Увага!

Увага! На сайті використовуються cookie файли.

The site uses cookie files

Даний сайт має вікове обмеження.

This site has age restrictions!

Я підтверджую, що мені, на жаль, давно виповнилося 18 років
I confirm that I have 18 years!
prowein
prowein

Gastronomy and Wine Portal

Fattoria La Maliosa прийме перший Porto Protocol Community Day 14 листопада 2026 року

Під час нещодавньої BI-Annual Meeting Porto Protocol – онлайн-зустрічі, на якій учасники підбили підсумки роботи за першу половину 2026 року, обговорили результати спільної діяльності та отримали інформацію про поточні проєкти у сфері сталого розвитку, – організація оголосила про знакову подію: перший Porto Protocol Community Day, який відбудеться 14 листопада 2026 року у Fattoria La Maliosa в Тоскані.


Зустріч відкрив засновник і генеральний директор Адріан Брідж (Adrian Bridge), а провели її координатори Марта Мендонса (Marta Mendonça) та Крістіна Крава (Cristina Crava).

 Під час заходу було представлено основні досягнення спільноти:

  • п’ятнадцять Climate Talks за участю понад сорока п’яти міжнародних спікерів;
  • запуск New Generation Climate Talks у Франції, Італії, Португалії та Каліфорнії;
  • активна участь у міжнародних винних виставках, зокрема ProWein, Wine Paris, London Wine Fair і Slow Wine Fair;
  • публікація Saving Every Drop in Wine – 200-сторінкового дослідження, присвяченого відповідальному управлінню водними ресурсами, створеного за участю тридцяти дев’яти членів Porto Protocol.

На цьому тлі оголошення про проведення Porto Protocol Community Day стало однією з ключових подій зустрічі.

Fattoria La Maliosa, відзначена цього сезону в Wine Travel Awards за прогресивні практики сталого розвитку та представлена поряд з іншими переможцями WTA – Spier Wine Farm і Tablas Creek Vineyard, – прийме членів Porto Protocol з усього світу. Програма дня передбачає обмін знаннями, презентації регенеративних та екологічних рішень, дегустації й спільні дискусії про майбутнє сталого виноградарства.

Захід стане практичним продовженням тем, порушених під час BI-Annual Meeting, підтверджуючи прагнення Porto Protocol зміцнювати свою міжнародну спільноту та розширювати практичний діалог щодо кліматичної стійкості виноробної галузі.



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!


 

Під час нещодавньої BI-Annual Meeting Porto Protocol – онлайн-зустрічі, на якій учасники підбили підсумки роботи за першу половину 2026 року, обговорили результати спільної діяльності та отримали інформацію про поточні проєкти у сфері сталого розвитку, – організація оголосила про знакову подію: перший Porto Protocol Community Day, який відбудеться 14 листопада 2026 року у Fattoria La Maliosa […]

Jablan Winery стала першою в Чорногорії, що отримала сертифікацію Demeter

Виноробня Jablan, розташована на березі Скадарського озера, стала першою в Чорногорії, яка отримала міжнародну сертифікацію Demeter для біодинамічного виноробства.


Сімейне господарство було засноване Бориславом та Анжелікою Яблан під час пандемії COVID-19, продовживши сімейну традицію виноробства в селі Рваші. Основою виноробні стали 70-річні виноградники, які протягом десятиліть оброблялися без використання пестицидів, хімічних препаратів і важкої техніки. Саме це створило передумови для переходу до органічного, а згодом і біодинамічного виноградарства.

Jablan Winery

Шлях до сертифікації Demeter виноробня розпочала у 2022 році. Сьогодні господарство працює відповідно до стандартів Demeter, застосовуючи біодинамічний підхід як на виноградниках, так і у виноробні. У виробництві вин Jablan Winery дотримується принципу мінімального втручання: використовує спонтанну ферментацію, контроль температури та витримку у квеврі й дубових бочках.

Основну увагу Jablan Winery приділяє автохтонним чорногорським сортам винограду, серед яких Vranac, Kratošija та Žižak. У портфоліо господарства червоні вина, помаранчеві вина та рожеві вина, що відображають особливості теруару Скадарського озера.

Jablan Winery

Якість вин вже отримала міжнародне визнання на Balkan International Wine Competition: вино KOTSO 2024 було відзначене золотою медаллю, а DODIR 2025 – срібною.

Отримання сертифікації Demeter стало важливою подією не лише для Jablan Winery, а й для розвитку біодинамічного виноробства в Чорногорії, підтвердивши можливість поєднання традиційного виноградарства, екологічного підходу та сучасних стандартів виробництва.



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!


Джерело: demeter.net
Фото: facebook.com/JablanWinery

Виноробня Jablan, розташована на березі Скадарського озера, стала першою в Чорногорії, яка отримала міжнародну сертифікацію Demeter для біодинамічного виноробства. Сімейне господарство було засноване Бориславом та Анжелікою Яблан під час пандемії COVID-19, продовживши сімейну традицію виноробства в селі Рваші. Основою виноробні стали 70-річні виноградники, які протягом десятиліть оброблялися без використання пестицидів, хімічних препаратів і важкої техніки. […]

У Сан-Себастьяні відкриється Lotu, ресторан, натхненний богемними закладами ХХ століття

Гастрономічна сцена іспанського Сан-Себастьяна поповниться новим проєктом. 


Команда ресторану Mugaritz, який посів 87-ме місце у розширеному списку The World’s 50 Best Restaurants 2025, представляє новий гастрономічний проєкт – ресторан Lotu, розташований у нещодавно відкритому Hotel Palacio Bellas Artes у Сан-Себастьяні.

Lotu

За концепцію Lotu відповідає шеф-кухар Андоні Луїс Адуріс (Andoni Luis Aduriz). Замість того щоб будувати меню навколо певної національної кухні чи кулінарного стилю, він звертається до атмосфери богемних ресторанів XX століття – місць, де митці, письменники та мандрівники збиралися, щоб ділитися ідеями та історіями між театральними прем’єрами й фестивалями.

Окреме місце в концепції Lotu відведено власній пекарні. Свіжоспечений хліб і випічку готуватимуть безпосередньо в ресторані, зробивши їх невід’ємною частиною гастрономічного досвіду гостей. За задумом команди, саме ці вироби стануть одним із ключових елементів меню та важливою складовою атмосфери нового закладу.



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!


Джерело: theworlds50best.com
Фото: theworlds50best.com, diariodegastronomia.com

Гастрономічна сцена іспанського Сан-Себастьяна поповниться новим проєктом.  Команда ресторану Mugaritz, який посів 87-ме місце у розширеному списку The World’s 50 Best Restaurants 2025, представляє новий гастрономічний проєкт – ресторан Lotu, розташований у нещодавно відкритому Hotel Palacio Bellas Artes у Сан-Себастьяні. За концепцію Lotu відповідає шеф-кухар Андоні Луїс Адуріс (Andoni Luis Aduriz). Замість того щоб будувати […]

Porto Protocol підбиває підсумки і планує майбутні дії

Команди Drinks+ і Wine Travel Awards, як партнери та учасники міжнародної спільноти Porto Protocol, уже вдруге взяли участь у BI-Annual Meeting – традиційній онлайн-зустрічі членів організації. Захід став нагодою підбити підсумки першого півріччя 2026, оцінити результати спільної роботи, почути оновлення щодо проектів, що очолюють члени організації, та отримати уявлення про те, що заплановано у найближчі місяці.


З вітальним словом до учасників звернувся засновник і CEO Porto Protocol Адріан Брідж (Adrian Bridge), після чого слово перейшло до координаторок організації – Марти Мендонси (Marta Mendonça) та Крістіни Крава (Cristina Crava), які представили основні досягнення спільноти та її подальші пріоритети.

За рік членства в Porto Protocol команда Drinks+ і Wine Travel Awards мала змогу не лише регулярно брати участь в онлайн-зустрічах, а й зустрітися з командою організації особисто. Porto Protocol активно працює офлайн: організовує власні заходи, проводить лекції, дегустації, презентації та майстер-класи, а також бере участь у найбільших світових винних виставках.

Так, на ProWein 2026 було створено Sustainability Hub, де команда Drinks+ мала нагоду поспілкуватися з представниками PP. Крім того, організація була представлена на Wine Paris, London Wine Fair, Slow Wine Fair, а також провела заходи в Канаді та Мексиці.

Porto Protocol

 

Climate Talks і нове покоління виноробів

За перше півріччя Porto Protocol організував 15 онлайн-форумів Climate Talks, у яких взяли участь понад 45 міжнародних спікерів. Учасники представили більш як двадцять практичних рішень щодо найактуальніших викликів сучасного виноробства.

Новим форматом стали New Generation Climate Talks, що проходили національними мовами у Франції, Італії, Португалії та Каліфорнії. Центральною темою була Leading Sustainability in Wine, а головними спікерами і учасниками – представники нового покоління виноробних родин, які розповідали про власний досвід впровадження принципів сталого розвитку та адаптації до кліматичних змін.

«Saving Every Drop in Wine» – головна подія року

Без перебільшення, ключовою подією діяльності PP в першому півріччі став вихід фундаментального 200-сторінкового дослідження Saving Every Drop in Wine, присвяченого відповідальному використанню водних ресурсів у виноробстві.

Портал drinks.ua одним з перших анонсував вихід цього видання. Звіт містить аналітику, практичні кейси та 28 рішень щодо ефективного управління водними ресурсами – від виноградника до виробництва вина.До підготовки дослідження долучилися 12 експертів, 39 членів Porto Protocol (серед яких і учасники Wine Travel Awards), а матеріал охоплює 19 виноробних регіонів світу. Нагадуємо, що звіт можна завантажити безкоштовно

Співпраця Porto Protocol і Wine Travel Awards

Окрему увагу під час зустрічі було приділено співпраці Porto Protocol із Wine Travel Awards.

У сезоні 2025-2026 під патронатом PP сім учасників міжнародної екоспільноти були номіновані у категорії Progressive Approach, яка відзначає виноробні, що ведуть господарство прогресивними методами, включаючи сучасні сталі практики та екологічні рішення.

За підсумками сезону два учасники Spier Wine Farm (ПАР) і Tablas Creek Vineyard (США) стали переможцями премії, а Fattoria La Maliosa (Італія) увійшла до числа переможців публічного голосування.

До речі, саме на виноробні Fattoria La Maliosa у Тоскані уперше відбудеться Porto Protocol Community Day, який анонсовано на 14 листопада 2026 року.  Захід відкритий для всіх членів Porto Protocol і стане майданчиком для обміну досвідом, презентації власних практик, дегустацій та обговорення нових форматів співпраці.

Що попереду

Серед ключових проєктів другої половини року команда Porto Protocol назвала:

  • продовження міжнародного проєкту Living Vineyards Tour: A Regenerative Journey Across Europe;
  • глобальне просування звіту Saving Every Drop in Wine, який уже завантажили понад 1500 разів;
  • підготовку нового видання 101 Climate Solutions for Wine;
  • організацію британського конкурсу сомельє Wine for the Future;
  • розвиток інших міжнародних освітніх та екологічних ініціатив.

Porto Protocol

Спільнота, яка створює зміни

Команда Porto Protocol наголосила, що головною рушійною силою організації залишаються її члени та амбасадори в різних країнах світу. Координатори PP закликала всіх учасників бути більш активними – брати участь в івентах, ділитися своїми практиками і рішеннями, пропонувати теми зустрічей і залучати нових членів. Організація також нагадала про можливості підтримати її діяльність через членські внески (від 95 євро на рік), благодійні пожертви або спонсорськи прояви у івентах. Підтримати діяльність організації також можна взявши участь у благодійному Porto Protocol Auction, який відбудеться 15 жовтня 2026 року у просторі WOW Porto.

Приєднуйтесь до міжнародної спільноти

Porto Protocol і Wine Travel Awards об’єднують професіоналів, які вірять, що майбутнє виноробства неможливе без міжнародної співпраці, відповідального ставлення до довкілля та постійного обміну знаннями.

Запрошуємо долучатися до Porto Protocol та брати участь у новому сезоні Wine Travel Awards 2026-2027. Разом ми створюємо нові цінності та робимо світове виноробство сильнішим.



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!


 

Команди Drinks+ і Wine Travel Awards, як партнери та учасники міжнародної спільноти Porto Protocol, уже вдруге взяли участь у BI-Annual Meeting – традиційній онлайн-зустрічі членів організації. Захід став нагодою підбити підсумки першого півріччя 2026, оцінити результати спільної роботи, почути оновлення щодо проектів, що очолюють члени організації, та отримати уявлення про те, що заплановано у найближчі […]

Пиво з айсбергів

Поки виноробство в Гренландії залишається неможливим через арктичний клімат, країна дедалі активніше формує власну крафтову пивну культуру. Невеликі місцеві броварні роблять ставку на те, чим Гренландія володіє унікальною мірою, – найчистішою льодовиковою водою, а в окремих випадках навіть водою з айсбергів.


Одним із найяскравіших прикладів стала Qajaq Brewery у місті Нарсак на півдні Гренландії. Пивоварню заснували у 2015 році Фрідрік Магнуссон (Fridrik Magnusson) і Кетті Нільсен (Kattie Nielsen), прагнучи запропонувати новий погляд на гренландське крафтове пивоваріння. Разом із головним пивоваром Айзеком Мілосавичем (Isaac Milosavich) вони варять пиво в Гренландії – для гренландців, поєднуючи якісні інгредієнти, підтримку місцевої спільноти та унікальні природні ресурси острова.

За словами Фрідріка, нині близько 99% пива, що продається в країні, становить продукція данських брендів Carlsberg і Tuborg. Саме тому Qajaq Brewery прагне змінити споживчі звички, популяризуючи місцеве крафтове пиво та формуючи нову культуру споживання.

Qajaq Brewery

Однією з головних особливостей пивоварні є використання надзвичайно чистої льодовикової води. Для окремих сортів Qajaq Brewery застосовує воду з айсбергів, вік яких, за оцінками пивоварів, становить від 1 000 до 4 000 років. На думку команди пивоварні, така вода забезпечує особливо чистий смак напою й водночас дозволяє буквально «скуштувати історію». Основну сировину для пивоваріння завозять морськими шляхами з Європи.

За словами пивоварів, така вода сформувалася тисячі років тому й відзначається винятковою чистотою, що надає пиву особливої свіжості та м’якості. Водночас використання айсбергової води стало не лише технологічною особливістю, а й важливою частиною бренду, який підкреслює природну унікальність Гренландії.

Розвиток крафтових броварень поступово стає частиною туристичної привабливості острова. Дегустація пива, звареного з льодовикової або навіть айсбергової води, дедалі частіше входить до маршрутів мандрівників, які прагнуть відкрити для себе гастрономічну культуру Арктики.



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!


Джерело: anadventurousworld.com, qajaqbeer.com
Фото: anadventurousworld.com, facebook.com/qajaqbeer

Поки виноробство в Гренландії залишається неможливим через арктичний клімат, країна дедалі активніше формує власну крафтову пивну культуру. Невеликі місцеві броварні роблять ставку на те, чим Гренландія володіє унікальною мірою, – найчистішою льодовиковою водою, а в окремих випадках навіть водою з айсбергів. Одним із найяскравіших прикладів стала Qajaq Brewery у місті Нарсак на півдні Гренландії. Пивоварню […]

Агресор вдарив по серцю винного ринку України

Поки світ говорить про санкції та економічний тиск на росію, український бізнес продовжує щодня платити власну ціну за війну. У ніч на 19 липня балістичні ракети агресора завдали одного з найболючіших ударів по українській винній та алкогольній індустрії, знищивши або серйозно пошкодивши логістичні об’єкти одразу трьох найбільших гравців ринку – WINETIME, GoodWine та Global Spirits. Фактично одним ударом було уражено цілий логістичний вузол, через який проходили поставки вина, міцних напоїв та гастрономічної продукції для всієї країни.


WINETIME: знищено головний склад, втрати – 300 млн гривень

Компанія повідомила, що вісім російських балістичних ракет влучили в її основний склад, повністю знищивши будівлю разом із товарними запасами. За попередніми оцінками, втрати становлять близько 300 млн гривень.

WINETIME

Для WINETIME ця трагедія стала вже третьою за час повномасштабної війни. У 2022 році російська ракета знищила магазин мережі у Запоріжжі, тоді ж були втрачені склади компаній холдингу. У квітні 2025 року ще один ракетний удар зруйнував складський комплекс площею 4500 м². Загалом збитки АСНОВА ХОЛДИНГу за роки війни наблизилися до 1 млрд гривень.

Компанія визнає, що через нову катастрофу опинилися під питанням плани відкриття чотирьох нових маркетів до кінця 2026 року. Нині головним завданням стало відновлення логістики та пошук нових рішень для роботи в умовах постійної загрози.

GoodWine: ракета вдруге влучила у склад

Ще одним об’єктом російської атаки став склад GoodWine. У компанії повідомили, що це вже друге влучання по їхньому складському комплексу за час повномасштабної війни.

GoodWine

На щастя, цього разу на складі перебувала лише частина товарних запасів, тому критичних перебоїв із продукцією вдалося уникнути. Водночас є постраждалі серед співробітників складського оператора.

У GoodWine наголосили, що зараз роблять усе можливе, аби зберегти безперервність роботи та підтримати партнерів, які втратили значно більшу частину своїх запасів.

Global Spirits: повністю втрачено склад готової продукції

Ще один нищівний удар прийняла на себе Global Spirits. Внаслідок російської ракетної атаки було повністю знищено основний склад готової продукції. Вогонь знищив усі складські приміщення та всі товарні запаси. Попередньо компанія оцінює свої втрати у понад 100 млн гривень.

Global Spirits

Через втрату продукції Global Spirits вже попередила партнерів про неможливість виконання частини поставок та тимчасову відсутність одного зі своїх найпопулярніших продуктів на ринку. У своєму зверненні компанія також висловила підтримку сусідам по логістичному комплексу – GoodWine, WINETIME та WOG, наголосивши, що найважливіше – вдалося уникнути людських жертв.

Терор проти економіки

Знищені склади можна відбудувати. Не можна змиритися лише з тим, що подібні атаки стали частиною щоденної реальності українського бізнесу. росія продовжує цілеспрямовано бити по підприємствах, які працюють, сплачують податки, підтримують економіку країни та забезпечують українців продукцією. Та попри все український бізнес щоразу знаходить сили піднятися, відновити роботу й рухатися далі. Саме ця стійкість, взаємна підтримка та єдність сьогодні залишаються нашою найсильнішою відповіддю на російський терор.



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!


Фото: facebook.com/globalspirits, facebook.com/winetime.ukraine, epravda.com.ua

Поки світ говорить про санкції та економічний тиск на росію, український бізнес продовжує щодня платити власну ціну за війну. У ніч на 19 липня балістичні ракети агресора завдали одного з найболючіших ударів по українській винній та алкогольній індустрії, знищивши або серйозно пошкодивши логістичні об’єкти одразу трьох найбільших гравців ринку – WINETIME, GoodWine та Global Spirits. Фактично […]

Українське вино на зламі епох: між втратами та новим диханням

Українське виноробство, разом з усією країною, прожило п’ять воєнних років, які можна назвати стрес‑тестом на виживання. Падіння площ виноградників майже вдвічі, зниження переробки, втрата частини виробничих потужностей – усе це могло б зламати галузь, якби не внутрішня стійкість українців. Drinks+ публікує дані з «Дослідження ринку вина України», проведенного командою Diia.Business з ініціативи Wines of Ukraine. Принагідно висловимо респект авторам – адже аналізувати статистику під час війни – той ще виклик. І це перше всебічне вивчення ситуації, проведене за п’ять останніх, неймовірно важких для усіх нас, років.


Та, попри драматичні цифри, ця робота демонструє очевидний позитив: вже у 2024–2025 роках на теренах України з’являються перші ознаки відновлення. Зрозуміло, бачимо не стрибок, не вибухове зростання – тихе, але впевнене повернення до життя. І, сподіваємося, саме цей вектор буде формувати нову траєкторію руху українського виноробства.

Виноградники: паростки відновлення

За 2019–2023 роки площі виноградників скоротилися майже вдвічі – цифра, яка сама по собі могла б звучати як вирок. У 2022 році падіння становило –20,9%, у 2023 ще –23,9%. Це не просто статистика: це зниклі виноградники, покинуті господарства, зруйновані плани. Втім, вже 2024 рік продемонстрував +6,6%. То був сигнал, що галузь оживає швидше, ніж передбачали експерти. І хоча 2025 рік знизив рівень нашого оптимізму, бо площі винограду для виробництва вина знизилися на 1%, а столового на 44%, пропонуємо розглядати цифри в порівнянні – як свідчення того, що виробники роблять ставку на винні сорти як стратегічний вибір, який може змінити структуру ринку в найближчі роки.

Регіональна мапа: три області формують фактичне ядро виноградарства

  • Одеська –  9 тис. га, 348,5 тис. ц, урожайність 29,5 ц/га
  • Миколаївська – 3,1 тис. га, 136,4 тис. ц, урожайність 49,9 ц/га
  • Закарпатська –  0,7 тис. га, 14,8 тис. ц, урожайність 14,1 ц/га

Таким чином можна вивести цифру середньої урожайності: 40,4 ц/га.

Українське виноробство

Очевидний прогноз: якщо тенденція збережеться, Миколаївщина може стати новим центром відродження виноградарства, адже її урожайність уже сьогодні перевищує середню по країні майже на чверть. В цілому спостерігаємо зміщення галузі у бік південних регіонів, але дані дослідження вочевидь демонструють і потенціал Закарпаття.

Переробка винограду: довгий спад і несподіваний ривок

Середньорічне зниження обсягів переробки винограду за 2019–2025 роки становить –24%. Це означає, що галузь втрачала майже чверть щороку. По суті, цифра, яка могла б бути фатальною. Але настає 2025 рік, який дає  +25,4% до показників попереднього періоду.

Обсяги переробки у 2025 році становлять 40 тис. тонн. Це перший серйозний сигнал, що виробники повертаються до активної роботи, а галузь – до позитивної динаміки.

Українське виноробство

 

Сортова структура: класика тримає ринок

Лідери переробки у 2025 році:

  • Піно –  6,3%
  • Каберне Совіньйон –  9,3%
  • Сапераві – 5,6 %
  • Совіньон – 5,1 %
  • Мерло – 4 %

Частка спадаючих сортів:

  • Аліготе –  14,3%
  • Шардоне  – 10%
  • Каберне Совіньйон –  1,8 %
  • Ркацителі –  5,7%
  • Мускат –  9%

І хоча дані щодо Каберне Совіньон в дослідженні мають подвійність, бачимо, що найбільшу частку все ж зберігають сорти – Аліготе, Шардоне, Каберне Совіньойн, Піно (білий, чорний, сірий), Ркацителі та Мускат (білий, рожевий, Оттонель і т.ін.).

Найменше середньорічне зниження (до 15%) за останні роки мали сорти – Аліготе, Ркацителі, Шардоне, Сапераві (північний) та Одеський Чорний.

Серед лідерів популярності – класичний європейський набір, але важливо інше: Одеський Чорний, Сухолиманський Білий, Цитронний Магарача стають обличчям українського вина на світовій арені.

Українське виноробство

На жаль, ми не побачили статистичних даних щодо сорту Тельті Курук, але маємо свіжі дані, що ряд виробників роблять ставку на цей своєрідний сорт – і розширюють насадження. І певні, що ці винороби мають рацію. За унікальними українськими сортами, за автохтонами – майбутнє. По суті, автохтонні сорти – стратегічна перевага України.

Потенціал для преміальних вин

Вочевидь, Україна має природні передумови для виробництва вин із високим потенціалом витримки. Зокрема, рівень цукру – один із ключових параметрів, що визначає стиль і здатність вина до довгого та щасливого життя.

У 2025 році найвищу масову концентрацію цукрів продемонстрували наступні сорти: Трамінер Рожевий, Совіньйон, Мерло, Одеський Чорний, Каберне Совіньйон.

Прогноз: якщо виробники зроблять ставку на преміальні вина, Україна може зайняти нішу, яку сьогодні активно шукають міжнародні імпортери – нові імена вин з характером, історією та унікальним теруаром.

Виноматеріали: столові домінують, ігристі повертаються

 Структура виробництва у 2025 році

  • 68,3% – столові виноматеріали
  • 25% – ігристі
  • Коньячні та кріплені – дані частково відсутні

Динаміка за 2019–2025 роки

  • Усього виноматеріалів: –18,1%
  • Столові: –14,2%
  • Ігристі: –13,1%
  • Коньячні: –48,2%
  • Кріплені: +40,4%

Українське вино

Прогноз: якщо не брати до уваги кріплені вина, сегмент ігристих – один із найперспективніших. Після циклічного падіння він демонструє відновлення, і це може стати точкою входу для інвесторів. Українські ігристі вже сьогодні мають потенціал бути конкурентними на ринках Центральної та Західної Європи.

Оператори ринку: малі виробники як нова сила галузі

На 2024 рік галузь нараховувала 204 оператори, переважна більшість з яких –мікро- та малі підприємства. Це робить її гнучкою до експериментів та пошуків стилю, але водночас обмежує технічні можливості та й в цілому масштабування без кооперації з більш сильними донорами.

Динаміка за КВЕДами:

  • КВЕД 01.21: зростання у 2023, змішана динаміка у 2024
  • КВЕД 11.02: падіння у 2022, зростання у 2024 – вище рівня 2019 року

Спробуємо розшифрувати, що стоїть за аналітикою по КВЕДах.

КВЕД 01.21 продемонстрував, що 2023 рік для виноградарів став періодом відновлення. Після воєнних втрат 2022 року галузь отримала перші інвестиції, відновила частину площ, з’явилися нові компанії (дані реєстру свідчать про активні реєстрації виноградарських господарств у 2024–2026 рр.). Що ж до хиткого 2024го, то його змішана динаміка може бути спричинена: погодними коливаннями (посухи, весняні заморозки), логістичними обмеженнями, зростанням собівартості (паливо, добрива), нерівномірним відновленням регіонів (південь України досі під ризиками).

Вирощування винограду, як відомо, капіталомістка галузь з довгим циклом окупності. Тому коливання у 2024 році цілком природні для періоду відновлення.

КВЕД 11.02, який означає діяльність в сегменті переробки винограду та виробництва тихих вин (до речі, не включає ігристі), засвідчив логічне падіння у 2022-му через воєнні дії, руйнування виробництв, втрата частини врожаю, логістичні обмеження. Але у 2024-му демонструє стійке відновлення, і це важливо, бо виробництво вин перевищило довоєнний рівень 2019 року, що вочевидь є ознакою структурної адаптації. В цей же період зростає кількість нових виноробних компаній (дані реєстру юридичних осіб показують активні реєстрації у 2024–2026 рр.).

Ми задалися питанням – чому виноробство відновлюється швидше, ніж виноградарство? Можна припустити, що частина виробників імпортує виноматеріали або використовує резерви. Зрозумілий фактор: переробка менш залежна від кліматичних ризиків. Крім того, експортні можливості для українського вина зростають (успіхи вітчизняного виноробства на ринках ЄС та Азії).

Так чи інакше, судячи зі статистики доходів юросіб галузі, у 2023 році це був плюс:  +4,2%, а у 2024-му сума становила 4 509 млн грн. Якщо зростання 2023 року повториться у 2025–2026, галузь може повернутися до докризових показників вже за два роки.

Насправді така динаміка – добрий  сигнал для інвесторів. Так, галузь потребує інвестицій – але саме зараз вона і готова їх приймати. Пройде час, і вже після завершення бойових дій нескладно передбачити, що за ділянками під виноградники або пакетами акцій у виноробні підприємства стоятимуть черги.

Стратегічні висновки та прогнози для галузі України (2025–2027)

Вирощування винограду, за нашим прогнозом, демонструватиме помірне зростання, але з високою волатильністю. Очікується поступове розширення площ у безпечних регіонах (Закарпаття, Одещина, Миколаївщина – частково), інвестиції у зрошення та технології, збільшення кількості малих фермерських господарств.

BigWines vinyards

Звичайно, не можна забувати про такі ризики для виноградарів, як кліматичні коливання, висока собівартість, регіональні безпекові фактори.

Що ж до виробництва вин, то воно, судячи з усього, взяло курс на зростання 5–12% щороку. Можна передбачати подальше відновлення експорту, зростання внутрішнього попиту на локальні вина, активний розвиток крафтових виноробень, інтеграцію українських вин у міжнародні винні рейтинги.

Українська винна галузь входить у фазу структурного відновлення та модернізації.

Прогноз: до 2027 року Україна здатна сформувати нову модель винної індустрії, орієнтовану на крафтовість, експорт, технологічність та регіональну диверсифікацію.

 При тому зберігаються виклики, які не можна ігнорувати:

  • Втрата частини виробничих потужностей
  • Низька фінансова стійкість підприємств
  • Довгострокове падіння переробки

Виробникам варто розвивати можливості, які відкриваються вже сьогодні:

  • Експорт нішевих вин
  • Кооперація малих виробників
  • Інвестиції в ігристі вина
  • Позиціонування України як країни автохтонних вин
  • Розвиток винного туризму

Окремо наголосимо на останньому пункті. Редакція Drinks+ повторює щонайменше 5 років: винний туризм, враховуючи специфіку України та ситуацію з її виходом на конкурентнощільні європейські ринки, має стати провідним рушієм галузі. Це найлогічніший шлях розвитку для українських виноробень і найбільш дієвий інструмент.

І нагадуємо, що для просування локацій енотуризму (виноробень, готелів, ресторанів тощо) як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринку наша медіагрупа заснувала спеціальну платформу Wine Travel Awards, і запрошує долучатися до неї всі прогресивні та активні підприємства країни. Нагадуємо, що новий набір номінантів стартує з листопада 2026 року.

 

Огляд підготовлено на основі даних Diia.Business «Дослідження ринку вина України» (2019–2025), з яким детальніше можна ознайомитися за посиланням



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!


Фото: Diia.Business, BigWines vinyards

Українське виноробство, разом з усією країною, прожило п’ять воєнних років, які можна назвати стрес‑тестом на виживання. Падіння площ виноградників майже вдвічі, зниження переробки, втрата частини виробничих потужностей – усе це могло б зламати галузь, якби не внутрішня стійкість українців. Drinks+ публікує дані з «Дослідження ринку вина України», проведенного командою Diia.Business з ініціативи Wines of Ukraine. […]

«Дні науки в ОНТУ»: одеські історії в рожевих тонах

Українське виноробство сьогодні розвивається одночасно в лабораторіях, університетах, на виноградниках і виноробнях. Саме гармонійне поєднання науки, виробників і професійної спільноти формує його майбутнє. І, мабуть, найяскравіші результати цього розвитку демонструє Одещина. Одеський виноробний регіон лідирує за площею виноградників, що займають понад 24 тисячі гектарів і забезпечують понад 60 % виробництва винограду в нашій країні. Місцеві виноробні випускають як масові, так і преміальні вина, багато з яких мають визнання на міжнародному рівні. Саме тут розташовані й виноградники компанії Big Wines. В Одесі, на базі Одеського національного технологічного університету, готують професійні кадри для винної індустрії, а також ведуть широку наукову й дослідницьку діяльність. Саме тут працює Кафедра технології вина та сенсорного аналізу, яку очолює д-р техн. наук, професор Оксана Борисівна ТкаченкоТому, коли Drinks+ отримав запрошення на «Дні науки в ОНТУ» від очільниці УВВА Наталії Бурлаченко, власниці виноробних компаній BIG WINES і 46 Parallel Wine (входять до міжнародної групи Vinos de La Luz), ми з передчуттям відкриттів вирушили до Одеси.


Інтелект і терруар: як науковці формують смаки

Забігаючи наперед, скажу: попри мій великий досвід участі в різноманітних міжнародних івентах, цього літа в Одесі мені, мабуть, уперше довелося побачити, як суто науковий захід можна провести в атмосфері щирого, сповненого усмішок і дружби свята. Можу припустити, що так радіти життю сьогодні вміють лише українці, для яких мистецтво жити стало не просто усталеною фразою, а принципом, що веде нас світом.

«Дні науки в ОНТУ», організовані університетом за підтримки асоціації УВВА, присвячені науковцям, викладачам та аспірантам, які створюють інноваційні рішення для галузі й національної економіки загалом. Старт дала цілком академічна подія – публічний захист дисертаційної роботи Вікторії Алексович на здобуття ступеня доктора філософії. Відома бізнесвумен, авторка книги про виноробство Закарпаття та цьогорічна переможниця голосування Wine Travel Awards, Вікторія Алексович успішно захистила дисертацію на тему «Удосконалення технології столових вин на основі використання дубової альтернативи».

Спойлер: трохи пізніше, у липні, відбудуться ще два захисти від відомих у винній спільноті України фахівців. Едуард Городецький, винороб і власник ТМ my wine by Eduard Gorodetsky, представить роботу «Удосконалення технології червоних вин з використанням екзогенних фенольних компонентів», а Віталій Ларін, багаторазовий фіналіст професійних конкурсів сомельє, захищатиме дисертацію на актуальну тему «Удосконалення технології червоних столових сухих вин в умовах зміни клімату».   

Особливу цінність дисертаційних досліджень аспірантів становить їх прикладний характер. Отримані результати можуть бути впроваджені на підприємствах виноробної галузі України для удосконалення технологій виробництва вин, підвищення їх якості, конкурентоспроможності та адаптації до сучасних кліматичних і ринкових викликів.

Організатори «Днів науки в ОНТУ» ставили перед собою завдання як у науковій площині, так і в галузі популяризації українських вин. І коли ґрунтовна частина програми завершилася, учасники від науки радісно перейшли до практики, а оплески на честь нового доктора філософії змінилися дзвоном келихів.

«Рожевий екватор»: коли робоча дегустація стає святом

Найяскравішою подією «Днів науки» стала презентаційна дегустація «Рожевий екватор», яка з фахового тейстингу перетворилася на символ середини літа – часу, коли рожеві вина сягають піку популярності, а винороби мають нагоду презентувати свої нові роботи.

8 липня територія Першої виноробної станції – історичної локації, заснованої в 1912 році В.Є. Таїровим на березі Сухого Ліману, якою сьогодні опікується сім’я Дулових, – стала місцем зустрічі виноробів із різних регіонів України. Більшість учасників, зауважимо, об’єднує навчання в університеті, членство в УВВА та активна участь у винному житті країни.

На початку події Оксана Борисівна Ткаченко привітала присутніх і закликала всіх долучатися до нової інституції на базі університету – Мережевого Центру «Інститут культури вина».

Українські rosé: калейдоскоп стилів

Для D+ це було щастя й честь – відзначити розмаїття сортів і стилів розе, представлених на дегустації.

Ігристий welcome drink запропонували власники локації – «Перша виноробна станція», які пізніше представили й своє тихе Cabernet Sauvignon Rose.

Наталія Бурлаченко привітала всіх присутніх від асоціації УВВА і представила на дегустації рожеве ТМ Hiriart Vinos de La Luz з іспанського регіону Cigales, D.O. Хто не в курсі: Cigales знаний своїми rosado, а вино Hiriart – яскравий представник категорії, яскравий у кольорі, ягідному ароматі й хрусткому свіжому смаку. Це вино, зроблене з сортів Гарнача, Каберне Совіньон і Темпранільо, широко представлене в Україні в роздрібній мережі та на онлайн-платформах.

Vinoman

Борис Слабошевський (Чернігів) розповів, що своє Vinoman Rose Merlot Reserve 2024 він витримував у діжці трохи більше 3 місяців. До аромату червоних ягід додаються делікатні ноти вершків і ванілі.

 

Фалько

Falko Winery – крафтова виноробня з Миколаївщини, що володіє 4 га виноградників. Володимир Фалько приїхав на захід зі своєю командою і представив новинку 2025 року – рожеве з сорту Красень, інтенсивне в кольорі, ароматі й смаку.

Ще одна виноробня з Миколаївщини – Babchuk Winery (Южноукраїнськ) – продемонструвала цікавий зразок рожевого з сорту Сапераві.

Далі знана родина виноробів Шевченків – Наталія і Мар’ян з Shevchenko Winery (Біляївка, Одещина) – розповіли про тонкощі створення розе з сорту Піно Грі. Одне з вин, як я відмітила, має витримку лише 4 години на меззі, завдяки чому набуває дуже делікатного рожевого кольору, але доволі насиченого смаку. У результаті маємо чудовий приклад елегантного розе. До речі, зовсім нещодавно Наталія отримала в ОНТУ диплом магістра з відзнакою – вітаємо!

Vinologist

Михайло Прокопець, власник Vinologist (Грибівка), – ще один молодий винороб з Одещини, який також щойно отримав диплом магістра з відзнакою. Михайло презентував своє свіже рожеве – бленд з сортів Каберне Совіньон і Мерло.

«Винхол Оксамитне» (с. Оксамитне Болградського району Одеської області) – одне з великих виноградарсько-виноробних господарств Одещини. Тільки сорт Піно Нуар займає 18 га виноградників. Представниця знаної родини виноробів Аліна Тінтулова представила рожеве вино ТМ Villa Tinta 2024 року з Піно Нуару. Вино має аромат ягід суниці й полуниці, вершкові ноти, насичений гармонійний смак і приємний післясмак.

Впізнаваний чистий фруктовий стиль – це те, за що ми любимо вина родинної виноробні Зелениць – Zelenytsy Winery (Поділля). Їх рожеве 2025 виготовлене з сорту Юпітер і повністю відповідає цій стилістиці. Рівень алкоголю 11,5% робить його питким і особливо доречним улітку. Молодший винороб у родині Зелениць – Володимир – теж отримав магістерський ступінь в ОНТУ.

Димитрій Камінський – СЕО і головний винороб GIGI Winery (Вінниччина) – презентував рожеве Каберне Совіньон 2024 року, яке 6 місяців витримувалося на осаді. Гастрономічне, повнотіле вино з 13% алкоголю складе гарну пару з сирами, а також зі стравами з риби, птиці й навіть м’яса – молодої телятини та ягнятини.

Продегустувати рожеве вино авторства єдиної жінки-винороба Закарпаття Еріки Ковач – це була окрема вдача. Пані Еріка виробляє вина дуже маленькими релізами, але і її білі, і рожеве з Каберне Совіньон, що взяло участь у «Рожевому екваторі», – це зразки свіжості, чистоти смаку й хрусткої кислотності. Браво!

Rose_2964

Завершила офіційну професійну дегустацію ще одна жінка-винороб, яка має безумовний авторитет у винній галузі, – Євгенія Пустовіт. Дозволимо собі процитувати добре відому українському винному ком’юніті й авторитетну пані Наталію Каменеву, професора кафедри технології вина та сенсорного аналізу ОНТУ, доктора сільськогосподарських наук, яка каже, що будь-яка пристойна дегустація повинна починатися і закінчуватися ігристим. Отже, за правилами науковців, з якими не будемо сперечатися, у фіналі Євгенія Пустовіт представила ігристе 46 Parallel El Capitan Brut Rose з сортів Піно Грі й Піно Нуар – красиве, легке й делікатне, бездоганний вибір як для аперитива, так і для фінала тейстингу.

Odesa Rose 2026

«Рожевий екватор» перетворився на свято з гарною живою музикою, що супроводжувалася чудовим вокалом власниці локації Христини Бешлеул. Гарна архітектура, декор інтер’єрів і фотозона в рожевих тонах створювали відповідний настрій, а сама природа прикрасила подію мальовничим заходом сонця в рожевих відтінках.

 

BIG WINES: нове життя старого бессарабського виноградника

Для нашої редакції захід не завершився заходом сонця, адже наступного дня подорож Одещиною продовжилася: Drinks+ разом із Наталією Бурлаченко та Наталією Каменевою, яка консультує компанію BIG WINES у питаннях виноградарства, вирушили на виноградники. Плантації лоз, що дають виноград для чудових зразків BIG WINES, розташовані в Бессарабії, поряд із селом Ламбрівка Болградського району Одеської області.

BIG WINES

Великий єдиний виноградник площею 84 га було придбано три роки тому у, м’яко кажучи, погано доглянутому стані. Сьогодні складно оцінити, скільки праці та коштів вкладено в це чудове виноградне поле, на якому раніше поміж виноградних кущів росли навіть дерева, а деякі лози не витримали недбалості попередніх власників і просто загинули. На місці загиблих лоз було висаджено 1800 нових, і практично всі вони укорінилися.

Зараз це зразковий масив із сортів Каберне Совіньон, Мерло, Піно Нуар, Рислінг. Це вже дорослий виноградник (насадження 2002–2003 року), який досягнув тієї фази, коли за якісного догляду може відповідати стійкістю, високою якістю та гарним врожаєм. Поле розташоване на схилі з південно-західною експозицією і чудово продувається вітром.

Окремо варто сказати про особливий терруар із ґрунтами типу суглинистий чорнозем, річкою Чаба, що протікає зовсім неподалік від виноградника і приваблює живність – від птахів до домашньої худоби, яка приходить сюди на водопій. Навкруги немає жодних виробництв, і зона тут надзвичайно екологічно чиста.

Крім того, сама Наталія є принциповою прихильницею мінімального впливу на екосистему виноградника. Тому обробка тут ведеться буквально кілька разів на рік – лише тоді, коли цього справді не уникнути. Міжряддя не переорюються, а викошуються, що не тільки зберігає живність, а й дає практичні плюси – змогу постійній команді з 15–20 робітників під кураторством пані Каменевої працювати ефективніше. А роботи тут справді багато: у липні ще триває обрізка, а на черзі вже чеканка кущів, сформованих методом кордон.

Та біорізноманітність на винограднику має й інший бік – він є домом для представників досить агресивної фауни, як-от зайці, що зовсім не проти поласувати молодими саджанцями. Тому постало питання захисту молодих кущів.

BIG WINES

Весна цього року була досить нестандартна – з низькими температурами і навіть приморозками. Але зараз, улітку, в Бессарабії доволі часто йдуть дощі, виноград різних сортів сформував гарні грона, і ми сподіваємося на добрий врожай.

Неподалік від основного виноградника розташована ділянка на 20 га, на якій Наталія планує висадити лози, переважно Одеського Чорного і Сухолиманського Білого, які вже замовила в Інституті Таїрова.

BIG WINES

Не можемо не згадати ще один цікавий факт: BIG WINES має виноградник у славнозвісному селі Шабо, де на піщаних ґрунтах вирощується унікальний Тельті Курук. На цьому винограднику працює та сама команда. А Наталія обрала сорт Тельті Курук героєм для своєї дисертації, захисту якої ми з нетерпінням чекаємо.

А ще чекатимемо наступної зустрічі з лозами Тельті Курук, адже через великі відстані від Одеси до Ламбрівки (3 години на машині) цього разу ми не встигли відвідати Шабо. Тож будемо раді зробити це при нагоді.

BIG WINES

Дякуємо за запрошення і бажаємо гарного врожаю!



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!


 

Українське виноробство сьогодні розвивається одночасно в лабораторіях, університетах, на виноградниках і виноробнях. Саме гармонійне поєднання науки, виробників і професійної спільноти формує його майбутнє. І, мабуть, найяскравіші результати цього розвитку демонструє Одещина. Одеський виноробний регіон лідирує за площею виноградників, що займають понад 24 тисячі гектарів і забезпечують понад 60 % виробництва винограду в нашій країні. Місцеві […]

Безалкогольне пиво продовжує завойовувати ринок

Поки мільйони європейців цього літа відпочивають на терасах, у кафе, ресторанах і пивних садах, опублікований звіт European Beer Trends 2026 засвідчує: попри скорочення виробництва та споживання пива, європейська пивоварна галузь продовжує адаптуватися до нових споживчих тенденцій. Найдинамічніше зростає сегмент безалкогольного пива, а частка споживання пива у закладах гостинності після багаторічного спаду демонструє ознаки стабілізації.


У країнах Європейського Союзу виробництво пива у 2025 році скоротилося на 2,9%, а споживання на 3,2% порівняно з 2024 роком. Це відображає збереження економічної невизначеності та стримані споживчі витрати. Від 2019 року виробництво пива в ЄС зменшилося на 8,6%, а споживання на 9,2%, що свідчить про тривалі виклики, з якими стикається європейська пивоварна галузь.

Водночас наведені дані свідчать і про здатність галузі до інновацій та адаптації. Найпомітнішою тенденцією залишається подальше зростання сегмента безалкогольного пива. У 2025 році його обсяги збільшилися на 5,87%, а з 2020 року – більш ніж на 38%. Сьогодні кожне дванадцяте пиво, що споживається в Європейському Союзі, є безалкогольним, що відображає зміну споживчих уподобань, зростаюче прагнення до помірного споживання алкоголю, а також постійні інвестиції пивоварів в інновації, якість і розширення споживчого вибору.

Пиво

«Пиво – це значно більше, ніж те, що наливають у келих. Воно об’єднує людей і водночас підтримує фермерів, пивоварів, підприємства сфери гостинності та місцеві громади по всій Європі. Навіть у складних економічних умовах наш сектор продовжує впроваджувати інновації та реагувати на зміну очікувань споживачів. Подальше зростання сегмента безалкогольного пива свідчить про те, що пивовари розвиваються, пропонуючи споживачам ширший вибір і більше можливостей для помірного споживання, ніж будь-коли раніше», – зазначила генеральна секретар The Brewers of Europe Джулія Леферман (Julia Leferman).

У звіті також відзначено обнадійливі ознаки для європейського сектору гостинності. Після багаторічного скорочення споживання пива у закладах частка пива, що споживається в пабах, барах і ресторанах, у 2025 році знову стабілізувалася, що підкреслює важливу роль пива для підприємств сфери гостинності та суспільного життя Європи.

Попри наявні виклики, пивоварна галузь залишається одним із провідних секторів агропродовольчої економіки Європи. Близько 10 тисяч пивоварень працюють по всій Європі, забезпечуючи приблизно 2 мільйони прямих і непрямих робочих місць та створюючи близько 52 млрд євро доданої вартості щороку завдяки тісним зв’язкам із сільським господарством, виробництвом, сферою гостинності та туризмом.



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!


Джерело: brewersofeurope.eu

Поки мільйони європейців цього літа відпочивають на терасах, у кафе, ресторанах і пивних садах, опублікований звіт European Beer Trends 2026 засвідчує: попри скорочення виробництва та споживання пива, європейська пивоварна галузь продовжує адаптуватися до нових споживчих тенденцій. Найдинамічніше зростає сегмент безалкогольного пива, а частка споживання пива у закладах гостинності після багаторічного спаду демонструє ознаки стабілізації. У […]

ПЕРШИЙ МЛИНЕЦЬ ВИННОГО МІШЛЕНА КОМОМ

У червні, буквально за десять днів до появи в Бургундії виїзної редакції Drinks+ разом із групою українських виноробів, у регіоні намалювався новий гравець на теренах винної критики – The MICHELIN Guide. Як ми вже повідомляли раніше, амбіції Червоного гіда на самому початку викликали стриманий скепсис.


У своєму релізі The MICHELIN Guide заявляв, що створює нову систему відзнак – «виноградні грона». Ідея проста: якщо ресторани отримують зірки, то виноробні отримуватимуть грона. Гід пояснює, що оцінюватиме виноробні за «досвідом відвідування» – тобто за тим, наскільки приємно туристу гуляти між бочками, як виглядає дегустаційна зала, чи усміхається персонал і чи зручно припаркуватися. І це не жарт – це офіційна позиція. 

У релізі Мішлен підкреслював, що «виноробні – це частина гастрономічного ландшафту», а тому їх варто оцінювати за аналогією з ресторанами. Проте винороби – не ресторатори. А виноробство – це про продукт, а не про сервіс. Про виноград, а не про інтер’єр. Про роботу винороба, а не про те, чи подали келих із усмішкою. Світ знає безліч славетно визнаних виноробів‑мізантропів )) і вони можуть собі дозволити не усміхатися туристам. А можуть навіть не виходити «на біс». Отже, спроба Мішлена перенести свою гастрономічну модель на винний світ виглядала щонайменше ризиковано.

 

Крім того, якщо у світі ресторанної критики Мішлен був піонером, то у винній критиці та оцінюванні вже так тісно, що ногу немає куди встромити. А тут Мішлен приходить у вже заселену квартиру й намагається переставити меблі. 

Проте The MICHELIN Guide ризикнув – і перший крок зробив саме на землях Бургундії. Що само по собі було, на наш погляд, помилкою: на відміну від виноробства Бордо (або будь‑якого іншого регіону), яке сьогодні гостро потребує підтримки, бургундці у своїй ексклюзивній оболонці почуваються цілком впевнено й чергових лаврових вінків не потребують. Отже, щойно Michelin ступив у багатотисячолітній світ вина, його перші рейтинги одразу зіткнулися з проблемами.

Перша добірка The MICHELIN Guide охопила три субрегіони Бургундії – Кот‑де‑Бон, Кот‑де‑Нюї та Кот‑Шалоннез. Загалом «виногради Michelin» отримали 94 господарства, про що мішленівці урочисто оголосили на презентації.

Невдовзі після того, як господарство Domaine Arnoux‑Lachaux (заснований в 1858 в Vosne‑Romanée, власник Романе Сен Віван) дізналося, що йому «навісили» один «виноград Michelin» – базову сходинку в триступеневій системі оцінок виноробних господарств, – виробник із Бургундії від цієї нагороди привселюдно відмовився.

«Ми не знаємо, як могла бути встановлена оцінка нашого домену… З 2020 року ми свідомо вирішили не представляти наші вина на огляд преси і для рейтингів», – йдеться у заяві господарства в соцмережах, що до речі, свідчить про те, що винороби не уявляють, як можна було проставляти бали домену без врахування професійного тейстингу.

Публічна відмова стала для бренду невдалим стартом і одразу привернула увагу до того, як саме Michelin оцінює виноробні, поки гід продовжує розширюватися за межі своїх традиційних ресторанних рейтингів.

Перші оцінки Мішлена викликали миттєвий спротив. Виноробні були шоковані тим, що їх включили до рейтингу без попереднього інформування. Деякі заявили, що не давали жодної згоди на участь і не визнають критеріїв оцінювання, які не мають нічого спільного з якістю вина. Це не просто відмова – це публічне дистанціювання. Бо оцінювати виноробню за «досвідом відвідування» – це як оцінювати роман за кольором обкладинки.

Бургундія взагалі – не той регіон, де легко зайти з новими правилами. Тут винороби не женуться за зірками. Тут вина говорять самі за себе. Винороби заявили, що Мішлен не розуміє специфіки винного виробництва.

Критики – що гід намагається монополізувати ще одну сферу. Публіка – що це виглядає як черговий рекламний проєкт.

І тепер ми вочевидь бачимо, що винний світ не готовий під оплески приймати «виноградні грона» так само, як ресторанні зірки. Тож продовжуємо стежити за розвитком подій – за тим, як Мішлен буде перевдягати свої славетні шини, таруючи власні винні шляхи.



Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк сприймаємо як тост!


Фото: wine-tourism.winedering.com

У червні, буквально за десять днів до появи в Бургундії виїзної редакції Drinks+ разом із групою українських виноробів, у регіоні намалювався новий гравець на теренах винної критики – The MICHELIN Guide. Як ми вже повідомляли раніше, амбіції Червоного гіда на самому початку викликали стриманий скепсис. У своєму релізі The MICHELIN Guide заявляв, що створює нову […]

Украина