Gastronomy and Wine Portal

У бібліотеці редакції Drinks+ зберігається книга, яку ми придбали багато років тому та перечитали усім колективом. Більше того, вона була, можна сказати, провідною зіркою під час усіх наших турів. Ця книга –  Wine Travel Guide to World Роберта Джозефа. І ось у зовсім неприязному до туризму 2021 році зірки стали так, що Комунікативна медіагрупа Drinks+ запустила проєкт Wine Travel Awards, у якому Роберт Джозеф узяв участь в якості члена cуддівської колегії. А, крім того, наприкінці року Вероніка Бусел, Керуючий партнер WTA, зустрілася з паном Джозефом та зафіксувала розмову і думки автора культового для нас «Світового гіду з винного туризму». Ми впевнені, що його ідеї та лайфхаки можуть стати в нагоді кожному – як виноробам, так і мандрівникам-вайнловерам.

Огляд винного туризму

Я написав книгу про винний туризм близько 15 років тому, і тепер у мене в гаражі три моделі Ferrari, куплені за гонорари та гроші з продажів того гіда… Та годі, все – вигадка 🙂 . Ця книга продавалася не дуже добре. Можливо, моя книга була не дуже вдала, – хоча це також неправда. А правда полягає в тому, що не так багато книг про винний туризм зазнали успіху. Тому я намагаюся дивитися на речі дуже просто. Приміром, звертаю увагу на те, скільки книг і на які теми пропонується в книгарнях. Це розказує мені, що саме цікавить людей, – адже вони купуватимуть книги про це. Люди все ще купують книги, вочевидь.

Пам’ятаю, як колись давно, під час візиту до Нью-Йорку я навідався до книгарні, де було більше книг з етикету, ніж про вино. Зараз багато людей зі світу вина знайде це дивним. Але насправді для багатьох людей в Америці знати, як тримати виделку чи ніж, як звертатися до королеви, судді абощо – природніше і важливіше, ніж знати про каберне совіньон або будь-який сорт винограду.

Як на мене, все полягає в контенті. Для нас у винному бізнесі винний туризм дійсно важливий, для більшості людей поза ним – ні. Якщо придивитися до питання уважніше, то побачите, що більшість не сприймає винний туризм так само, як гольф-туризм або садові тури, вітрильний спорт, риболовлю, полювання тощо. Ви їдете, скажімо, з парою друзів, які планують дозвілля на кшталт “спочатку навідаємося до того чи іншого саду, згодом гольф тощо”. Це те, що зазвичай робить більшість людей. Вино для них – одна з речей, в яких вони зацікавлені тією чи іншою мірою. Як на мене, то коли ми дбаємо про винний туризм, то повинні зважати, як конкуруємо з відвідинами собору, музею, навіть з пляжем тощо. Скажімо, коли я перебуваю у відпустці або подорожі, і у мене є пів дня, що я маю робити з тим часом? Я запитаю на ресепшен готелю, що відбувається в тій місцевості. Якщо готель в Сіднеї, Австралія, вони можуть запропонувати мені відвідати виноградники, а також пляж або гори. Чи варто пояснювати, що я оберу виноградники. І, можливо, я оберу їх знову, адже насолоджуюся тим досвідом.

А ось я малюю таку картину: є я, дорослий, можливо, не надто зацікавлений у вині. У подорожі зазвичай відправляються сім’ями: чи сприйме моя 12-річна дитина із захватом пропозицію відвідати виноградники? Тим більше, що деякі винороби не дуже вітають дитячі візити на промислові майданчики. Або, приміром, я подорожую з моїм партнером. Чи хоче він їхати до винзаводу? Можливо, він обере шопінг, я не певен. Отже, визначимо ідею, що успішний винний туризм – це відповідь на все.

На недавній конференції в Австралії я почув виступ одного організатора винних турів до Hunter Valley, чудового регіону з дуже хорошими винами. І він озвучив таку цифру: середньостатистичний винний турист хоче відвідати півтори виноробні 🙂 . За сухою статистикою, вочевидь. Він також зауважив, що люди дуже часто прагнуть відвідувати виноробні з ним. Але, звичайно, якщо то буде інший досвід.  Якщо ж другий винний завод буде схожий на перший, то навряд чи це стане для туриста принадою. Погодьтеся, більшість мандрівників, як правило, відвідують один собор у місті, і якщо особливо не фанатіють від соборів, то не стануть ходити по типовим спорудам суцільний день, їм вистачить першого, щоб скласти уявлення.

Те саме в нашому випадку: винний туризм – це туризм, де вино є частиною досвіду. Ми знаходимося на території  дозвілля, розваг. І повинні думати про способи розважати не лише людей, що знаються на винах. Нам варто подбати про аудиторію в цілому – туристів з їхніми друзями, партнерами чи дітьми, навіть про водіїв, які керуватимуть машиною після дегустації. Отже, на локації має бути не просто вино, а й інші привабливі речі, які змусять тих туристів приїхати знову.

Але ж, звичайно, все те має бути довкола вина. Ідеально, якщо вам вдасться створити на своєму підприємстві особливий досвід, пов’язаний з вином, унікальну пропозицію. Можливо, спеціальні вінтажні вина або особливе кюве – це зробить виноробню цікавим місцем для людей, які глибше цікавляться винами. Не всі виноробні вдаються до цього, на жаль. Надзвичайно важливо дати можливість туристам придбати вино в маєтку. Це, до речі, допомагає вирішити проблему конкуренції з продавцями.

Друга річ. Ви збираєте імена та інформацію про людей, які відвідують ваш винний завод? Не кожен робить це. А навіть якщо фіксуєте контакти, то чи звертаєтеся з хорошими пропозиціями? Певен, не всі. І, нарешті, дуже важливо використовувати винний туризм, щоб здійснити те, що винна промисловість історично не робить в достатній мірі, – дослідження.

Тобто, приміром, я роблю вино, як робив мій батько. Я зробив нову етикетку і виставив пляшку на стіл під час візитів. Люди приходять і обирають саме те, що їм більш подобається, якщо ні, то просто не будуть купувати. Тому винний туризм – зручна можливість експериментувати і відстежувати успішність тих вправ. Що вийде, якщо я зроблю особливий купаж з пари бочок? Більш дубовий або менше дуба, можливо, надам бульбашок та гри лише до 1000 пляшок, можливо, спробую грати з різними етикетками, і, може поставлю різні ціни, або ці ціни будуть різними для певних днів. І тоді я спостерігаю, досліджую – що більш цікаво для мого бізнесу. До того ж, ви достеменно знаєте, що це не буде коштувати нічого. А ось якщо підете до дослідницького агентства, то витратите тисячі доларів, щоб воно запросило 8-12 людей до кімнати, аби дослідити, як ті сприймають ваші вина 🙂 . І тоді вам доведеться покластися у прийнятті важливих бізнесових рішень на висновки, які засновані просто на досвіді однієї з таких вибіркових груп. А тим часом на власному винному заводі, розвиваючи винний туризм, ви потенційно можете побачити сотні людей на тиждень. І в решті решт знати напевне, що саме їх звабило відвідати вашу виноробню.

Нові інструменти та передові комунікації

Ми, сьогоднішні, – улюбленці фортуни. Бог в обличчі свого представника на Землі, пана Марка Цукерберга, дав нам Instagram. Instagram – це подарунок для будь-якого бізнесу, YouTube – ще один дар. Якщо ви щось таке створили чи набули цікавого досвіду, то маєте можливість миттєво продемонструвати це громадськості. І не просто запропонувати комусь, але ви можете заохочувати людей долучатися до вашого проєкту, сприяти його просуванню серед друзів у вашій соцмережі.

Отже, якщо у вас банальний винний завод з декількома бочками та певною кількістю пляшок, і ви маєте продати всього п’ять чи десять тисяч на рік, цього може бути досить, аби залучити стабільну клієнтуру. Але коли ви прагнете продати більше – сотні тисяч або мільйон – то ваша комунікація потребує більш складної стратегії, вона повинна мати хороший зміст.

Наприклад, я спостерігав у Китаї, наскільки вони дбають про винний туризм. Китайці полюбляють встановити цікаві скульптури серед виноградників, запропонувати щось дослідити, щоб згодом сфотографувати тощо. То й ви просто використовуйте унікальний досвід. Дайте людям щось, здатне здивувати.

По-друге, ще одна річ, яку ми отримали сьогодні, – це віртуальна реальність. Тепер люди здатні перейнятися тим, що ви робите, без фізичної присутності у вашому маєтку. Отже, варто використати ці технології, щоб відтворити власні принади. І, до речі, це не завжди дорого, а якщо постаратися, – майже дешево. Приміром, купити якусь камеру за 300 доларів, щоб втілити та розповсюдити особливості вашої виноробні діджитал-засобами.

Пригадаю одну річ, яку маю на меті зараз для власного вина та винного заводу. Вона покликана відтворити 3D-візити на виноградники та продемонструвати їх у магазинах, де пропонують моє вино. Приміром, ви можете знайти мої вина в торгових точках Москви, а ідея полягає в тому, щоб дати покупцям можливість відвідати виноградники, як то кажуть, не відходячи від каси. Розумію, не всіх те кіно привабить: більшість вирушає до магазину, швидко купує вино і поспішає додому. Але декому ідея припаде до душі. І ця людина переповість про це іншим, відкоркувавши пляшку з друзями. Важливим тут є те особливе, що стане фішкою для пам’яті, як от «ви знаєте, я бачив ці виноградники, і там була лисиця!» (Я розповім про лисицю та вино пізніше).

Але ще важливіше, що й менеджер магазину набуде емоційного досвіду 3D. І тоді він матиме розуміння та яскравіші аргументи, щоб продати моє вино.

Третій момент. Варто вчитися у інших людей. Звичайно, ви можете платити консультантам – таким людям як я, але також ви можете дізнатися багатьох речей без великих інвестицій. Просто подорожуйте, читайте хороші книжки, дивіться і помічайте.

І ось тепер настав час розповісти про винну лисицю. Торік я був на винному заводі у Швейцарії, де встановлено 360-градусну камеру, що 24/7 знімала все, що відбувається на виноградниках. Це здавалося дууууже нудним!.. Та раптом, вау, що?! Є лисиця, винна лисиця! А потім знову, вона повернулася!  Ця лисиця така мила, вона повернеться завтра? – запитували усі, хто бачив ті зйомки. Спіймати такі кадри – і можете постійно розміщувати їх в Instagram, розповідаючи щось на кшталт: “О, лише подивіться, хто повернувся до наших виноградників!” Героями ваших фільмів можуть бути чарівний схід сонця, казковий захід, або будь-що. Можливо, ви проводите спеціальні гарно прикрашені обіди серед виноградників? Зробіть це цікавим, що змусить людей повернутися. Використовуйте нові інструменти спілкування та деяку творчість. Насправді це не важко, це легко, і це те, що ви можете зробити. Проблема – можливо, у вас немає лисиці? Тоді просто знайдіть її 🙂 .

Поширення інформації в нову епоху

Я випустив чергову книгу минулого року. То була не кулінарна книга, але вона вміщує рецепти. Видання присвячене чемпіонату в Бордо, і ми хотіли розповісти про дві молоді сім’ї, які працюють там за покликом своїх гастрономічних переваг, та чим вони займаються в різні пори року.  Ми підготували рукопис, надрукували накладом вісім тисяч паперових копій, які продаємо в магазині, до того ж ми зробили десять тисяч  електронних книг: це, звичайно, коштувало грошей, але тепер щоразу, коли хтось замовляє електронну книгу, він одержує наше видання безкоштовно. Таким чином, ми можемо зробити 100 тисяч електронних книг, ми можемо зробити китайською мовою, німецькою, тайською тощо.

Наступний проєкт, над яким я працюю, – комбінація електронної книги з відео, завдяки чому можна відвідати всі ці місця, згадані в книзі. Новим проєктом буде 3D-досвід в електронній книзі. І знаєте що, це не наукова фантастика і не мільйони доларів. Чудово, що все це також доступне для виноробів як інструмент. Мене вражає, що сьогодні всі ці маленькі виноробні, які випускають невелику кількість вина з обмеженим бюджетом, усі вони можуть конкурувати з найбільшими виноробнями світу за допомогою ось таких речей.

Нарешті,  хочу додати, що у нас є проблема в винному туризмі: винний туризм сам по собі викликає питання. У своєму житті я багато подорожую, відвідую різні країни, виступаючи з презентаціями. Чи можу я зробити це просто за допомогою Zoom? Певен, то буде не надто вдало. О, можливо, варто зробити це з голограмою? Ми це вже бачили. Цілком можливо. Хоча на даний момент це дуже дорого, тому не надто практично. Але я вірю, що зрештою так буде. Я вірю, що через п’ять років або раніше це стане нормою. Знаєте що, нам потрібно почати думати про такі можливості.

Про блогерів, виноробів, журналістів, Tripadvisor, Vivino та Wine Travel Awards

Є сомельє і є блогери. Це дві різні речі. Вони різні істоти. Леви та тигри виглядають як подібні тварини, але вони – не одне й те саме. Незважаючи на те, що роблять подібні речі. Отже, яка різниця між блогером, журналістом та сомельє? Блогери захоплюються винами, вони прагнуть поділитися пристрастю. Журналісти можуть бути, а можуть і не бути пристрасними вайнловерами, їхня діяльність подібна, хоча, на відміну від блогерів, їм за неї платять. Вони іноді злегка конкурують один з одним і можуть посперечатися в твітері. Але вони не надто часто зважають один на одного, наприклад, англійські винні письменники не слідкують за датськими. Вони можуть звернути увагу один на одного лише тоді, коли в індустрії відбувається якийсь скандал.

Сомельє бувають різні. Вони плавають у різних водах. Більшість сомельє думає про наступне місце роботи. І прекрасно, що сомельє мобільні та володіють дуже портативною майстерністю. Сьогодні я працюю в Копенгагені, а претендую на роботу в Пекіні. Я їду до Пекіна, а потім кудись ще. І якщо мені пощастило, я стану часткою об’єднання сомельє. Як подати заявку на роботу? Як будувати кар’єру? Мені потрібно брати участь у змаганнях. Що робити, щоб увійти до цього конкурентного середовища та переконатися, що я можу виграти цей конкурс? Я читаю, що кажуть інфлюенсери, «просунуті» сомельє, куди вони рухаються, що пишуть в інтернеті. Отже, в решті решт, мова йде про робочі місця, особисту кар’єру та можливості. Кожного разу, коли визнаний сомельє щось викладає в Instagram або блозі, це сприймається як демонстрація своїх навичок, виконання завдання. Щоразу, коли такий авторитетний сомельє відзначається в Instagram, його послідовники діляться з іншими сомельє, що працюють у різних частинах світу: «О, цей хлопець виклав щось про албанське вино в його ресторані в Копенгагені!», «О, цей хлопець знає все про натуральні вина, можливо, варто звернути на нього увагу!»

Існує вже спільнота сомельє. Якщо є сомельє, скажімо, у Східній Європі, які не спілкуються з сомельє за межами Східної Європи, вони просто поза грою. Ми можемо заохочувати їх до комунікацій як амбасадорів власних регіонів, і модель створення міжнародного ком’юніті Wine Travel Awards може бути дуже хорошим засобом для цього.

І про блогерів. Так, вони можуть бути важливими для розвитку галузі. Але не забувайте, що є Tripadvisor, є Vivino. Немає причини, чому Vivino не долучитися до винного туризму. Якщо там є гроші, вони приєднаються.

Підсумовуючи, думаю, що ця популярна інформація буде надходити з різних місць, не тільки через впливових людей, сомельє, журналістів, блогерів. Але у блогерів, і я дуже позитивно ставлюся до цього, потенціал безумовно є. Ось лише варто зауважити, що ми не здатні злітати на Місяць за один день.

Великі надії і що сталося в винному туризмі за останні 15 років

Сьогодні винний туризм стає великим бізнесом. 15 років тому, коли я писав свою книгу, винний туризм, особливо в Західній Європі, мав рудиментарний вигляд. Навіть Бордо робив слабку пропозицію: надто мало готелів, ресторанів тощо. Так, звичайно, 15 років – це довгий час. Тим не менше, серед тих, хто займається виноробством, але досі не дбав про винний туризм або, можливо, вирішив не займатися цим з власних міркувань, зберігаються певні сумніви, чи це ефективний шлях. А в той же час, ще є багато людей, які все ще роблять це дуже погано, зокрема в Європі.

Америка була першою з тих, хто зробив ставку на винний туризм. Тепер у Європі всі слідують за нею, але насправді Америка в цьому суперництві лідирує з великим відривом. Так, у Долині Напа зараз є надто багато місць з розвиненими пропозиціями у винному туризмі, що конкурують одне з одним. Виноробні спантеличені, що ще вони можуть зробити, тому що сьогодні просто мати хорошу пропозицію винного туризму на винній дорозі, повній інших місць, які займаються якісним винним туризмом, це все одно, що мати піцерію в невеличкому містечку, де працює ще 15 подібних закладів. Нам потрібно вчитися в американців, ми маємо довгий шлях, перш ніж кожен винний завод навіть у Франції, скажімо, в Bordeaux, забезпечить гідний туристичний досвід.

Так, винний туризм розвивався, щоправда, я очікував, що деякі регіони будуть розвиватися швидше, але цього не сталося. Хоча в цілому, якщо дивитися ширше, винний туризм зробив величезний стрибок.

І давайте будемо чесними, моя книга… моя геніальна книжка 🙂 не перевидана. Не так багато видань про винний туризм, які набули б популярності. Люди швидше заходять в інтернет, намагаються там щось знайти.

Вчора я провів зустріч з представниками Gambero Rosso, вони роблять путівник по винних картах ресторанів з італійськими винами, і це теж добре для винного туризму. Але це не означає, що Gambero Rosso випускає гід з винного туризму. Це не такий великий сектор, як, можливо, думав раніше я сам і як вважали ще багато інших людей. Це як газета і спортивні сторінки в газеті. Деякі газети мають більше спортивних сторінок, інші менше. Але моя газета існує, причому без жодних спортивних сторінок 🙂 .

Про зростання зірок у винному туризмі за останні 15 років

Інколи я відчуваю себе старим, маю на увазі не фізично, а швидше – досвідченим та мудрим, коли думаю про те, як далеко ми зайшли за короткий час. Я досить довго в цій сфері, але світ змінився драматично різко.

Зрозуміло, регіонів набагато менше, ніж виноробень. Якщо згадати Східну Європу, то в Молдові виноробня Purcari вже давно пропонує чудовий досвід, чарівне місце для відвідування – Castel Mimi, там реально гарно – готельні номери, ресторан. Я певен, що унікальні місця знаходяться по всьому світу. В Бордо неймовірно цікаве Château Smith Haut Lafitte, вони заснували свій ресторан ще 25 років тому, це була революція – те, що вони зробили! Та, уявіть, ніхто за ними тоді не пішов! Якби це була Каліфорнія, кожен негайно почав би цікавитися: «Що вони роблять, як ми можемо реалізувати щось подібне, як це працює …». Але це була Франція!

Ми не бачимо вибуху. Думаю, що революція в винному туризмі за межами Нового Світу навряд чи станеться. Швидше за все, зміни обмежаться окремими підприємствами, виробниками, а не цілими напрямками, регіонами.

Багато зробила Південна Африка. Вважаю, що в межах Нового Світу Південна Африка, є однією з найстрімкіших, тому що розвиток стартує з найнижчого рівня. Аргентина, Нова Зеландія, Чилі – усі вони просто наслідували Каліфорнію.

Local vs Global

Якщо говорити про рекомендації для східноєвропейських компаній, зацікавлених у сфері винного бізнесу, то я радив би діяти локально, думати глобально. Вважаю, якщо ви перебуваєте в Молдові, вам варто спробувати продати свої вина сусідам. Не забувайте свою місцеву карту. Робіть все добре, робіть краще за інших. Витрачати шалені гроші у Нью-Йорку, якщо є така можливість, звучить дуже привабливо, але цілком ймовірно, що для вас більш потенційно витрачати гроші в місцевих громадах. Приміром, я зараз продаю більше вин в Росії, ніж в Америці. Здавалося б, божевілля, як це сталося?! Оскільки певні країни стають багатшими, їхні громадяни більше цікавляться винами. Таким чином, це винний ринок в собі. І для винного туризму ця теза також актуальна, адже значна кількість людей не бажає подорожувати надто далеко. Зважайте на це. Виберіть місця збуту стратегічно. Грузинське вино має блискучий попит  в Брукліні та в Нью-Йорку, але це не дуже добре працює в Денвері та Хьюстоні. Обирайте шляхи, аналізуйте свої результати. І через Божого представника на Землі Марка Цукерберга ми одержали інструменти цифрового маркетингу, такі як таргетинг, завдяки якому можемо легко сказати: «Я хочу спілкуватися з цим типом людей у цій місцевості!»

Про «елітні»  виноробні

Це просто. Якщо ми говоримо про преміальність, будь то елітні ресторани чи елітні виноробні, то відрізняємо місця, куди йдемо просто з’їсти бургер або салат, від ресторанів, що потребують дрескоду і де ви плануєте витратити не 10 євро на їжу, а 100. Говорячи про винні місця, в основному це стосується тих, де якість вин та їхній імідж на іншому рівні, можна сподіватися, що у вас буде більше вибір шампанського, – вся Шампань, ймовірно, вважає себе елітою, – винна карта буде дещо більш витончена. Коли ми їдемо до Бургундії або Бароло, ми бачимо більше тямущих виробників, власники не зациклені продемонструвати розкішний продукт, вони просто виробляють дійсно видатні вина (хоча насправді вони виробляють саме розкішний продукт). Їм ви платите понад 50 доларів або євро за пляшку вина, це вже розкіш.

На практичній стороні: що є ядром винного туризму

Зрозуміло, винний туризм базується на прямому продажу. Мова йде про будування стосунків зі споживачами. Ми як виробники вина, зацікавлені, щоб продавати напряму. Ми рухаємося до часів передоплати, коли мої улюблені винороби просто відправлятимуть під мої двері свої вина чи не щомісяця, як це вже відбувається в Америці. Це і є відносини, і саме тому винний туризм так у нагоді для людей, які сьогодні знайшли сенс заїхати до вас і придбати вино, а потім відправилися до магазину чи будь-куди ще. Гадаю, це те, що поки не кожен у виноробній промисловості повністю розуміє.

На емоційній стороні: що таке винний туризм для Роберта Джозефа

Нелогічно купляти пляшку вина за 50 або 100 євро. Максимум за 90 хвилин двоє людей здатні її прикінчити. І ваші 100 євро або більше просто випарилися. Немає логіки. Немає логіки, щоб купити квиток, аби дивитися гру моєї улюбленої футбольної команди з Челсі. Але чи заплатив би я 50 або 100 євро, якщо моя команда в фіналі? Звичайно! Чи поїду до опери, до театру? Як довго триватиме гра? 90 хвилин. Це досвід.

Таким чином, для мене найкращий досвід винного туризму – це ті хвилини, коли ви дістаєтеся виноробні карколомним вибоїстим шляхом на джипі або конями. Чи ось як я побував минулого тижня у Швейцарії на гірському винограднику: можете собі уявити – ви стоїте нагорі і милуєтеся з відчуттям захоплення та острахом. Без сумнівів, ви запам’ятаєте це! Або пікнік з подругою на топових виноградниках Ермітажу в Долині Рони. Це те, що закодовано в мені. Але все відносно: те, що я щойно перелічив, можливо, зовсім інакше сприйматиме хтось інший.

Винний туризм, як на мене, не щось на зразок організованого візиту до винного заводу або до якогось музею, де я купував би вино та сир і мав відчувати себе щасливим. Ні, це про щось інше. Як на мене, то цікавіше щось робити, бачити, відчути, кидаючи виклик самому собі. Це особисте, і це унікальне, і це відбувається в конкретний момент.

Є дуже гарна історія, яка ілюструє мною сказане. Вона мені дуже подобається, і це те, що кожен міг би зробити, незалежно від бюджету та ресурсів. Це сталося зі мною в Південній Африці. Дуже розумний винороб прийшов з ідеєю: коли туристи завітають з дітьми, запросити малечу щось посадити, якусь рослину. І ось, поки батьки дегустують вина, діти одержують власний досвід, висаджуючи вишневе деревце або розсаду помідорів. А коли все завершується, ви пропонуєте батькам залишити електронну пошту, на яку ви надішлете згодом фотографії, як ці рослини зростають. Можливо, ми ще зробимо вам деякі повідомлення… Боже мій, мені подобається ця ідея! Я люблю таке мислення, вам потрібно мати на меті емоційний вплив – і зробити щось подібне.

Плани з перевидання Wine Travel Guide to the World*

Я хотів би, щоб хтось це зробив 🙂 . То була дуууже важка праця. Саме тоді народилася моя друга дитина. І то була моя остання книга, я не писав книжок протягом 15 років, я робив багато іншого. Я насправді працюю над книгою на даний момент, то буде дуже своєрідний різновид видання – про те, що таке вино, та його майбутнє.

Досьє D+

 *Wine Travel Guide to the World by Robert Joseph

Путівник Wine Travel Guide to the World запрошує вас у подорож по всьому світу – до понад 650 найкращих виноградників, виноробів, музеїв, ресторанів та барів: від грандів, шато Бордо до високогірних виноградників Аргентини; від винних барів Пекіна до гробниці єгипетського фараона-вайнловера.

Широкоформатні кольорові фотографії та мапи додають насолоди віртуальному туру. Відомий винний автор та журналіст Роберт Джозеф склав цей чудовий список великих вин світу, а також навів історію кожного регіону, дав поради щодо дегустацій, рекомендації вин та продуктів місцевості, відомості щодо  ґрунтів та сортів винограду і  практичні деталі подорожей.

Ідеї та лайфхаки Роберта Джозефа можуть стати в нагоді кожному – як виноробам, так і мандрівникам-вайнловерам.

Результати опитування «Стійкий винний туризм – результати глобального дослідження», проведеного Університетом Гейзенхайма та WineTourism.com, були представлені онлайн 25 січня 2022 року. Трансляція відбулася на Facebook, LinkedIn та YouTube о 16:00 (CET).

Разом зі своїм колегою зі Швеції Нікласом Рідоффом (Niklas Ridoff), генеральним директором WineTourism.com, Гергелій Сольноки (Gergely Szolnoki), професор маркетингових досліджень Університету Гайзенхайма (Німеччина) та суддя премії Wine Travel Awards, представив дослідження під назвою «Стійкий винний туризм – результати глобального дослідження». Мета дослідження полягала в тому, щоб краще зрозуміти важливість стійкого розвитку у глобальному винному туризмі.

«Співпраця з WineTourism.com – найкраще, що могло статися. Це був момент, коли туристична сфера зустрілася з науковцями у рамках співпраці», – зазначив Гергелій Сільноки на початку онлайн-конференції.

Стійкий розвиток набув важливого значення за останні 15 років. Зараз усі говорять про стійкий туризм та стійкість у винному туризмі. Але що означає стійкість? Які заходи ми можемо вжити для стійкого розвитку? Саме ці питання дослідники піднімали під час свого опитування, аби поділитися результатами та деякими рекомендаціями з представниками галузі.

Дані почали збирати у листопаді 2021 року. В опитуванні взяли участь 1579 виноробень із 42 країн світу. Найбільше відгукнулися Італія та Іспанія. Повний порівняльний міжкраїнний аналіз ви можете знайти у підсумковому звіті.

У ході дослідження було вивчено різні аспекти, які складаються з п’яти основних напрямів:

• Актуальність стійкого розвитку у винному туризмі;
• Трикомпонентна модель стійкого винного туризму;
• Заходи, що сприяють стійкому винному туризму;
• Стимули та бар’єри стійкого винного туризму;
• Комунікація з відвідувачами та їх ставлення.

Дані показують, що виноробні Чілі, а також органічні виноробні загалом (в основному Італії та Іспанії) сприймають стійкість дуже важливою. Але факт того, що виноробні не бачать прямого зв’язку між стійким виробництвом та винним туризмом, слугує перепоную на шляху їх подальшого розвитку у цій сфері.

Модель стійкості включає екологічні, економічні та соціальні компоненти. Культурний аспект інтегрований у соціальний. Виноробні різного масштабу та з різних країн більш-менш однаково оцінювали важливість цих критеріїв.

Дослідження, що проводилось у Німеччині, торкалося питання: «чи ви могли б визначити, що таке стійкий винний туризм та які його чинники?» Менеджери виноробень не були готові відповісти відразу. Отже, дослідники отримали список критеріїв та обрали способи для виміру кожного з них.

Переходячи до стимулів та бар’єрів стійкого винного туризму, Гергелій Сольноки зазначив: «На щастя, економія грошей не є метою. Тому що стійкість – це не економія грошей. Хоча це може бути побічним ефектом стійкості». Більшість провідних гравців ринку, на думку фахівця, орієнтовані на споживача.

Коли ви починаєте практикувати стійкість, це потребує інвестицій, інфраструктури, яку потрібно побудувати в першу чергу, людських ресурсів (мати достатньо ноу-хау та бути достатньо мотивованим). Це активний безперервний процес, для якого виноробням потрібна інформація, державні субсидії та рекомендації.

Наскільки важлива стійкість у винній комунікації? Чи це буде важливо для відвідувачів віноробень? Відповіді на ці та інші питання ви можете знайти у підсумковому звіті тут.

Результати опитування «Стійкий винний туризм – результати глобального дослідження», проведеного Університетом Гейзенхайма та WineTourism.com, були представлені онлайн 25 січня 2022 року.

Класика та нові зірки асортименту – Drinks+ представляє.

Наприкінці 2021 року Комунікативна медіагрупа Drinks+ представила на тейстингу Editor’s Сhoice добірку зразків з асортименту міжнародної компанії Franz Wilhelm Langguth Erben – найбільшого виробника.

Heaven’s Droplet Rosé Reserve – арія на три голоси

Примою цього гарного виступу на Bocuse d’Or стало неймовірно вишукане Heaven´s Droplet Rosé Reserve з винограду сорту Піно Нуар, який було зібрано вручну на ділянках Гран Крю та Прем’єр Крю вздовж річки Рейн.

Вино створене у тандемі Джіджі та Патріком Ланггут (Gigi & Pat Langguth) – власниками німецької компанії у 7-му поколінні. Патрік Ланггут зі своїм давнім другом – німецьким виноробом, новою зіркою Рейнгау та володарем безлічі нагород Ахімом фон Отінгером (Achim von Oetinger) працювали над характеристиками вина, а Джіджі створювала дизайн та упаковку. Шеф-кухарі з усієї України та інших країн, сомельє, ресторатори та інші представники HoReCа, експерти кулінарного спрямування продегустували ексклюзивний екземпляр – вино для особливих моментів.

Heaven’s Droplet Rosé Reserve, незважаючи на гастрономічний аспект заходу та суворі обмежувальні заходи, зібрало, образно висловлюючись, овації у професійної аудиторії заходу – стильна кольорова гама, ефектне оформлення пляшки миттєво привертали увагу публіки, що часто викликала винну приму на біс.

Елегантне, делікатне Heaven’s Droplet Rosé Reserve виявило найкращі риси рейнського Піно Нуара – із спокусливими, але тактовними полуничними тонами, ароматами малини, фіалки, відтінками цитрусових. Розе провокувало як маститих кухарів, так і шефів-початківців, що взяли участь у дегустації, жваво обговорювати можливий пейринг і видатні характеристики вина. Тільне та гармонійне, з приємною освіжаючою кислотністю, тонами червоних ягід у смаку, створене з винограду з найкращих виноградників Рейнгау, Heaven’s Droplet Rosé Reserve стало очевидним фаворитом дегустації Editor’s Сhoice. І оглядачі Drinks+ цього разу із гостями тейстингу повністю солідарні.

El Cortez XO

Ще одна новинка портфоліо Franz Wilhelm Langguth Erben виявилася для самих винних журналістів D+ справжнім відкриттям. Нове преміальне червоне вино від партнера німецької компанії, іспанської Bodegas Torre Oria – El Cortez XO – іспанська відповідь Прімітиво.

Майстер-винороб створив це вино з найкращих вінтажів сорту Монастрель, витримка яких проходила понад 12 місяців у бочці. Вино м’яке, повнотіле, з насиченим характером, а також унікальною глибиною смаку. Оригінальна, приваблива етикетка – високоякісний бархатистий папір з благородним мідним тисненням та амбітною оригінальною назвою – став гідним обрамленням благородному вмісту. Вино користувалося популярністю у любителів потужних червоних вин та, за результатами опитування, має найвищий потенціал в Україні.

Erben

На дегустації були представлені вина провідного бренду компанії – Erben. Вони чудово показали себе на тейстингу, отримали позитивні відгуки від учасників івента, вкотре підтвердили високий рівень німецьких вин та зацікавленість у них українського ринку.

Erben Grauburgunder – сухе вино із сорту Піно Грі з приємною тонкою кислотністю. Має легкий аромат зелених волоських горіхів, мигдалю та екзотичних фруктів. У смаку живі фруктові ноти дині, домінують папайя, персик, абрикос, груша та айва.

Erben Riesling Halbtrocken – це нова інтерпретація популярної класики. В ароматі переважає зелене яблуко, у смаку персик, абрикоси і стиглі яблука в ідеальній гармонії зі свіжою, елегантною, добре інтегрованою кислотністю.

Erben Spätburgunder Rosé – майстер-винар створив це вино на честь 55-річчя бренду Erben. В ароматі стигла полуниця, яку доповнюють яскраві фруктові нотки.

Erben Spätlese – зірка лінійки вин Erben. Аромат демонструє тропічні фрукти, що доповнюються делікатною нотою мускатного горіха. Це вино чудово збалансоване, поєднуючи елегантну фруктовість, солодощі та делікатну кислотність.

Erben Dornfelder Halbtrocken – напівсухе червоне вино, виготовлене з високоякісного сорту винограду Дорнфельдер. В ароматі чорна смородина, у смаку ожина, вишня, ніжні тони ванілі. Це фруктове червоне вино, м’яке, бархатисте і ніжне, з чудовим післясмаком.

FW. Langguth Erben також відома на світовому ринку як авторитетний виробник органічних і біологічних вин, при створенні яких застосовуються найсуворіші стандарти. Протягом майже 70 років компанією управляв один з патріархів німецького виноробства – Вольфганг Ланггут.

З 2015 компанією керує Patrick F. W. Langguth. Чудова якість вин є і залишається основним принципом та челенджем для всієї команди компанії F.W. Langguth Erben. І це принцип явно грає вирішальну роль тріумфального розвитку брендів F.W. Langguth Erben на міжнародній сцені.

Досьє D+

На сьогоднішній день компанія F.W. Langguth Erben є найстарішою в Німеччині та однією з найвпливовіших серед міжнародних операторів виноробної галузі за межами Європи. Про популярність бренду свідчать цифри: за останні 50 років було продано понад 330 млн. пляшок Erben.

Класика та нові зірки асортименту – Drinks+ представляє. Наприкінці 2021 року Комунікативна медіагрупа Drinks+ представила на тейстингу Editor’s Сhoice добірку зразків з асортименту міжнародної компанії Franz Wilhelm Langguth Erben – найбільшого виробника. Heaven’s Droplet Rosé Reserve – арія на три голоси Примою цього гарного виступу на Bocuse d’Or стало неймовірно вишукане Heaven´s Droplet Rosé Reserve […]

Українка Марина Ревкова, сомельє київського ресторану Vino e Cucina. Ristorante/Enoteca, минулого року представила країну у престижному міжнародному конкурсі на звання Найкращий сомельє Європи та Африки, організованому ASI. Наскільки складною виявилася боротьба і які висновки зробила Марина, редактор D+ попросила Кращого сомельє України 2020 року прокоментувати події в Лімассолі.

Відбірковий тур – як це було? Чим запам’ятався?

Відбірковий – найжорсткіший етап, коли потрібно максимально перевірити людей, зрозуміти хто є хто. В принципі, все очікувано. Завдання: стандартний тест – теорія, 100 запитань на 90 хвилин. Потім сліпа дегустація одного вина: завдання письмово описати його за 5 хвилин. Зазвичай на повний опис дається більше часу, наприклад, нещодавно на Вootcamp ASI у Варшаві ми говорили про оптимальний таймінг в 15 хвилин, щоб зробити таке завдання красиво і правильно, вклавшись у розкладку системи ASI. Повторю, 5 хвилин для такого завдання це мало. Причому у всіх кандидатів виявилося багато питань, як саме потрібно було його виконати і чого саме від нас хотіло журі.

Далі йшла дегустація трьох напоїв по одній хвилині на кожен. Важливо було просто вгадати напій без докладного опису. Потім практика подання вина. Зазвичай, таким завданням нікого не здивуєш, воно є на всіх конкурсах сомельє. Але що мене здивувало цього разу, то це завдання, коли до тебе як до сомельє приходять шість людей на вечерю. Вони хочуть магнум певного вина, до того ж його потрібно продекантувати. Колега підготував тобі зміну, на столі стоять келихи, магнум та все необхідне для подачі гостям. Ти маєш дві хвилини, щоб оцінити та прокоментувати, наскільки підготовка достатня, а ти сам готовий діяти. Я зрозуміла завдання, перевірила на чистоту 6 келихів. Зрозуміло, що коли ти працюєш у ресторані, тобі потрібно не 6, а 12, бо «це нам не подобається, а давайте поміняємо, а давайте ще щось» – це класика, стандартна ситуація. Але тут конкурс – і це стрес, і ти маєш лише дві хвилини. При цьому ти коментуєш усе, що бачиш. Інші учасники говорили, що важливо було не лише знайти помилки, а й відзначити, що зроблено добре та правильно. Декантери виявилися неправильною форми, просто залізні глеки для вина. З погляду декантації, залізний глечик – неправильний вибір, метал може негативно вплинути на вино. Причому глеки виявилися різного обсягу – недостатнього, щоб провести декантацію повної пляшки магнуму. Тобто треба було пляшку ділити на два декантери.

Я наголосила, що магнум стояв вертикально. Але, як правило, декантація передбачає можливу наявність осаду, тобто декантувати вино, що вертикально стоїть, – теж невірно. Ще одне моє зауваження: вино не повинно стояти на столі, правильно зберігати його до подачі в холодильнику. Тому що навіть червоне вино має певну температуру подачі, воно не повинно стояти просто за кімнатної температури… І тут час вийшов! І це все, що я встигла сказати! 🙂

Словом, не знаю, наскільки це правильно і як треба було діяти. Пояснень не було. Все було продумано спеціально, щоб ускладнити завдання, створити поле для інтерпретацій та таким чином максимально випробувати твої знання.

Якщо говорити про загальні результати та учасників, на яких ставили спостерігачі – серед них були ті, хто готувався роками, по п’ять-сім років. Наприклад, поляка тренували два роки, але зрештою він не пройшов. Тільки уявіть: він танцював ритуальні танці, поки ми всі чекали на свій вихід під час відбіркового туру, коли нас викликали за номерами. Ми викладали фрагменти цього перформансу в Інстаграм! Все це, звичайно, було смішно, але, зізнаюся, кожен сомельє має свій унікальний підхід до конкурсу.

Марино, розкажи про свої «ритуальні танці».

Так, я теж маю власні фішки, можна сказати, свої «ритуальні танці». Ось, наприклад, я сиджу на спеціальних дієтах. На цей раз я півтора місяці не їла молочні продукти, яйця, м’ясо – практикувала звичайне веганство. І за два тижні до заходу, з 1 листопада, перейшла виключно на сирі фрукти та овочі, більше нічого іншого не їла.

З якою метою за цим є якась філософія?

Все просто: очистити організм, довести рецептори до максимально сприйнятливого стану, так у мене загострюються всі почуття. Наприклад, весь період підготовки до конкурсу я продовжувала працювати в ресторані, абсолютно звичайному режимі, виконуючи всі свої обов’язки. І через якийсь час ловила себе на тому, що стою, вибираю вино, а ззаду мене офіціантка проносить замовлення, і, не обертаючись, просто за ароматом, я розумію, що це за страва, що до неї входить, аж до трав і спецій. Ти помічаєш всі нюанси – сприйняття загострене до краю. Втім, не знаю, чи це працює з іншими людьми. Все індивідуальне. Я просто цікавлюся харчуванням, постійно вивчаю нутриціологію, вегетаріанство, читаю різні дослідження на цю тему, дивлюся документальні фільми – це мені цікаво.

Таку систему ти розробила безпосередньо під себе чи вона прийшла у твоє життя як рекомендація?

Спочатку я експериментувала. Пам’ятаю свій перший український конкурс, коли лише починала виступати. Така система харчування відповідала моїм цінностям, у принципі вважаю, що треба берегти тварин, намагаюся не вживати тваринну їжу, тримати себе у певних рамках. А перед першим конкурсом я пішла ще далі та перейшла на веганство. Крім м’яса, я не їла молочної їжі, яйця. Тоді ще в моєму житті не було сироїдіння… І перед конкурсом зрозуміла, як сильно загострилися мої рецептори, наскільки я стала сприйнятлива: визначала всі дані про вино наосліп – країну, регіон, метод, аж до вінтажу. І коли зрозуміла, що причина – розроблена мною дієта, стала застосовувати це як інструмент перед сертифікацією ASI, перед цим конкурсом, перед конкурсом сомельє України, на якому я визначила наосліп абсолютно все… На півфіналі, фіналі легко обчислювала інформацію, до бленда сортів винограду, вінтажів, держав, міцності, термінів витримки та інших параметрів. Справді, цей підхід для мене працює однозначно. Але при цьому не хочу, щоб мою систему сприйняли як універсальний інструмент, треба приміряти все на себе, експериментувати та обчислювати, що підходить саме тобі.

Це не означає, що завдяки дієті можу виконати будь-яке завдання і визначити все наосліп. Ні, без тренувань це навряд чи спрацює. Потрібно пробувати дуже багато вин. Мені, звичайно, з цим простіше, адже я працюю у найкращому винному ресторані України. У мене побокально більше 200 позицій, і якщо кожен день пробувати, зрозуміло, що я можу відрізнити рислінг від совіньйону, піно гріджо і т.д. Можу собі дозволити часто дегустувати гарні вина наосліп. Розумію, що не кожен має таку можливість. Але тренування є обов’язковими. Однією дієтою перемогу не здобути. Тим більше, що я впевнена – у день чемпіонату треба добре поїсти, все одно дотримуючись певної системи харчування. Важливо підготувати організм до Дня X.

З урахуванням твоїх загострених рецепторів та відчуттів, що ти відчувала? Яким був для тебе цей конкурс, що емоційно зворушило?

Однозначно моя сліпа дегустація – саме те, в чому я завжди була впевнена. При цьому треба розуміти, що, по суті, я працюю лише три роки, у мене немає величезного досвіду роботи, як у багатьох людей, з якими змагалася. У деяких із них за плечима по 10-15 років досвіду. Карін з Португалії працює з вином 20 років. 20 років тому я навчалася у першому класі… Розумію, що я не маю досвіду роботи з різними винами, я експерт італійських вин – у мене італійський ресторан, 1,5 тисячі вин у карті. Я без зусиль вгадаю примітиво, альяніко чи негроамаро у сліпій дегустації. Легко! Але коли справа доходить до грюнера чи шардоне з Каліфорнії, мені не вистачає дегустаційного досвіду. Так, я ходжу на дегустації, але це зовсім не те! Ось коли ти попрацюєш, умовно, у трьох різних місцях, з різними темами та концепціями протягом 10 років – все почне сприйматися комплексніше, ширше.

Отож, повертаючись до емоцій… На сліпій дегустації я спробувала вино і припустила, що це грюнер. Пам’ятаю це вино та емоції від нього так ясно! Але не знаю, правильно відповіла чи ні. Ми не знаємо результатів, це все озвучать, мабуть, пізніше. Ніхто нічого ніколи не каже на етапі конкурсу. Одні загадки. Сподіваюся, згодом нам все ж таки дозволять дізнатися, що це було.

Ти не пройшла до півфіналу. Як оцінюєш виступ?

Я чудово розуміла, з ким мені доведеться змагатися, якого рівня кандидати приїхали на конкурс. Тут присутні Майстри сомельє, люди, які чудово складали мільйон найскладніших іспитів, проходили через престижні міжнародні сертифікації, брали участь у міжнародних конкурсах. Наприклад, Роман Сосновський із Росії викладає вино вже 10 років. І я, маючи багаж три роки у ресторані, змагаюся з такими профі. І навіть показую результат. Це класно, але вважаю, що в мене ще мало досвіду. Так, я можу вивчити і прочитати купу книг про апеласьони, сорти, регіони, але це не те саме, що власний практичний досвід. І цього замало, щоб виграти конкурс такого рівня. Просто зубріння недостатньо, потрібна практика, потрібно пройти через різні ситуації з гостями та багато іншого.

Твій основний інтерес – це вино та сервіс чи тобі цікавий бізнес навколо вина?

Паралельно з роботою в ресторані я співпрацюю зі швейцарською компанією AVU wines та британською системою Liv-ex. Відповідно, я знаю, скільки що коштує, можу вивчати інтерес до різних продуктів, динаміку, щодня отримую аналітику, стежу за винним бізнесом загалом. І розумію картину: яке ціноутворення, які вінтажі користуються популярністю, які рейтинги тощо. Мені це цікаво, бо працюю у винному ресторані, мені потрібне широке бачення. Адже я маю справу з людьми, які мають гроші і які самі часто знають чимало про вина. З тими, хто має власні льохи та власні колекції вишуканих вин, які вони постійно поповнюють. Відповідно, коли в мене «Лафіт» коштує 80 тис. гривень за пляшку, я маю обґрунтувати клієнтам, чому це ті гроші, які варто за неї заплатити. Тому я вивчаю і аналітику, і ціноутворення, для цього користуюся і Wine-searcher, Vivino, і Liv-ex. Думаю, сомельє повинен розуміти порядок цін та їх складові, знаходити аргументи на продаж вин, знати продукт і вміти донести його цінність клієнту. Я також веду канал нашого ресторану Telegram – пишу тексти, роблю пости. Переконана, що такі пости має писати професіонал, а не просто сммщик, тому залучення нових клієнтів – це більше завдання маркетологів, просування вина та робота з ним – це до мене.

Марино, що ти можеш сказати про суддів та оцінки?

Здебільшого нас оцінювали найкращі сомельє світу різних років. (До речі, не можу втриматися від спостереження, що приголомшило мене: після конкурсу вони допомагали прибирати келихи разом з персоналом, який відповідав за це безпосередньо. Ніякого апломбу – суцільний професіоналізм і командна робота 🙂 ) Які були критерії, не знаю, і як це все оцінювалося, не знає, окрім суддів, ніхто. Вважаю, мій результат у цьому конкурсі є абсолютно об’єктивним. Я не очікувала вийти у фінал – занадто мало досвіду. І з багатьма конкурсантами п’ять років працювали досвідчені відомі тренери. А у мене на підготовку було лише два місяці, бо я дізналася, що буду брати участь у цьому конкурсі лише тоді, коли виграла конкурс на Найкращого сомельє України.

Хто тебе готував?

Є людина, яка мені допомагає, – француз Анрі Шапон/Henri Chapon, який кілька разів ставав найкращим сомельє Великобританії. Ми познайомилися з ним у Реймсі. Він побачив, як я перекладаю майстер-клас для колег, і вирішив, що маю потенціал, і запропонував співпрацю. Він допомагав мені дуже серйозно із підготовкою. Коментував мою техніку, давав поради, спрямовував. Він мій ментор.))

Можу я поцікавитися, це більше дружні стосунки чи все ж таки робочі?

Я взяла його як ментора. Оплачуваного ментора. Ніхто безкоштовно не витрачатиме час у такій справі. Це є нормальна практика. Але при цьому мені справді пощастило. Люди рівня Анрі Шапона не беруть тренувати всіх поспіль. Він зайнята людина та працює над різними проектами, у тому числі як ментор. Але тільки з людьми, в яких вірить, що мають потенціал, гідний його зусиль.

Досьє D+

Журналісти ВВС, які висвітлювали конкурс, приїхали на Кіпр з особливою місією. Тут вони знімали епізод для нового документального серіалу про сомельє, яке планують продати Netflix. Марина Ревкова стала однією із чотирьох сомельє, героїв цього сюжету. Слідкуйте за нашими новинами.

Українка Марина Ревкова, сомельє київського ресторану Vino e Cucina. Ristorante/Enoteca, минулого року представила країну у престижному міжнародному конкурсі на звання Найкращий сомельє Європи та Африки, організованому ASI. Наскільки складною виявилася боротьба і які висновки зробила Марина, редактор D+ попросила Кращого сомельє України 2020 року прокоментувати події в Лімассолі. Відбірковий тур – як це було? Чим […]

Наталія Бурлаченко, бренд-амбасадор Vinos de La Luz, сомельє, колумніст Drinks+, представила на наших сторінках свій новий онлайн-проект.

Карантин, ізоляція – це погано чи добре? Напевно, якщо ти хворієш, то це дуже погано, а якщо це вимушений карантин, згідно з вказівками державних органів, а ти здоровий, але обмежений у пересуванні, то, мабуть, це сигнал, що саме час діяти. Я маю на увазі творчість :).

Так вийшло у моїй ситуації. Коли в березні 2020 року, перед тотальним локдауном, я буквально встигла в останній літак з Іспанії додому в Україну, то не мала уявлення, що цей карантин започаткує кілька несподіваних проектів. Не маючи можливості вільно пересуватися, я почала аналізувати свої попередні подорожі, і в мене виникло величезне бажання структурувати спогади та поділитися всім, що я побачила, дізналася та спробувала/продегустувала.

Спочатку я не думала, що мій блог буде повноцінним сайтом про вино та подорожі. Я планувала робити невеликі нотатки на своїй сторінці у Facebook, але потім зрозуміла, що там мені мало місця і я не шукаю лайків, дискусій та коментарів, а хочу бути корисною людям, які хочуть дізнатися більше про певну сферу діяльності.

Маючи диплом сомельє та місію бренд-посольства Vinos de La Luz, мені довелося поїздити країною з дегустаціями та послухати різні думки та питання про винну сферу. Я зробила невтішний висновок, що культуру споживання вина потрібно піднімати різними засобами і що я повинна приєднатися до компанії ентузіастів, які навчають, пояснюють, пишуть, проводять, організовують, знімають – і все це про вино!

Особливо звертала увагу на те, які уважні в цьому питанні, які вишукані манери демонструють мої сучасниці. І я остаточно вирішила, що мій сайт буде значною мірою адресований прекрасній половині людства. Я знайшла натхнення у розмовах з нашим енологом в Іспанії Ноелією Меною, далі я познайомилася з іншими легендарними особистостями у сфері вина та поділилася цими інтерв’ю у себе на сайті. Після багатьох позитивних відгуків я зрозуміла, що йду правильним шляхом, тим більше що назва мого сайту nataliiawines.com.ua говорить сама за себе 🙂 .

Коли робота команди зі створення сайту була завершена і я розпочала справу, то зрозуміла, що вести свій блог це важка праця. Насамперед, потрібні ідеї, далі їх виконання, далі підготовка матеріалу та фото супроводу. Цим усім я зайнялася під час моєї подорожі до Англії. Матеріалу виявилося дуже багато, і видавати його я почала поступово. Але на мій подив через кілька місяців після виходу моєї статті про Лондон – Google проіндексував мій сайт, позначив його як незалежний ресурс і почав рекомендувати у своїй стрічці!

Для мене це було перше вагоме досягнення, після якого посипалися різні пропозиції. Наступною важливою подією стала номінація у Wine Travel Awards, за яку мені ще доведеться боротися зі світовими блогерами. Але найголовніше для мене це оцінка моїх читачів. Щодня я отримую вдячні відгуки, ідеї та пропозиції писати ще більше. Багато моїх друзів залишають запити на дегустації і запитують про майбутні поїздки винними маршрутами. Декілька тижнів тому я скористалася можливістю поїхати на виноробню Cricova, Молдова, і запросила кількох друзів, після цієї поїздки у мене утворився новий список бажаючих приєднатися до турів.

Але скажу чесно, турагентом себе не відчуваю. Я знаю багатьох професіоналів своєї справи, з якими їздила сама та яких дуже рекомендую. Найголовніше для мене – те, що мій проект зайняв свою нішу, він затребуваний і хочеться розвивати його далі.

У своєму блозі nataliiawines.com.ua я ділюся з поціновувачами вина не тільки дегустаційними нотатками та найкращими маршрутами для подорожей, хочу розповісти про виняткові екземпляри вин, які мені вдалося відшукати. Про виноробні, які створюють унікальний продукт і про всі тонкощі виробництва, споживання та колекціонування вин. Тут ви знайдете лише обрані бренди та об’єктивні оцінки.

До речі, про оцінки. У моєму блозі є рубрика «Вино дня», «Вино місяця» – і там лише ті вина, які я обрала, продегустувала і які впевнено особисто можу рекомендувати. Надалі я планую створити шкалу оцінки, завдяки якій читачі зможуть визначити для себе серед багатьох «вин дня» те одне, яке вони захочуть спробувати.

У рубриці про подорожі я ділюся враженнями про ті місця, виноробні, регіони, де вже побувала, а також публікую wish-list місць, куди я вирушу перш за все. Список цей нескінченний, але, на моє задоволення, поступово перекладаю його з wish-list в done-list, а це означає, що nataliiawines.com.ua буде наповнюватися новими цікавими історіями, перевіреними фактами та чудовими винами!

Заходьте на мій сайт, підписуйтесь в Instagram, і ми разом йтимемо цікавим, пізнавальним та яскравим шляхом!

Фото: Mykola Voloshyn

Наталія Бурлаченко, бренд-амбасадор Vinos de La Luz, сомельє, колумніст Drinks+, представила на наших сторінках свій новий онлайн-проект. Карантин, ізоляція – це погано чи добре? Напевно, якщо ти хворієш, то це дуже погано, а якщо це вимушений карантин, згідно з вказівками державних органів, а ти здоровий, але обмежений у пересуванні, то, мабуть, це сигнал, що саме […]

Крістоф Дефе, головний керуючий Domaine Bel Évêque – відомий музикант та син легендарного французького актора П’єра Рішара, який передав йому кермо керування своїм маєтком у 2019 році. За три роки, що минули з того моменту, з’явилися нові виноградники, урожаї та проекти, які вони створюють разом, із властивими цьому зірковому сімейству пристрастю та ентузіазмом.

Месьє Дефе, ваша виноробня на узбережжі Лангедока має, з погляду туризму, особливу привабливість – завдяки зірковому імені П’єра Рішара, а також, напевно, і вашим фанам – адже ви збудували успішну кар’єру музиканта. Як часто Château Bel Évêque відвідують туристи?

Ви маєте рацію! Domaine de Évêque приймає безліч відвідувачів завдяки репутації свого власника та якості вин. Туристи відвідують виноробню цілий рік, але найбільший наплив спостерігається влітку з червня по вересень, оскільки маєток знаходиться неподалік морського курорту Грюїсан. Ми оцінюємо кількість відвідувачів на рівні 20 000 людей на рік.

Що для вас означають такі візити – це можливість отримати оперативний фідбек від споживача, продати вино на місці, спосіб просування вина або додаткове навантаження, на кшталт місії з розвитку регіону та культури споживання вина?

Ми приймаємо як простих любителів вина, так і професіоналів виноробної галузі. Дегустація дозволяє нам обговорювати з клієнтами наші вина, новинки, роботу та безпосередньо отримувати відгуки. Ви можете знайти їхні думки в наших соціальних мережах і переконатися, що загалом наші гості дуже задоволені прийомом та якістю наших вин. Вони купують вина під час свого відвідування, а після цього більшість відвідувачів, як тільки їхні запаси будуть вичерпані, розміщує нові онлайн-замовлення через наш веб-сайт. А для нас це хороший показник роботи, тим більше, що нам дуже приємно проводити дегустації та спілкуватися з нашими відвідувачами, яким ми приділяємо велику увагу. Ми раді допомогти їм відкрити для себе вина нашого регіону та наш казковий теруар Корб’єр. Ось уже тридцять п’ять років П’єр Рішар своєю роботою робить внесок у розвиток та визнання вин теруару Корб’єр. Зараз, на мою думку, разом з іншими видатними виноробами нашого регіону він є одним із найдостойніших його представників.

Сьогодні говорять про виноробні, що практикують органічне виноробство, принципи сталого розвитку. Що з цих трендів є актуальним для вас?

Наш маєток Domaine de Évêque сертифікований знаком HVE/HEV (сільське господарство з високою екологічною цінністю), і зараз ми розглядаємо можливість переходу на органічне сільське господарство в найближчому майбутньому.

Дослідження свідчать, що винний туризм для виноробень стає дедалі більш рентабельним заняттям. Деколи навіть приносить дохід вище, ніж прямий продаж. Як справи у вас (період пандемії не в рахунок)?

Маєток розташований у популярному туристичному районі, і образ П’єра Рішара приваблює сюди безліч людей, особливо у літній сезон, коли він особисто ставить автограф на своїх пляшках двічі на тиждень. Якщо не брати до уваги ці два літні місяці, то ми насправді більше «ено» (виробництво та продаж вина), ніж «туризм».

Не могли б ви розповісти про три найяскравіші пам’ятки вашої місцевості. Ми були в рибному ресторані на березі рожевого лиману, можна пару слів про нього та ще парочку поруч?

Щодо моїх улюблених визначних пам’яток, то я наполегливо рекомендую один з найвідоміших і знакових ресторанів у Грюїсані – La cambuse du Saulnier. Він розташований на березі фантастичного рожевого лиману, де на тлі яскравого синього неба розгулюють рожеві фламінго.

П’єр любить регулярно приходити сюди зі своєю сім’єю, щоб скуштувати морепродукти разом із власником ресторану паном Габаном. У Нарбонні також є Les Grands Buffets пана Прива, дуже близького друга П’єра Рішара та власника просто неймовірного ресторану з дивовижним багатим декором, чудовим обслуговуванням та неймовірною різноманітністю кухні. У цьому ресторані ви можете скуштувати найбільшу у світі сирну тарілку. У січні 2020 року ресторан увійшов до Книги рекордів Гіннеса. Ці два ресторани, як і деякі фільми, – справжні шедеври. І ми раді, що Château Bel Évêque є частиною такого «акторського складу».

Ви музикант, П’єр Рішар – зірка кіно. У зв’язку з цим, чи були у вас думки залучати туристів музичними вечорами, творчими зустрічами на виноградниках? Якщо так, поділіться таким досвідом.

Репутація пана П’єра Рішара і якість його вин такі, що ми не хочемо залучати клієнтів іншими послугами (наприклад, музичними чи театральними виставами) – це відволікало б нас від нашої роботи, яка передбачає передусім вино. Ми зосереджені на завданнях виноробства, а до шоу висуваються інші вимоги – ми відмовляємось змішувати ці різні сфери.

Ви, П’єр Рішар, вся ваша сім’я – як часто подорожуєте? Ваші подорожі можна назвати подорожжю винними дорогами, чи цікавитеся вином під час відпочинку? Які країни для вас найпривабливіші з погляду винного туризму та чому? Напевно, тут треба сказати: Франція – поза конкуренцією і не береться до уваги :).

У нашій сім’ї у всіх різні заняття та різні графіки, що обмежує можливості подорожей. Ми з братом Олів’є брали участь у кількох театральних гастролях батька у Франції та за кордоном. Це дозволило нам спробувати вина тих регіонів, у яких ми побували. У якомусь сенсі це був наш винний маршрут і ми пройшли багато миль. Найбільша радість для нашої родини – зустрітися влітку в Domaine de Évêque за жвавою та галасливою трапезою з добірними винами та насолодитися чудовим настроєм та часом, проведеним разом.

Досьє D+

У 1986 році П’єр Рішар придбав перші 20 га землі між двома лиманами та морем у Грюїсані, просто закохавшись у ці місця, під час прогулянки узбережжям. Він був зачарований незайманою природою та старим фермерським будинком… Так звичайна прогулянка узбережжям закінчилася покупкою мальовничої ділянки землі. Крім того, господар, який продавав нерухомість, багато розповідав про традиційні методи французького виноробства, і іменитий актор спалахнув ідеєю створення власного вина, взявшись за цю нову справу з властивою йому пристрастю.

Сьогодні, розширивши маєток до 50 га і заслуживши повагу серед виноробів і вайнловерів, П’єр Рішар, як і раніше, говорить про свій маєток з великим ентузіазмом: «Мені тут все подобається: обстановка, тепло, близькість до природи, маленькі села та їх майже недоторкані шато. Це те, що я не можу знайти в іншому місці. Щодо моїх виноградних лоз, то я прив’язаний до них не менше, ніж до реальних людей… Вони тендітні й міцні одночасно, я їх балую, люблю піклуватися про них і турбуватися, коли погода не поблажлива».

Винне господарство П’єра Рішара виглядає досить просто: побілені стіни основної будівлі, прості меблі та бочки. Все розставлено довільно, можна сказати, у творчому безладді, яке не може не приваблювати романтичні натури. Тому тут буває безліч туристів, яких цікавить і персона самого господаря, і його вина, а також розташовані поблизу чудовий рожевий лиман з рожевими фламінго, собор Нарбонни XIII століття, абатство Фонфруад XI століття, стародавнє місто Каркассон, замки катарів, численні пам’ятки галло-римської епохи.

Досьє D+

Понад тридцять років П’єр Рішар терпляче, з повагою та великою працею розвиває виноградники у районі Бішопа. Актор не планував стати виноробом, але за підтримки команди зміг згодом набрати солідного досвіду. Йому подобається створювати свої вина, про які він каже: «На мене схожі не мої вина, а навпаки». Розташований в апеласьоні Корб’єр в Лангедок-Руссильоне, Château Bel Évêque робить акцент на вирощуванні червоних сортів винограду, таких як Сіра, Мурведр, Гренаш, Каріньян, Сенсо або Марселан, але ви також можете знайти тут Бурбуленк, з якого виробляють білі вина. Вина Château Bel Évêque вже визнані багатьма авторитетними винними виданнями та критиками і увійшли до списку найкращих вин Франції. Потужність винзаводу – 80 тис. пляшок на рік.

Крістоф Дефе, головний керуючий Domaine Bel Évêque – відомий музикант та син легендарного французького актора П’єра Рішара, який передав йому кермо керування своїм маєтком у 2019 році. За три роки, що минули з того моменту, з’явилися нові виноградники, урожаї та проекти, які вони створюють разом, із властивими цьому зірковому сімейству пристрастю та ентузіазмом. Месьє Дефе, […]

У 2021 році зміцнилося міжнародне реноме вин компанії. «Тбілвіно» підбиває підсумки 2021 року, за який компанія зібрала рекордний урожай високих нагород – 47 медалей різних міжнародних конкурсів.

Золото та Трофі

Серед них – найбільший та найвпливовіший Decanter World Wine Awards (DWWA). Протягом 19 років цей формат відбирає найкращі вина світу. Конкурс Decanter провідні винні експерти світового рівня поважають за сувору процедуру відбору переможців. У «Тбілвіно» пишаються, що в рамках чергового змагання у Лондоні компанія виборола 18 нагород. У скарбничці грузинського бренду також нагороди престижних конкурсів – International Wine Challenge (IWC) та International Wine and Spirit Competition. Як коментують у самій компанії, 47 нагород, одержаних у 2021 році, – рекорд не лише для «Тбілвіно», а й для всієї Грузії. Таку високу якість компанія підтримує інтенсивною роботою. «Тбілвіно» продовжує експериментувати та вдосконалюватися спільними зусиллями грузинських та італійських виноробів.

Справді, компанії «Тбілвіно» є чим пишатися. У 2020 році на тому ж IWC Сапераві від «Тбілвіно» було визнано найкращим червоним вином. Вперше в історії грузинського виноробства вино з цього сорту досягло такої високої оцінки. Коли одне з найкомпетентніших журі у світі виділяє грузинське сапераві серед найкращих червоних вин Франції, Іспанії, Нової Зеландії, Австралії, Італії та багатьох інших провідних винних країн – це дійсно привід пишатися досягнутим і прагнути ще більшого успіху в майбутньому.

Там, де зародилося виноробство

У центрі грузинського виноробства, біля підніжжя Кавказьких гір, ви зможете відкрити для себе сучасне підприємство «Тбілвіно», оточене власними виноградниками. Його відзначені нагородами вина народжуються на цій гарній родючій землі. В унікальних мікрозонах Мукузані та Кіндзмараулі виноградарі компанії вирощують рідкісні грузинські сорти: Кісі, Хіхві, Олександроулі, Муджуретулі, Мцвівані, а також популярні Ркацителі, Мцвані та Сапераві. «Тбілвіно» володіє двома виноробнями та 355 гектарами виноградників. У компанії несуть відповідальність за кожну лозу, яку дбайливо доглядають виноградарі. У 2022 році «Тбілвіно» планує розширювати виноградники: 50 гектарів землі в мікрозоні Цинандалі будуть засаджені сортами Ркацителі та Мцване.

Купаж традицій та сучасності

Але в чому все ж таки унікальність вин «Тбілвіно»? Можливо, секрет у веденні винного бізнесу. У підході, який вибрали засновники компанії, брати Зураб та Георгій Маргвелашвілі: контроль найменших деталей усього виробничого ланцюжка, від вибору ділянок та ґрунтів для виноградників до постачання вина на прилавки 30 країн світу. Спадкоємці традицій грузинського виноробства, у «Тбілвіно» прагнуть різноманітності. Поєднання досвіду предків та сучасних практик дає найкращий результат. В асортименті «Тбілвіно» – понад 40 найменувань чудових грузинських вин та преміальної чачі.

Успішний шлях виноробства не завадив компанії прийняти новий виклик. «Тбілвіно» рухається вперед і планує зайняти частку ринку в категорії бренді. 3-річний та 5-річний бренді – це нові продукти в портфелі компанії, які вже доступні поціновувачам. Виноградне бренді 3 YO є володарем бронзової медалі на Міжнародному конкурсі вин та спиртних напоїв (IWSC) у Лондоні.

Найближчим часом «Тбілвіно» обіцяє розвивати представленість грузинського вина в Україні. Керівники компанії так прокоментували плани: «У наших вин справді великі успіхи на міжнародній арені, і ми радіємо, що можемо поділитися ними з українськими друзями. У 2022 році плануємо через школи вин, асоціації сомельє активніше представляти на ринку України наші продукти. Ми впевнені, що навіть на досвідчених любителів вина та профі вони справлять блискуче враження!»

У 2021 році зміцнилося міжнародне реноме вин компанії. «Тбілвіно» підбиває підсумки 2021 року, за який компанія зібрала рекордний урожай високих нагород – 47 медалей різних міжнародних конкурсів. Золото та Трофі Серед них – найбільший та найвпливовіший Decanter World Wine Awards (DWWA). Протягом 19 років цей формат відбирає найкращі вина світу. Конкурс Decanter провідні винні експерти […]

Доктор Рікардо Ф. Нуньєс, засновник та власник групи компаній Vinos de La Luz, напередодні нового, 2022 року, третього року пандемії, аналізує її вплив на наш побут та свідомість. І особливий шлях України у цьому історичному контексті.

Дослідження, нещодавно опубліковані в наукових журналах, показують, що пандемія, оголошена в 2020 році, вплинула на всіх як вакцинованих так і не вакцинованих, спотворивши сприйняття часу і подій, що відбулися в цей період. Іншими словами, ми пам’ятаємо багато ситуацій, які у нас були, але не наважуємося стверджувати, «в який саме момент у 2020/2021 роках вони сталися». І чим більше відбувається заходів, тим складніше їх асоціювати з певним часом їх проведення.

Ми помічаємо тенденцію, що у нашій пам’яті два минулі роки зливаються в один. В один монолітний період і, за винятком подій, що мають велике значення в особистому житті кожного, таких як зміна роботи або сімейна драма – велике щастя чи глибоке горе, а також деяких ситуацій, свідками чи головними героями яких ми були – наша пам’ять створює враження, що все інше, менш важливе для нас особисто, могло статися у будь-який період протягом 2020-2021 років. Світ вина також схильний до цього феномену, тому що вино пов’язане з повсякденним життям людей.

Щоб подолати цю розмитість подій у часі, деякі вчені пропонують використовувати «дублювання» як систему аналізу. Системи, яка полягає у фіксації в пам’яті, які щорічні (у допандемійних умовах) заходи справді відбулися двічі за останні два роки, а які з них було проведено один раз або було зовсім скасовано. Це нелегка вправа, тому що за її допомогою ми спробуємо подолати відсутність сприйняття «коли», яке є майже патологічним наслідком пандемії. Наприклад, давайте запитаємо себе, скільки разів ProWein – тобто найбільша щорічна винна виставка світу – проводилася у ці роки? Всі виробники, дистриб’ютори, імпортери та багато захоплених споживачів відразу дадуть блискавичну відповідь: за ці два роки виставка не проводилася жодного разу, а найближча планується на березень 2022 року, тобто вона пройде через три роки після останньої, що відбулася ще у 2019 році! (В якості коментаря зауважимо, що заходи безпеки від зараження, прийняті ProWein 2022, складні, тому що за рахунок збільшення відстаней між експонентами кількість доступного простору зменшується та збільшується ціна за квадратний метр, яка сьогодні на 80% більша порівняно з 2019 р.) .

А тепер давайте поставимо питання, що відбувалося в Україні. Скільки конкурсів «Український сомельє» та «Кращий кавіст України», організатором яких є Школа сомельє «Майстер-клас», було проведено в Україні за ці два роки (2020 та 2021), або скільки виставок Wine & Spirits Ukraine було проведено у Києві, або коли відбулися перші івенти Odessa Wine Week та Be Wine International Wine Show, або скільки винних конкурсів було проведено для виробників та організовано найменшими виноробами, або скільки номерів за ці два роки випустила реакція журналу Drinks+, або скільки нових інфлюєнсеров з’явилися та встигли набути авторитету і вага у винному співтоваристві (як приклад дозволю собі назвати nataliiawines.com.ua). Я повторюю, якщо ми адресуємо собі всі ці питання, то відповідь нас дуже здивує і нам зовсім не потрібно буде звертатися до вибіркової пам’яті: всі ці заходи та багато інших проводилися регулярно щороку. Drinks+ доставлявся нам у руки щомісяця за традиційним графіком, без перерв. І водночас були відкриті сайти інфлюєнсерів, які мають велике значення для майбутнього України. А якщо говорити про місцевих та закордонних виробників вина та дистриб’юторських мереж, то нас також здивує реальність: з одного боку, українські винороби за ці два роки зробили гігантський крок у розвитку, з іншого – були створені нові дистриб’юторські компанії, які відкривають власні магазини для обслуговування та прямого спілкування зі своїми клієнтами (як у випадку з мережею Wine Gallery).

Таке враження, що Україна була під захистом від усіх цих суворих обмежень. Від тих локдаунів та заборон, які переслідують весь світ протягом двох останніх років. Насправді це, звичайно ж, не так. Деяким ресторанам та дистриб’юторським компаніям довелося закритися, але загалом система виробництва, імпорту та дистрибуції не постраждала. І глобально представники винної індустрії – від виноградників до дистрибуції – готові дивитися в майбутнє та боротися за те, щоб досягнути мети, якої вони прагнуть. Ви цим дихаєте в Україні.

Особисто я впевнений, що Україна знайде свій шлях. Його пошуком вона зараз і зайнята, 2020-2021 роки стануть періодом самоідентифікації та зростання, і це станеться за будь-яких умов – з пандемією чи без. Україна переживає «родові битви» великого народження. У кожному народженні з’являється на світ нова сутність як протагоніста, і в нашій країні цим новонародженим головним героєм є вино так званого «Нового Старого Світу», тобто вино з України. Будувати майбутнє – це означає, що з’являється все більше захоплених великих та дрібних виробників (середніх виробників все ще немає), які наливають українське вино в український келих, що є першим кроком до стрибка, виходу за національні кордони, у великий світ. Але поява цієї «сутності», про яку ми говоримо, супроводжується природними болями народження та зростання.

Безперечно, українське вино народилося як «автономне». Я куштував хороші і не дуже – каберне, сіру, мерло та багато інших вин українських виробників. Але я пробував і безліч екстраординарних моносортових червоних вин із Одеського Чорного, моносортових білих вин із Тельті Курука, які були неймовірно гарні. Я повторюю, вони дуже добрі! І вони зараз перебувають на стадії ривка до найвищої якості. В Україні є визначні особи, які з пристрастю та діловим складом розуму віддані справі розвитку виноробної галузі. І з кожним днем ​​вони все більш єдині у пошуках майбутнього. Земля та клімат цієї країни – велика підтримка галузі. Даний момент, через який проходить світ, – чудова можливість, яку виробники повинні ясно побачити, і слово «єдність» – великий ключ до дверей у світ. Вина автохтонних сортів відчинять ці двері, щоб їхні брати, міжнародні сорти також могли експортуватися і таким чином крок за кроком затвердити країну як виробника високоякісних вин.

Я сподіваюся, що у 2022 році Україна зробить деякі кроки. Це дії, які українці можуть зробити на міжнародній лінії фронту і які для мене, як шанувальника всього українського, полягають у наступному: адаптувати правові норми до реалій виноробної галузі; створити як офіційну організацію українського виноробства WOFU – Wines of Ukraine, яка стане рушійною силою, щоб представляти всі вина країни на міжнародній арені; вибрати сорти, які представлятимуть Україну, та вибрати, в який день року у всьому світі відзначатиметься день кожного сорту України; об’єднати всіх головних героїв у велику асоціацію українських виробників вина і, нарешті, стати членом OIV – Міжнародної організації винограду та вина, щоб Україна посіла своє місце поряд із Францією, Іспанією, Італією, Австралією та іншими великими виноробними країнами, звідки поступатимуть інвестиції, щоб співпрацювати з місцевими виробниками та разом підкорювати світ

Держава має супроводжувати цю нову історію. Ті, хто керує офіційними фінансами країни, повинні розуміти, що в інших країнах вино становить понад 3% національного валового внутрішнього продукту, при цьому відчиняє двері у світ для інших продуктів того ж місця походження.

Україна – це майбутнє, а українське вино – частина цього майбутнього. Мої найкращі побажання та найкращих вин усім вам! Побачимося у 2022 році.

Доктор Рікардо Ф. Нуньєс, засновник та власник групи компаній Vinos de La Luz, напередодні нового, 2022 року, третього року пандемії, аналізує її вплив на наш побут та свідомість. І особливий шлях України у цьому історичному контексті. Дослідження, нещодавно опубліковані в наукових журналах, показують, що пандемія, оголошена в 2020 році, вплинула на всіх як вакцинованих так […]

У Києві 2-4 листопада відбулася масштабна подія для виробників вина та алкогольної продукції – Wine & Spirits Ukraine, інформаційним спонсором якої виступила Комунікативна медіагрупа Drinks+. Цього року, коли по всьому світу багато івентів такого рівня було скасовано через пандемію, міжнародні виробники та імпортери виявили великий інтерес до українського офлайн-заходу. Wine & Spirits Ukraine – це місце живих зустрічей та налагодження ділових контактів виробників із сомельє, імпортерами, дистриб’юторами, представниками роздрібного та ресторанного бізнесу з України та зарубіжжя.

В програмі…

На Wine & Spirits Ukraine свою продукцію представили виробники з України – Шато Чизай, Бейкуш, Prince Trubetskoi Winery, Odessos Winery, Азнаурі, Престиж Груп, Хані Баджер, Галіція Дистилері та інші. Вперше про себе заявила на форумі новостворена Асоціація крафтових виноробів України, представивши на своєму стенді виноробні Бейкуш, My Wine by Eduard Gorodetsky та Chateau Kurin. Серед іноземних учасників – виробники з Аргентини, Вірменії, Болгарії, Великої Британії, Грузії, Данії, Іспанії, Італії, Литви, Молдови, Португалії, США та Франції. Аншлаги збирали майстер-класи та дегустації від визнаних у всьому світі виробників: Villa Sandi, Vinos de La Luz, Colledi Maggio Wine Farm, Тираспільський винно-коньячний завод KVINT, Odessa City Winery, Prince Trubetskoi Winery. Найкращі вина Італії, як і минулого року, представив медіа-холдинг Gambero Rosso у великій круговій дегустації Tre Bicchieri World Tour.

Вперше в Україні масштабно виступили винороби Болгарії – п’ять із них провели дегустації на національному стенді, а також навчальний семінар «Вина Болгарії – тисячолітня історія» за участю Дмитра Сидоренка.

Крім того, програма виставки включала професійні форуми, престижний міжнародний дегустаційний конкурс вин та алкогольної продукції Ukraine Wine & Spirits Awards, а також презентацію перших номінатів Wine Travel Awards – нової премії з винного туризму, співзасновником якої виступила медіагрупа Drinks+. А тепер щодо подробиць найяскравіших подій Wine & Spirits Ukraine.

Tre Bicchieri World Tour

Легендарний Видавничий дім Gambero Rosso прибув на Wine & Spirits Ukraine в рамках світового туру найкращих вин Італії Tre Bicchieri World Tour у повному керівному складі на чолі з Луїджі Салерно (Luigi Salerno) – генеральним директором Gambero Rosso, Тііною Ерікссон (Tiina Eriksson) (директором з міжнародного бізнесу) та головним редактором гіда Vini d’Italia Марко Сабелліко (Marco Sabellico).

У великій круговій дегустації для фахівців винної промисловості було представлено 30 виноробень з провідних регіонів Італії – Венето, Апулія, Лігурія, Тоскана, Трентіно Альто Адідже, Лаціо, П’ємонт, Абруццо, Сицилія, Марке, Емілія-Романья. Учасники дегустації мали можливість познайомитися з найкращими винами цих регіонів, у тому числі, які були відзначені «Трьма келихами» – Tre Bicchieri – нагородою від винного гіда Gambero Rosso, Vini d’Italia 2022, а також з виноробами та представниками виноробних компаній.

Програма, підготовлена ​​Gambero Rosso для Wine & Spirits Ukraine 2021, не обмежувалася дегустацією. В рамках виставки Марко Сабелліко та Віталій Ковач, відомий український сомельє, засновник Школи сомельє та член Асоціації сомельє Італії, провели три ексклюзивні майстер-класи, на яких представили топові новинки найкращих італійських виноробень: вина Villa Sandi, «Італія у двох словах» (кращі вина року з кількох регіонів країни), а також вина, які отримали нагороду Vini d’Italia 2022 Special Awards.

2 листопада Gambero Rosso знову нагородили найкращі українські ресторани, які представляють італійську кухню та вина. Нагороди Top Italian Restaurants від Gambero Rosso отримали: Fenix ​​Italia та Vino e Cucina. Ristorante/Enoteсa за найкращу італійську кухню, Positano – найкраща піцерія, Osteria Pantagruel – найкраща остерія, «Італійська Редакція» – найкраща винна карта та спеціальна нагорода від виноробної компанії Villa Sandi.

Презентація світових зірок

Vinos de La Luz – компанія, яка об’єднує найкращі виноробні регіони світу. Бренд-амбасадор Vinos de La Luz у Східній Європі, директор компанії Big Wines, колумніст журналу Drinks+, творець блогу про вино nataliiawines.com.ua Наталія Бурлаченко провела дегустацію вин з Італії, Іспанії та Аргентини, що здобули оцінки понад 95 балів на авторитетних міжнародних конкурсах цих країн.

А власник компанії Vinos de La Luz доктор Рікардо Ф. Нуньєс анонсував публіці свій романтичний проект «Планетарне вино», ідея якого – створити вино, що включає найяскравіші сорти винограду із найкращих виноробних регіонів світу з різних континентів. Чекаємо на перший реліз!

Wine Travel Awards – ульотний проект

З великою цікавістю учасники виставки зустріли офіційну презентацію міжнародної премії у галузі винного туризму Wine Travel Awards (WTA), де були представлені спонсори, партнери та номінанти. Це перший захід премії, заснованої Communication Media Group Drinks+ з метою перезавантаження молодої галузі винного туризму та об’єднання всього зацікавленого винного ком’юніті у складній ситуації перманентних локдаунів. Засновники WTA поставили перед собою високу мету – створення платформи (як онлайн, так і у форматі івентів у різних країнах) для спілкування між винними професіоналами та ентузіастами з усього світу.

Зараз йде реєстрація номінантів (до 1 лютого 2022 року діє earlier registration), крім виробників з Португалії та Молдови, Грузії та України, Аргентини та Італії, Франції та Іспанії, до спільноти WTA приєднуються винні блогери, амбасадори, гіди, засновники музеїв вина, фестивалів та профільних організацій еногастрономічного туризму тощо. Вели презентацію Вероніка Бусел, керуючий партнер премії (ISVV, Université de Bordeaux, WSET Level 3, диплом Consejo Regulador de La Rioja), а також Ольга Піневич-Тодорюк, головний редактор журналу Drinks+, суддя низки міжнародних конкурсів, зокрема Mundus Vini та Concours Mondial de Bruxelles.

Гості заходу змогли продегустувати вина та спиртні напої від перших номінантів премії, серед яких були представники Молдови, Аргентини, Іспанії, Італії, Німеччини, України, Франції.

Wine & Spirits Congress: експертний погляд на проблеми

Профільні форуми, конференції та семінари є важливою частиною програми Wine & Spirits Ukraine, у якій взяли участь експерти, представники бізнесу та уряду, які обговорили актуальні проблеми, що стоять перед ринком. Цього року четвертий Wine & Spirits Congress пройшов у новому форматі, об’єднавши 4 форуми – виноробів, рітейлерів, експортерів та рестораторів.

На першому Форумі винно-алкогольних рітейлерів України Wine & Spirits Retail Forum досвідом ведення бізнесу поділилися Сергій Мазур – засновник та СЕО виноторгової компанії VITIS Group та мережі магазинів VINO.UA, Антон Дирул – директор мережі магазинів Wine Gallery, та Олексій Гіжко – шеф-сомельє METRO Україна, обговорили динаміку продажів в умовах пандемії та загальні тенденції розвитку виноторгівлі, а Анна-Євгенія Янченко – Wine & Spirits Brand Ambassador «Сільпо», засновник винного блогу «Сомельє в зелених штанях», розповіла про ефективність маркетингу у винно-алкогольному рітейлі.

На Форумі виноробів, співорганізатором якого виступив ГС «Укрсадвинпром», було анонсовано проект закону про внесення змін до Закону України «Про виноград та виноградне вино», а також відбулася презентація Дорожньої карти розвитку виноградно-виноробної галузі України, яку представив Марко Тіггельман (Marco Tiggelman), міжнародний консультант ITC. Він брав активну участь у розробці стратегії та просуванні вин Молдови, Грузії, Австралії, Македонії.

На Експортному форумі представники МЗС України розповіли про просування українських вин на світовій арені у рамках гастродипломатії міністерства. Андрій Литвин, директор офісу розвитку підприємництва та експорту України, представив аналіз перспектив на експортному ринку, аналітичні дані щодо експорту українських вин та їхнього потенціалу. Досвідом експортного просування вин Вірменії поділилася Ліанна Абелян, заступник директора Фонду виноградарства та виноробства Вірменії, а про специфіку експорту до Канади розповіла Емма Турос, виконавчий директор Канадсько-Української торгової палати в Україні.

Переможці Ukraine Wine & Spirits Awards

Дегустаційний конкурс вин та алкогольної продукції Ukraine Wine & Spirits Awards показав, що Україна впевнено рухається до своєї мети – посісти гідне місце серед винних країн світу. Цього року у конкурсі взяли участь 110 виробників, а їхні продукти здобули 67 медалей. Вікторія Агромакова, засновник Wine&Spirits Ukraine, зазначила, що це рекорд за всі роки проведення конкурсу.

Ukraine Wine & Spirits Awards проходив за підтримки та участі Асоціації сомельє України та Міжнародної Асоціації сомельє відповідно до міжнародних стандартів OIV. Усі зразки конкурсу оцінювалися за 100-бальною системою OIV: 92-100 балів – платинова медаль, 85-91,99 балів – золота медаль, 82-84,99 балів – срібна медаль, 80-81,99 балів – бронзова медаль.

До складу журі конкурсу входили представники Асоціації сомельє України, авторитетні вітчизняні та міжнародні експерти з вин та міцних напоїв, які мають досвід роботи у дегустаційних комісіях світових конкурсів.

Найвищу нагороду – «Платина», у категорії «Вина», отримала українська виноробня Beykush Winery за вино «Рислінг Резерв» 2019. У категорії «Міцні напої» «Платиною» було відзначено двох учасників: ДМК «Таврія» – коньяк України «Херсон» (15 років) та KVINT – Divin Tiraspol XO (15 років).

Золотими медалями відзначені ігристі та тихі вина ТОВ «Вінхол Бархатне», KVINT, Prince Trubetskoi Winery, Beykush Winery, ДМК «Таврія», 46 Parallel, АТ «Коблево», «Винокурня Аккермана», Castel Mimi, Bononia Estate, «Вина Запоріжжя», NAROVYLO, Odessos Winery, Vinos de La Luz, ННЦ ІВіВ ім. Таїрова, Biologist Craft Winery, Фрукус ТІМ, Prince Trubeckoi Winery, Colledi Maggio Wine Farm Srl, Bononia Estate.

Серед міцних спиртних напоїв «Золото» отримали продукти KVINT, ДМК «Таврія», Honey Badger, ТД «Поляков», ТОВ «Картвелі», «Винокурня Аккермана». Також було вручено безліч срібних та бронзових медалей, що підтверджує високий рівень учасників.

Три дні Wine & Spirits Ukraine, насичені різноманітними подіями, діловими зустрічами та дружнім спілкуванням, яскравими дегустаціями та відкриттями, пролетіли, але всі учасники обіцяли через рік повернутися!

Фото: Арсен Федосенко

У Києві 2-4 листопада відбулася масштабна подія для виробників вина та алкогольної продукції – Wine & Spirits Ukraine, інформаційним спонсором якої виступила Комунікативна медіагрупа Drinks+. Цього року, коли по всьому світу багато івентів такого рівня було скасовано через пандемію, міжнародні виробники та імпортери виявили великий інтерес до українського офлайн-заходу. Wine & Spirits Ukraine – це […]

Національна асоціація в’їзного та внутрішнього туризму Молдови (ANTRIM) разом із стратегічним партнером USAID «Проєкт економічного розвитку, управління та зростання підприємств» (EDGE) організували B2B захід у форматі онлайн з представниками сектору, метою якого є презентація Молдови як привабливого туристичного напряму для українського ринку.

Ця діяльність реалізується ANTRIM за підтримки Проєкту «Діяльність з конкурентоспроможності легкої промисловості та туризму» у партнерстві з Міністерством культури, Асоціацією індустрії гостинності України (AIGU) та Міжнародних авіаліній України (МАУ).

Під час заходу відбулася презентація чудових виноробень та гостьових будинків.

Kara Gani Winery

Виноробня Kara Gani Winery – сімейний бізнес, який базується на традиціях і сучасних технологіях. Історія Kara Gani Winery – це розповідь про те, як родина  молдовських виноробів переросла в дрібних виробників. Ім’я Гані носив прадід нинішніх власників, який виробляв найкраще вино в селі.

Компанія наразі має власні виноградники площею 10 га, які розташовані в історичному місці, поруч з Траяновим валом. Виноробний завод виробляє 10 000 пляшок на рік, а всі процеси вирощування та збирання винограду виконуються вручну.

Виноробня приймає туристів, організовує дегустації, паралельно знайомлячи гостів з національним фольклором та гагаузькою кухнею, а також екскурсії до сімейного музею.

Традиція продовжилася в п’ятому поколінні і перетворилася на невелику сучасну виноробню.

Gagauz Sofrasi

Етно-туристичний комплекс Gagauz Sofrasi познайомить вас із традиціями, культурою та гагаузькою кухнею. Визначним місцем тут є винний льох Gagauz  Maazasi, в якому знаходиться унікальний диспенсер для вина. Тут можна продегустувати 8 різних вин.

Крім того, гості також можуть  познайомитись з національними традиціями, взявши участь у майстер-класах, під час яких вони мають нагоду приготувати різноманітні страви за старовинними та гагаузськими рецептами, торкаючись національних традицій.

Зупинитися можна в ексклюзивному невеликому готелі на 10 номерів, 4 з яких – традиційні гостьові будинки з елементами гагаузького декору, побудовані за старовинними технологіями.

Mileștii Mici

У винному комплексі Mileștii Mici розташована найбільша у світі колекція вин.

Тут зберігаються вина, створені відомими молдавськими виноробами протягом півстоліття, їхня кількість перевищує 2 мільйони пляшок. Це найбільша колекція світових вин, яка потрапила в Книгу рекордів Гіннеса в 2005 році.

Якщо ви  хочете поринути в гастрономічну пригоду місцевої молдовської кухні, то Mileștii Mici – ідеальний вибір. Після знайомства з підземними сховищами гостей запрошують до розкішних дегустаційних залів: на глибині 60 метрів відвідувачі можуть насолодитися затишною атмосферою, приємною кухнею та гарною музикою.

Дегустуючи вина Mileștii Mici, які ідеально поєднуються з вишуканими стравами, можна досягти вершини гастрономічного задоволення.

Національна асоціація в’їзного та внутрішнього туризму Молдови (ANTRIM) разом із стратегічним партнером USAID «Проєкт економічного розвитку, управління та зростання підприємств» (EDGE) організували B2B захід у форматі онлайн з представниками сектору, метою якого є презентація Молдови як привабливого туристичного напряму для українського ринку. Ця діяльність реалізується ANTRIM за підтримки Проєкту «Діяльність з конкурентоспроможності легкої промисловості та туризму» у […]