Gastronomy and Wine Portal

Після дворічної перерви, спричиненої глобальною пандемією, Міжнародна організація винограду та вина (OIV) на минулому тижні провела свій 43-й щорічний конгрес в Енсенаді, Нижня Каліфорнія, Мексика. Конгрес – ключова подія в календарі виноробної індустрії. Ця подія об’єднує всі зацікавлені сторони, включаючи виробників, науковців, постачальників послуг і законодавців. Тут обговорюють найактуальніші проблеми, з якими стикається винний світ у сьогоденні та майбутньому. 

Проблеми галузі

Виступаючи на вступній лекції заходу, Пау Рока, генеральний директор OIV, перш ніж представити ключові цифри року, зробив огляд поточного стану справ у винному секторі. Той факт, що двома основними темами заходу є стійкість до зміни клімату та управління водними ресурсами, відображає головний виклик галузі: тиск на виноградарство, спричинений екстремальними погодними явищами. Проте сектор мав не менш серйозні труднощі на матеріально-технічному та економічному фронтах.

Промисловість, яка все ще має справу з перебоями в ланцюжку постачання та дистрибуції, спричиненими Covid-19, тепер стикається зі зростанням витрат виробництва та постійною нестачею сировини. Обидві проблеми загострюються енергетичною кризою, спричиненою вторгненням Росії в Україну. Інфляція й надалі створюватиме серйозний тиск на виробників, особливо тому, що це обмежуватиме витрати споживачів на товари не першої необхідності.

Проте Рока підкреслив, що операційні, логістичні та економічні проблеми, з якими сьогодні стикається виноробна промисловість, далеко не безпрецедентні. наприклад, події ХХ століття, коли глибокі економічні та геополітичні зміни поставили галузь під загрозу. Отже, насправді безпрецедентні та довгострокові труднощі мають екологічний характер.

За словами Рока, сильна посуха цього року стала тривожним сигналом. «Зміна клімату реальна і, поза всяким сумнівом, є однією з найважливіших проблем нашого сектору, – сказав він. – Погодні аномалії стали новою нормою, і ми, мабуть, повинні визнати їх регулярність, а не розглядати їх як надзвичайні ситуації».

Урожай 2022

Навіть якщо більшість виноробних країн зафіксували сильну посуху, очікується, що світове виробництво вина залишається стабільним у 2022 році на рівні близько 260 млн. гл, що на 1% менше, ніж у 2021 році. Це означає, що 2022 рік стане четвертим роком поспіль, коли світове виробництво трохи нижче середнього.

У Європейському Союзі врожайність була вищою, ніж спочатку очікувалося, завдяки опадам безпосередньо перед збором врожаю. Проте ці результати мають різне значення для ключових європейських країн.

Франція оговтується після катастрофічного врожаю 2021 року з прогнозованим виробництвом 44,2 млн. гл, що на 17% більше, ніж у 2021 році. Тим часом в Іспанії (-6%) і Греції (-29%) спостерігалося значне зниження виробництва через серйозну посуху майже в усіх регіонах країни. Німеччина також опублікувала позитивні показники з 8,9 млн гл, збільшення на 2%. А Італія залишається провідним у світі виробником вина з точки зору обсягу з 50,3 млн. гл відповідно до врожаю 2021 року.

З іншого боку Атлантики США зафіксували зниження на 4% при оціночному виробництві в 23,1 млн. гл. Це також було результатом надзвичайно сухої погоди.

Виробництво вина в Південній півкулі було на 7% нижче рекордного 2021 року, але відповідає середньому показнику за попередні п’ять років. Чилі була найбільшим виробником на південь від екватора з обсягами 12,4 млн гл. Цей показник на 7% нижчий від винятково високого минулорічного виробництва, але все ж на 7% вищий за середній п’ятирічний показник по країні.

Слідом за Чилі йде Австралія, яка зафіксувала значне зниження порівняно з минулим роком, знизившись на 18% до 12,1 млн. гл. Завдяки сприятливим кліматичним умовам Нова Зеландія виявилася позитивним викидом, зафіксувавши найбільше виробництво за всю історію – 3,8 млн гл, що на 44% більше, ніж у 2021 році.

Захист легітимності вина

Розглядаючи еволюцію площі виноградної лози, виявляється постійне її зменшення. Ця тенденція зумовлена ​​суворими обмеженнями на нові насадження в ЄС і уповільненням розширення площ під виноградники у Китаї. Останнє можна розглядати і як коригування після періоду експоненціального зростання, і як відповідь на зміни попиту.

Дійсно, споживчі тенденції в Китаї також вплинули на світові рівні споживання вина, каталізуючи постійну негативну тенденцію з 2017 року. Після послаблення обмежень, пов’язаних із COVID-19, більшість країн повернулися до рівня до пандемії, підтримавши зростання споживання на 1% у 2021. З іншого боку, Китай продовжує скорочувати споживання: у 2021 році спожито вина на колосальні 9 млн. гл менше вина на рік, ніж десять років тому.

На думку як Пау Рока, так і Луїджі Мойо, президента OIV, загальна негативна тенденція є продуктом як тенденцій оздоровлення, так і посилення заборонних лобі. «Ми повинні бути наполегливими, відрізняючи вино від інших алкогольних напоїв, – сказав Мойо. – Вино є унікальним завдяки тому, як воно виробляється, як воно нерозривно пов’язане з їжею».

Рока заявив: «Те, що піддається сумніву, – це легітимність самого вина. Це тоді, коли легітимність вина – культурна, економічна, гастрономічна, соціальна – з нашої точки зору безсумнівна».

Нові способи просування вперед

Незважаючи на виклики на багатьох фронтах, Пау Рока не втрачає прагматичного оптимізму: «Проблеми, спричинені цим ланцюгом негативних подій, можна і слід розглядати як можливість для сектору сформувати, застосувати та перевірити альтернативні операційні моделі – і розробити нові способи просування вперед».

Рока згадав «біорізноманіття» винного сектору як природне джерело адаптивності та стійкості. Нові форми управління та консолідований перехід до гібридних моделей, де цифрові ресурси відіграють центральну роль, будуть, на його думку, основоположними для пом’якшення, якщо не вирішення, багатьох наявних проблем. Рока також підкреслив важливість винного туризму не лише як ключового каналу економічної стійкості, але й як важливого освітнього інструменту, за допомогою якого споживачі можуть залучитися до складного та захоплюючого світу вина.

За матеріалами www.decanter.com,  OIV

Після дворічної перерви, спричиненої глобальною пандемією, Міжнародна організація винограду та вина (OIV) на минулому тижні провела свій 43-й щорічний конгрес в Енсенаді, Нижня Каліфорнія, Мексика. Конгрес – ключова подія в календарі виноробної індустрії. Ця подія об’єднує всі зацікавлені сторони, включаючи виробників, науковців, постачальників послуг і законодавців. Тут обговорюють найактуальніші проблеми, з якими стикається винний світ […]

Партнер та номінант WTA – Italian Taste Summit, важлива подія, яка сьогодні вписана у ділові календарі провідних світових дистриб’юторів вишуканих вин, відбулася 23-24 жовтня 2022 року у Palazzo Serbelloni. Група експертів обговорювала інструменти розвитку винного туризму та збільшення продажів, у тому числі – metaverse. 

Стратегічний захід, задуманий командою італійських та зарубіжних професіоналів на основі багаторічного досвіду роботи у світі вина – Italian Taste Summit, партнер та номінант WTA, ось вже вшосте є майданчиком для зустрічей та професійних діалогів між найбільш важливими операторами винного ринку багатьох країн світу з найвпливовішими виноробнями Італії. Цей саміт не став винятком – на захід прибули представники Німеччини, Японії, США, Великобританії, Індії, Бразилії та інших країн світу для обговорення глобальних питань у світі вина. Зустрічі, як комерційні, так і з критиками та журналістами, були організовані за попередньою домовленістю. Зустрічі з виноробнями проходили у розкішних залах Palazzo Serbelloni, місцем для інших дискусій стали окремі зони: одна для критиків та журналістів, інша – для b2b.

Важливою темою шостого Italian Taste Summit стала – «Метавсесвіт: майбутні будні італійського вина та винного туризму» (Metaverse: the coming day-to-day of the Italian wine and wine tourism compartment). Спікерами виступили президент Italian Taste Summit та Global Wine Aspect Джоанна Міро (Joanna Mirò), а також члени Technical Scientific Committee: професор, спеціаліст з нейромаркетингу Міланського університету комунікації та мов Вінченцо Руссо (Vincenzo Russo), професор, керівник лабораторії інновацій та штучного інтелекту Міланського університету Гвідо Ді Фрайя (Guido Di Fraia), професор економіки університету Верони Давіде Гаета (Davide Gaeta), юрист, експерт у галузі сільськогосподарського та винного права Саверіо Біскальді (Saverio Biscaldi), президент Руху винного туризму Ломбардії (Wine Tourism Movement of Lombardy) Карло П’єтрасанта (Carlo Pietrasanta).

Гвідо Ді Фрайя розповів, що за останні два роки світ італійського вина приніс понад 14 мільярдів євро, «половина з цих грошей була «зроблена» в Італії, значна частина цього обсягу припадає на продаж безпосередньо з льохів». На закінчення своєї промови керівник лабораторії інновацій та штучного інтелекту Міланського університету наголосив, що «QR-коди та віртуальна реальність – інструменти з нескінченним потенціалом, але їх слід використовувати грамотно. І, можливо, казати, що саме це є інструментами розвитку винного туризму ще передчасно».

У свою чергу Карло П’єтрасанта зазначив, що йдеться про «технологію, яка принесе приголомшливі результати в найближчі роки, але зараз вона все ще перебуває в зародковому стані. Вартість деяких нових інструментів висока, а компаній, які можуть собі дозволити – небагато». Також сеньйор П’єтрасанта підкреслив, що «найважливіше у винному туризмі – професіонали у сфері гостинності, і якщо невелика виноробня не може собі цього дозволити – вона має об’єднатися з іншими».

У програмі Italian Taste Summit було кілька навчальних семінарів, оскільки організатори наголошують, що окрім усіляких інструментів, майбутнє винного сектору також залежить від цілеспрямованого навчання. У семінарах взяли участь такі компанії, як Tenute Pieralisi, Cascina Chicco, Castello di Montepo, Biondi Santi, Eleva, Ronco Margherita та Codice Vino, представники «модних у винному світі областей», таких як Етна та Шампань.

На дегустаціях Italian Taste Summit найвідоміші національні виробники продемонстрували свої найкращі вина, поділилися яскравими історіями та стратегіями, розповіли про регіони та терруари.

Партнер та номінант WTA – Italian Taste Summit, важлива подія, яка сьогодні вписана у ділові календарі провідних світових дистриб’юторів вишуканих вин, відбулася 23-24 жовтня 2022 року у Palazzo Serbelloni. Група експертів обговорювала інструменти розвитку винного туризму та збільшення продажів, у тому числі – metaverse.  Стратегічний захід, задуманий командою італійських та зарубіжних професіоналів на основі багаторічного […]

Усіх любителів подорожувати винними шляхами очікує сюрприз: кілька провідних профільних установ світу, серед яких Одеський національний технологічний університет, взяли участь у 26-місячному проєкті, реалізованому в рамках Спільної Операційної Програми ЄІС «Чорноморський басейн 2014-2020», Просування Чорноморського регіону як дестинації винного туризму – «Море вина» (the Sea of Wine). Мета проєкту – створити спільний бренд винного туризму в Чорноморському регіоні, що визнаний колискою світового виноробства. Отже, фахівці з Вірменії, Грузії, України та Греції розробили 33 інноваційних тематичних винних маршрути, куди увійшли 156 виноробень разом із історичними та природними пам’ятками, ресторанами, музеями й іншими атракціями. Ми розпитали декана факультету технології вина та туристичного бізнесу ОНТУ, д-рa економічних наук, професора Анну Саркісян щодо участі України, а також про її особисту роль в цьому масштабному проєкті.

Анно, для вас, як сомельє та декана факультету технології вина та туристичного бізнесу ОНТУ, напевне, поняття вина і туризму вже стали неподільними. Розкажіть, як поєднуються ці два напрямки у вашому житті – і, мабуть, перш за все, про проєкт, яким ви сьогодні опікуєтеся, – the Sea of Wine.

Не дивуйтеся, але я з дитинства, яке минало в квітучій та розмаїтій Бессарабії, зналася на виноробстві. Адже мої батьки працювали на великому винзаводі в Татарбунарах. Тож коли настав час обирати професію, я вступила до Одеського національного технологічного університету, де існує єдина в країні кафедра Технології вина та сенсорного аналізу. Після захисту магістерської роботи я вирішила, що маю пізнати вино ще й з іншого ракурсу – і закінчила Першу школу сомельє «Майстер-клас» у Києві. Зрештою моя кандидатська дисертація була присвячена технології виробництва виноградного соку з високим вмістом поліфенольних сполук, а докторська – регіональним туристичним ринкам, бо за сумісництвом я працюю на кафедрі туристичного бізнесу та рекреації, що входить в структуру факультету технології вина та туристичного бізнесу, який я очолюю. Я викладаю різні дисципліни і, окрім студентів-виноробів, працюю з готельєрами-рестораторами та туристами. Власне, еногастрономічний туризм – не просто робота, це моє захоплення. Це дуже цікава сучасна дисципліна, яка включає організацію роботи сомельє і гідів, основи виробництва вина, сенсорний аналіз тощо. Цей напрямок має великі перспективи для виноробної галузі.

Отже, коли до нас звернувся директор Навчального центру Міжнародного центру досліджень та освіти в агробізнесі Вірменії Артур Григорян і запропонував взяти участь у проєкті the Sea of Wine, спрямованому на просування Чорноморського регіону як дестинації винного туризму, ця ідея викликала у нас справжній ентузіазм. У проєкті беруть участь авторитетні організації з чотирьох країн: Міжнародний центр досліджень та освіти в агробізнесі (Вірменія), Одеський національний технологічний університет (Україна), Грузинський центр розвитку агробізнесу (Грузія) та Університет Аристотеля в Салоніках (Греція).

Як так склалося, що саме ці країни об’єдналися в єдиний маршрут?

Головним бенефіціаром проєкту виступила Вірменія, яка і запросила до нього інших учасників. Коли заявку було подано і схвалено, кожна країна отримала напрям діяльності, в якому вона виступатиме відповідальним партнером.

Україні дісталося ключове завдання – розробити ІСТ (Information and Communication Technology) платформу та мобільний додаток, а також створити тренінгові матеріали, опрацювавши їх з тренерами від кожної країни, щоб виявити точки перетину. Впродовж двох років наша команда займалася дослідженнями і разом з закордонними фахівцями створювала базу даних. Зі своїм завданням ми впорались на відмінно – невдовзі кожен зацікавлений зможе переконатися в тому.

Що це дає кожному учаснику? Зокрема, що дає Україні колаборація з іншими країнами у проєкті the Sea of Wine?

Перш за все – можливість обмінюватися досвідом з провідними фахівцями інших країн. Україна – дуже молода країна з точки зору організації винного туризму, тож позитивний досвід нам потрібен як повітря. Не менш важлива можливість презентації власних маршрутів. В рамках проєкту наша команда побувала в Греції на туристичній виставці в Салоніках, мала змогу попрацювати зі студентами Університету Аристотеля – ми розповідали про винні регіони України та дізнавалися про інших. Весь той досвід в подальшому ми акумулювали на розробленій українською командою ІCT платформі, де будуть представлені винні маршрути Причорноморського басейну всіх країн-учасниць. Таким чином, кожен учасник проєкту the Sea of Wine розширює обрії винного туризму. Логічним результатом стало створення єдиного маршрута the Black Sea Wine Route, який охоплює всі країни-учасниці. В Україні він стартує з Одеси, з маршруту «Вино і міське життя».

Хто саме і як розробляв винні маршрути по Україні, які локації увійшли до них?

Взагалі, анонсуючи цей проєкт, ми запрошували до участі всі виноробні Причорномор’я, адже наша мета – популяризація на міжнародному рівні винного туристичного потенціалу України. Щоб розробити маршрути для проєкту the Sea of Wine, я з командою колег з нашої кафедри відправилася в експедицію по виноробнях Одеської, Миколаївської і Херсонської областей. Аудит був направлений на можливості виноробні приймати туристів, інфраструктуру, якість доріг, локальні гастрономічні пропозиції. Таким чином ми обрали майже півсотні виноробень, серед яких великі і відомі, зовсім молоді та крафтові. Назву такі імена, як SHABO, «Лелека», «Одесос», «Колоніст», «Фрумушика Нова», «Кирнички», Baykysh, SliVino та багато інших.

Наразі для проєкту The Sea of Wine створено сім тематичних маршрутів: «Вино і міське життя», «Вино і легенди», «Вино і квіти», «Вино і мистецтво», «Вино і релігія», «Вино і етнос». Ми, перш за все, підкреслювали специфіку регіонів, включали у маршрути місцеві свята і фестивалі. Скажімо, винороби Бесарабії запрошують гостей на Трифона Зарізана – свято обрізки лоз, що відбувається 14 лютого в Болграді. Ми добирали яскраві івенти до кожного маршруту на сайті. Кінцевий продукт, розроблений зусиллями фахівців нашої кафедри, – це тури для внутрішнього та досвідченого міжнародного мандрівника. У нас дуже висока планка.

Наскільки важливий туризм для розвитку виноробень?

Це дуже важливий інструмент для просування українських виноробень, навіть маленьких та зовсім нових. Так, під час експедицій ми відкрили для світу (і самих себе!) виноробню «Кирнички», де знайшли цікаву історію, традиції, гарний потенціал сировини, якісні вина. Отже надали шанс зовсім молодій виноробні взяти участь у міжнародному проєкті. Впевнені, завдяки цьому в перспективі вона стане відомою. Винороби мріють зустрічати туристів, пригощати своїми винами і дарувати емоції. Хочу зазначити, що ми складали наші маршрути безкоштовно, щоб підтримати виноробну і туристичну галузь нашої країни.

Нам відомо, що заплановано навіть ввести єдиний лейбл для учасників. Як до того ставляться винороби?

Лейбл вже створено. Ми розповсюдимо його в електронному вигляді серед усіх учасників маршрутів. Вони можуть використовувати його на своїх сайтах, у буклетах, на міжнародних заходах. Адже це престижно – бути частиною програм Європейського сусідства.

Чи передбачає проєкт розвиток маршрутів, долучення нових локацій?

Так, власники виноробень можуть подати заявку, а інформацію про них буде розміщено на нашій ІСТ платформі. Адже її можна оновлювати, додавати виноробні, локації, фестивалі.

Які заплановані спеціальні освітні програми для гідів, сомельє, виноробів?

У кожній країні-учасниці проводилися освітні тренінги за матеріалами, які розробили наші українські фахівці. У січні ми провели триденний тренінг за темою «Винний туризм. Використання нових можливостей». Освітні лекції були присвячені розвитку, менеджменту дестинації, актуальним проблемам винного туризму. Увесь матеріал розділений на три основні теми: супровід винних турів; управління продуктами винних дестинацій; управління сталістю дестинацій. Захід відбувся на високому, міжнародному рівні. Це була жвава дискусія, а після лекцій – надавалися практичні кейси, до яких долучалися винороби. Відбулася дуже корисна комунікація між виробниками, розробниками туристичного продукту, тими, хто буде супроводжувати туристів. Ми пишаємося, що саме українські вчені розробили навчальні матеріали, якими будуть користуватися в інших країнах. Слід зазначити, що тепер ці документи зберігаються у бібліотеці Євросоюзу. Всі наші звіти, дослідження – це великий внесок в розвиток наукового аспекту винного туризму. Ми щасливі, що були першими, хто це зробив.

Які заходи для популяризації винного туризму в Україні відбуваються у межах проєкту the Sea of Wine?

В усіх країнах-партнерах відбулися форуми «Давайте поговоримо про вино», спрямовані на те, щоб об’єднати винних експертів, виноробів та любителів вина та ознайомити їх із результатами проєкту. Українська сторона, з огляду на війну в країні, планувала поширювати інформацію онлайн, хоча ми бачили, як це відбувалося в інших країнах, – зустрічі з виноробами, дегустації… Було сумно від гадки, що доведеться говорити про вино онлайн, тому прийняли рішення все ж таки зібрати в безпечному місці однодумців, винолюбів, представників туристичного бізнесу та виноробів, які представляли свої вина. Зустріч була теплою, сповненою надій та мрій про найкраще винне майбутнє для нашої країни.

Які спільні заходи просування проводяться, плануються у проєкті?

Це відвідування фестивалів, профільних виставок. Як я згадувала, ми в цьому році побували на туристичній виставці в Салоніках, відвідали Національний День вина в Молдові, де робили презентацію винних маршрутів та ІСТ платформи. Сподіваємося на дуже близьку співпрацю з Молдовою після війни і відкриття транснаціонального шляху. Наші партнери з Греції та Вірменії відвідали London Wine Fair, де також був представлений наш проєкт. Найближчий захід – церемонія закриття проєкту в Єревані. Він передбачає два івенти: в перший день конференція, а наступного дня відбудеться великомасштабний винний захід «Вина Чорного моря», який буде проводитися за стандартами Міжнародної організації виноградарства і виноробства.

В яких проявах далі існуватиме the Sea of Wine?

Перш за все це робота ІСТ платформи та мобільного додатку, які є зручним інструментом як для фахівців туристичної і винної галузей, так і для туристів, споживачів цих продуктів. Тут можна отримати докладну інформацію про маршрути, виноробні регіони, винарні країн-учасниць, про заходи, які там відбуватимуться. І вже на основі цих даних планувати подорожі.

Як війна змінила ваші плани, а що залишилося незмінним?

Я не можу сказати, що ми змінюємо свої плани, але, звичайно, коригуємо їх відповідно до ситуації. Так, наприклад на кафедрі туристичного бізнесу та рекреації в цьому місяці ми організували вебінар «Туризм як засіб реабілітації в повоєнний час». Запросили психологів, реабілітологів, фахівців з туристичної галузі. Ми розповідали, як відновити свій моральний стан, в тому числі підняли таку актуальну тему як «винна рекреація», що має на меті споживання вина в потрібних дозах, як винна подорож дарує яскраві емоції та незабутні враження. Я сама спостерігала, коли нещодавно проводила екскурсію на виноробню, як люди розслабилися, відволіклися від новин, залишившись без інтернету, але з бокалом чудового вина серед безкрайого степу. Додому поверталися вже зовсім іншими – з жагою до життя, новими ідеями. Тому я вважаю, що наша справа дуже важлива.

Заради безпеки в Одесі проводять дегустації та винні фестивалі в одеських катакомбах. Війна змусила до таких незвичних заходів. А всі виноробні, які увійшли у наші маршрути, продовжують працювати – попри все.

…Цього року було багато сонця і у сировини гарний потенціал. А от щодо енергетики війни, побачимо, чи передалася вона вину. У ці важкі часи ми підтримуємо один одного. А нас підтримує весь світ. Я дуже вдячна нашим партнерам. Ми могли вийти з проєкту, але партнери одностайно заявили: «Ви маєте залишатися з нами». І ми довели, що українці стійкі в усьому – як на війні, так і в роботі.

Усіх любителів подорожувати винними шляхами очікує сюрприз: кілька провідних профільних установ світу, серед яких Одеський національний технологічний університет, взяли участь у 26-місячному проєкті, реалізованому в рамках Спільної Операційної Програми ЄІС «Чорноморський басейн 2014-2020», Просування Чорноморського регіону як дестинації винного туризму – «Море вина» (the Sea of Wine). Мета проєкту – створити спільний бренд винного туризму […]

Алкогігант з виробництва напоїв Pernod Ricard повідомив про рекордний зріст продажів у 2022 фінансовому році. 

Органічне зростання, що розраховується після виключення впливу коливань обмінних курсів, а також враховуючи особливості бухгалтерського обліку становило 17% і вперше за цей період перевищило позначку в 10 мільярдів євро завдяки «потужному, збалансованому та диверсифікованому зростанню».

Таке зростання було найшвидшим за останні 30 років, завдяки чому чистий обсяг продажів компанії склав 10,7 млрд євро, а прибуток також встановив рекорд у 3 млрд євро, йдеться в останньому фінансовому звіті.

Продажі в усіх регіонах зросли у двократному розмірі:

• Америка: +12%, дуже потужне зростання в Північній Америці та дуже динамічне зростання в Латинській Америці;
• відмічається значне зростання у Travel Retail;
• Азія та території крім Америки/Європи: +19%, відмінне зростання разом з Індією, Туреччиною, Китаєм і країнами Африки на південь від Сахари. Дуже високі результати в Кореї та Японії;
• Європа: +19%, відмінне зростання в Європі, разом з Іспанією, Німеччиною, Польщею, Великою Британією та з дуже сильним зростанням у Travel Retail.

Усі категорії міцних алкогольних напоїв показали потужне двозначне зростання:

• Стратегічні міжнародні бренди: +18%, зростання в усіх регіонах на чолі з Jameson, Chivas Regal, Ballantine’s, Absolut і Martell.
• Стратегічні місцеві бренди: +18%, дуже значне зростання, головним чином завдяки індійським віскі Seagram, Kahlua, Olmeca та Seagram’s Gin.
• Спеціальні бренди: +24%, продовження дуже швидкого розвитку під керівництвом американських брендів віскі, джину та агави. Спеціальні бренди подвоюють свою вагу в продажах порівняно з 2019 фінансовим роком.
• Стратегічні вина: -4%, зокрема через нижчий урожай у Новій Зеландії.

«Цей фінансовий рік був рекордним у багатьох відношеннях. Наші продажі подолали символічний рубіж у 10 мільярдів євро з нашим найшвидшим темпом зростання за понад 30 років, забезпечивши рекордний прибуток у 3 мільярди євро від повторюваних операцій при рекордній операційній маржі 28,3%», ­– коментує Александр Рікар (Alexandre Ricard), голова правління та CEO Pernod Ricard.

Фото: https://luxus-plus.com/

Алкогігант з виробництва напоїв Pernod Ricard повідомив про рекордний зріст продажів у 2022 фінансовому році.  Органічне зростання, що розраховується після виключення впливу коливань обмінних курсів, а також враховуючи особливості бухгалтерського обліку становило 17% і вперше за цей період перевищило позначку в 10 мільярдів євро завдяки «потужному, збалансованому та диверсифікованому зростанню». Таке зростання було найшвидшим за […]

Найбільший англійський виробник вина Chapel Down оголосив про високі фінансові показники першого півріччя 2022 року. 

За словами генерального директора Ендрю Картера (Andrew Carter) зростання прибутку було зумовлено переважно збільшенням на 35% продажів традиційного ігристого вина. На ігристі вина тепер припадає 72% продажів вина компанії за вартістю, порівняно з 61% за 2021 рік.

«З літа 2021 року ми готувалися до наслідків складного врожаю того року та, як наслідок, меншої доступності тихих вин у 2022 році, – пояснює Ендрю Картер. – Ми здійснили суттєві зміни в асортименті продажів відповідно до нашої стратегії преміумізації. 

Англійське вино зараз перебуває на вершині завдяки нашому терруару, клімату та постійним інвестиціям у галузь, які призвели до того, що наші вина завоювали як міжнародне визнання, так і зростання лояльності споживачів у Великобританії.  Chapel Down є провідним і найбільшим брендом. Завдяки потужному першому півріччу 2022 року ми з упевненістю дивимось на решту року. Незважаючи на зміну споживчого фону, ми очікуємо зростання чистого доходу від продажів і стійку маржу протягом усього року. Це разом із нашим вдалим цьогорічним урожаєм гарантує, що ми впевнено йдемо до досягнення нашої мети – подвоїти розмір бізнесу до 2026 року».

Chapel Down також планує збільшити площу виноградників. Цього року на ділянці Boarley було посаджено 15 гектарів винограду, планується висадити ще 48. Це збільшення становитиме понад 364 га, що є найбільшим в англійській виноробній промисловості.

За матеріалами: https://www.chapeldown.com/

Найбільший англійський виробник вина Chapel Down оголосив про високі фінансові показники першого півріччя 2022 року.  За словами генерального директора Ендрю Картера (Andrew Carter) зростання прибутку було зумовлено переважно збільшенням на 35% продажів традиційного ігристого вина. На ігристі вина тепер припадає 72% продажів вина компанії за вартістю, порівняно з 61% за 2021 рік. «З літа 2021 […]

Війна внесла свої корективи, але не завадила виноробу (а в минулому військовому) Сергію Володимировичу Коваленко продовжити роботу на винограднику і виноробні. Ми вирішили дізнатися, який урожай зібрав номінант премії Wine Travel Awards, над якими винами працює та які має плани на майбутнє.

Перші вина на своїй невеличкий винарні в Умані Сергій Володимирович почав виробляти у 2015 році. Винороб-аматор досяг у цій справі неабияких результатів. Вина під брендом «Дім вина KSV» (KSV – Коваленко Сергій Володимирович) неодноразово були відмічені нагородами на всеукраїнських конкурсах. На V Всеукраїнському дегустаційному конкурсі «Сорт і теруар. Мікровиноробство», «Мерло» було визнане «Найкращим рожевим сухим вином України 2019», на VІ – найкращим в Україні червоним десертним стало вино Love story, 2020, а у 2021 році на Всеукраїнському дегустаційному конкурсі Odessa Wine & Spirit Awards червоне сухе вино Grand Vale, 2019 отримало срібну медаль. Гарні відгуки були і від закордонних фахівців, відзначав якість вин і д-р Рікардо Ф. Нуньєс.

Тож такий успіх спонукав Сергія Володимировича планувати розширення свого виробництва. Щоб збільшити можливості професійної роботи і розвитку, у 2021 році він почав співпрацювати з готельно-ресторанним комплексом Forest club Sherwood, що знаходиться неподалік його винарні. Тоді ж змінилася назва бренду на Sherwood Winery, розпочалося будівництво нової виноробні, були подані документи на отримання ліцензії. Але плани зруйнувала війна… 

«Це велика трагедія нашого народу – скільки загинуло людей… Просто жах, що зробили з нашою землею, я не знаю скільки років треба буде її відновлювати, – з болем каже Сергій Володимирович. Але попри все він продовжує працювати. – В перші дні війни було незрозуміло що робити, але я вирішив – життя не зупиняється. Військові повинні захищати країну, лікарі – лікувати, винороби – робити вино. Всі мають виконувати свою роботу, тоді буде якийсь порядок і результат. І я продовжив працювати».

Результатом цієї праці став гарний врожай цього року. «З восьми сортів, що я вирощую, наразі зібрав Юпітер. З нього вже готується розе. А решта чекає кондиції – я прагну виробляти якісні вина і тому не поспішаю, – розповідає про своє сьогодення винороб. – Хочу трохи змінити види вин з деяких сортів. Планую зробити розе з Цвайгельту, розе в стилі кларет із Лівадійського Чорного і розе з Гурзуфського Рожевого, з якого виробляв десертне вино Love story. Зараз ще працюю над привезеним з півдня Юпітером. Також замовив з Одеського регіону Мерло, який у нас неможливо виростити. А решта – всі мої сорти. Тільки з Каберне цього року не працюватиму. Адже винарня малесенька і не може вмістити все. Традиційно не виробляю білі вина – немає необхідного обладнання, а абищо я робити не хочу. Та якщо буде збудована нова винарня обов’язково буду працювати і над білими. 

Плани великі, але я працюю сам – і вирощую виноград, і виробляю вина. Тож продавати і рекламувати не маю часу. Це ще одна з причин, чому я почав співпрацю з Forest club Sherwood, де зараз в ресторані пропонують всі мої вина». 

Сподіваємося, що коли ми переможемо і настане мир, на виноробню та у готельно-ресторанний комплекс зможуть завітати всі бажаючі добре відпочити та скуштувати чудові вина Sherwood Winery!  

Війна внесла свої корективи, але не завадила виноробу (а в минулому військовому) Сергію Володимировичу Коваленко продовжити роботу на винограднику і виноробні. Ми вирішили дізнатися, який урожай зібрав номінант премії Wine Travel Awards, над якими винами працює та які має плани на майбутнє. Перші вина на своїй невеличкий винарні в Умані Сергій Володимирович почав виробляти у […]

Оглядач Drinks.ua та winetravelavards.com поспілкувалася з Саломе Ломсадзе (Salome Lomsadze), Commercial project manager – представницею молодого покоління топ-менеджменту унікального комплексу Shumi Winery. Повірте, їм було про що поговорити!

Почнемо з того, що ваша виноробня, розташована в Грузії, країні, де зародилося виноробство, яке налічує понад 8 тисяч років, стала переможцем премії Wine Travel Awards у номінації Magnet of the region. А в такому регіоні таке звання дорогого варте. Але, крім того, нам відомо, що ще у 2019 році територія комплексу Shumi була визнана найкрасивішою в Грузії!

Що стосується участі у WTA, то Shumi Winery стала рекордсменом серед номінантів, представленою одразу у дев’яти категоріях, та переможцем у всіх з них під час публічного голосування. Також значна частина міжнародних суддів у другому турі оцінки номінантів виставили комплексу Shumi найвищі бали та буквально одиниць не вистачило, щоб перемогти ще за декількома позиціями! Вітаємо із перемогою!

У свою чергу я хочу подякувати вашій компанії за чудову організацію Wine Travel Awards, яка виправдала всі очікування. Дуже приємно бути вашими партнерами. Зі свого досвіду проведення корпоративних заходів, пов’язаних з івентами, туризмом, я можу сказати, що все пройшло на дуже високому рівні розуміння того, як це потрібно запускати та організовувати. Я працювала з організаціями з різних країн, і хочу відзначити ваш всеосяжний правильний підхід – і піар, і маркетинг, і організаційна частина, і логістика, і комунікації, і сертифікати, і як усе це було представлено – чітке та правильне «пакування» WTA.

Дякуємо за теплі слова про Wine Travel Awards та роботу нашої команди, сподіваємося, наша співпраця буде розвиватися і надалі. Ми хочемо докладніше дізнатися та розповісти нашим читачам про Shumi Winery. Почнемо із символів. Що означає назва Shumi та чому емблемою компанії є грифон?

Тут все просто – слово  «шумі» давньогрузинською мовою означало «найкраще вино». Те, що у сучасному світі ми називаємо ексклюзивним, преміальним – тобто найякісніший продукт. Це і наша назва, і наш принцип – створювати вина найвищого класу, якому ми слідуємо уже протягом 25 років. А символом Shumi Winery також не випадково став грифон «Фаскунджі» – це персонаж із грузинської міфології. Саме він, згідно з давньою легендою, приніс людям перше гроно винограду, з якого почалося вирощування виноградників і виноробство на нашій землі.

Саломе, а з чого починалося підприємство Shumi Winery? Ви представниця молодого покоління, але, безумовно, в курсі цієї дивовижної історії. Засновники відразу зробили ставку не лише на виробництво вина, а й на туризм чи розуміння важливості цього напряму прийшло згодом? На вашу думку, що призвело Shumi Winery до такого яскравого успіху – туризм чи вино?

Від самого початку було зроблено ставку і на виробництво вина, і на туризм. Я думаю, у нашому випадку не слід розділяти ці поняття. Звичайно ж, перш за все були посаджені виноградники, потім було запущено виробництво, і вже в 2002 році Shumi першою в Грузії відчинила двері свого туристичного комплексу, де гості знайомляться з винною культурою, а саме відвідують музей вина, беруть участь у дегустаціях вин, збиранні врожаю та різноманітних кулінарних майстер-класах. Все це робилося, щоб усьому світу показати потенціал грузинських вин та розповісти про феєричний потенціал наших автохтонних сортів. Завдяки цьому завданню, у нас і вийшла компанія, яка включає і виноградарство, і виноробство, і туризм.

Не секрет, що у Грузії дуже трепетно ​​ставляться до виноробства. Наприклад, якщо говорити про нашу виноробню у Цинандалі, то майже всі, хто живе в цих місцях, безпосередньо пов’язані з виробництвом вина. Наші співробітники з великою любов’ю ставляться до своєї роботи, допомагаючи нам у досягненні поставленої мети. Наш успіх безпосередньо пов’язаний з тим, що компанія Shumi Winery дбайливо та з любов’ю ставиться до наших традицій, всі співробітники поділяють ці цінності, а гостинність – це невід’ємна частина грузинської культури. Саме такий підхід у нас до всіх створюваних продуктів – вино, екскурсії, майстер-класи або свята для гостей.

Скажіть, Саломе, у Shumi Winery залучали для роботи іноземних фахівців чи покладалися лише на мудрість, любов до виноробства та досвід грузинських виноробів?

З 2005 року ми співпрацюємо з відомим французьким виноробом Жаном-Мішелем Феранде. Жан-Мішель з першого дня захоплювався унікальними теруарами наших виноградників, місцевими автохтонними сортами, особливо сортом Сапераві, і вважає, що XXI століття у світовому масштабі належить саме цьому сорту. Французький винороб щедро ділився своїми знаннями з нашими виноробами. Його учнем був Гіоргі Хатіашвілі, який зараз дуже відомий у Грузії і вже понад два десятки років працює з нами. До речі, я вважаю, що така лояльність і стабільність кадрів також є показником та запорукою успішності нашої компанії.

Судячи зі статистики, для багатьох виноробів винний туризм стає провідним напрямом, а доходи деяких господарств від туристів переважають над продажем вин поза виноробнею. Як справи у вашої компанії? Чи є статистика з цього напряму?

Shumi Winery – великий виробник, і звичайно, рітейл – основна складова доходу. Такі обсяги виробництва вина, що йде на експорт, складно перебити прибутками від туризму.

Туристичний комплекс – це наша душа, своєрідне вікно, через яке ми спілкуємося зі світом, показуємо свою суть нашим гостям, вайнловерам. Тут ми розповідаємо про тонкощі сучасного виробництва вина та давню технологію квеври, про сорти та види вин, а також про наші колекційні виноградники, методи збирання врожаю та наукові роботи, які ведуться. Щодо статистики, рітейл – основна частина доходу, туризм – це, скоріше, метод просування вина, певна точка контакту споживача з брендом. Точка, у якій формується особлива лояльність.

Наш бізнес, пов’язаний з виноробною, має два напрямки – дистрибуція та еногастрономічний комплекс. Все це існує паралельно, але туркомплекс можна збудувати і без виноробні. Однак, для нас головне – вино.

Туристичний комплекс, що відкрився у 2002 році, вже завоював не одну міжнародну нагороду. Як і вина бренду Shumi, які щороку збирають на конкурсах букети медалей. Розкажіть, будь ласка докладніше, що являє собою еногастрономічний комплекс Shumi.

Для нашого ДНК було природним створення такого майданчика, де ми знайомимо з культурою виноробства та виноградарства, культурою гостинності. Туристичний комплекс та винний завод знаходяться в селі Цинандалі, Кахетія – це просочена історією територія, яка у різний час належала грузинським та кахетинським царям, родині князя Олександра Чавчавадзе. Але, коли ми купували землю, тут було – ви не повірите – сміттєзвалище та болото. Крім того, тут практично не було ґрунту, його колись змила річка і залишилося лише голе каміння. Довелося докласти чимало зусиль, щоб усе упорядкувати, осушити заболочені місця та розчистити територію. Ми завозили землю, вирощували виноградники, сад. Адже охорону природи та благоустрій землі ми вважаємо одним із своїх пріоритетних завдань. Не можна займатися вином, і не думати про красу, природу та людей…

Гості, приходячи до нас, без перебільшення, поринають у грузинську культуру виноробства. Кожен може відвідати Музей лози, Музей вина, грузинський етнографічний павільйон, де ми організовуємо майстер-класи з приготування страв, випікання хліба та дегустації, видавлювання винограду в трьохсотвіковій спеціальній давильні з цільного дерева, вигонку чачі та ін. Приваблює туристів і наш винний погріб-марані, де виробляються вина за технологією квеври. Жоден колекціонер та поціновувач вина не пропустить відвідування енотеки з винами Shumi Winery, де представлені найперші релізи нашої виноробні. Гарний сад із квітами та рідкісними рослинами, парк скульптур, гастрономічні зони, де можна скуштувати багато смачного, – візит до «Шумі» нікого не залишає байдужим. Гості із задоволенням діляться у соцмережах своїми відео із різних майстер-класів, свят, які відзначають у нас.

У туристичному комплексі існує велика диверсифікація послуг. Наприклад, є багато пропозицій для місцевих жителів, які приїжджають просто відпочити у вихідні, хтось замовляє банкети – з традиційним тамадою, багатоголоссям. Ми організовуємо велику кількість івентів для іноземців, які хочуть ближче познайомитись із грузинською культурою. Також часто проводимо заходи для професіоналів винної індустрії, які хочуть більше дізнатися про наше виробництво.

Shumi Winery знайомить своїх гостей із культурою Грузії загалом, у вас виступають знамениті грузинські артисти, музиканти, співаки, танцюристи. Якось і наша команда журналістів, на запрошення вашого директора, брала участь у супрі та насолоджувалася винами, стравами, танцями та чоловічим багатоголоссям. Розкажіть, будь ласка, про івенти та фестивалі, які проводяться в Shumi Winery. Чи є серед них міжнародні, що залучають інфлюєнсерів з усього світу?

Найвагоміший фестиваль, який люблять і самі грузини, і гості з різних країн – це ртвелі, свято збирання винограду в Грузії. З вересня і до середини жовтня наші гості беруть участь у збиранні винограду та виготовленні вина за давньою технологією. У супроводі виступу нашого ансамблю Shumi – із традиційним грузинським багатоголоссям, гості в ампелографічному павільйоні чавлять ногами виноград. На фестивалі панує особлива енергетика та дружня атмосфера, що об’єднує. Усі разом готують чурчхелу, хачапурі, піднімають келихи та проголошують тости – словом, стають однією великою родиною, яка відзначає чудове свято.

Цього року до фестивалю ртвелі ми готуємо спеціальні заходи, сюрпризи, подарунки для гостей. Також поповниться новою колекцією і наш парк скульптур, де зібрані роботи Зураба Церетелі, Мераба Мерабішвілі, Гії Джапарідзе та багатьох інших майстрів.

Супер! Чекатимемо від вас відео з цього ювілейного свята, яким, сподіваємося, ви поділитеся з ком’юніті Wine Travel Awards?! А якими експонатами Музею вина ви особливо пишаєтесь?

Хочу наголосити, що наш музей – перший Музей вина в Грузії. Найдавнішим артефактам – понад 6000 років. Мене особливо захоплює посуд для вина – квеври, якому 3200 років. Його зібрали з уламків і виявили дивовижний орнамент. Як багато кохання вкладав майстер, який створював цю посудину! Навіть незважаючи на те, що ніхто не мав побачити цей візерунок, адже квеври закопують у землю. Це дивовижна історія про гармонію, прагнення людини передати любов до своєї справи, свою майстерність наступним поколінням – як за допомогою вмісту сосуду, так і через орнамент, гармонійну форму квеври.

У всьому світі славиться душевне грузинське застілля – супра, яким, як диригент злагодженим хором, керує тамада. Як проходить навчання цій майстерності у  «Школі тамади», яка діє у Shumi Winery? Я не уявляю, як можна створити методичку з такого предмета? Хто і кому викладає, скільки триває курс?

Школа тамади – це, звичайно, не навчальний заклад у звичному розумінні. Це знайомство з мистецтвом тамади у широкому розумінні. І переважно, на практиці)). Оскільки наш еногастрономічний туристичний комплекс присвячений культурі грузинського гостинності, то ми не можемо не познайомити гостей із супрою – традиційним грузинським гулянням. Чи варто пояснювати, що теоретична частина займає при цьому мінімум програми? Ми просто створюємо святкову атмосферу грузинського застілля. Інститут тамади – це невід’ємна частина грузинської традиції, і в ході супри ми розповідаємо (і показуємо на ділі!), які тости, в якій послідовності і як вимовляються, якими діями супроводжуються – це і музичний супровід, і ще безліч різних нюансів. Наприклад, хто має вставати для тосту, хто і коли має право говорити, як чаркуються, які здравиці вимовляємо, на чию честь і т.д.

Розкажіть докладніше про школу вина Shumi, чому і як у ній навчають. Чи є факультет туризму?

Школа вина – це професійна школа на базі нашого виробництва та ампелографічного колекційного виноградника. Це найбільший приватний виноградник у світі, де представлено понад 1300 сортів винограду. Ми навчаємо всіх, хто пов’язаний із виноградарством та виноробством. Розповідаємо про агротехніку винограду, у тому числі про біо- та біодинамічні методи вирощування винограду, вчимо виготовленню вин, включаючи теорію та практику. До нашої школи виявляють великий інтерес як вайнловери, так і ті, хто вважає вино справою свого життя. До карантинних обмежень у нас були дуже добрі показники. Зараз перебуваємо у стадії перезапуску. Є напрацьована система навчання, але хочемо додати онлайн-лекції, які запроваджували під час пандемії. Крім того, ринок оновився та з’явилися нові теми. Можна сказати, що зараз ми знаходимося в пошуку нових ідей. До речі, у нашій школі немає факультету винного туризму, але дякую за ідею – мені вона подобається! У нас багато в цьому плані напрацювань, цікавих кейсів – і ми готові поділитись ними з тими, хто хоче організувати туристичні активності на своїй виноробні.

Чи є серед ваших пропозицій екскурсійні тури, якщо так, то в які регіони, до яких пам’яток? Наприклад, саме завдяки візиту на Shumi Winery, ми колись уперше побували в мікрозоні Кіндзмараулі, на дуже простій, але незабутній супрі на винограднику.

Так, крім роботи туркомплексу, який презентували у WTA, ми також організовуємо застілля та пікніки безпосередньо на виноградниках, у тій же мікрозоні Кіндзмараулі – там просто приголомшлива природа та незабутні краєвиди. Ми відкриті для співпраці з агентствами, можемо надати майданчик, кейтеринг чи організувати екскурсію Кахетією на гвинтокрилі, ділимося контактами, даємо рекомендації. Якщо гості обрали локацію, самі встановлюють намет, ми організовуємо кейтеринг, вино, напої, допомагаємо підтримати тематику урочистостей майстер-класами, відображаємо її у меню, напоях. Ми індивідуально підходимо до організації кожного заходу.

Ми знаємо, що не єдиним туризмом живе компанія. У 2020 році Shumi Winery визнана найкращим виробником вина Грузії на одному з найпрестижніших конкурсів у світі – MUNDUS VINI Grand International Award! Які особливості вашого підприємства дозволили одержати такий результат?

Можна сказати, що до успіху продукції Shumi Winery привів комплекс складових. Почнемо з того, що з дня заснування ми прагнули використати найкращий міжнародний досвід світових практик виробництва вина.

Ми спочатку були сфокусовані на всьому щодо класичних міжнародних стандартів ведення бізнесу – і з безпеки, і за якістю. Використовуючи міжнародну практику з 2005 року, ми отримуємо всі необхідні міжнародні сертифікати. Ми виробляємо біодинамічні вина, працюємо над тим, щоб технології, які використовуємо у виробництві, не шкодили навколишній природі. Адже виноградарство та виноробство нерозривно пов’язані з усією екосистемою.

З моменту свого створення компанія була націлена на виробництво повного циклу – це також важлива складова, яка допомагає виробляти вина високого рівня.

Велику роль наших досягненнях відіграють унікальні мікрозони, в яких ростуть наші лози. Кожна з них, так само, як і апелясьйони Франції, значно відрізняється одна іншої своїми ґрунтами, умовами, на яких росте виноград із різними технічними характеристиками. Унікальні теруари Мукузані, Цинандалі, Кіндзмараулі, Хванчкара – це дорогоцінні землі, де тисячоліттями вирощували виноград і виробляли вино. Крім того, основна частина того, що ми виготовляємо, – це вина з місцевих автохтонних сортів винограду.

На нашому ампелографічному колекційному винограднику ведеться безліч наукових експериментів, ми вивчаємо потенціал лоз, актуальні технології для роботи з різними сортами винограду. Те, що виходить, просто неможливо повторити.

Які вина та національні напої поповнили асортименти Shumi Winery останнім часом? Які з них викликають найбільший інтерес у споживачів, дистриб’юторів та імпортерів?

Ми маємо широкий асортимент продуктів як у туристичному сегменті, так і у винній продукції. У нас є класика – сапераві, мукузані, кіндзмараулі, хванчкара, представлені в лінійках Shumi та преміальній Iberiuli, яка відрізняється зеленим методом збирання врожаю. Крім того, ми всі захоплені нашою ексклюзивною лінійкою, де особливе місце посідає ZIGU. Я ще не зустріла жодного фахівця на різних дегустаціях, якого не здивував би цей напій, створений із винограду з нашого ампелографічного колекційного виноградника, який не має аналогів у світі. Також у нас є унікальне ігристе вино квеври Brut Natur «Шобілі», яке виробляють за класичним методом шампанізації. Також особливу увагу хочу приділити бренді «Грифон», що розлитий у порцелянову посудину у формі грифона – витвір мистецтва роботи великого грузинського скульптора Мераба Мерабішвілі.

Крім того, що з винограду колекційного виноградника ми готуємо ексклюзивні напої, він служить базою для наукових праць. Наприклад, ми відродили сорт винограду Симонасеулі та виробляємо однойменне вино. Незабаром сподіваємося порадувати вас та іншими рідкісними грузинськими сортами винограду.

Боже мій, ми навіть не уявляли, що таке можливе! Вже дуже хочеться побувати знову у вас і на власні очі побачити, як ці диво-напої робляться!

Нам, правда, є чим здивувати найдосвідченіших! Хочу відзначити і айсвайн Barbale із винограду 102 сортів, який збирають за мінусової температури з нашого колекційного виноградника. Крім того, у нас виробляються і чачі, і бренді, і ексклюзиви із Сапераві. Це суперпотенційний сорт винограду, який не припиняє захоплювати винних експертів. Ми дотримуємось суворих технологій виробництва вина, яке може довго дозрівати, витримуватись та старіти у пляшках. Також у нас є й такі унікальні вина як «Генеза», створені з найдавнішої лози в Грузії, вік якої близько 300-400 років. Вона плодо»носить не щороку, тому такий напій є особливо цінним. Хочу відзначити і вино «Лазаре», створене з понад 450 сортів винограду, представлене у пляшках, розписаних вручну. Зараз оновлюємо лінійку IBERIULI – зробили рестайлінг, нові етикетки. І всі ці напрями розвиваються паралельно.

Крім того, ми продовжуємо вести наукову роботу, проводити експерименти та створювати нові напої.

Зараз у нас на винограднику висаджено понад 30 старовинних невідомих сортів, які ми врятували та відновили, причому наш ампелограф поки що навіть не встановив їхньої назви. Ми хочемо оцінити їхній потенціал і в майбутньому створити вина з цих сортів.

Якось довелося натрапити в інтернеті на коментовану дегустацію від Andreas Larsson вина Salome Premium 2014. Наважусь припустити, що збіг ваших імен не випадковий? Розкажіть про це вино і цей винтаж докладніше, будь ласка. Який був реліз, чи можна і де його придбати сьогодні через 8 років? Якої воно набуло кондиції?

Так збіг не випадковий, але я вважаю нескромним саме мені розповідати цю історію. Вино Salome – перше грузинське біологічне та біодинамічне. Воно виробляється з 2005 року за ексклюзивною технологією в обмеженій кількості. Salome гармонійно розвивається у пляшці і може чудово старіти протягом 25 років.

Через які канали збуту ви надаєте перевагу продажу: рітейл, HoReCa, duty free? Який відсоток від загального обсягу становлять продажі на виноробні?

Shumi Winery – це велике виробництво, і наша продукція поставляється на ринки понад 30 країн світу. По бізнес-моделі з HoReCa працюємо через дистриб’юторів, які є у нашій країні. З duty free спілкуємось безпосередньо. Але основну частку доходів займає рітейл. У туркомплексі також є магазин, але це незрівнянно невеликі обсяги продажу, якщо порівнювати з міжнародною дистрибуцією.

Дякую, Саломе, за неймовірно цікаву розмову – навіть для нас, знайомих з достоїнствами Shumi, багато що стало просто відкриттям! І з’явилися у зв’язку з цим нові ідеї)). Ми впевнені, ставши переможцем Wine Travel Awards, Shumi Winery ще не раз у колаборації з нашою медіагрупою зможе здивувати світову винну спільноту. У вас все для цього вже є!

Досьє D+

Комплекс Shumi Winery розташований у знаменитому регіоні Грузії – Кахетія, у селі Цинандалі. Ці землі колись належали грузинським та кахетинським царям, родині князя Олександра Чавчавадзе. Можна сміливо стверджувати, що тут зібрані всі найзнаковіші цінності грузинської культури. Shumi Winery включає 38 локацій: найбільший у світі виноградник з приватною ампелографічною колекцією, перший Музей вина в Грузії, парк скульптур, льох-марані з дегустаційним залом, енотеку, етнографічний павільйон з пекарнею, виноробнею, простір для кулінарних майстер-класів.

Оглядач Drinks.ua та winetravelavards.com поспілкувалася з Саломе Ломсадзе (Salome Lomsadze), Commercial project manager – представницею молодого покоління топ-менеджменту унікального комплексу Shumi Winery. Повірте, їм було про що поговорити! Почнемо з того, що ваша виноробня, розташована в Грузії, країні, де зародилося виноробство, яке налічує понад 8 тисяч років, стала переможцем премії Wine Travel Awards у номінації […]

Марія Афанасопуло (Maria Athanasopoulou), засновниця Respond On Demand, голова ради директорів World Food Travel Association, майстер кулінарних подорожей, а також нове ім’я професіонала індустрії вина та винного туризму в команді суддів Wine Travel Awards 2022-2023. Марія поділилася з нами своїм діловим і життєвим досвідом, думками про постпандемічний період у туристичній сфері та розвиток туризму у Греції тощо.

Пані Маріє, коли ви погодилися приєднатися до журі Wine Travel Awards, ми були щиро вдячні, бо розуміємо, наскільки ви затребувані та у скількох проєктах задіяні. Щороку ви є учасником багатьох заходів. Словом, грецький вислів «сига-сига» –  не про вас, чи не так? За рахунок чого все це встигаєте?

Я жінка, яка любить працювати. Робота для мене це не просто спосіб заробітку – це моя пристрасть, це частинка мого серця. Я навіть можу позбавити себе сну, щоб виконувати свої зобов’язання. Я також люблю подорожувати, що є частиною моєї роботи. Хоча в моїй роботі ніколи не буває розважальних поїздок, вони відновлюють мене, і я дізнаюся та бачу багато цікавого і нового. Я вважаю, що якщо людина не захоплюється своєю роботою, вона ніколи не буде в ній успішною!

Але така активність передбачає не лише високий ступінь організації часу, але і кваліфікацію найвищого рівня. А у вас таких кваліфікацій, схоже, декілька. Приміром, ви здобули ступінь Магістра з кулінарних подорожей. Де такому навчають? Можете розповісти про ваш професійний шлях (освіта, кар’єра, досвід)? 

Я закінчила юридичний факультет і кілька років працювала юристом. Потім я почала писати про подорожі і донині, коли думаю, що маю щось цікаве сказати, інколи публікую статті в різних туристичних ЗМІ. Я також брала участь у багатьох навчальних семінарах з туризму. Моє навчання з гастрономічного туризму проходило через Всесвітню асоціацію гастрономічних подорожей, яка, на мою думку, є найбільш надійною асоціацією в цій галузі.

Який з цих напрямків для вас найважчий, а який приносить найбільше задоволення та драйву?

Я не відчуваю труднощів у своїй роботі, я вивчаю все і намагаюся знайти час, щоб бути в курсі всіх подій в туризмі.

Розкажіть про Respond on Demand – як давно ви працюєте, з якою кількістю туроператорів та турагенств, з яких країн? Наскільки нам відомо, ви співпрацювали навіть із такими далекими країнами, як США та Австралія. Які саме принади в’їзного туризму Греції цікавлять туристів з таких країн?

У 2009 році я заснував туристичну маркетингову компанію Respond On Demand. Наша спеціалізація – організація семінарів з продажу в різних країнах, де ми зводимо туристичних підприємців та турагентів. База даних моєї компанії налічує дуже велику кількість туроператорів і туристичних агентів з усього світу (близько 39 000 контактів). Ми також маємо великий авторитет на віддалених ринках, таких як Австралія та США, і ми постійно спілкуємося з ними, щоб підтримувати наші контакти. Є багато причин які роблять Грецію таким популярним місцем для туризму. Якщо коротко, Греція як туристичний напрямок поєднує в собі красиву природу, стародавню історію, смачну їжу, дуже гарне вино та гостинних людей. 

Враховуючи, що пандемія перш за все вдарила по сфері туризма, як пережило цей період агентство – ви пішли в онлайн? Але сьогодні, як ми спостерігаємо по анонсах ваших івентів на жовтень в Афінах і на березень в Салоніках, повертаєтесь до перемовин наживо? Які плюси та мінуси кожного формату?

Під час локдауну всі наші онлайн-заходи проходили з великим успіхом. Сьогодні ми повертаємося до живих подій, я думаю, ми всі погоджуємося, що нічим не можна замінити людський контакт. Сподіваємося, що так буде і надалі, без неприємних сюрпризів у наступні роки!

Сьогодні оглядачі світового туристичного ринку фіксують зростаючу динаміку відновлення. Як ви можете оцінити цей процес – які країни стають лідерами в пост постпандемічний період?

Я думаю, що протягом останніх двох років країни зробили все можливе, щоб вижити і адаптуватися до нових обставин. На мою думку, не важливо, які країни досягли кращих результатів. Важливо, що всі намагалися! Звичайно, популярні напрямки мають перевагу на час відновлення туризму.

Які напрямки туризму, на вашу думку, сьогодні отримують особливий розвиток? На наш погляд, гастро- і енотуризм можуть стати двигуном відновлення туристичних потоків у багатьох країнах – ми впевнені, що й ви дотримуєтеся тієї ж думки. Які країни, як на вас, демонструють найцікавіші атракції в цій сфері. Назвіть, будь ласка, найгучніші івенти чи заходи в тих країнах, які вам припали до смаку.

Я вважаю, що кожна країна, кожне місто, кожен регіон має свою особливу культуру гастрономії, яка заслуговує і може бути висвітлена через гастрономічний туризм. Я не можу назвати країну, місто чи регіон, тому що я дійсно вірю, що гастрономічний туризм може стати тим інструментом, який зробить будь-який туристичний напрямок більш популярним і привабливим.

Дозволимо собі поділитися і власним спостереженням: на наш погляд, сьогодні Балканські країни і, зокрема, Греція є недооціненим напрямком гастрономічного та енотуризму. Це ми бачимо на власні очі, про це говорять такі поважні спікери, що давали нам інтервью, як Дженсіс Робінсон, Андреас Ларссон. Наскільки ми зрозуміли, і ви саме про це пишете на сайті www.toptourism.info – мовляв, «Ви знаєте, що в Барселоні, Римі тощо пропонуються такі-то гастрономічні маршрути? Так само могло б бути і в Греції чи на Кіпрі…» А що саме, на ваш погляд, завадило усе це давно організовувати, промотувати та пропонувати гостям Греції? Чому відбулося таке відставання (якщо ви згодні, що воно таки є)? Це трапилося через надмірне оподаткування, відсутність державної чи місцевої підтримки, консервативність суспільства або щось інше?

Я вважаю, що і Греція, і Кіпр мають дуже світле майбутнє з точки зору розвитку гастрономічного туризму. Адже вони мають автентичну місцеву гастрономію, що сягає корінням у давнину, і пропонує надзвичайно смачні та корисні рецепти. На мою думку, оскільки обидві країни дуже популярні для туризму завдяки сонцю та морю, у минулому не було інтересу до потенціалу гастрономічного туризму, але в останні роки я бачу покращення та зусилля для розвитку цього сектору.

В інших країнах можуть бути різні причини, чому гастрономічний туризм все ще не повністю розвинений. Кожен випадок індивідуальний, і дослідження можуть дати результати для визначення причини.

Через які туристичні атракції найкраще пропонувати туристам смаки країни: це фестивалі, дегустаційні зали, музеї вина чи місцевих продуктів, майстер-класи чи відвідини винниць та ферм? Ми не помиляємося – ви маєте відношення до організації фестивалю смаку в Лутракі. Як на ваш погляд розвивається цей івент – його реалізація відбувається, як планувалося, чи ще слід допрацювати якісь моменти? Якщо другий варіант, то що саме не задовольняє? 

Усе вищезазначене є способами запропонувати гастрономічний досвід, і якщо це зробити належним чином, усі вони будуть дуже популярні.

У Лутракі (невелике приморське містечко в Греції) ми (Respond On Demand) організовуємо триденний фестиваль їжі з метою познайомити з місцевою кухнею та збільшити дохід місцевого бізнесу через збільшення відвідувачів до регіону. Перший захід мав надзвичайний успіх, і ми з нетерпінням чекаємо другого у наступному році.

Розкажіть про три – на ваш погляд – найпринадніші місцини Греції, де можна скуштувати вино чи спеціалітет, які вразять будь-якого найосвіченішого туриста.

Я вважаю, що в Греції є набагато більше, ніж три місця – куди б ви не поїхали, ви знайдете справді дивовижну місцеву гастрономію та чудові вина.

Звернемося до вашої участі у Всесвітній харчовій туристичній асоціації. Ця спільнота об’єднує дуже велику кількість видатних шефів, виробників продуктів тощо. Розкажіть про цю спільноту детальніше, хто саме складає її більшу частку, які професії найбільш рідкісні? Які головні завдання ставить організація і яку саме роль має виконувати президент Ради директорів – тобто що ви робитимете на посаді, на яку вас нещодавно обрали? І що з цієї діяльності для вас найцікавіше?

Всесвітня асоціація гастрономічних подорожей, посаду голови якої я маю честь обіймати вже другий термін, є єдиною міжнародною організацією, яка протягом приблизно двадцяти років займається виключно гастрономічним туризмом. Існує досвід і спеціалізація, які можуть допомогти розвинути гастрономічний туризм у будь-якому місці. На мою думку, діяльність Всесвітньої асоціації харчових подорожей також актуальна для кожного професіонала в галузі туризму, оскільки гастрономічний туризм стосується готелів, туристичних агентств, ресторанів, кафе, місцевих виробників тощо. Рада директорів Всесвітньої асоціації харчових подорожей збирається один раз на місяць для обговорення всіх питань, що стосуються функціонування організації. Хочу зазначити, що я також є послом Всесвітньої асоціації харчових подорожей і протягом останніх кількох років постійно працюю над розвитком гастрономічного туризму в Греції та на Кіпрі.

Всесвітній гастрономічній асоціації вже багато років.  Як змінюються її цілі з часом – чи лишаються усталеними? Які організації\компанії підтримують її розвиток? Які плани на найближчий рік-два?

World Food Travel Association стежить за розвитком гастрономічного туризму в усьому світі. І, звичайно, стежить за всіма змінами, які відбуваються в цьому секторі, оскільки ніщо не залишається незмінним і все розвивається. В останні роки вивчення кулінарних культур і того, як їх можна використовувати для подальшого розвитку гастрономічного туризму в усьому світі, було для нас головною метою. Це дослідження привело нас до проєкту під назвою Culinary Capitals.

Маріє, ви – членкиня Всесвітньої асоціації письменників і фотографів-мандрівників – Travel Writers Alliance. Розкажіть про цю сферу вашої діяльності. Які напрямки чи регіони стали героями останніх ваших статей? Де можна з ними ознайомитися, що насамперед порадите прочитати тим, хто цікавиться гастрономічними шляхами?

По-перше, я хотіла би зазначити, що більшість моїх статей і фотографій присвячені Греції. Я багато років веду блог, де можна знайти безліч фотографій з багатьох місць Греції. Завдяки цій діяльності я пропагую свої подорожі загалом, пам’ятки регіонів, які відвідую, і дуже часто їхню місцеву гастрономію. Я пишу статті для багатьох електронних журналів у Греції та інших країнах.

До речі, кулінарний туризм і гастрономічний туризм тотожні поняття чи є відмінності?

Я думаю, що в загальних рисах ми маємо на увазі одне й те саме.

Які власні плани на наступний рік? Плануєте подорож своєї мрії?

Я люблю подорожувати, я багато подорожую по роботі та в свій особистий час, і я вважаю кожну поїздку моєю мрією!

Бліц-питання

Опишіть свій робочий день кількома словами, починаючи з того, о котрій годині ви прокидаєтеся.

Я прокидаюся щодня не пізніше сьомої ранку і працюю до пізнього вечора. У вихідні я встаю в один і той же час, і також працюю, але менше годин.

Найкращий путівник з гастрономічного туризму – це… (продовжіть речення – або виданням-гідом, або власними джерелами інформації, якими користуєтеся в подорожах).

Я не користуюся спеціальним гідом, коли приїжджаю кудись, я спілкуюся безпосередньо з місцевими жителями, отримую потрібну інформацію, а потім вивчаю те, що мене вразило.

Назвіть своє місце сили – де ви любите відпочивати, набиратися сил і натхнення.

На будь-якому узбережжі Греції!

Ваші найулюбленіші страва і вино.

Я люблю спанакопіту (грецький пиріг зі шпинатом і сиром фета) і біле вино.

Якби вам випала нагода звернутися до всіх людей світу, щоб ви сьогодні порадили людству?

Поважати та розуміти різні культури один одного та почати систематично захищати довкілля.

Марія Афанасопуло (Maria Athanasopoulou), засновниця Respond On Demand, голова ради директорів World Food Travel Association, майстер кулінарних подорожей, а також нове ім’я професіонала індустрії вина та винного туризму в команді суддів Wine Travel Awards 2022-2023. Марія поділилася з нами своїм діловим і життєвим досвідом, думками про постпандемічний період у туристичній сфері та розвиток туризму у […]

Château Mukhrani – ім’я, яке вже відоме у всьому винному світі. Це 102 гектари грузинських і міжнародних сортів винограду, і тут ведеться органічне виноградарство, зосереджене більше на таких ендемічних і унікальних сортах винограду,  як Горулі Мцване, Чинурі, Тавквері, Шавкапіто. Шато Мухрані отримало понад 200 нагород на провідних міжнародних винних конкурсах. Але водночас ця виноробня є ще й історичною пам’яткою та туристичним об’єктом преміального рівня – реконструйований палац XIX ст., ресторан із зіркою Мішлен, винний підвал і парк, де проходять лекції, дегустації та приголомшливі мистецькі заходи. Ми мали можливість обговорити під час зустрічі в Zoom основні моменти бізнесу вина та винного туризму, експортні ринки та канали торгівлі, а також стратегію дистрибуції з  генеральним і технічним директором Chateau Mukhrani Патріком Хоннефом (Patrick Honnef). Пан Патрік Хоннеф дав нам кілька порад: що варто побачити, дізнатися та відчути під час візиту до Шато Мухрані.

Нам, як організаторам премії WTA, в якій Chateau Mukhrani цього року взяло участь і отримало заслужену перемогу в номінації The Visiting Card of the Country, у категорії Must Visit, цікаво, як ви оцінюєте ці напрямки – виноробство та винний туризм? Чи рівнозначні вони для вас?

Сьогодні ми переважно виноробна компанія. Вирощуємо 102 га виноградників. Десять років тому ми почали займатися туризмом і організацією заходів. Звичайно, через Covid у минулі два роки наша активність знизилася, але в 2019 році туристична діяльність досягла приблизно 12% нашого доходу. Одна з наших цілей – збільшити цей показник до половини доходу, оскільки ідея полягає в тому, щоб мати більше прямих продажів у Château Mukhrani. Таким чином, винний туризм стає значно важливішим у нашому обороті коштів. Отже, сьогодні це вагома і зростаюча частина нашої діяльності. Сюди ми багато інвестуємо, тому що створюємо арену для нових проєктів. 

Отже, сьогодні вино – це основний напрямок, на який припадає 70% бюджету. Але оскільки ми все більше і більше розвиваємо винний туризм, у майбутньому досягнемо пропорції 50/50.

До речі, наша нагорода спрямована як на трейд-маркетинг, так і на локації, і, судячи зі статистики, для багатьох виноробів винний туризм у найближчому майбутньому стане провідним напрямком. У деяких виноробнях дохід від туристів вже переважає над продажами вина через традиційні канали. Яким ви бачите майбутнє Château Mukhrani? Особливо з огляду на пандемію, яка вдарила по туризму, та зростання конкуренції серед виробників вина на експортному напрямку.

Я вже сказав, що майбутнє, безумовно, буде за значним зростанням інтересу до локацій, де виробляється вино, відповідно – до туризму та місцевих заходів. Ми націлені отримувати мінімум 30-40% нашого доходу за рахунок вина, туризму, подій і винних свят в одному місці. Тож ми дуже зосереджені на тому, адже віримо, що винний туризм і організація заходів є важливою складовою нашого бізнесу і мають великий потенціал. Це дуже позитивна перспектива. 

Думаю, що ми будемо дуже сильним і конкурентоспроможним об’єктом енотуризму в Грузії. Грузія сьогодні є нашим першим ринком, тому що віримо: сильний бренд має бути в сильній країні. Ось чому Грузія в пріоритеті, і це стосується диверсифікації. Ми також намагаємося поширити наш експорт на більшу кількість країн, тому що у нас досить високі ціни, і ми вважаємо за краще мати менші обсяги в багатьох країнах і великі обсяги в деяких – але напевно. Я маю на увазі росію та Україну, які є надзвичайно важливими ринками для Грузії, та конкретно для нас. Подивіться, як склалася ситуація, і це дає нам ще одну потребу в більшій диверсифікації в різних країнах.

Що стосується експорту вина. Шато Мухрані – представник Грузії, колиски виноробства. Ви відчуваєте гостру конкуренцію на світовому ринку? З якими виноробними регіонами конкурує грузинське преміальне вино?

Якщо ви хочете почути, що ми конкуруємо з іншими колишніми радянськими державами, я б так не сказав, адже тут Грузія має найкращу позицію. Я маю на увазі, що не вбачаємо конкуренції з боку таких країн, як Болгарія, Румунія чи Молдова. Вірменія тільки починає виноробний бізнес і знаходиться на початковому рівні з точки зору експорту. Серед пострадянських країн, я вважаю, Грузія займає перше місце. А ось, скажімо, Іспанія, Італія, Франція – на геть іншому щаблі. Ми дуже-дуже від них відстали. Якщо я хочу конкурувати, я повинен визнати, що ми здатні змагатися з країнами на кшталт Південної Африки, Нової Зеландії, Чилі, Аргентини, які настільки ж розвинені, як і ми. Але, загалом, я вважаю, що це всесвітній винний ринок, і ми маємо конкурувати з усіма за перші позиції.

У нас є провідний Старий світ, і у нас є усталений Новий світ – Аргентина, Чилі, Каліфорнія, Австралія, Південна Африка, Нова Зеландія. Потім у нас є “абстраговані” країни, де я б сказав, що Грузія є найсильнішою. Скажімо, Південна Африка зараз на ринку вина з’являється знову, після великої кризи. Сирія, Туреччина чи Вірменія – нові країни, що приходять на ринок сьогодні, і, безумовно, конкурують з нами. Але тут вже хто першим вирветься вперед. 

Яким каналам продажів віддаєте перевагу: ритейл, HoReCa, duty free?

Оскільки ми все ще не дуже відома виноробна країна, крапля на тарілці винного світу за обсягами (в Грузії виробляється вина ще досить мало), нас мало знають, тому торгівля для нас надзвичайно важлива. Тут ми маємо можливість познайомити з нашими винами. На території колишнього Радянського Союзу ми можемо бути лідерами у сфері торгівлі, тому що всі знають про Грузію і ми маємо належний імідж. Але навіть у цих країнах представлена нетипова Грузія, тому що у нас досить високі ціни і ми виробляємо переважно сухі вина. Ми повинні створити нове реноме Грузії. Адже у нас гарне співвідношення ціни та якості, при якому навіть вино преміального рівня не таке дороге, як, наприклад, в Іспанії. Для нас дуже важливо займатися торгівлею, тому що нам потрібно розповідати споживачам про наш продукт. Коли наше вино потрапляє на зовнішній ринок, а поруч з нами стоять іспанські або французькі лінійки, покупці завжди обиратимуть іспанську чи французьку, тому що вони не мають жодного поняття про Грузію. Отже дати їм ці знання про нас дуже важливо.

В Інтернеті я натрапила на інформацію, що в США вас представляє, якщо я не помиляюся, нішевий імпортер Niche Imports Co. Brian Johnson. Це частина стратегії — точково працювати на таких величезних ринках?

Це один із наших нових ключових ринків, який ми дуже хочемо розвивати. Відверто кажучи, найскладнішим регіоном для нас є Західна Європа, адже там досить висока конкуренція на ринках, багато класичних винних країн Старого світу, я маю на увазі тих самих Францію, Італію, Іспанію. І ми не можемо розглядати Європу як основний для нас ринок. Це може бути аксесуар, фішка для деяких спеціалізовних закладів, але це складно. Скандинавія – це монополія, туди нелегко потрапити. Англія, Бенілюкс, Німеччина, Австрія, Швейцарія є дуже принадними ринками. Але Німеччина надзвичайно чутлива до цін. Швейцарія, Австрія – дуже маленькі. В той же час Англія – надзвичайно конкурентоспроможна. Ми хочемо бути присутніми в Англії, тому що там люди більш готові до високих цін, ніж у Німеччині. І гадаємо, що можемо досягти більшого в США, оскільки у нас невелика елітна компанія, а у них – необмежений маркетинговий бюджет. У нас є дуже хороший, я вважаю, потенціал у Польщі, тому що тут мають уявлення про нашу країну. Поляки все більше розвивають свій інтерес до вина, стають більш компетентними. Я думаю, що ринки Польщі та США можуть бути дуже важливими для нас, враховуючи розмір країн. Плюс, я б сказав, – відкрите мислення споживачів США, які прагнуть пробувати нові вина. Ми плануємо продавати в цій країні близько 25 тисяч пляшок, я був би цьому радий. Тож ми активно шукаємо такі ринки, як США. Китай, безумовно, є для нас вже досить сформованим ринком, а також Японія, Сінгапур, Південна Корея. Але ми і далі шукаємо. І знайти потрібних людей у ​​Великій Британії для нас теж дуже важливо.

Які ваші вимоги до дистриб’юторів? Чи можете назвати своїх провідних партнерів і озвучити п’ятірку пріоритетних ринків на найближчі пару років?

Я віддаю перевагу рівню цін та розміщення, а не обсягу, особливо на згаданих ринках. Основна проблема полягає в тому, що напевно, якщо звернутися до авторитетних, відомих дистриб’юторських компаній, ми не привернемо уваги, тому що Грузії потрібно багато залучень, багато пояснень, щоб продавати наші вина. Якщо ви більша компанія з тиском продажів, тиском бюджету, ви можете продавати вдвічі або вчетверо легше. Підсумовуючи вищесказане, для мене пріоритетними ринками є Китай, США, Японія, Польща та Україна.

Уявімо, що я збираюся відвідати Шато Мухрані. Що саме ви порадили б (звичайно, крім дегустації вин) побачити, дізнатися, відчути під час візиту?

Перш за все, окрім дегустації, ви повинні насолодитися атмосферою і, звичайно, відвідати наш ресторан, спробувати їжу, яку вам там запропонують. Також оглянути палац і виноробні, наш парк і околиці, де ведуться цікаві дослідження на розкопках римської вілли. 

Як вже досить досвідченому судді міжнародних конкурсів, мені інколи доводилося за один івент продегустувати 300 зразків вина, тож я до візиту в Грузію готова. Але, щоб отримати задоволення і запам’ятати дегустацію надовго, що  ви порадили б обрати серед ваших вин? Довкруги Мухрані, де розташоване Шато, наскільки я знаю, ростуть унікальні сорти – які вина з автохтонів, на вашу думку, необхідно спробувати кожному, хто завітав у ці краї?

Мені, як виноробу, важко визначити пріоритетність одного чи двох наших вин, але як любителю/професіоналу вина, який хоче скуштувати щось справді унікальне, ми напевно можемо надати вам вибір наших рідкісних та ендемічних сортів винограду з нашого регіону Картлі. Назву Горулі Мцване, Шавкапіто, Тавквері, які не настільки популярні, як інші грузинські сорти, але мають всі благородні характеристики найкращих вин.

Чи є у Шато Мухрані якісь нові плани щодо туристичних заходів (можливо, міжнародних) на наступний рік? Наприклад, що варто знати тим, хто планує скористатися нашою рекомендацією та відвідати переможця WTA Must Visit?

Наразі ми плануємо провести Фестиваль вина в Грузії. Також ми працюємо над Open Air Opera Festival. На цей фестиваль ми запрошуємо відвідувачів і митців із різних країн. Але насамперед ми плануємо більш локальні заходи.

Хочу нагадати, що Шато Мухрані стало номінантом WTA і на наступний рік. Як ви ставитесь до ексклюзивних дегустацій в різних країнах, що практикуємо на наших заходах в рамках премії? 

Для компанії середнього розміру, з обмеженим бюджетом на маркетинг, такі заходи дуже важливі, адже залучають до нас сомельє, інфлюенсерів, блогерів, журналістів тощо. Людей, які мають репутацію у винному бізнесі та довіру клієнта та споживача. Це один із наших ключових напрямків. Я дуже вірю в невеликі, але таргетовані заходи, тому що вважаю, що сьогодні на багатьох винних ярмарках ми не досягаємо цільової аудиторії, адже вони занадто переповнені, занадто глобальні, особливо в Австралії та Китаї. Тож я більше зацікавлений у тому, щоб звертатися до конкретних цільових груп, для проведення майстер-класів та більш приватних вечерь, щоб підтримати наших дистриб’юторів, імпортерів у різних країнах та на інших ринках, оскільки вони все ще шукають кращих імпортерів. Плюс я вважаю за необхідне запрошувати до нас лідерів думок.

Дякуємо, Патріку, за відповіді на наші запитання!

Château Mukhrani – ім’я, яке вже відоме у всьому винному світі. Це 102 гектари грузинських і міжнародних сортів винограду, і тут ведеться органічне виноградарство, зосереджене більше на таких ендемічних і унікальних сортах винограду,  як Горулі Мцване, Чинурі, Тавквері, Шавкапіто. Шато Мухрані отримало понад 200 нагород на провідних міжнародних винних конкурсах. Але водночас ця виноробня є […]

Drinks+ мав можливість поспілкуватися з Ханною Тові (Hannah Tovey), головою London Wine Fair про досягнення цьогорічної виставки, нових експонентів, розвиток та трансформацію виставкового бізнесу тощо.

Ханна, дозволю собі вас процитувати – в останній день цьогорічної виставки ви сказали, що за 15 років роботи вперше бачите такий форум. Які найсуттєвіші риси відрізняють цей рік – ну, крім того, що це був ювілейний (40-й!), так би мовити, реліз London Wine Fair? З чим, до речі, ще раз вітаємо вашу команду!

Це справді гарне запитання, дякую! Хочу відмітити, що вже наприкінці третього дня стало зрозуміло, що виставка набула набагато більшого значення, ніж ми очікували.  «Повернення до нормального життя, якого виноробна промисловість прагнула протягом останніх двох з половиною років, я б так охарактеризувала ці дні. До того ж відчувався ажіотаж від наших учасників і відвідувачів. Наш 40-й живий івент став всім, чим може бути професійна винна виставка: платформою для ведення бізнесу у Великій Британії та міжнародній торгівлі вином, що відображає тенденції та проблеми, які формують нашу галузь.

Якщо вже мова про відмінності, то спитаю: в чому найголовніша особливість LWF, порівняно з іншими професійними виставками винного світу? 

London Wine Fair проходить у самому центрі найзахоплюючого міста у світі, коли справа  стосується вина. Для багатьох виробників Лондон – «світова вітрина»; це місце, де найцікавіші регіони, що розвиваються, знаходяться впритул з видатними винами світу. І ось постійно перебуваючи в авангарді світових тенденцій винної індустрії, London Wine Fair обслуговує та супроводжує поставки для виставкової галузі. Крім цього, виставка – це ще й особлива платформа для дебатів, брифінгів, майстер-класів і семінарів, що відображає наші основні просвітницькі цінності.

Саме так, ринок Великої Британії завжди вважався модним подіумом для винної торгівлі – і сюди відправлялися з усіх куточків планети вина задля тейстингу на якість. Адже так склалося, що Велика Британія давала світові найкращих винних критиків, профільні медіа, найпрофесійніших байєрів та імпортерів, взірцевих операторів винної торгівлі. І, звичайно ж, якісний виставковий майданчик, на якому безпосередньо і сходилися всі ці напрямки. Чи зберігає Британія це реноме й зараз, з огляду на плин часу та зміни трендів, з огляду на той же Brexit, наприклад?

Безперечно, Brexit створив перешкоди для розширення торговельних можливостей всередині ЄС у різних галузях промисловості, і вино не є винятком. WSTA (Wine & Spirit Trade Association) та її члени невпинно працювали над лобіюванням спрощеного оподаткування та зменшення бюрократії, і ми сподіваємося, що цього вдасться досягти. Ми створили платформу для обговорення впливу Brexit протягом останніх кількох років і продовжуватимемо займатися питаннями нівелювання негативного впливу.

За останні два роки усі экспохаби планети пережили локдауни, викликані пандемією. Знаємо, для усіх вас це було непросто. Які саме висновки винесли організатори LWF з цього випробування? Які форми діяльності, нові експозиції та формати виникли з огляду на цю історію?  

Так, пандемія стала величезним викликом для організаторів заходів, і ми не виняток. Локдаун було оголошено приблизно за два місяці до шоу у 2020-му році, що призвело до його майже негайного скасування. Ми підтримували регулярні контакти з нашими експонентами з самого початку та прийняли рішення запропонувати їм вибір між повним відшкодуванням, використанням їхнього кредиту для оплати участі в нашій інноваційній цифровій події або перенесенням коштів на наступний рік. В цій безпрецедентній ситуації ми змогли запропонувати нашим клієнтам декілька варіантів виходу з цієї нелегкої ситуації.

Ми були першою виставкою в нашій галузі, яка перейшла на цифрову платформу, та у 2021 році провела подію у діджітал форматі. Її відвідали 2608 відвідувачів, 25 000 зразків було надіслано заздалегідь, а сесії майстер-класів транслювалися понад 6000 разів. Це було настільки успішно, що ми вирішили включити цифрові технології у 2022 рік, щоб створити перший гібридний London Wine Fair.

Змогли б оцінити, які з них раціональні і можуть надалі стати ознакою прогресу, а які – штучні і були введені лише через форсмажорні обставини (адже, скажімо, такі формати як онлайн тейстинги втрачають, якнайменше, – атмосферу, не кажучи вже про можливі відхилення в органолептиці через логістику пляшки чи різні форми бокалу)?

Діджітал формат  залишиться надовго, однак має важливу особливість, він швидко і постійно розвивається. І незважаючи на те, що інтенсивність дегустацій і зустрічей через Zoom і Teams, вочевидь, відібрали у нас трохи особистого часу, реальність є такою, що онлайн формат можна вважати влучним та ефективним, за умови, що його процедура добре продумана. А особливо він підходить для тих, хто не має змоги подорожувати. 

Чи з’явилися в цьому році нові  експоненти – видатні винороби, незнані досі регіони, нові об’єднання?

Так, цього року у нас було кілька експонентів, які брали участь у виставці вперше, а також кілька тих, хто повернувся після кількарічної перерви. Вина України (Wines of Ukraine) були найпомітнішим новим експонентом, і ми були дуже горді, що змогли допомогти цього року. Це стало можливим лише завдяки допомозі та підтримці Drinks+. Ми також вперше вітали новий на ринку колектив виробників із португальського півострова Сетубал. До нас повернулися ProChile, Wine Australia, з кількома виноробнями з Wine Victoria та South Australia. Крім того, Bibendum, головний британський агент, повернувся після кількох років перерви.

Напередодні пандемії відчувалася тенденція глобалізації та консолідації, особливо в винному маркетингу. Що відбувається на світовому ринку зараз – чи змінився тренд? Можливо, виявилося, що виноробам легше або цікавіше просуватися індивідуально?

Завжди є припливи та відпливи, коли мова заходить про генерики, оскільки виробники можуть вибрати виставку з генериками, у пошуках дистриб’ютора, але потім, коли стають більш авторитетними, переходять до свого агентського стенду. Широта експонентів на цьогорічному заході була дуже очевидною, багато регіонів, що розвиваються, вирішили брати участь як загальна організація, наприклад, Узбекистан, Греція та Індія.

London Wine Fair завжди, якщо не помиляюся, була про трейдмаркетинг. Але в цьому році ви прийняли пропозицію The Communication Media Group Drinks+ і стали Виставковим партнером премії Wine Travel Awards (ми вдячні за віру в новий проєкт і таку потужну підтримку, в тому числі й особисто вашу). Як, за вашими спостереженнями, здатен винний туризм вплинути на розвиток виноробства в цілому? Адже є ряд досліджень, які доводять їх пряму залежність. Наприклад, вплив розміру виноробні на пропорції доходу саме від туризму: чим менше виробництво, тим більша частка. Але ми знаємо і приклади, коли музеї чи ресторани з дегустаційними залами при досить потужних виробництвах приносять суттєвий прибуток, конкуруючи з продажами через традиційні канали збуту.

Немає сумніву, що винний туризм додає ще більшого статусу винному бренду. Відчуття місця, про яке ми всі говоримо під час маркетингу та продажу вина, оживає, коли споживачі можуть його відвідати. Відчуття романтики бренду з перших рук створює взаємодію, яка перетворюється на цінну довгострокову лояльність до бренду.

Чи не планує Лондон, схильний до подібних футуристичних форматів, створити музей вина на кшталт  Cité du Vin у Бордо чи іншого, що відкрито в Бургундії? 

Насправді, у нас існував музей вина Vinopolis, який відкрився в Лондоні ще в 1999 році, і хоча він був значною мірою успішним, він закрився в 2015 році. Наскільки мені відомо, наразі немає планів щодо повторного відкриття такого типу закладу. Бордо та Бургундія більш логічні місця для музею вина – особливо Бордо, яке просто створене для винного туризму. Однак, гадаю, варто врахувати, що Лондон є домівкою для сотень музеїв і є набагато більш конкурентоспроможним місцем у цьому відношенні.

Чи збирається надалі London Wine Fair, як дуже зручна для цього платформа, розвивати аналітичні напрямки діяльності задля спостережень за тенденціями ринку? 

Ми завжди були платформою для ринкових аналітиків, де вони представляли свої висновки та прогнози, і вважаємо, що ці елементи виставки завжди неймовірно цінні для нашої аудиторії. Платформа списку експонентів, яку ми використовуємо, Bottlebooks, також надає нам глибокі дані, засновані на десятках тисяч пошукових запитів, що здійснюються нашими експонентами та відвідувачами щороку.

Можливо, плануєте найближчим часом освітні програми чи заходи? Якщо це не таємниця, які новини готуєте на наступний рік?

Ми співпрацюємо з W.S.E.T. (Wine & Spirit Education Trust) протягом кількох років. Вони успішно підтримують нашу Education Zone на виставці як головні спонсори з програмою семінарів і дегустацій, адаптованих до різних рівнів знань про вино. Ми також представляємо новий формат для нашої Discovery Zone щороку з новим головним партнером. Тим самим прагнемо найкращим чином підготувати галузь до майбутнього.

Наприкінці розмови хочу від усієї виноробної галузі України висловити вдячність London Wine Fair за унікальну допомогу нашим виноробам, які потерпають від російської агресії, – безкоштовну можливість вперше цього року представити вина України на об’єднаному національному стенді  Wines of Ukraine. І не лише за сам стенд з чудовим розташуванням в самому центрі виставки, а й за сприяння в організації волонтерів – сомельє найвищого фахового рівня, які допомогли нам представити українські напої численним гостям стенду. В наших серцях назавжди збережеться пам’ять про вашу підтримку!

Ми були дуже раді, що змогли допомогти, і нам було дуже приємно побачити, наскільки позитивно сприйняла українські вина винна публіка Великої Британії. Бажаємо Wines of Ukraine успіхів у майбутньому – вони цього заслуговують. Я також не можу не підкреслити, що саме підтримка Drinks+ створила цю можливість і дозволила виробникам представляти свої вина. Дякую всій команді. Ми ніколи не забудемо вашу наполегливу працю та душевність під час цієї важливої співпраці. 

Drinks+ мав можливість поспілкуватися з Ханною Тові (Hannah Tovey), головою London Wine Fair про досягнення цьогорічної виставки, нових експонентів, розвиток та трансформацію виставкового бізнесу тощо. Ханна, дозволю собі вас процитувати – в останній день цьогорічної виставки ви сказали, що за 15 років роботи вперше бачите такий форум. Які найсуттєвіші риси відрізняють цей рік – ну, […]