Gastronomy and Wine Portal

Більшість з нас про Королівство Норвегія знають небагато. Найтепліші у світі светри, унікальний у своєму роді сир брюнуст, фіорди, Едвард Гріг, Кнут Гамсун, тролі у гірських печерах, північне сяйво… Будучи розташованою від України за кілометражем не далі ніж, наприклад, Франція, Норвегія здається дуже далекою і екзотичною, та й у самому слові «Норвегія» є щось казкове, а норвезька мова за звучанням нагадує пісню. Щодо виноробства в цієї північній країні, про це відомо ще менше, ніж про саму Норвегію. Отже, про вино та виноробів Королівства ми вирішили дізнатися у Хельге Штайнгріма – генерального менеджера Egge Gård, єдиної норвезькою виноробні, чиї вина, в умовах державної монополії, офіційно представлені на ринку країни. 

Drinks+: Насамперед, містер Хельге Штайнгрім (Helge Steingrim), хочемо подякувати, що погодилися приділити нам час і відповісти на запитання. Drinks+ є найбільшим винним медіапроєктом у Східній Європі. І, звичайно, для нас дуже цінно відкривати нові імена, дізнаватися про нові винні маршрути. Отже, дозвольте поставити вам кілька запитань, щоб трохи пролити світло на виноробство Норвегії.

У багатьох Норвегія асоціюється з північним сяйвом, фіордами та олениною, а якщо говорити про алкоголь – це аквавіт. Виробництво вина, виноградного вина, не зовсім звична річ для Норвегії. Як вам прийшла ідея виробляти цей продукт? Адже насамперед Egge Gård відома своїми алкогольними та безалкогольними напоями з яблук.

Хельге Штайнгрім: Так, дійсно, виробництво вина і вирощування винограду є відносно новими галузями у Норвегії. У 90-х роках минулого століття була пара відчайдушних фермерів, але потім все якось заглохло… Але з огляду на поточну ситуацію, пов’язану зі зміною клімату, кілька фермерів на півдні Норвегії наразі вирощують виноград. Однак обсяги їх виробництва занадто малі і демонструвати продукт на ринку зарано. Зараз Egge Gård – єдине норвезьке вино, масово представлене на вітчизняному ринку.

Ми почали саджати виноград у 2010 році. Ферма була відома виробництвом яблук і алкогольних яблучних сидрів, виготовлених класичним методом шампанізації, але ми мали місце, щоб посадити кілька сортів винограду. У перший рік це було близько 2 500 лоз, сьогодні ми маємо понад 21 000 лоз.

D+:  Тож скільки років виноградному виноробству Норвегії? Хто є ключовими гравцями цього сегменту? Скільки в Норвегії виноробень, які виробляють вино з винограду, скільки виробників фруктових вин? Чи помітна конкуренція?

Х.Ш.: Виробництво винограду в Норвегії є дійсно молодою галуззю, і наразі все це ще не дуже організовано. Але це зміниться. Я припускаю, що на сьогодні в Норвегії є близько 15-20 виробників винограду. Більшість почали садити лози останні п’ять-шість років.

Проте Норвегія має довгу історію фруктових вин. Переважно з яблук. Норвезькі яблука мають високий вміст цукру і велику кислотність, наш прохолодний клімат забезпечує сидрам найвищу якість. Egge Gård та інші норвезькі виробники сидру завоювали кілька золотих медалей на міжнародному рівні. Усі наші сидри виготовляються зі свіжих яблук, виробників тут багато, можна сказати, що цей сегмент ринку процвітає! Щодо виноградного вина – Egge сьогодні поза конкуренцією.

D+: Чи існує у Норвегії якась асоціація виноградарів та виноробів?

Х.Ш.: Існує Hanen.no – організація з сільського туризму, сільського господарства та прісноводного рибальства. Egge Gård є її членом і буде членом асоціації виноробів, коли її буде створено. Зараз до мене звернулися із пропозицією створити асоціацію виноградарів. Але поки що все це в процесі планування. Мета такої асоціації у приверненні уваги до наших виробників, а також у тому, щоб навчатися один у одного та допомагати (обладнанням, порадою тощо).

D+: Норвезький клімат з тривалою зимою означає, що тут можна вирощувати лише спеціальні сорти винограду, адаптовані до холоду. Назвіть основні сорти, які вирощують винороби Норвегії і безпосередньо ви? Чи укриваєте лози на зиму?

Х.Ш.: В основному в Норвегії висаджують Solaris, але також Rondo, Blaufrankish, Riesling та Sauvignon Gris. На зиму рослини вкривати не потрібно. На півдні Норвегії у нас багато снігу, зазвичай температура взимку становить від +0℃ до – 6-8℃ і лише кілька днів холодніше.

D+:  Які ґрунти у вашому регіоні і як це позначається на смаках/ароматах винограду?

Х.Ш.: Більшість наших ґрунтів є піщаними або глинистими. Але ґрунти в долині Лієр, де розташована Egge, є унікальними в Норвегії. Це переважно моренний ґрунт (ґрунт льодовикового походження). Кілька видів каменю в поєднанні з глиною та піском ідеально підходять для вирощування фруктів, ягід та овочів. Вся долина Лієр є найпродуктивнішою на півдні Норвегії. Щодо аромату і смаку наших вин – вони дуже насичені, яскраво фруктові.

D+: Коли я читала про норвезьке виноробство, мені трапилася дуже гарна сентенція, що в Норвегії особлива якість світла – виноград отримує сонце від відблисків з фіордів, і саме завдяки цьому ягоди набирають багато ароматів…

Х.Ш.: Дійсно гарне пояснення. Так, світло важливе для вирощування яблук і винограду. Протягом вегетаційного періоду сонце тут встає о четвертої ранку і світить до півночі. Нормальна температура з травня по вересень становить близько +20℃. В теплий літній день температура може сягати +26-30℃. Egge Gård розташована в 3 км від моря і оточена схилами, тому погода тут здебільшого стабільна протягом усього року. И це гарно для врожаю, місцевим фруктам притаманні свіжа кислинка й неймовірно чистий аромат.

D+:  Містер Хельге, Egge Gård виробляє ігристе вино традиційним методом, у тому числі рожеве ігристе. Розкажіть, як ви зважилися на розе? Звідки черпали знання? Експерти стверджують, що незважаючи на те, що у багатьох розе асоціюється з легковажністю, – зробити його найскладніше. Роль відіграють багато факторів: сорти винограду, догляд на винограднику, пресування та ферментація, управління осадом та витримка, багато інших тонкощів. Отже – звідки ви черпаєте знання?

Х.Ш.: Наше ігристе Egge ONE було випущено в 2014 році. Щоб отримати цукор у винограді, ми здебільшого використовуємо гібриди сортів, де домінує Solaris. Так, ми виробляли розе, але зараз випускаємо лише біле ігристе вино. У даний час Egge Gård має кращий червоний виноград ніж раніше і, можливо, згодом ми знову виготовлятимемо рожеве ігристе, з невеликим додаванням червоного винограду, щоб досягти гарного кольору та характерного стилю.

У Egge Gård є незалежний винороб, який отримав освіту в Новій Зеландії та кілька років працював там, а також в Італії (Тоскана). Останні десять років він допомагає Egge Gård та іншим виробникам винограду в Норвегії. У перші роки свого виробництва Egge Gård мала консультації з німецькими виноробами, також спілкувались з виноробом, який спеціалізувався на прохолодному кліматі в північних країнах.

Щодо мене, по-перше, я маю освіту сомельє, останні 20+ займаюсь імпортом вина. Взагалі займаюся виноробством і розробкою продукції, в тому числі вина, з 1999 року. До речі, власник Egge Farm є одним із найбільших імпортерів вина в Норвегії (Gaia Group), і ми маємо широкий асортимент відомих виробників вина з Італії та інших країн. Тож деякі партнери відвідували нас, усі раді дати слушну пораду, щоб підвищити якість виноградників і виробництва вина у Норвегії.

D+:  Коли я дивилася сайт Egge Gård, увагу привернуло ISEPLE. Я розумію правильно – це аналог Ice Wine? Але Ice Wine робиться з винограду, замороженого на лозі. А як бути в цьому випадку з яблуками? Яка технологія і чи має значення сорт яблук? Чи плануєте виробляти класичне Ice Wine?

Х.Ш.: ISEPLE – це Ice-Cider і так – філософія заснована на Ice-Wine. Однак (на щастя!) у долині Лієр немає тривалих заморозків. Тож необхідих кондицій досягаємо штучним методом. Яблука крупніші за виноград, тому для приготування Egge ISEPLE потрібно використовувати велику морозильну ємність.

Технологія виглядає наступним чином: щойновичавлений сік яблук, в ємностях по 1000 л, поміщаємо в кімнату з температурою -22℃. Як тільки вода в суслі замерзає і починає кришталізуватися, виносимо ємності та одержуємо сік, який на той момент має високий рівень цукру і кислотності. Для виробництва одного літра ISEPLE потрібно 25-30 кілограмів яблук. Ферментація відбувається протягом тривалого часу, поки алкоголь не досягне 10%. Ми нічого не додаємо у цій напій. ISEPLE – це чисте яблуко! Напій має натуральний цукор 260 г/л і кислотність 26 г/л. Це свіже і дуже солодке десертне вино. Використовуємо сорти Aroma-apple, Gravenstein та Discovery.

І, звичайно, було б круто виробляти норвезький виноградний Ice-Wine, можливо в майбутньому ми почнемо це робити.

D+: Останнім часом у світі набирає обертів така форма об’єднання як  Wine of… Національні стенди під їх егідою беруть участь у найвідоміших винних виставках (Vinitaly, ProWein, London Wine Fair та ін.), експортують вина до різних країн… Як з цим справи у Норвегії? Які вина п’ють норвежці? Як ставляться до вин свого Королівства? У винній карті ресторанів яке співвідношення Норвегія/вина інших країн?

Х.Ш.: З 1980-х років норвезький ринок і споживачі стали віддавати перевагу вину на противагу міцнішому алкоголю та пиву. Домінуючою країною з точки зору попиту є Італія, особливо таки її регіони як П’ємонт та Венето. В останні роки важливою частиною попиту стали німецькі рислінги.

У Норвегії монополія на реалізацію і виробництво алкоголю (міцністю вище 4,7%) належить державі. Тобто такі напої можуть продаватися тільки через монопольні магазини Vinmonopolet, розташовані по всій країні. Приватні імпортери продають продукцію до Vinmonopolet. Сьогодні Vinmonopolet продає споживачам близько 40 000 різних продуктів через магазини, Інтернет чи додаток на мобільному телефоні із можливістю самовивозу з місцевого магазину. Звичайний магазин має на полицях від 700 до 3 500 товарів, через додаток та Інтернет споживачі мають доступ до 40 000 продуктів.

Податок на алкоголь великий (політичне рішення), столове вино дороге, однак, якщо ви бажаєте мати вина високої якість, то ціни на них будуть нижчі, ніж у Франції, Італії тощо. Тому що податок фіксується лише на рівень алкоголю.

Тож гадаю, норвезьким винам дещо зарано відвідувати ProWein або інші міжнародні виставки. Виробництво занадто мале, а ціна занадто висока. Однак, Egge Gård була на ProWein-2024, щоправда не з вином, ми демонстрували сидри та міцний алкоголь.

Стосовно карти вин – у ресторанах ви здебільшого знайдете гарні карти вин із вибором від відомих виробників з усього світу: Італія, Іспанія, Франція, Греція, Німеччина, Австрія. Вина Нового світу переважно можна знайти в магазинах Vinmonopolet. За винятком вин з Каліфорнії та Орегону, які зараз популярні (особливо Pinot Noir).

Здебільшого Egge Gård продає продукцію оптовикам, безпосередньо в готелях і ресторанах, а також у Vinmonopolet. Але в нас на фермі є магазин, припускаю, що десь 5% нашої продукції продається безпосередньо з ферми.

D+: Розкажіть яка ситуація з експортом? До яких країн Норвегія відправляє своє вино? Взагалі, як відбувається реалізація в умовах державної монополії? Наскільки все жорстко і регламентовано? Принаймні, порівняно з іншими країнами ЄС (в деяких вино прирівняне не до алкоголю, а є продуктом харчування). Приміром, в Україні я не зустрічала норвезьких вин. Бачила аквавіт, джин, саке, пиво, у тому числі безалкогольне, але не вино. Скажу відверто, мені цікава Норвегія і я би купляла норвезькі вина.

Х.Ш.: Як виробник (або імпортер) ми можемо вільно продавати вина HoReCa без будь-яких проблем з урядом. Можемо продавати власну продукцію міцністю до 22% в нашому фермерському магазині. Але приватним споживачам – лише через систему Vinmonopolet.

Зараз ми починаємо експорт до Великобританії. І у майбутньому експорт стане пріоритетом. Втім, поки що мова йде про сидри і міцні напої. Сьогодні жоден норвезький виробник вина не готовий експортувати свій продукт. Думаю, що коли новий виноградник дасть нам очікувану якість винограду, Egge стане першим, хто почне експорт.

D+: Чи брали участь ваші вина в якихось винних конкурсах (всередині країни або за її межами). Ви відвідували винні виставки?

Х.Ш.: Про виставки я вже казав, це була ProWein-2024. На національному рівні ми отримали хороші відгуки від винних ЗМІ та винної спільноти. Плануємо довше зберігати вина на осаді і покращувати якість. Але на міжнародних дегустаціях ми ще себе не випробовували.

D+: Наразі винний туризм стає все більш популярним. Розкажіть, будь ласка, яка саме програма візиту до вашої виноробні? Ваші гості – це норвежці чи зовнішні туристи?

Х.Ш.: Щоб організовувати прийом туристів, ми підтримуємо контакти з компаніями VISIT NORWAY та VISIT OSLO. До речі, Egge знаходиться в 30 хвилинах їзди від центру Осло.

Зараз ми приймаємо групи від 10 до 50 осіб. Зазвичай показуємо гостям виноградник, яблучні сади, відвідуємо виробничу зону, дистилерію, цех по виробництву сидру та бочарню; пропонуємо дегустацію з кількох продуктів; перед від’їздом гості можуть відвідати наш фермерський магазин.

Також ми організовуємо спеціальні дегустації. Всі зацікавлені можуть зв’язатися з нами за допомогою електронної пошти egge@egge.as.

D+: Стосовно винного туризму… Під час карантину, пов’язаного з пандемією, багато виноробень світу робили віртуальні тури, віртуальні дегустації, створювали навчальні курси онлайн. Одним словом, – хотіли вижити самі та допомогти пережити тотальну ізоляцію іншим. Як ваша виноробня жила під час карантину?

Х.Ш.: Так, пандемія тяжко вдарила по господарству. Деякі працівники ферми повинні були знаходитись вдома, сезонним бригадам не дозволяли здійснювати поїздки. Фінансово це було стресом для Egge Gård.

Ресторани не могли приймати гостей, багато хто збанкрутував. Виробнику алкоголю заборонялось займатися маркетингом серед приватних споживачів, лише HoReCa. Проте норвежці почали готувати смачну їжу вдома. У цей період Vinmonopolet продавала величезну кількість вин та міцного алкоголю онлайн. Багато дегустацій проводилися через Інтернет, за участю винних журналістів чи незалежних спеціалістів з того чи іншого продукту.

D+: Чи існують у Норвегії школи сомельє? Наскільки популярна ця професія?

Х.Ш.: Школи сомельє були засновані на початку 1990 року. Сьогодні у Норвегії працює приблизно 1000 сомельє та 6 MW. Треба сказати, що у Норвегії дуже високий інтерес до вина та їжі. Раніше цю школу проходили лише люди, які працюють у ресторанах, але сьогодні ми бачимо високомотивованих людей з інших галузей, які хотіли б отримати освіту сомельє.

⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж ⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook: https://www.facebook.com/uadrinks
• Instagram: https://www.instagram.com/drinks.ua/ 
• LinkedIn: https://www.linkedin.com/company/drinks-media-group

Фото: egge.as

Більшість з нас про Королівство Норвегія знають небагато. Найтепліші у світі светри, унікальний у своєму роді сир брюнуст, фіорди, Едвард Гріг, Кнут Гамсун, тролі у гірських печерах, північне сяйво… Будучи розташованою від України за кілометражем не далі ніж, наприклад, Франція, Норвегія здається дуже далекою і екзотичною, та й у самому слові «Норвегія» є щось казкове, […]

Марінела Арделеан  у світі вина заслужила репутацію яскравого лідера, який виборює світле майбутнє румунських вин. За її звитягу, самовіддачу, а подеколи й мужність у відстоюванні позицій румунського виноробства, її варто було б порівняти з Жанною д’Арк і оголосити Трансильванською Дівою. Оглядач Drinks+ поставила пані Арделеан кілька запитань, щоб пролити світло на сьогодення її боротьби та майбутнє винної спільноти Румунії.

Румунія – приваблива виноробна країна, повна парадоксів. Хоча вирощування винограду сягає шостого тисячоліття до нашої ери, сучасній виноробній промисловості лише близько 30 років. Політичні та культурні потрясіння, зокрема радянська окупація, негативно вплинули на виробництво вина. Після падіння режиму галузь була реприватизована та отримала значні іноземні інвестиції, головним чином від італійських, австрійських та британських компаній. З 2013 року Румунія щорічно отримувала від ЄС близько 45 мільйонів євро ($51 мільйон) на свою виноробну промисловість, більша частина яких була використана для відновлення виноградників. Сьогодні Румунія може похвалитися одними з найбільших і найкраще доглянутих виноградників у Східній Європі. Проте все ще є випадки, коли нащадки колишніх власників виноградників борються за повернення землі, захопленої майже століття тому комуністичним режимом. Чи відомі вам якісь успішно завершені або поточні справи щодо реституції?

Звичайно, було кілька успішних реституцій, деякі з яких охоплювали більші об’єкти, ніж бутік-виноробня. Я б згадала родину Персу-Емінеску (Persu-Eminescu), яка мала 40 га і об’єдналася з франко-румунськими маєтками площею 45 га, щоб стати одним із найуспішніших виробників еко/біо вин. Є також інші, переважно з площею від 5 до 20 га, є виноробні підприємства, які починали з малого, з кількох гектарів, а потім продовжували купувати сусідні ділянки та розвивалися роками. Однак більшість великих виноробних заводів утворилися або шляхом приватизації колишніх державних господарств, або через прямі іноземні інвестиції. Хоча великі державні господарства, які були приватизовані наприкінці 1990-х – на початку 2000-х років, мали багато клопоту з модернізацією своїх технологій, омолодженням виноградників та підвищенням якості вина, більшість із них досягли успіху. Я маю хоча б побіжно згадати Jidvei, Cotnari і Recas, додавши, що Cramele Recas, найбільший експортер Румунії до Великобританії, починав із площ близько 600 га, а зараз володіє понад 1200. Отже, історії успіху є на всіх рівнях, незалежно від того, звідки коріння виноробні.

За статистикою, у 2023 році Румунія виробила приблизно 4,6 мільйона гектолітрів вина. У 2021 році країна виробила 530 мільйонів літрів вина, що можна порівняти із загальним виробництвом Угорщини та Австрії. Нині Румунія посідає шосте місце в ЄС і 12-те місце у світі з виробництва вина. Проте лише 7 відсотків виробленого у 2021 році вина пішли на експорт. При цьому щорічно Румунія імпортує іноземних вин на суму близько 65 мільйонів євро, а експортує лише на 35. Для порівняння, Румунія виробляє більше вина, ніж Нова Зеландія, Греція та Угорщина, але експортує менше, ніж Данія, Австрія, Словаччина чи Болгарія. Як можна пояснити цей феномен?

Поки що внутрішнього споживання було цілком достатньо, щоб задовольняти виробництво, плюс долучалося близько 15-20% імпортованих вин. Тому експорт був менш пріоритетним для румунських виробників. Більше того, спостерігаємо, що серед дрібних виробників існує загальна стриманість у створенні асоціацій і кооперативів, які дозволили б їм представляти свої пропозиції за кордоном. Швидше за все, це рудіментна ненависть до примусового об’єднання в радгоспи за часів комунізму. Але я щиро сподіваюся, що це травма, яку ми незабаром подолаємо. Причому спокійним еволюційним шляхом – адже експорт вина стає все більш важливим, оскільки з’являються нові виноробні та зростають площі виноградників.

На вашу думку, наскільки експортний вектор ключовий для еволюції та стратегії просування відносно нової виноробної країни – як-от Румунія чи Україна? І як зберегти баланс, щоб не усі бюджети виноробень витрачалися на експортні зусилля, і розбудовувався внутрішній ринок – тобто вистачало коштів на участь в національних профільних виставках, ЗМІ, промо в локальних закладах? Взагалі, яка стратегія правильна – спочатку визнання на зовнішніх ринках, потім завоювання власного, чи навпаки?

Як бачимо, річні показники бізнесу невеликих виробників явно не дозволяють їм брати участь у великих міжнародних винних виставках чи підтримувати значні міжнародні медійні кампанії. Таким чином, продажі на місцевому ринку або на національному румунському ринку – то синиця в руці. З іншого боку, я помітила, що наявність списку ресторанів із зіркою Мішлен не гарантують румунським винам більшої популярності на внутрішньому ринку. Натомість помітні нагороди, такі як Revelation of Concours Mondial de Bruxelles або гранд голд на Mundus Vini, майже завжди збільшують попит як з боку дистриб’юторських компаній/ресторанів, так і приватних клієнтів. Оскільки участь у таких конкурсах є набагато доступнішою, я думаю, що це буде перший крок для малих виноробень – отримання міжнародного визнання, щоб додати імпульс локальним продажам, заробити на них, а потім зробити крок до експорту.

Наскільки розумію, слабким місцем виноробної промисловості Румунії є тисячі землевласників, які обробляють крихітні земельні ділянки розміром з басейн, де важко ефективно вести прибутковий бізнес. І лише одиниці володіють значними ділянками. Зокрема, під час церемонії нагородження переможців WTA в Лондоні ви знайомили міжнародну винну спільноту з таким лідером ринку як Jidvei. У 2022 році провідною компанією у виноробній галузі Румунії за річним доходом і чистим прибутком стала Cramele Recas; Jidvei і Zarea посіли друге і третє місця з доходом понад 160 мільйонів румунських леїв кожен.Чи є проблема в такому розриві потужностей між власниками виноградників? Чи кожний іде власним успішним шляхом?

Я б сказала, що міра успіху у кожного своя. У нас є виноробні на 60-70 га, які продають свої вина по 100-350 євро за пляшку. У нас є виноробні підприємства, яким довелося боротися і переконувати іноземних власників, що вони можуть виробляти високоякісні вина, вимагаючи принаймні дозвіл робити експерименти для внутрішнього ринку. Хоча, звісно, власники були радше зацікавлені у виробництві доступних вин початкового рівня на зовнішні ринки – і це все ще є основою їхнього бізнесу. Як було сказано раніше, головна відмінність полягає в тому, як народжувалися ці виноробні заводи: усі великі – це приватизовані колишні радгоспи, середні (150-700 га) – за рахунок прямих іноземних інвестицій, тоді як успадковані ділянки, які перетворили на виноробні, зазвичай – невеликі виноградники, від одного до 40 га.

І все ж сьогодні румунське вино експортується приблизно на 40 ринків.За даними 2021 року, серед топ-країн – США, Канада, Швейцарія та Японія. Що на сьогоднішній день відбувається з експортними векторами? Доводилося чути думку, що дрібні румунські виробники, які не можуть конкурувати з лідерами, повинні зосередитися на торгівлі у Великій Британії. Частина, наскільки нам відомо, націлилася і на ринок Німеччини. А ще на експорт румунських вин начебто непогано працює електронна комерція. Прокоментуйте ситуацію і назвіть, будь ласка, п’ятірку найбільш потенційних ринків для румунського вина.

Вважаю раціональним, якщо більшість виробників – і не лише дрібних – скористаються проривом, зробленим Cramele Recas на ринку Великобританії, хоча, можливо, саме зараз не надто вдалий момент. Наразі румунські вина у Великій Британії все ще є винами початкового рівня нижніх полиць, але з цього починається торгівля. З часом, я впевнена, ви побачите, що румунські вина піднімаються на вищі полиці, а також користуються попитом у ресторанах. І так, я вважаю, що для багатьох виробників ринок Німеччини повинен стати центром уваги в найближчому майбутньому, враховуючи його розмір і збіг смаків. Крім того, відчуваю, що скандинавські країни залишилися поза увагою через державну монополію в деяких випадках, але відносний успіх на канадському ринку, також монопольному, може служити сигналом того, що ці країни доступні. Існує зростаюча тенденція експорту до Бельгії, і я знаю, що є значний інтерес до румунських вин, які надходять з Польщі, що цікаво. Бельгія потенційна через придатний розмір, середній дохід і звички споживання.

Зазвичай провідним експортним органом виступають такі організації як Wines of…приміром. Які особливості має ця структура в Румунії? Як на вашу думку має координуватися галузь на національному рівні в ідеалі? Починаючи з експортного плану, участі в міжнародних виставках? Хто має організовувати запрошення в країну байєрів чи прессу? Чи сьогодні децентралізація більш ефективна?

Є дві основні організації, які об’єднують виробників – APEV (Асоціація виробників і експортерів вина) і ONIV (Міжпрофесійна національна організація винограду і вина), а також кілька менших регіональних або національних асоціацій. Це один із випадків, коли я вважаю, що децентралізація провалилася. Я вважаю, що нам потрібне сильне приватно-державне партнерство, без залучення держави немає справжньої можливості просувати румунські вина в цілому – і як сам бренд, і як частину національного бренду. Починаючи з таких опцій як доступ до європейських фондів та державного співфінансування, така інституція здатна звільнити виробників від багатьох витрат. Крім того, вона стане надійним господарем, якщо потрібно запросити торговців, імпортерів, впливових осіб, журналістів тощо.

 Наскільки Румунія відкрита до експериментів, чи поширені та застосовані світові тренди – скажімо, на помаранчеві вина або веганські? Які прогресивні ідеї популярні на теренах країни?

 На щастя, у нас є багато молодих виноробів і власників виноробень, є багато виробників, які наймають іноземних консультантів, тому ми практично в курсі всіх світових тенденцій. Отже, ми маємо вуглекислу мацерацію, мацерацію з мезгою, еко-, біо-, натуральні, pet-nat, брют натур і навіть кошерні вина. Втім, обсяги співвідносяться з потужністю хардкору любителів вина, тому ми поки що не обговорюємо великі обсяги, за деякими винятками – помаранчеві вина, наскільки мені відомо, мають хороший старт. Але є кілька сотень гектарів, де виробляють біо- та біодинамічні вина, є виноробні підприємства, які частково або повністю зосереджені на використанні місцевих диких дріжджів для бродіння, тож я б сказала, що ми оновлені та в тренді.

Чи є шкідливі міфи про румунське вино, з якими доводиться боротися? Приміром, у Великій Британії існувала думка, що румунське вино – дешеве і ординарне. А, наприклад, в Угорщині румунські винороби продають успішніше переважно вина преміум-класу. Які виклики актуальні сьогодні в цьому плані?

Brexit і податки ускладнюють продажі румунських преміальних вин у Великобританії на даний момент. Можливо, скорочення через імпортерів, які обслуговують виключно ресторани, є шансом продемонструвати деякі кращі речі, які може запропонувати Румунія. Поки що можна констатувати –  були спроби розмістити вина в елітних магазинах і мережах, деякі елітні ресторани вже внесли румунські вина в карти… Це довгий шлях. Усі покупці, які скуштували румунські вина, були в захваті, але, на мою думку, це все-таки занадто великий ризик без комунікаційної кампанії для підтримки імпорту. Щодо Угорщини – у них самих чудові вина і дуже націоналістичний ринок, а імпорт все ще становить невелику частку від загального обсягу. Вони ніколи не погодяться на нижчу якість, ніж те, що ми зараз туди експортуємо. І я думаю, що спільна румунська та угорська історія в Трансильванії дуже допомагає. І, звичайно, контакти, люди. Не забуваємо, приміром, такий позитивний факт, що румунський винороб Балла Геза є там професором і кілька років тому був визнаний в Угорщині виноробом року.

Доводилося зустрічати думку, що в деяких країнах румунське вино, виготовлене з місцевих сортів, продається краще, коли сорт винограда не домінує на етикетці, а є назва, адаптована до того чи іншого експортного ринку. Адже деякі імена сортів, що важко вимовляються, відлякують вайнловерів. Що ви радите своїм клієнтам/партнерам?

Навчіться вимовляти!)) Ну, я принаймні трохи жартую, оскільки це неможливо без зусиль румунських промоутерів – і ми повертаємося до того, хто і як має це вирішувати. Думаю, моя основна порада – не хвилюватися. Ви можете почати з того, що називаєте Feteasca «phe-tess-kah» замість «phe-teh-‘ass-kah». Скуштуйте і, якщо вам подобається, поділіться! З часом ми допоможемо покращити вимову. Вважаю, що адаптація назв до бренду, щоб легше вимовляти, не принесе користі ні місцевому румунському винограду, ні його споживачам у довгостроковій перспективі. Може, поставити на етикетці фонетичний переклад?

До речі про сорти, Румунія постраждала від філоксери і більшість місцевих лоз були замінені на французькі сорти. Чи лишилися автохтони, скільки їх? Можете описати найцікавіші профілі білих та червоних – на ваш смак? Наскільки сьогодні вони популярні і адаптовані до кліматичних змін?

Існує близько 127 місцевих сортів винограду, що зафіксовані офіційно, але багато з них були народжені за останні 70 років у науково-дослідних інститутах. Я б сказала, що залишилося близько 20 або 30 старих сортів винограду, з яких менше 15 настільки популярні, щоб вирощувати їх у значних кількостях. Сімейство Feteasca – Альба (Біла), Регала (Королівська) і Неагра (Чорна) – є основою місцевих сортів, разом з кількома сортами винограду, які є вихідцями з Молдови – Grasa de Cotnari, Francusa, Busuioaca de Bohotin, Galbena de Odobesti, Plavaie, Zghihara, а також з Трансильванії – Mustoasa de Maderat, Cadarca тощо. Потім у нас є Tamaioasa Romaneasca, яка поширена по всій країні і росте тут тисячі років. Хоча нещодавно було визначено, що вона генетично належить до Muscat au petitgrains blancs, і Cramposie – який завдяки народній, а потім і науковій селекції став Cramposie Selectionata. Є також кілька сортів винограду, народжених відносно недавно – 30-70 років тому, які дають чудові результати – Sarba, Novac, Negru de Dragasani та нещодавно народжений Alutus. Сподіваюся, що власники виноробень і науково-дослідні інститути об’єднають свої зусилля, щоб відродити деякі старі сорти, які зараз майже не культивуються.

Керолайн Гілбі (Caroline Gilby) MW пише, що залишається високий комерційний попит на Піно Грі та Піно Нуар, які представляють «спосіб потрапляння румунських вин у келихи споживачів, наприклад, під ‘I Heart’ label” , винного бренду з найвищими показниками продажів, що належить Freixenet Copestick». Чи не дискримінаційне це висловлювання з огляду на локальні сорти, що стають дедалі популярними у світі?

Успадкована структура виноградників близько двох десятиліть тому включала величезні площі під Піно Грі та Піно Нуар. Наші винороби використовували досить традиційний підхід до Піно Грі (сучасні впливи привели до маркування вина Піно Гріджіо) і більш сучасні стилі для Піно Нуар. Тож обидва знайшли захоплених споживачів у Великобританії та кинули тінь на місцеві сорти. Але мода, звичайно, змінюється, навіть якщо в деяких випадках це може зайняти більше часу. Cramele Recas вже успішно продає місцеві сорти – незважаючи на те, що не кожен може правильно ці назви вимовляти))).

Поговоримо про канали сбуту? Є думка, шо вино з малознайомого сорту і незнайомої країни вимагає «ручного продажу». Орієнтація на елітні ресторани може бути шляхом виходу на інші іноземні ринки, де вино продається за рекомендацією сомельє, знайомого з історією румунського вина. З іншого боку, в британських ресторанах ціна на таке вино може сягати 35-40 фунтів стерлінгів. Але чи багато бажаючих ризикувати грошима і враженнями від обіду?  То чи не ефективніше спочатку заходити на поліці супермаркетів, де вайнловер за значно меншу ціну може спробувати незнайоме вино, а вже потім замовити в ресторані, –  що скажете? Чи є це кращим шляхом для малих виноробів, яким, на думку експертів, показаний ринок Великобританії, але навряд чи надто подобаються умови тамошніх трейдерів?

Ми вже підійшли до цієї теми, тому перейдемо до висновку. Я вірю в обидва канали, які просуваються від низьких полиць роздрібної торгівлі, водночас орієнтуючись на елітні магазини та ресторани з чудовими, але доступними винами. Та на сьогодні це значно вище 30-40 фунтів стерлінгів, які ви згадали, оскільки ще ціна льоху зазвичай становить 10-15 євро, а може досягати 25-30 євро. Але вина вищої якості, що включають інші націнки, більш правдоподібні для цієї історії, щоб отримати всіляку підтримку від виноробень, від семплінгу до запрошених сомельє, від навчання персоналу до друкованої інформації тощо.

Випливає наступне питання: інституція амбасадорів, – які здатні знайомити з румунським вином споживача біля полиць магазинів, в ресторанах або на виставках та дегустаціях – яким чином формується? Чи підтримується цей рух виноробами? Розкажіть про ваш власний досвід з цією місією та колаборації з виноробнями та об’єднаннями, якщо можна.

Офіційних послів румунського вина на даний момент немає. Можливо, є деякі, хто виконує ролі в міжнародних професійних організаціях, від винних експертів до сомельє, є любителі вина та виноробні підприємства, які намагаються просувати румунське вино, але це наразі все. Румунська виноробна промисловість має організуватися та почати діяти якомога швидше, залучаючи всіх – я б сказала, пропорційно потужності своїх підприємств. Хоча особисто у мене вже є чудовий досвід роботи з партнерами  по проєкту WinesOfRomania.com, платформи та багатьох інших опцій, заснованих мною майже два з половиною роки тому.

Як ви і сказали, виноробна промисловість Румунії страждає від відсутності підтриманого державою та потужним бізнесом маркетингового органу, який представляв би світу унікальні сорти винограду країни та довгу історію виноробства. Вина Румунії просувається персоналіями, серед яких на сьогодні ваше ім’я звучить найголосніше. У 2021 році ви досягли важливої ​​віхи, отримавши ступінь доктора в маркетингу. І серед найсильніших переваг співпраці з вами називають розробку інноваційних стратегій, унікальних комунікацій та організації виняткових заходів. Можете розповісти хоча б коротко про найбільш яскраві і вдалі? Зокрема – про вашу не так давно опубліковану книгу, яка також є дієвим інструментом маркетингу.

Можу перелічити кілька чудових моментів: від дегустації, яку ми провели з Carrefour Romania в Нью-Йорку напередодні Нового року, до участі всього журі Mundus Vini у дегустації румунських вин. А потім були ярмарки, виставки та дипломатичні заходи, де справді дуже шанувалися румунські вина. Але я думаю, що кращі моменти ще попереду, і я обіцяю не заспокоїтися, доки румунське вино не отримає визнання, на яке воно заслуговує. Щодо останньої книги – «Взаємозв’язок між брендом країни та брендом румунського вина. Неортодоксальний підхід» (The Relationship between Country Brand and the Romanian Wine Brand. A heterodox approach) – це був вінець мого навчання і, по суті, є скороченою версією моєї кандидатської дисертації. Це інструмент, який я зробила доступним для всіх виробників вина, які намагаються зрозуміти, як, чому та скільки часу знадобиться, щоб румунське вино здобуло визнання. Я сподіваюся її незабаром перекласти, адже  вважаю, що це академічний інструмент, який може допомогти іншим виноробним країнам, що розвиваються, таким як Чехія, Болгарія, Албанія та інші.

Як виникла ідея RO-Wine, The International Wine Festival of Romania – одного з ваших відомих івентів. Яка у нього динаміка – кількісна і якісна? Які подальші плани?

Ідея фестивалю полягала в тому, що румунські вина найкраще зарекомендують себе, якщо їх поставити поруч із міжнародними винами, на тому ж рівні цін та іміджу. Тож, надихнувшись ярмарками та виставками, які бачила по всьому світу, я вирішила представити абсолютно всі виноробні в однаковому форматі – однакові розміри стендів, однакова реклама, однакова кількість вин для проби. Результати були чудовими, і я вважаю, що першої мети було досягнуто – румунські виробники дійсно знаходяться на одному рівні з новими та старими виробниками як зі Старого, так і з Нового світу. Згодом фестиваль розрісся, тепер уже стало традицією щорічно проводити його в самому центрі Трансильванії, у Клуж Напока (Cluj Napoca).  Він перетворився з місця розваг на місце навчання масового споживача культурі вина.  Тут демонструються нові тенденції, нові вина, нові етикетки, а іноді навіть нові виноробні.

Кажуть, виноробна Румунія сповнена дивовижних особистих історій. Той же замок виноробні Jidvei, або виноробня, що належить нащадкам румунського принца – такі об’єкти – щасливий сон маркетолога. Але нам доводилося чути думку, що румунам для успіху варто витрачати більше грошей на маркетинг і комунікації. Чи справа не в грошах? Які ваші рекомендації?

Так, то переважно питання фінансових інвестицій, я б сказала, що гроші вирішують 80% проблем. Але ще одна проблема полягає в тому, щоб змусити виробників працювати на імідж разом. І, що дуже важливо, узгодити цілі. Бо якщо один із них хоче просувати румунські вина в Німеччині, інший у Бельгії, двоє націлені на Південну Америку, а ще один на Японію, ми нікуди не зрушимо.

Крім того, перш, ніж розпочати спілкування на ринках, збір даних має вирішальне значення: необхідно проаналізувати й зважити можливості, розробити стратегії. Потрібно зробити багато кроків, перш ніж сісти в експортний поїзд, і бездумні витрати можуть призвести до катастрофи. Ми повинні почати з серйозного SWOT-аналізу, підрахувати, зібрати ресурси і лише тоді розпочинати кампанію. Це довгий і виснажливий шлях, але є ознаки того, що деякі зрушення починають відбуватися в Асоціації виробників та експортерів вина. WinesOfRomania.com і RO-Wine, я та моя команда надамо доступ до всіх наших ресурсів, якщо нам представлять надійний план дій.

Проєкт нашої медіа-групи – Wine Travel Awards, – який розпочинає четвертий сезон, задумувався для просування винних та алкогольних брендів через винний туризм. На наш погляд, для таких країн, як Румунія, Україна, Молдова, Грузія чи Вірменія, виноробство яких іде у форваторі вин Старого світу (як би олдскульно не звучав цей термін на чиюсь думку, чіткіше не скажеш), а на ринку кількісно домінують невеличкі виноробні, винний туризм є найкращим інструментом, за допомогою якого можна підкоряти серця вайнловерів і досягати впізнаваності на міжнародному ринку. Згідно даних з ЗМІ, з майже 250 комерційних виноробних підприємств Румунії близько 40 можуть підтримувати винний туризм. І ось ми бачимо в Румунії зростання активностей туристичних агенцій, що пропонують винні тури для румунських та іноземних туристів. Наскільки поширені такі колаборації, чи є статистика по винному туризму в Румунії? Як особисто ви вбачаєте роль винного туризму в просуванні румунських вин?

Насправді, 40 виноробень, які пропонують проживання, можуть виглядати слабеньким числом. Але зважте, що вони з’явилися  менше двадцяти років тому і, можливо, навіть менше десяти чи п’ятнадцяти.. Пріоритети були іншими в останні роки. Спочатку потрібно було пересадити виноградники, потім привести виноробні до сучасних стандартів. А потім нам довелося заново відкрити все, в тому числі справжній потенціал наших місцевих сортів. Тож так, винний туризм у фазі молодості, але він швидко розвивається. Виноробні, які не інвестували у власні заклади гостинності, зазвичай співпрацюють з місцевими гостьовими будинками, готелями та курортами. У регіоні Деалу-Маре, який починається там, де закінчується спідвей, спостерігається швидке зростання кількості курортів, готелів і пансіонатів, отже ми на правильному шляху. І цей вид туризму матиме значний вплив на те, як румуни та іноземні туристи бачать румунське вино. Мистецтву та їжі, можливо, доведеться почекати, поки центральна чи місцеві організації не залучаться масштабніше, але я думаю, що час уже близько.

Раді будувати майбутнє з вашою підтримкою!

Фото: з архіву Марінели Арделеан

Досьє D+

Марінела Арделеан (Marinela Ardelean) є Executive MBA та PhD у галузі маркетингу. Хоча вона виросла в чарівному регіоні Марамуреш у Трансильванії, її пристрасть до теми вина та міцних напоїв розквітла під час перебування в Італії, що тепер є її другою домівкою. Серед її відомих досягнень — престижний титул Дами-Шевальє в Ордені Кото де Шампань та обрання Італійською академією шеф-кухарів для проведення курсів із сенсорного аналізу і поєднання вина та їжі. Її співпраця з найкращими операторами галузі ще більше зміцнює її позиції на світовій арені. Виступаючи в якості рушійної сили для румунських вин, Марінела активно зміцнює їх репутацію та сприяє справедливому позиціонуванню Румунії серед європейської виноробної еліти. Для Drinks+ Media Group велика честь – бачити Марінелу Арделеан у спільноті Wine Travel Awards. І велика радість – оголосити, що вона стала переможцем у сезоні 2023-2024 у номінації Wine & Food Influencer в категорії Expert Opinion.

⇒ Приєднуйтесь до наших соцмереж ⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook: https://www.facebook.com/uadrinks
• Instagram: https://www.instagram.com/drinks.ua/ 
• LinkedIn: https://www.linkedin.com/company/drinks-media-group

Марінела Арделеан  у світі вина заслужила репутацію яскравого лідера, який виборює світле майбутнє румунських вин. За її звитягу, самовіддачу, а подеколи й мужність у відстоюванні позицій румунського виноробства, її варто було б порівняти з Жанною д’Арк і оголосити Трансильванською Дівою. Оглядач Drinks+ поставила пані Арделеан кілька запитань, щоб пролити світло на сьогодення її боротьби та […]

Маленькими кроками, але впевнено виноробство України розвивається навіть у роки війни. І, звичайно, у цьому заслуга людей, які працюють у цій галузі.

Саме завдяки енергійним і патріотичним персоналіям вина нашої країни виходять на міжнародні обрії. Саме завдяки небайдужим ентузіастам закриваються навіть питання, які ганебно висіли десятиліттями. Так, буквально в перший рік війни завдяки дипломатичним зусиллям маленької команди небайдужих людей на Генеральній асамблеї International Organisation of Vine and Wine (OIV) в Мексиці було офіційно проголошено відновлення членства України в цій авторитетній міжнародній організації. Сьогодні помітні суттєві зміни у винному законодавстві України. А наші винороби отримують престижні нагороди на відомих винних конкурсах. Проаналізувати нинішню ситуацію в галузі і окреслити кроки для подолання проблем мав на меті онлайн семінар, недавно проведений головою «Укрсадвинпрому» Володимиром Печко. Під час цього заходу спікер озвучив цікаві дані міжнародного та внутрішнього ринків, якими з його дозволу ділимося.

Ключовими темами семінару стали: «Тенденції розвитку виноградарсько-виноробної галузі в Україні та світі»; «Внутрішні фінансові механізми сталого розвитку виноградарських підприємств»; «Управління сталим розвитком виноградарсько-виноробної галузі: зовнішні управлінські рішення та фінансові трансформації».

Аналітика свідчить, що за період 2020-2023 рр. світові площі виноградників скоротились. І дослідники вважають, що ця тенденція буде зростати, адже над планетою нависла кліматична криза, про яку роками попереджали вчені. Зливи, сильна спека, невчасні заморозки, град – все це впливає на виноробні регіони, а деякі з них скоро можуть стати непридатними для вирощування винограду.

Дещо знижується й світове виробництво вина. Але серед лідерів, за даними 2023 р., залишається Франція (20%), за нею слідують Італія (16%), Іспанія (12%), Чилі (5%), Німеччина, Аргентина, ПАР і Австралія дають по 4%, Португалія 3%, решта країн – 18%.

Порівняно з попередніми роками дещо знизилося споживання вина. Але й тут є свої лідери. Так, у США споживається 33,3 млн гл, у Франції – 24,4, в Італії 21,8 млн гл.

Щодо торгівлі вином – спостерігаємо за зниженням обсягу, але зростання за вартістю. Зросла середня ціна світового експорту вина, на сьогодні вона складає приблизно 3,5 євро/л.

Лідер серед світових експортерів вина за вартістю у 2023 є Франція. Друге місце посіла Італія, третє – Іспанія.

Лідером серед імпортерів за вартістю є США, за нею йдуть Великобританія та Німеччина.

Щодо динаміки показників виробництва винограду в Україні у 2000-2022 рр., то тут ми маємо наступні цифри ⇓

Як бачимо, за останні роки площа дорослих виноградників зменшилася практично втричі, виробництво – вдвічі, а на третину зросла урожайність.

Динаміка обсягів виробництва та споживання вина в Україні, 1995-2022 рр. виглядає наступним чином ⇓

За останні роки в України відбулося скорочення площ виноградників, більшою мірою це пов’язано з активними бойовими діями, руйнуванням інфраструктури та природних ресурсів, окупацією частини українських територій агресором. Брак державної підтримки, недостатня забезпеченість фінансовими ресурсами, низькі закупівельні ціни на виноград технічних сортів також впливають на виноградарсько-виноробну галузь. Але, все ж таки, не дивлячись на усі зовнішні та внутрішні чинники, в Україні з’являються нові виробники та нові бренди. В тому числі бренд Вина України, який бере участь у найавторитетніших виставках і завойовує місця на полицях магазинів як на Батьківщині, так і далеко за її межами.

Структура виробництва виноробної продукції в Україні (2021-2023) виглядає так: вина натуральні 42%, вина ігристі 25%, вина кріплені 6%, коньяк 21%, вермути 6%.

Поки що складно казати про подальші тенденції, але наразі у світі набуває популярності концепція сталого розвитку, суть якої у балансі між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь. Концепція базується на трьох основних компонентах: економічному зростанні, соціальній справедливості та екологічній стійкості. Наразі Україна теж рухається у цьому напрямку.

Основними складовими сталого розвитку є: збереження біорізноманіття, органічне виноградарство, раціональне водокористування, управління відходами, створення робочих місць, освіта та навчання, підтримка місцевих громад, збереження культурної спадщини, етичне управління, дотримання регуляторних вимог, корпоративна соціальна відповідальність, стратегічне планування. Але для втілення всіх пунктів повинні працювати певні інструменти:

• Державні субсидії та гранти
• Податкові пільги
• Пільгові кредити
• Інвестиційні фонди
• Міжнародні гранти та допомога
• Зелені облігації
• Партнерства з приватним сектором
• Екологічне страхування
• Кооперативні фінансові механізми

У 2005 році Кабінетом міністрів України було підписано постанову «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства». Постанова позитивно впливала на розвиток галузі, проте, з 2022 року практично не фінансується державою.

Майже така ж невтішна доля й у інших постанов. Наприклад, постанова від 21 червня 2022 року «Деякі питання надання грантів бізнесу», яка передбачає порядок надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, на жаль, програма має «вузький» фокус, дотації передбачені лише для насаджень.

Втім, деякі лояльні зміни у законодавстві відбуваються: якщо раніше статус винороба міг одержати лише той, хто виробляє вино з власноруч вирощеного винограду, або плодів, ягід чи меду, то тепер до виноробів можуть бути зараховані також виробники, які створюють власне вино з придбаної сировини; спростився процес отримання ліцензії; а ті, хто виробляють вино з власноруч вирощеного винограду, з якого надалі створюють виноматеріал, більше ніяких ліцензій на продаж не потребують.

Але, якщо ми кажемо про сталий розвиток, галузь потребуватиме більш глобальної підтримки. Звісно, в країні йде війна, але виноробство може і повинне стати стратегічною галуззю національної економіки. На сьогодні обсяги наявної державної підтримки виноградарів та виноробів, на жаль, не дозволяють українським виробникам масово конкурувати з європейськими колегами. І все ж ми бачимо, що навіть в ці складні часи бренд українського вина має суттєвий потенціал і навіть очевидну динаміку зростання.

Маленькими кроками, але впевнено виноробство України розвивається навіть у роки війни. І, звичайно, у цьому заслуга людей, які працюють у цій галузі. Саме завдяки енергійним і патріотичним персоналіям вина нашої країни виходять на міжнародні обрії. Саме завдяки небайдужим ентузіастам закриваються навіть питання, які ганебно висіли десятиліттями. Так, буквально в перший рік війни завдяки дипломатичним зусиллям […]

 Для танго потрібні двоє. І в будь-яких продажах – хоч то вино, хоч винні тури, – має скластися тандем. Одного з тієї пари ми знаємо точно: це той з нас, хто пропонує. А хто ваш візаві? Чи відомі портрети вашої цільової аудиторії? Їхні вподобання та смаки?

Роберт Джозеф (Robert Joseph), відомий автор книг, редактор-консультант і колумніст Meininger’s Wine Business International., який останнім часом взявся за випуск власних вин, дослідив споживацький ринок і створив галерею яскравих портретів вайнловерів. Ці спостереження стали часткою його нової книги Wine Thinking, що побачить світ влітку цього року. А поки тезами про аудиторію винного туризму пан Джозеф поділився з гостями Церемонії нагородження переможців Wine Travel Awards 2023-2024  у Лондоні. До речі, переможці Wine Travel Awards одержать перші примірники Wine Thinking.

У своїй захоплюючій презентації в Лондоні під назвою «Винний туризм: переваги та виклики» Роберт Джозеф виклав яскраві лайфхаки для професіоналів галузі. Від залучення любителів вина різних поколінь і психографічних профілів до навігації в нюансах винного туризму, – оздоблений гумором досвід пана Джозефа сяє наскрізь. Як і в усіх його роботах на читачів чекає яскраве поєднання дотепності, елегантності та практичних рекомендацій від цього досвідченого експерта.

«Моє просте повідомлення полягало в тому, що суть винного туризму, як і вина, – не лише що і хто пропонує. Справа в тому, кому саме ця радість адресована. Я показав свої вина – французьке Шардоне le Grand Noir і моє грузинське K’AVSHIRI  – і зазначив, що не очікую, аби ці два вина купували ті самі люди. Le Grand Noir зі знайомою назвою винограду на етикетці сподобається багатьом людям, як і його ціна – 12 доларів. K’AVSHIRI коштує майже утричі дорожче, і має етикетку, яка буде зрозуміла не кожному. Отже, мені потрібно продавати їх по-різному. І це може означати, що мені потрібно запропонувати підходи, різні види винного туризму. Щоб краще проілюструвати це, я покажу кількох персоналій із книжки, яку видаю цього року.

Дивак Годфрі

Годфрі – любитель вина. Черпає інформацію про все це у книгах про вино, журналах, блогах та на онлайн-форумах і купує пляшки в багатьох серйозних спеціалістів, а іноді й на аукціоні. Хоча, на жаль, не може собі дозволити пити усі ті вина, які хотів би. Спілкується про вино онлайн з однодумцями, але у нього не так багато друзів, які поділяли б його пристрасть. Хіба що дружина чи дорослі діти. Рідко, якщо взагалі вживає, міцні напої. Втім, іноді любить хильнути солодовий віскі.

Отже, якщо до вашої виноробні завітав в якості туриста Годфрі, то майте на увазі, що він – винний ентузіаст, якому може знадобитися багато інформації про те, як виготовляється вино ґрунт, бочки тощо. Він представляє когорту лише з 5–10% тих, хто п’є вино. Але подібні до нього – то левова частка винних туристів. Гарною ідеєю може бути наявність технічних листів для таких Годфрі. Крім того, не розповідайте йому те, що він уже знає, коли зрозуміли, що він – той самий просунутий ентузіаст.

Нервовий Норман

Норман – послідовник, який живе в страху не вписатися в тему або бути викритим як невіглас. Найбільший виклик, коли його просять вибрати вино для решти гостей за столом. А коли бачить, що цього не уникнути, робить усе можливе, щоб згадати, що всі пили минулого разу. Відомо, що більшість замовляють бордо, середньоцінову Напу, каберне та шаблі, як безпечний вибір. Сомельє люблять Нормана, тому що він реагує на їхні пропозиції, і він любить їх, тому що вони звільняють його від гачка самостійного вибору. Чесно кажучи, він не надто багато полюбляє якісь конкретні напої, але він взагалі не дуже багато що любить.

Норман почувається невпевнено у винній темі. Йому може знадобитися інформація, але він не збирається задавати багато питань. Тож друковані матеріали та написи на стінах можуть йому зімпонувати.

Чуттєва Серена

Серена, перш за все, нонконформістка, яка ставить чуттєвість і естетику понад усе. Все це має виглядати, пахнути, відчуватися… по-особливому. І в різних проявах. Тому важливі нові враження – від незнайомих вин (назви яких вона цілком може забути) до винахідливих коктейлів від її улюбленого міксолога, якому вона часто каже «Порадуй мене!». Форми пляшок – від прованської троянди до горілки преміум-класу – приваблюють її, але подорожі – або місця, куди вона хоче поїхати – також мають великий вплив на її вибір. Тож зараз вона досліджує текілу, мескаль і піско, а також уругвайський таннат.

Серена дуже дбає про естетику. Презентація гарного вина в мінімалістичній обстановці може їй не підійти. І вона обов’язково помітить те, як одягнений персонал тощо. Отже, відкриваючи перед Сереною двері, подбайте про візуальні деталі.

Консервативний Карлос

За своєю посмішкою Карлос приховує, що йому подобається контролювати ситуацію та спостерігати за життям на відстані. Він не такий захищений, як здається, і побоюється змін або незнайомого. У нього цього і так більш ніж достатньо, щоб вести бізнес, виконуючи свою досить відповідальну роботу. Він може дозволити собі їсти та пити більшість того, що пропонується в його улюбленому – і дуже стабильному – ресторані, але він, як правило, дотримується вибору того самого віскі – Chivas і червоного вина – Rioja Reserva з їжею, що так само передбачає ті ж самі варіанти стейка або морського язика. Ніщо з цього – в тому числі ресторан – ніколи не підводило його, і він не бачить причин ризикувати, щоб таке сталося.

Тобто Карлосу подобається знайоме. Чи пропонує йому виноробня щось таке, що він впізнає та почуватиметься комфортно? Якщо ваше вино виготовляється з місцевого винограду, було б корисно запропонувати пул, створений з реплік на популярні вина, на які ваші зразки можуть бути схожими.

Генрі Хіпстер

Генрі менше турбується про те, «де» (вина, міцний алкоголь чи пиво), ніж «хто» і «як». Йому важко було б перерахувати багато назв вина чи сортів винограду. Але він добре усвідомлює «контекст» будь-якого вина (Він же політик. Отже, жодних глобальних компаній чи країн із сумнівними правами людини). Знає багато відважних виробників-новаторів, яких часто називає по імені. Живе у великому мегаполісі та часто п’є у «розкішних» винних барах, коли, зрозуміло, не насолоджується кавою чи пивом у барах, які спеціалізуються на цих напоях. Любить заходи з натурального вина. Вдається до відкриття «складних» смаків з друзями-однодумцями.

Резюмуємо не всі повинні стежити за модою, але варто пам’ятати, що є винні туристи, які шукають щось інше. Як експериментальний оранж, наприклад.

Ентузіаст Емма

Емма підхопила винну лихоманку. Її запросили на дегустацію і вона була зачарована різницею між усіма пляшками. Тепер вона записалася на курс WSET і почала слідкувати за винними подіями. В своєму прагненні вчитися, вона готова спробувати будь-що, але так і не закохалася в натуральні вина – крім хіба що Pet Nat, який їй дуже сподобався. Проблема Емми полягає в тому, що, окрім сесій курсу, ще не знайшла кращого варіанту навчання; вона не полюбляє журнали і не хоче збирати полиці, повні книжок. Вона п’є коктейлі, коли буває на вечірках, але справді віддає перевагу вину.

Емма дуже хоче вчитися. На відміну від Нормана, вона вас запитає. Але те, як їй відповідають, має значення. Отже розповідайте інформативно, але не занадто технічно.

Ощадливий Тео

Тео живе «між стосунками», тягнучись до життя середнього класу, яке він насправді не може собі дозволити. Тому завжди шукає вина, про які дізнається з газет та Інтернету. Він любить вигідні пропозиції в супермаркетах і онлайн-розпродажі. Він також заходився купляти безпосередньо у виробників, але не в тих, що мають облаштовані дегустаційні кімнати. Він любить розповідати будь-кому, хто його слухає, що більшість цін на вина завищені, і що жодне справді не має коштувати дорожче £7 або £8 $10 або $12.

Пиво часто стає більш привабливим, бо дешевшим, варіантом для Тео, ніж вино. Тео хотів би купити вино преміум-класу, але не може собі цього дозволити. Які у вас «пакети» припасені для нього?

Insta-Імоджен

Живе в Instagram і TikTok, фотографуючи одяг, у який вона одягнена, місця, де вона буває, а також все, що вона їсть і п’є. Не менш важливо, що її поведінка часто зумовлена або «зазнала впливу» зображень та кліпів, які її друзі опублікували на цих платформах. Отже, існує висока ймовірність того, що коктейль чи троянда, які вона тримає в келиху, або той факт, що вона перебуває в цьому барі, а не в іншому, мають якесь відношення до того, що вона побачила на екрані. І ні, вона має обмежений інтерес/знання про вина, алкогольні напої та пиво, але вона готова спробувати щось нове, якщо це те, чим захоплюються її друзі. Вона каже, що вона дбає про «природні» речі, але із задоволенням споживає RTD та трохи фастфуду. Вона хоче робити незабутні зображення. Що ви можете запропонувати, окрім виноградників і бочок, щоб дозволити їй це здійснити

Натякну приміром, у «Торреса» була модель, за якою відвідувачі могли на виноробні замовити листівки зі зробленими ними фотографіями. При цьому виноробня надсилала їх, сплачуючи за доставку, тому що це був чудовий маркетинг для них.

Допитливий Кріс

Спостерігаємо одержиму захопленість вином. Кріс ненавидить пити те, що п’ють усі (бренди, популярні сорти).  Любить крафтове пиво та незрозумілі міцні напої (знову ж таки, не з масових брендів). Коктейлів не готує. Полюбляє читати в Інтернеті та робити власні відкриття та знайомити з ними своїх друзів. Але розчарований тим, що більшість повертається до пиття того, що вони вже знають. Кріс хоче чогось іншого.

Що ви запропонуєте, чого він не може знайти будь де Можливо, старі вінтажі чи експериментальні кюве Розумні виноробні використовують дегустаційні кімнати для дослідження оцінки продукту від саме таких споживачів. Можна заразом провести тестування етикеток і цін. І, звичайно, вин, щоб побачити реакцію відвідувачів.

Керрі

Керрі подобається отримувати її «спеціально вибраний мікс» – десяток чудових пляшок щомісяця. Поцікавтеся, що він містить. Звичайно, одні вина їй подобаються більше, ніж інші. А є такі, які вона ніколи не пробує, тому віднесла їх до подруги в подарунок, коли пішла в гості на вечерю. Керрі часто переглядає каталог, який приходить разом з коробкою вин, але рідко відчуває потребу замовляти з цього щось інше. Друзі сказали їй, що вона може отримати аналогічні вина з місцевого супермаркету за набагато нижчу ціну, але вона згадує, що коли знаходить винні полиці, як там складно орієнтуватися, тож і надалі віддає перевагу простоті щомісячної доставки.

Зауважу, що американські виноробні дуже добре перетворюють відвідувачів на постійних клієнтів, записуючи їх до членів «клубу». Європа робить це повільніше. Ключ полягає в тому, щоб запропонувати щось дійсно привабливе. Залучайте різні вина,  орієнтуйтеся на події. Можливо, спрацює асоціація з іншими не винними компаніями.

Ларрі Look-At-Me

Ларрі не багато знає про вино, але знає імена – і може собі їх дозволити. Як і його друзі, любить дорогий солодовий віскі. Вино – це не стільки напій, скільки елемент стилю життя Ларрі, як його машина і дорога вертушка, яка включена, але він рідко крутить вінілові альбоми, які купляв в останні роки. Донедавна у нього було дуже мало пляшок вдома, але його дизайнер, коли робив ремонт квартири, включив у проєкт винний холодильник, що має тепер заповнюватися послужливими людьми з розташованого поруч спеціалізованого магазину. Сомельє в улюбленому ресторані Ларрі знає, які вина тому подати. І Ларрі радий дозволити йому це зробити.

Важкі пляшки через неекологічність вийшли з моди, але не забувайте, що деякі люди віддають їм перевагу, бо це виглядає дорого. Отже, вино для Ларрі – спосіб похизуватися. Що б ви запропонували таким відвідувачам (звісно ж, якщо ваша мета – не тільки заробити гроші).

Колекціонер Карл

У Карла майже безмежні кошти, які можна витрачати на вино – як і у більшості з його друзів. Платить консультанту, але ще читає інформаційні бюлетені, щоб бути в курсі. Він пильно стежить за тим, які вина і яких виробників «варто» мати у своєму підвалі. Це вино завжди буде найвищої якості та репутації (навіть якщо тільки серед експертів і коллег-колекціонерів). Раритет для нього привабливий. Захопився серйозним віскі – в тому числі японським, цікавить і рідкісний бурбон, і преміальна текіла. Буде пити коктейлі, але вони, як правило, традиційні – сухі «Мартіні», «Кривава Мері», «Маргарита». Вживає пиво, але лише зрідка і мало піклується про це.

Можливо, ваше вино не є продуктом найвищого класу, який прагнуть придбати такі «колекціонери». Але ви все одно можете знайти серед них своїх відвідувачів. Як ідея для них – мати набір вінтажних виробів або етикеток.

Prosecco Penny

Пенні п’є вино відтоді, як це стало для неї легально, у тому числі у Європі.

Насолоджується просекко, піно гріджіо, шардоне та рожевим з однокурсниками. Завжди намагається купувати так дешево, як можливо. Рідко п’є червоне, але любить мерло та піно нуар. Її друзі-чоловіки віддають перевагу більш насиченому смаку і максимальній міцності – тобто червоним, включаючи купажі та витримані в бочках для бурбону. Вино часто використовують для «попереднього завантаження» перед виходом до клубу, де вона буде пити міцні напої. Вона побоюється, щоб її не спіймали на будь-чому соромному через смартфон друга чи незнайомця. Їй подобаються RTD і, якщо є нагода, якісні продукти коноплі. Відверто зізнається, що мало знає про будь-які напої.

Що ви можете запропонувати тим, хто тільки починає захоплюватися вином?

Еколог Едвард

Дійсно піклується про те, що відбувається з планетою. Він їздить на велосипеді коли завгодно, пересувається залізницею і уникає польотів. Він захоплюється переробкою і бере на замітку цінності, пов’язані з місіями компаній, чиї товари та послуги він купує. Він ніколи не купить важку пляшку вина і завжди шукає органічну сертифікацію. Але… він насправді не дуже цікавиться вином, не читає про це і лише смутно усвідомлює, що то – біодинаміка. Однак відновлюване сільське господарство тепер на його радарі. Він надає перевагу малому сімейному бізнесу якомога ближче до місця, де він живе. І інстинктивно не довіряє всім великим компаніям.

Ви екологічно чисті? Органічні? Регенеративні? Біодинамічні Як це повідомити людям, які турбуються про ці речі, навіть, якщо достеменно не знають, що вони означають?

Твереза Саманта

А що ви можете запропонувати непитущій Саманті? Тій, яка подорожує з любителями вина, але не любить алкоголь, в тому числі вино. Або тому, хто через стан здоров’я не може пити це? Або дитині? Що їм робити, поки інші відвідувачі зайняті дегустацією?

Отже, читаємо Wine Thinking і думаємо.

 Для танго потрібні двоє. І в будь-яких продажах – хоч то вино, хоч винні тури, – має скластися тандем. Одного з тієї пари ми знаємо точно: це той з нас, хто пропонує. А хто ваш візаві? Чи відомі портрети вашої цільової аудиторії? Їхні вподобання та смаки? Роберт Джозеф (Robert Joseph), відомий автор книг, редактор-консультант і […]

31-й випуск Concours Mondial de Bruxelles, одного з найбільш значущих і впливових винних конкурсів-«мандрівників» у світі, став історичною віхою, оскільки вперше був організований на американському континенті – в місті Леон, штат Гуанахуато, Мексика. Drinks+ був у центрі подій і готовий поділитися всіма подробицями.

Особливості та результати конкурсу

Протягом трьох днів – 7, 8 та 9 червня – під керівництвом посла CMB у Мексиці Карлоса Борбоа Суареса (Carlos Borboa Suárez) місто Леон приймало 31-й Concours Mondial de Bruxelles (CMB). Захід відбувся за зачиненими дверима у просторому Poliforum de León, де близько 7500 червоних і білих вин з 42 країн були продегустовані наосліп 350 професійними дегустаторами. Слід зазначити, що на конкурсі було зареєстровано близько 620 мексиканських вин. Інші зразки з різних країн світу були зібрані у штаб-квартирі конкурсу в Брюсселі та доставлені до Мексики з Європи двома літаками.

Але чому саме Мексика була обрана для першого американського видання CMB? Відповідей декілька і всі пов’зані із розширенням діяльності СМВ на американському континенті. З 2017 року організатори конкурсу проводять México Selection by CMB, національний конкурс вин і алкогольних напоїв, популярність якого з кожним роком зростає. Крім того, CMB Experience представили в Мехіко перший винний бар від CMB, а також CMB Wine Corner у міжнародному аеропорту Мехіко. На цих двох локаціях завжди можна скуштувати вина медалістів конкурсу. А ще, саме з 4 по 9 червня в Леоні проходив тиждень вина – Semana del Vino, який і співпав з датами проведення Concours Mondial de Bruxelles.

Бодуен Аво (Baudouin Havaux), президент CMB, у своєму зверненні у перший день форуму підкреслив, що пишається вибором Мексики як майданчика для проведення конкурсу та відзначив значний розвиток виноробної сфери країни, різноманітність її сортів та високу якість вин. Пан Аво підкреслив, що мексиканські вина заслуговують глобальної уваги, а 350 міжнародних суддів конкурсу стануть послами винного туризму регіону.

Карлос Борбоа Суарес, директор СМВ у Латинській та Північній Америці, додав: «Координація одного з найважливіших у світі винних конкурсів у Мексиці є великим досягненням для Гуанахуато та всієї країни, що підтверджує гідне місце у світовому виноробстві».

А від себе, як безпосереднього учасника події, додамо, що організація конкурсу була бездоганною. Дегустації проводилися наосліп, щоб забезпечити повну анонімність вин, а єдиним наданим показником був вінтаж. Для деяких зразків стояла примітка – tank sample, тобто вино ще не розлито в пляшки. Оцінювали вина змішані комісії у складі п’яти-шести членів журі. Кожен день починався з калібрувального зразка білого та червоного вина для всіх членів журі та миттєвого оголошення середнього результату, а також найнижчого та найвищого балу серед всіх 350 суддів.

Камертон для налаштування винного бізнесу

А судді ж хто?) Це поважні та дуже професійні винні експерти, ретельно відібрані CMB, які представляли 45 національностей світу: байєри, журналісти, виноторговці, MW, академіки вина, енологи тощо. Важливо також додати, що, за суворими правилами OIV, з усіх представлених вин лише 30% у кожній категорії отримують медалі. Цей серйозний підхід іноді виглядає жорстким, що змушує деяких виноробів добре подумати, перш ніж відважитися на те, щоб представити своє вино на суд такого прискіпливого журі, лояльність якого ще й обмежена правилами. І так, насправді участь у CMB аж ніяк не гарантує перемоги. Але ті, хто тут її одержує, можуть дійсно пишатися – адже це одна з найвищих світових оцінок, яку здатен отримати виробник. І сьогодні все більша кількість освічених вайнловерів починає зважувати медалі, розміщені на етикетках амбітних виробників.

Крім того, Concours Mondial de Bruxelles в Мехіко підняв планку зацікавленості з боку учасників тим, що ввів чергову інновацію: цього разу міжнародне журі попросили не тільки оцінити кожне вино, але й надати особисті дегустаційні нотатки для кожного зразка в окремому полі коментарів спеціального електронного планшета. Пізніше ці коментарі аналізуються за допомогою штучного інтелекту французького стартапу Wine Space, задля створення профілів якості для кожного вина. Цей інноваційний підхід є першим у своєму роді, який використовується в такому великому масштабі. За словами організаторів Concours Mondial de Bruxelles, рішення змінити метод суддівства має на меті «революціонізувати» традиційне оцінювання вин і підвищити довіру до конкурсу як серед споживачів, так і серед виробників. Тож цього року виробники вина отримають вичерпний відгук та винний профіль від провідних експертів різних галузей за справді революційною системою, що, безсумнівно, стане у нагоді виробнику-учаснику конкурсу. Такий безпрецедентний фідбек від 350 експертів з різних галузей та материків – найточніший камертон для налаштування винного бізнесу.

Країни та вина

Детальніше розкажу про нашу комісію та вина, які дегустували. В нашій дуже зосередженій і скоординованій команді, яка складалася з представників Румунії, Франції, Греції, Мексики та, – ви ж здогадалися, – України, протягом трьох днів ми оцінили близько 130 вин із Франції, Італії, Хорватії, Китаю, Вірменії, Південної Африки та Іспанії.

Щодо результатів конкурсу, то вони справді інтригують: країна-господар Мексика увійшла до п’ятірки кращих за кількістю здобутих медалей. Китай також показав вражаючі результати, а Південна Африка вже декілька років поспіль нарощує “біцепси” – кількість нагород. Уругвай і Румунія стали головними міжнародними відкриттями, як в категорії червоних, так і білих вин. Загалом переможцями виявилися вина з усіх п’яти континентів, включаючи як традиційні виноробні країни, так і деякі менш відомі, такі як Болівія, Казахстан, Ліван і Перу.

Біле вино, яке набрало найвищий бал цьогорічного конкурсу, походить з Румунії, а найвище за рейтингом – червоне вино з Уругваю. Італія отримала найвищу оцінку за витримане вино, а Іспанія – за органічне. Помітним доповненням до цьогорічного конкурсу стала категорія повністю або частково деалкоголізованих вин, деалкоголізованих напоїв на основі вина.

Переможці – номінанти Wine Travel Awards

Ми також раді привітати із отриманими нагородами членів спільноти Wine Travel Awards. Серед медалістів вирізняється Молдова, яка представляє значну частину наших номінантів і левову частку переможців конкурсу в Мексиці – 20 (!) золотих (!) медалей.

Ще одна перемога – від молодої виноробні Tenuta Manoylo, яка цього року вийшла на міжнародну арену і після тріумфів на весняних світових змаганнях здобула золото і в Мексиці.

Відома румунська виноробня Jidvei Winery заслужено отримала золоту та срібну медалі. І цю неймовірну енотуристичну локацію  в Трансильванії ми рекомендуємо відвідати кожному, кого приваблює гарне вино на тлі неймовірного замку і розкішних пейзажів.

Детальніше про нагороди можна прочитати тут.

CMB: більше, ніж винний конкурс, це культурний хаб

Важливо додати, що CMB – це не лише міжнародний винний конкурс; це культурний центр. Завдяки різноманітним подіям, дегустаціям та професійним зустрічам команда CMB за багато років існування конкурсу створила платформу для поглиблення у різноманітність винних культур світу. А цей візит до Мексики був справді винятковим, насичений денними та вечірніми програмами, які надавали можливість дослідити її яскраву культуру, пікантну гастрономію та ще досі непізнане, принаймні нами))), вино.

Поглиблення у культуру виноробства розпочалося вже в перший день перебування на конференції під назвою «Вина з Мексики». Спікери Мануель Негрете (Manuel Negrete ES), майстер ASM і директор винного бару CMB, разом із Рамоном Велезом (Ramón Vélez ES), секретарем «Асоціації винограду та вина Гуанахуато», надали вичерпний огляд багатої винної спадщини Мексики та історії Гуанахуато як винного регіону. Наразі наша редакція готує інтерв’ю з цими професіоналами аби зануритися в цей новий винний ринок, а поки резюмуємо виступи і надаємо кілька цікавих фактів про винний ринок Мексики:

• винна історія цієї країни сягає 500 років;
• 8633 га виноградників;
• орієнтовна ринкова вартість 2 468 млн доларів США;
• 17 виноробних штатів, серед яких Гуанахуато займає 4 місце;
• кожна 10 пляшка вина, споживається в країні;
• 1,2 л споживання вина на душу населення;
• виробляється близько 80 607 тон винограду;
• понад 400 виноробень по всій країні;
• 463 медалі отримані на CMB.

Dos Búhos. Відкриваємо для себе Мексику

Незважаючи на джетлаг )), наш день продовжився насиченою екскурсією по виноробнях Мексики. 350 членів журі були розділені на невеличкі групи та у супроводі місцевої поліції відправились досліджувати відомий виноробний регіон Гуанахуато.

На нашу групу чекала виноробня Dos Búhos, розташована у мальовничих околицях центральної Мексики Ель-Бахіо з винним туром від власника Еріка Мейкотта (Eric Maycotte). Виноробня вирізняється своїм інноваційним підходом, елегантною лінійкою вин, а ще – свіжим петнатом, яким зустрічали гостей під час Welcome Drink, та норовливим оранжем, що дегустували разом із легким ланчем у затишному, досить прохолодному, на скільки це було можливо у мексиканську спеку))), саду.

Ключовими сортами для виробництва вин є Темпранільо, Мальбек, Мерло, Каберне Совіньйон і Сіра. А загалом до переліку сортів, які культивують у Мексиці, можна також додати Неббіоло, Пті Вердо, Гренаш, Зінфандель, Шенен Блан, Совіньйон Блан, Шардоне тощо.

Хоча Мексика відома своїми винами, виготовленими з міжнародних сортів винограду, вона також культивує деякі місцеві (автохтонні) сорти, але в незначній кліькості. З відомих місцевих – Mission (Misión або Criolla), Plavac Mali, Lenoir (Black Spanish).

Виноробня також проводить спеціальні заходи, від камерних зібрань до великих свят, створюючи чарівну обстановку серед вкритих виноградом пагорбів і приголомшливих краєвидів.

Самі ж вина Dos Búhos характеризуються високою кислотністю завдяки прохолодному та тривалому сезону дозрівання, а через розташування виноградників на досить високому  рівні – низьким рівнем алкоголю.

У своєму ексклюзивному інтерв’ю D+ Ерік Мейкотт описує мексиканські вина з Ель-Бахіо такими, що більш нагадають вина Старого світу. А щодо культури споживання вина, то вона швидко поширюється в Мексиці, приваблюючи відвідувачів виноробні, які прагнуть досліджувати вина з цього регіону.

«Протягом тижня ми приймаємо в основному міжнародних гостей, тоді як у вихідні зазвичай відвідувачі з Мехіко, Леона, Керетаро та місцевих районів. Я вважаю, що культура вина в Мексиці зазнає значних змін, і все більше людей відкривають для себе цей світ вина. Мексиканських споживачів все більше приваблює історія та різноманітний асортимент вин. Ціна наших вин коливається від 15 до 45 доларів США, це залежить від урожаю та від того, молоді чи резервні вина. Ми встановили канали дистрибуції по всій Мексиці, особливо в прибережних регіонах, де популярні наші білі вина та ігристе рожеве. Крім того, ми почали експорт до США, а нещодавно й Японії, розширюючи ринок Dos Búhos на міжнародному рівні», – додав сеньйор Ерік.

Гарячі мексиканські вечори 

Насичена програма дегустацій та знайомство з мексиканським виноробством супроводжувалося вишуканими та справді незабутніми вечорами, в поєднанні із захоплюючими виступами музичних та театральних колективів.

Гарячою точкою першого вечора стала вітальна вечеря, звичайно ж із музичним супроводом, яка була теплим завершенням вражаючого першого дня Concours Mondial de Bruxelles. І це ще не все. ))) Протягом всього візиту команда СМВ організовувала для нас незабутнє дозвілля. Ми скуштували традиційну їжу та міцні напої в Jalpa de Cánovas, Magical Town Experience, відвідали місто Гуанахуато, а  під час вечері в Esplanade of Alhóndiga de Granaditas, організованої губернатором Гуанахуато, стали свідками ефектного театрального дійства, яке розповідало про історію Мексики та її боротьбу за незалежність.

Завершальний вечір став кульмінацією разом із гучним та суперпозитивним концертом The glass of wine від Філіппа Джордано (Filippa Giordano) та Даніеля Боавентури (Daniel Boaventura).

Професіоналізм, тепло та гостинність команди Concours Mondial de Bruxelles зробили наше перебування справді незабутнім. Участь у CMB Red & White Session у Леоні додала до скарбниці ще й знання та розуміння мексиканських вин, їх походження та методи виробництва. А спілкування з винними професіоналами з усього світу та сліпа дегустація вин з різних континентів розширили навички дегустації, а також розуміння світових винних тенденцій.

Viva la Mexico!

Наступний Concours Mondial de Bruxelles прийматиме Китай в місті Іньчуань, столиці провінції Нінся.

Photo Drinks+ and CMB

31-й випуск Concours Mondial de Bruxelles, одного з найбільш значущих і впливових винних конкурсів-«мандрівників» у світі, став історичною віхою, оскільки вперше був організований на американському континенті – в місті Леон, штат Гуанахуато, Мексика. Drinks+ був у центрі подій і готовий поділитися всіма подробицями. Особливості та результати конкурсу Протягом трьох днів – 7, 8 та 9 […]

Аналітики Diageo використали штучний інтелект, щоб визначити смакові уподобання споживачів у всьому світі.

За допомогою платформи Ai Palette, яка відстежує запити та розмови в Інтернеті, щоб визначити нові тенденції в галузі продуктів харчування та напоїв, компанія Diageo змогла виявити п’ять смакових уподобань, перевагу яким віддає споживач сьогодні: умами, гострий (пікантний), тропічний, «лікувальні аромати» та цвітіння врожаю.

Diageo повідомляє, що перевага смаку умами зростає. Кількість запитів на такі інгредієнти, як куркума, у Великій Британії зросла на 79%. У США на 55% зросла кількість запитів на корейську пасту гочуджанг та на 12% запит на пармезан та коктейль «Еспресо Мартіні».

Інтерес до пряних (гострих) смаків також збільшився: розмови про халапеньо підскочили на 32% у Великій Британії, а пеперончині на 53% в Австралії, запит на перець чилі зріс на 36% у США.

Аналітики відзначають відродження інтересу до тропічної їжі та напоїв. На підтвердження цьому кількість пошукових запитів та розмов про тамаринд (+50% у США), а у Великій Британії і Таїланді запити на такі фрукти, як гуава (на 18%) та маракуйя на 25% відповідно.

«Лікувальні аромати», або ще їх можна назвати «аромати, що зцілюють душу» – також є фаворитами серед чималої кількості споживачів. На підтвердження цьому, розмови про такі смаки як кава (+12% у Великій Британії), фундук (+91% у всьому світі), мускатний горіх (+78% у всьому світі).

П’ятий тренд аналітики назвали «цвітіння врожаю», йдеться про натуральні інгредієнти, наприклад, настоянки різних трав, напої-ботанікали. До речі, українські крафтові виробники активно засвоюють цей потенційний сегмент.  Серед найбільш вдалих прикладів назвемо бальзам “Рута” або напої “Файна гуральня”.

Штучний інтелект виявив «одержимість споживача турботою про екологію». У мережі дедалі більше обговорюють інгредієнти місцевого виробництва, і це тенденція зросла на 44%. Розмови про бузину зросли на 67% у Франції, а про ревінь на 36% у Канаді.

Говорячи про п’ять смакових тенденцій, виявлених штучним інтелектом, директор з інновацій Diageo Марк Сендіс (Mark Sandys) сказав: «На те, як ми спілкуємося сьогодні, впливає безліч факторів, таких як різні культури, любов до природи і навіть наше прагнення до пригод. Ці смакові тенденції вказують на те, чим саме споживачі захочуть насолодитися цього літа. Наприклад, гуава та квіткові настої знайдуть себе у світі коктейлів».

Сендіс додав, що вивчаючи смакові уподобання споживача, Diageo зможе залишатися завжди актуальним: «Використовуючи наші знання та штучний інтелект, ми можемо відстежувати зростання тенденцій та пропонувати нові продукти, щоб залишатися актуальними для мінливих смаків споживачів, із чудовими недавніми прикладами, включаючи Smirnoff Spicy Tamarind та Johnnie Walker Umami».

Джерело: thedrinksbusiness.com
Фото: healthifyme.com, delish.com, harbuz.info

Аналітики Diageo використали штучний інтелект, щоб визначити смакові уподобання споживачів у всьому світі. За допомогою платформи Ai Palette, яка відстежує запити та розмови в Інтернеті, щоб визначити нові тенденції в галузі продуктів харчування та напоїв, компанія Diageo змогла виявити п’ять смакових уподобань, перевагу яким віддає споживач сьогодні: умами, гострий (пікантний), тропічний, «лікувальні аромати» та цвітіння […]

Весняний фестиваль RO-WINE, номінант WTA (Enogastronomic Events/Event of the Year), який відбувся 24-26 травня 2024 року у Fratelli Studios, зібрав тисячі любителів вина з усієї країни та з-за кордону. Подія запропонувала унікальний і незабутній досвід, в якому було представлено понад 10 000 пляшок вина, понад 2 000 піц із ретельно відібраними інгредієнтами та понад 2 000 фірмових сортів кави від Constantin Coffee.

У трьох тематичних зонах відвідувачі могли ознайомитися з понад 1500 марками вин, деякі з яких нещодавно випущені, від відомих місцевих виноробень і міжнародних виноробень, які дебютували в Румунії, включно з виробниками з Греції, Аргентини та Франції (Шампань).

Студія 1 — об’єднала відомих виробників вина разом із молодими виноробнями Румунії та Молдови. Відвідувачі мали можливість вибрати вина, які відповідали їхньому смаку, від останніх урожаїв — 2023 для білих і рожевих, 2022 для червоних — до дорогоцінних марок, які увійшли в історію за останнє десятиліття чи більше.

Студія 2 — Салон «Смак Італії» , організований у партнерстві з Італійським торговим агентством (ICE), відвідав Посол Італії в Румунії Альфредо Мангоні, який спілкувався з відвідувачами та насолоджувався фестивалем RO-WINE.

Студія 3 — присвячена імпортерам, була заповнена ігристими винами, такими як Prosecco, Franciacorta, Cava та Champagne, а також відмінним вибором тихих вин від найвідоміших компаній.

Італійське торгове агентство (ICE) організувало майстер-клас з оливкової олії під керівництвом Едоардо Наті з UNAPROL, давши учасникам можливість відрізнити та оцінити атрибути автентичної високоякісної оливкової олії.

Винні ентузіасти з великим бажанням брали участь в ексклюзивних тестингах, запропонованих організаторами фестивалю, в результаті чого дві найочікуваніші дегустації були розпродані за лічені хвилини після оголошення.

У зоні майстер-класів проходили дегустації під керівництвом відомих експертів, які розкривали секрети вина. Учасники отримали унікальний досвід, зокрема дегустацію ексклюзивного шампанського (вина з приватних резервів), 100-бальні вина Parker Bordeaux та майстер-класи, які проводили міжнародні експерти, спеціально запрошені для цієї події.

Шеф-кухар Овідіу Малішевскі приготував кілька закусок, які ідеально поєднувалися з представленими винами, наприклад Risotto al Nero d’Avola – справжню кулінарну насолоду, яку оцінили всі учасники.

Партнер фестивалю Macromex підготував на вихідні неперевершені делікатеси для гурманів, представлені на п’яти виставкових стендах. Учасники насолоджувалися фуд-зоною, де могли скуштувати смаколики, приготовані Macromex та її брендами, Food and Glory, Philadelphia Румунія, La Lorraine Румунія та Dr. Oetker Professional. Крім того, організатори провели розіграш смачних призів.

Вибір гурманів доповнила спеціальна кава від компанії Constantin Coffee, яка запропонувала учасникам комплексну еногастрономічну подорож. Кава, як завжди, була високо оцінена та користувалася великим попитом протягом усього фестивалю.

Весняний фестиваль RO-Wine Bucharest був сповнений сюрпризів, нових етикеток і делікатесів для гурманів, які ідеально поєднувалися з преміальними винами на кожному стенді.

RO-Wine у ​​Бухаресті мав справжній успіх. Організатори повідомили про значну присутність представників HoReCa, що сприяє встановленню цінних зв’язків між ними та виробниками, присутніми на ярмарку. Подія привернула вражаючу кількість молодих ентузіастів вина, а запуск нових етикеток привніс свіжий подих у галузь. Багато нових виробників продемонстрували свою продукцію, сприяючи різноманітності та якості досвіду, запропонованого учасникам! — розповіли організатори фестивалю Марінела Арделян та Лівіу та Міхай Попеску.

Контакт для преси:  Antonia Văideanu

Електронна пошта: info@romaniawinefestival.com

Телефон: 0763409052

Весняний фестиваль RO-WINE, номінант WTA (Enogastronomic Events/Event of the Year), який відбувся 24-26 травня 2024 року у Fratelli Studios, зібрав тисячі любителів вина з усієї країни та з-за кордону. Подія запропонувала унікальний і незабутній досвід, в якому було представлено понад 10 000 пляшок вина, понад 2 000 піц із ретельно відібраними інгредієнтами та понад 2 […]

21 травня Болгарська асоціація виноробства та експорту (BWEA) провела у Києві бізнес-конгрес «Фракійські лози: підвищення кваліфікації у світі вина». На захід, де відбулася дегустація болгарських вин, були запрошені представники винної галузі України та спеціалізованих медіа.

Три роки тому BWEA запустила масштабний проєкт з просування болгарського вина в Україні. Відтоді було проведено низку заходів, які знайомили українських споживачів з винами Болгарії. Завдяки зусиллям голови BWEA Галини Ніфору, амбасадорки болгарських вин Анастасії Сидоренко та Дмитра Сидоренка, засновника та першого президента Асоціації сомельє України, відбувся нинішній бізнес-конгрес «Фракійські лози: підвищення кваліфікації у світі вина».

Тож під супровід класичної музики дуету KBA ensemble (Катерина Бойчук, Ольга Шадріна-Личак) на камерній дружній зустрічі дегустували вина від  Katarzyna Estate, Aya Estate Vineyards, Minkov Brothers Wine Cellar та Bononia estate, а також слухали лекцію від Анастасії  та Дмитра Сидоренка.

Фрагментарно спробуємо відтворити найбільш цікаві озвучені факти. Отже, виноробство на землях сучасної Болгарії нараховує 6 тисяч років. Саме тут, у  Стародавній Фракії виник культ бога вина Діоніса. Для фракійців вино було священним елементом релігійної практики. До наших часів збереглися витвори мистецтва з болгарського золота та срібла, які зображують ритуальне винопиття. Стародавні письменники описують фракійські вина як густі, солодкі та ароматні. Вважається, що деякі з найпопулярніших лоз – Памід, Червоний Міскет, Дім’ят, Гамза, Мавруд та Широколистий Мельник – культивували ще за часів фракійців!

Дмитро Сидоренко докладно розповів про сорти винограду, що вирощують на сонячних землях Болгарії, де 55% виноградників займають червоні і 43% – білі сорти. Присутні мали змогу познайомитися з найвідомішими титулованими виробниками болгарського вина, як от Bononia estate – одна з найстаріших виноробень Болгарії, заснована в 1895 році в Кошаві. Орієнтуючись на якість, в наші часи компанія інвестувала у виноградники, сучасне обладнання та готельний комплекс, це одна з тих зіркових виноробень, що збагачують болгарський винний туризм.

Katarzyna Estate знаходиться в одному з найстаріших болгарських виноробних регіонів – Фракійській низині, і втілює багату спадщину, засновану на стародавніх фракійських виноробних традиціях. Тут вирощують різні сорти винограду, міжнародні та автохтонні. А у 2023 році «Катаржина Естейт» відкрила п’ятизірковий винний готель L’Ambassade de Katarzyna. До речі, він прийматиме Балканський міжнародний конкурс вин у 2024 році.

Zlaten Rozhen Winery розташована в долині річки Струма, на південному заході Болгарії, яка відома своїм теплим кліматом та невисокими, скелястими пагорбами. Господарство культивує Мерло, Каберне, Сіра, Мельник 55, Мельник, Рубін. Виноробня має повністю замкнутий цикл виноробства з сучасним обладнанням і переробляє понад 150 тонн винограду на рік. Виноробня має тризірковий бутік-готель, розташований поблизу Роженського монастиря, та пропонує досвід винного туризму.

Aya Estate Vineyards чекає вайнловерів у долині річки Струма, на вершині мальовничого пагорба. Має понад 80 років досвіду  виноробства. «Aя Естейт» підтримує біорізноманіття виноградників та дотримується біодинамічних практик. Винороби надають перевагу гравітаційним пресам та мінімальному втручанню в процеси, спеціалізуються на сорті Широколистий Мельник, PDO. А ще тут пропонують номери преміум-класу з приголомшливими панорамними краєвидами.

Minkov Brothers Wine Cellar знаходиться у північний частині Фракійської низовини – там, де колись процвітали найстаріші виноградники Карнобатської долини. Льох може похвалитися двома музейними зонами, що демонструють сімейну спадщину та історію виноробства регіону. Палітра традиційних і сучасних сортів винограду включає вина з автохтонних та міжнародних сортів.

Дегустаційні нотатки

Від Bononia estate з регіону Долина Дунаю, Gomotartzi, Sauvignon Blanc 2022, збалансоване та м’яке вино з соковитим ароматом стиглих жовтих яблук, свіжого імбиру та лайму.  Елегантний, свіжий і м’який смак порічок заступає приємна м’якість посмаку. Рекомендують вживати як аперитив, поєднуючи з канапе з слабосолоним лососем. Або салатом зі свіжих овочів зі шматочками філе курки на грилі. Також гарно смакуватиме з річковою карпатською форелью, запеченою з овочами та рисом. Вино отримало нагороди від Balkan International Wine Competition 2020 – СРІБЛО, урожай 2019.

Gomotartzi, Syrah & Cabernet Franc, 2022 з Долини Дунаю. Це соковите та елегантне вино зі складним кольором стиглої ожини, насиченого мокко та елегантним ароматом димних акордів, коли пасічник збирає мед. Смаки лісових червоних ягід додають глибини та стабільності фінішу. Рекомендують поєднувати з витриманою Гауда, хамоном,  запеченим з овочами кроликом.

Katarzyna Estate з регіону Фракійська низина, Mezzek, Sauvignong Blanc & Pinot Gris, 2023. Насичений колір стиглої конюшини, з легким відтінком весняних трав. Аромат свіжих цитрусових та білих фруктів. Тонкий, елегантний смак порічок та агрусу, з приємною свіжістю та відчуттям об’єму. Рекомендують поєднувати з салатом зі свіжих овочів та шматочками лосося на грилі. Пасуватиме філе сібаса, запеченого в солі з прованськими травами.

Cheval de Katarzyna, Mavrud 2022. Яскравий, іскристий рубіново-червоний колір.
Аромат – мікс прянощів, червоних ягід з відтінками шляхетної шкіри. Смак пестить піднебіння своєю м’якістю, солодкістю, елегантністю та вишуканим об’ємом суміші лісових ягід. Фініш тонкий і стійкий з довгим посмаком. Рекомендують поєднувати з особукко або різотто з білими грибами та трюфелем. Нагороди: Balkans International Wine Competition 2018 – CРІБЛО, урожай 2016.

Zlaten Rozhen Winery з регіону Долина Струми (Санданський), Sauvignon Blanc & Sandanski misket 2023. Блискучий світло-жовтий колір зі смарагдовими вкрапленнями. Інтенсивний аромат цитрусових та білих квітів. Смак добре збалансований з хрусткою свіжістю аґрусу, доповнений цитрусовими нотками кумквату. Рекомендують поєднувати з салатом зі свіжих овочів та шматочками філе індички, смаженого у соусі карі. А також з філе тріски, смаженим на грилі, поданим на подушці зі шпинату.

41 Parallel, Syrah 2022. Насичений, темно-рубіновий колір. Аромат ягодний – ожина, чорниця та малина в поєднанні з відтінком прянощів, в яких відчувається нота білого перцю. Ягоди надають вину неповторний смак. Посмак солодкуватий та соковитий, тривалий зі фруктовим фінішем. Рекомендують поєднувати з каре ягня.

Aya Estate Vineyards з регіону Фракійська низина, Colorito, Marsanne, Roussane, Viognier 2022. Вино блідо-жовто-солом’яного кольору з зеленими відтінками. Спочатку аромат розкривається в квітковій гамі смаків, за якою слідують ноти нектарину, груші, манго. Смак свіжих фруктів, а приємний об’єм і щільність ідеально поєднуються з його свіжістю. Посмак мінеральний, з відтінками смажених лісових грибів. Рекомендують поєднувати з річковим судаком на грилі, та картоплею, запеченою з травами у фользі. Нагороди: Balkans International Wine Competition 2020 – CРІБЛО, Balkans International Wine Competition 2021 – CРІБЛО, Decanter 2020 – БРОНЗА.

AYANO, Merlot & Shiroka Melnik 2022. Насичений, блискучий, прозорий, колір стиглої вишні, з рубіновим блиском. Насичений аромат стиглих лісових червоних ягід. З нотками айви та коробки від кубинських сигар. Смак легкий, лісових ягід, який приправляється у посмаку ліщиною та лісовими грибами. Щільне, свіже та розвинене вино з довгим потенціалом. Рекомендують поєднувати з  філе міньйон, або медальонами з телятини, з овочами гріль. Як дижестив, буде смакувати з витриманою Гауда, Чедером та Грано Падано.

Рекомендаціі D+:

Bononia estate, Gomotartzi, Sauvignon Blanc 2022

Zlaten Rozhen, Winery Sauvignon Blanc & Sandanski misket 2023

Katarzyna Estate, Cheval de Katarzyna, Mavrud 2022

Aya Estate Vineyards AYANO, Merlot & Shiroka Melnik 2022.

Це була професійно організована і проведена цікава презентація: інформаційно насичена лекція, вина з історичних фракійських виноградників, дружнє спілкування за вечерею, безумовно сприяли налагодженню ділових контактів. Що для болгарських вин неабияк актуально – адже проєкт поставки вин з Болгарії в Україну був заморожений через війну. Галина Ніфору, керуючий директор Balkans International Wine Competition, медіа-партнером якого традиційно виступає Communication Media Group Drinks+, висловлює сподівання, що попри всі виклики воєнного часу, він буде втілений в життя. І українська винна спільнота це сподівання гаряче поділяє.

Тим часом нагадуємо, що українських виноробів болгарські колеги запрошують на престижний винний конкурс Balkans International Wine Competition.

Фото: Олександр Зубко

21 травня Болгарська асоціація виноробства та експорту (BWEA) провела у Києві бізнес-конгрес «Фракійські лози: підвищення кваліфікації у світі вина». На захід, де відбулася дегустація болгарських вин, були запрошені представники винної галузі України та спеціалізованих медіа. Три роки тому BWEA запустила масштабний проєкт з просування болгарського вина в Україні. Відтоді було проведено низку заходів, які знайомили […]

Drinks+ поспілкувався з Табором Іштваном (István Tábor ), виконавчим директором Winelovers Wine Awards. Як і минулого року,  головний редактор Ольга Піневич-Тодорюк запрошена до команди суддів конкурсу, а для українських виноробів організатори нагадують, що участь  безкоштовна. Захід відбудеться у Будапешті 28-30 червня.

Враховуючи всю інформацію, наведену на вашому веб-сайті, чи можете ви особисто визначити особливості Winelovers Wine Awards? Чим він відрізняється від інших міжнародних конкурсів?

Winelovers Wine Awards — це не лише змагання, а широкий проєкт, який включає міжнародний конкурс вин, кілька супутніх подій, пов’язаних з торгівлею, зосереджених на країнах Центрально-Східної Європи, а також онлайн-журнал про вино та соціальні мережі. Ця зосередженість на країнах Центральної та Східної Європи є нашою особливістю, і в майбутньому вона стане все більше втіленою. Скажу відверто: перші два роки у нас були шикарні теми майстер-класів (супутніх заходів конкурсу), і виномани, і члени журі із задоволенням дегустували шампанське чи інші високоповажні вина. На цьогорічному заході майстер-класи представлятимуть лише вина Центрально-Східної Європи, наприклад вина Румунії або місцеві сорти з 10 країн регіону.

Майстер-клас на заході проведе Пьотр П’єтрас MS

Чи є у ваших змагань механізм регулювання кількості наданих медалей? Як це працює на практиці?

Наш конкурс є так званим «англосаксонським», тому ми не обмежуємо кількість медалей для виробників. Вина оцінюються за шкалою в 100 балів, а суддівство приймає рішення на основі незалежної сліпої дегустації та колективного обговорення. Однак оцінювання займає півдня, тому ми включили цей елемент із системи OIV, Internationale de Vin.

Які найбільш значні переваги учасники отримують від вашого конкурсу? Які умови для тих, хто не виграє медалі?

Переможці будуть представлені різними способами: від наших цифрових і друкованих журналів до публікацій у соціальних мережах і участі в подіях. Можливо, цифрова публікація є найбільш актуальною для нових виробників: вина, які отримали нагороди, будуть представлені в англомовному цифровому виданні, інформація буде розповсюджена серед понад 4000 ключових міжнародних фахівців, які приймають рішення (імпортери, сомельє, виноторговці та винні письменники). Про них писатимуть видання – інформаціцні партнери конкурсу, як от  Drinks+.

Що стосується тих, хто не отримав медалі, то вони можуть повчитися на результатах, оскільки журі складається з відомих професіоналів вина з усієї Європи. Чи можете ви згадати якісь конкурси вин, де члени журі представлені перед конкурсом? Є кілька, але не багато. Ми хочемо бути максимально прозорими. На веб-сайті виробники вина можуть побачити, які експерти дегустували їхні вина. Ви винороб, виробляєте рожеве? Цього року Jonas Röjerman MW буде спеціалістом дегустаційного столу рожевих вин. Якщо ваше вино не виграє медаль, ви скажете, що він не досвідчений дегустатор? Чи ви переглянете спосіб виготовлення свого рожевого вина?

Винна карта світу розширюється в останні 10-15 років. Як це впливає на ваше змагання (учасників, суддів)? Які країни, крім Угорщини, представлені серед учасників та членів журі?

Ви маєте рацію: в останньому виданні Всесвітнього атласу вина представлені країни, які раніше не називалися виноробними. З’являється все більше виноробних країн, наприклад, Тайвань – до речі, у нас вже зараз будуть гості з Тайваню, правда, не як члени журі, а як баєри. Ця програма для покупців є новинкою та додатковими можливостями для виробників вина та об’єднань представити свої вина потенційним імпортерам.

Що стосується вашого другого запитання, то частка іноземних експертів значно вища, ніж минулого року.

Цього року у нас 30 іноземних членів журі, серед яких 17 угорців, а наступного року місцевих експертів буде ще менше. Члени журі – представники кількох країн: Фінляндії, Швеції, Норвегії, Данії, США, Колумбії, Великобританії, Ірландії, Хорватії, Румунії, Болгарії, Сербії, Словенії, Польщі, Ізраїлю, Італії, Португалії, Іспанії, Нідерландів, Бельгія, Франція, Швейцарія, Німеччина та Австрія.

Ми зробимо цей винний конкурс головним винним конкурсом Центрально-Східної Європи.

У винному середовищі існує певний стереотип: якщо конкурс проводиться в Німеччині/Італії/Франції/Великій Британії, він зосереджений головним чином на покупцях і споживачах цієї країни. Як ви вважаєте, це правда, і які для вас основні «ринки впливу»?

Угорщина не є цільовою країною для більшості інших країн ЦСЄ, оскільки це виноробна країна, а не імпортер вина. Є деякі винятки, наприклад Pannon Borbolt зі значним вибором балканських вин, але більшість угорських покупців і споживачів перебувають на етапі відкриття, коли мова йде, наприклад, про українські вина. Але ми є каталізатором цього процесу – і ми єдині в цій країні з такою місією.

Але що важливіше, наша мета — відкрити ворота в регіон. Ми зобов’язані запрошувати баєрів та інших експертів заходу, виноробів сходу і створювати професійне середовище для зустрічей, смаків, спілкування та ведення бізнесу. Ми шукаємо конкурентну перевагу виноробного регіону Центрально-Східної Європи, аспекти, які можуть зробити цей регіон цікавим для дистриб’юторів і споживачів добре відомих країн-імпортерів вина.

Як, на ваш погляд, складається ситуація з українськими винами? Яким ви бачите їх місце серед інших вин Старого та Нового Світу в рамках Winelovers Wine Awards?

Торік 6 виноробень з України вибороли 3 золоті медалі, 15 срібних і 6 бронзових. Цього року ми прагнемо мати 50+ заявок від 10+ виноробень. Ми йдемо крок за кроком, і я думаю, що настав час світу дізнатися більше про українські вина. Winelovers Wine Award готова зробити ваші вина більш впізнаваними! Вам вирішувати, приєднуватися чи ні.

Українські вина-переможці Winelovers Wine Awards 2023

Члени журі WWA 2024

https://wineloverswineawards.com/jury

Міжнародні покупці WWA 2024

https://wineloverswineawards.com/buyers

Реєстрація та внесення зразків

https://enter.wineloverswineawards.com

Drinks+ поспілкувався з Табором Іштваном (István Tábor ), виконавчим директором Winelovers Wine Awards. Як і минулого року,  головний редактор Ольга Піневич-Тодорюк запрошена до команди суддів конкурсу, а для українських виноробів організатори нагадують, що участь  безкоштовна. Захід відбудеться у Будапешті 28-30 червня. Враховуючи всю інформацію, наведену на вашому веб-сайті, чи можете ви особисто визначити особливості Winelovers […]

22 травня в останній день London Wine Fair 2024 команда Bottle Collection Initiative оприлюднить свої результати дослідження проведеного на основі минулорічної ініціативи зі збору пляшок на ярмарку. Ініціатива, яку Drinks+ та WTA висвітлював як міжнародний інформаційний партнер,  була результатом співпраці між The Porto Protocol, Sustainable Wine Solutions і London Wine Fair.

The Porto Protocol, місія якого полягає в стимулюванні кліматичних дій у світі вина, разом із Sustainable Wine Solutions, британськими експертами з багаторазового використання винних пляшок, кинув виклик LWF створити цю ініціативу ще на початку 2023 року. Згодом у звіті було створено заклик до світової виноробної промисловості: кількість вироблених пляшок має зменшитися. «Статут про готовність до повторного використання» розглядатиме пункти дій, які галузь може прийняти. Намір полягав у тому, щоб оцінити можливість багаторазового ланцюжка поставок, і як це втілити в життя.

Початкові висновки були засновані на 20 000 порожніх пляшок, зібраних від експонентів LWF. Повний аудит було проведено на 1017 пляшках з аудитом видалення етикетки на 2000 пляшках. Решта 18 000 пляшок були повторно використані або перероблені компанією Sustainable Wine Solutions, яка імпортує оптом і в пляшках до Великої Британії для розповсюдження на ринку.

Дослідження малює тривожну картину для світової виноробної промисловості: понад 32 мільярди пляшок вина виробляються щорічно, і кожна пляшка виділяє в середньому 600 г CO₂, загальні викиди вуглецю становлять 19,8 мільйонів тонн на рік. Лише Велика Британія споживає в середньому 1,77 мільярда пляшок вина на рік, більшість з яких одноразові.

Оскільки виноробна промисловість переходить до екологічної стійкості, широке впровадження багаторазових винних пляшок стає вирішальним, особливо враховуючи, що на одноразові скляні пляшки припадає 35% вуглецевого сліду, пов’язаного з кожною пляшкою вина. Ця зміна спрямована на суттєве зменшення загального викиду CO₂ в галузі та застосування цілісної циклічної моделі в усьому ланцюжку створення вартості. З іншого боку, багаторазове скло пропонує найбільший потенціал для зменшення впливу на навколишнє середовище: багаторазові скляні пляшки виробляють на 85% менше викидів вуглецю, ніж одноразові аналоги; на 75% менше викидів вуглецю, ніж пластик (PET); і на 57% менше викидів вуглецю, ніж алюмінієві бляшанки. (Zero Waste Europe).

Доброю новиною є те, що напрямок швидко змінюється, і зараз зростає консенсус щодо того, що повторне використання має стати золотим стандартом. Майкл Джаннузі, генеральний директор компанії Verallia (провідного європейського виробника скляних пляшок для індустрії напоїв), позитивно оцінив такі зміни: «Як експерти зі скла, ми не можемо дозволити собі самовдоволення виробництвом матеріалу, який нескінченно переробляється. Це чудова відправна точка для нашої галузі. Але скло є екологічно чистим лише тоді, коли воно використовується повторно, коли і де це можливо, і фактично переробляється». (Verallia white book).

Однак широке різномаїття розмірів і ваги пляшок є суттєвою перешкодою, ускладнюючи масштабованість схем, необхідних для втілення в життя ланцюга поставок повторного використання. За словами Мюріель Шатель з Sustainable Wine Solutions, результати показують «хаос у великих масштабах». У вибірці з 1047 пляшок було 947 різних типів, що відрізнялися за формою, вагою та дизайном. Оскільки лише 7% пляшок однакові, це створює значну проблему для повторного використання. Доброю новиною є те, що 73% пляшок можна використовувати повторно, що дає значні можливості для галузі.

Оскільки такі ключові світові фігури, як Дженсіс Робінсон MW OBE, виступають за легші пляшки та альтернативні формати для повсякденних вин, а молоді покоління дедалі більше вимагають протиударні упаковки, скляна пляшка ризикує втратити свій центральний статус. ПЕТ-пляшки вже все більше присутні на полицях супермаркетів; існує реальний ризик того, що пляшка втратить свій головний статус.

Висновки будуть представлені на центральній сцені London Wine Fair з 12:45 до 13:45 у середу, 22 травня: «Розкриття результатів звіту про відпрацьовані пляшки та представлення проекту «Reuse Ready»», організовані Мюріель Шатель (Sustainable Wine Solutions) і Мартою Мендонса (The Porto Protocol). Розклад сесії на 2024 рік (londonwinefair.com). Партнерство закликатиме зацікавлених сторін галузі до дій у трьох ключових сферах: відкритий лист до виробників скла із закликом прислухатися до глобальної виноробної промисловості, її найбільшого клієнта; посилення корпоративної відповідальності; та створення Міжнародної хартії повторного використання (Reuse Ready International Charter ).

Голова London Wine Fair Ханна Тові зазначила: «Цей звіт надає життєво важливу інформацію для світової виноробної промисловості. Споживання скла в промисловості просто нестабільне, і хоча рішення не прийдуть миттєво, Хартія готовності до повторного використання надає цінний інструмент для виноробів, виробників скла, покупців – усіх у галузі, бажаючих (і здатних) внести зміни».

Адріан Брідж, генеральний директор The Porto Protocol, прокоментував: « Bottle Collection Initiative 2023 на London Wine Fair підкреслюють нагальну потребу в боротьбі зі змінами кліматуу виноробній промисловості. З мільярдами пляшок, що виробляються щорічно, вплив на навколишнє середовище є значним, що підкреслює нагальність екологічних практик. Наше партнерство з Sustainable Wine Solutions і London Wine Fair демонструє нашу відданість справі сприяння змінам у всій галузі для більш сталого майбутнього. Беручи участь у подібних ініціативах, ми спільно вирішуємо ці виклики та спонукаємо до важливих кліматичних заходів у світі вина»

Мюріель Шатель, керуючий директор Sustainable Wine Solutions, прокоментувала: «Багаторазова пляшка — це срібна куля, яка гарантує, що скляна пляшка збереже свій статус ємності вибору протягом тривалого часу через її низький вплив, а не просто через романтичність і традиції. Ініціативи піонерів підприємництва в усьому світі вже показують, що багаторазовий ланцюжок поставок можливий, але лише співпраця в усій галузі дозволить його масштабувати».

22 травня в останній день London Wine Fair 2024 команда Bottle Collection Initiative оприлюднить свої результати дослідження проведеного на основі минулорічної ініціативи зі збору пляшок на ярмарку. Ініціатива, яку Drinks+ та WTA висвітлював як міжнародний інформаційний партнер,  була результатом співпраці між The Porto Protocol, Sustainable Wine Solutions і London Wine Fair. The Porto Protocol, місія […]