Gastronomy and Wine Portal

Новий проєкт Wine & Spirits Show 2024 від організаторів виставки Wine&Spirits Ukraine протестував сучасну, стильну та по-весняному затишну локацію київського Гольф Центр на Оболонській набережній.  А як зазначалося організаторами, специфіка івенту полягала саме у активній співпраця із сегментом HoReCa та рітейлом. Тож протягом двох днів представників винного ринку, сомельє, барменів, пресу, експертів HoReCa, вайнловерів очікував професійний інтенсив: до експозиції з 41 учасником з України і закордону додалися воркшопи, дискусійні панелі, майстер-класи та дегустації від відомих та авторитетних спікерів.

Ukraine Wine&Spirits Awards – сьомий, рекордний

У перший день Wine & Spirits Show проводився дегустаційний конкурс Ukraine Wine&Spirits Awards 2024, де цього разу членам комісії були представлені 69 українських та закордонних виноробів і виробників міцного алкоголю, що надали 233 зразка. І це рекорд для вже сьомого конкурсу поспіль. В журі конкурсу брали участь 35 експертів — досвідчені сомельє, представники торговельних мереж та профільних ЗМІ, працівники винно-алкогольної індустрії. Журі складалось із 5 комісій, кожна з них оцінювала надані категорії напоїв. Оцінка зразків відбувалась у форматі дегустації наосліп за стандартами OIV.

Наша комісія оцінювала 47 взірців, і як ми жартували, найширший спектр напоїв: пет нати, ігристі, рожеві та червоні тихі сухі, витримані сухі, кріплені та солодкі червоні.  Що саме далося взнаки – це надзвичайна якість пет натів та рожевих вин. Хочеться відмітити неймовірно свіжий, найкращий для мене Bakota bay winery – ПЕТ НАТ Мускат 2023, крім того ігристі Sparkling Rose Brut my Wine by Eduard Gorodetsky, Rose Sparkling Pinot Noir Brut Frumushika-Nova та тихі – Pinot Noir Rose Kulinichenko Winery, Big Art Pinot Noir rose від Big Wines.

Важливо, що українські винороби активно працюють з автохтонними та локальними сортами винограду й демонструють унікальні терруарні особливості своїх регіонів. Якість невпинно зростає, що також підтвердили і колеги по цеху.

Олексій Дуров, сомельє, менеджер з розвитку та бренд амбасадор компанії «Медовий Спас» експерт у світі вина та алкоголю, член АСУ: «Ми з колегами дегустували та оцінювали українські  (і не тільки) вина та міцні напої. Цього року, в панелі, яку мені випала честь судити – були представлені ігристі, тихі білі та декілька червоних вин. Виділю особистих фаворитів сліпої дегустації, у різних стилях: Pet Nat із сорту Дублянський (2023-го року), від винарні Father’s Wine, з Тернопільщини. Дуже люблю ігристе за класичною технологією, з берегів озера Ялпуг (Одещина), від компанії 46 Parallel. Біля 5-и років витримки на осаді даються взнаки. Тихе біле із сортів Muscat Ottonel&Aligote від крафтової винарні Uman Winery. Приємно спостерігати за щорічним прогресом талановитого уманського винороба Ігоря Макименка. Чудове напівсухе вино Королівська Леанка (2021), від виноробні Карла Шоша із Закарпаття – порадувало неймовірним балансом приємної солодкавості та гарної кислотності. Біле десертне витримане вино Grand Resеrve Dolce Rosa (2012), від переможця минулорічного конкурсу Олександра Ковача – подарувало цілу палітру яскравих смаків. Загалом,  дуже приємно спостерігати за постійним ростом рівня вітчизняних виробників та стрімким прогресом, тож можу стверджувати, що високі оцінки та медалі наших виноробів є більш, ніж заслуженими!»

Віталій Ковач, засновник Школа сомельє Віталія Ковача, бренд-амбасадором виноробень Chateau Chizay та Villa Sandi, член Асоціації сомельє Італії.: «Коли я сидів за столом дегустаційного конкурсу, я себе запитав: «Коли ж почнуться українські вина?» А потім зрозумів, що ми дегустували саме їх. За останні два роки якість українського вина виросла до неймовірних висот. Це, безперечно, результат досвіду. Вина, які ми дегустували у 2019-2021 роках були суттєво слабшими, виноробам не вистачало досвіду, аби зробити високоякісне вино. Деякі з вин на цьому конкурсі просто були формату «Вау». Наприклад пет нати, рожеві, ігристі і тихі вина, якими можна просто  насолоджуватися. Вони абсолютно конкурентоспроможні з європейськими винами. В сліпу дегустацію навіть скептично налаштований до українського вина суддя, не зможе виявити, що саме його він і куштує. Я дуже задоволений локацією, розташованій у зеленій зоні. Приваблює дегустаційна зала з великими вікнами. Тут багато світла і простору. Дуже комфортне і привабливе місце».

Олександр Меєр, засновник Клубу виномандрівників, «Кращий сомельє України-2018» та переможець Wine Trophy 2018: «Приємно бачити як рік від року зростає популярність виставки Wine&Spirits Ukraine серед виноробів, фахівців та споживачів. Як рік від року підвищується рівень організації та рівень українських вин. Нове весняне місце проведення, Kyiv Golf Center, також налаштовувало на гарний робочий настрій та настрій для відпочинку. Цього разу у нас була рекордна кількість панелей професійних дегустаторів, їх було 5, тому що кількість зразків також була рекордною. І це під час війни. Що говорить про незламність, наполегливість і працьовитість наших виноробів незважаючи на складні зовнішні обставини.  На нашій панелі було 47 зразків, в основному, білих зразків, хоча також були ігристі, помаранчеві, спеціального типу та трохи червоних. Приємно спостерігати як еволюціонував середній рівень вин і чого досягли винороби з кращими взірцями. Від себе з нашої панелі можу порадити спробувати Королівська Леанка напівсухе 2021 від Sass K. Winery, Lerici 2020 від Beykush Winery, Мушля 2023 від Bakota bay winery, Orange Мускат Оттонель від Сімейна виноробня “Раковецька Лоза”, Furmint Orange 2023 від Chateau Chizay, Muscat Ottonel & Aligote 2018 від  UmanWinery та Chardonnay Reserve від my Wine by Eduard Gorodetsky. Також зрадів рівню рожевих вин 2023 року, тож у травні-червні чекайте на дегустацію у Клубі виномандрівників».

Олег Кравченко, Кращий сомельє України 2011, автор та викладач винного курсу Win Win, шеф-сомельє і засновник Win Bar – Винний бар: «Конкурс дуже відрізняється від попередніх років. Хочу звернути увагу на пет нати, модернові вина популярні у всьому світі. Вони якісні, цікаві і відносно недорогі. Також класна історія для споживання влітку – свіжі білі вина з невисоким вмістом алкоголю та низьким вмістом танінів з Одещини, Бессарабії, Закарпаття».

Тож, як вже зазначалося вище, цього разу конкурс залучив рекордну кількість учасників – українські та закордонні винороби й виробники міцного алкоголю надали 233 зразка, а 209 із них отримали медалі – 6 платинових, 94 золотих, 69 срібних та 36 бронзових. Це – неймовірний результат!

Найкращим вином конкурсу стало витримане червоне сухе Grand Admiral Cabernet Sauvignon & Saperavi & Merlot 2016 від виноробної компанії 46 Parallel Wine Group з Одещини — 93,29 бали, платинова медаль.

Крім того організатори відзначили: Villa Tinta Винхол Оксамитне Winehall Oksamytne – Villa Tinta Kahor 2019 – 91,57, золота медаль; Sass Wine – Королівська Леанка напівсухе 2021 – 91,14, золота медаль; Uman Winery – Muscat Ottonel & Aligote 2018 – 91,00, золота медаль; Сімейна виноробня Раковецька Лоза – Рислінг 2022 – 90,86, золота медаль та Мускат Оттонель 2023 – 89,71, золота медаль; Narovylo by Valery  Narovilo – Cabernet Sauvignon & Merlot 2022 – 90,43, золота медаль; Bakota bay winery – ПЕТ НАТ Мускат 2023 – 90,29, золота медаль; Вина Ковача – Grande Reserve Dolce Rosa 2012 – 89,86, золота медаль; My Wine by Eduard Gorodetsky – Chardonnay Reserve 2022 – 89,29, золота медаль та Шардоне 2023 – 88,43, золота медаль; Odesos Winery – Riesling 2022 – 89,14, золота медаль; Grande Vallée – Brut Aged Grande Vallee Methode Traditionnelle 2021 – 88,83, золота медаль.

Золотими медалістами також стали: Beykush winery, Viticcio Winery, Fathers wine, Chateau Chizay, Frumushika-Nova Winery, Chateau Pinot та інші.

Переможці в категорії міцні напої: Yanolinkt — золоті медалі: віскі Yanolinkt (діжка Херес) 91,43 та віскі Yanolinkt (діжка Мадейра) 91.14; DICTOR PROTS – дистилят фруктовий ІМБИР – 91,67, золота медаль; Wine trading Company “Vitis Group” – Кальвадос Reserve Faine Brandy – 90,71, золота медаль, та Blue Gin Hvoya – 89,43 – золота медаль; УКРАЇНСЬКА АЛКОГОЛЬНА КОМПАНІЯ – Горілка особлива Червона калина – 89,29, золота медаль.

Детальна інформація про всі вина та напої, що отримали нагороди тут.

Wine&Spirits Show 2024 – винний інтенсив

Wine&Spirits Show 2024 було представлене неймовірним різноманіттям вина та міцних напоїв від українських виробників: винна на будь який смак для широкої аудиторії відвідувачів, українські джини, віскі, меди, настоянки, біттери, що вражають якістю й характером. Протягом двох інтенсивних робочих днів учасники виставки представляли й свої новинки, знайомили аудиторію зі вже відомими українському загалу винами та міцними напоями, і, дійсно, місце для проведення виставки надихало на дегустації та професійні розмови.

Володимир Паларієв, власник центру зеленого та етнотуризму «Фрумушика-Нова»: «Маємо активне спілкування з гостями,  мені дуже подобається цей формат і чудова назва. Наразі я бачу цей формат не як виставка, а більше як винний фестиваль, через спілкування з кінцевим споживачем, представниками ресторанного бізнесу, рітейлу. Локація чудова, я задоволений, чудова організація».

Співвласник ТМ Villa Tinta Костянтин Тінтулов: «Локація цікава, трохи віддалена від центру, але в будь-якому разі тут більше людей, які цілеспрямовано їдуть продегустувати вина, скуштувати. Сюди прийшла аудиторія більш спеціалізована і зацікавлена. А ми презентували для неї свої новинки».

Дмитро Копій, співзасновник Axis Wine: «Дуже гарні локація і організація, професійний підхід до справи – мені це імпонує. Про результати говорити зарано, це не швидкий процес».

Анжела Голова, керівник маркетингу «Шато Піно»: «Нова локація дуже гарна. Більше місця, більше можливостей поставити свої стенди, рекламну продукцію. Зручне розташування, куди киянам неважко дістатися. Мені сподобався формат заходу та його організація плюс конкурс. Ми задоволені результатами».

Для всіх гостей Wine&Spirits Show 2024 була влаштована насичена й цікава програма майстер-класів та дегустацій у Wine&Spirits Academy Wine&Spirits Show. А на Wine&Spirits Conference: «Українська HoReCa. Досвід ефективної роботи незважаючи на виклики війни», експерти розповідали про стан ресторанної галузі України за останні 2 роки, озвучили прогнози на 2024 рік, навчали працівників галузі будувати й просувати свій бренд та працювати з винними картами в закладах, а також ділилися досвідом релокації з небезпечних регіонів. Деякі теми висвітлимо окремо.

«Новий В2В формат заходу виявився дуже ефективним. Ми отримали багато позитивних відгуків від учасників та гостей Wine&Spirits Show, — поділилася своїми враженнями Вікторія Агромакова, організаторка виставки та засновниця Wine&Spirits Events. — Ми сформували пул учасників і програму таким чином, щоб максимально залучити саме професійну аудиторію, запропонувавши цікаву освітню програму — конференцію «Українська HoReCa. Досвід ефективної роботи попри виклики війни», серію майстер-класів та коментованих дегустацій у Wine&Spirits Academy. Але найважливішим для нас був професійний match-making: ділові зустрічі й ефективне спілкування між виробниками та імпортерами й представниками HoReCa і рітейлу. Судячи з відгуків, нам це вдалося!» Потурбувались організатори шоу також і про аудиторію споживачів та вайнлаверів: крім безкоштовних майстер-класів та дегустацій, у суботу, 27 квітня, на виставці відбувся аматорський турнір з гольфу. Чудовій атмосфері сприяла навіть тепла весняна погода, що додала шарму мальовничій локацій Obolon Golf-Center у парку «Наталка», де проходив захід. «Організація великих заходів у ці непрості часі є надзвичайно складною й дуже відповідальною справою. Ми маємо потурбуватись не лише про ефективність, а й про безпеку для гостей та учасників виставки, — коментує Вікторія Агромакова. — Але, незважаючи на всі складності, результат — дуже надихаючий. Тож ми обовʼязково продовжимо. До зустрічі восени!»

Оглядачі  Drinks+ висловлюють респект організаторам за цей світлий та актуальний в усіх сенсах слова професійний захід. Show Must Go On – чекаємо на наступну зустріч в колі українського професійного комьюніті.

Новий проєкт Wine & Spirits Show 2024 від організаторів виставки Wine&Spirits Ukraine протестував сучасну, стильну та по-весняному затишну локацію київського Гольф Центр на Оболонській набережній.  А як зазначалося організаторами, специфіка івенту полягала саме у активній співпраця із сегментом HoReCa та рітейлом. Тож протягом двох днів представників винного ринку, сомельє, барменів, пресу, експертів HoReCa, вайнловерів очікував […]

Захід України – то унікальні землі, що мають розкішну природу, вишукані архітектурні перлини, особливу, суто європейську культуру – нагадаємо, саме там розташоване місце, що позначено як географічний Центр Європи. Колись  Закарпаття налічувало майже 15 тисяч га виноградників, а слава вина котилася Європою. Сьогодні, за приблизними оцінками фахівців, під лозою лише 700 га, а виноградарство регіону асоціюється в уяві більшості споживачів із сортом Ізабела, якому судилася доля справжньої королеви – то Ізабелу зводили на трон, то згодом зрекали на страту. 

На щастя, сьогодні, попри війну, тут відбуваються процеси, які беззаперечно призведуть до ренесансу краю: помітно збільшується число тих, кого захоплює мистецтво створення вина, потроху виноробство виростає зі штанців гобі і все більше набуває ознак бізнесу, а вина одержують високі оцінки міжнародних конкурсів. І нарешті – безумовна ознака прогресу – розпочато реєстрацію географічного зазначення «Вина Срібної Землі». Привабливість та поетичність його, всупереч усталеній практиці використання назв місцевості, а також, звичайно, помітне пожвавлення в спільноті, спонукали Drinks+ задати низку запитань голові Асоціації виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття Олександру Гарновдію.

Drinks+: Зважаючи на те, що «спочатку було слово», пропоную почати з визначення регіону, про який ми з вами поведемо мову в цій бесіді. Вже заявлена назва – «Вина Срібної Землі». І, наскільки нашій редакції відомо, планується реєстрація цієї назви як географічного зазначення. Втім, ця назва – не топонім, швидше поетичне визначення. Можете пояснити на загал, якими міркуваннями викликане таке рішення очолюваного вами об’єднання закарпатських виноробів і звідки цей вислів походить?

Олександр Гарновдій: Насправді, ми досить довго міркували над цим. Адже найменування має велике значення – воно допомагає виділитися  винам конкретної місцевості. Вино із захищеним географічним найменуванням  – то не просто продукт виноробства,  це напій з певною філософією, з гарантією якості і смаку. Тож і назва, як на мене, повинна мати свій зміст.  Щодо прив’язки до географії, то для нашого краю це непроста штука, адже історично так склалося, що наші землі входили до різних держав, отже і змінювали  назви. Приміром, Закарпаття як таке з’явилося лише в середині XX століття і є версія, що ідея назви належить Сталіну. Але ж, погодьтеся, ми «за Карпатами» – для московитів. А якщо дивитися з точки зору географії, то ми – передкарпаття. То чи варто нам концентруватися на цьому слові? Крім того, раніше наш край іменувався як Карпатська Україна, Підкарпатська Русь… Нерідко край називають і Срібною Землею. Це справді, гарна, поетична назва, яка викликає приємні емоції, що важливо. Між іншим, до покладів срібла  вона стосунку не має. Її ввів у обіг український поет Василь Пачовський, вперше озвучивши  на зборах ужгородської «Просвіти» у 192о-му, зачитавши вірш «Щедрівка Просвіті» – там є рядок «Радуйся, Срібная Земле!». Через рік поет написав статтю «Дорога пам’ятка з княжих часів», до якої долучив і вірш «Сріберний дзвон». У статті Пачовський розповідає, що існує легенда, ніби в селі Богаревиця на Берегівщині під час Першої світової війни селяни знайшли срібний дзвін із гравіруванням  «1034 рік. Жителям Срібної Землі від королеви Анастасії». Як в таких випадках водиться, дзвін зник, але побутує версія, що до історії дзвона дотична донька Ярослава Мудрого Анастасія, яка вийшла заміж за угорського королевича Ондраша. Так чи інакше, але, як для нашого краю, з його бурхливою історією, прив’язка до географічних назв, що мало не кожне століття змінювалися, є нелогічною. І назва поетична та гарна, з власною історією – більш прийнятна, погодьтеся.

D+: Абсолютно згодна. І все ж без географії при реєстрації назви не обійтися: чи можна вже зараз окреслити межі регіону, які буде охоплено цією назвою, співпадатимуть вони якимось чином із адміністративними кордонами Закарпатської області? Чи буде взагалі якась прив’язка до географії або ці межі з часом та появою нових насаджень можуть змінюватися?

О. Г.: Повторюю – я не схильний прив’язуватись до географії з математичною точністю. І адмінстративний поділ на наших теренах – умовний. Ось моя бабуся, яка померла в 2018 році, прожила 98 років у власному домі, не залишаючи домівки, в семи державах. Наша логіка  така – облікувати площі, теририторії, де росли виноградники, або придатні до вирощування винограду землі. І саме ці райони внести в зону заявки для реєстрації географічного зазначення. Добралися до картографії колишніх радгоспів і бачимо, як масштабно змінились кордони насаджень. Якщо зараз налічуємо близько 700 га виноградників, то в 70-ті роки їх було 14,5 тисяч, тобто в 20 разів більше. Наша область – гірська і передгірська.  Але вже сьогодні можемо сказати, що до зони реєстрації входить південь нашого краю, від Ужгорода і до Тячева. Входить Ужгородщина, Мукачівщина, Берегівщина та невелика частина Хустського і Тячівського районів. Намагаємося все облікувати. Але це – живий процес. Скажімо, мій виноградник з’явився в 2017 році. А зараз бачимо, що люди почали садити лозу і в інших районах, де лозу раніше не вирощували. Тож ми наполегливо працюємо разом з фахівцями, науковцями, – яким дуже вдячні за допомогу, – без копійки бюджетних грошей. Законом передбачена певна процедура, але, як я вже сказав, це реєстрація географічного зазначення – живий інструмент, тож перелік теруарів та виноградників може корегуватись.

D+: На сьогодні серед офіційно оформлених географічних зазначень на території Закарпатської області, на жаль, і попри багатовікову традицію виноробства, значаться лише дві бринзи та мінеральна вода «Поляна Квасова». Яку процедуру і наскільки довгу доведеться пройти вашим виноробам? Які інституції і яким чином допомагають в цьому?

О. Г.: Розраховуємо пройти процедуру реєстрації географічного зазначення за 2-3 роки, принаймні, ми на це налаштовані і нам у цьому сприяють органи місцевого самоврядування, Одеський технологічний університет і зокрема пані Оксана Ткаченко та Наталя Каменєва. Також надають консультації фахівці інституцій ІПРСА, ФАО (Food and Agriculture Organization, FAO), а саме Юлія Прохода, Юлія Булаєва, Ганна Попова.

Хочемо зареєструвати географічне зазначення  в області, а потім ще чотири назви місця походження в рамках загального ГЗ і з більш жорсткими вимогами: Ужгородська, Мукачівська, Берегівська, Угочанська (Виноградівська).  Але поки це робоча версія, ще усі питання дискутуються.

D+: Можете розповісти про особливості теруару цього географічного зазначення, напевне ж, є унікальні мікрозони, які надають особливі характеристики місцевим винам?

О. Г.: Наша Срібна Земля завжди вважалася територією білих вин. Чому? Туфові скелі дають особливість смаку – мінеральність. Звідси і формується база, підхід до виноробства. Втім, є ідеї і щодо червоних, просто потрібно визначити стилістику. Скажімо, Олег Кравченко, який приїжджав до нас, бо був членом жюрі конкурсу «Червене вино», дегустуючи наші зразки, сказав: «Ваш шлях – легкі, квіткові вина. Вам потрібна свіжість, повітряність. З легкими, не випираючими нотами у червоних, а можливо і у рожевих». Тобто ми певні, що не варто ганятися за стилістикою приморських регіонів, слід шукати свої смаки. Насправді, ми у культурі виноробства ближчі до наших західних сусідів – Угорщини, Словаччини, Чехії. Отже, будемо ще думати над профілями червоних.

D+: Пан Кравченко – беззаперечний авторитет і фахівець з дуже гарним смаком, я впевнена, що його порада слушна, а досвід та талант ваших виноробів дозволять її успішно реалізувати. Просимо прояснити ситуацію з сортами, які сьогодні культивуються на Срібній Землі, – які можна назвати автохтонними і в яких обсягах вирощуються? На які саме робите ставку і чому?

О. Г.: Я твердий прихильник автохтону. Все просто. Ніхто в Грузії не шукає вина з Мерло, а в Токаї – з Шардоне. Колеги вирощуюють і класику, та моє бачення інше: краще працювати з місцевими сортами, але й навіть якщо берешся за, умовно кажучи, мерло – роби його особливим, срібним. Не шукай і не бігай за потужністю. Шукай вишуканість, витонченіть. Сюди – так історично склалося – приїхали італійці з Удіне, німці зі Швабії – привезли рислінги та мускати. І аж з 13 століття тягнеться ця лінійка. А після битви під Могочем османи почали запроваджувати свою винну культуру і в наших краях з’явилися Фурмінт, Харшлевелю (з угорської  – «липовый лист») та інші.  У 16-17 столітті по вулканічним горам засаджували Югфорк (хвіст ягня), зараз цієї лози немає. Або згадаємо сорт Бакатор. Зараз ніхто не скаже, коли він з’явився. Умовно пов’язуємо з угорцями, отже, десь тисячу років тому. Класичний  автохтон Срібної Землі – Леанка, у перекладі – «дівчина». Трамінер культивується тут вже кілька століть. Робили  у радянський період з нього ту саму уславлену «Троянду Закарпаття». З розвитком виноградної селекції  у нас прижилися центрально-європейські – Мюллер-Тургау, який є і у західних сусідів. Ще Іршаї Олівер – угорської селекції, хоча, якщо розібратися, сорт виник на межі зі Словакією і там теж дуже поширений, чудово поводить себе на наших землях і вино дає гарне. Назву і Черсегі Фюсереш. Угорська селекція, але зараз його вирощують на кожній нашій виноробні. Сорту 50-60 років, але з першого року культивується у нас, тобто автохтон. До списку долучаються сорти Йоханнітер, Соляріс… Хоча поки не називав би їх автохтонами, але вони у нас дають гарні урожаї. Це білі сорти. Що ж до червоних, то, як я і казав, наш шлях – шлях пошуку. З одного боку, нормально себе почуває у нас Цвайгельт. Так само Кадарка. Досить потенційним є Кекфранкош, що у Словаччині називається Модра Франковка, сорт дуже добре росте  у сусідів, хоча звідки його коріння, – важко сказати. Є клони, пристосовані до нашої географії. Приміром, Бургундер, я прищепив його, довго мучався, поки вияснив, що  це саме він. До речі, чомусь усі орієнтовані на Угорщину, її виноробство. З одного боку, зрозуміло, – бо культура там потужна. Але чому не звертають уваги на Словакію та Чехію? Насправді, я років п’ять тому привіз звідти по 10-15 саджанців, які вже дають результат: Дунай, Святий Лаврентій (Свято-Лавранське), Регент, Гібернал, Палава, Дорнфельдер, Грон (1976 р., чехословацька селекія). Такі сорти – це наше можливе завтра. Згадаю ще один цікавий сорт української селекції, що з’явився у нас, – Красень (кримська селекція). Я в захваті, чесно кажучи, від нього. Словом, якщо по білому сортова база зрозуміла, то червоні потрібно підбирати. Бургундці кажуть так: коли ти випив вино, маєш  відчути саме землю, звідки воно походить, тому маємо шукати саме такі смаки наших червоних, щоб відображали територію. І моє вино буде відрізнятися від вина сусіда, а разом наші вина будуть відображати регіон.

D+: А що скажете про одіозну Ізабелу?

О. Г.: Зізнаюся, я останнім часом змінив думку про неї. Так, в радянські часи вино з Ізабели – то був суррогат. Є законопроєкт про стимуляцію вирубки її лози. І все ж – я дав би Ізабелі шанс, ще 10-15 років, адже цей виноград не в повній мірі вивчений. І дав би часу виноробам на експерименти. Як я раніше був ініціатором не приймати до оцінювання на наших конкурсах вина з цього сорту, згодом буду ініціювати перегляд ставлення до цього. Насправді Ізабела дає фантастичний дистилят, з неї роблять чудові петнати, цікаві експерименти по-білому.

D+: Чи готові поділитися статистикою по своїй парафії: скільки сьогодні на площах Срібної Землі виноградників, скільки так званих малих чи крафтових виноробень, а скільки потужних підприємств тощо?

О. Г.: Найбільші два підприємства – «Чизай» (272 га) та «Котнар» (180 га), з невеличких 40-50 активних і ще 30-40, які підтягуються. Загальна площа виноградників 700 га. Відбувається збільшення +10 га на рік, але це несуттєво, адже маємо великий потенціал. Знаю одне угорське село – 1500 виноробів, 2800 га виноградників.

Але потенційні площі можуть бути реалізовані – коли виноробство стане простим і прибутковим бізнесом. Поки що робимо вино вже понад 30 років, а все швидше гобі, ніж бізнес. Працюємо над законом «Про виноград та виноградне вино», але він все ще лишається з радянською ідеологією. Тобто поки не введемо європейські норми, бізнесу не буде.  І поки вино – підакцизний товар, для виробників алкогольної продукції закриті будь-які кредити і фонди.

D+: І все ж ваші вина відчутно зростають в якості. Не так давно ми писали про конкурс «Червене вино», організований спільно з Асоціацією та Мукачівською міськрадою, і який пройшов за підтримки науковців ОНТУ та особисто пані Оксани Ткаченко і пані Наталі Каменєвої. Їхні відгуки щодо вин Срібної Землі були схвальними в найвищому ступені. Розкажіть про нього. 

О. Г.: Конкурс «Червено вино»  – найстаріший в Україні. Згадаємо, що за радянської влади під забороною була приватна власність, і виготовлене вино люди не могли продавати. І от в 1995 році чотири Василя (міськголова, його заступник та ще двоє приятелів) вирішили зробити фестиваль. З того часу в нашому краї відбувається таке свято вина. Звичайно, фестиваль дещо підупав через пандемію та війну. І з огляду на останню, ми вирішили, що в цьому році не буде розваг чи веселощів. Але щоб не перервати традицію, зробили в Мукачівському замку конкурс. Організували на вищому рівні, по регламенту ОІВ. Судячи з відгуків, він вдався, рівень оцінювання був найвищим – і це підтвердили усі присутні. Пані Оксана Ткаченко,  професор кафедри технології вина і енології ОНТУ була спостерігачем від ФАО.

D+: Насправді, як ми бачимо, найвищі оцінки одержують ваші винороби і на інших конкурсах. Назвіть, будь ласка, трьох-чотирьох видатних виноробів, щоб країна знала своїх героїв.

О. Г.: Я дуже пишаюся підприємством «Перша палінчарня», адже дистиллят – це не ректифікат. Це дорогий в усьому світі і популярний напій. З колег-виноробів назву тих, хто вже відомий, хто відбувся, як то кажуть. Це Олександр Ковач, Карл Шош, Руслан Орос, Іван Паук, Влад Чопак, Василь Нодь, їхні вина брали медалі не лише в Україні, а й в Угорщині, Словаччині, Румунії тощо.

D+: Не будемо ламати традицію і на завершення спитаємо про плани – і щодо юридичного закріплення назви «Вина Срібної Землі», і розвитку об’єднання, виставок, фестивалів і т.ін.

О. Г.: Зараз ми хотіли б зареєструвати назву географічного зазначення «Вина Срібної Землі», працюємо над цим. Крім того, знайшли структури, які підтримують конкурс. Асоціація звернулася до обладміністрації з ініціативою проводити його щорічно. Моє бачення: в цьому році запросити експертів із західних країн-сусідів, а на наступний рік зробити справді міжнародним, щоб приймали участь і винороби сусідніх країн. Адже в нашій частині Європи створюються зовсім інші червоні, специфічні білі. Якщо вдасться, у грудні  плануємо провести міжнародну конференцію щодо перспектив Карпатського винного регіону.

Це мрія – створити майданчик вин Центральної Європи, бо я живу в 100 км від центру Європи. І то було б логічним – утворити  майданчик для постійного нетворкінгу, колаборацій, де будуть формуватися смаки, мода, тренди усього цього виноробного куща – Словаччина, Угорщина, Чехія і не тільки. Щоб не копіювати фанцузів чи італійців, а шукати свої родзинки, смаки. Візьмемо Токай – це вино нікого не копіює. Отже, в планах – відновити історію Срібної Землі і написати нову її сторінку, якою послідовники будуть пишатися. А якщо глобально, то ще я прагну відновити традицію “погара вина”, яка завжди тут у нас була. Колись ми ходили не “на пиво” і не на “п’ятдесят грам”, а саме на бокал – погар вина. І коли в суспільстві зросте повага до власного вина, все у нас налагодиться.

Захід України – то унікальні землі, що мають розкішну природу, вишукані архітектурні перлини, особливу, суто європейську культуру – нагадаємо, саме там розташоване місце, що позначено як географічний Центр Європи. Колись  Закарпаття налічувало майже 15 тисяч га виноградників, а слава вина котилася Європою. Сьогодні, за приблизними оцінками фахівців, під лозою лише 700 га, а виноградарство регіону […]

Під таким інтригуючим заголовком анонсується не менш інтригуючий захід, що задуманий в межах London Wine Fair 2024: рімейк славетної дегустації, колись організованої Стівеном Спурр’є (Steven Spurrier) під назвою Judgment of Paris. Drinks+ виступає в цьому році офіційним інформаційним партнером цієї грандіозної події поряд з метрами світової винної медіа індустрії. Вже 21 травня може статися чергова сенсація – і ми дізнаємося, чи буде знову змінена картина винного світу.

Нагадаємо: так звана Паризька дегустація вин, також відома як «Суд Парижа» (The Judgment of Paris), відбулася 24 травня 1976 року за ініціативою Стівена Спурр‘є (Steven Spurrier), британського торговця вином, згодом видавцем і одним з найавторитетніших знавців винного світу, та його американської колеги Патрісії Галлахер (Patricia Gallagher). Переважну більшість членів журі складали французькі енофіли. Вина дегустувалися за 20-бальною шкалою на двох сліпих дегустаційних порівняннях: один тейстинг присвячувався білим – американським (Каліфорнія) та французьким (Бургундія) високоякісним шардоне, а другий складався з червоних вин (каберне совіньйони з Бордо та Каліфорнії). В результаті вино округу Напа було визнано найкращим у кожній категорії, що стало сенсацією, адже Франція вважалася провідним виробником найкращих вин у світі.

До початку 1970-х років якість деяких каліфорнійських вин була видатною, але мало хто звертав на це увагу, оскільки ринок традиційно віддавав перевагу французьким брендам. До речі, як стверджують історичні джерела, на той момент сам Спурр’є продавав переважно французьке вино і не був певен, що каліфорнійські вина переможуть. Мало того, вчинена ним революція принесла своєму вождю, крім слави, чимало неприємностей – адже його бізнес розташовувався в Парижі, який з 1976 року перетворився на розбурханий вулик. Нажахані та розлючені лідери французької виноробної промисловості заборонили Спурр’є брати участь у престижному національному турі з дегустації вин протягом року, очевидно, як покарання за шкоду, яку його дегустація завдала колишньому іміджу бордоських вин.

Довкола того оцінювання довгий час точилися запеклі дебати, одна суддя навіть відізвала свій бюлетень. Аж доки, 20 місяців потому, не відбулася повторна дегустація тих самих вин у Сан-Франциско 1978 року. Стівен Спурр’є спеціально прилетів з Парижа, щоб взяти участь в цьому оцінюванні. Результат: по білим та червоним перші три місця зайняли американські зразки. Згодом ще дві дегустації були проведені Французьким кулінарним інститутом (зараз International Culinary Center) на десяту річницю Паризької дегустації. Щоправда, шардоне тих років, що брали участь в 1976 році, не оцінювалися, бо вони на той час вже пройшли свій розквіт.

Стівен Спурр’є надавав консультативну та організаційну допомогу цій ювілейній дегустації. Суддівська колегія складалася з 8 суддів, а у сухому залишку перші два місця посіли американці, третє вибороло Château Montrose 1970.

І ще одна спроба реваншу з боку Франції відбулася 24 травня 2006 року, на 30-ту річницю The Judgment of Paris. Вона знову була організована Стівеном Спурр’є і проходила по обидва боки Атлантичного океану: в музеї Copia в Напі, штат Каліфорнія, і в Лондоні в Berry Bros. & Rudd, в офісі найстарішої британської компанії, що спеціалізувалася на торгівлі вином. Як повідомляла газета «Таймс» (до речі, єдине медіа, присутнє на паризькому тейстингу – але про це окремо нижче), «незважаючи на те, що французькі дегустатори, багато з яких брали участь в оригінальній дегустації, очікували на крах американських виноробів, вони змушені були визнати, що гармонія каліфорнійських каберне знову підкорила їх». Перемога була вражаюча – цього разу п’ять перших місць посіли каліфорнійські каберне і лише на шосте вдалося піднятися бордо з найвищим рейтингом – Château Mouton-Rothschild 1970 року. Таким чином тандем дегустацій 2006 року остаточно змінив винний світ.

…І ось майже півстоліття минуло після The Judgment of Paris. Лондон вирішив перейняти естафету і провести оновлену версію цієї знакової для винного світу дегустації, але вже на сучасному рівні. Директор London Wine Fair Ханна Тові (Hannah Tovey) підняла завісу спектаклю, на який з нетерпінням очікуємо: «Лондон є історичним центром міжнародної торгівлі вином. І як один із найрізноманітніших ринків – це зручне місце для проведення довгоочікуваного The Judgment of London. Дегустація має стати вшануванням найкращого вина. Ми одержимо оцінку ситуації і критерії того, наскільки чудовим може бути вишукане вино. Ми пишаємося тим, що наважилися організувати таку масштабну подію на London Wine Fair».

Ця дегустація покликана віддати шану пам’яті покійному Стівену Спурр’є і тій революції винного світу, яку здійснила організована ним дегустація в Парижі. Версію Judgement of London буде оновлено з метою відобразити спектр та зрілість сучасного ринку файн вайн. Тоді як під час оригінальної дегустації поточні вина Бордо та Бургундії порівнювалися з їхніми каліфорнійськими аналогами, у версії 2024 року буде представлено ширше включення відомих європейських вин та еквівалентів з решти світу. Очікується, звісно, і більш реалістичний порівняльний аналіз, ніж майже півстоліття тому.

Куратором лондонської події обрано Ронана Сейберна (Ronan Sayburn) MS, CEO of The Court of Master Sommeliers, який діятиме в тандемі із Сарою Ебботт (Sarah Abbott) MW, MD of Swirl Wine Group, IWSC Committee Judge. Загалом, до складу дегустаційної комісії увійде близько 20 суддів із найвибагливішим смаком – «вершки» британської винної індустрії, включаючи провідних байєрів, найкращих сомельє та шанованих винних письменників. Вина будуть дегустуватися парами: один європейський зразок і один аналог з інших частин світу. Аналоги визначатимуться відповідно до сорту винограду, стилю та текстури, причому відібрані виробники мають подати на тейстинг найкращий вінтаж в проміжку 5-15 років. Вранці 20 травня продегустують вісім пар білих, а вдень – вісім пар червоних. Усі вина будуть декантовані та подані у келихах Jancis Robinson X Richard Brendon, а стан кожного вина попередньо перевірять Сара Ебботт і Ронан Сейберн. Вина будуть оцінюватися за шкалою 10 балів. Система підрахунку балів передбачає вісім ключових висновків, усі з яких будуть оприлюднені на центральній сцені наступного дня. Незважаючи на те, що «Суд Лондона» може і не дати остаточного визначення, «хто кращий», проте результати нададуть певний відбиток світу вина. Дегустація в Лондоні покаже, що змінилося майже за 50 років після паризької революції 1976 року. Таким чином, це буде на часі. Це не стільки змагання, скільки пряме порівняння, покликане показати, наскільки винятковим може бути вино.

Пані Дженсіс Робінсон (Jancis Robinson) OBE MW, яка буде однією із суддів в Лондоні, і яка, до речі, єдина із суддів, хто брав участь і в британській комісії тейстингу на 30-ту річницю The Judgment of Paris, прокоментувала: «Я з нетерпінням чекаю початку роботи в дегустаційній комісії під час ретельно розробленої дегустації Judgement of London – це гідне вшанування імені покійного Стівена Спурр’є, чия лондонська квартира була так близько до Olympia, де ми будемо дегустувати низку найкращих вин світу наосліп, щоб відзначити прогрес, досягнутий після його паризької дегустації 1976 року. Який кращий келих для цієї вправи, ніж мій – високоякісний келих, ретельно розроблений, щоб розкрити характер будь-якого вина! Мені приємно бачити, що сьогодні винний келих Jancis Robinson все частіше орендується у Sensible Wine Services для професійних дегустацій».

Сара Еббот MW прокоментувала: «Для мене велика честь працювати з такою чудовою командою на цій важливій дегустації. Урок Стівена Спурр’є про те, що велике вино належить всьому світу, є таким же важливим і своєчасним зараз, як і під час тієї іконоборчої дегустації, яка проходила багато років тому».

Ронан Сейберн MS також поділився думками: «Оригінальна дегустація Judgment of Paris була класичним тріумфом аутсайдера над істеблішментом і відкрила двері до визнання нової каліфорнійської винної індустрії. У «Лондонському суді» ми не будемо шукати явного переможця як такого, радше відзначатимемо, наскільки далеко вино з усього світу просунулося в якості та визнанні з 1976 року».

Лондонський суд відбудеться у понеділок, 20 травня, а результати будуть оголошені на центральній сцені у вівторок, 21 травня, о 16:45. Judgment of London підтримується видавництвом Academie du Vin Library, заснованим Spurrier у 2019 році. Ця установа люб’язно надає копію мемуарів містера Спурр’є для кожного члена дегустаційної групи.

• London Wine Fair пройде в Olympia з 20 по 22 травня.
• Зараз відкрита реєстрація відвідувачів: www.londonwinefair.com
• Instagram: @london_wine_fair
• Twitter: @londonwinefair

Для отримання додаткової інформації звертайтеся до пані Саллі Бішоп (Sally Bishop): sally@relish-pr.co.uk

Репортажі з події будуть опубліковані на ресурсах медіа-групи Drinks+ та інших офіційних партнерів London Wine Fair. Цей пул авторитетних видань – ще одна кардинальна відмінність лондонської події. Адже, нагадаємо: незважаючи на те, що Спурр’є запросив багатьох репортерів на сакраментальну дегустацію 1976 року, єдиним присутнім репортером став Джордж М. Табер (George M. Taber) з «Таймс», який і оприлюднив результати світові. Зі зрозумілих причин дегустація не висвітлювалася французькою пресою, яка майже проігнорувала цю історію. 50 років потому передбачається масштабна інформаційна кампанія міжнародними медіа. Так що слідкуємо за нашими діями!

До речі, нагадаємо, що саме 21 травня, за кілька годин від оголошення сенсаційних результатів Judgement of London, в  Olympia відбудеться the WTA Ceremony.  Нагородження переможців  триватиме з 10.30 до 12.30.

Церемонія нагородження Wine Travel Awards підведе підсумки кампанії 2023 – 2024 років, де будуть визначені переможці як публічного голосування, так і професійного журі.

Програма включає:

• виступ «Винний туризм: переваги та виклики» Роберта Джозефа (Robert Joseph), члена журі WTA, видатного автора у світі вина та винного туризму, новаторського винного експерта, творця вина та інноватора галузі;
• презентацію Спонсорів та Партнерів WTA;
• оголошення переможців та відкриттів WTA;
• walk-around tasting вин членів ком’юніті WTA.

Під таким інтригуючим заголовком анонсується не менш інтригуючий захід, що задуманий в межах London Wine Fair 2024: рімейк славетної дегустації, колись організованої Стівеном Спурр’є (Steven Spurrier) під назвою Judgment of Paris. Drinks+ виступає в цьому році офіційним інформаційним партнером цієї грандіозної події поряд з метрами світової винної медіа індустрії. Вже 21 травня може статися чергова […]

Партнер Wine Travel Awards, рада з маркетингу вин Austrian Wine, яка займається просуванням вишуканих вин, поділилася інформацією Статистичного управління Австрії про експорт вина за 2023 рік.

Високі відсоткові ставки, інфляція та зростання витрат спричиняють напружену економічну ситуацію. Те ж саме стосується і виноробної промисловості Австрії, яка помічає стриману динаміку як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках. Статистичне управління Австрії оприлюднило попередні дані про експорт за 2023 рік. Минулого року було експортовано 65 мільйонів літрів австрійського вина, на 238,2 мільйона євро. Це відповідає зростанню вартості на 2,7% і падінню обсягу на 4,7%. У результаті середня ціна за літр досягла історичного максимуму в 3,66 євро.

Попередні дані експорту I-XII 2023 р. (станом на березень 2024 р.).

«Ще на початку минулого року ми зрозуміли, що складна світова економічна ситуація негативно позначиться на нашому експорті. Тому ми передбачали лише мінімальне зростання вартості, що виявилося правильним, – прокоментував Кріс Йорк, генеральний директор Австрійської ради з маркетингу вин (Austrian Wine). – Спостерігалося зниження продажів оптом, зокрема, у той час як продажі вина в пляшках фактично трохи зросли. По суті, це свідчить про те, що наша стратегія створення цінності працює, навіть якщо ми маємо враховувати збільшення вартості в умовах високої інфляції. В контексті обговорень із зарубіжними колегами стало зрозуміло, що Австрія є однією з небагатьох виноробних країн, яка наразі спостерігає будь-яке збільшення вартості експорту».

У розрізі окремих товарних груп вартість білих вин у пляшках зросла на 7,3%, а червоних вин у пляшках – на 3,4%. З іншого боку, вартість наливних вин впала на 3,2%, а обсяги – на 23,4%. Це стало основною причиною падіння загального обсягу експорту. Сферою, яка виявилася особливо складною в минулому році, був експорт австрійських напівігристих (-35,7% вартості експорту) та ігристих вин (-27,1% вартості експорту).

Картина дуже різниться на окремих експортних ринках. Німеччина, найважливіший і чутливий до цін експортний ринок, спостерігала значне зростання вартості на 14,8%, вперше перевищивши позначку в 100 мільйонів євро (108,6 мільйонів євро). Іншими словами, майже половина (45,6%) загального експортного доходу Австрії було отримано в Німеччині.

У той же час Австрія зазнала падіння вартості в наступних за важливістю напрямках експорту: Швейцарії (-15,5%), Нідерландах (-2,2%), США (-11,5%) і північних монопольних ринках (Фінляндія, Норвегія). і Швеції; -4,1%). З іншого боку, ціни знову зросли в Канаді (+16,7%) і на азіатських ринках (Китай, Гонконг, Японія, Сінгапур і Південна Корея; +11,3%).

10 найбільших країн-експортерів 2023 р., попередні дані експорту I-XII 2023 р. станом на березень 2024 р.

«Ці значні відмінності в розвитку в окремих країнах показують, наскільки важливо диверсифікувати наші експортні ринки, — пояснює Кріс Йорк. – Ми й надалі будемо дотримуватися цієї стратегії та докладатимемо максимум зусиль для підтримки наших виноробів. Основна можливість підштовхнути експорт цього року буде на VieVinum, коли ми знову привеземо до Австрії понад 1000 професіоналів галузі з усього світу. Розширення експорту також допомагає тим виноробам, які продають свої вина виключно в Австрії, оскільки кожне експортоване вино знімає певний тиск на внутрішній ринок».

VieVinum – важлива подія для просування австрійського вина на міжнародному ринку

Найбільша виставка австрійських вин у світі VieVinum відбудеться з 25 по 27 травня 2024 року. Ярмарок є унікальною можливістю для австрійських виноробів і поціновувачів з різних країн зустрітися, обговорити та насолодитися вином разом.

Запрошені Austrian Wine міжнародні винні експерти зможуть переконатися у винятковій якості австрійського вина на, ймовірно, найелегантнішому винному ярмарку у світі. Відвідування VieVinum означає глибше знайомство з багатьма регіонами та безліччю сортів винограду, філософією місцевого виноробства. Для цього ідеально підходить різноманітна програма Школи вина з її першокласними майстер-класами. Презентації будуть організовані групами виноградарів з багатьох країн, а також спеціалізованими ЗМІ.

На цьому професійному майданчику також буде розповсюджуватись Wine Travel Awards Guide – унікальний PR-каталог номінантів WTA 2022-2023, виданий у січні 2024 року та присутній у цифровому та друкованому форматах на провідних світових винних виставках.

Австрія бере активну участь у Wine Travel Awards. У сезоні 2022-2023 країна переможцем публічного голосування у категорії The Visiting Card of the Country/Region of the Year, тоді як Austrian Wine Academy забезпечила собі перше місце в категорії Education in Enotourism/Unique Program, у фінал також вийшли музей вина Schloss Esterházy у категорії Education in Enotourism/Cultural Mission та VieVinum  у Enogastronomic Events/Magnet of the Region.

Цього року на  VieVinum буде присутній наш представник, який підготує докладний репортаж про цю значущу австрійську винну подію.

Фото: © Austrian Wine / Bernhard Schramm

Партнер Wine Travel Awards, рада з маркетингу вин Austrian Wine, яка займається просуванням вишуканих вин, поділилася інформацією Статистичного управління Австрії про експорт вина за 2023 рік. Високі відсоткові ставки, інфляція та зростання витрат спричиняють напружену економічну ситуацію. Те ж саме стосується і виноробної промисловості Австрії, яка помічає стриману динаміку як на внутрішньому, так і на […]

Найбільша виставка Греції Oenorama відсвяткувала своє 30-річчя, зібравши на початку березня 2024 року в “Zappeion Megaron” у центрі Афін найвиразніші вина яскравих теруарів Еллади.

Серед численних експонентів були і номінати Wine Travel Awards – нагадаємо, що до 31 березня триває голосування за переможців, саме час підтримати представників Греції в цьому комьюніті з винного туризму – добре знані у світі виноробні з Немеї Semeli Estate та Α. & G. PAPAIOANNOU. І можливість долучитися до міжнародної спільноти, що об’єднує виноробів, винних журналістів, гідів, школи, асоціфції та об’єднання з просування регіонів.

Афінська виставка вперше відбулася в 1994 році і була організована компанією Vinetum, яка спеціалізується на управлінні заходами, створенні контенту та консультуванні. Інші заходи, організовані Vinetum, включають: Fine Red Wines, Afros & Nectar (Sparkling & Sweet Wines), Drink Pink (Rosé Wines) Greek Spirits and the Athens Craft Beer Festival. За цей період Oenorama набрала найвищі рейтинги і цього року парадно виступила з більш ніж 250 експонентами та понад 2500 винами і дистилятами. По суті, на сьогодні – це єдиний експомайданчик у світі, що пропонує максимально повний огляд грецької виноробної промисловості. Така пропозиція зібрала понад 10 000 місцевих та іноземних відвідувачів, фахівців та енофілів. Серед них були і кореспонденти Drinks+.

Що привернуло увагу наших оглядачів?

Перш за все, кидалася у вічі повна відсутність звичної забудови стендів. Ніяких амбіцій – тільки вино! Як годиться на батьківщині світової демократії, усі експоненти – від малих сімейних виноробень і до потужних підприємств, що співпрацюють з усім світом, – мали однакові можливості продемонструвати свої вина за стандартними столиками, що вишукалися вздовж стін. Що прикметно, практично не було стендистів – за ними стояли власники, члених їхніх сімей або топ менеджери. І знаєте, як на мене, це виглядає, можливо, дещо незвично на око тому, хто щороку буває на провідних виставках світу, які подекуди перетворюються на ярмарки марнославства, але безумовно справедливо. І економічно. Організатори таким чином змогли з меншими витратами надати максимальну кількість експомісць грецьким виноробам. Ну, а у виноробів були рівні можливості привернути увагу до своїх брендів. А партнери та шанувальники у своєму виборі виходили виключно з якості та стилю представлених вин. Константінос Лазаракіс (Konstantinos Lazarakis) MW, директор винної школи WSPC (Греція) так прокоментував відзначену нами неймовірно душевну атмосферу: «Oenorama – це зібрання винної родини, тому всі мають значення. Адже на сімейні посиденьки треба ходити, навіть якщо хтось із родичів може діяти тобі на нерви. Або якщо нам може здаватися, що ми все це бачили раніше. Почуття приналежності важливе в будь-якому суспільстві! Тільки з таким почуттям приналежності ми можемо рухатися вперед, і Oenorama надає це винній спільноті».

І що цікаво, не зважаючи на таку сімейну, дещо неформальну обстановку, дякуючи добре організованій системі навігації на виставці, було досить легко орієнтуватися, розшукуючи ту чи іншу компанію.

Отже, тут було над чим поміркувати! До речі, ми давно вже звертаємо увагу міжнародної спільноти на зорю виноробства, що зійшла над теруарами Греції. Ця країна сьогодні почала виробляти яскраві, різностильові, як потужні, так і тонкі та вишукані вина. По суті, вина Греції – то космос, який можна досліджувати ціле життя (що, до речі, і робить номінантка категорії «Автор року» Маріанна Сігала (Professor Marianna Sigala) –  просимо підтримати її роботу, проголосувавши за неї).

До широкого спектру відомих та навіть великих грецьких вин, з кожним роком долучаються нові бренди та назви. На цьогорічній виставці було окремо представлено 200+ нещодавно випущених вин (з січня 2021 року), які можна було продегустувати у форматах, ідеальних для кожного відвідувача: в зонах виключно для  трейдерів, під час власних імпровізованих кругових дегустацій, а також в місцях для самостійного наливу.

Відзначили ми і таку цікаву розробку організаторів, як винний бар «Винні одкровення». Тут було презентовано 60+ вин з рідкісних автохтонніх сортів, а також органічні, біодинамічні та натуральні вина, що  розливалися та коментувалися командою сомельє.

Традиційна експозиція Oenotechnica представила найсучасніше енологічне обладнання та витратні матеріали.

 Дата наступної виставки поки не оголошена. Слідкуйте за повідомленнями Drinks+!

Найбільша виставка Греції Oenorama відсвяткувала своє 30-річчя, зібравши на початку березня 2024 року в “Zappeion Megaron” у центрі Афін найвиразніші вина яскравих теруарів Еллади. Серед численних експонентів були і номінати Wine Travel Awards – нагадаємо, що до 31 березня триває голосування за переможців, саме час підтримати представників Греції в цьому комьюніті з винного туризму – […]

Середня плата за дегустацію в дегустаційній залі в Напі становить 128 доларів за «зарезервовану дегустацію» та 81 долар за «стандартну». Середня рекомендована роздрібна ціна пляшки вина Napa становить 108 доларів. Ці дивовижні цифри отримані в опитуванні Direct to Consumer Wine Survey 2023, проведеному Silicon Valley Bank. Вони позиціонують Напу, як набагато дорожчий для відвідування, ніж будь-який інший виноробний регіон у США та, ймовірно, в решті світу. Чи Напа-Веллі встановлює ціни на вино та винний туризм, чи це зростання ціни є довгостроковим?

Член комьюніті Wine Travel Awards Пер Карлссон (цього року його дружина Britt Karlsson – взяла участь у WTA як номінант  у категорії Top Guide, а турагенція BKWine Tours, – Travel Operator of the Year) поділився з D+ своєю статтею, що була опублікована на порталі www.bkwinetours.com. Ці спостереження видалися нам неймовірно цікавими і гідними подальших досліджень. Адже сучасна вартість американського вина та зсув в бік прямих продажів – це тренди, здатні утворити революцію у світі вина.

“Дослідження Direct to Consumer Wine Survey за 2023 рік, проведене банком Silicon Valley Bank, базується на опитуванні, тому це не ідеально точні з наукової точки зору цифри, але вони вражають. Долина Напа дуже дорога як для відвідування, так і для покупки вин. Прямі продажі споживачам (DTC) стають все більш важливими в США. Ці продажі, звичайно, значною мірою здійснюються «онлайн» або «офлайн» через замовлення поштою. Але деякі з них також відбуваються безпосередньо біля дверей підвалу, звідси важливість цифр для винного туризму. Роб Макміллан, автор звіту, зазначає, що сьогодні продажі DTC становлять майже 75% від продажів середньостатистичного виноробного заводу, у порівнянні з половиною реалізованого обсягу ще 10 років тому.

Після довгої дегустації у великому шато в Бордо, авторське право BKWine Photography

Вартість дегустаційної зали

Опитування зосереджено на всіх аспектах прямих продажів споживачам, і одним з важливих каналів DTC є відвідування виноробні або, як це зазвичай називають у США (і в цьому звіті це звучить як визначення), відвідування «дегустаційної зали». Можливо, це ознака того, що більшість відвідувачів не надто цікавляться екскурсією до винного льоху чи оглядинами виноградника, а замість цього просто хочуть келих (або два-три) вина та зробити покупки?

У 2012 році, трохи більше десяти років тому, картина була іншою. Майже 25% виноробень по всій країні взагалі не стягували плату за дегустацію. Середня плата за дегустацію в Долині Напа становила 22 долари, а в середньому по країні – 8,50 доларів. Як змінилися часи.

Відвідування дегустаційних зал суттєво скоротилося в роки Covid, але найдраматичнішим зрушенням з початку пандемії є перехід від заходу «без попереднього запису» до «за попереднім записом». Тут знову виділяється Напа, а за нею певною мірою йде Сонома. Понад 60% виноробень у Напі не приймають без попереднього бронюваня. У Сономі – майже 50%. Інші регіони набагато відкритіші для відвідувачів без попереднього бронювання.

Був час, коли ви могли піти на виноробню чи в дегустаційну залу і заплатити лише символічну плату або навіть нічого. Це вже не так, принаймні в США. (Але все ще досить поширено в деяких регіонах Європи.) Тут знову виділяється Напа, яка, безумовно, є найдорожчою. Згідно з опитуванням SVB, середня плата за дегустацію «reserve» (преміум) у Напі становить 128 доларів (або за стандартну дегустацію «лише» 81 долар).

Двоє відвідувачів виноробні дегустують біля прилавка в дегустаційній кімнаті на виноробні в Південній Африці, авторське право BKWine Photography

З міжнародної точки зору, це надзвичайний рівень цін, майже нечуваний. Ми (BKWine Tours) відвідуємо виноробні в багатьох різних виноробних регіонах по всьому світу на трьох континентах. Деякі рідкісні виноробні наближаються або навіть перевищують середню плату за дегустаційний зал Напи. Але це крайні випадки. Жоден регіон навіть близько не має такої середньої плати як у Напі. Чи є Напа просто найдорожчим винним регіоном у світі для винного туриста? Здається так.

Далі йде Сонома з середньою ціною преміум-дегустації в 72 долари, а за стандартну дегустацію – порівняно доступні 38 доларів. Для інших регіонів ціна на reserve коливається від $20 до $61, стандартна — від $14 до $34.

Опитування не торкається теми того, що входить у вартість. У багатьох інших частинах світу відвідування виноробні часто включає як дегустацію, так і відвідування виноробні та, можливо, навіть виноградників. У багатьох європейських регіонах ви також матимете хороший шанс зустрітися з виноробом або власником (особливо якщо ви подорожуєте з BKWine), який може навіть провести дегустацію та все вам показати. Я сумніваюся, що це так у Напі.

У звіті Роб Макміллан зазначає, що «декілька виноробень взагалі припинили стягувати комісію, що може означати кінець гонки дегустаційних озброєнь». Однак я підозрюю, що ці виноробні просто приймають дуже мало відвідувачів, а ті, для яких вони відкривають свої двері, є дуже особливими гостями, можливо, лише їхніми найважливішими клієнтами. Сумніви беруть, що безкоштовне відвідування дегустаційної кімнати або безкоштовне відвідування виноробні для всіх повернеться до Напи.

Плата за дегустаційну кімнату на виноробнях у Напі та інших виноробних регіонах США

Продажі з дегустаційних зал

Як зазначалося на початку цього тексту, значна частина продажів виноробні сьогодні здійснюється біля дверей підвалу (тобто безпосередньо на виноробні). Цифри продажів в опитуванні підтверджують це.

Якщо Напа збирає найбільше грошей за дегустації, те ж саме стосується і ціни пляшок, які відвідувачі несуть додому. Тут розрив між Напою та всіма іншими ще більший, а Сонома йде на другому місці. Середній кошик для покупок у дегустаційній залі винарні Напи становить майже 500 доларів (487,87 доларів) у 2022 році (!), що приблизно на 50% більше, ніж у попередньому 2021. Це майже на 200% збільшення вартості кошика за десятиліття.

Винний кошик в Сономі коштує 235 доларів, а в більшості інших регіонів у середньому близько 160 доларів за покупку у дегустаційній залі. Очевидно, що продавати своє вино біля дверей підвалу може бути вигідно. Ніяких витрат на розповсюдження, жодної маржі, якою можна ділитися з іншими.

Винний туризм, мандрівники, які відвідують виноградник або дегустаційну залу, стали великим бізнесом у Напі та, певною мірою, також в інших регіонах. Маючи понад тисячу відвідувачів у Напі щомісяця, середня виноробня отримує значний прибуток від  винних туристів.

Середній кошик для покупок у дегустаційній залі в Напі та інших виноробних регіонах США,
авторське право Опитування банку Silicon Valley Bank DTC

Ціни на вино – середня ціна пляшки Napa становить 108 доларів

Згідно з опитуванням, середня ціна пляшки вина округу Напа досягла 108 доларів (точніше 107,79 доларів). Це майже вдвічі більше, ніж середня ціна пляшки вина з Сономи – 57,26 доларів. Після цих двох округів є група виноробних регіонів, ціни в яких коливаються трохи вище позначки в 50 доларів США, хоча й не зовсім у тому порядку, який можна очікувати (у порядку зменшення ціни нижче):

• Санта Барбара
• Пасо Роблес
• Орегон
• Вашингтон

У нижній частині шкали ми маємо «іншу Каліфорнію» за 35 доларів і Вірджинію за 32 долари. І, нарешті, решта США- за 26 доларів, що становить менше чверті від цін на Напа.

Середня рекомендована роздрібна ціна пляшки на виноробнях у США, авторське право Silicon Valley Bank DTC Survey

Але, мабуть, варто бути обережним і не трактувати ці цифри надто буквально, як статистичну істину. Вони засновані на опитуванні загалом 332 респондентів (виноробні), чверть з яких знаходяться у Напі. Але навіть якщо опитування не є статистично жорстким для всіх вин і всіх виноробень, воно чітко показує, що Напа набагато попереду всіх інших, коли справа доходить до ціни.

Мене, як міжнародного спостерігача, в цих цифрах вражає кілька речей. По-перше, звичайно, виключно висока середня ціна вин Напа. Я не можу пригадати жодного іншого виноробного регіону в світі, який міг би отримати середню ціну такого рівня, так само як жоден інший виноробний регіон у світі не стягує подібну плату з відвідувачів.

Ще одна примітна річ – загальний рівень цін у всіх регіонах США. Американські вина, мабуть, одні з найдорожчих. Навіть найнижча категорія, «інші США», коштує в середньому 26,08 доларів США. Кілька винних регіонів в інших країнах могли б навіть наблизитися до цієї середньої ціни за пляшку на внутрішньому ринку. Можна зрозуміти, якщо американське вино буде боротися на експортних ринках.

Дегустація вин у дегустаційній залі виноробні Melipal у Мендозі, авторське право BKWine Photography

Дивно також, що Орегон і Вашингтон, два виноробні регіони з давніми традиціями преміальних вин і дуже престижною міжнародною репутацією, випередили Пасо-Роблес і Санта-Барбару.

Напа досягла неймовірного успіху на американській винній арені, як у сфері продажу вина, так і у сфері винного туризму. Але чи починає Napa Valley вибиватися з ринку? Після ознайомлення з опитуванням споживачів Silicon Valley Bank Direct-to-Consumer Survey 2023, хтось може мати право поставити це запитання. Можна лише сподіватися, що споживачі відчують, яке вони отримують співвідношення ціни та якості.

Сучасний дизайн і простора дегустаційна зала на виноробні в Молдові, авторське право BKWine Photography

Чому так сталося?

Можна лише здогадуватися, чому і як це сталося. Чи вина Napa Valley вдвічі кращі за всі інші вина світу? Звичайно, ні. Якість відіграє певну роль, але в основному вона пов’язана з іншими чинниками ринку вина.

Але це не те питання, яке багато обговорюється в доповіді. Можливо, це було б цікавим бізнес-кейсом для якогось професора бізнес-школи? Хтось зацікавиться цим?”.

Середня плата за дегустацію в дегустаційній залі в Напі становить 128 доларів за «зарезервовану дегустацію» та 81 долар за «стандартну». Середня рекомендована роздрібна ціна пляшки вина Napa становить 108 доларів. Ці дивовижні цифри отримані в опитуванні Direct to Consumer Wine Survey 2023, проведеному Silicon Valley Bank. Вони позиціонують Напу, як набагато дорожчий для відвідування, ніж […]

Основні моменти світового форуму очима команди Drinks+ & Wine Travel Awards.

Протягом цих надзвичайно насичених трьох днів провідної виставки винної та алкогольної промисловості Дюссельдорф перетворюється на столицю вина та спиртних напоїв для тих, хто занурений у цю міжнародну ділову сцену. Таким чином, незважаючи на страйк залізничників, який порушив плани багатьох відвідувачів в останній день, ProWein відзначив своє 30-річчя з вражаючою явкою.

З огляду на досить помітний збіг у часі із глобальним форумом в Парижі – Wine Paris & Vinexpo Paris – в кулуарах ProWein  можна було почути бажання деяких учасників порівняти зростаючий французький хаб із дюссельдорфським патріархом. І все ж, не дивлячись на привабливість французької локації та масштабні зусилля парижан, досвід переміг і Дюсельдорф на ювілейному заході, попри удари пандемії в попередні роки, в черговий раз продемонстрував цифри, гідні світового лідера винних експозицій.  Загалом 47 000 зареєстрованих відвідувачів із 135 країн та 5 400 експонентів із 65 країн сприяли успіху заходу. Високі оцінки відвідувачів експонованому асортименту створили позитивну атмосферу в залах з 1 до 17!!!

Повірте нам, знадобилася значна витривалість, щоб кілька разів на день переміщатися по цьому просторому виставковому простору, спілкуватися з партнерами, вести переговори про нову співпрацю, відвідувати яскраві заходи та ретельно готуватися до власної презентації – The Wine Travel Awards Degustation Around the Sustainable World. Директор ProWein, пан Петер Шмітц прокоментував базіс успіху: «Жодна інша виставка не пропонує такого широкого асортименту, як ProWein. У Дюссельдорфі представлені всі міжнародні виноробні регіони. Ми раді не лише відзначити найвищу якість з боку експонентів, але також побачити, як до Дюссельдорфа приїжджають керівники вищого рівня з усього світу, в тому числі зростаюча кількість очільників із повноваженнями приймати рішення на місці». І це абсолютна правда, в чому ми мали змогу переконатися – як на власні очі, спостерігаючи за перемовинами на стендах і спілкуючись з учасниками, так і одержавши від організаторів відомості щодо розповсюдження наших видань: адже всі ці поважні гості мали можливість на бізнес-майданчиках ознайомитися з двома друкованими виданнями Drinks+ Media Group.

The Wine Travel Awards Guide 2022-2023: фінальний каталог членів спільноти WTA, який має на меті об’єднати за поточний рік премії найбільш динамічні та прогресивні винні та алкогольні компанії, бренди, особистості та проєкти, які взяли участь у другому виданні Wine Travel Awards.

А також спеціальний випуск журналу Drinks+, присвячений літопису українського винного ринку у воєнний час. Цим випуском наше видавництво намагалося розповісти світові про незламність українських виноробів, сомельє, дистриб’юторів – усіх людей мирних професій, які попри обстріли виноградників, руйнування підприємств та й життя, продовжують тримати економіку галузі та країни.  Ці друковані видання були представлені на прес-стенді ProWein International Trade Press Stand, а також на цифровому прес-стенді Trade Press Stand – онлайн-платформі Messe Düsseldorf, що покращує її видимість завдяки інтеграції з веб-порталом ProWein.

ProWein 2024: що нового?

Цього року ProWein вперше за свою історію розширив свої пропозиції, включивши презентабельну та масштабну експозицію ProSpirits. Цього року виставка ProWein справді досягла нової віхи, представивши ProSpirits, спеціалізований світ брендів для алкогольних напоїв.

Зал 5 демонстрував видатні алкогольні напої, сегмент із значним потенціалом, в унісон із Trend Show «same but different» на імпровізованій місцевій барній сцені. Ця потужна експозона демонструвала портфоліо 420 експонентів з 40 країн, які займали 4800 квадратних метрів виставкової площі. ProSpirits представила такі типи міцного алкоголю, як бренді, горілка, лікери, спиртні напої з агави та коктейлі AI-RTD. Серед учасників були професіонали з виробництва спиртних напоїв з різних країн, які пропонували різноманітний асортимент продукції та досвід. Доповнював подію ProSpirits Forum, де проходили майстер-класи, презентації брендів та дегустації. За нашим спостереженням, дуже популярними були дегустації Trend Hour. Тут амбасадор алкогольних напоїв Юрген Дейбель (до речі, номінований на премію Wine Travel Awards в категорії «Амбасадор року» і за якого можна проголосувати тут, продемонстрував різноманітні фірмові та раритетні рецепти, поділившись цінним досвідом і насолодою з усіма відвідувачами. Нова концепція отримала позитивні відгуки як від експонентів, так і від відвідувачів, підкреслюючи важливість і потенціал сегменту алкогольних напоїв на ProWein.  Jürgen Deibel поділився з D+ враженням від цього досвіду: «Експозиція ProSpirits була організована блискуче, а кількість людей, які відвідували нове шоу спиртних напоїв у залі 5, була фантастичною! Мені дуже сподобалася реакція гостей на мої дві сесії про п’ять трендів у алкогольних напоях. Великий комплімент організаторам та їхній команді!»

Молдова представила власний AI Vintage – перше у світі вино, зроблене штучним інтелектом. Презентацію модерував знавець вина Роберт Джозеф, один із наших почесних суддів у проєкті Wine Travel Awards.

Перші вина AI – свідчення гармонійного поєднання багатих традицій виноробства Молдови та новаторського технологічного прогресу. Виготовлені під керівництвом Chelaris, AI Winemaker, ці червоне та біле вина стали прикладом унікального погляду на майбутнє виноградарства та виноробства, де точність зустрічається з пристрастю.

Роберт Джозеф прокоментував цю подію: «Беручи участь у цьому проєкті з самого початку, я в захваті від того, як це вийшло, і в захваті від колективних зусиль усіх, хто бере у ньому участь в Молдові. На відміну від будь-яких інших відомих мені стартапів «AI-wine» – не одноразова рекламна кампанія. Це справді поточний проєкт, який об’єднує винний і технологічний сектори Молдови з метою допомогти виробникам виробляти найкраще вино за допомогою справді корисних даних, аналізу і порад. Йдеться НЕ про передачу виноробства чи виноградарства комп’ютерам і роботам. ЙДЕТЬСЯ про людей, які працюють ІЗ широким спектром технологій».

Центральна тема ринку: стійкість

На ProWein 2024 «стійкість» займала центральне місце, відображаючи постійну увагу галузі до цієї важливої теми. Міжнародні асоціації та ініціативи, такі як Bioland, Demeter, Ecovin, Fair’n Green, Respekt Biodyn і Vignerons de Nature, вже давно проявляють себе чемпіонами сталого розвитку, зокрема, і на цьому заході. Експозиція «Органічний світ», де взяли участь численні винороби, що обрали для себе непростий шлях усталеного виробництва, виявилася ключовою ділянкою цього вектору. У численних зустрічах та обговореннях на цю важливу тему взяли участь як практики, так і такі провідні неурядові організації як  International Wineries for Climate Action (IWCA). Круглий стіл щодо сталого виноробства (SWR) фіналізував обговорення та підкреслив орієнтацію виставки на розвиток ідей сталого виробництва.

Зі свого боку і Drinks+ Media Group також зробила внесок в тему представлення сталого розвитку в такому важливому, але, на жаль, ще не достатньо поширеному сегменті як Sustainable Wine Tourism.

Блискучий виступ професора д-ра Гергея Сольнокі з Університету Гайзенхайма, члена журі WTA, відбувся в рамках презентації та дегустації напоїв п’яти номінантів WTA на форумі ProWein. Його лекція сконцентрувала досвід кількарічних досліджень та напрацювань 1500 виноробень. Отже, попри те, що захід відбувся в останній день виставки і на тлі страйку транспортників, у залі був аншлаг.  Гостям заходу – дистриб’юторам, винним критикам, амбасадорам, виноробам та сомельє організатори запропонували ретельно підібраний пул шести справді виняткових напоїв з п’яти унікальних регіонів світу, кожен з яких був віддзеркаленням унікальних характеристик свого місця народження.

Поділимось ще кількома спостереженнями за передовими явищами ринку. На ProWein 2024 з’явилося кілька галузевих трендів – ось короткий список. «ProWein Zero» у залі 1 зосереджувався на варіаціях напоів без алкоголю та з низьким вмістом алкоголю – no and low – в акомпанементі дегустацій, організованих Meininger Verlag.

Лаунж The urban gastronomy by #asktoni & ProWein був орієнтований на молодих міських рестораторів з Німеччини та інших країн. Спеціальна виставка «Упаковка та дизайн» досліджувала альтернативні пакувальні матеріали, крім скляних пляшок.

The Concept Store пропонував ознайомитися з презентацією вина та маркетингом у торговій точці, торкаючись таких тем, як цифрові вивіски, консультації з роботом-сомельє, дегустації самообслуговування та екологічне пакування.

У Champagne Lounge було представлено широкий асортимент шампанського, що, зрозуміло, привернуло значне число відвідувачів.

Відзначимо унікальний проєкт з Валенсії – Tarongino. За допомогою інноваційних технологій та величезного ентузіазму молоде покоління власників компанії кілька років тому запустило на ринок дуже модний та  дійсно прогресивний продукт – 100% апельсинові вина. Наскільки нам відомо, це справді перше помаранчеве вино, виготовлене виключно з 100% валенсійських апельсинів виробником Tarongino. Воно має 7% алкоголю, прозорий нарядний колір і неймовірно свіжий смак. Не втрималися – і скуштували ORANGE SPRITZ, Orange Wine, FRIZZANTE VALENCIAN ORANGE. Зізнаємося, це був дійсно для нас новий і неймовірний досвід.

ProWein 2024: знакові партнери та дегустаційні тури

Протягом трьох дуже насичених робочих днів на виставці редактори Drinks+ Media Group мали можливість поспілкуватися з партнерами та номінантами премії Wine Travel Awards. Флоранс Отьє Мерік, номінант WTA у категорії «Амбасадор року» (голосуємо до 31 березня тут ), в статусі амбасадора чудових брендів організувала винятковий стенд на цьому ProWein 2024. Маючи понад 12 років досвіду організації стендів на виставці ProWein у Німеччині, вона об’єднує кількох виробників. Флоранс пропонує партнерам формулу «все включено», що дозволяє виробникам зосередитися виключно на переговорах із зацікавленими клієнтами, а вона дбає про решту комунікаційних моментів.

Ще була чудова зустріч на стенді Bernard Magrez Group, де ми мали задоволення поспілкуватися з маркетинговою командою та особисто привітати пана Bernard Magrez. Ми скористалися нагодою, щоб представити гід WTA 2022-2023. З гордістю скажемо, що у 2023 році наш проєкт WTA, після тривалого та ретельного кастингу, було помічено і обрано з-поміж 2000 стартапів для приєднання до Інкубатора стартапів видатного діяча винного світу пана Бернара Магре. Тепер ми є частиною динамічного середовища, яке сприяє інноваційним ідеям і проєктам, спрямованим на розвиток винної промисловості та винного туризму.

Крім того, вдалося зустрітися та особисто презентувати WTA Guide 2022-2023 нашим довгостроковим партнерам Consorzio dell’ASTI DOCG та поспілкуватися з директором консорціуму Giacomo Pondini. Дуже раді цій зустрічі і цінуємо нашу співпрацю.

Поміж важливих зустрічей і захоплюючих розмов з власниками провідних брендів та динамічних проєктів ми знайшли час взяти участь у двох видатних дегустаціях. «Дивовижні вина світового класу від Chateau Purcari»  – відомі своєю винятковою якістю та насиченим смаком та представляють собою ідеальне поєднання традицій і інновацій. Модератором тейстингу був Томас Брандл, якого ми із задоволенням слухали, а саме Chateau Purcari в минулі роки брало участь у  WTA – тож зустріч була приємною.

Друга відмічена нами дегустація – «Еволюція азербайджанського вина» – була сповнена відкриттів, адже пропонувала унікальну палітру смаків, що відображала багату виноградарську спадщину країни та різноманітність терруарів.

Говорячи про ексклюзивні зустрічі під час прес-туру, на який нас запросили організатори ProWein, маємо відзначити, що отримали надзвичайно цінні професійні та й просто приємні враження. Один із визначних моментів стався в перший день, коли ми опинилися в чарівній атмосфері зібрання, організованого VDP.

Die Prädikatsweingüter & the German Sommelier Union відзначили 30-річчя ProWein Somm Together. Подія, яка характеризується невимушеною атмосферою та фокусом на вині преміального класу, залишила незабутнє враження.

Ще одна незабутня подія від команди ProWein – організована спеціально для міжнародної преси та поважних гостей вечірка Sparkling Night по запрошеннях від Prosecco DOC у дуже стильному місці – в Dusseldorf Place to be | Forty Four.

Ретельно спланована неформальна зустріч з керівництвом Prosecco DOC і командою офісу ProWein підкреслила пріоритет якості та досконалості ігристого вина. Адже етикетка Prosecco DOC сьогодні – знак найвищої майстерності і сигналізує покупцю, що гастрономічна насолода гарантована. Уособленням цього кредо стало дуже гарне, вишукане паті на чолі з керівництвом Prosecco DOC.

В черговий раз ми мали змогу переконатися, що північна перлина італійської виноробної традиції ігристих втілює в собі свіжість, свято та універсальність в пейрінгу. Ці ігристі вина, створені з винограду, вирощеного в мальовничих регіонах Венето та Фріулі-Венеція-Джулія, славляться своїми легкими, фруктовими та квітковими нотами, що робить їх ідеальними для будь-якого випадку.

Від жвавих бульбашок брюта до нот екстра драй Prosecco DOC пропонує широкий спектр характеристик, і кожне вино обіцяє чудовий досвід, що передає жвавий італійський темперамент. Словом, жива музика, висока кухня, тонкі ігристі вина та невимушена атмосфера Sparkling Night зірково сяяли в космосі ProWein.

Тож на цій оптимістичній ноті завершимо прогулянку «Провайном», з побажанням залишатися бадьорими та оптимістичними, щоб знову зустрітися на лідуючій у професійному світі виставці ProWein 16-18 березня 2025 року!

Фото: ©Messe Düsseldorf / ctillmann

Основні моменти світового форуму очима команди Drinks+ & Wine Travel Awards. Протягом цих надзвичайно насичених трьох днів провідної виставки винної та алкогольної промисловості Дюссельдорф перетворюється на столицю вина та спиртних напоїв для тих, хто занурений у цю міжнародну ділову сцену. Таким чином, незважаючи на страйк залізничників, який порушив плани багатьох відвідувачів в останній день, ProWein […]

Містер Адріан Брідж (Adrian Bridge), генеральний директор The Fladgate Partnership, Taylor’s Port, World of Wine (цей музейний комплекс був номінований цього року на Wine Travel Awards і за нього можна проголосувати тут) та The Yeatman Hotel знайшов час поспілкуватися з представником Drinks+ Communication Media Group.

Шановний пане Адріане, дозвольте почати наше інтерв’ю з особистого запитання. Адже, як ми бачимо, в основі усіх очолюваних вами бізнесів стоїть видатна особистість. Навіть компанія  Fladgate Partnership названа на честь Джона Фладгейта, знаменитого, висловлюючись сучасною мовою, дистрибьютора 19-го століття та партнера бренда Taylor’s, який був нагороджений титулом барона за свої заслуги у винній сфері. Та й сам портвейн – напій особливий, що вимагає особистісного підходу в споживанні. Тож хочемо просити вас витратити трохи часу, але розказати про власний шлях в цій області – адже ви починали з успішної кар’єри офіцера королівської гвардії, якого нагородили  Sword of Honour. А до сфери вина вас привело кохання?

Я виріс в Англії та відвідував ораторську школу, де моїм хорошим другом був Девід Сандеман – мій перший знайомий у галузі поортвейну. Після закінчення школи я вступив до Королівської військової академії Sandhurst, де мене нагородили Sword of Honour – нагородою, яку вручають найкращому курсанту-офіцеру року. Мене призвали до 1-ї королівської драгунської гвардії, де я служив 5 років, включаючи рік у миротворчих силах ООН на Кіпрі. Коли залишив армію, я став інвестиційним банкіром — спочатку працював у Merill Lynch, а потім у NatWest, де піднявся до національної команди США з продажу акцій.

Я познайомився зі своєю дружиною у 1982 році, ще до того, як пішов в армію, а у 1989 році ми одружилися. У 1994 році тесть попросив мене залишити інвестиційну банківську діяльність і переїхати до Португалії, щоб взяти на себе управління компанією. А вже у 1998 році я став керуючим директором Fladgate Partnership.

Коли я лише починав, то опікувався  двома ринками – Великої Британії та США, на які припадало понад 50% нашого бізнесу. Компанія була компактною, з двома брендами Taylor’s і Fonseca та близько 140 працівниками. З 1998 року ми змогли консолідувати бізнес, придбавши 7 різних компаній та їхні активи. Ми розширили діяльність у галузі дистрибуції, готелів, туризму і також вина. Зараз група налічує 1346 співробітників.

Можете перерахувати основні історичні віхи формування The Fladgate Partnership та які марки сьогодні об’єднані в цей холдинг? Яке місце компанія займає на ринку виробництва портвейнів?

Зараз наші основні бренди — Taylor’s, Fonseca і Croft. Ми продали Delaforce і Krohn. Три основні бренди є лідерами серед портвейнів спеціальної категорії, де ми представляємо близько 1/3 світового ринку. Ми розширилися, щоб обслуговувати приблизно 103 ринки за допомогою Taylor’s Port, який, мабуть, є найбільш стабільно позиціонованим брендом серед портвейнів і має завидну репутацію щодо якості.

Ми завжди пропагували інновації. Наша робота на виноградниках принесла нам нагороду Banco Espirito Santo Biodiversity Award – ми стали першою приватною компанією, яка виграла цю нагороду. У 2008 році я створив Croft Pink, який став першим рожевим портвейном. У 2010 році ми запустили Scion, витриманий темно-коричневий сорт 1855 року – це був перший портвейн, випущений за ціною понад 1000 євро за пляшку (насправді ціна сягала 2500 євро). Останнім нововведенням є запуск RTD, який представляє собою мікс портвейну і тоніка у бляшанці.

Ми залишаємося провідною компанією з виробництва портвейну, незважаючи на те, що тепер також займаємося готелями, туризмом і дистрибуцією. У 2018 році ми заснували Porto Protocol, де з основною промовою я запросив виступити Барака Обаму. Porto Protocol – це глобальна ініціатива, спрямована на просування та обмін передовим досвідом реагування на зміни у навколишньому середовищі. До організації приєдналися 20 країн на 5 континентах.

Яке місце, на ваш погляд, сьогодні займає портвейн серед вайнловерів? Були б вдячні, якби ви змогли надати трохи порівняльної статистики за кілька останніх років, як змінюється споживання. Чи аудиторія цього вина стабільна?

Портвейн – це водночас напій, який викликає бажання і пропонує різноманітні стилі вина. З 2000 року загальний обсяг продажів портвейнів знизився, але вартість продажів залишилася на тому ж рівні за рахунок портів спеціальної категорії. Франція, найбільший ринок портвейнів, втратила 1/3 свого обсягу з 2000 року, але весь втрачений обсяг припадав на стандартні, дешеві порти.

Портвейн як напій пропонує багатий стиль вина, який має шари глибоких смаків і може поєднуватися з багатьма стравами та приводами споживання. Він дуже добре підходить наприкінці трапези як сам по собі, так і з десертом. Ми також бачимо все більше використання портвейну в коктейлях.

Сьогодні The Fladgate Partnership, залишаючись флагманом виробництва витриманих портвейнів, розширює сферу інтересів сухими винами зони Douro. Чим викликане це розширення? Що то за вина, сорти, які характеристики мають?

У серпні минулого року (2023) ми придбали компанію, яка виробляла столове вино в Мінью, Дао та Байрраді. Ми купили їх, тому що це були чудові виноградники, де виробляли фантастичні вина світового класу. Інтерес до столового португальського вина зростає, і коли нам випала нагода придбати такий якісний портфель, ми нею скористалися. Ми також будемо виробляти вина з Дору, але нам було потрібно придбати виноградник спеціально для цього, щоб не ставити під загрозу виробництво портвейну.

Можливо, це наслідок побіжного погляду, але нам здалося, що виробники портвейнів стали більше уваги приділяти міксології. Якщо так, прокоментуйте, будь ласка.

Портвейн може надати коктейлю міцність і природну солодкість і містить лише 20% алкоголю, що робить його ідеальним доповненням для міксологів, які шукають найкращі інгредієнти для своїх творінь.

Чи можна сказати, що створення вами у 2008 році портвейну нового стилю  – Croft Pink – портвейну для більш ніж одного покоління, – наслідок тих самих тенденцій, що й коктейлі на базі порту та виробництво сухих вин – тобто це пошук додаткової аудиторії? За 15 років історії цей напій пройшов шлях від солідного реноме порту до дещо легковажного іміджу молодіжного напою в стильній металевій баночці, що асоціюється зі стилем Барбі та є улюбленцем подіумів. Чим відрізняється технологія? І чи справді портвейну нового типу вдалося приборкати молодь?

Croft Pink став відповіддю на підвищений інтерес до рожевих вин у всьому світі. Це створило більше моментів споживання та залучило нових споживачів до категорії портів. Це серйозний порт, який використовує найкращий зміцнюючий спирт, який у нас є – алкоголь, який зазвичай використовується лише для Vintage Port. Він використовувався в коктейлях, але, ймовірно, найчастіше його вживають окремо, часто з тоніком.

Запропонувати мікс Croft Pink і тоніка було природним з двох причин. По-перше, ми виготовляємо власний тонізуючий напій. По-друге, це забезпечує споживачам зручність, оскільки це одна порція. Наприклад, завдяки простоті подачі він був популярний в авіакомпаніях.

Той факт, що він був запущений у 2021 році, і те, що згодом був випущений фільм під назвою «Барбі», не пов’язані між собою. Ми подавали його на модних показах, тому що це круто, весело та чудово на смак.

В минулому, 2023 році на Всесвітній виставці та конференції TFWA в Каннах вперше ваша компанія представляла унікальний напій – Taylor’s Port City Edition – уособлення духу винного туризму, де навіть упаковка сама по собі є витвором мистецтва – містить ілюстровану карту Порту, прикрашену особистими рекомендаціями порту Taylor’s щодо місць, які варто відвідати. Кому належить ця ідея, що собою представляє цей портвейн? 

Це логічний продукт, враховуючи, що споживачі часто шукають унікальні подарунки, які вони можуть придбати в аеропортах. Ми використали форму пляшки, яка виявилася дуже популярною у 2017 році, коли ми святкували 325-річчя заснування компанії в 1692 році. Ми плануємо випускати інші продукти в інших містах.

Мабуть не буде помилкою стверджувати, що найсміливіший проєкт в галузі винного туризму від вашої компанії – створення WOW (поправте, будь ласка, якщо помиляємося в цифрах): 6 музеїв, 9 ресторанів та дегустаційних зон, WOW’s The Wine School.  Сьогодні вже, мабуть, можна оцінити його і як бізнес-проєкт? Якщо так, прокоментуйте, будь ласка, наскільки співпали очікування та реалії. 

У WOW діє 5 постійних музеїв і дві зали для тимчасових виставок, працює 6 ресторанів, 5 кафе і винний бар. Також є школа вина, яка пропонує короткі кількагодинні курси або може проводити такі популярні майстер-класи, як «Вино та шоколад» або «Портвейн і шоколад». Тут також проводять курси WSET до рівня 2 включно.

WOW розташований в центрі міста Порту, на території, де ми раніше зберігали портвейн, і є цілим культурним районом. Це надбання міста, відкрите для всіх відвідувачів. Музеї, магазини, дегустації та широкий спектр заходів, які ми пропонуємо, користуються великою популярністю. WOW  розпочав свою роботу 31 липня 2020 року в розпал Covid. Він був побудований для обслуговування 80% туристів і 20% місцевого ринку. Цей проєкт – унікальний, що ускладнює його просування, оскільки люди не завжди розуміють, що це таке. Однак він знаходиться в самому центрі міста, з нього відкриваються фантастичні краєвиди на територію міста, і кожен знайде тут щось собі до вподоби.   У 2023 році музеї відвідали майже 150 000 людей, а в ресторанах подали 300 000 страв.

Ваша компанія Taylor’s Port та Gérard Basset Foundation в цьому році оголосили про присудження стипендій Taylor’s Port Golden Vines® Diversity Scholarships. Зрозуміло, ця програма підвищення професійної освіти – почесна місія. Чи пов’язане навчання стипендіатів з розвитком знань саме про португальське виноробство? Можете розказати детальніше – чи всі учасники навчатимуться цього курсу? Це відбуватиметься в Порту? Чи є плани з розвитку цього освітницького проєкту?

Я знав Жерара Бассе та спостерігав за його роботою у Великій Британії. Він був людиною з великими знаннями, і завжди був готовий розділити з іншими свою пристрасть до вина. Коли нашу компанію попросили стати спонсором стипендії Diversity Scholarship, ми скористалися чудовою можливістю допомогти людям, які прагнуть отримати знання про вино, розвинути професійну кар’єру у виноробній промисловості. Ми твердо віримо в освіту, і я також вважаю, що 330-річна компанія може взяти на себе провідну роль у цій галузі. Ми були раді спонсорувати цю програму та вітати стипендіатів у Порту, щоб допомогти отримати кваліфікацію MW або MS. Наша стипендія допоможе їм отримати ці знання.

Як мова зайшла про високі місії, то логічно попросити вас пояснити таке поняття як The Porto Protocol – які саме пункти передбачає, яку мету ставить, кого з виробників об’єднує. Якщо є таке в планах, просимо проанонсувати найближчі форуми на цю тему. Хто може до них приєднатися і яким чином?

Porto Protocol – це некомерційна організація, яка допомагає виноробній промисловості в усьому світі ділитися найкращим досвідом і прикладами успішних рішень у боротьбі зі змінами клімату. Проєкт фінансує Taylor’s Port (частина його лідерської ролі в галузі). Зараз ми маємо членів у 20 країнах по всьому світу, і Porto Protocol став найкращим варіантом для пошуку рішень у виноробній промисловості щодо протидії зміні клімату. Сподіваємося, що в майбутньому у фінансуванні цієї благодійної організації нам допоможуть інші світові компанії.

Містер Адріан Брідж (Adrian Bridge), генеральний директор The Fladgate Partnership, Taylor’s Port, World of Wine (цей музейний комплекс був номінований цього року на Wine Travel Awards і за нього можна проголосувати тут) та The Yeatman Hotel знайшов час поспілкуватися з представником Drinks+ Communication Media Group. Шановний пане Адріане, дозвольте почати наше інтерв’ю з особистого запитання. Адже, як […]

Один з найавторитетніших винних консультантів Італії, президент Assoenology Marche, Луіджі Костантіні (Luigi Costantini) знайшов в своєму напруженому графіку можливість відповісти на запитання директора Drinks+ International Communication Media Group. Луіджі Костантіні народився в регіоні Марке і вже 45 років працює виключно з місцевими винами. Об’єднавши зусилля з власниками Tenuta Manoylo та унікальними даними її терруару, Луїджі Костантіні вдалося створити пул блискучих вин на цій виноробні. І з перших кроків на міжнародній арені ці вина здобули вищі нагороди авторитетного міжнародного конкурса. За яким рецептом здобувався успіх, яким вектором рухаються винороби Марке – про все це ми розпитали в цьому інтерв’ю.

D+: Ми знаємо, що все ваше життя присвячене розвитку виноробства Марке, відродженню місцевих сортів і міжнародному визнанню вин цього історичного регіону. П’ять років тому зокрема ви, як енолог, розпочали співпрацю з Tenuta Manoylo над ідеєю виробництва «grande vino rosso». Просимо пояснити, який зміст вкладаєте в це словосполучення. Якими мають бути такі вина?

(Примітка редакції: виноробня є номінантом міжнародної премії Wine Travel Awards, проголосувати за Tenuta Manoylo можна тут до 31 березня включно).

Луіджі Костантіні: Сенс досить простий і виражає ідею проєкту отримання червоних вин зі специфічними характеристиками, які є оптимальним вираженням певного сорту та кліматичного середовища, з відмінностями, хоч і мінімальними, пов’язаними з кліматичною тенденцією. Ці червоні вина повинні мати нішеві характеристики, щоб задовольнити клієнтів, здатних оцінити та зрозуміти грані, які підкреслює терруар, з відмінностями, пов’язаними з вінтажем, але з однаковим, спільним лейтмотивом. Отже, це – довговічні, складні, елегантні, глибокі та потужні червоні вина, які викликають гострі емоції у дегустатора.

D+: В цьому році ми вже бачимо плоди цієї колаборації. У 2024 Tenuta Manoylo здобула від конкурсу Mundus Vini найвищі нагороди: Grand Gold – 2021 Marche IGT Sangiovese; Срібло – 2021 Falerio DOC Pecorino та Best of Show Marche за чудове вино 2021 Marche IGT Sangiovese. Можете прокоментувати конкретні видатні характеристики та особливості кожного вина, відміченого поважним суддівським журі?

Л.К: Дійсно, цього року ми нарешті починаємо бачити результати роботи, розпочатої у 2020 році: все це стало можливим завдяки власникам виноробні, які повірили в нас – я кажу «в нас», тому що я співпрацюю з колегами: Лучіаріні Вінченцо (Lucciarini Vincenzo), який керує аналітичною лабораторією, і Лучіаріні Маттео (Lucciarini Matteo). Спробую коротенько описати кожне з цих вин. Причому зауважу, що серед нагороджених – не лише червоне, але й дуже вдалі білі.

Marche IGT Sangiovese 2021 – це уособлення історії Санджовезе, одного з найважливіших італійських виноградних сортів, який має давнє походження, і відомого ще з етруських часів. Пов’язані з ним перші задокументовані повідомлення датовані 1500 роком і стосуються центральних Апеннін, регіону між Umbria, Marche, Romagna та Toscana. Санджовезе здатний найкращим чином передати особливості кліматичних мікрозон. Якщо описувати зовнішній вид цього вина, то відмічу рубіново-червоний колір зі слабкими фіолетовими відблисками. Аромат інтенсивний, складний, тонкий, обволікаючий та ефірний, з нотками підліску, з відтінками стиглих червоних фруктів, сливи, ожини і вишні, з пряними і бальзамічними тонами. Ці особливості доповнюють один одного і надають вину балансу, елегантності та гармонії. Помітна присутність третинних ароматів, таких як підсмажені, ванільні або пряні відтінки. Легкі бальзамічні відтінки завершують складну ароматну картину. Смак: сухий, гострий, теплий і фруктовий, надає вишуканості вину та демонструє еволюцію. Завдяки елегантним та збалансованим танінам і низькому вмісту цукру, він набуває пікантного та стійкого смаку з бальзамічними кінцевими нотами та пряним третинним ароматом.

Falerio DOC Pecorino 2021

Місцева виноградна лоза цього давнього сорту була заново відкрита в районі Arcquatano del Piceno da Guido Cocci Grifoni у 80-х роках. 90-ті ознаменувалися відродженням Пекоріно, чудового вина з виразним зовнішнім виглядом і потужною кислотністю, але лише в 2000-х, після експериментів у полі та на винограднику, було створено DOC. А з 2011 року його можна виробляти в тому числі на територіях Moresco, Falerio DOC Pecorino. Пекоріно сьогодні є символічним вином і амбасадором області Piceni Fermani: його визначають як «червоне в білому вбранні». Воно має красивий солом’яно-жовтий колір, що тяжіє до золотистого, з ніжними зеленуватими відблисками. Аромат глибокий, складний букет, з елегантною структурою з інтенсивними нотами білих квітів і стиглих фруктів і з легкими нотами ванілі і бальзаміку. Пекоріно демонструє гарну гаму з дуже помітними та чіткими ароматами, з переважанням тонів трав і шавлії. Це вино з чудовою структурою, хорошою кислотністю, повне, пікантне та приємно мінеральне, зі стійким смаком.

Marche IGT Passerina 2021

Вино “Passerina” – одне з найвідоміших вин Marche та Abruzzo, вироблене з винограду однойменної лози. Причина, чому це вино називається “Passerina”, полягає в тому, що горобці особливо полюбляють клювати виноград на лозі, від якої і походить назва вина. Цю лозу дуже цінували винороби, і називали її такими синонімами, як Cacciadebiti, Scacciabebito, Pagadebito та Uva d’Oro, чітко вказуючи на здатність сорту гарантувати хороший урожай кожного року та надійну прибутковість. Passerina має гарний солом’яно-жовтий колір із золотистими відблисками. Інтенсивний аромат середньої складності з сильними квітковими нотами лайма та глоду, з широкими фруктовими нотами, переважно груші; закривають ароматний шлейф нотки кедра і стиглого грейпфрута та елегантні мінеральні відтінки. Близькість виноградників до моря додає характерний смак – свіжий, приємний і м’який, з гарною структурою. Він чіткий і стійкий, з легкими цитрусовими і ароматними трав’яними нотами.

D+: Нам і, напевно ж нашим читачам, хотілося б більше дізнатися про унікальне вино Peconero, біле вино з червоними властивостями, створене шляхом мацерації винограду сорту Пекоріно на шкірці Petit Verdot за допомогою амфор, виготовлених із місцевої вулканічної глини. Прокоментуйте, будь ласка, цей задум – як співпрацюють ці два сорти, як виноматеріал розвивається в амфорі? Яких характеристик набуває таке вино?

Л.К: Проєкт створення Peconero народився з того – мною вже згаданого – факту, що Pecorino завжди визначали як «червоне в білому вбранні». Сорти: Pecorino не менше 90%, Petit Verdot максимум 10%. Урожайність забезпечується агротехнікою і становить близько 70 центнерів з гектара. Збір врожаю, який починається на початку вересня для обох лоз, коли виноград досягає оптимального і потрібного рівня стиглості, проводиться вручну. Очищений і злегка віджатий виноград мацерується і ферментується при 15-20 °C у сталевих цистернах із заливкою, щоб сприяти вилученню антоціанового компонента з червоної шкірки та ароматичного компонента з Pecorino; мацерація припиняється, як тільки досягається оптимальний колір. Після завершення бродіння вино залишається на дрібному осаді не менше 20 днів. Тут зауважу, що яблучно-молочне бродіння не можна проводити, щоб не втратити типову свіжість Pecorino. Потім вино переходить на фазу дозрівання в дерев’яній тарі та амфорі протягом 2-4 місяців. Після розливу Peconero не потребує подальшого доопрацювання. Pecorino дозріває рано; дає вино з чудовою структурою, з дуже помітними і чіткими ароматами, з переважанням трав’янистих нот, шавлії. Вино з чудовою структурою, хорошою кислотністю, повне, пікантне та приємно мінеральне, зі стійким смаком. Petit Verdot, навпаки, дозріває пізно, але ми збираємо його рано, щоб мати рубіново-червоний колір, свіжий і злегка кислий, з фруктовими та квітковими ароматами, які роблять його схожим на Pecorino. Ці два сорти винограду доповнюють один одного, і ми все ще маємо рубіново-червоний колір зі складністю у носі, який чекає, щоб його відкрили. Це вино дуже в цьому сенсі збалансоване на смак, навіть якщо Pecorino має трохи переважати. Його обов’язково потрібно споживати свіжим. Це, так би мовити, «літній, рибний червоний».

D+: До речі про амфори – це традиційний посуд для витримки вин в вашому регіоні?

Л.К: Амфори – дуже стародавні ємкості, датовані 6000 роком до нашої ери, використовувалися перш за все греками та римлянами для транспортування вина та інших сільськогосподарських продуктів харчування. Не випадково історія амфор, вироблених в Адріатичному регіоні, від Pedaso до зони пагорбів, починається з греків, продовжується мешканцями Piceni і римлянами, про що свідчать деякі археологічні знахідки, навколо гирла та по берегах річки Aso, римські руїни, які свідчать про виробництво амфор для транспортування вина. Відповідно до цих артефактів, наші амфори виготовлені з вулканічної глини  в районі di Monteleone Fermano, за кілька кілометрів від Moresco. Саме тому вони унікальні і мають об’єм від 100 до 500 літрів. Насправді, це унікальний матеріал – оскільки глина пориста, амфори дозволяють помірно наситити киснем подрібнений виноград або сусло, а згодом і саме вино, що надає ароматичним і органолептичним компонентам вина помітну типізацію та територіальну характеристику.

D+: Як відомо, ви – професор виноградарства та виноробства і така глибока та всебічна освіта дозволяє проводити дуже результативні експерименти як  із сортами, так і з різною тарою для бродіння та витримки вин: сталевими цистернами та дубовими бочками, бетонними яйцями та глиняними амфорами, щоб створити вина з найкращим відображенням терруару Марке. Наші читачі – здебільшого професіонали, тож не могли б ви трошки зупинитися на цій темі і розповісти, яка тара як саме впливає на органолептику вина? Можливо, на прикладі вищеназваних нагороджених вин?

Л.К: Я хотів би зазначити, що наша компанія дуже чутлива до проблем навколишнього середовища, з раціональним управлінням від виноградника до льоху. Ми досягли успіху, щоб отримати сертифікацію EQUALITAS, яка є стандартом, що визначає вимоги відповідно до трьох стовпів екологічної та соціально-економічної усталеності в ланцюгу постачання вина. Ми також використовуємо біотехнологію в льоху для витримки, максимально уникаючи використання хімікатів. У компанії ми використовуємо різні типи тари: резервуари з нержавіючої сталі, бетонні резервуари, дубові бочки, тонно, барріки та амфори. Очевидно, що використання цих різних контейнерів залежить від кінцевої мети – продукту, який ви хочете отримати. Наш виноград, промитий і висушений, вініфікується окремо, за винятком DOC ROSSO PICENO, з використанням резервуарів з нержавіючої сталі, вініфікатора Ganimede і rotovinificator; вся тара обладнана пристроями для контролю температури. Ми також використовуємо дерев’яні чани. Мацерація та ферментація відрізняються за часом, залежно від типу винограду та продукту, який ви хочете отримати, і оскільки існує багато змінних – від збору врожаю до кінця бродіння, необхідно вміти зрозуміти та спланувати всі етапи виноробства. Червоні вина, які завжди зберігаються окремо, після певного періоду часу на тонкому осаді переміщуються в цементну або дерев’яну тару  та/або амфори, завжди і в будь-якому випадку залежно від самого продукту та бажаного результату. Тривалість перебування варіюється від мінімум 2 місяців до 12-14 місяців. Ретельні та періодичні аналітичні та органолептичні перевірки дозволяють нам визначити оптимальний час для будь-якого запланованого змішування та розливу. Фактично кінцеві органолептичні властивості не завжди однакові, вони залежать від усіх змінних, починаючи від збору врожаю до дозрівання та старіння.

D+: Отже, ви не тільки відроджуєте та застосовуєте в практиці старі традиційні технології виноробства за участю сортів регіону Марке, але і, як бачимо, експериментуєте з міжнародними сортами та інноваційними методами виноробства. Можете поділитися планами – що саме відбувається сьогодні за лаштунками Tenuta Manoylo, яких інноваційних вин слід чекати найближчими роками від цієї потенційної виноробні?

Л.К: Безумовно, сорти нашого винограду є традиційними для нашої території: Sangiovese, Montepulciano та Alicante, а також міжнародні виноградні сорти для червоних вин, виключно місцеві для білих Pecorino і Passerina. Це правда, ми впроваджуємо на практиці сучасні технології виноробства, такі як використання вініфікатора Ganimede або роторного вініфікатора, але ми також заново відкриваємо старі технології виноробства, насамперед вініфікація під водою та цільного винограду. Результати цих методів виноробства можна передбачити, але для отримання остаточних висновків потрібно чекати кілька місяців. Тоді ж ми почали дослідження та селекцію диких дріжджів: ця робота буде досить довгою, але ми сподіваємося отримати фірмові дріжджі, які ще більше характеризуватимуть нашу продукцію. На наступні кілька років у нас є кілька проєктів червоного вина,  і ми раніше говорили про Peconero. Ще один проєкт, який ми ведемо з 2023 року, присвячений Alicante. Ця виноградна лоза присутня на нашій території з 1800 року, виноград вініфікуємо за старовинною технологією, яку я не хотів би поки що розкривати. Крім того, ми вже працюємо над вином в міжнародному стилі з використанням традиційного винограду з нашої території, Montepulciano. Обидва останні проєкти будуть реалізовані, припускаю, у 2025 році.

D+: Ви розпочали свій професійний шлях в тому ж регіоні Marche, в Ascoli Piceno. І залишаєтеся вірним цьому регіону. Але Marche, на жаль, не такий широко знаний регіон у винному світі, як цілий перелік інших італійських виноробних територій. Ви ж доводите своєю роботою – і успіх Tenuta Manoylo тому найкраще свіже підтвердження! – що вина Марке заслуговують більшої уваги шанувальників вина та професіоналів. Розкажіть про його особливості. І чому так склалося, що в якийсь момент він незаслуженно опинився на узбіччі слави?

Л.К: Я потрапив в цю професію в далекому 1973 році, як тільки одержав диплом за спеціальністю «Виноробство та виноградарство» Інституту Ulpiani в Ascoli Piceno. Я завжди працював виключно в цьому регіоні до 2005 року. Але відтоді я почав працювати за кордоном, переважно в Албанії. На жаль, це правда, регіон Марке не дуже відомий, хоча його виноробний потенціал високий. Безсумнівним є те, що середнє виробництво вина не перевищує одного мільйона гектолітрів, як можна побачити в 2022 році, коли ця цифра склала 93 000 гл. Однак палітра вина різноманітна та цікава, фактично у нас є 5 DOCG (Conero  10.000,  Castelli  di Jesi Verdicchio Riserva 8700, Offida 35200, Verdicchio di Matelica Riserva 2100, Vernaccia di Serrapetrona 900), IGT Marche та 15 DOC: Bianchello al Metauro 11700, Colli Maceratesi 8000, Colli Pesaresi 7200, Esino 1400, Falerio 33000, Lacrima di Morro d’Alba 13800, Terre di Offida 1200, Rosso Conero 8700, Rosso Piceno 72000, Verdicchio dei Castelli di Jesi 148000, Verdicchio di Matelica 26800, Serrapetrona 1000, I Terreni di Sanseverino 97, Pergola 460, San Ginesio 370, La I.G.T. Marche 268600. Безперечно флагманським продуктом нашої території є Verdicchio для білих і Rosso Piceno для червоних.

D+: Наскільки взагалі ви приділяєте значення теруару і який потенціал мають виноградники Tenuta Manoylo? Адже не даремно фахівець такого рівня як ви взявся за цей проєкт!

Л.К: Хотів би зазначити, що в управлінні виноградником я співпрацюю з  моїм колегою Джузеппе Каміллі (Giuseppe Camilli), одним з найбільш обізнаних агрономів в Marche. Що стосується терруару, то це поняття дуже важливе, справді базове. Виноградник компанії різноманітний, він складається з різних ділянок, віддалених одна від одної. Ця різноманітність означає, що є можливість одержати вино з одного і того ж винограду, але який виражатиме відмінності теруару: в кожному келиху відчуєте різні грунти тощо. Зараз ми тестуємо різні сорти, щоб оптимізувати стилістику, якість продукції. Щоб краще зрозуміти виноградник господарства, наведу таблицю.

Всього: 23,5646 га

D+: З висоти ваших посад – екс-президента Assoenologi regione Marche та дійсного президента Harvest Group Centro Ricerche Enologiche – вам, мабуть, добре видно, що сьогодні мають робити винороби Marche, щоб вийти переможцями в боротьбі за впізнаваність їхніх вин в світі, яку сьогодні розпочали такі виноробні, як Tenuta Manoylo. Яка може бути в тому роль Harvest Group? Можете стисло викласти дорожню карту: в якому стилі варто рухатися, з якими сортами, як просуватися тощо?

Л.К: Складне питання… Безумовно, винний сектор регіону повинен створити власну систему, відмовитися від обмеженості, зосередитися на конкретних проєктах, щоб створити можливість розробити синергетичну стратегію між усіма компонентами ланцюга постачання та територією. Щоб нарешті подолати критичні проблеми та покращити ситуацію на ринку. Однією з головних проблем, що визначають слабкість регіонального виноробного та агропродовольчого сектору, є надзвичайна фрагментація виробничої та, насамперед, комерційної системи. У провінціях Ascoli та Fermo за останні кілька років агропродовольчий сектор, зокрема виноробний, інвестував у покращення якості виробництва понад 130 мільйонів євро за останні 10 років, розподіливши бюджет між модернізацією переробних структур, оновленням виноградників, диверсифікацією сільськогосподарської діяльності тощо. Але досі відсутня адаптація цих зусиль до рекламної та комерційної політики, які все ще є слабкою ланкою в нашій системі виробництва.

D+: Дорогий сеньйоре Луіджі ! Дуже дякуємо за час, приділений відповідям на наші запитання, успіху вам і вашим винам та заслуженої слави – регіону Marche!

Один з найавторитетніших винних консультантів Італії, президент Assoenology Marche, Луіджі Костантіні (Luigi Costantini) знайшов в своєму напруженому графіку можливість відповісти на запитання директора Drinks+ International Communication Media Group. Луіджі Костантіні народився в регіоні Марке і вже 45 років працює виключно з місцевими винами. Об’єднавши зусилля з власниками Tenuta Manoylo та унікальними даними її терруару, Луїджі […]

Лише у 2023 році українські вина завоювали понад 150 медалей на різноманітних міжнародних конкурсах. Їх оцінювали та нагороджували професіонали та експерти з усього світу. Ми віримо, що у 2024 році ці цифри зростуть, оскільки щороку спостерігаємо зростання якості українських вин. 

У світі існує дуже багато винних конкурсів, тож чим вони відрізняються один від одного? Drinks+ вирішили, що найкращий спосіб це з’ясувати – поговорити з інсайдерами. Сподіваємось, що інтервʼю, котре Вікторія Макарова взяла у Томаса Брандла, амбасадора Concours Mondial de Bruxelles у Східній та Центральній Європі та власника агенції xenos-comm, стане одним із цілої низки інтервʼю й репортажів, що дадуть українським виноробам корисну інформацію.

Як почалася ваша кар’єра в CMB? Я впевнена, що тут є якась цікава історія. 

Дійсно, так і є. У далекому 2007 році, коли я ще займав посаду директора з комунікацій міжнародної торгової ярмарки Штутгарта, мене запросили як суддю на національний конкурс вин у Чилі. Тоді я познайомився з Бодуеном Аво, головою Concours Mondial de Bruxelles. Ми ровесники, у нас було (і досі є) багато спільного — вино, як відомо, об’єднує людей. Бодуен мав «кампо» в регіоні Мауле в Чилі, і він запросив мене провести кілька днів у його заміському будинку. Наступного року СМВ стали співорганізаторами чилійського конкурсу, він тоді проходив у Вальпараїсо. Мене запросили до складу журі. А в 2009 році я став головою комісії великого CMB у Валенсії (Іспанія). Відтоді я роблю це щороку. У 2012 році я став офіційним послом CMB у Німеччині, Австрії та всіх країнах Східної Європи.

Отже, зараз ви працюєте з багатьма виноробними регіонами, що розвиваються. Чи є якісь відкриття, що вразили вас найбільше?

Протягом 14 років у Messe Stuttgart я зосереджувався на виноробстві Східної Європи. Ми провели багато презентацій і прес-конференцій для виставки виноградарських технологій Intervitis, щоб залучити відвідувачів до Штутгарта. Коли у 2011 році я відкрив власне PR-агентство xenos-comm, я продовжив працювати в цій сфері. Я допоміг виноробним країнам, таким як Грузія, Молдова, Болгарія, Румунія та Північна Македонія, а також Туреччина й Греція, здобути популярність у Центральній Європі. Нещодавно я почав співпрацювати з Wines of Armenia, а також час від часу трохи допомагаю своїм українським друзям. За останні кілька років Україна та її вина були, мабуть, найбільшою несподіванкою для мене. Я не очікував подібної революції якості українських вин за такий короткий проміжок часу. Тим паче зважаючи на російську агресію в Україні. 

Ви добре знайомі з українськими винами. Які категорії можуть бути найбільш актуальними для конкурсів CMB і мають найбільше шансів отримати медалі? 

Я думаю, що ваші шанси кращі з білими винами та ігристими. Одеський Чорний (відомий український локальний сорт) може дати дуже потужні, пряні червоні вина. Але, як на мене, іноді вони занадто прості. Автохтон Тельті-Курук або місцевий Сухолиманський, як на мене, дуже цікаві білі сорти. Звісно, в Україні виробляють все більш якісне Мерло й Каберне Совіньйон, але постає питання, чи потребують їх експортні ринки…? У всьому світі ми вже спостерігаємо надлишок вин з цих французьких сортів.

Українські виноробні вже брали участь у CMB і здобули кілька медалей. Що б ви порадили тим, хто планує зробити це вперше? Можливо, є якийсь «чек-ліст»? 

Насправді, немає подібного списку. Але, звісно, оскільки правила Concours Mondial є найсуворішими у світі, туди слід відправляти лише високоякісні вина. Ми дотримуємося стандартів OIV, згідно котрих лише 30% вин можуть отримати медалі, на відміну, наприклад, від деяких британських конкурсів, де 80% усіх вин, що беруть участь, отримують нагороди. Я не вважаю, що необмежена кількість медалей — це добре для бізнесу, мені це трохи нагадує мені «друкарню для грошей». Кожен виробник повинен усвідомлювати цінність своїх медалей, тож якою вона буде у конкурсі, де 4 з 5 вин отримують нагороду? Можливо, це не так очевидно для споживача, але точно зрозуміло для експертного середовища. 

Отримати нагороду на «великому» CMB для червоних і білих вин або спеціалізованих сесій для рожевих, ігристих і солодких та кріплених вин не так легко, але виробники можуть бути впевнені, що, отримавши нагороди цього конкурсу, їхні вина потрапляють до категорії найкращих вин у світі. До того ж, організатори дуже бато роблять багато для популяризації вин та виноробень, відзначених нагородами CMB.

Чи могли б ви розповісти нам трохи більше про особливості Concours Mondial de Bruxelles? Чим він відрізняється від інших міжнародних конкурсів? 

CMB визначає себе як «Об’єднані Нації вишуканих вин». Жоден інший конкурс у світі не має такої міжнародної дегустаційної комісії, до якої приїжджають люди з понад 50 країн і з усіх континентів. Є й інші важливі конкурси, наприклад у Німеччині та Великобританії, але, наскільки мені відомо, дегустатори там переважно німці чи англійці. 

Іншою відмінною рисою є співпраця з Університетом Лувена в Бельгії для статистики та «контролю якості» наших дегустаторів: кожен день вони пробують те саме вино двічі наосліп, не підозрюючи про це — і якщо їхні бали значно відрізняються, цей бал не буде враховано, а суддя матиме проблеми.

Ви говорили, що CMB має механізм регулювання кількості медалей, які надаються учасникам. Як це працює на практиці? 

Ми суворо дотримуємося правила 30 відсотків. Після завершення дегустації наша ІТ-система розраховує оцінки з точністю до сотих бала, щоб точно визначитись з медалями, залишаючись в межах 30 відсотків. Це може призвести до того, що деякі вина потраплять до так званого діапазону «малого срібла», тобто вони знаходяться в межах загального «срібного» балу, але не отримають медаль. 

Звучить жорстко. Враховуючи сувору процедуру оцінювання, які найбільш вагомі переваги учасники отримують від вашого конкурсу? І чи існують якісь бенефіти для тих, хто не виграє медалі?

Як я вже зазначав, 50% наших дегустаторів – міжнародні журналісти, ще 15% – міжнародні баєри та імпортери. Нагороди, котрі отримують вина, дуже швидко привертають увагу до їхніх виробників. Наведу приклад: у 2022 році, через 3 дні після отримання нагороди «Найкраще червоне вино» конкурсу білих і червоних, вино з Молдови було повністю розпродано! Це було перше вино зі Східної Європи, котре отримало цю нагороду на CMB. У 2023 році з’явилося ще одне червоне вино з Болгарії, що той самий успіх. 

Усі учасники, включно з тими, хто не виграє медалі, отримують детальний звіт дегустаційної комісії по кожному вину, котре вони подали на конкурс, з коментарями дегустаторів та ароматичним профілем вина, який вони також можуть використовувати для маркетингу.

Винна мапа світу в останні 10-15 років значно розширилась. Як це вплинуло на ваш конкурс — наприклад, на склад учасників та суддів? 

З тих пір, як я почав працювати в CMB, кількість зразків, наданих виноробнями з країн Східної Європи, зросла більш ніж у чотири рази! Це все відбувається на тлі  революції якості, яку ми спостерігаємо там останнім часом. Цілком логічно, зросла й кількість дегустаторів зі Східної Європи. Вони чудово працюють і стали важливими членами великої родини CMB. Деякі з них з них також стали головами дегустаційних комісій. Така еволюція мене дуже тішить!

Серед учасників існує певний стереотип: якщо конкурс проводиться в Німеччині / Італії / Франції / Великобританії, то він орієнтований переважно на покупців і споживачів цієї країни. Як ви думаєте, це правда? І якими є основні «ринки впливу» для вашого конкурсу? 

Я думаю, що це уявлення цілком вірне. Якщо виробники орієнтуються на німецький ринок, то це, безумовно, варто вибрати Mundus Vini. Якщо їх цікавить британський ринок, там можна розглянути кілька конкурсів. У змаганнях у Франції, Італії та Іспанії значною мірою домінують національні виробники та судді. CMB – це фактично єдина міжнародна подія, яка щороку подорожує до якоїсь іншої країни, досліджуючи нові виноробні регіони та позначаючи їх на глобальній мапі виноробства. Найбільшу кількість зразків подають винороби Франції, Італії, Іспанії та Португалії, слідом за ними йдуть країни Східної Європи. 

Нещодавно ми відкрили мережу винних барів і винних корнерів CMB у Мексиці та Японії. До того ж ми розпочали співпрацю з United Airlines та їхніми бізнес-лаунжами. У всіх цих закладах представлені вина-переможці конкурсів СМВ. Це надає виробникам неймовірні маркетингові можливості. 

У 2023 році ми вперше подолали колишню «залізну завісу», організувавши CMB у Словаччині. У 2016 році ми були в Пловдиві, в 2020 році в Брно, в 2023 році в хорватському Поречі. Мрію привезти конкурс до сонячної Одеси й сподіваюсь, що це відбудеться після перемоги України над російськими агресорами. Я дуже хотів би здійснити цю мрію…

***************

Наступна сесія CMB Red & White Wines (червоні й білі вина) відбудеться в місті Леон, штат Гуанахуато (Мексика) 7, 8 і 9 червня. Вперше за всю історію конкурса він відбудеться у Північній Америці, що надасть організаторам можливості залучити більше суддів із США, Канади і Мексики. 

Детальніше про сесії CMB та реєстрацію можна знайти тут:

Rosé Wines Session (рожеві вина)

Sparkling Wines Session (ігристі вина)

Red and White Session (червоні й білі вина)

Sweet And Fortified Wines Session (солодкі й кріплені вина)

Наразі триває реєстрація на сесію рожевих вин, дедлайн для реєстрації й надання вин — 25.02.24.

ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ: на прохання Wines of Ukraine організатори Concours Mondial de Bruxelles надають українським виноробам знижку у 20% на участь у у всіх сесіях 2024 року. Більш детальну інформацію й промо-код для реєстрації можна отримати, звернувшись до команди Wines of Ukraine за ел. адресою info@ukr.wine.

Фото надані Томасом Брандлом та  Concours Mondial de Bruxelles.

Лише у 2023 році українські вина завоювали понад 150 медалей на різноманітних міжнародних конкурсах. Їх оцінювали та нагороджували професіонали та експерти з усього світу. Ми віримо, що у 2024 році ці цифри зростуть, оскільки щороку спостерігаємо зростання якості українських вин.  У світі існує дуже багато винних конкурсів, тож чим вони відрізняються один від одного? Drinks+ […]