Gastronomy and Wine Portal

Ключові індекси Liv-ex 100 і Liv-ex 1000 впали приблизно на 13%. Проте вони все ще залишаються вищими, ніж п’ять років тому.

Джастін Гіббс (Justin Gibbs), заступник голови правління та директор біржі Liv-ex, сказав: «Рік ознаменувався стійким падінням головних індексів, спочатку спричиненим фіксацією прибутку, а пізніше повзучим уникненням ризику».

Про те, як впали ціни на більшість вишуканих вин, йдеться в новому звіті Liv-ex 2023. 

Показники регіональних субіндексів Liv-ex 1000 у 2023 році

Шампанське лідирує серед найпопулярніших вин, хоча індекс Champagne 50 Liv-ex впав на 17,2% у 2023 році, попри це за п’ять років він загалом зріс на 53%.

Цього року шампанське домінувало в рейтингу найбільш продаваних вин на Liv-ex. Louis Roederer’s Cristal 2015 було найпопулярнішим, трохи випередивши Dom Pérignon 2013. Але і їхня ринкова ціна Liv-ex впала протягом року. Dom Pérignon 2013 коштував £1646 (12x75cl) у грудні, а у січні його ціна була £1830, повідомляє Liv-ex.

Іншими винами, які продавалися за найвищою вартістю, були:

• Opus One 2019
• Cristal 2014
• Screaming Eagle 2020
• Sassicaia 2019
• Château Lafite Rothschild 2019
• Château Lafite Rothschild 2010
• Petrus 2020
• Taittinger, Comtes de Champagne 2012

За обсягами продажів на Liv-ex у 2023 році найпопулярнішими визнано п’ять вин:

• Dom Pérignon 2013
• Cristal 2015
• Taittinger, Comtes de Champagne 2012
• Cristal 2014
• Château Talbot 2020 (Bordeaux fifth growth) 

Також Liv-ex заявили, що вперше за 10 років зростає частка торгівлі Бордо. Гіббс сказав: «Фокус ринку звузився, оскільки покупці шукали безпечну гавань – найкращі вина Бордо, головним напрямком яких є витримка в пляшках».

На Бордо припадало близько 40% угод за вартістю на Liv-ex у 2023 році з початку року, що трохи більше, ніж у 2022 році, але все ще набагато нижче його частки в 80% десять років тому.

Постійний тиск цін на вишукані вина триває. Залишається побачити, де знаходиться дно вторинного ринку. «Схоже, що ціни залишатимуться під тиском у короткостроковій перспективі», – заявляють на Liv-ex, додавши, що покупці та продавці опинилися в глухому куті.

Онлайн-аукціонний дім iDealwine нещодавно проаналізував свої дані щодо шампанського, зазначивши цього тижня: «На підставі попередніх даних iDealwine прогнозує загальне зростання обсяг продажів шампанського у 2023 році, але зниження середньої ціни пляшки з €259 (£223) до €230 (£198).’

Метью О’Коннелл, генеральний директор онлайн-платформи LiveTrade торгової компанії Bordeaux Index, сказав журналу Decanter, що нещодавно переважаючі ціни знизилися приблизно на 10%. Спираючись на історичний контекст, він припустив, що ринок може бути на найнижчій точці або близько до неї під час поточного спаду.

Ключові індекси Liv-ex 100 і Liv-ex 1000 впали приблизно на 13%. Проте вони все ще залишаються вищими, ніж п’ять років тому. Джастін Гіббс (Justin Gibbs), заступник голови правління та директор біржі Liv-ex, сказав: «Рік ознаменувався стійким падінням головних індексів, спочатку спричиненим фіксацією прибутку, а пізніше повзучим уникненням ризику». Про те, як впали ціни на більшість […]

Війна стала випробуванням для всіх видів вітчизняного бізнесу та не оминула і винних імпортерів.

У період військового стану у 2022 році різко скоротився товарооборот всіх видів алкогольних напоїв, у тому числі продукції ринку вина в Україні. Так, у січні-червні 2022 року українці придбали вина менше на 58%, ніж за аналогічний період 2021 року. За результатами 2022 року вартість імпортованих алкогольних і безалкогольних напоїв в Україну становила 490 млн дол. США, що на 32 % менше показника 2021 року.* Найбільшою мірою у січні-квітні 2022 року, у порівнянні з 2021, на ринку вина в Україні скоротився імпорт ігристих вин – на 31%.

Втім, вже у той самий період 2023 року цей показник зріс на 61% у обсягах, а у вартісному вимірі майже вдвічі. Чим ближче ми до Перемоги, тим вище попит на ігристі. Загалом обсяг імпорту ігристого з основних країн постачальників у 2022 році, в порівнянні з 2021, знизився в таких частках: Італія на 43,5%, Іспанія на 33,6%, Франція на 18,1%, Грузія на 68%, Молдова на 46%. У основних імпортерів зниження поставок ігристого склало: «Бюро Вин» 34,5%, «Вайн-Холл» 5,5%, «АТБ-Маркет» 20,4%, Fozzy Group 65,9%, Bacardi-Martini Ukraine 46,3%, METRO Cash & Carry Ukraine 31,9%.**

Через негативні наслідки повномасштабного вторгнення рф в Україну великі компанії – імпортери, дистриб’ютори, підприємства роздрібної торгівлі, бізнес яких пов’язаний з вином та міцним алкоголем, мали значні складнощі із логістикою, що спонукало негайно трансформувати та оптимізувати бізнес-процеси. Один із ключових викликів, з якими змушені були зіткнутися українські компанії, – переформатування логістики вина, як на зовнішніх так і на внутрішньому ринках. До того ж, від початку війни приблизно на 5 місяців уряд запровадив перелік критичного імпорту, за яким дозволялися лімітовані транскордонні валютні платежі. Вина в цьому переліку, зрозуміло, не було… Наразі логістика вина налагоджується, але виникає проблема з ризиками оплати товару. Багато компаній перейшли на відстрочення платежів не на 120, а на 30 днів, що призводить до пошуку додаткових ресурсів оплати, а також змінює принципи постачання. Імпортери переважно ввозять вина, які швидше продаються. Ще один біль імпортерів – окупанти нещадно руйнують українську інфраструктуру завдаючи шкоди на мільйони євро. Так, у травні 2022 року постраждав склад імпортера та дистриб’ютора вина «Бюро Вин», якому належить найбільший у Європі винний магазин «GoodWine». Втрати становили близько 15 млн євро. У серпні 2023 р. через ворожу ракету було повністю знищено гіпермаркет «FOZZY Cash&Carry» в Одесі – в магазині згоріло все, сума завданих збитків, попередньо, сягає сотень мільйонів гривень. Щодо прогнозів, то фахівці ринку сподіваються, що споживчі показники зможуть повернутися до рівня 2021 приблизно через два роки після закінчення війни.

D+ провів опитування ключових компаній-імпортерів. Про те, яких змін зазнав бізнес за часів війни, яких втрат зазнали компанії і що допомагає їм попри все виживати, – в коментарях від перших осіб.

*Дані Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»

**Аналітика AR-Group

Дмитро Сайфудинов, директор ТОВ «Вінфорт»: «Плани на найближчий рік – жити і працювати далі. На зло ворогам та на радість друзям»

Яких змін зазнав ваш бізнес під час війни?

Усі наші трансформації чи проблеми сьогодні такі самі, як і у всіх бізнесів України. Спробую перелічити основні:

– Значне скорочення персоналу, в основному через еміграцію. Не обійшлося без людських втрат на фронті.

– Скорочення асортименту. Далеко не всі товари залишились популярними серед покупців.

– Значне підвищення відпускних цін: за рахунок збільшення цін у постачальників; підвищення вартості логістики, як внутрішньої, так і міжнародної.

– Погіршення умов співпраці з багатьма партнерами, як внутрішніми, так і зовнішніми.

– Зниження націнок для утримання більш-менш прийнятних цін.

Як змінилися обсяги поставок, реалізації? Які фактори особливо вплинули на зниження\збільшення цих показників?

Обсяги реалізації за підсумками 2022 року, порівняно до 2021 року, впали на 30% в гривнях і на 40% в пляшках. У першій половині 2023 року залишається значне падіння в штуках, порівняно до 2021 року (40%) і невелике в гривнях. Основними факторами падіння є закриття великої кількості торгових точок, тривалий «сухий закон», комендантська година, ну і, звичайно ж, значне підвищення цін. З поставками все просто – їх не було майже до 4-го кварталу 2022 року. Пов’язано це із забороною ввозу, але ще більше – з неготовністю іноземних постачальників робити поставки в країну, де іде війна.

«Вінфорт» та партнери. Chateau Magnol, Bordeaux, вересень, 2023 рік

Чи змінилася стратегія вибору щодо цінового сегменту компанії в системі закупівель? Чи можете вказати відсотки змін за категоріями?

Система закупівель особливих змін не зазнала. Звичайно ж, шукаємо товари більш низького цінового сегменту, але й від високого не відмовляємось. Якщо проаналізувати по цінових категоріях, то трансформації за 2021-2023 роки незначні і виглядають так:

– низько-ціновий сегмент або сегмент економ пропозицій (low-priced): -12%. Цей сегмент сильно скоротився, в основному через перехід товарів в дорожчу категорію.

– середньо-ціновий сегмент (middle-priced): +11%. Власне, за рахунок удорожчання товарів low-priced.

– високо-ціновий сегмент (high-priced) і преміум сегмент (luxury). Дані сегменти практично не змінились.

Яких змін зазнала система імпорту у портфелі вашої компанії, а саме канали закупівель, країни-постачальники, логістичні маршрути, схеми зберігання на складах (власних чи партнерів)? Чи можете оцінити збільшення вартості цих процесів та їх вплив на цінову політику компанії для кінцевого споживача?

Система імпорту практично не змінилась. Склади розділили: частину товару зберігаємо на власному складі, частину у партнерів в іншому місті. Вартість зберігання і логістика вплинула на ціну товару не суттєво, але вплинула.

Які нові торговельні марки вина, міцного алкоголю тощо з’явилися за цей час у портфелі вашої компанії, яка пропорція по країнах (принаймні перша трійка)?

Одними з найбільших наших здобутків останнього періоду вважаю отримання контракту з виробником ірландського віскі Irishman (змінили дистриб’ютора в Україні) та з прекрасним італійським виноробом Castello di Bolgheri. Крім того, розширювали асортимент з існуючими постачальниками. Скрізь, де це можливо і доцільно. Від багатьох марок довелось відмовитись. Мінімум тих, хто не захотів/не зміг з нами співпрацювати далі. А основна частина марок, з якими прийшлось попрощатись, просто не пережила конкуренцію при переході в більш дорогу цінову категорію.

Як змінилася система розподілу (по регіонах, містах) та доставки напоїв до замовників/ точок збуту під час війни?

Скоротилася кількість партнерів, точок продажу, можливо збільшився відсоток хорека або рітейлу – просимо прокоментувати ситуацію. Ринок перевернувся з ніг на голову. В інших, якщо можна так сказати, більш спокійних регіонах, сильний удар по нам завдав «сухий закон», який просто зупинив роботу. Досі на продажі впливає комендантська година. Щодо системи розподілу, то в 2022 році лідером по росту продажів було Закарпаття. Потім поступово відновили обороти міста-мільйонники. Наразі все +/- стабілізувалось. Хоча кількість партнерів скоротилася. З деякими не знайшли спільну мову до сьогодні, деякі повели себе зовсім не по-партнерські. Тимчасово припинена співпраця з багаторічними партнерами з Маріуполя, Краматорська. З нетерпінням чекаємо на їхнє повернення. Велика кількість точок збуту була просто знищена руснею. І далеко не всі відновили чи відновлять свою роботу. Хорека зазнала великих втрат, особливо одеська, також впали продажі в великих ТЦ. Адже через ризик обстрілів таких місць люди стали менше їх відвідувати. З іншої сторони, значно виріс e-commerce, зокрема Rozetka, яка не тільки не зупинила свою роботу, а й увесь час вела себе не просто пристойно, як і належить кожному гідному партнеру, а справді по-дружньому. Як дуже надійний друг.

Незважаючи на те, що деякі українські виноробні дуже постраждали від агресії росії, наші винороби не здаються і українські вина, за нашим відчуттям, демонструють зріст попиту. Просимо надати інформацію, як змінюється розподіл асортименту вина (імпорт\місцеві продукти) та що превалює у розподілі – вітчизняні чи імпортні торговельні марки?

На жаль, точних даних у нас немає, зараз не до того. Єдине, що можемо сказати, – спостерігаємо зростання попиту на українські вина, в тому числі на фоні падіння продаж молдавського вина, що знаходиться в більш-менш тій же ціновій категорії.

ProWein, березень, 2023 рік

Як ви оцінюєте податкову політику держави в вашому секторі під час війни? Чи отримуєте допомогу, підтримку в якійсь формі від іноземних партнерів?

Податкова політика особливих змін не зазнала. Допомогу отримуємо від багатьох наших партнерів, в різних формах, зрозуміло, і в різних обсягах. Нехай навіть невеликих, але підтримка є, ми її відчуваємо, – а від того на душі легше.

Чи скоротився персонал компанії? Чи відчуваєте нестачу кадрів, чи готові зараз ризикувати та вкладатися в освіту персоналу?

Персонал скоротився, тож кадрова нестача дещо відчувається. В освіту персоналу вкладаємо кошти, як робили це завжди. А сьогодні це важливо як ніколи: як для загального розвитку, так і для відволікання людей від проблем буденних.

Коротко прокоментуйте нинішню ситуацію і власні плани на найближчий рік.

Нинішня ситуація міняється чи не щодня. На момент публікації, гадаю, коментарі вже будуть неактуальні. А плани на найближчий рік – жити і працювати далі. На зло ворогам та на радість друзям.

Наталія Бурлаченко, СЕО компанії Big Wines (Україна), амбасадор Vinos de La Luz: «Наші серця належать Україні!»

Усі бізнеси України від початку повномасштабного вторгнення зазнали перетворень. Не став винятком алкогольний, який підпав під заборону в перші ж три місяці війни. Заборона діяла на продаж, а якщо продажі в твоєму бізнесі під вето, то які можуть бути наслідки? Вони, насправді, були катастрофічні. Це і скорочення мережі, точок продажу, персоналу. Повна заморозка всього. Було тяжко. Але після того, як мораторій зняли, імпортери почали рухатися, алкогольний бізнес ожив. Для нас особливість моменту полягала в тому, що ми саме планували відкривати власну компанію. Готувалися до цього ще до вторгнення: аналізували, які можуть бути напрямки, яка наразі динаміка ринку, що відбувається, яку нішу можемо зайняти.

І ось компанія Vinos de La Luz розпочала свій власний імпорт в Україні. До речі, сталося це після того, як ми запустили власний бренд українського вина. На той момент ми зрозуміли, що готові самостійно виходити на ринок з брендами Vinos de La Luz. Проанонсую: це будуть в основному нові назви, які ще не були представлені українському споживачу. Але я впевнена, що і вайнловери, і професіонали знають та пам’ятають якість вин Vinos de La Luz. Тож з гордістю можемо стверджувати, що стиль та рівень якості витримані в кожному нашому новому бренді, незважаючи на країну походження чи на те, скільки існує бренд на ринку.

Насправді, власник Vinos de La Luz – доктор Рікардо Нуньєс – давно вже мав плани відкрити тут як своє виробництво, так і власний імпорт. Перший проєкт було розпочато в партнерстві. Надалі, незважаючи на початок російського вторгнення, прийняли рішення продовжувати працювати на українському ринку. Зрозуміло, перш за все тому, що в основі філософії Vinos de La Luz лежить місія підтримки всього прогресивного. По-друге, серце доктора Нуньєса, наші серця належать Україні. Ну, і по-третє, міркували, що ця війна закінчиться – дай Бог, щоб швидше – і ринок України стане одним з найпривабливіших: за прогнозами пана Рікардо в країну прийдуть кошти донорів (згадаймо так званий план Маршала) і, звісно, економіка почне стрімко зростати. На цій хвилі ми наважилися попри війну започаткувати компанію, яка займатиметься імпортом та експортом. Як відомо, у нас є власні виноробні в Аргентині, Італії, Іспанії, Сполучених Штатах і, звісно, тепер виробництво в Україні. Плюс в 2023-му році в Іспанії, в регіоні Cigales, групою компанії Vinos de La Luz була придбана ще одна виноробня для білих та рожевих вин та стартував новий цікавий проєкт. Тож маємо що запропонувати самим вибагливим вайнловерам, є що показати на українському ринку – і з нових продуктів, і з добірки вже добре відомих.

До речі, на виставці, яка проходитиме 1-4 листопада у Києві, можна буде познайомитися із новим портфелем нашої компанії в Україні, яка має назву Big Wines. Як я і казала, тут будуть вина з п’яти країн. Також розширюємо лінійку українських вин. У нас вже є «Одеський Чорний» 20-го року, який встиг зібрати кілька золотих медалей на міжнародних конкурсах. В наступному році виведемо на ринок «Одеський Чорний» вінтажу 2021-го і це буде продовження мистецького триптиха в колаборації з відомим у світі українським художником Іваном Марчуком. Паралельно розширюємо українську лінійку Big Wines: будуть вина не лише з флагманського Одеського Чорного, а й з інших українських сортів, на яких акцентуємо увагу, та з міжнародних. Портфель нашої компанії формуємо так, щоб мав вина різної цінової політики – від entry level до преміум сегменту. Намагаємося передбачити будь-які бажання і смаки українського споживача: деякі спеціальні лімітовані серії Vinos de La Luz поставлятиме лише для українського ринку ну і, звісно, українські наші вина також матимуть різний ціновий рівень.

Щодо умов, які сьогодні створює держава для бізнесу, скажу, що започаткувати компанію не складно і досить швидко. Наприклад, оформлення ліцензії після подання необхідного пакету документів займало лише 10 днів. Звісно, плануємо дотримуватися всіх необхідних правил та законів, щоб вести бізнес відкрито і співпрацювати з усіма контролюючими органами – перш за все тому, що дбаємо про безпеку наших споживачів і про свою репутацію. Ми довели у часі та просторі, що є доброчесними платниками податків. Це для усього бізнесу зараз особливо важливо. Сплата кожної гривні у бюджет – то внесок в Перемогу. Отже, це і є наші плани. Будемо розвиватися, збільшувати портфель, створювати нові робочі місця, працювати над підвищенням культури споживання вина. І доводити нашим споживачам, що українські вина абсолютно конкурентні з винами інших країн. Оскільки ми самі є виробниками в Україні, то зацікавлені у просуванні як на внутрішньому ринку, так і на експортному напрямках. Ми відчули великий інтерес до українського вина у світі і хочемо цей інтерес надалі підігрівати. Тому плануємо певну частку портфелю віддати під українські вина і розповсюджувати його в інших країнах нашими каналами дистрибуції.

ТОВ «Хенкелль Фрешенет Україна»: «Ми мріємо і плануємо!»

Олег Касьяненко, Директор. Валентин Поляков, Комерційний директор

Весь 2022 рік, особливо перша його половина, виявився дуже важким, оскільки діяла тотальна заборона на переміщення та реалізацію алкогольної продукції. Втім, ми не складали руки, і, вже починаючи з другої половини року, обсяги почали рости. Зрозуміло, крім регіонів східного та південного напрямку, де тривали бойові дії та окупація. Щодо обсягів реалізації за період з моменту вторгнення ворога в нашу країну, то фактично за рік вони впали вдвічі в порівнянні з 2021-м. Поставки продукції значно зменшились (відповідно до попиту).

Зазначу, що при цьому наша стратегія вибору щодо цінового сегменту компанії в системі закупівель не змінилась. А ось в логістиці відбулися драматичні зміни: тарифи на перевезення по деяким маршрутам зросли вдвічі. Звичайно, це вплинуло на ціну продукції. Крім того, подорожчала тара та упаковка. В середньому, ціни зросли на 40-50%.

В такій ситуації, логічно, що ми не міняли, а принаймні зберегли існуючий портфель брендів. Якщо розглянути мапу нашого сьогоднішнього бізнесу, маємо констатувати, що повністю втратили збут на окупованих територіях сходу та півдня країни. Регіональні представництва там майже не працюють. Хоча загальна кількість торговельних партнерів не скоротилася. Точок рітейлу стало більше, HoReCa менше. Це пов’язано з ситуацією в країні, графіком роботи HoReCa.

Виходячи з концепції нашої компанії, апріорі в портфелі домінують імпортні торгові марки. Маю також констатувати, що, незалежно від нинішньої ситуації, а також від країни походження, традиційно із року в рік наші якісні ігристі вина демонструють позитивну динаміку саме під час новорічних свят. Докладаємо зусиль до того, щоб ця динаміка стабільно зберігалася на весь поточний період.

Україною сьогодні ходить приказка: «Плани можна складати не далі, ніжна сьогоднішній день. Далі можна лише мріяти». І все ж ми відчуваємо свої сили, силу власних брендів, тож не просто мріємо, а, як і завжди, – плануємо. Наша компанія і далі планує розвивати продажі в Україні. Найближча мета – досягнення лідерських позицій на ринку країни по всіх сегментах ігристих вин – просекко і кава. І ми певні, що невдовзі в українців буде привід для свята, привід підняти келихи з ігристим».

Прес-служба Rozetka: «Сьогодні працює більше співробітників, ніж до початку ворожого вторгнення»

Війна прискорила зміни у логістичних процесах, з’явились нові склади на більш захищених територіях, були значно посилені заходи безпеки, відповідно до ситуації продавці маркетплейс відчутно розширили пропозиції та можливості щодо доставки замовлень тощо. Наразі наші обсяги поставок і реалізації збільшуються, частково це відбувається за рахунок збільшення кількості магазинів, а також за рахунок цікавих ексклюзивних пропозицій, лояльних цінових програм тощо.

В імпорті ми постійно шукаємо нові цікаві пропозиції, співпрацюємо з українськими імпортерами. Що стосується власного імпорту, то за часи війни ми не відмовилися від жодної країни-виробника, за виключенням Австрії та Угорщини, над просуванням ви яких ще в нашій країні слід працювати, але то вже після війни – сьогодні ми змушені прислухатися до попиту. Маємо констатувати, скоротилася частка грузинського вина, Іспанії.

Є й позитивні тенденції: так, в категорії «тихе вино/українські вина» маємо приріст на 6% в порівнянні з 2022 роком, на 8% в порівнянні з 2021. Навіть започаткували новий проєкт з партнерами з Шабо: вивели на ринок власний бренд VDOMA, який має дуже великий потенціал і вже маємо хороші результати від продажів.

В ігристих винах також маємо приріст + 5%, хоча й спостерігаємо втрати по Грузії та Німеччині. Щодо нашої бізнес-мапи, то регіони роблять вагомий внесок і їх доля зростає, змінилася кількість магазинів, а для клієнтів це можливість безкоштовно отримати свій товар у власному регіоні. Враховуючи нинішні ціни на доставку в країні, це значне заощадження. Ще й економія часу. Ми також активно розвиваємо і B2B канали.

Підтримку відчуваємо від багатьох (та майже всіх!) партнерів, постачальників (відтермінування платежів, слова підтримки тощо). Наразі у «Розетці» працює більше співробітників, ніж до початку ворожого вторгнення. В навчання співробітників ми постійно інвестуємо, і плануємо робити це в ще більших обсягах, ніж зараз. Продовжуємо розвивати бізнес попри всі складнощі, плануємо запускати власні торгові марки (в тому числі алкогольні), покращувати сервіс та активно і надалі відкривати точки видачі. Кожний успішний український бізнес сьогодні – то внесок у Перемогу. Ми це розуміємо. І для цього усім колективом працюємо.

Олена Валевська, комерційна директорка ArtWine Company: «Самі найбажаніші плани – відкрити Dom Perignon в день нашої Перемоги!»

Наша компанія почала працювати буквально за півроку до початку війни, тож об’єктивно репрезентативної аналітики, на жаль, ще немає. Ми маленька нішова компанія, яка займається виключно тим, що любить. Ми профі з великим досвідом роботи з винами преміум сегменту (і це не про ціну, преміум в даному випадку – це про стиль життя та цінності). Ми ці вина любимо, ми вміємо з ними працювати, тож розуміємо їхнє місце на нашому ринку.

Навіть зараз, під час війни, ми бачимо перспективи і робимо все, щоб українці мали можливість пити найкращі взірці світових вин.

Що можу відмітити зі змін, що сталися на ринку за ці майже два роки війни, – логістика дуже подорожчала і всіх партнерів поза Європою ми змушені возити через порти Польщі.

Ситуація для нас загострюється тим, що майже все, що у нас є, з’явилось після початку війни, тобто наразі знаходимось на стадії формування портфелю. І без перебільшення: цей період формування прийшовся на найскладніший час в історії нашої держави.

Щодо персоналу, то ми навпаки розширилися, порівняно з початком діяльності. Наші люди – найбільша наша цінність. Бургундію і Шампань можна замінити, наших працівників – ні. Ми робимо все, що можемо, тут і зараз. Самі найбажаніші плани – відкрити Dom Perignon в день нашої Перемоги.

Богдан Панчук, бренд-амбасадор ТОВ «Вайн Діскавері Селекшн»: «Сподіваємося відновити обсяги продажів імпортних вин і віримо в потенціал українського вина»

Наразі в нашій компанії значно зменшилась кількість персоналу, і спостерігаємо значне падіння обсягів продажу імпортних вин. По суті, ми залишили лише одну країну постачальника, від інших відмовились. Принаймні, довелося відмовитись від імпорту з Німеччини, Словенії та Іспанії через перефрагментацію каналів збуту та зменшення купівельної спроможності споживачів.

Крім того, значно виріс час доставки та вартість логістики, але споживачі нашої продукції не відчують здорожчання цих процесів, через те, що підняття цін відбулося лише на індекс курсу валют. Треба відмітити, що на тлі падіння імпорту в минулому році наша компанія збільшила обсяги продажу українських вин, що нас дуже тішить.

Втім, щодо нинішньої ситуації по імпорту, то вона дещо стабілізувалась. Принаймні падіння припинилось. Динаміка показує поступовий приріст. Сподіваємося відновити обсяги продажів імпортних вин і віримо в потенціал українського вина.

Сергій Мазур, директор компанії Vitis Group: «Розпочинаємо новий проєкт – виробництво та дистрибуція українського крафтового алкоголю»

За часів війни наш бізнес зменшився мінімум на 50%, найбільше постраждала сфера HoReCa через закриття ресторанів. Натомість, найменше негативного впливу відчули продажі в роздрібній торгівлі. А от на зниження обсягів поставок та реалізації вплинули такі фактори, як збільшення майже вдвічі вартості логістики до України, що призвело до зростання цін на 15-20%, загальний ріст цін на вина Бургундії, Луари, Іспанії та Аргентини, а також підвищення вартості ігристих з Італії (часткове зростання цін на 15-20%), зростання валютного курсу.

Треба зазначити, що у портфелі на 10-15% збільшився обсяг вин середньо-цінового сегменту, а також скоротилися обсяги вин високо-цінового сегменту. А процес підбору асортименту ускладнився через обмеження відряджень (сьогодні в країні діє заборона виїзду за кордон чоловікам призовного віку). Крім того, повністю припинилася логістика з Нового Світу через порт Одеса. Тепер поставки з Нового Світу наразі організовуємо через Польщу, що призвело до підвищення вартості логістики на 50%.

Наша компанія також відмовилися від проєкту «Вірменський коньяк» через підтримку росії країною-виробником. Втім, у портфелі зросла частка українських вин (субдистрибуція), але через зростання оптових цін, брендові українські вина все ще залишаються не на такому рівні дистрибуції, який б ми хотіли бачити.

Тим не менше, спостерігається тенденція до зростання попиту на якісний вітчизняний алкоголь. Хочу відмітити, що ми розпочинаємо новий проєкт – виробництво та дистрибуція українського крафтового алкоголю (наливки, бренді, джини) по всій Україні та на експорт.

Втім, змушений констатувати щодо податкової політики держави, що ситуація характеризується вкрай негативним ставленням до українського бізнесу загалом. Особливо щодо компаній-імпортерів алкоголю: підакцизний товар не включено до категорії, де діє «мораторій на перевірки». Перевірки, які регулярно проводяться в компаніях, часто не мають обґрунтування, а санкції супроводжуються фразою: «Ідіть до суду, чекайте 3-4 роки та намагайтеся довести невиправданість штрафу». На жаль, в Україні не діє презумпція невинності щодо підприємців.

Хочу також додати, що ще на початку війни наші партнери надали притулок вимушеним емігрантам з України. Ми також зверталися до наших партнерів з проханнями про донати і вдячні кожному, хто відгукнувся. Деякі з них сплатили внески безпосередньо до фонду United24, дехто надав благодійний внесок у вигляді товару, продаж від якого надходить на підтримку інших благодійних фондів та установ.

Але розуміємо, що сподіватися варто лише на самих себе і головне завдання сьогодні полягає у відновленні обсягів та позицій на ринку.

Війна стала випробуванням для всіх видів вітчизняного бізнесу та не оминула і винних імпортерів. У період військового стану у 2022 році різко скоротився товарооборот всіх видів алкогольних напоїв, у тому числі продукції ринку вина в Україні. Так, у січні-червні 2022 року українці придбали вина менше на 58%, ніж за аналогічний період 2021 року. За результатами […]

Шотландському віскі вдалося зберегти свої позиції на експортному ринку після рекордного 2022: за перші шість місяців 2023 року він приніс додому більше 2,5 млрд фунтів стерлінгів.

Дані Асоціації шотландського віскі (SWA) демонструють, що вартість шотландського експорту залишилася стабільною порівняно з першою половиною 2022 року, який продемонстрував рекордні показники експорту після пандемії.

Вартість експорту в першій половині 2023 року склала 2,57 млрд фунтів стерлінгів, що лише на 3,6% менше, ніж у 2022 році. Найбільшими напрямками експорту шотландського віскі у вартісному вираженні за перші шість місяців 2023 року були: США, £437 млн (-5% до першого півріччя 2022 року); Франція – £235 млн (+4%); Сінгапур – £165 млн (+59%); Тайвань – £149 млн (+21%); Китай – 135 млн фунтів стерлінгів (+39,5%).

До десятки країн-прихильників шотландського віскі також входять Індія, Німеччина, Японія, Іспанія та Південна Корея.

За даними SWA, високі показники експорту відображають глобальну тенденцію до преміалізації категорії спиртних напоїв.

«2022 був винятковим для експорту шотландського віскі, побивши рекорди як за вартістю, так і за обсягом, – сказав виконавчий директор SWA Марк Кент (Mark Kent). – У всьому світі ми спостерігаємо тенденцію, коли загалом споживачі п’ють менше але переходять на якісніші спиртні напої, такі як шотландський віскі. США залишаються найбільшим експортним ринком шотландського віскі за вартістю, тоді як Франція повернула собі давню позицію найбільшого експортера за обсягом. Індія залишається великим експортним ринком для віскі: у першій половині 2023 року було експортовано 72 мільйони пляшок».

Джерело: harpers.co.uk
Фото: thespiritsbusiness.com, luxuryactivist.com

Шотландському віскі вдалося зберегти свої позиції на експортному ринку після рекордного 2022: за перші шість місяців 2023 року він приніс додому більше 2,5 млрд фунтів стерлінгів. Дані Асоціації шотландського віскі (SWA) демонструють, що вартість шотландського експорту залишилася стабільною порівняно з першою половиною 2022 року, який продемонстрував рекордні показники експорту після пандемії. Вартість експорту в першій […]

Згідно з аналізом IWSR, Індія стане ключовим ринком зростання обсягу продажу алкогольних напоїв 2022-2027.

У період з 2021 по 2022 рік на Індію припадала третина світового зростання загального обсягу продажу алкогольних напоїв. IWSR зазначив, що перевагу споживачі віддавали категорії віскі, а також вітчизняному бренді, рому, горілки та джину. Спостерігалося й відновлення інтересу до пива.

Джейсон Холуей (Jason Holway), ринковий аналітик IWSR, каже, що в Індії спостерігається зростання споживання продуктів преміум-класу, «чому сприяють вищі доходи середнього класу, скасування обмежень, пов’язаних з пандемією, покращення якості асортименту та доступність у роздрібній торгівлі».

Аналітик підкреслює, що в першу чергу йдеться про міцні спиртні напої, ігристі вина та напої на основі агави. У міру того, як на зростаючий індійський ринок напоїв виходить дедалі більше брендів, споживачі із задоволенням пробують нові категорії..

«Високий інтерес до продуктів преміум-класу – свідчення позитивного майбутнього для шотландського віскі, – наголошується у IWSR. – З 2000 року обсяг продажів віскі збільшився у 20 разів, а в період із 2020 по 2022 рік – майже вдвічі».

Джин, ром і текіла зайняли значну частку ринку з початку пандемії Covid-19: троє з 10 споживачів в Мумбаї п’ють джин/ром щотижня, а 24% вживають текілу.

Мексика та Бразилія також були відзначені поряд з Індією як ринки, які до 2027 року стануть ключовими драйверами обсягу алкогольних напоїв. Очікується, що ці три країни змінять США та Китай, проте останній ринок, як очікується, залишиться відносно стабільним.

Джерело: thespiritsbusiness.com
Фото: istockphoto.com, thespiritsbusiness.com

Згідно з аналізом IWSR, Індія стане ключовим ринком зростання обсягу продажу алкогольних напоїв 2022-2027. У період з 2021 по 2022 рік на Індію припадала третина світового зростання загального обсягу продажу алкогольних напоїв. IWSR зазначив, що перевагу споживачі віддавали категорії віскі, а також вітчизняному бренді, рому, горілки та джину. Спостерігалося й відновлення інтересу до пива. Джейсон […]

Прогнозується, що до 2026 року обсяг продажу алкоголю в електронній комерції досягне 40 мільярдів доларів США, при цьому товари на основі віскі лідирують в онлайн-покупках.

MikMak, провідна платформа електронної комерції, випустила звіт – MikMak Shopping Index 2023 Alcohol E-Commerce Benchmarks and Insights Report, де описуються основні моделі поведінки покупців алкоголю в США.

«Продаж алкоголю в електронній комерції різко зріс під час пандемії. Незважаючи на повернення до допандемічних купівельних звичок, продажі алкоголю в електронній комерції, як і раніше, високі і надалі зростають», – каже Рейчел Типограф (Rachel Tipograph), засновниця і генеральний директор MikMak.

Згідно з даними аналізу ринку напоїв IWSR, на які посилається MikMak, очікується, що продаж алкоголю в електронній комерції зросте більш ніж на третину до 2026 року і досягне 40 мільярдів доларів США.

Дані MikMak показують, що віскі домінує в онлайн-продажах алкоголю, консервовані коктейлі на основі віскі займають поул-позицію, а Peanut Butter Whiskey йде другим. Настоянка з бузини та горілчані вироби домінують у середньому рейтингу, а ром та пиво займають дев’яте та десяте місця.

У звіті показано, що Instagram залишається провідною соціальною платформою для електронної комерції алкоголю у 2023 році, забезпечуючи найвищий показник купівельного наміру (Purchase intent (PI). Кількість разів, коли покупець переходив хоча б до одного роздрібного продавця алкоголю зафіксовано на рівні 16,7%.

Facebook демонструє другий за величиною показник PI – 8,9%.

Виявили, що Drizly є роздрібним продавцем, який приваблює найбільшу кількість трафіку на ринку алкогольних брендів з 37,3% кліків PI.

Walmart та Instacart займають друге та третє місця з 20,8% та 19,8% відповідно.

За ним слідує рітейлер із швидкою доставкою Total Wine з 15,2% покупців, а місцевий Kroger замикає п’ятірку найбільших рітейлерів із 6,5%.

Згідно зі звітом, покупці алкоголю з більшою ймовірністю купують у середині тижня у вечірні години. По четвергах відбувається найбільша кількість кліків PI – 14,8%. На понеділок припадає найнижча частка кліків PI – 13,2%.

Джерело: thespiritsbusiness.com
Фото: istockphoto.com/uk, townandcountrymag.com

Прогнозується, що до 2026 року обсяг продажу алкоголю в електронній комерції досягне 40 мільярдів доларів США, при цьому товари на основі віскі лідирують в онлайн-покупках. MikMak, провідна платформа електронної комерції, випустила звіт – MikMak Shopping Index 2023 Alcohol E-Commerce Benchmarks and Insights Report, де описуються основні моделі поведінки покупців алкоголю в США. «Продаж алкоголю в […]

Консорціум Prosecco DOC оголосив про рекордні поставки до Великобританії у 2022 році, імпортувавши 130 мільйонів пляшок, що на 3,5% більше, ніж у 2021 році.

Загалом обсяг виробництва цього італійського ігристого зріс на 1,8% порівняно з 2021 роком, а обсяг продажів збільшився на 11,5%, досягнувши 638,5 млн проданих пляшок на загальну суму понад 3 млрд євро.

Вперше експортна квота досягла 81,2%, а внутрішнє споживання у 2022 році становило 18,8% від загального обсягу продажу, що підтвердило позицію просекко як лідера споживання в Італії.

На інших закордонних ринках також відбулося рекордне зростання: поставки до США зросли на 5,8% порівняно з 2021 роком, вперше обігнавши Великобританію за обсягами експорту у вартісному вираженні.

Поставки до Німеччини зросли на 2,8%, імпорт склав 46 млн пляшок. Франція зберегла своє четверте місце з експорту Prosecco DOC, зафіксувавши збільшення обсягу на 19% та збільшення вартості на 30%.

У той час як сьогодні Італія споживає 120 мільйонів пляшок Prosecco DOC, США наразі є провідним ринком для цього напою: у 2022 році було імпортовано понад 134 мільйони пляшок.

Джерело: harpers.co.uk
Фото: winewine.com.ua, alcowiki.org/prosecco

Консорціум Prosecco DOC оголосив про рекордні поставки до Великобританії у 2022 році, імпортувавши 130 мільйонів пляшок, що на 3,5% більше, ніж у 2021 році. Загалом обсяг виробництва цього італійського ігристого зріс на 1,8% порівняно з 2021 роком, а обсяг продажів збільшився на 11,5%, досягнувши 638,5 млн проданих пляшок на загальну суму понад 3 млрд євро. […]

Нещодавно відбулася знакова зустріч – тренувальний майстер-клас експертів OIV та групи фахівців від України. Представники нашої країни відчули значні переваги повернення України до лав OIV.

Як вже повідомляли оглядачі D+, 4 листопада 2022 року на Генеральній асамблеї International Organisation of Vine and Wine (OIV)  в Мексиці було офіційно проголошено відновлення членства України в цій авторитетній міжнародній організації. Нагадаємо, що в процесі повернення України до OIV провідну роль зіграв доктор Рікардо Ф. Нуньєс, власник міжнародної групи компаній Vinos de La Luz, який вже багато років переймається тим, щоб наша країна зайняла належне місце серед виноробних країн світу.

І ось нещодавно відбулася робоча зустріч між експертами OIV та представниками України. Ініціаторами такого тренінгу виступили Володимир Печко, голова ГС «УКРСАДВИНПРОМ» та Наталія Бурлаченко, міжнародний радник і національний спеціаліст винної сфери, член офіційної делегації України в OIV. Ідею проведення навчального тренінгу для українських профі представники OIV охоче підтримали і дуже швидко організували її за технічної підтримки IDC. В українську групу увійшли спеціалісти дослідницького інституту ім. В.Є. Таїрова, представники незалежних організацій і асоціацій, а також уряду. Під час навчання експерти з OIV докладно розповідали, як працюють комітети та робочі групи OIV, які фахівці входять в ці комітети і на яку саме допомогу від них можуть сподіватися країни-члени OIV. Слід зазначити, що ця інформація, хоч і була базовою, але мала практичні наслідки і виявилася надзвичайно корисною для нашої делегації.

Науковий директор OIV Жан-Клод Руф (Jean-Claude Ruf) відповідав на запитання українських фахівців і науковців. Величезна користь від зустрічі, перш за все, полягала в тому, що представники нашої делегації відчути доступність до будь якої інформації та до баз даних OIV, зрозуміли на власному досвіді, наскільки інформаційно збагачує наших спеціалістів участь в цій потужній міжнародній організації.

Наприклад, коли хтось з українців озвучив запитання про те, яка процедура внесення в міжнародну базу даних одного із сортів винограду, то отримав миттєву відповідь, що то дуже просто – варто надіслати в OIV інформацію про цей сорт і його буде внесено в загальну базу. Тобто переваги членства в цій організації красномовні: Україна стала ближче світові, увійшла повноправним членом до міжнародної професійної спільноти.

Нещодавно відбулася знакова зустріч – тренувальний майстер-клас експертів OIV та групи фахівців від України. Представники нашої країни відчули значні переваги повернення України до лав OIV. Як вже повідомляли оглядачі D+, 4 листопада 2022 року на Генеральній асамблеї International Organisation of Vine and Wine (OIV)  в Мексиці було офіційно проголошено відновлення членства України в цій авторитетній […]

Найбільший у світі виробник алкогольних напоїв повідомив про чистий продаж у розмірі 9,4 млрд фунтів стерлінгів за півріччя, що закінчилося 31 грудня 2022 року, що на 18,4% більше, ніж за той же період 2021 року.

За даними Diageo, зростання продажів можна пояснити сприятливим впливом валютних курсів, переважно за рахунок зміцнення долара США.

Компанія також повідомила про органічне зростання чистих продажів на 9,4%, зокрема – в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (27%), Латинській Америці, Карибському басейні (20%) та Європі (19%).

Іван Менезес (Ivan Menezes), генеральний директор Diageo, сказав: «Ми успішно розпочали 2023 фінансовий рік. Обсяг чистих органічних продажів зріс на 9%, причому зростання спостерігалося у всіх регіонах, органічний обсяг зріс на 2%, а органічний операційний прибуток – на 10%. На сьогодні Diageo виріс на 36%, порівняно з періодом пандемії, і це говорить про силу та різноманітність нашого портфеля. Я хочу подякувати моїм майже 28 000 колегам за їхню невпинну працю, зосередженість та гнучкість, все це допомогло нам досягти таких результатів».

У Diageo заявляють, що зростання продажів спостерігалося у більшості категорій, насамперед у скотчі, текілі та пиві. Бренди преміум-класу принесли 57% чистих продажів та забезпечили 65% органічного зростання чистих продажів.

Свою роль також зіграли нові придбання, у тому числі Mr Black, австралійський кавовий лікер преміум-класу, та Balcones Distilling, техаська крафтова дистилірія та один із провідних виробників американського односолодового віскі. Нещодавно у Diageo також оголосили про угоду щодо придбання Rhum Don Papa, темного рому супер-преміум класу з Філіппін.

«Ми досягли цільового підвищення цін у всіх регіонах завдяки нашому досвіду в управлінні зростанням доходів та підтримці високого споживчого попиту на наші бренди. Це допомогло збільшити наші інвестиції. Ми інвестуємо у створення брендів світового класу, можливості цифрових технологій та даних, а також у наш амбітний план сталого розвитку до 2030 року, щоб створити сильніший та стійкіший бізнес у довгостроковій перспективі», – каже Іван Менезес.

Джерело: harpers.co.uk
Фото: lefigaro.fr

Найбільший у світі виробник алкогольних напоїв повідомив про чистий продаж у розмірі 9,4 млрд фунтів стерлінгів за півріччя, що закінчилося 31 грудня 2022 року, що на 18,4% більше, ніж за той же період 2021 року. За даними Diageo, зростання продажів можна пояснити сприятливим впливом валютних курсів, переважно за рахунок зміцнення долара США. Компанія також повідомила […]

З таким заголовком нещодавно вийшла нова стаття однієї з найвпливовіших винних критиків і великого друга України та нашої редакції Дженсіс Робінсон (Jancis Robinson) MW. То ж пропонуємо познайомитися з авторитетним і цікавим поглядом професіонала в світі вина на молдавське виноробство. Нижче наводимо переклад її статті.

Західний сусід України поєднує в собі ХІХ століття на дорогах і зростаючі як гриби виноробні ХХІ століття. Це яскраво демонструє сцена, яку нещодавно сфотографувала в Молдові Керолайн Гілбі (Caroline Gilby) MW. 

Чи знаєте ви, що, країною з найбільшою кількістю виноградників на душу населення є… Молдова. Вино надзвичайно важливе для цієї країни, однієї з найбідніших у Європі, затиснутої між розтерзаною війною Україною (між ними, до речі, є частина окупованого росією Придністров’я) та Румунією, іншим важливим виробником вина. 

Десь до 200 тис. молдаван працюють у виноробному секторі, і практично кожен має принаймні одного родича, який вирощує виноград і виготовляє хоч трохи домашнього вина. Ще в 2005 році вино становило чверть всієї експортної виручки країни. Майже все це експортоване вино йшло до росії, де молдовське вино становило близько 25% усього споживаного там вина.

Але в 2006 році, у зв’язку з конфліктом навколо Придністров’я, росія, визначивши, як вона може завдати найбільшої шкоди, раптово заборонила імпорт і навіть внутрішній продаж вина з Молдови і Грузії –  іншого свого великого постачальника вина. Для обох країн це було катастрофою в короткостроковій перспективі, але в довгостроковій (правда, болючій) перспективі дало реальний поштовх для виробництва кращого вина, яке буде привабливим для більш вибагливих ринків. У травні 2006 року міністр оборони  Грузії Іраклій Окруашвілі  визнав, що «багато грузинських виробників вина експортували фальсифіковане вино до росії», з поясненням, що «росія — це ринок, де можна продавати навіть лайно».

За словами фахівця зі Східної Європи Керолайн Гілбі MW, «втрата російського ринку означала, що молдовське вино повинно було винайти себе заново». Гілбі поїхала до Молдови в 2006 році в рамках проекту, що фінансується USAID, щоб оцінити, як покращити важливий виноробний сектор країни. У своїй книзі «Вина Болгарії, Румунії та Молдови» за 2018 рік вона так описує ту свою поїздку: «Це було одне з найгірших виноробств, які я бачила в своєму житті – старі реакторні баки радянського зразка, підвали, що тхнуть старим вином, іржаві чани, брудні труби, розкидані по підлозі, і смердючі, діряві бочки»…

Країна мала багато природних переваг як для виробника вина, але мало стимулів використовувати їх якнайкраще, коли вона була так залежна від експорту пастеризованого напівсолодкого вина наливом до росії. Клімат у Молдові м’який з корисно довгим, відносно теплим літом і достатньою кількістю опадів. Характерні пагорби допомагають створити корисний контраст між денною та нічною температурами, що вважається чинником якості вина. Крім того, молдавські виноградники можуть похвалитися двома схожими рисами з модною Бургундією: широтою і вапняком. (Коли виноробна промисловість країни вийшла на міжнародну арену, її представники вихвалялися тим, що знаходиться на тій же широті, що й Бордо – їм потрібно оновити та виправити це твердження.) 

Але Бургундія знаходиться майже в 1500 милях від України. А найвідоміша виноробня Молдови Vinaria Purcari (переможець Wine Travel Awards у номінації The Visiting Card of the Country, – прим. ред.) розташована у красивій кам’яній будівлі на південному сході країни, знаходиться лише за 33 км від кордону, і там іноді чути обстріли. 

У своїй рекламі та етикетуванні Vinaria  Purcari багато в чому згадує 1827 рік, коли цар Микола I благословив її як першу виноробню в регіоні, що тоді називався Бессарабією.

Нещодавно я скуштувала 26 сучасних вин, виготовлених компанією Purcari та її асоційованим виробником Bostavan, і вони, безперечно, демонструють результати значних інвестицій у виноградники та підвали Молдови. За будь-якими показниками це добре виготовлені вина, які охоплюють особливо захоплюючу та витончено упаковану лінійку під назвою Academia, витриману в глиняних амфорах, доставлених з Італії, хоча на даний момент вони, здається, доступні лише в Молдові, Румунії та Чехії. Наразі виноград включає як міжнародні сорти, які колись були дуже популярними, так і цілий ряд місцевих фірмових, які, ймовірно, є більш сучасними. 

Насправді був один сорт білого вина, Віоріка, який був для мене досить новим і який навіть не фігурує в нашій добірці 1368 сортів Wine Grapes 2012 року, відповідальних за комерційно доступні вина. Це схрещування Алеатіко, червоного сорту з Італії, і французького гібриду було зроблено в Молдові ще в 1969 році і, здається, сьогодні стає там все більш популярним. Молдавські селекціонери винограду були особливо активними, оскільки країна дуже прагне відрізнитися від свого значно більшого західного сусіда Румунії.

Молдова має право бути батьківщиною Festească Albă та Festească Neagră, винограду, який широко вирощується в Румунії, а також вирощує румунський виноград Festească Regală та Babească Neagră, відомий у Молдові як Rară Neagră.

Але на основі того, що я спробувала, сорт винограду, який справді процвітає в Молдові, не є ані молдавським, ані румунським, а є гордістю та радістю Грузії – це Сапераві. Очевидно, він вирощується в Молдові з кінця ХІХ століття і, здається, настільки добре адаптувався, що не можна не побачити паралелі з Мальбеком, який прибув до Аргентини з Каора, що знаходиться на південному заході Франції, і, здається, почувається там, краще ніж вдома.

Хочу зазначити, Сапераві – це головний інгредієнт одного з найбільш приголомшливих політичних вин, які я коли-небудь зустрічала. Отже, вино Purcari’s Freedom Blend (вино тижня), окрім Саперві, включає 20% Rară Neagră і 15% Bastardo, гибрид, який колись був виведений в Криму. Три сорти винограду покликані представляти відповідно Грузію, Молдову та Україну – усі три країни зазнали агресії з боку росії, яка анексувала відповідно Абхазію та Південну Осетію, Придністров’я та Крим. Вино вперше побачило світ у 2014 році після того, як путін анексував Крим, було створене з урожаю 2011 року на святкуванні 20-річчя незалежності Молдови.

Я куштувала врожаї 2018, 2019 та 2020 років і можу рекомендувати їх усі – особливо тому, що вино обробляється складною, але не надто очевидною витримкою в дубі та продається не набагато дорожче £20 або $20. Прибутки від його продажів, які, на мою думку, могли б виправдано збільшитися за рахунок зростання цін, спрямовані на підтримку українських військових зусиль та на підтримку українських дітей. 

Але вино, яким Purcari пишається найбільше, це історичне Negru de Purcari, суміш сортів Cabernet Sauvignon, Saperavi та Rară Neagră, яке виграло золоту медаль на Всесвітній виставці в Парижі 1878 року. Його було відроджено в 1950-х роках, а в 2010 році, майже в нову еру молдавського вина, компанія випустила білий аналог цього відомого вина під назвою Alb de Purcari, який нагадав мені не що інше, як одне з найкращих білих купажів, виготовлених у Фріулі на північному сході Італії. ​

Але Purcari, що базується в Штефан-Воде на південному сході країни, аж ніяк не єдиний вартий уваги виробник у цьому потенційному раю для виноградної лози. У своїй книзі Гілбі перелічує 27 різних виробників, у тому числі 13 нових, менших, які з’являються, щоб активізувати молдавську винну сцену. З такими іменами як Bad Boys, Ed Knows і Femme Fatale, молдовські виробники, здається, встановлюють правила на експортних ринках більш очевидно, ніж багато хто з їхніх європейських колег.

Я була вражена винами Gitana, виноробні, що розташована в теплішому виноробному регіоні Валул-луй-Траян на південному заході країни. Здається, вони знаходять шлях і до США, і до Великобританії. Тоні Лейтуейт (Tony Laithwaite), власник онлайн-магазину Laithwaite’s Wine, імпортує молдовське вино з 1999 року. Їхній головний постачальник, Chateau Vartely (номінант Wine Travel Awards, – прим. ред), розташований лише за 30 км від українського кордону і, як і Purcari, є тимчасовою домівкою для багатьох із 600 000 українців, які перетнули Молдову на початку війни. Laithwaite’s Wine визнав Chateau Vartely  Winery of the Year у 2022 році.

Тоні Лейтуейт зауважує: «Поїздка до Молдови все ще схожа на те, що я вперше відвідав у 2002 році – подорож у часі: сільська місцевість усе ще середньовічна, коні та вози, повсюди стаї гусей. Але найбільшим сюрпризом зараз є ці футуристичні, сучасні виноробні, які, здається, приземлилися, як космічні кораблі. Їхнє виноробство перескочило з ХІХ на ХХІ століття і пропустило ХХ». 

За матеріалами jancisrobinson.com

Версія цієї статті опублікована Financial Times.

З таким заголовком нещодавно вийшла нова стаття однієї з найвпливовіших винних критиків і великого друга України та нашої редакції Дженсіс Робінсон (Jancis Robinson) MW. То ж пропонуємо познайомитися з авторитетним і цікавим поглядом професіонала в світі вина на молдавське виноробство. Нижче наводимо переклад її статті. Західний сусід України поєднує в собі ХІХ століття на дорогах […]

Це найвищий річний показник за останні 15 років.

Комітет шампанських вин (Le site officiel du Champagne) повідомив, що «на кінець 2022 року загальна кількість проданих пляшок становила 326 мільйонів. Це найвищий річний показник за останні 15 років та зростання на 2% порівняно з 2021 роком, тоді регіон відвантажив 320 мільйонів пляшок шампанського».

Разом з тим у Комітеті заявляють, що цифра на кінець 2022 року, хоч і позитивна, але нижча, ніж очікувалося. Раніше бізнес з виробництва напоїв повідомляв про очікуваний загальний обсяг продажів – 331 мільйон пляшок, виходячи з темпів зростання попиту в останні місяці року. Повідомляється, що «показник на 2022 рік є результатом обмеженої пропозиції, а не зниження попиту на шампанське наприкінці року, оскільки найбільші виробники та найсильніші бренди були змушені обмежувати постачання напередодні Різдва через брак складських запасів. Обмеження на постачання було введено, щоб забезпечити достатню кількість шампанського для святкування Нового року та Дня святого Валентина.

Темпи зростання продажів шампанського у 2022 році були обумовлені експортом, який зріс на 4,3%. Комітет шампанських вин зазначив, що співвідношення експорту та внутрішнього попиту на ринку за останнє десятиліття значно змінилося: частка експорту шампанського зросла з 45% до 57%.

Повідомляється, що урожай 2022 року в Шампані був «чудовим», він на 45% перевищує середній показник за п’ять років, офіційні дані показують подвоєння врожайності порівняно з 2021 роком, коли виноградники постраждали від морозів та плісняви. Комітет Шампані висловив упевненість щодо запасів у майбутньому після «сонячного врожаю 2022 року, який порадував кількістю та якістю».

Джерело: thedrinksbusiness.com
Фото: welab.fr, slate.fr

Це найвищий річний показник за останні 15 років. Комітет шампанських вин (Le site officiel du Champagne) повідомив, що «на кінець 2022 року загальна кількість проданих пляшок становила 326 мільйонів. Це найвищий річний показник за останні 15 років та зростання на 2% порівняно з 2021 роком, тоді регіон відвантажив 320 мільйонів пляшок шампанського». Разом з тим […]