Сьогодні редакція медіа-групи Drinks+ мала опублікувати на власних платформах статтю про те, як проходив в травні черговий Concours Mondial de Bruxelles, що цього року відбувся у Вірменії, і чиїм багаторічним інформаційним партнером є наша редакція. Ми готували цей матеріал з особливим почуттям вдячності до організаторів конкурсу, на чиї запрошення наші журналісти ось вже котре десятиліття мали можливість виїжджати до найвіддаленіших країн та дегустувати найекзотичніші вина світу. В статті, підготовленій до публікації, було і багато теплих слів на адресу приймаючої країни, Вірменії. З її неймовірно яскравою палітрою кухні, вин, палкої гостинності (про виноробну Вірменію ми все ж розповімо, але в окремому випуску). І, звичайно ж, не забули ми згадати і про українські вина, що вчергове одержали нагороди конкурсу Mondial de Bruxelles 2026, і якими ми насправді тішимося…
Редакція, за звичним правилом, чекала офіційних результатів конкурсу. Але коли списки нагород з’явилися на сайті, центральна тема нашої статті, на жаль, з незалежних від редакції причин, кардинально змінилася.
І перед вами – розповідь про те, як просочуються на мапу цивілізованого світу підсанкційні російські вина та продукти з окупованого Криму.
Під покровом Blind tasting
Історія про події цього року на Concours Mondial de Bruxelles 2026 (сесія у Вірменії) – одному із найдавніших мандрівних винних конкурсів світу – шириться міжнародним медіапростором. Причиною скандалу став допуск до участі та нагородження підсанкційної продукції з рф та тимчасово окупованого Криму під штучною «нейтральною» категорією «Crimea». В той час, коли такі світові винні конкурси-конкуренти, як британський Decanter World Wine Awards та німецький Mundus Vini тримають тотальний бан для рф і пропонують особливо лояльні умови для українських виноробень, прецедент, створений CMB у Вірменії, є одиночним, а тому ще більш помітним репутаційним демаршем, продиктованим очевидним розрахунком.
Особливо цинічним фактом є те, що до суддівства було запрошено групу суддів з України – а нагороди присуджено виноробням, що особисто належать військовому злочинцю путіну.
У соцмережах охоплені праведним гнівом співвітчизники, дізнавшись про участь українців в журі, запитують: «А судді хто?». Пояснюємо: у складі української делегації на Concours Mondial de Bruxelles 2026 була представниця нашої редакції – тож маємо практично інсайдерський репортаж з місця подій. Єдиний нюанс – фаховий репортаж довелося замінити на політичну заяву постфактум: адже інцидент у повному форматі відкрився лише через місяць по завершенню конкурсу, після оприлюднення списків нагород.
Тож сьогодні, розповідаючи про конкурс у Єревані, команда Drinks+ змушена говорити не про досягнення наших виноробів (а вони були!), а насамперед про спробу легітимізувати продукцію з окупованого Криму та про намагання повернути росіян до поважних міжнародних інституцій. Ну, а присутність у складі журі української делегації мала стати маркером того, що «в Єревані все спокійно».
По суті, з огляду на шокуючи результати конкурсу, задля легітимізації підсанкційних зразків використано авторитет українських фахівців (а до складу української делегації входили представники кількох провідних інституцій винного сектору нашої країни, зокрема, Wines of Ukraine), у яких були не просто фігурально зв’язані руки, але й в певному сенсі закриті очі. Адже, відповідно до суворого регламенту CMB, оцінювання вин проходило в умовах повної анонімності (blind tasting – сліпе дегустування). Судді отримували зразки без зазначення брендів, країн походження – та навіть без назви сорту винограду. Оскільки регламент конкурсу суворо забороняє повідомляти експертам країну походження, назву чи бренд вина під час оцінювання, то ніхто з суддів конкурсу фізично не міг ідентифікувати, що в їхніх бокалах міститься вино з окупованого Криму чи з росії.
Звертаємо увагу, що згідно із усними заявами, які легко можна підтвердити офіційними дегустаційними картами та протоколами комісій, до бокалів українських суддів не потрапляло жодного російського чи кримського вина (інакше в кінці робочого засідання, коли оприлюднюються країни-учасниці щойно продегустованого сету, наші судді все ж могли б виявити ворожі об’єкти та вчасно заявити свій протест організаторам, – а не дочекатися публікації офіційних списків нагород).
Отже, наші експерти оцінювали виключно легітимні світові зразки. Про наявність токсичного контенту в інших комісіях конкурсу українська сторона дізналася лише після оприлюднення результатів на сайті.
«Українців фактично використали для легітимізації підсанкційного бізнесу окупантів на міжнародній арені. Ми не мали і не могли мати інформації про те, які країни зареєстрував оргкомітет. Це пряме порушення принципів чесного партнерства та професійної етики. Я передбачаю, що судді з України, втягнуті мимоволі в цей міжнародний скандал, незабаром висунуть офіційну вимогу анулювання балів (дискваліфікації результатів конкурсу) принаймні стосовно вин Криму, представлених без прапору України. Зі свого боку пропоную організаторам опублікувати офіційну заяву, в якій роз’яснити, що українські судді не брали участі в оцінюванні чи нагородженні будь-яких вин з окупованих територій або рф. Буде справедливо також дискваліфікувати всі нагороджені підсанкційні зразки, в тому числі з тимчасово окупованої території Криму. Доки ці дії не будуть вжиті та не буде запроваджено сувору систему дотримання правил для заборони просування підсанкційних операторів, я призупиняю будь-яку майбутню співпрацю з Concours Mondial de Bruxelles», – зазначає в своєму коментарі до ситуації, що виникла, багаторічна суддя міжнародних конкурсів, серед яких і CMB, співзасновниця Drinks+ Ірина Дьяченкова.
Оскільки в даному випадку українські судді не оцінювали ні російські, ні кримські вина, головний юридичний аргумент полягає в тому, що російські виробництва та виноробні окупованих українських територій використали участь в конкурсі українських експертів для легітимної презентації в міжнародних колах підсанкційного контенту, яка відбувалася в інших комісіях. Ось як пояснює інцидент Ольга Піневич, експерт VH Selection: «Як представники України, ми прибули на захід на офіційне запрошення CMB, проте організатори завчасно не поінформували нас про включення до програми продукції з рф та тимчасово окупованого Криму. Як суддя міжнародних конкурсів я вважаю таку ситуацію вкрай некоректною. Оскільки правила конкурсу базуються на суворій «сліпій дегустації», де судді бачать лише вінтаж, реальне походження вин відкрилося лише після офіційного оголошення результатів. Тішить, що я точно знаю вина своєї комісії, і в моїй дегустаційній панелі таких зразків точно не було».
Історія хвороби
Сьогодні кримські виноробні, що працюють на тимчасово окупованих територіях та мають нових власників з російськими паспортами, досить часто фігурують у спробах незаконного експорту та легалізації. Через жорсткі санкції США та ЄС прямий експорт вина з Криму до західних країн заблоковано. Тому російські компанії використовують тіньові схеми, ребрендинг або азійські ринки для просування своєї продукції під виглядом «російської».
Як відомо, росіяни викрали і націоналізували провідні кримські підприємства: «Масандра», «Інкерман» та «Новий Світ». Сьогодні ці виноробні найактивніше здійснюють спроби постачання вин до Китаю, Білорусі, Казахстану, а також на ринки Азії. Окремі бренди довгий час намагалися використовувати заплутані юридичні схеми через іноземні прокладки, щоб бодай частково зберегти присутність на ринках.
В той же час пробивають нові річища на міжнародній мапі і нові бренди окупантів – виноробні, побудовані або модернізовані за рахунок російських інвестицій після 2014 року (деякі фігурують у списках нагород CMB). Саме вони сьогодні є головними інструментами «культурної експансії». Вони масово надсилають зразки на лояльні міжнародні конкурси в Азії (недавній приклад – Korea Wine Challenge-2026) або на виставки в Латинській Америці, намагаючись призвичаїти світ, що Крим є «частиною російського виноробства» або принаймні – не є частиною України.
Чому категорія «Crimea» суперечить міжнародному праву
Розберемо те, що відбулося на Concours Mondial de Bruxelles, як юридичний прецедент з порушення європейського права. Ми не будемо зараз апелювати до норм партнерства, історії багаторічних дружніх стосунків і жалітися, що з огляду на війну, розв’язану проти України, організатори мали принаймні попередити редакцію Drinks+ та інших запрошених до суддівства українців про участь російських та кримських вин у конкурсі.
Відкинемо емоції та почнемо з того, що, оскільки компанія-організатор Concours Mondial de Bruxelles (фірма Vinopres) зареєстрована в Бельгії, то мала б керуватися, перш за все, законодавством ЄС. В даному випадку – зважити, що з 2014 року Рада ЄС запровадила жорстку заборону на імпорт та будь-яке комерційне просування товарів, що походять з Криму, без сертифікатів від офіційних органів влади України (Постанова Ради ЄС № 692/2014). До речі, навіть елементарне вивезення зразків з Криму та їх подальше прийняття на конкурс суперечить санкційному режиму. Приймаючи ці пляшки на оцінювання, європейські організатори фактично здійснили обхід санкцій.
Маємо констатувати і порушення правил Світової організації торгівлі (СОТ) та OIV щодо географічних зазначень. Згадаємо, що система міжнародної торгівлі вином базується на чіткій ієрархії: «Країна походження» – «Виноробний регіон» – «Апеласьйон» (ЗНМ/ЗГЗ).
Для оргкомітетів конкурсів та виставок позиціонування «регіону Крим» («Crimea») без прапора України – це очевидне порушення європейського законодавства через намагання застосувати інформаційну ширму для просування підсанкційних товарів. Внесення окупованого Криму в окрему територіальну категорію «Crimea» замість «Україна, Крим» є очевидним порушенням міжнародного торгового права, яке не визнає «нейтральних територій» у питаннях державного суверенітету.
Згідно з Резолюцією ГА ООН 68/262 («Територіальна цілісність України»), Крим визнано виключно українською територією, а всім міжнародним організаціям, компаніям та спеціалізованим установам суворо рекомендовано утримуватися від будь-яких дій, які можуть бути витлумачені як визнання зміни статусу півострова. Створення окремої графи «Crimea» прямо підігрує окупаційному режиму. Застосування «нейтральної» географічної категорії – це юридична маніпуляція та спроба комерційного компромісу, що грубо порушує офіційні регуляторні норми.
Ще один аспект, що може мати юридичні наслідки для виробників із Криму, пов’язаний із порушенням правил географічних зазначень (GI). Так, стандарти OIV є фундаментом для міжнародного торгового права (зокрема для Світової організації торгівлі та законів Європейського Союзу). Офіційні стандарти OIV та правила інтелектуальної власності СОТ декларують, що географічне зазначення не може існувати у правовому вакуумі – воно обов’язково має бути зареєстроване та контролюватися суверенною державою.
Тим часом загально визнане право на використання та сертифікацію географічних назв, пов’язаних із Кримом (наприклад, «Крим», «Південний берег Криму»), належить виключно державі Україна. Російські компанії, які експлуатують ці терруари та виноградники, здійснюють рейдерське захоплення інтелектуальної власності.
Коли вина проходять не Винним шляхом, а крізь задні двері
Можна сказати, Concours Mondial de Bruxelles 2026 провів російські та кримські вина втемну (чи всліпу?) крізь звивистий тракт поблажливості. Та, як це часто буває з бажаючими оминути регуляторні механізми, на виході з такого маршруту чекає сувора реальність, бо міжнародне право має вибагливу травність. Отже, до відома амбасадорів вин з окупованих територій, порушення правил географічних зазначень та незаконне привласнення кримських терруарів має для тамтешніх виноробів наступні критичні наслідки:
- Тотальна кримінальна та цивільна нелегальність у ЄС та США – будь-яка спроба ввезти кримське вино на територію країн, що підтримують санкції, під виглядом «російського регіону» кваліфікується як контрабанда, фальсифікація походження товару та порушення прав інтелектуальної власності (оскільки права на кримські географічні назви належать Україні). Такий товар підлягає негайному вилученню, арешту та знищенню, а імпортер отримує штрафи або кримінальне переслідування. При чому контроль за тим, щоб підсанкційні товари (зокрема російські та кримські вина, що отримали медалі на сесії CMB 2026 у Вірменії) не потрапили на ринки Великої Британії та США, здійснюється не на рівні моніторингу результатів окремих винних конкурсів, а через жорсткі державні механізми фінансового комплаєнсу, митного контролю та боротьби з обходом санкцій. Буквально у червні 2026 року Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC) та Управління щодо застосування фінансових санкцій Великої Британії (OFSI) видали спільне регуляторне керівництво щодо посиленого транскордонного контролю. Згідно з цими нормами, будь-який імпортер чи дистриб’ютор алкоголю у США чи Великій Британії зобов’язаний проводити ризик-орієнтований комплаєнс, або перевірку кінцевого бенефіціара (UBO). Тобто навіть якщо вино, нагороджене у Вірменії, заявляється на імпорт через вірменську чи іншу нейтральну компанію-посередника, банк та митниця вимагають розкриття повної структури власності заводу-виробника. Якщо за ланцюжком власності стоїть російський олігархат (як-от власники винних брендів з виробництв біля Геленджика чи в окупованому Криму), транзакція миттєво блокується. Крім того, здійснюється контроль «торговельної тріангуляції» (обходу санкцій через треті країни). І оскільки вочевидь Вірменія була обрана росією як «хаб» для культурного та торговельного просування свого вина, уряди Великої Британії та США у 2025–2026 роках запровадили специфічні заходи щодо особливого контролю вірменського напрямку. Так, державний портал Великої Британії GOV.UK випустив спеціальне керівництво для компаній у Вірменії та їхніх британських партнерів щодо неприпустимості реекспорту та приховування реального кінцевого споживача чи походження товарів. Тим часом і британська митна служба HMRC у рамках нових «Елементів контролю кінцевого використання» (Sanctions End-Use Controls 2026) тепер перевіряє не лише маркування на пляшці, а й походження виноматеріалу. Якщо вино має сертифікат Вірменії чи СНД, але експертиза або аудит ланцюжка постачання виявляє російське чи кримське походження, товар підлягає конфіскації, а імпортеру загрожує кримінальне переслідування або відчутні штрафи (compound settlements). Таким чином, згідно з логікою цих дій, жоден легальний імпортер у Лондоні чи Нью-Йорку не ризикне взяти в дистрибуцію вино з медалями CMB 2026, якщо воно має російський слід, оскільки це автоматично веде до блокування рахунків компанії з боку OFAC чи OFSI.
- Втрата юридичного захисту брендів: виробники з Криму не можуть офіційно зареєструвати свої торговельні марки на міжнародному рівні (через систему WIPO чи Мадридську угоду) під прапором рф. Це означає, що будь-яка компанія у світі може скопіювати їхню етикетку та назву, і окупаційні винороби не зможуть захистити себе у жодному міжнародному суді.
- Обмеження азійського ринку «сірою зоною»: навіть якщо лояльні до рф країни (на кшталт Китаю) купують ці вина, вони не можуть отримати для них сертифікати автентичності міжнародного зразка. Продукція продається без статусу преміальності, як звичайний дешевий балк чи масмаркет, що, до моменту повернення Криму Україні, позбавляє місцеві виноробні можливості легально капіталізувати свої унікальні історичні терруари на світовій арені.
Наслідки інциденту
Насправді, на нашу думку, позиція, продемонстрована організаторами, поставила під удар усі результати конкурсу в цілому, адже будь-які свідомі винороби, – і в першу чергу з України, – що одержали нагороди цього року в Єревані, хочуть пишатися здобутками, а не нагадувати своїми медалями про скандал, пов’язаний з російською агресією.
Для українських виноробів, які сьогодні створюють свої вина під обстрілами, в несумісних з бізнесом умовах, єреванська історія виглядає особливо болючою: кого потішить п’єдестал пошани, який переможці Concours Mondial de Bruxelles 2026 (абсолютно несподівано для себе – адже дізналися про участь росіян та кримчан так само, як і ми, лише зі списків переможців) сьогодні змушені ділити з путіним чи іншими власниками виноробень з рф або окупованого Криму, що спонсорують війну в Україні? І все ж ми висловлюємо респект українським виноробам: ваші досягнення, здобуті в неймовірно важких умовах війни проти агресора, не можуть бути затьмарені жодними атаками російських варварів, у жодній площині.
Хочемо також висловити сподівання, що організатори Concours Mondial de Bruxelles, усвідомлюючи наслідки для усіх сторін, приймуть правильні рішення в цій складній ситуації, одним з яких стане дискваліфікація та видалення з нагородного списку всіх вин з окупованих та підсанкційних територій. Адже, на нашу думку, іміджеві втрати від інциденту значно перевершують фінансові здобутки. Репутація має свою ціну. До цього прикрого моменту очільники конкурсу – Бодуен та Квентін Аво (Baudouin та Quentin Havaux) – протягом багатьох років формували сильний сімейний тандем у міжнародній винній комунікації, що апріорі забезпечував авторитет Concours Mondial de Bruxelles та фірми Vinopres.
Не несе ця історія зиску і виноробній Вірменії. За даними, оприлюдненими відомим винним журналістом Давіде Бортоне (Davide Bortone), держава витратила 1.6 млн євро на проведення заходу в Єревані. І, зрозуміло, розраховувала на абсолютно позитивні результати для іміджу країни та її талановитих виноробів (Drinks+ найближчим часом все ж підготує розповідь про цей чудовий виноробний край та вражаючі локації винного туризму). Тим часом не передбачається взаємності у Вірменії і з рф: на тлі політичного загострення між москвою та Єреваном країна-агресор в цьому році впровадила політику розширення торговельних обмежень, публічно аргументованих як «санітарні» заходи, та призупинила продаж на своїй території кількох провідних вірменських брендів вина та бренді. Припускаємо, що це лише початок тиску.
Що стосується української сторони, то, як стало відомо редакції, ряд відповідних винних інституцій України вже готують офіційні заяви щодо спроб легітимізації вин з окупованих територій та прийняття до участі в Concours Mondial de Bruxelles зразків з підсанкційної країни.
Як вирішувалися подібні репутаційні кейси раніше
Згадаємо сумнозвісний San Francisco International Wine Competition (2025). Щойно інформація про участь російських вин просочилася в медіа, американські та європейські судді висунули ультиматум організаторам (The Tasting Alliance). Вони заявили, що їхні імена не мають асоціюватися з платформою, яка легітимізує підсанкційні товари.
Результат: повна дискваліфікація всіх 95 російських зразків ще до оголошення офіційних результатів.
Варто також навести прецеденти в галузі культури та спорту, під час яких використовувся «нейтральний статус»: у багатьох випадках, коли міжнародні федерації намагалися таємно повернути росіян під «нейтральним прапором» (аналог стався на CMB із категорією «Crimea»), українські представники негайно виходили з керівних органів або бойкотували фінальну частину заходів, чітко артикулюючи порушення організаторами міжнародного права.
Ситуація за участю українських суддів на Concours Mondial de Bruxelles 2026 погіршується тим, що через принцип сліпої дегустації судді не мали можливості вчасно дізнатися про наявність на конкурсі російських та кримських зразків, а отже – і висловити свій протест до оголошення результатів.
Показовою є і спроба повернення російських сомельє до Міжнародної асоціації (ASI). Association de la Sommellerie Internationale (ASI) – це найвища світова інституція, яка об’єднує національні асоціації сомельє. Після початку повномасштабного вторгнення статус російської асоціації сомельє (РАС) було «заморожено». Але наприкінці травня 2026 року під час Генеральної асамблеї ASI в Тайбеї (Тайвань) розгорівся гучний дипломатичний скандал: правління ASI несподівано винесло на голосування питання про часткове відновлення прав російських сомельє. Пропонувалося дозволити російським фахівцям брати участь у міжнародних конкурсах та складати престижні іспити ASI, але в «нейтральному статусі» (без прапора та згадки РАС). Українська винна спільнота та Асоціація сомельє України миттєво відреагували на цей крок, назвавши його неприпустимим на тлі щоденних руйнувань українських виноградників та ракетних обстрілів. Позицію України активно підтримали колеги з країн Балтії, Польщі, Великої Британії, США та Скандинавії.
Результат голосування: спроба росіян провалилася. Світова спільнота продемонструвала солідарність, і під час фінального голосування 24 країни-члени ASI виступили категорично проти будь-яких послаблень. Завдяки такій підтримці санкції та повні обмеження для російської асоціації сомельє та її членів було залишено в силі.
З огляду на попередній досвід, медіа-група Drinks+ висловлює протест організаторам Concours Mondial de Bruxelles 2026 проти поєднання на одному майданчику наших імен та назв українських брендів з російськими винами, а також проти просування вин з окупованих територій без ідентифікації як «Вина України».
Редакція пропонує організаторам Concours Mondial de Bruxelles 2026:
- дискваліфікувати всі підсанкційні вина, в тому числі з окупованих територій, представлені під категорією «Crimea»;
- переглянути процедури прийому зразків, щоб унеможливити участь продукції з підсанкційних регіонів;
- публічно пояснити свою позицію, в тому числі – до європейських та українських виноробів, чиї нагороди сьогодні вже де-факто фігурують в одному списку з нагородами операторів країни-агресора, а також – стосовно запрошених суддів з України та інших демократичних країна, адже дана ситуація є порушенням умов сумлінного партнерства між конкурсом та експертом.
Українська сторона сьогодні вчергове звертається до міжнародної винної спільноти за підтримкою. І вимагає від усіх світових винних інституцій до моменту зупинення війни проти України повністю заблокувати участь брендів з рф у міжнародних заходах, категорично відмовитися від нелегітимної презентації «переможців», сертифікації вкрадених кримських виноградників та будь-яких маркетингових маніпуляцій з винами рф та окупованого Криму.
Приєднуйтесь до наших соцмереж
⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.
⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!
Малюнок: Oleksandra Rodionova
Сьогодні редакція медіа-групи Drinks+ мала опублікувати на власних платформах статтю про те, як проходив в травні черговий Concours Mondial de Bruxelles, що цього року відбувся у Вірменії, і чиїм багаторічним інформаційним партнером є наша редакція. Ми готували цей матеріал з особливим почуттям вдячності до організаторів конкурсу, на чиї запрошення наші журналісти ось вже котре десятиліття […]
