Gastronomy and Wine Portal

У новому звіті Liv-ex йдеться про те, що запит покупців на бургундські вина en primeur 2022 року значно перевищив початкові прогнози експертів. Трейдери вважають, що ключовими факторами зростання попиту є «похвала критиків та мінімальне зростання цін».

«Ще надто рано судити про всю кампанію Burgundy 2022 en primeur, але станом на зараз вона пройшла краще, ніж трейдери наважилися б представити наприкінці минулого року», — йдеться в новому звіті Liv-ex.

Урожай 2022 року в Бургундії перевищив попередній і отримав високі відгуки від провідних критиків, у тому числі Чарльза Кертіса MW (Charles Curtis) з Decanter у його докладному звіті «Бургундія 2022».

Бургундський байєр і директор британської компанії Flint Wines, що спеціалізується на винах Бургундії, Італії та США, Джейсон Хейнс (Jason Haynes) заявив, що «на початку січня фахівці, які працюють з приватними клієнтами, помітили велику кількість передплатників на попередні релізи ще перед початком офіційної кампанії».

«Схоже, що якість урожаю здобула перемогу над побоюванням щодо стану економіки. Деякі винороби виготовили найкращі вина, які вони колись виробляли, у свою чергу нові колекціонери не хотіли втратити таку можливість», – додав Хейнс.

В останні роки зростання цін стало предметом серйозних дискусій. Деякі бургундські виробники змушені були підвищити ціни на невеликий урожай 2021 року, щоб покрити витрати; у грудні 2023 року кілька торговців припустили, що, найімовірніше, ціни залишаться стабільними протягом кампанії врожаю 2022 року.

У звіті Liv-ex йдеться: «Схоже, що загалом виробники прислухалися до ринку та звели зростання цін до мінімуму». Далі у звіті зазначено, що «невелика частина виробників (приблизно 10%) знизила свої ціни у річному обчисленні, близько 40% виробників незначно підняли їх, що у деяких кварталах ускладнило продажі».

Проте трейдери зберігають оптимізм щодо продажів вінтажу 2022 року, незважаючи на те, що вони можуть йти повільніше, ніж це відбувалося останніми роками.

Аналізуючи перспективи, Liv-ex ставить під сумнів стабільність поточних цін, оскільки вінтаж Бургундії 2023 року, випуск якого запланований на початок 2025 року, має відносно великий обсяг, а покупці вишуканих вин налаштовані обережно.

Експерти констатую зниження цін на елітну Бургундію на вторинному ринку.

Субіндекс Burgundy 150 від Liv-ex Fine Wine 1000, який відслідковує динаміку цін деяких вин Grand Cru, упав на 17,4% з моменту досягнення піку в жовтні 2022 року. До цього – протягом п’яти років, спостерігалося його зростання на 22%.

Ці різкі коливання були не такі помітні для доларів США та Гонконгу.

Джерело: decanter.com
Фото: decanter.com, britannica.com/place/Burgundy

У новому звіті Liv-ex йдеться про те, що запит покупців на бургундські вина en primeur 2022 року значно перевищив початкові прогнози експертів. Трейдери вважають, що ключовими факторами зростання попиту є «похвала критиків та мінімальне зростання цін». «Ще надто рано судити про всю кампанію Burgundy 2022 en primeur, але станом на зараз вона пройшла краще, ніж […]

Наприкінці минулого року на International Wine&Spirits Congress – Всеукраїнському конгресі виноробів, який традиційно організовується «Укрсадвинпромом», – професійній аудиторії нарешті були представлені довгоочікувані зміни до законодавства, яке регулює виноробну діяльність в Україні. Зміни, які мають бути прийняті в рамках євроінтеграційних процесів та нарешті привнесуть ясність у виноробну діяльність та процеси виробництва. Сьогодні спостерігачі ринку вже констатують перші паростки цієї діяльності. Але глобальні зрушення – ще на стадії дискусій, а юристи проробляють формулювання та деталізують базові положення.

Усі ці вагомі питання та дискусійні моменти озвучила під час конгресу в презентації законодавчих ініціатив пані Юлія Прохода, національний експерт проєкту ЄС IPRSA та патентний повірений, адвокат, голова Національної асоціації патентних повірених України. Спираючись на цей змістовний виступ, D+ зробив спробу вибрати для українських виноробів найважливіші пункти, а особливо ті, що стосуються так званих малих виноробів. Пропонуємо вашій увазі тезисне викладення фактів сьогодення та майбутніх змін:

• Якщо до цього часу вважалося, що статус винороба може одержати лише той, хто виробляє вино з власноруч вирощеного винограду, або плодів, ягід чи меду, то тепер до виноробів можуть бути зараховані також виробники, які створюють власне вино з придбаної сировини. Відтак, відтепер існує два різновиди малих виноробів: перший – ті, хто робить вино виключно з власноруч вирощеного винограду (плодів, ягід тощо), другий – хто виробляє вино з власноруч виготовленого виноматеріалу, але виробляє його із купленого винограду чи іншої сировини (обсяг виробництва – не більше десяти тисяч декалітрів на рік). Для цієї категорії передбачений дещо інший режим діяльності.

Примітка D+: до уваги тих господарств, які періодично будуть змушені частково докупати сировину в певні роки з низьким урожаєм, – їх буде віднесено до категорії тих, хто виробляє вино з придбаної сировини.

• Що однозначно змінилося для обох цих видів виноробів, – то це перелік документів, необхідний для отримання ліцензії. Скоротився перелік обладнання. Було виключено обладнання для обробки виноматеріалів та інше, а також для контролю температури. В цілому формальних вимог для малих виноробів значно поменшало.
• Головний принцип легалізації винороба залишився незмінним: виробництво алкогольної продукції підлягає ліцензуванню – ліцензія на виробництво обов’язкова, коштує 780 гривень. Її треба одержувати за декларативним принципом.
• Але тепер документи на отримання ліцензії мають подаватися малими виноробами виключно в електронному вигляді. І це одна з явних переваг, адже скорочує час та витрати.
• Ще одна приємна новина. Ті, хто виробляють вино з власноруч вирощеного винограду, з якого надалі створюють виноматеріал, більше ніяких ліцензій на продаж не потребують. В тому числі і на оптову торгівлю. З єдиною приміткою: мова йде про вина без додавання спирту. Насправді, ця норма вже діє з третього вересня 2023 року.
• Для тих, хто купує виноград, та виробляє з нього виноматеріал з наміром продавати, треба буде одержати ліцензію на оптову торгівлю вартістю 30 тисяч гривень, яка діятиме протягом п’яти років. Тобто в порівнянні з великими виробниками, які платять 500 тисяч гривень за ліцензію, винороби, які створюють вино з купленої сировини в обсязі виробництва – не більше десяти тисяч декалітрів на рік, тепер за ліцензію сплачуватимуть 30 тисяч гривень. Важлива ремарка: ліцензія на роздрібну торгівлю для вин без додавання спирту не вимагається.
• Згідно Закону України «Про виноград та виноградне вино», маємо окреслені так звані виноробні області. В них мають вирощуватися сорти винограду, занесені до державного реєстру сортів України. Згідно діючого закону, перш за все мав оформлюватися проєкт насадження виноградника і погоджуватися в Мінагрополітики. Лише після цього можна було висаджувати лози. Відтепер законом №3303 передбачено позитивні зміни для малих виноробів. Але звертаємо увагу на важливу умову: малі винороби можуть виробляти вино лише із сортів, які занесені до держреєстру сортів, придатних для поширення в Україні. Проте тепер виноградники можуть розміщуватися не лише в визначених законодавством виноробних областях, а в будь-яких регіонах країни, де вважають доцільним самі винороби. До того ж скасовано затвердження проєкту виноградників у Мінагрополітики. Нагадуємо, вимога одна – пересвідчитися, що виноград вирощується із сортів, занесених в реєстр сортів винограду, придатних для поширення в Україні.

Примітка D+: нагляд за дотриманням даної вимоги покладено на Держпродспоживслужбу.

• Нові положення законодавства у виноробній сфері торкнулися і прикрої ситуації, що склалася наприкінці минулого літа – заборона поштових відправлень алкоголю. Відверто кажучи, це була неочікувана суспільством  ініціатива від Мінінфраструктури: хотіли врегулювати правила поштового зв’язку, а вийшло те, що вийшло. З’явилася норма, що у внутрішніх поштових відправленнях забороняється надсилати алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад вісім з половиною відсотків, на яких відсутні марки акцизного податку встановленого зразка. Однак, згідно правил поштового зв’язку, пересилати не можна тільки «Укрпоштою». Всі інші компанії, що займаються експрес-перевезеннями, не мають цього обмеження.

Примітка D+: за даними редакції, найближчим часом шляхом затвердження нових правил поштових відправлень планується врегулювати цю, певною мірою дискримінаційну стосовно «Укрпошти» та її клієнтів, ситуацію, яка зараз виглядає абсурдною і негідною іміджу нашої держави. Адже виникає питання, якщо для вин з міцністю до 15% акцизні марки скасовані в принципі, то який сенс їх вимагати при пересилці? Щодо останнього питання – поки що відповіді немає. Тож будемо чекати та відстежувати розвиток ситуації.

Так чи інакше, а закон №3303 від 23 листопада 2023 року вже вступив в силу.  Зазначимо, він стосується не лише виноробів, а й малих виробників дистилятів. І, за нашими даними, ці зміни вже пожвавили ринок, навіть в умовах війни, яку наша Україна веде з країною-агресором. Але це – перші кроки і нашій галузі ще багато потрібно зробити в царині законодавства.

Так, 23 листопада з’явилися зміни до статті 5 закону «Про виноград і виноградне вино», де вказано що вина і коньяки України виготовляються згідно з правилами виготовлення та зберігання, які затверджуються виконавчим органом центральної влади – Мінагрополітики. Тим часом наразі існують правила виробництва коньяків України. Існують також основні правила виробництва та зберігання тихих вин, на яких є штамп затвердження. Як пояснює пані Юлія Прохода, проблема полягає в тому, що, згідно з назвою, це не нормативно-правовий акт, а фактично конструкторська документація, як от, наприклад, інструкція. Така сама ситуація, як, наприклад, з правилом виробництва шампанського та ігристих. А от нормативно-правового акту, за яким мають виготовлятися тихі та ігристі вина, фактично не існує. Крім того, в тій документації, що існує зараз, обмежений перелік сортів, з яких можна виготовляти вина ігристі. І це нагальна проблема, яку треба вирішувати.

Серед позитивних змін поважна спікерка назвала й те, що наразі із закону виключено норму, згідно якої нові марки виноробної продукції затверджує керівник суб’єкту господарювання на підставі висновків дегустаційної комісії. Однак при цьому термін зберігання має бути внесено виробником у власні технологічні інструкції. Відповідно, на кожне найменування вина, яке виробляється, має бути окрема технологічна інструкція…

Юлія Прохода, національний експерт проєкту ЄС IPRSA та патентний повірений, адвокат, голова Національної асоціації патентних повірених України

За словами пані Юлії, якщо вдасться узгодити деякі невизначені моменти та внести в законопроєкт «Про виноград та продукти виноградарства», що прийнятий в першому читанні, то в цілому нові правила наберуть чинності 01.01.26 року. Національний експерт проєкту ЄС IPRSA пояснила: «У виробників ще є два роки, аби привести свою діяльність до норм цього закону. Цей законопроєкт було прийнято в першому читанні 09.08.23 року, він потрібен Україні, щоб виконати умови для вступу до ЄС. Він приводить у відповідність українське законодавство до регламентів ЄС. Хочу звернути увагу на пару ключових моментів серед окреслених змін. Вимоги до міцності вина – не менше 4,5 % для вин із географічним зазначенням, не менше 8,5 % – для інших вин. Для сучасного винного ринку доцільно реєструвати географічне зазначення. І ще одне – виноградні вина кріплені можна кріпити виключно спиртом винограду. Словом, актуальна задача ринку – виокремити місце для вина виноградного та іншої продукції. Сьогодні, якщо є бажання виготовляти певний продукт, його потрібно виготовляти відповідно до європейського законодавства. Треба знайти свою правильну нішу – як це виробляти і як це називати».

І наприкінці ремарка щодо подальшої дорожньої карти законодавчого процесу. Після прийняття цього закону Мінагрополітики повинне забезпечити переклад Міжнародного енологічного кодексу, Міжнародного кодексу енологічних практик Міжнародної організації з виноградарства та виноробства (OIV ввести їх в дію своїм наказом, і тоді все, що дозволено там, буде застосовуватися в Україні. І це стане тим цивілізованим руслом, в якому, сподіваємося, буде надалі розвиватися виноробство нашої країни.

Коментує голова Громадської спілки «УКРСАДВИНПРОМ», Володимир Печко

«Законопроєкт «Про виноград та продукти виноградарства» (№9139) був доопрацьований. Проте, на нашу думку, він містив певні протиріччя. Це євроінтеграційний законопроєкт, який має на меті відрегулювати питання прослідковуваності “від виноградного грона до пляшки”. Документ допоможе контролювати та покращити якість, сприятиме боротьбі з фальсифікованою продукцією та виявленню її на ринку. На нашу думку, Україна – це виноробна країна, яка в даний момент вже має з кількісного показника переходити на якісний. Деякі питання в даному законопроєкті нас не влаштовували, проте підзаконними нормативно-правовими актами ми це врегулюємо. Законопроєкт відповідає вимогам Меморандуму, який був підписаний між ГС “УКРСАДВИНПРОМ”, провідними асоціаціями галузі виноградарства та виноробства та Міністерством агрополітики у 2021 році. Приємно відзначити, що Мінагрополітики в питаннях, які були позначені в Меморандумі, не відступають від системності та сталості розвитку галузі, що дає гарантії втілення окреслених планів».

Наприкінці минулого року на International Wine&Spirits Congress – Всеукраїнському конгресі виноробів, який традиційно організовується «Укрсадвинпромом», – професійній аудиторії нарешті були представлені довгоочікувані зміни до законодавства, яке регулює виноробну діяльність в Україні. Зміни, які мають бути прийняті в рамках євроінтеграційних процесів та нарешті привнесуть ясність у виноробну діяльність та процеси виробництва. Сьогодні спостерігачі ринку вже констатують перші паростки цієї діяльності. […]

Команда Drinks+ та Wine Travel Awards отримала запрошення взяти участь у віртуальному ProWine Media Summit 2024.

Цього року наші медіаресурси знову взяли на себе роль інформаційного партнера ProWine, в свою чергу ProWine приймає активну участь у WTA у якості виставкового партнера; також наразі ми маємо двох ProWine номінантів: ProWine Shanghai, яка є провідною виставкою винної та алкогольної промисловості на материковому Китаї та ProWine São Paulo – найбільшу професійну виставку галузі в Америках. Обидві виставки стали номінантами Wine Travel Awards у Enogastronomic Events/Magnet of the Region.

Саміт 2024 розпочався з виступу пана Пітера Шмітца (Peter Schmitz), директора ProWein, про 30-річну історію успіху ProWine: «Секрет успіху простий і, як завжди, дивовижний. Ми завжди бачили себе партнером винної та алкогольної промисловості. Розпізнавали тенденції на ранній стадії, об’єднуючи попит і пропозицію в глобальному масштабі. Це наш рецепт успіху. Сьогодні ProWine виповнюється 30 років, і захід виконує своє особливе бажання – власна подкаст-студія, яка буде використовуватися для запису усіх трьох днів виставки».

За словами пана Пітера Шмітца, організатори очікують понад 5 700 учасників із приблизно 60 країн, а також 50 000 відвідувачів з понад 140 країн і присутність 937 представників ЗМІ з усього світу.

Друга частина саміту була присвячена бізнес-звіту ProWine 2023. Наприкінці 2023 року Університет Гайзенхайма провів своє сьоме щорічне опитування від імені ProWein, яке охоплювало весь ланцюжок створення вартості виноробної галузі. Участь взяли понад 2000 інсайдерів галузі з усього світу, включаючи виробників вина з ключових виноробних країн, як Європи, так і за її межами, експортерів, імпортерів, трейдерів, а також представників громадського харчування/гостинності та готельної індустрії.

Професор Симона Луз (Simone Loose), керівник Інституту Вина та Напоїв Університету Гайзенхайма, представила результати світового промислового барометра. «Консенсус серед експертів галузі свідчить про те, що винний сектор повинен адаптувати свої комунікаційні стратегії відповідно до вподобань молодих споживачів, щоб ефективно спілкуватися з майбутнім поколінням ентузіастів вина. Крім того, забезпечення необхідної рентабельності потребуватиме структурної перебудови глобального надлишкового виробництва вина», — каже професор Сімона Луз.

Отже, першою основною темою стали переважаючі настрої у галузі, що характеризуються економічними проблемами. Зростання виробничих витрат і значне зниження купівельної спроможності населення негативно впливають на прибутковість галузі. У відповідь компанії вживають активних заходів щодо зниження витрат та збільшення продажів. У 2024 році виноробна галузь очікує лише помірного зростання витрат і зберігає обережний оптимізм на майбутнє.

Сучасні виклики для виноробної галузі

Порівняно з попереднім роком кількість економічних викликів зросла. Глобальний економічний клімат все ще сприймається як крихкий. Побоювання щодо зменшення споживання вина та обмеженої прибутковості виноробної промисловості помітно посилилися. Саме ці важливі аспекти було висвітлено на цьогорічному бізнес-звіті ProWein.

Компанії реагують на економічні виклики

У відповідь на економічні виклики підприємства виноробної галузі впровадили різноманітні підприємницькі заходи. Значна більшість, що включає 72% компаній, намагалися компенсувати деяке збільшення витрат шляхом підвищення цін. Однак ця стратегія призвела до зниження продажів, що пояснюється інтенсивним конкурентним тиском і підвищеною ціновою чутливістю серед споживачів.

Друга тема саміту – «Динаміка ринкового сегмента». Торговельна галузь спостерігає потужний зсув до популярних сегментів ринку, причому преміальні вина та середні сегменти зазнають спаду. Експерти торгівлі очікують ще більш помітного продовження цієї тенденції в 2024-2025 р.р. Виробники передбачають майбутню поляризацію, очікуючи зростання як у базовому/популярному, так і в преміальному сегментах.

За відсутності ознак економічного відновлення торгівля передбачає продовження зростання в популярному сегменті у 2024-2025, особливо помітне в Скандинавії та Нідерландах. Що стосується середнього та преміального сегментів, частка трейдерів, які прогнозують зниження, трохи перевищує тих, хто очікує зростання. Відповідно, очікуються помірні загальні втрати в цих сегментах.

Тема третя – «Фактори зниження споживання вина». Основною причиною зниження споживання вина є нижчий наявний дохід. Тенденції до здорового способу життя (ЗСЖ) сприяють загальному зниженню споживання алкогольних напоїв. У деяких країнах спостерігається зміщення переваг від вина до інших алкогольних напоїв.

Промисловість має докласти значних зусиль, щоб використати ЗСЖ та просувати альтернативи, такі як безалкогольні вина та вина з низьким вмістом алкоголю. Після No-and-Low Special у бізнес-звіті ProWine 2023, всебічне оновлення на цю тему заплановано на літо 2024 року. Оскільки виноробна промисловість конкурує з іншими алкогольними напоями за переваги споживачів, також існує потреба у тіснішому узгодженні комунікаційних стратегій з їхніми мінливими потребами.

Тема 4 – «Стратегії досягнення ринкової рівноваги». Винний ринок зараз бореться з дисбалансом, що виникає через надлишок пропозиції. Виробники наголошують на необхідності скоротити цей надлишок. Багато виробників виступають за державну підтримку, щоб сприяти цьому скороченню. Серед деяких виробників існує оптимізм щодо перспективи досягнення кращого балансу шляхом покращення охоплення молодих споживачів.

Тема 5 – «Майбутні стратегії маркетингу вина». Щоб ефективно конкурувати з іншими алкогольними напоями, виноробна промисловість повинна посилити орієнтацію на молодих споживачів. Експерти галузі погоджуються, що вино має бути більш доступним і зрозумілим для нової цільової демографії. Частина галузі передбачає збільшення продажів шляхом позиціонування вина як ексклюзивного преміального продукту. Щоб вирівнятися з іншими напоями за маркетинговими витратами, вино має підвищити свою прибутковість.

Ви можете знайти більше інформації тут.

Команда Drinks+ та Wine Travel Awards отримала запрошення взяти участь у віртуальному ProWine Media Summit 2024. Цього року наші медіаресурси знову взяли на себе роль інформаційного партнера ProWine, в свою чергу ProWine приймає активну участь у WTA у якості виставкового партнера; також наразі ми маємо двох ProWine номінантів: ProWine Shanghai, яка є провідною виставкою винної […]

Ключові індекси Liv-ex 100 і Liv-ex 1000 впали приблизно на 13%. Проте вони все ще залишаються вищими, ніж п’ять років тому.

Джастін Гіббс (Justin Gibbs), заступник голови правління та директор біржі Liv-ex, сказав: «Рік ознаменувався стійким падінням головних індексів, спочатку спричиненим фіксацією прибутку, а пізніше повзучим уникненням ризику».

Про те, як впали ціни на більшість вишуканих вин, йдеться в новому звіті Liv-ex 2023. 

Показники регіональних субіндексів Liv-ex 1000 у 2023 році

Шампанське лідирує серед найпопулярніших вин, хоча індекс Champagne 50 Liv-ex впав на 17,2% у 2023 році, попри це за п’ять років він загалом зріс на 53%.

Цього року шампанське домінувало в рейтингу найбільш продаваних вин на Liv-ex. Louis Roederer’s Cristal 2015 було найпопулярнішим, трохи випередивши Dom Pérignon 2013. Але і їхня ринкова ціна Liv-ex впала протягом року. Dom Pérignon 2013 коштував £1646 (12x75cl) у грудні, а у січні його ціна була £1830, повідомляє Liv-ex.

Іншими винами, які продавалися за найвищою вартістю, були:

• Opus One 2019
• Cristal 2014
• Screaming Eagle 2020
• Sassicaia 2019
• Château Lafite Rothschild 2019
• Château Lafite Rothschild 2010
• Petrus 2020
• Taittinger, Comtes de Champagne 2012

За обсягами продажів на Liv-ex у 2023 році найпопулярнішими визнано п’ять вин:

• Dom Pérignon 2013
• Cristal 2015
• Taittinger, Comtes de Champagne 2012
• Cristal 2014
• Château Talbot 2020 (Bordeaux fifth growth) 

Також Liv-ex заявили, що вперше за 10 років зростає частка торгівлі Бордо. Гіббс сказав: «Фокус ринку звузився, оскільки покупці шукали безпечну гавань – найкращі вина Бордо, головним напрямком яких є витримка в пляшках».

На Бордо припадало близько 40% угод за вартістю на Liv-ex у 2023 році з початку року, що трохи більше, ніж у 2022 році, але все ще набагато нижче його частки в 80% десять років тому.

Постійний тиск цін на вишукані вина триває. Залишається побачити, де знаходиться дно вторинного ринку. «Схоже, що ціни залишатимуться під тиском у короткостроковій перспективі», – заявляють на Liv-ex, додавши, що покупці та продавці опинилися в глухому куті.

Онлайн-аукціонний дім iDealwine нещодавно проаналізував свої дані щодо шампанського, зазначивши цього тижня: «На підставі попередніх даних iDealwine прогнозує загальне зростання обсяг продажів шампанського у 2023 році, але зниження середньої ціни пляшки з €259 (£223) до €230 (£198).’

Метью О’Коннелл, генеральний директор онлайн-платформи LiveTrade торгової компанії Bordeaux Index, сказав журналу Decanter, що нещодавно переважаючі ціни знизилися приблизно на 10%. Спираючись на історичний контекст, він припустив, що ринок може бути на найнижчій точці або близько до неї під час поточного спаду.

Ключові індекси Liv-ex 100 і Liv-ex 1000 впали приблизно на 13%. Проте вони все ще залишаються вищими, ніж п’ять років тому. Джастін Гіббс (Justin Gibbs), заступник голови правління та директор біржі Liv-ex, сказав: «Рік ознаменувався стійким падінням головних індексів, спочатку спричиненим фіксацією прибутку, а пізніше повзучим уникненням ризику». Про те, як впали ціни на більшість […]

Війна стала випробуванням для всіх видів вітчизняного бізнесу та не оминула і винних імпортерів.

У період військового стану у 2022 році різко скоротився товарооборот всіх видів алкогольних напоїв, у тому числі продукції ринку вина в Україні. Так, у січні-червні 2022 року українці придбали вина менше на 58%, ніж за аналогічний період 2021 року. За результатами 2022 року вартість імпортованих алкогольних і безалкогольних напоїв в Україну становила 490 млн дол. США, що на 32 % менше показника 2021 року.* Найбільшою мірою у січні-квітні 2022 року, у порівнянні з 2021, на ринку вина в Україні скоротився імпорт ігристих вин – на 31%.

Втім, вже у той самий період 2023 року цей показник зріс на 61% у обсягах, а у вартісному вимірі майже вдвічі. Чим ближче ми до Перемоги, тим вище попит на ігристі. Загалом обсяг імпорту ігристого з основних країн постачальників у 2022 році, в порівнянні з 2021, знизився в таких частках: Італія на 43,5%, Іспанія на 33,6%, Франція на 18,1%, Грузія на 68%, Молдова на 46%. У основних імпортерів зниження поставок ігристого склало: «Бюро Вин» 34,5%, «Вайн-Холл» 5,5%, «АТБ-Маркет» 20,4%, Fozzy Group 65,9%, Bacardi-Martini Ukraine 46,3%, METRO Cash & Carry Ukraine 31,9%.**

Через негативні наслідки повномасштабного вторгнення рф в Україну великі компанії – імпортери, дистриб’ютори, підприємства роздрібної торгівлі, бізнес яких пов’язаний з вином та міцним алкоголем, мали значні складнощі із логістикою, що спонукало негайно трансформувати та оптимізувати бізнес-процеси. Один із ключових викликів, з якими змушені були зіткнутися українські компанії, – переформатування логістики вина, як на зовнішніх так і на внутрішньому ринках. До того ж, від початку війни приблизно на 5 місяців уряд запровадив перелік критичного імпорту, за яким дозволялися лімітовані транскордонні валютні платежі. Вина в цьому переліку, зрозуміло, не було… Наразі логістика вина налагоджується, але виникає проблема з ризиками оплати товару. Багато компаній перейшли на відстрочення платежів не на 120, а на 30 днів, що призводить до пошуку додаткових ресурсів оплати, а також змінює принципи постачання. Імпортери переважно ввозять вина, які швидше продаються. Ще один біль імпортерів – окупанти нещадно руйнують українську інфраструктуру завдаючи шкоди на мільйони євро. Так, у травні 2022 року постраждав склад імпортера та дистриб’ютора вина «Бюро Вин», якому належить найбільший у Європі винний магазин «GoodWine». Втрати становили близько 15 млн євро. У серпні 2023 р. через ворожу ракету було повністю знищено гіпермаркет «FOZZY Cash&Carry» в Одесі – в магазині згоріло все, сума завданих збитків, попередньо, сягає сотень мільйонів гривень. Щодо прогнозів, то фахівці ринку сподіваються, що споживчі показники зможуть повернутися до рівня 2021 приблизно через два роки після закінчення війни.

D+ провів опитування ключових компаній-імпортерів. Про те, яких змін зазнав бізнес за часів війни, яких втрат зазнали компанії і що допомагає їм попри все виживати, – в коментарях від перших осіб.

*Дані Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»

**Аналітика AR-Group

Дмитро Сайфудинов, директор ТОВ «Вінфорт»: «Плани на найближчий рік – жити і працювати далі. На зло ворогам та на радість друзям»

Яких змін зазнав ваш бізнес під час війни?

Усі наші трансформації чи проблеми сьогодні такі самі, як і у всіх бізнесів України. Спробую перелічити основні:

– Значне скорочення персоналу, в основному через еміграцію. Не обійшлося без людських втрат на фронті.

– Скорочення асортименту. Далеко не всі товари залишились популярними серед покупців.

– Значне підвищення відпускних цін: за рахунок збільшення цін у постачальників; підвищення вартості логістики, як внутрішньої, так і міжнародної.

– Погіршення умов співпраці з багатьма партнерами, як внутрішніми, так і зовнішніми.

– Зниження націнок для утримання більш-менш прийнятних цін.

Як змінилися обсяги поставок, реалізації? Які фактори особливо вплинули на зниження\збільшення цих показників?

Обсяги реалізації за підсумками 2022 року, порівняно до 2021 року, впали на 30% в гривнях і на 40% в пляшках. У першій половині 2023 року залишається значне падіння в штуках, порівняно до 2021 року (40%) і невелике в гривнях. Основними факторами падіння є закриття великої кількості торгових точок, тривалий «сухий закон», комендантська година, ну і, звичайно ж, значне підвищення цін. З поставками все просто – їх не було майже до 4-го кварталу 2022 року. Пов’язано це із забороною ввозу, але ще більше – з неготовністю іноземних постачальників робити поставки в країну, де іде війна.

«Вінфорт» та партнери. Chateau Magnol, Bordeaux, вересень, 2023 рік

Чи змінилася стратегія вибору щодо цінового сегменту компанії в системі закупівель? Чи можете вказати відсотки змін за категоріями?

Система закупівель особливих змін не зазнала. Звичайно ж, шукаємо товари більш низького цінового сегменту, але й від високого не відмовляємось. Якщо проаналізувати по цінових категоріях, то трансформації за 2021-2023 роки незначні і виглядають так:

– низько-ціновий сегмент або сегмент економ пропозицій (low-priced): -12%. Цей сегмент сильно скоротився, в основному через перехід товарів в дорожчу категорію.

– середньо-ціновий сегмент (middle-priced): +11%. Власне, за рахунок удорожчання товарів low-priced.

– високо-ціновий сегмент (high-priced) і преміум сегмент (luxury). Дані сегменти практично не змінились.

Яких змін зазнала система імпорту у портфелі вашої компанії, а саме канали закупівель, країни-постачальники, логістичні маршрути, схеми зберігання на складах (власних чи партнерів)? Чи можете оцінити збільшення вартості цих процесів та їх вплив на цінову політику компанії для кінцевого споживача?

Система імпорту практично не змінилась. Склади розділили: частину товару зберігаємо на власному складі, частину у партнерів в іншому місті. Вартість зберігання і логістика вплинула на ціну товару не суттєво, але вплинула.

Які нові торговельні марки вина, міцного алкоголю тощо з’явилися за цей час у портфелі вашої компанії, яка пропорція по країнах (принаймні перша трійка)?

Одними з найбільших наших здобутків останнього періоду вважаю отримання контракту з виробником ірландського віскі Irishman (змінили дистриб’ютора в Україні) та з прекрасним італійським виноробом Castello di Bolgheri. Крім того, розширювали асортимент з існуючими постачальниками. Скрізь, де це можливо і доцільно. Від багатьох марок довелось відмовитись. Мінімум тих, хто не захотів/не зміг з нами співпрацювати далі. А основна частина марок, з якими прийшлось попрощатись, просто не пережила конкуренцію при переході в більш дорогу цінову категорію.

Як змінилася система розподілу (по регіонах, містах) та доставки напоїв до замовників/ точок збуту під час війни?

Скоротилася кількість партнерів, точок продажу, можливо збільшився відсоток хорека або рітейлу – просимо прокоментувати ситуацію. Ринок перевернувся з ніг на голову. В інших, якщо можна так сказати, більш спокійних регіонах, сильний удар по нам завдав «сухий закон», який просто зупинив роботу. Досі на продажі впливає комендантська година. Щодо системи розподілу, то в 2022 році лідером по росту продажів було Закарпаття. Потім поступово відновили обороти міста-мільйонники. Наразі все +/- стабілізувалось. Хоча кількість партнерів скоротилася. З деякими не знайшли спільну мову до сьогодні, деякі повели себе зовсім не по-партнерські. Тимчасово припинена співпраця з багаторічними партнерами з Маріуполя, Краматорська. З нетерпінням чекаємо на їхнє повернення. Велика кількість точок збуту була просто знищена руснею. І далеко не всі відновили чи відновлять свою роботу. Хорека зазнала великих втрат, особливо одеська, також впали продажі в великих ТЦ. Адже через ризик обстрілів таких місць люди стали менше їх відвідувати. З іншої сторони, значно виріс e-commerce, зокрема Rozetka, яка не тільки не зупинила свою роботу, а й увесь час вела себе не просто пристойно, як і належить кожному гідному партнеру, а справді по-дружньому. Як дуже надійний друг.

Незважаючи на те, що деякі українські виноробні дуже постраждали від агресії росії, наші винороби не здаються і українські вина, за нашим відчуттям, демонструють зріст попиту. Просимо надати інформацію, як змінюється розподіл асортименту вина (імпорт\місцеві продукти) та що превалює у розподілі – вітчизняні чи імпортні торговельні марки?

На жаль, точних даних у нас немає, зараз не до того. Єдине, що можемо сказати, – спостерігаємо зростання попиту на українські вина, в тому числі на фоні падіння продаж молдавського вина, що знаходиться в більш-менш тій же ціновій категорії.

ProWein, березень, 2023 рік

Як ви оцінюєте податкову політику держави в вашому секторі під час війни? Чи отримуєте допомогу, підтримку в якійсь формі від іноземних партнерів?

Податкова політика особливих змін не зазнала. Допомогу отримуємо від багатьох наших партнерів, в різних формах, зрозуміло, і в різних обсягах. Нехай навіть невеликих, але підтримка є, ми її відчуваємо, – а від того на душі легше.

Чи скоротився персонал компанії? Чи відчуваєте нестачу кадрів, чи готові зараз ризикувати та вкладатися в освіту персоналу?

Персонал скоротився, тож кадрова нестача дещо відчувається. В освіту персоналу вкладаємо кошти, як робили це завжди. А сьогодні це важливо як ніколи: як для загального розвитку, так і для відволікання людей від проблем буденних.

Коротко прокоментуйте нинішню ситуацію і власні плани на найближчий рік.

Нинішня ситуація міняється чи не щодня. На момент публікації, гадаю, коментарі вже будуть неактуальні. А плани на найближчий рік – жити і працювати далі. На зло ворогам та на радість друзям.

Наталія Бурлаченко, СЕО компанії Big Wines (Україна), амбасадор Vinos de La Luz: «Наші серця належать Україні!»

Усі бізнеси України від початку повномасштабного вторгнення зазнали перетворень. Не став винятком алкогольний, який підпав під заборону в перші ж три місяці війни. Заборона діяла на продаж, а якщо продажі в твоєму бізнесі під вето, то які можуть бути наслідки? Вони, насправді, були катастрофічні. Це і скорочення мережі, точок продажу, персоналу. Повна заморозка всього. Було тяжко. Але після того, як мораторій зняли, імпортери почали рухатися, алкогольний бізнес ожив. Для нас особливість моменту полягала в тому, що ми саме планували відкривати власну компанію. Готувалися до цього ще до вторгнення: аналізували, які можуть бути напрямки, яка наразі динаміка ринку, що відбувається, яку нішу можемо зайняти.

І ось компанія Vinos de La Luz розпочала свій власний імпорт в Україні. До речі, сталося це після того, як ми запустили власний бренд українського вина. На той момент ми зрозуміли, що готові самостійно виходити на ринок з брендами Vinos de La Luz. Проанонсую: це будуть в основному нові назви, які ще не були представлені українському споживачу. Але я впевнена, що і вайнловери, і професіонали знають та пам’ятають якість вин Vinos de La Luz. Тож з гордістю можемо стверджувати, що стиль та рівень якості витримані в кожному нашому новому бренді, незважаючи на країну походження чи на те, скільки існує бренд на ринку.

Насправді, власник Vinos de La Luz – доктор Рікардо Нуньєс – давно вже мав плани відкрити тут як своє виробництво, так і власний імпорт. Перший проєкт було розпочато в партнерстві. Надалі, незважаючи на початок російського вторгнення, прийняли рішення продовжувати працювати на українському ринку. Зрозуміло, перш за все тому, що в основі філософії Vinos de La Luz лежить місія підтримки всього прогресивного. По-друге, серце доктора Нуньєса, наші серця належать Україні. Ну, і по-третє, міркували, що ця війна закінчиться – дай Бог, щоб швидше – і ринок України стане одним з найпривабливіших: за прогнозами пана Рікардо в країну прийдуть кошти донорів (згадаймо так званий план Маршала) і, звісно, економіка почне стрімко зростати. На цій хвилі ми наважилися попри війну започаткувати компанію, яка займатиметься імпортом та експортом. Як відомо, у нас є власні виноробні в Аргентині, Італії, Іспанії, Сполучених Штатах і, звісно, тепер виробництво в Україні. Плюс в 2023-му році в Іспанії, в регіоні Cigales, групою компанії Vinos de La Luz була придбана ще одна виноробня для білих та рожевих вин та стартував новий цікавий проєкт. Тож маємо що запропонувати самим вибагливим вайнловерам, є що показати на українському ринку – і з нових продуктів, і з добірки вже добре відомих.

До речі, на виставці, яка проходитиме 1-4 листопада у Києві, можна буде познайомитися із новим портфелем нашої компанії в Україні, яка має назву Big Wines. Як я і казала, тут будуть вина з п’яти країн. Також розширюємо лінійку українських вин. У нас вже є «Одеський Чорний» 20-го року, який встиг зібрати кілька золотих медалей на міжнародних конкурсах. В наступному році виведемо на ринок «Одеський Чорний» вінтажу 2021-го і це буде продовження мистецького триптиха в колаборації з відомим у світі українським художником Іваном Марчуком. Паралельно розширюємо українську лінійку Big Wines: будуть вина не лише з флагманського Одеського Чорного, а й з інших українських сортів, на яких акцентуємо увагу, та з міжнародних. Портфель нашої компанії формуємо так, щоб мав вина різної цінової політики – від entry level до преміум сегменту. Намагаємося передбачити будь-які бажання і смаки українського споживача: деякі спеціальні лімітовані серії Vinos de La Luz поставлятиме лише для українського ринку ну і, звісно, українські наші вина також матимуть різний ціновий рівень.

Щодо умов, які сьогодні створює держава для бізнесу, скажу, що започаткувати компанію не складно і досить швидко. Наприклад, оформлення ліцензії після подання необхідного пакету документів займало лише 10 днів. Звісно, плануємо дотримуватися всіх необхідних правил та законів, щоб вести бізнес відкрито і співпрацювати з усіма контролюючими органами – перш за все тому, що дбаємо про безпеку наших споживачів і про свою репутацію. Ми довели у часі та просторі, що є доброчесними платниками податків. Це для усього бізнесу зараз особливо важливо. Сплата кожної гривні у бюджет – то внесок в Перемогу. Отже, це і є наші плани. Будемо розвиватися, збільшувати портфель, створювати нові робочі місця, працювати над підвищенням культури споживання вина. І доводити нашим споживачам, що українські вина абсолютно конкурентні з винами інших країн. Оскільки ми самі є виробниками в Україні, то зацікавлені у просуванні як на внутрішньому ринку, так і на експортному напрямках. Ми відчули великий інтерес до українського вина у світі і хочемо цей інтерес надалі підігрівати. Тому плануємо певну частку портфелю віддати під українські вина і розповсюджувати його в інших країнах нашими каналами дистрибуції.

ТОВ «Хенкелль Фрешенет Україна»: «Ми мріємо і плануємо!»

Олег Касьяненко, Директор. Валентин Поляков, Комерційний директор

Весь 2022 рік, особливо перша його половина, виявився дуже важким, оскільки діяла тотальна заборона на переміщення та реалізацію алкогольної продукції. Втім, ми не складали руки, і, вже починаючи з другої половини року, обсяги почали рости. Зрозуміло, крім регіонів східного та південного напрямку, де тривали бойові дії та окупація. Щодо обсягів реалізації за період з моменту вторгнення ворога в нашу країну, то фактично за рік вони впали вдвічі в порівнянні з 2021-м. Поставки продукції значно зменшились (відповідно до попиту).

Зазначу, що при цьому наша стратегія вибору щодо цінового сегменту компанії в системі закупівель не змінилась. А ось в логістиці відбулися драматичні зміни: тарифи на перевезення по деяким маршрутам зросли вдвічі. Звичайно, це вплинуло на ціну продукції. Крім того, подорожчала тара та упаковка. В середньому, ціни зросли на 40-50%.

В такій ситуації, логічно, що ми не міняли, а принаймні зберегли існуючий портфель брендів. Якщо розглянути мапу нашого сьогоднішнього бізнесу, маємо констатувати, що повністю втратили збут на окупованих територіях сходу та півдня країни. Регіональні представництва там майже не працюють. Хоча загальна кількість торговельних партнерів не скоротилася. Точок рітейлу стало більше, HoReCa менше. Це пов’язано з ситуацією в країні, графіком роботи HoReCa.

Виходячи з концепції нашої компанії, апріорі в портфелі домінують імпортні торгові марки. Маю також констатувати, що, незалежно від нинішньої ситуації, а також від країни походження, традиційно із року в рік наші якісні ігристі вина демонструють позитивну динаміку саме під час новорічних свят. Докладаємо зусиль до того, щоб ця динаміка стабільно зберігалася на весь поточний період.

Україною сьогодні ходить приказка: «Плани можна складати не далі, ніжна сьогоднішній день. Далі можна лише мріяти». І все ж ми відчуваємо свої сили, силу власних брендів, тож не просто мріємо, а, як і завжди, – плануємо. Наша компанія і далі планує розвивати продажі в Україні. Найближча мета – досягнення лідерських позицій на ринку країни по всіх сегментах ігристих вин – просекко і кава. І ми певні, що невдовзі в українців буде привід для свята, привід підняти келихи з ігристим».

Прес-служба Rozetka: «Сьогодні працює більше співробітників, ніж до початку ворожого вторгнення»

Війна прискорила зміни у логістичних процесах, з’явились нові склади на більш захищених територіях, були значно посилені заходи безпеки, відповідно до ситуації продавці маркетплейс відчутно розширили пропозиції та можливості щодо доставки замовлень тощо. Наразі наші обсяги поставок і реалізації збільшуються, частково це відбувається за рахунок збільшення кількості магазинів, а також за рахунок цікавих ексклюзивних пропозицій, лояльних цінових програм тощо.

В імпорті ми постійно шукаємо нові цікаві пропозиції, співпрацюємо з українськими імпортерами. Що стосується власного імпорту, то за часи війни ми не відмовилися від жодної країни-виробника, за виключенням Австрії та Угорщини, над просуванням ви яких ще в нашій країні слід працювати, але то вже після війни – сьогодні ми змушені прислухатися до попиту. Маємо констатувати, скоротилася частка грузинського вина, Іспанії.

Є й позитивні тенденції: так, в категорії «тихе вино/українські вина» маємо приріст на 6% в порівнянні з 2022 роком, на 8% в порівнянні з 2021. Навіть започаткували новий проєкт з партнерами з Шабо: вивели на ринок власний бренд VDOMA, який має дуже великий потенціал і вже маємо хороші результати від продажів.

В ігристих винах також маємо приріст + 5%, хоча й спостерігаємо втрати по Грузії та Німеччині. Щодо нашої бізнес-мапи, то регіони роблять вагомий внесок і їх доля зростає, змінилася кількість магазинів, а для клієнтів це можливість безкоштовно отримати свій товар у власному регіоні. Враховуючи нинішні ціни на доставку в країні, це значне заощадження. Ще й економія часу. Ми також активно розвиваємо і B2B канали.

Підтримку відчуваємо від багатьох (та майже всіх!) партнерів, постачальників (відтермінування платежів, слова підтримки тощо). Наразі у «Розетці» працює більше співробітників, ніж до початку ворожого вторгнення. В навчання співробітників ми постійно інвестуємо, і плануємо робити це в ще більших обсягах, ніж зараз. Продовжуємо розвивати бізнес попри всі складнощі, плануємо запускати власні торгові марки (в тому числі алкогольні), покращувати сервіс та активно і надалі відкривати точки видачі. Кожний успішний український бізнес сьогодні – то внесок у Перемогу. Ми це розуміємо. І для цього усім колективом працюємо.

Олена Валевська, комерційна директорка ArtWine Company: «Самі найбажаніші плани – відкрити Dom Perignon в день нашої Перемоги!»

Наша компанія почала працювати буквально за півроку до початку війни, тож об’єктивно репрезентативної аналітики, на жаль, ще немає. Ми маленька нішова компанія, яка займається виключно тим, що любить. Ми профі з великим досвідом роботи з винами преміум сегменту (і це не про ціну, преміум в даному випадку – це про стиль життя та цінності). Ми ці вина любимо, ми вміємо з ними працювати, тож розуміємо їхнє місце на нашому ринку.

Навіть зараз, під час війни, ми бачимо перспективи і робимо все, щоб українці мали можливість пити найкращі взірці світових вин.

Що можу відмітити зі змін, що сталися на ринку за ці майже два роки війни, – логістика дуже подорожчала і всіх партнерів поза Європою ми змушені возити через порти Польщі.

Ситуація для нас загострюється тим, що майже все, що у нас є, з’явилось після початку війни, тобто наразі знаходимось на стадії формування портфелю. І без перебільшення: цей період формування прийшовся на найскладніший час в історії нашої держави.

Щодо персоналу, то ми навпаки розширилися, порівняно з початком діяльності. Наші люди – найбільша наша цінність. Бургундію і Шампань можна замінити, наших працівників – ні. Ми робимо все, що можемо, тут і зараз. Самі найбажаніші плани – відкрити Dom Perignon в день нашої Перемоги.

Богдан Панчук, бренд-амбасадор ТОВ «Вайн Діскавері Селекшн»: «Сподіваємося відновити обсяги продажів імпортних вин і віримо в потенціал українського вина»

Наразі в нашій компанії значно зменшилась кількість персоналу, і спостерігаємо значне падіння обсягів продажу імпортних вин. По суті, ми залишили лише одну країну постачальника, від інших відмовились. Принаймні, довелося відмовитись від імпорту з Німеччини, Словенії та Іспанії через перефрагментацію каналів збуту та зменшення купівельної спроможності споживачів.

Крім того, значно виріс час доставки та вартість логістики, але споживачі нашої продукції не відчують здорожчання цих процесів, через те, що підняття цін відбулося лише на індекс курсу валют. Треба відмітити, що на тлі падіння імпорту в минулому році наша компанія збільшила обсяги продажу українських вин, що нас дуже тішить.

Втім, щодо нинішньої ситуації по імпорту, то вона дещо стабілізувалась. Принаймні падіння припинилось. Динаміка показує поступовий приріст. Сподіваємося відновити обсяги продажів імпортних вин і віримо в потенціал українського вина.

Сергій Мазур, директор компанії Vitis Group: «Розпочинаємо новий проєкт – виробництво та дистрибуція українського крафтового алкоголю»

За часів війни наш бізнес зменшився мінімум на 50%, найбільше постраждала сфера HoReCa через закриття ресторанів. Натомість, найменше негативного впливу відчули продажі в роздрібній торгівлі. А от на зниження обсягів поставок та реалізації вплинули такі фактори, як збільшення майже вдвічі вартості логістики до України, що призвело до зростання цін на 15-20%, загальний ріст цін на вина Бургундії, Луари, Іспанії та Аргентини, а також підвищення вартості ігристих з Італії (часткове зростання цін на 15-20%), зростання валютного курсу.

Треба зазначити, що у портфелі на 10-15% збільшився обсяг вин середньо-цінового сегменту, а також скоротилися обсяги вин високо-цінового сегменту. А процес підбору асортименту ускладнився через обмеження відряджень (сьогодні в країні діє заборона виїзду за кордон чоловікам призовного віку). Крім того, повністю припинилася логістика з Нового Світу через порт Одеса. Тепер поставки з Нового Світу наразі організовуємо через Польщу, що призвело до підвищення вартості логістики на 50%.

Наша компанія також відмовилися від проєкту «Вірменський коньяк» через підтримку росії країною-виробником. Втім, у портфелі зросла частка українських вин (субдистрибуція), але через зростання оптових цін, брендові українські вина все ще залишаються не на такому рівні дистрибуції, який б ми хотіли бачити.

Тим не менше, спостерігається тенденція до зростання попиту на якісний вітчизняний алкоголь. Хочу відмітити, що ми розпочинаємо новий проєкт – виробництво та дистрибуція українського крафтового алкоголю (наливки, бренді, джини) по всій Україні та на експорт.

Втім, змушений констатувати щодо податкової політики держави, що ситуація характеризується вкрай негативним ставленням до українського бізнесу загалом. Особливо щодо компаній-імпортерів алкоголю: підакцизний товар не включено до категорії, де діє «мораторій на перевірки». Перевірки, які регулярно проводяться в компаніях, часто не мають обґрунтування, а санкції супроводжуються фразою: «Ідіть до суду, чекайте 3-4 роки та намагайтеся довести невиправданість штрафу». На жаль, в Україні не діє презумпція невинності щодо підприємців.

Хочу також додати, що ще на початку війни наші партнери надали притулок вимушеним емігрантам з України. Ми також зверталися до наших партнерів з проханнями про донати і вдячні кожному, хто відгукнувся. Деякі з них сплатили внески безпосередньо до фонду United24, дехто надав благодійний внесок у вигляді товару, продаж від якого надходить на підтримку інших благодійних фондів та установ.

Але розуміємо, що сподіватися варто лише на самих себе і головне завдання сьогодні полягає у відновленні обсягів та позицій на ринку.

Війна стала випробуванням для всіх видів вітчизняного бізнесу та не оминула і винних імпортерів. У період військового стану у 2022 році різко скоротився товарооборот всіх видів алкогольних напоїв, у тому числі продукції ринку вина в Україні. Так, у січні-червні 2022 року українці придбали вина менше на 58%, ніж за аналогічний період 2021 року. За результатами […]

Шотландському віскі вдалося зберегти свої позиції на експортному ринку після рекордного 2022: за перші шість місяців 2023 року він приніс додому більше 2,5 млрд фунтів стерлінгів.

Дані Асоціації шотландського віскі (SWA) демонструють, що вартість шотландського експорту залишилася стабільною порівняно з першою половиною 2022 року, який продемонстрував рекордні показники експорту після пандемії.

Вартість експорту в першій половині 2023 року склала 2,57 млрд фунтів стерлінгів, що лише на 3,6% менше, ніж у 2022 році. Найбільшими напрямками експорту шотландського віскі у вартісному вираженні за перші шість місяців 2023 року були: США, £437 млн (-5% до першого півріччя 2022 року); Франція – £235 млн (+4%); Сінгапур – £165 млн (+59%); Тайвань – £149 млн (+21%); Китай – 135 млн фунтів стерлінгів (+39,5%).

До десятки країн-прихильників шотландського віскі також входять Індія, Німеччина, Японія, Іспанія та Південна Корея.

За даними SWA, високі показники експорту відображають глобальну тенденцію до преміалізації категорії спиртних напоїв.

«2022 був винятковим для експорту шотландського віскі, побивши рекорди як за вартістю, так і за обсягом, – сказав виконавчий директор SWA Марк Кент (Mark Kent). – У всьому світі ми спостерігаємо тенденцію, коли загалом споживачі п’ють менше але переходять на якісніші спиртні напої, такі як шотландський віскі. США залишаються найбільшим експортним ринком шотландського віскі за вартістю, тоді як Франція повернула собі давню позицію найбільшого експортера за обсягом. Індія залишається великим експортним ринком для віскі: у першій половині 2023 року було експортовано 72 мільйони пляшок».

Джерело: harpers.co.uk
Фото: thespiritsbusiness.com, luxuryactivist.com

Шотландському віскі вдалося зберегти свої позиції на експортному ринку після рекордного 2022: за перші шість місяців 2023 року він приніс додому більше 2,5 млрд фунтів стерлінгів. Дані Асоціації шотландського віскі (SWA) демонструють, що вартість шотландського експорту залишилася стабільною порівняно з першою половиною 2022 року, який продемонстрував рекордні показники експорту після пандемії. Вартість експорту в першій […]

Згідно з аналізом IWSR, Індія стане ключовим ринком зростання обсягу продажу алкогольних напоїв 2022-2027.

У період з 2021 по 2022 рік на Індію припадала третина світового зростання загального обсягу продажу алкогольних напоїв. IWSR зазначив, що перевагу споживачі віддавали категорії віскі, а також вітчизняному бренді, рому, горілки та джину. Спостерігалося й відновлення інтересу до пива.

Джейсон Холуей (Jason Holway), ринковий аналітик IWSR, каже, що в Індії спостерігається зростання споживання продуктів преміум-класу, «чому сприяють вищі доходи середнього класу, скасування обмежень, пов’язаних з пандемією, покращення якості асортименту та доступність у роздрібній торгівлі».

Аналітик підкреслює, що в першу чергу йдеться про міцні спиртні напої, ігристі вина та напої на основі агави. У міру того, як на зростаючий індійський ринок напоїв виходить дедалі більше брендів, споживачі із задоволенням пробують нові категорії..

«Високий інтерес до продуктів преміум-класу – свідчення позитивного майбутнього для шотландського віскі, – наголошується у IWSR. – З 2000 року обсяг продажів віскі збільшився у 20 разів, а в період із 2020 по 2022 рік – майже вдвічі».

Джин, ром і текіла зайняли значну частку ринку з початку пандемії Covid-19: троє з 10 споживачів в Мумбаї п’ють джин/ром щотижня, а 24% вживають текілу.

Мексика та Бразилія також були відзначені поряд з Індією як ринки, які до 2027 року стануть ключовими драйверами обсягу алкогольних напоїв. Очікується, що ці три країни змінять США та Китай, проте останній ринок, як очікується, залишиться відносно стабільним.

Джерело: thespiritsbusiness.com
Фото: istockphoto.com, thespiritsbusiness.com

Згідно з аналізом IWSR, Індія стане ключовим ринком зростання обсягу продажу алкогольних напоїв 2022-2027. У період з 2021 по 2022 рік на Індію припадала третина світового зростання загального обсягу продажу алкогольних напоїв. IWSR зазначив, що перевагу споживачі віддавали категорії віскі, а також вітчизняному бренді, рому, горілки та джину. Спостерігалося й відновлення інтересу до пива. Джейсон […]

Прогнозується, що до 2026 року обсяг продажу алкоголю в електронній комерції досягне 40 мільярдів доларів США, при цьому товари на основі віскі лідирують в онлайн-покупках.

MikMak, провідна платформа електронної комерції, випустила звіт – MikMak Shopping Index 2023 Alcohol E-Commerce Benchmarks and Insights Report, де описуються основні моделі поведінки покупців алкоголю в США.

«Продаж алкоголю в електронній комерції різко зріс під час пандемії. Незважаючи на повернення до допандемічних купівельних звичок, продажі алкоголю в електронній комерції, як і раніше, високі і надалі зростають», – каже Рейчел Типограф (Rachel Tipograph), засновниця і генеральний директор MikMak.

Згідно з даними аналізу ринку напоїв IWSR, на які посилається MikMak, очікується, що продаж алкоголю в електронній комерції зросте більш ніж на третину до 2026 року і досягне 40 мільярдів доларів США.

Дані MikMak показують, що віскі домінує в онлайн-продажах алкоголю, консервовані коктейлі на основі віскі займають поул-позицію, а Peanut Butter Whiskey йде другим. Настоянка з бузини та горілчані вироби домінують у середньому рейтингу, а ром та пиво займають дев’яте та десяте місця.

У звіті показано, що Instagram залишається провідною соціальною платформою для електронної комерції алкоголю у 2023 році, забезпечуючи найвищий показник купівельного наміру (Purchase intent (PI). Кількість разів, коли покупець переходив хоча б до одного роздрібного продавця алкоголю зафіксовано на рівні 16,7%.

Facebook демонструє другий за величиною показник PI – 8,9%.

Виявили, що Drizly є роздрібним продавцем, який приваблює найбільшу кількість трафіку на ринку алкогольних брендів з 37,3% кліків PI.

Walmart та Instacart займають друге та третє місця з 20,8% та 19,8% відповідно.

За ним слідує рітейлер із швидкою доставкою Total Wine з 15,2% покупців, а місцевий Kroger замикає п’ятірку найбільших рітейлерів із 6,5%.

Згідно зі звітом, покупці алкоголю з більшою ймовірністю купують у середині тижня у вечірні години. По четвергах відбувається найбільша кількість кліків PI – 14,8%. На понеділок припадає найнижча частка кліків PI – 13,2%.

Джерело: thespiritsbusiness.com
Фото: istockphoto.com/uk, townandcountrymag.com

Прогнозується, що до 2026 року обсяг продажу алкоголю в електронній комерції досягне 40 мільярдів доларів США, при цьому товари на основі віскі лідирують в онлайн-покупках. MikMak, провідна платформа електронної комерції, випустила звіт – MikMak Shopping Index 2023 Alcohol E-Commerce Benchmarks and Insights Report, де описуються основні моделі поведінки покупців алкоголю в США. «Продаж алкоголю в […]

Консорціум Prosecco DOC оголосив про рекордні поставки до Великобританії у 2022 році, імпортувавши 130 мільйонів пляшок, що на 3,5% більше, ніж у 2021 році.

Загалом обсяг виробництва цього італійського ігристого зріс на 1,8% порівняно з 2021 роком, а обсяг продажів збільшився на 11,5%, досягнувши 638,5 млн проданих пляшок на загальну суму понад 3 млрд євро.

Вперше експортна квота досягла 81,2%, а внутрішнє споживання у 2022 році становило 18,8% від загального обсягу продажу, що підтвердило позицію просекко як лідера споживання в Італії.

На інших закордонних ринках також відбулося рекордне зростання: поставки до США зросли на 5,8% порівняно з 2021 роком, вперше обігнавши Великобританію за обсягами експорту у вартісному вираженні.

Поставки до Німеччини зросли на 2,8%, імпорт склав 46 млн пляшок. Франція зберегла своє четверте місце з експорту Prosecco DOC, зафіксувавши збільшення обсягу на 19% та збільшення вартості на 30%.

У той час як сьогодні Італія споживає 120 мільйонів пляшок Prosecco DOC, США наразі є провідним ринком для цього напою: у 2022 році було імпортовано понад 134 мільйони пляшок.

Джерело: harpers.co.uk
Фото: winewine.com.ua, alcowiki.org/prosecco

Консорціум Prosecco DOC оголосив про рекордні поставки до Великобританії у 2022 році, імпортувавши 130 мільйонів пляшок, що на 3,5% більше, ніж у 2021 році. Загалом обсяг виробництва цього італійського ігристого зріс на 1,8% порівняно з 2021 роком, а обсяг продажів збільшився на 11,5%, досягнувши 638,5 млн проданих пляшок на загальну суму понад 3 млрд євро. […]

Нещодавно відбулася знакова зустріч – тренувальний майстер-клас експертів OIV та групи фахівців від України. Представники нашої країни відчули значні переваги повернення України до лав OIV.

Як вже повідомляли оглядачі D+, 4 листопада 2022 року на Генеральній асамблеї International Organisation of Vine and Wine (OIV)  в Мексиці було офіційно проголошено відновлення членства України в цій авторитетній міжнародній організації. Нагадаємо, що в процесі повернення України до OIV провідну роль зіграв доктор Рікардо Ф. Нуньєс, власник міжнародної групи компаній Vinos de La Luz, який вже багато років переймається тим, щоб наша країна зайняла належне місце серед виноробних країн світу.

І ось нещодавно відбулася робоча зустріч між експертами OIV та представниками України. Ініціаторами такого тренінгу виступили Володимир Печко, голова ГС «УКРСАДВИНПРОМ» та Наталія Бурлаченко, міжнародний радник і національний спеціаліст винної сфери, член офіційної делегації України в OIV. Ідею проведення навчального тренінгу для українських профі представники OIV охоче підтримали і дуже швидко організували її за технічної підтримки IDC. В українську групу увійшли спеціалісти дослідницького інституту ім. В.Є. Таїрова, представники незалежних організацій і асоціацій, а також уряду. Під час навчання експерти з OIV докладно розповідали, як працюють комітети та робочі групи OIV, які фахівці входять в ці комітети і на яку саме допомогу від них можуть сподіватися країни-члени OIV. Слід зазначити, що ця інформація, хоч і була базовою, але мала практичні наслідки і виявилася надзвичайно корисною для нашої делегації.

Науковий директор OIV Жан-Клод Руф (Jean-Claude Ruf) відповідав на запитання українських фахівців і науковців. Величезна користь від зустрічі, перш за все, полягала в тому, що представники нашої делегації відчути доступність до будь якої інформації та до баз даних OIV, зрозуміли на власному досвіді, наскільки інформаційно збагачує наших спеціалістів участь в цій потужній міжнародній організації.

Наприклад, коли хтось з українців озвучив запитання про те, яка процедура внесення в міжнародну базу даних одного із сортів винограду, то отримав миттєву відповідь, що то дуже просто – варто надіслати в OIV інформацію про цей сорт і його буде внесено в загальну базу. Тобто переваги членства в цій організації красномовні: Україна стала ближче світові, увійшла повноправним членом до міжнародної професійної спільноти.

Нещодавно відбулася знакова зустріч – тренувальний майстер-клас експертів OIV та групи фахівців від України. Представники нашої країни відчули значні переваги повернення України до лав OIV. Як вже повідомляли оглядачі D+, 4 листопада 2022 року на Генеральній асамблеї International Organisation of Vine and Wine (OIV)  в Мексиці було офіційно проголошено відновлення членства України в цій авторитетній […]