Gastronomy and Wine Portal

Найбільший у світі виробник алкогольних напоїв повідомив про чистий продаж у розмірі 9,4 млрд фунтів стерлінгів за півріччя, що закінчилося 31 грудня 2022 року, що на 18,4% більше, ніж за той же період 2021 року.

За даними Diageo, зростання продажів можна пояснити сприятливим впливом валютних курсів, переважно за рахунок зміцнення долара США.

Компанія також повідомила про органічне зростання чистих продажів на 9,4%, зокрема – в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (27%), Латинській Америці, Карибському басейні (20%) та Європі (19%).

Іван Менезес (Ivan Menezes), генеральний директор Diageo, сказав: «Ми успішно розпочали 2023 фінансовий рік. Обсяг чистих органічних продажів зріс на 9%, причому зростання спостерігалося у всіх регіонах, органічний обсяг зріс на 2%, а органічний операційний прибуток – на 10%. На сьогодні Diageo виріс на 36%, порівняно з періодом пандемії, і це говорить про силу та різноманітність нашого портфеля. Я хочу подякувати моїм майже 28 000 колегам за їхню невпинну працю, зосередженість та гнучкість, все це допомогло нам досягти таких результатів».

У Diageo заявляють, що зростання продажів спостерігалося у більшості категорій, насамперед у скотчі, текілі та пиві. Бренди преміум-класу принесли 57% чистих продажів та забезпечили 65% органічного зростання чистих продажів.

Свою роль також зіграли нові придбання, у тому числі Mr Black, австралійський кавовий лікер преміум-класу, та Balcones Distilling, техаська крафтова дистилірія та один із провідних виробників американського односолодового віскі. Нещодавно у Diageo також оголосили про угоду щодо придбання Rhum Don Papa, темного рому супер-преміум класу з Філіппін.

«Ми досягли цільового підвищення цін у всіх регіонах завдяки нашому досвіду в управлінні зростанням доходів та підтримці високого споживчого попиту на наші бренди. Це допомогло збільшити наші інвестиції. Ми інвестуємо у створення брендів світового класу, можливості цифрових технологій та даних, а також у наш амбітний план сталого розвитку до 2030 року, щоб створити сильніший та стійкіший бізнес у довгостроковій перспективі», – каже Іван Менезес.

Джерело: harpers.co.uk
Фото: lefigaro.fr

Найбільший у світі виробник алкогольних напоїв повідомив про чистий продаж у розмірі 9,4 млрд фунтів стерлінгів за півріччя, що закінчилося 31 грудня 2022 року, що на 18,4% більше, ніж за той же період 2021 року. За даними Diageo, зростання продажів можна пояснити сприятливим впливом валютних курсів, переважно за рахунок зміцнення долара США. Компанія також повідомила […]

З таким заголовком нещодавно вийшла нова стаття однієї з найвпливовіших винних критиків і великого друга України та нашої редакції Дженсіс Робінсон (Jancis Robinson) MW. То ж пропонуємо познайомитися з авторитетним і цікавим поглядом професіонала в світі вина на молдавське виноробство. Нижче наводимо переклад її статті.

Західний сусід України поєднує в собі ХІХ століття на дорогах і зростаючі як гриби виноробні ХХІ століття. Це яскраво демонструє сцена, яку нещодавно сфотографувала в Молдові Керолайн Гілбі (Caroline Gilby) MW. 

Чи знаєте ви, що, країною з найбільшою кількістю виноградників на душу населення є… Молдова. Вино надзвичайно важливе для цієї країни, однієї з найбідніших у Європі, затиснутої між розтерзаною війною Україною (між ними, до речі, є частина окупованого росією Придністров’я) та Румунією, іншим важливим виробником вина. 

Десь до 200 тис. молдаван працюють у виноробному секторі, і практично кожен має принаймні одного родича, який вирощує виноград і виготовляє хоч трохи домашнього вина. Ще в 2005 році вино становило чверть всієї експортної виручки країни. Майже все це експортоване вино йшло до росії, де молдовське вино становило близько 25% усього споживаного там вина.

Але в 2006 році, у зв’язку з конфліктом навколо Придністров’я, росія, визначивши, як вона може завдати найбільшої шкоди, раптово заборонила імпорт і навіть внутрішній продаж вина з Молдови і Грузії –  іншого свого великого постачальника вина. Для обох країн це було катастрофою в короткостроковій перспективі, але в довгостроковій (правда, болючій) перспективі дало реальний поштовх для виробництва кращого вина, яке буде привабливим для більш вибагливих ринків. У травні 2006 року міністр оборони  Грузії Іраклій Окруашвілі  визнав, що «багато грузинських виробників вина експортували фальсифіковане вино до росії», з поясненням, що «росія — це ринок, де можна продавати навіть лайно».

За словами фахівця зі Східної Європи Керолайн Гілбі MW, «втрата російського ринку означала, що молдовське вино повинно було винайти себе заново». Гілбі поїхала до Молдови в 2006 році в рамках проекту, що фінансується USAID, щоб оцінити, як покращити важливий виноробний сектор країни. У своїй книзі «Вина Болгарії, Румунії та Молдови» за 2018 рік вона так описує ту свою поїздку: «Це було одне з найгірших виноробств, які я бачила в своєму житті – старі реакторні баки радянського зразка, підвали, що тхнуть старим вином, іржаві чани, брудні труби, розкидані по підлозі, і смердючі, діряві бочки»…

Країна мала багато природних переваг як для виробника вина, але мало стимулів використовувати їх якнайкраще, коли вона була так залежна від експорту пастеризованого напівсолодкого вина наливом до росії. Клімат у Молдові м’який з корисно довгим, відносно теплим літом і достатньою кількістю опадів. Характерні пагорби допомагають створити корисний контраст між денною та нічною температурами, що вважається чинником якості вина. Крім того, молдавські виноградники можуть похвалитися двома схожими рисами з модною Бургундією: широтою і вапняком. (Коли виноробна промисловість країни вийшла на міжнародну арену, її представники вихвалялися тим, що знаходиться на тій же широті, що й Бордо – їм потрібно оновити та виправити це твердження.) 

Але Бургундія знаходиться майже в 1500 милях від України. А найвідоміша виноробня Молдови Vinaria Purcari (переможець Wine Travel Awards у номінації The Visiting Card of the Country, – прим. ред.) розташована у красивій кам’яній будівлі на південному сході країни, знаходиться лише за 33 км від кордону, і там іноді чути обстріли. 

У своїй рекламі та етикетуванні Vinaria  Purcari багато в чому згадує 1827 рік, коли цар Микола I благословив її як першу виноробню в регіоні, що тоді називався Бессарабією.

Нещодавно я скуштувала 26 сучасних вин, виготовлених компанією Purcari та її асоційованим виробником Bostavan, і вони, безперечно, демонструють результати значних інвестицій у виноградники та підвали Молдови. За будь-якими показниками це добре виготовлені вина, які охоплюють особливо захоплюючу та витончено упаковану лінійку під назвою Academia, витриману в глиняних амфорах, доставлених з Італії, хоча на даний момент вони, здається, доступні лише в Молдові, Румунії та Чехії. Наразі виноград включає як міжнародні сорти, які колись були дуже популярними, так і цілий ряд місцевих фірмових, які, ймовірно, є більш сучасними. 

Насправді був один сорт білого вина, Віоріка, який був для мене досить новим і який навіть не фігурує в нашій добірці 1368 сортів Wine Grapes 2012 року, відповідальних за комерційно доступні вина. Це схрещування Алеатіко, червоного сорту з Італії, і французького гібриду було зроблено в Молдові ще в 1969 році і, здається, сьогодні стає там все більш популярним. Молдавські селекціонери винограду були особливо активними, оскільки країна дуже прагне відрізнитися від свого значно більшого західного сусіда Румунії.

Молдова має право бути батьківщиною Festească Albă та Festească Neagră, винограду, який широко вирощується в Румунії, а також вирощує румунський виноград Festească Regală та Babească Neagră, відомий у Молдові як Rară Neagră.

Але на основі того, що я спробувала, сорт винограду, який справді процвітає в Молдові, не є ані молдавським, ані румунським, а є гордістю та радістю Грузії – це Сапераві. Очевидно, він вирощується в Молдові з кінця ХІХ століття і, здається, настільки добре адаптувався, що не можна не побачити паралелі з Мальбеком, який прибув до Аргентини з Каора, що знаходиться на південному заході Франції, і, здається, почувається там, краще ніж вдома.

Хочу зазначити, Сапераві – це головний інгредієнт одного з найбільш приголомшливих політичних вин, які я коли-небудь зустрічала. Отже, вино Purcari’s Freedom Blend (вино тижня), окрім Саперві, включає 20% Rară Neagră і 15% Bastardo, гибрид, який колись був виведений в Криму. Три сорти винограду покликані представляти відповідно Грузію, Молдову та Україну – усі три країни зазнали агресії з боку росії, яка анексувала відповідно Абхазію та Південну Осетію, Придністров’я та Крим. Вино вперше побачило світ у 2014 році після того, як путін анексував Крим, було створене з урожаю 2011 року на святкуванні 20-річчя незалежності Молдови.

Я куштувала врожаї 2018, 2019 та 2020 років і можу рекомендувати їх усі – особливо тому, що вино обробляється складною, але не надто очевидною витримкою в дубі та продається не набагато дорожче £20 або $20. Прибутки від його продажів, які, на мою думку, могли б виправдано збільшитися за рахунок зростання цін, спрямовані на підтримку українських військових зусиль та на підтримку українських дітей. 

Але вино, яким Purcari пишається найбільше, це історичне Negru de Purcari, суміш сортів Cabernet Sauvignon, Saperavi та Rară Neagră, яке виграло золоту медаль на Всесвітній виставці в Парижі 1878 року. Його було відроджено в 1950-х роках, а в 2010 році, майже в нову еру молдавського вина, компанія випустила білий аналог цього відомого вина під назвою Alb de Purcari, який нагадав мені не що інше, як одне з найкращих білих купажів, виготовлених у Фріулі на північному сході Італії. ​

Але Purcari, що базується в Штефан-Воде на південному сході країни, аж ніяк не єдиний вартий уваги виробник у цьому потенційному раю для виноградної лози. У своїй книзі Гілбі перелічує 27 різних виробників, у тому числі 13 нових, менших, які з’являються, щоб активізувати молдавську винну сцену. З такими іменами як Bad Boys, Ed Knows і Femme Fatale, молдовські виробники, здається, встановлюють правила на експортних ринках більш очевидно, ніж багато хто з їхніх європейських колег.

Я була вражена винами Gitana, виноробні, що розташована в теплішому виноробному регіоні Валул-луй-Траян на південному заході країни. Здається, вони знаходять шлях і до США, і до Великобританії. Тоні Лейтуейт (Tony Laithwaite), власник онлайн-магазину Laithwaite’s Wine, імпортує молдовське вино з 1999 року. Їхній головний постачальник, Chateau Vartely (номінант Wine Travel Awards, – прим. ред), розташований лише за 30 км від українського кордону і, як і Purcari, є тимчасовою домівкою для багатьох із 600 000 українців, які перетнули Молдову на початку війни. Laithwaite’s Wine визнав Chateau Vartely  Winery of the Year у 2022 році.

Тоні Лейтуейт зауважує: «Поїздка до Молдови все ще схожа на те, що я вперше відвідав у 2002 році – подорож у часі: сільська місцевість усе ще середньовічна, коні та вози, повсюди стаї гусей. Але найбільшим сюрпризом зараз є ці футуристичні, сучасні виноробні, які, здається, приземлилися, як космічні кораблі. Їхнє виноробство перескочило з ХІХ на ХХІ століття і пропустило ХХ». 

За матеріалами jancisrobinson.com

Версія цієї статті опублікована Financial Times.

З таким заголовком нещодавно вийшла нова стаття однієї з найвпливовіших винних критиків і великого друга України та нашої редакції Дженсіс Робінсон (Jancis Robinson) MW. То ж пропонуємо познайомитися з авторитетним і цікавим поглядом професіонала в світі вина на молдавське виноробство. Нижче наводимо переклад її статті. Західний сусід України поєднує в собі ХІХ століття на дорогах […]

Це найвищий річний показник за останні 15 років.

Комітет шампанських вин (Le site officiel du Champagne) повідомив, що «на кінець 2022 року загальна кількість проданих пляшок становила 326 мільйонів. Це найвищий річний показник за останні 15 років та зростання на 2% порівняно з 2021 роком, тоді регіон відвантажив 320 мільйонів пляшок шампанського».

Разом з тим у Комітеті заявляють, що цифра на кінець 2022 року, хоч і позитивна, але нижча, ніж очікувалося. Раніше бізнес з виробництва напоїв повідомляв про очікуваний загальний обсяг продажів – 331 мільйон пляшок, виходячи з темпів зростання попиту в останні місяці року. Повідомляється, що «показник на 2022 рік є результатом обмеженої пропозиції, а не зниження попиту на шампанське наприкінці року, оскільки найбільші виробники та найсильніші бренди були змушені обмежувати постачання напередодні Різдва через брак складських запасів. Обмеження на постачання було введено, щоб забезпечити достатню кількість шампанського для святкування Нового року та Дня святого Валентина.

Темпи зростання продажів шампанського у 2022 році були обумовлені експортом, який зріс на 4,3%. Комітет шампанських вин зазначив, що співвідношення експорту та внутрішнього попиту на ринку за останнє десятиліття значно змінилося: частка експорту шампанського зросла з 45% до 57%.

Повідомляється, що урожай 2022 року в Шампані був «чудовим», він на 45% перевищує середній показник за п’ять років, офіційні дані показують подвоєння врожайності порівняно з 2021 роком, коли виноградники постраждали від морозів та плісняви. Комітет Шампані висловив упевненість щодо запасів у майбутньому після «сонячного врожаю 2022 року, який порадував кількістю та якістю».

Джерело: thedrinksbusiness.com
Фото: welab.fr, slate.fr

Це найвищий річний показник за останні 15 років. Комітет шампанських вин (Le site officiel du Champagne) повідомив, що «на кінець 2022 року загальна кількість проданих пляшок становила 326 мільйонів. Це найвищий річний показник за останні 15 років та зростання на 2% порівняно з 2021 роком, тоді регіон відвантажив 320 мільйонів пляшок шампанського». Разом з тим […]

Дослідники з Редингського університету прогнозують, що через глобальне потепління п’ята частина території Великої Британії буде придатна для вирощування Шардоне для тихих вин до 2050 року.

За прикладом Шаблі

У той час як в останні роки багато виноградників по всій Європі страждали від спекотних літніх температур, британські виробники мали зиск від такої погоди. І якщо наразі лише 2% землі у Великій Британії придатні для виробництва Шардоне преміум-класу, протягом наступних трьох десятиліть очікується, що ця цифра зросте до 20-25%.

Оскільки глобальне потепління зміщує кліматичний пояс придатності для виноградарства на північ, Південна Англія вже зараз має клімат, подібний до Шампані, отже, може виробляти ігристе вино в стилі шампанського. Також вчені припускають, що продовження потепління наблизить південну Англію до клімату, подібного до клімату Шаблі, який знаходиться лише приблизно в 140 і 160 км на південь від Еперне та Реймса в Шампані, відповідно. 

Дослідження вчених університету Редінга, опубліковане в OENO One, вивчало, які умови впливають на якість вина в Шаблі, що традиційно був найпівнічнішим виробником високоякісного тихого вина Шардоне на комерційно значущих рівнях, і це робить його очевидним кандидатом на роль аналогічної дорожньої карти для розвитку англійського та валлійського виноградарства Шардоне. Було розглянуто три аспекти, які могли б вплинути на це: середня температура між квітнем і вереснем, середня мінімальна температура у вересні та загальна кількість опадів з червня по вересень.

Висновки дослідників

Алекс Бісс, аспірант, який керував дослідженням, сказав: «У Великій Британії вже виробляють кілька чудових ігристих вин із винограду сорту Шардоне, але виноград, який використовується для ігристих вин, не потребує такого тривалого дозрівання, як для тихих вин. На даний момент у Британії не можна досягти надійного урожаю сорту Шардоне, але зміни клімату, схоже, нададуть такої можливості в недалекому майбутньому. Звичайно, є невідомі. Те, що регіон має відповідний клімат, ще це не означає, що він має правильний сорт землі для вирощування винограду. Але факт залишається фактом: зміна клімату, швидше за все, призведе до подальшого розширення виноградарства у Великій Британії».

Дослідники вважають, що до середини цього століття для виробництва високоякісного Шардоне будуть придатними схід, південний схід і центр Англії, зокрема Ессекс, Кент і острів Уайт, які демонструють ознаки перспективності. Наразі триває дослідження щодо регіонів, які можуть бути ідеальними для вирощування червоних сортів винограду.

Звичайно, причиною такої тенденції є тривожні темпи зростання температур у вегетаційний період, причому до 2100 року очікується підвищення глобальної температури на 2-3 °C, навіть за умов кліматичної політики щодо обмеження викидів.

«Ми не радіємо глобальному потеплінню, яке вже спричиняє серйозні проблеми для виробництва продуктів харчування, громадського здоров’я тощо. Скоріше це те, за чим ми повинні стежити та реагувати, змінюючи те, що ми вирощуємо та де. Безпосереднім наслідком наших висновків є те, що британські виноградарі, які вирощують нові лози у зазначених вище областях, повинні розглянути можливість висаджувати клони Шардоне подвійного призначення, придатні як для виробництва ігристого, так і для виробництва тихих вин», – підсумував Бісс.

Хоча британські виробники зараз можуть тішитися теплу, все ще існує велика стурбованість щодо того, що зміни клімату означають для довгострокової життєздатності виноградарства у цій країні. Адже спекотне літо – це одне, але непередбачувана зима може виявитися справжньою проблемою.

Окрім невизначеності, пов’язаної зі сценаріями викидів і кліматичними прогнозами, додаткові питання виникають через узагальнення та неточності у старовинній моделі Шаблі, ступінь, до якого модель можна застосувати до Великої Британії, вплив типу ґрунту на якість тихих вин Шардоне та як зміни клімату вплинуть на випадки заморозків, інтенсивні невеликі погодні явища та передачу грибкових і вірусних захворювань, жодне з яких тут не моделюється.

За матеріалами thedrinksbusiness.com

Дослідники з Редингського університету прогнозують, що через глобальне потепління п’ята частина території Великої Британії буде придатна для вирощування Шардоне для тихих вин до 2050 року. За прикладом Шаблі У той час як в останні роки багато виноградників по всій Європі страждали від спекотних літніх температур, британські виробники мали зиск від такої погоди. І якщо наразі […]

Лондонська винна біржа Liv-ex опублікувала список Power 100 найсильніших брендів і виробників вишуканих вин за період з 1 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року. Вперше в історії жодне вино Бордо не потрапило в топ-10. Цього року їх повністю витіснили Бургундія та Шампань.

Liv-ex Power 100, створений спільно з The Drinks Business Magazine, демонструє ефективність винних брендів, що продаються на Liv-ex. Power 100 — це миттєвий знімок ландшафту вторинного ринку, який постійно змінюється. Список включає лише бренди, які мають на ринку щонайменше три вина або урожай загальною вартістю не менше 10 000 фунтів стерлінгів (11 500 євро). Ключовими факторами є середні ціни та зростання/падіння; обсяг торгів за вартістю та обсягом на Liv-ex, а також кількість вин, що продаються.

Бургундія є найсильнішим регіоном у секторі вишуканих вин. 39 зі 100 брендів походять із цього регіону, що на шість більше, ніж у попередньому році. Далі йде Бордо з 25 брендами – на п’ять менше, ніж минулого року. Італія представлена 12 брендами і посідає третє місце в Power 100, випереджаючи Шампань, яка представляє дев’ять брендів. 

Як і минулого року, Domaine Leroy займає перше місце в загальному рейтингу. За ним йдуть Arnoux-Lachaux, який піднявся з 62-го на друге місце, Leflaive, Armand Rousseau та Prieuré Roch. Три бренди шампанського увійшли до топ-10, разом з Dom Pérignon (6), Roederer (7) і Krug (10). Romanée Conti займає 8 місце. 

Бордоські еліти Château Lafite Rothschild, Château Mouton Rothschild, Pétrus, Château Margaux випали з топ-10, як і італійська Sassicaia. Egon Müller опускається з 84 місця на 110. 

Основні висновки у звіті Liv-ex:

• Бургундія лідирує в цьогорічному рейтингу Power 100, що відображається в постійному розширенні торгівлі винами та зростанні цін.
• Продовжила сходити зірка Шампані, а якість і вартість були ключовими рушійними силами.
• Вперше в історії в десятці найкращих брендів  немає Бордо.
• Цінові показники Бордо були затьмарені Бургундією та Шампанським, але First Growth зберіг свої позиції з точки зору вартості торгів.
• Сплеск популярності італійських вин трохи зменшився, але Тіньянелло продемонстрував гарні результати.
• Усі бренди в топ-100 зросли в ціні в умовах бурхливої ​​торгівлі.

Загалом за відповідний період на Liv-ex продавалося близько 12 300 різних вин, згрупованих у майже 1700 брендів. (SW).

За матеріалами: www.liv-ex.com

Лондонська винна біржа Liv-ex опублікувала список Power 100 найсильніших брендів і виробників вишуканих вин за період з 1 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року. Вперше в історії жодне вино Бордо не потрапило в топ-10. Цього року їх повністю витіснили Бургундія та Шампань. Liv-ex Power 100, створений спільно з The Drinks Business Magazine, демонструє […]

Згідно з даними Wine-Searcher кількість пошукових запитів щодо білих вин зростає, тоді як пошуки червоних вин падають, хоча загалом вони більші.

Можливо, хоча скоро зима, люди, які шукають вино все ще думають про літо. Цього року ще не відбувся сезонний перехід від більш літніх білих і розе до більш важких червоних, що зігрівають взимку.

Аналіз глобальних пошукових запитів за жовтень показує, що біле вино збільшило свою частку пошуків на 11 відсотків порівняно з тим же періодом минулого року, пошуки ігристого також зросли на 11 відсотків, а пошуки рожевого вина зросли на 4 відсотки. Для порівняння, частка червоного вина впала на 3 відсотки. Наразі червоне вино становить 71 відсоток усіх пошукових запитів – порівняно з 73,4 відсотка минулого року – а біле – 15,9 відсотка, порівняно з 14,3 відсотка у жовтні 2021 року.

Найбільше програв у всьому цьому мерло – частка пошукових запитів у всьому світі впала на 43 відсотки, хоча останні кілька років вона зростала. Частка каберне совіньйон впала на 2 відсотки, тоді як піно нуар продовжує зростати в популярності зі збільшенням частки пошуку на 4 відсотки. Сіра і зінфандель  також спостерігали помірне зростання приблизно на 1 відсоток.

Серед білих лідером пошуку було шардоне, зі стрибком у глобальних показниках на 18 відсотків порівняно з жовтнем минулого року. Частка совиньон блан зросла на 5%, тоді як рислінгу впала на 2%.

Однак дані про середню ціну кліків показують дещо іншу картину. Це вимірює ціну вин, за якими користувачі Wine-Searcher переходять до торговця, вказуючи на намір купити. Це корисний інструмент для вимірювання рівня цін, який цікавить потенційних споживачів.

Це знову погана новина для мерло – середня глобальна ціна кліку впала на 77 відсотків порівняно з минулим роком. Навіть піно нуар, улюблений сорт критиків, спостерігав падіння ціни за кліки на 6 відсотків порівняно з минулим роком, хоча це може бути невеликим небажанням споживачів клацати на шалено дорогі вина Бургундії.

Інші червоні виявилися у кращій ситуації: середня ціна за клік каберне зросла на 5 відсотків порівняно з минулим роком, тоді як сіра та зінфандель подорожчали на 9 відсотків кожен.

Для білих це майже зворотна історія пошуку. Ціни на шардоне впали на 7 відсотків, тоді як на совіньйон блан подорожчали на 15 відсотків, а на рислінг – на 8 відсотків. Проте розе спіткав успіх – середня ціна кліку зросла на 23 відсотки; це багато людей, які торгують.

Перенесення уваги на США, найбільший у світі винний ринок, демонструє схожу картину. Загалом частка пошуку червоного вина впала на 2 відсотки, тоді як білого виросла на 8 відсотків, ігристого на 5 відсотків і рожевого на здорових 15 відсотків. Мерло знову став найбільшим програшем, частка пошуку впала на 24 відсотки, а каберне – на 5 відсотків. Єдиним великим червоним сортом, який зафіксував збільшення частки пошуку за місяць, був Зінфандель, який зріс на 2 відсотки.

Слідкуємо, як буде змінюватися попит з настанням зимових холодів.

За матеріалами www.wine-searcher.com

Згідно з даними Wine-Searcher кількість пошукових запитів щодо білих вин зростає, тоді як пошуки червоних вин падають, хоча загалом вони більші. Можливо, хоча скоро зима, люди, які шукають вино все ще думають про літо. Цього року ще не відбувся сезонний перехід від більш літніх білих і розе до більш важких червоних, що зігрівають взимку. Аналіз […]

Після дворічної перерви, спричиненої глобальною пандемією, Міжнародна організація винограду та вина (OIV) на минулому тижні провела свій 43-й щорічний конгрес в Енсенаді, Нижня Каліфорнія, Мексика. Конгрес – ключова подія в календарі виноробної індустрії. Ця подія об’єднує всі зацікавлені сторони, включаючи виробників, науковців, постачальників послуг і законодавців. Тут обговорюють найактуальніші проблеми, з якими стикається винний світ у сьогоденні та майбутньому. 

Проблеми галузі

Виступаючи на вступній лекції заходу, Пау Рока, генеральний директор OIV, перш ніж представити ключові цифри року, зробив огляд поточного стану справ у винному секторі. Той факт, що двома основними темами заходу є стійкість до зміни клімату та управління водними ресурсами, відображає головний виклик галузі: тиск на виноградарство, спричинений екстремальними погодними явищами. Проте сектор мав не менш серйозні труднощі на матеріально-технічному та економічному фронтах.

Промисловість, яка все ще має справу з перебоями в ланцюжку постачання та дистрибуції, спричиненими Covid-19, тепер стикається зі зростанням витрат виробництва та постійною нестачею сировини. Обидві проблеми загострюються енергетичною кризою, спричиненою вторгненням Росії в Україну. Інфляція й надалі створюватиме серйозний тиск на виробників, особливо тому, що це обмежуватиме витрати споживачів на товари не першої необхідності.

Проте Рока підкреслив, що операційні, логістичні та економічні проблеми, з якими сьогодні стикається виноробна промисловість, далеко не безпрецедентні. наприклад, події ХХ століття, коли глибокі економічні та геополітичні зміни поставили галузь під загрозу. Отже, насправді безпрецедентні та довгострокові труднощі мають екологічний характер.

За словами Рока, сильна посуха цього року стала тривожним сигналом. «Зміна клімату реальна і, поза всяким сумнівом, є однією з найважливіших проблем нашого сектору, – сказав він. – Погодні аномалії стали новою нормою, і ми, мабуть, повинні визнати їх регулярність, а не розглядати їх як надзвичайні ситуації».

Урожай 2022

Навіть якщо більшість виноробних країн зафіксували сильну посуху, очікується, що світове виробництво вина залишається стабільним у 2022 році на рівні близько 260 млн. гл, що на 1% менше, ніж у 2021 році. Це означає, що 2022 рік стане четвертим роком поспіль, коли світове виробництво трохи нижче середнього.

У Європейському Союзі врожайність була вищою, ніж спочатку очікувалося, завдяки опадам безпосередньо перед збором врожаю. Проте ці результати мають різне значення для ключових європейських країн.

Франція оговтується після катастрофічного врожаю 2021 року з прогнозованим виробництвом 44,2 млн. гл, що на 17% більше, ніж у 2021 році. Тим часом в Іспанії (-6%) і Греції (-29%) спостерігалося значне зниження виробництва через серйозну посуху майже в усіх регіонах країни. Німеччина також опублікувала позитивні показники з 8,9 млн гл, збільшення на 2%. А Італія залишається провідним у світі виробником вина з точки зору обсягу з 50,3 млн. гл відповідно до врожаю 2021 року.

З іншого боку Атлантики США зафіксували зниження на 4% при оціночному виробництві в 23,1 млн. гл. Це також було результатом надзвичайно сухої погоди.

Виробництво вина в Південній півкулі було на 7% нижче рекордного 2021 року, але відповідає середньому показнику за попередні п’ять років. Чилі була найбільшим виробником на південь від екватора з обсягами 12,4 млн гл. Цей показник на 7% нижчий від винятково високого минулорічного виробництва, але все ж на 7% вищий за середній п’ятирічний показник по країні.

Слідом за Чилі йде Австралія, яка зафіксувала значне зниження порівняно з минулим роком, знизившись на 18% до 12,1 млн. гл. Завдяки сприятливим кліматичним умовам Нова Зеландія виявилася позитивним викидом, зафіксувавши найбільше виробництво за всю історію – 3,8 млн гл, що на 44% більше, ніж у 2021 році.

Захист легітимності вина

Розглядаючи еволюцію площі виноградної лози, виявляється постійне її зменшення. Ця тенденція зумовлена ​​суворими обмеженнями на нові насадження в ЄС і уповільненням розширення площ під виноградники у Китаї. Останнє можна розглядати і як коригування після періоду експоненціального зростання, і як відповідь на зміни попиту.

Дійсно, споживчі тенденції в Китаї також вплинули на світові рівні споживання вина, каталізуючи постійну негативну тенденцію з 2017 року. Після послаблення обмежень, пов’язаних із COVID-19, більшість країн повернулися до рівня до пандемії, підтримавши зростання споживання на 1% у 2021. З іншого боку, Китай продовжує скорочувати споживання: у 2021 році спожито вина на колосальні 9 млн. гл менше вина на рік, ніж десять років тому.

На думку як Пау Рока, так і Луїджі Мойо, президента OIV, загальна негативна тенденція є продуктом як тенденцій оздоровлення, так і посилення заборонних лобі. «Ми повинні бути наполегливими, відрізняючи вино від інших алкогольних напоїв, – сказав Мойо. – Вино є унікальним завдяки тому, як воно виробляється, як воно нерозривно пов’язане з їжею».

Рока заявив: «Те, що піддається сумніву, – це легітимність самого вина. Це тоді, коли легітимність вина – культурна, економічна, гастрономічна, соціальна – з нашої точки зору безсумнівна».

Нові способи просування вперед

Незважаючи на виклики на багатьох фронтах, Пау Рока не втрачає прагматичного оптимізму: «Проблеми, спричинені цим ланцюгом негативних подій, можна і слід розглядати як можливість для сектору сформувати, застосувати та перевірити альтернативні операційні моделі – і розробити нові способи просування вперед».

Рока згадав «біорізноманіття» винного сектору як природне джерело адаптивності та стійкості. Нові форми управління та консолідований перехід до гібридних моделей, де цифрові ресурси відіграють центральну роль, будуть, на його думку, основоположними для пом’якшення, якщо не вирішення, багатьох наявних проблем. Рока також підкреслив важливість винного туризму не лише як ключового каналу економічної стійкості, але й як важливого освітнього інструменту, за допомогою якого споживачі можуть залучитися до складного та захоплюючого світу вина.

За матеріалами www.decanter.com,  OIV

Після дворічної перерви, спричиненої глобальною пандемією, Міжнародна організація винограду та вина (OIV) на минулому тижні провела свій 43-й щорічний конгрес в Енсенаді, Нижня Каліфорнія, Мексика. Конгрес – ключова подія в календарі виноробної індустрії. Ця подія об’єднує всі зацікавлені сторони, включаючи виробників, науковців, постачальників послуг і законодавців. Тут обговорюють найактуальніші проблеми, з якими стикається винний світ […]

Алкогігант з виробництва напоїв Pernod Ricard повідомив про рекордний зріст продажів у 2022 фінансовому році. 

Органічне зростання, що розраховується після виключення впливу коливань обмінних курсів, а також враховуючи особливості бухгалтерського обліку становило 17% і вперше за цей період перевищило позначку в 10 мільярдів євро завдяки «потужному, збалансованому та диверсифікованому зростанню».

Таке зростання було найшвидшим за останні 30 років, завдяки чому чистий обсяг продажів компанії склав 10,7 млрд євро, а прибуток також встановив рекорд у 3 млрд євро, йдеться в останньому фінансовому звіті.

Продажі в усіх регіонах зросли у двократному розмірі:

• Америка: +12%, дуже потужне зростання в Північній Америці та дуже динамічне зростання в Латинській Америці;
• відмічається значне зростання у Travel Retail;
• Азія та території крім Америки/Європи: +19%, відмінне зростання разом з Індією, Туреччиною, Китаєм і країнами Африки на південь від Сахари. Дуже високі результати в Кореї та Японії;
• Європа: +19%, відмінне зростання в Європі, разом з Іспанією, Німеччиною, Польщею, Великою Британією та з дуже сильним зростанням у Travel Retail.

Усі категорії міцних алкогольних напоїв показали потужне двозначне зростання:

• Стратегічні міжнародні бренди: +18%, зростання в усіх регіонах на чолі з Jameson, Chivas Regal, Ballantine’s, Absolut і Martell.
• Стратегічні місцеві бренди: +18%, дуже значне зростання, головним чином завдяки індійським віскі Seagram, Kahlua, Olmeca та Seagram’s Gin.
• Спеціальні бренди: +24%, продовження дуже швидкого розвитку під керівництвом американських брендів віскі, джину та агави. Спеціальні бренди подвоюють свою вагу в продажах порівняно з 2019 фінансовим роком.
• Стратегічні вина: -4%, зокрема через нижчий урожай у Новій Зеландії.

«Цей фінансовий рік був рекордним у багатьох відношеннях. Наші продажі подолали символічний рубіж у 10 мільярдів євро з нашим найшвидшим темпом зростання за понад 30 років, забезпечивши рекордний прибуток у 3 мільярди євро від повторюваних операцій при рекордній операційній маржі 28,3%», ­– коментує Александр Рікар (Alexandre Ricard), голова правління та CEO Pernod Ricard.

Фото: https://luxus-plus.com/

Алкогігант з виробництва напоїв Pernod Ricard повідомив про рекордний зріст продажів у 2022 фінансовому році.  Органічне зростання, що розраховується після виключення впливу коливань обмінних курсів, а також враховуючи особливості бухгалтерського обліку становило 17% і вперше за цей період перевищило позначку в 10 мільярдів євро завдяки «потужному, збалансованому та диверсифікованому зростанню». Таке зростання було найшвидшим за […]

З відновленням торгівлі у 2021 році зросло споживання вина, хоча тенденції споживання досить відрізняються між різними регіонами.

Згідно з даними, опублікованими міжнародною виноробною організацією OIV, світове споживання вина в 2021 році оцінюється в 236 млн гл, що на 0,7% більше, ніж у 2020 році. Це є невеликим зростанням порівняно з тенденцію до зменшення, яка характеризувала галузь з 2018 року, хоча обсяги залишаються меншими до показника в 260 млн гл, який було зафіксовано до пандемії 2019 року.

Обсяги споживання вина в ЄС зменшились

За оцінкою OIV, на ЄС припадає 48% світового споживання, що складає 114 млн гл. Ця цифра на 3% перевищує рівень, оцінений у 2020 році, охопленому пандемією, коли було зафіксовано споживання 110,5 млн гл, що є одним з найнижчих обсягів, зареєстрованих за всю історію спостережень. Однак частка ЄС у світовому споживанні вина з 2000 року значно зменшилася, її оцінили в 59%.

«Це сукупний ефект підйому нових ринків у світі та загального скорочення споживання вина в традиційних виноробних країнах ЄС, які сьогодні загалом споживають приблизно на 20 млн гл менше, ніж у 2000 році (-15%)», – зазначають експерти OIV. У межах ЄС найбільшим споживачем є Франція (і другим за розміром у світі після США) із близько 25,2 млн. гл споживання у 2021 році.

Оскільки ринок багато в чому покладається на канал HoReCa, у 2021 році обсяги виросли на 8,6% порівняно з 2020 роком. Цікаво також, що у 2019 році обсяги також виросли на 2% порівняно з допандемічним рівнем.

Італія – другий за розміром ринок в ЄС і третій на світовому рівні. У 2021 році показник споживання вина у цій країні склав 24,2 млн гл, що відповідає рівню 2020 року. Це найвищий рівень споживання вина, зафіксований в Італії після глобальної фінансової кризи 2008 року.

Зберігаючи позицію 3-го за обсягом споживача в ЄС (і 4-го на світовому рівні), Німеччина зафіксувала рівень 19,8 млн. гл у 2021 році (на 0,2% менше, ніж у 2020-му).

Іспанія також збільшила обсяг споживання вина в 2021 році, досягнувши 10,5 млн гл (на 9,9% більше, ніж у 2020-му), що відповідає середньому рівню до пандемії.

Аналогічна ситуація склалася і в таких країнах, як Румунія (4,0 млн гл, +4,6%), Нідерланди (3,8 млн гл, +3,4%), Австрія (2,4 млн гл, +2,3%) і Чехія (2,3 млн гл, +11,9%), які продемонстрували зростання у рівнях споживання вина у 2021 році.

Однак зниження порівняно з 2020 роком та порівняно з п’ятирічним середнім показником спостерігалося в Португалії (4,6 млн гл, -0,6% у 2020 році), Бельгії (2,5 млн гл, -4,1%), Греції (2,2 млн гл, -0,4%) та Швеції (2,1 млн гл, -0,3%).

На відміну від багатьох інших країн Велика Британія виявилася стійким ринком вина. Обсяг споживання вина у 2021 році оцінюється в 13,4 млн гл (на 3,4% більше, ніж у середньому за останні п’ять років).

Очікується, що в 2021 році споживання вина в Китаї складе приблизно 10,5 млн гл, демонструючи зниження на 15% у порівнянні з 2020 роком. Хоча це рання оцінка, вона відповідає очікуваній тенденції до зниження, яка спостерігається в галузі з 2018 року.

Джерело: app.vinex.market

З відновленням торгівлі у 2021 році зросло споживання вина, хоча тенденції споживання досить відрізняються між різними регіонами.

Через складні погодні умови навесні 2021 року урожай у Бордо був на 20% нижче середнього за 10 років.

На тлі дуже сонячної погоди в березні бруньки розпустилися раніше, ніж зазвичай. А на початку квітня регіон вразили сильні морози, і багато молодих бруньок були знищені.

Через це, за даними регіонального промислового органу, урожай Бордо 2021 року знизився до 3,77 гектолітрів. Це означає, що виробники матимуть лише 503 мільйони пляшок урожаю 2021 року, що значно нижче середнього.

Найбільшого зменшення обсягів в порівнянні з попереднім роком зазнали солодкі білі вина регіону, включаючи сотерн: ця категорія скоротилася на 51%.

Проте кліматичні умови були ідеальними для сприяння росту грибка Botrytis cinerea, і виробники повідомляли про високий рівень кислотності та концентрації, тому, хоч вина буде менше, та якість має бути високою.

Збір червоного винограду розпочався наприкінці вересня, що значно пізніше, ніж в останні роки. Проте Бордо «купався» у сонячних променях найбільш теплого жовтня з 1991 року, що дозволило Каберне Совіньйон та Каберне Фран досягти повної стиглості в ідеальних умовах.

В Медоку урожай зменшився лише на 6% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, і з обсягом у 565 000 гл склав 15% від загального виробництва. Проте ситуація була гіршою для червоного вина з Правобережжя, оскільки сукупна врожайність Сент-Емільйону, Померолю і Фронсаку впала на 21% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Виробники в Грейвсі повідомили про зниження виробництва на 25% порівняно з 2020 роком.

Виробництво Bordeaux і Bordeaux Supérieur впало на 15% до 1,65 млн гл, що становить 55% виробництва, тоді як Côtes de Bordeaux скоротилося на 14% до 480 000 гл.

Виробництво сухого білого вина скоротилося на 15%, але розе зменшилося лише на 3%, а Crémant de Bordeaux зросло на 1% порівняно з 2020 роком.

Професор Лоуренс Джені (Laurence Geny) та професор Аксель Маршаль (Axel Marchal) з дослідницького відділу енології  Institut des Sciences de la Vigne et du Vin de l’Université de Bordeaux подали стислий звіт про урожай 2021 року: «Виняткові сухі білі, рідкісні, але чудові солодкі вина та стабільної якості червоні».

За матеріалами: decanter.com

Через складні погодні умови навесні 2021 року урожай у Бордо був на 20% нижче середнього за 10 років.