФГ «Курінь», підприємства Миколаївщини, Херсонщини, Запоріжжя. Окремий біль – втрата історичних колекцій вин, культурної спадщини.

Безумовно, війна вплинула не лише на обсяги виробництва. Через окупацію причорноморських регіонів Україна втратила можливість активно здійснювати морські поставки своєї продукції. Морський транспорт є одним із найдешевших способів логістики, тому втрата доступу до портів суттєво вплинула на конкурентоспроможність української продукції. Ми більше не можемо експортувати такі обсяги, як раніше. Це стосується не лише виноробства, а й садівництва, зернової продукції та інших галузей. «УКРСАДВИНПРОМ» бере участь в ініціативних групах щодо компенсацій, інформує підприємства про можливості державної та донорської підтримки.

Печко

Як війна позначилася в цифрах? Які регіони постраждали найбільше?

Окрім окупованих підприємств, можна перелічити вже десятки господарств, які постраждали від обстрілів і зазнали руйнування. Приміром, Akkerman Distillery (ТМ «Азнаурі»). Це підприємство, що сплачувало більше мільярда гривень на рік податків та акцизних зборів. Також постраждали такі підприємства, як «Нива», «Коблево». Якщо говорити мовою цифр, то з 2014 року Україна втратила близько 60 тисяч гектарів виноградників, що залишилися в окупованому Криму. З 2022 року через тимчасову окупацію територій ми втратили ще значні площі в Херсонській, Запорізькій, Донецькій, Харківській областях. Якщо у 2021 році в Україні налічувалося близько 41 тисячі гектарів виноградників, то нині їх залишилося менше 20 тисяч. Щодо оцінки втрат – їх неможливо порахувати калькулятором. Це підрив нашої історії, традицій, спадкоємності поколінь. Вже не повернути колекцій Артемівського заводу шампанських вин у Бахмуті, «Таврії» чи Виноробного господарства князя Трубецького та багатьох інших унікальних зібрань.

А найстрашніше – гинуть люди! Деякі виноробні зазнали атак ще з перших днів війни, на деяких були поранені та вбиті виноградарі під час обрізки лоз, деякі втратили виноробів. Як компенсувати такі втрати? Втім, намагаємося принаймні підтримувати бізнес. «УКРСАДВИНПРОМ» входить до ініціативних груп з питань державної підтримки та компенсації втрат постраждалим, пільг для релокованих підприємств. Ми намагаємося оперативно інформувати виробників, на яку саме підтримку вони можуть розраховувати – як з боку держави, так і від міжнародних донорів.

Печко

І все ж винороби довели, що це – одна з найстійкіших професій в країні. Скільки нових виробництв з’явилося під час війни, і що, на вашу думку, мотивує людей відкривати виноробні у такі складні часи?

Дякую вам за запитання. Це справді про позитивне. Дійсно, в Україні кількість виноробних підприємств зростає. Навіть в умовах війни розвиток триває. Люди створюють нові підприємства, отримують ліцензії, формують різноманіття української виноробної продукції та гідно представляють її на українських фестивалях і міжнародних виставках. На щастя, цей процес є невідворотним, адже виноробний сектор в Україні довгий час перебував у стані певного анабіозу і практично не розвивався. Створювалися невеликі крафтові виноробні, але вони були не ліцензовані, а їхня діяльність фактично залишалася в тіні. Вийти з неї вони змогли завдяки змінам у законодавстві, зокрема тим, які відбулися за нашої участі.

Сьогодні таких підприємств уже десятки по всій Україні. Лише в Київській області налічується понад десяток ліцензованих виноробень. І, безумовно, їх кількість зростатиме. Вони закладатимуть родинні шато, висаджуватимуть нові виноградники. І результат цієї роботи – майбутнє виноробної України, яка значною мірою складатиметься саме з невеликих, але сильних і самобутніх виноробних підприємств.

Якою є ваша оцінка нового Закону України «Про виноград, вино та продукти виноградарства»? Які положення є найважливішими для галузі, а що потребує доопрацювання?

Загалом оцінка Закону «Про виноград та продукти виноградарства» є позитивною. Він не суперечить нашим принциповим позиціям, які були зафіксовані в підписаному Меморандумі з Міністерством аграрної політики та продовольства. Водночас окремі положення є доволі вразливими. Необхідно враховувати, що рівень державної підтримки виноградарсько-виноробного комплексу в Україні значно менший, ніж у країнах Європейського Союзу. Умови є нерівними. Тому, якщо ми впроваджуємо європейське законодавство та вимагаємо дотримання європейських регламентів, то маємо забезпечити й відповідний – європейський – рівень підтримки вітчизняного виробника. Ми наполягаємо на запровадженні такої ж системної та достатньої підтримки для українських виноградарів і виноробних підприємств.

Печко

Які ще ключові кроки, на вашу думку, необхідні для того, щоб Україна посіла гідне місце на виноробній мапі світу?

На нашу думку, перш за все необхідна стабільна та достатня фінансова державна підтримка. Також важливою є чітка експортна стратегія, визначений перелік заходів і планів щодо проведення фестивалів – як національних, так і регіональних. Вважаємо також, що на законодавчому рівні потрібно дозволити рекламувати споживання сухих вин та продаж без обмежень по часу доби. Адже сухе вино – це продукт харчування, і помірне його споживання позитивно впливає на здоров’я. І зменшує ризик захворювання на алкоголізм. Це науково довів ще у минулому сторіччі Василь Єгорович Таїров. Не менш важливим є відновлення та зміцнення довіри українського споживача до вітчизняних виробників вина. Фестивалі мають відбуватися практично в усіх регіонах України – від заходу до сходу, з півночі до півдня. Попри те, що в країні триває війна, маємо давати людям можливість для відпочинку, створювати оптимістичний настрій, атмосферу взаємопідтримки. Це допомагає відновитися, щоб мати сили продовжувати боротьбу за розвиток нашої держави.

Печко

Які спільні проєкти «УКРСАДВИНПРОМ» планує з науковими установами України чи Європи? Зокрема поділіться, будь ласка, проєктами з Інститутом імені В.Є. Таїрова. Чи є спільні плани щодо нових сортів, досліджень або технологій?

«УКРСАДВИНПРОМ» є постійним партнером і системно співпрацює з ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» НААН. Ведемо колаборації щодо популяризації вітчизняних сортів, професійних заходів, зокрема Дня виноградаря і винороба, Дня Одеського Чорного, а в майбутньому плануємо масштабно, на національному рівні відзначати День винороба. Також співпрацюємо над підвищенням професійного рівня працівників інституту, їх долучення до європейських та міжнародних наукових баз даних. Важливим напрямком є відновлення сортів у державному реєстрі, що раніше були з нього виключені. В тандемі працюємо над розширенням асортименту вин саме з українських сортів винограду.

Інститут Таїрова є учасником «УКРСАДВИНПРОМу» з 2019 року, і відтоді ми разом системно реалізовуємо чимало ініціатив задля розвитку виноградарсько-виноробної галузі України. Окремим напрямом є створення сучасної лабораторії на базі ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова». Йдеться про формування національного центру компетенцій, який забезпечить міжнародно визнані аналізи якості та автентичності вин. Це критично важливо для захисту українських географічних зазначень, підтримки експорту та посилення довіри до нашої продукції на світовому рівні.

Печко

Розкажіть детальніше про спільну ініціативу Італії, FAO та Міністерства економіки України щодо підтримки малих виноробів Одеської області.

Проєкт FAO «Підтримка виноградарсько-виноробної галузі» розпочався ще у 2021 році в західних областях України – зокрема в Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській та інших. Згодом програма розширилася на Тернопільську, Волинську області, а також охопила виноробний сектор Одеської. Підтримка включає висадку нових виноградників, розвиток систем зрошення, закупівлю обладнання для підприємств. Грантова допомога на початкових етапах передбачала фінансування у розмірі 10–25 тисяч доларів США. Тим часом в окремих регіонах обсяг підтримки для ягідництва та садівництва вже зріс до 150 тисяч доларів.

«УКРСАДВИНПРОМ» постійно співпрацює з FAO задля вдосконалення механізмів підтримки. Ми вдячні керівництву FAO, регіональним та центральному офісам за системну і вагому підтримку українського виноградарства, виноробства та садівництва. Ми очікуємо, що ця грантова програма стане важливим інструментом модернізації виробництв, оновлення матеріально-технічної бази, закупівлі сучасного обладнання та якісних саджанців, а також підвищення конкурентоспроможності малих виробників.

Печко

Ви в минулому році здобули докторський ступінь. Якою була тема вашої дисертації, і як наукова діяльність впливає на вашу роботу в галузі?

Дякую, що стежите за моїм професійним ростом. Свій науковий шлях я розпочав у 2014 році, вступивши до аспірантури. У 2017 році здобув ступінь кандидата економічних наук. Через п’ять років отримав вчене звання доцента. У 2021 пішов до докторантури, а у 2025 році захистив докторську дисертацію на тему: «Стратегічне управління розвитком виноградарсько-виноробного комплексу України в умовах глобалізації».

Печко

Переконаний, що моя наукова діяльність та проведені дослідження безпосередньо сприяють практичній роботі. Так, у дисертації були визначені стратегічні кроки розвитку виноградарсько-виноробного комплексу України, окреслені перспективи його інтеграції в глобальний ринок. І я впевнений, що реалізація запропонованих стратегічних підходів дасть можливість сформувати сильну, конкурентоспроможну та сучасну виноградарсько-виноробну Україну.

Печко

Чи виникало у вас колись бажання самому стати виноробом або дистилятором?

Звичайно, на певному етапі мого життєвого шляху виноробство та виноградарство почали займати особливе місце в моїх думках. Є щире захоплення цією чудовою справою, повага до праці винороба. Це по-своєму романтична і водночас надзвичайно відповідальна професія.

Втім, я переконаний, що кожен має займатися тією справою, яка є покликанням. Сьогодні для мене це робота в спілці «УКРСАДВИНПРОМ», яка об’єднує понад 300 підприємств. Вони потребують комунікацій 24/7, підтримки, системної роботи, представництва їхніх інтересів. Певен – я значно ефективніший саме у цій ролі. Сподіваюся, що наша діяльність є корисною для галузі. Принаймні, це підтверджується як державними відзнаками, якими було нагороджено мене як керівника та колектив, а також численними листами подяки від наших підприємств-учасників.

Печко

Які стратегічні плани та завдання у ГС «УКРСАДВИНПРОМ»?

Стратегічні завдання на найближчі 3–5 років – це, насамперед, розширення державної підтримки та максимальне наближення її до європейських стандартів. До найкращих практик розвитку виноградарсько-виноробної галузі. Не менш важливим є відновлення та зміцнення довіри до українського вина. Потрібна активна популяризація і реклама в цифрових та друкованих ЗМІ – і без будь-яких обмежень – власних українських назв напоїв, сортів та географічних зазначень, кількість яких буде зростати. Важливо відтворювати історичні найменування, давні рецептури та водночас формувати новий етап розвитку виноградарсько-виноробного комплексу України.

Серед пріоритетів – проведення фестивалів і масштабна роз’яснювальна робота зі споживачами. Необхідно підвищувати обізнаність щодо культури споживання вина, пояснювати, як відрізнити натуральне вино від неякісної продукції, які показники визначають якість. Крім цього, плануємо посилити роботу в міжнародних організаціях та представництвах, де сьогодні «УКРСАДВИНПРОМ» вже досить енергійно діє.

Зрозуміло, важливим нашим вектором залишається нарощування експортного потенціалу української виноробної продукції та її гідне позиціонування на світовому ринку.

Печко



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!


У спеціальному випуску Drinks+, присвяченому 10-річчю ГС «УКРСАДВИНПРОМ», ми публікуємо ексклюзивне інтерв’ю з Володимиром Печком, головою лідерської громадської спілки виноробів та виноградарів України. У розмові – про ключові досягнення об’єднання, міжнародні проєкти, розвиток бренду Wines of Ukraine, підтримку виноробів у воєнний час, а також про бачення майбутнього галузі, виклики та можливості. Це важлива розмова про […]

Маурісіо Гонсалес-Гордон: мистецтво мислити поколіннями

Небагато виноробних компаній можуть в теперішньому часі говорити про власну історію, що бере початок від 19 століття. Ще менше залишаються родинною власністю після майже 190 років шляху з експансією на 105 ринків світу. González Byass належить саме до цієї рідкісної категорії.


Заснована в 1835 році в містечку Херес Мануелем Марією Гонсалесом Анхелем (Manuel María González Angel), компанія починала як скромне виробництво хересу, що трималося на інтуїції винороба та на досвіді його дядька Пепе. Назва «Tío Pepe», що сьогодні є однією з найвідоміших марок фіно у світі, спочатку була маленькою сімейною традицією. Потім стала іконою. А згодом González Byass перетворилася на глобальну виноробну та експортну компанію планетарного масштабу.

Саме партнерство з британським агентом Робертом Байасом (Robert Byass) дозволило на перших кроках відкрити експортні канали, що з самого початку заклало в ДНК компанії міжнародну перспективу. Херес став не лише першим продуктом. Він залишається єдиним вином, яке безперервно виробляється тією ж родиною з моменту заснування. Сьогодні González Byass – це диверсифікована глобальна група, і все ж її центр ваги залишається в Хересі.

González Byass


Досьє D+

Будинок González Byass сьогодні – брендова візія

González Byass працює як «брендовий будинок». Його портфоліо включає:

  • Tío Pepe – світовий еталон Fino
  • Beronia – провідна виноробня Іспанії, що створює вина в Rioja і Rueda
  • ViñasdelVero – сучасний вираз Сомонтано
  • Vilarnau – піонер у виробництві кави 0,0 і 8%
  • CroftTwist – Spritz на основі Fino, що переосмислює соціальне позиціонування хересу
  • Проєкти в Мексиці та Чилі, що розширюють міжнародний вплив групи

Філософія, яку неодноразово висловлював президент Маурісіо Гонсалес-Гордон (Mauricio González-Gordon), проста: мислити поколіннями, а не кварталами. Внутрішньо цей принцип відомий як «5+5» – ідея, що кожне покоління є тимчасовим охоронцем, відповідальним за передачу компанії наступному поколінню у ще кращому стані.


Сім’я, що стоїть за будинком. Від Мануеля Марія Гонсалеса до Маурісіо Гонсалеса-Гордона

Щоб зрозуміти компанію González Byass, спочатку слід усвідомити, що вона не починалася як корпорація. Вона починалася як сімейне переконання.

У 1835 році 23-річний підприємець з Хереса, Мануель Марія Гонсалес Анхель, заснував те, що згодом стало одним з найбільш визнаних у світі винних будинків Іспанії. Він був молодим, амбітним і незвично відкритим для свого часу. Херес вже експортувався, але Мануель Марія розумів, що однієї якості недостатньо  –  позиціонування, відносини та довіра мали не менш важливе значення.

González Byass

Його дядько, якого ласкаво називали «Тіо Пепе», відіграв вирішальну роль у формуванні раннього стилю вина. Бренд, який зараз домінує на дахах і полицях безмитних магазинів аеропортів, почався як данина поваги до сімейного наставника.

Міжнародний вимір з’явився досить рано. У 1844 році Мануель Марія уклав партнерську угоду з Робертом Блейком Байасом, своїм агентом у Великій Британії. Цей англо-іспанський зв’язок не тільки дав компанії подвійне прізвище  –  González Byass, – але й з самого початку заклав в її ДНК орієнтацію на експорт. Велика Британія не була другорядною. Вона була фундаментальною.

Протягом 19 століття родина розширювала солери, інвестувала в архітектуру винних погребів і позиціонувала херес як серйозну категорію вина, а не як міцний алкогольний напій для цікавих. Компанія пережила філоксерову епідемію, громадянську війну, диктатуру, глобальну рецесію та реструктуризацію виноробної галузі наприкінці 20 століття. Примітним є не лише виживання, а й безперервність. Будинок залишається під керівництвом родини вже майже 190 років. Сьогодні ця відповідальність лежить на Маурісіо Гонсалес-Гордоні, який представляє п’яте покоління родини.

Маурісіо Гонсалес-Гордон

Маурісіо Гонсалес-Гордон не позиціонує себе як корпоративного керівника, відірваного від виробництва. Він виріс в екосистемі Хереса  –  серед рядів бочок, кріадер, солер, циклів збору врожаю та розмов про експортні ринки. Здобувши освіту в галузі економіки та бізнесу і після набуття досвіду поза структурою виноробні, він офіційно приєднався до сімейної компанії. Цей зовнішній досвід має велике значення. На відміну від деяких династичних спадкоємців, які базуються виключно на спадщині, його керівництво поєднує фінансову дисципліну з успадкованою культурою відповідальності.

Він став президентом González Byass у 2015 році, в момент, коли виноробна галузь вже починала кардинально змінюватися через такі фактори, як зниження споживання вина на душу населення в Європі, зміни у споживанні алкоголю між поколіннями, дебати про преміалізацію проти доступності. Колеги часто описують сеньора Маурісіо Гонсалес-Гордона як стриманого, а не харизматичного в традиційному розумінні. Його стиль не є театральним. Він контрольований, аналітичний і орієнтований на довгострокову перспективу. Його фраза про «мислення поколіннями, а не кварталами» не є риторичною. Вона відображає структуру управління, де сімейне лідерство – це опіка, а не власність у короткостроковому сенсі.

González Byass5

Що відрізняє покоління Маурісіо, так це, мабуть, явне включення сталого розвитку в корпоративну стратегію. Попередні покоління створили бренд. Його покоління має завдання захищати умови, що дозволяють бренду продовжувати існувати – стійкість до кліматичних змін, управління водними ресурсами, інтеграція відновлюваних джерел енергії, збереження виноградників. Він однаково комфортно обговорює: походження солери в 19 столітті, прийоми щодо скорочення викидів, структуру дистрибуції у Великобританії та США або стратегічну логіку, що стоїть, приміром, за 5,5% Spritz. У його дискурсі немає видимої напруги між цими темами. Ця плавність відображає щось важливе: він не розглядає інновації як бунт проти традицій, а як їх продовження. Для компанії, чий флагманський виноград з’явився ще до електрифікації, такий спосіб мислення не є випадковим. Він є структурним.

Коли я зустрілася з Маурісіо Гонсалесом-Гордоном, мене вразила не корпоративна риторика, а послідовність. Його відповіді без суперечностей пов’язували історію зі стратегією, сталий розвиток з економікою, а ідентичність – з реагуванням на ринок. А наша розмова точилася довколо основ, які зараз визначають González Byass: зміни споживання поколіннями, цифрова трансформація, відродження хересу, стратегія низького та нульового вмісту алкоголю, показники сталого розвитку, збереження виноградників та глобальний розподіл. І кожна тема розкривала, як 190-річний дім позиціонує себе не як реліквію минулого, а як інституцію, що розвивається у часі. Втім, фраза «довгострокова перспектива» може легко стати порожньою риторикою.

Однак у González Byass «мислення поколіннями» описується як внутрішній принцип діяльності, який часто називають філософією 5+5, що нагадує про те, що лідерство – це тимчасове управління, а не про власність. Я запитала Маурісіо, що ж це насправді означає на практиці.

Катерина Ющенко: Ви часто говорите, що компанія мислить поколіннями, а не кварталами. У такому нестабільному та непередбачуваному глобальному середовищі ця довгострокова філософія є перевагою чи може стати обмеженням?

Маурісіо Гонсалес-Гордон: Коли ви створюєте такі бренди, як Tío Pepe або Beronia, ви не можете думати про квартальні результати. Вартість бренду визначається поколіннями. Це вимагає послідовності та терпіння. Якщо ви щороку змінюєте напрямок, споживачі втрачають довіру. А довіра є основою бренду… Але водночас ми повинні залишатися дуже реактивними. Ринок швидко змінюється. Споживачі змінюються. Швидко з’являються нові тенденції – чи то низький вміст алкоголю, очікування щодо сталого розвитку, чи то нові способи споживання вина. Цей баланс не є суперечливим. Він є взаємодоповнюючим. Хоча компанія від початку захищала свої основні солери та флагманські бренди, вона також була однією з перших в Іспанії, що в 1960-х роках створила приватний енологічний дослідницький центр – практично революційний крок.

Ми завжди поєднували стабільність із дослідженнями. Коли виявляємо рух на ринку, ми ретельно його вивчаємо. Просимо наші технічні команди проаналізувати його, протестувати та запропонувати рішення. Так ми адаптуємося, не втрачаючи своєї ідентичності.


Досьє D+

Про стійкість від зобов’язання до вимірювання

Сталий розвиток у виноробстві більше не є моральним додатком. Це операційний тиск. Південь Іспанії нагрівається швидше, ніж у середньому по світу. Доступ до води стає все більш обмеженим. Вартість енергії нестабільна. Роздрібні продавці все частіше вимагають прозорості звітності. Інвестори очікують вимірюваних показників ESG. В рамках програми «Люди + Планета» компанія González Byass формалізувала сталий розвиток у структуровану систему, яка щорічно проходить аудит. Це позиціонується не як комунікація, а як інфраструктура.

Результати є конкретними:

  • 99% рівень переробки відходів
  • 88% електроенергії з відновлюваних джерел
  • 60% скорочення викидів в Хересі за десятиліття
  • 85% пляшок вагою менше 485 грамів
  • Інтеграція зеленого водню та геотермальної енергії

Це не символічні жести. Вони вимагають капітальних витрат, внутрішньої координації та культурних змін.

González Byass5


K.Ю.: People + Planet демонструє вражаючі цифри – інтеграція відновлюваної енергії, скорочення викидів, переробка відходів. Що було найскладнішим у перетворенні сталого розвитку з філософії на щоденну практику?

M.Г.: Це має свою ціну. Сталий розвиток вимагає інвестицій. Системи відновлюваної енергії, відстеження викидів, технології управління водними ресурсами – все це не безкоштовне. І це не можна реалізувати за одну ніч. Але ми переконані в серйозності проблеми глобального потепління. Багато наших виноробних регіонів безпосередньо страждають від цього. Ми бачимо це в циклах виноградників, у нестачі води, у термінах збору врожаю. Якщо думати в перспективі поколінь, не можна ігнорувати це. Альтернативою були б короткострокові заощадження і довгострокові збитки. Недостатньо просто сказати, що ми дотримуємося принципів сталого розвитку. Ми проводимо вимірювання щороку. Сертифікуємо. Порівнюємо результати. Це створює внутрішню відповідальність.


Досьє D+

Дебати про вагу пляшок

Якщо відновлювана енергія є технічним переходом, то вага скла є культурною. Протягом десятиліть важкі пляшки асоціювалися з престижем. Логіка була простою: вага свідчила про зміст. Особливо на деяких азіатських і преміальних ринках маса скла сприймалася як частина розкоші. Сьогодні ця логіка змінюється. Оцінки життєвого циклу все частіше показують, що важчі пляшки значно збільшують викиди від транспортування. З ростом обізнаності про клімат вага стає більш помітною.

González Byass повідомляє, що 85% його пляшок зараз важать менше 485 грамів. Досягнення цієї зміни не було просто коригуванням упаковки. Воно вимагало зміни внутрішнього сприйняття.


K.Ю.: Відмова від важких пляшок, мабуть, була складним завданням, особливо з огляду на преміум-позиціонування. Опір був зовнішнім чи внутрішнім?

M.Г.: Протягом десятиліть вага означала якість. Особливо на певних ринках. Переконати наші комерційні команди, що легші пляшки є проявом відповідальності, а не нижчої якості, було складним процесом. Але сприйняття споживачів змінюється. Важке скло все частіше асоціюється з більшим впливом на навколишнє середовище. Якщо ми хочемо залишатися надійними в питаннях сталого розвитку, упаковка повинна це відображати. Історія не може суперечити продукту. Це було питання не тільки інженерії, а й мислення.


Досьє D+

Адаптація до клімату управління водними ресурсами в Іспанії

Південь Іспанії не обговорює кліматичні зміни в абстрактних термінах. Він живе ними. Протягом останніх п’яти років Андалусія стикалася з повторюваними циклами посухи, рекордними літніми температурами та все більш нестабільними опадами. Дати збору врожаю змінюються. Рівень води у водосховищах коливається непередбачувано. У регіонах, які історично характеризувалися сухим землеробством, стратегія зрошення більше не є теоретичною,  вона є екзистенційною.

Для виробників вина, які працюють у часових рамках поколінь, питання більше не полягає в тому, «чи» потрібна адаптація. Воно в тому, як швидко її можна інтегрувати, не змінюючи ідентичності виноградника. У компанії González Byass управління водними ресурсами стало головним технічним пріоритетом. Компанія впровадила сучасні датчики ґрунту, системи оптимізації зрошення та точний моніторинг на ключових маєтках. Мета полягає не просто в тому, щоб зменшити споживання води, а в тому, щоб точно зрозуміти, коли і як виноград дійсно потребує втручання.


K.Ю.: Протягом останніх кількох років Іспанія зазнала серйозних циклів посухи. Наскільки важливою стала технологія водопостачання для довгострокової безпеки виноградників?

M.Г.: Вона має фундаментальне значення. Ми використовуємо датчики ґрунту, щоб зрозуміти точні потреби рослини. Не приблизні оцінки, не припущення. Дані дозволяють нам поливати саме тоді, коли це необхідно, і уникати надмірного використання. Ефективне використання води в південній Іспанії більше не є опцією. Адаптація – це не проєкт. Це щоденне управління виноградниками. Кожен сезон є особливим. Кожна ділянка поводиться по-різному. Технології допомагають нам реагувати, не втрачаючи контролю.


Досьє D+

Ángel de Viñas:  рятування виноградників, перш ніж вони зникнуть

По всій Іспанії сотні невеликих старих виноградників тихо зникають. Не тому, що лози слабкі. Не тому, що виноград низької якості. А тому, що економіка більше не працює. Багато історичних ділянок (деяким понад 80 або 100 років) дають дуже низькі врожаї. Їх культивування є трудомістким. Молодь часто залишає сільські райони. Без фінансової рентабельності старі виноградники викорчовують або замінюють на більш врожайні насадження. Для компанії, яка говорить про мислення поколінь, зникнення старих виноградників – це не романтична втрата. Це структурна втрата.

херес

У 2021 році González Byass запустив Ángel de Viñas – ініціативу з відновлення та підтримки виноградників, що знаходяться під загрозою зникнення, по всій Іспанії. Проєкт працює безпосередньо з виробниками, надаючи технічну та фінансову підтримку протягом декількох років, щоб допомогти відновити рентабельність. Але питання залишається – це збереження, філантропія чи майбутня бізнес-стратегія?


K.Ю.: Проєкт Ángel de Viñas зосереджений на відновленні історичних виноградників, які знаходяться під загрозою зникнення. Чи є це в першу чергу збереженням культурної спадщини, чи ви також бачите в цих старих ділянках довгостроковий комерційний потенціал?

M.Г.: Це дуже хороше питання. Нашою початковою метою була охорона. Є сорти та виноградники, які майже зникли. У деяких випадках залишилося лише кілька гектарів. А власники не можуть інвестувати достатньо коштів для їх утримання, оскільки виробництво є невеликим. Компанія зазвичай підтримує виноградник протягом приблизно трьох років, допомагаючи відновити вирощування, поліпшити управління та повернути його до виробництва. Але виноградники можуть вижити лише за умови економічної рентабельності. Інакше вони зникнуть. Тому ми не відкидаємо можливість, що в деяких випадках можемо купити виноград і випустити вино. Це може статися. Але збереження є першочерговою метою. Сьогодні споживачі все більше цікавляться місцевою культурою. Не тільки міжнародними сортами, які можна знайти скрізь. Вони хочуть історії. Вони хочуть ідентичності. Відновлення старих сортів допомагає розповісти цю історію. Як приклад поза офіційною структурою Ángel de Viñas – відродження Tintilla de Rota в Хересі, який колись майже зник, а зараз успішно розливається під назвою Moncloa. Це показує, що спадщина і ринок можуть працювати разом. Отже, Ángel de Viñas діє на двох рівнях. На одному це захист, збереження генетичного різноманіття та історичного виноградарства. На іншому – стабілізація сільських районів: підтримка виробників, які інакше могли б покинути свою землю.

González Byass


Досьє D+

Штучний інтелект і цифрова трансформація. Технології без втрати людського фактору

Виноробна галузь традиційно обережно ставиться до технологій. Ремесло, інтуїція, теруар –  ці слова не асоціюються зі штучним інтелектом або інфраструктурою даних. Однак операційна складність сучасних виноробних груп кардинально змінилася. Моніторинг енергії, прозорість ланцюга поставок, прогноз аналізу попиту, звітність щодо сталого розвитку та відстеження відповідності вимогам –  все це вимагає структурованих систем даних. González Byass інвестував значні кошти в цифрову трансформацію і отримав міжнародне визнання завдяки SAP Innovation Awards за інтеграцію технологій в процеси управління ресурсами та сталого розвитку. Ключове питання полягає не в тому, чи використовують вони технології, а в тому, де вони проводять межу.


K.Ю.: González Byass отримав визнання за цифрову трансформацію та використання систем даних, включаючи штучний інтелект в управлінні процесами. Як у будинку, побудованому на майстерності та теруарі, можна впровадити ШІ, не втративши автентичності?

M.Г.: Ми цифровізуємо те, що підвищує ефективність, а не те, що замінює характер. Адміністрація, відстеження енергії, управління матеріалами, процеси розливу, аналіз ринкових даних – ці сфери отримують величезну користь від цифрових систем. Вони дозволяють нам зменшити відходи, оптимізувати ресурси та точніше розуміти поведінку споживачів. Що стосується визначення стилю, рішень щодо купажування, оцінки ферментації – це за людьми. Ми не виробляємо типовий продукт. Ми відтворюємо характер кожного виноробного господарства та його походження. Це не можна автоматизувати. Штучний інтелект допомагає швидше інтерпретувати дані. Він допомагає нам визначати тенденції, передбачати зміни в попиті та пропозиції. Але остаточні рішення вимагають досвіду.


Досьє D+

Повернення хересу. Перевинахід чи перевідкриття?

Протягом десятиліть херес був парадоксальним. Серед професіоналів його шанували – технічно складний, гастрономічно універсальний, інтелектуально багатий. Серед багатьох споживачів, особливо в Північній Європі, його часто асоціювали зі старшими поколіннями та формальністю перед вечерею.

Тим часом глобальне споживання вина скорочується, особливо на зрілих ринках. Молоді споживачі експериментують з різними категоріями – коктейлями, натуральним вином, напоями з низьким вмістом алкоголю – і традиційні кріплені вина рідко стають центром цих пошуків. І все ж за останні кілька років шеррі тихо повернулося в розмову. Не через ностальгію. Через міксологію. Через гастрономію рівня Мішлен. Через гостинність, що базується на досвіді. González Byass був ключовим архітектором цього перепозиціонування.

González Byass


K.Ю.: Світовий ринок вина стикається зі спадом споживання. Але херес, і особливо Tío Pepe, здається, знову набирає популярності. Чи є це результатом стратегічного маркетингу, чи молодь справді відкриває для себе цю категорію?

M.Г.: Моделі споживання є циклічними. Вони змінюються. Але за цими циклами стоїть суть продукту. Херес відрізняється від усього іншого. Система витримки, біологічний розвиток, окислювальні стилі, універсальність – він пропонує щось унікальне. Для людей, які хочуть серйозно вивчати вино, херес є неминучим. Продукт завжди був сильним. Виклик полягає в доступності. Як ми можемо полегшити споживачам доступ до нього?

Однією з ключових ініціатив став Tío Pepe Challenge, міжнародний конкурс коктейлів, в якому щорічно беруть участь понад 1500 міксологів з різних країн. Фіналісти запрошуються до Хереса, де бармени стають амбасадорами категорії. Для молодих споживачів коктейлі часто є першим контактом. Якщо херес зможе продемонструвати свою універсальність у цьому контексті, це зруйнує стереотип. Замість того, щоб боротися з культурою коктейлів, херес увійшов в неї.

K.Ю.: Ще й гастрономія як легітимність?

M.Г.: Протягом багатьох років херес розглядався переважно як аперитив. Але він чудово підходить до всієї трапези – від Fino до Amontillado, Palo Cortado і далі. Міжнародний конкурс поєднання страв та напоїв об’єднує шеф-кухарів та сомельє, відзначених зірками Мішлен, підкріплюючи статус хересу як напою, що виходить за межі аперитиву. На рівні високої кухні Copa Jerez став потужним інструментом позиціонування. Досвід зміцнює пам’ять. Отже González Byass щорічно приймає в Хересі приблизно 200 000 відвідувачів. Окрім екскурсій по винних погребах, компанія управляє готелем Bodega Tío Pepe і проводить фестиваль Tío Pepe, який поєднує вино з музикою, культурою та соціальною пам’яттю. Коли люди живуть хересом, а не просто смакують його, вони запам’ятовують його.


Досьє D+

Низький та нульовий вміст алкоголю. Адаптація без розведення

Якщо є одна зміна, яка змусила традиційні винні будинки зіткнутися з незручними питаннями, то це зростання популярності напоїв з низьким та нульовим вмістом алкоголю. Ця категорія вже не є експериментальною. У Великобританії та деяких частинах Північної Європи зростання популярності напоїв з 0,0% та зниженим вмістом алкоголю випередило зростання традиційних сегментів вина. Усвідомлення важливості здоров’я, культура помірності, моделі споживання у будні дні та соціальна гнучкість змінюють нагоди для вживання алкоголю. Для традиційних виробників дилема є делікатною. Як увійти в сегмент напоїв з низьким вмістом алкоголю, не послабивши бренд, який будувався протягом поколінь? Як впроваджувати інновації, не заплутуючи споживачів щодо того, що ви представляєте?

херес

González Byass вирішив не чинити опір змінам. Завдяки Vilarnau 0,0 і Vilarnau 8% група увійшла в цю категорію через Cava – ігристе вино, яке вже асоціюється зі святами та певним стилем життя. Зараз експансія продовжується завдяки майбутнім запускам продуктів з низьким вмістом алкоголю від Viñas del Vero, включаючи 0,0, 8% і концепцію Spritz 5,5%. Тим часом Croft Twist, Spritz на основі Fino, подвоїв обсяги продажів в Іспанії в порівнянні з минулим роком.

Цікавим у підході González Byass є те, що низький вміст алкоголю та його відсутність розглядаються не як моральна позиція, а як створення приводу.

Ігристе вино 0,0 працює інакше, ніж Spritz 5,5%.

Вино 8% знаходиться між традиційною та абстинентною категоріями.

Замість того, щоб відмовитися від міцності алкоголю як ідентичності, компанія будує спектр.

Для будинку, заснованого на кріпленому вині – історично міцнішому за алкоголем – це перепозиціонування сигналізує про гнучкість без заперечення. Це не відступ. Це переорієнтація. І знову логіка повертається до мислення в системі поколінь: якщо наступне покоління п’є інакше, компанія повинна залишатися присутньою на їхньому столі – навіть якщо в келиху менше алкоголю.


K.Ю.: Чи важко було переконати компанію з майже 190-річною історією, що безалкогольні та вина зі зниженим вмістом алкоголю заслуговують на серйозну стратегічну увагу?

M.Г.: Не дуже. Навіть маючи довгу історію, ми завжди дивилися в майбутнє. Слід враховувати реальність ринку. Втім, з таким відомим брендом, як Tío Pepe, потрібно бути обережним. Споживачі очікують чогось конкретного. Тому будь-яке розширення асортименту має поважати цю ідентичність.

Та споживачі змінюються. Вони стають поміркованішими. Створюють нові можливості. Якщо ми не реагуємо, то втрачаємо актуальність. А інновації не нав’язуються згори,  вони розробляються спільно всіма командами виноробів. У кожній виноробні у нас є сильні технічні команди, які діляться досвідом. Коли ринкова тенденція – низький вміст алкоголю, ми просимо їх шукати рішення. Але завжди з повагою до походження та характеру.


Досьє D+

Школа González Byass. Освіта як конкурентна інфраструктура

Вино – один з небагатьох споживчих товарів, який потребує пояснення, щоб розкрити свою цінність. Важлива температура. Важливий посуд. Важливий порядок подачі. Важлива історія.

На ринку, де споживачі перевантажені вибором, а молоде покоління не так добре обізнане з традиційними категоріями, як-от херес, знання стають стратегічним важелем.

González Byass щорічно інвестує понад 15 000 годин у Школу González Byass, охоплюючи внутрішні команди, фахівців з торгівлі, дистриб’юторів та персонал готельного бізнесу. Програма виходить за межі знань про продукт і охоплює стандарти обслуговування, розуміння походження та усвідомлення сталого розвитку.

Школа зміцнює внутрішню згуртованість між численними виноробнями та ринками групи. Для компанії, що працює в понад 100 країнах, освіта вирівнює ідентичність. Вона гарантує, що зобов’язання щодо сталого розвитку, цінності бренду та позиціонування продукту розуміються однаково – чи то в Хересі, Лондоні чи Мехіко. У секторі, який часто керується короткостроковими рекламними тактиками, González Byass розглядає знання як інфраструктуру. А інфраструктура рідко є видимою, але завжди має вирішальне значення.

 


K.Ю.: Ви інвестуєте значні кошти в навчання та освіту через школу González Byass. З огляду на маржу та зростання операційних витрат, чому ви надаєте таку велику перевагу освіті?

M.Г.: Тому що освіта зміцнює всю категорію. Коли хтось у ресторані розуміє продукт, – його походження, процес виробництва, як його слід подавати,  –  досвід одразу покращується. А коли досвід покращується, споживач повертається. У минулому існувало менше найменувань. Сьогодні світ вина набагато складніший. Є багато походжень, багато стилів. Молоді фахівці, які приходять у сферу гостинності, можуть бути з ними не ознайомлені. Тому освіта стає надзвичайно важливою. Коли люди люблять те, що подають, вони спілкуються по-іншому. Це не просто наливання. Це подача продукту, смаку, історії.

херес

Від автора:

Спадщина – це не минуле. Це дисципліна

Легко захоплюватися 190-річним винним домом. Важче зрозуміти, як вдається лишатися структурно актуальним. González Byass не позиціонує себе як ностальгічний охоронець традицій. Або як руйнівник, що переслідує тренди. Стратегія, що випливає з лідерства Маурісіо Гонсалеса-Гордона, є більш стриманою – і більш стійкою.

У цьому контексті мислення поколінь не є романтикою. Воно є оперативним. Воно формує інвестиції у відновлювані джерела енергії навіть тоді, коли маржа скорочується. Виправдовує використання датчиків ґрунту у виноградниках, яким загрожує посуха. Вимагає легших пляшок, навіть якщо деякі ринки все ще віддають перевагу важкому склу. Воно дозволяє впроваджувати інновації з низьким вмістом алкоголю, не розмиваючи основну ідентичність. Воно фінансує освіту, тому що розуміння захищає цінність.

Щорічний вибір Palmas демонструє майстерність біологічного старіння. Редизайн Lepanto демонструє преміальне перепозиціонування, узгоджене зі стійкістю. Tío Pepe Challenge вводить херес у культуру коктейлів. Ángel de Viñas захищає виноградники, які не можуть вижити без втручання. Жодна з цих дій окремо не є вражаючою. Разом вони утворюють закономірність. Компанія, яка мислить кварталами, оптимізує цикли доходів. Компанія, яка мислить поколіннями, оптимізує безперервність. Коли Маурісіо каже: «Якщо ви мислите поколіннями, ви не можете ігнорувати відповідальність», це звучить не як філософія, а швидше – як обмеження. Зміна клімату, зміна споживання, технологічні зрушення  – це не опціональні теми. Це структурні реалії.

Зрештою, González Byass пропонує не приклад переосмислення, а приклад контрольованої еволюції. Система солера поєднує врожаї різних десятиліть. Компанія, здається, застосовує ту саму логіку до стратегії – поєднуючи традиції, адаптацію та дисципліну в єдину ідентичність. І, можливо, це і є справжній урок з Хереса: довголіття не успадковується. Воно підтримується.



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!


 

Небагато виноробних компаній можуть в теперішньому часі говорити про власну історію, що бере початок від 19 століття. Ще менше залишаються родинною власністю після майже 190 років шляху з експансією на 105 ринків світу. González Byass належить саме до цієї рідкісної категорії. Заснована в 1835 році в містечку Херес Мануелем Марією Гонсалесом Анхелем (Manuel María González […]

Ханна Тові: «Імпортери завжди були наріжним каменем London Wine Fair – це ключовий елемент успіху виставки»

На порозі 2026 року повідомлення з Лондона сколихнуло світову винну спільноту: найвпливовіший винний захід Великої Британії London Wine Fair було придбано новою компанією Vindustrious. Та для учасників зміни виявилися значно менш драматичними, ніж могло здатися на перший погляд: нову структуру очолила давня директор ярмарку Ханна Тові (Hannah Tovey). Drinks+ мав честь поспілкуватися з пані Тові про еволюцію та майбутній курс цього знакового заходу. З огляду на масштаб змін, наша розмова вийшла довгою але вартою кожної хвилини.


London Wine Fair 2026 відбудеться 18–20 травня в Olympia та стане 45‑м ювілейним випуском виставки. Цього року маємо важливі новини: Vindustrious придбала London Wine Fair, а ви стали власницею та керівницею нового оператора світового рівня. Розкажіть, будь ласка, про причини цього переходу та очікуваний вплив. Як би ви це назвали “федералізація”, “нова глава” чи, можливо, “розлучення”? Які плани постають у зв’язку зі змінами?

«Наприкінці жовтня London Wine Fair перейшла від Hemming Group до Vindustrious, нової компанії, яку я заснувала. Хоча власник змінився, усі п’ятеро членів команди London Wine Fair залишилися на своїх посадах, тож у цьому сенсі придбання означає “нову главу”. Перехід забезпечить стабільність і новий імпульс розвитку, відкриваючи нову еру для London Wine Fair. Викуп відбувся тому, що Hemming Group вирішила зосередитися на своїх ключових галузях: інфраструктурі, транспорті, державному секторі та охороні здоров’я. Напої стали для них периферійним напрямом, тож продаж ярмарку був логічним кроком. Угода пройшла дружньо та за повної підтримки Hemming Group.

Оскільки продаж відбувся вже в процесі підготовки до 2026 року, частина планів була сформована й оголошена раніше  наприклад, ініціатива Host Nation. До травня ми оголосимо нові партнерства, а також третю ітерацію нашої серії Icon Tasting. Найприємніше те, що після оголошення про продаж ми спостерігаємо різке зростання кількості бронювань від експонентів».

London Wine Fair

Маємо інсайдерську інформацію, що бронювання та перспективи виставки 2026 року вже на 14% випереджають показники аналогічного періоду минулого року. Це зростання продовжує успіх LWF 2025, який продемонстрував 40% збільшення доходів. Які ще позитивні зміни ви спостерігаєте? Чи можете також оцінити ефективність ініціативи Host Nation?

«Так, це правда! І це значною мірою результат успіху та зростання 2025 року. Дві зони виставки демонструють особливо значний прогрес: ініціатива Host Nation, яка зосередиться на виробниках з Великої Британії у всіх категоріях напоїв. Лише ця програма приведе на виставку понад 100 виробників англійського вина нам уже довелося подвоїти площу, настільки великим був попит. Тож так, ініціатива виявилася надзвичайно успішною.

Ми також плануємо подвоїти розмір Signature Serve секції міцних напоїв і міксів, яку запустили у 2025 році. Лише за останні кілька тижнів ми залучили великі бренди, зокрема Pernod Ricard, що яскраво підкреслює оновлений статус події».

Можливо, не буде перебільшенням порівняти вас із капітаном швидкісної океанської яхти, який успішно провів судно крізь буремні роки, включно з пандемією. Як ви самі себе відчуваєте в цій ролі? Хто є ключовими членами вашої команди? Чи очікуєте змін у ролях або складі?

«Я б сказала, що це досить точне порівняння! Я працюю в івентах 25 років, зокрема керувала 7 випусками London Wine Fair. Останні п’ять років стали найскладнішими в історії ярмарку  на тлі Brexit, пандемії та обтяжливого оподаткування. Але наша команда процвітає в умовах викликів! Ми створили перший у галузі повністю цифровий захід під час пандемії, а згодом  гібридний формат. Ярмарок став ключовою платформою, де індустрія може обговорювати геополітичні виклики та можливості нашого часу. Тож попри турбулентність, ми бачимо, як експоненти активно використовують можливості завдяки інноваціям і стратегічним рішенням.

Разом зі мною команду London Wine Fair складають: Кейт Стреттон (директорка міжнародних продажів); Мара Вайт (директорка з продажів у Великій Британії, Франції та Азії); Голлі Боутрайт-Вілсон (маркетинг-менеджерка); Кесі-Елла Діксон (фахівчиня з маркетингу та продажів). А на початку року до нас приєднався Ден Ворнер менеджер із продажів Signature Serve, секції спиртів. Разом ми маємо вражаючу кількість років досвіду в індустрії напоїв та івентах загалом. У нас чудова командна енергія, і кожен приносить у роботу унікальну, яскраву особистість та глибокі знання працювати разом справжнє задоволення».

LWF 2025 увійшов до шортлиста одразу чотирьох нагород Exhibition News Indy Awards: “Торговельна виставка року”, “Контент‑програма року”, “Зростання виставки року” та “Найкращий директор заходу” остання номінація відзначає особисто ваше керівництво. У підсумку London Wine Fair отримала високі відзнаки у категоріях “Найкращий директор заходу” та “Торговельна виставка року”. Як ви оцінюєте ці досягнення? Яке визнання є для вас найціннішим?

«Це була безпрецедентна кількість номінацій для нашого заходу за один рік. Отримати високі відзнаки в категоріях “Найкращий директор заходу” та “Торговельна виставка року” було надзвичайно важливо для всієї команди, адже London Wine Fair є результатом спільної роботи. Тож я б сказала, що саме “Торговельна виставка року” була для мене найбільш значущою».

За останні три роки ми спостерігаємо помітне загострення конкуренції між провідними виставками сектору напоїв: Париж і Дюссельдорф активно змагаються за першість. Та попри це, Лондон зберігає унікальну позицію. На вашу думку, які особливості британського ринку дозволяють утримувати цей статус? Чи можна сказати, що однією з найсильніших переваг британського ринку є його глибоко вкорінена торговельна культура мережа імпортерів, баєрів і компаній, чия експертиза та міжнародні зв’язки формувалися століттями?

«Оскільки Wine Paris і ProWein проходять із різницею лише в місяць, ми бачимо, що виробники дедалі частіше обирають один із цих великих заходів, а потім ще беруть участь у London Wine Fair. Тож ми не відчуваємо негативного впливу конкуренції. Велика Британія є найбільшим імпортером вина у світі, а також найбільшим експортером спиртів, тож для будь‑якого виробника це ключовий ринок  як для роботи тут, так і для виходу на інші країни. Це, безумовно, дуже конкурентний ринок, тому такі події, як London Wine Fair, є незамінними платформами для представлення продукції британським баєрам і ключовим особам, що ухвалюють рішення. У плані доступу до цієї аудиторії London Wine Fair не має рівних».

Якщо ми не помиляємося, London Wine Fair чи не єдина велика міжнародна виставка, де імпортні компанії настільки активно представлені як експоненти. Як стимулюєте їхню участь? Які механізми чи ініціативи допомагають зміцнювати мотивацію експонентів? І з іншого боку, як ви підвищуєте мотивацію баєрів відвідувати ярмарок і брати участь у його подіях? У цьому контексті розкажіть, будь ласка, про Drinks Buyers Awards та їхню роль у залученні баєрської спільноти.

«Імпортери завжди були наріжним каменем London Wine Fair. Як найбільший глобальний імпортер вина, Велика Британія потребує їхньої присутності це ключовий елемент успіху ярмарку. Провідні агенти, такі як Hatch Mansfield і Les Producteurs et Vignerons de France, з нами від самого початку. Разом із давніми партнерами Buckingham Schenk, Beyond Wines, ABS Wine Agencies та Felix Solis вони вважають ярмарок центральною подією свого року. Ми були раді поверненню Mentzendorff у 2024 році, а ще більше тому, що у 2025‑му вони подвоїли площу свого стенду.

Цього року ми очікуємо повернення ще більшої кількості імпортерів різного масштабу на головний торговельний майданчик, зокрема Seckford Wine. Вони беруть участь, тому що London Wine Fair є невід’ємною частиною їхньої стратегії продажів. Вони знають, що тут матимуть змістовні зустрічі з баєрами та ключовими особами, що ухвалюють рішення, а також з фахівцями, які працюють безпосередньо з клієнтами менеджерами роздрібних мереж, сомельє, а також медіа. Наше співвідношення експонентів до відвідувачів 22:1 є безпрецедентним для галузевих подій і приблизно вчетверо перевищує показники міжнародних конкурентів.

Наші Drinks Buyers Awards оновлена версія Wine Buyers Awards, що враховує зростання кількості баєрів у категоріях міцних та безалкогольних напоїв також є потужним магнітом для найвпливовіших відвідувачів. Цього року ми отримали рекордну кількість заявок, що свідчить про високу довіру до цих нагород».

Чи могли б ви назвати деякі з найавторитетніших галузевих структур і пояснити, як вони зазвичай взаємодіють з вашими експонентами? Як змінилися пріоритети в цій сфері? Які характеристики виробників стали найважливішими при виборі партнерів, і які тенденції впливають на формування асортименту баєрів?

«Ми тісно співпрацюємо з Wine & Spirit Trade Association під час формування контенту виставки. Вони традиційно проводять Industry Briefing галузевий брифінг, який через нашу платформу привносить у британський контекст ключові дискусії дня. За останні роки тем для обговорення не бракувало: від Covid‑19 до тарифного хаосу.

Британський ринок надзвичайно різноманітний, тому виробники, які шукають тут представництво, не обмежені якимись конкретними характеристиками. Ми спостерігаємо зростання попиту на вина з нижчим вмістом алкоголю, а також на категорію No & Low це відображає стрімкий розвиток цього сегмента. Водночас зростає інтерес до вин із найрізноманітніших регіонів світу, особливо з тих, що знаходяться “поза протоптаними стежками”.

Ми бачимо підвищений попит на сталі продукти у всіх категоріях, і за останні роки виробники дедалі активніше демонструють свої екологічні ініціативи те, що ми активно підтримуємо».

London Wine Fair

Наскільки розуміємо, LWF 2026 матиме кілька дебютів як серед баєрів, так і серед експонентів із суміжних або зовсім нових секторів. Чи могли б ви представити найпомітніших новачків або тих, кого вважаєте особливо значущими?

«Наш найцікавіший дебют ініціатива Host Nation, створена для того, щоб щороку висвітлювати певну країну або регіон як центральний елемент London Wine Fair. У перший рік фокус буде на британських виробниках, включно з англійськими та валлійськими винами. Ми надзвичайно раді тому, як позитивно це було сприйнято.

Початковий стенд English Wine був розпроданий, і ми вже подвоїли його площу половина нової зони вже заброньована. Очікуємо, що до травня зареєструється понад 100 британських виробників це перевищить початкову ціль і майже вп’ятеро більше, ніж у 2025 році. Це свідчить про величезний оптимізм і зростання в цьому секторі.

Ми побачимо дуже цікавий спектр англійських виноробів, серед яких: 1276 Wines, Balfour, Bolney, Chapel Down, Everflyht, Flint Vineyards, Gusbourne, Roebuck, Sandridge Barton, Simpsons, Williams Family Wine, а також 30 виробників, представлених Defined Wines, які проведуть Pop‑Up дегустацію на другий день виставки.

WineGB також підтримує Host Nation і матиме стенд у цій зоні з акцентом на освіту. Ми оновлюємо наш щорічний Wine Writers Edit, список із 30 “must taste” вин, відібраних десятьма провідними британськими винними журналістами та інфлюенсерами. Одним із трьох продуктів, які кожен із них має обрати, обов’язково буде британське вино. Серед інших нових і повернених учасників ми раді вітати Luis Felipe Edwards із Чилі, які святкують 50‑річчя; Wines of Washington; Virginia Wines; Bordeaux; Sherry; а також вперше Friuli. На нас чекає справді різноманітний і захопливий склад експонентів».

Мабуть, не буде перебільшенням сказати, що динамічний і надзвичайно привабливий для виставкової діяльності ландшафт британського ринку напоїв значною мірою формують ключові постаті: Оз Кларк (Oz Clarke), Дженсіс Робінсон (Jancis Robinson), Роберт Джозеф (Robert Joseph), численні Masters of Wine, а також впливові медіа The Drinks Business, Decanter, The Wine Merchant та інші. Кожен амбітний виробник прагне потрапити в поле їхнього зору. Хто з цих лідерів думок і представників медіа візьме участь у LWF 2026 і в якому форматі?

«Усі впливові медіа напоїв братимуть участь у виставці 2026 року в тій чи іншій формі як експоненти, організатори подій або партнери в насиченій програмі галузевих брифінгів і майстер‑класів. Поки що зарано називати конкретних лідерів думок, але за останні два роки ми залучили дуже висококваліфіковану аудиторію завдяки Icon Tasting, який у 2026 році відбудеться втретє.

Серед минулорічних суддів були:

  • Сьюзі Баррі MW, письменниця та ведуча, подкаст Wine Blast;
  • Сем Капорн MW, директорка The Mistress of Wine;
  • Оз Кларк, телеведучий та автор;
  • Том Г’юсон, кореспондент із шампанського, Decanter;
  • Аліс Ласеллс, журналістка Financial Times;
  • Матьє Лонгер MS, менеджер з винного розвитку, Cordon Bleu;
  • Пітер Річардс MW, письменник і ведучий Wine Blast;
  • Шивон Тернер MW, винний консультант».

London Wine Fair

Ваш маркетинговий досвід практично бездоганний: ви очолили цифрову трансформацію London Wine Fair і є засновницею Imbibe Magazine одного з провідних видань галузі. На вашу думку, яку роль сьогодні відіграють медіа цифрові та друковані у формуванні сучасної винної індустрії? Які формати чи канали ви вважаєте найефективнішими і чому? На які комунікаційні та промоційні канали ви плануєте робити ставку надалі у Великій Британії та за її межами?

«Роль медіа сьогодні важливіша, ніж будь-коли. Нам надзвичайно пощастило мати на цьому ринку таку кількість компетентних і авторитетних журналістів, винних письменників і видань, представлених у найрізноманітніших форматах друк, цифрові платформи, соціальні мережі, телерадіомовлення. Не буде перебільшенням сказати, що британські видання про напої не мають аналогів і сприймаються як голос індустрії в усьому світі».

Як зазначено на вашому сайті, після успішного дебюту у 2025 році секція Signature Serve, присвячена преміальним спиртам, матиме ще більший вплив у 2026‑му. Які нові елементи або враження запропонує цей простір? І на які сегменти аудиторії він орієнтований?

«Ми створили Signature Serve спеціально для аудиторії топових британських баєрів і дистриб’юторів від провідних коктейльних барів до незалежних ритейлерів і мережевих операторів тому що бачили реальний попит. Наше дослідження показало, що понад 2 000 осіб, які ухвалюють рішення у сфері спиртів, уже відвідували ярмарок через зростаюче перетинання ролей у закупівлі вина та міцних напоїв. London Wine Fair уже був важливою частиною їхньої винної програми, але кількість експонентів зі світу міцного не відповідала їхнім потребам.

Перший випуск був надзвичайно успішним: кілька експонентів зареєструвалися на 2026 рік прямо на місці, серед них Brixton Spirits, Beckford’s Rum та O’Donnell Moonshine, який збільшує площу свого стенду на 500%. Ми також маємо багато нових компаній, які приєднаються вперше: Vincenzi, Regal Rogue, Sacred Spirits, Brands Jalisco, Casoni, Claxton’s Spirits, Foreva Farmers, Frontline Spirits, No & Flow Brands, Pernod Ricard, Pillars Brewery та Veda Mushroom. Ми очікуємо, що площа секції подвоїться у 2026 році.

Як і у 2025‑му, ми проведемо Signature Serve Sundowners Session у понеділок увечері: п’ятдесят VIP‑гостей провідні британські баєри спиртів і медіа будуть запрошені на цей “after hours” захід, де експоненти готуватимуть свої “signature serve” коктейлі. Це буде ексклюзивна дегустаційна подія для VIP‑аудиторії, з коктейлями, що відображають найсучасніші тренди міксології.

Signature Serve Theatre також отримає на 25% більше контенту, і його програму вестимуть наші амбасадори Міллі Міллікен, нагороджена письменниця та експертка з напоїв і гостинності, та Ліам Деві, керівник барів у Hawksmoor Restaurants.

Ми також можемо повідомити, що додамо нову категорію, присвячену спиртам, а також No&Lo до Drinks Buyers Awards, які спочатку були створені як Wine Buyers Awards у 2020 році. Буде дві нагороди для баєрів міцного алкоголю: Spirits Buyer off‑trade: (супермаркети/мережі) та Spirits Buyer on‑trade».

London Wine Fair

Наскільки нам відомо, ви плануєте приділити особливу увагу категорії low & no‑alcohol. У якому просторі та форматі буде представлено цей сегмент? Які інші ключові тенденції індустрії будуть висвітлені на ярмарку та як саме?

«Наш Mindful Drinking Experience, створений у партнерстві з Club Soda, входить у третій рік зростання, що підкреслює зростаюче значення категорії No & Low. Тепер, розташований у більш центральній зоні, цей простір знову прийматиме таких експонентів, як Zeno, Jörg Geiger, Smiling Wolf і Wednesday’s Domaine, а також нових міжнародних учасників, зокрема Oh My Baie з Франції.

Ми також раді відзначити важливу подію разом з Eisberg одним із провідних британських брендів безалкогольних вин, який стане спонсором новостворених No & Low Drinks Buyer Awards. Eisberg представить спеціальну зону для інфлюенсерів і селфі в межах Mindful Drinking Experience, поруч зі своїм стендом.

Однією з ключових тенденцій у категорії No & Low є сегмент Mid‑Strength продукти середньої міцності, що стають дедалі популярнішими серед споживачів, які прагнуть поміркованості, але не хочуть відмовлятися від смаку. Ми представимо інноваційні бренди цього напряму, такі як 6 Percent і Future Château.

Крім того, програма включатиме щонайменше три майстер‑класи, присвячені трендам, розробці нових продуктів та практичним стратегіям монетизації No, Low і Mid‑Strength напоїв у сегментах on‑trade та off‑trade.

Ми також приділимо особливу увагу сталому розвитку завдяки новому партнерству, деталі якого оголосимо зовсім скоро».

London Wine Fair

У 2024 році наша медіагрупа Drinks+ мала честь бути інформаційним партнером видатної події Judgement of London. Головною зіркою 2025 року стала креативна та динамічна Battle of the Bubbles. Чи плануєте ви подібний масштабний конкурс у наступному випуску?

«Icon Tastings були надзвичайно добре сприйняті та вже стали невід’ємною частиною ярмарку. Їх створили для того, щоб посилити сегмент fine wine на London Wine Fair і водночас сформувати потужний інформаційний привід і в цьому сенсі вони були дуже успішними: результати отримали широке висвітлення на ключових ринках світу.

Так, Icon Tasting відбудеться і в 2026 році. Ним знову керуватимуть Сара Ебботт MW та Ронан Сейберн MS. Ми плануємо оголосити тему 24 лютого, а висококласний склад суддів на початку квітня».

Hannah Tovey

Поділіться, будь ласка, порадами для виробників, які планують брати участь у London Wine Fair: як їм привернути увагу впливових лідерів думок і баєрів? Перша порада, мабуть, очевидна зареєструватися як експонент ))). Але що далі?

«Рекомендуємо реєструватися якомога раніше, щоб максимально використати всі доступні можливості. Далі виробникам варто визначити, як саме їхні продукти можуть привернути увагу цільової аудиторії баєрів, менеджерів роздрібних мереж, барменів чи медіа.

Використовуйте виставку для запуску нових продуктів із захопливою історією, яка знайде відгук у відвідувачів. Підкреслюйте інновації або тренди, що відповідають духу часу: low & no, сталість, креативне пакування тощо. 

Беріть участь у сесіях у театральних зонах ярмарку  як спікери або як слухачі. Розгляньте можливості спонсорства, щоб підвищити видимість за межами вашого стенду. Завантажте свої продукти в базу даних ярмарку, яку адмініструє Bottlebooks, щоб збільшити впізнаваність.

Завчасно взаємодійте з аудиторією відвідувачів через нашу мережеву платформу: бронюйте зустрічі на стенді та дегустації “один на один” із ключовими цільовими контактами».



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!


 

На порозі 2026 року повідомлення з Лондона сколихнуло світову винну спільноту: найвпливовіший винний захід Великої Британії – London Wine Fair – було придбано новою компанією Vindustrious. Та для учасників зміни виявилися значно менш драматичними, ніж могло здатися на перший погляд: нову структуру очолила давня директор ярмарку – Ханна Тові (Hannah Tovey). Drinks+ мав честь поспілкуватися […]

Lady May. Її подорож з вином

У травні 2025 року мадам Мей-Еліан де Ленкесен,  відомій в усьому світі як Lady May,  виповнилося 100 років. То знак від Всесвіту – бо тоді ж виповнилося 100 років і Пінотажу – флагманському сорту Південної Африки, де знаходиться виноробня, якою й досі опікується мадам Мей-Еліан. І так щасливо для Drinks+ стали зірки, що легендарна Леді Мей знайшла можливість дати ексклюзивне інтерв’ю для нашого медіа. Ми неймовірно пишаємося тим, що така дивовижна людина зі світу вина поділилася з нашими читачами і  дорогоцінним часом, і своїми яскравими та світлими думками.


Мей-Еліан де Ленкесен (May‑Éliane de Lencquesaing) – постать виняткового масштабу у світовому виноробстві. Її ім’я нерозривно пов’язане з епохами, зірковими шато та рішеннями, які впливали на винну карту світу. Відома невичерпною життєвою енергією, вона у 1994 році була названа журналом Decanter «Woman of the Year», ставши першою француженкою, удостоєною цього звання. Протягом десятиліть Мей-Еліан де Ленкесен формувала обличчя великих виноробних маєтків – від Château Pichon Longueville Comtesse de Lalande у Бордо, яким керувала понад тридцять років, до Glenelly Estate у Південній Африці, створеного вже у зрілому віці як сміливий і далекоглядний проєкт. Сьогодні назване на її честь вино «Lady May» вважається одним із найкращих у Стелленбоші. І його виразний характер символізує силу духу мадам Мей-Еліан.

Château Pichon Longueville

Château Pichon Longueville Comtesse de Lalande

Коли вона стала до руля Château Pichon Longueville, – а сімейна легенда розповідає, що так випав жереб, – вона виявилася єдиною жінкою-виноробом Медока в тотальному середовищі авторитарних чоловіків. Ще не було Коринн Менцелопулос (Corinne Mentzelopoulos) в Château Margaux. Лише 10 років потому тут з’явилася баронеса Філіппіна де Ротшильд (Philippine de Rothschild). Але Lady May вистояла.

Авторитет її виходить далеко за межі виноградників: у 1993 році мадам де Ленкесен стала президенткою, а згодом довічною віцепрезиденткою International Wine & Spirit Competition (IWSC); була удостоєна звання Officier de la Légion d’Honneur – найвищої державної нагороди Франції, заснованої ще Наполеоном Бонапартом у 1802 році. Леді Мей є членкинею Бордоської академії наук, літератури та мистецтв (Académie nationale des sciences) та почесною членкинею Pinotage Association за видатний внесок у світову винну індустрію. І це лише частина почесних звань цієї унікальної особистості.

May-Eliane de Lencquesaing

Її життєвий і професійний досвід ліг в основу книги мемуарів My Journey with Wine, щирої розповіді про шлях жінки, чия пристрасть і наполегливість не лише трансформували легендарні маєтки, а й надихнули покоління виноробів у всьому світі. І цей літопис з вином ще пишеться – бо ця жінка з ім’ям, яке дихає весною, щороку зі Швейцарії перебирається на кілька тижнів до ПАР, щоб наглянути за своїми виноградниками.

Glenelly Estate

Glenelly Estate

Drinks+: Насамперед, мадам де Ленкесен, дозвольте подякувати вам за те, що знайшли час і надали нам можливість поспілкуватися. Колись я прочитала статтю Джейн Ансон (Jane Anson) про вас, – і це було як прочитати історичний роман, після якого у душі залишається відчуття зустрічі з людьми, що творили історію. Ви виростили чотирьох дітей і при цьому не втратили пристрасть до наук, понад 30 років керували перлиною Франції – Château Pichon Longueville Comtesse de Lalande, а потім ще понад 20 років Glenelly Estate у Південній Африці, маєте безліч почесних звань. Що з того, що ви робили і чого досягли, було вашим справжнім «я»? Чи не жалкуєте, що не присвятили себе іншому захопленню – і що це могло б бути?

Мей-Еліан де Ленкесен: Створювати й ділитися – ось що по-справжньому мене визначає. І це в найрізноманітніших сферах. Приміром, я завжди мріяла глибше вивчати геологію – ґрунти, підґрунтя. А також археологію. І певною мірою мені вдалося реалізувати цей інтерес.

May-Eliane de Lencquesaing

D+: В одному з інтерв’ю ви з глибокою повагою та теплом розповідали про вашого дідуся, який був дуже доброю та неймовірно ерудованою людиною. Саме він вчив вас наукам, іноземним мовам, грі на фортепіано і прищепив любов до землі та терруарів. Розкажіть, будь ласка, як почалася ваша любов до виноробства?

МЛ: Мені дуже пощастило, що я навчалася у обох моїх дідів. Вони брали мене з собою на виноградники, вчили виноградарству, і я допомагала збирати врожай. Вони водили мене в підвали та поступово знайомили з різними якостями вина, навчаючи дегустувати.

D+: Довгі роки ви були власницею Château Pichon Longueville Comtesse de Lalande, одного з найрозкішніших шато Франції. Прошу згадати момент, коли переступили поріг цього замку у ролі керівника – що ви тоді планували?

МЛ: Я вийшла заміж за військового, і моє життя якийсь час було відірване від виноградників. Але у липні 1978 року родина попросила мене повернутися до керування Château Pichon Longueville Comtesse de Lalande у Пойяку. На той час енологія значно розвинулася відтоді, як я була дитиною, і мені знадобилися нові наукові знання. Тому я першим ділом вирішила повернутися до університету та навчатися в класі професора Еміля Пейно (Émile Peynaud).

May-Eliane de Lencquesaing

D+: Що зрештою підштовхнуло ухвалити таке непросте рішення – розлучитися з шато, цим діамантом Франції?

МЛ: Я керувала Château Pichon Longueville Comtesse de Lalande протягом 30 років із величезним задоволенням, працюючи день і ніч. До того часу мої діти вже виросли. Вони були дітьми військовослужбовця і не цікавилися виноградарством та сільським життям. Саме тому мені довелося кінець кінцем продати сімейний маєток.

Château Pichon Longueville Comtesse de Lalande

Château Pichon Longueville Comtesse de Lalande

D+: Коли відбулася продаж шато, якому ви присвятили стільки років, ви були в тому віці, коли люди вже мріють про гамак, рибалку та в’язання. Але ви обрали нову неймовірну – і мабуть непросту пригоду: очолити виноробню в ПАР. Чому саме Південна Африка? І чому не гамак? 🙂

МЛ: Я зберегла виноробню Glenelly у Південній Африці, яку придбала трохи раніше, з двох причин: по-перше, щоб допомогти розвитку економіки Південної Африки на пам’ять про Нельсона Манделу, а по-друге – хотіла розвивати ці виноградники, знаючи якість цього терруару та доброту місцевих людей.

D+: Говорячи про Південну Африку, звичайно ж, не можна не запитати про Пінотаж – сорт який пізнав як злети так і падіння. Як на вашу думку, чому шлях Пінотажу до визнання був таким тернистим?

МЛ:  Сорт Пінотаж дуже специфічний й технологія виробництва вина тут зовсім інша. Мій найкращий друг робить чудові вина з Пінотажу, проте детальніше я не зможу тут розповісти.

D+: Чому ви, маючи можливість працювати з автохтонами Африки, залишилися вірні сортам Бордо?

МЛ:  У 1688 році, коли гугеноти з релігійних причин залишили Францію та переселилися до Капської колонії, вони привезли з собою французькі сорти винограду. З часом ці сорти адаптувалися до місцевого теруару й клімату. І з того часу жодних змін не відбулося: жоден інший сорт не було додано.

D+: Заснована вами у 2003 році у Південній Африці Glenelly Estate – не просто виноробня, це виноробний комплекс світового класу з шикарним рестораном та музеєм скла. Можна сказати, що скло – це ще одна ваша пристрасть? Ваша унікальна колекція налічує понад 1000 рідкісних предметів від античності до сучасності та зберігається у двох приватних музеях (у Бордо та Glenelly). Розкажіть, будь ласка, про це унікальне хобі.

МЛ:  Скло подібне до вина. Обидва пов’язані з бідними ґрунтами: скло народжується з піску, а виноград для вина найкраще зростає саме на малородючих землях. Їхнє існування – результат людської майстерності та праці. І скло, і вино є коштовними й споконвіку належать до нашої цивілізації. Я збирала кожен витвір по одному: частину – в антикварних крамницях, частину – безпосередньо у студіях. Протягом років я підтримувала дружні стосунки з багатьма митцями у США, Італії та Франції, завжди цікавлячись різними техніками, формами вираження та розмаїттям творчих підходів.

D+: Повернемось до вина 🙂  Мадам де Ленкесен, чи вживаєте ви зараз вино, скільки на день і якому саме віддаєте перевагу? Франція чи Південна Африка? А може взагалі щось інше – можливо, якийсь екзотичний виноробний регіон вразив вас під час подорожей світом? Які винні шедеври зберігаєте у власному підвалі?

МЛ:  Я виросла в регіоні Медок, на північ від Бордо, вздовж річки Гаронни – у місцевості, відомій своїми класифікованими апеллясьйонами, такими як Margaux, Saint-Julien, Pauillac і Saint-Estèphe, де виробляють виключно червоні вина. Вино завжди було частиною наших щоденних трапез. У сім років нам вже дозволяли келих вина, розведеного водою. Водночас нас вчили звертати увагу на колір, аромат – у зв’язку з віком вина та історією врожаю. Лише згодом нам дозволили куштувати його повноцінно.

Я п’ю вино щодня разом із їжею, у невеликих кількостях – червоне або біле, залежно від страви. Мені подобаються різні стилі вин. Вони можуть бути більш фруктовими, більш танінними, складнішими, з коротким або тривалим посмаком. Втім, я віддаю перевагу елегантним винам, а не потужним.

D+: Ви колись відвідували виноградники Східної Європи? Якщо так – які регіони та вина запам’яталися і чим саме? Можливо доводилось дегустувати якісь з українських вин?

МЛ:  Мене особливо цікавлять італійські та німецькі вина, зокрема їхні Ice Wines. Мій дідусь колекціонував вина з Токаю. Найсхідніші вина, які мені доводилося куштувати, походили з Лівану та Грузії – і вони справді вражаючі. На жаль, мені ще не випала нагода скуштувати українські вина, але я із великим задоволенням хотіла б дізнатися більше про українські ґрунти та сорти винограду.

D+: У вас колосальний досвід і знання про вино, ви дегустуєте та визначаєте стилі, знаєте про вино, мабуть, все. Можливо, могли б дати кілька порад людям, які дегустують вина: як розвивати свої рецептори, як зберігати їх чутливими, не зважаючи на вік?

МЛ:  Ні, ніколи не можна пізнати вино повністю – воно завжди залишається загадкою. Колір, блиск, насиченість у бокалі – це перше відкриття. Потім розкривається аромат: відтінки квітів, ягід або прянощів. Ця складність спонукає здогадуватися, що ти відчуєш на смак. Чим більше смакуєш, тим краще вчишся розпізнавати всі ці нюанси. Це досвід відкриттів, яким приємно ділитися з друзями. Оцінюючи смак, завжди варто звертати увагу передусім на фруктовість, а не на алкоголь, на баланс і на якість танінів. Вино дуже корисне для здоров’я. Коли мені було 10 років, у мене були проблеми з ростом. Щодня бабуся перед обідом давала мені печиво разом із склянкою води з розтопленим цукром, у яку додавала дві ложки червоного вина. Цей напій робив мене міцнішою.

Madame May‑Éliane de Lencquesaing

D+: Що ви думаєте щодо молоді, якій зараз притаманно взагалі відмовлятися від вживання алкоголю або саме від вина, вважаючи його незрозумілим, надто складним? Взагалі, яким вам бачиться майбутнє вина?

МЛ: Молодь має більше дізнаватися про вино та його історію, пронесену крізь століття. Про дорогоцінну працю вирощування винограду, про повагу до плодів – цього дару Божого. Молоді слід насолоджуватися вином – просто потрібна освіта та помірність. У Франції кажуть: «Їжа без вина – це день без сонця».



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!


 

У травні 2025 року мадам Мей-Еліан де Ленкесен,  відомій в усьому світі як Lady May,  виповнилося 100 років. То знак від Всесвіту – бо тоді ж виповнилося 100 років і Пінотажу – флагманському сорту Південної Африки, де знаходиться виноробня, якою й досі опікується мадам Мей-Еліан. І так щасливо для Drinks+ стали зірки, що легендарна Леді […]

Ринок напоїв 2026: альтернативні формати та доступна преміалізація

2026 рік стане визначальним для світової індустрії алкогольних і безалкогольних напоїв. Ринок напоїв формуватиметься під впливом трьох ключових тенденцій: стрімкого зростання популярності напоїв у алюмінієвій тарі, поширення культури усвідомленого споживання та переосмислення поняття преміальної цінності, де вирішальним фактором стає баланс між якістю та ціною. Про ці тенденції звітує британська компанія-спеціаліст з напоїв Kingsland Drinks, що займається розробкою, розливом та постачанням алкогольних і безалкогольних продуктів для ритейлу та HoReCa, працюючи з більш ніж 40 виробниками по всьому світу.


Альтернативна упаковка як новий стандарт зручності

Зміна споживчих звичок і запит на мобільність сприяють активному переходу до напоїв у алюмінієвій тарі. Легкість, міцність і висока придатність до переробки роблять цей формат привабливим як для виробників, так і для екологічно свідомих споживачів. Особливо динамічно алюмінієве паковання розвивається в сегменті готових до споживання напоїв (RTD), відкриваючи нові можливості для продажів у форматі «to go» та позадомашнього споживання.

Свідоме ставлення до споживання алкоголю виходить у мейнстрим

У 2026 році тренд conscious drinking – усвідомленого споживання алкоголю –  та рух sober-curious, або цікавість до безалкогольного способу життя, остаточно стають масовими явищами. Все більше споживачів обирають безалкогольні або напої з низьким вмістом алкоголю, оцінюючи їх не за вмістом спирту, а за смаком, якістю інгредієнтів та загальними враженнями від напою. Спочатку цей тренд був популярний серед покоління Z, але сьогодні до нього активно долучаються міленіали та покоління X, орієнтуючись на здоров’я, баланс та сучасний стиль життя. Усвідомлене споживання стає новою нормою, а скорочення алкоголю перетворюється на тренд для всіх вікових груп.

Безалкогольні напої

Преміальна цінність без надмірної розкоші

Попри економічну нестабільність, споживачі залишаються готовими інвестувати в якісні напої, проте дедалі більше цінують співвідношення ціни та якості. Концепція premium value передбачає оптимізацію виробництва та логістики, локальний розлив і ефективне паковання, що дозволяє зберігати високу якість без надмірного подорожчання продукту. Виробники дедалі частіше пропонують вина та інші напої, які поєднують преміальні характеристики з доступністю, задовольняючи вимоги сучасних споживачів до ціни, якості та досвіду споживання.

Смаки та формати під світлом уваги

Смакові експерименти залишаються ключовим драйвером розвитку ринку. Yuzu – японський цитрус із яскравим, освіжаючим і трохи терпким смаком, схожим на поєднання лимону, лайму і грейпфрута – разом із інжиром та драконовим фруктом залишатиметься у фокусі уваги. Водночас чорна вишня, кокос і кремові нотки визначатимуть нові продукти протягом року, особливо у готових до споживання напоях та коктейля.

У підсумку ринок напоїв 2026 року вимагатиме від виробників стратегічних рішень. Конкурентну перевагу отримають бренди, які поєднають сучасні альтернативні формати упаковки, усвідомлене споживання та справжню преміальну цінність, відповідаючи очікуванням сучасних споживачів.



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!


Джерело: thedrinksbusiness.com
Фото: theguardian.com

2026 рік стане визначальним для світової індустрії алкогольних і безалкогольних напоїв. Ринок напоїв формуватиметься під впливом трьох ключових тенденцій: стрімкого зростання популярності напоїв у алюмінієвій тарі, поширення культури усвідомленого споживання та переосмислення поняття преміальної цінності, де вирішальним фактором стає баланс між якістю та ціною. Про ці тенденції звітує британська компанія-спеціаліст з напоїв Kingsland Drinks, що […]

Украина