30 листопада у Києві відбулася камерна, але, на погляд Drinks+, дуже знакова для усієї країни подія – презентація нового гастрономічно‑культурного проєкту.  Музей історії міста Києва, Slow Food Київ та ресторан «Глек» зібрали усіх зацікавлених на бранч «На фестини до Києва» (To the festivities in Kyiv). Логічно, що перший захід проєкту пройшов в атмосферному просторі улюбленого багатьма київського ресторану «Глек», де історія, культура та сучасна українська кухня зустрічаються в одному смаковому діалозі.

---

 

Проєкт має на меті повернути Києву, та й Україні в цілому, «смакову пам’ять» та показати місто як центр гастрономічної культури. Учасники першого бранчу змогли здійснити подорож у минуле –  від княжої доби до ХХ століття – і відчути, як давні рецепти оживають у сучасних інтерпретаціях.

Програма включала історії про їжу Києва, дегустації зернових різних епох, частування та презентації історичних страв у авторському виконанні шеф-кухаря «Глека».

Команда Музею окупації Києва розповіла про смаки княжої доби, частування козацьких старшин, етикет XIX століття, гастрономічні трансформації ХХ століття, сучасну українську кухню та її історичні корені.

Гості мали змогу скуштувати чотири види хліба, кашу з амаранту та амарантові чаї, варення з соснових шишок, медові напої ТМ «Сікера» та сирні подарунки від партнерів проєкту.

Окремим акцентом події стала презентація каталогу «На фестини до Києва – смачна подорож крізь віки», що обіцяв – і здійснив яскраву смакову мандрівку. Проєкт складається з двох частин: безпосередньо знайомство з виданням – репрезентація культури споживання їжі у Києві крізь століття та серії гастроперформансів, де історичні рецепти оживають у сучасних інтерпретаціях.

Організатори наголошують: гастрономічна культура –  це пласт живої історії, що об’єднує покоління, несе пам’ять, символи та цінності, які передаються через рецепти й традиції.

Проєкт створює нову платформу для:

• вивчення гастрономічної спадщини Києва,
• популяризації сучасної української кухні,
• співпраці між рестораторами, виробниками та культурними інституціями.

У рамках «На фестини до Києва» заплановано серію гастроперформансів, презентацій, досліджень та колаборацій із ресторанами, що відкриті до роботи з українською тематикою.

Медігрупа Drinks+ приєдналася до проєкту в якості інформаційного партнера – і запрошує долучатися виробників якісних вин та традиційних українських напоїв. Тож очікуйте – далі буде.

---

---

Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook
• Instagram
• LinkedIn

30 листопада у Києві відбулася камерна, але, на погляд Drinks+, дуже знакова для усієї країни подія – презентація нового гастрономічно‑культурного проєкту.  Музей історії міста Києва, Slow Food Київ та ресторан «Глек» зібрали усіх зацікавлених на бранч «На фестини до Києва» (To the festivities in Kyiv). Логічно, що перший захід проєкту пройшов в атмосферному просторі улюбленого […]

Відомо, що срібло – так само, як і золото – не має власного магнітного моменту. Але не так давно група вчених зробили відкриття – і хімічним шляхом додали атомам коштовних металів магнітні властивості. Це був історичний момент у вивченні магнетизму.

Не менш вагомий переворот світосприйняття стався днями в регіоні, який історично носить назву Срібна Земля. Це ім’я насправді не має жодного відношення до покладів срібла. Але нещодавно Срібна Земля продемонструвала яскраві магнетичні властивості. І теж, як в історії із сріблом, – завдяки втручанню людської волі та мети – попри усі закони природи чи соціуму. В даному разі – попри військові дії на наших територіях, що відлякують більшість розсудливих європейців від подорожей в наші краї. Попри те, що цей виноробний регіон лише оговтується і робить перші кроки відновлення колишньої слави. Всупереч бізнес логіці, за якою могли б ставати центром притяжіння більш заможні осередки розвинутих виноробних країн Центральної Європи.

І все ж,  14 листопада цього року організатори Всеукраїнського форуму «Інтеграційні процеси в галузі виноробства: сучасні інструменти» (All-Ukrainian Forum “Integration Processes in the Winemaking Industry: Modern Tools”) зібрали у Мукачеві понад 150 учасників, значна частина з яких – зарубіжні гості з таких країн, як Австрія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Польща, Іспанія тощо.

Що ж надало Срібній Землі сакраментального магнетизму?

---

Портрет на тлі природних див

Мабуть, перш за все, – магнітом прислужилося неймовірне місце. І його genius loci – про що трошки далі.

З математичної точки зору, Закарпаття – географічний центр Європи, хоча за розміром є одним із найменших регіонів України. Втім, цей край – оаза туристичних принад, визначних пам’яток та природних див: озеро Синевир («Морське око Карпат»), захоплюючий каскадний водоспад Шипіт (одне із семи природних див країни), Долина Нарцисів, термальні джерела, приголомшливі замки та унікальні архітектурні твори. І, звичайно, принада краю – закарпатське вино, що глибоко вкорінене в місцевих традиціях. Тут говорять: «Виноград – частина нашої душі». Протягом багатьох століть  шляхетні родини – від господарів і купців до юристів та лікарів – традиційно володіли виноградниками, що вважалися символом достатку й честі. І ніщо так не піднімало статус господаря – яким би фахом той не володів, – як вміння майстерно виготовляти якісне вино.

Сьогодні місцеві винороби та виноградарі об’єднані в асоціації, одна з яких носить романтичну назву «Вина Срібної Землі» та цілком приземлено та реалістично працює над реєстрацією відповідного географічного об’єднання.  Саме Wines of the Silver Land стали номінантом  міжнародної премії Wine Travel Awards (WTA) 2024–2025 та вибороли серед провідних регіонів світу почесний статус  Drinks+ Editor’s Choice в номінації Region of the Year.

Цей унікальний терруар здатен похвалитися дуже давньою історією, але сьогодні він формує абсолютно нову ідентичність. Головною метою цієї нової організації є створення портрета виноробного регіону – визначення стилів вина, описів і, зрештою, іміджу території. Олександр Гарновдій, голова «Асоціації виноградарів, виноробів та дистиляторів Закарпаття», який опікується цими процесами, став рушійною силою форуму в Мукачеві. Співорганізаторами виступали науковці Одеського національного технологічного університету (ОНТУ)  за підтримки експертів ФАО, які представили результати проєкту зі створення ланцюжків доданої вартості у виноградарстві та виноробстві.

Зрозуміло, тематика винного форуму прислужилася другою складовою сили магнетизму Срібної Землі. 

Центробіжні сили і розбіжності реалій

У Мукачеве з’їхалися представники виноробних організацій Центральної Європи, адже імідж, або портрет цієї території має багато спільних рис з багатьма сусідніми країнами. Винороби Закарпаття та усього ближнього та й не надто ближнього закордоння мають схожу історію, технології, спільну сортову базу. Це не дивно, адже тут пролягала колись єдина римська провінція Паннонія, що охоплювала землі сучасної Західної України, Угорщини, Східної Австрії, частини Хорватії, Сербії, Словенії, Словаччини, частину Боснії і Герцеговини. Протягом двох тисяч років, як би не мінялися назви держав та устрої, тут складалася спільнота із близькими традиціями, святами, ритуалами, виноробними процесами, сортами винограду, схожими за смаками та ароматами винами  тощо.

Приміром, відомий виноробний Середняньский регіон,  що простягнувся від Бобовища до Собранців, включає господарства угорців, словаків, українців, що робили вино ще 500 років тому, живучи буквально в 2 км одне від одного.

Тож ідея зустрітися в Мукачеві як на майданчику для спілкування на спільні теми, зацікавила усіх.  А задля інтеграційних процесів з сусідніми виноробними країнами «Вина Срібної Землі» розробили низку спільних проєктів з розбудови та просування  Середнянсько-Собранського винного регіону, частиною якого колись була і Україна, і Чехія, і Словаччина. Зокрема, пропонується співпраця між виноробами населених пунктів Середнє (Україна) – Собранці (Словаччина), із залученням партнерів з Угорщини, для відновлення старовинних сортів винограду та традиційних технологій виробництва вина, що є важливою частиною культурної спадщини Карпат і всієї Європи.

Демографічна статистика теж голосує за інтеграцію: приміром, 30% виноробів Срібної Землі – це етнічні угорці, з якими пов’язана поява багатьох сортів винограда в Закарпатті, серед них і Кекфранкош (Блауфранкіш)  – живий символ закарпатського виноробства, і  Чорна Ворона (Csoka Szollo) – втрачений сорт, який залишився у пам’яті як частина винної спадщини краю і який можна було б спільними зусиллями відновити. Саме такі локальні, але стабільні проєкти здатні сприяти більш глобальній інтеграції. 

Вони, ці невеличкі спільні проєкти, – як нитки для прив’язки одних виноробних спільнот до інших, об’єднання терруарів, а зрештою, –  і країн, з якими нам поруч жити.

Закарпаття завжди було «винним мостом» між Центральною та Східною Європою. І, як показав форум в Мукачеві, цей регіон готовий і надалі послужитися такій актуальній меті, як об’єднання інтересів виноробів і виноградарів України та сусідніх держав.

Втім, щоб цей рух мав динаміку, на часі й самій Україні запустити центробіжні процеси. Drinks+ давно пропагує цю ідею, тож нам було особливо приємно побачити однодумців серед очільників «Вин Срібної Землі». Олександр Гарновдій в коментарі нашому оглядачу висловлює спільну думку своєї громади: «Україна наразі потребує об’єднання не для формалізації, а для спільного бачення розвитку, де панують такі важелі, як: професіоналізм, наукова база у роботі, преференція історичного бачення і національної ідентифікації. Це дало  б можливість єдиною силою працювати над законопроєктами, формуванням і корегуванням правової бази, конкурувати з великими виробниками, що лобіюють інтереси великого винного бізнесу в робочих групах в профільному міністерстві, разом формувати наукову базу. Зрештою, це дало би змогу українським малим виноробам єдиним організмом рухатися у векторі розвитку Центральної Європи. На жаль, здатність об’єднати малих виноробів країни під загальним зонтиком сьогодні не демонструє жодне з існуючих об’єднань.  Головам цих спілок необхідно перерости власні амбіції, щоб мислити масштабніше, але з позицій національних інтересів».

Заради справедливості скажемо, що сьогодні значна частина існуючих в країні професіональних об’єднань докладає вагомих зусиль для розвитку галузі та просування на ринках – як внутрішньому України, так і міжнародному.  Саме про досягнення останніх років у колаборації з ГС «Укрсадвинпром» йшлося у виступі на форумі пана Рікардо Ф.Нуньєса, інвестора і власника групи компаній Vinos de La Luz. Завдяки спільній роботі цих авторитетних операторів українського ринку вдалося провести цілу низку важливих акцій з просування у світі українського вина в цілому, і флагманського сорту Одеський Чорний зокрема та заради повернення України в лави OIV.

Спробою вивести на ринок сучасне альтернативне об’єднання стала презентація під час форуму в Мукачеві Наталією Бурлаченко, амбасадора Vinos de La Luz та заступниці з міжнародних питань голови ГС «Укрсадвинпром» нової асоціації під назвою UVWA (Ukrainian Vine and Wine Association). Також було підписано спільну заяву «Про консолідацію галузі та захист інтересів малих виробників» та угоду про наміри створити Всеукраїнську громадську спілку приватних виноградарів та виноробів України.

Тема євроінтеграції спрацювала відчутним магнітом форуму в Мукачеві – і лейтмотивом виступу  пана Luis Amaya Ortiz, заступника голови офісу ФАО в Україні, який зазначив: “Запровадження виноградарського реєстру є однією з перших передумов приєднання України до ЄС, але не тільки – це є і одним з важелів саморегулювання галузі у відповідності до європейських вимог. Ми будемо мати честь передати наші здобутки щодо виноградарського реєстру уряду України – Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства в 2026-27 роках, а також буде запроваджено виплатну агенцію. Це стане важливим інструментом для післявоєнного відновлення України”.  

Говорячи про подію в Мукачеві, не можна оминути значний внесок науковців ОНТУ у розвиток виноробства цього краю та його адоптації до європейського ринку. Деякі аспекти докладно висвітлили доповіді Оксани Ткаченко, доктора технічних наук, професора, завідувачки кафедри технології вина та сенсорного аналізу  «Сучасні напрями наукових досліджень у винному секторі та потенціал ОНТУ щодо інтеграції в світову наукову спільноту» та Ганни Саркісян, доктора економічних наук, професора кафедри технології вина та сенсорного аналізу кафедри туристичного бізнесу та рекреації «Вино як мова культури. Синергія науки, традицій і туризму: результати діяльності науковців ОНТУ у розвитку виноробства та еногастрономічного туризму України».

З метою систематизації знань, розвитку інновацій та збереження унікальної спадщини українських терруарів форум ініціював створення Науково-дослідного центру виноградарства та виноробства України  на базі ОНТУ та Ужгородського національного університету – як спільного інституту, що поєднає науку, практику та виробництво.

 

WineLore. Для фахівців та вайнловерів

Ще однією привабливою для гостей темою форуму виявилася довгоочікувана і вже анансована на drinks.ua програмна розробка факультету інформаційних технологій Ужгородського університету під егідою професора Олександра Міца – вебплатформа для дегустаційних конкурсів WineLore. Це досить складна, але потенційна програма, яка на першому етапі  має стати українським аналогом системи оцінки вин на кшталт  Gustos.life (Молдова). І не лише. Надалі українська інноваційна платформа для винної індустрії  матиме додаткові сервіси. Приміром,  стане тестером для дегустаторів-стажерів. Або надаватиме інтерактивну мапу для енотуристів. Або підкаже користувачу базу специфічних даних, зокрема про нагороди тієї чи іншої виноробні.  Вперше WineLore буде протестована під час конкурсу в рамках фестивалю «Червене вино». Чекаємо!

Меморандуми – мости єднання

14 листопада цього року в Мукачеві справді стало знаковим днем. І не лише через насиченість форуму подіями. А, перш за все, дякуючи результатам. І, мабуть, найголовнішим з них варто назвати підписання «Меморандуму про наміри щодо розвитку співпраці у сфері виноробства країн Центральної та Східної Європи».

Сторонами цього меморандуму є представники цих країн – асоціації виноградарів і виноробів, профільні інститути, навчальні заклади, а також органи державного управління у сфері аграрної політики, культури, туризму, економічного розвитку. А серед основних напрямків запланованих дій – такі важливі кроки, як:

1. створення Карпатсько-Дунайської платформи виноробства;
2. розробка «Маніфесту якості вина Центральної та Східної Європи», що міститиме принципи, стандарти, критерії оцінювання та географічні орієнтири;
3. формування спільного бренду Wines of Central & Eastern Europe, із візуальною айдентикою, цифровими інструментами, сайтом та медіаплатформою;
4. організація щорічного міжнародного форуму з виноробства, який проходитиме почергово у країнах-учасницях;
5. розробка міжнародних освітніх і маркетингових програм – Wine Academy of CEE, Taste the Heritage, Vineyard Diplomacy;
6. включення винних територій регіону до європейських маршрутів культурної спадщини (Cultural Routes of the Council of Europe). 

По суті, під час форуму в Мукачеві відтворили свого роду джерело кисню для місцевої галузі: доопрацьований проєкт розвитку регіону на 10 років буде поданий на розгляд депутатів облради, на базі чого місцеві органи влади надалі прийматимуть рішення з підтримки виноробів краю.

Магія genius loci

 Крім такого щільного ділового графіку, виноробний форум в Мукачеві мав програму, що давала відчути чи не найсуттєвіше – genius loci, дух місця.  Ще за часів  Паннонії «геніус лоці» вважався  покровителем місця.  Римляни вірили, що кожна місцина має власного «генія» – духа-охоронця. «Генієм», або патроном Мукачева ще з середньовіччя вважається Святий Мартин. Це пішло від чудового травневого дня 1376 р.,  коли грамотою королеви Ержебет, правительки Угорщини та Польщі,  Мукачеве було визнано містом і його правителю надано гербову печатку із зображенням Святого Мартина – захисника нужденних, лицарського війська та виноробів. Відтоді у сучасному Мукачеві щороку 11 листопада офіційно святкується День Святого Мартина, під час якого дітлахи ліплять печиво у вигляді пташки, саму святкову страву – гуску шпигують ароматними прянощами та запікають дбайливі господарки, містом рушає урочиста хода з ліхтариками до ратуші, відбуваються реконструкції лицарських турнірів, святкові ярмарки. І, звичайно ж, – дегустації нового врожаю так званого «Мартинівського вина». До речі, цю схильність святого до вина шанують по всій Європі. Потомки римлянів, італійці досі зберігають прислів’я: «На Святого Мартина відкривай бочку і пробуй вино!». Хорвати просять: «Святий Мартин, продіряв діжечку!».

 

 

Але лише одному місту у світі дає свій захист Святий Мартін – місту Мукачеве. Тож і святкують тут цей день особливо. Один з найавторитетніших виноробів Срібної Землі – Іван Паук, голова «Спілки виноробів Мукачівського регіону» розповів про місцеві традиції: “Закарпаття, а зокрема Мукачеве і Мукачівщина, мають сталі культурні цінності, і традиція окропляти вином головну площу міста, яка  сягає багатьох століть, – одна з них. Сьогодні ми відновлюємо наші традиції, а такий масштабний форум дає можливість рухатися спільно з європейськими колегами, вибудовувати нові правила, дієві закони, позбавлені радянської складової».

 

Тож ввечері, після напруженного ділового дня, відбувся дивовижний давній ритуал: біля кінної скульптури Святому Мартину, що пильно вдивляється у міську ратушу, наче слідкує за тим, як під тим дахом шанують виноробів, – виробники урочисто склали клятву та пригощали всіх вином з ємності, захованої в постаменті скульптури, – чудовим мерло від Івана Федоровича Паука. Спробувати лінійки вин – нового врожаю та більш витримані – гостям також вдалося і під час екскурсій на виноробні – родини Крицьких та Олександра Гарновдія. Ці затишні обійстя, заквітчані осінніми хризантемами, що уособлюють золоту осінь; багрянець виноградників, якими вкриті місцеві пагорби; запашні домашні страви, якими пригощали господарі – від голів сімей і до малечі, найменших членів родини; блискучі вина, створені за допомогою сучасних технологій – все це вражало найбільше. Це промовляло, що вино Срібної Землі – то більше, ніж продукт: це уособлення історії краю, втілення мрій цих людей.

І знаєте що? Хай не образиться Святий Мартин, але, як на мене, справжній тут genius loci – це люди. Винороби Срібної Землі. Носії культурного коду, який не вдалося знищити радянським чоботом. Історичної пам’яті, яку пронесли крізь сторіччя. Ці неймовірні люди з енциклопедичними знаннями, здатні годинами розповідати про принади свого краю, – істинний магніт цієї земля.

Вони були, вони є і будуть. В них – сила цієї землі. Її харизма. І той самий момент нездоланного магнетизму, який здатен перемогти будь-які сили.

---

---

 

Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook
• Instagram
• LinkedIn

Відомо, що срібло – так само, як і золото – не має власного магнітного моменту. Але не так давно група вчених зробили відкриття – і хімічним шляхом додали атомам коштовних металів магнітні властивості. Це був історичний момент у вивченні магнетизму. Не менш вагомий переворот світосприйняття стався днями в регіоні, який історично носить назву Срібна Земля. […]

Дизайнерська студія Reynolds and Reyner, відома створенням візуального стилю премії Wine Travel Awards, а також багатьох лакшері брендів світу, знову демонструє своє креативне бачення у новому проєкті – дизайні колекції українських вин Odesa «Prestige». Студія вже давно зарекомендувала себе як експерт у створенні преміальних брендів, а робота над Odesa «Prestige» стала яскравим прикладом їхнього тонкого відчуття форми, кольору та композиції.

---

Українське вино з великої літери «О»

Оновлений дизайн Odesa «Prestige» ґрунтується на морській естетиці та символіці, що одразу створює емоційний зв’язок зі споживачем і підкреслює походження бренду. Центральний візуальний елемент – стилізована літера «О», яка виступає не лише першою літерою назви, а й потужним графічним маркером. Вона привертає увагу, формує впізнаваність та забезпечує вину вигідну диференціацію на полиці.

Морська історія на етикетці

Етикетка поєднує класику та сучасність: майстерні гравюрні елементи – хвилі, маяки, кораблі –  утворюють багату візуальну розповідь, що поглиблює асоціації з Одесою та підтримує загальний настрій бренду. Сучасні графічні рішення додають композиції легкості, динаміки та преміальності.

Ставка на регіональну ідентичність та мистецтво

Бренд Odesa «Prestige» робить акцент на регіональній спадщині, культурному коді міста та візуальному мистецтві як способі розкриття цінності вина. Вибір кольорової палітри з переважанням чорного й золотого підсилює відчуття ексклюзивності, створює преміальну атмосферу та точно відповідає позиціонуванню тихих вин високого рівня.

Коментар

Єлизавета Гринцова, маркетолог Престиж-Груп:

«Редизайн нової лінійки тихих вин Odesa Prestige став логічним продовженням розвитку бренду та його акценту на локальному походженні.

Сучасні та стильні етикетки підсилюють сприйняття вин із бессарабського теруару — яскравих, збалансованих, з виразним сортовим профілем. Наша лінійка буде з 5 сортів винограду, про які ви дізнаєтесь згодом.

Реліз, що побачить світ у 2026 року, — це новий крок у формуванні впізнаваності бренду та комунікації з міжнародною аудиторією».

 

 

---

---

Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook
• Instagram
• LinkedIn

---

 

Дизайнерська студія Reynolds and Reyner, відома створенням візуального стилю премії Wine Travel Awards, а також багатьох лакшері брендів світу, знову демонструє своє креативне бачення у новому проєкті – дизайні колекції українських вин Odesa «Prestige». Студія вже давно зарекомендувала себе як експерт у створенні преміальних брендів, а робота над Odesa «Prestige» стала яскравим прикладом їхнього тонкого […]

Інтерв’ю з Франком Шиндлером, директором ProWein Düsseldorf.

---

ProWein Düsseldorf відкриває нову главу. Завдяки своєму перезапуску цього вересня виставка реагує на актуальні виклики галузі та задає важливі імпульси для її подальшої трансформації. Новий поштовх спостерігається й у кадровому аспекті: у жовтні 2025 року галузевий експерт Франк Шиндлер (Frank Schindler) обійняв посаду директора провідної у світі виставки вин та міцних напоїв. У цьому інтерв’ю пан Шиндлер ділиться своїм баченням, новими концепціями та майбутнім ProWein Düsseldorf.

Виставка ProWein Düsseldorf 2026 змінюється як візуально, так і концептуально. На що можуть очікувати відвідувачі та експоненти?

Наша мета – зробити ProWein Düsseldorf ще зручнішою та доступнішою для професійних відвідувачів. Це включає розширену платформу для бронювання готелів з ексклюзивними знижками, а також шатл-сервіс, що сполучає центральні локації у Німеччині, Бельгії та Нідерландах безпосередньо з Дюссельдорфом – і повертається назад увечері.

Ми також запустили Buyers & Concierge Team, який забезпечує присутність провідних міжнародних байєрів із ключових ринків. Для ще ефективнішого поєднання експонентів і байєрів ми суттєво вдосконалили наш інструмент пошуку відповідностей Fair Match.

Ще одним важливим нововведенням є ProWein Agora – нова платформа для трендів, інновацій та тем, орієнтованих на майбутнє. Тут проводитимуть надихаючі ключові виступи, візіонерські доповіді та дискусійні сесії, що виходять далеко за межі самої галузі.

І це лише початок. У найближчі роки заплановано ще багато нововведень та важливих подій, які зроблять ProWein Düsseldorf ще більш привабливою, перспективною та значущою. Завданням є надати галузі імпульс та належні умови для дій, спільного формування майбутнього, стимулювання інновацій і розвитку бізнесу – повністю відповідно до нашого нового девізу: «Формуй. Твори. Удосконалюй».

Ви також анонсували нову концепцію павільйонів. Що це означає на практиці для експонентів та відвідувачів?

Павільйони з 1 по 7 реструктуризуються, щоб запропонувати той самий виставковий простір зі значно чіткішими та коротшими пішохідними маршрутами, що значно підвищить видимість для експонентів. Наш швидкозростаючий сегмент ProSpirits також набуде нового значення: вперше він займе два повні павільйони – чіткий сигнал про динамізм та важливість світового ринку алкогольних напоїв.

Ми також переосмислюємо загальну концепцію виставки, прагнучи надихнути відвідувачів атмосферою фестивалю та незабутніми враженнями, які оживляють актуальні тренди. Наприклад, у залі 5 ProWein Zero буде представлено безалкогольні вина та міцні напої, які супроводжуватимуться інтерактивними дегустаціями.

Ще один важливий момент очікує відвідувачів у залі 4: у межах теми ProWein Sparkling вони зможуть вирушити у іскристу подорож відкриттів із власним баром, імпульсними дегустаціями та надихаючими сесіями.

У вас вражаюча кар’єра у виноробній галузі, що охоплює кілька десятиліть. Як ви плануєте застосувати свій досвід під час оновлення ProWein Düsseldorf?

Я працюю у винному світі вже 25 років і відвідував виставки по всьому світу як відвідувач, байєр, дистриб’ютор та виробник. Це дає можливість розглядати виставку з різних сторін і розуміти потреби кожного учасника.

У своїй новій ролі я стикаюся з ще однією перспективою, яка робить багато речей ще більш відчутними. Виробники прагнуть видимості та правильної аудиторії; байєри шукають релевантність і ефективність – дві сторони однієї медалі. Завдання ProWein Düsseldorf полягає в тому, щоб поєднати ці дві сторони. Нині це здебільшого досягається за допомогою цифрових рішень: мова йде про структурування та спрощення даних для забезпечення ефективного підбору партнерів.

Чого ви особисто очікуєте найбільше, коли у березні відкриється виставка ProWein Düsseldorf 2026?

В останні роки я все більше тяжію до вирішення структурних та організаційних проблем. Можливість займатися цією пристрастю на ProWein Düsseldorf – це велика честь, адже для мене це справді «найчудовіша галузь у світі». І я – разом з усією командою ProWein та Messe Düsseldorf – не просто думаю про наступну подію. Наша мета – побудувати сталий шлях, який принесе реальну цінність галузі. Ось чому я з особливим нетерпінням чекаю моменту в березні 2026 року, коли двері відчиняться, і ми зможемо побачити та відчути реакцію наших відвідувачів – результат нашого планування, нашої пристрасті та незліченних годин відданої роботи. Коли зали заповняться, а наше бачення втілиться в життя. Для мене особистий обмін інформацією з експонентами, партнерами та відвідувачами в цій особливій атмосфері є надзвичайно важливим. Чесні, відкриті розмови створюють ясність, а спільний келих вина створює близькість, необхідну для виникнення чудових ідей. Саме це робить ProWein Düsseldorf таким особливим для мене.

 

ProWein Düsseldorf відбудеться з 15 по 17 березня 2026 року.

Більше інформації та квитки можна придбати на сайті www.prowein.com

---

---

Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook
• Instagram
• LinkedIn

---

 

Інтерв’ю з Франком Шиндлером, директором ProWein Düsseldorf. ProWein Düsseldorf відкриває нову главу. Завдяки своєму перезапуску цього вересня виставка реагує на актуальні виклики галузі та задає важливі імпульси для її подальшої трансформації. Новий поштовх спостерігається й у кадровому аспекті: у жовтні 2025 року галузевий експерт Франк Шиндлер (Frank Schindler) обійняв посаду директора провідної у світі виставки […]

Ще один видовищний Great American Beer Festival (GABF) – провідний пивний фестиваль США – успішно завершився у Денвері, штат Колорадо. Захід організовує Brewers Association*, некомерційна торговельна асоціація, що представляє малих та незалежних американських крафтових пивоварів. 

---

Щороку фестиваль збирає десятки тисяч відвідувачів і продовжує змінюватися та впроваджувати новації, відображаючи вподобання сучасних споживачів. Хоча пиво залишається безперечною зіркою шоу, наявність міцних напоїв, сидру, хард-комбучі, міцної сельтерської води, міцного чаю, готових до вживання коктейлів, безглютенових та низько- або безалкогольних напоїв – мають своє місце в сучасній культурі вживання спиртних напоїв.

Окрім розмаїття напоїв, GABF запропонував повномасштабну сенсорну програму: пивоварні були згруповані у тематичні зони, що продовжили успіх торішньої дебютної концепції. Серед найяскравіших – Prost!, натхнена традиційними німецькими бірґарденами; Score! – справжній рай для шанувальників спорту; Fright – тематична зона до Гелловіну; а також Blast Off, що знайомила з «космічними» смаками напоїв, створених поза межами класичного пива. Секція Meet the Brewer давала змогу поспілкуватися з людьми, які стоять за виробництвом пива та інших напоїв; Chill – невимушений простір у стилі затишного подвір’я з живою музикою, іграми та унікальними зразками; а новинка цього року – сцена Mile High Stage – вразила відвідувачів потужними живими виступами та іншими шоу-програмами.

«Люди, як і раніше, приходять за пивом, але водночас очікують різноманіття, розваг і вражень, що відображають сучасну ширшу культуру споживання напоїв», – зазначила Енн Обенчейн (Ann Obenchain), віцепрезидентка Brewers Association з маркетингу та комунікацій.

Паралельно з фестивалем проходив кулінарний проєкт PAIRED, який об’єднав мішленівських шеф-кухарів, що створювали вишукані дегустаційні страви в поєднанні з високоякісним американським крафтовим пивом.

Близько 500 пивоварень, виробників сидру, дистилерій та інших виробників напоїв запропонували понад 2 000 зразків – тож фестиваль мав що запропонувати кожному поціновувачу. 

Хейзі-пиво в центрі уваги

Навіть через десятиліття популярності соковиті/хейзі IPA продовжують домінувати на американській крафтовій сцені. Народившись у Вермонті на початку 2000-х, стиль стрімко здобув прихильність у середині 2010-х завдяки нефільтрованому вигляду, фруктовим ароматам та легкості пиття. Brewers Association офіційно визнала стиль Juicy/Hazy IPA у 2018 році – сьогодні це найконкурентніша категорія як на GABF, так і на World Beer Cup.

Цьогоріч на GABF першість здобув Tourbus Deadhead IPA від DESTIHL Brewery. Широкий асортимент хейзі, представлених на фестивалі, продемонстрував стійкість цього стилю, оскільки пивовари знаходять нові та креативні способи вдосконалювати текстуру, розвивати аромат і смак та створювати багатошаровість, одночасно зберігаючи помірну гіркоту, яка приваблює як новачків, так і відданих фанатів IPA.

Флагманським прикладом є Hazy Little Thing від Sierra Nevada Brewing Co, запущений у 2018 році, який наразі є найпродаванішим соковитим/хейзі IPA у США і широко доступний у всьому світі.

Життя у стилі лагер

Протягом багатьох років експерти з пива стверджували, що «цього року на сцені головує лагер». Судячи з цьогорічного фестивалю, це твердження, можливо, нарешті стало правдою. Пивовари вразили відвідувачів різноманіттям майстерно зварених лагерів. Від улюблених класичних зразків, як-от Pivo Pils від Firestone Walker, до нагороджених екземплярів, таких як Deschutes Fresh Hop King Crispy, були представлені всі можливі стилі лагера: з додаванням хмелю під час витримки для аромату (dry-hopped), зі свіжого зібраного хмелю (wet-hopped) та інші варіанти, включно з копченими, лагерами з лаймом, сіллю чи фруктами, японськими рисовими, мексиканськими, італійськими та чеськими стилями, а також традиційними сезонними сортами Oktoberfest. Також широко були представлені Dunkel, Schwarzbier та Bock.

Формати пакування

Sierra Nevada нещодавно наважилася на сміливе рішення – розливати свій німецький стилістичний PILS у банки 8.4oz/250 мл, заявляючи, що це краще відповідає європейській культурі та гарантує «свіжість і прохолоду від першого до останнього ковтка». Незабаром він з’явиться й на експортних ринках.

На іншому полюсі популярності – банки формату 19.2oz/568 мл (one pint або stovepipe), які приваблюють споживачів вигідним співвідношенням об’єму та ціни.

Світ напоїв поза пивом

Вперше за 43-річну історію GABF на фестивалі з’явилася нова зона Distilling Experience, яка представила міцні спиртні напої. У спеціально відведеній зоні для дегустацій було представлено 20 дистилерій, які пропонували віскі, різні варіації горілки, яскраві джини та багато іншого.

Згідно з щорічним опитуванням Brewers Association, кожна четверта крафтова пивоварня виробляє напій, відмінний від пива, прагнучи розширити аудиторію та залишатися актуальною для зміни смаків споживачів. Відвідувачі GABF, які не п’ють пиво, могли насолодитися сидром, комбучею, міцним чаєм та готовими до вживання коктейлями, такими як Speedway Espresso Martini від AleSmith.

Low & No Alcohol

Невеликий, але дуже динамічний сегмент ринку – низько- та безалкогольні напої – теж був широко представлений. Було надзвичайно цікаво дегустувати переможців конкурсу GABF і захоплюватися їхньою високою якістю та витонченим смаком, серед яких AleSmith Brewing Co, Athletic Brewing, Deschutes Brewing, Lakefront Brewery, Sierra Nevada та Samuel Adams.

Конкурс

Цьогорічний конкурс GABF розширив запуск торішніх категорій сидру та представив унікальну, одноразову нову категорію Vera Hop.

На розгляд 250 експертів надійшло 8 315 пива та сидрів від 1 555 виробників. Вони присудили 347 медалей 273 пивоварням і виробникам сидру. Медаль GABF – одна з найпрестижніших нагород у світі, і кілька пивоварень, що працюють на міжнародні експортні ринки, здобули найвищі нагороди, серед них:

• Alesong Brewing & Blending – золото за Mezcia (Fruit Wood and Barrel-Aged Sour Beer)
• Allagash Brewing Co – золото за Allagash Tripel та Allagash Lager; переможець у категорії Brewery Group та Brewer of the Year
• DESTIHL Brewery – золото за Tourbus Deadhead IPA
• Oskar Blues – золото за Oskar Blues Dales Pale Ale
• Uinta Brewing Co – золото за Was Angeles (American Cream Ale)

П’ять категорій із найбільшою кількістю заявок:

• Juicy or Hazy IPA – 301 зразок
• West Coast IPA – 300 зразків
• Dortmunder або German-Style Oktoberfest – 186 зразків
• German-Style Pilsener – 184 зразків
• Hoppy Lager – 171 зразок

Great American Beer Festival залишається унікальним явищем світової культури пива. Від перших 700 відвідувачів у 1982 році до сьогоднішніх масштабів – фестиваль незмінно демонструє здатність пива об’єднувати людей. Завдяки креативності, інноваціям та прагненню до розвитку GABF постійно змінюється. Нові категорії, як-от RTD та безалкогольні напої, забезпечують його актуальність для всіх поколінь споживачів.

В Україні американське крафтове пиво можна знайти у мережах «Сільпо» та Good Wine.

Приїжджайте на Great American Beer Festival 8-10 жовтня 2026 року в Денвері, штат Колорадо – вам точно сподобається! До зустрічі наступного року!

________________________

* Brewers Association (BA) – некомерційна торговельна асоціація, що підтримує малих та незалежних американських пивоварів, їхні напої та спільноту шанувальників. Організація представляє понад 5 600 пивоварень. Символ незалежного крафтового пивовара – це загальноприйнятий знак, який відрізняє продукцію малих і незалежних виробників. BA організовує World Beer Cup®, Great American Beer Festival®, Craft Brewers Conference® & BrewExpo America®, American Craft Beer Week®. Публікує журнал The New Brewer® і випускає книжки через Brewers Publications®. Більше про світ крафтового пива – на CraftBeer.com® та в American Homebrewers Association®.

Контакт автора статті: Lotte Peplow – lotte@brewersassociation.org

---

---

Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook
• Instagram
• LinkedIn

---

Фото: Lotte Peplow, Nic Crilly Hargrave, Great American Beer Festival

Ще один видовищний Great American Beer Festival (GABF) – провідний пивний фестиваль США – успішно завершився у Денвері, штат Колорадо. Захід організовує Brewers Association*, некомерційна торговельна асоціація, що представляє малих та незалежних американських крафтових пивоварів.  Щороку фестиваль збирає десятки тисяч відвідувачів і продовжує змінюватися та впроваджувати новації, відображаючи вподобання сучасних споживачів. Хоча пиво залишається безперечною […]

23 листопада 2025 року Київ став центром винної культури та гастрономії – у готелі «InterContinentalKyiv» відбувся Х Міжнародний Форум виноробів та сомельє (10th International Forum of Winemakers and Sommeliers), який об’єднав виноробів, сомельє, кавістів, рестораторів та численних вайнловерів. Подія стала знаковою для галузі, адже поєднала професійні конкурси, дегустації, освітні заходи та святкові прийоми. Її організаторами виступили Всеукраїнська асоціація виноробів і сомельє, Асоціація кавістів України та Перша в Україні Школа сомельє «Майстер-Клас». Міжнародним інформаційним партнером виступила медіагрупа Drinks+ (журнал “Напої+”).

---

Конкурси. Учасники. Партнери

У рамках 10th International Forum of Winemakers and Sommeliers відбувалися одночасно кілька ключових подій:

• XXІІ Всеукраїнський Конкурс сомельє «Майстер-сомельє – 2025»
• ІХ Всеукраїнський Конкурс кавістів «Кращий кавіст України – 2025»
• «Круглий стіл» виноробів та сомельє під час «Вечері виноробів»
• Відкриті дегустації вин, міцних напоїв, гастрономії та крафтових продуктів
• «Свято молодого вина України»

Нагадаємо, що цього року серед спонсорів та партнерів ролі розподілилися  так:

Національний Партнер –  ТМ VILLA TINTA

Гастрономічний Партнер – ТМ «Глобино»

Ексклюзивний Партнер –  ТМ «Доообра Ферма»

Партнери: ТМ VINOS DE LA LUZ,  Masottina, PERE VENTURA, ACKERMAN, «Моршинська», Tintarella, BEANS, Академія праці, соціальних відносин і туризму.

Очолив журі традиційно доктор Рікардо Ф. Нуньєс – власник міжнародного винного холдингу VINOS DE LA LUZ. До складу журі увійшли провідні українські сомельє, винороби та гастрономічні експерти – серед яких Наталія Благополучна, Єгор Білов, Олег Кравченко, Богдан Дукаль та інші.

Відбіркові тури конкурсів пройшли напередодні, 21 листопада в Академії праці, соціальних відносин і туризму. Учасники виконували письмові тести та демонстрували практичні навички.

       В професійних конкурсах взяли участь професіонали галузі –  кавісти та сомельє, які зібралися з різних міст України: Житомира, Вінниці, Кропивницького, Дніпра, Одеси, Умані, Івано-Франківська, Києва.

Ну, а фінали стартували 23 листопада: конкурсанти змагалися у турах, що вперше були представлені в Україні – від презентації та декантації вина англійською мовою до сліпих дегустацій і гастрономічних поєднань:

• «Презентація вина» (англійською мовою),
• «Сліпа дегустація ігристих вин»,
• «Сир та Вино», «Гастрономія та Вино»,
• «Сліпа дегустація тихих вин та міцних напоїв»,
• «Шоколад та напої»,
• «Професійна робота з ігристими винами»,
• «Декантація вина» тощо.

Коментар

Ірина Д’яченкова, співзасновниця Drinks+ Media Group та Wine Travel Awards, суддя міжнародних винних конкурсів з 20-річним стажем (MUNDUS VINI (Germany), Concours Mondial de Bruxelles, The World Best Palates – Barolo Barbaresco World Opening (New York, USA) тощо):

«Із зацікавленістю, як за спектаклем, спостерігала за яскравим винним шоу – в турі «Гастрономія та Вино», спонсором якого стала ТМ «Глобино». Під час виступу сомельє ресторану Comme il Faut мав підібрати вино до мʼяса, зокрема, до буженіни варено-копченої ТМ “Глобино”. Сомельє обрав «Каберне-Совіньон» ТМ Villa Tinta  2018. Роль «гостей» грали директор з розвитку «Глобино» Марина Горобець і шеф-кухар ресторану «Комільфо». Пані Марина зауважила, що до копченої буженіни, на її погляд, більше підійшло б вино «Одеський Чорний» від Вілла Тінта. І я, добре знайома з характеристиками  саме цього «ОЧ», з нею була абсолютно згодна. Мені подобаються подібні елементи шоу, які завжди застосовують організатори Міжнародного Форуму виноробів та сомельє. Це перетворює діловий фаховий формат на майже театральне дійство».

 

Переможці та нові зірки галузі

       Фіналісти ІХ Всеукраїнського конкурсу кавістів «Кращий кавіст України – 2025»:

1 місце – Євген Бойко (Київ, «Фоззі Груп»)

2 місце – Євген Брюхович (Київ, мережа «WINETIME»)

3 місце – Назар Когут (Івано-Франківськ, мережа OKWINE )

 

        Фіналісти ХХІІ Всеукраїнського конкурсу «Майстер-сомельє – 2025»:

1 місце – Микита Лисий (Київ, ресторан «VERO-VERO»)

2 місце – Іван Гончаренко (готель «InterContinentalKyiv»)

3 місце – Юлія Коломієць (Київ, бренд амбасадор компанії «Маркетвин»)

 

Переможці отримали кубки, дипломи та подарунки від партнерів Форуму.  А що найвагоміше – їхні імена увійшли до професійної історії українського винного руху.

Атмосфера свята: Нуво України прибуло!

Окремий зал готелю перетворився на винний простір – гості мали змогу дегустувати вина України та світу від VILLA TINTA, VINOS DE LA LUZ, мережі WINETIME (що днями відсвяткувала, до речі, своє 15-річчя, з чим Drinks+ вітає одного з найавторитетніших операторів ринку!) та інших виробників. Гастрономічні партнери представили м’ясні делікатеси, сири, шоколад та крафтові продукти – що гармонійно поєднувалися з винною програмою.

Свято молодого вина України вчергове стало вдалою реплікою на всесвітньо відоме Божоле Нуво. А, судячи з відгуків гостей, якість їх нічим не поступалася продукту нового врожаю французьких виноробів.

Завершився день урочистою «Вечерею виноробів», що стала кульмінацією Форуму та символом єдності професійної спільноти.

Коментар

Наталія Благополучна, співзасновниця Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє, Асоціації кавістів України та Першої в Україні Школи сомельє «Майстер-Клас» надала Drinks+ ексклюзивний коментар щодо деяких аспектів цьогорічного форуму:

«Свято молодого Вина України в новому форматі Всеукраїнська асоціація виноробів і сомельє проводить вже не один десяток років. Треба підкреслити, що таке Свято є в кожній виноробній країні. Найбільш відоме – Свято молодого вина Божолє , з півдня Бургундії. Саме тому всі наші професійні конкурси , починаючи з 2002 р., проходять після третього четверга листопада, і вже в п’ятницю ми завжди проводимо відбіркові тури та дегустуємо молоде вино з Божолє.

Ідея проведення такого свята в Україні не нова, але зауважу, що саме наша асоціація започаткувала його вперше ще в 2002 р.  під час проведення першого Фестивалю ” ВИНОФЕСТ” в “Будинку Кіно” в м. Києві. Тоді з Криму винороби привезли діжки та виноград, і кожен з гостей зміг повторити танець Челентано з відомого фільму “Приборкання норовливої”.  Часи змінилися, ми підкорегували  формат відповідно: свято відбувається в більш діловій площині – кращі крафтові винороби України, переможці Всеукраїнського дегустаційного конкурсу “Сорт і теруар. Мікровиноробство” презентують свої вина в найкращому готелі України ” InterContinentalKyiv”.

Саме під час проведення Міжнародного Форуму виноробів і сомельє та професійних Конкурсів кавістів і сомельє, гості завжди із задоволенням дегустують молоді тихі та ігристі вина, маючи можливість безпосередньо спілкуватися  з виробниками. Крім вина, тут проходять презентації сирів, м’ясної гастрономії, виробів з шоколаду тощо.

Україна створює сьогодні власні чудові вина, як молоді, так і витримані, тому пропагуємо своє,  “Українське молоде”!»

Значення для галузі

Х Форум виноробів та сомельє підтвердив високий рівень розвитку винної культури в Україні. Подія стала не лише майданчиком для професійних змагань – а й платформою для обміну досвідом, налагодження партнерств та популяризації українського вина на міжнародній арені.

Організатори висловили вдячність партнерам, учасникам та гостям – а також особливу подяку Збройним Силам України за можливість проводити такі важливі заходи навіть у непростий час. Під час форуму відбувся збір на підтримку одного із військових підрозділів.

 Цей Форум став доказом того, що українська винна культура впевнено інтегрується у світовий контекст – а професія сомельє та кавіста набуває дедалі більшої ваги.

---

---

 

Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook
• Instagram
• LinkedIn

23 листопада 2025 року Київ став центром винної культури та гастрономії – у готелі «InterContinentalKyiv» відбувся Х Міжнародний Форум виноробів та сомельє (10th International Forum of Winemakers and Sommeliers), який об’єднав виноробів, сомельє, кавістів, рестораторів та численних вайнловерів. Подія стала знаковою для галузі, адже поєднала професійні конкурси, дегустації, освітні заходи та святкові прийоми. Її організаторами […]

Як повідомляє колумністка Drinks+ Олександра Міненко-Декамп, виноробня Leleka здобула високі оцінки на престижному міжнародному конкурсі Gilbert & Gaillard.

---

Міжнародний конкурс Gilbert & Gaillard International Challenge, організований компанією Wine Tasting and Trading Ltd, відзначає виноробів з усього світу за якість, витонченість та оригінальність вин. Кожен учасник проходить ретельну дегустацію експертним журі, а оцінки присуджуються за 100-бальною шкалою. Цей конкурс відомий своєю суворою методологією оцінки та високим авторитетом у міжнародній винній спільноті.

Цього року вина Leleka отримали дві високі нагороди за:

Leleka Wines Odesa Black Reserve 2023 (Red Wine – Vind’Ukraine)

• Score: 90/100/Double Gold
• Tasting Year: 2025
• Вино має глибокий відтінок із рубіновими блискітками. Аромат диму з нотами стиглих червоних і чорних фруктів та яскравих спецій. На смак структуроване, з приємно вираженими танінами. Аромати точні та динамічні, вино гарно розкриється з часом.

Leleka Wines Odesa Black 2023 (Red Wine – Vind’Ukraine)

• Score: 91/100/Double Gold
• Tasting Year: 2025
• Концентрований червоний відтінок із рубіновими блискітками. Пудровий аромат солодких спецій, диму та сонячних червоних і чорних фруктів. На смак дуб грає стриману роль, таніни впевнені та розвинуті, а аромати щедрі. Вино справляє враження потужної ефективності та гармонійності.

Ми щиро вітаємо виноробню Leleka з високими оцінками та бажаємо подальших успіхів на міжнародній арені.

---

---

Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook
• Instagram
• LinkedIn

---

 

Як повідомляє колумністка Drinks+ Олександра Міненко-Декамп, виноробня Leleka здобула високі оцінки на престижному міжнародному конкурсі Gilbert & Gaillard. Міжнародний конкурс Gilbert & Gaillard International Challenge, організований компанією Wine Tasting and Trading Ltd, відзначає виноробів з усього світу за якість, витонченість та оригінальність вин. Кожен учасник проходить ретельну дегустацію експертним журі, а оцінки присуджуються за 100-бальною […]

Офіційне приєднання Болгарії до культурного маршруту Iter Vitis, сертифікованого Радою Європи й присвяченого винному спадку та енотуризму, стало важливим кроком, що відкриває для країни нові можливості у розвитку винної індустрії та залученні міжнародних туристів.

---

Членство в Iter Vitis забезпечує болгарським виноробним регіонам міжнародну видимість та інтеграцію у єдину європейську мережу винних напрямків – ініціативу, що об’єднує країни навколо збереження та популяризації винної культурної спадщини. Це сприяє обміну досвідом, культурним проєктам і сталому розвитку винних територій. Новий статус дозволяє виноробам активніше розвивати гостинні послуги: дегустації, екскурсії та проживання для туристів.

Міністр туризму Болгарії, Мирослав Боршош, наголосив, що приєднання до Iter Vitis зміцнить туристичну привабливість винних регіонів країни.

Міністр сільського господарства, Георгі Тахов, підкреслив унікальні природні умови для виноробства в Болгарії: клімат, ґрунти, терруар, які роблять винний туризм особливо привабливим.

Президент європейської Федерації Iter Vitis, Емануела Панке, зазначила, що Болгарія є важливою ланкою в європейській винній мозаїці завдяки своєму історичному спадку, автохтонним сортам винограду та культурним ландшафтам.

Голова Болгарської організації винного туризму (BOWT), Петя Мінкова, відзначила, що членство у такій організації є високою нагородою для болгарських винних регіонів і сприятиме розвитку довіри туристів та підвищенню туристичного потенціалу.

Болгарія налічує понад 88 професійних виноробень, готових активно розвивати винний туризм. Більше 50% виноградників використовується для виробництва вин з захищеним географічним походженням (PDO / PGI), що підвищує їх міжнародну репутацію.

Членство в Iter Vitis дозволить:

• Залучати міжнародних туристів, відкриваючи болгарські виноробні для гостей з усього світу;
• Підкреслювати культурне та історичне надбання винних регіонів, інтегруючи їх у європейські культурні проєкти;
• Обмінюватися досвідом у сфері сталого виноробства та винного маркетингу;
• Просувати болгарські винні маршрути в маркетингових кампаніях, використовуючи бренд Iter Vitis як символ високої якості та довіри.

Приєднання Болгарії до культурного маршруту Iter Vitis – стратегічний крок для розвитку винного туризму та підвищення міжнародного престижу болгарських вин. Це не лише визнання виноробного спадку країни на європейському рівні, а й конкретна можливість для економічного розвитку регіонів та зміцнення позицій болгарських вин на світовому ринку.

---

---

Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook
• Instagram
• LinkedIn

---

Джерело: tourism.government.bg, bta.bg
Фото: tourism.government.bg, travelingwithmj.com, kashkaval-tourist.com

Офіційне приєднання Болгарії до культурного маршруту Iter Vitis, сертифікованого Радою Європи й присвяченого винному спадку та енотуризму, стало важливим кроком, що відкриває для країни нові можливості у розвитку винної індустрії та залученні міжнародних туристів. Членство в Iter Vitis забезпечує болгарським виноробним регіонам міжнародну видимість та інтеграцію у єдину європейську мережу винних напрямків – ініціативу, що […]

У медових напоїв України – не просто славетне минуле, а цілий пласт забутих традицій, що формували культуру пиття протягом століть. І навіть попри війну, економічні виклики та кардинальні зміни споживчих звичок, ця галузь демонструє гідне, переконливе сьогодення. Що ж далі? Які горизонти відкриваються перед українськими медовими напоями та їхніми виробниками? Щоб відповісти на це питання, варто уважно поглянути на цифри статистики, портрет сучасної аудиторії та реальні ринкові перспективи цього унікального продукту.

---

В Гільдії медоварів нині налічується близько 350 учасників, тоді як по всій Україні працює понад 300 000 пасічників. Щороку наша держава експортує приблизно 80 тис. тонн меду — це виводить Україну до трійки світових лідерів поряд із Китаєм та Аргентиною. Тож маємо достатню й унікальну за якістю сировинну базу. Водночас, попри такі масштаби, бджільництво залишається малоприбутковою сферою, а Україна – чи не єдина країна в Європі, яка досі не має хмільного національного бренду.

З іншого боку, виробництво питних медів доводить рентабельність виробництва меду до 900% – за оцінкою інсайдерів. На думку самих операторів ринку, медоваріння здатне вивести з кризи всю галузь. І це не просто реальний шлях – він вірний як з точки зору маркетингу, так і історично.

Сьогодні «Українські медовари» – єдиний ліцензований виробник в Україні (а, можливо, і у світі) повного спектра медових хмільних напоїв, – запрошують до співпраці всіх зацікавлених у розвитку такого типу національних напоїв, як медові. І пропонує: взаємовигідне партнерство операторам України (рітейл, HoReCa) з реалізації цих напоїв – на умовах нульової франшизи. Керівник “Українських медоварів”, пан Роман Войтків (+38 (098)1308118) закликає усіх небайдужих патріотів долучитися до розвитку українських національних брендів – медівок, медаків тощо.

 

 

Одна з вдалих тактик, яку пропонують партнерам «Українські медовари», – поширення реалізації цих напоїв на умовах нульової франшизи. Пан Роман Войтків, директор провідної української медоварні, пропонує руку допомоги закладам, в тому числі розташованим в невеличких обласних центрах, які сьогодні потерпають через війну, скорочення населення тощо. Вже є позитивні приклади такої співпраці: розширення асортименту обласних закладів харчування (кафе, барів) за рахунок продуктів «Українських медоварів» (зокрема унікальних оздоровчих апіфітобальзамів) з фірмовими стійками та належною атрибутикою – здатне значно підвищити виторги.

Що ж до подальшого розвитку медоваріння, то я переконана: стратегія майбутнього для медових напоїв – за максимально розширеним асортиментом. І чи не найголовніше тут – пропозиція має бути не просто широкою, а актуальною. І це – ключове! Отже, розглянемо перспективи в цьому ракурсі.

Ринком напоїв блукає жарт – мовляв, сьогодні гроші роблять не лише на алкоголі, а й на його відсутності. Це розуміє і Роман Войтків, який планує випускати інноваційні безалкогольні напої на основі меду – адресовані як дітям, так і споживачам старшого віку.

Медові БАНи не просто розширять споживчу аудиторію – вони в перспективі дадуть додаткові міжнародні ринки для експорту (країни Близького Сходу, де діють заборони на алкоголь, або привабливі монопольні ринки Північної Європи). А в найближчій перспективі – ефективні канали збуту.

Приміром, ті ж самі бари, які сьогодні, в умовах не лише української, а й глобальної кризи, судомно шукають інструменти для підвищення реалізації. І, повірте, ніхто не йде шляхом зниження цін – усі шукають нові інструменти і ставлять переважно на недешеві інноваційні розробки – на кшталт безалкогольних дистилятів Seedlip.

Нещодавно мені потрапила на очі інформація: надпопулярні заклади – нью-йоркський ресторан Eleven Madison Park, а за ними American Bar при готелі Savoy (визнаний «Кращим баром світу» на World’s 50 Best Bars Awards) – запустили розширені безалкогольні меню, аби втримати непитущих клієнтів, за рахунок яких останнім часом середній чек знизився катастрофічно.

Сьогодні оглядачі світового винного ринку порівнюють ситуацію з ранковим похміллям – коли ти шукаєш рятівний аспірин. І багато хто вбачає той самий порятунок в зумерах. Але біда в тому, що вино їм здається часто занадто пафосним – чи просто олдскульним. Як стверджують дослідники, молодь швидше віддасть перевагу коктейлю з крафтової комбучі, ніж складному у розумінні піно нуару.

Цілком можливо, саме безалкогольні оздоровчі меди – з їхньою доданою користю для здоров’я – спрацюють тією самою принадою для примхливого покоління Z, яке намагаються приборкати виробники усіх напоїв та континентів.

Тому пропозиція на ринку інноваційних, корисних і зовні привабливих медових напоїв у широкій гамі – може послужити тим самим рятівним колом. А моктейлі (безалкогольні мікси) за участю українських медових БАН – стануть революційною (а може й рятівною) пропозицією у вітчизняних барах.

І то буде так само – в руслі народної традиції, про що писали етнографи: «Питні меди були не тільки алкогольними напоями – були й безалкогольні, як-от медові кваси, сурії. На жаль, технологія виготовлення сурії втрачена. Відомо тільки, що цей напій готували із меду, молока та води, потім його вигрівали на сонці – тобто “сурили”. До наших днів дійшли тільки згадки, що такі напої були».

Медівка з пейрінгом, медові БАНи та ігристі меди – маркетинг майбутнього

Отже, час шукати нові рецептури медових БАНів. Над цим і та іншими завданнями працює разом із медоварнею пана Войтківа головний науковий співробітник Інституту садівництва НААН України – професор Олександр Литовченко. Принагідно згадаю його книгу, видану в Словаччині, де науковець нараховує кілька десятків медоносів, серед яких, крім добре знаних гречки, липи, тім’яну, можуть бути горобина, огірок, шавлія, іва, кульбаба, осот тощо.

І – нехай вибачать мене і винороби, і медовари – але, як на мене, монофлорні (з одного медоносу) ферментовані медові напої, або як їх тепер називають – медівки – певною мірою можна порівнювати з моносортовими виноградними винами. І так само підбирати до них неймовірний пейрінг – як з української кухні, так і з найбільш популярних у світі: азійської, італійської, французької. Така, паралельна винній, стратегія може бути цілком ефективною для українських медівок – як в Україні, так і за її межами. Адже популярні кухні спрацюють рушієм просування світом.

Звичайно, для українських сомельє, які навчалися на кращих світових зразках традиційного виноробства, такий гастрономічний пазл може стати викликом. Але це буде захоплюючий квест з високою місією. Та й повірте багаторічному досвіду експертів Drinks+: буквально через пару років мати в карті преміальні медівки чи апіфітобальзами – стане must-have для кожного українського ресторану та бару.

Отже, розробка таких гастрономічних поєднань – на часі для наших асоціацій сомельє у колаборації з вітчизняними медоварами.

Ризикну припустити, що свого роду push-тактикою для розвитку сегмента питних медів може стати така популярна категорія, як ігристі. Зрозуміло, мова про мирне майбутнє. Вочевидь і те, що не будемо братися до високих зразків французького шампанського. Але ігристі питні меди дадуть потужний приріст нової аудиторії. А з огляду на помітну популярність петнатів – медовари могли б робити ігристі вина у власній ніші з не меншим, а можливо, й більшим успіхом.

Принаймні Теофіл Цісельський – професор біології Львівського університету – ще на початку XIX століття переконував: з меду та деяких фруктів можна готувати вдалі ігристі, які «будуть здоровішими і смачнішими за ті штучні фабрикати, які фігурують у продажу під ім’ям шампанських вин і оплачуються дуже дорого». І додавав ретельні рекомендації з виготовлення – увага! – за класичним методом, з дегоржажем, ремюажем та іншими ознаками традиційного шампанського.

Припускаю, аналогія з виноградним вином викличе хейт – як з боку вайн-ловерів, так і з боку медових фанів. Тож на свій захист запрошую адвоката такої ваги, з яким моїм сучасникам важко сперечатися – все того ж пана Цісельського, якому довелося боротися з подібними упередженнями. 

Антимедовий хейт: як помилялися експерти

Ось цитата з книги «Медоваріння або мистецтво виробництва напоїв з меду та фруктів», що побачила світ у видавництві «Бджола» в 1906 році в тодішньому Катеринославі (нині – м. Дніпро): «Знаю, що багато мине часу, поки медово-фруктові напої придбають по праву належну їм увагу, і ми ще не скоро зречемося того упередження, що наше – нічого не варте… Але питається, хіба ці напої гірші за дорогі закордонні вина..? Думаю, що ні…» 

Автор наводить приклади, які й сьогодні звучать актуально. На Лемберзькій виставці 1887 року він вперше експонував легкі медові вина. Щоб перевірити об’єктивність судження експертів, поставив поруч дві пляшки угорського вина – під вигаданою назвою. Експерти визнали їх непридатними, бо «дуже різко чується смак меду». Насправді ж це були вина від однієї з найвідоміших фірм. Автор не розкрив секрету, але відповів: «Маю честь заявити, що ви, панове експерти, не знавці вина».

Інший випадок – 1878 рік, Сокаль. Під час курсів із бджільництва та садівництва, організованих пані Шимановською, автор разом із ксьондзом Бажанським запропонували гостям, які мали імідж знавців, скуштувати вина двох типів – виноградні з Угорщини та медові від пана Цісельського. Гості хвалили ті, що на прохання професора представив ксьондз, – бо «в них не чути медового смаку». Але саме вони були медовими. Другі, що одразу піддалися критиці як занадто «медові», – були справжніми угорськими. «З того часу я жодного разу не експонував медово-фруктових вин, оскільки переконався, що упередження навіть справжнім знавцям не дає висловитись «неупереджено»…

Будемо сподіватися, що сучасні українські сомельє та інші фахівці галузі напоїв мають непомірно вищу освіту, значно ширші погляди та софт скіли, – що дасть їм змогу гідно оцінити той преміальний медовий продукт, який пропонують «Українські медовари». І стати справжніми амбасадорами національного медового бренду – не лише в Україні, а й на міжнародній арені.

---

---

Іван Бачурін, Президент Асоціації сомельє України: 

«Мене дуже тішить відродження таких національних напоїв, як питні меди. Я із зацікавленістю спостерігаю за розвитком першого в Україні та одного з флагманських підприємств «Українські медовари», надаю консультації і завжди готовий сприяти відродженню українських медових напоїв: ситних медів – медівки, сікери, медаків тощо. Сьогодні більшість асортименту медівок – це напівсухі чи напівсолодкі напої. Мені довелося дегустувати кілька їх зразків – згадаю «Білуніч» та «Сльози бурштину», то я б сказав, що вони створюються в галицькій традиції. З точки зору пейрінгу, – до них страви з української кухні треба добирати, добре поміркувавши. Адже наша кухня, в основному, буде для цих напоїв досить жирна, важкувата. До неї більш гармонійні наливки, деякі медаки. А ось поєднати страви азійської кухні з тандемом із медівками – блискуча ідея. До більшості пасуватиме солодкуватий смак цих напоїв. І така стратегія насправді може сприяти просуванню українських медових брендів на величезні ринки. Що стосується медаків, то тут теж потрібен диференційований підхід – залежно від смаків. Куштуючи «Еліксир» та «Гіркоту медову» – можна сказати, що це класичні діжестіви. Інші медаки, я впевнений, можна з успіхом застосовувати в коктейлях. Моє переконання: у питних медів України – великий потенціал».

---

---

Мед наш!

Пан Роман Войтків ділиться власним баченням розвитку медових напоїв: «Коли ми патентували назви і зафіксували за «Гільдією медоварів» найменування «Медак», то на «Медівку» отримали відмову, якій я був безмежно радий. Як виявилося, найменування «Медівка», згідно з українським законодавством, не підлягає патентуванню окремою особою – воно належить народу України. Таким чином, один національний бренд – «Медівка» – вже можуть використовувати усі українські медовари. Тож маленькими кроками ідемо до мети мого життя – повернути Україні національний медовий бренд, який був колись втрачений і який приносив нашій країні славу медової столиці».

Мета амбітна – але цілком реалістична. Втім, будь-який вихід українських медових брендів на міжнародну арену порушить питання найменування. Попереду – ряд консультацій із фахівцями з юриспруденції та міжнародного права. Більшість відкритих джерел повідомляє, що Польща патентувала назву «Мед питний» (Miód pitny) через європейську систему географічних зазначень – як Gwarantowana Tradycyjna Specjalność. Варто вивчити це питання, щоб зрозуміти, чи має Україна відмовлятися від цієї назви, виходячи на міжнародні ринки. Адже, як свідчить «Старослов’янсько-український словник» (Л. Белей, О. Белей), що подає значення слова «мед» у двох варіантах – бджолиний та напій, – наші пращури саме так, одним словом, називали цей національний трунок.

Що сьогодні не менш актуально – внести медові напої (питний мед, медівка та медак) до охоронного списку культурної спадщини ЮНЕСКО. Медові напої України – як традиційний продукт з унікальними рецептурами та інгредієнтами, з найдавнішою в Європі історією – мають на це повне право. І це логічний крок – стати одним із національних брендів серед близько 500 зареєстрованих гастрономічних традицій: від середземноморської дієти до французького багета.

Насправді до списку культурної спадщини ЮНЕСКО входять національні традиції країн – причому не лише матеріальні, а й географічні, природні та історичні. Наприклад: індійська йога, аргентинське танго чи соколине полювання Угорщини. На сьогодні у списку – 1223 об’єкти. Лише з 2001 року до списку почав вносити кулінарні пам’ятки.

Перелічимо кілька найменувань з цієї алеї слави:
• «Грузинське амфорне вино квеврі» (2013)
• «Вірменський лаваш» (2016)
• «Бельгійське пиво» (2016)
• «Неаполітанська піца» (2017)
• «Монгольський кумис айраг» (2019)
• «Північноафриканський кускус» (2020)
• «Французький багет» (2022)

Згадаємо також сербську (а насправді загальнобалканську) ракію-сливовицю, що увійшла до списку ЮНЕСКО разом із традиційним комплексом: технологією, звичаями, народними промислами. І цей приклад, мабуть, найадекватніший зразок для українських медоварів.

• Цікавий приклад – Австрія, що у 2019 році внесла до списку купажні вина Wiener Gemischter Satz DAC. Це один із небагатьох у світі напоїв, який можна виробляти лише купажуванням вина матеріалу з трьох сортів винограду.

• Ну, і одне зі свіжих поповнень списку – «Український борщ», який, з огляду на війну, пройшов прискорену процедуру.

Сьогодні «Українські медовари», за інформаційної підтримки медіагрупи Drinks+, ініціюють подання заявки, за аналогічною прискореною процедурою, до Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. І це на часі – бо у 2024 році Україна вперше посіла місце в комітеті і збереже його протягом чотирьох років. Мета – внести до списку питні меди (медівки, медаки тощо), які є історичним надбанням України і елементом нашої культурної ідентичності.

Так чи інакше, українські медовари – в усій своїй спільноті – сьогодні мають історичний шанс змити негативний бекґраунд, нашарований радянськими часами. Вивести медові напої з минулого – спираючись на актуальні технологічні розробки та підтримку суспільства – і створити той самий здоровий національний бренд, про який мріє очільник «Українських медоварів», і яким буде пишатися вся країна.

---

---

Дмитро Сенишин, лікар-невропатолог, почесний апітерапевт України: 

«Наше суспільство входить у відповідальний період: у 2025–2026 роках, за висновками медиків, 10,5 млн людей матимуть діагнози, пов’язані з психо-емоційними розладами. Ведеться пошук препаратів та методів, як лікувати таке масове ураження населення країни. Офіційна фармація може взяти на себе лише 2–5% випадків. У 95% – ведуться пошуки. І ось тут можуть стати в нагоді медові напої – бо мають відношення до здорового тіла та здорового духу. Первинна їхня дія полягає в тому, що напій піднімає настрій, вирівнює психічний, емоційний стан. Другий рівень дії – сам мед містить велику кількість лізоциму. А віруси нам загрожують саме через недостатність лізоциму в слині людини. Отже, медові продукти попереджують вірусні та бактеріальні захворювання. Крім того, медові напої, проходячи стравоходом, знімають запалення, вирівнюють кислотність шлунка. Основна дія – вони містять 50% природної глюкози (альфа-бета), що дозволяє лікувати медом та його продуктами навіть не виліковний дисбактеріоз – який є свого роду пандемією нашого часу. Я впевнений – медові напої мають велике майбутнє».

---

---

Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook
• Instagram
• LinkedIn

---

 

У медових напоїв України – не просто славетне минуле, а цілий пласт забутих традицій, що формували культуру пиття протягом століть. І навіть попри війну, економічні виклики та кардинальні зміни споживчих звичок, ця галузь демонструє гідне, переконливе сьогодення. Що ж далі? Які горизонти відкриваються перед українськими медовими напоями та їхніми виробниками? Щоб відповісти на це питання, […]

Колись я готувалася в кінокритики – може саме тому запала в душу фраза з соцмереж, що перша національна вертикальна дегустація  Одеського Чорного в рамках виставки Wine & Spirits Ukraine 2025 зібрала аншлаг, наче показ легендарного фільму – вільних місць не було, а люди стояли під стінами і в проходах. Можливо, вперше за історію Drinks+, нам як організаторам, через брак місць не вдалося продегустувати жодного зразка, – і вперше від такого результату я одержала задоволення. Насправді саме такими – захоплюючими та велелюдними – і мають бути демонстрації українських вин. І, як на прем’єрі кінострічки, тут має бути представлена і група виробників, і головний герой, ведучі, і, звичайно ж, глядачі.

---

 

А глядачі – хто?

З них, гостей заходу, і розпочнемо. Отже, на дегустацію зібралося напрочуд різноманітне комьюніті. Тут були колеги-виробники, найвідоміші сомельє країни з різних регіонів (на чолі з президентом і віце-президентом АСУ), кавісти, трейдери, дистриб’ютори, представники національного рітейлу (GoodWine, Wine Time, Marketwin, Wine Mart, Vinoteka,  «Винфорт», Wine Hunters, «Дісна», Wine Story, мережа супермаркетів «Santim»), науковці та освітяни – ОНТУ, ННЦ «ІВіВ ім.В.Е. Таїрова», НУХТ, Ukrainian Wine & Spirit School), топ менеджмент та власники ресторанів (причому не лише київських, а й таких героїчних міст як Харків, що потерпає від щоденних обстрілів), журналісти провідних видань та каналів-мільйонників – NV, «Економічна правда», PostEat, «Труха Україна».

Таким чином спільнота дегустаторів мала найвищий рівень репрезентативності. А завдяки моніторингу вподобань такої різнопланової аудиторії  була реалізована мета – проаналізувати потенціал та різноманіття проявів флагманського червоного сорту України в процесі розвитку, різних технологій виробництва та витримки. Задля точності результату тейстингу бокали на дегустації були найкращої якості – від компанї MIRS Distribution, офіційного представника RIEDEL в Україні.

 

Продовжуючи кінематографічну тему, застосую до принципу нашої дегустації термін bullet time – коли об’єкт знято  з різних ракурсів завдяки руху десятків камер. Впевнена, кожен стикався з bullet time – адже такі інсталяції використовуються на виставках та вечірках, щоб створювати 3D‑анімації. Тож одержані нами дегустаційні листи – свого роду «плівки» (на щастя, не Міндіча), з різних ракурсів – від професійних груп, що виявили характеристики   флагманського сорту України з різних точок зору, смаків, уподобань. А «монтаж» одержаних відгуків, проведений командою Drinks+, сподіваємося, допоможе побачити флагмана в 3D – та визначити, які саме технології, терміни чи тара ідуть йому в плюс. 

Враховуючи, що Україна робить ставку на цей сорт і вже сотні виноробень з більшою чи меншою долею успіху виробляють вино з Одеського Чорного, ці дані мали стати не просто компліментарною рецензією на адресу учасників, а послужитися базою для коректив, вдосконалення чи підтвердженням вірності курсу.

 

Головний герой: тінь минулого і світло прийдешнього

Почнемо з ретроспективи. Як відомо, Одеський Чорний – крос Алікант Буше та Каберне Совіньйон, також відомий як Аліберне, виведений в національному науковому центрі – Інституті виноградарства і виноробства ім. В.Є.Таїрова. Над ним працювала група вчених-селекціонерів у період із 1948 до 1950 року. А вже у 1950-му успішно відбулося схрещення.  І ось українські вчені одержали витривалий та зимостійкий червоний сорт, що характеризується високою та стабільною врожайністю. Чорні ягоди середньої величини з густим восковим нальотом мають соковиту м’якоть та інтенсивно забарвлений сік. Саме ця колористична еспресія перш за все привернула увагу виноробів: насичений виноматеріал Одеського Чорного залюбки купажувався з іншими, на думку виробників, – більш видатними та потенційними сортами.

Відомий енолог, італієць Роберто Чіпресо, який багато років працював з  Одеським Чорним в Словаччині, ще буквально чотири роки тому давав йому такі характеристики: «Це чудовий сорт нового покоління, виноград, який у Європі відомий як Аліберне. Це гібрид, виведений в результаті схрещування двох «перегонових коней» – Каберне Совіньйон та Алікант Буше. Результат цієї селекції виявився ближчим до Алікант Буше, ніж до Каберни Совіньйона, причому настільки, що сприймається як дуже естетичний та інтригуючий. У винах із нього відчуваються ноти свіжих ожини та чорниці і лише після певної витримки з’являються тони сливи. Естетика Одеського Чорного полягає у його простоті. У своєму родоводі, за своєю природою він не має складної структури, як і насиченості. Тому я хотів би зробити свій внесок у розвиток цього сорту, даючи уявлення про те, яке вино можна виробляти з нього, як з ним потрібно працювати. Адже з нього можна отримати щось більше, ніж ми маємо сьогодні. Щось цікавіше і ефектніше, причому зберігаючи самі характеристики винограду… Якщо ми говоримо про виноград, з якого можна робити вино, здатне конкурувати на міжнародному ринку, нам варто задуматися про сам стиль виробництва, про спосіб створення, який буде придатним саме для цього сорту – норовливого, але з потенціалом».

Перші з виноробів, що захопилися естетикою ОЧ, швидко переконалися, що той має багато антоціанів та брак танінів. У порівнянні з більш зрозумілими сортами Каберне Совіньйон та Мерло він виявився надто ніжним, з притаманною йому досить вередливою ароматикою, але великою кількістю фарбуючих речовин. Виробники намагалися надати характеру, витримуючи ОЧ протягом довгого часу, але проста витримка очікуваних результатів не приносила: в результаті на перший план виходила терпкість.

 

Богдан Панчук, сомельє, амбасадор ТМ «Лелека» свого часу ділився з оглядачами Drinks+ враженнями від майбутнього флагмана: «На ранніх етапах роботи з ним в ароматиці та смаку з’являлися плодові ноти буряка чи «борщового набору». Казали: знаєте, чим пахне Одеський Чорний? Та ж борщем! Через це відомі шефи пропонували його саме як пару до борщу. Насправді, мені трохи боляче це чути, адже, скоріш за все, причина таких смакових і ароматичних нюансів криється саме в тому, що виробники на той момент не навчилися працювати з цим виноградом. Але зараз винороби вивчають сорт, приділяють йому увагу. Вина виходять чисті, в них домінує пасльон, шоколад, какао, чорні ягоди (смородина, ожина), нотки диму, копченості та прянощів. Усі ці смакові й ароматичні нюанси, їх переплетення, створюють характер вина і дарують унікальність. Його вже не сплутаєш ні з Мерло, де також присутній пасльон, ні з Каберне Совіньйон, в якого ожина й чорна смородина домінують».

 

Модератор вертикальної дегустації вин з Одеського Чорного – амбасадор українських вин на міжнародній арені, СЕО Big Wines – Наталія Бурлаченко почала захід, згадавши юні роки нашого «героя» і експерименти з ним. І те, як відомий український винороб Іван Плачков, який одним з перших тарував цей непростий шлях, назвав Одеський Чорний неприборканим мустангом. Аж ось за цей час мустанг перетворився на елегантного скакуна. І вже є, чим пишатися  – українські вина з ОЧ зібрали колекцію вищих нагород найавторитетніших конкурсів світу. Ось як описує сучасний образ флагмана міжнародний експерт, амбасадор премії Wine Travel Awards та організатор впливових тейстингів в Азії та Франції Соломія Бігун: «Уявити собі українське вино без Одеського Чорного – вже неможливо. Цей сорт, як характер справжнього одесита, народженого на сонячних пагорбах біля Чорного моря. Вина з Одеського Чорного  – це завжди насичений, густий смак. У ньому впізнаються ноти стиглих темних ягід: чорної смородини, терену та вишні. З віком або після витримки в дубі з’являються теплі, «солодкі» тони шоколаду, чорносливу і кави. Це вино з гармонійним характером  –  воно може бути потужним і танінним, але завжди залишається м’яким і обвійним. Провідні винороби, створюють з нього вина, що отримують нагороди на міжнародних конкурсах і змушують сомельє усього світу говорити про Україну. Одеський Чорний  –  це історія успіху, народжена під українським сонцем».

Простежимо, які ж нюанси технології насправді сприяли приборканню норовистого.

 

 

Одеський Чорний в 5D: коли вино стає візією                           

Підхід до структури тейстингу був обраний комплексний і дещо незвичний: зрозуміло, основним принципом став вік вина, другим – приналежність до виноробні. Після ретельних консультацій з провідними експертами, організатори вирішили розставити зразки за роками, але без відриву від контексту – стилістики самої виноробні. Завдання цього разу було особливе: не порівнювати одну виноробню з іншою, як на конкурсі, а проаналізувати, як вино розвивається в часі, ще й межах однієї виноробні. Оглядачі Drinks+ запропонували відійти від змагальності і боротьби за першість. Адже на часі – консолідація і спільне просування українців у дуже конкурентному світі. Тож, рецензуючи результати еволюції вин з Одеського Чорного, ми зосередилися не на порівняннях, а на узагальненні трансформацій – у часі та з урахуванням стилю, нюансів технологій. Ми  піднялися до бачення на кшталт 5D, що додає ефектів, ароматів та інших відчуттів, створюючи більш занурюючий досвід.  Дегустація не передбачала виставлення балів (саме, щоб не поринати в змагальність), але у зв’язку з тим, що переважна більшість дегустаторів за звичкою все ж виставили оцінки, аналітична група використала ці дані – як голоси за ті чи інші відмінності вина.

 

1. Вік

Перший – і найбільш очевидний ефект: практично кожен рік в історії вина з ОЧ додає бали, в середньому від 1 до 4. Втім, вищий поріг витримки має досліджуватися, адже далеко не кожне вино має віковий потенціал.

2. Вінтаж

Найбільш вдалими виглядали 2019 та 2023 із середніми балами 90 та 86 відповідно.

3. Витримка в дубі

Переважна більшість зразків мала контакт з діжкою. Тому важко визначити математично перевагу, але апріорі вочевидь: діжка додає ОЧ нюансів смаку. Підтвердження тому знаходимо і в записах згаданого вище енолога Чіпресо: «З власного досвіду я зробив висновок, що підтримку, якої бракує танінам, може забезпечити використання дубової деревини під час дроблення та ферментації. Це момент, що додає експресії смаку – саме того, чого не вистачає сорту».

Судячи з мізерної можливості для порівняння під час нашої вертикальної дегустації (через нечисленність зразків без контакту з дубом) можна зробити припущення на базі оцінок гостей, що бочка додає у карму вину плюс як мінімум 2 бали.

До того ж, єдиний зразок з витримкою у сталі, що мав спільний вінтаж з аналогом в дубі, продемонстрував меншу готовність і, згідно дегустаційних нотаток, більшу потребу у довитримці. Відповідно зразок того ж року, витриманий в дубі, проявив значно вищу дорослість.

Що ж до нюансів різновидів дуба, то Наталія Бурлаченко, коментуючи власне вино 2023 року, порадила колегам мати на увазі, що нові діжки з французького дуба дозволяють робити вино більш елегантним, в той час, як американська бочка надає дещо попсових тонів.

4. Неординарна тара для витримки

Два представлених зразка мали відмінний від решти шлях: перше в Україні вино з Одеського Чорного в квеврі 2024 р. від вінницької GIGI Winery та Одеський Чорний в 6-літровому Імперіалі 2018 р. від WINEIDEA з Київщини.

Привернуло увагу, що, не дивлячись на практичну відсутність витримки зразка з квеврі (рік для ОЧ – дитячий вік), більшість дегустаторів відмітили готовність до споживання та м’які (чи навіть ніжні!) таніни.

Ну, а Імперіал одержав вищі бали (середній 92), навіть порівняно зі старшим на рік зразком цієї ж виноробні. Отже великим винам – великі форми. Розмір для ОЧ вочевидь має значення.

5. Нюанси технології

Серед додаткових технологічних особливостей наданих зразків назвемо витримку на м’яззі, купаж з бочок першого та другого заливів, зміну тари витримки з бочки на сталеві танки через 9 місяців тощо. Про добрі результати витримки на дріжджах згадував і пан Чіпресо: «Продукти лізису можуть позитивно інтегруватися у смак вина, передусім завдяки калію, який містять дріжджі».

Втім, змушені констатувати, що усі ці нюанси потребують більш спеціального, менш маркетингового аналізу, і, перш за все подальшого вивчення на виробництвах.

Також з прикристю відзначу, що на національній дегустації не було жодного зразка, створеного із застосуванням апасіменто, – хоча знаємо, що такі  експерименти українськими виноробами проводилися. І ми солідарні з паном Чіпресо, який переконував: «Набагато цікавіші результати дає Одеський Чорний внаслідок асамбляжу, в бленді, а також у разі підв’ялювання, при якому вино набуває щільності, складності та насиченості. Це відбувається в першу чергу через концентрацію цукру, який у цьому випадку стає знаковим елементом».

І все ж, мабуть найголовніший висновок, який напрошувався під завісу: запорука успіху Одеського Чорного, як і вина з будь-якого іншого сорту, – ім’я винороба. Тож дегустація ОЧ на  Wine & Spirits Ukraine 2025 продемонструвала, що в Україні працюють справжні зірки, майстри вищого рівня, гідні світового визнання.

 

Фідбек, або Глядацька критика

Гадаю, цей підзаг потребує уточнення: критика в площині рецензування – аж ніяк не означає негативу. Це робоча фаза будь-якого творчого процесу, що передбачає аналіз сприйняття твору компетентними експертами. Тобто все склалося: 16 зразків від 7 виноробень України, які представили зразки Одеського Чорного на вертикальну дегустацію в рамках Wine & Spirits Ukraine, були уважно продегустовані і прокоментовані дуже компетентною аудиторією, складом якої організатори можуть пишатися. На жаль, не всі з присутніх мали змогу заповнювати дегустаційні листи, бо через брак місць дегустувати декому, як я вже згадувала, довелося стоячи. І, так само прикро, що формат статті не дозволяє викласти усі відгуки (зауважу, на 99% схвальні), наведені в майже 50 опрацьованих нашою редакцією листах. Наведемо лише найяскравіші.

 

Leleka Wines

 

Leleka Wines Odesa Black, 2023

Виноградник: с. Кулевча, Білгород-Дністровський район, Південна Бессарабія, Одеська обл.

Вік лоз: 20 років (для врожаю 2023р.; висаджені 2003 ріку)

Збір винограду: пізній, кінець вересня – початок жовтня;

Процес збору винограду: вручну, тільки відбірні ягоди;

Врожайність (2023): 4 т/га

Процент виходу сусла: лише самоплив, 55%;

Ємність для бродіння: сталеві вініфікатори.

Реліз: понад 10 тисяч пляшок.

Нагороди: AWC Vienna 2023 – Gold; AWC Vienna 2025 – Gold; Decanter 2024 – 89 балів, Ambassador of Ukraine 2025.

І щойно, поки викладалася стаття, надійшло повідомлення: Gilbert&Gaillard – 91|100, Double Gold!!!

 

Нотатки дегустаторів:

«Приємна ягідна ароматика, глибока та соковита – ожина, слива. У смаку відчутна терпкість, вочевидь вино потребує довитримки» (Олексій Обухов, компанія «Винфорт»).

«Чудовий ніс, зелені таніни, тривалий посмак» (Наталія Вілінська, АСУ).

«Гармонійний зразок, таніни причесані, смак приємний. В ароматі пасльон, прянощі» (Марина Білько, НУХТ).

«Інтенсивний гранатовий колір. З конфітюрними та легкими вершковими нотами. Гармонійний смак, ще трохи жорсткуватий посмак» (Наталя Каменева, ОНТУ).

Leleka Wines Odesa Black Reserve, 2023

Виноградник: с. Кулевча, Білгород-Дністровський район, Південна Бессарабія, Одеська обл.

Вік лоз: 20 років (для врожаю 2023р.; висаджені 2003 ріку)

Збір винограду: пізній, кінець вересня – початок жовтня;

Процес збору винограду: вручну, тільки відбірні ягоди;

Врожайність (2023): 4 т/га

Процент виходу сусла: лише самоплив, 55%;

Бродіння: 21 день при низьких температурах 16-18% °С;

Ємність для бродіння: сталеві вініфікатори;

Витримка: 6 місяців в бочках Скельного Карпатського дубу.

Реліз: більше 2 тисяч пляшок.

Нагороди: Decanter 2025 – 88 балів; James Suckling 2024  – 87; Ambassador of  Ukraine 2025. 

Щойно, поки викладалася стаття, надійшло повідомлення: Gilbert&Gaillard – 90|100, Double Gold!!!

 

Нотатки дегустаторів:

«Аромат ніжний, збалансований, в якому відчуваються ягоди та спеції. Таніни спілі. Вино питке та сочне» (Олексій Обухов, компанія «Винфорт»).

«В ароматі трохи ментолу, ліс, у смаку простежується гарний баланс, таніни завдяки діжці більш м’які, ніж в попередньому зразку» (Аліса Хоруженко, Wine Mart).

«Шовкові таніни, збалансований, тривалий посмак» (Наталія Вілінська, АСУ).

«LELEKA Odesa Black Reserve 2023 – комплексність цього зразка вище за попередній, вторинні аромати, середнє тіло, тривалий посмак, спеції – перець, ноти тютюну» (Віктор Головій, Nord University). 

 

Shevchenko Winery

(Біляївка, Одеська обл.)

Зал зустрів оплесками вина цієї виноробні – на знак подяки пану Мар’яну Шевченку, який захищає усіх нас від російської агресії у лавах ЗСУ.

Виноробня Мар‘яна та Наталії Шевченків представила на вертикальну дегустацію три вина різних років, що створювалися за єдиним протоколом – витримка на м’яззі, потім 10 місяців у дубових бочках.

Odesa Black,  2021

Вміст алкоголю: 13,5%.

 

Нотатки дегустаторів:

 «Переважно ягідний аромат, відчутні терен, джем зі сливи, легка димність. Смак дуже яскравий, наче злегка відчутний натяк на перляж, легка терпкість та кислинка» (Олена Снєгірьова, Wine Story).

«Яскравий аромат, де відчутно підкопчений чорнослив. Гарне, збалансоване вино з соковитим смаком» (Аліса Хоруженко, Wine Mart).

«Чиста робота. Аромати та смак відповідні, дуже гармонійні. Відчувається дим, копченість, чорнослив. Розкривається багатьма відтінками». (Олексій Бондар, компанія «Дісна»).

«Інтенсивний гранатовий колір.Чорні ягоди, вершкові ноти, табак. Гарні таніни, гармонійне та гастрономічне вино» (Наталя Каменева, ОНТУ).

«Колір темно-рубіновий, інтенсивні перцеві та тютюнові тони, червоні ягоди, повнотіле, різкі таніни пом’якшуватимуться при витримці ще кілька років» (Віктор Головій, Nord University).

 

Odesa Black,  2020

Нагороди: Вино пройшло в 2024 році національний відбір для участі в дегустації в рамках 45 конгресу Міжнародної організації виноробства і виноградарства (OIV) в Діжоні, присвяченій сторіччю організації.

 

Нотатки дегустаторів:

«Більш фруктовий аромат, ніж у попереднього зразка, високі таніни, гармонійний баланс» (Олексій Бондар, компанія «Дісна»).

«Аромат дещо схожий з попереднім зразком – знову підкопчений чорнослив, з додаванням печеного буряка та перцю» (Аліса Хоруженко, Wine Mart).

«Приємні сухі таніни. Вино збалансоване. Відчувається витримка. У смаку – м’яка молочність, приємна вершковість» (Марина Білько, НУХТ).

 

Odesa Black,  2019

Нагороди: 3 золоті медалі міжнародних конкурсів, плюс платинова медаль в рамках «Дня Одеського Чорного», що проходив в Інституті виноградарства і виноробства ім. В.Є.Таїрова).

 

Нотатки дегустаторів:

«Складна гама ароматів, що перегукуються зі смаковою палітрою: лакриця, корінь солодки, яскраві ноти дикої сливи» (Валерія Самодурова, «Маркетвин»).

«Аромат спокійний, ягідний. Збалансована кислотність, округлі таніни, легко п’ється. Гастрономічне вино» (Наталія Лисенко, АрАТ «Артвайнері»).

«Збалансоване вино із вже прирученими танінами. Моє улюблене. Підходить для закладання в колекцію, на витримку» (Олена Дементьєва, Vinoteka).

«Аромат більш стриманий, смак збалансований, танін трохи ще відчутний, але зразок розкривється гамою спецій, де царює гвоздика у парі з перцевими нотами» (Аліса Хоруженко, Wine Mart).

«Вино заслуговує на найвищий бал від мене!» (Ірина Ковальова, директор ННЦ «ІВіВ ім.В.Е. Таїрова»).

 

ТОВ «Винхол Оксамитне»

(ТМ Villa Tinta і ТМ Tintarella), селище Оксамитне, Болградський район, Одеська обл.

 

Odesa Black Villa Tinta 2022 Premium wine collection

Вино тихе сухе, виготовлялось без контакту з дубом, мацерація, витримка на м’яззі продовжувалась орієнтовно 7 днів. Лози, з яких збирався виноград, датуються насадженнями 1998 року та 2006 року.

Реліз: 50 тис. пляшок.

Нагороди: У 2024р. вино увійшло у TOP 24 Best Wines of Ukraine (обрано журі з Masters of Wine під час дегустації в Польщі, в рамках ініціативи Wines of Ukraine); золото на Mundus Vini 2025, нагорода на конкурсі Vinarium у Румунії.

Буквально днями нова нагорода – золото на CONCOURS DES GRANDS VINS DU MONDE

(14 листопада, 2025 р.)!!!

Нотатки дегустаторів:

«Дуже класний ягідний аромат, трохи в’яленого чорнослива, смак збалансований, з танінним посмаком. Тіло середньої плотності, питке. Вино з високим балом» (Наталія Лисенко, АрАТ Артвайнері).

«Типові овочево-фруктові аромати, перець, чудовий баланс. Потенціал витримки 5+ років» (Олексій Бондар, компанія «Дісна»).

«Аромат вина яскравий, багатий та ягідний, відчутні: слива, вишня, цукерки, шоколад. Вино питке та соковите» (Олексій Обухов, компанія «Винфорт»).

«Незвичайні ноти в ароматі – лаврового листа, легкої димності. Смак виразний, яскравий, приємна терпкість та справляючий враження баланс. Зразок помічаю як фаворита тейстингу» (Олена Снєгірьова, Wine Story).

«В ароматі трохи овочів. Колір темно-пурпурний. Таніни згладжені. Доволі тривалий посмак. Багато чорних фруктів та ягід – в ароматі та смаку» (Олена Дементьєва, Vinoteka).

 

Odesa Black Villa Tinta 2019 VIP wine collection

Створене з виноградників 1998 і 2006 років закладки. Вино мало контакт із дубом до 9 місяців, після чого витримувалося у сталевих танках великого обсягу.

Реліз: 30 тисяч пляшок.

Нагороди: срібло – Wine & Spirits International Competition, золото – Wine Lovers 2025.

 

Нотатки дегустаторів:

«Оксамит. Автентичність. Впізнаваність. Iconic. Вищий бал від мене» (Майя Степова, ресторан «Глек», Київ).

«Зразок ароматніший, ніж 2022 року, відчутний шоколад, халва, солодощі Сходу, чорнослив. Смак, хоча має відчутну терпкість, демонструє міць, гарний баланс і цілковиту готовність» (Олексій Обухов, компанія «Винфорт»).

«Бочка відчувається і вона дійсно покращила вино: овочі зникли, з’явилися фрукти, смак набув округлості. В ароматиці з’явилася ваніль. Посмак довгий та приємний» (Олена Дементьєва, Vinoteka).

«Багатий букет, чистий смак, ідеальний баланс. Потенціал витримки 8-10 років» (Олексій Бондар, компанія «Дісна»).

«В ароматі превалюють ягоди, відчутний чорнослив, далі спеції та шоколад. Смак видатний, гарна терпкість, кислотність, ноти ув’ялених фруктів.  Зразок помічаю як фаворита тейстингу» (Олена Снєгірьова, Wine Story).

«Це вино – мій фаворит дегустації! Відмінний зразок Одеського Чорного. Сбалансоване вино, де дуже помірно відчувається дуб і переважає соковита фруктовість та стиглі червоні ягоди» (Олександр Бойко, KropWine).

«Гарний зразок. Збалансований, чистий. Типовий Одеський Чорний. Вищий бал» (Ірина Ковальова, директор ННЦ «ІВіВ ім.В.Е. Таїрова»).

 

NAROVYLO Winery

«Одеський Чорний», 2021

Виноград: Одещина, Рені.

Алкоголь: 14% 

Особливість виробництва і витримки:  купаж з бочок першого і другого заливів, витримка12 місяців.

Лімітований реліз: менше 1.500 пляшок

Нагороди: фестиваль «День Одеського Чорного» 2024, Vinnytsia Wine Days, UKRAINE WINE&SPIRITS AWARDS 2023 – золото.

 

Нотатки дегустаторів:

«Дуже гарний зразок, типовий, один з моїх улюблених «Одеських Чорних». В ароматі спеції, пасльон. Іеальний баланс. Вищий бал» (Ірина Ковальова, директор ННЦ «ІВіВ ім.В.Е.Таїрова»).

«Потужний колір. Яскраві перцеві ноти з терпкими чорними ягодами терену, що повторюються у смаку із складним солодкуватим відтінком гіркого шоколаду» (Ганна Ковалевська, АСУ).

«Серйозне вино, яке закохує в себе з першого ковтка. Вищий бал від мене» (Олександр Лісовик, Hava Yollary).

«Дещо пильний аромат, з ув’яленими ягідними відтінками. Смак гармонійний, таніни приємні, збалансовані. Димний та мінеральний посмак. Питке» (Наталія Лисенко, АрАТ Артвайнері).

«Аромат насичений, складний, відчувається копчений буряк. Таніни середні, баланс гарний» (Олексій Бондар, компанія «Дісна»).

«В ароматі відчуваю димність, потужна ягідність, спеції. У смаку також димність з легкою солодкістю. Зразок помічаю як фаворита тейстингу» (Олена Снєгірьова, Wine Story).

«Стиглі літні фрукти превалюють в ароматі – ніяких овочів. Гармонійне в усіх сенсах. Дуже темний ошатний колір» (Олена Дементьєва, Vinoteka).

«Інтенсивний темно-гранатовий колір. Аромат з конфітюрними нотами, приємні чорні ягоди, тонка легка шкіра. У самку вишня та малина, відчутні таніни, потенційне. Вищий бал» (Наталя Каменева, ОНТУ).

 

«Одеський Чорний», 2020

Алкоголь:13.5% 

Особливість виробництва і витримки:  витримка у французьких баріках  9 місяців.

Лімітований реліз: менше 300 пляшок.

Нагороди: конкурс Wine & Spirits Ukraine 2021, фестиваль «День Одеського Чорного» 2024, конкурс «Одеський залив», «Сорт і теруар. Мікровиноробство. Незламні» 2023 – золото; а також звання «Краще червоне вино» конкурсу Wine & Spirits Ukraine 2021.

 

Нотатки дегустаторів:

«Сливово-ожиновий аромат з молочними та ванильними відтінками. У смаку – малиново-смородинова суміш, досконала стиглість, нагадує Ripasso, середнє+ тіло, pop style. Вищий бал від мене!» (GoodWine, Ольга Гірман).

«В ароматі відчувається приємна димна нота, що переходить  у відтінки виробу з коштовної шкіри» (Валерія Самодурова, «Маркетвин»).

«Дуже гармонійне вино, всі характеристики зійшлися. Підкорює вже з першої ноти в ароматі» (Олена Дементьєва, Vinoteka).

«Досить дивний, але приємний аромат – ягідний, димний, альдегідний. Збалансований смак, де превалює в’лена вишня, що зберігається в посмаку. Дуже гастрономічний зразок, що заслуговує на вищий бал» (Наталія Лисенко, АрАТ Артвайнері).

«У носі уварені ягоди, солодкі ноти, відчувається бочка, в смаку шовкові таніни, є вже третинні аромати як в носі, так і в смаку. Тривалий посмак» (Наталія Вілінська, АСУ).

«Інтелігентне, приємне вино. Округлі таніни. Неперевершена вершковість!» (Марина Білько, НУХТ).

 

Big Wines

 BIG WINES BIG ART IVAN MARCHUK LIMITED EDITION ODESA BLACK, 2023

Виноградник: с. Таїрове, Одеська область, Україна

Алкоголь: 14 %

Особливість виробництва і витримки:  витримка у французькому дубі 12 місяців.

Реліз: 2550 пляшок

 Нагороди: «Краще вино України», за версією Mundus Vini 2025, Mundus Vini 2025 – GOLD, IWSC 2025 – SILVER

Нотатки дегустаторів:

«Тонкий ніс, зразок легкий та чистий в ароматі (без зайвих тонів), в смаку ще відчутна кислотність, деяка танінність» (Наталія Вілінська, АСУ).

«Гармонійне вино, в ароматі якого відчуваються копчені ноти та вишня. М’які таніни, приємна округлість» (Павло Макогон, WINEIDEA).

«В ароматі багато спецій: гвоздика, асорті перців, ув’ялені ягоди, джемові ноти. В смаку соковита чорна смородина, трохи ув’ялена, наче в спекотне літо. Терпкість помірна» (Ганна Ковалевська, АСУ).

«Вино з високим потенціалом витримки. Але вже збалансоване та елегантне. Заслуговує вищого балу!» (Майя Степова, ресторан «Глек», Київ).

«Наближається до категорії великих!» (Олександр Лісовик, Hava Yollary).

«Колір середньої інтенсивності, гранатовий. В усьому дуже гармонійний зразок. В ароматі – спеції, де превалює кориця, кардамон, є ноти ментолу. Зразок з вищою оцінкою від мене» (Наталя Каменева, ОНТУ).

 

BIG WINES BIG ART IVAN MARCHUK LIMITED EDITION ODESA BLACK, 2021

Створювалося під егідою винороба Валерія Норовило.

Виноградник: с. Рені, Одеська область, Україна

Витримка: 12 місяців у дубовій бочці

Алкоголь: 13,8%

Реліз лімітований: випущено 1000 пляшок, залишок 400

 Нагороди: Mundus Vini 2025 – GOLD, Wine&Spirits Ukraine 2024 – GOLD, Mundus Vini 2024 – SILVER, 1-st Odesa Black Festival Ukraine 2024 – PLATINUM.

Нотатки дегустаторів:

«Чудовий ніс, ягідний, у смаку відчувається зелений танін, але посмак тривалий. Має високий потенціал витримки» (Наталія Вілінська, АСУ).

«У вині домінують яскраві спеції, ноти чорних, трохи ув’ялених ягід. У смаку відчутна терпкість, рекомендована довитримка» (Ганна Ковалевська, АСУ).

«Вино, гідне вищих балів. В ароматі болгарський перець. Смак соковитий, складний – солонувато-терновий. Кислотність середня. Посмак приємний та довгий» (GoodWine, Ольга Гірман).

«Яскравий зразок, збалансований, маслянистий. Гідний вищого балу!» (Марина Білько, НУХТ).

«Дуже гарне вино! Унікальне, з розкішним ароматом. Заслуговує на найвищу оцінку» (Ірина Ковальова, директор ННЦ «ІВіВ ім.В.Е. Таїрова»).

 

GIGI Winery

(Вінниччина)

GIGI Winery Odesa Black QVEVRI, 2024

Виноград: Бессарабія.

Алкоголь: 13,5%

Особливість виробництва і витримки: сухе вино, виготовлене із мацерацією на м’яззі протягом 6 місяців в глиняних квеврі, привезених з Грузії.

Нотатки дегустаторів:

«Чудовий стриманий ніс, шовковий танін, тривалий посмак. Зразок повністю готовий до споживання!» (Наталія Вілінська, АСУ).

«В ароматі складна гама – сирний соус, ягоди, шкіра. У смаку легка терпкість, ягоди, ваниль, чудовй баланс кислотності. Зразок помічаю як фаворита тейстингу» (Олена Снєгірьова, Wine Story).

«Аромат: чорний шоколад, ув’ялені чорні ягоди, хороший баланс. У смаку дуже соковите, ягідність ув’ялена, терпкість м’яка, досить тактовна» (Ганна Ковалевська, АСУ).

«Яскраве вино, з м’яким та маслянистим смаком. Баланс ідеальний» (Марина Білько, НУХТ).

 

GIGI Winery ALIBERNET RESERVE, 2022

Алкоголь: 14,5%

Витримка: в дубових барріках 12 міс.

 

Нотатки дегустаторів:

«Відчувається легка, елегантна вершковість, і гама літніх червоних ягід, де вирізняється темна черешня, вишня, малина» (Олександр Степовий, ресторан «Глек», Київ).

«Аромат ошатний: фіалка, смородина, лісова малина, фарба, чорний перець. Вино питке, смак збалансований, pop style» (GoodWine, Ольга Гірман).

«Смак і аромат оцінюю ще вище, ніж у попереднього зразка. Питке вино і м’яке – як вершкове масло!» (Марина Білько, НУХТ).

 

WINEIDEA

(с. Ясногородка, Київщина)

Одеський Чорний, Імперіал, 2018

 Обсяг: 6 л (Вміщує об’єм, еквівалентний 8 стандартним винним пляшкам по 750 мл.

Цей формат є рідкістю у винному світі та зазвичай виготовляється провідними винними маєтками для індивідуальних клієнтів). 

Витримка: 12 місяців в барріку.

 

Нотатки дегустаторів:

«В ароматі дерен та терен – ув’ялено-джемові ягоди, яскраві третинні аромати – спеції, гіркий шоколад. Смак соковитий, але терпкий, ягідно-терновий, потужний. Може ще витримуватися» (Ганна Ковалевська, АСУ).

«Одразу відчувається аромат свіжозібраних червоних фруктів. У смаку теж багато чорних та червоних фруктів та ягід. Чудовий баланс. Заслуговує на вищий бал!» (Олена Дементьєва, Vinoteka).

«Аромат вина ягідно-цукерковий, яскравий, згодом з’являються приємні тони смородинового варення. Потужний смак відповідає аромату і демонструє крутий баланс» (Олексій Обухов, компанія «Винфорт»).

«Витончена суміш троянди та смородини в ароматі» (Вікторія Ярош, «Економічна правда»).

«Складний букет, де вирізняється аромат сливи, кизилового варення, далі відтінок печеного зеленого перцю. Смак м’який та округлий» (Олександр Степовий, ресторан «Глек», Київ).

 

 «Одеський Чорний», 2017, “За Перемогу!!!”

Витримка: 12 місяців в барріку.

 

Нотатки дегустаторів:

«Аромат більш типовий для сорту, ніж у попереднього зразка. Відмінно сбалансований з ягідними та овочевими нотами. У смаку несподівано з’явився аніс». (Олексій Обухов, компанія «Винфорт»).

«Чудовий зразок ОЧ. Один з моїх улюблених!» (Олена Дементьєва, Vinoteka).

«Більш складний аромат, ніж у попереднього зразка, димно-солодкувато-терпкий. Відзначаю цікаву солонкуватість у смаку та в посмаку. Зразок помічаю як фаворита тейстингу» (Олена Снєгірьова, Wine Story).

«Виразно відчутний сливовий конфітюр, багате спеціями. Смак м’який та свіжий. Таніни середні. Ще має потенціал. Гідний вищого балу. Плюс ще 5 – окремо За Перемогу!!!)))» (Наталя Каменева, ОНТУ).

 

Епілог

Вином з назвою «За Перемогу!!!», що прозвучала як тост, завершилася вертикальна дегустація українських вин з сорту Одеський Чорний. Гості тейстингу підняли келихи за пам’ять про наших загиблих колег і зокрема Арсена Федосенка – винороба в мирному житті і військового фотографа, капітана ЗСУ, який загинув на фронті, захищаючи Україну. Ми вдячні присутній на заході дружині загиблого – Анні Кирий за приділений час і повагу до теми, якою надихався її чоловік – вирощувати виноградник і робити в Україні гарне вино.

На жаль, у нашої історії про Одеський Чорний наразі хеппіенда не буде. Надто важко сьогодні Україні, складно усім – виноробам, дистрибьюторам, рестораторам, виним критикам, тож не час гучних аплодисментів.

 Але надихає, що в історії нашого флагманського сорту буде продовження. Як один з аргументів, під завісу зустрічі редакція Drinks+ відкоркувала для зібрання вино, яким ми давно хотіли поділитися з нашою спільнотою. Воно створене одним з найстаріших виноробів Греції. Він мав найбільший і на 100% органічний виноградник в виноробному регіоні Немея та одну високу мрію життя – створити ідеальне вино з ідеального сорту. Для цього попросив колись свого друга-ампелографа вивести новий сорт, і згодом назвав його власним ім’ям – Танасіс Папайяні. А на 90-му році нарешті зробив те омріяне вино. І щойно після першого розливу винороб полишив цей небездоганний світ, залишивши в ньому свій ідеальний внесок… Ви спитаєте – до чого тут ця сентиментальна історія, в чому інтрига?

А річ у тім, що серед усіх автохтонних сортів Греції (а їх налічується понад три сотні, і з них біля  200 активно використовуються у виноробстві), з 500 сортів Грузії, з 400 автохтонів Італії, –  словом, з усіх сортів світу добре обізнані греки – видатний винороб та його друг-ампелограф – відібрали для виведення нового кросу лише два: Трамінер Рожевий і наш Одеський Чорний…

 І ця харизматичність Одеського Чорного, здатна підкорювати найвибагливіших, гарантує фанам українського виноробства новий сезон за участю улюбленого героя. Сподіваємося, за більш щасливих обставин.  Втім, яким би не було на смак майбутнє, ми знаємо: у нас є все, щоб той твір став бестселлером.

Залишу за лаштунками слова – насправді правдиві – про чесноти ОЧ, про героїзм українців, майстерність наших виноробів, відзначену все більшим числом високих нагород. Бо все це ми знаємо – а істини не потребують повторення.

Просто поставимо три крапки і на завершення, як ведеться в кінематографі, пустимо титри.

Автори ідеї: Наталія Шевченко і Валерій Наровило.

У головних ролях: NAROVYLO Winery, Shevchenko Winery, Big Wines, WINEIDEA, GIGI Winery, «Винхол Оксамитне», Leleka Wines.

Ведуча: Наталія Бурлаченко

Продюсери: Drinks+ та Wines of  Ukraine

Місце події: виставка Wine & Spirits Ukraine 2025, «Парковий» (Київ)

Інформаційний партнер: PostEat

 

Фото: Катерина Ющенко, Наталія Бурлаченко, Wine & Spirits Ukraine, Drinks+

---

---

Приєднуйтесь до наших соцмереж

⇒ Оптимістична редакція D+ прийме це за комплімент.

⇒ Кожен лайк  сприймаємо як тост!

• Facebook
• Instagram
• LinkedIn

Колись я готувалася в кінокритики – може саме тому запала в душу фраза з соцмереж, що перша національна вертикальна дегустація  Одеського Чорного в рамках виставки Wine & Spirits Ukraine 2025 зібрала аншлаг, наче показ легендарного фільму – вільних місць не було, а люди стояли під стінами і в проходах. Можливо, вперше за історію Drinks+, нам […]