Gastronomy and Wine Portal

Чомусь оглядачів Drinks+ не здивувало, що першим в Україні випустити безалкогольне вино спало на думку саме Едуарду Городецькому, якого представляти нашим читачам не треба. Причому один з найкреативніших виноробів нашого часу подумав – і зробив! І все ж запитання залишилися – ми звернулися з ними до власника брендів EGO та MyWine.

Отже, перше в Україні безалкогольне вино – вплив тренду чи власні спостереження?

Це власні спостереження за трендом. Маємо усвідомлювати, що ринок змінюється. Вподобання поколінь, чи то вікових генерацій, також змінюються. І я подумав, що найгірше, що зараз зробити – вдавати вигляд, що нічого не відбувається, не помічати, як змінюється світ навколо. А він змінюється – подобається це нам чи ні. І я вирішив, що спробую, наважуся. І мене драйвує, що я перший в Україні, хто це зробив.

Чому так різко – не low, а одразу zero? Чи слід чекати компромісних варіантів?

Те, що я бачу: люди або п’ють вина класичні, алкогольні, або взагалі не вживають алкоголь. Але і вони цікавляться культурою вина, готові споживати вина без алкоголю. Тому я наразі не розглядав проміжні варіанти, бо це не компроміс. Як на мене, ні туди, ні сюди. Втім, якщо буде такий запит, то я з радістю опрацюю цю тему, хоча поки що не бачу в тому сенсу.

Хто саме аудиторія цього вина – зумери? Як свідчать останні дослідження, вони не відмовляються від алкоголю, а лише очікують від вина простоти та легкості. І, що важливо, фінансової доступності. А технологія БА апріорі дорога.

Визнаєте, я вже далеко не зумер, і друзі мої теж. Але, наприклад, у мене кілька друзів за останній час відмовилися від споживання алкоголю і з радістю п’ють безалкогольні вина. Щоправда, поки не мої, але на моєму Дні народження чи на святах у моєму барі вони вживали саме безалкогольне вино. Я навіть одному з них пообіцяв випустити безалкогольне вино до його Дня народження. На жаль, не встиг до дати. Але ж випустив – і дуже сподіваюся, воно йому подобається.

А щодо зумерів – до нас щасливо приходять люди, які із задоволенням споживають натуральний виноградний сік і заявляють, що залюбки питимуть безалкогольне вино, якщо воно у нас з’явиться. Мене спонукало ще й те, що коли відкривав бар, робив акцент саме на українські вина. Але потім, враховуючи, що в Україні не було безалкогольних вин українського виробництва, довелося відхилитися від концепції. Та я завжди хотів до цієї ідеї повернутися – і ось вирішив це питання так.

Щодо собівартості – так, безалкогольне має більше витрат. Технологія досить дорога. Звичайно, якщо це справжнє вино, – адже ви розумієте, що більшість дешевих безалкогольних напоїв, – це розведений концентрат виноградного соку плюс ароматизатори. Тож, якщо зробити гарне вино, а потім його деалкоголізувати, то, щоб створити літр вина безалкогольного, потрібно два літри вина алкогольного. Це значно підвищує собівартість. Але що поробиш, – гарні речі зазвичай дорогі. І я вже чую відгуки, що людям моє вино за такі гроші – ок.

Скільки будуть коштувати на полицях ці вина? І через які саме канали плануєте реалізацію – знаємо, вони вже є у вашому барі в Одесі?

Вино на полиці буде коштувати приблизно 400–450 гривень. Звісно, спочатку я поставив його до свого бару. Це, знаєте, заслужений привілей. Коли маєш бар, – це стартовий майданчик для новинок. Але я намагаюся зараз домовитися з роздрібними точками, з HoReCa і, найголовніше, з торговельними мережами. Сподіваюся, на той момент, коли цей номер потрапить до читачів, у провідних мережах ці вина вже буде. Але поки не можу оприлюднити, де саме, – процес ще триває, вирішений не на 100%.

Якщо можна, розкажіть про саме вино. Знаємо – воно розлите в Молдові. Ви, мабуть, контролювали процеси, відбирали матеріал?

Так, це мої вина, які я хотів деалкоголізувати. Але, враховуючи, що, на жаль, в Україні поки що немає технологій та обладнання для цього, довелося везти свої вина на молдавське підприємство, з яким я давно співпрацював по інших проєктах. Вони надали мені таку послугу.

Чому саме ці сорти обрали? І як весь процес виробництва відбувався – це дійсно складніше зробити, ніж традиційне вино?

Це класичні сорти: Трамінер – для білого вина, Мерло – для рожевого і Каберне Совіньйон – для червоного. Вина мають гарну ароматіку, чудовий баланс – тобто вони, скажімо так, найкраще витримали деалкоголізацію і зберегли властиві сортам органолептичні характеристики. Я задоволений результатом.

Звісно, я контролював весь процес. Спочатку виготовив і завіз якісні вина – це, зрозуміло, займало найбільше часу. А процедура деалкоголізації триває недовго. Буквально за одну добу ми все зробили і розлили в пляшки. Процес виявився менш складним, ніж рішення наважитися на все це.

Ваші безалкогольні вина мають і незвичний, неформальний дизайн. Що символізує Ваша сова догори лапками?

Сова – це наш символ і логотип, бо моя виноробня розташована поруч із розкопками античного полісу Ніконій, що мав монети із зображенням сови. Чому вона перевернута? Бо світ перевертається. В тому числі – світ вина та його споживання. Вино, що є здоровим напоєм, стало жертвою боротьби з алкоголем. Але алкоголь же різний. На жаль, деякі люди міркують лозунгами і не враховують різницю між шкодою алкоголю та користю. Тож і ми просто перевернулися разом зі світом. Перевернулися, але не здалися.

Чи буде розвиток?

А як же?! Я мрію випустити ще й ігристе безалкогольне. Якщо вийде, це буде справжня перемога. Хоча поки вагаюся у роздумах. Та ось у чому я впевнений: вино, як одна з базових частин людської культури та цивілізації, за пройдені тисячоліття змінюється, як змінюється світ. Але головне – воно є, воно залишається, зберігає для нас цінність спілкування. Єднає навколо себе цікавих, добрих, гарних людей. І тому мої безалкогольні вина, сам факт, що я їх випустив, – спроба рухатися разом зі світом. З винною культурою, яка теж змінюється. Поява українського безалкогольного вина дає можливість тим, хто не вживає алкоголь, залишатися разом – спілкуватися, святкувати, мріяти. І я впевнений – все у нас буде добре.

Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook
• Instagram
• LinkedIn

Чомусь оглядачів Drinks+ не здивувало, що першим в Україні випустити безалкогольне вино спало на думку саме Едуарду Городецькому, якого представляти нашим читачам не треба. Причому один з найкреативніших виноробів нашого часу подумав – і зробив! І все ж запитання залишилися – ми звернулися з ними до власника брендів EGO та MyWine. Отже, перше в Україні […]

П’ять років тому, щасливого мирного дня – 15 жовтня 2020 року, компанія Wine Discovery Selection запросила Drinks+ і всю провідну винну спільноту України на дещо таємничу дегустацію нової лінійки. І саме тоді було оголошено, що народилися українські вина нової генерації – Leleka Wines. Сьогодні, до міні-ювілею бренду, настав час згадати, як «Лелека» пережив ці бурхливі роки.

Бренд Leleka Wines створювався з мрією виробляти вино з чіткою українською ідентичністю. І лелека, птах – символ мирної України, став її уособленням. Пригадуємо, як Богдан Панчук, бренд-амбасадор компанії Wine Discovery Selection, тоді прокоментував оглядачам Drinks+ філософію нової марки: «Ми впевнені, що здатні виробляти українські продукти вищої світової якості. Виходячи з цієї концепції, ми формували усі складові саме українського походження. Не лише виноград, не тільки саме вино, але і пляшка, і етикетка, і все-все-все —
сьогодні наше вино на 99,9% українське!»

На тій першій презентації дегустували шість вин, що складали повноцінну колекцію:

◆ Вишукане Leleka Wines Chardonnay 2019
◆ Бадьоре та водночас витончене Leleka Wines Pinot Gris 2019
◆ Витримане, делікатне, з лагідними танінами Leleka Wines Merlot 2019
◆ Виразне та оксамитове, витримане у бочках Leleka Wines Cabernet Sauvignon 2019

Та два напівсолодких вина:

◆ Leleka Wines White 2019 – свіже та грайливе
◆ Leleka Wines Red 2019 – витримане у дубовій бочці, збалансоване, дуже яскраве

Минуло лише п’ять років з моменту створення Leleka Wines. Але за цей час ринок – та й уся Україна – кардинально змінилися. Марка Leleka Wines зійшла на зліт у дуже непрості часи – спочатку пандемія, потім повномасштабна війна.

У перші дні вторгнення головний склад компанії біля Ірпеня накрили ворожі снаряди. За одну мить було знищено понад 70 тисяч пляшок – вина, яке дбайливо створювали роками. Це був удар, який міг стати кінцем. Та «Лелека» не склав крила і прийняв виклик – постав із попелу, як фенікс, і став сильнішим. Як тоді сказав засновник компанії @besochikhradze: «Ми маємо відновитися. Ми разом, уся Україна, збудуємо цю “стіну надії”, і в цій стіні має бути цеглинка від Leleka Wines».

Ці слова стали для команди відправною точкою у нові висоти. Вже через три місяці, окрім добре знаних вин, було презентовано нову позицію у лінійці – українського флагмана «Одеський Чорний». Вино миттєво отримало найвищі оцінки від поціновувачів та експертів. І вже перший вихід на міжнародну арену приніс золоту медаль одного з найпрестижніших світових конкурсів — AWC Vienna 2023.

Далі були численні перемоги й досягнення Leleka Wines: нагороди на Decanter, AWC Vienna, James Suckling, Wine & Spirits та інших престижних конкурсах.

Згодом запуск нових вин і реліз витончених ігристих став ще одним витком розвитку Leleka Wines.

Сьогодні цей бренд-птах нагадує нашу незламну країну. Така ж сила, ті самі крила. Сильний «Лелека» впевнено піднімається в небо, яке, віримо, незабаром стане мирним.

І ми піднімемо бокали – з любов’ю до України, до @lelekawines!

Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook
• Instagram
• LinkedIn

П’ять років тому, щасливого мирного дня – 15 жовтня 2020 року, компанія Wine Discovery Selection запросила Drinks+ і всю провідну винну спільноту України на дещо таємничу дегустацію нової лінійки. І саме тоді було оголошено, що народилися українські вина нової генерації – Leleka Wines. Сьогодні, до міні-ювілею бренду, настав час згадати, як «Лелека» пережив ці бурхливі […]

Аксіома: коньяк – це синонім розкоші. Але є серед коньяків такі бренди, що уособлюють вищу міру світу лакшері, рівень золота серед металів, найвищий п’єдестал модного подіуму. Саме до таких належить коньяк DEAU, представлений в Україні відомою міжнародною компанією ТОВ «ЛВН Лімітед» (ТМ Nemiroff). DEAU уже став учасником двох подій 2025 року в Україні – BeWine і Barometer Bar Show, а також бренд був представлений ексклюзивним стендом на виставці Wine & Spirits Ukraine 2025.

Бренд DEAU з регіону Коньяк дехто порівнює із золотою медаллю на шовковому лацкані – revers славетного французького регіону. І, як у кожної медалі, у нього є дві сторони: ретельне збереження кращих традицій Майстрів коньяку – і сучасний фльор в усьому – від букету напоїв до дизайнерських флаконів.

Недаремно навіть сусіди по регіону та конкуренти по бізнесу визнають, що DEAU – це свіжий потік повітря у світі виняткових коньяків. 

Така об’ємність, складність бренду віддзеркалена навіть в образі грифона – символу DEAU. Дивна та сильна істота – напіворел, наполовину лев – міфічний охоронець, що пильно береже природний дар – виноградні лози та золотий еліксир у підвалах. Історія бренду DEAU теж набуває легендарної глибини. Це літопис чотирьох поколінь, глибоко вкорінених у землю та виноградники, натхненних мистецтвом створення напоїв, гідних королів. Це давня сага, нерозривно пов’язана з еволюцією самого коньяку. Архіви свідчать, що саме в XVII столітті, коли була винайдена подвійна дистиляція – технологія, що зробила коньяк тим, чим він є, – у місцевих записах з’являється ім’я Луї До, винороба, який народився в Сентонжі у 1665 році. Отже, практично від народження легендарного напою cognac веде свій родовід славетна дистилерія, що нині виготовляє коньяки бренду DEAU.

Дистилерія, якою наразі керує Веронік Брю-Легаре та її син Ролан, володіє власними виноградниками в межах AOC Cognac – 65 гектарів у Fin Bois та Petite Champagne, що дозволяє контролювати якість продукції на всіх етапах – від відбору ягід до процесів виноробства та дистиляції. Основні сорти винограду – класичні: Уні Блан (Требіано), Фоль Бланш та Коломбар.

Перелічимо ключові віхи історії:

• 1685 р. – Луї До починає вирощувати виноград у Шаранті та дистилювати eaux-de-vie.
• 1870 р. – у комуні Сірей, департамент Шаранта, в мальовничому містечку Муазон (Les Moisans) – саме тут було збудовано будинок, який згодом став сучасною дистилерією.
• 1962 рік – Ролан Брю купує маєток і створює дистилерію Des Moisans.
• 1997-й – після його смерті управління переходить до доньки, Веронік Брю-Легаре. Починаючи з 2004 року, Веронік разом із сином Роланом відроджують бренд DEAU згідно з сучасною естетикою.

Садиба DEAU розташована в теруарі Fins Bois, де домінує сорт Уні Блан – з нього отримують живе, свіже вино, ідеальне для виробництва коньяку. Вузький провулок перетинає мальовниче містечко – саме тут розташовані підвали, де відпочиває коньяк у понад 2000 бочках із лімузенського дубу. Тут же діє сучасна винокурня з 12 аламбіками, які невтомно працюють із листопада по березень. У маєтку функціонують офіси та Maison de Maître, створений для прийому гостей.

Майстер льоху Крістоф Говіль, або, як кажуть у Франції, Maître de chai, – творець La Collection DEAU Cognac. Він вклав свій талант у створення колекції, що увічнює виняткові якості коньяку та його бездоганну репутацію. Відтоді, як Веронік Брю-Легаре взяла на себе кермо управління компанією Distillerie des Moisans та стала її президентом, бренд DEAU повністю змінив свою маркетингову стратегію, а також оновив зовнішній вигляд продукції. Фірмовий почерк у дизайні деяких пляшок виробника – форма Apothek, витончена репліка аптечних флаконів XVII століття, які винороби використовували для презентації своїх eaux-de-vie торговцям у регіоні Коньяк.

Нові власники вирішили надати флагманському продукту неповторного стилю й запросили найкращих дизайнерів створити нову елегантну форму пляшок – у вигляді вітрил. Актуальна колекція представлена у флаконах сучасного дизайну, що втілюють досконалість, savoir-faire та креативність. Серед них є справжній ювелірний шедевр – унікальний флакон, поверхня якого повністю вкрита 24-каратним золотом, нанесеним вручну відомим паризьким ювеліром Артюсом Бертраном (Arthus Bertrand). Елітні коньяки DEAU представлені в найпрестижніших магазинах і закладах світу – у ресторанах із зірками Мішлен, таких як Alan Geaam у Парижі або L’Hysope у Провансі.

…Отже, саме в цей момент мали б залунати урочисті фанфари — адже ми представляємо елітну колекцію DEAU! За словами самої Веронік Брю-Легаре, перед вами — справжні коньяки Haute Couture.

1. DEAU VS Intense

Коньяк Very Special виготовляється з майстерно дистильованих eaux-de-vie за допомогою традиційного Шарантського методу перегонки. Повільно витримується у нових бочках, зроблених у Франції.

• Аромат: свіжий, інтенсивний, з нотами виноградного цвіту, персика, груші, квітів та цитрусових.
• Смак: м’який і свіжий на початку, з елегантним деревним відтінком, який поступово розвивається до легкої ноти апельсинової цедри.
• Післясмак: жвавий, свіжий та інтенсивний.
• Колір: блідо-золотий.
• Витримка: від 2 років у нових дубових бочках.
• Виноградники: Fins Bois та Bons Bois.
• Сорти винограду: Уні Блан, Монтіль, Коломбар, Фоль Бланш.

2. DEAU VSOP Gourmand

Коньяк створено шляхом гармонійного поєднання eaux-de-vie найкращих вінтажів.
Він розкриває гурманські аромати свіжих фруктів, що поступово переходять у солодкі та пряні ноти.
Цей елегантний VSOP витримується у французькому дубі, доки не досягає необхідної зрілості для формування ідеального букета.

• Аромат: ноти червоних ягід і абрикоса, в’яленої вишні, мигдалю та апельсинової цедри. Завершальні відтінки розкривають теплі ноти сухофруктів і гіркого мигдалю.
• Смак: багатий і маслянистий, із солодкими та фруктовими тонами, що переходять у дубові й пряні відтінки, з акцентом на волоський і мускатний горіх.
• Колір: чудовий, помаранчево-бурштиновий.
• Витримка: у дубових бочках від 4 років.
• Виноградники: Fins Bois та Petite Champagne.
• Сорти винограду: Уні Блан, Монтіль, Коломбар, Фоль Бланш.

3. DEAU Privilège

Цей коньяк Very Superior Old Pale — гармонійний купаж eaux-de-vie з найкращих врожаїв. Він витримується щонайменше чотири роки у підвалах, щоб досягти оптимальної зрілості та збалансованого характеру.

• Аромат: чистий, із нотами свіжої деревини, білої троянди, жимолості та ірису.
• Смак: свіжий та інтенсивний.
• Колір: чудовий оранжево-бурштиновий.
• Витримка: від 4 років.
• Виноградники: Fine Champagne, Borderies та Fins Bois.
• Сорти винограду: Уні Блан, Монтіль, Коломбар, Фоль Бланш.

4. DEAU Napoléon Cigar Blend

Цей Napoléon Cigar Blend є відображенням таланту та майстерності maître de chai, який виявляється як у відборі зрілих eaux-de-vie, так і в їхньому блендуванні. Для створення цього Napoléon, спеціально призначеного для поціновувачів елітного алкоголю та сигар, необхідний тривалий процес витримки — щонайменше 6 років. Розкішний букет вражає досконалим балансом смаку та ароматів.

• Аромат: багаті ноти ванілі, обсмаженої кави та тонкий відтінок шкіри.
• Смак: чудовий, гармонійний, із нотами rancio, цукатів і легкою тютюновою нотою в післясмаку. Ідеально поєднується з кубинською сигарою.
• Колір: золотистий із відтінками махагону.
• Витримка: від 6 років.
• Виноградники: Fine Champagne та Fins Bois.
• Сорти винограду: Уні Блан, Монтіль, Коломбар, Фоль Бланш.

5. DEAU XO – Cognac d’Esthète

DEAU XO — флагманський продукт Дому DEAU. Успіх цього XO полягає у бленді дуже старих eaux-de-vie, переважно з підрегіонів Petite Champagne та Fins Bois, які ретельно витримуються щонайменше 10 років у маленьких бочках із лімузенського дуба.

• Аромат: квітково-фруктовий букет із нотами жасмину, фіалки, лічі, цукатів і сливи.
• Смак: багатий, із спокусливими та ніжними відтінками волоського горіха, какао та кавових зерен, що поєднуються з післясмаком, у якому звучать ноти шоколаду, шкіри, сигар та мускусу. Результат – рідкісний і бездоганно збалансований бленд, створений із майстерністю та витонченістю.
• Колір: чудовий золотистий з мідними відтінками.
• Витримка: у дубових бочках від 10 років.
• Виноградники: Fins Bois та Petite Champagne.
• Сорти винограду: Уні Блан, Монтіль, Коломбар, Фоль Бланш.
• Дизайн флакону: унікальна форма ексклюзивної пляшки, створена спеціально для цього коньяку, передає цінності оригінального та неповторного бренду.

Асиметричні лінії викликають відчуття енергії та елегантності, а золоте покриття на горлечку та пробці підкреслює статус цього витвору. 

6. DEAU BLACK
Cognac Extra

Сама назва Black є відсилкою до кольору келихів для сліпих дегустацій, які використовують майстри погребів під час процесу відбору eaux-de-vie. DEAU Black – бленд, що поєднує XO eaux-de-vie з двох найпрестижніших підрегіонів Коньяку: Grande Champagne та Petite Champagne. Для створення цього чудового, унікального продукту необхідний тривалий процес витримки. Спочатку вона відбувається у нових бочках, потім коньяк дозріває в старих бочках, менш насичених танінами. Смачний як у чистому вигляді, так і в міксах з екзотичними фруктовими соками, тоніком та содовою.

• Аромат: Ефірний та напружений сенсорний профіль. Дуже елегантний та ароматний, розкриває інтенсивні квіткові ноти (ірис, рожевий бузок, фіалка, жасмин, апельсиновий цвіт – флердоранж).
• Смак: Текстура м’яка, багата та потужна. Маслянисті нотки та аромати сушених абрикосів поєднуються з відтінком імбиру та тонким дубовим посмаком. Поціновувачам вишуканих напоїв гарантуємо сенсорне задоволення від цього сучасного коньяку з сучасним дизайном.
• Колір: Чорний вишуканий флакон приховує контрастуючий з ним блискучий світло-золотистий колір напою.
• Витримка: від 10 років.
• Виноградники: Пті Шампань та Гран Шампань.
• Сорти: Уні Блан, Монтіль, Коломбар та Фоль Бланш.

7. LOUIS MEMORY
Cognac Hors d’Age

Louis Memory – це перлина в короні бренду DEAU. Бленд витриманих рідкісних eaux-de-vie, виключно з вдалих врожаїв регіону Grande Champagne, що став справжнім шедевром. Цей коньяк створений як данина пам’яті засновника – Луї До. Вражаюче ароматний, але водночас тонкий та приємний. Він демонструє аромати меду, персика, інжиру, ванілі, кориці та коробки для сигар. Винятково довгий посмак – дуже інтенсивний та складний. Коньяк дозріває протягом багатьох років у затишній атмосфері з ідеальною вологістю. Повільно старіючи, він набуває витонченості, стає коштовністю сімейних блендів.

• Аромат: Ідеальний приклад багатих ароматів високоякісних витриманих коньяків.
  Яскраве поєднання фіалки, цитрусових, гвоздики та айвового джему.
• Смак: Приємно шовковистий, з відчуттями, які розвиваються в ноти моху, кориці та сухофруктів. Багатий і щедрий посмак з дивовижними екзотичними відтінками ванілі. Смола кедра та тютюнове листя огортають букет. Цей коньяк має рідкісну інтенсивність та тривалий посмак.
• Колір: Глибокий бурштин.
• Витримка: від 20 років.
• Виноградники: Пті Шампань та Гран Шампань.
• Сорти: Уні Блан, Монтіль, Коломбар та Фоль Бланш.

Аксіома: коньяк – це синонім розкоші. Але є серед коньяків такі бренди, що уособлюють вищу міру світу лакшері, рівень золота серед металів, найвищий п’єдестал модного подіуму. Саме до таких належить коньяк DEAU, представлений в Україні відомою міжнародною компанією ТОВ «ЛВН Лімітед» (ТМ Nemiroff). DEAU уже став учасником двох подій 2025 року в Україні – BeWine і Barometer Bar […]

На Barometer International Bar Show 2025 відбулася прем’єра  ORGANIC VODKA PERSHA GILDIYA – G1&OYESTER. Це перша у світі «морська» горілка з інфузією справжніх устриць, створена у партнерстві з ідеологом та засновником нідерландського бренду OYESTER Крісом Лібау (Chris Liebau).

Гостям шоу пощастило отримати новий для сучасних гурманів смаковий досвід, а DRINKS+ нагоду поспілкуватися з паном Лібау, який особисто презентував цей унікальний продукт, що докорінно змінює уявлення про горілку.

Як до вас прийшла ідея виробляти горілку з устриць?

Я справжній гурман: їжа та напої – це те, що робить мене щасливим. Я люблю море і полюбляю випити гідних міцних напоїв. Тож в якийсь момент зрозумів – на ринку не вистачає міцного алкоголю, що ідеально поєднувався б з морепродуктами. Коли задумався про власний бренд, вирішив зупинитися на міцному напої. І створити таку горілку, яка передавала б морський смак і відчуття, солонуватість і свіжість морського бризу. Ідея устричної горілки народилася з бажання поєднати силу моря, глибину смаку та чистоту натуральних компонентів.

За натхненням та інгредієнтами я вирушив в приморське містечко Єрсеке (Yerseke), де розташовані найкращі устричні ферми, і де я проводив шкільні канікули. Саме любов до цього місця, їжі, яка смакувала з дитинства, спонукала мене до ідеї створити напій, який би гармоніював із найкращими стравами з морепродуктів і риби.

Саме тому назва вашої горілки співзвучна з оyster – що означає «устриця» англійською?

OYESTER, звичайно ж, є натяком на англійське слово, що означає «устриця». Але не все так просто – літери YE, які мають інший колір у логотипі – це відсилка на літерний код, яким позначають рибальські човни з Yerseke. Устриці звідси постачають до найкращих ресторанів усього світу. Я дуже пишаюся тим, що працюю з ними і вшановую таким чином у назві бренду.

Можете поділитися секретом, що саме робить цю горілку «морською»?

Перш за все – історія і місце її створення. Я хотів виробляти справді «теруарну» горілку з якомога більшою кількістю місцевих інгредієнтів з мого рідного регіону. 

До її складу входить ніжний пшеничний дистилят, виготовлений з додаванням органічної суміші, де домінують три визначні інгредієнти: справжня м’якоть устриць, їхні мушлі та дикоросла рослина Samphire. До речі, назва «самфір» походить від рослини Herbe de Saint Pierre, названої на честь покровителя рибалок Святого Петра, оскільки росте вздовж узбережжя всієї Європи.

Також смакового ефекту додають кілька крапель фільтрованої та очищеної морської води.

Процес мацерації дозволяє спирту витягти всі захопливі смаки з інгредієнтів, які ми додаємо до дистиляту: суміші чорного перцю, коріандру, хмелю, лимона та лемонграсу – все органічне та натуральне.

Ви приймаєте участь у процесі виготовлення ?

Приготування горілки OYESTER – це те, що справді робить мене щасливим. Я багато чого готую сам. Відкриваю сотні устриць та готую суміш рослинних компонентів та мацератів. Але дистиляція – це дещо інше: тому працюю з чудовою винокурнею, насправді однією з найкращих і найстаріших у Нідерландах, у Східамі – це голландська столиця винокуріння. Там є фантастичний майстер, який допомагає мені дистилювати унікальний профіль смаку моєї горілки.

Які смакові особливості горілки OYESTER?

Моя горілка має солонуватий і легкий присмак морських устриць. Вона дуже м’яка – тож можна пити, не розбавляючи. Цю горілку ви можете вживати в чистому вигляді з їжею: вона насправді підкреслює смак страви. Незалежно від того, риба або моллюски, сирі чи приготовані на грилі, запечені чи смажені: OYESTER–найкращий напій, що до них пасуватиме.

А щодо коктейлів? Чи не заважатиме солонуватість горілки?

Дуже весело експериментувати з міксами. Це, мабуть, найкраща горілка, яку тільки можна уявити для «Кривавої Мері» чи «Брудного мартіні». В коктейлях з мартіні солоність тільки допомагає зробити мікс особливим і пікантнішим, виділяючи ноти всіх інгредієнтів.

Розкажіть про свою колаборацію з українським брендом PERSHA GILDIYA, результатом якого стало створення ORGANIC VODKA PERSHA GILDIYA-G1&OYESTER.

Ідею співпраці з потужними марками я завжди вважав цікавою і корисною для поширення інформації та розвитку бренду. Я хотів би, щоб мій бренд був знаний в усьому світі. Звичайно, поки я можу зберігати свою автономію та стратегію бренду.

G1&OYESTER – результат тривалих досліджень і пошуків ідеального балансу між мінеральністю морських інгредієнтів та м’якістю зернового спирту. Партнерство з PERSHA GILDIYA стало для нас логічним кроком, адже їхні стандарти чистоти та автентичності повністю відповідають нашій філософії.

G1&OYESTER поєднує українську майстерність та нідерландське ноу-хау, відкриваючи новий вимір у категорії преміального алкоголю.

____________

Досьє D+

ORGANIC VODKA PERSHA GILDIYA-G1&OYESTER cтворена для тих, хто цінує естетику, любить відкривати унікальні поєднання та шукає продукти з історією. Лімітований ручний розлив поєднує українські традиції виробництва з інноваційною ботанічною дистиляцією морських інгредієнтів, розробленою у Нідерландах. Ідеально смакує з морепродуктами, копченою рибою, ікрою, суші або як основа авторських коктейлів.

____________

На прохання  оглядача D+ випуск горілки G1&OYESTER прокоментував Анатолій Корчинський, CEO Bayadera Group (Україна):

«Співпраця з OYESTER – це не лише новий досвід, а й нагода показати потенціал української горілки у світовому гастрономічному контексті. Ми зробили прорив – і вийшли за рамки класичного продукту, щоб задати новий тренд у категорії. Поєднання української майстерності та нідерландської інноваційності дозволило створити унікальний смаковий профіль з морськими нотами на основі виключно органічних інгредієнтів».

Від себе прогнозуємо: поява на ринку України революційної G1&OYESTER має справити справжній фурор. Поєднання високотехнологічного українського виробництва з крафтовою по суті нідерландською інновацією, плюс неймовірно гастрономічний мікс смаків, безумовно, привернуть увагу як прогресивних сомельє, що шукають нового досвіду для своїх гостей, так і бартендерів, які прагнуть експериментів.

Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook
• Instagram
• LinkedIn

На Barometer International Bar Show 2025 відбулася прем’єра  ORGANIC VODKA PERSHA GILDIYA – G1&OYESTER. Це перша у світі «морська» горілка з інфузією справжніх устриць, створена у партнерстві з ідеологом та засновником нідерландського бренду OYESTER Крісом Лібау (Chris Liebau). Гостям шоу пощастило отримати новий для сучасних гурманів смаковий досвід, а DRINKS+ нагоду поспілкуватися з паном Лібау, […]

Поставки шампанського у 2025 році продовжують знижуватися, і якщо поточна тенденція збережеться, річний обсяг може не досягти 220 млн пляшок. Для регіону це стане серйозним ударом: за перші вісім місяців відвантаження скоротилися на 1,8% і становили всього 145 млн пляшок.

Особливо слабким виявився серпень – лише 15,3 млн пляшок, що на 6,7% менше, ніж роком раніше. Внутрішній ринок Франції показав різке падіння на 8,4% (6,1 млн пляшок). Експортні продажі виглядали стійкішими, але також знизилися – на 5,5%, до 9,1 млн пляшок.

Проте ситуація складається по-різному: якщо США та Японія показали спад на 7,4%, то в ЄС продаж трохи зріс (на 0,7%). Загалом за січень-серпень французький ринок просів на 4,8% (56,7 млн пляшок), тоді як експорт залишився стабільним на рівні 88,4 млн пляшок, показавши символічне зростання на 0,2%. У Європі відзначено зниження на 2,1%, тоді як відвантаження на далекі ринки зросли на 1,2% і склали 63,7 млн пляшок.

Великобританія продемонструвала зростання обсягів, приріст склав 3,9%. Водночас у грошовому вираженні ринок зменшився на 7,6% через високу конкуренцію та тривалі акційні знижки в роздрібній торгівлі.

П’ятнадцять найбільших експортних ринків демонструють схожу тенденцію: обсяги зросли на 6,5%, а вартість лише на 0,7% за перші вісім місяців 2025 року. Проте після стабільного щомісячного зростання обсягів і вартості в першому півріччі, у липні та серпні на цих ринках спостерігалося падіння і обсягів, і вартості, що може стати тривожним сигналом, якщо тенденція збережеться.

В умовах складного ринку найкраще тримаються великі шампанські дома, на їхню частку припадає близько трьох четвертей усіх поставок (108,3 млн із 145 млн пляшок), і падіння склало всього 0,4%. Кооперативи скоротили обсяги на 6,7%, до 11,9 млн пляшок, а виноградари на 5,1%, до 24,8 млн пляшок. Такі зниження значною мірою пояснюються їхньою високою залежністю від внутрішнього французького ринку.

Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook
• Instagram
• LinkedIn

Джерело: thedrinksbusiness.com
Фото: chowhound.com

Поставки шампанського у 2025 році продовжують знижуватися, і якщо поточна тенденція збережеться, річний обсяг може не досягти 220 млн пляшок. Для регіону це стане серйозним ударом: за перші вісім місяців відвантаження скоротилися на 1,8% і становили всього 145 млн пляшок. Особливо слабким виявився серпень – лише 15,3 млн пляшок, що на 6,7% менше, ніж роком […]

За останні кілька років українське виноробство зробило значний крок уперед: підвищилася якість вин, розширилися експортні поставки до країн ЄС та багатьох інших держав світу. Одним із найбільш перспективних європейських ринків залишається Німеччина. Чи відкриє вона «вікно можливостей» для українських вин, і що для цього мають зробити самі винороби? Цю тему досліджує наша оглядачка й представниця Wines of Ukraine Вікторія Макарова, що вже понад три роки живе у Німеччині.

Більшість людей вважають Німеччину «пивною» країною, з огляду на стереотипи, традиції й всесвітньо відомий Октоберфест. Провівши тут більше часу, ніж середньостатистичний турист, починаєш розуміти: німці залюбки п’ють вино. Мої емпіричні дослідження «споживчих кошиків» у місцевих супермаркетах виявили: вино у них трапляється частіше, ніж пиво. Звісно, ці висновки дуже суб’єктивні, до того ж, я маю щастя мешкати у південному «винному краї» (Badische Weinstraße), тож, напевно, ситуація тут може відрізнятись від північних та східних регіонів. 

Тим не менш, Німеччина, безумовно, є значною виноробною країною, а німецький консьюмер – доста патріотичним. На підтвердження накидаю трошки цифр. За даними, опублікованими у звіті Федерального бюро статистики (Statistisches Bundesamt), у 2024 році у Німеччині вироблено 7,75 мільйонів гектолітрів вина. Тим часом Deutsche Wein Institut зазначає, що лише 1,2 мільйони гектолітрів пішло на експорт. Незважаючи на те, що ця цифра дещо зросла порівняно, скажімо, із 2023 роком, німці випивають близько 85% власного вина.

Чи залишається тут місце для імпорту? Ще й як! Німеччина, чиє населення перевищує 84 мільйони людей, наразі імпортує 14-15 мільйонів гектолітрів вина на рік, що фактично наближає її до світового лідера винного імпорту – США. Втім, це лідерство стосується лише обсягів. Якщо ж говорити про вартість імпорту, то Німеччина займає третє місце: загальна сума її річного імпорту становить менше ніж 3 мільярди євро – тут вона поступається США та Великій Британії. 

Що імпортують? Франція, Італія та Іспанія забезпечують 81% від загального обсягу імпорту за вартістю та обсягом. Протягом довгого часу Італія залишалась беззаперечним лідером, але нещодавно Іспанія почала буквально дихати італійцям у спину. Якщо тенденції 2024 року збережуться, очікується, що Іспанія повністю пережене Італію до кінця року. Певне зростання у 2024 році також демонстрували Австрія й США – тож чекаємо, яку статистику матиме німецький імпорт цьогоріч. Перегони тривають.

Вподобання німецького споживача останніми роками дещо змінилися. Споживання червоних вин відчутно скорочується, білих – навпаки, зростає. Дедалі популярнішими стають ігристі вина, особливо Crémant. Хоча німецький ринок історично був дуже прихильним до витриманих червоних вин з Іспанії, наразі зростає частка білих вин з цієї країни. Також споживачі все частіше звертають увагу на сталі та екологічні методи виноробства, тож сертифікати Bio та Organic тепер можна побачити навіть на недорогих винах.

Одним із найважливіших факторів для імпорту у Німеччині є ціна, особливо якщо йдеться про мас-маркет. Німецький споживач дійсно «розбещений» неймовірно низькими цінами – в першу чергу це стосується імпортних вин на полицях супермаркетів. Я вже не дивуюсь тому, що абсолютно пристойні вина «на кожен день» у Lidl та Aldi можуть коштувати 3-5 євро – звісно, це не шедеври й не категорія fine wine, швидше – оптимальна пропозиція для пересічного споживача. 

Aldi та Lidl – німецькі роздрібні мережі, добре відомі також за межами країни. У Німеччині ж це – потужні дискаунтери: майже кожен німець хоча б іноді здійснює там покупки. Варто відзначити, що німецькі споживачі готові платити більше за справді якісні продукти, але водночас дуже люблять вигідні пропозиції й орієнтовані на так звану «модель постійно низьких цін» (EDLP – Every Day Low Price). Чи мають низькі ціни негативний вплив на якість товарів у цих мережах? Навряд чи. Ці дискаунтери серйозно ставляться до якості та стабільності – це, звісно, стосується й імпорту вин. Вони також можуть дозволити собі експериментувати з асортиментом, знаючи, що споживачі їм довіряють, та маючи професійні команди байерів, орієнтованих на новітні тренди. Саме тому, наприклад, в Aldi я завжди цікавлюсь сезонними винними пропозиціями – Saisonale Weinlese, тут завжди буває щось новеньке, варте уваги – але зазвичай обмеженою партією.

Крім власного імпорту великих рітейлерів, у Німеччині існує доволі багато компаній-імпортерів та спеціалізованих крамниць, котрі також імпортують вина напряму від виробників. Лідером серед спеціалізованих винних магазинів є мережа Jacques’ Weindepot, що налічує понад 300 франшиз по всій Німеччині. Ця мережа віднедавна входить до складу великого бізнесу під назвою Hawesko-Holding – потужного гравця з річним оборотом у більш ніж 600 мільйонів євро. Серед великих імпортерів варто також відзначити, скажімо, Reidemeister und Ulrichs, що є частиною відомої виробничої групи Rotkäppchen-Mumm і представляє дуже широкий асортимент, котрий включає як відомих, так і нішевих виробників, чи Mack & Schühle, імпортера вин та міцних напоїв зі щорічним обсягом імпорту у 120 мільйонів пляшок та окремим підрозділом, що спеціалізується на органічних винах.  

Великі імпортери не закривають усіх потреб німецького ринку, особливо у тому, що стосується не мас-маркету, а більш нішевих, особливих вин. Зважаючи на характер, якість, обсяги виробництва та цінову політику українських крафтових виробників, саме цей сегмент для них є найбільш цікавим. Про те, як саме шукають та відбирають виробників для нішевого імпорту, я розпитала Бруно Хамма (Bruno Hamm), директора з закупівель та продажу компанії M.A.X.X Weinе і досвідченого представника журі MUNDUS VINI. M.A.X.X Weinе – компанія-імпортер, що спеціалізується на ретельно відібраних винах з Іспанії, Португалії, Італії, Австрії, Франції та Угорщини. У портфелі M.A.X.X багато цікавого: скажімо, у сегменті Іспанії – не лише Ріоха, Рібера дель Дуеро чи DO Cava, а й легендарний Пріорат, недооцінені Ла Манча, Хумілья й Емпорда та вишукані ігристі від об’єднання Corpinnat із Пенедеса. 

Отже – що потрібно виробнику, щоб потрапити до портфоліо M.A.X.X Weinе? «Нове вино або новий виробник має заповнювати певну прогалину в нашому асортименті. Це має бути продукт, який користується попитом на ринку. Ексклюзивні права на дистрибʼюцію – це також добре, але це не обов’язково, найголовніше те, чи загальна ситуація для такого продукту на ринку є сприятливою», – пояснює Бруно Хамм.

Минулого року він мав нагоду продегустувати українські вина на стенді Wines of Ukraine на ProWein і дав високу оцінку якості нашого продукту. Зважаючи на цей досвід, я попросила його дати кілька стратегічних порад для українських виробників щодо німецького ринку: на чому варто зосередитися, а чого уникати? «Виноробня повинна мати чітку стратегію, якщо хоче вийти на німецький ринок. Спеціалізовані рітейлери чи дискаунтери – дуже складно поєднувати обидва напрямки. Вам потрібно визначитись, чи ви хочете працювати через посередника (B2B), рітейлера (B2C) – чи безпосередньо з кінцевим споживачем (наприклад, відкрити власну фірмову крамницю). Співпраця з посередником – наприклад, M.A.X.X – вимагає гарної маржі (від 50 до 70%), яку потрібно врахувати між ціною від виробника та ціною для кінцевого споживача. Приблизно це означає, що ціна від виробника (включаючи всі витрати, такі як транспортування, Green Dot тощо) множиться приблизно на 3–3,5, щоб отримати ціну для кінцевого споживача (включно з ПДВ). Якщо, приміром, ваші вина можна придбати дешевше онлайн – співпраця з дистрибʼютором не має сенсу», – коментує пан Хамм. 

Чи мають взагалі перспективи на німецькому ринку вина з маловідомих пересічному споживачу регіонів? На думку Бруно Хамма, мають, але, звісно, доведеться попрацювати. Німців простіше зацікавити винами з тих регіонів, куди вони часто їздять у відпустку. Тим не менш, навіть Португалія та Греція, що є дуже популярними туристичними напрямками, за останні 15 років здобули лише незначну долю на винному ринку Німеччини, тож справа не лише у туризмі.

Без якісного маркетингу та піару у Німеччині, власне, як і на будь-якому іншому ринку, не впоратись. Навряд чи взяти участь у ProWein один раз на рік можна вважати вдалою стратегією, хоча сам по собі цей майданчик залишається дуже ефективним для нетворкінгу й партнерства. Для того, щоб продавати вино, замало просто мати гарний продукт – потрібна сильна, професійна й системна комунікація.

У Німеччині є кілька маркетингових та комунікаційних агенцій, які працюють у сфері вина та гастрономії. Однією з найуспішніших є Organize Communications, що має значний досвід роботи з виноробами з-за меж Німеччини. Серед клієнтів агенції – Wines of California, Wines of Portugal, Wines of Greece, а також окремі виробники. Як зазначає співзасновниця агенції Барбара Ваннер (Barbara Wanner), для «новачків» на німецькому ринку перший крок — це створення впізнаваності та освітнього фундаменту фактично з нуля. Їм вдається досягати результатів як у плані видимості, так і вартості — і це напряму відображається у продажах.

Барбара Ваннер вважає, що найбільшим викликом для іноземних виноробів є пошук сильних і надійних дистриб’юторів. «Німеччина – насичений і зрілий ринок: ми багато імпортуємо, локальне виробництво значно зросло, а загальне споживання повільно знижується, як і в інших країнах. Тим не менш, ми не маємо остаточних даних про ринок: поза межами роздрібних мереж статистика або фрагментарна, або взагалі відсутня. Часто згадувана середня ціна за літр не враховує показники сегментів преміальних та колекційних вин – які, між іншим, залишаються дуже активними», – ділиться своїми спостереженнями пані Ваннер. На її думку, німецький винний ринок зараз є доволі «обережним». Багато імпортерів скоротили свої портфелі, і лише одиниці готові ризикувати, працюючи з маловідомими виробниками. Але інтерес споживачів до нового вина не зник. «Саме тут ми й підключаємось: ми працюємо разом із дистриб’юторами, щоб створити не просто впізнаваність, а реальний попит – через освіту, сторітелінг, позиціонування бренду та індивідуальні активності, які перетворюють зацікавленість у вимірювані продажі», – пояснює комунікаційна експертка.

Барбара, так само, як і Бруно Хамм, вважає, що для успішного продажу вин велике значення мають культурна та географічна близькість регіону їхнього походження: «Вина з тих регіонів, куди ми подорожуємо, кухнею яких захоплюємось або маємо особисті зв’язки, зазвичай легше сприймаються. Чудовий приклад – Греція: ще кілька років тому грецьке вино не цінувалось, а сьогодні гості очікують побачити амбітні та продумані винні карти в грецьких ресторанах. Ми спостерігали подібну динаміку з португальською, іспанською та, звісно, італійською кухнею, і, найімовірніше, побачимо це і з Туреччиною – тут зростає кількість якісних турецьких ресторанів, які впевнено заявляють про себе».

Окрім культурної спорідненості, значну роль відіграють автохтонні сорти винограду, оригінальні стилі вина та автентичні історії – особливо серед сомельє та винних ентузіастів, які цінують новизну та глибину. «Не намагайтесь бути всім для всіх. Сконцентруйтесь на винах, що дійсно відображають вашу ідентичність. Почніть з освіти – покажіть експертам, чому ваші вина мають значення. Німецький ринок цінує сталий, цілісний підхід і активність, тож важливо, щоб вас на ньому було видно – через події, соціальні мережі та амбасадорів серед професійної спільноти», – підсумовує пані Ваннер.

Отже, чи стане Німеччина новим потужним ринком для українського вина – залежить від того, чи готові винороби працювати з тими викликами, котрі вона висуває. Але, впевнена, викликами українців не здолати. Тож ця історія лише починається.

Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook
• Instagram
• LinkedIn

Фото: Bradley W., facebook.com/BadischeWeinstrasse, Вікторія Макарова, AD LUMINA for MUNDUS VINI

За останні кілька років українське виноробство зробило значний крок уперед: підвищилася якість вин, розширилися експортні поставки до країн ЄС та багатьох інших держав світу. Одним із найбільш перспективних європейських ринків залишається Німеччина. Чи відкриє вона «вікно можливостей» для українських вин, і що для цього мають зробити самі винороби? Цю тему досліджує наша оглядачка й представниця […]

Винна індустрія потерпає від загальносвітового зниження споживання. Чи дійсно причина у тому, що молодь відмовляється від алкоголю? Що має зробити галузь, аби не втрачати свою актуальність для покоління Z? Цю тему досліджує наша оглядачка Вікторія Макарова.

Культура споживання алкогольних напоїв у нашому домі завжди була присутня – мої батьки ніколи не робили з цього табу, хоча й, звісно, не заохочували. Напої зберігались у спеціальній шухляді з назвою «бар», вона була дзеркальною зсередини, і там завжди відчувався щільний аромат вермуту, портвейну та коньяку. Мій перший досвід споживання вина відбувся, коли мені було років 14. Це була ризикована операція. Ми з подругою оглядали скарби у батьківському «барі» й вирішили продегустувати Sandeman, оскільки нам дуже сподобалась пляшка. На дегустацію пішло навряд чи більше, ніж 50 мл на двох, але згодом ми її повторили, і тоді довелось компенсувати нестачу водичкою з цукром. Подібні експерименти ми з подругою провели кілька разів поспіль – доки нас не спіймали на нерозчиненому цукрі у відкоркованій пляшці «Совєтського Шампанського». Більш предметне знайомство зі світом міцних напоїв для мене відбулось у студентські роки, і лише десь у віці 30 років я почала цікавитись сухими винами, перетворившись у впевненого вайнлавера. 

Мій шлях до розуміння вина й винної культури – це типова історія представника покоління Х, котре дорослішало значно раніше, ніж ті, кого ми зараз називаємо «зумерами». Покоління Z і їхнє споживання, а точніше – не споживання алкоголю, вже кілька років поспіль турбує індустрію: саме з цим виробники повʼязують зниження продажів вина у багатьох країнах і жахаються безалкогольного майбутнього. То що ж саме відбувається з молоддю – і чи дійсно це впливає на загальний рівень споживання?

Спершу трохи статистики. Винороби мають причини бідкатись: зниження споживання підтверджують цифри, зокрема — надані у звіті Міжнародної організації виноградарства і виноробства (OIV) “State of the World Vine and Wine Sector in 2024” (Стан світового виноградарсько-виноробного сектору у 2024 році). За даними OIV, у 2024 році споживання вина в ЄС скоротилося на 5,2% порівняно з п’ятирічним середнім показником, а виробництво виноматеріалу зменшилося на 3,5% у порівнянні з 2023 роком, йдеться у звіті OIV «Стан світового виноградарсько-виноробного сектору у 2024 році».

ЄС залишається найбільшим винним ринком у світі з обсягом 103,6 млн гектолітрів, що становить 48% глобального споживання. Порівняно з 2023 роком, у 2024-му показник зменшився на 2,8%, а відносно п’ятирічного середнього – на 5,2%. Зниження споживання пояснюють скороченням попиту в провідних традиційних виноробних країнах. Загалом у світі у 2024 році було випито близько 214,2 млн гектолітрів вина, що на 3,3% менше за рівень 2023 року.

Аналізуючи ці дані, представники індустрії вирішили, що корінь проблеми – саме у поколінні Z, котре, за певними даними, пʼє значно менше, ніж попередники.

Одна з гіпотез, якою зручно користуються сучасні маркетологи, полягає у тому, що покоління Z боїться ризикувати — менше вживає алкоголь, займається сексом чи водить авто на небезпечних швидкостях — порівняно з попередніми поколіннями.

Цю тезу підкріплюють деякі психологи. Зокрема, Річард Вайссбурд (Richard Weissbourd), лектор Гарвардського університету, зазначає, що така зміна зумовлена не лише стилем виховання, а й ширшими соціальними та культурними чинниками. Опитування показують, що найбільше молодих людей хвилюють фінансова невпевненість, тиск у навчанні та відчуття, що світ «розвалюється». Багато хто уникає потенційної небезпеки та викликів, залишаючи мало простору для помилок. Вживання алкоголю взагалі, й вин зокрема, на думку Вайссбурда, для цього покоління також відноситься до зони ризику.  

Дослідження – річ важлива, але хто найкраще зможе розповісти про особливості й уподобання покоління Z і створити для нього оптимальний продукт, ніж самі «зумери»? Близько року тому мою увагу у стрічці Інстаграму привернула сторінка виноробної компанії Young Poets Wine з Німеччини. Перше, що впало в око – дуже професійна й нестандартна комунікація: класні ідеї, багато гумору, чудовий копірайт, прості й водночас неординарні віжуали, багато цікавого відеоконтенту. На сайті Young Poets Wine я більше дізналась про концепцію компанії: її засновник Елія Вернер (Eliah Werner), представник покоління Z, зібрав під “парасолькою” свого бренду кількох молодих виноробів із різних регіонів – німецького Пфальцу та Баден-Вюртемберга, а також – італійської Апулії. Лінійка Young Poets пропонує чисті, яскраві, зрозумілі й «питкі» вина з особливим характером та дуже оригінальними назвами. «Ми намагаємось мислити не класично, як то кажуть – out of the box, чи, швидше, out of the bottle, і ставимо на перше місце те, що справді важливо для молодого покоління споживачів, – розповів мені Елія Вернер. – Young Poets – це вино, що спілкується зрозумілою мовою. Без замків і гербів, без золотої фольги, без зайвої пафосності – лише чистий дизайн, чесні історії та прогресивні молоді винороби з Німеччини та інших країн. Кожне вино супроводжується коротким віршем, а за кожною пляшкою стоїть реальна людина – винороб, або, як ми його називаємо, Young Poet (молодий поет)».

Ідея Елії полягає у тому, щоб пропонувати молодим споживачам саме те, чого вони потребують: простоту, легкість, гумор – і до того ж важливі сенси. «Вино може здаватися складним – ми ж робимо його легким та інтуїтивним. Наші вина мають назви на кшталт Fifty Shades of GRAUBRGNDR, Never Say No to PRMTVO, Allday RSÉ чи Everything Happens for a RSLNG – назви дещо кумедні й «стьобні», бо, на мою думку, вино має викликати усмішку ще до того, як ви зробили перший ковток. Для молоді також важлива соціальна місія. З кожної проданої пляшки ми передаємо частину коштів на благодійність, яка допомагає дітям навчитися читати – щоб у майбутньому з’являлося більше молодих поетів», – коментує засновник бренду.

Тож, на думку Елії Вернера, вино для покоління Z має бути якісним, виразним і зрозумілим, а також – смачним і доречним для будь-якого моменту – чи то вечірка, чи пікнік у парку, чи звичайний вечір удома. Молоді споживачі відкриті до всього нового й не надають великого значення традиціям. Охолоджені червоні – супер, біле у бляшанці – чудово, екологічно й цікаво.

«Вино стало надто «елітарним» – забагато правил, вишуканості й престижу, замало радості, – розмірковує Елія. – Відчуття таке, ніби ти прийшов на вечірку, де не знаєш дрес-коду, і всі говорять складною мовою дегустаційних нотаток». На його думку, «зумери» допитливі, але не люблять пафосу.

Тож якщо винна індустрія не адаптує свій тон, культуру та брендинг, вона ризикує стати неактуальною для нового покоління потенційних вайнлаверів.

Але Елія вбачає у цьому не лише виклики, а величезні можливості: «Зацікавте молодих споживачів зрозумілими, смачними й питкими винами, сформуйте емоційну прихильність до свого бренду, і згодом ви зможете відкрити для цієї аудиторії більш ексклюзивні, преміальні вина. Почніть із задоволення – глибоке розуміння прийде згодом».

А тепер – вишенька на торті. Останнє дослідження Bevtrac від IWSR (світового лідера з даних та аналітики у сфері алкогольних напоїв) виявило, що покоління Z не відмовляється від алкоголю, як вважалося раніше, а навпаки – їхнє споживання зростає. Між березнем 2023 та березнем 2025 року частка представників покоління Z, що досягли легального віку для вживання алкоголю та споживали його протягом останніх шести місяців, зросла з 66% до 73%, причому особливо різке зростання зафіксовано у США (46%→70%), Великій Британії (66%→76%) та Австралії (61%→83%). Дослідження підтверджує: звички споживання алкоголю серед покоління Z тепер майже не відрізняються від інших поколінь. «Зумери» частіше експериментують із різними категоріями алкогольних напоїв, трохи більше віддають перевагу міцним напоям і частіше вживають алкоголь у барах, ресторанах та клубах порівняно з іншими віковими групами.

Попри те, що показники помірного споживання зростають загалом у всіх вікових групах, покоління Z не п’є менше – навпаки, багато хто заявляє, що останнім часом став вживати більше спиртного. Експерти пояснюють попереднє незначне падіння економічними чинниками, а не ЗОЖ-принципами. У IWSR вважають: треба просто дочекатись, коли покоління Z почне більше заробляти й відповідно більше коштів витрачати на алкогольні напої, у тому числі – у преміальному сегменті. Тож, швидше за все, майбутнє ринку алкоголю є менш драматичним, ніж це іноді подають у медіа.

Отже, головний висновок: винна індустрія має змінити підхід до молодого покоління, яке не сприймає зарозумілості та зайвої складності. «Зумери» не відмовляються від вина – вони його переосмислюють. Їм не потрібна «ексклюзивність» – з ними не варто спілкуватись зверхньо.

Щоб завоювати покоління Z, брендам варто говорити їхньою мовою, розповідати справжні історії, демонструвати цінності (сталий розвиток, майстерність, ідентичність,  соціальну місію тощо), а також – робити ставку на щось нове, а не на «спадщину поколінь». Старі легенди, застарілі меседжі вже не працюють. Також варто приділити особливу увагу діджиталізації (привіт, TikTok, Instagram і прямі онлайн-продажі).

Позбавлення вина ореолу елітарності – складний, але необхідний крок, що має на меті виживання галузі. Питання не в тому, чи питимуть молодші покоління алкоголь, а в тому, що саме вони обиратимуть. Знайти з ними спільну мову – сьогодні це ключове завдання для виноробів і маркетологів. І є всі підстави вважати, що вони з ним упораються.

фото: young poets wine

⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook
• Instagram
• LinkedIn

Фото: Brad Neathery, Maria Lysenko, young-poets-wine.com, Mahesh Patel, Beth Jnr

Винна індустрія потерпає від загальносвітового зниження споживання. Чи дійсно причина у тому, що молодь відмовляється від алкоголю? Що має зробити галузь, аби не втрачати свою актуальність для покоління Z? Цю тему досліджує наша оглядачка Вікторія Макарова. Культура споживання алкогольних напоїв у нашому домі завжди була присутня – мої батьки ніколи не робили з цього табу, […]

Рада з географічних назв США (The U.S. Board of Geographic Names)  наприкінці цього літа прийняла рішення про видалення зі своїх охоронних реєстрів назви To Kalon Creek, яка перебувала в цьому статусі з 2017 року.

Як відомо, назву цим землям та винам ще в 1860-х роках подарував засновник місцевих виноградників H.W. Crabb, і походить вона від грецького  «то кало», що передає захоплення  «найвищою  красою». Це ж ім’я одержав і невеличкий струмок, що протікає від гір Маякамас до річки Напа. А проблема, сьогодні спричинена таким рішенням  BGN, полягає в тому, що воно зачепило престижний виноградник, розташований по берегах To Kalon, який перебуває у власності одразу кількох виноробень.

Вочевидь рішення BGN було винесено на користь  компанії Constellation Brands (у 2004 р. за 1,03 млрд дол. придбала виноробню Robert Mondavi Corp., у володінні якої – більша частина насаджень лоз To Kalon), яка протягом п’яти років відстоювала  видалення To Kalon Creek зі списку зареєстрованих географічних назв. Конфлікт інтересів виник через те, що Constellation володіє торговою маркою під назвою To Kalon, а статус ГН надавав право колегам-виноробам, що також мають ділянки в тому ж терруарі, використовувати це найменування.

А таких виявилося чимало.  І хоча сьогодні Constellation Brands через свою дочірню компанію Robert Mondavi Winery володіє більшістю території, згідно з історичними кордонами, на частину виноградника претендують сім інших виноробень: легендарна Opus One, MacDonald/Horton, Detert, Andy Beckstoffer, Wilsey/Traina, Napa Valley Grapegrowers, а також Каліфорнійський університет у Девісі, що має тут експериментальну ділянку.

Американське видання Wine Spectator опублікувало з цього приводу інтерв’ю з  одним із потерпілих виноробів – містером Graeme MacDonald, чия родина, до речі, десятиліттями поставляла кращий виноград маєтку Мондаві. Той так прокоментував конфлікт щодо землі, де розташовані власність його сім’ї та виноробні Роберта Мондаві:

«На карту поставлена не тільки спадщина To Kalon, але і сама концепція місця. Наша виноробна спільнота повинна відстоювати автентичність об’єктів спадщини, і лише тоді ми зможемо побудувати справжню повагу до землі протягом багатьох поколінь».

Зауважимо: був час, коли Constellation Brands підтримала м-ра Макдоналда, коли той успішно домігся того, щоб струмок одержав у 2017 році ГН To Kalon. Але вже три роки потому компанія подала петицію про видалення назви, стверджуючи, що To Kalon – це не місце, а торгова марка, яка належить Constellation, і що назва струмка може поставити під загрозу існування бренду.

З іншого боку, для багатьох сусідів по теруару торгові марки з портфелю Constellation ускладнювали визначення походження To Kalon. Нагадаємо, що ця глобальна компанія володіє торговими марками, встановленими виноробнею Robert Mondavi, включаючи To Kalon і To Kalon Vineyard, а в 2017 році подала заявку на дві додаткові торгові марки: To-Kalon Wine Company і To-Kalon Vineyard Company. Не так давно компанія створила нову виноробню To Kalon Vineyard Company, яка, між іншим, вже демонструє обережність, використовуючи назву для власних вин HIGHEST BEAUTY.

Спостерігачі винного ринку погоджуються, що історія з То Калон потенційно може створити прецедент для майбутніх конфліктів щодо географічних найменувань в Штатах. І є передчуття, що не лише там.

Існує також занепокоєння, що історія То Калон одного дня може бути забута або реноме турруара зменшене.  Макдоналд  так озвучує власне бачення: “То Калон загрожує та ж доля, що й іншому відомому винограднику Долини Напа, який покоління тому став універсальним каліфорнійським глечиковим вином. Тобто сенс найменування – не в тому, що написано на етикетці, а в тому, що знаходиться в пляшці».

І з цим неможливо не погодитись.

Досьє Drinks+

То Калон, який часто називають виноградником  first growth  в Напі, є найважливішим об’єктом нерухомості в виноробстві Каліфорнії. Терруар розташований в Oakville AVA. Лози ростуть тут на добре дренованих, гравійних ґрунтах і змушені шукати воду глибоко під землею, що дає ідеальні кондиції винограду. То Калон забезпечує оптимальні умови вирощування для Каберне Совіньйон, який на сьогоднішній день є найпоширенішим сортом на просторі площею 1,000 акрів. Поряд з невеликою кількістю інших червоних сортів Бордо, помітна також присутність Совіньйон Блану. Ціни на видатні релізи зазвичай перевищують 600 доларів за пляшку.

⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook
• Instagram
• LinkedIn

Фото: Opus One

Рада з географічних назв США (The U.S. Board of Geographic Names)  наприкінці цього літа прийняла рішення про видалення зі своїх охоронних реєстрів назви To Kalon Creek, яка перебувала в цьому статусі з 2017 року. Як відомо, назву цим землям та винам ще в 1860-х роках подарував засновник місцевих виноградників H.W. Crabb, і походить вона від […]

Світова індустрія міцного алкоголю переживає поворотний момент – і перший аналітичний звіт ProSpirits Report – The Future of Spirits, підготовлений за ініціативи виставки ProWein, фіксує ключові тенденції, виклики та точки зростання, що формуватимуть її майбутнє. Документ ґрунтується на опитуванні понад 200 професіоналів з 45 країн і пропонує аналітичний огляд поточної ситуації на ринку, тенденцій, що його змінюють, та джерел майбутнього зростання.

Зміни прискорюються

Споживчі звички стрімко змінюються, з’являються нові категорії, такі як низько- та безалкогольні «spirits», а конкуренція стає жорсткішою. В таких умовах ключовим фактором успіху стають надійні дані та здатність адаптуватися.

Щоб підтримати гравців ринку в період трансформації, ProWein замовила дослідження, яке провела команда під керівництвом професорки д-р Симоне Луз (Simone Loose) з Університету Гейзенхайма. До опитування залучили як великі міжнародні бренди, так і регіональних виробників.

Звіт охоплює чотири основні напрями:
– Поточна ситуація і майбутні можливості
– Нові тенденції в індустрії
– Очікування щодо ринкових сегментів і каналів збуту
– Головні зміни на міжнародних ринках

У кожному розділі представлені думки як виробників, так і професіоналів торгівлі – дистриб’юторів, оптовиків і рітейлерів.

Обережний оптимізм

Попри економічні труднощі, загальний настрій у галузі – обережно оптимістичний. Більшість компаній оцінили своє становище як задовільне або хороше. Представники торгівлі повідомляють про дещо кращі умови, ніж виробники. Майже половина респондентів очікує покращення економічної ситуації у 2025 році.

Два ключові фактори зростання – інновації та преміалізація. Компанії, які швидко адаптуються і грамотно позиціонуються, мають найкращі шанси на успіх. Особливу увагу також приділяють виходу на нові ринки й розвитку альтернативних каналів збуту.

Тренд на безалкогольне

Категорія безалкогольних і низькоалкогольних напоїв стрімко зростає. І виробники, і дистриб’ютори визнають її великою точкою зростання, хоча акценти в них різні. Торгівля бачить найбільший потенціал у безалкогольному ромі (62 %), віскі (54 %) та безалкогольних «spirits» загалом (53 %). Виробники ж роблять ставку на низькоалкогольні «spirits» (55 %), RTD (53 %) і безалкогольні напої (47 %).

До 2030 року експерти прогнозують, що безалкогольні «spirits» можуть досягти середньої частки ринку в 10 % за обсягом і 8 % за вартістю – навіть попри те, що за юридичним визначенням «spirits» досі має містити алкоголь.

Водночас на ринок впливає зростаючий попит споживачів на автентичні історії брендів, унікальні методи виробництва (61%) і регіональну ідентичність (59%). Важливу роль відіграватимуть крафтові міцні напої (50%), міксологія (48%) та RTD (40%). Менше значення респонденти надають таким трендам, як напої без добавок, порційна упаковка чи напої з канабісом.

Цифровізація – не вибір, а необхідність

Оскільки молоді споживачі, які звикли до цифрових технологій, відіграють важливу роль у зростанні ринку, цифровізація стає критично важливою.

70 % експертів наголосили на необхідність посилення цифрових можливостей, особливо в маркетингу. 64 % вважають, що розвинений цифровий маркетинг – ключ до успіху.

Щодо застосування штучного інтелекту в роботі з клієнтами поки що є обережність, однак професорка Луз наголошує: ШІ стрімко розвивається і вже довів свою ефективність в інших сферах.

Продажі: двошвидкісна модель

Прогнози щодо каналів збуту різняться. Половина експертів вбачає великі можливості в цифрових платформах, особливо в сегменті популярних міцних напоїв. Преміальні напої, навпаки, й надалі продаватимуться переважно через спеціалізовані магазини та заклади HoReCa, де важливий досвід споживання. Також великі надії покладаються на прямі онлайн-продажі – як канал особистої комунікації з клієнтами преміум-сегменту.

Міжнародні ринки: зростання і ризики

81 % виробників вважають вихід на міжнародні ринки критично важливим для майбутнього зростання. Водночас великі компанії краще підготовлені до логістичних і регуляторних викликів, тоді як менші – стикаються з більшими труднощами.

Найпривабливішими ринками залишаються США (58 %), Німеччина (49 %) та Велика Британія (36 %). Азія також набирає обертів: Китай, Японія (по 35 %) та Індія (31 %) розглядаються як ключові напрямки. У фокусі також Гонконг (26 %), Сінгапур і Південна Корея (по 25 %).

Цікаво, що Африка (33 %) теж стає дедалі привабливішою для експорту алкоголю. Водночас геополітична напруга й мита створюють нові ризики – тому гнучка стратегія експорту стає вирішальною.

Погляд у майбутнє

Хоча на галузь чекають певні виклики, завдяки обміну знаннями, даними й досвідом компанії зможуть не лише адаптуватися, а й скористатися новими можливостями.

ProWein дякує всім учасникам першого опитування ProSpirits. Наступний звіт запланований на 2026 рік.

⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж ⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook: https://www.facebook.com/uadrinks
• Instagram: https://www.instagram.com/drinks.ua/ 
• LinkedIn: https://www.linkedin.com/company/drinks-media-group

Джерело: prowein.com

Світова індустрія міцного алкоголю переживає поворотний момент – і перший аналітичний звіт ProSpirits Report – The Future of Spirits, підготовлений за ініціативи виставки ProWein, фіксує ключові тенденції, виклики та точки зростання, що формуватимуть її майбутнє. Документ ґрунтується на опитуванні понад 200 професіоналів з 45 країн і пропонує аналітичний огляд поточної ситуації на ринку, тенденцій, що […]

Porto Protocol  – організація, що опікується екологічними підходами до виробництв та кліматичними викликами, які постають перед виноградарями та виноробами, – провела онлайн конференцію за участю членів РР та міжнародної спеціалізованої преси. Оглядач Drinks+ та Wine Travel Awards взяла участь у цій зустрічі партнерів та членів Porto Protocol.

Як анонсував порядок денний Adrian Bridge, CEO Porto Protocol та The Fladgate Partnership, зустріч було присвячено огляду проєктів, започаткованих у 2024-2025 роках, ревізії досягнень та планів.

Найважливішою темою стало ефективне використання води як на виноградниках, так і у виробництві вин. Питання водного менеджменту і зменшення водного сліду (water footprint) перебуває в фокусі Porto Protocol, тож організація залучає експертів з різних галузей, щоб їхні нові дослідження і прогресивні практики якнайшвидше ставали у нагоді членам ком’юніті. Найперспективніші відкриття організатори презентують своїй спільноті під час онлайн обговорень Climate Talks або офлайн виступів в рамках міжнародних конференцій, виставок тощо.

Пан  Брідж наголосив – єдине, що стримує більш активний розвиток досліджень, і в цілому проєктів Porto Protocol, – це обмежені фінансові ресурси. Тож закликав членів  спільноти і всіх, кому не байдужі проблеми зміни клімату, ставати спонсорами важливих проєктів РР.

Досвідом в статусі міжнародного амбасадора РР під час зустрічі поділилася Robin Lail, авторитетна фігура у виноробстві Долини Напа, засновник і президент  Lail Vineyards. Пані Robin поставила собі за мету залучати виноробів та виноградарів Штатів до роботи над подоланням кліматичної кризи, до активного пошуку рішень.

Наступне слово на зустрічі взяла Marta Mendonca – керівник Porto Protocol, яка поділилася баченням майбутнього організації. А це – залишатися центром для світової винної спільноти у пошуку рішень для боротьби зі зміною клімату, самодостатньою організацією з відданою командою та представництвом в основних регіонах світу. Porto Protocol  прагне стати міцним та популярним мостом між дослідженнями та практикою. Пані  Мендонса також поділилася деталями щодо проєктів як власних, так і спільних, статистикою по ком’юніті. Окремим питанням обговорювалася фінансова сталість РР, що, як відомо, у 2018 році був заснований компанією Taylor’s, яка і досі на 90% фінансує його роботу. Тож керівниця організації наголосила на прагненні поступово збалансувати фінансову ситуацію за рахунок внесків членів, спонсорства, пожертвувань, партнерств і благодійного аукціону.

На завершення відбулися презентації проєктів від партнерів Porto Protocol: Tom Croghan, Vineyards at Dodon розповів про Living Vineyards 2025-2026;  слово мали Muriel Chatel (Sustainable Wine Solutions), Diana  Seysses (Domaine Dujac & Snowden Vineyards), Jihany Brecci (Stella Pietro), Valentina di Chiara (Padova University), Becky Sykes (Regenerative Viticulture Foundation), Etienne Neethling (International Vintage Master).

Підвівши риску зустрічі, організатори наголосили на важливості розширення комунікацій щодо діяльності Porto Protocol.

⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж ⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook: https://www.facebook.com/uadrinks
• Instagram: https://www.instagram.com/drinks.ua/ 
• LinkedIn: https://www.linkedin.com/company/drinks-media-group

Porto Protocol  – організація, що опікується екологічними підходами до виробництв та кліматичними викликами, які постають перед виноградарями та виноробами, – провела онлайн конференцію за участю членів РР та міжнародної спеціалізованої преси. Оглядач Drinks+ та Wine Travel Awards взяла участь у цій зустрічі партнерів та членів Porto Protocol. Як анонсував порядок денний Adrian Bridge, CEO Porto […]